МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ
ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

Березіна Інна Вікторівна

УДК 72(477)”18”(092)(043.3)

АРХІТЕКТУРНА СПАДЩИНА УКРАЇНИ У ТВОРЧОСТІ

НАПОЛЕОНА ОРДИ: ІКОНОГРАФІЯ ТА ПРИНЦИПИ ВИКОРИСТАННЯ

18.00.01 – Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата архітектури

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі теорії, історії архітектури та синтезу мистецтв Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Міністерства культури і туризму України

Науковий керівник: кандидат архітектури, професор

Прибєга Леонід Володимирович,

завідувач кафедри теорії та історії архітектури і синтезу мистецтв, проректор з наукової роботи Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Міністерства культури і туризму України

Офіційні опоненти: доктор архітектури, професор

Ричков Петро Анатолійович,

кафедра архітектури

Національного університету водного

господарства та природокористування, м. Рівне

кандидат архітектури, ст. науковий співробітник

Колосок Богдан Віталійович,

Центр пам’яткознавства НАН України і
Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, м. Київ

Захист відбудеться 02.10. 2007 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.103.01 у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури (04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 20).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 20).

Автореферат розісланий 02.09. 2007 р.

В. о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради К.26.103.01

кандидат мистецтвознавства, професор Белічко Ю. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Одним із важливих напрямків розвитку сучасної української культури є охорона та вивчення архітектурної спадщини. Складні історичні та соціальні процеси, що мали місце на теренах України, зумовили особливі шляхи та підходи до збереження, охорони й використання пам’яток вітчизняного зодчества. Чи не найбільший інтерес викликають об’єкти нерухомої історико-культурної спадщини, що були поруйновані або зовсім зникли в силу об’єктивних і суб’єктивних причин, а також збереження останніх у контексті традиційного характеру середовища.

У світлі вищесказаного особливий інтерес викликає творчість митців, які свідомо присвятили своє життя документальній фіксації пам’яток давнини і через власні твори донесли архітектурні образи старовини до сучасності. Типовим представником цієї мистецької плеяди був художник, композитор та літератор Наполеон Орда (1807–1883). Рисунки та літографії Наполеона Орди стали своєрідними документами, важливими іконографічними джерелами, що дійшли до нас із XIX ст. та зафіксували ще не доторкані руйнацією або частково збережені пам’ятки української архітектури.

На відміну від багатьох архітектурно-графічних творів, де в першу чергу вирішуються художньо-образотворчі завдання, роботи Н. Орди містять найдрібніші пластичні, стильові, середовищні особливості архітектурних об’єктів, максимально індивідуалізованих у краєвидах художника. Вагомим аспектом творчості Наполеона Орди є достовірна фіксація не тільки окремих об’єктів зодчества та їх ансамблів, а й ландшафтно-архітектурного середовища, що є необхідним для глибокого розуміння сутності архітектурних забудов. Особливий інтерес до історико-архітектурних надбань, наполегливість і витривалість митця під час численних архітектурних подорожей призвели до створення ним колекції іконографічних джерел, необхідних у сучасних пам’яткоохоронній та реставраційній сферах. Це надає творчому доробку Н. Орди особливої вартості та робить останній предметом ретельних досліджень; дозволяє усвідомити виключну цінність архітектурно-мистецької спадщини Н. Орди, яка дотепер залишалася в тіні і використовувалася лише як допоміжний матеріал в історико-архітектурних і мистецтвознавчих дослідженнях.

Проведений критичний аналіз джерелознавчої бази продемонстрував відсутність ґрунтовних і системних досліджень творчого доробку Наполеона Орди у світлі його пам’яткоохоронного значення для України і використання в якості іконографічного матеріалу в процесі вивчення, реставрації та охорони видатних зразків вітчизняного зодчества. Тому виникла необхідність виявлення й аналізу художньої спадщини митця, висвітлення максимально повного діапазону його діяльності на теренах України у гармонійній цілісності та цінності для науковців і широкого кола шанувальників українського архітектурного мистецтва.

Творчість Наполеона Орди є вагомою складовою української історико-архітектурної науки, відкриває перспективи використання створених ним архітектурних образів давнини у пам’яткоохоронній та реставраційній сферах та введення досліджуваних матеріалів у реґіонознавство. Представлена наукова праця сприятиме цим процесам, що й зумовлює актуальність та необхідність даного дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Тема дисертаційного дослідження пов’язана з планами наукових робіт кафедри теорії та історії архітектури і синтезу мистецтв Національної Академії образотворчого мистецтва і архітектури, де виконана дана робота. Велетенський, дотепер неоціненний внесок митця в справу фіксації і, як наслідок, візуального збереження автентичного архітектурного доробку кількох європейських країн спричинив включення імені художника до Списку пам’ятних дат, оголошених UNESCO на 2006–2007 рр., затвердженого на 33 сесії Генеральної конференції в Парижі у 2005 р. Список пам’ятних дат, оголошених ЮНЕСКО на 2006–2007 роки, затверджений на 33 сесії Генеральної конференції. – 33 С/12. – Оригінал: французький. – Париж, 6 жовтня 2005. – 31 с.. Генеральна конференція, розглянувши документ 33 С/12, включила святкування 200-річчя з дня народження Наполеона Орди у список пам’ятних дат людства. Напрямок проведеного дослідження збігається також з постановами, концепціями, завданнями, висвітленими указами президента України (“Про забезпечення реконструкції та реставрації історичних будівель, охорони і збереження пам’яток, історико-культурної спадщини…”).

Мета дослідження – проаналізувати творчий доробок Наполеона Орди як іконографічне джерело історико-архітектурної науки, пам’яткоохоронної та реставраційної сфери та визначити принципи його використання.

Завдання дослідження:

1. Виявити місця знаходження архівних, музейних і приватних колекцій рисунків та акварелей Наполеона Орди, а також виконаних з його робіт літографій; проаналізувати історико-архітектурні джерела, що висвітлюють різноаспектну творчу діяльність митця; простежити історичні умови формування феномену художника.

2. Окреслити реґіональні виміри творчості художника; визначити типологічний діапазон старожитностей у краєвидах майстра.

3. Проаналізувати мистецьку спадщину Н. Орди як об’єкт архітектурної графіки; визначити особливості творчого методу Н. Орди, техніки втілення ним архітектурних образів у пейзажних композиціях; розглянути художньо-композиційні особливості архітектурного і ландшафтно-паркового краєвидів та їх відповідність існуючим об’єктам зодчества.

4. Визначити принципи використання іконографічних творів Наполеона Орди в історико-архітектурній науці, пам’яткоохоронній та реставраційній сферах.

Об’єкт дослідження – архітектурна графіка Наполеона Орди.

Предмет дослідження – принципи використання архітектурної графіки Н. Орди як іконографічного матеріалу для історико-архітектурної науки, пам’яткоохоронної та реставраційної методики.

Хронологічні межі дослідження – дане дослідження поширюється на XIX ст., коли жив і працював Н. Орда.

Територіальні межі дослідження поширюються на терени сучасної України, які відповідають територіям Подільської, Київської, Волинської губерній та Галичини у контексті адміністративного поділу ХІХ ст.

Методи дослідження. Для виконання завдань дослідження використані загальнонаукові та спеціальні методи наукових досліджень. До загальнонаукових методів належать: фактологічний, представлений виявленням і вивченням візуального матеріалу (рисунків Наполеона Орди та відповідних літографічних аркушів); аналітичний, представлений аналізом літературних джерел; метод порівняльного аналізу, представлений порівняльним архітектурознавчим аналізом творчості Наполеона Орди та інших, сучасних йому, майстрів архітектурного пейзажу. До спеціальних методів належать статистичний метод та метод роботи з першоджерелами.

Наукова новизна дослідження:

1. Окреслено ареал знаходження рисунків Наполеона Орди й відповідних літографічних аркушів.

2. Простежено маршрути та часові рамки створення художником робіт.

3. Виявлено стильові й типологічні особливості українського зодчества в творчому доробку Н. Орди.

4. Впроваджено в науковий обіг невідомі дотепер твори митця (близько 500 шт.).

5. Визначено принципи використання досліджуваного матеріалу в історико-архітектурній науці, пам’яткоохоронній та реставраційній справі.

Практичне значення роботи. Результати дослідження можуть бути використані:

1. Для поглибленого вивчення та розвитку історії української архітектури.

2. Як методична основа при розробці реґіональних і національних програм регенерації видатних зразків вітчизняної культури.

3. У пам’яткоохоронній справі з метою збереження автентичного вигляду споруди чи історично важливих нашарувань.

4. Для реставраційних робіт відносно окремих споруд, ансамблевих забудов, архітектурного середовища.

5. Для вивчення напрямків розвитку української ландшафтної архітектури.

6. Для правильної атрибутики творів митця в державних архівних і приватних колекціях.

Особистий внесок здобувача. Вперше в історії українського архітектурознавства у процесі наукових досліджень поєднані, систематизовані та проаналізовані документальні матеріали про художника з архівів Кракова, Варшави (Польща), Санкт-Петербурга (Росія), Мінська (Білорусь), Києва, Львова, Вінниці, Житомира, Хмельницького, Кам’янця-Подільського та ін. (Україна); наукових бібліотек Варшави, Кракова, Торуні, Львова, Києва, Вінниці та ін.; впроваджені в науковий обіг і донесені до широкого кола науковців і спеціалістів невідомі та неопубліковані дотепер акварельні і графічні аркуші, в яких зафіксовано об’єкти української архітектурної спадщини; розглянута творчість митця у всій цілісності та гармонійній єдності, в якості систематизованого і послідовного доробку, комплексного багатоаспектного джерела використання у процесі реставраційної та пам’яткоохоронної діяльності.

Апробація результатів роботи проходила у вигляді доповідей та публікацій на звітних конференціях за результатами наукових досліджень викладачів Кам’янець-Подільського державного університету за 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007 рр.; на Міжнародних конференціях: “Поляки на Поділлі”, 2003 р. (Кам’янець-Подільський), “Польські двори і резиденції на Україні”, 2004 р. (Вінниця), “Історія релігій в Україні”, 2003, 2004, 2005 рр. (Львів), “Sztuka dawnych Kresow Poludniowo-Wschodnich Rzeczypospolitej w XIX i XX wieku” (“Мистецтво південно-східних кордонів Речі Посполитої у ХІХ і ХХ століттях”), 2006 р. (Варшава).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 12 статтях, в тому числі 4 – у фахових виданнях за переліком ВАК України; 4 – в інших збірниках, затверджених ВАК України; 4 – в інших наукових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Текстова частина дисертації складається зі вступу, 4-х розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків, ілюстративної частини. Загальний обсяг дисертаційної роботи: 144 сторінки основного тексту, список архівних джерел кількістю 564 позиції та літератури кількістю 179 позицій; 27 додатків, 30 планшетів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовані актуальність і соціально-культурна значимість роботи; визначені мета, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, визначені хронологічні й територіальні межі дослідження; окреслені наукова новизна та практичне значення роботи.

У РОЗДІЛІ 1 “ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА АРХІТЕКТУРНО-ХУДОЖНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НАПОЛЕОНА ОРДИ” проаналізовано життєвий шлях і архітектурно-художню спадщину Наполеона Орди в контексті історичних і архітектурознавчих джерел; висвітлено стан використання творчих композицій художника в якості іконографічного матеріалу; окреслено місця концентрації архівно-музейних колекцій Н. Орди (рисунків, акварелей, літографій); розглянуто культурно-мистецьке середовище формування феномену Н. Орди, художника-фіксатора давнього зодчества на теренах України.

Питання вивчення опублікованих і невиданих фактологічних матеріалів входить у загальну проблему дослідження архітектурно-мистецької спадщини Наполеона Орди на території України і має на меті висвітлення головних компонентів джерелознавчої бази означеної проблеми. Серйозною спробою синтетичного дослідження життєвого шляху та творчого доробку художника є монографічна стаття польського науковця М. Качановської. Будучи представником польської наукової спільноти, Качановська зосереджує увагу, в першу чергу, на об’єктах зодчества сучасних теренів Польщі, залишаючи поза увагою величезний доробок майстра, що ілюструє українські архітектурні течії. Питанням висвітлення загальних особливостей або окремих аспектів творчості Орди присвячені нариси та статті М. Вавжевського, Р. Желіховського, М. Костриці, В. Кучеренка, С. Швець-Машкари, С. Юрченка, В. Глінника, В. Кіркевича, Т. Хржановського, Т. Добровольського, Н. Урсу, Г. Осетрової, А. Задорожнюка тощо. Окремі видання містять біографічні дані енциклопедичного характеру: енциклопедичний довідник “Митці України” за редакцією А. Кудрицького, Польський біографічний словник, енциклопедія Оргельбранда тощо. Крім безпосереднього дослідження життєвого шляху та художньої спадщини Наполеона Орди творчість митця так чи інакше проявилася крізь призму вторинних джерел. У своїх наукових дослідженнях до творчого доробку Н. Орди неодноразово зверталися архітектори, мистецтво-знавці, дослідники різних напрямків історії, культури, архітектури та обра-зотворчого мистецтва при вивченні широкого спектра питань. Це В. Ве-черський, Д. Малаков, Н. Урсу, В. Прокопчук, Р. Афтаназі, А. Ролле, Л. Рідель та ін. Згадані автори досліджували локальні прояви творчості Н. Орди. Проте відсутній прецедент наукового аналізу, архітектурно-мистецтвознавчої класифікації українського зодчества, з документально-топографічною точністю зафіксованого в акваре-лях, рисунках та літографіях художника. Цінний з точки зору пам’яткоохоронної та реставраційної діяльності в Україні іконографічний матеріал, створений Ордою, використовувався переважно в якості ілюстрацій до дотичних праць і досліджень. Перша спроба стислого аналізу джерелознавчої бази продемонструвала, що практично немає вітчизняних істориків архітектури, які б цілісно аналізували архітектурні краєвиди митця, створені на теренах сучасної України. Таке становище спонукає комплексно з точки зору архітектурної науки звернутися до творчого доробку Орди; віддати належне масштабності, якості, пам’яткоохоронній цінності, архітектурно-мистецькій вартості та досконалості створеної ним галереї іконографічних образів українського зодчества.

Для даного дослідження першочергову вартість мають архівні та музейні джерела. У процесі виявлення й опрацювання матеріалів, знайдених у бібліотеках, музеях та архівних збірках різних країн – Польщі, України, Білорусі й Росії, окреслився досить широкий ареал місць локалізації архівних і музейних колекцій рисунків і акварелей Наполеона Орди, а також літографій, зроблених з автентичних робіт художника (окрему нішу займають численні приватні колекції літографій як на території України, так і на теренах інших країн). Автором дисертаційного дослідження створено покажчик місць знаходження рисунків і літографій з робіт художника, ілюструючих зодчество українських земель, з урахуванням назви кожного конкретного твору та фіксованим інвентарним номером.

Дослідження мистецького доробку Н. Орди, які ґрунтуються на аналізі пам’яток зодчества, зафіксованих художником, демонструє унікальність його творчої спадщини: кількість зображених архітектурних споруд кожного типу у своїй сукупності створює якісно узагальнене явище, що було візитною карткою своєї епохи, а значить відігравало важливу роль у суспільній історії, історії мистецтва, історії архітектури та в самій архітектурі як процесі пізнання й перетворення суспільством середовища життєдіяльності людини. Тривалий час перебуваючи на теренах України, художник не міг не зануритись у художню атмосферу краю та не відчути вплив українського архітектурно-мистецького середовища. З іншого боку, Орда був типовим представником європейської мистецької школи та носієм європейських традицій у царині становлення архітектурного пейзажу. Таким чином, європейське архітектурно-мистецьке середовище активно впливало на формування феномену Наполеона Орди, в той час, як сам художник зробив вагомий внесок у формування загально-європейських, зокрема українських традицій зображення архітектурного краєвиду.

Історіографічний аналіз і архівно-музейні дослідження дозволили зробити наступні висновки:

§ проблема дослідження творчого доробку Н. Орди перебувала поза належною увагою вітчизняних науковців; відсутній цілісний аналіз архітектурно-графічної спадщини Наполеона Орди;

§ виявлення автором дисертаційного дослідження місць знаходження оригіналь-них творчих композицій художника, а також виконаних з них літографій окреслило іконографічну базу значимих об’єктів українського зодчества;

§ виникнення та формування унікального творчого методу Н. Орди є результатом суспільно-політичного та культурно-мистецького середовища ХІХ ст., представником і певною мірою творцем якого був художник.

У РОЗДІЛІ 2 “ТВОРЧІСТЬ Н. ОРДИ У КОНТЕКСТІ СТА-НОВЛЕННЯ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНОЇ ТА ПАМ’ЯТКООХО-РОННОЇ НАУКИ” проаналізовано пам’яткоохоронну діяльність в Україні наприкінці XVIII–ХІХ ст.cт.; вивчено та продемонстровано реґіональні виміри архітектурно-історичних інтересів Н. Орди; викладено результати аналітичного огляду типологічного діапазону старожитностей, зафіксованих у краєвидах митця.

Апогей творчої наснаги Н. Орди припав на другу половину ХІХ ст., тоді й закладалась оригінальність історичного досвіду та культурного забарвлення населення західноукраїнських земель та земель Середньо-Східної України, які так вразили художника. Наполеон Орда подорожував Правобережною Україною, а саме трьома губерніями: Київською (Київське генерал-губернаторство з центром у Києві), Подільською (губернський центр – Кам’янець-Подільський), Волинською (центр – Житомир), а також Східною Галичиною. Ситуація в царині архітектурно-реставраційної діяльності саме цих реґіонів визначила специфіку творчості Н. Орди. Скрупульозно фіксуючи об’єкти вітчизняного зодчества та історично обґрунтовуючи історію виникнення останніх, Наполеон Орда став предтечею величезної роботи з обґрунтування самобутності та своєрідності культури українського народу, яку виконали науковці-україністи в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.ст. Саме тоді українська архітектурна спадщина вперше постала в історичних студіях про об’єкти зодчества краю.

Досліджуючи архітектурно-мистецьку діяльність та прояви своєрідної обдарованості митця, можна простежити велетенські обшири територій, котрими пройшов Наполеон Орда і на яких знайшов гідні фіксації пам’ятки архітектурного і ландшафтно-паркового мистецтва. У процесі великого проекту Наполеон Орда окремо дослідив губернії, які до третього розподілу Польщі були воєводствами у складі Речі Посполитої, окремо – території європейських держав. Кожна місцевість, де творив художник, представлена найбільш вартісними і характерними архітектур-ними пам’ятками, чого не можна зробити, не володіючи повною інформацією з цього питання. Європейська базова освіта, великий багаж знань та практичний досвід допомагали йому безпомилково знаходити найцінніші старовинні забудови. На основі картографування (з урахуванням історичних процесів, що відбулися в Україні протягом ХІХ–ХХ ст.ст.) чітко окреслилося 10 областей сучасної території України, які перебували в ХІХ ст. в межах Київської, Волинської, Подільської губерній і Галичини: Хмельницька, Тернопільська, Вінницька, Київська, Житомирська, Черкаська, Волинська, Ровенська, Львівська, Івано-Франківська. Серед областей сучасної України найбільш дослідженою художником виявилась Хмельницька область, особливо її південь з центром у Кам’янці-Подільському (колишньому губернському центрі). Орда відвідав практично всі районні центри області, а також численні населені пункти, де тільки траплялися об’єкти маєткового, культового, оборонного зодчества тощо. Приблизно в однаковій мірі художник охопив своєю творчістю Київську, Тернопільську, Вінницьку, Житомирську, Волинську, Рівненську області; значно менше подорожував Черкаською, Львівською та зовсім фрагментарно – Івано-Франківською областями. Кількість областей, охоплених творчою жагою художника, складає майже половину всіх областей України, що виводить Наполеона Орду в ряд митців, спадщина яких здатна збагатити вітчизняну історико-архітектурну науку важливими іконографіч-ними джерелами. Результатом проведених автором топографічних пошуків стало створення комплексу класифікацій, представлених у табличному варіанті: окреслений географічний ареал архітектурно-мистецьких розвідок Наполеона Орди, представлений на карті Світу й на карті України; продемонстровані реґіональні виміри творчого доробку художника у відповідності географічного розташування населених пунктів і локалізації архітектурних об’єктів ХІХ ст. в рамках Подільської, Київської, Волинської губерній і Галичини до сучасного адміністративного розподілу українських земель; на сучасні карти областей України, якими подорожував Орда, нанесені населені пункти, в яких збудовані пам’ятки зодчества, зафіксовані художником; позначена типологія даних архітектурних об’єктів.

Типологічний аналіз архітектурних об’єктів, зафіксованих художником на теренах сучасної України, продемонстрував наступні результати: в мистецькому доробку Орди найкраще представлене маєткове та палацове зодчество (воно складає 148 зафіксованих об’єктів); широко віддзеркалене культове зодчество (127 об’єктів); художник приділяв увагу зображенню загального вигляду відвіданих ним населених пунктів (82 поселення); особливе місце в творчому доробку майстра посідало зображення руїн (41 об’єкт); специфічною особливістю є окремо змальовані майстром подвір’я (30 шт.); важливу нішу в мистецькій спадщині Орди займає оборонне зодчество (25 об’єктів); романтично й водночас топографічно точно Орда змальовує твори садово-паркового мистецтва (3 об’єкти); крім вище зазначених, у поле зору художника інколи потрапляли промислові (7 шт.) та інші архітектурні об’єкти (12 шт.). Такий широкий діапазон зображених на українських землях окремих споруд та архітектурних ансамблів являє собою важливий іконографічний матеріал, що не тільки висвітлює окремі віхи вітчизняного зодчества, а й розвиває українську архітектурну спадщину в часі; підтверджує необхідність серйозного наукового підходу до вивчення художнього доробку Наполеона Орда як цінного іконографічного джерела для історико-архітектурної науки, пам’яткоохоронної та реставраційної справ.

Здійснений автором у рамках даного розділу науковий пошук і створені відповідні класифікації, призвели до наступних висновків:

§ специфіка творчості Наполеона Орди спричинена складними процесами у сфері становлення історико-архітектурної науки і пам’яткоохоронної діяльності ХІХ ст. в Україні, внаслідок чого художник, вдало реалізуючи провідну ідею часу, свідомо накопичував візуальний матеріал і створив банк іконографічних джерел, які становлять серйозну складову сучасної пам’яткоохоронної і реставраційної практики;

§ аналіз географії архітектурно-історичних інтересів Орди продемонстрував, що значний відсоток творчих композицій складають зображення архітектурних об’єктів на теренах сучасної України (художник відвідав майже половину всіх областей країни), що в синтезі з документальністю зображення пам’яток зодчества, їх видового й стильового розмаїття зробило мистецьку спадщину Н. Орди цінним документальним матеріалом, здатним розширити уявлення про архітектурний доробок українських теренів;

§ розмаїтий типологічний діапазон старожитностей, зафіксованих Ордою на українських землях дозволить не тільки використовувати поодинокі зображення з метою ілюстрації окремих наукових розвідок, а й суттєво розширити дослідження розвитку української архітектурної науки; створить серйозне підґрунтя для реставрації об’єктів зодчества, а також для проведення заходів у царині пам’яткоохоронної справи.

У РОЗДІЛІ 3 “МИСТЕЦЬКА СПАДЩИНА Н. ОРДИ ЯК ОБ’ЄКТ АРХІТЕКТУРНОЇ ГРАФІКИ” проаналізовано особливості та закономірності творчого методу художника; техніки втілення архітектурних образів у роботах митця; художньо-композиційні особливості архітектурних краєвидів Орди.

У процесі кристалізації методів і прийомів роботи Наполеона Орди окреслилась мистецька індивідуальність художника. Специфіка методики роботи полягає у наступних аспектах, які складають особливості та закономірності творчого методу Орди:

§ малювання з натури, що відбувалось під час тривалих подорожей;

§ циклічність роботи з максимальним використанням кліматичних умов;

§ реалістична трактовка краєвиду;

§ документально-топографічне зображення об’єктів зодчества, творів ландшафтно-паркового мистецтва;

§ супровід зафіксованих архітектурних пам’яток історичними довідками;

§ використання попереднього рисунку олівцем з метою підкреслення архітектурних подробиць.

У процесі вивчення й аналізу оригінальних рисунків художника та відповідних літографічних аркушів нами виявлено, що Наполеон Орда володів як графічними, так і живописними технічними прийомами втілення зображуваних ним образів – вільно працював олівцем, сепією, крейдою, аквареллю та гуашшю; скрупульозно опрацьовував і фіксував історичний та документальний матеріал. На більшості робіт, підписаних і датованих, художник розміщує безпосередньо на рисунках чи на приклеєних картках стислі документальні та історичні дані, ілюструючи історію об’єкту, ансамблю чи місцевості (наявність таких даних ми мали можливість спостерігати, працюючи над краківською музейною колекцією рисунків Орди). Наполеон Орда готував власні оригінальні композиції до майбутнього альбомного видання: усі рисунки однакового формату; з чіткою фіксацією кожного архітектурного елементу; краєвид виконано переважно олівцем, де-не-де підмальовано аквареллю; світло позначено гуашшю. Літографії за дорученням Орди виконував гравер по камінню Алоїз Місерович у літографському цеху Фаянса у Варшаві. Порівнюючи оригінали з літографіями можна помітити більш професійний рівень виконання літографічної копії у порівнянні з автентичними творами художника. Таку розбіжність ми спостерігали у процесі роботи в архіві Краківського Національного музею. Йдеться про незначні дрібні помилки Орди у галузі перспективного та обсягово-просторового зображення об’єктів, часто не дуже високу культуру й техніку подачі ведутного матеріалу, що в літографіях зникало, компенсуючись майстерністю літографіста. Інколи тільки у літографіях використаний метод стафажу, що свідчить про бажання Місеровича підсилити відчуття співмасштабності архітектурної споруди й навколишнього середовища. Беручи до уваги той факт, що літографії виконувались іншим фахівцем у літографічній майстерні, можна ствердити, що попри постійні зайняття живописом і виконання Н. Ордою замальовок, зазначені вище недоліки так і не зникли. Це радше говорить про інформативне ремісництво, про бажання митця зберегти і донести до соціуму видатні зразки вітчизняного зодчества, ніж про досконалий талант художника. Проте, надзвичайно корисним і цікавим для архітектурної науки є факт існування та можливості зіставлення рисунків Орди та літографічних відповідників, які доповнюють одне одного та, як наслідок, збагачують. Враховуючи, що у літографії переведено лише частину оригінальних творчих композицій художника та виключну цінність останніх, можна проектувати в майбутньому створення сучасними технічними засобами мистецтва гравюри інших друкованих відповідників рисунків й акварелей митця.

Архітектурні краєвиди художника мають цільну композицію, чітку розбивку на плани – перший план, як правило, містить елементи природного середовища, скульптурні оздоблення; другий план містить домінанту всієї композиції – об’єкт сакрального, палацового, оборонного зодчества тощо; третій, віддалений і глибокий, часто включає куточки загальної забудови в синтезі з особливостями автентичного ландшафту. Очевидно, що головний акцент митець робить на другому плані, оскільки дає зрозуміти глядачеві велич архітектурної споруди, красу ансамблевих забудов, розкриває суспільну та духовно-культурну роль зодчества у тогочасному житті. У процесі вивчення фактологічного матеріалу на даному етапі дослідження був проведений порівняльний архітектурно-мистецтвознавчий аналіз відповідних акварельних і літографічних композицій Орди; особливостей зображення художником та переведення з рисунку в літографію безпосередньо об’єкту зодчества, а також передачі ландшафтно-паркового краєвиду.

Дослідження творчої спадщини Н. Орди як об’єкта архітектурної графіки призвело до наступних висновків:

§ головною ознакою оригінального творчого методу художника було: зображення з натури при безпосередньому контакті з об’єктом зодчества й автентичним ландшафтом; докладна документально-топографічна фіксація архітектурних об’єктів; супровід зафіксованих пам’яток зодчества історичними довідками щодо їх історії в контексті історії краю; циклічність роботи;

§ використовуючи технічні засоби рисунку, акварелі й літографії для втілення образів зодчества у власних творчих композиціях, Н. Орда реалізував головну мету своєї художньої діяльності – планомірна документальна фіксація архітектурних об’єктів у контексті автентичного краєвиду – і створив колекцію образів давнього європейського, зокрема українського зодчества;

§ специфічною ознакою творчого доробку Н. Орди є архітектурний пейзаж, який поєднав документальну фіксацію об’єктів зодчества та історичні хроніки; архітектурні краєвиди
Н. Орди (оригінальні рисунки й акварелі та літографічні аркуші) є, насамперед, цінним документальним джерелом, інформативним з точки зору архітектури, історії, краєзнавства, здатним прислужитися поповненню теоретичних позицій в історії вітчизняного зодчества, а також здійсненню практичних кроків у пам’яткоохоронній та реставраційній сферах.

У РОЗДІЛІ 4 “ЗНАЧЕННЯ ТВОРЧОГО ДОРОБКУ Н. ОРДИ У СУЧАСНІЙ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНІЙ І ПАМ’ЯТКООХОРОННІЙ НАУЦІ” підкреслено значимість творчості Н. Орди для історико-архітектурних розвідок; розроблено методичні засади впровадження досліджуваного матеріалу у пам’яткоохоронну і реставраційну практику; визначено принципи використання іконографічних творів Наполеона Орди в історико-архітектурній науці, пам’яткоохоронній та реставраційній сферах.

Наполеон Орда встиг зафіксувати й ті об’єкти українського зодчества, які не зазнали руйнації; і ті, які перебувають у напівзруйнованому стані; і ті, які втрачені назавжди. Неможливо в повній мірі уявити історію української архітектури без аналізу творів Орди, що зображують втрачені об’єкти вітчизняного зодчества. Причини втрат об’єктів архітектурної спадщини різняться залежно від функціональної типології будівель і споруд. У кожній типологічній групі є зруйновані або втрачені назавжди споруди чи комплекси, образ яких можна знайти виключно в доробку Орди, що надає його творам унікальності й неповторності. Саме вони і привертають особливу увагу. Це палацовий комплекс у Тульчині, палац князів Сангушків в Ізяславі, руїни замку Калиновських у с. Жванець Кам’янець-Подільського району, руїни замку Сутковецьких у с. Сутківці Ярмолинецького району, палац Любомирських у Рівному, замок у с. Новомалин Острозького району, руїни острозького єзуїтського колегіуму з костьолом, палац у подільському селі Михайлівка, Вознесенська церква у смт. Березна Менського району, собор Різдва Богородиці з дзвіницею у Білопіллі, костьол кармелітів у Луцьку, корецький замок князів Корецьких-Острозьких тощо. У контексті даного аспекту дослідження нами представлені об’єкти палацового зодчества, зафіксовані Наполеоном Ордою, втрачені цілком або частково; а також втрачені об’єкти оборонної архітектури, зображені художником. Не є випадковим, що мистецька спадщина Орди здатна викликати професійний інтерес у сучасних істориків архітектури та реставраторів. Творчий доробок митця було використано під час складання проектів реставраційних робіт таких визначних архітектурних пам’яток, як Андріївська церква в Києві, костьол Івана Предтечі у Білій Церкві, фортеця в Кам’янці-Подільському, замки у Луцьку, Дубні та Острозі, костьол Успіня в Летичеві, домініканський костьол у с. Смотрич, домініканський костьол у c. Мурафа на Поділлі, Покровська церква-замок у подільському селі Шарівка, відомий пейзажний парк “Олександрія” тощо. Вивчення та аналіз архітектурних споруд у краєвидах Наполеона Орди надасть можливість проводити консерваційні та реставраційні роботи, повертаючи пам’яткам українського зодчества первинні форми. В залежності від того, в якому стані знаходиться архітектурний об’єкт, зафіксований художником у ХІХ ст., можна планувати реставраційні реконструкції або реконструкції графічні. І якщо реставраційні відтворення якісно змінять сучасну архітектурно-містобудівну структуру на українських теренах, то графічні реконструкції втрачених (зруйнованих) об’єктів зодчества суттєво поповнять важливими візуальними образами інформативний матеріал з історії української архітектури. Результатом наукового пошуку стала візуалізація об’єктів культової та фортифікаційної архітектури, реставрація яких відбулася з використанням автентичних рисунків й акварелей Наполеона Орди, а також створених літографічних відповідників. Нами представлено порівняльний аналіз зовнішнього вигляду споруди чи забудови у контексті архітектурного краєвиду митця і сучасний вигляд відповідного об’єкту.

Необхідність проведення широких досліджень з історії пам’ятки, що реставрується, як одного з найважливіших елементів наукової творчості вимагає, в першу чергу, проведення першого етапу передпроектної реставраційної роботи – збору іконографічного матеріалу: графічних зображень безпосередньо пам’ятки архітектури; зображень з іншої тематики, які включають образ даної споруди чи комплексу; фотографій. Попередні історико-бібліографічні й архівні дослідження по об’єкту можуть вплинути й на його натурне дослідження. Особливого значення набувають такі іконографічні джерела, які несуть максимально повну інформацію як образного, так і текстового характеру (що в образотворчому мистецтві трапляється досить рідко). Проте саме такими є архітектурні краєвиди Наполеона Орди, оскільки характеризуються наступними ознаками: творчі композиції Н. Орди містять найдрібніші пластичні, стильові, середовищні особливості архітектурних об’єктів, максимально індивідуалізованих у краєвидах художника; кожен оригінальний рисунок містить додаткову інформацію (наклеєну на зворотній стороні аркуша) про зафіксовану споруду з точки зору історії краю, історії родини (у випадку зображення об’єктів маєткового зодчества), історії архітектури; кожна ведута атрибутована самим автором (безпосередньо під зображенням вказано назву місцевості, назву споруди чи комплексу, деякі особливості забудови).

Підсумовуючи дослідження даного розділу, необхідно зауважити наступне:

§ творчий доробок Наполеона Орди є достовірною візуальною інформацією про зодчество минулого, а його ведути важливим іконографічним джерелом, оскільки на відміну від багатьох творів живопису та графіки, де в першу чергу вирішуються художні завдання, роботи Орди містять найдрібніші пластичні, тектонічні, стильові та художньо-композиційні особливості архітектури зображуваних споруд; вивчення мистецької спадщини художника дає можливість на початковому етапі дослідження об’єктів зодчества на теренах сучасної України створювати узагальнюючи студії з типології та формології зображених ним пам’яток архітектури; краєвиди художника із зображенням втрачених об’єктів українського зодчества становлять невід’ємну частину вітчизняної історико-архітектурної науки та дозволяють графічно й теоретично відтворювати архітектурну картину давнини;

§ роботи художника – це документально-топографічний ілюстративний матеріал до хронологічних описів та історичних довідок про архітектурну пам’ятку; твори митця демонструють шляхи розвитку українського маєткового й садово-паркового мистецтва, що дає можливість планування та відродження історичних ландшафтів;

§ принципи використання іконографічних творів Наполеона Орди в історико-архітектурній науці, пам’яткоохоронній та реставраційній практиці різняться в залежності від стану збереженості об’єкту зодчества, зафіксованого художником на території сучасної України, та полягають у використанні оригінальних рисунків і акварелей митця, а також літографічних аркушів як цінних іконографічних джерел (первинних у випадку досліджень втрачених об’єктів українського зодчества, зафіксованих Ордою; вторинних, допоміжних у випадку досліджень поруйнованих або збережених архітектурних пам’яток, зафіксованих художником) з неодмінним урахуванням того, що ведути Наполеона Орди містять інформацію про стилістику й типологію архітектурного об’єкта в конкретний проміжок часу (друга половина ХІХ століття, інколи художником вказані роки написання краєвиду).

Крім того, банк іконографічних матеріалів, створений митцем, може бути використаний у різних напрямках, в залежності від сутності науково-практичної галузі впровадження.

В історико-архітектурній науці архітектурні краєвиди Н. Орди можуть бути використаними в наступних напрямках:

§ відтворення автентичного вигляду пам’ятки на конкретний історичний період;

§ отримання додаткової інформації про стилістичні та типологічні особливості об’єкту;

§ отримання інформації про втрачені пам’ятки;

§ складання максимально повної інформації про архітектурний об’єкт з метою популяризації пам’яток українського зодчества.

У пам’яткоохоронній та реставраційній практиці ведути Н. Орди можуть бути використані в наступних напрямках:

§ використання рисунків та літографій як цінного іконографічного джерела з метою якісного проведення історико-бібліографічних й архівних досліджень по реставраційному об’єкту і, як наслідок, відбудови (реставраційної реконструкції);

§ отримання інформації про стилістичні нашарування архітектурного об’єкта;

§ створення графічних реконструкцій втрачених пам’яток архітектури.

ВИСНОВКИ

1. У результаті дослідницьких пошуків та аналізу архітектурознавчих, історичних і мистецтвознавчих джерел зафіксовано відсутність ґрунтовних досліджень творчого доробку Наполеона Орди у світлі його пам’яткоохоронного значення для України і використання в якості іконографічного матеріалу в процесі відтворення та реставрації визначних зразків вітчизняного зодчества.

2. Створено реєстр місць концентрації автентичних акварелей, рисунків Наполеона Орди, а також відповідних літографічних аркушів; впроваджено в науковий обіг невідомі дотепер твори митця (близько 500 шт.) з метою суттєвого збільшення джерелознавчої бази реставраторів українського архітектурного та садово-паркового мистецтва.

3. Окреслено в розроблених автором дослідження картах реґіональні виміри творчого доробку митця; простежено маршрути дослідницьких подорожей Н. Орди у відповідності географічного розташування населених пунктів і локалізації архітектурних об’єктів ХІХ ст. в рамках Подільської, Волинської, Київської губерній і Галичини до сучасного адміністративного розподілу українських земель; на сучасні карти областей України, територіями яких пересувався Орда, нанесено населені пункти, де збудовані архітектурні пам’ятки, зафіксовані художником.

4. Систематизовано і викладено у табличному та діаграмному варіантах зафіксовані митцем об’єкти українського зодчества відповідно до їх функціонального призначення та типологічних особливостей. Виявлено, що в діапазоні мистецьких уподобань Наполеона Орди (стосовно українських теренів) найкраще представлене маєткове та палацове зодчество (воно складає 148 зафіксованих об’єктів); широко віддзеркалене культове зодчество (127); художник приділяв увагу зображенню загального вигляду відвіданих ним населених пунктів (82); особливе місце в творчому доробку майстра посідає зображення руїн (41); специфічною особливістю є окремо змальовані майстром подвір’я (30); важливу нішу в мистецькій спадщині Орди займає оборонне зодчество (25); спостерігаються нечисленні зразки зображень садово-паркових ансамблів (3); крім вище зазначених у поле зору художника інколи потрапляли промислові (7) та інші архітектурні об’єкти (12).

5. Визначено особливості творчого методу Орди; художньо-композиційні характеристики архітектурного і ландшафтно-паркового краєвидів та їх відповідність існуючим архітектурним об’єктам; проаналізовані художні засоби (масштабність, контрасти, світлотіньові ефекти, тонові градації тощо), притаманні творчості митця.

6. У процесі дослідження з’ясовано, що рисунки та акварелі Наполеона Орди, а також виконані літографічні відповідники несуть достовірну інформацію як про загальний вигляд споруд і довкілля, так і про архітектурно-пластичне вирішення об’єктів зодчества, а також їх стан на момент фіксації.

7. Виявлено втрачені об’єкти української архітектурної спадщини, зафіксовані художником; а також об’єкти зодчества, реставрація яких відбувалася за допомогою відповідних композицій Наполеона Орди, що підтвердило безперечну практичну цінність творчого доробку художника та відкрило подальші перспективи використання матеріалів даного дослідження у реставраційній і пам’яткоохоронній сферах.

8. Принципи використання іконографічних творів Наполеона Орди в історико-архітектурній науці, пам’яткоохоронній та реставраційній практиці різняться в залежності від стану збереженості об’єкту зодчества, зафіксованого художником, а також від сутності науково-практичної галузі впровадження:

§ аналіз архітектурних краєвидів Орди (оригінальних рисунків і літографічних аркушів), в яких зафіксовано втрачені об’єкти українського зодчества, виводить ведути митця в ряд важливих (інколи єдиних) компонентів реставраційного дослідження, цінних іконографічних джерел, здатних суттєво поповнити історико-архітектурну науку й забезпечити створення якісних графічних реконструкцій;

§ аналіз творчих композицій майстра із зафіксованими об’єктами зодчества, що перебувають у напівзруйнованому, пошкодженому стані, продемонстру-вав можливість використання рисунків і літографій Орди в якості допоміжного іконографічного джерела, що містить інформацію про стилістику й типологію архітектурного об’єкта в конкретний проміжок часу (друга половина ХІХ століття, інколи художником вказані роки написання краєвиду);

§ дослідження робіт Орди із зафіксованими пам’ятками архітектури, які зберегли свій первинний вигляд або зазнали мінімальних змін, надає іконографічним творам художника виключно вторинне значення в процесі проведення досліджень по об’єкту зодчества, який реставрується, надаючи можливість порівняльного аналізу його історичного та сучасного стану;

§ в історико-архітектурній науці архітектурні краєвиди Н. Орди можуть бути використаними в наступних напрямках: відтворення автентичного вигляду пам’ятки на конкретний історичний період; отримання додаткової інформації про стилістичні та типологічні особливості об’єкту; отримання інформації про втрачені пам’ятки; складання максимально повної інформації про архітектурний об’єкт з метою популяризації пам’яток українського зодчества;

§ у пам’яткоохоронній та реставраційній практиці ведути Н. Орди можуть бути використані в наступних напрямках: як цінне іконографічне джерело для якісного проведення історико-бібліографічних й архівних досліджень по реставраційному об’єкту і, як наслідок, відбудови (реставраційної реконструкції); отримання інформації про стилістичні нашарування архітектурного об’єкта; створення графічних реконструкцій втрачених пам’яток архітектури.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових збірниках, затверджених ВАК України:

1. Березіна І. В. Зображення палаців та резиденцій на Поділлі у творчості Наполеона Орди // Проблемы теории и истории архитектуры Украины: Сборник научных трудов. Выпуск 6. Архитектурное наследие. – Одесса: Астропринт, 2005. – С. 168–175.

2. Березіна І. В. Мистецька спадщина Наполеона Орди у пам’яткоохоронній та реставраційній справі // Українська академія мистецтва: Дослідницькі та науково-методичні праці. Випуск 12. – Київ, . – С. 186–193.

3. Березіна І. В. Цінність творчого доробку Наполеона Орди для історико-архі-тектурної науки // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. За ред. Даниленка В. Я. – Харків: ХДАДМ, 2006.– № 7. – С. 9–25.

4. Березіна І. В. Старожитнє зодчество України у творчості Наполеона Орди // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. За ред. Даниленка В. Я. – Харків: ХДАДМ, 2007.– № 1. – С. –13.

В інших збірниках, затверджених ВАК України:

5. Березіна І. В. Ведута у творчості Н. Орди (за матеріалами НІАЗу “Кам’я-нець”) Наукові записки Тернопільського державного педагогічного універ-си-тету ім. В. Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. № 2 (7).