ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені І.І. Мечнікова

БАЛЮТА Емма Григорівна

УДК 811.111’373’373.7:502.3

НОВА ЛЕКСИКА ТА ФРАЗЕОЛОГІЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

СФЕРИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ

І ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПАРАМЕТРИ

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Одеса - 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Запорізькому національному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Зацний Юрій Антонович,

Запорізький національний університет,

завідувач кафедри

теорії та практики перекладу.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Левицький Андрій Едуардович,

Інститут філології

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка,

професор кафедри теорії та практики перекладу

з англійської мови;

кандидат філологічних наук, доцент

Шевченко Неллі Георгіївна,

Одеський національний університет

імені І.І. Мечникова,

доцент кафедри лексикології і стилістики

англійської мови.

Провідна установа: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (кафедра германського, загального та порівняльного мовознавства) Міністерство освіти і науки України, м. Чернівці

Захист відбудеться “ 25 ” травня 2007 року о 12.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 Одеського національного університету імені І.І. Мечникова за адресою: 65058, м. Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 165а.

Із дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І. Мечникова за адресою: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розіслано “ 22 ” квітня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Матузкова О.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Наприкінці ХХ – на початку ХХІ століть сфера екології виявилась одним із головних постачальників неологізмів англійської мови у зв’язку з новими тенденціями і напрямами соціально-екологічного розвитку. Зміни в суспільстві вимагають уточнення, поглиблення наявних наукових понять та зумовлюють утворення нових мовних одиниць на позначення сучасних реалій життя. Екологічна проблема, породжена саме антропогенним впливом, стала однією з глобальних загальнолюдських проблем. Якщо навіть у першій половині XX ст. рівень розвитку матеріального виробництва не вимагав урахування віддалених наслідків виробничо-господарського втручання, то з другої половини XX ст. такий облік стає об’єктивно необхідною умовою існування людства взагалі.

Сфера екології як сукупність феноменів, що потребують адекватної номінації, є однією з основних джерел інновацій не тільки в англійську мову, але й в інші європейські мови з урахуванням того, що останнім часом англійська мова набуває статусу мови міжнародного спілкування (А.Д. Бєлова; В.М. Лопатін; Д. Кристл; П. Грут; Ф. Клоуер). Саме зростання кількості лексичних і фразеологічних одиниць, тематично пов’язаних з екологією, пояснює підвищений дослідницький інтерес до цієї сфери як одного з джерел поповнення словникового складу.

Настав час, коли сучасний англомовний екологічний лексикон потребує комплексного лінгвістичного та соціолінгвістичного аналізу і детального дослідження у рамках сучасних наукових поглядів на природу і функції нової лексики. Ми вважаємо, що екологічний лексикон є особливою лексико-семантичною підсистемою мови, до якої ми уналежнюємо ядерну екологічну термінологію (концептуальні одиниці), периферійну (поліфункціональну суміжну термінологію) – лексико-фразеологічні одиниці з інших терміносфер, що використовуються у сфері екології, а також шар нетермінологічної (загальновживаної) лексики англійської мови, яка обслуговує тематичну сферу екології.

Необхідність вивчення мови сфери охорони довкілля викликана і розвитком екологічної свідомості людства та пов’язаних із ним широких змін у суспільстві. Ці зміни вимагають функціонування нових понять, поглиблення й уточнення існуючих, а це, у свою чергу, зумовлює утворення нових мовних одиниць. Про актуальність дослідження у сфері екології свідчать праці мовознавців, зокрема, дисертація І.О. Розмаріци, в якій здійснюється комплексний аналіз комунікації в екологічній сфері і досліджується єдність вербальної та невербальної комунікації, а також реалізація комунікативних стратегій у різних моделях адресантно-адресатної конфігурації екологічного дискурсу.

Проте, на даному етапі розвитку лінгвістичної науки дослідження мови сфери екології проводяться переважно у прикладному, лексикографічному аспекті. Поза увагою вивчення залишаються шляхи, способи та засоби поповнення лексикону англійської мови досліджуваної сфери і її вплив на словниковий склад, на тенденції розвитку лексико-семантичної системи англійської мови. Поява численної кількості інновацій, що відбивають загострені проблеми довкілля, потребує соціофункціонального аналізу інноваційних процесів у мові сфери екології.

Отже, актуальність вибору теми визначається, з одного боку, роллю екологічної лексики у збагаченні словникового складу англійської мови, а з іншого – необхідністю комплексного аналізу інноваційних процесів та явищ у лексиці сфери екології останніх десятиліть.

Зв’язок дослідження з науковими програмами, темами. Роботу виконано в межах комплексної наукової теми факультету іноземної філології Запорізького національного університету „Розвиток словникового складу романських та германських мов” (тему затверджено вченою радою Запорізького державного університету, протокол № 4 від 24 грудня 2002 року).

Метою нашої роботи є розкриття тенденцій збагачення екологічного лексикону англійської мови шляхом лінгвістичного та соціолінгвістичного аналізу словотвірних, семантичних і фразотвірних процесів.

Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких основних завдань:

· визначення сегменту екологічного лексикону англійської мови;

· з’ясування ролі словотвірної деривації, зокрема активних способів і моделей словотвору, джерел і механізмів формування нових словотворчих засобів, розкриття зв’язків між словотворчими процесами;

· дослідження напрямів, характеру, механізмів та результатів семантичних змін;

· виявлення джерел формування фразеологічних неологізмів, способів фразеологізації словосполук, структурно-семантичних особливостей нової екологічної фразеології;

· встановлення кореляції між соціальними і лінгвальними інноваційними процесами та явищами шляхом аналізу ядерних, ключових одиниць виділених екофункціональних класів.

Об’єктом дослідження виступає лексикон сфери екології сучасної англійської мови.

Предметом дослідження є інноваційні словотворчі, семантичні, фразеологічні процеси англійської мови сфери охорони довкілля в їх зв’язку із соціальними процесами та явищами.

Головні методи та прийоми дослідження визначаються метою та завданнями роботи. У роботі ми поєднуємо синергетичний , ономасіологічний та семасіологічний підходи до проблем номінації. Застосовуються методи лінгвістичного та соціолінгвістичного аналізу, а також лексикографічний, контекстуальний, дескриптивний, структурно-словотвірний та соціофункціональний аналіз, аналіз словникових дефініцій, елементи етимологічного аналізу та кількісні методи.

Матеріалом дослідження слугували понад 1550 слів, лексико-семантичних варіантів та словосполучень, які поповнили словниковий склад англійської мови сфери екології за останні десятиліття. Джерелами фактичного матеріалу послужили словники та довідники неологізмів, англомовні періодичні видання, інтернет-сайти, присвячені проблемам англійської неології, електронні бази даних екологічної термінології.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше на новітньому матеріалі здійснено системне дослідження способів та засобів поповнення словникового складу англійської мови у сфері екології шляхом поєднання синергетичного, семасіологічного та ономасіологічного підходів, методів лінгвістичного та соціолінгвістичного аналізу. Застосування основних теоретичних ідей синергетики дало можливість довести закономірність збагачення і розвитку словникового складу сфери екології як відкритої нелінійної нерівноваженої системи, що проявляється у її постійному поповненні новою лексикою та фразеологією шляхом формування нових слів, семантично або формально модифікованих варіантів вже існуючих лексем та фразових інновацій. На базі корелятивних параметрів ономасіологічної та семасіологічної методології і аналізу лінгвальних одиниць було встановлено закономірності динаміки механізмів номінації та структурації семантичної парадигми корпусу мовних інновацій сфери екології. Новим у дисертації є також соціофункціональний аналіз екологічного лексикону, виявлення ядерних центрів інноваційних процесів, виокремлення ключових, “екологічно” маркованих одиниць, які стають базисними у функціональних блоках екологічної сфери.

Теоретичне значення проведеного дослідження визначається, насамперед, певним внеском у розвиток окремих розділів загального мовознавства, германістики, зокрема англістики. Опис концептуальної сфери екологічної лексики поглиблює теорію будови й системності лексикону. Науку про інноваційні процеси – неологію – доповнено визначенням критеріїв неологізмів, уточненням їх можливої типологічної класифікації, виявленням чинників та показників входження інноваційних одиниць до мовної системи. Уточнено закономірності семантичних змін, поглиблено уявлення про специфіку формування нових словотвірних моделей і дериваційних елементів у мові екологічної сфери.

Практична цінність полягає у можливості застосування результатів роботи при укладанні навчальних посібників та методичних рекомендацій з лексикології, у прикладній лексикографії для укладання одно- і двомовних словників та довідників, зокрема, словників нової лексики, тлумачних словників. Матеріали роботи прислужаться у викладанні теоретичних курсів лексикології, стилістики, у практиці перекладу матеріалів сфери екології, у підготовці спецкурсів з неології, соціолінгвістики, словотвору, а також на заняттях з практики англійської мови.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації висвітлено у доповідях на науково-методичних та науково-практичних конференціях: міжнародних: “Методологічні проблеми перекладу на сучасному етап” (Суми 2002, 2003), „Наука і освіта” (Дніпропетровськ, 2004), „Актуальні проблеми перекладознавства та іноземної філології” (Луцьк, 2004), „Людина. Мова. Комунікація.” (Харків, 2004), “Новітні обрії розвитку германської та романської філології” (Запоріжжя, 2007); національних та регіональних: “Методологічні проблеми перекладу на сучасному етап” (Суми, 2001), „Словяни, мова, культура” (Дніпродзержинськ, 2005), „Людина. Мова. Комунікація” (Харків, 2005), Наукові читання пам’яті доктора філологічних наук професора Д.І. Квеселевича (Житомир, 2006); щорічних підсумкових конференціях професорсько-викладацького складу факультету іноземної філології Запорізького національного університету (2002 – 2007), Гуманітарного університету „ЗІДМУ” (2000-2006).

Публікації. Основні положення та висновки дисертації викладено у чотирнадцяти публікаціях, у тому числі в десяти статтях у наукових фахових виданнях України (вісім із них виконано одноосібно).

Структура дисертації відповідає меті, завданням і предмету дослідження, логіці наукового пошуку та складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, списку джерел фактичного та ілюстративного матеріалу та додатку. Загальний обсяг дисертації – 201 сторінка, основний текст дисертації – 165 сторінок. Список бібліографічних джерел налічує 420 найменувань, із них теоретичних джерел – 347 позицій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, наукову новизну, теоретичне та практичне значення дисертації, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання та теоретико-методологічну базу дослідження, представлено основні положення, які виносяться на захист.

У першому розділі “Шляхи та способи збагачення лексики та фразеології англійської мови сфери екології” розкрито основні теоретичні положення дисертаційної роботи, проаналізовано активні способи, продуктивні моделі та засоби утворення лексичних інновацій, з’ясовано напрями, механізми та результати семантичних змін, джерела фразеологічних неологізмів і механізми фразеологізації.

Сучасна лінгвістика розглядає мову як складну динамічну систему. При цьому динамічний опис мови може бути співвіднесений і з синхронією, і з діахронією. Наше дослідження, ґрунтуючись на засадах динамічної синхронії, дозволяє на сучасному етапі виявити номінативні механізми, які служать засобом вербалізації досвіду людини, висвітлити фактори утворення та розвитку семантичної структури нового слова, розширення його номінативного потенціалу. Принцип динамічної синхронії сприяє виявленню тенденцій розвитку англійської мови сфери екології, виявленню лінгвальних надбань у вигляді нових продуктивних моделей слово-, фразо- і семотворення.

Притаманна мові динамічність пов’язана з відкритістю мовної системи, причому досліджуваний нами лексико-семантичний рівень виявляється найбільш відкритим через щоденне поповнення новою лексикою та фразеологією. Інтенсивність появи новоутворень значною мірою зумовлена соціальними факторами, невпинним процесом ускладнення позамовного середовища. Сфера екології виступає не лише одним із найбільш вагомих постачальників неологізмів англійської мови, але й сферою зародження певних тенденцій у лексико-семантичній системі взагалі (Ю.А. Зацний).

Ми визначаємо екологічний лексикон як особливу лексико-семантичну підсистему мови із ядерною екологічною термінологією, периферійною (лексико-фразеологічні одиниці з інших терміносфер, що вживаються у сфері екології), а також шаром нетермінологічної (загальновживаної) лексики англійської мови, яка обслуговує сферу екології.

Неологізми мови сфери екології можуть бути поділені на лексичні (нові слова), фразеологічні (нові сталі словосполучення), семантичні (нові лексико-семантичні варіанти слів). Підтвердження узуального статусу новотворів здійснюється шляхом застосування комплексного підходу, використанням лінгвістичних критеріїв. Кількісні дані див. Табл. 1.

Таблиця 1.

Співвідношення основних типів інновацій сфери екології

Лексичні інновації | 51,0%

Семантичні інновації | 26,5%

Фразеологічні інновації | 22,5%

Усього | 100%

Словотвір відіграє провідну роль у творенні неологізмів сфери екології (51% від загальної кількості еконовоутворень). Кількісні дані див. Табл. .

Таблиця 2.

Порівняльна характеристика способів словотвору лексики екосфери

Спосіб словотвору | Продуктивність

Афіксація | 40,3%

Словоскладання | 21,0%

Абревіація | 17,5%

Конверсія | 11,7%

Телескопія | 6,5%

Усього | 100%

Широке використання нових дериваційних елементів, традиційних афіксів забезпечує високу словотворчу активність афіксаціїї. Серед традиційних іменникових суфіксів високу словотворчу продуктивність у мові екології виявляють суфікси -ation, -ism, (-abil) ity. Активно відбувалось утворення неологізмів за допомогою префіксів super-, de-, dis-, re-. Зокрема, спостерігається явище семантичного зрушення префікса re-, який при утворенні екологічних інновацій набуває значення „повернення до початкового, екологічно чистого стану”. Продуктивними у створенні нових „екологічних” слів виступають також префікси із значенням заперечення un-, anti-, non-.

Важливою особливістю збагачення екологічного лексикону є використання нових словотворчих елементів на базі грецьких та латинських кореневих основ (eco-, bio-, mega-, -genomics). Дієвим механізмом формування нових дериваційних засобів є аналогійний спосіб словотвору. Так, унаслідок утворення низки нових одиниць за зразком складного слова незмінний компонент цієї лексеми стає, фактично, афіксом. Високопродуктивними у сфері екології виявилися елементи -friendly, -free, -abuse, -watch. Процеси формування нових афіксів засвідчують реальні взаємозв`язки між різними способами словотвору (словоскладанням, телескопією, скороченням та афіксацією), доводять його комплексно-системну природу. Кількісні дані див. Табл. 3.

Таблиця 3.

Традиційні і нові афікси у процесах деривації

Деривати, утворені за допомогою “традиційних” (старих) афіксів | 31%

Деривати, утворені за допомогою нових афіксальних елементів | 69%

Усього | 100%

Провідна роль словоскладання (21%) у поповненні екологічного лексикону англійської мови в останні десятиліття пов’язується із зростанням кількості складних понять у галузях, що впливають на сферу екології. Утворення значної кількості лексичних неологізмів словоскладанням пояснюється не тільки прагненням до мовної економії, яка досягається за рахунок семантичної ємності композитів, але й насамперед аналітизмом англійської мови. За ступенем умотивованості композити поділяємо на структурно-мотивовані та частково або повністю переосмислені.

За структурою компонентів складні екологічні одиниці (композити) поділяються на такі типи: а) складні слова, утворені з простих основ: earthship, grasscycle, wind-farm, solar-guerrilla; б) складно-похідні слова: environment-friendliness, environment-mindedness; в) складноскорочені слова: agro-biotech, high-tech, perc;г) лексикалізовані синтаксичні утворення: off the grid (off-the-grid). Найбільші групи композитів складають іменники та прикметники. Іменники-композити утворювалися за моделями: а) N+N: zipteam, heat-island; б) N+N+suffix: animal-protection, gene-doper, tree-hugger/-ing, air-pollutant, zero-emission; в) Adj.+N: dry-cask, greenscamming. Складні прикметники утворюються за такими продуктивними моделями: а) N+Adj./V-ed: hydrogen-based, pollutant-loaded; б) Adv.+V-ed, Adj.+V-ing: ecologically-minded, еnvironmental-engineering. Кількісні дані див. Табл.4.

Таблиця 4.

Продуктивність основних моделей утворення композитів

Модель | Продуктивність

R1+ R | 37,5%

R 1+ R 2 + Suf. | 38,5%

R 1+ Acr. або Acr. + R 2 | 14,0%

Синтаксичного типу | 21,0%

Усього | 100%

R – основа ; Suf. – суфіксальний елемент; Acr. – абревіатура

Кількість абревіатур та акронімів складних термінів екології постійно збільшується (17,5%). Характерною рисою абревіації (переважно звукової, тобто акронімії) в останній час можна назвати омонімію (омографію або омофонію слова та акронімічної одиниці): bat/BAT – Best Available Technology. Можна також спостерігати „граматичну омонімію”: acts/ACTS – Asbestos Contractor Tracking System. Асоціації, що виникають при зіставленні значень омонімічних слова та акроніма, допомагають мовцю уявити певний образ. Незважаючи на свій абревіатурний характер, деякі скорочення стають базою для подальшого словотворення, тобто лексикалізуються: CFC – CFC-trade, CFC-gases, CFC-free.

Екологічний лексикон англійської мови поповнюється і за рахунок телескопійних утворень (6,5%). Продуктивними виявились моделі: ab+cd > ad (pollution+politician = pollutician); ab + cd (economy + ecology = econecol);
ab+cd > ab\cd (ecological + catastrophe = ecatastrophe, Frankenstein+fish = Frankenfish). Остання модель (ecatastrophe, Frankenfish) свідчить, що утворення нової лексичної одиниці може відбуватися на межі словоскладання та телескопії.

Спостерігається достатня активність конверсії у мові сфери екології (11,7%). Конвертовані інновації виникають унаслідок комбінованої дії словотвірної та семантичної деривації. Процес субстантивації як різновид конверсії відрізняється своїм механізмом від “класичної” конверсії, оскільки він є перетворенням синтаксичної одиниці (словосполучення) в лексичну внаслідок вилучення одного з компонентів такої фрази, тобто шляхом еліпса. Типовим є скорочення бінарного атрибутивного словосполучення, в якому друге слово вилучається як звичне, а його значення переноситься на прикметник або іменник (перше, визначальне слово): renewable resources = renewables. На прикладі словосполучення solar energy powered – solar powered – solar ми спостерігаємо дві стадії субстантивації, коли трикомпонентне словосполучення solar energy powered скорочується спочатку до двокомпонентного solar powered із збереженням значення вилученого слова, а останнє словосполучення solar powered знов скорочується до слова solar, “навантаженого” значенням усієї вихідної фрази. У словосполученнях може вилучатися і першe слово з перенесенням його значення на друге (man disturbed = disturbed). Еліпс означає, що разом із скороченням словосполучення, його конденсацією в одному слові відбувається і семантична конденсація: значення словосполучення концентрується в одній лексемі.

Інколи у процесі еліптичного скорочення на слово, що залишається, переноситься не тільки лексичне, але й граматичне значення (і форма) скороченого компонента (alternative fuels = alternatives). Зростає кількість лексичних інновацій, у творенні яких беруть участь кілька номінаційних та дериваційних механізмів. Це підтверджує не лише певну системність словотвору, його зв’язок з механізмами семантичних змін, а й свідчить про ускладнення процесу номінації. Кількісні дані див. Табл. .

Таблиця 5.

Продуктивність різних типів скорочень сфери екології

Тип скорочення | Продуктивність

Абревіатури | 47,0%

Акроніми | 22,0%

Еліптичні скорочення | 19,5%

Телескопійні еконеологізми | 11,5%

Усього | 100%

Семантичні інновації у сфері екології доводять, що модифікації та зрушення, які відбуваються у змісті існуючих лексичних одиниць, пов’язані з їх функціональною міграцією, з процесами термінологізації (використання одиниць загальномовної лексики у вузькоспеціальних значеннях), транстермінологізації (міграція мовних одиниць з однієї терміносистеми в іншу) та детермінологізації перехід термінів у слова загальновживаної лексики). Метафоричний і метонімічний механізми можуть взаємодіяти і поєднуватися з іншими з ускладненням семантичної вмотивованості певного неологізму. Інноваційні семантичні процеси у багатьох випадках пов’язані зі словотворчими, з дією процесу аналогії, з механізмами змін на рівні одиниць синтаксичного рівня. Появу нових меліоративних назв негативних явищ екології, евфемістичних субституцій викликано необхідністю уникнути прямого найменування того, що здатне викликати негативне сприйняття суспільством. Кількість семантичних еконеологізмів складає 26,5% від загальної кількості у досліджуваній сфері.

Досить активно відбувався процес фразеологічної неологізації (19,5%), особливо формування нових бінарних словосполученнь (hydrogen revolution, environment minister, emission control, pollution limit, biodiversity loss). Фразеологія, яка виникла у межах екологічної сфери, стрімко поширюється в загальновживаній мові через соціалізацію понять (sustainable development, gene engineer, animal activist, carbon tax, ozone depletion, animal welfare, conservation movement, ozone fatigue, earth summit). Ключові лексичні та семантичні неологізми (sustainable, environmental, green, organic, pollution) стають центрами нової фразеології, що свідчить про інтеграцію таких неологізмів у систему мови й увиразнює взаємозв’язок між лексикою та фразеологією. Певна частина фразеологічних неологізмів створюється за зразком існуючих словосполучень.

У другому розділі “Соціолінгвістичні параметри формування та функціонування “еконеологізмів” представлено соціолінгвістичну характеристику інноваційних явищ з урахуванням їх функціональних особливостей. У ньому розглянуто основні екофункціональні класи інновацій екологічної сфери, в яких сконцентровано неологізми, пов’язані з комплексом соціально-екологічних проблем.

Враховуючи основні макросоціальні чинники (глобалізація економіки, революція у використанні природних ресурсів, зміна клімату землі, розвиток „екологічної” свідомості людства, формування суспільства „стійкого розвитку”), ми виокремили основні екофункціональні класи досліджуваних одиниць. Під окремим класом ми розуміємо всі інноваційні одиниці, які закріпилися за певними екологічними проблемами. Такими класами лексико-фразеологічних екоінновацій є:

· лексичні та фразеологічні інновації, що відбивають проблему використання енергоємних природних ресурсів (19%);

· неологізми на позначення зміни кліматичних умов (16,5%);

· екоінновації, що номінують проблеми збереження флори та фауни (15,5%);

· нові слова та словосполучення, які позначають екологічні проблеми біотехнології, або генної інженерії (13,5%);

· інновації, що відбивають еволюцію екологічної свідомості (17%);

· еконеологізми, які позначають проблеми формування світового суспільства „стійкого розвитку” (18,5%).

Загальна проблема енергоджерел знаходить своє віддзеркалення у понятійних полях „енергія”, „альтернативна енергія”. Актуальність процесів та явищ породжує синонімічні ряди інноваційних сталих сполук навколо відповідних понять: clean energy, green energy (power), sustainable energy, renewable energy, alternative energy. У процесі номінації активно задіяні такі „екологічно” марковані одиниці: clean, green, sustainable, renewable, alternative.

Походження та характеристики енергоресурсів мають важливе екологічне значення, тому ці характеристики відбиваються в цілій низці лексичних та фразеологічних одиниць: wind energy, solar energy, clean synthetic fuel, clean-burning gases, orimulsion, rape methyl esters, biofuel, unleaded or superunleaded petrol, clean fossil fuels, renewable biofuel. Вагомий підклас новоутворених одиниць складають слова та словосполучення для позначення понять, пов’язаних з воднем як альтернативним енергоджерелом: hydrogen age, hydrogen economy, hydrogen revolution, hydrogen-powered, hydrogen highway, hydrogen-based energy, hydrogen-powered cells.

Сьогодні зміну клімату на планеті (climate change) часто ототожнюють саме з ефектом глобального потепління (global warming). Останнє поняття характеризують також як “парниковий ефект” (greenhouse effect). Особливого значення для відбиття проблеми потепління набуває поняття „парникові гази”. Воно втілюється в інноваціях: greenhouse gas (GHGs), hydrochlorofluorocarbons (HCFCs), chlorofluorocarbons (CFCs), hydrofluorocarbons (HFCs). Кліматичні зміни значною мірою спричинені порушенням озонового шару. Тому навколо лексеми ozone сформувався підклас із цілої низки складних слів та фразеологічних сполук-неологізмів, наприклад, ozone-depleting, ozone-benign, ozone-friendly, ozone-destroyer, ozone hole, ozone-safe, ozone-shield, ozone level, ozone action, ozone alert, ozone action day, ozone fatigue.

Лексичні та фразеологічні одиниці, що відбивають поняття “знищення „живої” природи”, об’єднуються в окремий екофункціональний клас. Зменшення кількості біологічних видів пов’язане з поняттям “біорізноманітність” (biodiversity). Лексема biodiversity повністю закріпилась у сфері охорони довкілля, незважаючи на її „біологічну” природу. Поняття “біорізноманітність” пов’язане з актуальним останнім часом поняттям „зникаючі види”, з яким співвідноситься ціла низка інноваційних словосполучень: threatened species, endangered species, glamour animals, heroic species, flagship species, charismatic megafauna, charismatic microfauna.

Окремий екофункціональний клас одиниць складають інновації, які відбивають поняття “генна інженерія”. Ключовий неологізм цієї сфери biotechnology скоротився до форми biotech, що „абсорбувала” значення вихідної одиниці й перетворилася також в одну із ключових одиниць, навколо якої групується певна кількість неологізмів, наприклад, biotechnique, biotechnician, biotechnologist, biotech industry, biotech company, ag(ricultural) biothech business, biotech research grouр. Для утворення подібних інновацій функціонує словотворчий елемент bio- у значенні “біотехнологія; „пов’язаний із біотехнологіями”. Саме поняття „біотехнологія (генна модифікація)” виявилося настільки популярним, що для його позначення, окрім слова biotechnology, було утворено цілу низку синонімічних слів і словосполучень: biomanufacturing, genetic engineering (GE), genetic modification (GM), genetic technology. Синонімічні абревіатури GM, GE також беруть активну участь у слово та фразотворенні. На їх базі спостерігається й формування антонімічної парадигми: anti-GM, anti-GE, non-GM, non-GE. У сфері екології виокремлюється новий словотворчий елемент –genomics, за допомогою якого утворюються назви нових наук: aromogenomics, nutrigenomics, toxicogenomics, chemogenomics.

Група сполук фразеологічного характеру позначає негативні наслідки дії антропогенних факторів на довкілля, надаючи їм образної характеристики: ecological footprint, ecological overshoot, environmental abuse, ecological backlash. Можна спостерігати перетворення вільних бінарних словосполучень у стійкі словосполучення: contaminated ecoregion, man-impacted ecoregion, man-modified ecosystem, disturbed ecosystem.

Новоутворення для номінації розширення межі „екологічного інтересу” містять у своєму складі ключову для екології лексему environmental: environmental geology, environmental psychology, environmental economics тощо. Елемент enviro- як скорочений варіант лексеми environmental набув специфічної „екологічної” семантики і почав використовуватися у функції нового словотворчого елементу сфери охорони довкілля: envirotech, envirocorporation. Ключовою одиницею у зв’язку із зростанням екосвідомості є семантичний неологізм green “екологічно сприятливий; пов'язаний із ощадливим ставленням до природи”. Цей неологізм став центром інноваційних новоутворень, наприклад: greenism, greenery, green field, green sweater worker, greenwash, green roof, green building, green car.

Для сучасного суспільства притаманне так звана “екологічна свідомість” (eco-consciousness, eco-mindedness). Набувають розповсюдження і впливу рухи за охорону довкілля, зміна ставлення до тварин (animal rightist, animal welfare, animal lib, animalist, animal welfarist), спостерігається „позеленіння” (greenery) урядів країн, тобто урахування у своїй політиці проблем збереження природи, активне міжнародне співробітництво в галузі охорони довкілля (global stewardship, earth-summit, world environment conference, world summit on sustainable development), формування „екологічних” наук (human еcology, population ecology, urban ecology, industrial ecology, radiation ecology, economic ecology, agroecology, animal ecology, landscape ecology, social ecology).

Розв’язання основних екологічних проблем можливе тільки в суспільстві нової сутності, насамперед, у суспільстві „стійкого” розвитку – sustainable development society – (sustainable development), що грунтується на принципах збереження довкілля. Актуальне поняття „стійкий (“акий, що має відношення до ощадливої діяльності людського суспільства)” вербалізується інновацією sustainable. Цей еконеологізм перетворився на базу для слово- і фразотворення, відбиваючи насамперед узагальнювальні, ключові поняття нового суспільства: sustainable development, sustainable economic system, sustainable politics, sustainable government, sustainable ethics, sustainable agriculture.

Стійки сполуки sustainable development, sustainable society очолюють гіперонімічні відношення з іншими фразеологізмами-согіпонімами, побудованими на базі лексеми sustainable. Зазначимо, що схема родо-видових відношень фразеологізмів з “бігіперонімами” sustainable development – sustainable society має радіально-послідовної характер, у якій виокремлюються найбільш узагальнені одиниці та інновації з меншим ступенем узагальненості. Радіальні параметри схеми означають умовну рівноправність елементів, послідовний ланцюжок розмежовує фразеологізми в залежності від їх місця в гіперонімічних відношеннях.

До першої групи належать словосполучення sustainable world view, sustainable future, sustainable level, sustainable use, які вписуються в радіальну схему, позначаючи поняття “умовно найвищого рівня узагальнення” зі словосполученнями sustainable development, sustainable society. До цього рівня можна також уналежити сполуки, що містять словосполучення sustainable development і позначають міжнародні і національні екологічно-спрямовані установи та організації.

Другу групу фразеологізмів складають одиниці меншого ступеню узагальнення, такі, як словосполучення sustainable economy, sustainable ethics, sustainable government, sustainable energy. До третьої групи ми уналежнюємо словосполучення, які відбивають більш конкретне втілення концепції „стійкого розвитку” (узагальнення на галузевому рівні). Так, явища і поняття „стійкої економіки” номіновано новоутвореннями sustainable industry, sustainable agriculture, sustainable tourism.

Екологічні проблеми пронизують, практично, всі сфери суспільного життя, про що свідчать, наприклад, численні інновації-терміни бінарного характеру, які охоплюють екологію та сфери економіки: market-based greenery, eco-economy, environmental measures, environmental management, environmental-management services, ecoefficiency, environmental account, environmental accountability, green accounting.

ВИСНОВКИ

Сприйняття стану розвитку мови на певному етапі як стану динамічної синхронії, поєднання синергетичного, семасіологічного та ономасіологічного підходів, методів лінгвістичного та соціолінгвістичного аналізу дало можливість виявити шляхи та способи збагачення і тенденції розвитку словникового складу англійської мови досліджуваної сфери, її вплив на систему англійської мови в цілому.

У словниковому складі англійської мови виділяється сегмент екологічного лексикону, який є особливою лексико-семантичною підсистемою мови з ядерною екологічною термінологією, периферійними термінологічними одиницями, суміжною (поліфункціональною термінологією), а також шар нетермінологічної лексики і фразеології, що обслуговує процеси, пов’язані із збереженням природи і суспільства.

Англійська мова сфери екології знаходить ресурси для поповнення словникового складу переважно в межах своєї системи ( за рахунок лексичної та семантичної деривації). Словотвір відіграє провідну роль у творенні неологізмів сфери екології (51%). Перше місце за кількістю утворення неологізмів займає афіксація. Особливістю розвитку екологічного лексикону є його збагачення за рахунок використання нових словотворчих елементів “класичного” походження (eco-, bio-, mega-, -genomics), нових продуктивних афіксоїдів (-friendly, -free, -abuse, -watch), які було сформовано внаслідок словотворення за аналогією, та “традиційних” афіксів (-ation, -ism, (-abil)ity, super-,de-, dis-, re- un-, anti-, non-).

Значну кількість лексичних еконеологізмів було утворено словоскладанням (21%), що пояснюємо не тільки прагненням до мовної економії, яка досягається за рахунок семантичної ємності композитів, а й насамперед аналітизмом англійської мови. За ступенем вмотивованості композити поділяються на структурно-мотивовані та частково або повністю переосмислені. Останнім часом зростає кількість складних слів (композит), які за структурою компонентів поділяються на: а) складні слова, утворені з простих основ: brownfield, greenwash, fly-tip, waste-water, stack-gas, greenlock; б) складно-похідні слова: doom-monger, killer-litter, greenscamming, dumpster-diving/-er; в) складноскорочені слова: agro-biotech, e-waste; г) лексикалізовані синтаксичні утворення: clean-up, anti-CFC-smuggling. Найбільші групи складних інновацій у сфері екології складають іменники (моделі N+N – wheelie-bin; N+N+suffix – doomsayer; Adj.+N – hothouse) , та прикметники (моделі N+Adj./V-ed – gene-altered; Adv.+V-ed, Adj.+V-ing еnvironmental-engineering, genetically-modified).

Серед інших морфологічних способів утворення неологізмів сфери екології найбільш активним в останні десятиліття є скорочення (17,5%). Абревіатурні скорочення беруть активну участь у дериваційних кроках (CFC-free, anti-SUV, non-GM). На прикладах екологічних акронімів можна спостерігати омофонію і омографію з існуючими лексемами, або “вторинну метафоризацію” на рівні плану вираження (cap/CAP – Criteria Air Pollutant, nope/NOPE – Not On Planet Earth), омографію з окремою граматичною формою загальновживаного слова, або “граматичну омонімію” (stars/STARS – Strategic Targeted Activities for Results System, exams/EXAMS – Exposure Analysis Modeling System).

Екологічний лексикон англійської мови поповнюється і за рахунок телескопійних утворень (6,5%). Найбільш продуктивними є структурні моделі:
(ab+cd > ad; ab + cd; ab+cd > a b\c d). Телескопійні новоутворення стають базою для подальшого словотворення і навіть основою для збагачення словотвірної системи новими продуктивними елементами.

Конверсія (з урахуванням субстантивації) у мові сфери екології виявилась більш активною у порівнянні з англійською мовою в цілому (11,7%). Процес субстантивації звичайно пов'язаний із вилученням одного із компонентів фрази, внаслідок чого компонент, що залишається “абсорбує” значення і функцію первинної фрази. Для “екологічної” конверсії характерним є механізм як “одноступеневого”, так і “двоступеневого” еліпсу (crumb rubber -> crumb, alternative energy fuels -> alternative fuels -> alternatives). На слово, що залишається в результаті, інколи переходить не тільки лексичне, але й граматичне значення.

Головним чинником формування нових лексико-семантичних варіантів існуючих лексичних одиниць є їх функціональна міграція, процеси термінологізації та транстермінологізації (перехід до екологічної сфери термінів біології, географії, економіки, медицини, хімії, фізики тощо). Збагачення екологічного лексикону відбувається, таким чином, завдяки міграції слів з периферії до ядра мови та навпаки. У той же час семантична вмотивованість того чи іншого "неологізму за змістом" є ускладненою, опосередкованою, вона виводиться лише з урахуванням усіх ланок семантичної еволюції. Так, лексема sink із загально мовним значенням “стоки; воронка для стоків” у сфері екології зазнала семантичної модифікації і стала позначати “поглинач вуглекислих газів”. Семантичні процеси в багатьох випадках пов'язані зі словотворчими, з процесом аналогії, з дією механізмів змін у рамках одиниць синтаксичного рівня, про що свідчать численні неологізми, які виникли внаслідок еліпса (hybrid cars = hybrids, environmentally protected = protected). Евфемістична інновалізація у сфері охорони довкілля відбиває значною мірою дію параметру „екологічної коректності” (eco-correctness), який стає конкретним втіленням „політичної коректності”.

Переосмислення вільних словосполучень і набування ними рис фразеологізмів відбувається не тільки в результаті перенесення таких словосполучень із загальновживаної мови в мову екології, а й у процесі переходу їх в екологічну терміносистему з інших. Формування нової фразеології здійснюється здебільшого на базі лексичних та семантичних неологізмів (sustainable development, blue revolution) і складає 19,5% від усіх еконеологізмів.

Було здійснено соціолінгвістичний аналіз інноваційних процесів екофункціональних класів, які базуються на закріпленості нової лексики та фразеології за комплексом проблем довкілля. Головними чинниками, що призводять до формування зазначених екофункціональних класів, є енергетичне забезпечення людського суспільства, зміна кліматичних умов, збереження флори та фауни, екологічні проблеми біотехнології (генної інженерії), еволюція екологічної свідомості, формування суспільства “стійкого розвитку”. Ці чинники зумовлюють концентрацію неологізмів навколо певних понять, відбитих ключовими одиницями екофункціональних класів ( alternative energy, clean, green, renewable, global warming, climate change, ozone, biotechnology, genetic modification, ecological, eco-consciousness, sustainable development). Навколо ключових еконеологізмів формуються синонімічні, антонімічні ряди, утворюються складні слова та фразеологічні сполуки.

Аналіз даних, які були отримані у результаті проведення дослідження, свідчить про важливу роль сфери охорони довкілля в збагаченні словникового складу англійської мови, у формуванні та функціонуванні нових словотворчих моделей та елементів, у зародженні певних тенденцій семантичного розвитку.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО
В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Балюта Е.Г. Формування і функціонування еконеологізмів англійської мови та їх переклад // Вісник Сумського державного університету. Серія: Філологічні науки. – Суми: СумДУ, 2001.– №)5. – С. .

2. Зацний Ю.А., Балюта Е.Г. Деякі лінгвістичні та соціолінгвістичні аспекти екологічних неологізмів англійської мови в тексті періодичних видань// Вісник Запорізького держ. ун-ту: Філологічні науки. – Запоріжжя: ЗДУ, 2001. – № . – С. . (Зібрано і оброблено фактичний матеріал).

3. Балюта Е.Г. До проблеми розуміння екологічного терміна “sustainable development” та його похідних // Вісник Запорізького держ. ун-ту: Філологічні науки. – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – № . – С. 5-8.

4. Балюта Е.Г. До проблеми словотворення еконеологізмів класичного походження у англійській мові // Вісник Сумського державного університету. Серія: Філологічні науки. – Суми: СумДУ, 2002. – № . – С. .

5. Зацний Ю.А., Балюта Е.Г. Екологічні проблеми сьогодення й інноваційні процеси // Вісник Сумського державного університету. Серія: Філологічні науки. – Суми: СумДУ, 2003. – № (50). – С. . (Опрацьовано фактичний матеріал).

6. Балюта Е.Г. Аналогія в процесі створення “екологічних” неологізмів англійської мови// Науковий часопис „Філологічні студії”. – Луцьк, 2004. – № (26). – С. .

7. Балюта Е.Г. Екоментальність та відбиття етапів її еволюції в сучасній англійській мові // Вісник Запорізького держ. ун-ту: Філологічні науки. – Запоріжжя: ЗДУ, 2004. – № . – С. 19-24.

8. Балюта Е.Г. Інноваційні процеси в лексиці екологічної сфери у сучасній англійській мові // Ономастика і апелятиви: Зб. наук. праць. – Вип. . – Дніпропетровськ: Пороги, 2005. – С. .

9. Балюта Е.Г. Неологізми англійської мови сфери екології (теоретичні засади) // Вісник Житомирського державного університету ім. Івана Франка. – Житомир: Видавництво Житомирського державного університету ім. Івана Франка, 2006. – № . – С. .

10. Балюта Е.Г. Соціолінгвістичні аспекти формування еконеологізмів // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету. Філологічні науки: Вип. . – Кам’янець-Подільський: ПП Зарицький, 2006. – С. .

11. Балюта Е.Г. Ініціальні скорочення в сучасній англійській мові (на матеріалі екологічних неологізмів) // Матеріали VII наук.-практ. конф. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. .

12. Балюта Е.Г. Творення та функцінування семантичних неологізмів в англійській мові сфери екології // Матеріали Міжн. наук-метод. конф. „Людина. Мова. Комунікація.” – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2004. – С. .

13. Балюта Е.Г. Екстралінгвістичний вплив на фактори формування лексико-семантичних неологізмів англійської мови для позначення нових реалій і понять проблеми збереження живої природи // Матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. „Слов’яни: історія, мова, культура”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. .

14. Балюта Е.Г. Формування та функціонування нових дериваційних елементів у екологічній сфері англійської мови// Матеріали V Всеукраїнської наукової конференції „Каразинські читання: Людина. Мова. Комунікація”. – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2005. – С. .

АНОТАЦІЯ

Балюта Е.Г. Нова лексика та фразеологія англійської мови сфери охорони довкілля: структурно-семантичні та функціональні параметри. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Одеський національний університет імені І.І Мечникова. – Одеса, 2007.

Дисертацію присвячено вивченню процесів, пов’язаних із збагаченням лексичного складу сучасної англійської мови сфери екології, шляхом комплексного дослідження тенденцій збільшення екологічного лексикону англійської мови. Здійснено аналіз словотвірних, семантичних, формотворчих та фразотворчих процесів, соціофункціональний аналіз інноваційних явищ в англійській мові сфери екології.

Соціолінгвальний аналіз інноваційних процесів здійснюється шляхом їх позіціонування у екофункціональних класах із урахуванням закріпленості нової лексики та фразеології за певними комплексами проблем довкілля.

Шляхи та засоби формування еконеологізмів свідчать про розширення можливостей словотвірної деривації (51%), де важливу роль відіграє аналогія. Семантичні зміни, модифікація значень лексичних одиниць, що викликає появу семантичних неологізмів, пов’язані з функціональноє рухливістю лексики, з процесами термінологізації та транстермінологізації (26,5%). Формування нової фразеології здійснюється насамперед на базі лексичних та семантичних еконеологізмів (22,5%). Фразеологічні інновації представлені головним чином одиницями номінативного типу, особливо бінарними стійкими словосполуками. Характерною рисою екологічного лексикону на сучасному етапі є формування стійких багатокомпонентних словосполучень.

Ключові слова: еконеологізм, екологічний лексикон, лексична, семантична, формотворча, фразотворча інновація, екофункціональний клас.

АННОТАЦИЯ

Балюта Э.Г. Новая лексика и фразеология английского языка сферы охраны окружающей среды: структурно-семантические и функциональные параметры. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 – германские языки. – Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова – Одесса, 2007.

Диссертация посвящена изучению процессов, связанных с обогащением лексики современного английского языка сферы экологии, путем комплексного исследования тенденций расширения экологического лексикона с помощью анализа словообразовательных (лексических), семантических, формообразующих и фразообразующих процессов, а также с помощью социофункционального анализа инновационных явлений в английском языке сферы экологии. Социолингвистический аспект инновационных процессов осуществляется путем их позиционирования в экофункциональных классах с учетом закрепленности новой лексики и фразеологии за определенными комплексами проблем экологии.

Экологическая лексика образует особую лексико-семантическую подсистему языка, которая включает ядерную экологическую терминологию (т. е. важнейшие концептуальные единицы), термины экологии, находящиеся на периферии этой системы, терминологию смежных наук (полифункциональную), куда входят релевантные лексико-фразеологические единицы других терминосистем, а также слой нетерминологической (общеупотребительной) лексики английского языка, который обслуживает экологическое движение, процессы, связанные с сохранением природы.

Необходимость изучения языка сферы охраны природной среды вызвана развитием экологического сознания человечества и связанных с ним широких изменений в обществе, экономике стран, требующих уточнения существующих научных понятий, которые в свою очередь обуславливают образование новых языковых единиц для обозначения современных реалий жизни. Быстрые изменения в языке, появление