ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

Байдацька Наталія Михайлівна

УДК 378.014.7

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ МОНІТОРИНГУ

ЯКОСТІ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ

У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ НЕДЕРЖАВНОЇ ФОРМИ ВЛАСНОСТІ

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Вінниця – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України, м. Вінниця.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент,

Акімова Ольга Вікторівна,

Вінницький державний педагогічний університет імені

Михайла Коцюбинського, кафедра педагогіки, доцент

м. Вінниця.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор,

Іванчук Марія Георгіївна,

Чернівецький національний університет імені

Юрія Федьковича, завідувач науково-методичної

лабораторії моніторингу якості підготовки фахівців,

м. Чернівці.

кандидат педагогічних наук,

Марцева Людмила Андріївна,

Вінницький регіональний центр оцінювання якості

освіти, заступник директора, м. Вінниця.

Захист відбудеться “18” грудня 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05. 053. 01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32).

Автореферат розісланий “16” листопада 2007р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради |

А.М. Коломієць

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Нова роль особистості в умовах демократизації, гуманізації суспільства, професіоналізації життя, впровадження новітніх технологій виробництва, зростання конкуренції ставить перед колективами вищих навчальних закладів нові вимоги до оцінювання навчальних досягнень майбутніх спеціалістів. Якість вищої освіти, як стверджує Закон України “Про вищу освіту”, – це сукупність якостей особи з вищою освітою, що відображає її професійну компетентність, ціннісну орієнтацію, соціальну спрямованість і зумовлює здатність задовольняти як особисті духовні і матеріальні потреби, так і потреби суспільства. Підготовка нової генерації високоосвічених кадрів, здатних здобувати і продукувати знання, потребує здійснення кардинальних змін у вищій школі.

До першочергових завдань, які повинна розв’язати держава у сфері вищої освіти, увійшли ті, що проголошують необхідність запровадження нових управлінських механізмів розвитку освіти та моніторингу якості освіти, заснованого на науковому підході до аналізу проблем та оперуванні достовірною статистичною інформацією.

У Постанові Верховної Ради України “Про стан, напрями реформування і фінансування освіти в Україні” від 21.06.2001 р. № 2551-ІІІ Кабінету Міністрів рекомендовано запровадити моніторинг реформування освіти з метою прийняття ефективних рішень щодо подальшого вдосконалення змісту освіти та форм її організації.

Традиційне проведення зрізів, контролю, різного рівня тестувань не забезпечує повної й об’єктивної інформації про навчальний процес і його результати. Адже такий контроль проводиться одноразово і не охоплює всі чинники і умови навчання.

Широке впровадження моніторингу якості навчальних досягнень студентів створює можливості для забезпечення кожного студента інформацією про стан його навчальної підготовки і надання своєчасної допомоги в коригуванні цього стану відповідно до здібностей та потреб особистості.

Оперативна інформація дасть змогу своєчасно виявляти негативні чинники, запобігати їх впливу, раціонально будувати й вдосконалювати навчально-виховний процес, створювати умови, для здобуття повноцінної вищої освіти якнайбільшої кількості громадян України. Адже від рівня інтелектуалізації залежить майбутнє науки, нації, країни.

Аналіз педагогічної, психологічної та філософської наукової літератури свідчить про те, що досліджувана проблема розглядається вченими з різних аспектів.

Функції управління освітою та способи оцінювання якості навчання і виховання розкриті в наукових працях В. Безпалько, Т. Бордовського, О. Василенко, Б. Гаєвського, Л. Даниленко, Г. Єльникової, Т. Єсенкова, Ю. Конаржевського, О. Майорова, В. Маслова, В. Новак, Г. Сиротинко, Н. Тализіної, Т. Шамової, В. Якуніна та ін.

Модель управління, що включає вивчення та оцінку фактичного стану освіти, постановку завдань, вибір засобів, організацію запланованої діяльності, аналіз результатів і корекцію, визначення нових цілей і завдань, розроблена О. Мармазою і Є. Хриковим.

Моніторинг як засіб удосконалення системи інформаційного забезпечення управління освітою розглядають О. Абдуліна, В. Горб, О. Локшина, О. Майоров, О. Мітіна, Л. Мишанська, С. Сіліна та інші.

Окремі характеристики критеріїв якості знань представлено в роботах В. Архангельського, В. Безпалька, В. Галузинського, М. Євтуха, Д. Карєва, І. Лернера, М. Скаткіна, Ю. Татура. Критеріальний апарат оцінювання якості знань визначають О. Абдуліна, В. Безпалько, С. Вітвицька, А. Верхола, В. Гузєєв, В. Кальней, М. Корольова, Н. Кузьміна, А. Полле, Н. Романкова, С. Шишов, В. Якунін та інші дослідники.

Проблеми управління процесом засвоєння знань і формування вмінь у вищій та загальноосвітній школі досліджували А. Алексюк, В. Андреєв, Ю. Бабанський, В. Безпалько, В. Бондар, Н. Волкова, В. Галузинський, Р. Гуревич, І. Зязюн, В. Краєвський, Н. Мойсеюк, Н. Нікітіна, Н. Ничкало, В. Онищук, І. Підласий, О. Савченко, В. Сластьонін, М. Сметанський, Н. Тализіна, А. Хуторський, Г. Цехмістрова та інші вчені.

Нині конкретизовано понятійно-критеріальний апарат педагогічного моніторингу, розроблено його окремі теоретичні положення: моніторинг процесу навчання у вищих навчальних закладах (В. Горб); професіографічний моніторинг становлення фахівця (С. Сіліна); моніторинг розвитку навчальної діяльності учнів (З. Рябова); моніторинг загальноосвітньої підготовки учнів (К. Краснянська і Л. Краснокутська); моніторинг результативності навчального процесу (Н. Вербицька).

Розв’язано питання організації, технології і механізму проведення моніторингу.

У той самий час спостерігається тенденція, коли практичний досвід педагогічного моніторингу узагальнюється без фундаментальних досліджень моніторингу.

Аналіз наукової літератури і досвіду викладацької діяльності свідчить про те, що найбільші труднощі в здійсненні моніторингу в навчальних закладах виникають через: недооцінювання ролі моніторингу в управлінні навчальним процесом; нерозрізнення термінів “моніторинг”, “діагностика”, “дослідження”, “контроль” і “оцінювання”; відсутність експериментально перевірених навчально-методичних розробок щодо впровадження моніторингу в практичну діяльність вищих навчальних закладів.

У загальному огляді літературних джерел не виявлено спеціальних робіт, присвячених дослідженню педагогічних умов моніторингу в освіті.

Недостатня теоретична і практична розробленість проблеми, необхідність повнішої реалізації потенційних можливостей моніторингу якості навчальних досягнень студентів зумовили вибір теми дисертаційного дослідження – “Педагогічні умови моніторингу якості навчальних досягнень студентів у вищих навчальних закладах недержавної форми власності”, визначили його об’єкт, предмет, мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського “Зміст педагогічної підготовки вчителів в умовах формування загальноєвропейського простору вищої освіти” (державний реєстраційний номер 0105U0000942) і кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Вінницької філії приватного вищого навчального закладу “Європейський університет” “Науково-методичне забезпечення викладання циклу соціально-гуманітарних дисциплін у вищому навчальному закладі економічного напряму”. Тема дослідження затверджена вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол № 7 від 23.02.2005р.) та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології Академії педагогічних наук України (протокол №3 від 29.03.2005р.).

Об’єкт дослідження ? професійна підготовка студентів у вищому навчальному закладі недержавної форми власності.

Предмет дослідження ? педагогічні умови моніторингу якості навчальних досягнень студентів.

Мета дослідження ? теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність педагогічних умов моніторингу якості навчальних досягнень студентів.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що результативність моніторингу значно підвищиться за таких умов:

- будуть розроблені мета, завдання, види, функції і принципи організації моніторингу;

- буде забезпечено теоретичну та методичну готовність викладачів до впровадження моніторингу в навчально-виховний процес;

- до моніторингу буде залучено студентів як суб’єктів навчально-виховного процесу;

- у процесі моніторингу буде використано нові інформаційні технології.

Для досягнення мети дослідження визначено такі завдання:

1. Уточнити суть і зміст поняття “моніторинг якості навчальних досягнень студентів”;

2. Конкретизувати компоненти, показники і рівні сформованості компетентностей студентів, які підлягають моніторингу;

3. Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови моніторингу якості навчальних досягнень студентів;

4. Розробити науково-методичні матеріали з проблеми дослідження для викладачів і студентів вищих навчальних закладів;

Теоретико-методологічними засадами дослідження стали філософсько-педагогічні ідеї щодо модернізації системи освіти в Україні (А. Алексюк, І. Зязюн, В. Кремень, Н. Ничкало, В. Попович, Г. Січкаренко, С. Сисоєва); основоположні ідеї філософії і психології про природу й сутність людської діяльності, її доцільність і творчий характер (Л. Виготський, В. Давидов, Л. Занков, В. Лутай, Г. Нестеренко, В. Шадріков); ідеї компетентнісного підходу (Н. Бібік, О. Локшина, О. Овчарук, О. Пометун, О. Савченко, С. Трубачева, А. Хуторський); основні ідеї системного, синергетичного, технологічного підходів (В. Безпалько, Б. Гаєвський, В. Галузинський, М. Євтух, Г. Єльникова, Ю. Конаржевський, Н. Кушнаренко, Д. Матрос, Н. Мельникова, Д. Полєв, М. Поташнік, В. Симонов, Т. Шамова, А. Сищик, В. Шейко, Г. Щедровицький); логіка підготовки і проведення емпіричного дослідження (С. Гончаренко, В. Іванов, П. Образцов, І. Підласий, О. Рудницька, З. Слєпкань, М. Скаткін та ін.).

Для розв’язання поставлених завдань у дослідженні було використано комплекс взаємопов’язаних теоретичних і емпіричних методів дослідження:

- теоретичні: аналіз, синтез, систематизація, порівняння, моделювання та узагальнення наукових джерел, програм, підручників і посібників із досліджуваної проблеми дозволили визначити сутність та особливості моніторингу;

- емпіричні: спостереження, бесіди, анкетування, тестування, вивчення результатів навчальної діяльності та експертні оцінки використовувалися для діагностування рівнів навчальних досягнень студентів;

- експериментальні: констатувальний та формувальний етапи експерименту надали змогу перевірити педагогічні умови ефективності моніторингу якості навчальних досягнень студентів;

- статистичні: кількісна та якісна обробка результатів педагогічного експерименту з використанням методів математичної статистики здійснювалася з метою визначення достовірності результатів експериментального дослідження.

Експериментальна база дослідження. Навчальний експеримент проводився за природних умов на базі Вінницької філії Приватного вищого навчального закладу “Європейський університет”, Вінницької філії Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна”. Загалом у дослідженні взяло участь 386 студентів і 50 викладачів.

Дослідження здійснювалось у три етапи протягом 2004-2007 рр.

На першому етапі (2004-2005 рр.) здійснено попередній аналіз досліджуваної проблеми, літературних джерел. Визначено об’єкт і предмет, мету і завдання дослідження, сформульовано робочу гіпотезу. Основними методами педагогічного дослідження на зазначеному етапі були: педагогічний аналіз, вивчення й узагальнення педагогічного досвіду, теоретичний аналіз, синтез, моделювання, анкетування й ін. Було підготовлено наукові публікації з проблеми моніторингу якості навчальних досягнень студентів у вищих навчальних закладах недержавної форми власності.

Другий етап (2005-2006 рр.) складав дослідно-експериментальну частину дослідження, визначення і обґрунтування основних педагогічних умов моніторингу якості навчальних досягнень студентів. Одночасно вносилися корективи в методику дослідження, формулювалися попередні висновки і рекомендації, що впроваджувалися у навчальний процес вищого навчального закладу недержавної форми власності. Провідними методами дослідження на другому етапі стали: педагогічний експеримент, метод експертної оцінки, вивчення результатів діяльності, опитувальний метод, педагогічне спостереження, тестовий метод контролю.

Третій етап (2006-2007 рр.) пов’язаний з теоретичним узагальненням матеріалів, одержаних у дослідно-експериментальній роботі, впровадженням висновків і рекомендацій у практику вищих навчальних закладів, літературним оформленням дисертації. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр, публікувалися у різних виданнях.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів:

Уперше теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено педагогічні умови моніторингу якості навчальних досягнень студентів у вищих навчальних закладах недержавної форми власності (розроблення мети, завдань, видів, функцій і принципів організації моніторингу, сформованість теоретичної та методичної готовності викладачів до впровадження моніторингу в навчально-виховний процес; залучення студентів як суб’єктів навчально-виховного процесу до здійснення моніторингу; застосування нових інформаційних технологій); уточнено поняття “моніторинг якості навчальних досягнень студентів”; конкретизовано компоненти, показники і рівні сформованості компетентностей студентів, які підлягають моніторингу; подальшого розвитку набули теоретичні положення щодо професійного самовдосконалення студентів.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблено методику організації моніторингу з використанням комп’ютерних технологій; визначено можливість проведення моніторингу проектної діяльності студентів; розроблено та втілено в практику вищої школи методичний комплекс “Діяльність викладача в умовах моніторингу якості навчальних досягнень студентів у вищому навчальному закладі” (підготовлено програму, тематику, зміст занять семінару); складено “моніторингові карти” для здійснення моніторингу якості навчальних досягнень студентів; розроблено методичні рекомендації для вищих навчальних закладів, кафедр, викладачів і студентів щодо організації моніторингу якості навчальних досягнень студентів за визначених нами педагогічних умов.

Упровадження результатів дослідження. Основні результати дослідження з достатньою ефективністю впроваджено в навчальний процес Вінницької філії Приватного вищого навчального закладу “Європейський університет” (довідка № 125 від 14.12.06), Вінницького державного аграрного університету (довідка № 01-266 від 12.03.07), Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 16/32 від 08.06.07), Вінницького національного технічного університету (довідка № 07-11- 079 від 26.03.07).

Вірогідність результатів дослідження забезпечувалася теоретичним обґрунтуванням вихідних положень, застосуванням методів, що відповідають меті і завданням дослідження; репрезентативністю вибірки; кількісним та якісним аналізом емпіричних результатів; застосуванням сучасного апарату математичної статистики.

Апробація результатів. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на міжнародних і всеукраїнських науково - практичних конференціях, форумах, конгресах: “Лінгвометодичні концепції викладання іноземних мов у немовних вищих навчальних закладах України” (м. Київ, 23-24 грудня, 2003), “Мовна освіта: шлях до євроінтеграції” (м. Київ, 17-18 березня, 2005), “Розвиток особистості в полікультурному освітньому просторі” (м. Черкаси, 30 червня - 1 липня, 2005), “Проблеми євроінтеграції і транскордонного співробітництва” (м. Луцьк, 29-30 вересня, 2005), “Вища школа України: проблеми модернізації навчально-виховного процесу” (м. Черкаси, 16-17 лютого, 2006), “Гуманізм та освіта” (м. Вінниця, 19-21 вересня, 2006), “Перший крок у науку” (м. Луганськ, 29-30 березня, 2007).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 17 одноосібних працях, у тому числі: 11 статей у журналах, що входять до переліку наукових фахових видань України, 5 статей у матеріалах конференцій, збірниках наукових праць. Серед публікацій – 1 методичні рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст викладено на 181 сторінках. Список використаних джерел містить 266 найменувань. У роботі 25 таблиць і 13 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, сформульовано мету та завдання дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення дослідження, а також викладено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, публікації та структуру дисертації.

У першому розділі “Теоретичні основи моніторингу якості навчальних досягнень студентів” здійснено теоретичний аналіз досліджуваної проблеми; уточнено суть і зміст поняття “моніторинг якості навчальних досягнень студентів”; виділено спільні риси і відмінності моніторингу, діагностики, дослідження, контролю та оцінювання; визначено мету, завдання, види, функції і принципи моніторингу якості навчальних досягнень студентів; конкретизовано компоненти, показники і рівні сформованості компетентностей студентів, які підлягають моніторингу.

Установлено, що моніторинг органічно пов’язаний зі всіма функціями і стадіями управління. Цей зв’язок проявляється в тому, що кожна функція управління виступає як основний пункт моніторингу, тобто торкається мети, інформації, прогнозів, розв’язків завдань, організації і виконання педагогічної діяльності, комунікації й корекції.

Моніторинг якості навчальних досягнень студентів – це система збирання, оброблення, зберігання і розповсюдження інформації про якість навчальних досягнень студентів, яка дає можливість висловлювати судження про стан навчального процесу в будь-який момент часу і може забезпечити прогнозування його розвитку.

З’ясовано, що моніторинг ? цілісний управлінський інструмент, до складу якого входять діагностика, дослідження, контроль і оцінювання. Ці складові знаходяться у постійному взаємозв’язку і використовуються залежно від завдань моніторингу.

Моніторинг відрізняється від діагностики безперервністю процесу; технологічністю збирання даних, що дозволяє одержувати значні масиви первинної інформації й її оцінювати; можливістю використовувати комп’ютерні інформаційні системи для швидкого введення, нагромадження та оброблення первинних даних, що дозволяє оперативно налагодити зворотний зв’язок у системі управління.

Моніторинг має риси наукового дослідження (схожість в етапах проведення), але істотно відрізняється від нього. Моніторинг більш наближений до емпіричного дослідження, проте не є ним, оскільки дослідження завжди здійснюється з метою підтвердження або спростування гіпотез. У результаті проведення моніторингу дані можуть мати наукову цінність.

До складу моніторингу невід’ємно входить контроль. Основним завданням моніторингу є прогнозування і коригування розвитку об’єкта, завданням контролю ? надання інформації про стан об’єкта. Моніторинг характеризується безперервністю, а контроль – дискретністю.

Між поняттями “моніторинг” і “оцінювання” наявна суттєва відмінність. Моніторинг передбачає систематичне збирання фактів про контекст, вхідні ресурси, процеси і результати в системі освіти. Оцінювання передбачає використання зібраних даних для того, щоб сформувати оцінне судження про ситуацію. Оцінювання більше спрямоване на сертифікацію. Для нього важливим є кінцевий результат, тоді як для моніторингу головне – визначення стану об’єкта у будь-який момент.

Моніторинг класифікують за значною кількістю ознак. У межах нашого дослідження моніторинг якості навчальних досягнень студентів включає мікромоніторинг, внутрішній моніторинг, моніторинг з інформаційним забезпеченням, динамічний моніторинг, моніторинг діяльності і автомоніторинг.

Моніторинг якості навчальних досягнень виконує аналітико-інформаційну, діагностичну, прогностичну, коректуючу, мотиваційну, навчальну, розвивальну і виховну функції. Всі ці функції підпорядковуються загальній меті підвищення ефективності діяльності закладу освіти. Їх повна реалізація забезпечує науковий підхід до управління навчально-виховним процесом.

Визначено принципи моніторингу якості навчальних досягнень студентів ? безперервність, науковість, прогностичність, об’єктивність, систематичність, планомірність, свідомість та активність, наочність, гласність.

Сучасний зміст освіти створює передумови для моніторингу стану сформованості компетентностей студентів. Виходячи зі структури компетенції, нами виокремлено три основні компоненти, що входять до структури ключових компетентностей учнів і студентів, визначених українськими педагогами (вміння вчитись, загальнокультурної, громадянської, підприємницької, соціальної, компетентності з інформаційних і телекомунікаційних технологій, здоров’язберігаючої): мотиваційний, змістовий, функціональний компоненти.

Показниками мотиваційного компонента, які підлягають моніторингу в нашому дослідженні, були мотиви, що характеризують професійну спрямованість і ставлення студентів до навчання. Показником змістового компонента є результати навчальної діяльності студентів. Показниками функціонального компонента є сформованість уміння розширювати знання, пов’язані з тією чи іншою компетентністю, про що свідчить сформованість пізнавальної активності студентів, уміння організовувати власну діяльність, самостійно її удосконалювати. Визначені рівні показників мотиваційного, змістового, функціонального компонентів.

У другому розділі “Дослідно-експериментальна перевірка педагогічних умов моніторингу якості навчальних досягнень студентів” викладено результати констатувального етапу експерименту; обґрунтовано педагогічні умови моніторингу якості навчальних досягнень студентів; розкрито організацію і висвітлено аналіз дослідно-експериментальної роботи.

У процесі проведення констатувального етапу експерименту з’ясовувались: стан обізнаності викладачів і студентів із суттю, видами, функціями, принципами моніторингу навчальних досягнень студентів у навчально-виховному процесі (проводилися інтерв’ю, дослідницькі бесіди, анкетування за авторською анкетою); умови, за яких здійснення моніторингу навчальних досягнень студентів є ефективним; недоліки сучасного стану оцінювання навчальних досягнень студентів у вищих навчальних закладах недержавної форми власності; особливості здійснення моніторингу якості навчальних досягнень студентів у вищих навчальних закладах недержавної форми власності; ставлення студентів до вивчення фахових дисциплін; чинники, які знижують пізнавальну активність студентів у навчанні; здатність студентів організовувати власну навчальну діяльність і працювати самостійно.

Результати дослідження свідчать, що лише 39% респондентів запропонували більш-менш точну дефініцію сутності поняття “моніторинг”. Це пов’язано з тим, що моніторинг ? нове поняття в освіті і потребує уточнення і конкретизації. Дослідження показало, що більшість (64%) викладачів позитивно ставляться до впровадження моніторингу в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів. При цьому 22% викладачів сумніваються або не знають, чи сприятиме моніторинг підвищенню рівня знань студентів, а 14% опитаних респондентів уважають моніторинг недоцільним узагалі.

Організація моніторингу у вищих навчальних закладах недержавної форми власності проводиться частково, тобто використовуються лише деякі складові (етапи) цього процесу; моніторинг навчальних досягнень студентів викладачі вважають наднормованим навантаженням, через що часто його не проводять; у більшості випадків надається перевага контролю набутих студентами рівнів знань, тобто констатації лише того, що знає студент. У процесі опитувань і бесід з’ясувалося, що лише 35% респондентів із викладацького складу аналізують, яким чином пізнається і засвоюється навчальний матеріал студентами, що саме сприяє активізації їхньої розумової діяльності тощо; деякі викладачі результати поточної успішності вважають недостатньо інформативними, а студенти ? недостатньо об’єктивними; викладачі характеризуються різним рівнем вимогливості: одні оцінюють студентів на кожному занятті, інші ? випадково. Близько 60% опитаних викладачів заявили про відсутність функції контролю у процесі вимірювання якості навчальних досягнень студентів.

Водночас більшість викладачів (67%) і більшість студентів (58%) уважають необхідним удосконалити наявну систему контролю та оцінювання знань у вищих навчальних закладах недержавної форми власності.

Особливостями здійснення моніторингу у вищих навчальних закладах недержавної форми власності є забезпечення сучасною технікою і доступність її для студентів; менша кількість студентів, а значить, і можливість індивідуального підходу в процесі проведення моніторингу.

Для забезпечення теоретичної та методичної готовності викладачів до впровадження моніторингу в навчально-виховний процес розроблено мету, завдання, види, функції і принципи моніторингу якості навчальних досягнень студентів, підготовлено програму семінару з метою підготовки викладачів для роботи в умовах моніторингу, проведено навчання.

З метою залучення студентів як суб’єктів навчально-виховного процесу до здійснення моніторингу в експериментальній роботі було запроваджено “моніторингові карти” студентів, що виявляли знання, уміння і навички; досвід творчої діяльності; сформовані оцінні ставлення.

Це забезпечило суб’єкт-суб’єктну взаємодію викладачів і студентів у процесі моніторингу, що, у свою чергу сприяло розвитку критичного мислення студента, формуванню об’єктивної самооцінки, відповідальності за навчання; раціональну побудову навчального процесу, визначення найбільш ефективних форм і методів навчання; ефективну організацію самостійної навчальної діяльності студентів. Здійснене порівняння функції студента-об’єкта і студента-суб’єкта в процесах контролю і моніторингу. Визначено можливість здійснення моніторингу проектної діяльності студентів.

Застосовування нових інформаційних технологій запобігає перетворенню моніторингу в наднормоване навантаження для студентів і викладачів. Інформаційні технології ми розуміємо як сукупність сучасних методів, прийомів і засобів, спрямованих на збирання, передавання, оброблення, зберігання і доведення до користувача інформації. Здійснення моніторингу якості навчальних досягнень студентів потребує використання бази даних, якою управляє комп’ютерна програма Microsoft Office Access. Ця програма призначена для зберігання даних про об’єкти, в нашому випадку ? для збирання й зберігання інформації про навчальні досягнення студентів. База даних містить у собі анкетні відомості про студентів, підсумки успішності та інформацію, що характеризує особистісні професійно значущі якості студентів.

З метою виявлення ступеня впливу реалізованих педагогічних умов на якість моніторингу на завершальному етапі формувального експерименту було виявлено динаміку змін залежних змінних. У подальшому одержані дані порівнювались з показниками мотиваційного, змістового, функціонального компонентів компетенцій студентів констатувального етапу експерименту. Це дозволило не тільки виявити динаміку окремих показників, а й передбачити можливості розвитку навчально-виховного процесу за визначених нами педагогічних умов. В експериментальній групі здійснювався моніторинг за спеціально розробленими методичними матеріалами, а також з використанням моніторингових карт. Дослідно-експериментальна перевірка педагогічних умов моніторингу якості навчальних досягнень студентів показала чітку позитивну динаміку за всіма показниками мотиваційного, змістового, функціонального компонентів компетентностей студентів (таблиця 1, рисунок 1).

Таблиця 1

Ставлення студентів КГ і ЕГ до вивчення фахових дисциплін

Показник | На початку експерименту | Наприкінці експерименту

КГ | ЕГ | КГ | ЕГ

Повністю

задоволений | 63% | 61% | 66% | 73%

Не зовсім

задоволений | 19% | 21% | 15% | 17%

Майже не

задоволений | 7% | 10% | 9% | 8%

Незадоволений |

11% | 8% | 10% | 2%

Одержані результати дослідження свідчать про позитивний вплив створених педагогічних умов моніторингу на якість навчальних досягнень студентів. Це пов’язано, насамперед, з більшою інформативністю моніторингу порівняно з традиційним контролем знань студентів, коли є можливість не тільки одержати відповідний бал за знання, а вчасно зреагувати на недоліки, чітко скорегувати власну навчальну діяльність на їх усунення, і навіть спрогнозувати подальшу роботу в процесі вивчення навчальної дисципліни.

Зміни в мотиваційній сфері студентів у процесі експерименту підтверджують висновок про те, що участь самих студентів у моніторингу як суб’єктів навчального процесу, усвідомлення необхідності оцінювання власної діяльності, унаочнення власних досягнень, представлених за допомогою моніторингових карт, дають змогу підвищити мотивацію навчання студентів у процесі професійного становлення ( рисунок 1).

Початок експерименту

Завершення експерименту

Рис. 1 Зміни в мотиваційній сфері студентів у процесі експерименту

Зміну показників змістового компоненту представлено в таблиці 2.

У результаті експерименту відбувся перерозподіл студентів за рівнями навчальних досягнень. Бачимо, що кількість студентів, які відносяться до високого рівня навчальних досягнень, збільшилася і в контрольній, і в експериментальній групах; однак в експериментальній групі збільшення відбулось в 1,8 рази, а в контрольній ? лише у 1,2 рази (табл. 2).

Одним із показників функціонального компоненту компетенцій студентів є вміння поглиблювати і розширювати знання, що знаходить своє відображення у сформованості пізнавальної активності студентів, умінні організовувати власну навчальну діяльність і самостійно її удосконалювати (таблиця 3).

Таблиця 2

Рівні навчальних досягнень студентів контрольних та експериментальних груп із фахових дисциплін

Рівні | На початку експерименту |

Наприкінці експерименту

КГ |

ЕГ | КГ | ЕГ

Початковий |

16% | 19% | 14% | 10%

Середній |

35% | 34% | 36% | 28%

Достатній |

39% | 38% | 38% | 46%

Високий |

10% | 9% | 12% | 16%

Таблиця 3

Порівняння рівнів розвитку пізнавальної активності студентів

Рівні | На початку експерименту |

Наприкінці експерименту

КГ |

ЕГ | КГ | ЕГ

Низький |

24% | 32% | 23% | 20%

Середній |

47% | 46% | 48% | 49%

Високий |

29% | 22% | 29% | 31%

Зроблено висновок про суттєві зміни в студентів ЕГ щодо рівнів розвитку пізнавальної активності порівняно із студентами КГ. Кількість студентів, які знаходились на високому рівні розвитку пізнавальної активності, збільшилась із 22% до 31%. Крім того, в процентному співвідношенні показник низького рівня розвитку пізнавальної активності зменшився з 32% до 20%.

Рівень сформованості вмінь організовувати власну навчальну діяльність і самостійно її удосконалювати (функціональний компонент) представлено у вигляді колових діаграм (рисунок 2, 3).

Рис. 2 Розподіл студентів контрольної та експериментальної груп за рівнем сформованості вмінь організовувати власну навчальну діяльність і самостійно її вдосконалювати на початку експерименту.

Рис. 3 Розподіл студентів контрольної та експериментальної груп за рівнем сформованості вмінь організовувати власну навчальну діяльність і самостійно її удосконалювати наприкінці експерименту.

Кількість студентів, які знаходились на високому рівні сформованості організованості і самостійності, збільшилась з 42% до 63%. Крім того, кількість студентів з низьким рівнем зменшилася з 19% до 5%.

Дослідно-експериментальна перевірка педагогічних умов моніторингу показала позитивну динаміку зі всіх показників компетентностей студентів. Розрахунки, які одержано за допомогою непараметричного критерію Вілкоксона, дали змогу зробити висновок про те, що основної мети дослідження досягнуто і гіпотезу підтверджено. Результати експери-ментальної роботи підтвердили ефективність упровадження моніторингу якості навчальних досягнень студентів у вищих навчальних закладах за визначених нами педагогічних умов.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження показало складність, багатоплановість проблеми моніторингу якості навчальних досягнень студентів і дозволило зробити такі висновки:

1. Аналіз наукових джерел, стану фахової підготовки студентів вищих навчальних закладів недержавної форми власності дає підстави стверджувати, що проблему застосування моніторингу якості навчальних досягнень студентів у вищій школі вивчено недостатньо, є суперечність між сучасними вимогами суспільства до якості підготовки фахівців і рівнем моніторингу якості освіти.

2. Моніторинг є цілісним управлінським інструментом, до складу якого входять діагностика, дослідження, контроль і оцінювання, що знаходяться у постійному взаємозв’язку і проявляються залежно від завдань моніторингу.

Він має чітко визначену спрямованість, тобто застосовується до конкретних об’єктів і процесів для розв’язання конкретно поставлених завдань. Моніторинг є безперервним процесом, який триває протягом певного періоду, що дозволяє не тільки фіксувати стан і зміни об’єкта, й здійснювати їх прогноз і на основі одержаної інформації приймати управлінські рішення.

3. У межах нашого дослідження моніторинг визначено як систему збирання, оброблення, зберігання і розповсюдження інформації про якість навчальних досягнень студентів, що дає можливість висловлювати судження про стан навчального процесу в будь-який момент часу і може забезпечити прогнозування його розвитку.

4. Сучасний зміст освіти створює передумови для проведення моніторингу стану сформованості ключових компетенцій майбутніх фахівців. Виходячи зі структури компетенції, виокремлено її три основні компоненти, що підлягають моніторингу: мотиваційний, змістовий, функціональний.

5. Проведене теоретико-експериментальне дослідження показало, що результативність моніторингу значно підвищується, якщо 1) чітко визначаються ціль, завдання, види, функції і принципи організації моніторингу; 2) забезпечується теоретична та методична готовність викладачів до впровадження моніторингу в навчально-виховний процес; 3) до моніторингу залучаються студенти як суб’єкти навчально-виховного процесу; 4) використовуються нові інформаційні технології.

Забезпеченню теоретичної та методичної готовності викладачів до впровадження моніторингу в навчально-виховний процес слугують спеціальні семінари, організація самостійної роботи викладачів, підготовка методичних рекомендацій щодо проведення моніторингу у вищих навчальних закладах.

Залучено студентів як суб’єктів навчально-виховного процесу до здійснення моніторингу шляхом використання “моніторингових карт”.

Нові інформаційні технології передбачають застосовування комп’ютерних технологій. Інформаційні технології – це сукупність сучасних методів, прийомів і засобів, спрямованих на збирання, передавання, оброблення, зберігання і доведення до користувача інформації.

6. Дослідно-експериментальна перевірка визначених педагогічних умов моніторингу показала позитивну динаміку за всіма показниками мотиваційного, змістового, функціонального компонентів компетенцій студентів.

Одержані статистичні розрахунки дозволили зробити висновок про те, що основної мети дослідження досягнуто і гіпотезу підтверджено. Результати експериментальної роботи підтвердили ефективність упровадження моніторингу якості навчальних досягнень студентів у вищих навчальних закладах.

Результати проведеного дослідження, звісно, не вичерпують усіх аспектів проблеми, що розглядалась, і не претендують на повноту вивчення і висвітлення питань, пов’язаних з упровадженням моніторингу якості навчальних досягнень студентів. Подальші дослідження проблеми варто пов’язати з розробкою системи професіографічного моніторингу, вивченням зарубіжного досвіду впровадження моніторингу в навчальні заклади; проведенням моніторингу готовності студентів до професійної діяльності.

Основні положення дисертаційного дослідження відображено в таких публікаціях дисертанта:

1. Байдацька Н.М. Моніторинг якості знань студентів як соціально-педагогічна проблема // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр. – Випуск 7 / Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. – Київ-Вінниця: ТОВ фірма “Планер”, 2005. – С. 238-241.

2. Байдацька Н.М. Теоретичні основи процесу моніторингу в освітній системі // Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. Випуск 13. – Вінниця.: ВДПУ ім. М.Коцюбинського, 2005. - С. 148-151.

3. Байдацька Н.М. Актуальність проблеми інформаційного забезпечення моніторингу якості навчальних досягнень студентів // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. Випуск 72. – Черкаси: Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2005. – С. 30-35.

4. Байдацька Н.М. Управління навчально-виховним процесом у вищому навчальному закладі на основі здійснення освітнього моніторингу // Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. Випуск 15. – Вінниця.: ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2005. – С. 123-126.

5. Байдацька Н.М. Актуальність моніторингу якості навчальних досягнень студентів у процесі професійного становлення у вищих навчальних закладах недержавної форми власності // Наукові записки. Психолого-педагогічні науки. – №4. – Ніжин: Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, 2005. – С. 139-143.

6. Байдацька Н.М. Параметри, показники й рівні ефективності моніторингу якості навчальних досягнень студентів // Освіта Донбасу. – 2006. – №3-4. – С. 18-23.

7. Байдацька Н.М. Параметри та критерії вимірювання рівня та якості навчальних досягнень студентів // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми //Зб. наук. пр. – Випуск 11 / Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. – Київ-Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 2006. – С. 207-212.

8. Байдацька Н.М. Констатація обізнаності викладачів вищих навчальних закладів щодо моніторингу якості навчальних досягнень студентів // Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових статей. Педагогічні науки / Головний редактор Міщик Л.І. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2006. - № 1. - С. 5-13.

9. Байдацька Н.М. Моніторинг змісту педагогічної діяльності як фактор впливу на навчально-виховний процес професійної підготовки студентів у вищому навчальному закладі недержавної форми власності // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. Випуск 81. – Черкаси: Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2006. – С. 38-40.

10. Байдацька Н.М. Результати досліджень навчальної діяльності студентів на основі кваліметричної моделі моніторингу якості навчальних досягнень // Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. Випуск 18. – Вінниця: ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2006. – С. 26-31.

11. Байдацька Н.М. Спільні риси і відмінності педагогічного моніторингу, діагностики, дослідження, контролю і оцінювання // Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. Випуск 19. – Вінниця.: ВДПУ ім. М.Коцюбинського, 2007. – С. 14-19.

12. Байдацька Н.М. Методичні рекомендації щодо організації моніторингових досліджень у вищих навчальних закладах: Методичні рекомендації. – Вінниця: “I T I”, 2007. – 24 с.

13. Байдацька Н.М. З досвіду застосування принципу активності у викладанні ділової англійської мови студентам факультету економіки // Лінгвометодичні концепції викладання іноземних мов у немовних вищих навчальних закладах України: Зб. наук. статей учасників Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 23-24 груд. 2003 р. / Редкол.: І.І.Тимошенко (голова) та ін. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. – С.167-173.

14. Байдацька Н.М. Соціальні передумови необхідності введення сучасного дистанційного навчання у вищих навчальних закладах // Міжнародний форум “Мовна освіта: шлях до євроінтеграції”: Тези доповідей / За ред. С.Ю. Ніколаєвої, К.І. Онищенко. – К.: Ленвіт, 2005. – С. 226-227.

15. Байдацька Н.М. Значення моніторингових досліджень у період інтеграції України в європейське освітнє середовище // Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва: Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, Луцьк, 29-30 вересня 2005 р. / За ред. В.Й. Лажніка і С.В. Федонюка. – Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки, 2005. – С. 506-509.

16. Байдацька Н.М. Огляд форм і методів здійснення моніторингу якості навчальних досягнень студентів // Гуманізм та освіта. Збірник матеріалів VIII міжнародної науково-практичної конференції, м. Вінниця, 19-21 вересня 2006р. – Вінниця: УНІВЕРСУМ – Вінниця, 2006. – С. 386-389.

17. Байдацька Н.М. Педагогічні умови якості навчальних досягнень студентів // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Перший крок у науку”. Т.1 Психолого-педагогічні науки. – Луганськ: Поліграфресурс, 2007. – С. 15-19.

АНОТАЦІЇ

Байдацька Н.М. Педагогічні умови моніторингу якості навчальних досягнень студентів у вищих навчальних закладах недержавної форми власності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. – Вінниця, 2007.

Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню та експериментальній перевірці ефективності педагогічних умов моніторингу якості навчальних досягнень студентів у вищих навчальних закладах.

Розкрито і визначено сутність моніторингу якості навчальних досягнень студентів, подальшого вдосконалення набув критеріально-понятійний апарат зазначеного вище процесу.

Установлено, що якість моніторингу значно поліпшиться, якщо будуть розроблені мета, завдання, зміст, види, функції і принципи організації моніторингу; буде забезпечена теоретична та методична готовність викладачів до впровадження моніторингу в навчально-виховний процес; будуть залучені студенти як суб’єкти навчально-виховного процесу; будуть використані нові інформаційні технології.

У дисертації розкрито особливості, пов’язані із впровадженням моніторингу якості навчальних досягнень студентів, що відображено в реалізації запропонованих педагогічних умов моніторингу (проведення методичного семінару з метою підготовки суб’єктів навчального процесу до проведення моніторингу, впровадження “моніторингових карт”, що виявляють фактичний стан навчальних досягнень студентів, застосування програми Microsoft Office Access, що дає можливість зекономити часові і людські ресурси, призначені на обробку, зберігання і розповсюдження одержаної інформації в результаті моніторингу).

Основні результати праці знайшли своє впровадження в навчально-виховному процесі під час здійснення моніторингу якості навчальних досягнень майбутніх фахівців різних спеціальностей.

Ключові слова: педагогічні умови, моніторинг, якість навчальних досягнень, суб’єкт-суб’єктна взаємодія, нові інформаційні технології.

Байдацкая Н.М. Педагогические условия мониторинга качества учебных достижений студентов в высших учебных заведениях негосударственной формы собственности. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского. – Винница, 2007.

Диссертация посвящена теоретическому обоснованию и экспериментальной проверке эффективности педагогических условий мониторинга качества учебных достижений студентов в высших учебных заведениях.

Мониторинг качества учебных достижений студентов в нашем понимании – это система сбора, обработки, хранения и распространения информации о качестве учебных достижений студентов, которая дает возможность судить о состоянии учебных достижений в любой момент времени и может обеспечить прогнозирование его развития.

Установлено, что мониторинг – целостный управленческий инструмент, в который входят диагностика, исследование, контроль и оценка, которые, в свою очередь, находятся в постоянной взаимосвязи и проявляются в зависимости от заданий мониторинга.

В работе выделены общие черты и отличия упомянутых процессов. В нашем исследовании мониторинг качества учебных достижений студентов соотнесен с такими видами, как микромониторинг, внутренний мониторинг, мониторинг с информационным обеспечением, динамический мониторинг, мониторинг деятельности и автомониторинг.

Исходя из общедидактических функций мониторинга, мы выделяем его специальные виды – мотивационный, развивающий, обучающий и