МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

ім. М. ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО

ВИНОГРАДОВА Олена Володимирівна

УДК 339.11:005

РЕІНЖИНІРИНГ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ:

ТЕОРІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ

Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Донецьк – 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донецькому державному університеті економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України.

Науковий консультант доктор економічних наук, професор Дудченко Микола Андрійович, Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій (м. Київ), завідувач кафедри менеджменту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор . Холод Борис Іванович, Дніпропетровський університет економіки та права, ректор;

доктор економічних наук, професор Гриньова Валентина Миколаївна, Харківський національний економічний університет, завідувач кафедри бізнесу та підприємництва, проректор з наукової роботи;

доктор економічних наук, професор Балабанова Людмила Веніамінівна, Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, завідувач кафедри маркетингового менеджменту.

Провідна установа Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Захист дисертації відбудеться 23 січня 2007 р. о 12-00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.055.01 Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України за адресою: 83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 31.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського за адресою: 83017, м. Донецьк, б. Шевченка, 30.

Автореферат розісланий 22 грудня 2006 р.

В.о. ученого секретаря

спеціалізованої вченої ради О.Б. Чернега

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Структурні зрушення в економіці, наближення часу вступу до Світової організації торгівлі ще більш загострюють проблеми функціонування торгівлі в України, що впливає на розвиток виробничих відносин і економіки держави в цілому. Трансформаційні процеси в економіці держави спонукають національні підприємства до пошуку відповідних методів управління, стратегії і тактики поведінки на ринку, нових засобів взаємовідносин з партнерами та клієнтами. Найбільш актуальною серед цих проблем є підвищення ефективності управління бізнес-процесами (БП) торговельних підприємств на основі комплексного використання інновацій у сфері менеджменту, маркетингу та інформаційних технологій. Саме такою концепцією трансформаційних перетворень торговельних підприємств є реінжиніринг бізнес-процесів (РБП).

В економічних дослідженнях і практиці господарювання суб’єктів ринкових відносин питання реінжинірингу бізнес-процесів, зокрема розробка теоретичних основ та практичних рекомендацій щодо використання основних принципів концепції реінжинірингу для торговельних підприємств розроблені недостатньо повно.

Уперше вплив інжинірингового підходу до ведення бізнесу було науково обґрунтовано М.Хаммером і Д.Чампі. Зарубіжні фахівці – С.Гуха, Т.Давенпорт, У.Кеттингер, М.Робсон, П.Страссман, К.Саймон, Д.Тонг, Ф.Уллах, Д.Харингтон, Д.Шорт та ін. критично оцінили і розвинули цю концепцію відповідно до сучасних умов розвитку інформаційних технологій, рівня менеджменту та вимог світового ринку. І.Якобсон відокремив внутрішні й зовнішні бізнес-процеси, Ю.Бюрде впорядкував співвідношення реінжинірингу і системи управління якістю, Ф.Хілл та Л.Коллінз визначили місце реінжинірингу бізнес-процесів у реалізації довгострокової організаційної стратегії, В.Морено сформулював соціальні передумови проведення організаційного реінжинірингу. Серед російських учених, які займаються дослідженням адаптації ідей реінжинірингу з урахуванням особливостей розвитку та конкурентного потенціалу пострадянських економік, слід виділити В.Бабушкіна, А.Боцулу, С.Бєлова, В.Гончарука, В.Горчакова, О.Громова, Е.Зінгера, Г.Калянова, С.Колеснікова, Ю. Огурцова, Е.Попова, О.Субанову, Ю.Тельнова, Е.Уткіна, М.Шапота, Л.Шейн, О.Черемних, В.Чернявського.

Формуванню вітчизняної теорії стратегічного управління, методологічних підходів до проведення реінжинірингу присвячено роботи відомих українських учених, таких як: Л.Балабанова, В.Барановський, О.Білорус, А.Воронкова, В.Герасимчук, В.Гриньова, О.Тридід, В.Андрієнко, І.Маркіна, Т.Мізерна, Н.Москаленко, А.Наливайко, В.Пастухова, О.Пахомов, А.Садєков, В.Тупкало, Л.Фролова, Б.Холод, О.Щегельська, З.Шершньова, О.Шубін, М.Черненко й ін.

Однак, за наявності досить значної кількості робіт, практично відсутні дослідження, присвячені формуванню теоретичних основ реінжинірингу та практичних рекомендацій щодо його впровадження у діяльність торговельних підприємств.

Актуальність досліджуваної в дисертації проблеми реалізації концепції реінжинірингу бізнес-процесів у діяльності підприємств торговельної галузі, її теоретичне і практичне значення обумовили вибір теми дослідження, її мету та зміст.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до комплексного плану науково-дослідних робіт Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського: держбюджетна тема “Концепція взаємодії потокових процесів у торгівлі” – № держ.реєстрації 0102U007177 (розроблено рекомендації щодо впровадження процесного підходу у діяльність торговельних підприємств); держбюджетна тема “Удосконалення механізму інтеграції України в систему міжнародного поділу праці” –№ держ.реєстрації 0104U010928 (розроблено рекомендації щодо оптимізації бізнес-процесів зовнішньоторговельної діяльності підприємств України). Матеріали дослідження використовувалися під час виконання 7 госпдоговірних тем, основними з яких є наступні: “Реорганізація бізнес-процесів в торговельних центрах” – № держ.реєстрації 0106U008672 (розробка концепції реінжинірингу бізнесів-процесів як основи вдосконалення організаційно-господарського механізму підприємства, надання практичних рекомендацій з формування стратегії розвитку торговельного підприємства та реінжинірингу сфери послуг ТЦ “Білий лебідь”); “Розробка рекомендацій з оптимізації бізнес-процесів при здійсненні зовнішньоекономічних операцій підприємства” (здійснення загального керівництва з даної НДР, виконано аналіз бізнес - процесів зовнішньоекономіч.них операцій підприємства, розроблено методичні рекомендації з вдосконалення механізму зовнішньоекономічних операцій підприємства шляхом реінжинірингу його бізнес-процесів); “Розробка методології підвищення конкурентоспроможності підприємства” (розроблено рекомендації щодо посилення конкурентних переваг підприємства засобами реінжинірингу бізнес - процесів); "Розробка рекомендацій з підвищення ефективності управління грошовими потоками підприємства" – № держ.реєстрації 0104U010928 (розроблено рекомендації з вдосконалення управління грошовими потоками підприємства на основі процесної методології).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних основ реінжинірингу бізнес-процесів та практичних рекомендації щодо їх реалізації в діяльності торговельних підприємств.

Виходячи з поставленої мети, сформульовано і вирішено наступні завдання:

дослідження наукового підґрунтя формування ідей процесно-орієнтованого підходу як основи реінжинірингу бізнес - процесів;

розкриття сутності та основних параметрів бізнес - процесів й обґрунтування найбільш доцільних методів їхнього опису;

визначення сутності та можливостей реінжинірингу бізнес-процесів;

створення концепції реінжинірингу бізнес-процесів торговельних підприємств;

визначення основних етапів упровадження реінжинірингу бізнес - процесів;

розробка сценаріїв впровадження реінжинірингу бізнес-процесів;

розробка рекомендацій щодо кадрової політики та застосування інструментальних засобів під час проведення реінжинірингу бізнес-процесів;

визначення передумов упровадження реінжинірингу бізнес-процесів на вітчизняних торговельних підприємствах;

визначення чинників, які впливають на формування та організацію бізнес - процесів торговельного підприємства та обґрунтування особливостей бізнес-процесів управління торговельними підприємствами;

визначення цільових настанов реінжинірингу торговельних підприємств та розробка методики ранжування цілей за значимістю під час впровадження реінжинірингу бізнес-процесів;

розробка науково-методичного підходу до вибору сценарію найбільш ефективного проведення реінжинірингу бізнес-процесів торговельного підприємства;

розробка методичного підходу до побудови бізнес-моделі торговельного підприємства;

обґрунтування методичного підходу до створення майбутнього образу торговельного підприємства;

обґрунтування науково-методичного підходу до визначення ефективності реінжинірингу бізнес-процесів.

Об'єкт дослідження – процеси вдосконалення управління торговельними підприємствами.

Предметом дослідження є теоретичні та методологічні засади реінжинірингу бізнес-процесів торговельних підприємств.

Методологія і методи дослідження. Основу методології дисертаційної роботи склали сучасні теорії управління економічними системами. Емпіричною основою дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних учених із проблем реінжинірингу бізнес-процесів, а також менеджменту, маркетингу, інформаційних технологій. Практичною базою дослідження були законодавчі акти, дані Державного комітету статистики України, звітні дані про результати функціонування торговельних підприємств, дані опитування керівників і фахівців, дані анкетування, надані бізнес-центром „Національний”, матеріали періодичних видань.

Використання системного підходу дало змогу проаналізувати у взаємозв’язку всі складові процесно-орієнтованої системи управління підприємством. На основі комплексного підходу узагальнено теоретичну спадщину та практичний досвід з реінжинірингу бізнес-процесів та сформовано теоретико-методологічні основи і практичні рекомендації щодо їх реалізації в роботі торговельних підприємств. У процесі дослідження використано загальнонаукові методи: наукової абстракції, аналізу та синтезу, історичності та логічності, індукції та дедукції для визначення методологічної сутності реінжинірингу та дослідженні передумов його впровадження в Україні. Системно-структурний аналіз застосовувався для уточнення та впорядкування понятійного апарату реінжинірингу бізнес-процесів; історичний аспект аналізу – для характеристики становлення й розвитку процесно-орієнтованого підходу; SWOT-аналіз – для оцінки можливостей і наслідків та заходів щодо усунення проблем упровадження процесно-орієнтованого підходу, реінжинірингу; метод експертних оцінок дозволив визначити готовність торговельних підприємств до застосування концепції реінжинірингу бізнес-процесів та установити порівняльну значущість його завдань. Метод рангової кореляції, експертного анкетування, матричного моделювання покладено в основу розроблених методик ранжування цілей за значимістю під час впровадження реінжинірингу бізнес-процесів та вибору альтернативного сценарію найбільш ефективного проведення реінжинірингу бізнес-процесів торговельного підприємства. Дослідження структури управління торговельними підприємствами базувалось на використанні структурно-функціонального підходу. Обробка всіх даних здійснювалася за допомогою сучасних інформаційних технологій.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у розвитку теоретичних та методологічних основ формування реінжинірингу бізнес-процесів, що забезпечило одержання нових положень і розробок.

Уперше:

запропоновано концепцію реінжинірингу бізнес-процесів торговельного підприємства, яка розглядається як взаємопов’язана система, що містить мету, об’єкт, предмет, принципи проведення реінжинірингу та методичний інструментарій, що реалізує поставлені завдання на основі загальних теоретико-методологічних основ реінжинірингу, менеджменту, фінансів, маркетингу, логістики, інформаційних технологій з урахуванням функціональних та організаційних особливостей економіки, організації та бухгалтерського обліку діяльності торговельних підприємств в умовах посилення процесів глобалізації і безперервної динаміки зростання інформаційного насичення суспільства;

розроблено альтернативні варіанти сценарію впровадження реінжинірингу бізнес-процесів та запропоновано науково-методичний підхід до вибору найбільш ефективного з них із застосуванням методу аналізу ієрархій: повний варіант реінжинірингу бізнес-процесів – „Кардинальне перепроектування бізнес-процесів з впровадженням інформаційних технологій та створенням Інтернет -бізнес-простору”, обмежений варіант для торговельних підприємств, які не мають можливості для постійної роботи в інформаційному полі Інтернет або це не є важливою умовою їхньої ефективної діяльності – „Оптимізація бізнес-процесів із впровадженням інформаційних технологій”; варіант, що включає лише першу частину методології реінжинірингу, – „Діагностика та оптимізація бізнес-процесів” та окремий варіант сценарію, який не пов’язаний з реінжинірингом бізнес-процесів, але передбачає комп’ютеризацію управління діяльністю торговельного підприємства;

запропоновано науково-методичний підхід до систематизації цілей реінжинірингу торговельного підприємства та їхнього ранжування за значимістю, а саме: систематизація цілей за основними видами діяльності підприємства, визначення пріоритетів напрямків діяльності (ранжування) з погляду виконання реінжинірингу бізнес-процесів, перевірка результатів ранжування за ступенем узгодженості (за необхідністю з відповідним корегуванням), визначення пріоритетів цілей за кожним видом діяльності, перевірка результатів ранжування за ступенем узгодженості (за необхідності з відповідним корегуванням), обґрунтування важливості цілей відносно кожного виду діяльності підприємства з урахуванням ваги цілі серед цього виду;

розроблено підхід до систематизації вітчизняних підприємств, підлеглих реінжинірингу, шляхом проведення моніторингу досвіду застосування інструментарію реінжинірингу за рівнями впровадження, виконано ранжування проблем впровадження реінжинірингу на цих підприємствах за ступенем важливості та запропоновано заходи для їх усунення.

Удосконалено:

теоретико-методологічні засади формування процесно-орієнтованої структури управління, зокрема: визначення процесно-орієнтованого підходу як комплексного підходу до формування потокових процесів операцій управління та технологічних операцій підприємства з метою їхньої оптимізації; тлумачення сутності процесу формування процесно-орієнтованої структури як інтегрованого результату послідовного переходу від функціональної до матричної дивізіональної структури та базової умови впровадження системи управління якістю ІSО 9000-2001 і проведення реінжинірингу бізнес-процесів; запропоновано шляхи запобігання можливих негативних наслідків упровадження процесно-орієнтованого управління;

тлумачення сутності бізнес-процесів, зокрема: уточнено поняття бізнес-процесу (циклічна сукупність пов’язаних конкретизованих завдань/дій, які мають певні входи/необхідні ресурси та виходи/результати, що становлять цінність для споживача/внутрішнього або зовнішнього); уточнено загальні властивості бізнес-процесів (повторюються у часі, обмежуються певними межами (первинні, вторинні вхід і вихід), мають постачальників: первинних (ресурси) і вторинних (результати, інформація) та клієнтів (споживачі, користувачі) як внутрішніх, так і зовнішніх, пов’язані з іншими бізнес-процесами, мають на меті задоволення потреб організації з подальшим отриманням прибутку та піддаються виміру, аналізу, контролю і впливу); розширено класифікацію бізнес-процесів за сутністю та властивостями (основні/допоміжні, внутрішні/зовнішні, вхідні/вихідні, прямі/зворотні, прості/складні, первинні/вторинні, що створюють додану вартість/що не створюють додану вартість, типові/специфічні) та обґрунтовано критерії оптимальності бізнес-процесу. (компактність і погодженість схеми бізнес-процесу, чітко зрозуміла мінімальна кількість дій на його виконання, оптимальний час здійснення, якісні проміжні та кінцевий результати, ефективність управління);

науково-методологічний підхід до впровадження реінжинірингу бізнес-процесів торговельного підприємства (як науково - практичний підхід до здійснення кардинальних змін бізнес-процесів з метою як кращого задоволення споживачів, так і поліпшення результатів роботи торговельного підприємства в цілому) з виокремленням підготовчого (створення майбутнього образу торговельного підприємства), основного (побудова поточної та/або нової бізнес-моделі торговельного підприємства) та додаткового (післяпроектний реінжиніринг) етапів, який враховує світовий досвід та вітчизняну спадщину теорії і практики реінжинірингу. Уперше до підготовчого етапу, крім загальновизнаних кроків (розробка і вибір стратегії розвитку торговельного підприємства, побудова піраміди мотивацій торговельного підприємства), введено такі, як: побудова ієрархії цілей торговельного підприємства; вибір цільових показників з урахуванням чинників успіху; вибір сценарію проведення реінжинірингу бізнес-процесів, що дозволить ще до проведення реінжинірингу визначитися з найбільш ефективним алгоритмом його проведення, заощадити гроші, час та уникнути невиправданих очікувань від результатів здійснення проекту з реінжинірингу; обґрунтовано доцільність уведення післяпроектного реінжинірингу як необхідної умови збереження досягнутих результатів та подальшого розвитку підприємства;

Одержало подальший розвиток:

теоретико-методологічні засади реінжинірингу бізнес-процесів, а саме: визначення реінжинірингу бізнес-процесів (науково-практичний підхід до здійснення кардинальних змін бізнес-процесів підприємства з метою значного підвищення рівня його конкурентоспроможності) та принципів його побудови як інноваційного методу менеджменту; доведено передумови впровадження реінжинірингу як нової ідеології управління та виявлено напрямки застосування реінжинірингу на макроекономічному, мезоекономічному, інституціональному і мікрорівні та з урахуванням можливості виникнення кризової ситуації на підприємстві;

методологічний підхід до формування нової кадрової політики підприємства, зокрема систематизовано основні принципи побудови процесних команд (формування процесних команд трьох типів залежно від характеру роботи, що виконується (постійна („ситуаційна”); тимчасова („віртуальна”); одноосібна („особиста”)); визначено напрямки змін кадрової політики підприємства в результаті впровадження реінжинірингу та запропоновано рекомендації щодо її покращення;

методологічні засади застосування інформаційних технологій при проведенні реінжинірингу бізнес-процесів, зокрема: виявлено основні причини виникнення проблем щодо створення ефективного інформаційного середовища підприємства, адекватного цілям реінжинірингу та запропоновано заходи з їх усунення (на макро- та мікрорівні); зроблено систематизацію інструментальних засобів, необхідних для ефективного впровадження реінжинірингу відповідно до етапів його проведення та обраних сценаріїв;

класифікація основних і допоміжних бізнес–процесів торговельних підприємств та їх співвідношення із функціями торговельного підприємства, що подає торговельне підприємство як комплекс бізнес-процесів, які підлягають реінжинірингу, та дає можливість поставити бізнес-процеси у відповідність до існуючих функцій торговельного підприємства;

методичний підхід до побудови бізнес-моделі торговельного підприємства з урахуванням закордонного та вітчизняного досвіду реінжинірингу, зокрема: запропоновано логіку побудови бізнес-моделі торговельного підприємства, що спрямована на подання підприємства як системи бізнес-процесів (бізнес-процеси управління верхнього рівня, бізнес-процеси управлінської відповідальності, бізнеси-процеси технологічних операцій) та методичні рекомендації щодо ефективного здійснення всіх складових другого етапу впровадження реінжинірингу бізнес-процесів.

Практична значимість отриманих результатів дисертаційної роботи полягає в тому, що теоретичні і методологічні положення дисертаційної роботи доведені до рівня конкретних методик і рекомендацій щодо здійснення реінжинірингу бізнес-процесів торговельних підприємств.

Найбільшу практичну цінність мають запропоновані альтернативні варіанти сценарію впровадження реінжинірингу бізнес-процесів; практичні рекомендації щодо: опису бізнес-процесів з урахуванням цілей опису та етапу реінжинірингу та обґрунтування вибору нотації для опису бізнес-процесів вітчизняних підприємств; формування нової кадрової політики підприємства; усунення можливих негативних наслідків від упровадження процесно-орієнтованого управління та реінжинірингу; подолання проблем макро- та мікрорівня із впровадження реінжинірингу на вітчизняних підприємствах; систематизація інструментальних засобів, необхідних для ефективного впровадження реінжинірингу відповідно до етапів його проведення та обраних сценаріїв; методики: впровадження реінжинірингу бізнес – процесів торговельного підприємства, ранжування цілей за значимістю під час впровадження реінжинірингу; вибору найбільш оптимального варіанта сценарію реінжинірингу, створення майбутнього образу підприємства, побудови бізнес-моделі торговельного підприємства, визначення ефективності реінжинірингу бізнес-процесів торговельного підприємства.

Запропоновані в дисертаційній роботі висновки і рекомендації схвалені і впроваджені в практику діяльності ТЦ “Білий лебідь” (довідка № 11 від 21.02.2006 р.), АТ “НОРД” (довідка № 175 від 15.03.2006 р.), ВАТ “Укрпродукт” (акт впровадження № 98 від 21.09.2006.р.), ВАТ “Маяк”(довідка № 44 від 04.04.2006 р.), Донецької ТПП (довідка № 1721/01.10 від 18.09.2006 р.). Отримано довідку про впровадження результатів роботи у Бредфордському коледжі (Велика Британія) під час виконання Спільного європейського JEP-проекту “Розробка навчального плану з економіки сталого розвитку” (довідка від 23.07.2003р.). Результати дослідження використовуються в навчальному процесі під час викладання дисциплін „Менеджмент”, „Процесний менеджмент”, „Стратегічний менеджмент”, а також при виконанні курсових, дипломних і магістерських робіт.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійних наукових досліджень автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої праці здобувача.

Апробація роботи. Основні положення дослідження доповідалися й обговорювалися на 46 науково – практичних семінарах та конференціях, з них – на 33 міжнародних, 7 всеукраїнських та 6 конференціях викладачів ДонДУЕТ. Основні з них:

міжнародні науково-практичні конференції та семінари: “Шляхи диверсифікації експорту України на світовий ринок послуг”, (2002 р., м. Київ, КНУ ім. Тараса Шевченка, ІМВ); “Нова економіка і вища освіта” (2003 р., м.Донецьк, ДонДУЕТ); “Проблеми станов- лення глобально-інформаційного технологічного укладу в країнах СНД та Китаї” (2003 р., м. Донецьк, ДЕГІ); “Управління підприємствами: проблеми та шляхи їх вирішення” (2003, 2005 рр., м. Ялта, ДонДУЕТ); “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій (регіональний аспект)” (2003 - 2005 рр., м. Святогірськ , ДонНУ); “Переходное время формирования новой эпохи” (2004 р., м. Донецьк, ДЕГІ); „Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” (2004, 2006 рр., м. Полтава, ПУСКУ); “Розвиток підприємницької діяльності на Україні: історія та сьогодення” (2004 р., м. Тернопіль, ІЕП); “Теорія і практика сучасної економіки” (2004-2005рр., м. Черкаси, ЧДТУ); “Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції” (2004.р., м. Рівне, УДУВГП); “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (2004 р., м. Львів, НУ “Львівська політехніка”); “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (2004 р., м. Житомир, ХНУ); “Науки про торгівлю у XXI столітті” (2004 р., м. Київ, КНТЕУ); “Розвиток корпоративного управління в глобальному середовищі” (2004 р, м.Тернопіль, ТАНГ); “Формування ринкових структур у трансформаційній економіці України” (2004 р., м. Одеса, ОНУ ім.І.І.Мечнікова); “Сучасні проблеми управління” (2005 р., м. Київ, КНТУ ”Політехнічний інститут”); “Ефективність сучасного менеджменту та управління персоналом організації” (2006 р., м. Харків, ХІБМ);

всеукраїнські науково-практичні конференції: “Підприємництво, менеджмент, маркетинг: стан та перспективи розвитку в Україні” (2003 р., м. Донецьк, ДонДУЕТ); “Проблеми розвитку підприємств і нових економічних структур у сучасних умовах” (2004 р., Донецьк, ІЕП НАН України); “Розвиток менеджменту в Україні: реалії проблеми, перспективи” (2004, м. Житомир, ЖДТУ); “Проблеми і перспективи розвитку підприємництва в Україні” (2005р., м. Гурзуф, КНТЕУ);

науково-практичні конференції професорсько-викладацького складу Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського в 2002-2006 рр.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 77 наукових публікацій (з них - 6 у співавторстві) загальним обсягом 61,7 друк.арк. (особистих – 60,2 друк.арк.), у тому числі: дві особисті монографії (23,6 друк.арк.), розділи та підрозділи у чотирьох колективних монографіях (3,8 друк.арк., з них особистих – 3,5 друк.арк.), 37 статей (три у співавторстві) у фахових виданнях (17,4 друк.арк., особисто автору належить – 16,6 друк.арк.), 32 тези доповідей (три у співавторстві) загальним обсягом 7,0 друк. арк. (особисто автору належить – 6,6 друк.арк.), розділ у навчальному посібнику з грифом МОНУ (1,9 друк.арк.) та особистий навчальний посібник (8,0 друк.арк.).

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, 5 розділів, 16 підрозділів, висновків, списку використаних джерел із 375 найменувань. Обсяг основного тексту дисертації – 370 сторінок. Робота ілюстрована 44 таблицями і 66 рисунками (з них 15 таблиць та 10 рисунків займають 58 окремих сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертаційній роботі обґрунтовано, що, в умовах становлення ринкових відносин найбільш раціональним напрямком удосконалення організаційно-господарського механізму українських підприємств є організаційні зміни на основі реінжинірингу бізнес-процесів.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження та розкрито її зв’язок з науковими програмами, планами, темами; сформульовано мету та методологію дослідження, поставлено завдання, розкрито предмет, об’єкт, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача; наведено дані про апробацію, публікації, структуру й обсяги роботи.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи формування процесно-орієнтованого підходу” досліджено еволюцію ідей процесного підходу, розкрито сутність та визначено основні параметри бізнес-процесів, виконано їх систематизацію, зроблено аналіз існуючих методів опису бізнес-процесів. Уточнено понятійний апарат процесного менеджменту, а саме: визначено поняття та розкрито сутність бізнес-процесів, процесно-орієнтованого (процесного) підходу. Запропоновано методи виділення і класифікації бізнесів-процесів, методичний підхід до опису бізнес-процесів, обґрунтовано критерії оптимальності бізнес-процесів.

Розвиток наукової управлінської думки пройшов кілька етапів від “одномірних” концепцій менеджменту (традиційний поділ праці за функціональною організацією за А.Смітом, виділення універсальних принципів менеджменту за А.Файолем, стандартизація окремих процедур та методів за Ф.Тейлором, визначення принципів бюрократичної побудови організації за М.Вебером) до “синтетичних” (побудова оптимальної організації функціонування підприємства з врахуванням впливу всіх чинників, техніки та процесів у різних сферах діяльності за Г.Хопром, концепції управління за цілями П.Друкера, Скотт Д. Сінка). Підґрунтям процесного підходу (а у майбутньому і концеп-ції реінжинірингу) стали наступні теорії: Трансформація і безперервне удосконалення бізнес-процесів (Continious Process Improvement), Програма поступових поліпшень (Step By Step), Система тотальної якості (Total Quality Management). Поєднуючи інноваційні засоби управління та інформаційні технології, Дж. Чампі та М.Хаммер проголосили революційні ідеї глобальної реорганізації менеджменту та поліпшення його якості у концепції реінжинірингу бізнес-процесів (Business Process Reengineering).

Запропоновано власне визначення процесно-орієнтованого підходу як комплексного підходу до формування потокових процесів операцій управління та технологічних операцій підприємства з метою їхньої оптимізації. Доведено, що між функціональним та процесним підходами застосовувався матричний та/або матрично-дивізіональний підхід. Незважаючи на те, що більшість вітчизняних підприємств використовують традиційний функціональний підхід до побудови системи управління, якому притаманні: вимоглива вертикальна ієрархія управління, жорсткий поділ праці відповідно до функціональної спеціалізації підрозділів, управління, орієнтоване на виконання однорідних дій, – існували спроби створити підрозділи з багатофункціональними завданнями, що були орієнтовані на виробництво кінцевого продукту за рахунок організації матричного дивізіонального типу, яку можна розглядати як перехідну від функціонально-орієнтованої структури бізнесу до процесно-орієнтованої. Але найчастіше це приводило до виникнення системних конфліктів, зводячи нанівець переваги інновацій та технологій управління. За процесно-орієнтованого підходу організація перебуває в єдиній системі цінностей, що розглядає кожний підрозділ як процес, на вході якого враховується продукт споживання (витрати), а на виході – продукт діяльності (рис1.).

Рис.1. Схема взаємозв’язків підрозділів оптового підприємства за процесно-орієнтованої структури управління

Обґрунтовано необхідність процесної структури управління як базової умови запровадження системи управління якістю ІSО 9000-2001 та проведення реінжинірингу бізнес-процесів; визначено проблеми та запропоновано шляхи усунення можливих негативних наслідків впровадження процесно-орієнтованого управління.

Ключовим у формуванні теорії процесно-орієнтованого підходу стало поняття бізнес-процесу. Відсутність в економічній літературі достатньо чіткого визначення бізнес – процесів призводить до “розмиву” та некоректного використання цього поняття в різноманітних економічних ситуаціях. Якщо структура організації по суті виступає як відображення розподілу функцій, відповідальностей та взаємовідносин, то ця структура з позиції бізнес - процесів являє собою динамічний погляд на те, як ця організація здійснює операції управління та технологічні операції.

Удосконалено визначення поняття бізнес-процесу як циклічної сукупності пов’язаних конкретизованих завдань (дій), які мають певні входи (необхідні ресурси) та виходи (результати), що становлять цінність для споживача (внутрішнього або зовнішнього)).

Визначено загальні властивості бізнес-процесів: повторюються у часі; обмежуються певними межами (первинні, вторинні вхід і вихід); мають постачальників: первинних (ресурси) і вторинних (результати, інформація) та клієнтів (споживачі, користувачі) як внутрішніх, так і зовнішніх; пов’язані з іншими бізнес-процесами; мають на меті задоволення потреб організації з подальшим отриманням прибутку; піддаються виміру, аналізу, контролю і впливу.

Запропоновано класифікацію бізнес-процесів: основні/допоміжні, внутрішні/ зовнішні, вхідні/вихідні, прямі/зворотні, прості/складні, первинні/вторинні, що створюють додану вартість/що не створюють додану вартість, типові/специфічні.(галузеві). У роботі надано систематизацію типових бізнесів-процесів підприємства на основі визначеної Американським Центром продуктивності і якості структури класифікації процесів. Визначено критерії оптимальності бізнес-процесу: компактність і погодженість схеми бізнес-процесу, чітко зрозуміла мінімальна кількість дій на його виконання, оптимальний час здійснення, якісні проміжні та кінцевий результати, ефективність управління.

Для оптимізації бізнес-процесів необхідно виконати найбільш повний і детальний їхній опис, що дозволить змоделювати наявну і передбачувану процесно-орієнтовану організаційну структуру підприємства. Одержали подальший розвиток існуючі методичні підходи до опису бізнес-процесів з урахуванням цілей опису та етапу реінжинірингу, на якому здійснюється опис. Під час опису бізнес-процесів доцільно застосовувати комплексний підхід, який включає: інтерв'ювання керівників і працівників структурних підрозділів, відповідальних за виконання конкретних завдань; словесний і формальний опис інформаційних потоків і посадових обов'язків; побудову матриці відповідальності для призначення виконавця, відповідального за процес, і власника процесу; графічне відображення організаційної структури, цілей, учасників і можливих варіантів виконання бізнес-процесів підприємства.

Якісний опис бізнес-процесів є підставою для їхнього моделювання на базі існуючих методик як закордонної, так і вітчизняної розробки. Моделювання дозволить виконати стратегічний аналіз організації і взаємодії бізнес – процесів, здійснити оптимізацію логістичних ланцюжків підприємства. При моделюванні бізнес - процесів бажано дотримуватися трьох базових принципів, які були сформульовані та є обов'язковими в методології IDEF: функціональної декомпозиції, контекстної діаграми, обмеження складності. Для проведення якісного, повного і точного моделювання бізнес-процесів застосовуються спеціальні засоби мови (нотації). Кожний із цих засобів орієнтований на певну комп'ютерну підтримку своїх функцій. До найбільш поширених нотацій слід віднести наступні: Методологія IDEF0 (Icam DEFinition), Методологія ARIS, Візуальний конструктор динамічних бізнес-процесів BizTalk Orchestration Designer, Мова графічного моделювання бізнес-процесів ЯМТ. При цьому нотація ЯМТ містить найбільш повний набір елементів для моделювання існуючих та майбутніх бізнес-процесів підприємства. Але, для врахування сучасних досягнень застосування інформаційних технологій для проведення реінжинірингу підприємств пропонується додати до цієї нотації такі елементи, як: зв’язок у локальній мережі даних, елементи застосування Інтернет-технологій (передача інформації електронною поштою, проведення Інтернет-конференцій для обговорення та прийняття рішень) тощо.

Другий розділ “Теоретико-методологічні основи застосування реінжинірингу бізнес-процесів у сучасному менеджменті” містить характеристику сутності та передумов сучасної концепції реінжинірингу бізнес-процесів, принципи побудови та переваги реінжинірингу бізнес-процесів, обґрунтування можливостей і меж реінжинірингу для забезпечення конкурентних переваг підприємств. Обґрунтовано, що в умовах становлення ринкових відносин найбільш раціональним напрямком удосконалення організаційно-господарського механізму українських підприємств є організаційні зміни на основі реінжинірингу бізнес-процесів.

Передумовами виникнення реінжинірингу як нової ідеології управління стали: прогрес в інформаційних технологіях та успіхи його прикладної адаптації у сфері виробництва й управління; поширення прихильності споживачів до індивідуалізації продукції масового споживання високої якості й сервісу; науково-технічний прогрес, поява новітніх технологій та, як наслідок, посилення конкурентної боротьби на ринках збуту. Серйозний вплив на формування позитивної оцінки реінжинірингу дала система менеджменту якості, основні положення якої підтверджують необхідність застосування процесного підходу та збігаються з принципами класичної теорії реінжинірингу бізнес-процесів.

Мода на нову концепцію породила велику кількість термінів, більшість з яких дублює класичне тлумачення, інші лише трансформують сутність і поширюють розмитість використання терміну. Синтезуючи існуючі думки про реінжиніринг бізнес-процесів та його спрямованість на вирішення завдань посилення конкурентоспроможності підприємств, пропонується власне, більш уточнене, визначення: реінжиніринг бізнес-процесів – це науково-практичний підхід до здійснення кардинальних змін бізнес-процесів підприємства з метою значного підвищення рівня його конкурентоспроможності. Основний акцент тут зроблено на акумуляцію багатогранного спектра завдань реінжинірингу у словосполученні „підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства”.

Визначено ключові принципи, на основі яких будується реінжиніринг бізнес-процесів, що розкривають обов’язкові умови та можливості його застосування: об’єднання кількох дій та природний порядок виконання бізнес-процесів (з наявністю різних варіантів виконання) у тому місці, де це доцільно, з мінімізацією узгоджень, зменшенням кількості перевірок і управляючих дій, використанням єдиного інформаційного поля за децентралізації/ централізації підрозділів, підвищення самостійності виконавців, передачі повноважень зв’язку із зовнішнім середовищем ситуаційному менеджеру, зміною організаційних структур – від ієрархічних до плоских, від вертикальних до горизонтальних.

Розкрито можливості реінжинірингу: на макроекономічному рівні (застосування засобів реінжинірингу дозволить підвищити ВВП за рахунок більш ефективних секторів економіки, зростання зайнятості та експорту за одночасного скорочення частини інших менш ефективних секторів); на мезоекономічному рівні (у результаті змін структури попиту та системи витрат галузі змушені будуть провести модернізацію неприбуткових виробів, розробку й освоєння нових їхніх зразків на основі вдосконалення технології); на інституціональному рівні (реінжиніринг дозволяє здійснити поліпшення інфраструктури і зміну складу та функцій внутрішньофірмових інститутів, впливати на розвиток і підтримку нових інститутів на всіх рівнях економіки); на мікрорівні (реінжиніринг змінює практично всі аспекти функціонування підприємства (люди, трудові завдання, менеджери і цінності), які тісно пов'язані між собою: усе це – чотири елементи алмазної моделі системи внутрішньофірмового управління (business system diamond), яка застосовується та є досить ефективною для відображення місця бізнес-процесів у системі управління.

Обґрунтовано значимість реінжинірингу бізнес-процесів як ефективного важеля підвищення національної і внутрішньофірмової конкурентоспроможності, що особливо важливо для країн, які будуються на ринкових засадах, для яких найважливішою проблемою управління підприємствами стає підтримка конкурентоспроможності в умовах нестабільності та мінливості внутрішнього і зовнішнього середовища.

Визначено можливості реінжинірингу для вирішенні наступних завдань: усунення малопродуктивних структурних ланок, підвищення ефективності господарської діяльності шляхом удосконалювання виробничих процесів, посилення контролю за використанням ресурсів, відмова від бюрократичних форм організації; створення стратегічно ефективної організаційної структури і методів господарювання, що дозволяють реалізувати конкурентну стратегію; формування нового розуміння напрямків вирішення проблем конкурентоспроможності за допомогою використання новаторських концепцій.

Обґрунтовано види реінжинірингу залежно від причин звернення до нього підприємств з урахуванням наявності на них кризової ситуації: антикризовий реінжиніринг (для підприємств, які перебувають у стані глибокої кризи; підприємств, що ще працюють ефективно, але мають небезпечні прогнози щодо майбутньої діяльності) та реінжиніринг розвитку (для підприємств, які зараз працюють ефективно, але планують реструктуризацію діяльності, обумовлену зміною власника, номенклатури товарів, переорієнтацією на нові технології тощо; підприємствам, що сьогоденні працюють ефективно, є фінансово стійкими і ставлять за мету прискорене нарощування відриву від конкурентів).

У третьому розділі “Концептуальні підходи до впровадження реінжинірингу бізнес-процесів у діяльність торговельних підприємств” запропоновано концепцію реінжинірингу бізнес-процесів торговельних підприємств, розроблено основні етапи та альтернативні варіанти сценарію впровадження реінжинірингу бізнес-процесів; розкрито роль людського фактора й обґрунтовано напрямки вдосконалення кадрової політики підприємства під час здійснення реінжинірингу; показано місце інформаційних технологій у процесі впровадження реінжинірингу та досліджено його інструментальні засоби.

Обґрунтовано концептуальні положення реінжинірингу бізнес-процесів організаційно-господарської діяльності торговельного підприємства, зокрема запропоновано концепцію реінжинірингу бізнес-процесів торговельного підприємства, яка розглядається як взаємопов’язана система, що містить мету, об’єкт, предмет, принципи проведення реінжинірингу та методичний інструментарій, що реалізує поставлені завдання на основі загальних теоретико-методологічних основ реінжинірингу, менеджменту, фінансів, маркетингу, логістики, інформаційних технологій з урахуванням функціональних та організаційних особливостей економіки, організації та бухгалтерського обліку діяльності торговельних підприємств в умовах посилення процесів глобалізації і безперервної динаміки зростання інформаційного насичення суспільства (рис.2).

Рис. 2. Схематичне відображення концепції реінжинірингу бізнес-процесів торговельного підприємства

Запропоновано власне визначення поняття реінжинірингу бізнес-процесів торговельного підприємства з врахуванням основної мети його проведення як науково - практичний підхід до здійснення кардинальних змін бізнес-процесів торговельного підприємства з метою як кращого задоволення споживачів, так і поліпшення результатів роботи торговельного підприємства в цілому. Доведено необхідність безперервного реінжинірингу бізнес-процесів торговельного підприємства на основі принципу безперервного покращення якості стандартів ISO системи менеджменту якості та методології реінжинірингу.

Запропоновано науково-методологічний підхід до впровадження реінжинірингу бізнес-процесів торговельного підприємства з виокремленням підготовчого (створення майбутнього образу торговельного підприємства), основного (побудова поточної та/або нової бізнес-моделі торговельного підприємства) та додаткового (післяпроектний реінжиніринг) етапів, який враховує світовий досвід та вітчизняну спадщину теорії і практики реінжинірингу (рис.3). Уперше до підготовчого етапу, крім загальновизнаних кроків (розробка і вибір стратегії розвитку торговельного підприємства, побудова піраміди мотивацій торговельного підприємства), введено такі, як: побудова ієрархії цілей торговельного підприємства, вибір цільових показників з урахуванням чинників успіху, вибір сценарію проведення реінжинірингу бізнес-процесів.

Рис. 3. Рекомендовані етапи реінжинірингу бізнес-процесів торговельного підприємства

Це дозволить ще до проведення реінжинірингу визначитися з найбільш ефективним алгоритмом його проведення, заощадити гроші, час та уникнути невиправданих очікувань результатів від здійснення проекту з реінжинірингу. Обґрунтовано доцільність введення післяпроектного реінжинірингу та визначено його сутність (моніторинг результатів проекту з реінжинірингу, поточний реінжиніринг бізнес-процесів торговельного підприємства, підвищення кваліфікації персоналу, оновлення та модернізація інформаційного середовища) як необхідної умови збереження досягнутих результатів та подальшого розвитку підприємства.

На основі теоретичного підґрунтя, світового та вітчизняного практичного досвіду впровадження реінжинірингу бізнес-процесів торговельних підприємств, з урахуванням результатів експертного опитування керівників та топ-менеджерів підприємств України розроблено альтернативні варіанти сценарію впровадження реінжинірингу бізнес-процесів, а саме: діагностика та оптимізація бізнес-процесів; оптимізація бізнес-процесів з впровадженням інформаційних технологій; кардинальне перепроектування бізнес-процесів із впровадженням інформаційних технологій та створенням Інтернет-бізнес-простору. Кожний із запропонованих сценаріїв орієнтовано на вирішення низки завдань, які ставляться перед торговельним підприємством у сфері організації управління, кадровій політиці, взаємовідносинах зі споживачами та постачальниками, оптимізації технологічних процесів та маркетинговій діяльності. Різниця між сценаріями полягає у швидкості одержання результату та його глибини, об’єму робіт й сутності змін. Кожний сценарій передбачає певний рівень витрат часу й коштів на підготовчому етапі та певну структурну перебудову на етапі впровадження реінжинірингу бізнес-процесів (рис.4).

Рис.4. Алгоритми запропонованих сценаріїв

Систематизовано основні принципи побудови процесних команд трьох типів залежно від характеру виконуваної роботи: постійна („ситуаційна”); тимчасова („віртуальна”); одноосібна („особиста”). Визначено напрямки змін кадрової політики підприємства в результаті впровадження реінжинірингу: переорієнтація виробничих обов’язків у бік виконання більш складних і змістовних завдань, що потребують розуміння сутності бізнес-процесу в цілому та передбачають поширення відповідальності до рівня всього бізнес-процесу; збільшення повноважень щодо ухвалення рішень; підвищення вимог до професійних якостей та рівня освіченості працівників; оплата їх праці, виходячи зі створених ними цінностей для клієнтів, преміювання відповідно досягнутих результатів; зміни в культурі організації, її концентрації на клієнтах і їхніх потребах; зміни ролі керівників (лідери перетворень) і менеджерів (наставники, тренери).

Запропоновано рекомендації щодо вирішення проблемних питань кадрової політики підприємства в результаті впровадження реінжинірингу бізнес-процесів: доведення до свідомості кожного працівника ясно вираженого бачення напрямків діяльності організації; проведення тренінгів з менеджерами вищого та середнього рівнів із впровадження процесно-орієнтованого підходу; ознайомлення персоналу зі світовою практикою процесно-орієнтованої організації діяльності; формування системи мотивації персоналу з урахуванням нових умов праці; перекваліфікація персоналу з орієнтацією на застосування комп’ютерних систем у їхній роботі; розробка відповідної програми підготовки фахівців для аналітичної роботи.

Одержало подальший розвиток обґрунтування можливостей інформаційних технологій щодо досягнення цілей реінжинірингу бізнес-процесів: зміна існуючих технологій реалізації бізнесів-процесів до рівня раціональних технологій за рахунок їхньої автоматизації; істотне поліпшення координації дій під час виконання бізнес-процесів за рахунок швидкого доступу до необхідної інформації в межах компанії; прискорення процесу прийняття рішень за рахунок безпосереднього доступу до необхідної інформації на робочих місцях; оптимізація взаємовідносин з клієнтами та постачальниками за рахунок винесення частини бізнес-процесів за межі компанії і надання можливості доступу до інформаційних систем; підвищення складності робіт, виконуваних співробітниками середньої кваліфікації та рівня компетентності прийняття рішень за рахунок використання експертних систем; кардинальна зміна системи планування, управління і контролю діяльності компанії за рахунок автоматизації документообігу; скорочення часу, необхідного на здійснення проектного та післяпроектного реінжинірингу за рахунок автоматизації аналізу, конструювання бізнес-процесів тощо.

Виявлено основні причини виникнення проблем щодо створення ефективного інформаційного середовища підприємства, адекватного цілям реінжинірингу на макро- і мікрорівнях: нестача (відсутність) на національних і міжнаціональних рівнях високошвидкісних каналів зв'язку; недостатнє фінансування як на державному рівні, так і нестача коштів окремих підприємств для реальної комп'ютеризації бізнес-процесів; нерозуміння вищим керівництвом можливостей інформаційних технологій (бажають одержати все і відразу, не розуміючи того, що автоматизувати можна тільки гранично упорядковану систему, для чого прийдеться пройти через „паперову” стадію); невдалий досвід попередньої „автоматизації” (робить менеджерів скептиками); неготовність не тільки самих компаній, але іноді і їхніх клієнтів, партнерів по бізнесу ефективно використовувати наявні можливості інформаційних технологій; орієнтація на автоматизацію організаційно-технологічного процесу (закупівля персональних комп'ютерів для офісного діловодства і підтримки бізнесу, підключення до ресурсів Інтернет, використання електронної пошти для організації зв'язку і пошуку необхідної інформації), а не зміни характеру самих бізнес-процесів на базі вдосконалення організації інформаційних потоків; відсутність кваліфікованих економістів, менеджерів, маркетологів, які є спеціалістами і в галузі інформаційних технологій; недостатня гнучкість менталітету, відсутність культури електронних відносин; використання недосконалого програмного забезпечення; відсутність системного підходу, прагнення до економії часу і коштів під час постановки завдання на автоматизацію, що збільшує