національна академія наук україни

рада по вивченню ПРОДУКТИВНИХ сил україни

УДК: 658:336.77 (477)

Скічко Олександр Іванович

Удосконалення банківської діяльності

та пом’якшення ризиків у форматі

регіональних кластерів

Спеціальність 08.10.01 – розміщення продуктивних сил

і регіональна економіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Данилишин Богдан Михайлович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, в.о. голови.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Чернюк Людмила Григорівна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідуюча відділом проблем комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил;

доктор економічних наук, професор Качала Тамара Миколаївна, Черкаський державний технологічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту.

Провідна установа:

Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, відділ проблем регіональної економіки, м. Київ.

Захист відбудеться “27” березня 2006 р. о 14 год. 30 хв. год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий “24” лютого 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук,

професор Дейнеко Л.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стабільний розвиток банківської системи країни є однією з найважливіших передумов ефективного функціонування усіх елементів ринкової економіки та суттєвим фактором зростання виробництва, забезпечення умов господарської діяльності регіонів країни, поліпшення соціального захисту та добробуту населення.

Розбудова банківського сектору повинна мати системний характер та базуватися на зростання рівня і якості обслуговування підприємств та населення в усіх регіонах України. Кредити, що надаються комерційними банками, мають стати доступними та привабливими, банківські послуги – різноманітними та більш комплексними. В останні роки банківські установи України поступово стають активними учасниками регіонального фінансового ринку. Тому теоретико-методологічний підхід до дослідження банківської сфери саме з позиції регіональної системи є методологічно найбільш результативним, оскільки дозволяє глибоко досліджувати сучасні проблеми банківської діяльності. Подальшого вивчення на основі розробки теоретико-методологічних основ банківської діяльності потребує організаційно-економічний механізм управління банківськими ризиками для виявлення внутрішньої структури і характеру та особливостей функціонування банківської сфери в регіональних господарських структурах.

Проблеми розвитку сучасної банківської системи України на етапі трансформування економіки, в першу чергу, пов’язані з виявленням та усуненням ризикових ситуацій в регіонах, що потребує удосконалення механізму управління регіональним банківським розвитком, обґрунтування доцільності впровадження нових видів фінансових продуктів і послуг в регіоні. Теоретичні основи формування ринку банківських послуг висвітлені в працях М. Емрайта, М. Портера, М. Фельдмана, А. Маршалла, В. Прайса та інших вчених-економістів. Питання взаємозв’язку маркетингової стратегії реалізації банківських продуктів і методів управління ризиками у формуванні сучасної кредитної політики досліджуються у роботах О. Баранівського, О. Дьоміна, О.Т. Євнуха, О. Задорожної, О. Кириченка, В. Лагутіна, Б. Луціва, І. Лютого, К. Мезенцева, В. Москвина, С. Шумської та інших економістів, які зробили вагомий внесок у теорію і практику діяльності банківської сфери, узагальнення основ функціонування її об’єктів, розглядаючи економічну природу утворення банківської системи в об’єднанні банків під впливом товарно-грошових відносин, які знаходяться на стадії становлення ринкової економіки в умовах наростаючих ризиків. Проте проблеми теоретико-методологічного характеру стосовно управлінської організації банківської діяльності в регіонах країни є недостатньо дослідженими. Тому дослідження питань взаємодії фінансового і страхового ринків, подальшої розробки основ розвитку банківської системи на внутрішніх та зовнішніх ринках, визначення сучасних технологій кредитування при формуванні ринків банківських продуктів в регіоні, визначення ризикових ситуацій в регіонах є актуальними.

Багатоплановість проблем, а також недостатньо розроблене питання щодо удосконалення банківської діяльності і пом’якшення ризиків в регіональних масштабах обумовили доцільність дисертаційної роботи, сприяли визначенню мети і завдань.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота тісно пов’язана з комплексними фундаментальними дослідженнями Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема з теми № 3.1.5.63 „Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу” (державний реєстраційний № 0100U000657), де автором розроблені основні прогнозні показники розвитку ринкової інфраструктури, зокрема фінансово-кредитної сфери регіонів України.

Тема дисертаційної роботи відповідає основним напрямкам розвитку національної і регіональної банківської системи країни.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад і розробка практичних рекомендацій по удосконаленню розвитку регіонального ринку банківських продуктів та послуг в трансформаційний період.

Відповідно до цієї мети були поставлені та вирішені наступні задачі:

– визначення місії та стратегії регіонального банку, а також основних факторів його ефективного розвитку;

– розкриття економічної сутності кредитного ризику на ринку банківських послуг;

– поглиблення теорії та методології управління ризиками для можливості їх використання у кредитній політиці регіональних банків;

– аналіз сучасного стану та виявлення тенденцій розвитку регіонального ринку банківських послуг та визначення характеру процесів економічного розвитку регіонів з позиції розвитку ринку банківських послуг;

– поглиблення науково-методичних підходів до оцінки кредитних ризиків на рівні регіону;

– виявлення особливостей формування організаційно-економічного механізму управління банківськими ризиками в регіоні;

– визначення передумов формування стратегічних альянсів і регіональних кластерів та розробка регіональної стратегії підтримки виробників;

– побудова моделі та здійснення оцінки маркетингового механізму управління регіональними ризиками комплексних програм надання фінансових послуг;

– вдосконалення банківської діяльності в регіоні на основі впровадження економічно-організаційного механізму управління банківськими ризиками та зміни структури управління регіональним відділенням банку.

Об’єктом дослідження є економічні відносини на регіональному ринку
банківських послуг в процесі створення нових фінансових продуктів.

Предметом дослідження є розробка теоретико-методологічних основ банківської діяльності, формування регіональних кластерів, становлення організаційно-економічного механізму управління банківськими ризиками.

Методи дослідження. Методологічну та теоретичну основу дослідження склав синтез результатів фундаментальних і прикладних досліджень в області фінансово-кредитних відносин, формування ринку банківських послуг, створення нових фінансових продуктів; праці вітчизняних і зарубіжних вчених різних галузей знань щодо теорії розвитку територіальних систем, становлення й розвитку сучасних фінансових відносин в регіоні. В дисертаційній роботі використовувались такі наукові методи: індексного та порівняльного аналізу – при виявленні тенденцій формування ринку банківських послуг; метод групування – для виявлення територіальних відмінностей у діяльності банківських установ; економіко-статистичний метод – для визначення характеру та особливостей розвитку ринку банківських продуктів і послуг в регіоні; системно-структурний метод – для визначення та оптимізації функціонально-компонентної структури створюваних фінансових продуктів в регіональному банку; монографічний метод – для узагальнення теоретико-методологічних засад підвищення ефективності кредитування та формування стратегічних альянсів у банківській сфері; метод економіко-математичного моделювання – при визначенні регіональних кластерів та напрямів створення нових фінансових продуктів.

Інформаційна база дослідження: Закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України, Національного банку України, інших міністерств і відомств з питань регулювання фінансово-кредитних відносин, банківської діяльності, звітні матеріали досліджень за результатами формування
ринку банківських продуктів та послуг в регіонах України.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєвими теоретичними і практичними результатами, що характеризують наукову новизну, є наступні:

– розкрито економічну сутність понять “місія регіонального банку” та „стратегія регіонального банку”, які, на відміну від існуючих, базуються на факторах, визначальних для ефективності розвитку регіональної банківської системи; визначено сутнісні ознаки поняття „кредитний ризик” як можливої небезпеки втрати активів банків (кредитів), що випливає з нездатності або небажання позичальника повернути надані в кредит грошові кошти та включає дві додаткові функції: інформаційну та консультативну;

– дістала подальшого розвитку методологія управління ризиками регіональних банків та оцінки їх впливу на кредитну політику банку в регіоні, зокрема за рахунок більш чіткого визначення ризиків як складової вивчення внутрішнього змісту структури і принципів функціонування регіонального комерційного банку та розширення системи специфічних принципів банківської діяльності, включивши в неї такі як: оптимізація діяльності регіонального комерційного банку в межах наявних ресурсів; забезпечення економічної самостійності банку; розширення взаємовідносин з клієнтами на ринковій основі; дотримання встановлених державою законодавчих норм, економічних нормативів та інших правил, що регулюють діяльність комерційних банків регіону та дозволяють зменшити ступінь ризику;

– удосконалено методику оцінки кредитних ризиків, яка, на відміну від існуючих, враховує особливості ринкових умов господарювання та характер еконо-мічних трансформацій і може бути використана для формування кредитної політики регіональних банків, зокрема при формуванні групи кредитних ризиків банківського портфеля;

– розширено систему критеріїв соціально-економічної оцінки рівня забезпеченості населення регіональними банківськими продуктами за рахунок введення показника обсягу фінансових ресурсів та обґрунтовано критерії типології регіонів України за соціальним спрямуванням надання банківських послуг, що дозволило визначити тенденції розвитку саме регіональної банківської системи;

– визначено характер процесів економічного розвитку регіонів з позиції створення стратегічних альянсів і регіональних кластерів між регіональними банками і підприємствами та потенційного збільшення частки кредитів, наданих цим підприємствам, в структурі активів банку як нової форми розвитку інвестиційних процесів в господарському секторі регіону;

– обґрунтовано напрями стратегічної підтримки банківськими установами вітчизняних виробників продукції, які на відміну від існуючих, зорієнтовані на максимальне використання регіонального господарського потенціалу, застосування новітніх засобів їх організації та якомога повніше задоволення потреб населення в банківських послугах високої якості;

– розроблено методологію побудови більш досконалого організаційно-економічного механізму управління банківськими ризиками в регіоні на основі використання запропонованих специфічних принципів ефективного управління ризиками в банку, що дають можливість раціонально використовувати прогнозні економічні показники розвитку банківської системи, а також імітації можливих сценаріїв розвитку аналізованої системи (ситуаційний аналіз);

– вперше розроблено концептуальну модель формування регіональної комплексної програми надання фінансових послуг, застосування якої дозволить комплексно підійти до регіональної політики формування нових фінансових продуктів і послуг на банківському ринку та обґрунтовано використовувати маркетингову стратегію управління ризиками, що забезпечує орієнтацію банку на потреби найважливіших груп споживачів в регіоні;

– розроблено прогноз розвитку ємності ринку банківських послуг Черкаського регіону на 2005-2015 рр. як методологічну базу розробки Комплексної програми розвитку банківської системи регіону.

Відмінність одержаних наукових розробок від існуючих полягає також у системному обґрунтуванні основних взаємозв’язків і взаємозалежностей структурних компонентів банківської системи в умовах трансформаційних змін у формах і методах господарювання.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження використані в роботі Національного Банку України при визначенні особливостей функціонування банківської сфери та складання прогнозу фінансово-кредитної діяльності в Черкаському регіоні (довідка НБУ від 29.11.2005 р.).

Викладені у роботі наукові результати були впроваджені в діяльності Акціонерного поштово-пенсійного банку „Аваль” (довідка №25-4 від .05.2005 р.), що дало змогу вдосконалити фінансово-кредитну діяльність фінансових і банківських структур України.

Окремі результати дисертаційного дослідження були використані в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України (довідка № 25/526-22-4 від 13.09.2005 р.).

Основні наукові результати дисертаційного дослідження щодо формування оптимальної кредитної політики регіональних комерційних банків використовуються в навчальному процесі Черкаського державного технологічного університету при підготовці лекцій та практичних занять з курсів „Кредитна політика”, „Державне регулювання економіки”, „Фінанси”, „Фінансові установи невиробничої сфери” (довідки № 2451/01-11.02 від 21.10.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки теоретико-методологічних засад щодо розвитку ринку банківських послуг регіону, управління ризиками та можливості їх використання у кредитній політиці регіональних банків, вдосконалення організаційно-економічного механізму управління банківськими ризиками на рівні регіону, моделювання регіональних комплексних програм надання фінансових послуг, надання нових фінансових послуг в регіоні. Опубліковані наукові праці містять положення, висновки та пропозиції, які сформульовані особисто автором і відображають його конкретний внесок у економічну науку, зокрема, розміщення продуктивних сил і регіональну економіку.

Наукові положення, висновки й рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження апробовано на восьми українських і міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: „Управління економікою в ринкових умовах у контексті стратегічних напрямів розвитку України до 2011 року” (Київ, 2004 р.); „Теорія і практика сучасної економіки” (Черкаси, 2004 р.); „Модернізація політики та управління в Німеччини та України в контексті євроінтеграції” (Черкаси, 2005 р.); „Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: міжнародні ринки послуг і Україна” (Ялта–Форос, 2005 р.); „Теорія і практика сучасної економіки” (Черкаси, 2005 р.); „Облік, контроль і аналіз в підприємницькій діяльності ” (Черкаси, 2005 р.); „Науковий потенціал світу‘2005” (Дніпропетровськ, 2005); „Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні” (Дніпропетровськ, 2005).

Публікації. Основні результати дослідження викладені у 16 опублікованих працях загальним обсягом 5,7 др. арк., у тому числі 5,1 др. арк. належить особисто автору, з них одна опублікована в монографії, 7 – у наукових фахових виданнях, 8 – в матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (180 найменувань) і включає 23 таблиці, 32 рисунки, 13 додатків.

Повний обсяг дисертації становить 233 стор. Із загальної кількості таблиць і рисунків лише 5 займають всю площу сторінки. Список використаних джерел викладено на 13 стор., додатки – на 41 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В першому розділі „Теоретико-методологічні засади розвитку регіонального ринку банківських продуктів та послуг” автором розкрито сутність таких понять як “місія регіонального банку ” та „стратегія регіонального банку”, „кредитний ризик”; визначені і охарактеризовані регіональні особливості розвитку банківської системи та специфіка організаційно-економічного механізму, поглиблено методичні підходи до оцінки діяльності ризикового характеру в банківській сфері, розглянуто можливості пом’якшення ризиків через кредитну політику регіону.

У роботі в логічній послідовності на основі об’єктивного аналізу і критичної оцінки праць вітчизняних та зарубіжних вчених розглянуто і охарактеризовано основні етапи становлення та розвитку банківської сфери регіону, виявлено економічну природу та особливості становлення банківської системи на стадії передуючого до ринку періоду в умовах наростаючого ризику. Доведено, що посилення ринкової орієнтації економіки можливе при стабілізації банківської системи та забезпеченні сприятливих фінансових умов функціонування усіх ланок господарського механізму країни та її регіонів. Надійність та ефективність функціонування банківської системи регіону визначається станом конкретних регіональних банків.

Автором визначено місію універсального регіонального банку як сприяння розвитку підприємств усіх форм власності і підприємницької діяльності в регіоні та гарантію забезпечення кваліфікованого банківського сервісу на рівні міжнародних стандартів. Виявлено систему факторів, що впливають на формування стратегій регіонального банку (кредитно-інвестиційної, депозитно-акумуляційної, дивізіональної (регіональна, продуктова, споживча)) та розроблено напрями ефективного стратегічного розвитку регіонального банку (рис. 1).

Регіональний комерційний банк як кредитно-інвестиційна організація, обслуговуючи всіх господарюючих суб’єктів незалежно від їх роду діяльності, здійснює свою діяльність з метою одержання прибутку і перебуває під впливом ризикових ситуацій. Враховуючи визначені принципи роботи банку, в дисертації обґрунтовані специфічні принципи, характерні для діяльності комерційного банку в регіоні, з метою оптимізації ризиків. Це: відповідність між своїми ресурсами і кредитними вкладами (співвідношення активів і мобілізованих ресурсів при мінімальному ризику); повна економічна самостійність банку (регіональний комерційний банк відповідає всіма належними коштами, майном та бере на себе весь ризик від своїх комерційних операцій при свободі розпорядження залученими ресурсами); врахування ринкових основ взаємовідносин банку з клієнтами (прагнення комерційного банку до одержання прибутку і уникнення ризику); дотримання встановлених державою законодавчих норм, економічних нормативів та інших правил, що регулюють діяльність регіональних комерційних банків та дозволяють зменшити ступінь ризику і невизначеності в економічній системі.

Рис. 1. Основні фактори стратегічного розвитку банку

Результативність функціонування регіональних комерційних банків значною мірою залежить від стану економіки регіону і особливо від виробничого сектору, що підданий ризикам. Розкриття сутності і механізму функціонування банків потребує вивчення особливостей виникнення ризиків.

При побудові механізму управління внутрішніми банківськими ризиками, в тому числі і кредитними, використовується системний підхід, сутність якого полягає в тому, що, з одного боку, розроблюваний механізм виступає як єдине ціле, а з другого – як сукупність взаємозалежних елементів.

Проведений аналіз довів, що при виробленні цінової політики головне завдання банку полягає не у впливі на ціну послуги, а в максимальному зменшенні своїх витрат до мінімального рівня, що дозволить банку залишатися серед лідерів і обслуговувати більшу кількість надійних клієнтів.

В другому розділі „Аналіз та сучасні тенденції регіонального ринку банківських послуг” подано загальну оцінку сучасного стану банківської системи Черкаського регіону та досліджено структурно-динамічні характеристики розвитку банківської системи України в цілому. Минулий рік для національної банківської системи характеризувався реалізацією основних засад грошово-кредитної політики держави, а також практичних кроків, спрямованих на підтримку заходів Уряду щодо стабілізації функціонування банківської сфери та вдосконалення управління грошово-кредитним ринком. На основі виявлення основних пропорцій розвитку ринку банківських послуг в роботі було здійснено групування регіонів України за обсягами загальних банківських активів, результати якого подано на рис. 2.

Рис. 2. Групування регіонів України за обсягами загальних банківських активів

Важливою умовою при аналізі та оцінці регіонального ринку банківських послуг є управління банківськими ризиками при створенні нових фінансових продуктів. В роботі визначені особливості, характер і масштаби банківської діяльності Черкаського регіону, розвиток якої сприяє підвищенню ефективності функціонування економіки регіону. Рівень розвитку регіональної банківської системи напряму залежить від стану регіональної економіки. В цьому аспекті Черкаський регіон є показовим, оскільки останніми роками в економіці регіону спостерігається тенденція до нарощування обсягів виробництва (обсяги виробництва промислової продукції за 2004 р. зросли на 11,5% по відношенню до рівня 2003 р., відповідний приріст в сільському господарстві за цей період становив 21,0%).

Банківська система Черкаської області на 1 січня 2005 року представлена 47 балансовими філіями та 639 безбалансовими відділеннями 28 банків – юридичних осіб, що на 35 установ більше від кількості попереднього року, ресурсна база яких становила 1791,5 млн грн, її приріст до показника попереднього року склав 19,58Оскільки регіон має індустріально-аграрну спеціалізацію, що підтверджує розмір прибутків підприємств сільського господарства, мисливства та лісового господар-ства за 2004 р. – 185,9 млн грн, то на основі аналізу значно поглиблено методологію кластерних процесів в Черкаському регіоні на основі посилення вливання банківського капіталу в АПК регіону. Цей об’єктивний процес пов’язаний, в першу чергу, з недостатністю власних коштів підприємств цієї сфери та неспроможністю обласного бюджету внаслідок його дефіциту, який в 2004 р. склав 15,7 млн грн, забезпечувати високі темпи розширеного відтворення галузей АПК.

Впродовж 1996-2003 рр. ресурси установ банків Черкаського регіону збільшилися на 1269,0 млн грн, або у 6,5 разу і на 1 січня 2004 р. складали 1498,1 млн грн (рис. 3). Збільшення ресурсів банків регіону, в основному, відбулося за рахунок приросту вкладів населення на 665,6 млн грн, що забезпечується шляхом стимулювання залучення депозитних вкладів фізичних осіб на довгостроковій основі; коштів на поточних рахунках – на 148,9 млн грн.

Рис. 3. Динаміка ресурсів установ банківської системи

Черкаської області в 1996-2004 рр.

Із залучених коштів кошти в національній грошовій одиниці становлять 1652,3 млн грн, або 71,3 %. За обсягами залучених депозитних ресурсів в 2004 р. Черкаська область займає 12 місце серед усіх регіонів України. В структурі залучених депозитів банківськими установами Черкаської області значно переважають вклади населення, які становили в 2004 р. 1943,2 млн грн, що на 593,3 млн грн (43,95 %) більше, ніж за попередній період. Таке незначне збільшення обсягів вкладів фізичних осіб пояснюється певною політичною нестабільністю в державі, а не зменшенням довіри населення до обласної банківської системи. На ринку вкладів та депозитів існує поки що певна невідповідність між ціною на кредит і ціною на депозит (табл. 1).

На основі виявлення позитивних і негативних тенденцій та особливостей формування сучасної банківської системи регіону обґрунтовано сучасну політику щодо ефективного функціонування регіональних комерційних банків на території області, намічено шляхи створення повноцінних конкурентоспроможних банківських продуктів та послуг у Черкаському регіоні.

Таблиця 1

Динаміка структури банківських ресурсів Черкаського регіону

Роки | % ставка за виданими кредитами | % ставка

за залуче-ними депозитами | в тому числі | Строкові депозити | в тому числі

числі:

в націо-

нальній грошовій одиниці | в іноземній валюті | юридич-них осіб | фізич-них осіб | кошти до запи-тання

1989 | 55,0 | 21,0 | - | - | - | - | - | -

1999 | 57,7 | 19,2 | 20,9 | 10,6 | 36,6 | 27,3 | 39,5 | 4,0

2000 | 43,0 | 11,4 | 12,5 | 5,6 | 20,5 | 18,3 | 21,3 | 2,8

2001 | 28,9 | 10,9 | 11,9 | 6,1 | 16,5 | 13,6 | 17,6 | 4,5

2002 | 23,7 | 9,6 | 10,3 | 6,8 | 14,1 | 134 | 14,3 | 4,2

2003 | 19,9 | 8,3 | 8,9 | 6,5 | 11,4 | 11,3 | 11,4 | 2,9

Установами банківської системи області активно нарощується кредитна підтримка суб’єктів господарської діяльності всіх галузей господарства регіону
(в 2003 р. установами банків видано кредитів в обсязі 4 млрд 082 тис. грн, в т.ч. суб’єктам господарювання – 3 млрд 875 тис. грн, або 94,9 %), що свідчить про пріоритетне спрямування тимчасово вільних коштів на фінансування реального сектора економіки регіону. Процентна політика спрямовується на подальше зниження рівня процентних ставок банків з метою підвищення їх доступності для
більшої кількості суб’єктів господарювання.

До негативних моментів в розвитку банківської системи області слід віднести насамперед низький рівень кредитування основних сфер агропромислового комплексу (АПК), що пояснюється відсутністю у більшості суб’єктів галузі високоліквідної застави і гарантій повернення кредитів.

Перспективи зміцнення ринку банківських продуктів і послуг вбачаються насамперед в розвитку кредитування АПК регіону, що є можливим за умови створення стратегічних альянсів та кластерів на території регіону. Наслідком таких процесів стане: зниження рівня ризикованості неповернення банківських кредитів; підвищення рівня кредитоспроможності позичальників-підприємств АПК; об’єднання банківського та промислового капіталу на умовах збереження повної господарської самостійності (на відміну від фінансово-промислових груп, яких поки що не створено на території регіону); зменшення відтоку банківського капіталу до регіонів з більш високорозвинутою виробничою інфраструктурою, де зареєстровані банки, балансові та безбалансові відділення яких функціонують в області; акумулювання необхідних капітальних ресурсів безпосередньо на місці їх споживання тощо.

Таким чином, подальший розвиток банківської системи Черкаського регіону безпосередньо пов’язаний з одним з найбільш перспективних видів пожвавлення інвестиційних процесів – створенням нових стратегічних альянсів в цій сфері – кластерів. Цей процес передбачає об’єднання фінансового та промислового капіталу з метою мінімізації кредитних ризиків та оптимізації інвестиційних відносин в агропромисловому виробництві. Кластерна форма співробітництва сприяє більш гнучкому реагуванню підприємств на постійні зміни умов для проведення бізнесу, але зі збереженням при цьому всіх переваг спеціалізації та її поглиблення.

У третьому розділі „Вдосконалення формування ринку нових банківських продуктів і послуг та перспективи розвитку” обґрунтовані нові підходи до моделювання регіональних комплексних програм надання фінансових послуг, формування стратегічних альянсів та регіональних кластерів, вдосконалено організаційно-економічний механізм управління ризиками в банківських установах, а також розроблена нова маркетингова стратегія на стадіях формування та реалізації банківських послуг.

Більшість українських банків починають упроваджувати сучасні механізми, які дозволяють більш тонко підійти до проблеми управління кредитними ризиками і прогнозувати різні ситуації на визначений період часу. Помітну роль у цьому відіграє математичне моделювання як один з найперспективніших методів управління ризиками і в регіональній господарській системі. У зв'язку з цим в роботі розроблено модель кількісної оцінки кредитного, процентного ризиків і ризику незбалансованої ліквідності, яка може бути використана регіональним комерційним банком, що здійснює спектр основних банківських операцій. Умовно модель можна представити у вигляді трьох блоків: перший блок управління кредитним ризиком банку (до розгляду приймаються тільки кредитні операції банку); другий блок моделі представлений функціями: середньозваженої ставки розміщення кредитів Pr(t), середньозваженої ставки залучення ресурсів Pp(t), прибутку по кредитних операціях Dj(t), процентного ризику Mo(t) (в роботі прийнята саме така депозитна політика, але її можна змінювати за допомогою введення інших коефіцієнтів); до третього блоку моделі автор відносить функції: ризику незбалансованої ліквідності Lq(t), загального ризику банку Rk(t). Функція загального ризику банку Rk(t) у явному вигляді може бути представлена так:

Rk(t) = [SL(t) + Mo(t)+ Lq(t)]*Iv. (1)

Останнім часом одним із найперспективніших засобів для пожвавлення інвестиційних процесів у регіоні є створення нових стратегічних альянсів різних господарюючих суб’єктів – кластерів, тобто об’єднання фінансового та промислового капіталу з метою мінімізації кредитних ризиків та оптимізації інвестиційних відносин. Це позитивно впливає не тільки на окремі підприємства, але і на економіку регіону в цілому, тому що стратегічний альянс передбачає взаємодію трьох секторів:

– бізнесу (підприємницькі структури, товариства, комерційні банки);

– інституцій (університети і наукові центри, громадські організації, торгово-промислові палати);

– влади (місцеві органи влади, податкові адміністрації, регуляторні структури).

Модель кластерного розвитку промислового виробництва успішно апробована в багатьох високорозвинених країнах світу (США, Німеччина, азійські країни, зокрема Японія, Китай).

Цільова трансформація структури ринку фінансово-кредитних ресурсів Черкаського регіону в напрямі випереджуючого розвитку основного структуроутворюючого комплексу регіону – агропромислового виробництва, підвищення ефективності стратегічного розвитку регіону, динамічне функціонування господарських одиниць, що продукують високоякісну та конкурентоспроможну продовольчу продукцію, вимагає формування цілісної концепції зазначених змін.

Поширюючи ідею кластерного розвитку в напрямі формування збалансованої структури агропромислового виробництва з урахуванням її соціальної спрямованості для Черкаського регіону, сформульовано категорію кластера як індустріального комплексу (групи підприємств, пов’язаних між собою технологічними ланцюгами, що об’єднуються на добровільних засадах, підтримують одне одного і націлені на кінцевий результат – збільшення доходу), створеного на базі територіальної концентрації виробництва основних видів агропромислової продукції, мереж спеціалізованих постачальників і споживачів.

Аналіз секторів агропромислового виробництва Черкащини дозволяє виділити стратегії розвитку пріоритетних галузей для впровадження кластерної моделі. Так, зважаючи на потужну виробничу базу, ємний внутрішній ринок збуту, наявність розгалуженої системи постачання сировини, матеріалів, комплектуючих до сільськогосподарської техніки, паливно-мастильних матеріалів, виробництва засобів захисту рослин, значну чисельність зайнятих в цій сфері, доцільною є реалізація стратегії „Виробництво насіння для внутрішніх і зовнішніх ринків збуту”.

Модель кластера агропромислового виробництва, пропонована для впровадження в економіці області, представлена на рис. 3.

Таким чином, задля ефективної структурної трансформації промислової сфери Черкаської області кластерна концепція регіонального розвитку має бути включена в цілісну програму структурної перебудови АПК, реалізовуватися за допомогою арсеналу владних та ринкових інструментів, забезпечуватися максимальним сприянням з боку органів місцевого самоврядування і наукових установ, що завдяки ефекту синергізму в перспективі підвищить продуктивність регіонального виробництва, ефективність впровадження досягнень науки і техніки, сприятиме активізації потенціалу регіону.

Отже, вибудова регіональної кластерної моделі за ініціюючої ролі фінансової установи викликана трансформаційними процесами в економіці України та необхідністю мінімізації ризиків банків у цих умовах.

Рис. 3. Модель стратегічного альянсу (кластера) з виробництва та переробки

агропромислової продукції в Черкаському регіоні розроблена автором на основі матеріалів Черкаської обласної дирекції АППБ „Аваль”

У роботі запропоновано застосування концепції маркетингу в діяльності комерційного банку, що дає йому можливість отримати прибуток за рахунок задоволення потреб споживачів, збалансовуючи два фактори: прибуток і споживацькі потреби. Також в діяльності банків використовується функціональний підхід, згідно з яким подано визначення банківського маркетингу з погляду виконуваних ним функцій. Уточнено значення маркетингової роботи банку, спрямованої на вдосконалення послуг, що надаються, зміст і мета якої істотно змінюються в сучасних умовах під впливом конкуренції на фінансових ринках і переорієнтації стосунків між банком та клієнтурою.

Доведено, що управлінський підхід до банківського маркетингу є особливо актуальним, оскільки передбачає його розуміння з точки зору процесу керування ко-мерційним банком, який функціонує в конкретних економічних умовах, тобто з позиції менеджменту. В роботі запропоновані основні напрямки продуктової політики банку в цьому напрямку: забезпечення потреби масової клієнтури в заощадженні, накопиченні та запозиченні коштів, здійсненні розрахунків, веденні бізнесу шляхом надання стандартного набору конкурентоспроможних продуктів і послуг в регіоні; створення системи індивідуального обслуговування клієнтів, що включає повний спектр банківських продуктів і послуг, які відповідають міжнародним стандартам.

Таким чином, інтенсифікація господарської діяльності регіонів України, посилення соціального спрямування економіки та підвищення рівня життя населення стане логічним наслідком стабільного функціонування регіональної банківської системи.

ВИСНОВКИ

У дисертації розроблені теоретико-методологічні засади і практичні рекомендації щодо формування ринку банківських продуктів та послуг на регіональному рівні, а також стратегічні напрями розвитку на основі аналізу наявних тенденцій і потенціалу банківської діяльності. Отримані в роботі результати були адаптовані і практично втілені в діяльності сучасного регіонального комерційного банку, що дозволило вдосконалити його організаційно-економічний механізм управління кредитними ризиками.

Проведені дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. На основі визначення факторів впливу на загальну ефективність стратегічного розвитку організації (клієнт, фінансові продукти, розмір і потенціал організації, базова технологія, історія банку, організаційна культура, особисті якості керівника, організаційна структура, соціальна відповідальність, бажаний імідж, філософія бізнесу, загальноекономічна мета) сформовано місію універсального регіонального банку: „Банк сприяє розвитку підприємств усіх типів власності та підприємницькій діяльності громадян. Банк гарантує своїм клієнтам кваліфікований банківський сервіс на рівні міжнародних стандартів і надає всі можливості для співробітництва з діловими партнерами в різних країнах світу”.

2. Аналіз сучасного стану розвитку комерційних банків в Україні доводить необхідність створення ефективної системи внутрішнього контролю, що дозволила б оцінити ризики банківської діяльності та вжити заходів для їх мінімізації. Доведено, що успішний розвиток банківської системи і зниження рівня її ризикованості досягаються за рахунок реалізації специфічних принципів її формування. Задачі банків із виявлення ризиків і запобігання їм зводяться до таких: виявлення можливих випадків виникнення потенційної небезпеки; пошук джерел відшкодування втрат; оцінка масштабів передбачуваного збитку; оптимальне сполучення ризикованості і прибутковості своїх операцій. Для виконання зазначених задач необхідно: виявити причини і джерела банківських ризиків; зіставити можливі втрати і вигоди; мінімізувати ризики при проведенні розрахунків і платежів; забезпечити одержання найбільшого прибутку при мінімальних ризиках; запобігати втратам при проведенні банківських операцій шляхом прогнозування і пом’якшення наслідків несприятливих дій конкурентів, клієнтів, а також змін законодавства.

3. Враховуючи та аналізуючи підходи до з’ясування економічної сутності банківського кредитного ризику, визначено його як можливу небезпеку втрат активів банків (кредитів), що випливає з нездатності або небажання позичальника повернути надані в кредит грошові кошти. В процесі дослідження ризиків кредитної діяльності регіональних банків, враховуючи сучасний етап розвитку ринкових відносин в Україні, визначено такі основні фактори впливу на кредитний ризик: макроекономічні фактори; фактори, пов'язані з підприємствами-позичальниками; фактори, пов'язані з банком. Система фінансових важелів і методів становить науково-практичний інструментарій механізму управління банківськими ризиками.

4. Методологія оцінки ризику передбачає розробку системи показників окремих банківських ризиків. Регіональному банку запропоновано використовувати метод економіко-математичного моделювання при оцінці ризиків. Проведений аналіз довів, що при виробленні цінової політики головне завдання банку полягає не у впливі на ціну послуги, а в максимальному зменшенні власних витрат до мінімального рівня, що дозволить банку залишатися серед лідерів і обслуговувати більшу кількість надійних клієнтів. Визначена необхідність в удосконаленні чинних законодавчих основ управління банківськими ризиками.

5. У роботі з’ясовано, що головною передумовою формування стратегічних альянсів і регіональних кластерів в Україні на сучасному етапі є цільова транс-формація структури регіонального ринку, включаючи його фінансово-кредитну складову. Визначено характер процесів економічного розвитку регіонів з позиції створення альянсів і кластерів між комерційними банками та підприємствами як нової форми розвитку інвестиційних процесів у регіонах. В дисертаційному дослідженні поглиблено методологію та розроблено методику оцінки ефективності створення стратегічних альянсів (кластерів) банківського капіталу та агропромислового сектору регіональної економіки.

6. На основі оцінки фактичного стану та динамічних характеристик розвитку банківської системи Черкаського регіону встановлено, що вона характеризується певними позитивними та негативними тенденціями. Перспективи зміцнення ринку банківських продуктів і послуг полягають у стратегії розвитку кредитування агропромислового комплексу Черкаського регіону, що є можливим за умови створення стратегічних альянсів та кластерів на території регіону, тобто об’єднання фінансового та промислового капіталу з метою мінімізації кредитних ризиків та оптимізації інвестиційних відносин в агропромисловому виробництві. На базі територіальної концентрації виробників основних видів агропромислової продукції, пов’язаних між собою технологічними ланцюгами, мереж спеціалізованих постачальників і споживачів побудовано схему кластера для Черкаського регіону як індустріального комплексу, який являє собою групи підприємств, що об’єднуються на добровільних засадах, підтримують одне одного з метою отримання прибутку та для реалізації соціально значущих регіональних проектів з ефективного виробництва необхідного суспільного продукту.

7. Враховуючи специфіку розвитку регіональної банківської системи, запропоновано застосування територіально-ієрархічної моделі в регіональній системі комерційного банку, що дає максимальний ефект через мінімізацію видатків порівняно з окремо існуючими виробниками, які нерідко не витримують конкуренції на локальних та національних ринках агропромислової продукції з боку сильніших бізнес-одиниць чи іноземних компаній. Побудовано більш досконалий організаційно-економічний механізм управління банківськими ризиками в регіоні в рамках розробленої моделі через прогнозовані показники, що дозволяє імітувати можливі сценарії розвитку аналізованої системи та поліпшити якість надання банківських послуг.

8. Запропоновано прогноз розвитку ємності ринку банківських продуктів Черкаського регіону до 2015 р. та комплексну програму розвитку регіональної банківської системи, що дасть змогу потенційно залучити грошову масу, що знаходиться поза межами банківських установ, до формування банківських ресурсів регіону. Це, в свою чергу, сприятиме значному збільшенню обсягів кредитування суб’єктів господарювання та фізичних осіб у регіоні. Такі зміни в банківському секторі регіону нададуть можливість у подальшому знижувати відсоткову кредитну ставку, збільшувати обсяги кредитування реального сектору економіки і, насамперед, нарощувати обсяги кредитування агропромислового комплексу, оскільки, враховуючи індустріально-аграрну спеціалізацію Черкаської області, необхідним є подолання диспропорції між обсягами кредитування промислових та сільськогосподарських підприємств.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Скічко О.І., Супрун П.І. Принципи та стратегічні напрямки розвитку ринкового середовища // Стратегія соціально-економічного розвитку: держава, суспільство, особистість. – К.: Корпорація, 2005. – С. 33–37.

Особистий внесок: розширено систему принципів розвитку комерційного банку в ринковому середовищі.

Статті у наукових фахових виданнях

2. Скічко О.І. Нова орієнтація розвитку економіки: стратегія, підходи, тактика // Зб. наук. пр. Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. – Черкаси: ЧДТУ, 2003. – Вип. 13. – С. 173–175.

3. Скічко О.І. Стратегічні альянси та кластери як умова розвитку нових фінансових продуктів для агропромислового комплексу України // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – Тернопіль: Економічна думка. – 2005. – Вип. –2. – С. 251–258.

4. Скічко О.І. Особливості банківського кредитування в сучасних умовах // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. наук. пр. – Суми: ІЕНАНУ УАБС НБУ. – 2005. – Т. 14. – C. 341–347.

5. Скічко О.І. Специфіка розвитку регіональної банківської системи Черкаської області // Економіст. – 2005. – №9 (227). – С. 46–49.

6. Скічко О.І. Розвиток банківської системи в регіонах України // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. пр. – К.: НДІ Мінекономіки України. – 2005. – №9 (52). – С. 97–101.

7. Скічко О.І. Роль банківських установ у вдосконаленні механізму управління ризиками // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2005. – Вип. 206. – Т. ІV. – С. 1048–1054.

8. Скічко О.І. Нові технології фінансування АПК регіону (на прикладі Черкаської області) // Зб. наук. пр. Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. – Черкаси: ЧДТУ, 2005. – Вип. 14. – С. –330.

Матеріали наукових конференцій

9. Скічко О.І., Супрун П.І. Трансформація ринкових моделей і інструментів та формування нових маркетингових стратегій // Матер. ІІ наук.-практ. конф. „Управління економікою в ринкових умовах у контексті стратегічних напрямів розвитку України до 2011 року”. – К.: Корпорація, 2004. – С. 13–20.

Особистий внесок: сформульовано умови на напрями формування маркетингових стратегій розвитку комерційного банку.

10. Скічко О.І. Аналіз формування ринку кредитних ресурсів в Черкаському регіоні // Матер. V Міжнар. наук.-практ. конф. „Теорія і практика сучасної економіки”. – Черкаси: ЧДТУ, 2004. – С.309–310.

11. Скічко О.І. Вдосконалення системи ризик-менеджменту в українських банках // Матер. VІ Міжнар. наук.-практ. конф. „Теорія і практика сучасної економіки”. – Черкаси: ЧДТУ, 2005. – С. 150–153.

12. Скічко О.І. Пріоритетні напрями та проблеми євроінтеграційного