ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЗЕЛЕНЦОВА Мілєна Геннадіївна

УДК: 811.161.1/2:81’373:658

ОСОБЛИВОСТІ ВІДОБРАЖЕННЯ
ІНШОМОВНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В МОВАХ-РЕЦИПІЄНТАХ

(на матеріалі термінології менеджменту російської та української мов)

Спеціальність 10.02.15 – загальне мовознавство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Донецьк – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі українського мовознавства Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник доктор філологічних наук, професор

Прадід Юрій Федорович,

Таврійський національний університет

ім. В. І. Вернадського,

завідувач кафедри українського мовознавства

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Пристайко Тамара Степанівна,

Дніпропетровський національний університет,

завідувач кафедри загального і російського мовознавства

кандидат філологічних наук, доцент

Теркулов В’ячеслав Ісайович,

Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов, проректор з наукової роботи

Провідна установа Київський національний лінгвістичний університет,

кафедра загального мовознавства,

Міністерство освіти і науки України, м. Київ

Захист відбудеться “6” липня 2006 р. об 11.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.10 у Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24, головний корпус, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий “5” червня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.О. Вінтонів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Термінологія різних галузей людської діяльності й знання завжди була й залишається найбільш динамічним складником лексичних систем усіх мов. Термінологічні підсистеми характеризуються постійним розвитком і процесами неологізації, викликаними як дією внутрішньомовних чинників, так і лексичним впливом інших мов.

Теоретичним і практичним питанням термінології присвячені фундаментальні праці Д. С. Лотте, В. П. Даниленко, В. М. Лейчика, В. В. Акуленко, С. В. Гриньова, В. А. Татаринова, Т. І. Панько, Т. Р. Кияка, Л. В. Івіної, Е. Ф. Скороходько, Т. С. Пристайко, Л. О. Симоненко, С. Д. Шелова та ін.

Проблеми запозичень у російській та українській мовах розглядалися в роботах В. В. Виноградова, В. М. Аристової, Л. П. Крисіна, А. І. Дьякова, Н. М. Кошкарової, Г. В. Павленко, Т. В. Новикової, Н. А. Попової, Г. А. Сергєєвої, В. П. Сімонок, О. С. Хлинової, О. В. Бикової, Є. В. Ларіонової, О. А. Покровської, С. В. Сахневич, Г. В. Чорновол, О. Г. Чумак та ін.

У зв’язку із все більшою спеціалізацією поняттєвого апарату активізується вивчення термінологічних систем на матеріалі різних мов. Самі терміносистеми як загальнонаукові, так і галузеві, спеціалізовані, розвиваються за своїми внутрішніми закономірностями і є складноорганізованими як з погляду тезаурусного змісту, так і з погляду мовних засобів їхнього вираження.

Сучасний етап розвитку термінології менеджменту в українській і російській мовах характеризується надзвичайною інтенсивністю процесу запозичення лексики з англійської, німецької, французької, італійської, польської і навіть японської мов. Вплив англійської мови є одним із найбільш помітних факторів, що визначають стан термінології менеджменту української та російської мов кінця XX – початку XXI ст.

Актуальність цього дослідження зумовлюється, по-перше, недостатнім вивченням механізмів формування й функціонування нових галузевих терміносистем у мові-реципієнті, по-друге, відсутністю робіт, безпосередньо присвячених вивченню термінології менеджменту, незважаючи на те, що її терміноодиницями користується досить широке коло фахівців: економісти, менеджери, підприємці, учені, по-третє, відсутністю спеціалізованого словника з менеджменту через несформованість його термінологічного корпусу в мовах-реципієнтах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках наукової роботи кафедри українського мовознавства Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського 0 198 005 732 “Проблеми функціонування мови” і узгоджено з темою кафедри “Семантичний аспект функціонування одиниць різних рівнів мовної системи”.

Мета дослідження полягає в комплексному вивченні впливу іншомовної термінології менеджменту на формування й розвиток відповідних підсистем російської та української мов, дослідженні процесів запозичення новітніх іншомовних термінів і можливих шляхів їхньої уніфікації й унормування у мовах-реципієнтах.

Для досягнення поставленої мети ставляться такі завдання:

· дати обґрунтування основних понять термінознавства й теорії запозичення;

· сформувати корпус термінів менеджменту, зафіксованих в українських та російських спеціальних текстах і лексикографічних джерелах;

· розробити концептуальну модель терміносфери менеджменту;

· проаналізувати факти системотвірного впливу іншомовної когніо- і терміносфери менеджменту на відповідні когніо- і терміносфери мов-реципієнтів;

· визначити етапи освоєння іншомовних термінів у системах мов-реципієнтів;

· дослідити особливості адаптації зовнішньої форми запозичень у терміносистемах менеджменту української та російської мов;

· провести експериментальну перевірку рівня адаптації термінів менеджменту в писемному й усному мовленні;

· розробити проект тримовного тлумачно-перекладного словника термінів менеджменту.

Об'єктом дослідження є терміносистеми менеджменту російської та української мов, зокрема ті їх фрагменти, які формуються в результаті матеріального запозичення або перекладу з інших мов (близько 2000 російських і 1500 українських термінів).

Предмет дослідження становлять особливості системотвірного впливу іншомовної терміносфери менеджменту на терміносфери мов-реципієнтів.

Джерелами фактичного матеріалу стали перекладні й тлумачні словники з економіки, енциклопедичні й термінологічні, в яких фіксуються терміни менеджменту (32 видання), глосарії перекладних та оригінальних підручників із менеджменту, наукові тексти (29 джерел).

Методи дослідження. Мета й завдання дослідження визначили вибір комплексу методів лінгвістичного аналізу, а саме: для вивчення запозичень кінця XX – початку XXI ст. у досліджуваних терміносистемах використано метод синхронного зрізу; якісно-кількісний метод дозволив проаналізувати термінологічні запозичення при описі їхніх характерних рис у мовах-реципієнтах; семасіологічний метод застосовувався при виявленні однозначних і багатозначних іншомовних термінів; дефінітивний метод використовувався для пошуку адекватної дефініції терміна при формуванні тлумачно-перекладного словника; на всіх стадіях дослідження застосовувався порівняльно-зіставний метод.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше проведено монографічний опис запозичень у термінології менеджменту російської та української мов; розроблено модель категорійно-поняттєвої організації терміносфери менеджменту; простежено системотвірний вплив іншомовної терміносфери менеджменту на відповідні терміносфери російської та української мов у сфері гніздової структурації й парадигматичних відношень; досліджено вплив іншомовної метафоричної номінації на розвиток когніо- і терміносфер мов-реципієнтів; визначено етапи адаптації термінів у мові й мовленні мови-реципієнта.

Теоретичне значення дисертаційної роботи визначається тим, що спостереження й узагальнення, зроблені під час дослідження, можна використати в подальшій розробці теорії взаємодії мов, проблем білінгвізму й освоєння запозичень. Аналіз еквівалентних термінів менеджменту російської, української, а також інших мов у плані зовнішньої форми, графічного оформлення й ступеня інтернаціоналізації може бути підґрунтям для опрацювання нових принципів уніфікації і стандартизації термінології менеджменту.

Практичне значення роботи полягає в тому, що результати аналізу іншомовних термінів у системі менеджменту російської та української мов можна використати при проведенні аналогічних досліджень інших терміносистем, а також при системному описі запозичень у цих мовах. Досліджений матеріал може використовуватися при вирішенні актуальних питань лексикографічної практики, у процесі уніфікації економічної термінології взагалі, створенні стандарту термінології менеджменту російської та української мов. Матеріали дисертації можуть знайти застосування при розробці спецкурсів із термінології, порівняльного мовознавства, лексикології. Створений тлумачно-перекладний тримовний словник може бути рекомендований студентам вищих навчальних закладів, слухачам систем перекваліфікації й перепідготовки кадрів, менеджерам, підприємцям. Результати дослідження допоможуть уточнити лексикографічні дані загальних тлумачних і перекладних словників, відповісти на питання про ступінь впливу англійської мови на мови-реципієнти в сфері термінології.

Апробація роботи. Основні положення дисертації висвітлювалися на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (Сімферополь, 2001-2005), Міжнародній науковій конференції “Діахронічне, типологічне й контрастивне дослідження германських, романських і слов'янських мов (семантика й словотвір)” (Донецьк, 2001), Міжнародній науково-практичній конференції “Право та лінгвістика”, V звітній науково-практичній конференції професорсько-викладацького та курсантського (студентського) складу Кримського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ (Сімферополь, 2003), Всеукраїнській науковій конференції “Українська наукова термінологія в діахронному та синхронному аспектах” (Сімферополь, 2004), IV Всеукраїнській науково-практичній конференції “Гуманітарна освіта у профільних вищих навчальних закладах: проблеми і перспективи” (Київ, 2005).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено у шести наукових статтях, із яких три надруковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із переліку умовних позначень, вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури (253 найменування), списку використаних джерел і фактичного матеріалу (61 найменування). Матеріали дослідження узагальнено в 6 таблицях і проілюстровано 6 рисунками. Загальний обсяг роботи становить 222 сторінки, основний зміст – 193 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано вибір проблематики, об'єкта, предмета дослідження; визначено актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання роботи; розкрито наукову новизну дослідження, його теоретичне і практичне значення, описано методи дослідження.

У першому розділі “Науково-лінгвістичні основи вивчення термінів менеджменту” розглянуто базові поняття сучасного термінознавства, висвітлено принципи й шляхи формування терміносистем, роль і місце запозичення у формуванні терміносистем спеціальних галузей знань, що перебувають у постійному розвитку, визначені екстралінгвістичні й лінгвістичні чинники процесу запозичення в термінології менеджменту.

При всій різноманітності підходів до визначення терміна досягненню мети й вирішенню завдань нашого дослідження найбільше відповідає визначення, запропоноване О. С. Ахмановою, згідно з яким термін – це слово або словосполучення спеціальної (наукової, технічної тощо) мови, створюване (прийняте, запозичене і т.п.) для точного вираження спеціальних понять і позначення спеціальних предметів.

У лінгвістичній літературі майже аксіоматичним стало твердження про те, що термінологія не еквівалентна терміносистемі. При цьому істотні розходження між цими двома утвореннями вчені вбачають у тому, що термінологія становить певною мірою безструктурний набір одиниць, “доступний” лише свідомому впорядкуванню; терміносистема ж – кінцевий продукт свідомого впорядкування термінів, коли її структура адекватна структурі системи понять певної науки. Щоб перетворитися в терміносистему, термінологія повинна пройти процес тотальної систематизації, яка охоплює всі рівні мови. Термінологія як частина лексичного складу загальномовної системи перебуває в тісній залежності від її лексико-граматичних законів, що виявляються в парадигматичних і синтагматичних характеристиках термінів.

Інтерес до вивчення шляхів і принципів формування терміносистем підтримується, на думку Л. В. Івіної, такими важливими об'єктивними передумовами, як: 1) порівняно незначною теоретичною і практичною розробленістю проблеми формування нових терміносистем; 2) утворенням галузевих терміносистем на межі декількох галузей знань і сфер діяльності; 3) появою значної кількості нових термінів при одночасному “відмиранні” частини колишньої термінології.

Усе зазначене безпосередньо стосується й термінології менеджменту (далі – ТМ), активне формування якої в російській та українській мовах припадає на 90-і рр. ХХ ст. Поряд із дослідженнями терміносистеми фінансово-економічної сфери діяльності в цілому на матеріалі англійської, російської та української мов (див., наприклад, праці В. М. Лейчика, М. В. Китайгородської, С. В. Сахневич, Л. В. Івіної, О. В. Чуєшкової та ін.), наявні дослідження, присвячені вивченню її окремих терміносистем, зокрема, маркетингу (Д. П. Шапран), бізнесу (В. В. Нікітіна, К. О. Захарчук), венчурного фінансування (Л. В. Івіна), ринку (Т. С. Кондратьєва), комерції (М. Б. Яніна, К. Шевчинська), мікроекономіки (А. Д. Олійник), біржі (Н. О. Жданова).

Термінологія менеджменту будь-якої мови – складна система, в якій паралельно функціонують терміни як національного, так і іншомовного походження. У дисертації під запозиченням розуміємо процес взаємодії двох чи більше мовних систем із наступним переходом мовних елементів однієї мови в іншу, зміною запозичених слів на всіх рівнях системи мови-реципієнта, засвоєнням нових і диференціацією вже наявних раніше значень предметів, явищ, понять. Отже, запозичення є активним процесом, при якому мова, що запозичує, не пасивно сприймає чуже слово, а так чи інакше переробляє його і включає в систему своїх внутрішніх відношень.

Згідно з класифікацією С. В. Гриньова, яка базується на характері запозиченого матеріалу, виділяються три основні різновиди запозичення: матеріальне запозичення, калькування і змішане запозичення.

До матеріального запозичення належать запозичені слова, іншомовні вкраплення, екзотизми, варваризми, а також терміноїди іншомовного походження, які не мають широкого вживання: андеррайтинг / андерайтинг, истеблишмент / істеблішмент, гудвил / гудвил тощо; grape vine / grape vine, R & D / R & D, локаут / локаут; ноу хау / ноу-хау // ноу-гау і под Одна скісна лінія (/) використовується для фіксації еквівалента в російській і українській мовах; зірочка (*) позначає відсутність фіксації еквівалента в одній із мов: перед скісною лінією – у російській, після скісної – в українській мові; дві скісні лінії (//) використовуються для відділення варіантів або синонімів у переліку прикладів однієї мови..

Серед способів калькування виділяємо: а) словотворче калькування, при якому запозичується структура іншомовної лексеми: Х-неэффективность / Х-неефективність // ікс-неефективність / x-inefficiency; самоуправление / самоменеджмент // аутогений менеджмент / self-management; б) фразеологічне калькування, при якому відбувається послівний переклад іншомовного словосполучення: “объятия плюшевого медведя” / * / teddy bear hug; дерево решений / дерево рішень / decision tree; в) семантичне калькування, коли слово набуває додаткового значення: “перегрев” / “перегрів” / overheating, охотник за головами / * / headhunter та ін.

При змішаному запозиченні одна частина лексеми запозичується, а друга перекладається: псевдокоманда / * / pseudo-team. Сюди також варто віднести й синтаксичні кальки, що суміщають автохтонні й запозичені компоненти: анализ потока фондов / аналіз потоку фондів / funds flow analysis.

Як відомо, тенденції поглиблення міжмовної подібності й глобалізації економічних знань викликають певний паралелізм у розвитку мов і знаходять вираження у збільшенні запозичень інтернаціональних елементів, у тому числі в термінологічній лексиці. За нашими підрахунками, у досліджуваному матеріалі з 1752 термінів російської мови й 1402 термінів української мови 367 термінів є інтернаціоналізмами (~ 24 %), що походять з латинської (167), грецької (44), німецької (22), англійської (47), французької (85) мов. Ці слова відображають фундаментальні економічні й управлінські поняття, наприклад: аболіціонізм (англ.), брейншторм (англ.), вакансія (франц.), організація (франц.), етика (грец.), контроль (франц.), конфлікт (лат.), криза (грец.), персонал (лат.) та ін. 76 % складають терміни, запозичені із сучасної англійської мови, 1 % – з японської мови: норми “он”, “семпай”, “кохай”, “дорьо”, норми “гірі”, принцип “ва”, метод “рінгі”.

У другому розділі “Особливості формування терміносистем менеджменту в мовах-реципієнтах” розглянуто основні етапи історичного розвитку теорії і практики менеджменту в світі загалом, у Росії й Україні зокрема, визначено чинники, що впливають на характер поняттєвої структури терміносфери менеджменту в мовах-реципієнтах, схарактеризовано дві концептуальні моделі поняттєво-тематичної сфери менеджменту, виявлено зв'язок терміносфери менеджменту із загальнонауковою термінологією та загальновживаною лексикою.

Розвиток теорії менеджменту характеризується безперервністю і відображає континуум змін, що відбуваються в суспільстві, економіці, у всій системі соціально-економічних відносин. Нові умови економічного розвитку колишніх республік СРСР, які стали незалежними державами, потребували створення нової, більш ефективної й гнучкої системи управління виробничими процесами, що базується на творчій ініціативі й заповзятливості як окремих осіб, так і трудових колективів та їхніх керівників. Рівень розвитку національної економіки багато в чому визначається якістю управлінської праці, а необхідність створення оптимальних умов для неї зумовлює появу управлінця нового типу, що й викликало до життя бурхливий розвиток такої сфери, як менеджмент.

Формування і розвиток української та російської моделі менеджменту відбувається не тільки під впливом сучасних американських шкіл, але й під впливом накопиченого вітчизняного й світового досвіду. Сьогодні менеджмент – обов'язкова навчальна дисципліна у вищих навчальних закладах економічного профілю й на економічних факультетах усіх вищих навчальних закладів як у Росії, так і в Україні. У цих державах активно розвивається й наукова діяльність у сфері менеджменту, з кожним днем збільшується кількість перекладної й вітчизняної літератури з проблем управління. Все це сприяє бурхливому розвитку ТМ російської та української мов, який переважно відбувається паралельно, однак має й певні особливості в кожній із них.

Порівняльне вивчення словників, укладених нами на підставі текстового аналізу посібників із менеджменту і глосаріїв, виявило, що в загальному континуумі термінів менеджменту можна виділити базові терміни, які характеризують загальну концептосферу менеджменту у всіх його варіаціях. Це ядро терміносистеми у свою чергу відповідає ядру загальної концептосфери менеджменту, яке описується загальною теорією менеджменту (див. рис. 1).

1. Номінативний простір загальної економічної сфери2. Номінативний простір

різновидів менеджменту3. Номінативний простір загальної теорії менеджментуРис.1. Співвідношення ТМ із загальною терміносферою економіки

Аналіз насамперед англійських, а також російських та українських текстів, що відбивають концептосферу й терміносферу менеджменту (наукові монографії, навчальні посібники, довідники й словники), дозволив виділити сім базових поняттєвих блоків, до яких входять субблоки нижчого рівня: 1. “Теоретичні основи менеджменту”: теорії, школи, принципи, закони менеджменту; 2. “Цілі і функції”: різновиди цілей, планування, організація, мотивація, контроль; опрацювання стратегій, аналіз, прогнозування; регулювання, керування, координація тощо; 3. “Інструменти”: методи, критерії, показники, документи та ін.; 4. “Суб’єкти”: менеджери різних рівнів, керівники тощо; 5. “Об’єкти”: організації, виробництво, персонал, зовнішнє середовище (конкуренти, покупці та ін.); 6. “Організаційні процеси”: комунікації, прийняття рішень, керування організаційними змінами та ін.; 7. “Організаційна поведінка”: культура організації, влада, керівництво та лідерство, керування конфліктами тощо.

Терміни, що становлять мовну базу основних поняттєвих блоків, одночасно формують ядерну, центральну частину терміносфери менеджменту. Когніосфера, або концептосфера, менеджменту має складну ієрархічну структуру, що відбивається в термінологічній системі, в якій репрезентовано як родові, так і видові поняття.

Крім ієрархічного зв'язку по вертикалі, терміносфера менеджменту поняттєво перетинається з багатьма суміжними терміносистемами й спеціальними сферами інших сфер людської діяльності (див. рис. 2).

МЕНЕДЖМЕНТ

^ | ^ | ¦ | ¦ | ¦ | ¦ | ¦ | ¦ | ^

психо- логія | право | біржа | бізнес | марке-тинг | вироб-ництво | фінанси | екаун-тинг | матема-тика

^

загальноекономічні поняття і показники

^

загальнонаукова термінологія

^

загальновживана лексика

Рис. 2. Концептуальна структура ТМ

ТМ охоплює значну кількість термінів, які характеризують як власне управлінські поняття, так і загально- та конкретноекономічні поняття й реалії, з якими доводиться мати справу менеджерові в тій або іншій сфері його діяльності, у рамках того чи іншого виду менеджменту.

У третьому розділі “Системотвірний потенціал запозичень у терміносферах менеджменту мов-реципієнтів” характеризуються роль запозичень у розвитку системних відносин у приймаючих терміносистемах, а саме: у розвитку різних типів гніздової структурації, парадигматичних зв’язків, аналізуються основні тенденції метафоричної номінації в мовах-реципієнтах, встановлюються системотвірні можливості однослівних запозичень.

Однослівні запозичення в ТМ мов-реципієнтів з огляду на семантику та їх функціональне призначення у складі ТМ діляться на сім тематичних груп: назви суб'єктів: адвайзер / * / adviser; андеррайтер / андерайтер / underwriter; инсайдер / інсайдер / insider; лидер / лідер / leader; назви функцій, видів діяльності, операцій управлінської діяльності: логистика / логістика / logistics; аутсорсинг / * / outsorting; контроллинг / контролінг / controlling; назви теорій менеджменту: бихевиоризм / біхевіоризм / behaviorism; менеджеризм / менеджеризм / managerism; тейлоризм / тейлоризм / taylorism; назви на позначення інструментів, методів, показників тощо: бенчмаркинг / бенчмаркінг / benchmarking; брейнсторминг / брейншторм / brainstorming; назви об'єктів: конгломерат / конгломерат / conglomeration; “бонанза” / * / bonanza; венчур / * / venture; назви інших понять управлінської діяльності: синергизм // синергия / синергія / synergy; назви організаційних процесів: вестинг / * / vesting; вэлфер / * / welfare та ін.

Досліджуючи роль запозичень у гніздовій структурації ТМ, ми враховували той факт, що структура кожної терміносистеми відбиває характер взаємозв'язку її термінів, які визначають специфіку співвідношення найменувань понять на різних рівнях. У результаті аналізу матеріалу виявлено три типи гнізд:–

лексико-словотвірні гнізда: а) гіперо-гіпонімічні гнізда, що включають родовий термін і префіксальні чи складні гіпероніми: менеджмент – проект-менеджмент – риск-менеджмент – тайм-менеджмент – топ-менеджмент / менеджмент – ловер-менеджмент – мідл-менеджмент – ризик-менеджмент; б) согіпонімічні гнізда: дезинтермедиация – реинтермедиация / дезінтермедіація – реінтермедіація; в) гнізда, що характеризуються відношеннями суміжності, співположення (але не метонімії): “особа – дія / операція / діяльність”: андеррайтер – андерайтинг / андерайтер – андерайтинг; рекрутер – рекрутинг / *; трейдер – трейдинг / *; “особа – діяльність – теорія”: менеджер – менеджмент – менеджеризм та ін.;–

лексичні гнізда: 1) гнізда з вершиною-запозиченням: инжиниринг / інжиніринг, контролинг / контролінг, инвестиции / інвестиції та ін.; 2) гнізда з вершиною-інтернаціоналізмом: контроль / контроль, риск / ризик і под. Серед них, у свою чергу, виділено три підгрупи термінів: а) від 10 до 20 видових найменувань: інформація, комунікація, концепція тощо; б) від 20 до 40 найменувань: компанія, культура, організація та ін.; в) від 40 до 90 найменувань: структура (45), метод (80), стратегія (83), теорія (87) та ін.–

лексико-тематичні гнізда: запозичені або кальковані терміни-согіпоніми, які відбивають когнітивний фрагмент іншомовної ТМ, використовуючи метафоричні найменування: “долина смерти” / * / Death Valley – ‘період розвитку компанії на стартовому етапі, який можуть пройти тільки найвитриваліші компанії’, “звёзды” / зірки / stars – ‘підприємства, що завоювали великі частки ринку в динамічних секторах економіки’; “дойные коровы” / дійні корови / cash cow – ‘підприємства, що завоювали великі частки ринку’; “дикие кошки” / дикі кішки / cats – ‘підприємства, що завоювали невеликі частки ринку в галузях, які швидко розвиваються і де є великі ризики’ та ін.

Дослідження термінів менеджменту на семантичному рівні виявило, що найпродуктивнішим способом семантичної деривації в ТМ є метафоризація. З огляду на семантику проаналізованих термінів та їхнє функціональне призначення у складі ТМ виділено сім тематичних груп, що приймають метафоричні номінації: назви суб'єктів: а) посадових осіб: “без пиджака” / * / shirtsleeve; б) підприємців, інвесторів: “сторожовий пес” / * / watchdog, “придонный рыбак” / * / bottom fisher; назви політики власників компаній щодо співробітників: “золотое” рукопожатие / * / golden handshake, компенсация по принципу “кафетерия” / * / cafeteria system of compensation; назви компаній: а) що є об'єктами поглинання з боку інших компаній: “хромая утка” / * / lame duck; б) що допомагають уникнути поглинання: “белый рыцарь” / * / white knight; в) виступають як суб’єкти поглинання: “серый рыцарь” / * / grey knight; г) успішних з погляду прибутковості: компания “голубая фишка” / компанія “голуба фішка” / blue chip; ґ) непривабливих з погляду прибутковості, неактивних: “спящая” компания / * / dortmant company; д) різних організаційних типів: материнская компания / материнська компанія / parent company; назви зовнішньої взаємодії між компаніями: а) стратегії поглинання: “медвежьи объятия” / “ведмежі обійми” / bear hug, б) стратегії й засоби захисту від поглинання: пилюля ядовитая // отравленная // пилюля с ядом / * / poison pill, в) зовнішнє середовище: “крысиные бега” / * / rat race; назви видів діяльності, ситуації: струс / * / shake up; стеллаж “китайская стена” / * / Chinese Wall; назви теоретичних понять менеджменту: критический путь / * / critical path; ловушка активности / * / activity trap; назви інструментів управлінської діяльності: дерево решений / древо рішень / dicision tree тощо.

Системотвірний вплив терміносистеми-джерела на терміносистеми-реципієнти проявляється також у парадигматичних відношеннях. На рівні синонімії виділяються чотири явні тенденції: а) наявність двох матеріально запозичених синонімів: таймрайт – таймер; буккипинг – эккаунтинг; рекрутмент – хайринг; б) одночасне вживання запозиченого терміна і його кальки: брейн-дрейн – утечка мозгов; гудвилл – “добрая воля”; в) кальковані синоніми метафоричного характеру: “денежная корова” – “дойная корова” – “наличная корова”; г) варіативні синонімічні ряди: управління – організація – керівництво – менеджмент; контроль – моніторинг – перевірка – аудит та ін.

Більшість полісемічних термінів ТМ утворено в результаті перенесення запозичених або калькованих термінів із кількома значеннями в системи-реципієнти: истеблишмент / істеблішмент / establishment – ‘заклад; установа; заснування; штат (службовців); штатні посади; штатний розклад; підприємство; державний лад; правлячі кола; можновладці’; бихевиоризм / біхевіоризм / behaviorism – ‘поведінка; поводження; вчинок; режим; якість; реакція; динаміка’ та ін.

Використання синонімії і полісемії в ТМ мов-реципієнтів пояснюється специфікою розвитку самої науки менеджменту, яка зумовлює необхідність семантичних змін у загальнонаукових термінах, зміни первинних значень термінів, а також потребою термінологізації загальновживаних слів (парадигма, мафія, модель), їх ретермінологізації (матриця, харизма, ресурси), транстермінологізації (експлікація (лінг.); аналіз (хім.); стратегія (політ.); стимул, комунікація (псих.); симптом, санація, санирование (мед.)).

У результаті входження того самого терміна до різних термінологій однієї мови проявляються міжсистемні омонімічні відношення: дарвинизм / * / darwinism – ‘еволюційний процес, при якому сильніші підприємства витісняють із ринку слабкіших конкурентів; стерилізація / * / sterilization – ‘нейтралізація будь-якого економічного процесу’ та ін.

Антонімія в ТМ представлена появою антонімічних парадигм: мэрджэр / * / merger – ‘злиття, поглинання’ – “гринмэйл” // “зелений шантаж” / * / greenmail – ‘викуплення компанією своїх акцій для протидії спробі поглинання’ тощо.

У четвертому розділі “Адаптація запозичень і проблема їхньої уніфікації в системах-реципієнтах” розглянуто основні етапи графіко-фонетичної та структурної адаптації, виявлено рівень поняттєвої асиміляції запозичень у мові й мовленні, визначено спосіб лексикографічного опису термінології менеджменту в системах-реципієнтах.

Розглядаючи процес запозичення як єдиний діалектичний процес, у якому перетинаються дві мовні системи, ми визначили п'ять основних етапів запозичення: 1) проникнення, 2) пристосування, 3) інтеграції або вживання “на рівних”, 4) стабілізації, 5) реєстрації. Результати дослідження процесу адаптації запозичень у мовах-реціпієнтах унаочнює наступна таблиця:

Таблиця 1.

Адаптація термінів ТМ у писемному мовленні мови-реципієнта

мова-реципієнт | 1 етап | 2 етап | 3 етап | 4 етап | 5 етап | абрев. і акроніми | незареєстр. терміни | Усього

Українська | 4

0.3 % | 104

7 % | 99

7 % | 442

32 % | 716

51 % | 37

2.6 % | 686

49 % | 1402

Російська | 1

0.05 % | 150

8 % | 442

25 % | 177

10 % | 947

54 % | 35

2 % | 805

46 % | 1752

Розглядаючи графіко-фонетичну адаптацію як перший ступінь адаптації, відзначимо, що механізм трансформації фонемного складу іншомовних термінів, як правило, не відрізняється від загальних способів освоєння запозичень, які входять у мови-реципієнти шляхом транскрипції або транслітерації, хоча виявлено випадки співіснування транскрибованої й транслітерованої форми того самого слова: дистрибутор – дистрибьютер / distributor, мерчендайзинг – мерчандайзинг / merchandising, мерчендайзер – мерчандайзер / merchandiser, риэлтер – риэлтор – риелтор / realtor, супервизор – супервайзер – супервайзор / supervisor і под. Зафіксовано також субституцію, наприклад, англійського диграфа аи сполученням ав, що більше відповідає українській адаптаційній традиції: авдитор. У результаті звукової дивергенції виникають фонетичні варіанти в мові-реципієті (далі – МР). Наприклад, англійська фонема [h] замінюється українськими фонемами [х] або [г], а іноді й [ґ]: Ґоторн – Хонторн / Hawthorne, холдинг – голдинг – ґолдинг / holding, хайринг – гайринг / hiring і навіть ноу-ґау при більше поширеному ноу-хау / know how.

Дослідження свідчить про те, що структурна адаптація запозичених термінів має різноманітний характер і експлікується різноманітними структурними відповідностями або невідповідностями вихідних і запозичених номінацій у системах-реципієнтах.

Однослівному терміну мови-джерела (далі – МД) найчастіше відповідає двослівний і термін-калька МР: продвижение по службе / просування (по роботі) / advancement; обратная связь / зворотний зв'язок / feedback; создание сети контактов / створення мережі контактів / networking і под.

Двокомпонентному терміну МД відповідає модель “іменник + іменник” у МР: культура власти / культура влади / power culture; стратегия корпорации / стратегія корпорації / corporate strategy; инвестиционный план / інвестиційний план / investment plan; управление долгом / управління боргом / debt management; управление наличностью / управління готівкою / cash management; управление персоналом / управління кадрами / personal management і под.

Однак серед термінів цієї моделі можливі розбіжності між українським і російським аналогами. Російська калька, наприклад, відповідає моделі “іменник + іменник”, а українська – двом моделям: “прикметник + іменник” (“іменник + іменник”): стратегия маркетинга / маркетингова стратегія // стратегія маркетингу / marketing strategy, хоча варіативність атрибутивного компонента властива також терміносистемі російської мови: стратегия корпорации // корпоративная стратегия / стратегія корпорації // корпоративна стратегія / corporate strategy.

Іноді в ролі атрибута в МД виступають дієприкметники, яким у МР може відповідати прикметник або дієприкметник: прикладная этика / прикладна етика / applied ethics; ограниченная рациональность / обмежена раціональність / restricted rationality; рабочая группа / робоча група / working group; обслуживающий персонал / обслуговуючий персонал / operating personnel. Остання модель може передаватися також сполученням двох іменників: управление снабжением / управління постачанням / purchasing management.

Трикомпонентному терміну МД можуть відповідати три моделі в МР: ““іменник + іменник + іменник”: комплекс механизмов управления/ * / management mechanisms complex; “прикметник + іменник + іменник”: жизненный цикл предприятия / життєвий цикл підприємства / enterprise life cycle; обратная задача управления / * / reverse management problem; “іменник + прикметник + іменник”: модель организационного поведения / модель організаційної поведінки / organization behavior model і под.

Чотирикомпонентні терміни МД менш частотні в МР: “іменник + прикметник + прикметник + іменник”: норматив собственных оборотных средств / норматив власних оборотних коштів / norm of internal working capital, организационная форма предпринимательской деятельности / організаційна форма підприємницької діяльності / organizational form of business activity та ін.

У складі ТМ функціонують також п’яти- та шестикомпонентні терміни, але подібних термінів засвідчено небагато й вони частіше збігаються з дефініцією: управління підприємством за участю працівників підприємства / participative management, викуп контрольного пакета акцій корпорації її персоналом / management buyout.

Крім безпосередньо складних слів, у ТМ є складноскорочені назви-абревіатури. Вони містять ту ж кількість і якість інформації, що й відповідні розгорнуті варіанти термінів. У нашому матеріалі виявлено такі різновиди абревіатурних відповідностей:

1) абревіатури МД, перенесені в МР шляхом орфографічної трансплантації: исследование и развитие / дослідження й розробка / R & D (Research and Development); исполнительный директор / керуючий найвищого рангу / CEO (Chief Executive Officer); всеобщий менеджмент качества / всеосяжне управління якістю / TQM (Total Quality Management) та ін;

2) абревіатури МД, створені в МР шляхом буквального перекладу: ФПГ (финансово-промышленная группа) / ФПГ (фінансово-промислова група) / FIG (Financial Industrial Group), * / ГКП (група керування проектом) / PMT (Project Management Team); * / ППП (проект підтримки підприємства) / ESP (Enterprise Support Project) та ін.

Зазначимо, що в одній МР та сама абревіатура МД може мати абревіатурний еквівалент, а в іншій – описовий переклад: управленческая информационная система / АІЗ (система адміністративно-інформаційного забезпечення) / MIS (Management information system); АСУ (автоматизированная система управления) / виробництво за допомогою комп’ютерів / CAM (computer-assisted manufacturing) і под. Факт існування подібних найменувань пояснюється недавнім утвердженням самої науки менеджменту як окремої науки.

Унормування ТМ відбувається у процесі функціонування термінів у мові й мовленні. Під час соціологічного опитування визначено ступінь адаптації запозичених термінів у повсякденне мовлення й міру поняттєвого розуміння носіями мови-реципієнта термінів менеджменту (див. табл. 2. Умовні скорочення: н – низький, с – середній, в – високий рівень освоєння).

Таблиця 2

Ступінь адаптації запозичених термінів у мовленні

№

п/п | Терміни | Рівні мовної системи |

комуніка-тивний

фонетичний |

лексико-семантичний |

морфологічний |

синтаксичний

1 | Хайринг | С | С | Н | Н | С

2 | Антрепренер | Н | С | Н | Н | Н

3 | Консалтинг | С | С | С | С | В

4 | Маркетинг | С | В | В | С | В

5 | Синекура | С | С | Н | Н | Н

6 | Абсентеїзм | Н | Н | Н | С | Н

7 | Брейншторм | С | С | Н | Н | С

8 | Моніторинг | В | С | С | С | В

9 | Менеджеризм | Н | Н | С | Н | Н

10 | Ф'ючерси | Н | Н | Н | Н | Н

11 | Інжиніринг | С | С | С | С | С

12 | Афірмація | Н | Н | Н | Н | Н

13 | Біхевіоризм | Н | С | Н | Н | Н

14 | Штат | В | В | В | В | В

15 | Аутсайдер | С | С | С | С | С

16 | Харизма | С | С | Н | Н | С

17 | Андеррайтинг | Н | Н | Н | Н | Н

18 | Локаут | Н | Н | Н | Н | Н

19 | Гудвіл | С | Н | Н | Н | С

З огляду на таку ситуацію виникла необхідність упорядкувати цю термінологію шляхом створення тримовного (українсько-російсько-англійського) тлумачно-перекладного словника з термінології менеджменту.

Викладене вище дозволяє зробити такі висновки:

1. Термінологія менеджменту російської та української мов є не просто сукупністю слів і словосполучень, які номінують основні суб’єкти, об’єкти й процеси управлінської діяльності, а складним, певним чином структурованим утворенням, що формується на основі англо-американської моделі терміносистеми, внаслідок природного еволюційного розвитку теорії менеджменту протягом XIX –XX ст. в країнах Західної Європи та США.

2. Проведене дослідження свідчить про те, що процес запозичення набуває визначального, системотвірного характеру у формуванні відповідних терміносистем мов-реципієнтів. Встановлено загальні фактори, які сприяють цьому процесу в мові-реципієнті: а) наявність контакту мови-реципієнта з мовою-джерелом; б) необхідність номінації суб’єктів, об’єктів і процесів управлінської діяльності в мовах-реципієнтах; в) запозичення термінів разом із запозиченням нових явищ, понять і реалій; г) входження термінів і кальок у мову-реципієнт не розрізненими одиницями, а групами й цілими тематичними блоками; ґ) фактор престижності, тобто прагнення до “сучаснішого” терміна, що виявляється у відданні переваги іншомовному терміну за наявності вже існуючого слова.

3. Особливістю ТМ у мовах-реципієнтах є паралельне функціонування термінів як національного, так й іншомовного походження, у результаті того, що запозичення забезпечують, з одного боку, економію мовних засобів, а з іншого – використовуючи готові одиниці чужої мови, заповнюють номінативні лакуни терміносистеми менеджменту мов-реципієнтів.

4. Розроблені в процесі дослідження концептуальні моделі терміносфери менеджменту дозволили визначити місце термінології менеджменту в системі загальноекономічної термінології, а також сприяли систематизації й структурації її термінів у мовах-реципієнтах. Завдяки цьому сформовано адекватне уявлення про поняттєво-тематичні сфери менеджменту, які складаються із семи базових поняттєвих блоків: “Теоретичні основи менеджменту”; “Мета й функції”; “Інструменти”; “Суб'єкти”; “Об'єкти”; “Організаційні процеси”; “Організаційна поведінка”. У результаті можна стверджувати, що структура ТМ загалом адекватна структурі системи понять теорії менеджменту.

5. У процесі дослідження встановлено, що системотвірна роль запозичень виявляється, насамперед, у розвитку гніздової структурації, а саме: у формуванні в досліджуваних терміносистемах-реципієнтах лексико-словотворчих, лексичних і лексико-тематичних гнізд, а їх характерною ознакою є переважно відкритий характер, що позначається на значно вищому дериваційному потенціалі.

6. ТМ є достатньо організованою, структурно впорядкованою цілісністю взаємопов’язаних термінів, ядро якої відповідає ядру загальної концептосфери менеджменту, який описується загальною теорією менеджменту, де серед номінативного простору було виділено: 1) загальноекономічна сфера, 2) різновиді менеджменту, 3) загальна теорія менеджменту.

7. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що завдяки процесу запозичення в мовах-реципієнтах відбуваються зміни не тільки в структурі, але й у семантиці, що сприяють розширенню варіантності термінів і значною мірою зумовлюють її в мовах-реципієнтах, призводячи до появи полісемії, синонімії, антонімії та омонімії в українській і російській лексиці з менеджменту. Це тісно пов’язано з формуванням самої науки менеджменту як наукової галузі в мовах-реципієнтах. Встановлено тенденцію до наявності паралельно існуючих синонімічних термінів, розвитку нових значень, розмивання семантичних границь, трансформації значення запозиченого слова в мовах-реципієнтах у силу певних причин. У зв’язку із цим лише звертання до мови-джерела допомогло з'ясувати адекватне значення терміна й правильно визначити його поняття в мовах-реципієнтах.

8. Характерною рисою репрезентації когнітивної сфери термінології менеджменту в мовах-реципієнтах є висока насиченість метафоричними позначеннями, які допомагають осмислювати абстрактні поняття в конкретніших термінах. Велика кількість метафоричних номінацій являє собою фразеологічні сполучення, що є професіоналізмами в мовах-реципієнтах й у цій якості прийшли до приймаючих терміносистем. Запозичені кальки-фразеологізми й однослівні метафори заповнюють значний сектор когнітивного простору, репрезентуючи широкий спектр спеціальних концептів, чимало з яких поки ще відсутні в мовах-реципієнтах, але можуть з’явитися.

9. При запозиченні було виявлено певні системні зміни на фонетичному, орфографічному та морфологічному рівнях при адаптації термінів до терміносистеми-реципієнта. Проведений аналіз виявив значну розбіжність у способах передачі еквівалентних лексем у мовах-реципієнтах. Це свідчить про незавершений процес формальної адаптації термінів, де частіше відбувається буквальне “пересадження” запозичення в мову-реципієнт, завдяки орфографічній трансплантації, трансфонії або транслітерації.

Структурна адаптація однослівних і складних термінів має різноманітний характер, однак найвиразнішою тенденцією є відтворення їх за допомогою синтаксичного засобу. Особливістю структурної адаптації ТМ є існування багатокомпонентного терміна, який збігається з його