НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Назола Олексій Володимирович

УДК 378.635.5 (048)

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ НАВЧАННЯ

ІНОЗЕМНИХ МОВ КУРСАНТІВ ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ

НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Спеціальність: 13.00.04

“Теорія і методика професійної освіти”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Хмельницький – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній академії Служби безпеки України

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент Гапонова Валентина Миколаївна,

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького, начальник кафедри англійської мови і перекладу

Офіційні опоненти:

- доктор педагогічних наук, професор Вознюк Людмила Володимирівна, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки України, кафедра російської мови та літератури, завідувач кафедри;

- кандидат філологічних наук, доцент Зеленська Олена Піменівна, Львівський юридичний інститут Міністерства внутрішніх справ України, кафедра іноземних мов, завідувач кафедри

Провідна установа: Національна академія внутрішніх справ України, кафедра педагогіки та кадрової роботи, Міністерство внутрішніх справ України, м. Київ.

Захист відбудеться “ 17 ” лютого 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.03 в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: 29003, Хмельницький – 3, вул. Шевченка, 46, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (29003, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розісланий “ 10 ” січня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат педагогічних наук,

доцент Ю.СердюкЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Під впливом змін у міжнародному становищі України, після проголошення її незалежності почався активний пошук власних шляхів будівництва та розвитку освіти і науки. Адже від стану освіти залежать безпека, добробут і життєдіяльність будь-якої держави, її значущість у світовому співтоваристві. Переосмислення життя в Україні потребує нового педагогічного бачення навчального процесу. Шляхи докорінного реформування освіти, визначені Державною національною програмою "Освіта. Україна XXI століття", Законами України "Про освіту", "Про вищу освіту" та Національною доктриною розвитку освіти України в XXI столітті. Головною метою Національної програми "Освіта" є розробка стратегії розвитку освіти в Україні на найближчі роки, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації. Оновлення змісту освіти є визначальним складником реформування освіти в Україні і передбачає приведення його у відповідність до сучасних потреб особи і суспільства. Завдання державної освітньої політики зумовили необхідність реформування системи навчання іноземних мов у вищих військових навчальних закладах. Для досягнення визначених цілей навчання іноземних мов вже недостатньо забезпечувати лише оволодіння курсантом певною сумою знань, умінь і навичок. Щоб впевнено орієнтуватись у сфері професійної діяльності військовослужбовця, потрібно вільно володіти однією-двома іноземними мовами. Ступінь володіння іноземними мовами військовими офіцерами , на сьогоднішній день, є показником їх професійної готовності до виконання службових обов’язків. Саме тому набуває особливого значення проблема підвищення якості навчання іноземних мов курсантів вищих військових навчальних закладів, що у комплексі з вимогами до військової підготовки, характеризує рівень готовності майбутнього офіцера виконувати свої професійні обов’язки. .

Аналіз наукової літератури свідчить про те, що проблема організації та оптимізації навчального процесу, удосконалення методів навчання завжди була однією з найбільш актуальних проблем освіти. Ці питання обговорювалися у наукових працях багатьох психологів та педагогів. Теорія навчальної діяльності розглядалась у роботах Д.Брунера, П.Гальперіна, В.Давидова, Д.Ельконіна, Г.Костюка, О.Леонтьєва, В.Ляудіс, С.Максименка, С.Рубінштейна, О.Сердюка. Питання оптимізації, активних методів та інноваційних технологій навчання знайшли відображення у наукових працях А.Алексюка, 5 Ю.Бабанського, В.Беспалька, М.Гузика, І.Лернера, Н.Мойсеюк, Н.Ничкало, Л.Одерія, П.Олійника, В.Онищука, І.Підласого, О.Пометун, І.Прокопенка, Л.Романишиної, М.Скаткіна, М.Ярмаченка). Теорії інтенсивного навчання іноземних мов вивчалися Г.Китайгородською, Г.Тер-Саакянц; теорії мотивації О.Бандурою, Р.Гарднером, А.Маслоу, К.Платоновим, Г.Хекхаузеном. Питання наукового обґрунтування підвищення якості навчання іноземних мов розглядалось в роботах багатьох науковців, але більшість наукових досліджень проводилось у ракурсі психології та лінгвістики. Незважаючи на актуальність цього питання, цілісного, наукового аналізу та обґрунтування сукупності педагогічних умов підвищення якості навчання іноземних мов курсантів вищих навчальних закладів зроблено не було. Проблема навчання іноземних мов вимагає не тільки системного аналізу з точки зору психолого-лінгвістичних позицій, але й точки зору педагогіки. Традиційно основні аспекти навчання іноземних мов вивчались в галузі асоціативної психології, американського позитивізму і функціоналізму.

Перспектива інтеграції Збройних сил України у Європейські військові структури потребує підвищення вимог до іншомовної підготовки військових фахівців, як складової професійної підготовки офіцерів, впровадження у військову практику сучасних педагогічних технологій навчання. Тому виникли суперечності між соціальною значущістю, недостатньою розробленістю проблеми підвищення якості навчання іноземних мов у вищих військових навчальних закладах і необхідним ступенем підготовки військових офіцерів з іноземних мов, що і обумовило вибір теми нашого дослідження: "Педагогічні умови підвищення якості навчання іноземних мов курсантів вищих військових навчальних закладів".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота має ініціативний характер і є складовою теми науково-дослідної роботи Центра підготовки кадрів зовнішньої розвідки Національної академії Служби безпеки України на 2001-2004 роки: "Підготовка спеціалістів органів державної безпеки. Лінгвістичні та практичні аспекти мовної підготовки фахівців розвідувальних підрозділів". Протокол № 1 від 04 грудня 2001 року. Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (протокол № 5 від 24.12.2001 р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 23.11.2004 р).

Мета дослідження: визначити, теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити сукупність педагогічних умов підвищення якості навчання іноземних мов курсантів вищих військових навчальних закладів.

Об'єкт дослідження: професійна підготовка курсантів вищих військових навчальних закладів.

Предмет дослідження: педагогічні умови підвищення якості навчання іноземних мов курсантів вищих військових навчальних закладів.

Гіпотеза дослідження. Підвищення якості навчання іноземних мов курсантів вищих військових навчальних закладів можливе, якщо у навчальному процесі вищого військового навчального закладу реалізувати сукупність таких педагогічних умов: сформованість мотиваційної основи навчальної діяльності курсантів; забезпечення активної навчальної діяльності курсантів шляхом впровадження особистісно-орієнтованого підходу; використання педагогічної рефлексії викладача; наявність алгоритму дій викладача; діагностика ефективності навчання.

Відповідно до мети і гіпотези дослідження поставлено такі завдання.

1.На основі теоретичного аналізу психологічної, педагогічної та методичної літератури проаналізувати наукові підходи до проблеми підвищення якості навчання іноземних мов курсантів вищих військових навчальних закладів.

2.Обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність сукупності педагогічних умов підвищення якості навчання іноземних мов.

3.Розробити модель підвищення якості процесу навчання іноземних мов курсантів і експериментальним шляхом довести доцільність її функціонування в умовах вищого військового навчального закладу.

4. Визначити та експериментально перевірити алгоритм дій викладача для реалізації педагогічних умов підвищення якості навчання іноземних мов курсантів вищих військових навчальних закладів

5.Підготувати методичні рекомендації для викладачів кафедр іноземних мов з проблеми підвищення якості навчання іноземних мов курсантів вищих військових навчальних закладів.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети, вирішення завдань і перевірки гіпотези використано комплекс взаємопов'язаних методів дослідження. Теоретичні: аналіз психолого-педагогічної, методичної та лінгвістичної літератури за проблемою дослідження (при аналізі хронології та сучасного стану проблеми підвищення якості навчання іноземних мов); порівняння, систематизація й узагальнення теоретичних й емпіричних даних з метою визначення стану готовності курсантів/слухачів до професійної діяльності; моделювання (для визначення структури та функціональних компонентів педагогічної діяльності, орієнтованої на підвищення якості навчального процесу при навчанні іноземних мов). Емпіричні: діагностичні (педагогічне спостереження, анкетування, тестування, аналіз документів, інтерв'ювання, вивчення й узагальнення педагогічного досвіду викладачів); прогностичні (експертних оцінок, узагальнення незалежних характеристик); констатувальний і формувальний експеримент з метою виявлення та обґрунтування сукупності педагогічних умов підвищення якості навчання іноземних мов курсантів вищих військових навчальних закладів, для визначення дієвості алгоритму дій викладача. Методи математичної статистики — для інтерпретації та обробки результатів дослідження.

Теоретико-методологічною основою дослідження виступають філософські положення про об'єктивний та історичний підхід до аналізу педагогічних явищ; культурно-історична теорія Л.С.Виготського; теорія навчальної діяльності (В.Давидов, Д.Ельконін, Є.Заїка, Г.Костюк, О.Леонтьев, В.Ляудіс, А.Маркова, В.Рєпкін, С.Рубінштейн, Т.Шамова); теорія оптимізації навчального процесу (А.Алексюк, Ю.Бабанський, І.Підласий); гуманістичні теорії особистості (Є.Бондаревська, А.Маслоу, К.Роджерс, І.Якиманська та ін.); теорії мотивації (В.Асеев, О.Бандура, Б.Братусь, Р.Гарднер, О.Леонтьєв, Д.Узнадзе, Г.Хекхаузен), нормативні документи в галузі освіти.

Експериментальна база та етапи дослідження. Робота виконувалася на базі Національної академії Служби безпеки України та Об'єднаного інституту при Національній академії оборони України. Усього дослідженням було охоплено 200 курсантів Національної академії СБУ (з кафедри іноземної мови і кафедри теорії і практики перекладу), 100 слухачів Об'єднаного інституту при Національній академії оборони України (з кафедри іноземних мов) та 30 представників професорсько-викладацького складу даних навчальних закладів. Навчальними програмами цих навчальних закладів передбачається поглиблене вивчення іноземних мов. Дослідження здійснювалося в три етапи.

Перший етап (2001-2002 рр.) включав опрацювання і теоретичний аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури за проблемою дослідження, формулювання і уточнення мети, гіпотези, завдань дослідження; опрацювання методики констатувального експерименту.

На другому етапі (2002-2003 рр.) виконувався констатувальний експеримент з метою визначення вихідних параметрів навчально-виховного процесу формувального експерименту та його проведення на базі вище зазначених військових навчальних закладів України.

На третьому етапі (2003-2004 рр.) проводився формувальний експеримент, систематизувались й узагальнювались результати дослідження, здійснювалась їх математична обробка, формулювались висновки і впроваджувались рекомендації, визначались перспективи подальшого дослідження проблеми.

Наукова новизна дослідження полягає в тому що: вперше визначено та експериментально перевірено сукупність педагогічних умов підвищення якості навчання іноземним мовам курсантів вищих військових навчальних закладів (сформованість мотиваційної основи навчальної діяльності курсантів; забезпечення активної навчальної діяльності курсантів шляхом впровадження особистісно-орієнтованого підходу; використання педагогічної рефлексії викладача; наявність алгоритму дій викладача; діагностика ефективності навчання.); розроблено і обґрунтовано модель підвищення якості навчання іноземних мов курсантів вищих навчальних закладів; удосконалено стратегію формування мотиваційної основи оптимізації процесу навчальної діяльності; дістав подальшого розвитку механізм педагогічної рефлексії як засіб попередження деформуючих очікувань викладача і важливий чинник підвищення ефективності навчання.

Практичне значення дослідження: сформульовано методичні рекомендації для викладачів щодо створення педагогічних умов організації навчальної діяльності, а також розроблено і експериментально перевірено алгоритм дій викладача та сукупність педагогічних умов підвищення якості навчання іноземним мовам курсантів вищих військових навчальних закладів, які можна використовувати як при розробці навчальних програм з курсу навчання іноземних мов, так і у практичній діяльності викладачів, психологів та наукових співробітників.

Результати дисертаційного дослідження впроваджені у навчально-виховний процес Національної академії Служби безпеки України (акт реалізації від 07.04.2004 р.), Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (акт реалізації від 16.04.2004 р.) та Об'єднаного інституту при Національній академії оборони України (акт реалізації від 28.01.2005 р.).

Особистий внесок автора. Наведені в роботі наукові результати є самостійним внеском автора в розробку проблеми підвищення якості навчання курсантів вищих військових закладів іноземним мовам.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю його вихідних теоретичних положень; застосуванням комплексу методів, адекватних об'єкту і предмету, меті та завданням дослідження; дослідно-експериментальною перевіркою гіпотези; кількісним і якісним аналізом отриманих результатів; коректністю їх статистичної обробки.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження обговорювались на всеукраїнських науково-методичних конференціях - "Актуальні проблеми перекладу та навчання перекладу" (26 листопада 2002 року м.Хмельницький) і "Комунікативно-когні-тивний аспект навчання мови для професійного спілкування" (28 листопада 2003 року м.Хмельницький). Результати і висновки наукових досліджень доповідались на засіданнях кафедр іноземних мов Національної академії Служби безпеки України, Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького та Об'єднаного інституту при Національній академії оборони України.

Публікації. Основний зміст роботи відображений у шести одноосібних статтях у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і шести додатків. Основний зміст викладений на 173 сторінках. Ілюстративний матеріал подано у 11 таблицях і 6 рисунках. Список використаних джерел становить 197 найменувань (із них 50 - англомовних і 1 - французькою мовою) на 13 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено мету, об'єкт, предмет та теоретико-методологічну основу дослідження. Висвітлено наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, представлено гіпотезу та наукові завдання роботи, наведено дані про апробацію результатів дослідження та впровадження їх у практику.

У першому розділі дисертації "Теоретико-педагогічний аналіз проблеми підвищення якості навчання іноземних мов у вищих військових навчальних закладах" зроблено аналітичний огляд і порівняльний аналіз основних теорій педагогіки і психології, які покладені в основу процесу навчання іноземних мов. Висвітлено порівняльну характеристику бачення різними вітчизняними і зарубіжними науковцями проблеми оптимізації навчання в системі вищої освіти, як однієї з умов підвищення якості навчання іноземних мов. Проведено аналіз цих теорій та підходів.

Розглянуто гуманістичний підхід до навчальної діяльності (З.Фрейд, Е.Еріксон, А.Маслоу). Визначено, що найбільш соціально корисним видом навчальної діяльності студента(курсанта) є осягнення ними суті навчальної діяльності, відкритість для засвоєння іншого досвіду та готовність до активної участі у процесі перетворень. Проаналізовано методики навчання іноземній мові ( Г.Лозанов, Г.Китайгородська, Г.Гатегно). Значна увага приділена комунікативному методу навчання іноземним мовам на основі функціонально-понятійних моделей (Н.Бичкова, Ю.Пассов) та теорії когнітивного розвитку (Л.Виготський, Ж.Піаже, Дж.Брунер). З конструктивістської теорії (Д.Джонсон) виділено п’ять складових: позитивна взаємозалежність, безпосередня спонукальна взаємодія, особистісна звітність, уміння міжособистісного і групового спілкування і груповий аналіз роботи. Наголошується, що саме методика, розроблена на основі цієї теорії, має значну виховну цінність для навчально-виховного процесу у вищих військових навчальних закладах. На сучасному етапі прогресивним є метод комп’ютеризованого навчання, який використовується за нових інформаційно-комунікативних технологій. Розглянуто можливості комп'ютерних технологій щодо забезпечення докорінних змін у педагогічних моделях, які становлять основу традиційних підходів у освіті. З цього приводу зазначено, що завдяки можливостям моделювання віртуальних ситуацій, швидкого інтегрування великого обсягу інформації, графічного відображення інформації та іншим функціям сучасних комп'ютерних технологій, поліпшується поєднання та узгодження знань з різними аспектами діяльності індивіда, чим забезпечується більш надійна асиміляція вивченого матеріалу. Курсанти, які мають нахил до експериментальної діяльності, використовують програми з базами даних, що надають можливість виконувати тести різного рівня складності. Програми з моделювання завдань дають можливість викладачам створювати такі сценарії, де курсанти поетапно відпрацьовують елементи критичного мислення. Це сприяє формуванню курсанта як досвідченого дослідника, а викладач набуває ролі поінформованого провідника, в обов’язки якого входить: розтлумачувати, пояснювати, застерігати, спонукати. Якісне і кількісне розширення кола користувачів комп'ютера в системі навчання іноземних мов актуалізує питання про його роль, місце, значення у навчальному процесі. При всій розмаїтості думок і поглядів на проблему використання нових інформаційних технологій як засобів навчання іноземних мов, більшість фахівців переконані в перевагах комп'ютера в процесі навчання проти інших засобів. Ми погоджуємось з тим твердженням, що комп'ютер володіє безсумнівними загально-дидактичними перевагами як засіб навчання. Але жодна машина не в змозі цілком замінити творчу працю викладача з індивідуалізації навчання, безпосередньої діагностики, контролю, комплексної оцінки і коригування навчальної діяльності курсанта, що можливо лише за безпосереднього міжособистісного спілкування. Місце комп'ютерних технологій у сучасній освіті потребує чіткого визначення педагогічного завдання, розв'язання якого покликані забезпечити ці технології. На нашу думку, сучасні інформаційні технології можуть всіляко сприяти підвищенню ефективності навчальної діяльності курсантів, хоча впровадження цих технологій, підтримання їх адекватності у відповідності до вимог перспективних навчальних програм потребує як великих матеріальних витрат, так і перебудови організації навчального процесу. Такі нововведення потребують: перепланування всієї інфраструктури вищого військового навчального закладу, перепідготовки викладачів, змін у навчальних програмах, впровадження нових педагогічних технологій тощо. У своїй практичній діяльності при виборі найбільш адекватних методів навчання іноземних мов ми виходили з вимог, викладених у освітньо-кваліфікаційних характеристиках курсантів, освітньо-професійних програм вищого військового навчального закладу. Перевагу віддавали комунікативним методам навчання культурологічного спрямування. При цьому особливого значення надавали формуванню у курсантів таких навичок і умінь, які забезпечуватимуть їхнє успішне професійне становлення. З цією метою застосовували динамічне поєднання сукупності тих підходів, тих методів, які у максимальному ступені забезпечують досягнення конкретних освітніх цілей. При виборі того чи іншого методу навчання іноземної мови ми виходили з того, що даний метод має бути простим, цікавим і плідним як для викладача, так і для курсантів; забезпечувати адекватну пропорційність усного і письмового мовлення, бути достатньо гнучким для того, щоб викладач міг зосереджувати увагу на бажаному аспекті навчання; сприяти усуненню протиріччя між невимушеністю і точністю мовлення; забезпечувати зростання темпу і обсягу засвоюваного матеріалу; полегшувати засвоєння іноземної мови, узгоджуючись з мовними навичками і уміннями, надбаними курсантами; викликати у курсантів бажання навчатись, тобто стимулювати їх до навчальної діяльності.

На нашу думку, для успішного виконання свого професійного обов'язку викладач має володіти значним надбанням теорії і практики викладання іноземних мов і застосовувати його з урахуванням можливостей конкретного навчального контингенту та наявного навчального середовища.

Окреслено основні суперечності становлення нової освітньої парадигми, яка йде на зміну класичній. Основною метою освіти є оволодіння курсантом цілісною професійною діяльністю, розвиток його загальної і професійної культури, яка у значній мірі залежить від рівня володіння іноземною мовою.

Визначено основні закономірності і способи оптимізації навчально-виховного процесу як важливої складової підвищення якості навчання. Під оптимізацією педагогічного процесу розуміємо обгрунтований вибір педагогами найкращого варіанту побудови процесу, який забезпечує за даних конкретних умов максимально можливі результати.

Уточнено класифікацію основних функціональних компонентів у педагогічній діяльності викладача, серед яких ми віддаємо перевагу: гностичному, проектувальному, конструктивному, комунікативному, організаторському, коригувальному і афективному компонентам. Запропоновано класифікувати фактори успішності функціонування педагогічної системи. До першої підгрупи факторів відносимо відповідність поставленої мети індивідуальним особливостям курсантів, наступність цілей систем різних рівнів та інші. До другої підгрупи включаємо такі фактори, які чинять вплив на пізнавальну діяльність курсантів і визначаються змістом навчального матеріалу з іноземної мови. До третьої підгрупи зараховуємо: сучасні комунікативно-спрямовані прогресивні методики; активні та інтерактивні методи і форми навчання; стимулювання самостійної роботи, застосування знань на практиці. До четвертої підгрупи відносимо ефективність використання дидактичних матеріалів, наочних та технічних засобів навчання, навчально-методичної літератури, керування самостійною роботою із застосуванням ТЗН. У п'яту підгрупу включаємо такі чинники, як рівень педагогічної майстерності викладача, його особистісні характеристики, формування викладачем сприятливих відносин серед колективу курсантів; різноманітність та послідовність застосування засобів створення емоційного настрою курсантів. До шостої підгрупи відносимо фактори, котрі забезпечують надання ефективного, оперативного зворотного зв'язку у педагогічному процесі: форми контролю, його періодичність, потреба у результатах контролю для коригування перебігу процесу навчання тощо. Чинники, від яких залежить успішність педагогічного процесу, розподілили на такі, що є складовими того чи іншого структурного компоненту педагогічної системи, і назвали їх факторами успішності педагогічного процесу, а також на такі, які кореняться у тих чи інших процесах чи явищах, що не є органічними складовими педагогічної системи, а становлять її оточення, середовище, і назвали їх умовами успішності педагогічного процесу.

Знання факторів і умов успішності реалізації педагогічного процесу має істотне значення для якісного аналізу, діагностування, прогнозування дидактичних процесів, а також забезпечує відкриття принципово нових підходів до вирішення багатьох завдань теорії і практики навчання іноземних мов. В залежності від створених педагогічних умов кожен з вищезазначених факторів може мати як позитивний, так і негативний вплив на активізацію пізнавальної діяльності курсантів. Бажаних результатів можна досягти за умови оптимального поєднання сукупності визначених факторів. Вивчення, аналіз та прогнозування дії кожного з цих факторів у різних навчальних ситуаціях надає можливість викладачеві вільно орієнтуватись у засобах активізації пізнавальної діяльності курсантів. Знання та оцінка цих факторів мають велике значення в процесі навчання іноземних мов, тому поряд із визначенням цих факторів викладач вчиться ефективному управлінню пізнавальною діяльністю курсантів.

У другому розділі дисертації "Педагогічні умови підвищення якості навчання іноземних мов курсантів вищих військових навчальних закладів" висвітлено основні складові забезпечення успішності педагогічного процесу при навчанні іноземних мов курсантів вищих військових навчальних закладів.

Аналіз педагогічних умов, які пропонуються в працях науковців, дозволив окреслити їх сукупність, які на нашу думку, відповідають предмету наших досліджень. На основі аналізу вищезазначеної літератури і виходячи з власних міркувань, ми під педагогічними умовами розуміємо таку сукупність об’єктивних і суб’єктивних чинників, які позитивно впливають на ефективність і результативність навчального-виховного процесу.

До таких умов віднесли: сформованість мотиваційної основи навчальної діяльності курсантів; забезпечення активної навчальної діяльності курсантів шляхом впровадження особистісно-орієнтованого підходу; використання педагогічної рефлексії викладача; наявність алгоритму дій викладача; діагностика ефективності навчання. Відбір зазначених педагогічних умов обумовлений низкою факторів, серед яких ми віддали перевагу компонентам, які відповідають навчанню іноземним мовам, до яких віднесли мотиваційний, психологічний і рефлексивний.

Мотиваційними факторами навчальної діяльності можуть бути: важливість предмета для професійної підготовки; інтерес до даного предмету; якість викладання; співвідношення між труднощами оволодіння даним предметом і особистісними здібностями; взаємостосунки з викладачем Для виконання означених завдань формували мотиваційну основу діяльності курсантів як один з ключових чинників, багатофакторне динамічне явище, яким визначається результативність вивчення іноземних мов. Розкрито основні мотиваційні впливи і етапи послідовної мотивованої діяльності курсанта. Зазначено, що вивчення іноземної мови є, в кінцевому рахунку, учінням з метою стати іншою соціальною особистістю, що, водночас, є суттєвим джерелом мотивації, оскільки стає невід'ємною частиною буття особистості, чинить на курсанта тривалий вплив, утримуючи свою мотиваційну дію впродовж терміну, необхідного для досягнення успіху у навчальній діяльності. Підкреслено, що стратегією сучасної системи вищої військової освіти має бути посилення професійної мотивації майбутнього фахівця, стимулювання творчого потенціалу, розвиток інтелектуальних, емоційних, вольових і духовних якостей курсантів, осмислення і переосмислення вітчизняного і закордонного досвіду, його творче опрацювання і адаптація до нових умов.

Досліджено умову забезпечення навчальної діяльності курсантів на основі особистісно-орієнтованого підходу. Ця умова підпорядкована психологічному компоненту. Визначено, що сутність формування навчальної діяльності полягає у створенні умов, за яких індивід стає суб'єктом процесу навчальної діяльності. В процесі формування навчальної діяльності акцент робили на взаємодії викладача і курсанта на суб'єкт-суб'єктній взаємодії, а також на науково обґрунтованому структуруванні процесу викладання відповідно до логіки навчальної діяльності. Цьому ж компоненту підпорядкована наявність алгоритму дій викладача, оскільки він планується на основі врахування особистісних якостей курсантів.

Особливий акцент зроблено на необхідності відповідального ставлення викладачів до їхніх очікувань стосовно успішності навчання курсантів. Адже несприятлива стабільність уявлень викладачів про курсантів, формування певних стереотипів чи навіть настанов призводять до виникнення передумов для конфліктних ситуацій і часто напруженого соціально-психологічного клімату. Системою очікувань викладача і інших курсантів групи значною мірою визначається поведінка і вчинки курсанта. Якщо подібна ситуація набуває сталого характеру, курсант зневірюється в собі, починає негативно відноситись до навчання, відчуває невпевненість на заняттях. Для уникнення негативних прогностичних очікувань, забезпечення ефективності навчальної діяльності усіх курсантів керувалися рефлексивним підходом до навчально-виховної роботи, постійно і наполегливо розвивали свою професійну майстерність та знаходили адекватні рішення педагогічних проблем. Значну увагу приділяли урахуванню індивідуальних відмінностей курсантів, різних типів оволодіння іноземною мовою (комунікативно-мовленнєвого і когнітивно-лінгвістичного), узгодженню практики навчання з переважними стилями навчальної діяльності курсантів і створенню сприятливого навчально-виховного середовища для розвитку індивідуальних можливостей курсантів.

Діагностуючи процес засвоєння знань, проводили формування стійкого усвідомлення необхідності цілеспрямованих дій та внутрішньої мотивації, допомагали курсантам формувати особистісно-значимі навчальні цілі. Це сприяло вчасній корекції дій викладача і курсанта , спрямованих на досягнення запланованого результату.

З врахуванням визначених компонентів, сукупності педагогічних умов нами була розроблена модель підвищення якості навчання іноземних мов курсантів вищих військових навчальних закладів (рис.1). У такій моделі були враховані: мета професійної освіти, освітньо кваліфікаційні характеристики, освітньо-професійні програми, зміст, принципи, форми навчання, методи навчання і контролю, компоненти навчального процесу, критерії і показники, результат навчання ( висококваліфікований спеціаліст).

У третьому розділі дисертації “Дослідно-експериментальна перевірка педагогічних умов підвищення якості навчання іноземних мов курсантів вищих військових навчальних закладів" висвітлено організацію, методику проведення експериментального дослідження та його результати.

Метою експериментального дослідження було проведення педагогічної діагностики і впровадження за її результатами визначених педагогічних умов підвищення якості навчання іноземних мов у вищих військових навчальних закладах. З метою забезпечення об'єктивності результатів педагогічного експерименту було відібрано п'ять контрольних і п'ять експериментальних навчальних груп з 2-4 курсів НА СБУ та дві контрольні і одну експериментальну навчальну групу з Об'єднаного інституту при Національній академії оборони України (НАОУ). Усі навчальні групи були умовно об'єднані у чотири незалежні вибірки: дві контрольні вибірки (чисельністю 100 курсантів і 50 слухачів) і дві експериментальні (100 курсантів і 50 слухачів).

Спеціального комплектування груп не здійснювалось. Експертами, залученими до порівняльного педагогічного експерименту, були 30 провідних фахівців з представників професорсько-викладацького складу даних навчальних закладів. План роботи експертів і технологія його реалізації були складені з урахуванням мінімального впливу на навчально-виховну діяльність викладачів. Використання таких методів, як аналіз різної документації, літератури; спостереження за позааудиторною педагогічною діяльністю викладача; бесіди з викладачем, керівниками вищих військових навчальних закладів, іншими викладачами, курсантами і слухачами, керівниками методичних груп, анкетування курсантів і слухачів, відвідування занять дали можливість визначити рівні професіоналізму викладачів, а результати екзаменів - рівні навченості курсантів і слухачів. Порівняльний педагогічний експеримент здійснювався у три етапи.

На першому-другому етапах експерименту здійснювався вибір і вирівнювання контрольних і експериментальних груп на основі вхідного тестування. Потрібно було довести, що розподіл оцінок при вхідному тестуванні в контрольних і експериментальних групах забезпечує вимоги до формування вибірок однієї генеральної сукупності, тобто, що нульова гіпотеза була вірна. Для перевірки достовірності отриманих результатів використовували непараметричні методи порівняння результатів. Ми вибрали рівень статистичної значущості, рівний P 0,05, себто ми припускали наявність не більше п‘яти помилок у вибірці зі ста курсантів чи п‘ятдесяти слухачів. Для того, щоб визначити суттєвість різниці (рівень достовірності) між двома комплексними середніми і , у двох вибірках (спочатку Національної академії Служби безпеки України, а потім – Об‘єднаного інституту при Національній академії оборони України) здійснювали

наступні операції:

а) Для чотирьох вибірок задавали однакову довірчу ймовірність Р 0,05.

б) Обчислювали середньоарифметичні значення для груп і .

в) Обраховували середньоквадратичні відхилення для груп і .

г) За таблицею для кожної групи визначали критичні значення t - критерію Стьюдента-Госсета для Р 0,05 та довірчі інтервали Х1дов і Х2дов.

д) Визначали різницю між двома середніми і (4,07 – 4,09= - 0,02).

є) Обчислювали суму (1,35 + 1,15= 2,5).

ж) Отримали результат і <<(- 0,02 << 2,5).

Таким чином, було підтверджено відсутність суттєвої різниці між результатами вхідного тестування контрольної та експериментальної груп НА СБУ, а отже гіпотезу про нормальний розподіл курсантів доведено.

За аналогічною методикою здійснювали обгрунтування та підтвердження справедливості нульової гіпотези для контрольної та експериментальної груп Об‘єднаного інституту при НАОУ. За результатами обчислення було визначено, що комплексні середні арифметичні і контрольної і експериментальної груп Об‘єднаного інституту при НАОУ становили відповідно 3,92 і 3,94 бала, середньоквадратичні відхилення – 0,70 і 0,71, довірчі інтервали Х3дов і Х4дов (за критичного значення t - критерію Стьюдента-Госсета для Р 0,05) становили відповідно і . Різниця між двома середніми і була – 0,02, сума становила 2,82. В результаті отримали співвідношення

( - ) << () (- 0,02 << 2,82).

Таким чином, з імовірністю 0,95 зробили висновок про те, що дані про результати вхідного тестування контрольної і експериментальної груп Об‘єднаного інституту при НАОУ також підпорядковуються закону нормального розподілу, тобто, що нульова гіпотеза достовірна.

На другому-третьому етапах дослідження (2003-2004 рр.), у відповідності з метою, завданнями та гіпотезою дослідження здійснювався формуючий експеримент з апробації висунутих педагогічних умов підвищення якості навчання іноземних мов курсантів вищих військових навчальних закладів, при якому навчання в експериментальних групах проводилось за означених педагогічних умов. Здійснювався аналіз результатів, теоретичне узагальнення, обробка даних експерименту з метою виявлення та усунення недоліків у процесі навчання іноземних мов і розробки рекомендацій щодо підвищення якості навчання. Заняття ж у контрольних групах провадились за традиційними технологіями.

Як свідчать дані таблиці 1, позитивні зміни у результативності навчання стались завдяки впровадженню запропонованих нами педагогічних умов. Ці зміни підтверджуються показниками дисперсії, середньоквадратичного відхилення, коефіцієнта варіації (мінливості) даних дослідження та щільності розподілу балів.

Аналіз результатів другого (підсумкового) зрізу знань курсантів і слухачів при формуючому експерименті показав, що рівень сформованості знань і умінь в експериментальних групах виразно вищий, ніж у контрольних. Так, якщо в контрольних групах середній бал становив відповідно 4,15 (для НА СБУ) і 4,08 (для Об'єднаного інституту при НАОУ), то в експериментальних групах він був відповідно на 0,41 і 0,4 бали вищим. Показники дисперсії були відповідно на 0,21 і 0,10 меншими в експериментальних групах. Значення середньоквадратичного відхилення після формуючого експерименту знизились відповідно на 0,19 і 0,08. Комплексний коефіцієнт варіації у підсумковому замірі був нижчим відповідно на 5,4% і 3,29% порівняно з початковим заміром. Щільність розподілу оцінок у контрольних і експериментальних групах була відповідно на 0,72 і 0,32 кращою. Через два місяці після підсумкового контролю, здійснювався відстрочений контроль навчальних досягнень курсантів методом тестування. У студентів експериментальних груп залишкові знання, уміння і навички виявилися вищими, ніж у контрольних, хоч в обох випадках були нижчими проти підсумкового результату. З метою порівняльного аналізу ефективності використання запропонованої сукупності педагогічних умов, ми скористалися формулами П. Образцова для визначення коефіцієнтів оцінки рівня знань курсантів контрольних і експериментальних груп (за ефективного навчального процесу коефіцієнти перевищують 1).У нашому дослідженні показники обох коефіцієнтів відповідно дорівнюють 1,12 і 1,10, що підтверджує нашу гіпотезу про переваги використання запропонованої сукупності педагогічних умов для підвищення якості навчання іноземних мов курсантами вищих військових навчальних закладів.

Таблиця 1

Зведена таблиця комплексної оцінки рівня сформованості знань та умінь курсантів i слухачів в контрольних і експериментальних групах

Оцінка | Навчальний.

заклад | Навчальні групи | 1-й замір

(початковий) | 2-й замір

(підсум-ковий) | 3-й замір (відстрочений)

Комплексна середньоарифметична оцінка | НА СБУ | Контрольна | 4,07 | 4,15 | 4,14

Експериментальна | 4,09 | 4,56 | 4,51

Об‘єднаний інститут при НАОУ | Контрольна | 3,92 | 4,08 | 3,98

Експериментальна | 3,94 | 4,48 | 4,44

Комплексна оцінка дисперсії | НА СБУ | Контрольна | 0,39 | 0,45 | 0,38

Експериментальна | 0,34 | 0,24 | 0,25

Об‘єднаний інститут при НАОУ | Контрольна | 0,52 | 0,48 | 0,26

Експериментальна | 0,50 | 0,38 | 0,37

Комплексне середньоквадра-тичне відхилення від середньої оцінки | НА СБУ | Контрольна | 0,68 | 0,68 | 0,61

Експериментальна | 0,58 | 0,49 | 0,50

Об‘єднаний інститут при НАОУ | Контрольна | 0,70 | 0,69 | 0,51

Експериментальна | 0,71 | 0,61 | 0,60

Коефіцієнт мінливості здобутих результатів | НА СБУ | Контрольна | 15,23 % | 16,14 % | 14,73 %

Експериментальна | 14,18 % | 10,74 % | 10,09 %

Об‘єднаний інститут при НАОУ | Контрольна | 17,80 % | 16,90 % | 12,81 %

Експериментальна | 18,02 % | 13,61 % | 13,51 %

Комплексна щільність розподілу оцінок | НА СБУ | Контрольна | 2,48 | 2,68 | 2,44

Експериментальна | 2,32 | 1,96 | 2,0

Об‘єднаний інститут при НАОУ | Контрольна | 2,82 | 2,76 | 2,4

Експериментальна | 1,42 | 2,44 | 2,4

Виходячи з результатів дослідження, сформульовані методичні рекомендації для викладачів кафедр іноземних мов з проблеми підвищення якості навчання курсантів вищих військових навчальних закладів.

ВИСНОВКИ

1. Результати аналізу наукових джерел з проблеми дослідження свідчать, що недостатня увага приділялася розгляду умов , які сприяють підвищенню якості навчання іноземних мов у вищих військових навчальних закладах. Наявні суперечності між соціальною значущістю, недостатньою розробленістю проблеми підвищення якості навчання іноземних мов у вищих військових навчальних закладах і необхідним ступенем підготовки військових офіцерів з іноземних мов сприяють додатковому розгляду цієї проблеми .Суттєву допомогу в цьому можуть надати експериментальні дослідження з впровадження у навчальний процес сукупності педагогічних умов, які сприятимуть підвищенню якості навчання іноземних мов у вищих військових навчальних закладах.

2. Теоретично обґрунтовано і практично перевірено, що підвищення якості навчання іноземній мові у вищих військових навчальних закладах досягається завдяки реалізації сукупності педагогічних умов: сформованість мотиваційної основи навчальної діяльності курсантів; забезпечення активної навчальної діяльності курсантів шляхом впровадження особистісно-орієнто-ваного підходу; використання педагогічної рефлексії викладача; наявність алгоритму дій викладача; діагностика ефективності навчання. Під педагогічними умовами ми розуміємо комплекс об’єктивних і суб’єктивних чинників, які позитивно впливають на ефективність і результативність навчального-виховного процесу. Педагогічні умови відповідають обраним компонентам навчального процесу(мотиваційний, психологічний, рефлексивний). При цьому враховувалось, що володіння іноземною мовою є однією з вимог до професійної готовності майбутніх офіцерів виконувати службові обов’язки.

3. Розроблено модель підвищення якості процесу навчання іноземних мов курсантів вищих військових навчальних закладів, до якої входять складові: мета професійної освіти, освітньо кваліфікаційні характеристики, освітньо-професійні програми, зміст, принципи, форми навчання, методи навчання і контролю, функції педагогічної діяльності викладача, компоненти навчального процесу, критерії і показники, результат навчання (висококваліфікований спеціаліст).Названі складові моделі взаємопов’язані між собою і взаємодіють.

4.Визначено, експериментально перевірено та впроваджено у практичну діяльність вищих військових навчальних закладів алгоритм дій викладача за наявності педагогічних умов підвищення якості навчання іноземних мов курсантів, до якого входять: визначення цілей навчання, добір і обґрунтування змісту, вибір форм організації навчання, раціональне поєднання методів навчання, вибір засобів діяльності, організація контролю, створення сприятливих умов для забезпечення якості навчально-виховного процесу.

5. Розкрито залежність результатів навчальної діяльності курсантів від прогностичного очікування викладачів. Системою очікувань викладача у значній мірі визначається поведінка і вчинки курсанта. Коли виникає інтерналізація курсантом негативних очікувань викладача, згодом самоусвідомлення та мотивація курсанта знижуються, що призводить до погіршення його потенційних можливостей у навчальній діяльності, що вимагає перегляду своїх переконань у викладачів.

6.Результати формувального експерименту показали, що рівень сформованості знань і умінь в експериментальній групі значно вищий проти контрольної (на 0,4 бали).Показники дисперсії менші в експериментальній групі (на 0,21), значення середньоквадратичного також знизилися на 0,19. Показник коефіцієнта оцінки рівня знань у експериментальній групі вище одиниці (1,12), що підтверджує гіпотезу про переваги навчання іноземних мов з використанням запропонованої сукупності педагогічних умов та моделі підвищення якості навчання у вищих військових навчальних закладах.

7. Результати дисертаційного дослідження дали можливість розробити методичні рекомендації для викладачів кафедр іноземних мов з проблеми підвищення якості навчання іноземних мов курсантів вищих військових навчальних закладів, застосування яких сприятиме удосконаленню процесу навчання іноземних мов.

Проведене дослідження не вичерпує всього кола питань, пов'язаних з досліджуваною проблемою. Подальшого дослідження вимагають питання перенесення досягнень у сфері підвищення якості навчання іноземних мов курсантів у професійну реальність випускників вищих військових навчальних закладів з метою забезпечення безперервності освіти військових фахівців.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Назола О.В. Інноваційні підходи до формування навчальної діяльності студентів // Наукові записки: 36. наук, статей Національного педагогічного уні-верситету ім. МЛ.Драгоманова. - К.: НПУ, 2002. - Випуск Ь (50). - С. 141-150.

2. Назола О.В. Проблеми оптимізації навчально-виховного процесу ВВУЗІВ // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: 36. наук, праць. Випуск 22. - Київ: Видавничий центр КНЛУ, НМАУ, 2002. - С. 128-131.

3. Назола О.В. Роль мотивації у вивченні іноземної мови // 36. наук, праць № 23. Частина II. - Хмельницький: Видавництво Національної академії ПВУ, 2002.-С. 351-355.

4. Назола О.В. Психолого-дидактичні стилі та підходи курсантів до учін-ня іноземної мови // Наукові записки: 36. наук, статей Національного педагогі-чного університету імені М.П.Драгоманова. - К.: НПУ, 2003. - Випуск 54. -С. 118-125.

5. Назола О.В. Рефлексивна позиція викладача як важливий чинник опти-мізації навчання // 36. наук, праць № 27. Частина II. - Хмельницький: Видавни-цтво Національної академії ДПСУ, 2004. - С. 104-106.

6. Назола О.В. Вплив прогностичного очікування викладачів на успіш-ність учіння іноземної мови слухачами // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: 36. наук, праць. Випуск 23. - Київ: Видавничий