ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені І.І. Мечникова
НАБОКА Олена Миколаївна
УДК 811.111’373.44:226(043.3)
Біблеїзми з Євангелія від Матвія у мові та мовленні
(на матеріалі англомовних словників та газетних текстів)
Спеціальність 10.02.04 – германські мови
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Одеса – 2006
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано на кафедрі лексикології та стилістики англійської мови Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор
Колегаєва Ірина Михайлівна,
Одеський національний університет
ім. І.І.Мечникова,
завідувач кафедри лексикології та
стилістики англійської мови
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
Селіванова Олена Олександрівна
Черкаський національний університет
ім. Б.Хмельницького
професор кафедри загального та російського
мовознавства;
кандидат філологічних наук, професор
Булатецька Людмила Іванівна
Волинський державний університет
ім.Лесі Українки
завідувач кафедри англійської філології
Провідна установа: Львівський національний університет
ім.І. Франка,
кафедра іноземних мов гуманітарних
факультетів,
Міністерство освіти і науки України, м. Львів.
Захист відбудеться 27” квітня 2006 р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 в Одеському національному університеті ім. І.І.Мечникова за адресою: 65058, м. Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд.165.
З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 24.
Автореферат розіслано 27” березня 2006 року
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Матузкова О.П.
Загальна характеристика роботи
Біблія – плідне джерело, яке надзвичайно широко використовується для поповнення фразеологічного фонду більшості мов світу, особливо тієї його частини, де поширене християнство. Мовний стиль “Книги книг”, її словник і синтаксис, насичена образність, а головне, смисловий та дидактичний зміст надихають численні покоління письменників, ораторів, журналістів.
Англомовна культура вже протягом багатьох століть перебуває під великим впливом християнського віровчення, що не могло не відбитися в тому числі й у дзеркалі англійської мови. Тому цілком зрозумілий значний інтерес англомовних філологів до біблійних текстів (Cherry R.T., 1989; Smith R.W., 1982; Soskice J.M., 1985 та ін.), а також до вивчення їх впливу на лексичний фонд англійської мови, зокрема, до вивчення біблеїзмів (слів та виразів біблійного походження) та їх функціонування у різних сферах мовної діяльності (Lamsa G.M., 1985; Manser M.H., 1989 та ін.).
Останнім часом у лінгвістичній літературі з’явилася значна кількість робіт, присвячених аналізу біблеїзмів. Розглядаються їх структурно-семантичні особливості (Гончаров Т.В., Плешков В., 1991), своєрідність функціонування у різних мовах (Гак В.Г., 1997; Лілич Г.Я., Трофімкіна О.І., 1998), вивчається етимологія біблеїзмів (Бірих А., Матешич І., 1994; Коваль А.П., 2001тощо.). У багатьох роботах з’ясовуються значення та відновлюється історія формування біблеїзмів у процесі їх функціонування у мові (Матвєєва І.П., Макаров В.І., 1993-1996; Гвоздарев Ю.А., 1994; Грановська Л.М., 1998; Люстров М.Ю., 1996 та ін.).
Дане дисертаційне дослідження присвячено лінгвістичному аналізу функціонування біблеїзмів як фрагментів прецедентного тексту (Біблії) в сучасній англомовній пресі. Функціонально-стильова лімітація аналізованого мовленнєвого матеріалу (газетні тексти) пояснюється тією важливою роллю, яку відіграють мас-медіа в житті сучасного суспільства. Крім того, мова газети, з одного боку, є полігоном інноваційних процесів, що відбуваються в загальнонаціональній мові, а з іншого боку, через використання кліше, газетних штампів, характерної фразеології виявляє певні глибинні, вкорінені компоненти мовної картини світу відповідного співтовариства. Не випадково не послаблюється інтерес лінгвістів і до дослідження мови мас-медіа, механізмів впливу ЗМІ (зокрема газети як найдавнішого засобу масової інформації) на аудиторію й особливостей їх функціонування (Бабахова Л.Т., 1988; Бельська М.І., 1987; Грищенко О.М., 2002; Дейк Т.А. ван, 1989; Зільберт Б.А., 1986; Кисельов А.Н., 1994; Різун В.В., Мелещенко О.К., 1992; Хеллер Х.Б., 1996 та ін.).
Актуальність даного дослідження зумовлена необхідністю поглиблення уявлень про закономірності формування та функціонування пареміологічного фонду мови як носія культурної пам’яті соціуму, а також виявлення факторів, які впливають на активізацію у мовленні тих чи інших паремій. Крім того, вивчення біблеїзмів у газетному тексті є ще одним кроком у дослідженні інтертекстуальності, одного з найбільш актуальних і перспективних напрямів сучасної філологічної науки.
Об’єктом дослідження є біблійні фразеологізми (БФ), образні слова, словосполучення і фрази, які беруть свій початок з Євангелія від Матвія і ввійшли до загальномовного узусу, поповнивши лексичний фонд англійської мови у статусі фразеологізмів.
Предметом дослідження є семантичні процеси, що супроводжують трансформацію біблійних протоодиниць (слів, словосполучень, виразів як елементів Євангельського тексту) у БФ (біблійні фразеологізми англійської мови) та подальше мовленнєве використання останніх (БФ у англомовному газетному тексті).
Матеріал дослідження складають дві вибірки: мовна і мовленнєва. Мовна вибірка об’єднує 178 одиниць БФ, які були виокремлені з п’яти англомовних словників і довідників. Мовленнєву вибірку отримано у результаті обробки 5938 випусків англомовних газет, які вийшли протягом 1999-2004 років і в яких було проаналізовано 739 статей, що загалом містять 1089 мовленнєвих використань БФ.
Метою даного дисертаційного дослідження є семантико-функціональний опис того сегменту фразеологічної системи англійської мови, який містить БФ з Євангелія від Матвія. Поставлена мета визначила коло конкретних завдань дослідження:
- виокремити та охарактеризувати основні лінгвістичні й екстралінгвістичні фактори, які сприяли процесу фразеологізації фрагментів біблійного тексту;
- встановити типологію БФ за походженням і способом творення;
- зясувати ідентичність/варіативність тлумачень БФ у різноманітних словниках;
- висвітлити кореляцію між ідентичністю тлумачень БФ у словниках і гомогенністю їх значень у газетному тексті;
- проаналізувати основні фактори, що впливають на ступінь активності вживання БФ у тексті газети.
Для досягнення поставлених у роботі завдань використовувалися різні методи дослідження:
1) метод теоретичного аналізу, який полягає в ознайомленні з науковою літературою та
її конструктивному аналізі, що надав можливість чітко визначити загальнотеоретичне
тло, на якому вивчається проблема біблійних фразеологізмів;
2) метод спостереження й лінгвістичного опису, застосування якого дало змогу провести мовну й мовленнєву вибірки, класифікації й таксономічний опис одержаних результатів;
3) інтерпретаційний метод застосовувався для адекватного тлумачення фактичних даних, отриманих методом кількісного аналізу;
4) метод текстового аналізу уможливив виокремлення фонду найефективніших стилістичних прийомів, що сприяли фразеологізації біблійних висловів, а також визначення смислового наповнення БФ у конкретному газетному тексті.
o Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній уперше здійснено комплексний аналіз англомовних БФ з Євангелія від Матвія:
- проаналізовано функціонування прототипів БФ, тобто біблійних висловів у їх
первинному контексті в Євангелії від Матвія;
- уперше виокремлено й системно описано різні бібліографічні тлумачення БФ з
Євангелія від Матвія;
- висунуто й доведено гіпотезу про наявність прямої залежності між тим, наскільки
широко представлено БФ у лексикографічній літературі, і тим, наскільки
актуальним, необхідним є БФ у мовленні;
- визначено можливі семантичні трансформації, що відбуваються у БФ при їх
функціонуванні в газетному тексті;
- встановлено кореляцію між варіативністю трактувань БФ у словниках та їх
функціонуванням у мовленні.
Теоретична значущість даного дослідження полягає в тому, що у ньому:
- відбито загальну тенденцію трансформації значень БФ різних видів у газетному
тексті;
- доведено можливість прогнозування трансформаційних процесів у значеннях БФ в англомовному газетному тексті й ширше – в загальнонаціональному використанні.
Отримані результати не лише поглиблює розуміння загальних еволюційних процесів у пареміологічному фонді англійської мови, але й сприяють подальшому з’ясуванню глибинних механізмів функціонування англійської мови у різних сферах застосування.
Практичну цінність виконаного дисертаційного дослідження визначає можливість використання його результатів при укладанні тематичних словників, а також при навчанні різних аспектів теорії й практики сучасної англійської мови. Основні положення дисертації і
фактичний матеріал, поданий в 4-х таблицях додатків, можуть бути використані при викладанні низки лінгвістичних дисциплін, зокрема, курсів із філософії мови, лексикології та стилістики англійської мови, а також при написанні курсових, дипломних і магістерських робіт з англійської філології.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах планової наукової теми № 252 кафедри лексикології та стилістики англійської мови „Варіативність англійської мови і мовлення у когнітологічних аспектах” (номер державної реєстрації 0101V005252).
Апробація роботи. Результати дослідження на різних його етапах обговорювалися на засіданнях кафедри лексикології та стилістики англійської мови факультету романо-германської філології Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова, на 12-ти наукових конференціях: міжвузівській науково-практичній конференції „Місце лінгвістичних дисциплін у формуванні комунікативної компетенції” (Ізмаїл, 1995); II міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій пам’яті доктора педагогічних наук, професора В.Л. Скалкіна (Одеса, 2000); міжнародній науково-практичній конференції „Лінгводидактика та лінгвістика на зламі століть: питання теорії та практики” (Львів, 2004); II міжвузівській науково-практичній конференції молодих учених (Донецьк, 2004); міжнародній науковій конференції „Традиції Харківської лінгвістичної школи в світлі актуальних проблем сучасної філології”(Харків, 2004); IV міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій пам’яті д.пед.н., професора В. Л. Скалкіна (Одеса, 2005); XIV міжнародній науковій конференції „Мова і культура” (Київ, 2005); ІІ міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми прикладної лінгвістики” (Одеса, 2005); IV міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми менталінгвістики” (Черкаси, 2005); XII Международной конференции по функциональной лингвистике „Функционализм как основа лингвистических исследований” (Ялта, 2005); міжнародній науково-практичній конференції „Сучасна лінгвістика в Україні і у світі: здобутки, перспективи”(Херсон, 2005); на двох науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Одеського національного університету ( 2004 - 2005).
Основні положення дисертації висвітлено в 11 публікаціях , з них 4 – у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури, який нараховує 260 позиції, списку використаних джерел, та додатку, що складається з чотирьох таблиць, у яких узагальнено отримані в результаті дослідження дані. Таблиця І містить список усіх БФ з Євангелія від Матвія та їх словникових тлумачень; Таблиця ІІ відбиває перелік БФ, зареєстрованих у газетних текстах, з вказівкою сумарного числа публікацій, у яких використовано БФ, а також диференціацію статей за типами текстів. Таблиці III і IV подають відомості з тематичного і хронологічного розподілу аналізованих БФ в
англомовних газетних публікаціях за 1999-2004 роки. Загальний обсяг дисертації становить 235 сторінок (основна частина – 170 сторінoк); текст дисертації містить один малюнок і 4 таблиці.
Основний зміст роботи
У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дослідження, сформульовано мету й завдання дослідження, конкретизовано методи дослідження, визначено актуальність, новизну й практичну цінність отриманих результатів.
У першому розділі „Теоретичні передумови дослідження” подано огляд наявних досліджень, присвячених вивченню газетно-публіцистичного стилю і біблійної фразеології у фразеологічній системі англійської мови.
Як найдавніший засіб масової інформації, у якому складалися й формувалися основні стилістичні прийоми й засоби, характерні для мови масової комунікації в цілому, газета і мовні особливості газетних повідомлень привертають підвищену увагу лінгвістів. Аналіз літератури засвідчив, що, незважаючи на деякі термінологічні розбіжності, більшість дослідників виокремлює наступні основні функції ЗМІ: 1) інформативну, тісно пов’язану з одним із головних завдань масової комунікації – інформувати про події, що відбуваються. У пресі ця функція реалізується насамперед у матеріалах новин; 2) розважальну, яку велика кількість зарубіжних дослідників визнає провідною. Ця функція реалізується в газетних матеріалах розважального характеру; 3) освітню, що виявляється себе у поширенні знань і підвищенні культурного рівня аудиторії. У друкованих виданнях ця функція реалізується головним чином у статтях культурологічного характеру; 4) рекламну, пов’язану з впливом на масову аудиторію і використовувану з метою переконання у необхідності придбати ті чи інші товари або скористатися певними послугами. У багатьох англомовних дослідженнях цю функцію часто називають функцією переконання (persuasive function). У друкованих ЗМІ ця функція реалізується або у спеціальних рекламних розділах газети, або імпліцитно у будь-якій газетній публікації у вигляді прихованої реклами; 5) ідеологічну (у деяких класифікаціях – інтерпретаційну), яку не без підстав вважають однією з найважливіших функцій ЗМІ, оскільки через свою суспільну природу ЗМІ є глибоко ідеологічними.
Необхідно відзначити, що всі наведені функції тісно корелюють між собою і в тому чи іншому поєднанні реалізуються практично у будь-якому кінцевому продукті масової комунікації, зокрема, у газетних публікаціях.
Системний опис газетно-публіцистичного стилю викликає певні труднощі унаслідок його (стилю) негомогенної природи, яка відбиває збірність об’єкта та багатоплановість проблематики і виявляється в поліжанровості і багатопідстильності.
Функціонально-стильова єдність мови газети забезпечується реалізацією в газетних текстах інформативних й оцінних елементів, проте засоби реалізації цих елементів і ступінь превалювання одного над іншим різняться залежно від жанрових різновидів газетних публікацій, основними з яких є інформаційні тексти, інформаційно-аналітичні тексти, тексти групи features (розважальні матеріали).
Характерною рисою газетного тексту, актуальною для реферованої роботи, є інтертекстуальність, яка виявляється у використанні фрагментів прецедентного тексту в тексті-реципієнті. Оскільки біблеїзми, які є фрагментами прецедентного тексту (Біблії), вельми активно використовуються носіями християнської культури у мовленні, видався цікавим розгляд їх функціонування у газетно-публіцистичному тексті з урахуванням того факту, що мова газети відрізняється швидкістю реакції на зміни і нововведення у мовній структурі соціуму.
Вивчення лінгвістичної літератури, присвяченої дослідженню біблійних фразеологізмів (біблеїзмів), показало, що вони становлять важливий і цікавий шар фразеології у багатьох мовах світу, оскільки їх відбір у кожній мові відбувається з одного загального джерела – Біблії. Біблійна фразеологія англійської мови, з одного боку, є частиною її фразеологічної системи, і, отже, біблійний фразеологізм набуває всіх диференціальних ознак фразеологічної одиниці, а з іншого боку, біблеїзми мають низку специфічних ознак, зумовлених їх походженням й особливою семантикою, а також стилістичною характеристикою та певними функціями у мові. До специфічних рис біблеїзмів необхідно віднести, у першу чергу, їх змістовну структуру, в якій чітко простежуються морально-дидактичні, морально-етичні складники, а також їх лінгвостилістичні особливості, що виявляються в конотативності їх семантичної структури. Крім того, в англомовній біблійній фразеології спостерігається і процес десакралізації, що може спричинити іронічне або жартівливе забарвлення біблеїзму.
Класифікація біблеїзмів за походженням і способом утворення дала підстави для виокремлення двох основних груп біблійних фразеологізмів в англійській мові – фразеологічні одиниці, безпосередньо запозичені з тексту Біблії (цитатні біблеїзми), та фразеологічні одиниці, детерміновані загальним змістом біблійних текстів. За нашими спостереженнями, до першої групи біблеїзмів можна уналежити два підвиди БФ – первинні БФ (що вже в тексті Біблії функціонують як фразеологічні звороти – salt of the earth, poor in spirit, to cast pearls before swine, etc.) і прото-БФ (що вживалися у тексті Біблії у прямому значенні і згодом, поза контекстом Біблії, набули статусу фразеологізмів – to serve God and Mammon; the massacre of the innocents; crown of thorns, etc.). Другу групу біблеїзмів у реферованому дослідженні пропонуємо називати сюжетними БФ, оскільки основою для їх утворення стали біблійні сюжети (the lost sheep, a counsel of perfection, guiding star etc.).Таким чином, вважаємо обґрунтованим тричленний розподіл сукупного фонду БФ на первинні БФ, прото-фразеологічні біблеїзми (прото-БФ) і сюжетні БФ.
У другому розділі „Євангеліє від Матвія як історико-літературний твір і джерело БФ. Відбиття даних БФ у сучасній довідковій літературі” проведено оглядовий лінгвостилістичний аналіз тексту Євангелія від Матвія, спрямований на встановлення причин фразеологізації численних фрагментів досліджуваного тексту. У цьому ж розділі розглянуто ступінь і способи відбиття біблійних фразеологізмів, які беруть свій початок з Євангелія від Матвія, у сучасній довідковій літературі.
Проведене дослідження дало змогу, насамперед, визначити, що в тексті Біблії основним джерелом біблеїзмів (близько 80% від усієї мовної вибірки) стають притчі Христа, невеличкі оповідання, алегоричні за формою і морально-дидактичні за метою. При цьому поповнення пареміологічного фонду англійської мови відбувалося як за рахунок цитатного відтворення Його висловлень з більшим чи меншим ступенем трансформації їх форми і змісту (напр., Who hath (has) ears to hear let him hear; wailing and gnashing of teeth; Many are called, but few are chosen etc.), так і за рахунок появи сюжетно зумовлених фразеологізмів, тобто слів або словосполучень, які у згорнутому вигляді номінували певний сюжетний конфлікт і, головне, його морально-етичне трактування (напр., Judas’ kiss; at the eleventh hour; the grain of mustard seed etc.).
Лінгвостилістичний аналіз тексту Євангелія від Матвія, по-перше, уможливив виявлення основних тропів і фігур мовлення, і характерних для досліджуваного тексту й активних у процесах фразеологізації багатьох євангельських висловів (різного роду повтори, метафори, метонімії, гіперболи, порівняння), і, по-друге, дав підстави зробити висновок, що на лексичному рівні найдієвішим засобом фразеологізації багатьох біблійних виразів є метафора, а на синтаксичному рівні – різного виду повтори, які містять прото-фразеологічні вирази, що згодом стали ідіоматичними одиницями.
Євангеліє від Матвія багате на висловлення, які згодом увійшли в широкий мовний обіг. У тексті Євангелія ці одиниці у більшості своїй використовуються не фразеологічно (проте часто з подвійним смислом – буквально і як етичні максими). Виокремившись із контексту Біблії, ці прото-висловлення втратили свій буквальний смисл і стали фразеологічними, тобто образно переосмисленими одиницями.
Беручи до уваги екстралінгвістичний фактор (популярність і вивченість Євангелія у християнських країнах), можна з упевненістю констатувати, що лінгвістичні достоїнства тексту Євангелія від Матвія – яскрава образність, наочність, доступність, експресивна насиченість поряд із семантичною глибиною, філософською ємністю і дидактичним спрямуванням - стали важливими факторами, які стимулювали процес фразеологізації багатьох прото-фразеологічних виразів, тобто виходу з „материнського” тексту і самостійного функціонування поза біблійним контекстом як одиниць загального пареміологічного фонду англійської мови.
Дослідження реєстрації БФ у сучасній довідковій літературі базувалося на основній лексикографічній вибірці, проведеній з п’яти словників (Lamsa G.M. Idioms in the Bible Explained and a Key to the original Gospel, 1985; Manser M.H. Dictionary of Bible Quotations, 1989; Кузьмин С.С. Русско-английский фразеологический словарь переводчика, 2001; Кунин А.В. Англо-русский фразеологический словарь / Лит. Ред. М.Д. Литвинова, 1984; Русско-английский словарь крылатых слов: Ок.1900 единиц / Сост.И.А.Уолш, В.П.Берков, 1984), і додатковій вибірці, проведеній із семи інших лексикографічних джерел.
Отримані дані, зведені в Таблицю І Додатку, дали підставу розглянути представленість біблеїзмів з Євангелія від Матвія у словниках за декількома параметрами:
- загальна кількість біблеїзмів в аналізованій вибірці;
- кількість БФ у кожному словнику, виражена в абсолютних і відносних показниках (кількість одиниць і їх доля від загальної вибірки);
- кратність (частотність) фіксування біблеїзмів в аналізованих довідкових джерелах (від однократного до п’ятикратного);
- ідентичність тлумачення значень біблеїзмів, представлених у досліджуваних довідкових джерелах, тобто показник, який свідчить про наявність/відсутність варіативності тлумачення БФ у різних словниках.
Загальна кількість і процент зафіксованих біблеїзмів у кожному аналізованому словнику представлено на рис. 1 ( ранговий номер відбиває частотність представленості фразеологізму в довідковій літературі; цей числовий показник зворотно пропорційний кількості словників, які містять відповідний БФ, тобто під п’ятим номером зібрано БФ, зафіксовані в одному словнику, перший номер належить БФ, що тлумачиться у всіх п’яти словниках).
Як видно з рисунку 1, лише один фразеологічний вираз з Євангелія від Матвія має перший ранговий номер, тобто представлений у всіх п’яти аналізованих словниках – Cast pearls
before swine. Чотирма словниками зафіксовано лише 7 БФ; вони входять до групи з ранговим номером 2. Три і два словники містять відповідно по 24 і 35 ідентичних БФ з Євангелія від Матвія. Решта БФ (111 одиниць) представлено лише якимось одним з усіх п’яти словників, що склали основну вибірку.
Рис. 1. Представленість БФ з Євангелія від Матвія в основних досліджуваних словниках
Дослідивши тлумачення БФ у різних довідкових виданнях, ми прийшли до висновку, що їх доцільно розділити на 3 групи: 1) БФ з ідентичним тлумаченням їх значення у всіх залучених словниках (близько 60% вибірки з біблеїзмів 1-4 частотних рангів); 2) БФ, розбіжності у тлумаченні яких у довідниках не принципові: спільне значення залишається незмінним, різняться лише відтінки значень (більше 30% вибірки); 3) БФ, тлумачення яких або повністю, або суттєво відмінні у різних словниках (менше 10% вибірки). Незважаючи на те, що біблеїзми другої і третьої груп у сукупності складають менше половини вибірки, припускаємо, що саме вони, через неоднозначність їх трактування в довідковій літературі, будуть становити найбільший інтерес при дослідженні функціонування біблеїзмів у газетному тексті.
У третьому розділі „Функціонування БФ з Євангелія від Матвія у газетному тексті”, окрім ролі біблеїзмів у створенні образності газетного тексту, досліджено як ступінь трансформації значення біблеїзмів, так і рівень їх адаптації в текстах масової інформації.
Матеріалом дослідження послужили газетні статті різного формату і тематичного спрямування, які містили біблеїзми з Євангелія від Матвія. Враховуючи те, що в газетному тексті найяскравіше виявляються найменші зміни сучасної мовної ситуації, для аналізу було відібрано газетні статті, які вийшли з друку за останні роки - з 1999 року по 2004 рік. Основними джерелами стали 5938 друкованих випусків газет (або їх електронних версій) “The Guardian”, “The Washington Post”, “The Observer”, “The Seattle Times”, “BBC Worldwide Press Release”, “The Day”. Всього було зареєстровано 1089 слововживань біблеїзмів у 739 статтях.
Аналіз функціонування біблеїзмів з Євангелія від Матвія в газетному тексті дало змогу виявити певний набір біблійних фразеологізмів, що беруть свій початок з Євангелія від Матвія і характеризуються значною популярністю в газетному тексті і , як наслідок, великою частотністю вживань.
Дослідження функціонування біблеїзмів у газетному тексті, виходячи з ідентичності їх тлумачення у довідковій літературі, в цілому доводить попереднє припущення, що БФ І групи (значення яких збігаються у всіх словниках) використовуються у мовленні у своєму стабільному словниковому значенні. БФ ІІ групи (розбіжності у значеннях яких непринципові, різняться лише відтінки значень) і ІІІ групи (значення яких кардинально відмінні у різних словниках) функціонують у мовленні дещо по-іншому: спостерігаються або суттєві семантичні й іноді стилістичні зсуви, або закріплення тільки одного з декількох словниково зафіксованих значень.
Так, вивчення мовленнєвого функціонування БФ першої групи показало, що в основному вони використовуються у своєму словниковому значенні, хоч і зафіксовано випадки часткових семантичних зміщень біблеїзмів to separate wheat from the chaff, wolf in sheep’s clothing, judge not і повного переосмислення БФ to follow the star i the guiding star, у яких спостерігається трансформування елемента star із значення вказівка шляху у значення celebrity, знаменитість. Деякі ж біблеїзми цієї групи (under one’s wing, signs of the time, (a) voice in the wilderness) повністю стабілізували свою смислову структуру у мові газети і набули форми абсолютних кліше.
Аналіз газетних статей, які містять біблеїзми другої групи, засвідчив відсутність випадків повної семантичної трансформації денотативних значень БФ, хоч досить частотними стали випадки конотативної трансформації, зокрема, посилення оцінного (негативного) конотативного значення біблеїзму to wash one’s hands off і випадки лексичної трансформації біблеїзму daily bread.
Аналіз функціонування біблеїзмів третьої групи в газетному тексті показав, що всі вони у більшій чи меншій мірі зазнають трансформацій в сучасному тексті газети. І якщо деякі з них (напр., gnashing of teeth, baptism of fire) містять незначні семантичні зміни, то у випадку з біблеїзмами poor in spirit, a counsel of perfection, salt of the earth, to turn the other cheek можна говорити про повну семантичну трансформацію.
Мовленнєве вживання біблеїзмів у газетному тексті прямо пропорційне кількості їх представлення у словниках – що у більшій кількості словників зафіксовано біблеїзм, то більша вірогідність його вживання в тексті газети. Так, вірогідність мовленнєвживання БФ з 1-м ранговим номером дорівнює 100%, БФ з 2-м ранговим номером (тобто ті, що зафіксовані в чотирьох різних словниках) активовані на 70%, БФ 3 рангу (зареєстровані трьома словниками) активовані на 60% і далі по низхідній: БФ 4 рангу (2 словники) використовуються приблизно наполовину (близько 50%) і БФ 5 рангу використані найменше – лише близько 20%.
Частотність появи біблеїзмів з Євангелія від Матвія в газетному тексті також прямо пропорційна кількості їх включень до різних словників – що у більшій кількості словників зафіксовано біблеїзм, то більшим є його семантичний об’єм, який використовується для відбиття різних за тематикою публікацій, то у більшій кількості публікацій він зустрічається. БФ з 1-м ранговим номером характеризується найвищим показником за цим параметром, його середнє використання у різних публікаціях складає 38 одиниць, а біблеїзми 5-го рангу активуються набагато рідше, їх показник у середньому складає 8,7 одиниць. Аналогічно виражається кореляція рангових (словникових) показників БФ та їх загальної частотності у мовленнєвому використанні (див. табл. 1).
Таблиця 1
Кореляція між представленістю БФ у словниках і частотністю їх використання у мовленні
БФ з Євангелія від Матвія | Кількість словників, в яких представлені БФ |
Всього
1 | 2 | 3 | 4 | 5
Ранговий № | 5 | 4 | 3 | 2 | 1
Загальна кількість БФ даної групи, зареєстро-ваних у тексті | 25 | 19 | 15 | 5 | 1 | 65
Загальна кількість використань БФ даної групи в тексті | 339 | 217 | 340 | 124 | 69 | 1089
Середня частота використань БФ даної групи | 13,6 | 11,4 | 33,7 | 24,8 | 69
Як видно з таблиці 1, середня частота мовленнєвого використання в цілому виявляє тенденцію до зростання показників у відповідності до зменшення рангового номеру БФ. Біблеїзми 5 і 4 рангів у середньому повторюються 13,6 і 11,4 рази, а біблеїзми 3 і 2 рангів у середньому повторюються у вибірці по 22,7 і 24,8 разів. Абсолютним рекордсменом за частотністю вживання є біблеїзм 1 рангу cast pearls before swine, який зареєстровано 69 разів у газетних публікаціях. Отримані дані дають підставу говорити про наявність закономірності між представленістю біблеїзмів у словниках і частотністю їх вживання у тексті (як за фактом кількості різних статей, що містять біблеїзми, так і за сумарною кількістю мовленнєвих вживань біблеїзмів). Випадки використання рідких, мало популярних біблеїзмів свідчать про тяжіння деяких авторів газетно-публіцистичних текстів до мовної експресивності та яскравої образності.
Частота використання біблеїзмів у тексті газети залежить від ступеня семантичної ємності й лаконічності останніх: лексично громіздкі біблеїзми (напр., Who takes up the sward, will be slain by this sward; The spirit is willing, but the flesh is weak; Strain a gnat and swallow a camel) користуються меншою у порівнянні з лаконічними біблеїзмами (напр., baptism of fire; a counsel of perfection; salt of the earth) популярністю через тяжіння мови газети до стислості у поєднанні зі змістовністю.
Дослідження частотності появи БФ у залежності від жанрового різновиду публікації засвідчило, що найбільшу кількість біблеїзмів (53%) зафіксовано у статтях групи features, дещо меншу (41,2%) – в інформаційно-аналітичних статтях; випадки ж використання біблеїзмів у новинах одиничні (5,8%), що пояснюється відмінностями комунікативних завдань у публікаціях відповідних рубрик.
Дослідження закономірності вживання біблеїзмів у залежності від тематики газетної публікації висвітлило наступні тенденції: найчастіше біблеїзми використовуються у статтях політичного характеру (більше 26% вибірки); у публікаціях на соціальну тему – близько 20%; приблизно рівним процентом вживання характеризується висвітлення медіа-топіків і публікацій на тему культури й мистецтва (близько 16%); приблизно 12% БФ використано у спортивних публікаціях. Статті у рубриках travel і money (economy) найменш репрезентативні (близько 4% і 5% відповідно).
Спроба встановити хронологію коливання активності використання біблеїзмів у газетних публікаціях уможливила припущення про наявність зв’язку між драматичними подіями глобального масштабу й активізацією біблеїзмів у текстах публікацій. Наприклад, у публікаціях 2001 і 2003 років спостерігається більш високий процент вживання біблеїзмів (23,1% і 21,7% відповідно), що зокрема пов’язано з висвітленням теракту 11 вересня 2001 року й початком Іракської війни 2003 року.Таким чином висуваємо гіпотезу про кореляцію функціонування біблеїзмів із тематичною специфікою газетних текстів, зокрема наші спостереження свідчать, що підвищення емоційної напруженості спричинює активізацію використання пареміологічних одиниць біблійного походження.
Висновки
На підставі проведеного дослідження зроблено такі висновки:
1. БФ, що є фрагментами прецедентного тексту (Біблії), досить активно використовуються носіями християнської культури у мовленні, зокрема, у газетно-публіцистичному тексті.
2. Біблійна фразеологія англійської мови, з одного боку, є частиною її фразеологічної системи, а з іншого боку, біблеїзми мають ряд специфічних рис, що виявляються як у їх змістовній структурі, так і в лінгвостилістичних особливостях.
3. Класифікація біблеїзмів за походженням і способом утворення дала підставу для виокремлення двох основних груп біблійних фразеологізмів в англійській мові – фразеологічних одиниць, прямо запозичених з тексту Біблії (цитатні біблеїзми), та фразеологічних одиниць, детермінованих загальним змістом біблійних текстів (сюжетні БФ). До першої групи біблеїзмів можна віднести два підвиди БФ – первинні БФ (які вже в тексті Біблії функціонують як фразеологічні звороти) і прото-БФ (які вживалися в тексті Біблії у прямому значення і згодом, поза контекстом Біблії, набули статусу фразеологізмів).
4. У тексті Євангелія основним джерелом біблеїзмів стають притчі Христа, невеликі оповідання, алегоричні за формою і морально-дидактичні за метою, що поповнили пареміологічний фонд англійської мови як за рахунок цитатного відтворення Його висловів, так і за рахунок появи сюжетно зумовлених фразеологізмів.
5. На лексичному рівні найдієвішим засобом, що сприяв фразеологізації багатьох біблійних виразів, є метафора, а на синтаксичному рівні – різного виду повтори, які містять прото-фразеологічні вирази, що згодом стали ідіоматичними одиницями.
6. У тексті Євангелія висловлення, які з часом увійшли в самостійний широкий мовний обіг, у більшості своїй використовуються не фразеологічно (проте часто з подвійним смислом – буквально і як етичні максими). Поза контекстом Біблії ці прото-висловлення втратили свій буквальний смисл і стали фразеологічними, тобто образно переосмисленими одиницями.
7. За ступенем ідентичності/варіативності тлумачень БФ у різних довідкових виданнях біблеїзми доцільно розділити на 3 групи: 1) БФ з ідентичним тлумаченням їх значення у всіх залучених словниках; 2) БФ, розбіжності в тлумаченні яких у довідниках не принципові: спільне значення залишається незмінним, різняться лише відтінки значень; 3) БФ, тлумачення яких або повністю, або суттєво відмінні у різних словниках.
8. Дослідження функціонування біблеїзмів у газетному тексті з огляду на ідентичність їх тлумачення у довідковій літературі показало, що БФ І групи в основному використовуються у
мовленні у своєму стабільному словниковому значенні. При використанні БФ ІІ і ІІІ груп спостерігаються або суттєві семантичні й іноді стилістичні зсуви, або закріплення одного з декількох лексикографічно зафіксованих значень.
9. Мовленнєве вживання біблеїзмів у газетному тексті прямо пропорційне кількості їх представлення у словниках – що у більшій кількості словників зафіксовано біблеїзм, то більша вірогідність його використання в тексті газети.
10. Частотність появи біблеїзмів з Євангелія від Матвія в газетному тексті також прямо пропорційна кількості їх включень до різних словників – що у більшій кількості словників зафіксовано біблеїзм, то більшим є його семантичний об’єм, який використовується для відбиття різних за тематикою публікацій, то у більшій кількості публікацій він наявний.
11. Частотність використання біблеїзмів у тексті газети залежить від жанрового різновиду публікації, від тематики газетної публікації, опосередковано від дати публікації (активізація використання БФ для висвітлення драматичних подій глобального масштабу).
Підсумовуючи вищезазначене, можна стверджувати, що біблійні вирази з Євангелія від Матвія є джерелом, до якого постійно звертаються автори газетних публікацій для надання образності, яскравої виразності мові газети.
Основні положення дисертації висвітлені у
наступних публікаціях автора:
1. Набока Е.Н. К вопросу функционирования библеизмов в газетном тексте // Записки з романо-германської філології. – Одеса: Латстар, 2003. – Вип. 14 – С. 123-129.
2. Набока Е.Н. Языковой статус библеизмов и принципы их классификации // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – № 631. Серія ФІЛОЛОГІЯ.– Вип. 41.– Харків, 2004.– С. 62-65.
3. Набока Е.Н. Библеизмы из Евангелия от Матфея и характер их представленности в современной справочной литературе // Записки з романо-германської філології. – Одеса: Латстар, 2004. – Вип. 15 – С. 154-163.
4. Набока Е.Н. Лингвопрагматические аспекты трансформации канонических библейских текстов.// Вестник Одесского государст-венного университета. Выпуск № 1.– Одесса, 1995.– С.77-83.
5. Набока Е.Н. Роль библейских текстов в формировании коммуникативной компетенции // Матеріали доповідей міжвузівської наукової конференції, присвяченої 55-річчю
інституту, „Місце лінгвістичних дисциплін у формуванні комунікативної компетенції”. Ізмаїл, 1995.– С. 57-59.
6. Набока Е.Н. Темпоральная дихотомия и виды трансформаций библейских речений // Матеріали другої науково-практичної конференції з методики викладання іноземної мови та літератури, присвяченої пам'яті доктора педагогічних наук, проф. В.Л.Скалкіна. – Одеса: Астропринт, 2000. – С. 202-205.
7. Набока Е.Н. Принципы классификации библейских фразеологизмов по происхождению и способам образования (на материале английского языка) // Матеріали ІІ Міжвузівської конференції молодих учених „Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур”.– Донецьк, 2004.– С. 226-227.
8. Набока Е.Н. К вопросу об основных лингвистических особенностях газетной речи // Матеріали доповідей четвертої науково-практичної конференції з методики викладання іноземної мови та літератури, присвяченої пам'яті доктора педагогічних наук, проф. В.Л.Скалкіна. – Одеса: Астропринт, 2005. – С. 294-297.
9. Набока Е.Н. Функционирование зоосемизмов библейского происхождения в газетном тексте // Збірник статей за матеріалами IV-ї міжнародної наукової конференції „Актуальні проблеми менталінгвістики”. – Черкаси, 2005.– С. 193-197.
10. Набока Е.Н. К вопросу о классификации библеизмов по степени семантической слитности их компонентов // XII Международной конференции по функциональной лингвистике „ Функционализм как основа лингвистических исследований”. Сб.науч.докл. – Ялта, 2005. – С.230-232.
11. Набока О.М. Біблеїзми як компонент англомовного газетного тексту.// Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія “Лінгвістика”: Збірник наукових праць. Випуск II. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2005. – С.314-318.
АНОТАЦІЯ
Набока О.М. Біблеїзми з Євангелія від Матвія в мові та мовленні (на матеріалі англомовних словників та газетних текстів). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 – германські мови.– Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, Одеса, 2006.
Дисертацію присвячено аналізу функціонування біблеїзмів як фрагментів прецедентного тексту (Євангелія від Матвія), в мові та мовленні. У роботі досліджено семантичні процеси, які
супроводжують трансформацію біблійних протоодиниць (слів, словосполучень, фраз як елементів Євангельського тексту) у біблійні фразеологізми (БФ) англійської мови, та їх подальше мовленнєве використання в англомовному газетному тексті. Проведене дослідження дало підстави класифікувати біблеїзми за походженням і способом утворення, за ступенем ідентичності їх тлумачення у словниках, виявити кореляцію між представленістю БФ у довідковій літературі та частотністю їх вживання в газетному тексті, встановити основні закономірності в семантичній трансформації БФ у залежності від варіативності трактувань біблеїзмів у довідковій літературі.
Ключові слова: біблійні фразеологізми, прецедентний текст, семантична трансформація, тлумачення, газетний текст.
АННОТАЦИЯ
Набока Е.Н. Библеизмы из Евангелия от Матфея в языке и речи (на материале англоязычных словарей и газетных текстов). – Рукопись.
Диссертацияя на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 – германские языки. – Одесский национальный университет им. И.И. Мечникова, Одесса, 2006.
Диссертация посвящена лингвистическому исследованию функционирования библеизмов как фрагментов прецедентного текста (Евангелия от Матфея) в языке и речи. В работе исследуются семантические процессы, сопровождающие трансформацию библейских протоединиц (слов, словосочетаний, фраз как элементов Евангельского текста) в библейские фразеологизмы (БФ английского языка), и их дальнейшее речевое использование (БФ в англоязычном газетном тексте).
В диссертационном исследовании библейские речения из Евангелия от Матфея рассматривались с трех точек зрения:
- как прототипы БФ, слова, словосочетания, речения, сюжетные коллизии, функционирующие в самом тексте Евангелия и являющиеся его неотъемлемой частью;
- как библеизмы – слова и выражения, восходящие к тексту Библии и вошедшие в хранилища общественной памяти говорящего сообщества (словари) в качестве образно-переосмысленных и структурно-семантически неразложимых идиоматических единиц;
- как идиоматические единицы, извлекаемые из общественной и индивидуальной памяти для использования в речи, в рамках текста-реципиента – в газетных публикациях.
Классификация библеизмов по происхождению и способу образования дала основание выделить две основные группы библейских фразеологизмов в английском языке - фразеологические единицы, прямо заимствованные из текста Библии (цитатные библеизмы), и фразеологические единицы, детерминированные общим содержанием библейских текстов. По нашим наблюдениям, к первой группе библеизмов можно отнести два подвида БФ – изначальные БФ (уже в тексте Библии функционирующие в качестве фразеологических оборотов) и прото-БФ (употреблявшиеся в тексте Библии в прямом значении и впоследствии, выйдя за контекст Библии, приобретшие статус фразеологизмов). Вторую группу
