АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Богданова Наталія Григорівна

УДК: 37:036.(043.3)

Естетична свідомість студентської молоді в сучасній Україні в контексті глобалізаційно - інформаційного

аналізу

Спеціальність 09.00.03 - соціальна філософія та

філософія історії

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті вищої освіти Академії педагогічних наук України

Науковий керівник: кандидат філософських наук, доцент

Володимир Федорович Ходаківський,

Херсонський морський коледж, начальник

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор

Бровко Микола Миколайович,

Київський національний університет

культури і мистецтва,

кафедра теорії та історії культури;

кандидат філософських наук, доцент

Андрущенко Тетяна Іванівна,

Національна музична академія,

кафедра філософії

Провідна установа – Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України, кафедра філософії.

Захист відбудеться „21” червня 2007 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.01 в Інституті вищої освіти Академії педагогічних наук України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, 9-ий поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, 8-й поверх.

Автореферат розісланий „ 20 ” травня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізації вченої ради

кандидат філософських наук, доцент Горбунова Л.С.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження процесу формування естетичної свідомості студентської молоді обумовлена потребами подолання своєрідного „естетичного голоду”, в ситуацію якого потрапила молодь, зокрема студенти, наприкінці ХХ- на початку ХХІ століття в період розгортання глобалізації та інформаційної революції. Численні соціологічні обстеження молоді свідчать, що естетичні пріоритети перемістились на периферію ціннісних орієнтацій студентів, стали майже не помітними на фоні прагматичного світогляду, що поступово охоплює все більш широкі кола молоді. Останнє негативно позначається на емоційному стані молодих людей, їх ставленні один до одного, оточуючих і до самих себе. „Естетичне” в цій ситуації існує, скоріш, як своєрідна мода, захоплення. Воно відривається від таких цінностей, як „істина” і „добро”, й тому не може повною мірою забезпечити одвічно естетичне ставлення людини до дійсності. Повернення молоді до дійсних, а не ілюзійних естетичних цінностей є завданням, без вирішення якого неможливо говорити про розвиток творчості, високу духовну атмосферу, загальнолюдські цінності. Враховуючи актуальність проблеми, автор обрав її у якості предмета безпосереднього теоретичного аналізу.

Інформаційна революція вносить радикальні зміни у всі сфери суспільного і особистого життя людини. Не є винятком і сфера її естетичних смаків, переживань, почуттів. Під впливом швидкозмінної інформації „усталене естетичне”, що склалось в духовному світі людини в минулому, активно руйнується; „нове естетичне”, що мало б народитись як відтворення нової соціокультурної реальності, запізнюється. Натомість приходить „віртуально-естетична реальність”, що заміщає дійсно естетичне штучними, фантомними утвореннями. Люди, особливо молодь, втрачають можливість відчути й пережити прекрасне, вони втрачають смаки, барви, а слідом за цим – настрій, творчість, соціальну активність, оптимістичний світогляд. Натомість суспільство охоплює своєрідна сірість, що, як морок, „роз’їдає” моральні, інтелектуальні, духовні сутнісні властивості людини, ставить їх перед безвихіддю й одночасно „підсовує” облудні варіанти її подолання – моральну розпусту, секс, алкоголь, розбій тощо.

Звичайно, подібне є побічним продуктом інформаційної революції. Однак, воно існує, а тому потребує заміщення дійсними, а не уявними цінностями. Естетичне начало як одна із сутнісних сил людини має бути не лише захищеним від негативних впливів інформаційної революції, але й отримати нові напрями розвитку. Останнє також потребує зосередження дослідницької уваги вчених, що й здійснюється в нашій дисертації.

Актуальність дослідження проблеми формування естетичної свідомості студентської молоді обумовлюється, нарешті, необхідністю протидії так званій „масовій культурі”, особливо американського зразка, що активно пропагується нині засобами масової інформації, особливо через телебачення. Як відомо, масова культура представляє собою комплекс примітивних духовних цінностей, псевдокультур, потреб, серед яких чільне місце відводиться вульгарному прагматизму, сексуальній розбещеності, насильству та правовому нігілізму. Масова культура орієнтується головним чином на усереднені смаки невибагливої аудиторії, характеризується масовим стандартизованим виробництвом художньої продукції, прищепленням масам стандартних смаків і культурних запитів, вироблення стереотипів мислення, з метою маніпулювання свідомістю і поведінкою тих чи інших груп населення, особливо молоді. Використовується вона й як засіб отримання максимального прибутку, відвернення народних мас від нагальних соціальних проблем, що існують у суспільстві, а також як засіб своєрідного „зомбування” людини в політичних цілях. Протидія масовій культурі, що досить ґрунтовно укорінилась в українському культурному просторі, є завданням, що має нині загальнолюдське значення.

Ступень наукового опрацювання. Проблема естетичної свідомості та її формування завжди була і залишається в центрі філософсько-соціальних досліджень. Достатньо звернутись до робіт античних мислителів – Платона чи Аристотеля, щоб переконатись в її історичності, глибині й колосальній соціальній значущості. Актуальною вона була й у середньовічний період. Новий імпульс у вивченні естетичної свідомості надали епохи Відродження та Просвітництва (Д.Дідро, Г. Е. Лессінг, Й. Г. Гердер, Ф. Шіллер, Ж- Ж. Руссо). Розгорнуту модель естетичної свідомості, щоправда на ідеалістичній основі, побудували представники німецької класичної філософії (І.Кант, Г.Гегель та ін ). Відомими є здобутки російських мислителів, зокрема, В. Г. Бєлінського, М. Г. Чернишевського, М. О. Добролюбова, О. І. Герцена, а також українських філософів та культурологів - Т.Г.Шевченка, М.П.Драгоманова, І.Я.Франка, Лесі Українки, М.М.Коцюбинського, П.А.Грабовського та ін. Цікавим є аналіз естетичної свідомості представниками марксистської філософсько-естетичної думки, зокрема Г.В.Плехановим.

Сучасна західна естетична думка пов'язана з таким філософськими течіями, як неотомізм, прагматизм, фрейдизм, екзистенціалізм, неопозитивізм, герменевтика та ін. (Д.Дьюї, Б. Кроче, А.Камю, А.Бретон, М.Бердяєв, М.Гайдеггер, К.Ясперс та ін.).

Серед російських філософів ХХ століття до проблеми естетичної свідомості звертались такі відомі теоретики, як В.Асмус, М.Бахтін, В.Бичков, Л.Виготський, А.Лосєв, Ю.Лотман, Д.Лукач, Ю.Борев, Ф.Константинов, А.Улєдов та ін.; українську естетично-філософську думку презентують в цій тематиці наукові праці Т.Андрущенко, В.Іванова, А.Канарського, В.Кудіна, Л.Левчук, В.Мовчан, В.Панченко, О.Семашка та ін.

В роботах зазначених та ряду інших авторів визначена філософська сутність естетичного, підкреслена його роль у житті людини і суспільства, позначені проблеми формування естетичної свідомості у різних категоріях молоді та студентів.

Разом з тим, незважаючи на достатньо широкий обсяг літератури, проблема естетичної свідомості, особливо в контексті її трансформації під впливом глобалізації та інформаційної революції, в структурі духовних орієнтацій сучасної студентської молоді залишається практично відкритою. Досить проблематичним є визначення місця і ролі естетичного серед духовних пріоритетів молоді; не систематизовані чинники руйнівного впливу на духовний світ молоді; не розроблена більш-менш досконала методика протидії цим чинникам, що власне й спонукало нас до обрання даної теми у якості предмета самостійного дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з пошуковими програмами, планами, тематиками. Загальний напрям дисертаційного дослідження пов’язаний з планами науково-дослідної роботи відділу змісту, філософії та прогнозування вищої освіти Інституту вищої освіти Академії педагогічних наук України, зокрема теми:

“Філософія і методологія розвитку вищої освіти України у контексті євроінтеграційних процесів”, номер держреєстрації 0106 U 002009.

Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради Інституту вищої освіти АПН України від 27.02.2006 року (протокол № 3, п.6.17)

Мета дослідження – в результаті здійснення соціально-філософського аналізу сформувати цілісне концептуальне бачення особливостей формування естетичної свідомості студентської молоді в період глобалізації та інформаційної революції.

Об’єктом дослідження є свідомість студентської молоді; предметом дослідження є динаміка формування естетичної свідомості студентської молоді за доби глобалізації та інформаційної революції.

Основні завдання. Досягнення поставленої мети потребує вирішення таких головних дослідницьких завдань:

· розкрити теоретико-методологічні підвалини аналізу естетичної свідомості як компонента суспільної і індивідуальної свідомості;

· визначити місце та роль естетичної свідомості в структурі ціннісних орієнтацій сучасної студентської молоді;

· проаналізувати особливості та основні напрями формування естетичної свідомості студентської молоді в період глобалізацій них процесів;

· розкрити ресурси організаційно-управлінського та виховного впливу на формування естетичної культури студента;

· дослідити особливості та умови залучення студентської молоді до духовного життя сучасного українського суспільства.

Наукова новизна дослідження полягає у виявленні та аналізі основних особливостей естетичної свідомості студентської молоді в глобалізаційно - інформаційний період.

Автором сформульовані висновки, що мають елементи наукової новизни й виносяться на захист:

· в результаті здійсненого аналізу місця і ролі естетичних цінностей в структурі духовного світу сучасних студентів, виявлено, зокрема, що вони знаходяться на периферії ціннісних орієнтацій, значно поступаються матеріальним, ринково-прагматичним і політичним орієнтаціям;

· виявлено, що причиною цього є побічні процеси, покликані до життя глобалізацією та інформаційною революцією, - масовізація повсякденного життя і свідомості, засилля масової культури, зниження потреби в естетичному (потреби в красі) в умовах обмежених коштів і примітивного існування, руйнація колишніх естетичних цінностей надмірною політизацією суспільних процесів, вторгнення у вітчизняне культурне поле західної низькопробної культурної продукції та ін.;

· зроблено висновок, що в силу дієвості означених факторів прагматичне заміщує собою естетичне в способі життя і духовному світі сучасного студента, відчувається брак естетичної культури, різке обмеження культурного простору сучасного студента.

Теоретико-методологічні засади дослідження. В проведенні дослідження автор спирався, насамперед, на фундаментальні праці класиків філософської думки – Платона, Аристотеля, Ф.Шеллінга, Г.Гегеля, І.Канта, М.Гартмана, Р.Інгардена, М.Гайдеггера та ін., в яких обгрунтована філософська сутність проблеми естетичного. Суттєвим джерелом і методологічним підгрунтям для проведення дослідження слугували праці зарубіжних і вітчизняних авторів, спеціально присвячених аналізу проблеми естетичного як такого, естетичної свідомості, зокрема, в житті людини і суспільства. Серед них – публікації таких авторів, як Т.Адорно, В.Асмус, М.Бахтін, В.Бичков, Л.Виготський, А.Лосєв, Ю.Лотман, Л.Левчук, Д.Лукач та ін. В контексті аналізу системи ціннісних орієнтацій студентів (виявлення в ній місця та ролі естетичних цінностей) автор звертався до методології, розробленої в наукових виданнях таких авторів, як В.Андрущенко, В.Бакіров, І.Гавриленко, В.Князев, М.Михальченко, В.Мовчан, І.Надольний, Б.Новіков, В.Панченко, А.Ручка, О.Семашко, Є.Суїменко та ін.

Методи дослідження. При проведенні дослідження дисертант дотримувався загальнонаукових та філософських методів, зокрема, сходження від абстрактного до конкретного і навпаки, єдності теорії та практики, системного аналізу, єдності історичного та логічного, а також використовував методи діалектики, герменевтики, порівняльного аналізу тощо.

Теоретичне значення проведеного дослідження полягає у визначенні місця та ролі естетичної свідомості в духовному світі сучасної студентської молоді, факторів, що руйнівно позначаються на них, виховних заходів, що захищають естетичну свідомість молоді від руйнації й одночасно сприяють її розвитку як однієї з сутнісних сил людини.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тім, що на його основі можна здійснити низку організаційних та виховних заходів, які не лише захистять естетичне в свідомості сучасних студентів, але й істотно зміцнять його, активізують студента в процесі культурно-естетичного і мистецького творення.

Матеріали дослідження можуть бути використані в навчально-виховному процесі, зокрема при викладанні таких курсів, як „Філософія”, „Культурологія”, „Естетика”, „Філософія культури і мистецтва” тощо. За матеріалами дослідження може бути підготовлений та прочитаний спеціальний курс для студентів технічних, гуманітарних та педагогічних спеціальностей.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження були представленні у виступах та доповідях на ряді міжнародних та всеукраїнських науково-практичних та теоретичних конференціях, теоретико-методологічних семінарах, симпозіумах, неодноразово обговорювалися на засіданнях відділу змісту, філософії та прогнозування Інституту вищої освіти АПН України, кафедри філософії і освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, кафедри філософії Української інженерно-педагогічної академії, зокрема, у виступах „Цінність виховання ідеалом” //Всеукраїнська науково-практична конференція „Сучасний стан та тенденції розвитку вищої світи в Україні і філософські аспекти” (13-15 січня 2006 р., м. Івано-Франківськ); „Естетичне виховання особистості в творчості М.П. Драгоманова” // Другі міжнародні Драгоманівські читання. 27-28 жовтня 2006 р., м. Київ; „В. Сухомлинський і цінність виховання ідеалом” // ХІІІ всеукраїнські педагогічні читання „Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю: культурологічні виміри шкільної й педагогічної освіти”. 5-6 жовтня 2006 р., м. Переяслав-Хмельницький та ін.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 22 наукові праці, з них 5 статей у фахових наукових виданнях.

Структура роботи. Структура дисертації зумовлена метою та головними завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, переліку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації складає – 190 сторінок, із них обсяг основного тексту – 185 сторінок, список використаних джерел включає 255 найменувань.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, формулюються мета й основні завдання дослідження. Розкривається зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Сформульовано її теоретико-методологічні засади, обґрунтовується концептуальність наукової новизни положень, що виносяться на захист, визначається теоретичне і практичне значення роботи, подано відомості про апробацію.

У першому розділі ”Теоретико-методологічні проблеми аналізу естетичної свідомості (поняття, сутність та структура естетичної свідомості)” здійснюється аналіз джерельної бази дисертаційної роботи, методологічних підходів до проблеми свідомості в системі філософського знання, розглядаються напрями її вивчення, а також досліджується поняття естетичного в філософії, та дискусій, що точаться навколо його змісту, сутності і структури у вітчизняній та зарубіжній літературі.

У першому підрозділі першого розділу ”Аналіз основних джерел (соціально-філософський аспект)” дисертантка аналізує літературу, використану при дослідженні категорії естетичної свідомості і розглядає розмаїття підходів філософів до аналізу цієї категорії в різні періоди розвитку суспільства.

Визначається, що проблема естетичної свідомості має два основних джерела з точки зору її теоретичної постановки та методологічного осмислення. Першим джерелом є узагальнення результатів художньої діяльності в усіх її значеннях, а також інших форм залучення до художньої культури як до специфічної сфери людської культури.

Другим джерелом виступає намагання проілюструвати на прикладі естетичної свідомості істинність положень наук і пізнавальних практик, які мають до сфери естетичного лише опосередковане відношення – таких, як різноманітні психологічні, лінгвістичні, інколи навіть природничо-наукові та інші теорії та практики.

Також, слід виокремити ще й третій напрям, який претендує на обґрунтування теоретичної позиції, яка дозволяє залучити сильні сторони обох вищезгаданих напрямів, а саме – філософське дослідження естетичної свідомості як феномену духовного життя людини і суспільства. Для того, щоб визначити сутність естетичної свідомості, зроблено аналіз різних наукових підходів розгляду проблеми естетичної свідомості.

Такі автори, як Р.Арнхейм, Г.Гачев, Л.Закс, Г.Гільтбурд, В.Жуковський, Д.Пивоваров, К. Колдуел, Н.Чавчавадзе, а також такі вітчизняні дослідники, як А.Канарський, В.Іванов, О.Лановенко безпосередньо розглядали проблему художньої свідомості.

У сфері психології слід назвати, зокрема, такі праці, як дослідження Л.Виготського, М. Арнаудова, В.Семенова, О.Даниленко, а також спеціальні монографії.

Соціологи досліджують закономірності функціонування естетичної свідомості та її складових як засобу забезпечення комунікації між членами суспільства – причому у значних масштабах. Це такі автори, як Ю. Перов, Л.Петрова І. Малишев, Г. Рибінцева.

Окремо слід згадати філософсько-лінгвістичні та семіотичні дослідження, які також торкаються проблем естетичної свідомості та виходять на культурологічну проблематику. Зокрема, це праці Б.Кроче, Р.Барта, М.Еліаде та структуралістів, а також деяких російських дослідників.

Навіть у природничих і точних науках подано цікаві ідеї щодо аналізу естетичної свідомості. Передусім мова йде щодо спроб аналізу синергетичної природи художньої творчості та поширення естетичних уявлень в суспільстві.

У традиції німецького ідеалізму естетична свідомість розглядається не лише у І.Канта, Ф.Шеллінга та Г.Гегеля, але й значною мірою у працях Р.Гамана та Н.Гартмана. Класичну феноменологічну версію розуміння естетичної свідомості подає Р.Інгарден.

Матеріалістичне, а саме марксистське розуміння естетики захищає не лише Г.Лукач, але й деякі сучасні російські дослідники, такі як Ю.Борев та М.Каган.

Але слід звернути увагу на те, що саме в межах марксистської естетики було поставлено проблему спеціального розгляду поняття естетичної свідомості у вітчизняній естетичній теорії. Також необхідно взяти до уваги впливи концепцій, передусім, згадуваних дослідників Ю.Борева та М.Кагана, а особливо праці вітчизняних дослідників “Естетична свідомість і мистецтво соціалістичного реалізму”, “Естетична свідомість і художня культура”, у якій представлено напрацювання більшості дослідників проблеми естетичної свідомості того часу в Україні.

Наведений перелік авторів є далеко не вичерпаним, але він формує уявлення про ступінь як актуальності, так і теоретичної опрацьованості проблеми свідомості, репрезентує її наукову значимість та методологічну обґрунтованість.

У другому підрозділі першого розділу „Естетична свідомість як соціально-філософський феномен: зміст та тенденції розвитку (теоретико-естетичний вимір)” здійснюється визначення особливих рис понять “естетичне” та “свідомість”, які багато в чому взаємно зумовлені і мають спільну історію розвитку.

Наведені теорії А.Баумгартена, І.Канта, Г.Гегеля, П.В.Копніна, Є.Г.Яковлева та інші аналізують культурно-історичну ґенезу проблеми онтології естетичної свідомості в структурі духовного буття людини.

В цьому підрозділі також надається методологічне обґрунтування вивчення естетичної свідомості. Принципи дослідження визначаються з урахуванням стану сучасної філософії, що в позитивному варіанті ставить на перше місце людську суб’єктивність.

У третьому підрозділі першого розділу „Теоретичні концепції розуміння естетичної свідомості”, поглиблюючи аналіз протистояння діяльнісного підходу та підходу з опорою на поняття досвіду у вивченні проблеми естетичної свідомості, звертається увага на визначення поняття “естетична свідомість” та виявлення її сутності.

Здійснюється теоретичне узгодження і інтеграція різноманітних форм і напрямків філософського знання і марксизму представників Німецької класичної філософії (І.Кант, Г.Гегель) та герменевтики (Г.Г.Гадамер).

У четвертому підрозділі першого розділу „Структурно-функціональний аналіз естетичної свідомості” з’ясовано, що традиційний, діяльнісний підхід пропонує визначати структуру свідомості, виходячи з позиції теорії пізнання, а дослідно-комунікативний підхід прагне до потреб спілкування. При цьому кожен з цих підходів дозволяє виявити різні виміри естетичної свідомості, доповнюючи один одного.

Аналіз сучасного стану розмаїття застосування методологічних підходів підводить до висновку, що теоретична рефлексія концепцій естетичної свідомості полягає в додатковому акцентуванні на взаємозв’язку її виявів в нових філософських парадигмах.

У другому розділі „Естетичне в житті сучасного студента: статус, роль, суспільне значення” здійснено визначається місця і ролі естетичних цінностей в структурі духовного світу сучасних студентів, виявлено, зокрема, що вони знаходяться на периферії ціннісних орієнтацій, значно поступаються матеріальним, ринково-прагматичним і політичним орієнтаціям.

В цьому розділі також наводяться соціологічні дослідження, які сідчать, що такі значущі для структурування духовного світу особистості чинники, як національна культура, мистецтво, релігія, не посідають високого рангу в ієрархії актуальних проблем молоді. Зростання освітнього рівня молоді не приводить автоматично до підвищення незадоволення наявними можливостями для задоволення культурних потреб.

Робиться висновок, що в силу дієвості означених факторів прагматичне заміщує собою естетичне в способі життя і духовному світі студента, відчувається брак естетичної культури, різке обмеження культурного простору сучасного студента.

У третьому розділі „Основні напрями формування естетичної свідомості студентської молоді в період сучасних глобалізаційних процесів” підкреслюється в якості принципового, що метою сучасної вищої школи залишається формування творчої інтелектуальної особистості і особливу увагу необхідно звертати до естетичного, як вагомого чинника творчості.

В цьому розділі визначається, що розгортання, зміцнення естетичного як елемента свідомості людини спонукає її до творчості в усіх сферах суспільної практичної діяльності тому що естетична свідомість концентровано виражається в мистецькій творчості та естетичних поглядах людини.

За доби глобалізації зростає увага до творчого аспекту діяльності в різних сферах, що ставить низку питань не тільки методологічного, а й загальнонаукового рівня. Тому сучасне розуміння естетичної творчості потребує дослідження і порівняння можливостей різних концепцій. Наводяться дві групи концепцій творчості: соціокультурні та інтелектуально-евристичні. “

Естетичне” є визначальним поняттям, яке характеризує специфіку людської чуттєвості, що існує виключно як одиничний, персоніфікований акт у всесвітньо-історичному, а також педагогічному процесі, тому в період глобалізації та інформаційної революції головним завданням навчального і виховного процесів є розвиток творчих здібностей людини.

У четвертому розділі „Основні закономірності формування естетичної свідомості студентської молоді як об’єкт і суб’єкт наукового управління” виявлено, що на початку третього тисячоліття об’єктом аналізу стають життєві орієнтири та соціальна ідентичність сучасної молоді.

Такі проблеми, як нестабільність, кризовий стан, які охопили всі сфери життя, зростання емоційних елементів свідомості породжують суперечливі умови становлення особистості, вимагають нових психічних, організованих, виважених підходів щодо вирішення духовної кризи в суспільстві і, чи не в першу чергу, в молодіжному осередку.

У першому підрозділі четвертого розділу „Управління соціально-естетичними процесами: вихідні тенденції” підкреслюється, що управління – це спосіб впливу на відносини людей, які складаються в процесі матеріального і духовного виробництва, розподілу, обміну і споживання.

Поки буде існувати цивілізація і людське суспільство, держави будуть вирішувати вічні проблеми навчання і виховання, вести пошук закономірностей управління педагогічним процесом з метою досягнення кращих результатів.

Розбудова української державності, проведення реформ, побудова громадянського суспільства неможливі без розвитку української духовності. Сучасну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як трагічну для більшості людей, тому системною кризою є криза духовна.

Робиться висновок, що обґрунтування педагогічного аспекту духовності, вирішує завдання щодо аргументації положення про духовність як результат формування і виховання, цілісної особистості, багатої духовним смислобуттєвим змістом.

У другому підрозділі четвертого розділу „Особливості естетичної свідомості молоді як об’єкту управління” зазначається, що цілісна форма духовності розкривається крізь призму естетичної свідомості, ґрунтуючись на почутті, на світоставленні, вона здатна об’єднати в собі всі частковості, все випадкове і, водночас - сутнісне.

Естетична свідомість – продукт значного історичного розвитку суспільства, вона існує як форма суспільної свідомості, що відтворює рівень естетичного освоєння світу. Існує вона також і як особиста, індивідуальна характеристика окремої людини. Естетична свідомість розкриває багатство естетичного ставлення людини до світу, виражає його активне прагнення до гармонії, досконалості, краси, ідеалу. Істотною особливістю естетичної свідомості є емоційність. З усіх форм суспільної свідомості саме естетичне в своїх ціннісних орієнтаціях є найбільш вагомим. Естетичне вбирає досягнення різноманітних сфер свідомості, чуттєво сприйнятий світ в аспекті прекрасного або потворного, трагічного або комічного.

Управлінську функцію вирішення проблем формування естетичної свідомості студентської молоді в глобалізаційно - інформаційний період на сучасному етапі розвитку українського суспільства мають взяти на себе установи освіти, зокрема вищі навчальні заклади. Навчання у вищому закладі освіти – це момент, коли молода людина здійснює вибір смислу життя у відповідності з моральними та естетичними ідеалами. Відповідні організації управління цим процесом, форми і методи естетичного впливу на особистість, використання естетичних надбань педагогіки вищої школи України і країн зарубіжжя можуть істотно змінити ситуацію.

У третьому підрозділі четвертого розділу „Виховання як засіб управління естетичною свідомістю” показано, що вирішальну роль в управлінні процесом формування естетичної свідомості у вищих навчальних закладах відіграє рівень розвитку естетичної теорії як основи естетичного виховання, тому що філософія вищої освіти спрямована на формування духовного складу людини-майстра, майбутнього професіонала.

Сьогодні проблема естетичного виховання сприяє формуванню розвиненої особистості. Естетичному вихованню притаманні дві сторони, що складають єдність: воно визначає естетично-ціннісну орієнтацію людини й у той же час розвиває її естетично-творчі здібності.

Мета естетичного виховання – людина, яка розкрила повноту своєї сутності, універсальна гармонійна особистість.

Таким чином, естетичне відношення людини до світу гармонійно поєднує всі духовні здібності людини, естетичне виховання постає як засіб управління: формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості, що є вищою естетичною цінністю.

У четвертому підрозділі четвертого розділу „Специфіка та форми участі студентської молоді в духовно-культурному житті сучасного українського суспільства” узагальнюються теоретико-методологічних засади естетичного виховання студентської молоді, дослідження вітчизняних вчених та робиться аналіз реальної практики, що дозволяє визначити найбільш вагомі фактори, які зумовлюють стан естетичного виховання у вищих навчальних закладах: естетична освіта, естетична інформованість; інтерес до мистецтва і здатність його естетично сприймати та оцінювати з точки зору загальнолюдського і національного естетичного ідеалу, естетичне середовище, естетично-моральні основи спілкування, естетичне ставлення до праці, участь студентів в різних видах художньо-естетичної творчості.

Особливо значущими факторами для сучасного стану естетичного виховання є засоби масової інформації, інформатизація освіти, підключення до Інтернету.

Держава повинна не тільки створювати умови для розвитку особистості, участі молоді в суспільній, політичній та економічній діяльності, а й допомагати їй у всебічному розвитку для того, щоб кваліфікаційно підготовлена молодь стала майбутнім держави. Реальна практика організації естетичного виховання у вищих навчальних закладах України засвідчила, що естетичне виховання, як правило, здійснювалося засобами мистецтва в рамках художньої самодіяльності.

Залишається невикористаним виховний потенціал таких засобів естетичного виховання, як природа, предметне оточення, праця, краса людини і людського спілкування. Найважливішим завданням сучасної педагогіки є необхідність творчого розвитку молоді.

Критерій ефективності виховного процесу співвідноситься із здатністю студента самостійно продовжувати процес самотворення. Самопізнання – це перший крок до справжнього виховання.

У п’ятому підрозділі четвертого розділу „Естетичний чинник в структурі студентського самоврядування” зазначається, що в даний час відбувається переоцінка і переосмислення ідеалів, шляхів участі у громадсько-політичному житті студентів та розвитку студентського самоврядування.

Нинішні студенти як майбутні фахівці, організатори виробництва, активні учасники соціальної, культурної, політичної та інших сфер життя країни, мають виступати й провідниками нових суспільних відносин, які ґрунтуються на засадах демократії, гуманізму, орієнтованих на гармонізацію інтересів усіх членів суспільства.

Прагнення України увійти до Європейського співтовариства настійно диктує необхідність впровадження демократичних засад в організації навчання, виховання та побуту у вищих навчальних закладах України. Порівнюючи стан розвитку студентського самоврядування в Україні з європейськими університетами, з прикрістю можна констатувати, що в європейських країнах набагато вищий рівень усвідомлення суспільством і державними органами влади, зокрема, ролі і значущості освітньо-виховного процесу як фактора національної безпеки.

Та все ж, за останні роки студентське самоврядування в Україні розвиває свою діяльність, реалізуючи притаманну молоді потребу в самовиявленні і творчості. Враховуючи державну політику в зазначеному питанні, варто підкреслити, що студентству надані надзвичайно широкі можливості для самоуправління, виявлення себе як особистості діяльної, а не пасивної. Формування естетичної свідомості, естетичне виховання – це не тільки вплив педагога і зовнішніх обставин, це і самозмінювання в процесі життя – самовиховання. Внаслідок цього виховний вплив і середовища, і педагогів-вихователів перетворюється на процес взаємодії особистості з ними. У висновках узагальнено результати теоретичних та практичних досліджень, що випливають із проблематики дисертації.

Висновки

На основі проведеного у дисертаційній роботі дослідження здійснено теоретичне обґрунтування і практичне вирішення актуального завдання, що виявляється у здійсненні соціально-філософського аналізу особливостей формування естетичної свідомості студентської молоді в період глобалізації та інформаційної революції.

Основні висновки дослідження полягають у наступному:

· Естетична свідомість – форма суспільної свідомості, що розкриває багатство естетичного відношення людини до світу, відображає її активне прагнення до гармонії, досконалості, краси, ідеалу. З усіх форм суспільної свідомості саме естетичне у своїх цінністних орієнтаціях є найбільш вагомим, але в період розгортання глобалізації та інформаційної революції естетичні пріоритети перемістилися на периферію цінністних орієнтацій студентів, стали майже не помітними на фоні прагматичного світогляду, що поступово охоплює все більш широкі пласти молоді. “Естетичне” відривається від таких цінностей, як “істина” і “добро”, й тому не може повною мірою забезпечити одвічно естетичне ставлення людини до дійсності;

· Фактори “естетичного голоду”, викликані глобалізацією та інформаційною революцією, – це масова культура, політизація суспільних процесів, низький рівень економічного розвитку суспільства, обмеженість коштів і примітивне існування, поява “віртуально-естетичної реальності”;

· Управлінську функцію вирішення проблем формування естетичної свідомості студентської молоді, її протидії масовій культурі і браку естетичної культури мають взяти на себе установи освіти, зокрема вищі навчальні заклади;

· Найбільш вагомими факторами, що зумовлюють стан естетичного виховання у вищих навчальних закладах є: естетична освіта і естетична інформованість; інтерес до мистецтва і здатність естетично сприймати його та оцінювати з точки зору загальнолюдського і національного естетичного ідеалу; естетичне середовище, освітньо-культурний рівень розвитку, естетично-моральні основи спілкування, естетичне ставлення до праці, участь студентів в різних видах художньо-естетичної творчості, засоби естетичного виховання, якими є творчо-продуктивна праця, навколишнє середовище, поведінкова діяльність і побут;

· Головний принцип естетичного виховання – це принцип загальності і художньої освіти;

· Прагнення України увійти до Європейського співтовариства постійно диктує необхідність впровадження демократичних засад в організації навчання, виховання, побуту у вищих навчальних закладах України, тобто активізувати естетичне спрямування студентського самоуправління;

· Обґрунтовано можливості та способи (технології) реалізації попереджувальної просвітницької, виховної, організаційної діяльності, що виступає своєрідним протектором дієвості руйнівних чинників, збереження та зростання в духовному світі студентської молоді дійсних естетичних цінностей; особлива увага приділяється аналізу методів, засобів технологій залучення студентів до активної участі в мистецько-творчому житті суспільства, активізації різноманітних форм їх естетичної самодіяльності.

Список опублікованих праць за темою дисертації

у фахових виданнях

1. Богданова Н.Г. Категория драмы в классической европейской философии (от Аристотеля к Гегелю)// Вісник Харківського національного університету. Наука, теологія, постмодерн. Серія: теорія культури, філософія науки. Частина 2, - Харків, 2002. Видавниче агентство „РА” № 552-2/2002. – С.44-56.

2. Богданова Н.Г. Теоретична рефлексія поняття „естетична свідомість” // Нова парадигма. Журнал наукових праць. – Випуск 58. – К., 2006. – С. 52-61.

3. Богданова Н.Г. Сутність естетичної свідомості // Мультиверсум. Філософський альманах. – Вип. 58. – 2006. – С. 179-185.

4. Богданова Н.Г. Структура естетичної свідомості // Вища освіта України. – № 2. – 2006. – Додаток. – С. 215-220.

5. Богданова Н.Г. Естетичне та прагматичне в духовній культурі сучасного студента // Нова парадигма. Журнал наукових праць. – Вип. 60. – С. 48-60.

АНОТАЦІЯ

Богданова Н. Г. Естетична свідомість студентської молоді в сучасній Україні в контексті глобалізаційно - інформаційного аналізу.

Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03. – Інститут вищої освіти АПН України. – Київ, 2007

Дисертація присвячена здійсненню соціально-філософського аналізу особливостей формування естетичної свідомості студентської молоді в період глобалізації та інформаційної революції. Здійснюється уточнення теоретично-методологічних підвалин аналізу свідомості як компонента суспільної свідомості. Визначається місце і роль естетичного серед духовних пріоритетів молоді.

Доведено, що естетична свідомість є могутнім чинником цінністних орієнтацій людей, їх спілкування і практичної діяльності, що реалізується за принципами краси, гармонії, досконалості. Руйнація або обмеження естетичного спотворює не лише образ життєвого світу людини, але й руйнує її внутрішню духовну сутність і навпаки розгортання, зміцнення естетичного як елемента свідомості людини спонукає її до творчості в усіх сферах суспільної практичної діяльності, обумовлює життєдіяльність за законами краси.

В дисертації виявлено, що естетичне в свідомості молоді знаходяться в занедбаному стані і духовні цінності значно поступаються матеріальним, прагматичним і політичним.

Тому автором систематизуються чинники руйнівного впливу на духовний світ молоді, обґрунтовуються можливості, напрями та заходи організаційного-управлінського та виховного процесів збереження та зростання в духовному світі студентської молоді дійсних естетичних цінностей.

Особлива увага приділяється аналізу методів, засобів, технологій залучення студентів до активної участі в мистецько-творчому житті суспільства, активізації різноманітних форм їх естетичної самодіяльності.

Ключові слова: естетична свідомість, студентська молодь, інформаційна революція, глобалізація, творчість, вища освіта, мистецтво.

АННОТАЦИЯ

Богданова Н.Г. Эстетическое сознание студенческой молодежи в современной Украине в контексте глобализационно - информационного анализа.

Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03. – Институт высшего образования АПН Украины. – Киев, 2007.

Диссертация посвящена социально-философскому анализу особенностей формирования эстетического сознания студенческой молодежи в период глобализации и информационной революции. Осуществляется уточнение теоретико-методологических основ анализа эстетического сознания как одной из форм общественного сознания. Определяется место и роль эстетического среди духовных приоритетов молодежи.

Доказано, что эстетическое сознание является могучим фактором ценностных ориентаций людей, их общения и практической деятельности, которое существует на основе принципов красоты, гармонии, совершенства. Разрушение или ограничение эстетического создает не только образ жизненного мира человека, но и разрушает ее внутреннюю духовную сущность и наоборот – развертывание, укрепление эстетического как элемента сознания человека побуждает его к творчеству во всех сферах общественной практической деятельности, обусловливает жизнедеятельность по законами красоты.

В диссертации выявлено, что эстетическое в сознании молодежи находится в состоянии кризиса и духовные ценности значительно уступают материальным, прагматическим и политическим.

Поэтому автором анализируются и систематизируются факторы разрушительного влияния на духовный мир молодежи, обосновываются возможности, направления и мероприятия организационно - управленческого и воспитательного процессов сохранения и развития в духовном мире студенческой молодежи действительных эстетических ценностей.

На основе анализа формирования эстетического сознания студентов выявлено, что управленческие отношения формируют личность молодёжи эффективней, чем пассивная среда, в которой она находится.

Создание необходимых условий для освоения эстетических ценностей и получения эстетического опыта станет средством для формирования гармонично развитой личности. Такую управленческую функцию на современном этапе развития украинского общества должны взять на себя учреждения образования, особенно высшие учебные заведения. В высшей школе, которая осуществляет профессиональную подготовку специалистов на одной из высших стадий, проходит процесс завершающего формирования мировоззренческих позиций личности.

Акцентируется внимание, что решающую роль в управлении развитием эстетического сознания играет:

· развитая эстетическая теория как основа эстетического воспитания и духовного развития личности;

· философия высшего образования, которая направлена на формирование духовного состояния будущего специалиста;

· духовные ценности украинского общества, художественно-эстетические и историко-педагогические традиции украинского народа.

В исследовании аргументировано положение, что события, происходящие в нашей стране, невозможны без развития украинской духовности. В период становления эстетического сознания украинской молодёжи важно выяснить состояние его развития, определить пути возрождения его интеллектуального потенциала и достижения духовного единства.

Особенное внимание уделяется анализу методов, средств, технологий привлечения студентов к активному участию в художественно-творческой жизни общества, активизации разнообразных форм их эстетической самодеятельности. Доказано, что обобщение теоретико-методологических положений эстетического воспитания студенческой молодёжи, исследований учёных и анализ реальной практики позволяют определить наиболее важные факторы, которые обуславливают состояние эстетического воспитания в высших учебных заведениях: эстетическое образование, эстетическая информированность; интерес к искусству и способность его эстетически воспринимать и оценивать с точки зрения общечеловеческого и национального эстетического идеала; эстетическая среда, эстетическое отношение к труду, участие студентов в разных видах художественно-эстетического творчества.

Ключевые слова: эстетическое сознание, студенческая молодежь, информационная революция, глобализация, творчество, высшее образование, искусство.

SUMMARY

Bogdanova N. G. “Аesthetic consciousness of the student youth in modern Ukraine in the context of globalization and informative analysis.

Manuscript. The dissertation for a candidate’s degree of Philosophical sciences on the speciality 09.00.03 – social philosophy and philosophy of history. – Institute of Higher Education APN of Ukraine. - Kyiv, 2007.

The master’s thesis is devoted to philosophical analysis of special features of formation of aesthetic consciousness of student’s youth during globalization and information revolution. It is fulfilled verification of theoretic methodological bases of consciousness analysis as form of social consciousness. It is determined position and role of aesthetics among spiritual priority of youth.

It was proved that aesthetic consciousness is powerful factor of value orientations of people their contacts and practical activity that is realized according to the principles of beauty, harmony and perfection. Destruction or restriction of aesthetics cause not only image of man’s life world but wrecks his inner spiritual nature and on the contrary – development, strengthening of aesthetic as element of man’s consciousness promt him to creation in all spheres of social practical activity, cause vital activity according to the principles of beauty.

The thesis reveals that aesthetic in youth’s consciousness is in state of crisis and spiritual values yield very much to material, pragmatic and political ones.

That’s why author systematizes factors of destructive influence on youth’s spiritual world, motivates possibilities, directions and measures of organizing administrative and educational processes, preservation and development in spiritual world of students youth true aesthetic values.

Special attention is payd to the analysis of methods, means, and technology of drawing of students into active participation in artistic creative life of society and to the activation of varied forms of their aesthetic initiative.

Key-words: aesthetic consciousness, the student youth, informative revolution, globalization, creation, higher education, art.