ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.В. ДОКУЧАЄВА

МАЙСТРО РУСЛАНА ГРИГОРІВНА

УДК 631.14:636.2.034:330.322

ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА НА ОСНОВІ ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ

Спеціальність 08.07.02 – Економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті тваринництва Української академії аграрних наук

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор

Андрусенко Григорій Олександрович

Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України,

завідувач кафедри економічної політики

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

член-кореспондент УААН,

Амбросов Володимир Якович,

Харківський національний технічний університет

сільського господарства ім. П. Василенка,

завідувач кафедри обліку та аудиту;

кандидат економічних наук, професор,

Горкавий Володимир Кузьмич,

Харківський національний аграрний університет

ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри статистики та

економічного аналізу

Провідна установа: Дніпропетровський державний аграрний університет,

кафедра менеджменту організацій, Міністерство

аграрної політики України

Захист відбудеться “14” червня 2006 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 в Харківському національному аграрному університеті ім. В.В.Докучаєва за адресою: 62483, м. Харків, п/в “Комуніст-1”, навчальне містечко ХНАУ, корп. 1, ауд. 213.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, м. Харків, п/в “Комуніст-1”, навчальне містечко ХНАУ, корп. 1.

Автореферат розісланий “10” травня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В.Македонський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток сільського господарства України в сучасних умовах характеризується кризовими явищами, які охопили всі сфери виробництва, в тому числі молочне скотарство. Про це свідчить той факт, що в 2004 році загальний обсяг виробництва молока в країні зменшився в порівнянні з 1990 роком на 10,7 млн. т. або на 43,7%, що стало наслідком різкого скорочення поголів'я корів на 52,8%, незважаючи на незначний ріст продуктивності корів на 11,8% до 3202 кг/рік за рахунок приватного сектору. Це призвело до скорочення споживання молока населенням України за період 1990-2004 рр. на 39,4% - до 226 кг на одну особу за рік. При цьому визначальним щодо виходу галузі з кризового стану, відновлення матеріально-pecypcнoгo потенціалу, забезпечення розвитку конкурентоспроможного виробництва є нагальна потреба в умовах обмежених фінансових можливостей сільськогосподарських підприємств в обґрунтуванні напрямків здійснення інвестицій в основний капітал та визначення джерел їх фінансування.

Окремі питання формування і розвитку ринку молока та молочної продукції знайшли своє втілення у наукових працях таких вчених-економістів, як В.І. Бойко, Е.К. Кравцов, В.Н. Зимовець, А.В. Македонський, В.Я. Месель-Веселяк, А.О. Омельяненко, В.В. Радченко, В.Г. Рижков, П.Т. Саблук, В.Й. Шиян, О.М. Шпичак та ін. Дослідженням проблеми розвитку інвестиційного процесу в сільському господарстві в сучасних умовах присвячені наукові праці таких вчених-економістів, як В.Я. Амбросов, П.І. Гайдуцький, А.П. Гайдуцький, М.Я. Дем’яненко, С.І. Зоря, М.І. Кісіль, Г.П. Лайко, І.Г. Кириленко, Г.М. Підлісецький, П.Т. Саблук, М.А. Садиков та ін. В їх публікаціях висвітлюються питання пошуку резервів підвищення економічної ефективності виробництва тваринницької продукції на основі комплексного використання факторів інтенсифікації та впровадження досягнень науково-технічного прогресу шляхом створення привабливого інвестиційного середовища в сільському господарстві та активізації інвестиційних процесів.

Разом з тим, недостатньо вивченими залишаються питання покращення інвестиційного клімату в сільському господарстві в цілому, і молочному скотарстві зокрема, підвищення ефективності капітальних вкладень та активізації інвестиційних процесів в аграрному секторі, в тому числі на регіональному рівні. Все вищенаведене й обумовило актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом науково-дослідних робіт лабораторії економіки і організації виробництва продуктів тваринництва Інституту тваринництва УААН і є складовою науково-технічної програми „Трансформування організаційно-економічних відносин до соціально орієнтованих ринкових умов в АПК” (номер держ. реєстрації № 0101U003311) і науково-технічної програми „Технології в молочному і м’ясному скотарстві” відділу технології виробництва молока (ДНТП 21.01).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка науково обґрунтованих пропозицій та практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення економічної ефективності виробництва продукції молочного скотарства на підставі підвищення інвестиційної привабливості сільського господарства та активізації інвестиційних процесів. У відповідності до поставленої мети були визначені наступні завдання:

·

·

·

·

·

·

· визначити вплив світового ринку молока на формування та функціонування ринку молока в Україні в контексті прагнення вступу України в ЄС та СОТ;

· обґрунтувати необхідність державної підтримки молочного скотарства та визначити напрямки державного регулювання галузі;

· визначити обсяг беззбиткового виробництва молока в господарствах та економічну ефективність капітальних вкладень в молочному скотарстві.

Об’єктом дослідження є процеси забезпечення сталого розвитку галузі молочного скотарства на основі послідовної інтенсифікації виробництва та створення привабливого середовища для залучення інвестицій.

Предметом дослідження є економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення на основі активізації інвестиційної діяльності в галузі молочного скотарства.

Методи дослідження. Теоретико-методичну основу дисертаційного дослідження становлять діалектична теорія пізнання та системний підхід до вивчення економічних явищ, основні положення економічної теорії та економіки сільського господарства, наукові праці і розробки провідних вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. У процесі дослідження використовувались наступні методи: теоретичних узагальнень, абстрактно-логічний, статистико-економічний, нормативний, порівняльного аналізу, розрахунково-конструктивний, статистичних групувань, кореляційно-регресійний аналіз, монографічний.

Інформаційною базою дослідження стали матеріали Державного комітету статистики, Управління статистики Харківської області, матеріали Головного управління агропромислового розвитку Харківської області, річні звіти та матеріали первинного обліку дослідних господарств Інституту тваринництва УААН, інші нормативно-правові акти та літературні джерела.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в науковому обґрунтуванні теоретико-методологічних засад щодо формування привабливого інвестиційного клімату в сільському господарстві та підвищення на цій основі економічної ефективності виробництва молока. Основні положення наукової новизни результатів дослідження полягають у наступному:

вперше:

- здійснено оцінку рівня інвестиційної привабливості галузі молочного скотарства на регіональному рівні в розрізі районів на основі удосконалення рейтингової оцінки;

удосконалено:

- методику рейтингової оцінки рівня розвитку сільськогосподарського виробництва в районах Харківської області;

- рейтингову оцінку розвитку сільськогосподарського виробництва районів регіону на основі визначення динамічного рейтингу інвестиційної привабливості сільськогосподарського виробництва за період 2002-2004 рр.;

набуло подальшого розвитку:

- осмислення сутності і змісту категорії „інвестиційний клімат” та визначено чинники, які впливають на формування інвестиційного клімату та обсяги надходження інвестицій в сільське господарство;

- дослідження напрямків державного регулювання ринку молока і молочних продуктів, зокрема впровадження державних механізмів щодо підтримки галузі, формування сприятливого інвестиційного середовища, захисту інтересів національних виробників і споживачів молочної продукції в умовах глобалізації і подальшого ефективного розвитку молочнопродуктового комплексу на інтенсивній основі;

- підходи до визначення факторів, які впливають на інвестиційну привабливість сільського господарства України в умовах глобалізації;

- дослідження напрямків вдосконалення державної політики щодо покращення інформування потенційних інвесторів сільського господарства про рівень інвестиційної привабливості галузі, як в регіональному (районному) і галузевому розрізі, так і на рівні конкретних об’єктів інвестування – сільськогосподарських підприємств.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне використання результатів дисертаційного дослідження дозволить потенційним інвесторам одержувати необхідну інформацію щодо інвестиційної привабливості сільського господарства в цілому, і молочного скотарства зокрема, та активізувати інвестиційні процеси на регіональному рівні. Результати наукового дослідження прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Харківської ОДА щодо вдосконалення рейтингової оцінки ефективності сільського господарства в районах регіону (довідка №01-10-13 від 17 лютого 2006 р.). Рекомендації здобувача щодо шляхів підвищення економічної ефективності виробництва молока на основі налагодження стабільного інвестиційного процесу, доцільності створення структурного підрозділу в управлінні по залученню інвестицій в галузь, впровадження в виробництво досвіду передових господарств прийнято до впровадження Управлінням агропромислового розвитку Харківського району (довідка №10 від 31 січня 2006 р.). Результати наукового дослідження прийняті до впровадження дослідними господарствами Інституту тваринництва щодо необхідності інтенсивного розвитку галузі молочного скотарства на основі збільшення обсягів капітальних вкладень та підвищення ефективності їх використання, а також щодо доцільності переорієнтації сільськогосподарських підприємств на засади маркетингу і створення служб (груп) маркетингу (довідки №188 від 14 лютого 2006 р. та №319-02/01 від 6 березня 2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченою науково-дослідною розробкою. Результати дослідження, викладені в роботі, отримані автором особисто. У дисертації науково обґрунтовано і викладено особисті ідеї та підходи до розв’язання проблеми підвищення економічної ефективності виробництва молока на основі залучення інвестицій, які були опубліковані в наукових працях. В наукових працях, виконаних у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення, які є результатом особистих досліджень здобувача та при погодженні із співавторами, зокрема внесок здобувача у співавторських роботах за списком, який подано в авторефераті, включає наступне:

· у спільній роботі [5] обґрунтовано напрямки підвищення прибутковості молочного скотарства на основі визначення беззбиткового обсягу виробництва продукції і зони економічної безпеки;

· у спільній роботі [6] визначена галузева структура інвестицій в сільське господарство і обґрунтовано необхідність впровадження механізмів підвищення інвестиційної привабливості галузі тваринництва.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційного дослідження доповідались автором і отримали позитивну оцінку на наукових конференціях: молодих вчених Інституту тваринництва УААН (2004-2005 рр.); на Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених, магістрів і студентів, присвяченої 140-річчю з дня народження М.І. Туган-Барановського та 75-річчю економічного факультету Харківського НАУ ім. В.В. Докучаєва „Сталий розвиток аграрного сектора економіки” (м. Харків, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, 2004 р.); на Науково-практичній конференції (м. Луганськ, Луганський національний аграрний університет, 2004 р.); на Науково-практичній конференції „Міжбюджетні відносини та податкова політика в Україні” (м. Харків, ХарРІ НАДУ при Президентові України, 2004 р.); на Науково-практичних конференціях „Ринкові трансформації та розвиток продуктивних сил аграрного сектора” (м. Харків, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, 2004-2006 рр.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 7 наукових праць (з них 5 у фахових виданнях), загальним обсягом 1,73 ум.-друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (десяти підрозділів), висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи 208 сторінки комп’ютерного тексту, містить 54 таблиці, 10 рисунків, 3 додатки. Список використаних джерел нараховує 206 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання, визначено предмет і об’єкт дослідження, висвітлено наукову новизну й практичне значення одержаних результатів, викладено результати їх апробації і особистий внесок здобувача.

У першому розділі – „Теоретичні основи ефективного розвитку молочного скотарства на основі активізації інвестиційних процесів” викладено теоретичні основи розвитку галузі молочного скотарства, розглянуто особливості і фактори, які забезпечують її ефективне ведення, з’ясовано перспективи розвитку і напрямки інтенсифікації галузі в Україні, визначено ступінь інвестиційної привабливості сільського господарства України та виявлено фактори, які формують інвестиційний клімат в галузі.

Визначено, що основним напрямком подолання кризових явищ в молочному скотарстві є перехід від екстенсивного типу розвитку галузі до інтенсивного, мета якого – збільшення виробництва продукції, а матеріальна основа – збільшення вкладень інвестиційних ресурсів в розрахунку на голову худоби та підвищення ефективності їх використання.

У роботі дістало подальшого розвитку осмислення змісту поняття “інвестиційний клімат”. Аналіз літературних джерел дозволив зробити висновок, що під поняттям „інвестиційний клімат” науковці розуміють ступінь сприятливості ситуації, що складається в тій чи іншій країні (регіоні, галузі) для ймовірного надходження інвестицій. На наш погляд, така трактовка поняття „інвестиційний клімат” не повністю розкриває сутності цього визначення, тому що надає певний пріоритет в стосунках „об’єкт інвестування – інвестор” останньому – створення привабливих умов для інвестування. Однак, на наш погляд, не менш важливо, щоб інвестор також дотримувався відповідних інвестиційних зобов’язань перед об’єктом інвестування і їх стосунки носили рівноправний характер. На жаль, неналежне виконання інвестиційних зобов’язань притаманне галузі сільського господарства, коли дії інвестора обмежують економічну свободу інвестованого підприємства, і нерідко направлені на дестабілізацію економічного положення об’єкту інвестування, зміну власника або його поглинання цим інвестором.

Тому, на наш погляд, поняття „інвестиційний клімат” слід трактувати наступним чином: це довгостроковий сталий режим економічної активності суб’єктів господарювання щодо залучення капіталу з виправданим ризиком на певній території, в галузі, або сфері економіки за умов гарантування відповідних прав інвестора та об’єкта інвестування на період реалізації інвестиційного проекту щодо отримання прибутку або соціального ефекту у відповідності з чинним законодавством та умовами інвестиційної угоди.

Проведення відповідних заходів щодо підвищення інвестиційної привабливості сільського господарства повинно здійснюватись в слідуючих основних напрямках: політико-правовому, економічному, інфраструктурному розвитку галузі, розвитку соціального середовища та підвищення екологічної та ветеринарної безпеки.

Встановлено, що інвестиційна привабливість сільського господарства України й, зокрема, молочного скотарства недостатня, що зумовлено негативними ознаками інвестиційного клімату: нестабільністю законодавства, недостатнім рівнем розвитку інфраструктури аграрного ринку, низькою платоспроможністю населення, адміністративним втручанням державних органів в агробізнес, нерозвиненістю фінансово-кредитної сфери, лізингу, неврегульованості земельних відносин. Тому алгоритм залучення інвестицій в галузь молочного скотарства повинен базуватися на основі необхідності першочергового формування сприятливого інвестиційного клімату (рис. 1).

Раціональне використання інвестиційних ресурсів, оптимізація джерел інвестування та здійснення ефективної інвестиційної діяльності господарств повинно базуватись на основі розробки обґрунтованої інвестиційної стратегії, яка передбачає визначення пріоритетних напрямків інвестиційної діяльності, пошук та аналіз альтернативних варіантів інвестування: власні кошти, позикові кошти, залучені кошти, бюджетні асигнування.

У другому розділі – "Сучасний стан та тенденції розвитку молочного скотарства в Україні в умовах обмеженого інвестування” досліджується сучасний стан і тенденції розвитку галузі молочного скотарства в Україні, а також рівень інтенсивності інвестиційних процесів в сільському господарстві.

Галузь молочного скотарства перебуває в кризовому стані: поголів'я корів за період 1990-2004 рр. скоротилося більш як в 2 рази в Україні, та майже в 3 рази в Харківській області. Прибутковість виробництва молока знизилась з 32,2% в 1990 році до (-0,4%) в 2004 р. Відродження та прискорений розвиток молочного скотарства можливий на основі послідовної інтенсифікації виробництва, перш за все на основі активізації інвестиційного процесу в галузі.

Визначено ступінь впливу факторів на рівень рентабельності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах районів Харківської області в 2004 році (табл. 1).

Таблиця 1

Групування сільськогосподарських підприємств за рівнем рентабельності виробництва молока по районах Харківської області (2004 р.)

Групи районів за рівнем рентабельності виробництва молока, % | Кількість районів | Середній рівень рентабельності молока по групі, % | Середньорічний удій на 1 корову, кг | Вироблено молока на 1 господарство, т | Вироблено молока на 100 га с.-г. угідь, т | Витрати праці на 1 ц молока, люд.-год. | Собівартість 1 т реалізованого молока, грн | Ціна реалізації 1 т молока, грн

1 група (+ 39,6 – (+ 2,2)) | 8 | +22,9 | 3234 | 790,1 | 15,1 | 7,2 | 722,5 | 887,9

2 група (- 1,5 – (- 29,5)) | 14 | -17,6 | 2388 | 507,9 | 10,4 | 10,4 | 954,6 | 786,2

3 група (- 34,1 – (- 75,9)) | 5 | -38,5 | 2070 | 354,0 | 6,4 | 12,2 | 1189,3 | 731,5

Всього (в се-редньому) по області | 27 | -7,9 | 2676 | 555,3 | 10,8 | 9,4 | 871,6 | 802,7

За результатами групування можна відзначити, що позитивний рівень рентабельності виробництва молока (в середньому (+22,9)) зафіксовано в 8 районах Харківської області (І група), в яких продуктивність корів на 36,0% більше, а обсяг виробництва молока в розрахунку на 1 господарство в 2,2 рази більше, ніж в господарствах районів ІІІ групи, в яких рентабельність виробництва молока склала в середньому (-38,5%). Це свідчить про необхідність розвитку великотоварних господарств, що значно підвищує економічну ефективність виробництва молока.

Сучасний рівень капітальних інвестицій в аграрний сектор, і зокрема, в галузь молочного скотарства не забезпечує навіть простого відтворення основних засобів. На кінець 2004 року вартість основних засобів у сільському господарстві склала 47,0 млрд. грн., що майже вдвічі менше, ніж у 2000 році. Це пояснюється тим, що вибуття основних засобів значно перевищували їх надходження, тому коефіцієнти відновлення основних засобів за останні роки були значно нижчими, ніж коефіцієнти ліквідації.

Зменшення капіталовкладень в сільському господарстві України спостерігається за всіма напрямками витрат: будівництво і обладнання тваринницьких приміщень, введення в експлуатацію споруд для зберігання кормів, автомобільних шляхів. Так, тільки введення в дію тваринницьких приміщень для ВРХ за період 1990-2004 рр. знизилось в 69,3 і 11,4 рази відповідно по Україні і в Харківській області.

Слід відзначити, що інвестиції переважно вкладають у розвиток галузі рослинництва, що обумовлено вищою її прибутковістю у порівнянні з галуззю тваринництва, яка є збитковою. Це ще більше загострює ситуацію з залученням інвестицій в тваринництво, в тому числі в молочне скотарство. Так, в основний капітал галузі рослинництва спрямовується інвестицій в 5 разів більше, ніж в галузь тваринництва. Причому спостерігається стала тенденція поступового скорочення питомої ваги капіталовкладень в галузь тваринництва в загальному обсязі інвестицій в сільське господарство.

Причому, основними джерелами фінансування інвестицій в сільськогосподарських підприємствах України є власні кошти (амортизаційні відрахування та прибуток). Тому виникає необхідність залучення інвестицій для оновлення і переоснащення галузі молочного скотарства за рахунок мобілізації всіх джерел фінансування інвестицій і на цій основі забезпечити підвищення економічної ефективності виробництва молока.

В третьому розділі – „Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва молока на основі залучення інвестицій” проведено оцінку інвестиційної привабливості сільського господарства районів Харківської області та господарств Інституту тваринництва УААН, визначені основні напрямки активізації й підвищення рівня інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств.

Існуючий перелік показників, за якими Головним управлінням агропромислового розвитку ОДА визначається рейтинг районів Харківської області за підсумками діяльності у сільському господарстві не дає вичерпної інформації для можливих інвесторів галузі. Тому, рейтинг було доповнено блоком показників, які характеризують фінансовий та майновий стан господарств регіону. За допомогою цих показників визначено рівень фінансової стабільності, майнового стану, ліквідності та платоспроможності сільськогосподарських підприємств, рівня їх рентабельності, які є одними з найважливіших складових їх інвестиційної привабливості. Крім того, було розраховано динамічний рейтинг за період 2002-2004 рр. (табл. 2).

Здійснено оцінку рівня інвестиційної привабливості галузі молочного скотарства на регіональному рівні в розрізі районів на основі удосконалення

Таблиця 2

Оцінка інвестиційної привабливості сільського господарства районів Харківської області

Рівень інвестицій-ної прива-

бливості районів | Кількість районів в групі (райони розташовані в групах у відповідності з

місцем в рейтингу) | Діапазон рейтинго-вих балів районів (сума К)* | Кількість районів в групі (райони розташовані в групах у відповідності з

місцем в рейтингу) | Діапазон рейтинго-вих балів районів (сума К)*

2004 р. | 2002-2004 рр.

Високий | 4 (Красноградський, Куп’янський, Чугуїв-ський, Харківський) | 6,15-7,82 | 2 (Чугуївський, Красноградський) | 18,52-20,03

Середній | 10 (Зміївський, Дворічанський, Золочівсь-

кий, Кегичівський, Пече-нізький, Сахновщинський, Балаклій-ський, Борівський, Коломацький, Богодухівський) | 8,33-9,84 | 11 (Кегичівський, Золо-

чівський, Дворічансь-кий, Балаклійський, Печенізький, Богодухівський, Куп’янський, Харківський, Коломацький, Изюмський, Борівський) | 27,80-31,95

Низький | 9 (Лозівський, Вов-чанський, Близнюківський, Краснокутський, Изюмський, Валківський, Великобурлуцький, Зачепилівський, Дергачівський) | 10,00-10,83 | 10 (Лозівський, Шевче-нківський, Валківсь-кий, Сахновщинський, Великобурлуцький, Зачепилівський, Красно-кутський, Вовчанський, Зміївський, Близнюківський) | 33,04-35,88

Інвести-

ційно не привабливі | 4 (Первомайський, Шевченківський, Нововодолазький, Барвінківський) | 11,03-15,81 | 4 (Первомайський, Дергачівський, Нововодолазький, Барвінківський) | 40,62-47,43

* - сума коефіцієнтів за показниками рейтингу

рейтингової оцінки. Для проведення порівняльного аналізу інвестиційної привабливості молочного скотарства Харківської області визначено систему показників, що дозволяють виділити райони, що володіють конкурентними перевагами у виробництві молока і які є найбільш сприятливими з погляду розвитку спеціалізації в цьому секторі сільського господарства. В визначенні рейтингу були використані показники блоку „Фінансовий та майновий стан господарств”, у зв’язку з тим, що підвищення інвестиційної привабливості будь-якої галузі сільського господарства (в тому числі молочного скотарства) можливо не тільки за умов досягнення високих виробничих показників в цій галузі, а й стабільного фінансового стану сільськогосподарських підприємств в цілому. На основі проведених розрахунків було визначено групу районів Харківської області з високим рівнем інвестиційної привабливості галузі молочного скотарства: Красноградський, Чугуївський, Ізюмський, Зміївський, Харківський райони. Така оцінка дозволяє зробити висновок про доцільність поглиблення спеціалізації цих районів на виробництві молока. Оцінка конкурентного потенціалу регіонів у молочному виробництві, тобто проведення порівняльного аналізу конкурентних переваг районів і виявлення сировинних зон, сприятиме залученню інвестицій в галузь молочного скотарства і подальший інтенсивний її розвиток.

Різке зниження питомої ваги сільськогосподарських підприємств в структурі поставок молока на молокопереробні підприємства зі 100% в 1990 р. та 1995 р. до 36,8% - в 2003 р. за рахунок господарств населення, призвело до різкого зниження якості сировини, що вимагає від переробників звернути свою увагу на збільшення виробництва молока на великотоварних фермах. Тому вони налаштовані на співпрацю з великотоварними спеціалізованими підприємствами і інвестують в виробництво молока. Чим вищі обсяги виробництва та реалізації молока в сільськогосподарських підприємствах, тим більше можливостей зацікавити потенційного інвестора, в тому числі бути прокредитованим на певний період в рахунок майбутніх гарантованих надходжень молока та іншої сільгосппродукції (рис. 2).

Рис. 2. Шляхи співробітництва сільськогосподарських підприємств з переробними підприємствами.

Створення умов для формування та розвитку ефективного конкурентоспроможного молочного скотарства і підвищення його інвестиційної привабливості повинна забезпечувати протекціоністська державна аграрна політика, особливо в умовах глобалізації. Так, для мінімізації можливих негативних наслідків для молочного скотарства від можливого вступу України у Світову організацію торгівлі, необхідно від країн-членів СОТ на державному рівні в ході переговорного процесу вимагати надання галузі перехідного періоду для вступу в силу існуючих правил і зобов'язань щодо виробництва молока і молочної продукції, у зв’язку з тим, що молочне скотарство перебуває у кризовому стані й несе значне соціальне навантаження (джерело прибутків для значної кількості сільського населення країни).

Визначено обсяг беззбитковості та зону економічної безпеки виробництва молока в дослідних господарствах Інституту тваринництва УААН на основі аналізу складових собівартості молока (табл. 3).

Таблиця 3

Ефективність виробництва молока в дослідних господарствах Інституту тваринництва УААН (2004 рік)

Показники | „Кутузів-ка” | „Українка Слобідська” | „Гонта-рівка” | ім. Чапаєва | „Чуви-ріне”

Кількість виробленого молока, ц | 54333 | 15273 | 23226 | 2687 | 2392

Виробничі витрати, тис. грн. – всього | 2016 | 740 | 1487 | 269 | 250

в т.ч. постійні витрати | 467,8 | 114,5 | 234,6 | 112,9 | 76,5

змінні витрати | 1548,2 | 625,5 | 1252,4 | 156,1 | 173,5

Частка (питома вага) постійних витрат, % | 23,2 | 15,5 | 15,8 | 41,9 | 30,6

Постійні витрати в розрахун-ку на 1 ц молока, грн. | 8,6 | 7,5 | 10,1 | 42,0 | 32,0

Ціна реалізації 1 ц молока, грн. | 88,7 | 88,6 | 103,2 | 62,9 | 56,4

Собівартість 1 ц реалізованого молока, грн. | 37,4 | 48,6 | 64,0 | 100,1 | 104,5

Змінні витрати в собівартості 1ц молока, грн. | 28,8 | 41,1 | 53,9 | 58,1 | 72,5

Маржинальний дохід від 1 ц молока, грн. | 59,9 | 47,5 | 49,3 | 4,8 | -16,1

Беззбитковий обсяг виробництва молока, ц | 7810 | 2411 | 4759 | 23521 | х

Виручка при беззбитковому обсязі виробництва молока, тис. грн. | 692,7 | 213,6 | 491,1 | 1479 | х

Фактична виручка при реалізації молока, тис. грн. | 4196 | 1156 | 2008 | 151 | 89

Зона економічної безпеки, % | 505,7 | 441,2 | 308,9 | -879,5 | х

В дослідних господарствах „Кутузівка”, „Українка Слобідська” та „Гонтарівка” виробництво молока є високо рентабельним і значно перевищує обсяги беззбиткового виробництва. В той же час, в ДП ДГ ім. Чапаєва фактичний обсяг виробництва молока на 879,5% нижче від беззбиткового при існуючих показниках продуктивності, собівартості, структурі витрат і ціні реалізації молока. Що ж стосується господарства „Чувиріне”, то воно при досягнутих показниках (рівень собівартості, структури витрат та ціни реалізації) не зможе вийти на беззбитковий рівень виробництва молока. Це пояснюється тим фактом, що показник „маржинальний дохід” має від’ємне значення – (-16,1 грн./ц), тобто ціна реалізації молока (56,4 грн./ц) не відшкодовує навіть змінних витрат (72,5 грн./ц), що не дозволяє досягнути беззбиткового рівня виробництва молока навіть при збільшенні обсягів виробництва (збитки будуть тільки збільшуватись).

Різні обсяги капітальних інвестицій в галузь тваринництва обумовлюють різний рівень економічної ефективності капітальних вкладень в дослідних господарствах Інституту тваринництва УААН. Так, на 1 грн. капітальних вкладень в ДП ДГ „Кутузівка”, ДП ДГ „Гонтарівка”, ДП ДГ „Українка Слобідська” одержано 4,48-8,71 грн. валової продукції, та 0,75-2,42 грн. прибутку, а строк окупності капітальних інвестицій прибутками від реалізації продукції тваринництва склав 0,41-1,33 року відповідно. Інші дослідні господарства неефективно вкладають капітальні інвестиції в галузь тваринництва. Так, на 1 грн. капітальних вкладень в ДП ДГ ім. Чапаєва і ДП ДГ „Чувиріне” одержано всього 1,32 та 1,91 грн. валової продукції, а збитки склали відповідно 1,47 та 2,26 грн. Визначена ефективність капітальних вкладень в реконструкцію молочнотоварної ферми в ДП ДГ „Кутузівка”. Так, капітальні вкладення склали 251 тис. грн., в результаті чого поголів’я корів збільшилося на 25 голів, а їх продуктивність підвищилась до 5573 кг в рік, а додатковий прибуток в 2004 році від реалізації виробленого молока склав 402 тис. грн. Строк окупності капітальних вкладень становить 0,63 року.

Доцільно впроваджувати досвід передових господарств галузі молочного скотарства в виробництво. Це стосується запровадження в господарствах Лісостепової зони України (насамперед тих сільськогосподарських господарств де проводиться реконструкція існуючих або будівництво нових молочних ферм) технології високорентабельного виробництва молока з безприв’язним утриманням корів на глибокій солом’яній підстилці і виділенні кормовиробництва в спеціалізовану галузь, що дозволить при інших рівних умовах стабільно отримувати надої на рівні - 5000-5500 кг молока при раціональному використанні матеріальних, земельних, трудових та інвестиційних ресурсів.

Таким чином, інтенсивний тип розвитку молочного скотарства повинен базуватись на максимальному використанні досягнень науково-технічного прогресу і підвищенні ефективності виробництва молока на основі залучення інвестицій, різновекторній державній підтримці, застосуванні передових технологій, поліпшенні відтворення тварин, зміцненні кормової бази, поліпшенні інвестиційної привабливості галузі.

ВИСНОВКИ

1. В умовах реформування аграрного сектора економіки України особливої актуальності набуває визначення й економічне обґрунтування напрямів інтенсивного розвитку галузі молочного скотарства, яка перебуває в кризовому стані: за період 1990-2004 рр. поголів'я корів скоротилося більш як в 2 рази, валове виробництво молока зменшилось на 43,7% до 13,8 млн. т, а його споживання в 2004 році склало 226 кг, що на 40,6% менше норми. Незважаючи на збільшення продуктивності корів за вказаний період на 11,8% до 3202 кг/рік, прибутковість галузі знизилась з 32,2% в 1990 р. до (-0,4%) в 2004 році. Відродження та прискорений розвиток молочного скотарства можливий на основі послідовної інтенсифікації виробництва шляхом залучення і ефективного використання інвестиційних ресурсів.

2. В сучасних умовах, коли у потенційного інвестора сільського господарства відсутня необхідна йому достовірна інформація про конкретні об'єкти вкладення інвестицій в регіонах, доцільне створення на регіональному та районному рівнях структурних підрозділів по залученню інвестицій, які будуть виконувати роль сполучної ланки між інвестором і об'єктом, що має потребу в інвестиціях. Запропоновано інформацію про потребу в інвестиціях сільськогосподарських підприємств регіону розташовувати на спеціально створеному сайті Управління агропромислового розвитку ОДА, який би оперативно оновлювався (на відміну від існуючого печатного каталогу) і містив би повну інформацію про господарства, які прагнуть залучити інвестиції (рівень їх інвестиційної привабливості, напрямки використання інвестицій і розрахунок терміну їх окупності).

3. Інвестиційна привабливість сільського господарства є відносно невисокою внаслідок низької прибутковості капіталовкладень (особливо в умовах, коли галузь маючи від’ємну норму прибутку, по суті є фінансовим донором інших галузей, зокрема переробної промисловості й торгівлі). Тому очевидною стає необхідність створення умов для формування та розвитку конкурентоспроможного сільськогосподарського виробництва на основі різновекторної державної підтримки галузі, направленої на активізацію інвестиційних процесів. Основними напрямками державного регулювання ринку молока і молочної продукції України повинні стати: стимулююча система дотування виробника; запровадження мінімальних гарантованих цін на молоко; подальший розвиток системи пільгового кредитування галузі; стимулювання підвищення якості молока і молочної продукції, у відсотках до закупівельної ціни; підтримка програм розвитку селекційно-племінної роботи на основі запровадження Державної програми підтримки та розвитку молочного скотарства, перш за все на рівні великотоварних спеціалізованих господарств.

4. Важливим чинником прискореного розвитку молочного скотарства є переорієнтація сільськогосподарських підприємств на засади маркетингу, їх перехід від орієнтації на вимоги виробництва до орієнтації на вимоги молочного ринку, що дозволить підвищити ефективність виробництва, активізувати процес залучення інвестицій. Крім того для інвестора значним стимулом для інвестування є наявність в сільськогосподарських підприємствах служб (груп) маркетингу і кваліфікованих спеціалістів-менеджерів, які можуть ефективно працювати в ринкових умовах, здатні реалізувати інвестиційні проекти та забезпечити їх прибутковість в стислі терміни.

5. Доведено, що нестача якісної сировини на молочному ринку України приводить до того, що переробники вимушені інвестувати кошти в поліпшення процесу виробництва молока (надання консультативної допомоги в питаннях підвищення якості молока, кредитування, інвестування в обладнання для виробництва молока і виробництва кормів, закупівля племінних тварин), і перш за все, в великотоварні спеціалізовані господарства, які є найбільш привабливими постачальниками якісного молока на молокопереробні підприємства, а тому їх питома вага в молочному балансі буде підвищуватись.

6. Встановлено ступінь впливу факторів на рівень рентабельності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах районів Харківської області. В господарствах районів першої групи (прибуткове виробництво молока) вироблено найбільшу кількість молока у розрахунку на 1 господарство – на 55,6% та 123,2% відповідно більше, ніж в господарствах районів другої та третьої груп, що свідчить про необхідність подальшого інтенсивного розвитку великотоварних господарств, тому що така концентрація виробництва значно підвищує економічну ефективність виробництва молока.

7. На основі розрахованого динамічного рейтингу за період 2002-2004 рр., сформовано чотири групи районів Харківської області за рівнем інвестиційної привабливості сільського господарства: високий (діапазон рейтингових балів районів - 18,52-20,03): Чугуївський, Красноградський; середній (27,80-31,95): Кегичівський, Золочівський, Дворічанський, Балаклійський, Печенізький, Богодухівський, Куп’янський, Харківський, Коломацький, Изюмський, Борівський; низький (33,04-35,88): Лозівський, Шевченківський, Валківський, Сахновщинський, Великобурлуцький, Зачепилівський, Краснокутський, Вовчанський, Зміївський, Близнюківський; інвестиційно непривабливі (40,62-47,43): Первомайський, Дергачівський, Нововодолазький, Барвінківський.

8. Оцінка рівня інвестиційної привабливості галузі молочного скотарства районів Харківської області дозволяє зробити висновок про доцільність поглиблення спеціалізації групи районів з високим рівнем інвестиційної привабливості щодо виробництва молока: Красноградський район (сума коефіцієнтів по розрахованих показниках склала 5,28), Чугуївський (6,16), Ізюмський (6,70), Зміївський (6,83), Харківський (7,15) у відповідністю з наявністю конкурентних переваг щодо інших районів регіону (обсяги виробництва молока, чисельність та щільність поголів’я корів, їх продуктивність, рівень рентабельності виробництва молока та його якість, фінансовий та майновий стан господарств тощо). Отже, потенційним інвесторам доцільно вкладати кошти в розвиток молочного скотарства вищенаведених районів з подальшим отриманням інвестиційного прибутку.

9. Проведено оцінку інвестиційної привабливості дослідних господарств Інституту тваринництва УААН на основі якої визначено, що ДП ДГ „Кутузівка”, „Українка Слобідська” та „Гонтарівка” належать до 3 групи II класу інвестиційної привабливості, і характеризуються позитивними значеннями всіх показників інвестиційної привабливості, тому розглядаються інвесторами як потенційно інвестиційно привабливі. ДП ДГ ім. Чапаєва належить до 7 групи III класу інвестиційної привабливості і має низький її рівень, прoтe інвестори можуть бути зацікавлені у випадках купівлі, приєднання, взяття в оренду, які б забезпечували повний контроль інвестора над господарством. ДП ДГ „Чувиріне” належить до 9 групи IV класу інвестиційної привабливості і є загалом інвестиційно непривабливим. Тому можуть виникнути підстави для реорганізації господарства шляхом зміни форми власності, його продажу, або ліквідації.

10. Капітальні вкладення в реконструкцію молочнотоварної ферми в ДП ДГ „Кутузівка” склали 251 тис. грн., що забезпечило збільшення валового виробництва молока на 3,9% за рахунок збільшення поголів’я на 2,6%, підвищення продуктивності корів на 1,2% до 5573 кг/рік. При цьому витрати праці на 1 ц молока зменшилися на 0,2%, витрати на утримання корови збільшилися на 3,5%, що призвело до зростання собівартості молока на 2,2%. В результаті додатковий прибуток за рік від реалізації виробленого молока склав 402 тис. грн., в тому числі за рахунок збільшення поголів’я на 72,1 тис. грн., а строк окупності капітальних вкладень склав 0,63 року.

11. Стратегія інтенсивного розвитку молочного скотарства повинна полягати в залученні інвестицій в конкурентноздатні галузі великотоварних сільськогосподарських підприємств з подальшим інвестуванням частини отриманого прибутку для фінансування капітальних вкладень в галузі молочного скотарства. В кінцевому рахунку така взаємодія галузей забезпечить сталий розвиток господарства в цілому, і дозволить диверсифікувати ризики сільськогосподарського підприємства щодо можливого недоотримання прибутків внаслідок несприятливих погодно-кліматичних умов та ринкової кон’юнктури.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Майстро Р.Г. Шляхи інтенсивного розвитку молочного скотарства в ринкових умовах // Зб. наук. праць Луганського національного аграрного університету / За ред. В.Г. Ткаченко. –Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2004. -№34(46). –С.241-244.

2. Майстро Р.Г. Вплив світового молока на формування та функціонування молочної галузі України // Ринкові трансформації та розвиток продуктивних сил аграрного сектора. Збірник наук. праць Вісник ХНАУ. -№8. -2004. –С.244-250.

3. Майстро Р.Г. Формування маркетингової стратегії сільськогосподарських підприємств та її спрямування на залучення інвестицій у галузь тваринництва // Ринкові трансформації та розвиток продуктивних сил аграрного сектора. Збірник наук. праць Вісник ХНАУ. -№10. -2004. –С.287-293.

4. Майстро Р.Г. Вплив структури витрат на беззбиткове виробництво молока // Сталий розвиток аграрного сектора економіки. Збірник наук. праць Вісник ХНАУ. -№2. -2004. –С.81-85.

5. Руденко Є.В., Рубан С.С., Петруша Є.З., Кравцов Е.К., Глущенко Д.П., Павленко Л.М., Грицаєнко В.І., Майстро Р.Г. та ін. // Рекомендації по проведенню оцінки ефективності використання технічних засобів і комплексних технологій в молочному скотарстві. – Харків: Інститут тваринництва УААН, 2004 – 44 с.

6. Андрусенко Г.О., Майстро Р.Г. Шляхи підвищення інвестиційної привабливості агропромислового комплексу України // Міжбюджетні відносини та податкова політика в Україні: Матеріали наук.-практ. конференції, 30 листопада 2004 р. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2005. – С.85-87.

7. Майстро Р.Г. Державна підтримка молочного скотарства та її вплив на інвестиційну привабливість галузі // Збірник наук. праць Вісник ХНАУ. -№3. -2005. –С.111-117.

АНОТАЦІЯ

Майстро Р.Г. Підвищення економічної ефективності виробництва молока на основі залучення інвестицій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню шляхів підвищення економічної ефективності виробництва молока в умовах кризових явищ в аграрному секторі економіки України.

Доведено, що сучасний рівень інвестування сільського господарства, і зокрема, галузі молочного скотарства не забезпечує навіть простого відтворення основних засобів. Тому виникає необхідність залучення інвестицій для оновлення і переоснащення галузі молочного скотарства, забезпечити мобілізацію всіх джерел фінансування інвестицій на основі створення привабливого інвестиційного середовища і налагодження стабільного інвестиційного процесу за умов відповідної державної підтримки галузі.

Ключові слова: молочне скотарство, інтенсифікація, економічна ефективність, інвестиції, рейтингова оцінка, інвестиційний клімат.

АННОТАЦИЯ

Майстро Р.Г. Повышение экономической эффективности производства молока на основе привлечения инвестиций. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02. – экономика сельского хозяйства и АПК. – Харьковский национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева, Харьков, 2006.

Диссертация посвящена исследованию факторов и путей повышения эффективности производства молока в условиях кризисных явлений в аграрном секторе Украины.