МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РОМАНОВА Наталя Віталіївна

УДК 331.101.26: 338.24

механізм управління якістю трудового життя

Спеціальність 08.09.01 – демографія, економіка праці,
соціальна економіка і політика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2006

Дисертацією є рукопис.

Дисертацію виконано на кафедрі управління персоналом і економіки праці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор економічних наук, доцент
Шаульська Лариса Володимирівна,
Донецький національний університет
Міністерства освіти і науки України,
доцент кафедри управління персоналом і економіки праці.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Грішнова Олена Антонівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка МОН України, професор кафедри теоретичної та прикладної економіки;

кандидат економічних наук, доцент Никифоренко Валерій Григорович, Одеський державний економічний університет МОН України, завідувач кафедри управління персоналом і економіки праці.

Провідна установа:

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, м. Київ, відділ проблем відтворення людського капіталу.

Захист відбудеться 26 грудня 2006 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186, ауд.409.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий “24” листопада 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент С.П. Калініна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасні завдання людського розвитку потребують забезпечення необхідних для цього умов, серед яких умови використання трудового потенціалу, що узагальнено втілюються в категорії “якість трудового життя”, посідають важливе місце. Саме якість трудового життя забезпечує поєднання інтересів, які часто є взаємовиключними: завдання соціального та економічного розвитку, потреб сторін соціально-трудових відносин і ін. Тому досягнення високої якості трудового життя є об’єктивним підґрунтям забезпечення економічного зростання через створення умов для продуктивної, творчої праці, ліквідацію бідності серед працюючого населення, гідний рівень захищеності прав і інтересів людини праці.

Система норм українського законодавства щодо правового і договірного регулювання якості трудового життя не містить чітких механізмів їх реалізації та не сприяє розширенню можливостей для людського розвитку. В Україні є недосконалою концептуальна база механізму управління якістю трудового життя, їй бракує фундаментальної визначеності, системної обґрунтованості та змістовної наповненості компонентів. Категорія “якість трудового життя” в економічній літературі є новою та недостатньо розробленою. Включенню цього терміну у систему наукових понять сприяли роботи класиків економічної думки – М. Вебера, Р. Арона, Дж.К. Гелбрейта, Е. Дюркгейма, Е. Мейо, А. Маслоу, Ф. Герцберга, М. Ганта, Ф. і Л. Гілберт, А. Файоля, Д. Макгрегора, Г. Беккера. Зарубіжні науковці Р. Уолтон, Л. Девіс, А. Чернс, В. Хіллард, Дж. Муллінз, П. Гербер та ін. безпосе-редньо досліджували зміст даного поняття. Розвиток окремих елементів якості трудового життя спостерігається у розробках російських учених Б.М. Генкіна, А.П. Єгоршина, А.Л. Жукова, Р.П. Колосової, Г.К. Мелік’яна, О.А. Платонова, А.І. Рофе, Б.М. Сухаревського тощо. Українські вчені І.Ф. Гнибіденко, О.А. Грішнова, А.М. Колот, Н.Д. Лук’янченко, В.Г. Никифоренко, О.Ф. Новікова, Т.А. Заяць, Л.К. Семів, Л.В. Шаульська та ін. у своїх дослідженнях охоплюють різні аспекти трудового життя та виділяють його змістовні характеристики.

Сучасні умови розвитку України, накопичені соціально-економічні проблеми, недосконалість теоретичних розробок з питань забезпечення ефектив-ності державного і договірного управління трудовою сферою обумовлюють необхідність виділення якості трудового життя як самостійного наукового напряму, в межах якого визначено тему дисертаційної роботи, її мету, задачі і зміст.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематики науково-дослідної роботи кафедри управління персоналом і економіки праці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України: “Управління зайнятістю і соціальним захистом працівників промислових підприємств” (номер держреєстрації 0101U005711, 2001-2005 рр.), у рамках якої вдосконалено систему договірного регулювання соціально-трудових відносин в Україні, “Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підпри-ємство”(номер держреєстрації 0106U005711, 2006-2010 рр.), у рамках якої розроблено напрями впровадження в державі принципів високої якості трудового життя.

Дисертація виконувалась відповідно до плану наукових досліджень Інституту економіки промисловості НАН України за держбюджетними темами: “Механізм забезпечення та розвитку людського потенціалу (організаційно-управлінський, соціально-економічний та правовий аспекти)” (номер держреє-страції 0104U003431, 2004-2006 рр.), у рамках якої автор виконував обов’язки відповідального виконавця етапів підтеми “Дослідження проблем якості трудового життя”, при розробці якої надано пропозиції щодо підвищення рівня якості трудового життя, що були використані при виробленні проекту Концепції со-ціальної держави України; “Трудовий потенціал як чинник економічного зростання та інноваційного розвитку промисловості” (№16-03-04, номер держреєстрації 0104U005887, 2004 р.), у рамках якої узагальнено можливості забезпечення в Україні інноваційної активності працюючих через управління якістю трудового життя; “Стратегія збереження і розвитку трудового потенціалу в умовах реформування господарського механізму” (GP/F8/52, номер держреєстрації 0105U008143, 2005 р.), у рамках якої розроблено пропозиції щодо реалізації механізму управління якістю трудового життя на державному і регіональному рівні.

На госпдоговірній основі у Донецькому національному університеті на замовлення Донецького обласного центру зайнятості виконано тему “Вивчення потреби підприємств області в висококваліфікованих кадрах для підвищення ефективності професійного навчання безробітних” (№04-139-21 “У” 18/25-73/04/81, 2004 р.), у рамках якої визначено умови використання трудового потенціалу в регіоні (на прикладі Донецької області), розроблено розділи Програми підготовки та використання кадрів в економіці Донецької області.

В Інституті економіки промисловості НАН України на замовлення ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” за участю автора дисертації виконано науково-дослідну роботу “Розробка стратегії розвитку та ефективного використання трудового потенціалу підприємства” (г/д №484/1377, 2003-2004 рр.): розроблено інструментарій соціологічного обстеження працівників комбінату, обґрунтовано напрями забезпечення якості трудового життя.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних, науково-методичних та організаційно-економічних основ механізму управління якістю трудового життя в Україні.

Для реалізації мети дослідження поставлено та вирішено наступні задачі:

дослідити теоретико-методологічні основи категорії “якість трудового життя”, уточнити сутність поняття і структуру, встановити її особливості;

обґрунтувати потребу в теоретичній та практичній розробці проблем забезпечення високої якості трудового життя;

проаналізувати та узагальнити зарубіжний досвід розробки програм забезпечення якості трудового життя, визначити напрями його використання та адап-тації до умов України;

розробити науково-методичну базу комплексного вимірювання та оцінки рів-ня якості трудового життя на державному, регіональному, галузевому і виробничому рівнях та застосувати її для визначення потреб України, регіонів, видів промислової діяльності, підприємств у забезпеченні якості трудового життя;

обґрунтувати концептуальну основу механізму управління якістю трудового життя та розробити його структурну модель для реалізації на державному і виробничому рівнях;

науково обґрунтувати зміст інструментів правового та договірного регулювання якості трудового життя в Україні;

розробити інформаційну основу реалізації механізму управління якістю трудового життя.

Об’єктом дослідження є процес використання трудового потенціалу на макро-, мезо- і мікрорівні.

Предметом дослідження є механізм управління якістю трудового життя в сис-темі державного і договірного регулювання соціально-трудових відносин України.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених.

Для вирішення поставлених у роботі задач були використані діалектичний метод наукового пізнання та загальнонаукові методи дослідження: аналізу і син-тезу, формальної і діалектичної логіки (для обґрунтування теоретичної основи управління якістю трудового життя), комплексного, системного, структурно-функціонального аналізу (при вивченні сутності категорії “якість трудового життя”, обґрунтуванні методики її оцінки, розробці механізму управління якістю трудового життя, вдосконаленні його інформаційного забезпечення), діалектичний, історичний і логічний підходи (для систематизації наукових поглядів на якість трудового життя, оцінки її ролі у досягненні людського розвитку і економічного зростання), узагальнення (при дослідженні зарубіжного досвіду управління якістю трудового життя), економіко-статистичний (для аналізу рівня якості трудового життя в Україні, оцінки ступеня досягнення потреб роботодавців через компоненти якості трудового життя), соціологічного та експертного опитування (для оцінки реалізації потреб працівників у праці, значущості міри впливу окремих груп чинників на якість трудового життя, обґрунтування пріоритетності заходів щодо підвищення якості трудового життя).

Емпіричною і фактологічною базою дисертації є законодавство України, інформація Державного комітету статистики України; результати вибіркових обстежень Держкомстату України “Базова захищеність населення України” у 2000-2006 рр., соціологічного моніторингу Інституту соціології НАН України “Українське сус-пільство 1994-2006”; результати опитування експертів з проблем праці та соціаль-ного управління, соціологічного опитування працівників ВАТ “ММК ім. Ілліча”, ВАТ “ДМЗ” (опитування підготовлені та проведені за участю автора у 2004-2005рр.); матеріали науково-дослідних робіт, виконаних за
участю автора у 2002-2006 рр. у Донецькому національному університеті МОН України, Інституті економіки промисловості НАН України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичних, науково-методичних, організаційно-економічних основ механізму управління якістю трудового життя на макро-, мезо- і мікрорівнях.

Основні результати, які мають наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

обґрунтовано механізм управління якістю трудового життя в Україні, який базується на принципах багаторівневості (управління якістю трудового життя здійснюється на макро-, мезо- і мікрорівні), поєднання державного і договірного регулювання з наданням переваги договірному, об’єктивної необхідності узгодження інтересів сторін соціально-трудових відносин, безпосередньої залежність якості трудового життя від якості робочої сили;

здійснено комплексну оцінку рівня якості трудового життя в Україні за напрямами: регіональні порівняння з використанням методики інтегральної оцінки, вимірювання та співставлення структурних компонентів рівня якості трудового життя в Україні та на виробничому рівні, інтегральна оцінка суб’єктивних показників як вираз інтересів працівника і факторна модель продуктивності праці для оцінки інтересів роботодавця, що є підставою диференціації об’єктів аналізу за специфічними потребами у забезпеченні якості трудового життя;

удосконалено:

теоретичну сутність поняття “якість трудового життя”. Якість трудового життя (за сутнісним змістом) - це ступінь відповідності умов трудової діяльності суспільно необхідним вимогам, які розкриваються через інтереси сторін соціально-трудових відносин. Якість трудового життя (з позиції вимірювання) – це інтегральне узагальнення параметрів умов використання трудового потенціалу і ступеня задоволеності ними зайнятого населення, можливостей інтелектуального, духовного, фізичного розвитку людини в праці. Якість трудового життя – це двоїста (передбачає співставлення об’єктивних та суб’єктивних показників) та віднос-на категорія (її рівень залежить від потреб сторін соціально-трудових відносин);

науково-методичну базу вимірювання та оцінки рівня якості трудового життя шляхом виділення комплексних характеристик трудового життя, їх формалізації та систематизації на основі застосування об’єктивних і суб’єктивних показників, яка є компонентом механізму управління якістю трудового життя та дозволяє конкретизувати напрям управлінського впливу на якість певної характеристики трудового життя;

теоретичні основи управління якістю трудового життя на виробничому рів-ні через розробку типової моделі програми забезпечення якості трудового життя з використанням елементів зарубіжного досвіду, яка містить мету, об’єкт, предмет, принципи, функції, стратегічні напрями і критерії впровадження положень, орієнтується на послідовну реалізацію трьох блоків завдань, що дозволяє задовольнити сучасні потреби підприємств у підвищенні рівня використання трудового потенціалу, стимулюванні інноваційної активності працюючих;

систему показників вимірювання компонентів якості трудового життя як основу моніторингу результатів діяльності державних органів виконавчої влади, який може бути реалізований у системі вибіркових статистичних спостережень Держкомстату України; методику відбору претендентів і переможців у Всеукраїнському конкурсі на звання “Кращий роботодавець року”, що формує інформаційну основу механізму управління якістю трудового життя;

дістало подальшого розвитку:

наукове обґрунтування правового забезпечення механізму управління якістю трудового життя шляхом розробки пропозицій до проекту Концепції держав-ної кадрової політики в промисловості, проекту Закону України „Про залучення роботодавців до підготовки та перепідготовки кадрів, освітніх і наукових процесів”, Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями на 2004-2005 роки, Регіональної угоди між Донецькою облдержадміністрацією, профспілковими об’єднаннями Донецької області та Донецькою обласною організацією роботодавців на 2005-2006 р.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що теоретико-методологічні положення дисертації є науковим обґрунтуванням забезпечення реалізації механізму управління якістю трудового життя в Україні. Наукові результати впроваджені на державному, регіональному та виробничому рівнях.

На державному рівні. Розроблено пропозиції до проекту Концепції соціаль-ної держави України, які використано в Міністерстві праці та соціальної політики України та Комітеті з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України як базові при доопрацюванні документу (довідка №03-3/10999-08-8 від 27.10.2004 р., довідка №06-3/12-107773 від 07.06.2005 р.), пропозиції щодо регулювання ринку праці, високої якості трудового життя в системі державного і договірного регулювання – у Комітеті з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України (довідка №06-3/12-107773 від 07.06.2005 р.) та Секретаріаті Президента України (довідка №04-02/1511 від 22.08.2005 р.).

На регіональному рівні. Визначено вимоги до якості робочої сили, обґрунтовано пропозиції щодо розвитку системи підготовки і підвищення кваліфікації кадрів Донецької області, що втілено у Програмі підготовки і використання кад-рів в економіці Донецької області, яку затверджено Донецькою обласною державною адміністрацією (довідка №08/17я-3154 від 02.12.2004 р.), пропозиції щодо вдосконалення методики відбору претендентів і переможців у Всеукраїн-ському конкурсі на звання “Кращий роботодавець року” – Донецькому обласному центрі зайнятості (довідка №02-318611 від 06.09.2006 р.).

На рівні підприємства. Результати досліджень щодо управління якістю трудового життя, становлення соціального партнерства і виробничої демократії використано для вдосконалення системи кадрової політики ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (довідка №18/69 від 28.12.2004 р.), модель механізму організаційно-економічного забезпечення управління якістю трудового життя використана у ВАТ “Донецький металургійних завод” (довідка №15-93 від 08.09.2006 р.)

Результати досліджень також використовуються у навчальному процесі в Донецькому національному університеті Міністерства освіти та науки України при викладанні дисциплін “Економіка праці і соціально-трудові відносини”, “Соціальна політика”, “Управління розвитком персоналу”, “Менеджмент персоналу” (довідка № 1510/01-26/6.9.0 від 05.09.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені у дисертації, отримано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у спів

авторстві, в дисертації використано лише ті ідеї і положення, що є результатом особистої роботи дисертанта і відображені у переліку наукових праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і рекомендації дисертації доповідалися й одержали схвалення на міжнародній науково-практичній конференції “Управління людськими ресурсами: проблеми теорії і практики” (м. Київ, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу в контексті євроінтеграції” (м. Рівне, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Управління людським ресурсами: держава, регіон, підприємство” (м. Донецьк, 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Регіональні проблеми зайнятості і ринок праці” (м. Тернопіль, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-трудові відносини і соціальна політика в сучасних економічних умовах” (м. Донецьк, 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Мотивація трудової діяльності в умовах формування конкурентного середовища” (м. Хмельницький, 2003 р.).

Публікації. Автором опубліковано за темою дисертації 21 наукову роботу загальним обсягом 13,7 д.а., з яких особисто автору належать 7,1 д.а., у тому числі 12 статей у наукових фахових виданнях загальних обсягом 5,85 д.а., з них особисто автору належать 3,95 д.а., 7 параграфів у колективних монографіях загальним обсягом 6,8 д.а., з них особисто автору належать 2,25 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел зі 178 найменувань, додатків. Основний текст викладений на 182 сторінках, включаючи 10 таблиць на 14 сторінках, 6 рисунків на 6 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність визначеної теми роботи, сформульовано мету, задачі, об’єкт, предмет і методи дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи дослідження проблем якості трудового життя в Україні” визначено теоретико-методологічні основи, потребу в розробці проблем забезпечення високої якості трудового життя в Україні, уточнено зміст і сутнісні компоненти категорії, розроблено науково-методичну базу комплексного вимірювання та оцінки рівня якості трудового життя на державному, регіональному, галузевому і виробничому рівнях, конкретизовано можливості використання зарубіжної практики впровадження програм забезпечення якості трудового життя в сучасних умовах України.

Систематизовано наукові погляди на якість трудового життя з виділенням контекстних підходів до визначення її значущості: як компонента і чинника людського розвитку, як стимулюючого фактора продуктивності праці та як умови забезпечення економічного зростання і соціального розвитку людини в праці. Встановлено, що в Україні недостатньо розробленим є теоретичний апарат дослідження якості трудового життя. Автором на основі узагальнення фундаментальних наукових теорій і кон

цепцій людських відносин, людського капіталу, гуманізації праці, виробничої де-мократії запропоновано визначення сутності категорії “якість трудового життя” як ступеня відповідності умов трудової діяльності суспільно необхідним вимогам, що розкривається через інтереси сторін соціально-трудових відносин. Задоволення потреб працівника у праці, досягнення економічних цілей підприємств, реалізація визначених державою пріоритетів людського розвитку досягаються через забезпечення якості трудового життя (рис. 1).

Рис. 1. Якість трудового життя як чинник
людського розвитку та економічного зростання

Концептуальне визначення сутності категорії полягає у її двоїстості – потребує врахування об’єктивних і суб’єктивних показників, відносності – однакові за об’єктивними параметрами умови трудової діяльності по-різному сприймаються і оцінюються працівниками.

Визначено необхідність удосконалення методики оцінки рівня якості трудового життя, що обґрунтовується відсутністю систематизованого набору індикаторів, незорієнтованістю існуючих методик на діагностику потреб сторін соціально-трудових відносин і рівня їх реалізації, неврахованістю можливостей використання даних державних і вибіркових статистичних спостережень.

Для оцінки рівня якості трудового життя на макро- і мезорівнях проведено відбір і систематизацію показників, визначено їх ієрархічну структуру, обґрунтовано процедуру формалізації за трирівневою системою агрегування. Одиничні індикатори ілюструють проблеми розвитку України, регіонів, галузей за певними ознаками, позитивно та негативно впливають на рівень якості трудового життя. Інтегральні показники першого рівня розраховуються за відповідними об’єктивними і суб’єктивними комплексними характеристиками, об’єднуються в інтегральний індекс другого рівня, що є підставою для типологізації регіонів.

Методичні розробки щодо оцінки рівня якості трудового життя на виробничому рівні визначаються трикомпонентною моделлю. По-перше, критеріальний набір якості трудового життя формується об’єктивними показниками, які визначають ступінь реалізації інтересів сторін соціально-трудових відносин у праці через порівняння отриманих даних зі стандартами, середніми показниками, прийнятими в державі, оцінку фінансових, організаційних можливостей підприємств забезпечити високу якість трудового життя. По-друге, враховується суб’єктивність категорії, що передбачає необхідність соціологічного вимірювання якості трудового життя за показниками задоволеності різними її характеристиками, виділення в їх структурі 21 індикатора, які оцінюються за п’ятибальною номінальною шкалою. По-третє, інтегральний індекс рівня якості трудового життя об’єднує визначені комплексні статистичні і соціологічні показники і використовується як орієнтир при вдосконаленні кадрового менеджменту підприємства.

Розроблено систему методологічних принципів програми забезпечення якості трудового життя з використанням елементів зарубіжного досвіду: виробнича демократія, соціальне партнерство, соціальна відповідальність, самовідповідальність у праці, соціотехнічна оптимізація праці.

У другому розділі “Діагностика рівня якості трудового життя в Україні” здійснено комплексну оцінку рівня якості трудового життя на державному, регіональному, галузевому і виробничому рівнях, діагностовано специфічні потреби України, які закладено в основу механізму управління якістю трудового життя. Результатом апробації запропонованих у дисертації методичних підходів є узагальнення комплексних статистичних і соціологічних показників рівня якості трудового життя на всіх рівнях управління (таблиця 1). Розрахований за статистичними показниками рівень якості трудового життя в Україні є низьким, суб’єктивна оцінка зайнятим населенням якості трудового життя підтверджує незадовільні умови використання трудового потенціалу.

Таблиця 1

Порівняння комплексних показників рівня якості трудового життя

на державному, регіональному, галузевому і виробничому рівні

Основні показники

якості трудового життя,

груповані за ознаками*: | Україна | Донецька

область | Промисловість | ВАТ “Донецький

металургійний завод”

рівень

показника | 2/1 у % | рівень

показника | 4/1 у % | рівень

показника | 6/1 у % | 6/2 у % | 6/4 у %

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9

економічними:

середньомісячна заробітна плата, грн. | 806 | 962 | 119,4 | 967 | 119,9 | 1139 | 141,32 | 118,4 | 117,8

заборгованість із виплати заробітної плати, тис. грн. | 960,3 | 227,7 | 23,71 | 442,1 | 46,03 | - | - | - | -

рівень підвищення кваліфікації працівників, % до штатних працівників | 8,5 | 11,5 | 135,3 | 13,4 | 157,7 | 30,3 | 356,47 | 263,5 | 226,1

рівень вимушеної неповної зайня-тості, % до штатних працівників | 9,2 | 5,9 | 64,13 | 16,3 | 177,2 | - | - | - | -

задоволеність рівнем заробітку | 27,84 | 27,8 | 99,86 | 30,1 | 108,1 | 39,17 | 140,7 | 140,9 | 130,1

можливість отримати професійну підготовку за місцем роботи | 46,02 | 57,18 | 124,3 | 51,24 | 111,3 | 54,64 | 118,7 | 95,56 | 106,6

рівень використання отриманих знань у праці | 68,17 | 76,97 | 112,9 | 68,14 | 99,96 | 87,11 | 127,8 | 113,2 | 127,8

ступінь захищеності працівників від несправедливого звільнення | 39,85 | 43,5 | 109,1 | 35,91 | 90,11 | 67,52 | 169,4 | 155,3 | 188

соціальними:

чисельність працівників, які працюють в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, у % до штатних працівників | 27,4 | 42,6 | 155,5 | 35,5 | 129,6 | 70,7 | 258,03 | 165,9 | 199,2

кількість потерпілих від виробничого травматизму, на 1 тис. штатних працівників | 1,9 | 5,8 | 305,3 | 6,05 | 318 | 2,01 | 105,8 | 34,66 | 33

винахідницька активність (число раціоналізаторів, винахідників, авторів промислових образців на 10 тис. працюючих) | 37,2 | 63,3 | 170,2 | 51,2 | 137,6 | 64 | 172 | 101,1 | 125

рівень безпечності умов праці | 61,86 | 55,35 | 89,48 | 54,52 | 88,13 | 47,94 | 77,5 | 86,6 | 87,9

рівень соціальної захищеності на роботі | 23,03 | 22,13 | 96,09 | 22,69 | 98,52 | 38,66 | 167,9 | 174,7 | 170,4

задоволеність змістом, характером виконуваної роботи | 64,98 | 61,4 | 94,49 | 64,77 | 99,68 | 75,26 | 115,8 | 122,6 | 116,2

можливості висловлювати своє невдоволення та піднімати особисті питання перед роботодавцем | 60,86 | 63,65 | 104,6 | 62,77 | 103,1 | 30,41 | 49,97 | 47,78 | 48,5

організаційними:

чисельність працівників, які охоплені колективними договорами, % до штатних працівників | 82,09 | 85,65 | 104,3 | 93,7 | 114,1 | 99,8 | 121,6 | 116,5 | 106,5

рівень розвитку на підприємствах соціального партнерства | 31,45 | 22,95 | 72,97 | 72,97 | 232 | 43,81 | 139,3 | 190,9 | 60,04

ефективність роботи профспілок із захисту прав і інтересів трудящих | 49,5 | 55,6 | 112,3 | 51,4 | 103,8 | 19,79 | 39,98 | 35,59 | 38,5

Якісна характеристика

інтегрального індексу
якості трудового життя | низький | середній | співставлено види промислової діяльності** | середній*

* - Курсивом позначено соціологічні оцінки за даними вибіркового обстеження Держкомстату “Базова захищеність населення України” у 2006 р. (1, 2, 4 графи), анкетного опитування працівників ВАТ “ДМЗ” у 2005 р.
(6 графа), що містять частку опитаних працівників, яких повністю або в значній мірі задовольняють представлені характеристики, звичайним шрифтом – статистичні дані за 2004-2005 рр.; ** - високий рівень має вироб-ництво коксу, продуктів нафтоперероблення, найнижчий - виробництво електричного та електронного устаткування.

Для регіональних порівнянь проранжовано регіони і проведено їх типологізацію за критерієм якості трудового життя (рис. 2).

Рис. 2. Ранжування і типологізація регіонів України за інтегральним

індексом якості трудового життя у 2004 р.

Перші місця посідають м. Київ і Миколаївська область (високий рівень), Одеська область (середній рівень), що є свідченням відносно сприятливих умов використання трудового потенціалу та більш високої дієвості економічних і управлінських механізмів реалізації інтересів соціально-трудових відносин. Промислово розвинуті області (Донецька, Дніпропетровська, Харківська) посідають середні місця, що свідчить про пряму залежність між рівнем економічного розвитку та рівнем життя. Низьким є рівень якості трудового життя майже в 60% областей України, здебільшого – в західних регіонах, де неякісні параметри трудового життя обумовлюються незначним промисловим потенціалом, відсутністю умов для інноваційного розвитку територій. На основі розробленої методики інтегральної оцінки диференційовано за рівнем якості трудового життя регіони (коефіцієнт диференціації складає майже 2 рази) і види промислової діяльності України (3 рази).

У роботі визначено і проранжовано основні причини, що формують низький рівень якості трудового життя в Україні: відсутність матеріальної бази відтворення і розвитку трудового потенціалу; незахищеність прав і інтересів людини в праці; неефективність системи стимулювання і мотивації до продуктивної праці; неадаптованість працюючого населення до ринкових умов; значна диференціація заробітної плати; нестабільність зайнятості, загрози втрати робочого місця; відсутність умов та механізмів забезпечення рівних стартових можливостей у професійному розвитку, кар’єрному зростанні; зневага гідності людини в праці, загрози фізичного і психологічного тиску; нерозвиненість виробничої демократії; значна інтенсивність, несприятливі умови праці, ризики виробничого травматизму і професійної захворюваності, відсутність умов для повноцінного відпочинку; неможливість гармонійного поєднання роботи та виконання сімейних обов’язків, дозвілля.

Реалізація задачі дослідження ступеня врахування потреб працівників у трудовій діяльності визначила необхідність проведення комплексного статистичного і соціологічного вимірювання характеристик якості трудового життя на виробничому рівні. Автором відібрані для аналізу еталонні (певною мірою) промислові підприємства, які мають всі передумови, матеріальні зокрема, для забезпечення високої якості трудового життя – ВАТ “Маріупольський металургійний завод імені Ілліча”, ВАТ “Донецький металургійний завод”. Навіть на провідних підприємствах металургійної промисловості України інтегральний індекс якості трудового життя за суб’єктивною складовою відповідає найнижчій межі середнього рівня (близько 3 балів за п’ятибальною шкалою), що формує
низьку задоволеність працею, неефективну трудову поведінку.

Критерієм досягнення потреб роботодавця через компоненти якості трудового життя визначено показник продуктивності праці. Сформовано модель взаємозв’язку характеристик трудового життя і продуктивності праці, яка визначає резервні можливості ефективізації трудового процесу через вплив на еконо-мічні і організаційні складові якості трудового життя.

За результатами дослідження виявлено і згруповано типові проблеми великих промислових виробництв, що стосуються інтересів усіх сторін соціально-трудових відносин: підвищення чисельності працюючих без забезпечення зростання продуктивності праці, перевищення темпів зростання заробітної плати над темпами росту продуктивності праці; недостатня врахованість в оплаті результатів праці, інтенсивності і важкості робіт, інноваційної компоненти праці; значна диференціація оплати праці; низький рівень виробничої демократії; низькі можли-вості оновлення професійних знань за сучасними освітніми програмами; неефективні моделі кар’єрного зростання; відсутність цілісної і комплексної системи нор-мування праці; високий ризик погіршення здоров’я; незабезпеченість виконання в повному обсязі положень колективного договору.

У розділі 3 “Законодавче і організаційне забезпечення управління якістю трудового життя в Україні” розроблено концептуальну основу механізму управління якістю трудового життя через визначення його структурних елементів, інструментів реалізації в системі правового і договірного регулювання, інформаційної основи для втілення на державному, регіональному, галузевому і виробничому рівнях; удосконалено методику відбору претендентів і переможців у Всеукраїн-ському конкурсі на звання “Кращий роботодавець року”.

У дисертації пропонується принципово новий підхід до визначення механізму управління якістю трудового життя (рис. 3), який представлено через систему важелів управлінського впливу, спрямованих на досягнення цілей сторін соціально-трудових відносин: працівника – реалізувати особисті потреби, роботодавця – досягти високої продуктивності, інноваційності праці, суспільства – забезпечити людський розвиток. Визначено, що управління якістю трудового життя здійснюється на макро-, мезо- і мікрорівні, при чому суб’єкти, набір управлінських рішень, інструменти на кожному рівні різняться.

Рис. 3. Механізм управління якістю трудового життя

Доведено, що управління якістю трудового життя відбувається через державне і договірне регулювання: державні стандарти встановлюють мінімальні гарантії у сфері праці, орієнтацію на високу якість трудового життя мають забезпечувати договірні норми, при чому необхідно прагнути до поширення і вдосконалення якості договірного регулювання, підвищення профспілкового впливу на трудові процеси. В основу механізму закладено принцип відповід-ності якості трудового життя якості робочої сили: при підвищенні рівня якості трудового життя має бути врахована ступінь реалізації вимог роботодавців до якісних характеристик персоналу і одночасно створені стимулюючі умови для вдосконалення і підвищення використання у праці професійних знань і вмінь.

Для забезпечення реалізації принципових положень механізму управління якістю трудового життя запропоновано прийняти удосконалену за змістом Концепцію державної кадрової політики в промисловості, яка має бути підпорядкована страте-гічним орієнтирам людського розвитку України; доведено необхідність прийняття Закону України „Про залучення роботодавців до підготовки та перепідготовки кадрів, освітніх і наукових процесів”, до якого надано пропозиції щодо побудови структури та викладення основних положень, стратегічних напрямів діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, прав і обов’язків роботодавців у сфері підготовки і перепідготовки кадрів; уточнено мету, структуру і основні положення Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і проф-об’єднаннями на 2004-2005 роки, Регіональної угоди між Донецькою облдержадміністрацією, профспілковими об’єднаннями Донецької області та Донецької обласної організації роботодавців на 2005-2006 р. відповідно до потреб договірного забезпечення якості трудового життя.

У дисертації розроблено типову модель програми забезпечення якості трудового життя на виробничому рівні, яка орієнтується на створення умов для раціонального використання і розвитку трудового потенціалу, ґрунтується на елементах механізму управління якістю трудового життя, вбудована в загальну ділову стратегію розвитку підприємства, передбачає координацію дій усіх структурних підрозділів у напрямі реалізації стратегічних пріоритетів.

Автором обґрунтований перелік критеріїв, які є основою моніторингу результатів діяльності державних органів виконавчої влади: високий рівень матеріальної забезпеченості працівників, справедлива і адекватна оплата праці; комфортні умови праці; збалансована тяжкість і інтенсивність праці; захищені трудові права й інтереси; справедливі соціально-трудові відносини; стабільне і престижне робоче місце; партнерські взаємовідносини в колективі; сприятливий соціально-психологічний клімат; стимулюючі умови кар’єрного і професійного зростання; високий рівень культури праці, корпоративного управління; змістовна праця; інноваційна спрямованість праці; психофізіологічна комфортність праці; гармонійна вбудованість праці у життя.

З метою популярізації ідей якості трудового життя в роботі обґрунтовано можливість і необхідність використання компонентів якості трудового життя як критерію відбору претендентів і переможців у Всеукраїнському конкурсі на звання „Кращий роботодавець року”. Надано пропозиції щодо вдосконалення процедури проведення конкурсу з використанням елементів авторської методики вимірювання рівня якості трудового життя, що забезпечить комплексність, обґрунтованість і статистичну виваженість відбору.

Дисертація є втіленням адаптованих до умов сучасної України науково-практичних рекомендацій щодо реалізації механізму управління якістю трудового життя через теоретичне визначення і структурізацію основних елементів, подання алгоритмів його дії в трирівневій системі управління.

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі проведених наукових досліджень вирішено важливу наукову задачу розробки основних положень механізму управління якістю трудового життя в Україні, який реалізується на макро-, мезо- і мікрорівні, має нау-кове, правове, інформаційне, організаційно-економічне забезпечення.

Основні висновки зводяться до такого.

1. Напрям дослідження якості трудового життя є новим і недостатньо розробленим у сучасній українській економічній літературі. На підставі узагальнення наукових поглядів на якість трудового життя обґрунтовано три контекстних напрями інтерпретації сутності категорії: як компонента і чинника люд-ського розвитку, як стимулюючого фактора продуктивності праці та як умови забезпечення економічного зростання і соціального розвитку людини в праці. Визначено теоретичну сутність категорії “якість трудового життя”, що є двоїстою, відносною та виражає ступінь відповідності умов трудової діяльності суспільно необхідним вимогам. Суспільно необхідні вимоги розкриваються через інтереси сторін соціально-трудових відносин.

2. З метою визначення гостроти проблем якості трудового життя та вимірювання його певних компонентів за запропонованою у дисертації методикою проведено комплексну оцінку якості трудового життя в Україні, яка показала її низький рівень, що проявляється у проблемах економічного (відсутності матеріальної бази ефективного використання і розвитку трудового потенціалу, значному рівні бідності серед працюючого населення, незадовільних умовах праці), соціального (низькому рівні соціальної захищеності, соціального забезпечення), організаційного характеру (нерозвинених соціально-трудових відносинах відповідно до вимог ефективного функціонування в ринковій економіці). Інтегральна оцінка якості трудового життя виявила двократну регіональну і трикратну галузеву диферен-ціацію. Визначено, що 60% регіонів України і 75% видів промислової діяльності мають низькі можливості для повноцінного використання трудового потенціалу.

3. Для обґрунтування змісту і інструментів управлінського впливу на якість трудового життя, що мають бути застосовані на виробничому рівні, проведено комплексну оцінку її компонентів у ВАТ “ММК ім. Ілліча”, ВАТ “ДМЗ”. Визначено ступінь реалізації інтересів сторін соціально-трудових відносин на основі узагальнення соціологічних показників якості трудового життя (для оцінки реалізації потреб працівників), розрахунку факторної моделі продуктивності праці (для визначення ступеня задоволення вимог роботодавців). Діагностовано комплекс специфічних проблем великих промислових підприємств, що стали підставою для розробки типових заходів підвищення якості трудового життя в системі договірного регулювання трудових відносин на рівні підприємства. Розроблені типові заходи оформлені у вигляді відповідної програми.

4. Запропоновано теоретико-методологічні засади механізму управління якістю трудового життя, який втілює провідні ідеї дослідження щодо необхідності багаторівневого впливу на компоненти та умови забезпечення якості трудового життя, реалізації інтересів суб’єктів соціально-трудових відносин,

включає засоби досягнення мінімальних гарантованих державою стандартів використання робочої сили та потребує перенесення акцентів якості трудового життя як предмету договірного регулювання трудових відносин, забезпечення залежності якості трудового життя від якісних характеристик та результатів праці персоналу.

5. Зарубіжний досвід соціально-економічних досліджень якості трудового життя є досить широким, ученими отримано вагомі науково-практичні результати в цій сфері. На основі систематизації здобутків зарубіжних учених щодо системи заходів із підвищення рівня якості трудового життя розроблено систему принципів, на яких будується програма забезпечення якості трудового життя: виробнича демократія, соціальне партнерство, соціальна відповідальність, самовідповідальність у праці, соціотехнічна оптимізація праці.

6. Запропоновано науково-методичну базу комплексного вимірювання рівня якості трудового життя за показниками економічної, соціальної та організаційної сфер, які згруповано за рівнем держави, регіону, видами промислової діяльності та підприємствами, що дозволяє конкретизувати напрям управлінського впливу для забезпечення підвищення рівня якості певної характеристики трудового життя.

7. Оцінка положень генеральних і регіональних угод визначає обмеженість їх змісту щодо забезпечення високої якості трудового життя. Відповідно до обраної концепції дослідження запропоновано напрямки вдосконалення змісту договірних документів через обґрунтування мети, структури, основних положень відповідно до потреб посилення соціально-економічної основи якості трудового життя і перенесення акцентів досягнення гідних умов трудового життя з державного на договірне регулювання, забезпечення дієвості договорів і угод усіх рівнів.

8. Правове забезпечення управління якістю трудового життя потребує вдосконалення. Необхідним є прийняття Концепції державної кадрової політики в про-мисловості, Закону України “Про залучення роботодавців до підготовки та перепідготовки кадрів, освітніх і наукових процесів”, до змісту яких надано пропозиції.

9. Реалізація механізму управління якістю трудового життя потребує інформаційного забезпечення. Запропоновано проведення моніторингу за визначеною системою показників вимірювання компонентів якості трудового життя, що мають розроблятися в державних та вибіркових статистичних спостереженнях Держкомстату України та вдосконалено методику відбору претендентів і перемож-ців у Всеукраїнському конкурсі на звання “Кращий роботодавець року”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1.

Особистий внесок здобувача: визначено інтереси, стратегічні напрями і заходи щодо підвищення рівня якості трудового життя як елементу системи соціальної безпеки України.

2.

Особистий внесок здобувача: запропоновано показники оцінки рівня якості трудового життя, визначено найбільш гострі проблеми та запропоновано напрями подолання негативних тенденцій.

3.

Особистий внесок здобувача: на основі вимірювання комплексних характеристик якості трудового життя визначено несприятливі умови використання трудового потенціалу, узагальнено основні елементи механізму управління якіс-тю трудового життя.

4.

Особистий внесок здобувача: проведено оцінку якості робочої сили,
визначено її відповідність потребам сторін соціально-трудових відносин, запропоновано