ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ

ВОЛЬЯНСЬКА СВІТЛАНА ЄВГЕНІВНА

УДК 371.311.5 (477.54)

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ В УМОВАХ РЕГІОНУ

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор

Моторіна Валентина Григорівна,
Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С.Сковороди,

професор кафедри математики

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент

Шиян Надія Іванівна,
Полтавський державний педагогічний університет

імені В.Г. Короленка,

завідувач кафедри хімії та методики викладання хімії;

кандидат педагогічних наук, доцент
Кузьменко Олександр Васильович,

Харківська гімназія №23 Харківської міської ради

Харківської області,

вчитель історії та правознавства

Провідна установа – Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка,

кафедра педагогіки,

Міністерство освіти і науки України,

м. Кіровоград

Захист відбудеться 22 лютого 2006 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. № 216.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. № 215-В.

Автореферат розісланий „20” січня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Штефан Л.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Загальнодержавна стратегія, конкретизована у Національній доктрині розвитку освіти, концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) передбачають оновлення мережі загальноосвітніх навчальних закладів для забезпечення рівного доступу до якісної освіти, створення розвивальної моделі навчального процесу, інформатизацію соціально-педагогічного середовища та особистісне спрямування всіх внутрішньошкільних виховних засобів. Одним із пріоритетних завдань реформування освіти в Україні є організація профільного навчання у старшій ланці загальноосвітньої школи. Саме профільне навчання сприяє поширенню індивідуалізації та диференціації, упровадженню інформаційних технологій, дистанційного навчання та інших педагогічних інновацій, здійсненню неперервної професійної освіти, що є гарантом успішної соціалізації особистості та основою соціально-економічного розвитку суспільства.

Аналіз якісного рівня загальноосвітніх навчальних закладів (масових і нового типу) свідчить, що молодь після закінчення школи не має широких перспектив вибору професії, якість отриманих знань не завжди відповідає вимогам вищих навчальних закладів, випускники шкіл недостатньо обізнані з потребами ринку праці. Оптимальний шлях подолання означеної проблеми можливий через поширення в масовій загальноосвітній школі профільного, допрофесійного навчання, узагальнення регіонального досвіду відповідної освітньої практики.

Вивчення стану наукової розробки означеної педагогічної проблеми показало, що вітчизняними та зарубіжними науковцями глибоко досліджено різні аспекти профілізації загальноосвітньої школи. Так, А.Алексюк, Н.Бібік, А.Бойко, С.Гончаренко, І.Лернер, Ю.Мальований, О.Савченко, Б.Федоришин та ін. здійснювали розробку концептуальних засад особистісно орієнтованого профільного навчання в загальноосвітній школі; Г.Балл, В.Безпалько, О.Падалка та ін. обґрунтували ідею профільної диференціації освіти; І.Кон, Н.Перепелиця, В.Рибалко та ін. визначили психологічні особливості профільного навчання старшокласників; А.Агамян, Н.Бондар, Л.Денисенко, І.Лікарчук, В.Романчук, В.Хільковець узагальнили питання профорієнтації та стимулювання професійного самовизначення учнів загальноосвітніх шкіл; І.Осадчий, А.Самодрин, Н.Шиян та ін. виявили особливості організації профільного навчання в загальноосвітніх школах сільської місцевості. Багатоаспектно подано компаративний аналіз організації профільного навчання в різних країнах, що змістовно виявляється у практико-методичному забезпеченні окремих предметних циклів та дисциплін (Н.Воскресенська, О.Лисова, О.Локшина, О.Овчарук, А.Сбруєва).

Разом з тим, контекстний аналіз довів, що проблема організації профільного навчання в загальноосвітній школі в умовах східного промислового регіону України безпосередньо не досліджувалася вченими. Відсутнє обґрунтування теорії та практики відповідного оновлення структури, змісту, форм і методів навчально-виховного процесу у старшій ланці загальноосвітньої школи. Поглибленого вивчення потребують також питання підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації педагогічних працівників для роботи у профільних класах, групах.

Таким чином, об’єктивна потреба розв’язання завдань реформування загальної освіти, соціально-педагогічна значущість вивчення й узагальнення регіонального досвіду організації профільного навчання в загальноосвітній школі, недостатня розробка історико-педагогічного аспекту цієї проблеми зумовили доцільність проведення дисертаційного дослідження на тему „Організація профільного навчання в загальноосвітній школі в умовах регіону”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складником комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди „Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах” (РК №1 – 200199004104), а також досліджень з проблеми „Науково-методичне та організаційне забезпечення профільного навчання в старшій школі” на регіональному рівні (рішення вченої ради Харківського обласного науково-методичного інституту безперервної освіти від 18 грудня 2003 р., протокол №5, рішення колегії Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації від 26 грудня 2003 р.).

Тему дослідження затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (протокол №1 від 27.02.2004 р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 28.04.2004 р.).

Мета дослідження – систематизувати теоретичні ідеї та узагальнити регіональний досвід організації профільного навчання у старшій ланці загальноосвітньої школи.

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання.

1. Виявити етапи розвитку ідеї організації профільного навчання в історії вітчизняної педагогічної думки.

2. Розкрити сутність поняття профільного навчання в сучасній науково-педагогічній літературі, визначити складники цілей організації його.

3. Обґрунтувати і схарактеризувати педагогічні умови організації профільного навчання у старшій ланці загальноосвітньої школи в регіоні.

4. Розробити кваліметричну модель оцінки роботи школи щодо організації профільного навчання.

Об’єкт дослідження – профільне навчання в загальноосвітній школі в Україні.

Предмет дослідження – організація профільного навчання в загальноосвітніх школах регіону.

Методологічну основу дослідження становлять: теорія наукового пізнання з її вимогами об’єктивності й доказовості; концептуальні ідеї філософії, психології, педагогіки про людину як найвищу цінність суспільства; положення про діалектичний взаємозв’язок і взаємозумовленість явищ у суспільстві та необхідність їх вивчення в конкретно-історичних умовах, про залежність “одиничне – часткове – загальне”, системний, особистісно-діяльнісний і технологічний підходи до навчального процесу; а також положення нормативних документів щодо організації освіти в Україні: Закони України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті, Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, концепції національної системи освіти та профільного навчання у старшій школі; науково обґрунтована періодизація розвитку педагогічної думки в Україні О.Сухомлинської.

Теоретичним підґрунтям для розробки дисертаційного дослідження були: концепції особистісно орієнтованої освіти (І.Бех, Р.Бернс, А.Маслоу, Р.Мей, К.Роджерс, С.Подмазін, О.Савченко, В.Сєриков, В.Рибалко, І.Якиманська та ін.); теорія пізнавальної активності та активізації навчально-пізнавальної діяльності (Ю.Бабанський, Л.Виготський, І.Лернер, В.Лозова, Г.Щукіна та ін.); наукові узагальнення педагогічних технологій та моделювання педагогічного процесу (В.Безпалько, В.Євдокимов, М.Кларін, І.Прокопенко, Г.Селевко та ін.); положення і висновки щодо організації профільного навчання, створення умов для професійного самовизначення підлітків у працях учених (Г.Балл, Н.Бібік, О.Вітьковська, І.Осадчий, М.Піддячий, А.Самодрин, Б.Федоришин, Н.Шиян та ін.).

У роботі використано методи, традиційні для педагогічних досліджень, зокрема: порівняльно-історичний і системно-структурний – з метою вивчення й характеристики етапів розвитку ідеї організації профільного навчання в загальноосвітній школі в Україні; конкретно-пошукові – аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та систематизація наукових фактів – для визначення сутності поняття профільного навчання, ступеня дослідженості проблеми, об’єктивних педагогічних умов і принципів організації профільного навчання; експериментально-емпіричні – вибіркове, довільне і стандартизоване інтерв’ювання, вибіркове анкетування, експертна оцінка, аналіз незалежних характеристик, педагогічне спостереження, фактографія і статистична обробка цифрових даних, вивчення первинної документації – для наукового узагальнення регіонального практичного досвіду щодо структури, змісту, навчально-методичного та кадрового забезпечення організації профільного навчання в загальноосвітніх школах.

Джерельна база дослідження. Основний фактичний матеріал – статути, положення, навчальну документацію, статистичні дані про роботу загальноосвітніх шкіл, законодавчі акти Міністерства освіти і науки України, збірники наукових статей, праці вітчизняних та зарубіжних педагогів, психологів, довідникову літературу – зібрано в ході опрацювання фондів Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г.Короленка, наукових бібліотек Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, Харківського обласного навчально-методичного інституту безперервної освіти.

Наукова новизна і теоретичне значення здобутих результатів полягає в тому, що вперше системно проаналізовано й узагальнено регіональний досвід організації профільного навчання в загальноосвітніх школах:

– обґрунтовано та схарактеризовано об’єктивні педагогічні умови організації профільного навчання у старшій ланці загальноосвітньої школи: науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу, урахування особливостей регіону в змісті профільного навчання, використання різноманітних форм і методів профільного навчання, формування відповідного кадрового складу педагогічних працівників;

– виявлено етапи розвитку ідеї профільного навчання, які показують способи профілізації (мережевої та внутрішньошкільної) з метою підвищення рівня загальноосвітньої підготовки в різні історичні періоди функціонування українських загальноосвітніх навчальних закладів.

Подальшої розробки набули питання розкриття сутності профільного навчання, визначення складників цілей організації його в загальноосвітній школі, зокрема соціально-педагогічного, організаційно-методичного та універсальних компетенцій.

Практичне значення дослідження полягає в розробці кваліметричної моделі оцінки роботи загальноосвітньої школи щодо організації профільного навчання, яка уведена в Програму державної атестації загальноосвітніх навчальних закладів у Харківській області.

Автор безпосередньо брав участь у розробці перспективного плану переходу старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів Харківської області на профільне навчання у 2004-2007 рр., проекту розвитку профільної старшої школи Харківської області, програм “Науково-методичне та організаційне забезпечення профільного навчання в старшій школі (регіональний аспект)”, “Науково-методичне супроводження освітньої діяльності навчально-виховних закладів сільської місцевості”, “Створення моделі районних та шкільних освітніх округів у сільських районах Харківської області”, концепції діяльності навчально-виховного комплексу з гімназією №144 м. Харкова за природничо-математичним профілем навчання (довідки Харківського обласного науково-методичного інституту безперервної освіти від 01.04.2005 р. №294, від 10.06.2005 р. №545, Головного управління освіти і науки Харківської облдержадміністрації від 04.04.2005 р. №1193).

Здобувачем розроблено й апробовано авторську програму спецкурсу “Анатомія і фізіологія рослин (з елементами морфології), Х–ХІ класи”. Робота задепонована в Каталозі Харківської обласної виставки-ярмарку педагогічних ідей і технологій (1999) (довідка Харківського обласного науково-методичного інституту безперервної освіти від 01.04.2005 р. №294).

Науково-педагогічні узагальнення теорії організації профільного навчання можуть бути використані у змісті історико-педагогічних і методичних курсів у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації, інститутах післядипломної педагогічної освіти, на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників, методичних семінарах районних та міських відділів й управлінь освіти. Основні положення, результати і висновки дисертаційного дослідження доцільно також використовувати під час розробки нормативних документів з організації профільного навчання на загальнодержавному й регіональному рівнях.

Достовірність та аргументованість наукових положень і висновків, сформульованих у результаті проведеного дослідження, забезпечується використанням комплексу методів, адекватних меті, об’єкту, предмету й завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих результатів, теоретико-методичним обґрунтуванням вихідних положень на підставі вивчення науково-педагогічної літератури й нормативних документів.

Особистий внесок дисертанта у працях, написаних у співавторстві (О.Байназарова, В.Ландсман, Л.Покроєва, Л.Пужайчереда), полягає в теоретичному обґрунтуванні педагогічних умов організації профільного навчання в загальноосвітніх школах, узагальненні регіонального досвіду відповідної освітньої практики, розробці проекту розвитку та організаційно-методичного супроводу профільного навчання в загальноосвітніх школах Харківського регіону.

Апробація результатів дисертації. Основні результати й висновки виконаної роботи обговорювалися на засіданні кафедр історії педагогіки і порівняльної педагогіки, загальної педагогіки, теорії та методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (2003 – 2005 рр.), на конференціях й семінарах, ініційованих Міністерством освіти і науки України, Головним управлінням освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації, Харківським обласним науково-методичним інститутом безперервної освіти.

Матеріали дослідження також доповідалися на Міжнародній, Всеукраїнській, регіональній конференціях, а саме: “Стратегія управління закладами освіти в умовах реформування інформаційного суспільства” (м. Київ, м. Миколаїв, 2004 р.), “Управління системою освіти сільських адміністративних районів в умовах формування інноваційної моделі розвитку галузі” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), „Г.С.Сковорода і духовне оновлення українського суспільства” (м. Харків, 2004 р.).

Публікації. Основні результати дослідження викладено в 17 публікаціях, з них 5 одноосібних, опублікованих у наукових фахових виданнях, 9 – в інших виданнях, у 3 тезах та виступах на конференціях. Обсяг авторського доробку становить 2,4 др. арк.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (256 найменувань), 4 додатків (24 сторінки), 10 таблиць (14 сторінок), 7 діаграм і 5 схем. Загальний обсяг роботи становить 270 сторінок, з них – основного тексту - 198 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь наукової розробки обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, основні завдання, теоретичне підґрунтя, методологічну основу й методи науково-педагогічного дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, вказано шляхи забезпечення достовірності, аргументованості наукових положень, висновків дисертаційного дослідження та апробації результатів дисертації.

У першому розділі „Організація профільного навчання як педагогічна проблема” виявлено та схарактеризовано етапи розвитку досліджуваної ідеї в історії вітчизняної педагогічної думки, розкрито сутність поняття профільного навчання, визначено складники цілей організації його в загальноосвітній школі.

Вивчення широкого кола філософської, історико-педагогічної літератури, нормативних документів дозволило виявити етапи розвитку ідеї організації профільного навчання у вітчизняній педагогічній думці, які відзначаються історично зумовленими змінами структури та мережі закладів загальної середньої освіти, особливостями формування змісту загальноосвітньої підготовки школярів (відповідно до періодів розвитку педагогічної думки за О.Сухомлинською).

Перший (поч. ХІ – серед. ХVІІІ ст.) – етап профілізації шкіл різних типів (учіння книжного, школи грамоти, козацькі січові школи, додаткові класи Харківського колегіуму та ін.) з метою надання загальноосвітній підготовці практично-орієнтованого характеру.

Другий (ІІ-га пол. ХVІІІ та ХІХ ст.) – етап розвитку ідеї професійної спрямованості середніх навчальних закладів: реальних і класичних гімназій, вузькоспеціалізованих професійних шкіл, приватних профільних та ремісничих земських шкіл; поширення мережі середніх професійних навчальних закладів за положенням 1888 р.

Третій (1917 – 1932 рр.) – етап функціонування трудових шкіл.

Четвертий (1958 р. – 80-ті рр. ХХ ст.) – етап профілізації навчання в загальноосвітніх школах через уведення принципу регіональності у визначенні змісту освіти, диференціації навчання за проектованою професією.

П’ятий (90-ті рр. ХХ ст. і до наших днів) – етап запровадження обов’язкового профільного навчання у старшій ланці загальноосвітньої школи.

У дисертаційній роботі констатовано, що в межах означеної науково-педагогічної проблеми сформовано законодавчу базу функціонування загальноосвітньої галузі. Так, виокремлено цілі, завдання, структуру, змістовий компонент здійснення профільного навчання в загальноосвітній школі, визначені в Національній доктрині розвитку освіти, Законах України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, концепціях національної системи освіти, загальної середньої освіти (12-річна школа) та профільного навчання в загальноосвітніх школах України.

Усвідомлення соціально-педагогічної значущості профільного навчання для самореалізації кожної особистості, формування в молоді адекватних уявлень про майбутню професію, ґрунтовної допрофесійної підготовки в загальноосвітній школі пояснює полемічність розуміння науково-педагогічної сутності профільного навчання. Зокрема це поняття вчені тлумачили як:

– форму, тип, вид диференціації, індивідуалізації, диверсифікації навчання (О.Бугайов, С.Рягін, Л.Філатова, І.Якиманська);

– педагогічний процес, спрямований на професійне самовизначення учнів (Н.Аніскіна);

– спеціально організовану форму пізнавальної діяльності учнів, яка, враховуючи індивідуальні особливості, бажання, соціальний досвід особистості, не тільки спрямована на оптимальний інтелектуальний розвиток учнів, а й передбачає структурування змісту навчального матеріалу, добір форм і методів навчання відповідно до їхніх можливостей і прагнень (В.Мороз, Н.Шиян);

– педагогічний принцип поглибленого вивчення окремих дисциплін (Р.Вдовиченко, Л.Калініна);

– спосіб адаптації навчально-виховного процесу згідно з вимогами до якості трудових ресурсів і зусиль школи та потенційних споживачів майбутніх трудових кадрів (П.Лернер);

– систему спеціалізованої освітньої підготовки підвищеного рівня певного профілю навчання учнів старшої ланки загальноосвітньої школи (А.Остапенко, А.Скопін).

Виходячи з вищевикладеного, у цій дисертаційній роботі уточнено сутність профільного навчання в загальноосвітній школі як організованого процесу активної пізнавальної діяльності учнів старшої ланки, спрямованого на формування особистісного соціального досвіду, засвоєння системи предметів, професійне самовизначення кожного учня, забезпечення можливості особистісної творчої самореалізації.

Аналітичне опрацювання законодавчої бази, національних педагогічних концепцій, теоретичних узагальнень і результатів експериментальних досліджень педагогів (М.Бурда, І.Жерносек, В.Кизенко, І.Лікарчук, О.Савченко, П.Сікорський, Л.Тименко та ін.) дозволило визначити такі складники цілей профільного навчання: соціально-педагогічний, організаційно-методичний та універсальних компетенцій, які конкретизуються в завданнях, що визначають роботу сучасних загальноосвітніх навчальних закладів. Зокрема соціально-педагогічний складник передбачає забезпечення права кожного учня отримати якісний рівень загальноосвітньої та профільної підготовки, узгодження особистісних запитів і потреб суспільства, створення умов для успішної соціалізації тощо. Організаційно-методичний ? зумовлює виділення завдань розробки індивідуальних освітніх програм, узгодження навчальних планів і програм з потребами регіону, поширення інноваційних педагогічних технологій і методик самонавчання. Універсальні компетенції передбачають виділення у змісті профільного навчання завдання формування життєво значущих умінь та навичок, необхідних особистості. Ці складники цілей профільного навчання мають комплексний характер і покликані реалізувати ідеї гуманістичної педагогіки.

У дисертації зазначено, що профільне навчання має базуватися на загальнопедагогічних і дидактичних принципах природовідповідності, культуровідповідності, особистісно діяльнісного підходу, гуманізації навчально-виховного процесу; розвивального профільного навчання, диференціації й індивідуалізації, варіативності та альтернативності профілів у структурі і змісті, процесуально-елективного вибору профілів, гуманітаризації, регіональності змісту, предметного вивчення наук, що визначають профіль, а також інтеграції базових навчальних дисциплін, особистісного цілепокладання, розробки індивідуальних освітніх програм, продуктивності, ситуативності навчання, єдності і цілеспрямованості теоретичної та практичної підготовки, стимулювання ініціативи, самодіяльності, творчості, навчального співробітництва, гнучкості змісту і форм профільного навчання та ін.

Отже, зумовлена соціально-педагогічним значенням ідея організації профільного навчання в загальноосвітніх школах в історії вітчизняної педагогічної думки формувалася поетапно, мережа закладів загальної середньої освіти змінювалася еволюційно, розуміння сутності та цілей профільного навчання узгоджувалося з основоположними принципами гуманістичної педагогіки.

У другому розділі „Досвід організації профільного навчання в загальноосвітній школі в регіоні” обґрунтовано й схарактеризовано об’єктивні педагогічні умови організації профільного навчання та показано їх реалізацію у практиці загальноосвітніх шкіл.

У дослідженні доведено, що першою педагогічною умовою організації профільного навчання в загальноосвітній школі є науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу, яке передбачає знання відповідних законодавчо-правових документів усіма учасниками цього процесу, науково-методичну розробку й реалізацію принципів організації профільного навчання в загальноосвітній школі, розробку положень та внесення відповідних змін до статутів навчальних закладів, узгоджений вибір навчальних планів, відповідних профілів, здійснення початкової допрофільної підготовки в основній ланці загальноосвітньої школи.

Дослідженням підтверджено, що завдяки реалізації цієї умови в Харківському регіоні введено в дію схему інформування загальноосвітніх шкіл, згідно з якою основним інститутом, відповідальним за науково-методичне забезпечення організації профільного навчання в загальноосвітніх школах регіону, є Головне управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації. Проводяться методичні заходи: науково-практичні семінари для керівників шкіл і вчителів-предметників, завідувачів та методистів районних методичних кабінетів; педагогічні конференції, наради і ради; створюються інформаційні банки даних (наприклад, авторських навчальних програм); постійно діють консультаційні пункти для учнів та батьків з питань професійної орієнтації молоді тощо. У роботі показано динаміку росту кількості допрофільних (8?9-х) класів в загальноосвітніх школах регіону: 2002/2003 рр. їх відкрито 325, 2003/2004 рр. ? 370, 2004/2005 рр. ? 1106.

У загальноосвітній школі, як свідчить проведене дослідження, організація профільного навчання неможлива без урахування особливостей регіону у змісті цього навчання. У дисертації проаналізовано способи та результати діагностування профільних інтересів учнів, освітніх запитів їхніх батьків та формування відповідних соціокультурній та виробничій інфраструктурі регіону профільних класів, приведення матеріально-технічної бази шкіл в узгодження з навчально-виховними запитами і потребами учасників освітнього процесу.

Профільне навчання здійснюється згідно з методологією особистісно орієнтованого підходу, що виявляється, по-перше, у психолого-діагностичному, аналітичному та моніторинговому обґрунтуванні доцільності формування профільних класів, серед яких найпоширеніші – природничо-математичного, спортивного, суспільно-гуманітарного напрямів (у діаграмі 1 пропорційно показано кількість профільних (10?11-х) класів за напрямами профілізації у школах регіону на період 2004/2005 рр.), по-друге, у конкретизації варіативної складової навчальних планів на внутрішньошкільному, мережевому рівнях, по-третє, підтверджується розробкою авторських програм (станом на 01.01.2005 р. – 467) та методик вивчення за ними профільних елективних курсів.

Діаграма 1

Кількість профільних (10–11-х) класів за напрямами профілізації

(2004/2005 рр.)

Як відомо, Харківська область – провідний промисловий, науковий та освітньо-культурний регіон України. Найчисленніша й розгалужена мережа вищих навчальних закладів (фахова підготовка здійснюється за 229 спеціальностями), а також середніх професійно-технічних навчальних закладів сприяє інтенсивному впровадженню допрофільної підготовки та профільного навчання в загальноосвітніх школах регіону за 35 профілями.

Установлено, що організація профільного навчання в регіоні передбачає послідовні рівні: І – загальноосвітня і допрофільна підготовка учнів 5–8-х класів; ІІ – передпрофільна підготовка учнів 9-х класів; ІІІ – профільне навчання у 10–11(12)-х класах. Кожен рівень забезпечений робочими навчальними планами шкіл та численними авторськими програмами курсів за вибором для допрофільного, передпрофільного і профільного навчання, серед яких – розроблена дисертантом авторська навчальна програма профільного спецкурсу для 10–11-х класів „Анатомія і фізіологія рослин (з елементами морфології)”, що має важливе практичне значення.

У ході дослідження доведено, що профільне навчання ефективне завдяки поширенню різноманітних форм та методів у старшій ланці загальноосвітньої школи: індивідуальних і групових освітніх програм, фронтальної та індивідуальної самостійної роботи, інтегрування позашкільних (клуби, гуртки, секції та ін.) занять і уроків, різновидів диференціації у навчанні, інноваційних педагогічних технологій.

Зазначене вище спонукало вчителів до використання у профільному навчанні всіх різновидів уроків, навчального консультування, лекцій, навчальних екскурсій, дидактичних та розвивальних ігор, соціально-педагогічних тренінгів, науково-дослідницької роботи, конкурсів, творчої роботи, практикумів, навчальних проектів, клубної роботи, екстернату та ін. Так, узагальнення регіонального досвіду діяльності загальноосвітніх шкіл дозволило констатувати, що в організації традиційних форм профільного навчання відбулися якісні зміни: уроки набули практично-орієнтованого характеру; широко застосовувалися особистісно орієнтовані інноваційні технології, активізувалася навчальна діяльність учнів через продуктивну співпрацю з учителем, систему стимулювання й заохочення ініціативи; найдоцільнішим видом стала групова робота; використовувалися елементи моделювання, актуалізація та соціально-практичне обґрунтування виучуваного матеріалу тощо.

У дослідженні встановлено, що у використанні методів інтенсивного занурення у предмет, проектів, евристичної бесіди, діалогічної взаємодії та дослідницького навчання вчителі акцентували увагу на міждисциплінарному інтегруванні видів навчальної діяльності учнів, що сприяло формуванню цілісного уявлення про довкілля; виклад нової інформації здійснювали з опорою на життєвий досвід, налагоджували навчальне співробітництво, враховували індивідуальні способи мислення та обробки інформації (аудіальний, візуальний, музично-ритмічний та ін.).

У роботі доведено, що формування учительського кадрового складу як умови організації профільного навчання в загальноосвітній школі забезпечує психологічну підготовку педагогічного колективу до роботи в профільних класах, організацію методичних практикумів для вчителів з метою вправляння в діагностуванні індивідуальних особливостей і здібностей учнів з позицій орієнтації на певний профіль навчання та визначення рівня загальноосвітньої підготовки, створення умов для безперервної педагогічної самоосвіти, організацію корекційно-педагогічних заходів з попередження дезадаптації учнів, виникнення труднощів у навчанні.

У дослідженні за результатами анкетування широкого загалу вчителів установлено, що лише 20% опитаних готові працювати у профільній школі, ще 20% ? не дали однозначної відповіді, а більшість (60%) опитаних вчителів констатували неготовність до такої професійної діяльності. Також у дисертації розкрито досвід методичної підтримки та сприяння педагогічній самоосвіті учительських кадрів. Зокрема узагальнено практику курсового підвищення кваліфікації, колективних (виставки-ярмарки педагогічних ідей, педагогічні конференції, міжнародні й обласні семінари), групових (секційні засідання керівників районних методичних об’єднань, робота творчих та фокус-груп вчителів, методичні виїзди, семінари-тренінги тощо), індивідуальних (консультації) форм науково-методичної роботи. Внутрішньошкільний рівень реалізації цієї умови схарактеризовано на прикладі програми „Удосконалення уроку як засіб розвитку творчої особистості вчителя й учня” (НВК з гімназією №144), узагальнення роботи науково-методичної ради в технічному ліцеї №173; проміжних результатів експериментально-дослідної програми „Управління організаційно-функціональною системою інтелектуальної творчої діяльності вчителів та учнів профільної школи в умовах малих міст України” на базі гімназії №2 м. Куп’янська.

На міжшкільному, регіональному рівнях проаналізовано досвід роботи методичних кабінетів та організації різноманітних педагогічних конкурсів („Учитель року”, „Урок ХХІ століття”, „Ярмарок педагогічних ідей” та ін.) з метою стимулювання педагогічної ініціативи, заохочення творчих учителів, які організують профільне навчання в загальноосвітніх школах регіону.

Ранжування вказаних педагогічних умов організації профільного навчання у практиці загальноосвітніх шкіл Харківського регіону та застосування комплексу науково-педагогічних й діагностичних методів дозволило розробити чотири позиції кваліметричної моделі рейтингу загальноосвітніх шкіл. Кожна позиція визначає фіксовану вагу умови (відповідно ? 18, 36, 20, 26 балів) та ступінь вияву окремих її показників (низький, середній, високий). Наприклад, у таблиці 2 (с.13) показано фрагмент моделі визначення рейтингу загальноосвітніх шкіл щодо урахування особливостей регіону в змісті профільного навчання.

Дана кваліметрична модель дозволить надалі здійснювати об’єктивну якісну оцінку роботи шкіл з організації профільного навчання.

Таблиця 2

Рейтинг загальноосвітніх шкіл щодо урахування особливостей регіону

в змісті профільного навчання у старшій ланці

(фіксована вага – 36 балів)

Показники |

Вага | Ступінь вияву

низький (1/3) | середній (2/3) | високий (1)

Діагностування профільних інтересів учнів | 18

Аналіз освітніх запитів

Батьків учнів | 18

Обґрунтування вибору профілю (профілів) | 14

Раціональність і доцільність використання варіативної

частини навчального плану | 20

Забезпечення авторськими навчальними програмами елективних, спеціальних профільних курсів,

Факультативів, гуртків тощо | 30

Узагальнення результатів науково-педагогічного пошуку дає підстави зробити такі висновки.

1. Виявлено, що ідея організації профільного навчання у вітчизняній педагогічній думці має давні корені і пройшла декілька етапів від її започаткування в початковій і середній ланці, введення диференціації навчання за проектованою професією, поширення принципу регіональності у визначенні змісту загальної середньої освіти до запровадження обов’язкового профільного навчання за суспільно-гуманітарним, природничо-математичним, технологічним, спортивним, художньо-естетичним напрямами.

2. Розкрито сутність профільного навчання як організованого процесу активної пізнавальної діяльності учнів, спрямованого на формування особистісного соціального досвіду, системи поглиблених знань, умінь, навичок, що сприяє професійному самовизначенню і творчій самореалізації особистості учня. Ефективність організації такого навчання залежить від чіткої постановки мети та узгодження з принципами природовідповідності, культуровідповідності, особистісно діяльнісного підходу, гуманізації навчально-виховного процесу.

3. Обґрунтовано та схарактеризовано такі педагогічні умови (науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу, урахування особливостей регіону в змісті профільного навчання, використання різноманітних форм і методів профільного навчання, формування кадрового складу для організації профільного навчання в загальноосвітній школі), за яких відбувається інформування освітніх закладів про приведення нормативно-правової бази профільного навчання у відповідність до чинного законодавства.

Установлено, що контроль внесення відповідних змін до статутів, розробку концепцій розвитку шкіл, проведення науково-практичних і методичних семінарів для різних категорій педагогічних працівників, створення інформаційних банків даних, моніторинг функціонування профільних класів за 35 профілями, діяльність шкільних освітніх округів у регіоні координує Головне управління освіти і науки. Особливості структури та змісту профільного навчання в загальноосвітніх школах Харківського регіону виявляються в оптимізації мережі навчальних закладів профільного спрямування та поетапності практичної реалізації профільного навчання учнів основної і старшої ланки, формуванні регіональної структурної моделі профільного навчання, поширенні елективної профілізації та створенні різнопрофільних груп у шкільних освітніх округах.

Узагальнено досвід використання традиційних (урок, навчальна консультація, лекція) й альтернативних (екстернат, тренінг, науково-дослідницька робота, навчальні проекти, індивідуальна освітня програма та ін.) форм і методів профільного навчання. У дисертаційній роботі подано результати оцінки й самооцінки професійної компетентності вчителя, схарактеризовано практику курсового підвищення кваліфікацій та науково-методичної роботи на внутрішньошкільному, міжшкільному, регіональному рівнях (науково-методичні програми шкільних теоретичних і практичних семінарів, педагогічні читання й конкурси, науково-методичні кафедри, методичні кабінети, школи молодого вчителя тощо), шляхи модернізації змісту вищої професійно-педагогічної освіти.

4. Результати дослідження покладено в основу ранжування умов та визначення фіксованої ваги показників кваліметричної моделі відповідного рейтингу загальноосвітніх шкіл. Ця модель використана в Програмі державної атестації загальноосвітніх навчальних закладів Харківського регіону.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів обраної науково-педагогічної проблеми. Подальшого обґрунтування й узагальнення потребують питання організації екстернатної форми профільного навчання, узагальнення досвіду взаємодії середніх та вищих навчальних закладів (навчально-наукових комплексів професійної освіти).

Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено

в таких публікаціях:

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Вольянська С.Є. Організація профільного навчання у педагогічній спадщині А.С.Макаренка // Педагогіка і психологія: Зб. наук. пр. – Харків: ХНПУ, 2004. – Вип. 26. – Ч.2. – С.122-128.

2. Вольянська С.Є. Шляхи впровадження профільного навчання в старшій школі // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2004. – Вип. 36.– С.88-92.

3. Вольянська С.Є. Науково-педагогічна сутність організації профільного навчання у старшій ланці загальноосвітньої школи // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. пр. – Харків: ХНПУ, 2005. – Вип. 23. – С.13-19.

4. Вольянська С.Є. Становлення та розвиток ідеї профільного навчання у вітчизняній педагогічній думці // Теорія та методика навчання та виховання: Зб. наук. пр. – Харків: ХНПУ, 2005 – Вип. 15. – С.8-13.

5. Вольянська С.Є. Організаційно-методичні особливості викладання профільних елективних курсів у загальноосвітніх школах (регіональний аспект) // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. – Київ-Запоріжжя: 2005. – Вип.№36. – С.70 – 75.

Публікації в інших виданнях:

6. Вольянська С.Є. Навчально-виховний комплекс з гімназією №144 м. Харкова. Концепція розвитку та освітньої діяльності // Концепції розвитку ЗНЗ Харківської області з профільною старшою школою: З досвіду роботи. – Харків, 2005. – С.90-100.

7. Ландсман В.А., Вольянська С.Є., Байназарова О.О. Проект розвитку профільної старшої школи Харківської області // Джерело педагогічної майстерності. Профільна старша школа: досвід і перспектива / Наук.-метод. журнал. – Харків: ХОНМІБО, 2004. – Вип. 2(32). – С.9-68.

8. Покроєва Л.Д., Вольянська С.Є. Навчально-методичне забезпечення профільного навчання в старшій школі. – Харків: ХОНМІБО, 2005. – 68с.

9. Покроєва Л.Д., Вольянська С.Є. Науково-методичний супровід організації та проведення державної атестації навчальних закладів: Метод. рекомендації. – Харків: ХОНМІБО, 2005. – 108с.

10. Пужайчереда Л.М., Покроєва Л.Д., Вольянська С.Є., Татаринов М.В. Обласна програма розвитку безперервної економічної освіти на 2005-2010 рр. // Профільна старша школа. Економічний профіль: зб. метод. матеріалів. – Харків: ХОНМІБО, 2005. – С.4 – 16.

11. Покроєва Л.Д., Вольянська С.Є., Армейська Л.В. Програма „Науково-методичне супроводження освітньої діяльності навчально-виховних закладів сільської місцевості” // Джерело педагогічної майстерності. Профільна старша школа: досвід і перспектива / Наук.-метод. журнал. – Харків: ХОНМІБО, 2004. – Вип. 2(32). – С.78 – 81.

12. Покроєва Л.Д., Вольянська С.Є. Профільна старша школа. Природничо-математичний профіль: Зб. метод. матеріалів. – Харків: ХОНМІБО, 2005. – 124с.

13. Покроєва Л.Д., Вольянська С.Є. Профільна старша школа. Філологічний профіль: Зб. метод. матеріалів. – Харків: ХОНМІБО, 2005. – 96с.

14. Покроєва Л.Д., Вольянська С.Є. Профільне навчання в сільській школі: досвід Харківського регіону. – Харків: ХОНМІБО, 2005. – 120 с.

Матеріали конференцій:

15. Вольянська С.Є. Профілізація старшої школи: перші кроки (впровадження профільного навчання в Харківській області) // Стратегія управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства: Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (м. Миколаїв, 22-24 квітня 2004 року). – Київ-Миколаїв, 2004. – С. 118-122.

16. Вольянська С.Є. Ідея профільного навчання у творчо-педагогічній спадщині Г.С.Сковороди // Г.С.Сковорода і духовне оновлення українського суспільства: Матеріали науково-практичної конференції. – Харків: ХНПУ, 2005. – С.75-80.

17. Вольянська С.Є. Організація допрофесійного, професійного, профільного навчання в міжшкільних навчально-виробничих комбінатах у Харківській області: досягнення і проблеми // Управління системою освіти сільських адміністративних районів в умовах формування інноваційної моделі розвитку галузі: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Дніпропетровськ, 22-23 березня 2005 року). – Дніпропетровськ: ДОІППО, ТОВ “Інновація”, 2005. – С.18-19.

Анотації

Вольянська С.Є. Організація профільного навчання в загальноосвітній школі в умовах регіону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, Харків, 2006.

Результати аналізу науково-педагогічної літератури, нормативних документів, узагальнення регіонального досвіду діяльності загальноосвітніх закладів у процесі дослідження дозволили виявити етапи розвитку означеної ідеї в історії вітчизняної педагогічної думки, розкрити сутність, цілі та принципи профільного навчання в загальноосвітніх школах.

Уперше обґрунтовано й схарактеризовано педагогічні умови організації профільного навчання у старшій ланці загальноосвітньої школи в регіоні.

У дисертації на підставі узагальнення досвіду науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу, урахування особливостей регіону у змісті профільного навчання, використання різних форм і методів профільного навчання, формування відповідного кадрового складу педагогічних працівників розроблено кваліметричну модель оцінки роботи загальноосвітньої школи з організації профільного навчання, яка уведена в Програму державної атестації загальноосвітніх навчальних закладів у Харківській області.

Ключові слова: профільне навчання, профіль, ліцей, гімназія, елективний курс, індивідуальна освітня програма, учитель профільної школи.

Вольянская С.Е. Организация профильного обучения в общеобразовательной школе в условиях региона. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 – общая педагогика и история педагогики. – Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С.Сковороды, Харьков, 2006.

В работе представлено обобщение теоретических идей и регионального опыта организации профильного обучения в общеобразовательной школе. Выделены этапы развития исследуемой идеи в истории отечественной педагогической мысли, раскрыта научно-педагогическая сущность понятия, определены компоненты целей и принципы профильного обучения.

Так, в процессе педагогического поиска выделены и охарактеризованы этапы развития идеи профильного обучения: І (нач. ХІ – серед. ХVІІІ ст.) – этап развития идеи профилизации школ с целью придания образовательной подготовке практико-ориентированного характера; ІІ (ІІ-я пол. ХVІІІ – ХІХ ст.) – этап развития профессиональных средних учебных заведений; ІІІ (1917 – 1932 гг.) – этап функционирования трудовых школ; IV (1958 г. – 80-е гг. ХХ ст.) – этап профилизации обучения посредством введения регионального компонента в содержание образования и дифференциации по проектируемой профессии; V (90-е гг. ХХ ст. и до наших дней) – этап введения обязательного профильного обучения в старшей школе.

В диссертации профильное обучение рассматривается как организованный процесс активной познавательной деятельности учащихся, который ориентирован на формирование личностного социального опыта, системы углубленных знаний, умений, навыков, предусматривает профессиональное самоопределение и творческую самореализацию личности каждого учащегося.

На основе изучения теоретико-методологических и нормативных материалов установлено, что целеполагание в организации профильного обучения включает компоненты: социально-педагогический, организационно-методический и универсальных компетенций. Систематизация научно-педагогической литературы позволила конкретизировать пути реализации в практике профильного обучения общепедагогических и дидактических принципов: природосообразности, культуросообразности, гуманизации учебно-воспитательного процесса, личностно деятельностного подхода; развивающего профильного обучения, дифференциации и индивидуализации, вариативности и альтернативности профилей в структуре и содержании, процессуально-элективного выбора профилей, гуманитаризации, региональности содержания, предметного изучения наук, которые определяют профиль, а также интеграции базовых учебных дисциплин, личностного целеполагания, разработки индивидуальных образовательных программ, продуктивности, ситуативности обучения, единства и целенаправленности теоретической и практической подготовки, стимулирования инициативы, самодеятельности, творчества, учебного сотрудничества, гибкости содержания и форм профильного обучения.

Обобщение регионального опыта позволило обосновать следующие объективные педагогические условия. Научно-методическое обеспечение учебного процесса в образовательной практике предполагает информирование о приведении в соответствие законодательству нормативной базы профильного обучения, разработку уставов и концепций развития школ, подготовку и проведение научно-практических и методических семинаров для педагогов, создание информационных баз данных, мониторинговых служб и т.д. Учет особенностей региона в содержании профильного обучения как педагогическое условие проявляется в формировании региональной структурной модели профильного образования, распространении элективной профилизации, создании разнопрофильных групп в школьных округах.

Так, в исследовании доказано, что личностно ориентированное профильное обучение осуществляется на основе психолого-диагностического, аналитического и мониторингового изучения интересов учащихся, их родителей, запроса на рынке труда в регионе. Наиболее распространенные направления профильного обучения – естественно-математический, спортивный, общественно-гуманитарный. Организация профильного обучения в общеобразовательных школах предполагает последовательные уровни: І – общеобразовательная и допрофильная подготовка учащихся 5-8-х классов; ІІ – предпрофильная подготовка учащихся 9-х классов; ІІІ – профильное обучение в 10-11(12)-х классах. Каждый уровень обеспечен рабочими учебными планами и авторскими вариативными программами курсов по выбору.

В процессе исследования охарактеризовано особенности использования различных форм (урок, учебная консультация, лекция, экстернат, тренинг, научно-исследовательская работа, учебные проекты, индивидуальная образовательная программа и пр.) и методов профильного обучения. Так, констатировано, что уроки приобрели практико-ориентированный характер; активизация учебно-познавательной деятельности учащихся осуществлялась через продуктивное сотрудничество с учителем, групповую работу, включение элементов моделирования.

Представлены результаты оценки и самооценки профессиональной компетенции учителей общеобразовательных школ Харьковского региона. Формирование кадрового учительского состава для работы в профильных школах раскрыто на примерах практики курсового повышения квалификаций и научно-методической работы на внутришкольном, межшкольном, региональном уровнях: теоретические и практические семинары, педагогические чтения, конкурсы, работа научно-методических кафедр, кабинетов, школы молодого учителя.

Результаты проведенного исследования положены в основу ранжирования данных педагогических условий и определения фиксированного веса показателей квалиметрической модели рейтинга общеобразовательных учебных заведений в организации профильного обучения.

Ключевые слова: профильное обучение, профиль, лицей, гимназия, элективный курс, индивидуальная образовательная программа, учитель профильной школы.

Volyanskaya S.E. The Organization of Profile Training at the Secondary School in Conditions of