НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Щеглюк Світлана Дмитрівна
УДК 330.341:332.12
Формування нових видів економічної діяльності
в умовах трансформації територіальних суспільних систем
Спеціальність: 08.00.05 – Розвиток продуктивних сил
і регіональна економіка
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Львів – 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України
Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент
Шевчук Любов Теодорівна,
Інститут регіональних досліджень
НАН України, завідувач відділу
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент
Захарченко Володимир Іванович,
Вінницький соціально-економічний інститут
Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна”, завідувач кафедри
кандидат економічних наук, доцент
Павліха Наталія Володимирівна
Волинський державний університет ім. Лесі Українки,
доцент кафедри
Захист відбудеться " 21 " вересня 2007 року о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.
Автореферат розісланий "20" серпня 2007 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.
Загальна характеристика роботи
Актуальність. На зламі ХХ-ХХІ століть в класифікатори видів економічної діяльності розвинених країн дедалі частіше вносяться нові види економічної діяльності (НВЕД), що надзвичайно актуалізувало вивчення останніх з метою виявлення особливостей їх появи та визначення результатів впливу на регіональні та національні економіки. Якщо в розвинених країнах появі НВЕД передував активний розвиток науки і техніки та прогрес суспільства загалом, то в Україні поява НВЕД відбувалася на фоні глибоких трансформаційних змін, що ще більше привернуло увагу до вивчення як НВЕД, так і трансформаційних процесів.
Так в Україні поява НВЕД активізувалося в другій половині 90-х років, коли трансформаційні процеси були особливо інтенсивними. В той час був прийнятий Класифікатор видів економічної діяльності (КВЕД, 1996), який прийшов на зміну Загальному класифікатору галузей народного господарства (ЗКГНГ, 1976). За період, який минув між введенням в дію кожного з цих документів, зникали старі та виникали нові види економічної діяльності. Наприклад, у цей період в КВЕД зафіксовані такі нові види економічної діяльності: діяльність центрів денного перебування для знедолених осіб та послуги домашньої прислуги, екстериторіальна діяльність, біотехнології, нанотехнології, мобільне телебачення, Інтернет, електронна комерція, віртуальні підприємства різного профілю, консалтингова діяльність, спонсорство, дистанційне навчання, дистанційна робота (телеробота), дистанційна медицина (телемедицина), електронний банкінг (оптові і роздрібні електронні фінансові послуги) тощо.
Вивчення нових видів економічної діяльності важливе не тільки з огляду їх впливу на структуру територіальних суспільних систем (ТСС), а й в зв’язку із появою нової економіки – економіки знань, яка принципово відрізняється від постіндустріальної економіки, оскільки вона вносить суттєві зміни в економічну діяльність. Такі зміни особливо яскраво проявилися під впливом новітніх інформаційних технологій.
На наш погляд, дослідження НВЕД особливо гостро актуалізується у зв’язку з їх ототожненням з інновацією. Слід зазначити, що не кожна інновація може бути трансформована у НВЕД. Не кожна інновація може бути впроваджена в економіку в період трансформації територіальної суспільної системи (ТСС – місто, село, район, область), в межах якої вона виникає.
Ось чому дослідження особливостей виникнення, формування НВЕД в умовах трансформації ТСС є надзвичайно важливим, своєчасним і актуальним завданням сьогодення. Зазначимо, що розрізнено (окремо) питання НВЕД і трансформаційних процесів у ТСС доволі ґрунтовно вивчалися вченими різних країн.
Так дослідження трансформаційних процесів у розвитку ТСС знайшли місце у сучасних працях відомих вітчизняних та зарубіжних вчених, серед яких Є.Бойко, О.Білорус, С.Вовканич, О.Власюк, А.Гальчинський, В.Геєць, Б.Данилишин, М.Долішній, С.Єрохін В.Захарченко, С.Злупко, Б. Кваснюк, І.Лукінов, А.Мокій, Н.Павліха, В.Павлов, О.Паламарчук, С.Писаренко, М.Пістун, У.Садова, Л.Семів, Д.Стеченко, О.Шаблій, Л.Шевчук та ін. А серед зарубіжних вчених, зокрема російських: слід відзначити наукові доробки О.Гранберга, В.Кушліна, Д.Львова, П.Мінакіра, Л.Мажар, Д.Шаригіна та ін. Проблемі оцінки впливу інноваційної складової на процеси економічного зростання присвячені праці М.Туган-Барановського, Й.Шумпетера, П.Друкера, М.Бутка, Л.Гохберга, Б.Кузика, А.Сухорукова, Л. Федулової, А. Чухна, Ю.Яковця та ін.
Проте, незважаючи на популярність даної тематики, невирішеними залишається низка питань. На сьогоднішній день НВЕД практично не вивчені з точки зору їх розвитку в умовах трансформації ТСС. Не досліджені особливості їх виникнення, функціонування інтеграції в структурі регіональних і національної економік. Крім того, чи не найважливішою проблемою є визначення критичної маси інновацій для перетворення їх у НВЕД в залежності від локалізації у конкретному місці ТСС. Нерозв’язаність цих питань, а також недостатня дослідженість процесів виникнення, впровадження та стимулювання розвитку НВЕД, які здатні суттєво трансформувати територіальну та діяльнісно-видову структуру господарства ТСС, зумовлює необхідність поглибленого і всебічного вивчення умов формування та особливостей функціонування НВЕД в галузевому та територіальному зрізах.
Таким чином, все сказане вище зумовило вибір теми дисертаційної роботи, яка є актуальною, своєчасною.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконане дослідження тісно пов’язане із тематикою науково-дослідних робіт, які виконувалися в Інституті регіональних досліджень НАН України: “Моделі адміністративно-територіального устрою України та можливі соціально-економічні наслідки їх реалізації” (№ Д.Р. 0106U00222908), “Регіональні суспільні системи: організаційно-економічний механізм їх формування і розвитку в умовах соціально-орієнтованої економіки” (№ Д.Р. 0104U005507), “Розроблення проекту Стратегії економічного та соціального розвитку Закарпатської області до 2015 року” (№ Д.Р. 0106U002907), Обґрунтування концептуальних і методичних положень розробки стратегії соціально-економічного розвитку Закарпатської області (№ Д.Р. 0105U008295). Результати дисертаційної роботи покладені в основу розробки стратегічних планів соціально-економічного та інноваційного розвитку регіону.
Мета і основні завдання дослідження. Метою дослідження є вивчення особливостей формування НВЕД в умовах трансформації ТСС та розробка рекомендацій з удосконалення діяльнісно-видової структури економіки ТСС.
Досягнення зазначеної мети обумовило необхідність постановки і вирішення таких завдань:
- розкриття економічної сутності поняття “новий вид економічної діяльності”;
- аналіз особливостей середовища формування НВЕД та визначення факторів їх виникнення та розвитку;
- розробка методики оцінки інтенсивності процесу трансформації діяльнісно-видової структури ТСС;
- виявлення характеру впливу НВЕД на якість життя населення;
- дослідження особливостей формування регіональних кластерів як перспективної форми організації видів економічної діяльності;
- визначення напрямів та шляхів подолання негативних та стимулювання позитивних наслідків формування НВЕД;
- розробка пропозицій щодо удосконалення системи статистичного обліку з метою впровадження нових видів економічної діяльності у КВЕД.
Об’єкт дослідження – процеси виникнення, формування і розвиток НВЕД та їх вплив на діяльнісно-видову структуру економіки ТСС.
Предмет дослідження – теоретико-методологічні та організаційно-методичні основи функціонування НВЕД в умовах трансформації ТСС.
Методологія та методика дослідження. Методологічною основою роботи є фундаментальні та прикладні положення економічної теорії, регіональної економіки, інституціальної теорії, теорії трансформаційних процесів, теорії ТСС, теорії інновацій, теорії життєвих циклів розвитку регіону (теорія циклів та криз) тощо.
У процесі наукового дослідження для розкриття змісту понять і категорій автором використані методи теоретичного узагальнення, монографічний – для виявлення генезису НВЕД та визначення ролі і місця інновацій у формуванні НВЕД; порівняння і систематизації – для класифікації факторів виникнення і розвитку НВЕД, класифікації НВЕД за різними ознаками, а також визначення відмінностей НВЕД від традиційних видів економічної діяльності (ТВЕД); системного підходу – для розкриття сутності трансформаційних процесів у територіальних суспільних системах; структурно-логічний – для визначення показника трансформаційних перетворень діяльнісно-видової структури ТСС регіонального рівня; метод соціологічного опитування – для виявлення Інтернет-залежності у користувачів Мережі, просторового аналізу – задля визначення структурних трансформацій у ТСС; кореляційно-регресійного аналізу – для оцінки впливу інноваційної діяльності на зайнятість населення; прогнозування – для виявлення і передбачення формування прогресивної діяльнісно-видової структури ТСС; програмно-цільового підходу – для розробки пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення КВЕД та розширення статистичного обліку у сфері інновацій.
Інформаційною базою дослідження були законодавчі та нормативні акти, офіційні статистичні дані, а також результати наукових розробок українських та зарубіжних вчених за темою дослідження, методики та дані мережі Інтернет.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у наступному:
вперше:
- запропоновано визначення поняття “новий вид економічної діяльності” (НВЕД), під котрим автор розуміє таку сукупність підприємств та організацій, які використовуючи однотипні ресурси (устаткування, робочу силу, технологічні засоби, сировину та матеріали), здійснюють подібний (однотипний) виробничий процес, що завершується випуском продукції та надання послуг певного призначення, новизна функціонування якої відображається пентадою: “територія” (локалізація нових функцій); “технологія” (новітність технологічних процесів); “організація” (нова конструкція взаємозв’язків між учасниками НВЕД); “люди” (новітні людські здатності забезпечувати функціонування НВЕД) і “час”(часовий лаг впровадження нових функцій);
удосконалено:
- методику оцінки інтенсивності трансформаційних процесів в ТСС регіонального рівня, метою якої є виявлення особливостей розвитку традиційних видів економічної діяльності на базі визначення показника інтенсивності трансформації економіки ТСС та шкали трансформаційних перетворень для визначення можливих “точок економічного зростання” за рахунок впровадження НВЕД;
- класифікацію факторів формування НВЕД на основі системи класифікаційних ознак за такими блоками: потреби населення ТСС, технологічно-інноваційні зміни, фінансово-інвестиційна діяльність, інституціальні перетворення, соціокультурні особливості та оцінка конкурентоспроможності ТСС і НВЕД. Встановлено, що стадія розвитку ТСС визначає характер дії факторів: від стимулюючого та нейтрального до стримуючого;
- матрицю комбінацій інновацій, алгоритм якої базується на еволюційному принципі розгортання інноваційного процесу, який враховує всі елементи інноваційного ланцюга та визначає достатній ступінь новизни інновацій, необхідний для виникнення НВЕД. На основі запропонованої матриці обґрунтовано напрямки вдосконалення механізму стимулювання створення НВЕД на різних ієрархічних рівнях ТСС;
отримали подальший розвиток:
- застосування соціологічного методу до здійснення оцінки впливу НВЕД на поведінку і здоров’я населення, на основі чого акцентується увага на необхідності удосконалення санітарних стандартів і норм роботи за комп’ютером, вдосконалення законодавчо-нормативної регламентації дистанційної роботи, підвищення рівня освіченості населення з метою прискорення його готовності до освоєння НВЕД;
- пропозиції щодо удосконалення статистичного обліку інноваційної діяльності в напрямку розширення переліку сфер їх залучення і видів інновацій, а також адаптації діючого КВЕД до світових та європейських стандартів за умов врахування об’єктивних змін діяльнісно-видової структури економіки України.
Практичне значення отриманих результатів. Теоретико-методичні результати виконаного дослідження можуть бути використані для побудови теоретичної бази трансформації ТСС та переходу її на інноваційний шлях розвитку. Методика оцінки трансформаційних процесів має широкий спектр застосування, оскільки може слугувати основою для управління розвитком ТСС різних ієрархічних рівнів і врахування особливої ролі в них НВЕД. Отримані дисертантом наукові результати використані при розробці матеріалів в процесі підготовки “Концепції схеми планування території Львівської області” проектного інституту “Діпромісто” (Київ) (№Д-91 від 31.01.2006 р.), а також при виконанні науково-дослідної роботи “Стратегія соціально-економічного розвитку Закарпатської області на період до 2015 року” (Ужгород) (№Д 10/647 від 20.10.2006 р.).
Особистий внесок автора. Результати наукового дослідження, викладені у дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті здобутки, які є особистим науковим доробком автора.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні положення і результати дослідження апробовані на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: Українсько-польській конференції “Управління великим містом: адміністрування та безпосередня демократія (проблеми теорії і практики)” (м. Львів, 4-5 грудня 2003р.), XIII Міжнародній науково-практичній конференції “Формування стратегії розвитку регіону на інноваційній основі” (м. Чернівці, 20-21 квітня 2004р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Демографічний розвиток України та пріоритетні завдання демографічної політики” (м. Київ, 20-21 жовтня 2005р.), науково-практичній конференції “Державна молодіжна політика: проблеми і перспективи (регіональний аспект)” (м. Львів, 29 грудня 2005р.), Всеукраїнській конференції “Подолання ґендерної та вікової дискримінації на ринку праці в Україні: реалії та перспективи” (м. Львів, 20-21 січня 2006р.), XV Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегічний розвиток регіону – економічне зростання та інтеграція” (м. Чернівці, 11-12 травня 2006р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Регіон – 2007: стратегія оптимального розвитку” (м. Харків, 17-18 квітня 2007р.) та ін.
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 16 наукових праць загальним обсягом 6,35 д.а., в тому числі особисто автору належать 5,84 д.а. У фахових виданнях опубліковано 8 наукових статей.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації складає 190 сторінок друкованого тексту. Робота містить 12 рисунків, 35 таблиць. Список використаних літературних джерел нараховує 290 найменувань на 30 сторінках.
Основний зміст дисертації
У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження виникнення й розвитку нових видів економічної діяльності (НВЕД) в територіальних суспільних системах (ТСС)” систематизовано і уточнено понятійно-термінологічний апарат теми дослідження, розкрито системну сутність поняття “НВЕД”, окреслено особливості ТСС як середовища формування НВЕД та визначено фактори виникнення й впровадження НВЕД. Уточнення суті дефініції “НВЕД” вимагає екскурсу в трактування дефініції понять “діяльність”, “економічна діяльність” тощо. Встановлено, що сучасне розуміння “економічної діяльності”, яку трактують як особливу і визначальну сукупність дій, що забезпечує задоволення економічних потреб суспільства, викристалізувалося в результаті проходження через певні історичні етапи його розвитку, удосконалюючись від аграрної до інформаційної економік, поступово набуваючи різноманітних рис та збагачуючись новим якісними та кількісними ознаками. Разом з тим, на нашу думку, дефініція “економічна діяльність” вимагає розширення і уточнення в плані включення в неї виробництва нематеріальних благ та послуг, значення яких досягло високого ступеня під впливом новітніх інформаційних технологій, оскільки в наш час таке виробництво економізувалося.
Сукупність економічної діяльності представлена у КВЕД, де вона розкривається структуровано, тобто в розрізі її видів. При цьому, у вказаному документі види діяльності розрізняються між собою використанням ресурсів (устаткування, робочої сили, технологічних засобів, сировини та матеріалів), виробничим процесом, випуском продукції та наданням послуг.
Вивчення глибини опрацювання поняття НВЕД у науковій літературі дозволило зробити такі висновки: по-перше, дослідники займають різні позиції при вивченні даної проблеми, по-друге, вони по-різному тлумачать зміст НВЕД. Нами встановлено, що більшість наявних тлумачень НВЕД є однобічними і неповними. Врахування цього дозволило автору запропонувати власне трактування змісту поняття НВЕД, а саме: НВЕД – це сукупність підприємств, які використовуючи однотипні ресурси (устаткування, робочу силу, технологічні засоби, сировину та матеріали), здійснюють подібний виробничий процес, що завершується випуском продукції та наданням послуг певного призначення, новизна функціонування якої відображається пентадою: “територія” (локалізація нових функцій); “технологія” (новітність технологічних процесів); “організація” (нова конструкція взаємозв’язків між учасниками НВЕД); “люди” (новітні людські здатності забезпечувати функціонування НВЕД) і “час” (часовий лаг впровадження нових функцій) (рис.1).
Рис. | 1. Сутність нового виду економічної діяльності | Головним при визначенні і класифікації нових видів економічної діяльності є, на думку автора, критерій новизни, оскільки саме присутність новизни і дає право виду економічної діяльності називатися новим. Якщо новизна і вивчалася в контексті виникнення й впровадження інновацій, то таке вивчення здійснювалося переважно в галузевому аспекті. Однак, інновації локалізуються в просторі. Тому нами велика увага приділена дослідженню середовища виникнення НВЕД, тобто вивченню ТСС різного ієрархічного рівня. Зокрема, досліджено еволюцію терміну “територіальні суспільні системи” протягом історичного етапу їх розвитку у вітчизняній науці, встановлено структуру ТСС (компонентно-функціональну, територіальну, організаційну), окреслено основні підсистеми ТСС, які виступають середовищем для формування НВЕД: демографічну, економічну, інноваційну, політичну, соціогуманітарну, природно-екологічну, віртуальну та ін. При цьому, проаналізовано й охарактеризовано властивості ТСС, які виступають умовами, факторами чи детермінантами формування й розвитку НВЕД. Узагальнення розуміння суті, структури та властивостей ТСС дозволило сформувати схему забезпечення впровадження НВЕД у ТСС регіонального рівня, яку апробовано в ході дослідження.
Запропонована класифікація факторів появи та розвитку НВЕД за кількома ознаками: за стадіями життєвого циклу ТСС, за характером дії факторів (стимулюючі, стримуючі, нейтральні до НВЕД). Встановлено, що в умовах трансформаційних процесів, які відбуваються у ТСС під впливом НВЕД, вектор дії окремих факторів може змінюватися на полярний при зміні стадії життєвого циклу ТСС. Розроблена класифікація факторів дозволяє не лише усвідомити суть структурно-логічного механізму дії визначених факторів, але й гіпотетично окреслити можливі взаємозв’язки між ними та розробити рекомендації щодо врахування впливу окремих факторів на розвиток і структурні особливості ТСС в процесі її розвитку (табл. 1).
Таблиця
1
Класифікація факторів виникнення НВЕД в ТСС на різних стадіях її розвитку
Класиці-каційна ознака
Види факторів
Характер впливу на
НВЕД за стадіями розвитку ТСС
заро-дження
ріст
спад
занепад
Потреби населення ТСС
Попит на НВЕД серед споживачів
0
+1
0
-1
Відсутність інформації про переваги НВЕД
0
-1
-1
0
Відсутність маркетингової інформації про нові потенційні ринки, технології, виробництва
-1
-1
0
0
Технологічно-інноваційні зміни
Науково-технічний та інтелектуальний потенціал
+1
+1
0
+1
Технологічний прорив
+1
+1
+1
0
Спрощення доступу до інформаційних мереж
+1
+1
+1
0
Нерозвиненість інноваційної інфраструктури та ринку нових технологій
-1
-1
-1
0
Нелегальне проникнення нових технології в ТСС
+1
-1
-1
0
Забезпеченість висококваліфікованими кадрами
+1
+1
+1
+1
Здатність населення до продукування та засвоєння інновацій
+1
+1
+1
+1
Низький інноваційний потенціал регіону
-1
-1
0
0
Радикальні інновації
+1
+1
+1
+1
Покращуючі інновації
+1
+1
+1
0
Антиінновації (старі технології)
-1
-1
-1
0
Захист інтелектуальної власності
+1
+1
+1
0
Володіння правом на інтелектуальну власність
+1
+1
+1
0
Фінансово-інвестиційна діяльність
Сприятливий інвестиційний клімат (ІК)
+1
+1
+1
+1
Несприятливий ІК
-1
-1
0
0
Структура інвестицій
+1
+1
0
0
Недостатнє фінансування інноваційної діяльності
-1
-1
0
0
Слабкість матеріальної і науково-технічної бази
-1
-1
0
0
Брак власних коштів населення, підприємств
-1
-1
0
0
Інституціальні перетворення
Гнучкість організаційних структур, демократичний стиль управління
0
+1
+1
0
Жорсткі організаційні структури, складність міжгалузевих і міжорганізаційних взаємодій, авторитарний стиль
-1
-1
0
0
Стимулювання розвитку певних видів економічної діяльності (податкові пільги, кредити)
+1
+1
+1
0
Законодавча підтримка інноваційної діяльності та пріоритетних видів економічної діяльності
+1
+1
+1
+1
Монопольне положення на ринку однієї галузі, домінування інтересів існуючого виробництва
0
-1
0
-1
Обмеження податкового, амортизаційного, патентно-ліцензійного законодавства
-1
-1
0
0
Відсутність та недієвість законодавчої і нормативно-правової бази, котра регулює інноваційну діяльність в ТСС
-1
-1
-1
-1
Моральне заохочення і стимули
+1
+1
+1
0
Соціокультурні особливості
Суспільне визнання та престиж
+1
+1
0
0
Психологічна готовність до інновацій
+1
+1
+1
+1
Опір зміні стереотипів і поведінки (зміна статусу, роботи, способів діяльності)
-1
0
0
0
Страх перед невдачами, невизначеністю, ризиком
0
0
-1
0
Недостатня готовність населення до сприйняття НВЕД
-1
-1
-1
0
Конкуренція галузі
+1
+1
0
0
Конкурентоспроможність
Конкуренція товарів
+1
+1
0
0
Економіко-географічне положення (ЕГП)
+1
+1
0
0
Забезпеченість ресурсами, кліматичні умови
+1
+1
+1
0
Стихійні лиха, природні та техногенні катастрофи
+1
0
-1
0
-1 стримуючі, 0 випадкової дії або нейтральні, +1 стимулюючі |
У другому розділі “Аналіз особливостей виникнення і розвитку нових видів економічної діяльності в умовах трансформації ТСС” проаналізовано інновації як детермінанти виникнення НВЕД, визначено підходи до дослідження трансформаційних процесів в ТСС, запропонована та апробована авторська методика визначення показника інтенсивності процесу трансформації економіки Львівської області за видами економічної діяльності, здійснена оцінка ролі НВЕД у підвищенні якості життя населення.
З метою з’ясування механізму перетворення інновації в НВЕД узагальнено й проаналізовано підходи різних вчених до тлумачення поняття “інновація”, виявлено відмінності у трактуванні інновацій. Встановлено, що розбіжності залежать від розуміння і сформованості ступеню новизни самої інновації. Запропоновано матрицю комбінацій інноваційного ланцюжка (нова ідея – нова сировина новий продукт – новий процес – нова послуга – нова технологія – нова економічна діяльність – нова форма організації діяльності – нова галузь економіки) з метою застосування логічно-структурного методу виявлення ступеню новизни інновації.
В ході розгортання інноваційного процесу визначено три ступені новизни інновацій: 1. Нова ідея – нова сировина – новий продукт). 2. Новий процес – нова послуга – нова технологія. 3. Нова економічна діяльність – нова форма організації діяльності – нова галузь економіки.
Для виявлення можливості виникнення НВЕД під час активізації трансформаційних процесів проаналізовані підходи до вивчення їх особливостей у ТСС. Це дало можливість комплексно оцінити трансформаційні процеси на основі запропонованої автором методики. При цьому, спочатку визначено показник інтенсивності трансформації діяльнісно-видової структури економіки ТСС. Для визначення показника інтенсивності процесу трансформації (ПІПТ) автором запропонована формула (1) |
() | де, |
S1 – значення системи часового зрізу Т1;
S2 – значення системи часового зрізу Т2,
КТ – показник трансформації системи за період Т2-Т1. |
Зазначимо, що показник трансформації може бути додатнім (при збільшенні параметрів системи від базового до досліджуваного періодів) або від’ємним (при зменшенні параметрів системи від базового до досліджуваного періодів). За порогове значення трансформації запропоновано 15%. Розроблено шкалу глибини трансформаційних процесів, яка передбачає виділення двох полярних груп і характерних їх типів: 1) з від'ємними значеннями: деструктивний розвиток (-15 - 0 %), деструктивна помірна трансформація (-30 - 16 %), деструктивна активна трансформація (-45 -31 %), деструктивна прискорена трансформація (-46 -60 %), деструктивна глибока трансформація (до -60 %); 2) з додатніми значеннями: розвиток (0-15%), помірна трансформація (16-30%), активна трансформація (31-45%), прискорена трансформація (46-60 %), глибока трансформація (понад 61%) (табл. 2.).
Таблиця
Типізація трансформаційних процесів діяльнісно-видової структури економіки Львівській області* (2001-2005р.)
Види економічної діяльності
Особливості процесу (від’ємні значення)
Показ-ник ін-тенсив-ності транс-форма-ційного процесу,
%
Особли-вості процесу (додатні зна-чення)
Види економічної діяльності
За част-кою у ВДВ
За струк-турою зайня-того насе-лення
За кіль-кістю суб’єк-тів ЄДРПОУ
За част-кою у ВДВ
За структурою зайня-того насе-лення
За кількістю суб’єктів ЄДРПОУ
M
C, D, E,
Деструктивний розвиток
0-15
Розвиток
D, G, H, I, K, L, N, O
G, H, I, J, K, L, M, N,
A, H, L, M
A, C
A
Деструктивна помірна трансформація
16-30
Помірна трансфо-рмація
F
F
C, D, E, G, J
E
Деструктивна активна трансформація
31-45
Активна трансфо-рмація
O
F, I, K, N, O
Деструктивна прискорена трансформація
46-60
Приско-рена трансфо-рмація
B
Деструктивна глибока трансформація
Понад 61
Глибока трансфо-рмація
J
*Примітка. За КВЕД: А - сільське господарство, мисливство, лісове господарство; B – рибне господарство; C - добувна промисловість; D - обробна промисловість; E - виробництво та розподілення електроенергії, газу та води; F – будівництво; G - Оптова й роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з їх ремонту; H - Готелі та ресторани; I - Транспорт і зв’язок; J - Фінансова діяльність; K - Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам; L - Державне управління; M – освіта; N - Охорона здоров’я та соціальна допомога; O - Колективні, громадські та особисті послуги; P – послуги домашньої прислуги; Q – екстериторіальна діяльність.
Наступний крок в авторській методиці полягає в аналізі змін в діяльнісно-видовій структурі ТСС за: валовою доданою вартістю (ВДВ); структурою зайнятих; суб’єктами господарювання на основі Державного реєстру підприємств та організацій (ЄДРПОУ); структурою обсягів реалізованої інноваційної продукції за видами промислової діяльності.
Проведений аналіз трансформаційних процесів за різноманітними зрізами діяльнісно-видової структури підтвердив факт подальшого існування трансформаційних процесів в Львівській області. Встановлено, що вони є стихійними і навіть загрозливими в плані економічної та інноваційної безпеки для подальшого розвитку регіону. Отримані дані свідчать про значну деформацію діяльнісно-видової структури ТСС, що потребує негайного вирішення з метою уникнення соціально-економічних конфліктів, загострення диспропорцій та пошуку напрямів оптимізації економіки регіону.
В ході дослідження емпірично встановлено, що основними проявами трансформації ТСС є зниження інтенсивності зв'язків між елементами системи через кризові явища в економіці, скорочення елементарного складу просторових систем у зв'язку із закриттям деяких виробничих і соціальних об'єктів, якісні зміни систем у зв'язку із зміною пріоритетів в економічній і соціально-політичній сфері та ін. Для різних ТСС характерні свої особливості трансформації, проте, неминуча їх трансформація в умовах реформ не повинна проходити стихійно.
Суттєво ускладнила дослідження трансформаційних процесів в контексті формування НВЕД відсутність статистичних даних, тому місце і роль НВЕД у трансформаційних процесах визначено в дослідженні опосередковано через інноваційну діяльність у промисловості. Виявлення і залучення НВЕД у КВЕД, на жаль, не передбачається методологією класифікатора. Отже, структурні зміни, що відбуваються в економіці України у зв'язку з переходом до соціально орієнтованої ринкової економіки, вимагають сучасних підходів до організації статистичного обліку і аналізу діяльності суб'єктів господарювання, а також перегляд принципів побудови КВЕД для того, щоб виникаючі НВЕД мали резервні ніші в його структурі.
На основі проведення соціологічного опитування здійснена оцінка впливу НВЕД на прикладі Інтернет-діяльності на здоров’я та поведінку населення, як важливих складових якості життя. Результати анкетування, проведеного серед школярів 9-11 класів однієї із загальноосвітніх шкіл м. Львова, не виявили ознак комп’ютерної та Інтернет-залежності, однак засвідчили ефективне використання (з метою навчання) інформації всесвітньої мережі та комп’ютера. Стосовно стану здоров’я, то значних психічних відхилень у опитуваних не було виявлено, однак спостерігається тенденція до збільшення часу роботи за комп’ютером у 16-річних учнів у порівнянні із 14-річними. З метою уникнення і запобігання шкідливого впливу комп’ютера на здоров’я населення запропоновано переглянути і вдосконалити санітарно-гігієнічні норми, що стосуються праці за монітором. При цьому необхідний перегляд санітарних стандартів, норм, режиму праці за комп’ютером в школах, клубах, установах. Проаналізовані можливості щодо додаткової зайнятості шляхом використання дистанційної роботи, виявлено недоліки в її організації, на основі чого запропоновано розробити нормативно-правову регламентацію такої форми праці, її оплату та гарантувати безпеку працюючим. З ускладненням і розширенням можливостей сфер прикладання праці нагальними потребами сьогодення є активне залучення населення до навчання з метою підвищення готовності до освоєння НВЕД.
У третьому розділі роботи “Удосконалення впровадження НВЕД в умовах трансформації ТСС” розглянуто перспективні зміни діяльнісно-видової структури економіки Львівської області в результаті впровадження НВЕД, розкрито особливості формування кластерів як нових форм організації виробництва, а також оцінено можливі наслідки від використання НВЕД у ТСС.
Аналіз діяльнісно-видової структури економіки Львівської області засвідчив про неповне залучення до трансформації головних її чинників – НВЕД. Нині проблеми реструктуризації вирішуються не стільки шляхом структурної перебудови галузей, скільки реструктуризацією підприємств, в першу чергу в промисловості та сільському господарстві. Акцент зміщується на суб’єкти господарювання, які керуються можливостями одержання прибутку, а не перспективами реформування. Про це свідчить також і структура зайнятості за видами економічної діяльності:
На основі опрацьованого матеріалу зроблено висновки про певні негативні тенденції, які намітилися у структурі економіки Львівщини, і вкрай низьку частку інноваційно-орієнтованих видів економічної діяльності. Це є результатом здійснення політики залежності держави від імпорту та експортної орієнтації продукції добувної промисловості. Висока частка працюючих у сфері торгівлі також не сприяє збалансуванню структури економіки. З огляду на це першочерговими завданнями при складності й непередбачуваності трансформаційних структурних зрушень є необхідність регулювання цих процесів для уникнення негативних наслідків. Основну роль при здійсненні структурних перетворень економіки відводять інноваціям, а точніше, – НВЕД, які здатні збалансувати структуру використовуючи наявні ресурси та реагувати на потреби соціально орієнтованої ринкової економіки. НВЕД є тими головними рушіями трансформації економіки, які спроможні покращити ефективність економіки в ТСС. Головним інструментом залучення НВЕД у ТСС може бути регіональний та інноваційний маркетинг, який би визначав сформованість потреб населення на певну продукцію та послуги за видами економічної діяльності.
Запропоновано кластерну модель економіки з метою сприяння залучення інновацій та підвищення конкурентоспроможності регіональної ТСС. Автором розкрито особливості будови кластера, а також особливості функціонування їх головних типів: інноваційних та традиційних кластерів. Доповнено класифікацію кластерів та проаналізовані основні відмінності кластерних утворень від територіально-виробничих комплексів (ТВК). Зроблено висновок про важливість переходу від галузевого підходу розвитку економіки до кластерного. Показано, що біфуркаційні та конвергентні процеси є стимулюючими факторами виникнення НВЕД та залучення нових підприємств до участі у кластері. Визначено роль кластера у соціально-економічному розвитку ТСС (рис.2)
Рис. | 2. Роль кластера у соціально-економічному розвитку ТСС та НВЕД |
На основі результатів розрахунку коефіцієнта локалізації за видами економічної діяльності для регіонів України запропоновані сфери для перспективної організації кластерів.
Розглянуто можливі наслідки від впровадження НВЕД у ТСС, зроблено висновки, що головним завданням для органів управління ТСС є уникнення деструктивного характеру НВЕД, формування квазіекономіки, що виробляє негативну вартість наркотики, великомасштабний рекет, контрабанда, розкрадання державної казни, брудні і фальшиві гроші, комерційний, у тому числі мережний тероризм, азартні ігри тощо). Важливим при дослідженні НВЕД є врахування соціально-економічних, правових, екологічних негативних наслідків, сумарний ефект яких може значно перевищувати позитивні результати. З метою вдосконалення статистичного обліку інноваційної діяльності запропоновано розширення переліку сфер їх виникнення і впровадження.
Врахування виявлених недоліків у будові КВЕД та чергових змін в аналогічних класифікаторах світового і європейського рівнів дали змогу розробити рекомендації щодо поліпшення національного КВЕД.
Висновки
У дисертації проведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розробці теоретико-методологічних положень формування і розвитку нових видів економічної діяльності в умовах трансформації ТСС. Результати дослідження є підставою для таких висновків:
1. В процесі дослідження проаналізовано, удосконалено й розвинено поняттєво-термінологічний апарат наукової проблеми, обґрунтовано методи дослідження, визначено фактори появи і розвитку НВЕД. Всебічно розкрито сутність НВЕД і запропоновано авторське тлумачення дефініції НВЕД, яке дасть змогу комплексно вивчати дане явище на основі пентади: територія – технологія – організація – люди – час. Здійснено класифікацію факторів за характером впливу на стадії життєвого циклу ТСС з метою виявлення максимально сприятливого в просторі і часі моменту виявлення НВЕД. Встановлено, що дія окремих факторів може змінюватися на полярну при зміні стадії циклічного розвитку ТСС, що дасть змогу врахувати вплив окремих чинників виникнення НВЕД і сформувати механізм стимулювання розвитку НВЕД на певних стадіях розвитку ТСС.
2. В результаті узагальнення знань про ТСС, розкрито її розуміння як середовища виникнення і впровадження НВЕД. Окреслено і описано процес впровадження НВЕД у ТСС регіонального рівня, який апробовано в ході розробки регіональної стратегії розвитку Закарпатської області. Встановлено, що трансформаційні процеси у ТСС, які ведуть до зміни структури регіональної економіки у напрямку її оптимізації, є рушіями та причинами виникнення і розвитку НВЕД. Тому подальше дослідження ТСС як середовища появи останніх слід активізувати/посилити з позицій регіонального та інноваційного маркетингу, які б дозволили визначити стан попиту й пропозиції на певні види економічної діяльності з метою залучення нових видів діяльності та адаптації існуючих до потреб населення регіону, використовуючи наявні ресурси.
3. Визначено роль інновацій як детермінант виникнення НВЕД. За допомогою матриці інноваційних комбінацій встановлено три ступені новизни інновацій, концептуально окреслено критичну масу інновацій, необхідну для її трансформації у НВЕД: вона створюється інноваціями другого і третього ступенів новизни. Виявлення критичної маси дасть змогу підсилювати і стимулювати розвиток саме таких інновацій, які мають потужний трансформаційний потенціал і проривні технології. На основі кількох значущих ознак запропоновано класифікацію НВЕД, яка дає змогу виявляти НВЕД у будь-якій ТСС шляхом порівняння з традиційними видами діяльності.
4. В результаті дослідження розроблено і апробовано на матеріалах Львівської області авторську методику визначення показника глибини трансформаційних процесів на основі обґрунтованої нами шкали трансформаційних перетворень, яка характеризує глибину змін в структурах ТСС. Це дало змогу оцінити аналізовані процеси в ТСС, типізувати їх та визначити ті види економічної діяльності, в які слід активніше залучати інновації з метою впровадження НВЕД та активізувати розвиток традиційних видів діяльності з метою збалансування діяльнісно-видової структури ТСС. Отримані результати засвідчили продовження трансформаційних процесів у Львівській області. Виявлено ряд видів економічної діяльності, що гальмують розвиток соціально-економічної системи регіону, призводять до її деформації, загострюючи міжгалузеві диспропорції і стримують впровадження інновацій.
5. Результати соціологічного опитування й проведені дослідження впливу НВЕД на поведінку і здоров’я населення виявили необхідність розробки нових і вдосконалення існуючих стандартів і санітарно-ергономічних норм щодо роботи за комп’ютером. З метою активізації дистанційних нових видів економічної діяльності за участю новітніх інформаційних технологій (телеробота, телемедицина, дистанційне навчання) в Україні слід розробити нормативно-правову базу, яка б врегульовувала трудові відносини у віртуальній сфері.
6. В дисертації визначено головні цілі структурної трансформації економіки регіону і регіональної політики з метою зміни існуючої структури економіки на національному і регіональному рівнях. Зроблено висновок про необхідність покращання структури КВЕД, яка б передбачала вільну нішу для нових видів економічної діяльності з метою включення їх існуючої структури. Детально розглянуто механізми формування кластерів в ТСС різного ієрархічного рівня як нових форм організації видів економічної діяльності. Здійснено аналіз конвергенційних і біфуркаційних аспектів розвитку кластерної концепції розвитку регіону. В результаті порівняння встановлено основні відмінності між кластерами та територіально-виробничими комплексами. На основі розрахунків коефіцієнту спеціалізації для регіонів України визначені перспективні види діяльності щодо створення кластерів. Запропоновані пріоритетні напрями організації кластерів для регіонів України.
7. З метою удосконалення та інтеграції статистичної системи обліку до світових стандартів автором запропоновано ряд змін і рекомендацій щодо покращання статистики інновацій та впорядкування структури КВЕД згідно аналогічних змін у світових та європейському класифікаторах видів економічної діяльності. Слід запровадити моніторинг по виявленню таких НВЕД на всіх ієрархічних рівнях ТСС. При цьому часовим лагом впровадження НВЕД вважати 3 роки (як оптимальний час для впровадження інновацій), протягом яких дане явище матиме місце у ТСС і характеризуватиметься зростаючими тенденціями.
Список опублікованих праць здобувача
за темою дисертації
Статті у наукових фахових виданнях:
1. Щеглюк С.Д. Нові перспективні види економічної діяльності в Україні: регіональні особливості виникнення, становлення і напрямки розвитку азартного бізнесу в перехідній економіці // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інноваційний розвиток (Збірник наукових праць). / НАН України, Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. акад. НАН України М.І. Долішній – Львів, 2003. – Вип. 6 (XLIV). – С.294-305.
2. Щеглюк С.Д. Еволюція концепцій міжгалузевих територіальних комплексів у ринкових умовах // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональні суспільні системи (Збірник наукових праць). / НАН України, Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. акад. НАН України М.І. Долішній – Львів, 2004. – Випуск 3 (XLVII). – Частина 1. –
С. 52-66.
3. Щеглюк С.Д. Інновації як фактор становлення й розвитку нових видів економічної діяльності в регіоні // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. – Чернівці: АНТ, 2004. – Вип.I. Економічні науки. Частина 2, 2004. – С.315-317.
4. Щеглюк С.Д. Кластери і територіально-виробничі комплекси: конвергенційні та біфуркаційні аспекти розвитку // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Механізми управління ефективністю інновацій в регіоні. (Збірник наукових праць) / НАН України, Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. акад. НАН України М.І. Долішній – Львів, 2005. – Вип. 1 (LI). – С.323-333.
5. Щеглюк С.Д. Інтелектуальний потенціал регіону у контексті виникнення та впровадження нових видів економічної діяльності // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональні суспільні системи: ресурси і механізми ефективного управління (Збірник наукових праць). Випуск 2 (58) / НАН України, Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. акад. НАН України М.І. Долішній – Львів, 2005. – С. 325-337.
6. Щеглюк С.Д. Трансформація демографічної поведінки населення під впливом нових інформаційних видів економічної діяльності // Формування ринкової економіки: Збірник наукових праць: Спец. вип.: “Демографічний розвиток України та пріоритетні завдання демографічної політики”. – Том 1: Відтворення населення та його природний рух. – К.:КНЕУ, 2006. – С.239-246.
7. Щеглюк С.Д., Бережна І.В. Інноваційні кластери як чинники підвищення конкурентоспроможності регіону // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Конкурентний потенціал і європейська інтеграція (регіональні аспекти) (Збірник наукових праць). Вип.1 (57) / НАН України, Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. акад. НАН України М.І. Долішній – Львів, 2006. – С.89-97. Особистий внесок: визначення головних ознак інноваційного кластеру, пропозиції щодо формування кластерів у Львівській області.
8. Щеглюк С.Д. Інноваційний потенціал промислових підприємств Закарпаття: сучасний стан та особливості розвитку // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Соціально-економічний розвиток регіону: діагностика, стратегія, управління (Збірник наукових праць). Випуск 4 (60) / НАН України, Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. акад. НАН України М.І. Долішній – Львів, 2006. – С.259-269.
Публікації в інших виданнях:
9. Щеглюк С.Д. Формування транспортно-логістичної системи прикордонного регіону (на матеріалах Львівської області) // Збірник матеріалів конференції “Управління великим містом: адміністрування та безпосередня демократія” (проблеми теорії і практики): Матеріали українсько-польської конференції (Львів 4-5грудня 2003 р.). – Львів, 2004. – С. 427-434.
10. Щеглюк С.Д. Роль кластерів у трансформації економіки регіону // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції “Обліково-аналітичні системи суб’єктів господарської діяльності в Україні” (м. Львів, 25-26 березня 2005р.), Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2005. – С.112-113.
11. Щеглюк С.Д. Сучасні підходи до формування здорового способу життя молоді в інформаційному суспільстві // Матеріали науково-практичної конференції “Державна молодіжна політика: проблеми і перспективи (регіональний аспект)”, Львів 29 грудня 2005 р. – Львів: Паіс , 2005.– С. 79-87.
12. Щеглюк С.Д Значення нових видів економічної діяльності у регіональному економічному розвитку та його трансформації // Стратегічний розвиток регіону – економічне зростання та інтеграція: Матеріали XV Міжнародної науково-практичної конференції, 11-12 травня 2006 року. Ч. I. – м. Чернівці, 2006. – С.68-70.
13. Щеглюк С.Д. Види трансформаційних процесів у ТСС // Регіональні географічні дослідження України та суміжних територій: Збірник наукових праць / Відп. ред. Ю.О. Кисельов. – Луганськ: Альма-матер, 2006. – С. 192-194.
14. Мельник М.І., Щеглюк С.Д. Роль нових видів економічної діяльності у подоланні ґендерної нерівності на ринку праці // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Подолання ґендерної та вікової дискримінації на
