УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

ГЛЄБОВА ЮЛІЯ АНАТОЛІЇВНА

УДК 636. 082. 2. 52/58

Адаптаційна реакція яєчних курей різних генотипів

та прогнозування їх природної резистентності

в ранньому онтогенезі

06. 02. 01 - розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Чубинське Київської області - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України, м. Київ

Науковий керівник – |

доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Зубець Михайло Васильович, Президент Української академії аграрних наук

Офіційні опоненти: |

доктор сільськогосподарських наук, професор

Бородай Віталій Петрович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри птахівництва

кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри технології виробництва продукції тваринництва

Патрєва Людмила Семенівна, Миколаївський державний аграрний університет

Захист відбудеться “ 16 ” жовтня 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: 08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Автореферат розісланий “------ 12 ” вересня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.В. Мільченко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Для виробництва харчових яєць в Україні використовують сучасні високопродуктивні яєчні кроси курей переважно з провідних селекційних фірм західних країн: „Ломанн Тірцухт” (Німеччина), „Хендрікс Поултрі Брідерс” (Нідерланди), „Шевер Поултрі Бридінг Фармз Лтд” (Канада), „Хай-Лайн”, “Бебкок”, “Декальб” (США), “Іза”, “Хаббард-Іза” (Франція) „Баболна” (Угорщина), „Домінант Лтд” (Чехія). Однак ці та інші фірми, крім німецької, постачають племінний матеріал у формі проміжних або фінальних гіб-ридів, чистих ліній здебільшого не продають (Семена В.М., 2002; Степаненко І.А., Коваленко Г.Т., 2003; Сахацький М.І. і ін., 2005). За такого підходу вітчизняні птахівницькі підприємства потребують постійного надходження нового, часто іншого, селекційного матеріалу (Фісінін В.І., 1998, 1999; Петров Ю.Є., 2005), який характеризується різним потенціалом за продуктивністю, відтворними якостями та адаптаційною здатністю. Тому випробування й оцінка кросів птиці та їх генотипів для визначення серед них пріоритетних в умовах України є актуальною селекційною проблемою (Рябоконь Ю.О., 2004).

Особливо підвищений інтерес має порівняльна оцінка кросів курей із повною структурою – лініями та гібридними формами. За такого підходу є можливість визначати не тільки кращі фінальні гібриди, а й кращі вихідні лінії, які можна тривалий час використовувати, поліпшувати і трансформувати в інші якісні селекційні форми (Коваленко В.П., 1995, 2001; Кочиш І.І., 1992, 2001).

Виходячи з таких передумов та враховуючи вітчизняні особливості господарювання (адаптаційні фактори), актуальне значення має визначення найефективніших кросів курей і їхніх структурних форм, створених різними фірмами, за комплексної їх оцінки з показників продуктивності, відтворення, якості продукції, племінної цінності, імунного статусу та адаптаційної здатності, а також розробка шляхів використання їх генетичного потенціалу в селекційній роботі в Україні. Поряд із цим, за адаптаційної реакції курей різних кросів актуальним є прогнозування їх резистентності й відтворної здатності та розробка адаптативної селекції птиці (Рябоконь Ю.О., 2004).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась у Національному аграрному університеті в рамках науково-технічної програми “Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин” за темою “Вивчення норми реакції генотипу та розробка методів відбору цінних генотипів з ціллю підвищення продуктивності тварин” (номер державної реєстрації 0196U001934).

Мета та завдання досліджень. Мета роботи – провести комплексну порівняльну оцінку курей яєчних кросів із повною структурою (лініями і гібридними формами) за використання в одному господарстві (племзавод „Рудня”), визначити їх адаптаційний потенціал за селекційно-імунологічними ознаками та розробити метод прогнозування ранньої природної резистентності курей в умовах, що викликають підвищену адаптаційну реакцію птиці.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

- охарактеризувати адаптаційне середовище за місцем розведення (племзавод “Рудня”) яєчних курей досліджуваних генотипів;

- оцінити курей вихідних ліній і гібридних форм кросів ”Білорусь-9” і „Ломанн браун” за яєчною продуктивністю, компонентами несучості, фізико-морфологічними параметрами та хімічним складом яєць, а також за розвитком ембріогенезу і відтворною здатністю за результатами інкубації яєць;

- визначити племінну цінність півнів вихідних ліній за якістю матерів і потомства;

- визначити поєднуваність ліній курей та ефективність гетерозису у проміжних і фінальних гібридів;

- дослідити імунологічну здатність молодняку курей різних генотипів за його гематологічними показниками, білковим складом крові та неспецифічною резистентністю в середовищі, що викликає адаптативну реакцію птиці;

- визначити взаємозв’язки селекційних показників курей різних генотипів за їх різної адаптаційної реакції;

- розробити метод прогнозування природної резистентності яєчних курей в ранньому онтогенезі у взаємозв’язку з виводимістю яєць і виводом курчат;

- оцінити економічну ефективність виробництва яєць курей різних генотипів.

Об’єкт дослідження. Яєчні кури вихідних ліній та проміжних і фінальних гібридів кросів „Білорусь-9” і „Ломанн браун”.

Предмет досліджень. Адаптивні умови (фактори) і селекційно-господарські показники курей різних генотипів: умови годівлі і утримання, несучість на початкову несучку, маса яйця, жива маса, збереженість птиці, витрати корму; компоненти несучості курей; фізико-морфологічні параметри і хімічний склад яєць, інкубація яєць, ембріональний розвиток і відтворна здатність курей; племінні якості ліній курей; імунний статус птиці, методи прогнозування природної резистентності, економічна ефективність виробництва яєць.

Методи досліджень. Поставлені в роботі завдання досліджувались: аналітично з використанням зоотехнічних методів (селекційно-господарські ознаки курей й оцінка їх годівлі); експериментально, застосовуючи біофізичні, біохімічні, хімічні й гематологічні методи оцінки крові, якості яєць та їх інкубації; математич-ним прогнозуванням шляхом конструювання інтегральних значень відповідних алгоритмів; статистичними методами (біометрична обробка одержаних результатів).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне порівняльне дослідження двох кросів яєчних курей („Білорусь-9” і „Ломанн браун”) у складі вихідних ліній та проміжних і фінальних гібридів за адаптаційною здатністю, селекційними показниками, якістю і поєднуваністю ліній, ефектом гетерозису, імунним статусом.

Науково доведено, що адаптаційна реакція курей вихідних ліній і гібридних форм різних кросів перебігає не ідентично: кури ліній кросу „Білорусь-9” характеризуються стійкішим генетично-селекційним потенціалом, а кросу „Ломанн браун” – вищою адаптаційною реакцією, що супроводжується істотним зниженням їхньої продуктивності, компонентів несучості, якості яєць, відтворної здатності (заплідненість і виводимість яєць, вивід курчат), збереженості поголів’я та збільшенням в організмі напруги за імунним статусом. При цьому в лініях курей з вищою адаптаційною реакцією відмічено ефективнішу поєднуваність ліній та вищий гетерозис в одержаних фінальних гібридів за селекційно-господарськими показниками і якістю яєць, включаючи їх хімічний склад.

Виходячи з результатів порівняльної оцінки курей кросів „Білорусь-9” і „Ломанн браун”, розширено дані щодо їх використання, цінності та природної резистентності. Встановлено, що в умовах середовища, яке викликає адаптаційну реакцію, фінальні гібриди (промислові несучки) обох кросів характеризуються близькою продуктивністю, однак лінійна птиця кросу “Білорусь-9” порівняно з кросом “Ломанн браун” відрізняється вищими показниками несучості, збереженості поголів’я, якості яєць, виводу курчат, а також більшим вмістом жовтка, протеїнів, ліпідів і валової енергії в яйцях курей усіх генотипів. У курей кросу “Ломанн браун” в адаптаційних умовах природна резистентність знижується.

Розроблено методи прогнозування ранньої природної резистентності яєчних курей та прогнозування виводимості яєць і виводу курчат.

Практичне значення одержаних результатів. Вивчення адаптаційної здатності курей високопродуктивних генотипів зарубіжної селекції (280 – 340 яєць на початкову несучку) має практичне значення, оскільки встановлено, що у змінених умовах середовища порівняно з умовами фірм-постачальників вони схильні до посиленої адаптаційної реакції, що супроводжується істотним зниженням їх селекційно-господарських показників. При використанні таких курей за дотримання необхідних умов, рекомендованих іноземними фірмами, тобто за усунення факторів, що спричиняють негативну адаптаційну реакцію, зростання яєчної продуктивності до рівня генетично-селекційного потенціалу може становити 14,2 – 27,1 %, по збереженості курок несучок – 20,2 – 23,6 %, по виводу курчат – 9,3 – 21,4%, по виходу потомства на одну несучку – 38 – 45 голів.

Практичне значення має прогнозування в яєчних курей ранньої природної резистентності та виводимості яєць і виводу курчат на основі показників фізико-морфологічних параметрів та хімічного складу яєць, а також збереженості несучок та ефекту гетерозису за яєчною продуктивністю. Це дає можливість запобігати закупівлі племінних яєць або добових курчат із птахівницьких підприємств, в яких розводиться птиця з високою адаптаційною реакцією та низькою природною резистентністю.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто обґрунтувала тему дисертаційної роботи, сформувала мету і завдання, розробила схему досліджень, здійснила їх проведення, зібрала науково-дослідний матеріал, зробила оцінку курей за селекційно-господарськими ознаками та компонентами несучості, визначила фізико-морфологічні якості яєць та їх хімічний склад, оцінила півнів вихідних ліній, їх комбінаційну здатність та ефект гетерозису при схрещуванні; визначила імунний статус молодняку курей; розробила методи прогнозування ранньої природної резистентності та виводимості яєць, виводу курчат; здійснила статистичну обробку даних та їх аналіз; приготувала матеріал для публікацій; сформувала висновки і пропозиції. Вибір напряму досліджень здійснено разом із науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи доповідались на конференціях професорсько-викладацького складу НАУ (2000, 2005 рр.), конференції молодих науковців України (2001 р.), засіданнях вченої ради Інституту тваринництва та водних біоресурсів НАУ (1999, 2000, 2002 рр.), розширеному засіданні кафедри розведення та генетики тварин ім. М.А. Кравченка (2007 р.); на Першій міжнародній конференції „Актуальні проблеми виробництва і переробки продуктів тваринництва та птахівництва” (жовтень 2000 р., Уфа, Росія), V Української конференції по птахівництву з міжнародною участю (вересень 2004 р., Алушта, АР Крим) та Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми ведення галузі тваринництва в сучасних умовах” (вересень 2005 р., Херсонський державний аграрний університет).

Публікації. Всього опубліковано 13 наукових робіт, з них за темою дисертації 12, які надруковані у виданнях, визначених ВАК України фаховими.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 184 сторінках комп’ютерного тексту і складається із вступу, огляду літератури, вибору напряму наукової роботи, матеріалу, умов і методів досліджень, результатів досліджень та їх аналізу й узагальнення, висновків, пропозицій виробництву, списку літератури і додатків. Робота містить 22 таблиці і 3 рисунки. Список літератури включає 343 найменування, в тому числі 59 іноземною мовою.

Матеріал, умови і методи досліджень

Роботу виконано впродовж 1999 – 2003 років на кафедрі розведення та генетики тварин ім. М.А. Кравченка Національного аграрного університету, у племінному птахівницькому заводі ВАТ “Рудня” Броварського району Київської області, у Центральній державній лабораторії ветеринарної медицини, у лабораторії імунології Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя.

Матеріалом для досліджень були яєчні кури кросів “Білорусь-9” і “Ломанн браун” стада племзаводу ВАТ “Рудня”. У кросі “Білорусь-9” досліджували молодняк і дорослих курей вихідних ліній Б-9(4), Б-9(5), Б-9(6) за гніздової селекції та гібридних форм Б-9(56) і Б-9(456), а в кросі “Ломанн браун” – ліній А, В, С, Д і гібридів СД та АВСД. Трилінійний крос курей “Білорусь-9” завезено до племзаводу ВАТ “Рудня” у 1985 р. з Білоруської ЗДСП, а чотирилінійний крос “Ломанн браун” – у 1995 р. з німецької фірми “Lohmann Tierzucht”.

Різнобічні дослідження проведено за схемою, показаною на рис. 1. Серед них дослідження адаптаційних умов, в яких знаходились кури різних генотипів, проведено за методами порівняння та аналізу. Зокрема, умови годівлі курей вивчали порівнянням норм годівлі і раціонів, рекомендованих фірмами-постачальниками кросів та тих, які прийняті в нашій країні, з фактичними раціонами курей у ВАТ “Рудня”. Режим утримання молодняку і дорослих курей порівнювали з вимогами ВНДТІП – 4.94 і рекомендаціями фірм-оригінаторів.

Адаптаційну реакцію курей різних генотипів оцінювали визначенням їх відносної мінливості за селекційно-господарськими показниками, компонентами несучості, якістю яєць, відтворною здатністю, природною резистентністю

Селекційно-господарські показники та компоненти несучості курей визначали за даними первинного зоотехнічного обліку у відповідних документах (журналах). Курей вихідних ліній оцінювали (індивідуально) із поголів’я, виведеного в другій половині вересня 2000 р. у такій кількості гнізд: у лініях Б-9(4), Б-9(5), Б-9(6) – 37, 33, 34, а в лініях А, В, С, Д – відповідно 23, 30, 26, 47. Кури гібридів Б-9(56) і СД (батьківське стадо) та Б-9(456) і АВСД (промислове стадо) були їм ровесницями. Курей оцінювали за такими показниками: несучість на початкову несучку за 40 і 72 тижні життя, маса яєць у 30- і 52-тижневому віці, жива маса в 17 і 72 тижні, збереженість поголів’я до 17- і 72-тижневого віку, витрати корму на виробництво 10 яєць, скороспілість, вік досягнення 50% та піку несучості, пік продуктивності.

Інкубаційні якості яєць оцінювали у курей 34-тижневого віку. Для цього за методом випадкової вибірки від кожного генотипу одновікових курей відбирали по 40 яєць, з них 30 – для визначення фізико-морфологічних параметрів, 10 – для оцінки їх хімічного складу.

Фізико-морфологічні параметри яєць визначали згідно з прийнятими методиками (Боголюбський С.І., 1991; Сергєєва О.М., 1984; Царенко П.П., 1997): масу яєць та масу їх шкаралупи, жовтка і білка – індивідуальним зважуванням; індекс форми – індексометром ИМ–1; щільність – за допомогою сольових розчинів із концентрацією 1,050 – 1,100 г/см3; пружну деформацію шкаралупи – приладом ПУД–1; товщину шкаралупи (середнє за трьома ділянками шкаралупи – на полюсах і збоку) – індикаторним мікрометром; індекси жовтка і білка – за допомогою мікрометра на вилитому на скло яйці; одиниці ХАУ – на підставі даних висоти білка та маси яєць.

Хімічний склад яєць вивчали окремо в білку і жовтку методами зоотехнічного аналізу (Петухова К.О. і ін., 1981) за такими показниками: первинна і гігроскопічна волога, протеїни, ліпіди, сира зола, вуглеводи. Користуючись результатами хімічного аналізу білка і жовтка яєць, у загальному вмістимому яєць (білок+жовток) вираховували вміст сухої речовини, протеїнів, ліпідів, вуглеводів, сирої золи та валової енергії. За енергетичну цінність органічних речовин яєць при розрахунках взято дані за О.П. Дмитроченком, П.Д. Пшеничним, 1975.

Крім того, в яйцях визначали: кількість лізоциму в білку, вміст рибофлавіну в білку та жовтку (окремо), вміст каротиноїдів і вітаміну А в жовтку (Сергєєва О.М., 1984; Царенко П.П., 1997; Методичні вказівки щодо використання методів біохі-мічних досліджень біологічного матеріалу в державних лабораторіях ветеринарної медицини при діагностиці захворювань неінфекційної патології, 2000).

Під час інкубації оцінювали розвиток ембріонів, відходи інкубації, якість виведених курчат (Буртов Ю.З. і ін., 1990; Бреславець В.О і ін., 2001).

Відтворну здатність курей вивчали за результатами інкубації яєць та оцінки продуктивності несучок. Досліджено інкубацію 137550 яєць дев’яти закладок, які проведено згідно з планом у племзаводі в період із 10 червня до 10 липня 2000 року.

Біологічний контроль інкубації здійснювали методом міражу яєць, обліковуючи незапліднені яйця, кров’яне кільце, завмерлих, задохликів, калік та враховуючи якість виведених курчат. За результатами інкубації обчислено відходи інкубації (%), заплідненість і виводимість яєць (%), вивід курчат (%). Вихід добового молодняку на одну курку-несучку (голів) обчислювали множенням показників несучості курей на показники виходу інкубаційних яєць (%) і виводу курчат (%) та наступним діленням одержаних результатів на 100% х 100%.

Рис. 1. Схема проведення досліджень

Оцінку півнів вихідних ліній проведено згідно з прийнятими рекомендаціями за принципом “матері півнів – матері дочок півнів – дочки півнів – ровесниці дочок” (Злочевська К.В і ін., 1975., Кочиш І.І. і ін., 2004). Для цього з кожної лінії довільно відбирали по 14 півнів (батьків продукуючого стада) та від кожного півня по 18 дочок (у межах наявного потомства за один тур виводу). За такого добору півнів і дочок у кожній лінії оцінено 14 матерів півнів, 252 дочки півнів і 115 – 128 матерів дочок. Ровесницями дочок півнів взято курей родинно-гніздової селекції, які були дібрані для оцінки за селекційно-господарськими показниками. Оцінювали півнів, враховуючи такі показники їх матерів, дочок і ровесниць дочок: несучість на початкову несучку за 40 і 72 тижні життя; масу яєць, одержаних у 30-і 52-тижневому віці курей; скороспілість; живу масу курей у 17 і 72 тижні.

Ефективність і форми гетерозису визначали на основі переваги показників гібридів над показниками курей поєднуваних (вихідних) ліній у відсотках (Басовський М.З. і ін., 2001; Боголюбський С.І., 1991). За справжнього гетерозису гібриди переважають лінію з найвищими показниками, що використовувалась у схрещуванні, за зоотехнічного – середньоарифметичне значення показників усіх поєднуваних лінії, за гіпотетичного – перевага над лінією з найнижчими показниками. Проміжних гібридів Б-9(56) і СД порівнювали з двома лініями, а фінальних Б-9(456) і АВСД – відповідно з трьома і чотирма.

Поєднуваність ліній курей визначали за тими селекційними ознаками, комбінаційна здатність з яких обумовлювала справжній гетерозис (Орлов Ф.М., Сілін Е.К., 1981).

Для вивчення імунологічної здатності молодняку птиці різних генотипів досліджували кров і сироватку крові, визначаючи гематологічні показники, білковий склад сироватки крові, лізоцимну й бактерицидну активність у ній та фагоцитарну активність лейкоцитів.

Імунологічні дослідження проведено за показниками крові молодняку курей у добовому та 17-тижневому віці, відбираючи з кожного генотипу по 5 голів за методом випадкової вибірки. Кров брали із цівкової вени до годівлі птиці (Митюшніков В.М., 1985). Для стабілізації крові використовували гепарин.

Гематологічні дослідження проведено за такими показниками і методами (Кудрявцев О.О., Кудрявцева Л.О., 1984): кількість еритроцитів – еритрогемометром моделі 065 з наступним відповідним перерахунком для птиці; кількість лейкоцитів – за допомогою камери Горяєва; лейкограму – із мазків крові, пофарбованих за Романівським-Гімза, при цьому підраховували 100 клітин; гемоглобін – за допомогою еритрогемометра моделі 065.

У сироватці крові молодняку курей вивчали: кількість загального білка –рефрактометричним методом; білкові фракції – нефелометричним методом (Методичні вказівки, 2000).

Неспецифічну резистентність курей досліджували методами в редакції В.Ю.Чумаченка і ін., 1990: лізоцимну активність сироватки крові – фотонефелометричним методом у модифікації відділу зоогігієни УАДІЕВ, при цьому тест-мікробом служила культура Micrococcus lysodecticus штаму 265 (в основі цього методу є руйнування мукопротеїдних речовин бактерій з подальшим їх лізисом); бактерицидну активність сироватки крові – фотонефелометричним методом; фагоцитарну активність лейкоцитів – за використання тест-мікроба культури Staphylococcus aureus 209-Р.

Моделювання прогнозу природної резистентності в ранньому онтогенезі яєчних курей (індексний параметр) здійснено у виразі алгоритму, що враховує фізико-морфологічні параметри яєць, їх хімічний склад, збереженість курок-несучок, ефективність справжнього гетерозису за несучістю (у гібридів). Шляхом множення індексного параметру резистентності на потенційні показники виводимості яєць і виводу курчат прогнозували зазначені показники у відсотках.

Економічну ефективність виробництва яєць різних генотипів визначено за показниками видатків і прибутків за цінами 2001 р.

Дослідження проведено з врахуванням вимог до виконання наукових робіт (Овсянніков О.І, 1976., Кононенко В.К. і ін., 2000). Одержані дані результатів досліджень оброблено з використанням методів варіаційної статистики (Боголюбський С.І., 1991., Плохинський М.О., 1961., Рубан Б.В., 2002) за допомогою комп’ютерної техніки, використовуючи програму МS Exсel. При цьому різницю в показниках визначали: між лінією Б-9(4) і іншими лініями обох кросів; між Б-9(5) і Б-9(6); між А та іншими лініями кросів; між лініями і гібридами; між тотожними за структурним призначенням генотипами обох кросів курей.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Оцінка адаптаційного середовища курей в умовах племзаводу „Рудня”. Адаптаційне середовище досліджуваних курей кросів „Білорусь-9” і „Ломанн браун” оцінювали за умовами годівлі й утримання птиці, прийнятими в господарстві, порівнюючи їх із нормами фірми „Ломанн Тірцухт”, де було створено крос „Ломанн браун”, рекомендаціями, розробленими у співавторстві “Племзавод “Рудня” – фірма "Lohmann Wesjohann", та вітчизняними нормами годівлі.

Установлено, що нормування годівлі курей кросу „Ломанн браун”, рекомендоване фірмою „Ломанн Тірцухт”, відрізнялось від такого у племзаводі “Рудня”. Так, якщо згідно з вимогами названої фірми норму годівлі молодняку курей визначають із 15-ти основних показників, а дорослої птиці – із 14-ти, то в племзаводі "Рудня" за рекомендаціями, розробленими сумісно з фірмою "Lohmann Wesjohann", – із 10-ти показників (молодняку і дорослим курям), а за нормами ВНДТІП та їх аналогами, прийнятими для використання в Україні, – із семи. Крім того, була різниця в нормуванні вітамінів, мікроелементів та антиоксидантів, які переважно прийнято добавляти до комбікорму в складі преміксів із розрахунку на одну тонну: за першими рекомендаціями – 23 найменування, другими – 20, третіми – 22. Нормування складу преміксів відрізнялось як за кількістю компонентів, так і за їх вмістом у комбікормі.

У годівлі птиці за названими нормами і рекомендаціями виявлено різницю також у кількості й тривалості фаз годівлі та в кількісному виразі нормування потре-би основних поживних речовин для птиці. Так, у період перед відкладанням яєць для молодок віком у межах 113 – 140 – 147 діб потреба в сирому протеїні у складі комбікорму за нормами фірми "Ломанн Тірцухт" становить 17,5%, за рекомендаціями "Lohmann Wesjohan – "Рудня" – 15%, за нормативами ВНДТІП – 16%. У першу фазу яйцекладки курей (у віці 141 – 350 – 360 діб) за рекомендаціями фірми "Ломанн Тірцухт" вміст сирого протеїну в комбікормі знаходиться в межах 18,3 –16,0%, з акцентом на добове його споживання несучкою в кількості 19,2 г, залежно від кіль-кості з'їденого корму: 105; 110, 115; 120 г за день. За іншими рекомендаціями сирий протеїн у комбікормі для несучок такого віку (фази) нормують у кількості 17%.

Різняться норми годівлі племінних курей також у другу фазу їх використання, тобто у віці 351 (361) – 476 діб: за рекомендаціями фірми "Ломанн Тірцухт" вміст сирого протеїну в комбікормі становив – 17,1 – 15,0 % (18,0 г на голову за добу); за рекомендаціями "Lohmann Wesjohan" – "Рудня" – 16%, а за нормами ВНДТІП та їх аналогів друга фаза для племінних несучок загалом окремо не виділяється (нема поділу на фази).

У племзаводі „Рудня” порівняно з фірмою „Ломанн Тірцухт” була різниця в раціонах курей, тобто в рецептах (компонентах) комбікормів, які переважно там виготовлялись і балансувались. З аналізу рецептів комбікормів встановлено, що за поживністю в умовах господарства вони відрізнялись від потреби порівняно з нормами годівлі курей, визначеними трьома рекомендаціями. Істотна різниця спостерігалась у добовому споживанні курми-несучками поживних речовин порівняно з вимогами фірми „Ломанн Тірцухт”.

В умовах племзаводу „Рудня”, як практично в усіх підприємствах України, комбікорми не оцінювали на вміст частини важливих елементів живлення, зокрема: метіоніну з циститом, засвоюваного метіоніну з циститом, засвоюваного лізину, треоніну, доступного фосфору, хлориду і лінолевої кислоти, хоч відомо, що дефіцит чи надлишок таких речовин у комбікормах може викликати адаптаційну реакцію та спричинити істотні зміни в продуктивності птиці, відтворній здатності, резистентності, якості продукції.

Адаптаційними факторами для курей кросу „Ломанн браун” у господарстві порівняно з базовою фірмою були також кліматичні умови, конструкції пташників та типи обладнання, які певною мірою впливають на формування мікроклімату у приміщеннях та на поведінку птиці. Температурно-світловий режим та склад локального повітря для птиці у племзаводі відповідали нормативам фірми-оригінатора.

Умови утримання й годівлі курей кросу „Білорусь-9” були такими ж, як для відповідних за селекційно-господарським призначенням генотипів кросу „Ломанн браун”. Однак кури кросу “Білорусь-9” були адаптованішими до умов племзаводу “Рудня”, оскільки в ньому практикувались здебільшого такі ж умови годівлі й утримання, як на Білоруській ЗДСП (згідно вимог ВНДТІП та їх аналогів), за яких він був створений і використовувався.

Загалом, аналіз показав, що в курей кросу „Ломанн браун” в умовах племзаводу „Рудня” порівняно з фірмою „Ломанн Тірцухт” адаптаційний процес здійснювався за нестачі в окремі періоди як кількості комбікорму, так і сирого протеїну, кальцію, обмінної енергії, лінолевої кислоти, надлишку фосфору, натрію, метіоніну, лізину, триптофану та відсутності контролю за вмістом у раціонах метіоніну+цистину, хлориду, треоніну, засвоюваних метіоніну+цистину і лізину, доступного фосфору. Таким же було кормове забезпечення курей відповідних генотипів кросу „Білорусь-9”, хоч цей крос, як уже зазначено, був до них більш адаптований.

Оцінка курей за селекційно-господарськими ознаками. Адаптаційна реакція курей усіх генотипів супроводжувалась зниженням рівня основних селекційно-господарських показників порівняно з вимогами фірм-оригінаторів, особливо в кросі “Ломанн браун”. При цьому різниця в показниках в окремі вікові періоди курей, зумовлена генотипом, їх адаптаційним потенціалом та адаптаційною реактивністю, динамічно змінювалася.

Так, за 40 тижнів життя несучість на початкову несучку в усіх генотипах курей кросу “Білорусь-9” була на 18,4 % вищою, ніж кросу “Ломанн браун” (табл.1), а маса яєць у 30-тижневому віці курей, навпаки, на 6,4 % меншою за вірогідної різниці в показниках між різними лініями (Р<0,01… Р <0,001).

За 72 тижні життя курей різниця в продуктивності між кросами порівняно з попереднім періодом зменшилася і становила 6,5 %. Між однотипними лініями Б-9(4) і А різниця за ці періоди зменшилась із 25,9 до 19,4%, між лініями Б-9(5) і С – із 26,9 до 11,3%, між лініями Б-9(6) і Д – із 22,4 до 6,9%, а в лініях Б-9(5) і В збереглася практично однаковою. Проте, у курей вихідних ліній кросу “Ломанн браун” зниження несучості порівняно з вимогами базової фірми, як і в перший продуктивний період, було загалом істотнішим, ніж у курей кросу “Білорусь-9”.

Таблиця 1 – Яєчна продуктивність і жива маса курей

Лінії

і

гібриди | Кількість

селекцій-них гнізд курей | Несучість на початкову

несучку, шт. | Маса яєць

у віці курей, г | Жива маса, кг

молодняку в 17 тижнів | несучок

у 72

тижні

за 40 тижнів життя | за 72 тижні

життя | 30

тижнів | 52

тижні

Крос “ Білорусь-9”

Б-9(4) | 37 | 72,9???

± 1,01 | 182,8???

±1,48 | 53,3???

±0,53 | 58,5

±0,47 | 1,33

±0,007 | 2,00???

±0,014

Б-9(5) | 33 | 75,9???

± 1,40 | 187,4???

± 4,00 | 53,6???

±0,48 | 59,1

±0,46 | 1,33

±0,005 | 1,99???

±0,018

Б-9(6) | 34 | 82,0 ***

±1,22 ??

??? | 197,8***

±1,58?

??? | 53,6???

±0,41 | 59,3

±0,50 | 1,32

±0,005 | 1,94 *

±0,014 ?

?

Б-9(56) | **** | 89,3 | 222,4 | 53,4 | 59,2 | 1,33 | 1,91

Б-9(456) | **** | 94,2 | 239,6 | 53,5 | 59,0 | 1,34 | 1,90

Крос “Ломанн браун”

А | 23 | 57,9***

±2,17??? | 153,1***

±5,05??? | 57,6***

±0,44??? | 59,0

±0,46 | 1,32

±0,006 | 1,89 ***

±0,015 ???

В | 30 | 67,5 **

±1,32??

??? | 187,9 ???

±3,59 | 55,8***

±0,32???

?? | 57,1*

±0,39 ??

?? | 1,31

±0,005 | 1,83***

±0,017???

?

С | 26 | 59,8***

±0,94??? | 168,4***

±3,74 ???

? | 56,4***

±0,31???

? | 58,3

±0,29 | 1,31

±0,005 | 1,74 ***

±0,022 ???

???

D | 47 | 67,0***

±1,04 ???

??? | 185,1 ???

±2,71 |

56,7***

±0,29??? | 59,6

±0,27 | 1,29 ***

±0,004 ???

??? | 1,77 ***

±0,017???

???

CD | **** | 81,5 | 226,4 | 57,1 | 58,6 | 1,30 | 1,80

АВСD | **** | 86,3 | 239,7 | 57,8 | 59,9 | 1,32 | 1,84

Примітки: * P < 0,05, ** Р < 0,01, *** Р < 0,001 (порівняно з лінією Б-9(4).

? P < 0,05, ?? Р < 0,01, ???Р < 0,001 (порівняно з лінією Б-9(5).

? P < 0,05, ?? Р < 0,01, ???Р < 0,001 (порівняно з лінією А).

**** Групове утримання курей.

За масою яєць у 52-тижневому віці курей зазначена вище різниця між кросами (у 30 тижнів) практично нівелювалась, хоч у курей ліній Б-9(5) і В маса яєць була меншою від селекційних норм.

По живій масі молодняк курей більшості ліній і гібридів, крім лінії Д, практично не відрізнявся, але в 72-тижневому віці кури кросу “Білорусь-9” за живою масою на 7,5 % перевершували крос “Ломанн браун” (P<0,001). Збереженість молодняку обох кросів була високою і відповідала нормам (95,1…96,8%), але в дорослих курей – значно нижчою: у вихідних лініях кросу “Білорусь-9” – 81,8…83,1%, кросу “Ломанн браун” – 66,4… 75,1% і в гібридних формах відповідно 75,4… 77,2 і 71,6… 72,3%. Різниця в збереженості курей між лініями кросів була вірогідною (P < 0,001), що разом із зниженням несучості свідчить про посилену реактивність курей кросу “Ломанн браун” в умовах господарства.

Оскільки продуктивність курей була нижчою за нормативну, то витрати корму на 10 яєць перевищували оптимальні значення і становили: по лініях кросу “Білорусь-9”– 2,19…2,37 кг, кросу “Ломанн браун” – 2,31…2,83. У гібридів вони знаходились практично на однаковому рівні – 1,81…1,95 кг.

Оцінка курей за компонентами несучості. За показниками компонентів несучості досліджуваних курей спостерігалась значна різноманітність. Так, у курей вихідних ліній кросу “Білорусь-9” вік відкладання першого яйця (скороспілість) становив 166,3… 173,0 доби, досягнення 50 % несучості – 174,5…179,5, вихід на пік продуктивності – 184,1…188,6 доби, пік несучості – 86,2…90,7%, інтенсивність несучості на 72-му тижні життя – 38,7 – 49,8 %. Кури гніздової селекції кросу “Ломанн браун” за компонентами несучості значно поступалися попередньому кросу за скороспілістю на 8,3 – 11 %, віком досягнення 50 % несучості – 9,3 – 13,4, віком виходу на пік продуктивності – 11,5 – 18,2, за піком несучості – до 2,3 % (Р<0,05… Р<0,001). Низькі показники компонентів несучості курей можна пояснити значною адаптаційною реакцією курей. У гібридної птиці обох кросів компоненти несучості були вищі, що обумовлено проявом гетерозису.

Якість яєць. За фізичними параметрами яєць спостерігалась деяка різниця між курми окремих генотипів, але істотних відмінностей між кросами не встановлено. Однак, за морфологічним складом між кросами були значні відмін-ності, зокрема в яйцях курей генотипів кросу “Білорусь-9” порівняно з “Ломанн браун” частка жовтка була на 2,6 – 6,1 % більшою, а білка на 4,2 – 5,5 % меншою (Р<0,01…Р<0,001). Відношення білка до жовтка в яйцях курей кросу “Білорусь-9” становило 1,6 – 1,8, “Ломанн браун” – 2,0 – 2,2. При цьому за індексами жовтка, білка та одиницями ХАУ яєць істотної різниці між кросами не встановлено.

Відрізнялись яйця курей різних кросів за хімічним складом. У білку яєць всіх генотипів кросу “Білорусь-9” порівняно з кросом “Ломанн браун” спостерігалась тенденція до вищого вмісту сухої речовини (12,09…12,48 проти 11,85…12,11%), протеїну (10,56…10,93 проти 10,32…10,54%), а також ліпідів, лізоциму, рибофлавіну, серед яких різниця в деяких показниках між кросами та окремими генотипами була вірогідною (Р<0,05…Р<0,001). Навпаки, у жовтках яєць курей кросу “Білорусь-9”, що були більшими від таких у кросі “Ломанн браун”, виявився менший вміст сухої речовини, протеїну, ліпідів, каротиноїдів, ретинолу, рибофлавіну, крім вуглеводів і сирої золи, які, як і в білку яєць, не зазнали значних коливань між кросами. У загальному вмістимому яєць (білок + жовток) курей досліджених генотипів кросу “Білорусь-9” кількість поживних речовин була вищою, ніж яєць кросу “Ломанн браун”: за вмістом сухої речовини – на 1,81%, протеїнів – 0,47, ліпідів – 1,28, енергії в 100 г вмістимого яйця – на 8,18%.

Порівнюючи фактичні показники якості яєць із вимогами (Буртов Ю.З. і ін., 1990; Царенко П.П., 1988) відносно придатності до інкубації, встановлено: товщина шкаралупи яєць усіх курей була на 2,9 – 12,9 % меншою від норми; у яйцях всіх генотипів кросу “Ломанн браун” відношення білка до жовтка на 5,3 – 15,8 % перевищувало норму; у білку яєць обох кросів, (крім ліній Б-9(5) вміст сухої речовини не відповідав нормі. Крім того, у курей окремих генотипів якість яєць за одним – трьома показниками не відповідала вимогам для інкубації.

За комплексом ознак, що характеризують придатність яєць до інкубації, якіснішими були яйця курей кросу “Білорусь-9”, передусім, ліній Б-9(5) і Б-(6) та гібридів Б-9(56). Найнижчою придатністю до інкубації характеризувались яйця курей кросу “Ломанн браун”, особливо лінії А; водночас у ньому найменше негативних відхилень мали яйця курей лінії В, хоча в кросі “Ломанн браун” за масою вони поступались іншим. При цьому за харчовим призначенням досліджувані яйця всіх генотипів курей із більшості тестів відповідали встановленим вимогам (ГОСТ 27583 – 88; Царенко П.П., 1988). Проте, у курей обох кросів спостерігалась певна невідповідність між нормами товщини шкаралупи і пружної деформації, а в окремих генотипів кросу “Ломанн браун” і за відношенням білка до жовтка та вмістом у білку сухої речовини.

Відтворна здатність курей. За заплідненістю і виводимістю яєць, виводом курчат (табл. 2) та виходом потомства на одну племінну несучку як між

Таблиця 2 – Результати інкубації яєць курей (дані дев'яти закладок яєць)

Лінії курей і форми їх використання | Закла-

дено

яєць,

штук | Виведено

здорових

курчат,

голів | Відходи

інкубації яєць, % | Заплід-

неність

яєць,

% | Виводи-

мість

яєць,

% | Вивід

кур-

чат,

% | незаплід-

нені | кров'яне

кільце | інші відходи | Крос "Білорусь-9" | Б-9(4) | 9310 | 7015 | 10,3 | 1,6 | 12,8 | 89,7 | 84,0 | 75,3 | Б-9 (5) | 4620 | 3625 | 8,0 | 1,5 | 12,0 | 92,0 | 85,3 | 78,5 | Б-9 (6) | 33385 | 25980 | 7,4 | 1,2 | 13,6 | 92,6 | 84,0 | 77,8 | >Б-9(5) х +Б-9(6) | 13240 | 10275 | 7,2 | 1,6 | 13,7 | 92,8 | 83,6 | 77,6 | >Б-9(4) х +Б-9 (56) | 2130 | 1620 | 8,4 | 1,5 | 14,0 | 91,6 | 83,0 | 76,1 | Крос "Ломанн браун" | А | 2025 | 1085 | 14,9 | 2,0 | 29,5 | 85,1 | 63,0 | 53,6 | В | 2120 | 1375 | 10,7 | 2,0 | 22,4 | 89,3 | 72,6 | 64,9 | С | 4075 | 2545 | 10,1 | 1,9 | 25,5 | 89,9 | 69,5 | 62,5 | D | 14900 | 9020 | 11,4 | 2,0 | 25,9 | 88,6 | 68,4 | 60,5 | >А х +В | 1420 | 875 | 27,5 | 2,0 | 8,9 | 72,5 | 85,0 | 61,6 | >С х +Д | 6800 | 4080 | 14,3 | 2,0 | 23,7 | 85,7 | 70,0 | 60,0 | >АВ х +СД | 43525 | 30755 | 13,8 | 1,8 | 13,7 | 86,2 | 82,0 | 70,7 |

досліджуваними генотипами, так і, особливо, між кросами загалом, спостерігалася значна різниця, яка, очевидно, обумовлена різною їх адаптаційною реакцією. При цьому найнижчими показниками із заплідненості яєць та виводу курчат в кросі “Білорусь-9” характеризувались кури лінії Б-9(4), а в кросі “Ломанн браун” – лінії А (батьківські лінії батьківських форм).

Оцінка півнів вихідних ліній показала, що селекція в господарстві спрямовувалась на підвищення несучості курей, оскільки добирались півні обох кросів від матерів із яєчною продуктивністю за 40 і 72 тижні життя вищою, ніж у матерів дочок (Р<0,05…Р<0,001), а матері перших і останніх переважали дочок (Р<0,05…Р<0,001) і дочки на 0,21 – 4,80 % були продуктивнішими від ровесниць, тобто проводився поліпшуючий підбір. Однак і в матерів півнів, і в матерів дочок, і безпосередньо в дочок і ровесниць усіх генотипів несучість була нижчою від нормативів фірм-постачальників. Слід відмітити, що кури трьох генерацій (матері півнів, матері дочок, дочки і ровесниці) характеризувались послідовним зниженням продуктивності порівняно з нормативами, що свідчить про динамічну адаптаційну реакцію курей.

Аналогічна закономірність у схемі “матері – дочки – ровесниці” спостерігалась за скороспілістю курей – важливого показника їх адаптаційної реакції. За масою яєць і живою масою курей у лініях обох кросів переважав стабілізуючий добір, і адаптаційний вплив на ці селекційні ознаки не проявлявся.

Оцінка гетерозису в гібридів досліджених кросів курей. За більшістю показників у фінальних гібридів АВСД кросу “Ломанн браун”, кури вихідних ліній якого характеризувались вищою адаптаційною реакцією, ніж кросу “Білорусь-9”, ефективність гетерозису також була вищою, ніж у фінальних гібридів Б-9(456) другого кросу, і, зокрема, справжній гетерозис у перших за несучістю протягом всього продуктивного періоду становив 27,6%, виводимістю яєць – 12,9, виводом курчат – 8,9, товщиною і масою шкаралупи яєць – 2,9 і 1,5%, пружною деформацією і масою яєць – 0,8 і 0,3%, енергією одного яйця – 0,7%. Крім того, у гібридів АВСД спостерігався зоотехнічний гетерозис за показниками живої маси та збереженості молодняку і дорослих курей,