Національний аграрний університет

Дзиба Анжела Андріївна

УДК 630*228.7: 630*17(477–25)

ПІДСУМКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ІНТРОДУЦЕНТІВ

У МІСЬКИХ ЛІСАХ КИЄВА

06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник – доктор біологічних наук, професор

Кузнецов Сергій Іванович,

Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, завідувач відділу дендрології та паркознавства

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Шлапак Володимир Петрович,

Національний дендрологічний парк Софіївка” –

науково-дослідний інститут НАН України,

заступник директора з наукової роботи

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Пушкар Василь Васильович,

Інститут дизайну та ландшафтного мистецтва Державної академії керівних кадрів культури і мистецтва, професор кафедри ландшафтної архітектури

Провідна установа – Державний вищий навчальний заклад “Національний

лісотехнічний університет України” Міністерства

освіти і науки України, кафедра лісових культур та лісової селекції, м. Львів

Захист відбудеться “23” березня 2007 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .004.09 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці НАУ за адресою: 03041,

м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28

Автореферат розісланий 21” лютого 2007 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Лащенко А.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з важливих проблем лісового та садово-паркового господарства є підвищення корисних властивостей і продуктивності лісів шляхом створення нових за складом та будовою насаджень, які відповідають цільовому призначенню.

Міські ліси Києва належать до категорії рекреаційно-оздоровчих. Вони виконують здебільшого рекреаційні, санітарні, гігієнічні та оздоровчі функції. Один із ефективних методів поліпшення санітарно-гігієнічних та декоративних властивостей лісових насаджень полягає в інтродукції деревних рослин. Нині у міських лісах створюють переважно насадження, характерні для експлуатаційних лісів із незначною кількістю екзотичних деревних рослин. У зв’язку з цим досвід інтродукції деревних рослин та перспективи використання їх у міських лісах Києва потребують детального вивчення.

Актуальність цієї роботи полягає у виявленні перспективних інтродукованих деревних рослин із метою підвищення декоративних властивостей та рекреаційного потенціалу міських лісів Києва. Посилити функціональну роль міських лісів можна покращенням асортименту дерев і кущів та створенням композицій із декоративних деревних рослин з урахуванням їхніх біологічних особливостей у лісових насадженнях.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. У процесі виконання дисертаційних досліджень була проведена робота в рамках держбюджетної наукової теми кафедри дендрології та лісової селекції Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства (ННІ ЛіСПГ) Національного аграрного університету “Розробити наукові основи введення інтродуцентів у лісові та декоративні насадження Лісостепу України” (номер державної реєстрації 0101U003266).

Мета і завдання дослідження. Мета досліджень полягає в аналізі сучасного стану інтродукованих деревних рослин у міських лісах Києва та визначенні серед них перспективних високодекоративних і господарськоцінних видів деревних рослин для подальшого використання.

Для досягнення поставленої мети передбачалося вирішення таких наукових завдань:

- встановити таксономічний склад інтродукованих деревних рослин міських лісів Києва та провести ботаніко-географічний аналіз видового складу;

- вивчити біоекологічні особливості інтродукованих видів деревних рослин залежно від типів лісорослинних умов;

- визначити успішність адаптації інтродукованих видів деревних рослин у міських лісах Києва;

- оцінити декоративність інтродукованих деревних рослин у лісових насадженнях та виділити їхні фізіономічні типи;

- визначити перспективні для лісового та садово-паркового господарства види деревних рослин, які інтродуковані у міські ліси;

- розробити рекомендації для виробництва щодо використання високодекоративних та господарськоцінних інтродукованих видів деревних рослин у міські ліси Києва та опрацювати композиції з участю декоративних дерев та кущів для поліпшення різних типів ландшафтів.

Об’єкт дослідження – процес інтродукції дерев та кущів у міські ліси Києва.

Предмет дослідження – біоекологічні особливості інтродукованих видів деревних рослин та перспективи їх використання у міських лісах Києва.

Методи дослідження – лісівничо-таксаційні – для закладання пробних площ з метою встановлення таксаційних показників та оцінюванні структури деревостанів; математико-статистичні – для обробки експериментальних матеріалів та обґрунтування вірогідності результатів. Успішність адаптації інтродуцентів та показників їхньої стійкості до несприятливих умов середовища установлювали з використанням методичних підходів, які застосовують у біології. Дослідження декоративності інтродукованих дерев та кущів проводили за загальноприйнятими методиками, які застосовують у дендрологічних та ландшафтних дослідженнях.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено таксономічний склад інтродукованих деревних рослин міських лісів Києва, проведено ботаніко-географічний аналіз видового складу. Досліджено біоекологічні особливості інтродукованих видів деревних рослин залежно від типів лісорослинних умов у насадженнях міських лісів. Оцінено успішність адаптації інтродукованих видів деревних рослин у міських лісах Києва. Запропоновано модифіковану методику оцінювання декоративності дерев і кущів у лісових насадженнях та апробовано її на 54 видах інтродукованих деревних рослин міських лісів Києва. Виділено фізіономічні типи інтродукованих дерев та кущів. Визначено перспективні інтродуценти в умовах міських лісів для різних видів насаджень та опрацьовано композиції для поліпшення різних типів ландшафтів.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено і передано у розпорядження органів зеленого господарства практичні рекомендації щодо використання інтродуцентів у міських лісах Києва, які прийняті до впровадження комунальним об’єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста “Київзеленбуд”, Дарницьким лісопарковим господарством, Святошинським лісопарковим господарством, лісопарковим господарством Конча-Заспа (акти про впровадження від 6.06.2006р.). Запропоновані принципи створення композицій з участю декоративних деревних рослин з урахуванням їхніх декоративних, фізіономічних та біоекологічних особливостей можуть слугувати поліпшенню естетичності рекреаційних лісів.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеною науковою працею. Cформульовані в дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто авторові та є його науковим доробком. Безпосередньо дисертантом зібрано та проаналізовано польовий експериментальний матеріал. Автором виконано математичну та статистичну обробку отриманих даних, узагальнено результати досліджень. Здійснено підготовку наукових праць та рекомендацій до друку.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та результати досліджень були обговорені на наукових конференціях: ІІІ Міжнародній конференції молодих дослідників (м. Біла Церква, 2629 травня 2003 р.), Міжнародній науковій конференції (м. Кривий Ріг, 1619 травня 2005 р.), V Міжнародній науковій конференції молодих дослідників (м. Київ, 710 червня 2005 р.), конференції молодих учених-ботаніків (м. Умань, 69 вересня 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції Сучасні проблеми сталого розвитку лісового комплексу України: освіта, наука, виробництво, присвяченій 165-річчю лісогосподарського факультету, 80-річчю Боярської лісової дослідної станції Національного аграрного університету та Десятим Погребняківським читанням (м. Київ, 13–15 жовтня 2005 р.).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 8 наукових праць, з них 4 – статті, 3 – матеріали конференцій, 1 – рекомендації; 4 наукові праці опубліковано в наукових фахових виданнях ВАК України.

Обсяг роботи. Дисертацію викладено на 291 сторінці комп’ютерного тексту. Складається із вступу, 7 розділів, висновків, списку використаних джерел (180 найменувань), а також 4 додатків. Робота містить 34 таблиці та 115 рисунків, у тому числі 7 таблиць та 30 рисунків у додатках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ХАРАКТЕРИСТИКА МІСЬКИХ ЛІСІВ КИЄВА

Розглянуто передумови та організацію створення міських лісів Києва протягом ХVIII–ХХ століть. Ліси, які розміщені у межах міста є міськими (ОСТ 56–84–85). Нині міські ліси зростають у межах території трьох лісопаркових господарств: Дарницького, Святошинського та “Конча-Заспа (у їх складі налічується 11 лісництв) загальною площею 34209 га.

Згідно з фізико-географічним районуванням України міські ліси Києва зростають на межі двох природних зон: зони мішаних лісів та лісостепової зони (Попов В.П., Маринич А.М., Ланько А.І., Поривкіна О.В., 1968). Клімат регіону досліджень є помірно-континентальним із фоновим мікрокліматичним впливом індустріального міста. Міські ліси Києва віднесено до ІV мезокліматичної зони (лісові масиви), де виділено два мікрокліматичні райони: негустий сосновий ліс та густий листяний ліс (Сакалі Л.І., 1980; Волощук В.М., Токар Н.Ф., 1995) і розташовані в межах трьох орографічних областей: Поліської та Придніпровської низин, Придніпровської височини (Стецюк В.В, Романчик С.П., Щур Ю.В., 2001). Більша частина лісів зростає у межах поширення підзолистих та дерново-підзолистих ґрунтів, є також темно-сірі та сірі лісові ґрунти.

Територія району дренується постійними й тимчасовими водотоками. Глибина залягання ґрунтових вод на більшій частині території міських лісів досягає 3,010,0 м, у пониззях – 0,5–3,0 м, на підвищеннях – 15,025,0 м.

У міських лісах переважають свіжий субір та свіжий складний субір, що займають 47,3 % та 33,4 % загальної площі. Значно менше поширені – вологий складний субір (6,2 %), свіжий бір (3,9 %), вологий субір (3,3 %) та свіжі діброви (1,4 %).

У міських лісах насадження з інтродукованих деревних рослин займають 1,0 % від загальної площі земель, вкритих лісовою рослинністю. Найпоширеніший аборигенний вид – Pinus sylvestris L., що займає площу 26238,1 га (83,8 %). Насадження з переважанням Quercus robur L. зростають на площі 2564,5 га (8,2 %). Площа насаджень інших аборигенних видів деревних рослин становить 714,1 га (1,9 %), серед них: Carpinus betulus L. (0,6 %), Fraxinus excelsior L. (0,5 %), Populus nigra L. (0,3 %), Tilia cordata Mill. (0,2 %), Populus tremula L. (0,2 %) та ще 13 видів, які займають частку площі від 0,01 до 0,13 %.

Сприятливе географічне положення та кліматичні умови міських лісів (досить висока сонячна радіація, помірна температура та вологість повітря) дозволяють використовувати для ландшафтного поліпшення інтродуковані деревні рослини з різноманітними декоративно-естетичними якостями.

ДОСВІД ІНТРОДУКЦІЇ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН У ЛІСОВІ НАСАДЖЕННЯ

Зазначено внесок у підвищення продуктивності лісів шляхом інтродукції в Європі таких учених: Андре Мішо, Ф.А. Вангенгейм (XVIII ст.), Давида Дугласа (XIX ст.), В.М. Андреєва (1929). Досягнуті успіхи у вивченні інтродукованих хвойних і листяних порід у лісових насадженнях відображено у працях: Н.Д. Нестеровича (1950), А.В. Альбенського (1958), Хорста Ейзенрейха (1959), А.М. Мауриня (1970), Д.М. Пірагса (1979), К.К. Калуцького, Н.А. Болотова, Д.М. Михайленка (1986), А.Т. Федорука (1972, 1985), М.В. Шкутка (1970, 1991), Кіrchmeir, H., Jungmeier, M., Herzog, E., Grabherr, G., Klagenfurt (2000).

Уведення екзотів у лісові насадження України розпочалось приблизно з кінця ХVІІІ – початку ХІХ століть. Вивченням різних видів інтродукованих хвойних та листяних дерев у лісових насадженнях України займались учені: Л.Д. Шляханов (1956), П.Г. Кроткевич (1958), Д.Д. Лавриненко (1958), В.І. Гримальський (1958), В.П. Цепляєв, В.П. (1958), Шін Цінь-Сі (1961), Н.Ф.Казаков, А.А. Тшук (1963), К.Є. Нікітін (1966, 1971), А.Є. Кеніг (1966), Т.М. Бродович (1971), В.Б. Логгінов (1988), Ахмад Хайсам Камел (1991), П.Г. Вакулюк, В.І. Самоплавський (1998), О.Г. Полякова (1999), С. Брик (2001), І.С. Косенко (1989, 2002), А.І. Івченко (2002), М.І. Гордієнко, Н.М. Гордієнко (2005).

За даними О.А. Калініченка (1987), у лісах України нараховується 57 видів дерев, кущів, ліан, різного географічного походження. Щодо лісовирощування він

вважає перспективними 15 інтродукованих видів деревних рослин, В.Б. Логгінов (1988) – вісім.

Коротко проаналізовано історію введення інтродуцентів у міські ліси Києва за трьома періодами. Перший період – від стародавніх часів і до початку створення дач у міських лісах (1900 р.); другий період – з 1900 р. (початок створення дач у міських лісах) по 1941 р., протягом якого у міських лісах лише на невеликих площах створювали чисті та мішані насадження з інтродукованих деревних рослин. Третій період – з 1946 року донині. Слід відзначити, що в період з 60-х до 80-х років ХХ ст. у міських лісах досить інтенсивно використовували інтродуковані деревні рослини для створення відкритих, напіввідкритих та закритих типів лісових ландшафтів. Інтенсивність інтродукції видів деревних рослин наочно ілюструє рис. .  

ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідженнями були охоплені інтродуковані дерева, кущі та ліани в лісових насадженнях 11 лісництв на території трьох лісопаркових господарств Києва. Детально досліджували насадження за участю інтродукованих деревних рослин, які мають господарську та декоративну цінність для міських лісів.

На підставі повидільної таксаційної характеристики насаджень 11 лісництв, що є складовою частиною бази даних “Лісовий фонд України”, встановлювали розміщення насаджень інтродукованих деревних рослин із подальшим рекогносцирувальним обстеженням. Під час дослідження визначали вид деревних рослин, а також частоту трапляння. Для визначення видів використовували академічні виданння “Деревья и кустарники СССР” (т. 1, 1949, т. 2, 1951, т. 3, 1954, т. 4. 1958, т. 5, 1960, т. 6, 1962) з урахуванням робіт С.К. Черепанова (1999) та академічних видань “Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані дерева й кущі. Голонасінні“ (2001), “Дендрофлора України. Дикорослі й культивовані дерева і кущі. Покритонасінні” (ч. І, 2002, ч. ІІ, 2005).

З метою вивчення особливостей росту інтродукованих деревних рослин у різних типах лісорослинних умов у 30–70-річних насадженнях інтродукованих деревних рослин було закладено 34 пробні площі (20 тимчасових пробних площ закладали з урахуванням вимог ОСТу 56–69–83). Основні таксаційні показники деревостану визначали за загальноприйнятими в лісовій таксації методиками. Вік рослин встановлювлювали за архівними матеріалами. Тип лісорослинних умов визначали за П.С. Погребняком (1955). На 14 пробних площах у 30–60-річних насадженнях були проведені заміри 585 дерев, для яких визначали висоту та діаметр. Динаміку росту створених культур з інтродуцентів вивчали також на 2–4-річних сіянцях модрини широколускатої, сосни звичайної, сосни кедрової сибірської. Дані польових вимірювань обробляли методами варіаційної статистики (Зайцев, 1984) на ПК з використанням Microsoft Eхеl.

Зимостійкість інтродукованих деревних рослин оцінювали за шкалою М.К. Вєхова (1957), посухостійкість – за шкалою С.С. П’ятницького (1961), цвітіння і плодоношення та успішність адаптації – за шкалами О.А. Калініченка (1970, 1978).

Фізіономічні типи інтродуцентів у лісових насадженнях виділяли за класифікацією Л.І. Рубцова (1977).

Декоративність інтродукованих дерев та кущів за порами року оцінювали за методиками Н.В. Котелової, О.Н. Виноградової (1974) та І.В. Таран, А.М. Агапової (1981) у нашій модифікації, яка полягає у порівнянні декоративності інтродукованої деревної рослини, що вільно зростає, з декоративністю деревної рослини в лісовому насадженні. У випадку, коли інтродукована деревна рослина в лісових насадженнях характеризується однаковою декоративністю з тією, що вільно зростає – її оцінка декоративності не змінюється. За умов зниження декоративності деревної рослини в лісових насадженнях – її декоративність зменшується на 1 бал.

ТАКСОНОМІЧНИЙ СКЛАД ТА БОТАНІКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ

АНАЛІЗ ВИДІВ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН, ІНТРОДУКОВАНИХ

У МІСЬКІ ЛІСИ КИЄВА

За результатами обстежень насаджень міських лісів встановлено, що Таксономічний склад інтродукованих видів деревних рослин у міських лісах різноманітний і нараховує 70 видів, 5 форм, 2 гібриди (табл. 1).

Таблиця 1

Таксономічний склад інтродукованих деревних рослин міських лісів

Відділ | Родина | Рід | Вид | Гібрид | Форма | Разом видів, гібридів, форм | Pinophyta | 3 | 7 | 14 | 1 | 4 | 19

Magnoliophyta | 24 | 44 | 56 | 1 | 1 | 58

Разом | 27 | 51 | 70 | 2 | 5 | 77

Відділ Pinophyta представлений 3 родинами, 7 родами та 14 видами. У цьому відділі вирізняється родина Pinaceae Lindl., яка налічує 4 роди та характеризується найбільш різноманітним видовим складом: 10 видів, 3 форми, 1 гібрид. Відділ Magnoliophyta має представників з 24 родин та 44 родів. Таким чином, у міських лісах переважають таксони, що належать до відділу Magnoliophyta (58 таксонів), серед них найбільша кількість екзотів налічується у таких родинах: Rosaceae Juss. (9 родів, 12 видів, 1 гібрид), Fabaceae Lindl. (4 роди, 4 види), Oleaceae Lindl. (3 роди, 3 види). Лише одним родом представлені родини Aceraceae Lindl., Juglandaceae Lindl., але вони мають відповідно до родин по 4 та 6 інтродукованих деревних видів.

За життєвими формами у міських лісах переважають дерева – 51 таксон, менше представників кущів – 21 таксон, крім того, зростає 5 ліан (табл. 2).

Таблиця 2

Життєві форми та величини інтродукованих деревних рослин

у міських лісах Києва

Відділ | Дерева | Кущі | Ліани

Усього | Д1 | Д2 | Д3 | Д4 | Усього | Кв | Кс | Кн

Pinophyta | 16 | 12 | 1 | 2 | 1 | 3 | 1 | 1 | 1 | -

Magnoliophyta | 35 | 17 | 3 | 4 | 11 | 18 | 7 | 8 | 3 | 5

Разом | 51 | 29 | 4 | 6 | 12 | 21 | 8 | 9 | 4 | 5

Проведений ботаніко-географічний аналіз інтродукованих видів деревних рослин за А.Л. Тахтаджяном (1970, 1978) показав, що в міських лісах переважають види Атлантично-Північноамериканської флористичної області (28,6 %). Значна кількість видів походить з Циркумбореальної (15,7 %) та Східноазіатської (14,3 %) флористичних областей. Види з диз’юнктивним ареалом становлять 37,1 % (рис. 3).

Проведені дослідження у міських лісах свідчать, що серед дерев, які належать до відділу Pinophyta, у лісових насадженнях масово та часто трапляються дерева першої величини: масово – Larix sibirica Ledeb., Larix sukaczewii Dyl., L. x eurolepis Henri., Picea abies (L.) Karst., Pinus banksiana Lamb, часто – Pinus pallasiana D. Dоn., Pinus strobus L.

Такі види та форми голонасінних, як Juniperus sabina L., Juniperus virginiana L., Picea abies ‘Nidiformis’, Picea glauca ‘Conica’, Picea pungens Engelm., Picea pungens ‘Glauca’, Taxus baccata L., Thuja occidentalis ‘Filiformis’ використані для озеленення території біля контор лісопаркових господарств, лісництв, тому вони трапляються поодинокими екземплярами, за винятком Thuja occidentalis L.

Із представників відділу Magnoliophyta у насадженнях міських лісів масово та часто трапляються дерева заввишки понад 25,0 м, які належать до 12 видів: Acer saccharinum L., Aesculus hippocastanum L., Fagus sylvatica L., Fraxinus lanceolata Borkh., Populus deltoides Marsh., Quercus rubra L., Robinia pseudoacacia L., Tilia platyphyllos Scop. та ін. У підліску масово та часто трапляються три види високих кущів (Amorfa fruticosa L., Caragana arborescens Lam., Ligustrum vulgare L.), два види дерев четвертої величини (Ptelea trifoliata L., Cotinus coggygria Scop.), три види середніх кущів (Spiraea salicifolia L., Spiraea x vanhouttei (Briot.) Zab., Physocarpus opulifolius (L.) Maxim.), два види низьких кущів (Mahonia aquifolia (Pursh) Nutt., Chaenomeles japonica (Thunb.) Lindl.) та два види ліан (Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Celastrus orbiculata Thunb.).

БІОЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНТРОДУКОВАНИХ ВИДІВ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН У МІСЬКИХ ЛІСАХ КИЄВА

У розділі проаналізовано проведені дослідження щодо особливостей росту інтродукованих видів деревних рослин у різних типах лісорослинних умов міських лісів Києва. Визначено успішність адаптації 54 видів інтродукованих деревних рослин у насадженнях міських лісів Києва.

У міських лісах як панівні породи найбільшу площу займають такі інтродуковані хвойні деревні рослини: Larix sibirica Ledeb. (12,0 га), Picea abies (L.) Karst. (52,0 га), Pinus banksiana Lamb. (3,2 га). Вони зростають переважно в умовах свіжого складного субору та свіжого субору в чистих і мішаних насадженнях. На невеликій площі здебільшого в умовах свіжого субору, свіжого складного субору зростають Larix sukaczewii Dyl., L. x eurolepis Henrу., Pinus pallasiana D. Don., P. strobus L., Juniperus virginiana L. Їхні насадження належать до V–VI класів віку.

За результатами проведених досліджень виявлено, що Larix sibirica Ledeb. у 51-річному мішаному насадженні в умовах свіжого складного субору за середніми таксаційними показниками (Н = 25,6 м, D = 25,4 см, Іа клас бонітету) та у 54-річному чистому насадженні в умовах свіжої діброви (Н = 27,4 м, D = 31,6 см, Іb клас бонітету) росте краще, ніж у 51-річному мішаному насадженні в умовах свіжого субору (табл. 3, 4).

Таблиця 3

Характеристика кращих інтродуцентів у насадженнях міських лісів Києва

Пробна площа | Вид | Лісництво | ТЛУ | Вік,

років | Середні | Бо-нітет

H, м | D, см

1 | Модрина сибірська | Броварське, кв. 72, вид. 13 | С2 | 51 | 25,6 | 25,4 | Іа

2 | Модрина сибірська | Голосіївське, кв. 8, вид. 19 | D2 | 54 | 27,4 | 31,6 | Іb

4 | Модрина Сукачова | Київське, кв. 112, вид. 7 | С2 | 55 | 21,0 | 25,2 | І

6 | Ялина європейська | Броварське, кв. 71, вид. 10 | С2 | 50 | 22,8 | 21,7 | Іа

9 | Сосна звичайна | Святошинське, кв. 123, вид. 16 | С3 | 59 | 25,3 | 31,8 | Іb

Гіркокаштан звичайний | 34 | 13,4 | 11,0І

11 | Бук лісовий | Голосіївське, кв. 8, вид. 2 | D2 | 66 | 32,1 | 36,3 | Іс

12 | Бук лісовий | Пуща-Водицьке, кв. 130, вид. 5 | С2 | 75 | 26,3 | 33,9 | І

14 | Бук лісовий | Микільське, кв. 35, вид. 45 | С3 | 55 | 23,3 | 20,1 | Іа

15 | Робінія псевдоакація | Дарницьке, кв. 25, вид. 10 | С2 | 76 | 29,2 | 41,3 | Іа

16 | Робінія псевдоакація | Микільське, кв. 43, вид. 47 | В2 | 66 | 25,7 | 37,8 | Іа

17 | Дуб червоний | Святошинське, кв. 60, вид. 12 | С2 | 76 | 26,4 | 42,1 | Іа

19 | Клен сріблястий | Дарницьке, кв. 32, вид. 10 | С2 | 56 | 25,7 | 28,5 | Іb

20 | Клен сріблястий | Дарницьке, кв. 45, вид. 7 | В2 | 42 | 25,0 | 22,1 | Іс

Larix sukaczewii Dyl. успішно росте у чистому 51-річному насадженні в умовах С3 (Н = 24,9 м, D = 22,4 см, Іb клас бонітету) та у 55-річному мішаному насадженні в умовах С2 (Н = 21,0 м, D = 25,2 см, І клас бонітету).

Picea abies (L.) Karst. у 65-річному мішаному насадженні в умовах свіжого складного субору, виявляє ріст за Іс класом бонітету та має такі середні показники: H = 30,9 м, D = 39,4 см. В умовах С2, у мішаному 50-річному насадженні, Picea abies (L.) Karst. краще зростає за середньою висотою (H = 22,8 м) і гірше за середнім діаметром (D = 21,7 см), ніж в умовах В2 у 48-річному мішаному насадженні, де має такі середні статистичні показники: = 18,7±0,27 м, = 23,4±1,00 см (табл. 3, 4).

Серед представників видів роду Pinus L. найкращі показники має Pinus strobus L., яка виявляє ріст у 50- та 65-річних мішаних насадженнях в умовах С2 за Іb класом бонітету, середня висота та діаметр відповідно становлять H = 23,4 м, D = 22,8 см та H = 29,1 м, D = 41,6 см, у 95-річному віці вона досягає висоти 31,0 м, діаметра – 56,0 см.

Дещо гірше зростає у насадженнях міських лісів Pinus banksiana Lamb., яка в умовах В2 у 48-річному мішаному насадженні виявляє ріст за ІІ класом бонітету (табл. 4) та досягає hmax = 21,5 м, dmax = 35,0 см.

Таблиця 4

Біометричні показники інтродукованих і аборигенних деревних рослин

Пробна площа | Вид | Лісництво | ТЛУ | Вік,

років | МmМ | Боні-тет

Висота, м | Діаметр, см

2а | Модрина сибірська | Микільське, кв. 48, вид. 9 | В2 | 51 | 17,50,75 | 17,30,91 | I

4а | Сосна Банкса | Дарницьке, кв. 28, вид. 7 | В2

48 | 16,80,30 | 23,40,73 | II

Ялина європейська | 48 | 18,70,27 | 23,41,00 | I

8а | Клен сріблястий | Дарницьке, кв. 49, вид. 9 | В3 | 42 | 22,40,49 | 24,40,49 | Ib

Береза повисла | 42 | 22,80,53 | 22,70,53 | Ib

9а | Клен сріблястий | Пуща-Водицьке, кв. 46,

вид. 2 | С2 | 53 | 24,00,49 | 36,6±1,98 | Ia

Сосна звичайна | 53 | 26,40,42 | 29,50,80 | Ib

10а | Бархат амурський | Голосіївське, кв. 12, вид. 13 | D2 | 68 | 22,80,49 | 27,30,97 | I

Дуб звичайний | 68 | 25,60,29 | 36,30,90 | Ia

11а | Бархат амурський | Пуща-Водицьке, кв. 112,

вид. 35 | С3 | 51 | 20,20,43 | 23,41,10 | I

13а | Ясен ланцетний | Пуща-Водицьке, кв. 97,

вид. 2 | С2 | 55 | 21,80,49 | 21,80,73 | Ia

Сосна звичайна | 55 | 24,70,23 | 26,20,48 | Ib

Pinus pallasiana D. Don. в умовах В2, у чистому 36-річному насадженні за середніми показниками росте гірше (за ІІІ класом бонітету), ніж вищенаведені види сосен; у 34-річному мішаному насадженні середні показники сосни кримської дещо кращі, ніж у чистому і становлять H = 10,7 м, D = 12,0 см та клас бонітету ІІ.

Juniperus virginiana L. як солітер в умовах В2 у 38-річному віці має висоту 12,0 м, діаметр 21,0 см, у насадженні в умовах С2 у 34-річному віці виявляє ріст за V бонітетом та має такі середні показники: = 5,0±0,14 м, = 5,9±0,19 см.

Покритонасінні інтродуковані деревні рослини в міських лісах зростають у чистих та мішаних насадженнях переважно в умовах свіжої діброви, свіжого та вологого складного субору. Найбільшу площу займають Quercus rubra L. (74,5 га) та Robinia pseudoacacia L. (53,6 га); на значній площі зростають Populus deltoides Marsch. (40,4 га), Acer saccharinum L. (26,8 га), Fagus sylvatiсa L. (15,3 га); на невеликій площі зростають Fraxinus lanceolata Borkh. (6,5 га), Acer pseudoplatanus L. (2,1 га), Juglans mandschurika Maxim. (2,0 га), Phellodendron amurense Rupr. (1,3 га). Їхні насадження здебільшого належать до Ш–VIІ класів віку.

За проведеними нами дослідженнями встановлено, що в умовах міських лісів Robinia pseudoacacia L. виявляє ріст за Іа класом бонітету в чистому 76-річному насадженні в умовах С2 та у 66-річному чистому насадженні в умовах В2; середні таксаційні показники наведено в табл. 3. У мішаному 76-річному насадженні в умовах С2, R. pseudoacacia L. дещо поступається за середніми показниками (H = 26,0 м, D = 39,2 см) чистим насадженням та виявляє ріст за І класом бонітету.

Acer saccarinum L. у 42-річному віці, в умовах В3 у мішаному насадженні з Betula pendula Roth., виявляє ріст за Іb класом бонітету, характеризується такими середніми показниками: = 22,4±0,49 м, = 24,4±0,49 см; у чистому насадженні в умовах В2 – за Іс класом бонітету (H = 25,0 м, D = 22,1 см). Успішно росте A. saccarinum L. в умовах С2 у мішаних насадженнях, який у 56-річному віці з Quercus rubra L., Betula pendula Roth., Quercus robur L. росте за Іb класом бонітету (H = 25,7 м, D = 28,5 см); у 53-річному віці з Pinus sylvestris L. – за Іа класом бонітету ( = 24,0±0,49 м, = 36,6±0,90 см).

Fagus sylvatiсa L. у насадженнях міських лісів виявляє ріст за Іс–І класами бонітету. Так, найкращі показники має F. sylvatiсa L. у чистому 66-річному насадженні в умовах D2 (табл. 3). В умовах С2 у мішаному 54-річному насадженні з Pinus sylvestris L., Quercus robur L., Acer platanoides L., F. sylvatiсa L. має середні показники дещо кращі (H = 26,9 м, D = 30,2 см, Іb клас бонітету), ніж в умовах С3 у 55-річному чистому насадженні (H = 23,3 м, D = 20,1 см, Іа клас бонітету). Досить успішно росте F. sylvatiсa L. у 75-річному віці в умовах С2 у мішаному насадженні з Quercus robur L., Populus tremula L., де характеризується такими середніми показниками: H = 26,3 м, D = 33,9 см (табл. 3).

Quercus rubra L. у 50–70-річних мішаних насадженнях в умовах С2, С3 виявляє ріст за Іb класом бонітету. У 76-річному мішаному насадженні з Robinia pseudoacacia L., в умовах С2 Quercus rubra L. росте за Іа класом бонітету; середні показники наведено в табл. 3.

Phellodendron amurense Rupr. в умовах D2 у мішаному насадженні у 68 років та в умовах С3 у чистому насадженні у 51 рік росте за І класом бонітету; середні показники наведено у табл. 4. У 65 років у мішаному насадженні в умовах С2 Ph. amurense Rupr. росте дещо гірше (H = 18,9 м, D = 22,1 см, ІІ клас бонітету).

У міських лісах серед видів роду Juglans L., найбільш поширений Juglans mandschurika Maxim., який в умовах С2 виявляє ріст за Іа та Іb класами бонітету. Так у 41-річному чистому насадженні він характеризується такими середніми показниками: = 18,0±0,95 м, = 23,4±1,00 см; у 44-річному віці – = 23,4±0,30 м, = 29,7±1,27 см. Найбільш цінним видом є Juglans nigra L., який зростає в умовах С2, та досягає таких максимальних показників: як солітер у 50-річному віці hmax = 22,5 м, dmax = 48,0 см; у насадженні у віці 71 рік – hmax = 29,5 м, dmax = 64,0 см.

У міських лісах в умовах С2 успішно ростуть: Acer pseudoplatanus L. у 60-річному віці ( = 23,6±0,47 м, = 28,4±1,31 см, Іа клас бонітету); у 54-річному віці Populus deltoides Marsch. (H = 26,5 м, D = 27,7 см, Іb клас бонітету); у 55-річному віці Fraxinus lanceonata Borkh. ( = 21,8±0,49 м, = 21,8±0,73 см, Іа клас бонітету).

Aesculus hіppocastanum L. зростає у другому ярусі за І класом бонітету як в умовах С2 у 65-річному віці мішаного насадження (H = 21,8 м, D = 29,0 см), так і в умовах С3 у 34-річному віці з Pinus sylvestris L. (табл. 3).

У насадження міських лісів інтродуковано 16 видів кущів. Такі види як Cotinus coggygria Scop., Swida alba (L.) Opiz., Physocarpus оpulifolia (L.) Maxim., Caragana arborescens Lam., Amorpha fruticosa L. беруть участь у насадженнях на площі від 21,9 до 920,2 га. Інші види зростають невеликими групами, поодиноко у підліску, на галявинах, уздовж лісових доріг і трас.

Кущі зростають переважно в умовах В2 та С2, деякі також – в умовах В3 (Physocarpus оpulifolia (L.) Maxim.), в умовах С3 (Celastrus orbiculata Thunb., Swida alba (L.) Opiz., Amorpha fruticosa L., Menispernum dauricum DC., Spiraea salicifolia L.) та в умовах D2 (Mahonia aquifolia (Pursh.) Nutt., Caragana arborescens Lam.). Більшість інтродукованих кущів досягають розмірів, що характерні їм в умовах природного ареалу (Berberis thunbergii DC., Mahonia aquifolia (Pursh.) Nutt., Spiraea japonica L., Spiraea salicifolia L., Swida alba (L.) Opiz., Ptelea trifoliata L., Physocarpus оpulifolia (L.) Maxim. та інші. Chaenomeles japonica (Thunb.) Lindl., Lycium barbarum L. формують кореневі паростки. Нами відзначено утворення заростей із Spiraea salicifolia L., Physocarpus оpulifolia (L.) Maxim., Toxicodendron radicans (L.) O. Kuntze, Menispernum dauricum DC.

Одним із важливих факторів, який визначає успіх інтродукції, є стійкість рослин до низьких температур. На підставі визначення зимостійкості інтродуцентів установлено, що переважна кількість видів дерев та кущів не мають пошкоджених пагонів, їх зимостійкість оцінено у 4 бали. Інші види – Catalpa bignonioides Walt., Celastrus orbiculata Thunb., Mahonia aquifolia (Pursh) Nutt. – мають ушкодження менше четвертої частини довжини пагонів, тому їх оцінка зимостійкості становить 3 бали. Із 54 досліджених у лісових насадженнях видів деревних рослин 51 вид – зимостійкі (табл. 5).

У міських лісах усі досліджені нами інтродуковані види деревних рослин плодоносять. Плодоношення у цих ґрунтово-кліматичних умовах є показником стійкості і може бути також критерієм адаптації виду. Проведена оцінка цвітіння та плодоношення інтродукованих деревних рослин у насадженнях міських лісів показала, що переважна більшість видів у міських лісах мають дуже рясне (оцінка – 5 балів) та рясне (оцінка – 4 бали) плодоношення, що становить 87 % від їх загальної кількості. У міських лісах досліджені нами 54 види інтродукованих

деревних рослин віднесено до трьох рівнів адаптації: високого (44 види), доброго (8 видів) та середнього (2 види).

Таблиця 5

Оцінка зимостійкості, посухостійкості, плодоношення та успішність адаптації інтродукованих рослин у міських лісах

Показник успішності інтродукції | Види

кількість, шт | частка, %

Зимостійкість, бал:

4

51 |

94,5

3 | 3 | 5,5

Усього | 54 | 100

Посухостійкість, бал:

5 |

53 |

98,1

4 | 1 | 1,9

Усього | 54 | 100

Плодоношення, бал:

5 |

19 |

35,1

4 | 28 | 51,9

3 | 5 | 9,3

2 | 2 | 3,7

Усього | 54 | 100

Адаптація, рівень:

IV |

44 |

81,5

III8 | 14,8

ІІ | 2 | 3,7

Усього | 54 | 100

Види деревних рослин, які мають високий рівень адаптації, є зимостійкими, посухостійкими, з високим рівнем репродуктивної здатності і становлять 85,1 % від загальної кількості. Серед досліджених нами видів деревних рослин переважна більшість видів утворює у лісових насадженнях самосів. Винятком є види роду Larix Mill. Види деревних рослин, які мають добрий та середній рівні адаптації, становлять відповідно 14,8 та 3,7 %. Вони менш адаптовані в насадженнях міських лісів; серед них: Catalpa bignonioides Walt., Celastrus orbiculata Thunb., Mahonia aquifolia (Pursh) Nutt., Pinus pallasiana Lamb., Larix x eurolepis Henrу. та ін.

ОЦІНКА ДЕКОРАТИВНОСТІ ІНТРОДУКОВАНИХ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН У МІСЬКИХ ЛІСАХ КИЄВА

Рекреаційне використання міських лісів потребує врахування не лише лісівничих якостей, але й декоративних.

Згідно з класифікацією Л.І. Рубцова (1977) нами виділено фізіономічні типи інтродукованих дерев і кущів у міських лісах. Серед хвойних дерев, які були досліджені нами в лісових насадженнях, до цієї категорії віднесено 4 фізіономічні групи: ялинових, соснових, модринових та туєвих типів (усього 9 фізіономічних типів). Категорія покритонасінних декоративно-листяних дерев містить 5 груп: дубових, горіхових, ясеневих, гледичієвих та тополевих типів (всього 12 фізіономічних типів). До категорії дерев, що красиво цвітуть, належить три групи: група дерев з великим оригінальними квітами та суцвіттями (2 фізіономічні типи), дерева з великими, але рідкими суцвіттями (1 фізіономічний тип), дерева з відносно дрібними квітами та суцвіттями (4 фізіономічні типи).

Значну роль у формуванні лісових ландшафтів відіграють кущі. Серед досліджених нами інтродукованих видів кущів виділено 8 груп: група кущів широколистяних лісів (1 фізіономічний тип), група кущів дрібнолистяних лісів (2 фізіономічні типи), група кущів сухих соснових лісів (4 фізіономічні типи), група кущів плодового типу (5 фізіономічних типів), група кущів садового типу (4 фізіономічні типи), група витких кущів (5 фізіономічних типів), група вічнозелених кущів (1 фізіономічний тип), група кущів для закріплення схилів (1 фізіономічний тип). Усього в міських лісах є 20 фізіономічних груп, до яких належить 49 фізіономічних типів інтродукованих дерев та кущів. У дисертації наведено опис цих груп фізіономічних типів.

У міських лісах фізіономічні типи інтродукованих деревних рослин використовують у різних видах насаджень. Відповідно до робіт Я. Каруліс (1954), Н. В. Шкутка, А.А. Чаховского (1972), В.О. Кучерявого (1981), Б.О. Глазачева, В.В. Пушкаря (1996), О.О. Лаптєва (2001) нами виділено: солітери, алеї, посадки вздовж доріг, групові посадки, узлісся, гай, підлісок, деревні масиви. Використання фізіономічних типів дерев та кущів у різних видах насаджень показано на рис. 4.

Проаналізовано декоративність інтродукованих деревних рослин, що вільно зростають, протягом року за сукупністю таких ознак, як розміри й форма крони, забарвлення і величина листя, забарвлення і величина квітів та плодів, а також здійснено порівняння із декоративністю деревних рослин у насадженнях міських лісів.

Максимальної декоративності досягають деревні рослини у середньому віці в оптимальних для них умовах зростання. Декоративність хвойних інтродукованих деревних рослин протягом року майже не змінюється, винятком є лише модрини. Загальний вигляд листопадних деревних рослин навпаки набуває значних змін залежно від пори року.

Інтродуковані деревні рослини, що вільно зростають, мають переважно найвищу (5 балів) та високу (4 бали) оцінки декоративності. У лісових насадженнях декоративність більшості інтродукованих дерев та кущів зберігається, але таких видів як Juniperus virginiana L., Pinus pallasiana D. Don., Acer negundo L., Catalpa bignonioides Walt., Chaenomeles japonica (Thunb.) Lindl., Crataegus sanguinea Pall., Ligustrum vulgare L. та деяких інших – погіршується.

Урахування декоративних якостей, а також біоекологічних особливостей росту деревних рослин, проведення належних доглядів дасть змогу значно