ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

МАЛИШ ОЛЕНА МИХАЙЛІВНА

УДК 658.5

ЕКОНОМІЧНЕ УПРАВЛІННЯ РИНКОВОЮ ПОВЕДІНКОЮ ПІДПРИЄМСТВА

(на прикладі підприємств вовняної промисловості України)

Спеціальність 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі стратегії підприємств Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор

Задорожна Неллі Василівна

Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана,

професор кафедри стратегії підприємств

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Куденко Наталія Володимирівна

Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана,

професор кафедри маркетингу

кандидат економічних наук, доцент

Воронкова Таїсія Євгеніївна

Київський національний університет технологій та дизайну

доцент кафедри економіки, обліку та аудиту

Провідна установа: Харківський національний економічний університет

Міністерства освіти і науки України,

кафедра економіки і маркетингу, м. Харків

Захист відбудеться “_30_” жовтня 2006 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.04 Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги 54/1, ауд. 203.

·

Автореферат розіслано “_29_” вересня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, професор О.С. Федонін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Ефективність національного господарства безпосередньо пов’язана з результативністю функціонування окремих підприємств, які є провідною ланкою і найбільш активним суб'єктом будь-якої сучасної економічної системи. В умовах постійного зростання складності, невизначеності і динамічності середовища функціонування підприємств першорядного значення в забезпеченні результативності їх діяльності набуває обґрунтованість вибору ринкової поведінки.

Проблема дослідження ринкової поведінки підприємства і формування адекватних підприємницьких реакцій є синтетичною, міждисциплінарною, яка охоплює ряд галузей економічних знань: економічну теорію, теорію організації промисловості, маркетинг, менеджмент, економіку підприємства, стратегічне управління, управління фінансами та інвестиціями тощо. Ряд теоретичних, аналітичних і методичних аспектів цієї предметної галузі знайшли відображення в працях багатьох зарубіжних дослідників: С.Б. Авдашевої та Н.М. Розанової, І. Ан-соффа, Дж. Байе, О.С. Віханського, А.Ю. Денісова та С.А. Жданова, В.С. Єфремова, С.І. Ільєнкової, Ф. Котлера та Г. Армстронга, В.С. Круглова, Ж.Ж. Ламбена, К.Р. Макконнелла та С.Л. Брю, Г. Мінцберга, М. Портера, Г. Саймона, М. Скотта, Ж. Тіроля, Д. Хея та Д. Морріса, Ф. Шерера та Д. Росса, У. Хорнбі, О. Уїльямсона та інших вчених.

Розвиток ринкових відносин і пов’язаний з цим пошук форм, методів і механізмів забезпечення ефективної взаємодії вітчизняних підприємств з їх ринковим оточенням обумовили появу низки робіт українських науковців: А.В.Войчака, В.Г. Герасимчука, Л.Х. Доленка, В.Л. Корінева, Н.В. Куденко, А.П. Наливайка, А.Ф. Павленка та багатьох інших, дослідження яких висвітлюють такі важливі питання, як стратегічні аспекти вибору ринкової поведінки, обгрунтування стратегічних і тактичних маркетингових рішень, вплив форм власності та управління на ринкову поведінку і результативність функціонування підприємства тощо.

Проте досягнення вітчизняної і світової економічної думки ще не знайшли належного втілення в практиці роботи більшості вітчизняних підприємств, керівники і спеціалісти яких не забезпечені інструментарієм (методиками, моделями, технологіями вирішення типових завдань тощо), який необхідний для кваліфікованого економічного управління підприємством в динамічному ринковому середовищі.

У відповідності до цього назріла необхідність проведення системних досліджень, які мають висвітлити теоретичні, методичні і прикладні аспекти економічного управління ринковою поведінкою підприємства, що обумовило актуальність теми дисертації, її мету та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано на кафедрі стратегії підприємств Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана згідно з планами наукових досліджень за темами: “Стратегія та економічна безпека підприємства” (№ ДР 01012002945) – особисто дисертантом досліджені теоретичні аспекти ринкової поведінки монополістично-конкурентного підприємства та сформовано підходи до її економічного обгрунтування; “Базові положення сучасної економічної теорії як методологічна основа обґрунтування стратегії підприємства” (№ ДР 0189100397) - особисто автором розроблено методики і моделі економічного управління ринковою поведінкою підприємства та проведено їх апробацію на підприємствах вітчизняної вовняної промисловості.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є наукове обгрунтування теоретико-методичних і прикладних аспектів економічного управління ринковою поведінкою підприємства, що функціонує в динамічному конкурентному середовищі.

Для досягнення зазначеної мети поставлено та вирішено наступні науково-практичні завдання:

§ проведено міждисциплінарний аналіз понятійно-категоріального апарату досліджуваної предметної галузі і запропоновано авторську версію його впорядкування;

§ досліджено еволюцію та проведено критичний аналіз парадигми “структура-поведінка-результативність”, визначено можливості застосування її основних положень до практики управління ринковою поведінкою (РП) вітчизняних підприємств;

§ сформовано базові положення економічного управління ринковою поведінкою підприємства(ЕУРПП);

§ здійснено аналітичну оцінку стану вітчизняної вовняної промисловості, окреслено її проблеми та перспективи;

§ проведено порівняльний аналіз конкурентної ситуації на вітчизняних і світових ринках вовняної продукції;

§ ідентифіковано характеристики РП підприємств вітчизняної вовняної промисловості і дано критичну оцінку існуючій практиці управління нею;

§ розроблено ряд методик і моделей ЕУРПП (багатокритеріального обгрунтування товарно-цінової поведінки, управління надходженнями і платежами, управління закупками сировини і матеріалів та інш.);

§ запропоновано рекомендації щодо організаційного та інформаційного забезпечення ЕУРПП.

Об’єктом дослідження виступають процеси забезпечення результативного функціонування підприємства в умовах динамічного конкурентного середовища.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і прикладних аспектів економічного управління ринковою поведінкою підприємства.

Методи дослідження. У дисертації використані загальнонаукові та спеціальні методи, які дозволяють комплексно вирішувати проблемні завдання з обраного напрямку дослідження. Найвагоміші теоретичні і прикладні розробки ґрунтуються на положеннях сучасної економічної теорії, загальної теорії управління, стратегічного управління, теорії організації промисловості, маркетингу та використанні таких методів: класифікації і типології – для розмежування напрямків досліджень і проведення класифікації ринкової поведінки підприємства (РПП); історико-логічний – для вивчення еволюції теорій, що досліджують РПП, тенденцій розвитку ринків, галузей та окремих підприємств; спостереження, порівняння, узагальнення даних, аналізу і синтезу при дослідженні характеристик галузі, ринків, окремих підприємств та їх ринкової поведінки; кореляційно-регресійного аналізу – для моделювання попиту на продукцію підприємств вовняної промисловості; експертних оцінок – для обгрунтування стратегічних орієнтирів РП вітчизняних підприємств вовняної промисловості; формалізації, моделювання і прогнозування – для розробки методик і моделей ЕУРПП.

Інформаційну базу дослідження складають нормативні та законодавчі акти України, що регламентують діяльність підприємств, основні положення наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених у межах досліджуваного проблемного поля; офіційні матеріали Держкомстату України; планова, звітна інформація та організаційно-методична документація підприємств вовняної промисловості, матеріали періодичних видань, наукових конференцій та мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

§ сформульовано базові положення ЕУРПП, що знайшло своє втілення в визначенні об’єкту, предмету, мети, задач і наукових принципів (обгрунтоване цілепокладання, стратегічна спрямованість, раціональність, системність, процесність, альтернативність, оптимальність та економічна доцільність) такого управління, а також представлено інструментально – методичний базис ЕУРПП в структурному, процесному і функціональному аспектах;

§ запропоновано методики і моделі ЕУРПП (багатокритеріального обгрунтування товарно-цінової поведінки, управління надходженнями і платежами, управління закупками сировини і матеріалів та інш.) для підприємств споживчого сектору, які враховують не тільки напрямки дії найважливіших економічних закономірностей функціонування підприємства в ринковому просторі, але і логічно пов’язані комбінації їх кількісних характеристик, варіювання якими дозволяє визначити доцільність, окреслити допустимі ринкові і ресурсні границі змін керованих показників та оптимізувати вибір альтернативи поведінки;

дістало подальший розвиток:

§ концепція локального ринкового лідерства підприємств вовняної промисловості України на основі комбінування декількох керованих підприємством параметрів конкурентоздатності (рівень цін, різноманіття асортиментного набору, рівень якості тощо) в такому співвідношенні, яке забезпечує переваги підприємства на обраних сегментах ринку та наближає його до позицій локальних лідерів з точки зору поєднання ринкового і ресурсного потенціалу;

§ методи аналізу попиту та моделювання РП підприємств споживчого сектору шляхом використання концепцій еластичності попиту за ціною і витрат за обсягами виробництва, часової вартості ресурсів, зміни віддачі факторів виробництва та інших;

§ способи стратегічного аналізу, позиціонування та обгрунтування вибору стратегічних орієнтирів РПП через побудову інтегральних оцінок умов ведення бізнесу організації (мікроумови, макроумови, галузеві та внутрішні умови);

удосконалено :

§ понятійний апарат досліджуваної предметної галузі через розмежування і уточнення понять: “економічна поведінка підприємства”, “ринкова поведінка підприємства”, “управління поведінкою підприємства” та виведення на основі синтезу співвідношень між ними поняття ЕУРПП як сукупності процесів формування, обгрунтування та застосування підприємством підходів, способів і методів економічного маневрування керованими параметрами діяльності підприємства з метою забезпечення результативності його функціонування в ринковому просторі;

§ класифікацію РПП шляхом виділення таких ознак як мотив, цільові установки, рівень вирішуваних задач, функціональна спрямованість, ступінь обгрунтованості рішень, характер взаємодії з економічними агентами тощо;

§ підходи до організаційного та інформаційного забезпечення ЕУРПП шляхом виділення етапів процесу ЕУРПП (цілевстановлення і діагностування стану середовища підприємства, розробки й обгрунтування вибору альтернативи РПП, реалізації альтернативи РПП, аналізу та оцінки результатів і перегляду РПП) та розробки відповідних їм процедур і функцій структурних підрозділів підприємства.

Практичне значення отриманих результатів. Основні наукові положення і висновки дисертаційної роботи доведені до рівня методичних розробок і рекомендацій, які призначені для широкого використання вітчизняними підприємствами, що оперують на диференційованих ринках з інтенсивною конкуренцією. Практична значущість теоретичних, методичних і науково-прикладних результатів дослідження підтверджується їх використанням в діяльності підприємств: ЗАТ “Камвольно-суконна компанія “Чексіл” (довідка № 256/1 від 15.06.2004 р.), ДП “Чексіл-Маркет” (довідка № 479 від 30.09.2003р.), ТОВ “Чернігіввовна-плюс” (довідка № 12-09/115а від 24.08.2005 р.), АТЗТ “Сіверянка” (довідка № 18/7 від 02.04.2006 р.), ТОВ “Біона-плюс” (довідка № 31/54 Р від 02.10.2004 р.), ВАТ “Лосинівський маслосирзавод” (довідка № 359 від 15.11.2004 р.); а також у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана в навчальному процесі при викладанні дисциплін “Економічна діагностика” та “Стратегія підприємства” (довідка від 10.05.2006 р.) та у Нікопольському економічному університеті при викладанні дисциплін “Бізнес-планування”, “Стратегічне управління”, “Планування діяльності підприємств” (довідка № 14/20 від 28.04.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею. Представлені у дослідженні рекомендації та пропозиції розроблені автором особисто і наведені у його наукових працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і рекомендації дослідження обговорено та схвалено на міжнародних і загальноукраїнських науково-практичних та науково-методичних конференціях: "Розвиток мікроекономічної теорії: навчально-методичні та науково-дослідні аспекти" (м. Київ, 25-26 жовтня 2001 р.); "Стратегія підприємства: теорія та практичне втілення за умов структурно-мінливого зовнішнього середовища"(м. Київ, 3-4 квітня 2003 р.); "Фінансовий та банківський менеджмент: досвід та проблеми" (м. Донецьк, 17-18 листопада 2004 р.); "Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання" (м. Донецьк, 14-17 грудня 2004 р.); “Стратегічні напрямки фінансового та соціально – економічного розвитку сучасної економіки” (м. Хмельницький, 27-29 квітня 2005 р.); “Економіка і маркетинг в ХХI столітті” (м. Донецьк, 13-15 травня 2005 р.); “Управління стратегічними змінами на підприємстві: концептуальні засади, методологія та практика” (м. Київ, 27-28 жовтня 2005 р.); “Економіка підприємства: теорія та практика” (м. Київ, 23-24 березня 2006 р.).

Публікації. Основні положення та найважливіші результати дисертації опубліковано автором самостійно в 14 наукових працях загальним обсягом 5,44 д. а., у тому числі 8 з них загальним обсягом 4,28 д. а. у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст роботи викладено на 181 сторінках друкованого тексту. У дисертації розміщено 39 рисунків на 29 сторінках і 26 таблиць на 19 сторінках. Список використаних джерел містить 280 найменувань. Дисертація має також 17 додатків на 115 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано його мету і завдання, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну і практичну значущість отриманих результатів, подано відомості про їх апробацію.

У розділі 1 “Теоретичні засади економічного управління ринковою поведінкою підприємства” проведено міждисциплінарний аналіз понятійного апарату досліджуваної предметної галузі та запропоновано авторську версію його впорядкування, досліджено еволюцію та проведено критичний аналіз парадигми “структура-поведінка-результативність”, визначено можливості застосування її основних положень до практики управління вітчизняними підприємствами, сформульовано базові положення ЕУРПП.

Результати розмежування автором напрямків досліджень РПП в різних теоретичних концепціях підприємства (табл.1) показали, що можливості використання кожної окремо взятої концепції для пояснення економічної природи і об’єктивних закономірностей РПП обмежені. Це вимагає застосування комбінованих підходів, які логічно поєднують інструментарій різних економічних і управлінських дисциплін в процесі створення науково обгрунтованих та практично придатних методик і моделей ЕУРПП.

Ідентифікація співвідношень і взаємозв’язків основних складових понятійного апарату досліджуваної предметної галузі через логічне комбінування сфер досліджень поведінки підприємства (за простором дій, способом дій і керованістю дій) дозволила розмежувати і уточнити поняття “ринкова поведінка підприємства”, “економічна поведінка підприємства”, “управління поведінкою підприємства”; дати авторське визначення ЕУРПП як сукупності процесів формування, обгрунтування та застосування підприємством підходів, способів і методів економічного маневрування керованими параметрами діяльності підприємства з метою забезпечення результативності його функціонування в ринковому просторі; а також представити класифікацію РПП за рядом ознак: цільовими установками, тривалістю реалізації мети, рівнем вирішуваних задач, ступенем обгрунтованості рішень тощо.

Дослідження еволюції парадигми “структура-поведінка-результативність” виявило, що тип і характер прямих і зворотних зв’язків між елементами тріади адекватно пояснюють тенденції змін результативних показників підприємства в тривалому періоді, при чому роль фактору вибору поведінки в забезпеченні результативності підприємства постійно зростає. Однак інертність, закладена в механізмі поведінки по відношенню до показників результативності, визначає те, що економічні наслідки миттєвих і короткострокових реакцій підприємства детермінуються набагато більшою кількістю змінних, ніж ті, що розглядає парадигма. Відповідно, автор вважає доцільним і можливим використання основних положень парадигми як нормативної бази методології ЕУРПП, що обумовлює необхідність для підприємств споживчого сектору переслідування мети максимізації прибутку як довгострокового орієнтиру РП, адекватного монополістично-конкурентній ринковій структурі таких підприємств. Розуміння прибутку в динамічному контексті дозволяє усунути протиріччя між теоретичними концепціями підприємства при їх застосуванні в процесі обгрунтування цільових орієнтирів, підприємницьких стратегій та реакцій.

Дослідження, порівняння та систематизація різних теоретичних підходів до аналізу РП і прогнозування реакцій параметрів функціонування підприємства в ринковому просторі дало змогу сформувати базові положення ЕУРПП, які визначають об’єкт, предмет, мету, завдання та наукові принципи такого управління. Метою ЕУРПП є забезпечення результативності функціонування підприємства шляхом розробки і використання методів, моделей та механізмів ефективного економічного маневрування в динамічному ринковому просторі.

Таблиця 1

Розмежування аспектів досліджень РПП в основних теоретичних концепціях підприємства

Ознаки класифікації

типів економічної поведінки | Теоретичні концепції підприємства | Класична |

Неокласична | Контрактна | Управлінська

(менеджеральна) | Поведінкова

(біхевіористська) | Маркетингова | Інвестиційна | Стратегічна

За мотивом | Отримання матеріальної корисності | Отримання матеріальної корисності | Отримання матеріальної корисності,

Отримання нематеріальної корисності | Отримання матеріальної корисності,

Отримання нематеріальної корисності | Отримання матеріальної корисності,

Отримання нематеріальної корисності | Отримання матеріальної корисності,

Отримання нематеріальної корисності | Отримання матеріальної корисності,

Отримання нематеріальної корисності | Отримання матеріальної корисності,

Отримання нематеріальної корисності

За цільовими установками | Максимізація

прибутку | Максимізація

прибутку | Максимізація

прибутку | Максимізація виручки | Досягнення задоволеності | Максимізація

прибутку або виручки | Максимізація

прибутку на вкладений капітал | Максимізація виручки,

прибутку або інша

За ступенем деталізації цілевстановлення | Генеральна ціль | Генеральна ціль | Генеральна ціль,

Цілі окремих груп | Генеральна ціль,

Цілі окремих груп | Цілі окремих груп,

Індивідуальні цілі | Генеральна ціль | Генеральна ціль | Генеральна ціль

За тривалістю реалізації мети | Короткострокова | Середньо-строкова, Довгострокова | Короткострокова, Середньо-

строкова | Короткострокова, Середньострокова | Короткострокова | Короткострокова, Середньострокова,

Довгострокова | Середньострокова, Довгострокова | Середньо-строкова, Довгострокова

За рівнем вирішуваних задач | Тактична,

Оперативна | Тактична,

Оперативна | Тактична, Оперативна | Тактична,

Оперативна | Тактична, Оперативна | Стратегічна,

Тактична, Оперативна | Стратегічна | Стратегічна

За типами ринків | Ринки товарів

Ринки ресурсів | Ринки товарів

Ринки ресурсів | Ринки товарів

Ринки ресурсів | Ринки товарів

Ринки ресурсів | Ринки товарів

Ринки ресурсів | Ринки товарів

Ринки ресурсів | Ринки товарів

Ринки ресурсів | Ринки товарів і ресурсів

За функціональною спрямованістю | Продуктова, Цінова | Продуктова, Цінова | Всі типи

РПП | Всі типи

РПП |

Всі типи

РПП | Продуктова,

Цінова,

Рекламна | Інвестиційна, Іноваційна | Всі типи

РПП

За ступенем узагальнення суб’єкта ринкових відносин | Підприємство як єдине ціле |

Підприємство як єдине ціле |

Підприємство як сукупність економічних

агентів | Підприємство як система внут-рішньофірмового управління | Підприємство як сукупність економічних

агентів | Підприємство як єдине ціле |

Підприємство як єдине ціле |

Підприємство як єдине ціле

За спрямованістю дій | Зовнішня | Зовнішня | Зовнішня, Внутрішня | Зовнішня,

Внутрішня | Зовнішня,

Внутрішня | Зовнішня | Зовнішня, | Зовнішня

За ступенем обгрунтованості рішень | Раціональна |

Раціональна,

Обмежено раціональна | Раціональна,

Обмежено раціональна | Раціональна,

Обмежено раціональна | Обмежено

раціональна, Нераціональна | Раціональна,

Обмежено раціональна | Раціональна,

Обмежено раціональна | Раціональна,

Обмежено раціональна

За ступенем впливу на стан середовища | Пасивна |

Пасивна |

Активна,

Пасивна | Пасивна,

Активна | Активна | Активна,

Пасивна | Активна | Активна

За характером взаємовідносин з економічними агентами | Конкуренція | Конкуренція | Конкуренція,

Співробітництво,

Компроміс,

Кооперація тощо | Конкуренція,

Співробітництво,

Компроміс,

Кооперація тощо | Конкуренція,

Співробітництво,

Компроміс,

Кооперація тощо | Конкуренція,

Співробітництво,

Компроміс,

Кооперація тощо | Конкуренція,

Співробітництво,

Компроміс,

Кооперація тощо | Конкуренція,

Співробітництво,

Компроміс,

Кооперація тощо

До основних наукових принципів ЕУРПП належать обгрунтоване цілепокладання, стратегічна спрямованість, раціональність, системність, процесність, альтернативність, оптимальність та економічна доцільність. В роботі сформовано інструментально-методичний базис ЕУРПП, який представлено в вигляді логічно пов’язаних структурної, процесної і організаційної схем. Циклічний процес ЕУРПП в авторській версії його реалізації поділено на чотири взаємопов’язаних етапи і відповідні їм процедури (рис.1).

У розділі 2 “Діагностика галузі, ринків і ринкової поведінки підприємств вітчизняної вовняної промисловості” здійснено аналітичну оцінку стану вітчизняної вовняної промисловості, окреслено її проблеми та перспективи, проведено порівняльний аналіз конкурентної ситуації на вітчизняних і світових ринках вовняної продукції, ідентифіковано характеристики РП підприємств вітчизняної вовняної промисловості та дано критичну оцінку існуючій практиці управління нею, визначено стратегічні позиції підприємств і обгрунтовано напрямки їх ринкової поведінки.

Українська вовняна промисловість, яка є однією з найстаріших галузей промисловості, знаходиться в складному фінансово-економічному і конкурентному положенні. Обсяги виробництва в порівнянні з початком 90-х років скоротилися майже в 10 разів. Починаючи з 1993 р., обсяги виробництва галузі щорічно зменшувались на 20—30%, і складають зараз не більш 1,7% в структурі загальнонаціонального промислового виробництва, між тим як частка легкої промисловості у загальному обсязі промислової продукції розвинутих країн, включаючи Німеччину, Францію, США, складає 6-8%, а в Італії – 12%.

Спад виробництва вовняного текстилю в Україні з середини 90-х обумовлений тими ж чинниками, що і у всій легкій промисловості – низкою конкурентоспроможністю продукції за ціною, за асортиментом і частково за якістю. Починаючи з 2000 року, підприємства демонструють деяку позитивну, проте нестійку динаміку обсягів виробництва (табл. 2). Вітчизняні підприємства постраждали від відкритості кордонів для імпорту, оскільки не були готові організаційно, фінансово, технологічно та психологічно до роботи в умовах конкуренції.

Таблиця 2

Динаміка обсягів виробництва вовняних тканин в Україні (в млн.м.кв.)

Область | Роки | 1990 | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | Донецка | 3,4 | 0,6 | 0,3 | 0,4 | 0,4 | 0,4 | 0,4 | Київська | 5,5 | 1,1 | 0,7 | 0,6 | 0,5 | 0,7 | 0,8 | Луганска | 4,2 | 0,6 | - | - | - | - | -

Одеська | 2,2 | 0,5 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | Полтавська | 1,5 | 0,2 | 0,1 | 0 | 0 | 0 | 0 | Сумська | 5,6 | 0,6 | 0 | 0 | 0,1 | - | - | Харківська | 5,0 | 0,6 | 0,1 | 0,1 | 0 | - | - | Хмельницька | 4,6 | 1,1 | 0,9 | 0,5 | 0,3 | 0,3 | 0,2 | Чернігівська | 34,3 | 8,7 | 4,4 | 4,6 | 5,0 | 3,9 | 6,9 | м. Київ | 4,6 | 1,0 | 0 | 0 | - | - | - | Всього по Україні | 72,4 | 15,1 | 6,5 | 6,2 | 6,4 | 5,4 | 8,3 |

До того ж, останнім часом відбувається спад обсягів виробництва не тільки в Україні, але й в розвинених країнах світу, які є лідерами світової вовняної промисловості – Італії, Франції, Великобританії, Німеччини та ін. Основними причинами цього є перерозподіл структури вітчизняного та світового попиту з одягу в бік інших споживчих благ, зростання обсягів продажу в Україні текстилю з країн Південно-Східної Азії, посилення тиску більш дешевих замінників з синтетичних і змісових матеріалів тощо. Виробництво тканин і одягу поступово переміщується в країни з низьким рівнем оплати праці і з високою політико-економічною стабільністю (Китай, Індонезія, Туреччина та інш.), а споживання як і раніше домінує в розвинених країнах з високою оплатою праці (США, Японія, Західна Європа). Україна в світовому поділі виробництва вовняних тканин має скромну цифру 5,0-6,5 млн. м.п. на рік, що складає близько 0,2% світового виробництва, і випадає з загального ланцюжка: виробляє мало (0,13 м.кв. тканин на 1 особу за рік), споживає середньо (0,5 м.кв. тканин рік на 1 особу за рік) при відносно низькій оплаті праці і низькій політико-економічній стабільності.

Чинники, що зумовлюють теперішній стан вітчизняної вовняної промисловості, різноманітні і мають як об'єктивний характер (підсилення інтенсивності конкуренції, випереджальне зростання цін на сировинно-матеріальні ресурси в порівнянні з цінами на готову текстильну продукцію, низька купівельна спроможність споживачів, невідповідна ринковому попиту технологічна структура виробництва, високе податкове навантаження тощо), так і суб’єктивний характер, пов’язаний з недосконалістю форм і методів управління підприємствами.

Дослідження ринку вовняних виробів виявило основні тенденції його розвитку, які свідчать про зростання чутливості споживачів до якісно-цінових характеристик та оновлення асортименту продукції, підвищення взаємних вимог учасників ринку щодо умов укладання договорів та їх виконання, загострення конкуренції, особливо на внутрішньому ринку, розширення товаровиробниками продуктових та географічних меж присутності на своїх і зарубіжних ринках, що призводить до зменшення концентрації на ринку, зростанню концентрації в галузі та поступової уніфікації “правил гри” в світлі перспектив розширення СОТ. Українські виробники мають ряд переваг перед конкурентами, але їх продукція поступається за рівнем цін Росії, Білорусі, Близькому Сходу і Південно-Східній Азії; за рівнем розмаїтості асортименту - країнам Європи і Сходу; а за якістю продукції - лише країнам Західної Європи. Побудовані структурні і часові кореляційно-регресійні моделі попиту на вовняну продукцію свідчать про високі показники еластичності його частки ринку за ціною та різноманіттям асортименту та, більш високу еластичність попиту окремих товарних груп в порівнянні з всіма тканинами, що відображає тенденції збільшення чутливості споживачів до конкурентних характеристик текстильних товарів і показує високі можливості впливу підприємства на свої результативні показники шляхом цілеспрямованого варіювання керованими параметрами РП.

Порівняльний аналіз конкурентної ситуації на ринках вовняної продукції засвідчив, що обмеженість економічних ресурсів і недостатність конкурентного потенціалу вітчизняних товаровиробників унеможливлює переслідування ними стратегії суцільного контролю над ринком, яка реалізується через досягнення переваг за всіма або більшістю конкурентних характеристик підприємства та його продукції. Розроблена та обгрунтована автором концепція локального ринкового лідерства для підприємств вовняної промисловості України дає можливість досягнення ними ринкового успіху через забезпечення конкурентних переваг не на всій площині ринку, а в окремих сегментах за співвідношеннями декількох керованих параметрів конкурентоздатності (ціна, якість, різноманіття та оновлення асортименту, маркетингова підтримка тощо). Досягнення лідерства забезпечується шляхом максимального наближення положення підприємства до межі локальних ринкових лідерів, визначеної найкращими з існуючих комбінацій керованих параметрів конкурентоздатності.

Вовняний одяг достатньо складний в обробці, його виробництво вимагає спеціального устаткування та висококваліфікованих фахівців, тому вітчизняні підприємства мають перспективи щодо заповнення ринку, якщо зможуть запропонувати якісний товар по відносно недорогій ціні, оскільки один з самих динамічних сегментів ринку, що розвиваються в останні п'ять років, – одяг для “середнього класу”. Це обгрунтовує доцільність і перспективність збільшення ступеню локального ринкового лідерства підприємств за якісно-ціновим співвідношенням. Досягнуте при цьому збільшення попиту буде грунтуватися на свідомій перевазі клієнта, що має призвести до довгострокового збільшення продажів і, відповідно, прибутку від участі в даному бізнесі.

Аналіз функціонування підприємств вовняної промисловості України виявив нечіткість орієнтирів РП, короткострокове спрямування управлінських рішень, наслідком чого є відносно низькі показники їх прибутковості та інвестиційно-іноваційної активності. Застосування економічних методів обгрунтування РПП (рішення по цінам, умовам розрахунків, продуктовій та рекламній політиці і т.п.), має фрагментарний характер і часто не відповідає науковим принципам прийняття рішень, зокрема таким, як цілеспрямованість, вимірність, альтернативність, оптимальність, взаємопов’язаність з іншими елементами системи.

Результати стратегічного позиціонування чотирьох найбільших вітчизняних підприємств вовняної промисловості свідчать про порівняну несприятливість зовнішніх та внутрішніх умов ведення бізнесу як для галузі в цілому, так і для окремих підприємств, що пояснює витоки, визначає причини і формує більшість спільних рис їх РП. Дисертантом обгрунтовано, що для досліджуваних підприємств, які керуються переважно оборонними стратегіями РП, перспективним напрямком зміни стратегічних позицій є поступовий перехід до конкурентних та інвестиційних орієнтирів, здійснюваний насамперед на базі підвищення якості внутрішньофірмового управління.

У розділі 3 “Методичне та організаційне забезпечення економічного управління ринковою поведінкою підприємства” розроблено ряд методик і моделей ЕУРПП, наведено результати їх апробації на прикладах підприємств вітчизняної вовняної промисловості, а також запропоновано рекомендації щодо організаційного та інформаційного забезпечення ЕУРПП.

Рекомбінація та міждисциплінарний синтез наукових підходів до аналізу, прогнозування та обгрунтування економічних рішень дозволили сформувати ряд методик і моделей ЕУРПП, в основу яких покладено концепції еластичності попиту та витрат за керованими з боку підприємства факторами; альтернативної вартості обмежених ресурсів; зміни економічної вартості ресурсів в часі; віддачі від зростання обсягів виробництва і збуту; спадної ефективності використання перемінних факторів виробництва; ключової ролі персоналу в розвитку організації та інші положення, які застосовуються сучасною економічною теорією і практикою для обгрунтування ділової поведінки. Основні з розроблених та апробованих методик наступні:

1. Методика багатокритеріального обгрунтування товарно-цінової поведінки, заснована на використанні комбінації дії закону попиту та ефекту віддачі від зростання обсягів виробництва. Суть методики в тому, що підприємство, обираючи різні значення цін на продукцію, може, використовуючи оцінку еластичності попиту, одночасно з залежністю динаміки витрат на продукцію від обсягів виробництва, задавати потрібні параметри обсягу продажу, витрат, прибутку і рентабельності, як по підприємству в цілому, так і по окремих продуктах (графічна інтерпретація представлена на рис. 2).

Методика передбачає визначення границь беззбитковості, точки максимальної прибутковості, зони економічно безпечної товарно-цінової поведінки, що дозволяє окреслити доцільні і допустимі межі варіацій керованих параметрів роботи підприємства та обирати спосіб ринкових дій, який найкращим чином відповідає стратегічним цілям і обмеженням зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Застосування методики до практики управління товарно-ціновими рішеннями конкретного підприємства потребує проведення деталізованих розрахунків за видами його продукції і сегментами ринку, що передбачає побудову імітаційних економічних моделей. Розроблена автором послідовність процедур моделювання оптимальної ціни, обсягу продажу та прибутку підприємства наведена на рис. 3. Врахування комбінацій дій закономірностей, які найбільшим чином впливають на результативні показники (доход, прибуток, рентабельність) дозволяє комплексно спрогнозувати наслідки реалізації альтернатив РП в маркетинговому, виробничому і фінансовому аспектах та оптимізувати на цій базі спосіб ринкових дій щодо базових параметрів РП - ціни, обсягів випуску, витрат ресурсів.

2. Методика економічного обгрунтування зниження цін на низьколіквідну продукцію споживчого сектору, заснована на динамічних оцінках економічної вартості потоків, які утворюються внаслідок реалізації альтернатив РП. Використання методики визначає економічну доцільність, часові моменти і допустимі границі зміни основних керованих параметрів РП- цін та обсягів продажу продукції.

Автором також опрацьовані інші методики ЕУРПП, засновані на використанні динамічних оцінок вартості потоків, а саме:

- управління доходами і платежами, що базується на економічному обгрунтуванні умов розрахунків з учасниками ринків у відповідності до терміну оплати;

- оптимізації доходів від інвестицій в персонал (за напрямками підвищення кваліфікації і соціальних інвестицій), що передбачає вибір найбільш ефективних способів інвестування в персонал за критерієм максимізації довгострокової віддачі від його роботи;

- управління закупками сировини і матеріалів, заснована на економічній моделі оптимального розміру партії замовлення, яка вдосконалена автором шляхом врахування часової вартості обігових коштів в запасах.

При апробації методик ЕУРПП на прикладах підприємств вітчизняної вовняної промисловості автором було враховано широкий спектр можливостей використання обмежених ресурсів підприємства, показники оборотності його продукції, запасів та інші індивідуальні параметри економічної діяльності, які характеризують конкретне підприємство та його продукцію.

Організаційно ЕУРПП передбачається налагодити як систематичний процес з постійним циклом досліджень зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства в загальному і функціональному аспектах. В роботі аргументовано необхідність залучення до ЕУРПП вищого керівництва і структурних підрозділів управління підприємством, які виконують дослідницькі, аналітичні, прогностичні, інформаційні і керівні функції.

При цьому посилюється роль планово-економічного відділу та інших штабних структур в процесі консолідації інформації і знань підприємства, генерації альтернатив та економічного обгрунтування РПП. Ідентифіковані процедури збору, обробки і аналізу інформації вимагають постановки і налагодження відповідного управлінського обліку.

Використання запропонованих методик здатне сформувати цілісне бачення механізму функціонування підприємства в широкому інформаційному полі економічних змінних і взаємовзв’язків між ними, окреслити діапазон можливих варіантів РПП та спектр економічних наслідків їх реалізації, та озброїти працівників економічних і управлінських служб підприємства сучасним дієвим інструментарієм цілеспрямованого маневрування параметрами роботи підприємства в динамічному ринковому просторі. Практична значущість даних методичних рекомендацій в тому, що керівники і спеціалісти підприємства мають можливість оцінювати реальні та потенційні економічні доходи і витрати для різних альтернатив РПП, своєчасно попереджувати збитки та реалізовувати комплекс економічно обгрунтованих ринкових дій.

Методики і моделі, викладені в дисертації, є відкритими для доповнення і вдосконалення, а потужності і функціональні характеристики сучасної обчислювальної техніки та програмного забезпечення дають можливість оперативно варіювати даними та створювати адаптивні моделі, придатні не тільки до довгострокового, але і до поточного управління РПП. Впровадження методичних рекомендацій дозволить отримати довготривалий економічний, організаційний та фінансовий ефект за рахунок внутрішніх резервів на основі адаптації сучасних технологій та інструментарію економічних наук до практики роботи вітчизняних підприємств. Результати досліджень свідчать, що питання ЕУРПП є широким полем наукового пошуку, а запропоновані в роботі концепції, підходи, методики та моделі можуть служити базою для подальших розробок в цьому напрямку.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо розробки та обгрунтування теоретичних, методичних і прикладних аспектів економічного управління ринковою поведінкою підприємства. Основні висновки та результати, одержані в ході проведеного дослідження, є такими:

1. Міждисциплінарне дослідження різних аспектів поведінки підприємства дозволило уточнити поняття “економічна поведінка підприємства”, “ринкова поведінка підприємства”, “управління поведінкою підприємства” і дати авторське визначення ЕУРПП як сукупності процесів формування, обгрунтування і застосування підприємством підходів, способів та методів економічного маневрування керованими параметрами діяльності підприємства з метою забезпечення результативності його функціонування в ринковому просторі.

2. Критичний аналіз парадигми “структура-поведінка-результативність” виявив, що в короткостроковому періоді зв’язки складових парадигми неоднозначно детерміновані, однак в тривалому періоді характер взаємовідносин між елементами тріади в цілому сумісний з передбаченнями теорії. Визнано, що довгострокова результативність функціонування підприємства в умовах інтенсивної конкуренції значною мірою залежить від відповідності його поведінки вимогам ринкової структури. Це визначає можливість і доцільність використання базових положень парадигми для формування методології ЕУРПП, і обгрунтовує вибір вітчизняними підприємствами споживчого сектору прибуткових орієнтирів РП як оптимально відповідних монополістично-конкурентній ринковій структурі.

3. На основі системного підходу і синтезу надбань різних економічних дисциплін в дисертації сформовано базові положення ЕУРПП, що визначають предмет, об’єкт, мету, завдання та принципи такого управління, а інструментально-методичний базис ЕУРПП представлений в вигляді логічно пов’язаних структурної, процесної та організаційної схем. Науковим підгрунтям формування базових положень ЕУРПП виступили зовнішні та внутрішні об’єктивні економічні закономірності функціонування підприємства в ринковому просторі (закони попиту, конкуренції, ринкового ціноутворення, спадної віддачі перемінних факторів виробництва тощо), дія яких найбільш впливає на поведінку і результативність підприємства. Ідентифікація напрямків дії, кількісних та якісних характеристик цих закономірностей та врахування взаємних зв’язків між ними дозволили виокремити керовані з боку підприємства фактори впливу на результативні показники і розробити методики та моделі ЕУРПП.

4. Аналіз стану вітчизняної вовняної промисловості засвідчив, що складне і нестабільне економічне положення підприємств зумовлене як об'єктивними чинниками зовнішнього середовища їх функціонування (підсилення конкуренції, зростання цін на матеріально-сировинні ресурси, низька купівельна спроможність споживачів, невідповідна технологічна структура виробництва тощо), так і застосуванням недосконалих форм і методів внутрішньофірмового управління підприємствами. Основні тенденції розвитку ринку вовняних виробів характеризуються стабілізацією попиту, зростанням інтенсивності конкуренції, розширенням присутності товаровиробників на національних та світових ринках та підвищенням вимог їх учасників до умов співробітництва. Результати моделювання попиту на вовняні вироби показали високу чутливість споживачів на всіх ринках до якісно-цінового співвідношення, різноманіття асортименту продукції та високий ступінь замінності окремих груп товарів між собою, що відображає зростаючі вимоги покупців до споживчих характеристик текстильної продукції і значні можливості покращання результативних показників шляхом маневрування керованими параметрами РП.

5. Обмеженість ресурсів і конкурентного потенціалу підприємств вовняної промисловості України визначає те, що ринкова стратегія забезпечення переваг за всіма або більшістю конкурентних характеристик, яка дає абсолютний контроль над ринком, для них є недосяжною та економічно невиправданою. Для них автором запропонована концепція локального ринкового лідерства, яка постулює доцільність досягнення конкурентних переваг в окремих продуктово-географічних сегментах, що відповідає лідерству підприємств та їх продуктів за набором комбінацій декількох конкурентних характеристик. Аргументовано, що з точки зору кращого поєднання ресурсів і можливостей найбільш привабливим для вітчизняних товаровиробників є закріплення в сегменті ринку з якістю продукції вище середньої та вартістю на середньому рівні.

6. Дослідження РП підприємств вітчизняної вовняної промисловості та практики управління нею показали, що в ринковій поведінці підприємств, яка проявляється в виборі товарно-цінових рішень, системи закупок, умов укладання контрактів тощо не спостерігається чіткої тенденції до оптимальності використання ринкових і ресурсних можливостей у відповідності до вимог монополістично-конкурентної структури їх ринків, наслідком чого є нижчі в порівнянні з потенційно можливими показники результативності підприємств.

7. Результати стратегічного аналізу і позиціонування найбільших підприємств вовняної промисловості України свідчать про доцільність застосування ними різного набору стратегій РПП в залежності від специфіки ринків і внутрішнього потенціалу окремого підприємства. Загальним напрямком їх стратегічного розвитку визнано перехід від оборонних до конкурентних стратегій РПП за рахунок вдосконалення насамперед внутрішньофірмового управління, а найбільших стратегічних ринкових переваг можуть здобути ті підприємства, яким вдасться одночасно диверсифікувати ринки, підвищити обсяги збуту продукції і знизити питомі витрати.

8. Виокремлення найважливіших економічних закономірностей, дія яких впливає на результативність функціонування підприємства, визначення якісних і кількісних характеристик цих закономірностей та керованих з боку підприємства факторів впливу на поведінку результативних показників, залучення широкого аналітичного і прогностичного інструментарію багатьох предметних областей економічних знань дозволили запропонувати ряд методик і моделей ЕУРПП (багатокритеріального обгрунтування товарно-цінової поведінки, управління надходженнями і платежами, управління закупками сировини і матеріалів та інш.), використання яких дозволяє комплексно передбачати маркетингові, виробничі та фінансово-економічні наслідки РПП, і тим самим оптимізувати спосіб ринкових дій у відповідності до поставлених стратегічних цілей та обмежень середовища підприємства. Практична апробація методичних рекомендацій свідчить про високі можливості зростання доходності, прибутковості і попередження збитків підприємств.

9. В роботі наголошено, що ЕУРПП має здійснюватися як цілеспрямований, постійний і послідовний процес, реалізація якого забезпечує довгострокову результативність функціонування підприємства в умовах складного і швидко мінливого ринкового середовища. Запропоновано рекомендації щодо побудови цілісної системи організаційного та інформаційного забезпечення ЕУРПП, ідентифіковано і впорядковано на науковій основі його процеси та процедури. Пропоновані рекомендації доведено до розробок організаційних структур і визначення функцій підрозділів досліджуваних підприємств.

ПЕРЕЛІК ПУБЛІКАЦІЙ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Малиш О.М. Аналіз попиту і оптимізація товарно-цінових рішень підпри-ємства (на прикладі текстильного об’єднання концерн “Чексіл” // Маркетинг в Україні.- 2002. -№ 5.