ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ
Баранець Ганна Валеріївна
УДК 65.012.34:658.153
УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ
ТА ФІНАНСОВИМИ ПОТОКАМИ ПІДПРИЄМСТВА
НА ОСНОВІ ЛОГІСТИЧНОГО ПІДХОДУ
Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління
підприємствами (переробна
промисловість)
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Донецьк – 2007
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Інституті економіки промисловості НАН України (м. Донецьк) у відділі проблем управління виробництвом.
Науковий керівник – доктор економічних наук, професор
Червова Лідія Георгіївна,
Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), завідуюча відділом проблем управління виробництвом.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Лепа Микола Миколайович,
Науково-дослідний центр інформаційних технологій ІЕП НАН України (м. Донецьк), директор центру;
кандидат економічних наук, доцент
Плахута Ганна Андріївна,
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України (м. Луганськ), доцент кафедри маркетингу.
Захист відбудеться 19 жовтня 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.
Автореферат розісланий "15 " вересня 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Діяльність сучасних промислових підприємств характеризується складністю та динамічністю виробничо-господарських і фінансових зв’язків, що відображається у потокових процесах. Одним із значних резервів ефективного управління підприємством є забезпечення гармонізації потокових процесів з урахуванням впливу внутрішнього та зовнішнього середовища. Досягти цього можна через упровадження комплексного управління матеріальними, фінансовими та інформаційними потоками на основі логістичного підходу. Його цінність як методу організаційно-аналітичної оптимізації виробничо-комерційної діяльності полягає у практичному використанні формалізованих процедур опису потокових процесів у логістичній системі підприємства.
Основні принципи логістичного підходу широко використовуються конкурентоспроможними вітчизняними підприємствами. Однак упровадження цих принципів в управління потоковими процесами зазвичай не має наукового обґрунтування, а прийняття управлінських рішень здійснюється інтуїтивно, спираючись на власний досвід керівників підприємства. У зв’язку з цим методологічні та практичні питання управління підприємством як складною логістичною системою потокових процесів постають важливими і актуальними.
Концептуальні основи управління матеріальними потоками в логістичних системах достатньо повно висвітлено в працях зарубіжних економістів: Д. Бауерсокса, О. Бутрина, О. Зевакова, Д. Клосса, М. Кристофера, Б. Миротина, С. Нагловського, О. Семененка, Р. Радіонова, О. Тяпухина, а також вітчизняних учених: І. Бланка, Є. Крикавського, М. Лепи, В. Николайчука, М. Окландера, В. Омельченка, Г. Плахути, М. Чумаченка, І. Швець. Менш вивченою є проблема управління логістичними фінансовими потоками. Її дослідженню присвячено праці О. Бутрина, В. Корнєєва, О. Лактіонової, Р. Ларіної, І. Сіренка, Л.Федулової, Л. Шемаєвої.
Існуючі розробки потребують подальшого розвитку в напрямі формування цілісної системи управління матеріально-фінансовими потоками підприємства, вдосконалення методичних підходів до аналізу фінансових потоків у товаропровідному ланцюгу, оптимізації матеріальних запасів.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в Інституті економіки промисловості НАН України (м. Донецьк) відповідно до плану наукових досліджень за темою “Державне регулювання розвитку виробничої сфери в регіоні” (номер держреєстрації 0103U007371, 2003-2006 рр.). Внесок автора полягає у розробці пропозицій щодо вдосконалення управління матеріальними потоками промислових підприємств.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є подальший розвиток теоретичних положень, методичних підходів і розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління матеріальними і фінансовими потоками підприємства на основі використання логістичного підходу.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішено такі науково-методичні і практичні задачі:
здійснено огляд і теоретичне узагальнення існуючих підходів до визначення логістики і логістичної системи;
проаналізовано трактування матеріального і фінансового потоку, запасу, синтезовано і сформульовано їх визначення як логістичних понять і категорій;
обґрунтовано доцільність використання логістичного підходу в управлінні оборотним капіталом підприємства;
розроблено методичні підходи до аналізу матеріального і фінансового потоків у ланцюгу “постачання-виробництво-збут”;
досліджено часові характеристики процесу кругообігу матеріально-фінансових потоків оборотного капіталу і на цій основі визначено поняття логістичного циклу підприємства, проаналізовано тривалість і структуру логістичних циклів промислових підприємств;
визначено елементи системи управління логістичним циклом підприємства;
розроблено науково обґрунтований методичний підхід до визначення норми страхових запасів матеріальних ресурсів на промисловому підприємстві;
розроблено логістикоорієнтовану систему управління зовнішніми і внутрішніми регулюючими матеріально-фінансовими потоками підприємства.
Об'єкт дослідження – матеріальні і фінансові потоки оборотного капіталу промислового підприємства.
Предмет дослідження – теоретичні, методичні засади та прикладні аспекти управління матеріальними і фінансовими потоками підприємства на основі логістичного підходу.
Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дослідження становлять загальні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань менеджменту, логістики, економіки підприємства.
У дисертаційній роботі використано загальнонаукові і спеціальні методи дослідження: структурно-логічного аналізу – при побудові логіки та структури дисертаційної роботи; абстрагування і узагальнення – при формулюванні понять і категорій логістики, їх класифікації; аналогії – при формулюванні гіпотези про відповідність емпіричних розподілів інтервалів поставок законам теоретичного розподілу; моделювання – при науковому обґрунтуванні рівня страхових запасів матеріальних ресурсів та надійності забезпечення ними; системного підходу – при розробці логістичної системи управління матеріальними і фінансовими потоками підприємства; статистичні методи, а саме: порівняння – для зіставлення фактичних значень показників у динаміці, звітних даних та розрахункових показників досліджуваних підприємств, кореляційний аналіз – для виявлення тісноти зв’язку різноспрямованих грошових потоків підприємства, інтервалів та обсягів поставок матеріальних ресурсів; графічні методи – для ілюстрації висновків дослідження.
Інформаційну базу дослідження становлять зведені статистичні дані Державного комітету статистики України, інструктивні положення та звітні дані промислових підприємств, публікації у періодичних виданнях.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в подальшому розвитку науково-методичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо ефективного управління матеріальними та фінансовими потоками промислового підприємства на основі логістичного підходу. Результати, які відображають наукову новизну та виносяться на захист, полягають у такому:
уперше:
розроблено методичний підхід до встановлення оптимального рівня страхових запасів, який базується на використанні методів статистичного аналізу розподілів інтервалів поставок і дозволяє оцінити ступінь надійності забезпечення виробництва запасами сировини та основних матеріалів;
удосконалено:
методичні підходи до аналізу логістичних фінансових потоків: обґрунтовано доцільність використання показника операційного грошового потоку в логістичному аналізі; запропоновано методику оцінки впливу логістичних чинників на обсяг формування грошового потоку; визначено особливості використання фінансових показників та коефіцієнтів для оцінки системи логістики підприємства;
методологічні підходи до побудови логістичної системи управління матеріальними і фінансовими потоками промислового підприємства, що дозволяє підвищити організаційно-економічну стійкість підприємства завдяки координації діяльності фінансової служби підприємства зі службами матеріально-технічного постачання, виробництва і збуту;
дістали подальшого розвитку:
теоретичні положення логістичного менеджменту, а саме: на основі використання закономірностей відтворювальних процесів сформульовано визначення логістичного матеріального потоку (оборотні активи підприємства у матеріально-уречевленій формі, які відображають характер розміщення інвестованого у процес господарської діяльності капіталу, розглядаються у процесі застосування до них різноманітних логістичних операцій і віднесені до певного часового інтервалу); логістичного фінансового потоку (грошові оборотні активи підприємства, які генеруються процесом виконання логістичних операцій з матеріальним потоком у певному часовому періоді, а також джерела коштів, що забезпечують перебіг цього процесу у відповідному часовому інтервалі); запасу (матеріальні і грошові потоки оборотного капіталу, які розглядаються в певному часовому перетині на стадії очікування вступу до процесу виробничого або особистого споживання);
логістичні аспекти управління оборотним капіталом підприємства, зокрема, обґрунтовано використання потоків оборотного капіталу як об’єктів логістичного управління, розроблено систему логістичних пріоритетів в управлінні матеріальними і грошовими потоками оборотних активів, запропоновано заходи, спрямовані на логістизацію комплексної системи управління матеріально-фінансовими потоками підприємства.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення дисертації доведено до рівня конкретних методик, пропозицій щодо вдосконалення управління матеріальними і фінансовими потоками промислового підприємства на основі логістичного підходу.
До результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:
оптимізації страхових запасів матеріальних ресурсів;
визначення ефективності управління матеріальним потоком підприємства в ланцюгу поставок на основі використання показника валової доданої вартості та її виробничої і розподільчої форм прояву;
здійснення аналізу операційних грошових потоків та оцінки їх структури за факторами логістичного впливу;
формування логістикоорієнтованої системи управління матеріально-фінансовими потоками підприємства.
Розроблені рекомендації використано у практичній діяльності ТОВ “Трансмаш” (довідка про впровадження №586 від 18.01.2006 р.) та ВАТ “Дніпродзержинський КХЗ” (довідка про впровадження №07-1073 від 11.12.2006 р.) у формі методичних матеріалів із встановлення оптимального рівня страхових запасів, які базуються на використанні статистичних параметрів емпіричного та теоретичного розподілу інтервалів поставок і дозволяють оцінити ступінь надійності забезпечення виробництва запасами сировини та основних матеріалів. Пропозиції щодо формування логістикоорієнтованої системи управління матеріально-фінансовими потоками використано на ВАТ “Баглійкокс” (довідка про впровадження №54-71 від 18.12.2006 р.), що дозволить спрямувати діяльність виробничих і фінансових підрозділів підприємства на досягнення спільних цілей та результатів.
Результати дослідження використовуються в навчальному процесі Дніпродзержинського державного технічного університету МОН України при викладанні дисциплін “Логістика”, “Фінансовий менеджмент”, “Економічна діагностика”, “Фінансовий аналіз” (довідка про впровадження №104-15-25/17 від 16.02.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, у якій сформульовано і обґрунтовано наукові положення, висновки і рекомендації щодо управління матеріальними та фінансовими потоками підприємства на основі логістичного підходу. Усі результати, одержані безпосередньо здобувачем, знайшли відображення в одноосібно опублікованих працях. Внесок автора у колективно опубліковані роботи конкретизовано у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідались й одержали позитивну оцінку на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Економічні проблеми промислового розвитку в Україні” (м. Донецьк, 2005 р.); “Економіка і управління в промисловості” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); “Управління стратегічними змінами на підприємстві: концептуальні засади, методологія, теорія та практика” (м. Київ, 2005 р.); “Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні” (м. Жовті води, 2005 р.); “Проблемы и перспективы совершенствования управления национальным экономическим потенциалом” (м. Саратов, 2006 р.); “Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу” (м. Донецьк, 2006 р.).
Публікації. Основні результати і висновки дисертації знайшли відображення у 14 наукових працях, 8 з яких опубліковані у фахових наукових виданнях. Загальний обсяг публікацій – 4,99 д.а., особисто автору належить 4,05 д.а.
Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи становить 197 сторінок комп’ютерного тексту, у тому числі: 171 сторінка основного тексту, 30 рисунків і 24 таблиці; список використаних джерел зі 150 найменувань на 12 сторінках, 5 додатків обсягом 14 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У першому розділі “Теоретичні основи логістичного управління потоковими процесами на підприємстві” на базі критичного огляду науково-методичних підходів до визначення логістики і логістичної системи встановлено, що відсутність єдиного визначення логістики як наукової концепції та логістичної системи як засобу практичного втілення її положень обумовлює невирішеність питань щодо виявлення об’єктів логістичного управління. Загальновизнаним є той факт, що логістика виступає засновником потокового мислення, тобто об’єктом дослідження логістики як науки та сфери підприємницької діяльності є потокові процеси. Однак до цього часу остаточно не визначено склад цих процесів, межі їх логістичного підпорядкування.
Оскільки такі складові логістичної системи, як логістичний ланцюг і логістичний цикл, мають відтворювальну основу кругообігу капіталу, то в роботі зроблено висновок про те, що логістичним потоковим процесам властива економічна природа.
Найбільш масовий потік капіталу генерується операційною діяльністю підприємства, яка інтегрує в собі як вартісну, так і матеріальну його форму. У сфері, пов’язаній з випуском основної продукції підприємства, матеріально-грошові потоки опосередковують рух переважно оборотного капіталу. Вони характеризуються регулярністю формування, великими обсягами і високою інтенсивністю порівняно з рухом основного капіталу, який не створює регулярних припливів і відтоків матеріальних засобів і коштів.
Теоретично діалектику відтворювальних і логістичних процесів підприємства виявлено на тій підставі, що, з одного боку, закономірності відтворювального циклу кругообігу оборотного капіталу враховуються при організації логістичних систем, з іншого – логістичні принципи та методи доцільно використовувати в управлінні оборотним капіталом.
У практичній діяльності об’єктом логістичного управління є оборотні активи, які відображають характер розміщення інвестованого у процес господарської діяльності капіталу. Ці активи перебувають у грошовій, виробничій, товарній формах, вони знаходяться у стані безперервного руху, під час якого відбуваються зміни в їх обсягах, складі, вартості. Динамічний характер оборотних активів має всі ознаки потокового процесу.
Виходячи з даних положень уточнено понятійний апарат логістичного менеджменту. Зокрема, сформульовано логістичні визначення матеріального та фінансового потоку. Логістичний матеріальний потік – оборотні активи підприємства у матеріально-уречевленій формі, які відображають характер розміщення інвестованого у процес господарської діяльності капіталу, розглядаються у процесі застосування до них різноманітних логістичних операцій і віднесені до певного часового інтервалу. Логістичний фінансовий потік – грошові оборотні активи підприємства, які генеруються процесом виконання логістичних операцій з матеріальним потоком у певному часовому періоді, а також джерела коштів, що забезпечують перебіг цього процесу у відповідному часовому інтервалі.
Оскільки процес відтворення постійно повторюваних кругообігів оборотного капіталу знаходить відображення у відповідних залишках, які з різних сторін характеризують перебіг цього процесу, то на практиці частка оборотного капіталу у формі накопиченої вартості представлена запасом товарно-матеріальних і грошових цінностей. Дослідження показало, що крім політекономічного бачення на цей час існує декілька напрямів у визначенні сутності і змісту запасів, однак не всі вони мають логістичну приналежність. Основні підходи наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Основні підходи до визначення категорії “запас”
Підходи | Визначення категорії “запас”
1. З позицій класичної економічної теорії |
Авансовані кошти, які змінюють свою первісну натурально-уречевлену форму і послідовно переносять свою вартість у процесі обороту капіталу. Запаси виступають частиною продуктивного капіталу у вигляді необхідних засобів виробництва
2. Як економічної
категорії |
Матеріальні оборотні активи підприємства, вкладені у виробничі запаси і незавершене виробництво, величина яких має відповідати змінюваним потребам виробництва з урахуванням часу їх запиту для нормального функціонування виробництва
3. З точки зору будь-яких природних і
соціальних процесів | Кількість наявних у будь-який момент часу об’єктів, що вимірюється в абсолютних одиницях
4. З технологічної
точки зору |
Продукція виробничо-технічного призначення, вироби народного споживання та інші товари, що знаходяться на різних стадіях виробництва і очікують вступу до процесу виробничого або особистого споживання
Абстрагування від несуттєвих, другорядних характеристик та акцентування уваги на найбільш важливих з точки зору логістики властивостей дозволило визначити логістичну категорію “запас” як матеріальні і грошові потоки оборотного капіталу, які розглядаються в певному часовому перетині на стадії очікування вступу до процесу особистого або виробничого споживання.
Наявність двох підходів до визначення сутності оборотного капіталу – динамічного і статичного – має принципове значення для оптимізації часових та просторових параметрів логістичних потокових процесів. Часові параметри логістичних потокових процесів визначаються логістичним циклом підприємства, методологічною основою побудови якого є операційний цикл, просторову організацію потокових процесів забезпечує логістичний ланцюг, який поєднує в різних комбінаціях послідовно-паралельні функціональні ланки, пов’язані спільними матеріальними, інформаційними і фінансовими потоками.
Логістичний цикл та логістичний ланцюг – це дві форми прояву одного й того ж самого базового процесу – кругообігу оборотного капіталу. Однак, якщо в першому випадку акцент робиться на часових характеристиках матеріально-грошових потоків, ступені їх синхронізації, то в другому – визначальною є траєкторія руху потоків та можливості просторової зміни її форми та довжини.
У другому розділі “Аналіз управління матеріальними і фінансовими потоками на підприємстві” з позицій економіки логістики проаналізовано матеріальні потоки промислових підприємств, удосконалено методичні підходи до аналізу фінансових потоків.
Результати дослідження свідчать, що управління потоковими процесами необхідно здійснювати на принципах інтегрованого логістичного підходу, який передбачає включення до процесу управління всіх учасників товароруху (постачальників, споживачів, гуртових і роздрібних посередників, підприємств сфери послуг). Проблеми становлення зв’язків і координації діяльності учасників логістичного ланцюга вирішуються за допомогою концепції управління ланцюгом поставок (Supply Chain Management - SCM).
Встановлено, що взаємозв’язок логістики та управління ланцюгом поставок виявляється тільки за умов розширеного трактування цих понять як концепцій або теорій управління. Орієнтиром управління в обох випадках виступає ланцюг поставок. У ньому поставка розглядається як функція ланцюга, а матеріальний потік – як предмет поставок.
В основу дефініції ланцюга поставок покладено розуміння того, що це філософія управління цілісним матеріальним потоком у каналі трансформацій від джерела виникнення до кінцевого споживача. Матеріальний потік такого масштабу має як речовинну форму ресурсів, так і неречовинну форму послуг (транспортно-складських, пакувальних тощо). З точки зору економіки логістики матеріальний потік уособлює рух вартості, що поступово додається на різних стадіях логістичного ланцюга до вартості сировини та матеріалів. З цих позицій дефініція ланцюга поставок змінюється і набуває змісту ланцюга цінностей. Процес додавання вартості аналізується за стадіями ціннісного/вартісного ланцюга, а результати цього процесу відображає показник ефективності матеріального потоку – валова додана вартість.
Найбільш тісно показник доданої вартості має корелювати з показником фінансового результату від операційної діяльності, оскільки останній відображає результати виробничо-комерційної, і в тому числі логістичної діяльності. У роботі досліджено динаміку цих показників, виявлено їх загальні тенденції з позицій фінансово-економічного та логістичного аналізу.
У ланцюгу поставок всі ланки пов’язані між собою часовими залежностями. Час – ключовий фактор управління функціональним логістичним циклом. Управління логістичним циклом підприємства – це система принципів і методів розробки і реалізації управлінських рішень, пов’язаних з оптимальним часовим переміщенням матеріально-фінансових потоків оборотного капіталу та інформаційних потоків на всіх стадіях логістичного ланцюга. Сформульоване таким чином визначення дозволяє уникнути штучного обмеження сфери виробничо-комерційної діяльності операційним циклом, який розглядається як багатошаровий потоковий процес, що становить основу логістичної системи. Акцентування уваги на інформаційних потоках обумовлено тим, що системна цілісність логістичного циклу забезпечується відповідними інформаційними процесами, які органічно вплітаються в інші потокові процеси. Інформація споживається в ході логістичного процесу і відтворюється як відображення його результатів.
Аналіз тривалості логістичних циклів на промислових підприємствах здійснено на підставі розрахунку періоду операційного циклу. За результатами розрахунку встановлено, що в основному на зміну тривалості повного логістичного циклу впливають чинники як виробничого, так і фінансового характеру. Однак форма та ступінь їх впливу виявилися неоднаковими. Так, на ВАТ “Дніпродзержинський КХЗ” у 2001 та 2005 рр. час знаходження коштів у розрахунках перевищував тривалість здійснення виробничих операцій у 2 рази, у 2002 р. – у 3,2, у 2003 р. – у 5,9, у 2004 р. – у 4,7 раза. На ВАТ “Баглійкокс” співвідношення у часі знаходження ресурсного потоку в матеріальній та грошовій формах у ці періоди було різне: у 2002 та 2005 рр. виробничий цикл перевищував час здійснення розрахункових операцій у 1,8 та 7,6 раза відповідно, а впродовж 2003-2004 рр. матеріальні та грошові потоки у часі врівноважилися.
Часова неузгодженість матеріально-фінансових потоків у повному логістичному циклі мала місце на тлі порушення раціонального співвідношення їх обсягів. Встановлено незбалансованість матеріальної і грошової складових оборотних коштів ВАТ “Дніпродзержинський КХЗ” із чіткою тенденцією посилення деформації їх структури вбік зростання частки коштів у розрахунках та неплатежах. За період з 2001 по 2005 р. остання зросла з 59,5 до 89,5%. Виявлена тенденція відповідає загальній тенденції порушення збалансованості між величиною оборотних коштів у матеріальній та грошовій формах, що спостерігається на промислових підприємствах України.
На ВАТ “Баглійкокс” порушення нормальних пропорцій між окремими елементами оборотного капіталу з причини істотного зростання їх непродуктивної частини (до 80,8%) зафіксовано лише наприкінці 2004 р., в інші періоди співвідношення між матеріальною та грошовою компонентами було близьким до рівноважного.
Скорочення тривалості логістичного циклу може бути досягнуто як за рахунок оптимізації матеріально-уречевленої, так і фінансово-вартісної та грошової підсистем. Фінансово-вартісна підсистема характеризує рух доходів, відповідний обороту матеріальних цінностей, грошова підсистема забезпечує рух фінансових цінностей – носіїв доходів, що забезпечують переміщення товарів від виробників до споживачів. Грошовий потік як самостійний об’єкт аналізу формується послідовно на всіх стадіях трансформацій матеріального потоку, де створюється нова вартість. Рух доданої вартості задає напрям формування грошового потоку і обумовлює послідовність здійснення його аналізу (рис.1). Механізм формування операційного грошового потоку відповідає методиці складання звіту про рух коштів непрямим методом у розрізі даного виду діяльності.
У роботі надано результати дослідження щодо формування чистого грошового потоку з операційної діяльності (операційного Cash flow) на промислових підприємствах, виявлено тенденції співвідношення даного показника та чистого прибутку. Встановлено, що періоди, коли ці два результуючі показники знаходяться в однаковій знаковій зоні (2001-2002 рр.), певною мірою характеризуються часовою відповідністю товарних і грошових операцій (відвантажена продукція оплачується покупцем і кошти надходять на розрахунковий рахунок підприємства - виробника продукції).
Управління персоналом |
Формування
грошового потоку в
класичному
вигляді:
чистий прибуток
+
амортизація
Розробка технологій
Функції загальної підтримки
Постачання
Зовнішнє і внутрішнє транспортування, складування матеріалів, сировини, запасних частин | Виробництво
Обробка сировини, зборка, тех-
нічний контроль, внутрішнє транспортування напівфабрикатів, комплектувальних, внутрішнє складування | Збут
Складування готової продукції, транспортування готових виробів від закінчення виготовлення до
замовника,
орендне
складування |
Маркетинг та продажі
Підтримання продажів,
реклама,
просування,
адміністрування | Сервіс
Підбір асортименту,
формування
вантажних
одиниць,
встановлення,
післяпродажне обслуговування, гарантійні
зобов’язання
Запаси
виробничі,
кредиторська
заборгованість (у т.ч. товарна) | Незавершене
виробництво | Готова
продукція | Дебіторська
заборгованість (у т.ч. товарна) | Запасні частини, дебіторська заборгованість
з послуг |
Коригування на величину змін у складі
робочого
капіталу
Склади,
транспортні
засоби | Виробничі
потужності | Склади,
транспортні
засоби | Дистрибутивні
центри | Сервісні центри,
транспортні
засоби |
Коригування на величину змін у вартості основних фондів (у т.ч. логістичного
призначення)
Допоміжні
види
діяльності
Основні
види
діяльності
Елементи
робочого
капіталу
Об’єкти
виробничої
(у т.ч. логістичної)
інфраструк-
тури
Невідповідність фінансового результату та операційного Cash flow (2003-2005 рр.) означає, що прибутки (збитки) суб’єкта господарювання завищені на загальну величину змін у поточних активах та зобов’язаннях, а рух коштів істотно змінює результати оцінки ефективності діяльності підприємства.
Окремі елементи операційного грошового потоку формуються в результаті здійснення логістичних операцій з матеріальним потоком. Однак надати їм вартісну оцінку, не маючи інформації про склад та структуру логістичних витрат, частку прибутку від здійснення логістичних операцій у сумі чистого прибутку, досить складно. Разом з тим існує можливість виокремити логістичні чинники формування операційного грошового потоку. Для цього в роботі проведено факторний аналіз, який визначає вплив абсолютних змін товарної дебіторської та кредиторської заборгованості, запасів та розрахунків у формі векселів на обсяг формування операційного Cash flow.
Вексель є основним інструментом удосконалення управління фінансовими потоками, завдяки його використанню прискорюється загальна оборотність обігових коштів підприємства. За допомогою векселя виявляється адекватність та єдність матеріальних і фінансових потоків. За результатами аналізу встановлено, що зміна вексельної заборгованості на ВАТ “Дніпродзержинський КХЗ” несуттєво впливає на обсяг формування як додатного, так і від’ємного операційного грошового потоку. Така ситуація свідчить про непопулярність цього способу здійснення розрахунків, а отже, і низьку якість управління фінансовими потоками. На ВАТ “Баглійкокс” частку розрахунків, оформлених векселями, у складі логістичних чинників формування операційного грошового потоку встановлено на вищому рівні (в окремі періоди більш ніж 30%). Це означає, що управління фінансовими потоками на цьому підприємстві було більш виваженим та організованим.
Оцінку взаємозв’язку грошових потоків з матеріальними виконано на підставі аналізу ліквідності. З точки зору логістики ліквідність визначає час трансформації активів у кошти, і тому її аналіз зводиться до визначення показників тривалості обороту окремих елементів обігових коштів. На підприємствах виявлено високий рівень ліквідності потоків оборотного капіталу у формі запасів готової продукції та незавершеного виробництва, низький рівень ліквідності виробничих запасів та критичний рівень ліквідності дебіторської заборгованості. Фактично це означає, що підприємства накопичують надлишкові виробничі запаси та припускають значні відстрочки в оплаті продукції споживачами, що призводить до відтоку коштів.
У сутнісних характеристиках майже всіх показників фінансового аналізу можна знайти “логістичні риси”, які певною мірою виявляються через взаємодію потокових процесів. Таким чином, виявляється діалектичний зв'язок логістики і фінансів: з одного боку, фінансові показники використовуються для оцінки логістичної системи підприємства, з іншого – націлювання фінансового механізму на задоволення потреб споживача, прискорення руху коштів і мінімізацію витрат необхідно здійснювати на засадах логістики.
У третьому розділі “Удосконалення системи управління матеріальними та фінансовими потоками підприємства” встановлено, що ключовою сферою логістичного менеджменту підприємства як з точки зору трудомісткості, так і пов’язаних з нею часових та фінансових витрат, є управління товарно-матеріальними запасами.
Мотивації у сфері запасів в умовах розвитку ринкових відносин змінилися. Споживачі намагаються мінімізувати виробничі запаси, а виробники в умовах проблем збуту змушені підтримувати на більш високому рівні запаси товарів і готової продукції. Як наслідок, виявлено не тільки зміну співвідношення між виробничими та товарними запасами, а й різке зниження обсягу сукупних запасів відносно суспільного продукту. Якщо у 1995 р. це відношення становило 0,56, то у 2000 р. воно зменшилося до 0,45, а у 2005 р. досяг-ло рівня 0,39. Визначальною при цьому була динаміка матеріальних запасів, створених у промисловості України. За досліджуваний період темпи зростання ВВП майже вдвічі випереджали темпи збільшення вартості запасів промисловості.
Нормування запасів, яке становило основний зміст управління оборотними коштами в умовах планової економіки, стає в умовах ринку інструментом визначення мінімальної потреби вкладень у поточні активи відповідно до обсягів виробничо-комерційної діяльності підприємств та нормоутворюючих факторів внутрішнього і зовнішнього характеру.
Рекомендовані в сучасній економічній літературі логістичні методи управління запасами не підходять для використання на вітчизняних промислових підприємствах з великосерійним та масовим виробництвом, оскільки як альтернатива створенню запасів пропонується одержання інформації про їх своєчасне придбання, а також наявність вільних потужностей для оперативного реагування на зміни попиту. Таких умов на сучасних промислових підприємствах ще не створено, тому намір найбільш швидко задовольнити попит, як правило, призводить до збільшення собівартості продукції за рахунок додаткових витрат, пов’язаних із здійсненням таких операцій, як навантажування, розвантажування, транспортування тощо.
Методологічні підходи до встановлення норм запасів, і в першу чергу страхових, мають бути змінені. Дослідження показало, що на коксохімічному підприємстві найбільша частка в структурі запасів припадає на сировину та основні матеріали, а чинна методика розрахунку страхової компоненти запасів за даною статтею не враховує багатьох нормоутворюючих факторів, насамперед нерівномірності поставок по обсягах та інтервалах. У результаті на підприємствах встановлюються занижені норми запасів виробничих ресурсів. Наведені в методичних рекомендаціях з нормування оборотних коштів вказівки щодо можливості збільшення окремими підприємствами рівня страхового запасу не містять алгоритмів розрахунку цієї компоненти.
У роботі визначення оптимальної величини страхових запасів здійснено з використанням економіко-математичних методів. Для цього проаналізовано інтервали та обсяги поставок сировини і основних матеріалів, що споживаються у коксохімічному виробництві. Статистичні характеристики та інші обчислення здійснено за допомогою функцій та надбудов електронних таблиць Microsoft Excel. Середньоарифметичний інтервал поставки прийнято за норму поточного запасу. Побудовані емпіричні ряди розподілу інтервалів поставок матеріальних ресурсів апроксимовані теоретичними кривими (функціями) розподілу. Відповідність доведено перевіркою гіпотез про закони розподілу за критерієм ?-квадрат (критерієм Пірсона). Встановлено, що інтервали поставок вугільного концентрату марок К, ОС КС, ССОМ та повного переліку хімічної продукції розподілені за нормальним законом (розподілом Гауса), а інтервали поставок вугільного концентрату марок Г і Ж – за показниковим (експоненційним) законом. Щільність розподілу для окремих видів матері-
альних ресурсів має вид:
вугільний концентрат марки К: ;
вугільний концентрат марки ОС КС: ;
вугільний концентрат марки Г: ;
вугільний концентрат марки Ж: .
У ході подальшого аналізу за допомогою коефіцієнтів кореляції виявлено незалежність інтервалів та обсягів поставок, оскільки розрахункові значення коефіцієнтів коливаються від 0,03 до 0,5, а статистично вагомими оцінками кореляцій є величини порядку не менш 0,55-0,60.
Встановлена незалежність інтервалів та обсягів поставок доводить, що страховий запас доцільно оптимізувати лише за часовими параметрами.
Якщо р – це значення ймовірності того, що величина фактичної потреби К буде більше суми страхового Зс та поточного запасу Зп:
Р(К>(Зп+Зс))=р, (1)
то, щоб знайти Зс, необхідно знати розподіл випадкової величини К. Якщо випадкова величина К має нормальний (показниковий) розподіл з математичним очікуванням м і середньоквадратичним відхиленням у, то величина страхового запасу, яка відповідає коефіцієнту надійності І, задовольняє рівнянню
Зс = I*у. (2)
Ураховуючи рівняння (2), середній рівень запасу (З), який задовольнить потреби виробництва в ресурсі з імовірністю (1-р), визначено як
З = Зп + I*у. (3)
Умови, передбачені співвідношеннями (1)-(3), наведені в табл. 2. Проведені дослідження дозволили встановити межі коефіцієнта надійності І.
Відповідно до рекомендацій, які містяться в інструкції з нормування оборотних коштів на коксохімічних підприємствах, норма страхового запасу приймається рівною одному середньоквадратичному відхиленню у. За даними табл. 1 видно, що при Зс= у надійність матеріального забезпечення вугільними концентратами марок К, ОС КС, ССОМ та хімічними речовинами забезпечується на рівні 0,65 - 0,70. Надійність ресурсного забезпечення вугільними концентратами марок Г і Ж у цьому випадку буде досягнута на рівні не вище 0,45. Така ймовірність безперервного постачання у виробництві коксохімічних продуктів є недостатньою, оскільки втрати внаслідок ресурсного дефіциту будуть значними.
Таблиця 2
Оцінки страхового запасу та надійності матеріального забезпечення
виробництва ВАТ "Дніпродзержинський КХЗ" у 2006 р., днів
Вугільний концентрат
марки К | Вугільний концентрат
марки ОС КС | Вугільний концентрат
марки ССОМ | Поточний
запас | Страховий
запас | Рівень надійності | Поточний
запас | Страховий
запас | Рівень надійності | Поточний
запас | Страховий
запас | Рівень надійності | 9,757 | 0,5 | 0,089 | 6,87 | 0,05 | 0,013 | 5,87 | 0,5 | 0,135 | 1 | 0,178 | 1 | 0,247 | 1 | 0,267 | 2 | 0,347 | 2 | 0,471 | 2 | 0,505 | 3 | 0,500 | 3 | 0,655 | 3 | 0,694 | 4 | 0,631 | 4 | 0,792 | 4 | 0,828 | 5 | 0,739 | 5 | 0,884 | 5 | 0,912 | 6 | 0,822 | 6 | 0,941 | 6 | 0,959 | 7 | 0,884 | 7 | 0,972 | 7 | 0,983 | 8 | 0,928 | 8 | 0,988 | 8 | 0,994 | 9 | 0,957 | 9 | 0,995 | 9 | 0,998 | 10 | 0,975 | 10 | 0,998 | 10 | 0,999 | 11 | 0,987 | 11 | 0,999 | 11 | 1,000 | 12 | 0,993 | 12 | 1,000 | 13 | 0,997 | 14 | 0,998 | 15 | 0,999 | 16 | 1,000 | Сірчана кислота 100% | Вугільний концентрат
марки Г | Вугільний концентрат
марки Ж | 9,830 | 0,5 | 0,087 | 3,560 | 0,5 | 0,104 | 4,070 | 0,5 | 0,091 | 1 | 0,173 | 1 | 0,209 | 1 | 0,183 | 2 | 0,338 | 2 | 0,435 | 2 | 0,376 | 3 | 0,488 | 3 | 0,696 | 3 | 0,593 | 4 | 0,618 | 4 | 0,880 | 4 | 0,845 | 5 | 0,725 | 5 | 0,910 | 5 | 0,892 | 6 | 0,810 | 6 | 0,932 | 6 | 0,916 | 7 | 0,874 | 7 | 0,949 | 7 | 0,934 | 8 | 0,919 | 8 | 0,961 | 8 | 0,948 | 9 | 0,951 | 9 | 0,971 | 9 | 0,960 | 10 | 0,971 | 10 | 0,978 | 10 | 0,968 | 11 | 0,984 | 11 | 0,983 | 11 | 0,975 | 12 | 0,991 | 12 | 0,987 | 12 | 0,981 | 13 | 0,995 | 13 | 0,990 | 13 | 0,985 | 14 | 0,998 | 14 | 0,993 | 14 | 0,988 | 15 | 0,999 | 15 | 0,995 | 15 | 0,991 | 16 | 1,000 | 16 | 0,996 | 16 | 0,993 | 17 | 0,997 | 17 | 0,994 | 18 | 0,998 | 18 | 0,996 | 19 | 0,998 | 19 | 0,997 | 20 | 0,999 | 20 | 0,997 | 21 | 0,999 | 21 | 0,998 | 22 | 0,999 | 22 | 0,998 | 23 | 0,999 | 23 | 0,999 | 24 | 1,000 | 24 | 0,999 | 25 | 0,999 | 27 | 1,000 |
Виходячи з результатів розрахунків, 95-процентне забезпечення надійності постачання можна досягти, встановивши норму страхового запасу для першої групи матеріалів, які мають нормальний розподіл інтервалів, у межах 1,5у?2,2у (І1,5;2,2), для другої групи матеріалів, що мають показниковий закон розподілу інтервалів, – на рівні 3,1у?3,4у (І3,1;3,4).
Встановлення занижених норм запасу призвело до затвердження невідповідного плановій потребі нормативу оборотних коштів. Перерахунок нормативу прямим методом за кожним видом матеріалів, а також його коригування доходним методом дозволило скоротити невідповідність між фактичними та плановими залишками оборотних коштів у запасах сировини та основних матеріалів з 37,5 до 7,4%.
Управління матеріальним потоком у логістичній системі не буде ефективним без урахування фінансових умов забезпечення руху матеріальних ресурсів. Механізм створення цих умов включає такі елементи, як інструментарій руху фінансових ресурсів, нормативно-правове забезпечення, фінансова інфраструктура. У роботі розроблено цілісну логістикоорієнтовану систему управління потоковими процесами, яка включає матеріальну і фінансову підсистеми. Основна ідея її побудови полягає у застосуванні концепції „вузької ланки”. „Вузька ланка” стримує інтенсивність сукупних потокових процесів і призводить до додаткових витрат. Встановлено, що основні причини неузгодженості потокових процесів виникають у фінансовій підсистемі, тому для ліквідації їх негативних наслідків запропоновано механізм організації зовнішніх і внутрішніх регулюючих матеріально-фінансових потоків. Організоване в такий спосіб управління потоками дозволяє узгодити інтереси виробничих і фінансових служб підприємства і в результаті підвищити його організаційно-економічну стійкість.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення і розвинуто науково-методологічні засади, розроблено методичні підходи та практичний інструментарій щодо ефективного управління матеріальними і фінансовими потоками підприємства на основі використання принципів та методів логістики.
Одержані результати полягають у такому.
1. Досліджено науково-методичні підходи до визначення логістики і логістичної системи. Встановлено, що відсутність єдиного трактування цих понять обумовлює невизначеність складу об’єктів логістичного управління. Доведено, що об’єктом дослідження логістики як науки є економічні потокові процеси, які виникають у відтворювальному циклі кругообігу оборотного капіталу. На основі даних суджень сформульовано визначення логістичного матеріального і фінансового потоку, запасу.
2. На підставі твердження про діалектику відтворювальних і логістичних процесів науково обґрунтовано використання принципів логістичного підходу в управлінні оборотним капіталом, для практичного застосування розроблено систему логістичних пріоритетів в управлінні матеріальними і грошовими потоками оборотних активів.
3. Аналіз управління матеріальним потоком виконано на основі використання вартісного підходу. Для цього досліджено рух доданої вартості в ціннісному ланцюгу, проаналізовано в динаміці результативний показник – валову додану вартість, її виробничу та розподільчу форми прояву. Встановлено, що показник доданої вартості має корелювати з показником фінансового результату від операційної діяльності. У роботі виявлено загальні тенденції зміни цих показників з позицій фінансово-економічного та логістичного аналізу.
Визначення управління логістичним циклом як системи принципів і методів розробки і реалізації управлінських рішень, пов’язаних з оптимальним часовим переміщенням матеріально-фінансових потоків оборотного капіталу та інформаційних потоків на всіх стадіях логістичного ланцюга, дозволило уникнути штучного обмеження сфери виробничо-комерційної діяльності операційним циклом, хоча, безперечно, останній становить її основу.
4. Ступінь синхронізації та збалансованості матеріально-фінансових потоків визначено на підставі розрахунку тривалості логістичних циклів підприємств. На ВАТ “ДКХЗ” виявлено проблеми, характерні для більшості вітчизняних підприємств: домінування часу знаходження ресурсного потоку в грошовій формі, незбалансованість оборотних матеріальних засобів і коштів, хоча й із простеженням тенденції послаблення деформації їх структури. На ВАТ “Баглійкокс” співвідношення матеріальних і фінансових потоків у часі та за обсягом було близьким до рівноважного.
5. Доведено, що рух доданої вартості визначає напрями формування операційного та окремих елементів інвестиційного грошового потоку і зумовлює послідовність здійснення їх аналізу. Механізм формування та аналізу логістичного грошового потоку знаходить відображення у звіті про рух коштів, що складається непрямим методом у розрізі операційної діяльності, проте не виявляє абсолютної відповідності здійснюваним у звіті аналітичним процедурам.
6. Адекватність та єдність матеріально-фінансових потоків виявлено на підставі аналізу операційного грошового потоку за факторами логістичного впливу. Вагомим логістичним чинником, який
