НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

ЗАХАРКЕВИЧ Наталія Петрівна

УДК 332.122

ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ
ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ БУРЯКОЦУКРОВОГО ВИРОБНИЦТВА

Спеціальність 08.10.01 – розміщення продуктивних сил

і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Хмельницькому університеті управління та права

Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор

Чмир Олена Сергіївна,

Науково-дослідний економічний інститут (НДЕІ) Міністерства економіки України, завідувач сектором відділу регіональної політики

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Орловська Юлія Валеріївна,

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури МОН України, завідувач кафедри міжнародних відносин

кандидат економічних наук

Коломицева Олена Віталіївна,

Черкаський державний технологічний університет МОН України, доцент кафедри менеджменту

Провідна установа – Рада по вивченню продуктивних сил України

НАН України (м. Київ), відділ комплексного розвитку продуктивних сил

Захист відбудеться “25” січня 2007 р. о 14 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д.26.801.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук НДЕІ Міністерства економіки України за адресою: м. Київ, бульвар Дружби народів, 28, 5 поверх, малий зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці НДЕІ Міністерства економіки України за адресою: м. Київ, бул. Дружби народів, 28, перший поверх.

Автореферат розісланий “__ ” грудня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, д.е.н. О.Ю. Рудченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний стан економіки регіонів України характеризується значними диспропорціями у структурі виробництва, нагромадженням економічних та соціальних проблем. Це зумовлено недосконалістю галузевої організації більшості регіональних господарських комплексів, їх низькою економічною ефективністю; значними відмінностями між регіонами в рівнях соціально-економічного розвитку; нераціональним використанням місцевих природних і трудових ресурсів тощо. Однією з причин такого становища є низький рівень конкурентоспроможності регіональних виробництв. Тому надзвичайної актуальності набуває проблема формування стратегій зміцнення їх конкурентних позицій для поєднання інтересів галузі та регіонів, створення умов для ефективного розвитку територій.

Питання розробки регіональних стратегій підвищення конкурентоспроможності на регіональному рівні розглядались у наукових працях багатьох учених-економістів і практиків, зокрема – Г.Л Азоєва, Л. В. Балабанова, С. С. Гаркавенка, І. М. Ліфіца, В. Д. Нємцова, М. Портера, Х.А Фасхієва, Р.А.Фатхутдінова. Дослідженням науково-методичних засад управління економікою на макро- та мезорівнях, а також формуванням регіональних стратегій займаються В.Ф. Беседін, В.М. Геєць, Б.М. Данилишин, Ю.В. Орловська, В.І. Пила, Д.М. Стеченко, Л.Г. Чернюк, О.С. Чмир та ін. Галузевий аспект, зокрема опрацювання методичних і прикладних питань функціонування регіональних продуктових підкомплексів, є провідним у роботах П.П. Борщевсього, Л.В. Дейнеко, О.С. Зайця, О.В. Коломицевої, А.С. Лисецького, В.П. Мартьянова, П.Т. Саблука.

Між тим, не знайшли належного висвітлення проблеми забезпечення конкурентоспроможності та ефективного управління галуззю на регіональному рівні. Отже, важливе значення для теорії та практики має вивчення територіальних особливостей функціонування регіонального виробництва, обґрунтування методичних підходів до оцінки його конкурентних позицій та розробки адекватної регіональної стратегії розвитку. Вищезазначене зумовлює актуальність і практичну цінність дисертаційної роботи, її основні цілі, завдання та структуру.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов’язана з виконанням наукових досліджень відповідно до плану науково-дослідної роботи Хмельницького університету управління та права, зокрема, теми: “Проблеми трансформації регіональної економіки та механізми стимулювання сталого соціально-економічного розвитку” (номер державної реєстрації 0104U010899, 2005 р.), де автором опрацьовано методичний інструментарій оцінки конкурентоспроможності галузі регіону.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у розробці методичних підходів до оцінки конкурентних позицій галузі регіону та обґрунтуванні стратегічних напрямів підвищення її конкурентоспроможності.

Задля досягнення поставленої мети були порушені та послідовно вирішувались такі завдання:

— визначити теоретичну сутність конкурентоспроможності галузі регіону;

— систематизувати наукові принципи розвитку та розміщення продуктивних сил регіону, окреслити загальну схему оцінки ефективності функціонування галузі на регіональному рівні;

— удосконалити методичний інструментарій оцінки ефективності розміщення та функціонування регіонального виробництва;

— провести аналіз структурно-динамічних зрушень у формуванні сировинної бази бурякоцукрового виробництва, розвитку переробної сфери та визначити перспективи функціонування галузі в регіоні;

— розробити методичні засади оцінки конкурентоспроможності галузі регіону та опрацювати базові стратегії зміцнення її конкурентних позицій;

— обґрунтувати ефективність впровадження стратегії підвищення конкурентоспроможності регіонального виробництва.

Об’єктом дисертаційного дослідження є процес підвищення конкурентоспроможності галузі регіону, а його предметом – теоретичні, методичні та практичні питання формування стратегії зміцнення конкурентних позицій регіонального виробництва.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали: діалектичний метод пізнання економічних процесів, закони суспільного розвитку, основні положення економічної теорії, наукові праці з проблем розвитку регіональної економіки, конкурентоспроможності та агропромислового виробництва.

Зокрема, для визначення сутності конкуренції, вивчення принципів розвитку і розміщення продуктивних сил застосовувався конструктивно-логічний метод. Аналітичний, графічний метод і метод економічного районування дозволили визначити особливості територіального розташування та оцінити ефективність функціонування бурякоцукрового виробництва Хмельницької області, а за допомогою аналізу, синтезу та порівняння було проведено діагностику стану і динаміки його розвитку. При розробці методики оцінки конкурентної позиції галузі регіону використовувались матричний метод та метод експертних оцінок.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну:

одержано вперше:

— введено у науковий обіг дефініцію “конкурентоспроможність галузі регіону”, під якою пропонується розуміти сукупну здатність підприємств, локалізованих на певній території, що належать до одного виду економічної діяльності, зберігати свою позицію на національному ринку, утримувати і нарощувати обсяги виробництва продукції, досягати вищих прибутків порівняно з підприємствами того ж виду економічної діяльності, зосередженими в іншому регіоні. Це дає можливість більш точно визначити економічну сутність процесів конкуренції, які відбуваються на регіональному рівні, адекватно обрати інструментарій оцінки конкурентних позицій;

— розроблено методичні рекомендації щодо комплексної оцінки конкурентних позицій регіонального виробництва, які ґрунтуються на послідовному визначенні ефективності функціонування суб’єктів господарювання, рівня конкурентоздатності продукції та конкурентоспроможності галузі, що в сукупності дозволяє обирати базовий варіант регіональної стратегії розвитку, застосовуючи для цього сформовану шкалу оцінок за встановленими інтервалами значень коефіцієнту;

удосконалено:

— методику оцінки ефективності функціонування та розміщення галузі регіону, що складається з трьох базових компонентів (використання ресурсів, організація виробничої діяльності, вплив галузі на регіональний розвиток) та покладена в основу дослідження регіонального виробництва, яка, на відміну від існуючих підходів, дозволяє визначати сприятливі ареали локалізації підприємств певного виду економічної діяльності, оцінювати характер організації виробництва, виокремлювати групи найбільш перспективних суб`єктів господарювання та розробляти плани реструктуризації галузі на регіональному рівні;

— запропоновано систему заходів, спрямованих на інтенсифікацією розвитку бурякоцукрового виробництва регіону, що побудована у формі дерева організаційно-економічних і виробничих цілей, реалізація яких буде сприяти підвищенню ефективності функціонування цукрової галузі регіону;

дістало подальший розвиток:

— уточнено ключові аспекти базової стратегії підвищення конкурентоспроможності галузі регіону, яка випливає з результатів комплексного аналізу структурно-динамічних зрушень в бурякоцукровому виробництві Хмельницької області, враховує його поточні конкурентні позиції та зміну функціональної і територіальної структури;

— обґрунтовано ефективність реалізації стратегії підвищення конкурентоспроможності регіонального виробництва з метою забезпечення сталого розвитку галузі та сприяння загальному соціально-економічному піднесенню в регіоні, доцільність запровадження якої підтверджена комплексом прогнозних розрахунків.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані та обґрунтовані в дисертаційній роботі наукові розробки дають можливість удосконалити механізм управління розвитком регіонального виробництва. Запропоновані методичні підходи можуть бути використані обласними державними адміністраціями та їх управліннями промисловості і центрами агропромислового розвитку при діагностиці стану галузей регіону та розробці економічних програм і проектів їх сталого функціонування.

Основні пропозиції та висновки щодо збалансованого розвитку галузі на регіональному рівні використані головним управлінням агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації у процесі реалізації заходів, спрямованих на інтенсифікацію бурякоцукрового виробництва, а також при розробці планів реструктуризації підкомплексу на період 2006 –  рр. (довідка №253/88-10-22 від 26 вересня 2006 р.).

Результати дисертаційної роботи використовуються у Хмельницькому університеті управління та права при викладанні курсів “Фінанси підприємств”, “Управління персоналом”, “Керівник адміністративної служби” та “Страхування” (довідка № 829/87-04-01/06 від 29 вересня 2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Висвітлені у дисертаційній роботі пропозиції і висновки належать особисто автору і є його внеском у розвиток теорії та практики розміщення продуктивних сил. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи пройшли апробацію та отримали позитивне схвалення на міжнародних науково-практичних конференціях: “Проблеми обліку, аудиту та економічного аналізу за умов стабілізації економіки України” (м. Хмельницький,
12-13 грудня 2003 р.); “АПК в умовах активізації інтеграційних процесів: стан, проблеми, перспективи” (м. Кам’янець-Подільський, 20-21 травня 2004 р.), а також всеукраїнських: “Актуальні проблеми державної регіональної політики в умовах проведення адміністративної реформи в Україні” (м. Хмельницький, 16 травня 2003 р.), “Управління у ХХІ столітті: погляд молодих вчених” (м. Хмельницький, 27-28 лютого 2004 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано
7 статей (в тому числі 6 одноосібних у наукових фахових виданнях) загальним обсягом 2,9 у.д.а., з яких 2,8 у.д.а. належать особисто автору.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (160 найменувань). Робота викладена на 198 сторінках, 154 з яких займає основний текст, а також містить 29 таблиць та 12 рисунків, 7 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Перший розділ “Регіональні особливості формування конкурентоспроможності виробництва” присвячений розгляду сутності базового понятійного апарату, визначенню теоретичних основ ефективності функціонування регіонального виробництва та аналізу методичних засад оцінки його конкурентних позицій.

Вивчення існуючих підходів до трактування сутності конкурентоспроможності стосовно різних суб’єктів оцінки приводить до висновку про необхідність розмежування понять “конкурентоспроможність галузі” та “конкурентоспроможність галузі регіону”. У першому випадку об’єктом безпосереднього дослідження буде виступати сукупність усіх виробничих одиниць, які беруть участь переважно в однакових або подібних видах економічної діяльності та діють в межах певної країни, а в другому — розташованих на території певного адміністративно-територіального утворення.

Вищезазначене зумовило формулювання дефініції “конкурентоспроможність галузі регіону”, під якою пропонується розуміти сукупну здатність підприємств, локалізованих на певній території, що належать до одного виду економічної діяльності, зберігати свою позицію на національному ринку, утримувати і нарощувати обсяги виробництва продукції, досягати вищих прибутків порівняно з підприємствами того ж виду економічної діяльності, зосередженими в іншому регіоні. Таке трактування сутності поняття “конкурентоспроможності галузі регіону” покладено в основу методики оцінки конкурентних позицій регіонального виробництва.

Формуючи основи ефективного функціонування галузі регіону, слід визначити вихідні принципи її розміщення. Зокрема, аналіз існуючих наукових підходів щодо територіальної організації регіонального виробництва зумовив необхідність пошуку загальних засад оцінки результативності діяльності та розміщення видів економічної діяльності на регіональному рівні. На наш погляд, вони мають містити дослідження трьох базових компонентів – оцінку ефективності використання ресурсів, організації виробничої діяльності та впливу функціонування галузі на розвиток соціально-економічних процесів регіону (рис. 1). Дана схема включає два блоки, пов’язані з аналізом розміщення підприємств та функціонування галузі в регіоні.

Зокрема, економічна оцінка ресурсів галузі передбачає визначення реального їх обсягу з метою оптимізації діяльності підприємств. Для вивчення стану забезпеченості регіонального виробництва окремими видами ресурсів слід застосовувати такі показники, як обсяг, якісний склад, структуру, рівень забезпеченості, попит та пропозицію на них. Розміщення ресурсів характеризує щільність розташування та ступінь територіальної доступності. Крім того,

ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РОЗМІЩЕННЯ
ГАЛУЗІ РЕГІОНУ

Оцінка

ресурсної бази галузі | Оцінка ефективності організації виробничої діяльності підприємств галузі | Вплив галузі на соціально-економічний розвиток регіону

Загальна економічна оцінка ресурсної бази галузі | Ступінь забезпеченості підприємств галузі окремими видами ресурсів | Питома вага галузі у формуванні ВВП регіону

Характеристика локалізації ресурсів у межах регіону | Просторове розміщення виробничих потужностей галузі в регіоні | Бюджетні надходження від діяльності галузі регіону

Чисельність зайнятих
у галузі

Оцінка організації виробництва та реалізації продукції галузі

Розвиток об’єктів соціальної інфраструктури

Умовні позначення:

Блок оцінки ефективності розміщення галузі

Блок оцінки ефективності функціонування галузі | Розвиток суміжних галузей

Рис. 1. Схема оцінки ефективності функціонування та розміщення галузі регіону

Примітка. Складено автором

дослідження їх використання має бути тісно пов’язане з вивченням організації виробництва в регіоні. Це передбачає застосування показників, за допомогою яких можна оцінити, перш за все, оптимальну організацію виробничих процесів, розміщення виробництв, загальну ефективність виготовлення і реалізації продукції галузі.

Вплив на соціально-економічний розвиток регіону в даному контексті доцільно вивчати з точки зору ефективності функціонування підприємств галузі та їх внеску в динаміку економічних і соціальних процесів. Для цього необхідно використовувати такі характеристики як формування доходів місцевих бюджетів за рахунок надходжень від діяльності господарюючих суб’єктів даного виду економічної діяльності; зростання доходів населення шляхом забезпечення зайнятості працівників; розвиток соціальної інфраструктури, стимулювання діяльності суміжних галузей а також застосовувати показники виробництва продукції на душу населення та питомої ваги галузі у створенні ВВП регіону.

Практика господарювання зумовлює необхідність розробки методичних підходів до оцінки конкурентних позицій регіонального виробництва. Зокрема, така методика повинна враховувати специфіку функціонування галузі на регіональному рівні та передбачати формування базових стратегій її розвитку. У той же час, дослідження конкурентної позиції регіонального виробництва вимагає проведення попереднього ґрунтовного аналізу його становища та перспектив діяльності.

У другому розділі “Економічна діагностика стану та ефективності функціонування бурякоцукрового виробництва регіону” розроблені методичні підходи до оцінки ефективності розміщення підприємств галузі регіону, проведено аналіз структурно-динамічних зрушень у формуванні сировинної бази та діяльності переробних підприємств бурякоцукрового виробництва Хмельницької області.

Для визначення характеру розміщення об’єктів певного виду економічної діяльності в межах регіону та розробки стратегії їх розвитку доцільно використовувати комплекс методів, основними з яких є аналітичний, економічного районування, графічний. Зокрема, аналітичний метод дозволяє виділити критерії відбору найбільш ефективних виробництв та порівняти фактичні дані з визначеним “еталоном”.

Забезпечення збалансованого розвитку регіонального виробництва потребує знання особливостей його розміщення. Отже, необхідним є проведення економічного районування, враховуючи економічне положення адміністративно-територіальних одиниць, питому вагу виду економічної діяльності в галузевій структурі; чисельність зайнятих; забезпеченість ресурсами; потребу населення та підприємств у продукції галузі тощо.

Графічний метод дозволяє системно та наочно представити картину розташування підприємств, їх тяжіння до сировинних зон та визначати найбільш оптимальні варіанти поєднання виробничої і ресурсної бази. Для цього запропоновано наносити на карту вже сформовані економічні райони та підприємства, визначати межі сировинних зон, а також тяжіння підприємств до ринків збуту продукції.

Комплексне застосування цих методів при аналізі ефективності розміщення підприємств галузі регіону дозволило визначати оптимальні варіанти поєднання виробничої і сировинної бази, диференціювати територію за районами сприятливості щодо розвитку тієї чи іншої галузі виробництва.

На викладених вище засадах автором проведено аналіз розміщення бурякоцукрового виробництва Хмельницької області, в результаті якого встановлено, що більшість переробних підприємств цукрової галузі локалізовані у сприятливих економічних районах і мають достатній потенціал для розвитку (рис. ). Лише одне підприємство з дев’яти, на нашу думку, не має перспектив щодо подальшого функціонування, оскільки розташоване в економічному районі, що є несприятливим для вирощування цукрової сировини та неефективно організовує виробничі процеси.

На відміну від переважної частини регіонів України харчова промисловість у Хмельницькій області значно залежить від аграрної сфери. Продукція бурякоцукрового підкомплексу становить 10,1% загального обсягу промислового виробництва області (365,94 млн. грн.) та 37,7% – у структурі харчової галузі регіону. Загальна кількість зайнятих на цукрових заводах становить 2981 особу або майже 15% чисельності працівників харчового виробництва та 3,7% робітників промисловості.

За результатами комплексного аналізу діяльності бурякоцукрового виробництва Хмельницької області встановлено, що впродовж 1990-2005 рр. відбулось значне скорочення обсягів виробництва цукру. Це зумовлено зменшенням надходження сировини та зниженням її якісних характеристик (табл. 1). Разом з тим, починаючи з 2004 р. відбувається поступове збільшення обсягів випуску продукції цукрової галузі: у 2004 р. – на 19% (16,57 тис. т), у 2005 р. – на 24% (26,4 тис. т), яке пов’язане із зростанням заготівлі сировини на 7,8% та збільшенням показника виходу цукру до 13%.

Аналіз тенденцій роботи цукрових підприємств регіону дає підстави зробити висновок про наявний потенціал функціонування досліджуваної галузі на регіональному рівні. Проте обрання відповідних варіантів стратегічних рішень можливе лише при проведенні попередньої оцінки конкурентних позицій регіонального виробництва.

Таблиця 1

Динаміка основних техніко-економічних показників роботи
цукрових заводів Хмельницької області

Показники | Роки | 2005 у % до 1990

1990 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005

Заготівля буряків, тис. т | 4164,00 | 1272,60 | 970,40 | 778,20 | 929,70 | 1002,30 | 24,07

Цукристість коренеплодів при прийманні, % | 16,99 | 14,70 | 13,72 | 15,57 | 15,32 | 16,52 | 97,23

Втрати сировини при зберіганні, % | 3,95 | 2,82 | 3,11 | 3,22 | 2,61 | 1,93 | 48,86

Переробка буряків, тис. т | 4244,40 | 1236,70 | 939,90 | 752,90 | 905,40 | 983,00 | 23,16

Цукристість стружки, % | 15,91 | 14,14 | 13,09 | 14;82 | 14,87 | 14,98 | 94,15

Виробництво цукру, тис. т | 519,45 | 135,09 | 92,18 | 87,23 | 103,80 | 128,40 | 24,72

Вихід цукру, % | 12,28 | 10,92 | 9,83 | 11,58 | 11,45 | 13,06 | 106,35

Простої, усього, діб | 34,78 | 41,57 | 171,07 | 16,70 | 16,40 | 15,80 | 45,42

у т. ч. позацехові простої, діб | 11,47 | 34,56 | 167,82 | 14,16 | 14,10 | 13,90 | 121,19

Середньодобова переробка цукрових буряків, тис. т | 38,95 | 31,57 | 27,97 | 22,59 | 22,64 | 22,87 | 58,72

Витрати палива, % до маси буряків | 6,22 | 6,29 | 6,32 | 6,30 | 6,29 | 6,15 | 98,88

Витрати вапнякового каменю, % до маси буряків | 6,79 | 7,00 | 7,00 | 7,10 | 7,00 | 7,00 | 103,09

Примітка. Складено автором за даними Управління харчової промисловості Хмельницької області

У третьому розділі дисертаційної роботи “Обґрунтування стратегії підвищення конкурентоспроможності регіонального виробництва” розроблено методичні рекомендації щодо оцінки конкурентних позицій галузі, визначено конкурентоспроможність бурякоцукрового виробництва Хмельницької області, обрано базові види стратегій розвитку галузі та оцінено соціально-економічну ефективність їх впровадження.

У зв’язку з відсутністю у науковій літературі усталених методичних підходів до оцінки конкурентоспроможності регіонального виробництва, автором розроблені методичні рекомендації визначення конкурентної позиції галузі регіону. Вони можуть бути представлені у вигляді логічної схеми, яка включає п’ять основних етапів (рис. 3).

Етап 1 | Визначення критеріїв та показників конкурентоспроможності підприємств галузі регіону

Етап 2 | Формування системи бальної оцінки критеріїв і показників конкурентоспроможності підприємств та встановлення вагових коефіцієнтів їх значимості

Етап 3 | Розрахунок показників оцінки конкурентоспроможності підприємств та переведення їх у відносні величини (бали)

Етап 4 | Визначення комплексного показника оцінки конкурентоспроможності по кожному підприємству галузі регіону

Етап 5 | Розрахунок комплексного узагальненого показника конкурентоспроможності галузі регіону та порівняння його з базовими значеннями

Рис. 3. Логічна схема визначення комплексного показника конкурентоспроможності галузі регіону

Примітка. Складено автором

На початковому етапі передбачається встановлення певних критеріїв, які є ключовими в діяльності підприємств і прямо впливають на їх можливість конкурувати на ринку. В основу визначення конкурентної позиції підприємств галузі регіону покладено оцінку чотирьох групових показників конкурентоспроможності, а саме: ефективності виробничої діяльності; платоспроможності; фінансової стійкості; оцінки конкурентоздатності продукції.

До першої групи показників, що характеризують ефективність виробничої діяльності, доцільно віднести економічність виробничих витрат, раціональність експлуатації основних фондів, досконалість технології виготовлення товару, організацію праці на виробництві.

У другу групу включено показники, що відображають оцінку рівня платоспроможності підприємств, тобто їх здатність відповідати за своїми зобов’язаннями, можливість забезпечувати стабільний розвиток у майбутньому. Це – коефіцієнти загальної ліквідності, ліквідності та абсолютної ліквідності.

До третьої групи відносяться показники, що характеризують фінансову стабільність підприємств, зокрема – коефіцієнт фінансової стійкості; коефіцієнт фінансової автономії; коефіцієнт оборотності балансу та коефіцієнт маневреності власних коштів.

У четвертій групі об’єднані критерії оцінки конкурентоспроможності продукції підприємств. Стосовно цукрового виробництва регіону – це органолептичні показники якості продукції відповідно до ДСТУ “Цукор-пісок” (смак і запах, сипучість, колір, гранульованість, чистота розчину) та ціна. Відносно інших галузей промисловості повинні бути визначені параметри, що відображають якісний рівень продукції за державними та світовими стандартами, цінові критерії.

З метою переведення результатів оцінки у відносні величини пропонується використовувати 15-бальну шкалу. При цьому значення “5 балів” надається показнику, який гірший за базовий; “10 балів” – на рівні базового; “15 балів” – є більшим за базовий. У зв’язку з тим, що кожен показник має різний ступінь важливості для розрахунку коефіцієнта конкурентоспроможності, експертним шляхом визначено коефіцієнти їх вагомості. Проведена бальна оцінка зумовила розрахунок показників по кожній групі критеріїв за формулою:

, (1)

де  – коефіцієнт групової оцінки і-ї групи показників конкурентоспроможності l-ї організації; –

бальна оцінка j-го показника оцінки конкурентоспроможності l-ї організації і-ї групи показників; –

коефіцієнт вагомості j-го показника оцінки конкурентоспроможності організації і-ї групи показників;

m – кількість показників оцінки в групі.

На основі отриманих групових критеріїв оцінки конкурентоспроможності сформовано комплексний показник конкурентоздатності підприємств галузі регіону. Для його визначення використано принцип розрахунку середньої арифметичної зваженої, причому урівноважуючим коефіцієнтом для цукрової промисловості виступає фактична потужність підприємств (максимально можливий обсяг переробки цукрової сировини за добу). Для інших галузей таким показником можуть бути частка ринку, обсяги реалізації продукції тощо. У результаті отримано наступну формулу для розрахунку:

, (2)

де k – комплексний показник оцінки конкурентоздатності підприємств галузі регіону;

Pl – комплексний показник оцінки конкурентоспроможності l-го підприємства регіону;

Nl – добова потужність переробки сировини l-м підприємством регіону;

p – кількість підприємств певної галузі в регіоні.

Розрахований комплексний показник буде знаходитись в межах
між 5 та 15 балами. Отримане числове значення коефіцієнта конкурентоспроможності галузі регіону дає можливість визначити, на яких конкурентних позиціях знаходяться підприємства даного виду економічної діяльності та розробити регіональну стратегію їх подальшого функціонування. Загальна інтерпретація результатів оцінки представлена у табл. 3. Наведені типи стратегій окреслюють загальні концептуальні напрями функціонування регіонального виробництва. Вони, у свою чергу, визначають види стратегій, які оцінюються показниками ефективності їх впровадження.

Таблиця 3

Інтерпретація результатів оцінки конкурентоспроможності

Бальна

оцінка комплексного показника конкуренто-спроможності | Характеристика рівня конкуренто-спроможності | Пропоновані регіональні стратегії

Тип стратегії | Вид стратегії

5?k?8,4 | Низький рівень конкуренто-спроможності | Поступове згортання виробничої діяльності | - стратегія ліквідації;

- стратегія “збору врожаю”;

- стратегія “горизонтальної інтеграції”

8,5?k?11,6 | Середній рівень конкуренто-спроможності | Забезпечення збереження конкурентних позицій | - стратегія “закріплення”;

- стратегія „вибіркового стимулювання”;

- стратегія „динамічного росту”

11,7?k?15 | Високий рівень конкуренто-спроможності | Укріплення лідируючих позицій на ринку | - стратегія “закріплення”;

- стратегія “інновації”;

- стратегія “конфронтації”

Примітка. Розроблено автором

Опрацьований алгоритм є універсальним та може бути застосований при аналізі показників ефективності виробничої діяльності, фінансової стійкості та платоспроможності підприємств галузі регіону, проте потребує додаткового опрацювання в частині визначення конкурентоздатності продукції на основі матричного методу.

Відповідно до запропонованої авторської методики визначено комплексний показник конкурентоспроможності цукрових підприємств Хмельницької області. Отримане числове значення коефіцієнта – 9,41 бала, дає підстави зробити висновок про середній рівень конкурентоспроможності бурякоцукрового виробництва регіону, що за наведеною методикою означає вибір стратегії, спрямованої на забезпечення збереження конкурентних позицій. Ця стратегія може бути впроваджена через практичну реалізацію одного з трьох видів, а саме: стратегії “закріплення”, “вибіркового стимулювання” та “динамічного росту”. Зокрема, стратегія “закріплення” передбачає подальше стале функціонування підприємств галузі зі збереженням поточного обсягу виробництва та існуючих господарських зв’язків з постачальниками і споживачами. У стратегії “вибіркового стимулювання” пропонуємо концентрувати виробництво на більш конкурентоспроможних і перспективних з точки зору розміщення та ефективності функціонування підприємствах із максимальним завантаженням їх виробничих потужностей. Стратегія “динамічного росту” орієнтована на підвищення конкурентоспроможності галузі регіону шляхом нарощування виробництва по всіх підприємствах даного виду економічної діяльності за рахунок інтенсифікації розвитку сировинної бази та вдосконалення виробничих процесів.

Розрахунок соціально-економічної ефективності впровадження кожної з названих вище стратегій на прикладі бурякоцукрового виробництва Хмельницької області довів, що найбільш результативною за комплексом економічних, соціальних і бюджетних показників є стратегія “динамічного росту”. Її реалізація потребуватиме здійснення комплексу заходів з інтенсифікації вирощування цукрових буряків та вдосконалення діяльності переробних підприємств регіону.

Основні напрями реалізації даної стратегії запропоновано відобразити в концепції розвитку продуктового підкомплексу регіону, зокрема, у програмі діяльності бурякоцукрового виробництва на період до 2010 року. Це створить передумови для попередження кризових ситуацій у галузі, дасть можливість визначити пріоритетні завдання, механізми реалізації превентивних і стимулюючих заходів, що забезпечить стабільне і збалансоване функціонування регіональної економіки.

ВИСНОВКИ

Дисертаційну роботу спрямовано на розв’язання важливої економічної проблеми – забезпечення ефективного функціонування галузі регіону шляхом формування стратегії зміцнення її конкурентоспроможності. Проведене наукове дослідження дозволило визначити ряд наукових положень і практичних рекомендацій, спрямованих на стабілізацію регіональних економічних процесів. Основні результати роботи:

1. Узагальнення теоретичних положень щодо сутності понять „конкуренція” та „конкурентоспроможність” дозволило виявити їх характеристики (зокрема, суперництво, динамічність, примусовість, зв’язок з інноваційними процесами) та сформулювати авторське визначення дефініції „конкурентоспроможність галузі регіону”, яка у подальшому використана при опрацюванні методичних рекомендацій щодо оцінки конкурентних позицій галузі на регіональному рівні.

2. Аналіз наукових підходів до визначення ефективності територіальної організації регіонального виробництва зумовлює необхідність удосконалення інструментарію оцінки оптимальності розміщення та функціонування галузі регіону. У зв’язку з цим запропоновано схему дослідження, яка ґрунтується на діагностиці трьох базових компонентів, а саме: використанні ресурсів, організації виробничої діяльності та впливу галузі на регіональний розвиток. Проведена на основі цього комплексна оцінка дала можливість найбільш точно визначити перспективи функціонування регіонального виробництва та розробити базові стратегії його розвитку.

3. За результатами апробації опрацьованих методичних підходів до оцінки територіальної локалізації підприємств певного виду економічної діяльності у сформованих економічних районах області, що ґрунтуються на використанні таких методів наукового дослідження, як аналітичний, економічного районування, графічний, визначено сприятливі ареали локалізації підприємств цукрової галузі регіону та оптимальні варіанти поєднання виробничої і сировинної бази.

4. Проведений аналіз структурно-динамічних зрушень у бурякоцукровому виробництві регіону свідчить про структурні, функціональні та організаційно-економічні зміни, які мали місце в галузі. Зокрема, спостерігається значне падіння обсягів виробництва цукру, закриття ряду цукрових заводів, зменшення посівних площ, вивільнення значної частини сільського і міського населення, зайнятого на переробних підприємствах та в аграрній сфері.

5. Встановлено, що методичні засади визначення конкурентних позицій галузі регіону із використанням теорії ефективної конкуренції, методів економічного аналізу, експертних оцінок і матричного дали можливість визначити конкурентоспроможність регіонального виробництва та шляхом порівняння сформованих числових інтервалів окреслити базові типи і види регіональних стратегій розвитку галузі.

6. За результатами вивчення конкурентної позиції бурякоцукрового виробництва Хмельницької області на основі авторської методики обрано три види регіональних стратегій його функціонування, а саме: стратегії „закріплення”, „вибіркового стимулювання” та „динамічного росту”. Прогноз їх ефективності на період 2006-2010 рр. дав змогу визначити, що найбільш результативним варіантом є впровадження стратегії “динамічного росту”. З метою її виконання доцільним є здійснення ряду заходів, спрямованих на реалізацію організаційно-економічних та виробничих цілей. Зокрема, у сфері буряківництва необхідно збільшити обсяги виробництва цукрових буряків шляхом зростання врожайності коренеплодів, підвищення кваліфікації кадрів на селі, запровадження інтенсивних технологій у веденні рослинництва та розвитку насінництва в регіоні. У переробній сфері слід розширити обсяг квот “А” і “В” виробництва цукру, диверсифікувати продукцію переробних підприємств, удосконалити процедуру контролю якості.

7. Розроблені теоретико-методичні положення щодо формування стратегій зміцнення конкурентних позицій галузі регіону дозволяють здійснювати оцінку ефективності розміщення і функціонування регіонального виробництва, визначати рівень його конкурентоспроможності та обґрунтовувати типи і види регіональних стратегій розвитку шляхом розрахунку соціально-економічної ефективності їх впровадження. Застосування зазначених підходів сприятиме раціональному використанню наявного природо-ресурсного потенціалу, створить умови для стабільного розвитку галузі в межах регіонів, зміцнення її конкурентних позицій на регіональному та національному ринку продуктів, забезпечить позитивний ефект щодо збільшення доходів населення, підвищення зайнятості в сільській та міській місцевостях, зростання валового внутрішнього продукту регіону.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

у наукових фахових виданнях:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

в інших виданнях:

7.

8.

9.

АНОТАЦІЇ

Захаркевич Н. П. Формування регіональної стратегії підвищення конкурентоспроможності бурякоцукрового виробництва. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 – розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. – Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, Київ, 2006.

Дисертаційне дослідження присвячене вирішенню наукових і практичних проблем розробки стратегій підвищення конкурентоспроможності регіонального виробництва, що має практичне значення для подальшого розвитку і функціонування регіональної економіки та зміцнення конкурентних позицій підприємств галузі. У роботі визначено теоретичну сутність дефініції “конкурентоспроможність галузі регіону”, розглянуто принципи розвитку і розміщення продуктивних сил. Удосконалено методичний інструментарій оцінки ефективності розміщення та функціонування регіонального виробництва, розроблено методику оцінки конкурентоспроможності галузі регіону. Здійснено аналіз структурно-динамічних зрушень у функціонуванні бурякоцукрового виробництва регіону. Опрацьовано основні стратегії підвищення конкурентоспроможності регіонального виробництва, проведено їх оцінку з точки зору впливу на розвиток соціально-економічних процесів регіону.

Ключові слова: конкуренція, конкурентоспроможність галузі регіону, регіон, бурякоцукрове виробництво, стратегія.

Захаркевич Н. П. Формирование региональной стратегии повышения конкурентоспособности свеклосахарного производства. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 – размещение производительных сил и региональная экономика. – Научно-исследовательский экономический институт Министерства экономики Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена разработке научных подходов к формированию региональной стратегии повышения конкурентоспособности отраслевого производства. Объектом исследования выступает конкурентоспособность отрасли региона, а его предметом – научно-методические основы определения стратегии повышения конкурентоспособности регионального производства.

Обобщены теоретические положения конкурентоспособности, уточнено определение основных понятий. Дана авторская трактовка дефиниции “конкурентоспособность отрасли региона”, учитывающая территориальную организацию регионального производства в контексте сохранения и повышения своих конкурентных позиций.

Сформулированы базовые принципы эффективного размещения продуктивных сил региона и определены подходы к их оценке. Они предусматривают три базовых компонента – оценку эффективности использования ресурсов, организации производственной деятельности и влияние отрасли на развитие социально-экономических процессов региона. Систематизированы существующие подходы к определению конкурентных позиций продукта, предприятий и отрасли.

Усовершенствованы методические подходы к исследованию эффективности размещения регионального производства, базирующиеся на использовании аналитического, графического методов и метода экономического районирования. Их апробация на примере сахарной отрасли Хмельницкой области позволила определить благоприятные ареалы локализации предприятий данного вида экономической деятельности, оценить характер организации производства и выделить группы наиболее перспективных субъектов хозяйствования. Проанализирована деятельность свеклосахарного подкомплекса Хмельницкой области, что дало возможность обосновать перспективы отрасли, а также систематизировать проблемные моменты её развития.

Предложена методика оценки конкурентоспособности отрасли региона, включающая оценку эффективности производственной деятельности предприятий, их платёжеспособности, финансовой стойкости и конкурентной позиции продукции. На основе средней арифметической взвешенной сформирован комплексный показатель конкурентоспособности предприятий регионального производства.

Применение методики на примере сахарных заводов Хмельницкой области позволило оценить нынешний уровень конкурентоспособности и выбрать один из трёх возможных видов региональных стратегий функционирования свеклосахарного подкомплекса. Оценка социально-экономической эффективности внедрения стратегий на протяжении
2006-2010 гг. относительно свеклосахарного подкомплекса Хмельницкой области дала возможность выбрать базисный вид стратегии и сформировать концептуальные направления её реализации.

Сформулированные в диссертационном исследовании основные положения будут способствовать повышению эффективности функционирования регионального производства, что создаст предпосылки для развития экономики региона.

Ключевые слова: конкуренция, конкурентоспособность отрасли региона, регион, свеклосахарное производство, стратегия.

Zakharkevych N.P. Forming the Regional Strategy for Increasing the Competitiveness of the Production of Sugar out of White Beet. - Manuscript.

Candidate dissertation in Economic Sciences on speciality 08.10.01 – Allocation of Productive Forces and Regional Economy. – Scientific Research Economic Institute of the Ministry of Economy of Ukraine, Kyiv, 2006.

The dissertation is devoted to solve scientific and practical problems of development of strategies for increasing the competitiveness of the regional production that have practical importance for the further development and operation of regional economy and for strengthening the competitive positions of enterprises of the branch. In the paper the essence of the notions “competition” and “competitiveness of the branch of the region” has been define more precisely; the principles of development and allocation of productive forces have been considered. Methodical instruments of evaluating the effectiveness of location and function of regional production have been proposed. The methods of evaluating competitiveness of branch of the region have been worked out.

The structural and dynamic shifts in the development and operation the sub complex, producing sugar out of white beet, in Khmelnytsky oblast have been analyzed. The main strategies for increasing competitiveness of production of sugar out of white beet have been studied. Their economic evaluation has been conducted from the position of regional effectiveness. The mechanisms of these strategies have been defined.

Key words: competition, competitiveness of the branch of the region, region, production of sugar out of white beet, strategy.