МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГРИШКО ЮЛІЯ МИХАЙЛІВНА

УДК 616.831-005 - 092.18 - 092.9: 577.16

РЕГУЛЯТОРНИЙ ВПЛИВ ДЕЯКИХ ВІТАМІНІВ ТА АНТИАГРЕГАНТІВ НА АНТИОКСИДАНТНІ ТА ГЕМОСТАТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТКАНИН ПІВКУЛЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ТВАРИН при гострому порушенні мозкового кровообігу

14.03.04 – патологічна фізіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Вищому державному навчальному закладі України “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, доцент Міщенко Ігор

Віталійович, Вищий державний навчальний заклад “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, завідувач кафедри нормальної фізіології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Шандра Олексій

Антонович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри нормальної фізіології

доктор медичних наук, професор Казімірко Ніла Казімірівна, Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри патологічної фізіології

Захист дисертації відбудеться “21 листопада 2007 року о_11.00__годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.01 при Одеському державному медичному університеті МОЗ України за адресою: 65082 м.Одеса, Валіховський пров., 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Одеського державного медичного університету (65082 м.Одеса, Валіховський пров., 3).

Автореферат розісланий “19жовтня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к. мед. н., доцент Годован В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В патогенезі ішемії мозку та інсультів вирішальну роль відіграють тромбози, емболії, розвиток синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВЗ) [Грицай Н.Н., Мищенко В.П., 2000]. У їх виникненні суттєве значення надається реакціям перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) [Бышевский А.Ш. и соавт., 2006]. Висока активність вільно-радикальних процесів, індукованих у головному мозку, робить їх участь у патогенезі його ішемічних пошкоджень найбільш імовірною. Участь ПОЛ у ішемічних пошкодженнях головного мозку підтверджується захисним ефектом антиоксидантів на моделях його ішемії [Литвиненко Н.В., 1994], тому інгібітори агрегації тромбоцитів та реакцій ПОЛ у теперішній час залучаються до комплексної терапії практично всіх різновидів тромботичного процесу.

Підвищена агрегативна властивість тромбоцитів, яка також, багато в чому, залежить від рівня ПОЛ в організмі та його антиоксидантного захисту (АОЗ) [Бышевский А.Т. и соавт., 2004], сприяє тромбоутворенню [Мищенко И.В., 2003; Амосова Е.Н., 2004; Корж А.Н.; 2004, Мищенко В.П.].

Разом з тим, широке застосування антиоксидантів та антиагрегантів для лікування порушень гемостазу, не завжди адекватне, можливо, тому, що оцінка їх впливу на процеси ПОЛ та гемостазу здійснюється без урахування місця досліджуваної крові. Відомо, що існують регіональні відмінності функціонування системи крові, у тому числі й гемостазу, як судинно-тромбоцитарного, так і коагуляційного [Коковська О.В., 2004; Міщенко І.В., 2006].

Особливості реакції системи гемостазу в правій та лівій півкулях головного мозку людей призводять до того, що при гострому тромботичному інсульті справа та зліва розвивається різна клінічна картина, яка з неоднаковою інтенсивністю не лише наростає, а й зникає. При лівобічному інсульті значно частіше відбувається тромболізис та відновлення кровотоку [Fink J.N., 2005].

Все це свідчить про те, що знання особливостей перебігу реакцій ПОЛ та гемостазу в півкулях головного мозку (правій та лівій) може мати вирішальне значення під час вибору лікарських засобів при розвитку гострих порушень гемостазу.

Одним із перспективних напрямків попередження розвитку патологічних процесів, які пов’язані зі зниженням АОЗ організму та порушеннями гемостазу, є вивчення комплексів антиоксидантів, які б одночасно проявляли як антиагрегантну, так і антикоагулянтну дію. У цьому відношенні достатньо вивченим є комплекс вітамінів-антиоксидантів “А, Е, С, Р”, який не лише здатний попереджувати розвиток ДВЗ-синдрому, а й обмежувати активацію ПОЛ [Ельдецова С.Н. и соавт., 1996; Бышевский А.Ш. и соавт., 2003].

Однак, не вивчено їх вплив на антиоксидантні та гемостатичні властивості тканин півкуль головного мозку при одночасному застосуванні з антиагрегантами, що і стало основою проведеного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної НДР “Рання клініко-лабораторна діагностика, особливості патогенезу та розробка методів лікування і профілактики дисциркуляторної енцефалопатії у хворих на гіпертонічну хворобу, яка розвинулася у віддаленому періоді після впливу малих доз іонізуючого опромінення з урахуванням генетичних факторів” (№ держ. реєстрації 0101U005504), яка виконувалася на кафедрі нормальної фізіології спільно з кафедрою нервових хвороб Вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія” (УМСА). Автор є співвиконавцем цієї теми.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження - з?ясувати особливості впливу вітамінів-антиоксидантів та антиагрегантів різного механізму дії на активність антиоксидантних ферментів та гемостатичні властивості тканин півкуль головного мозку тварин в нормі та при короткочасному неповному гострому порушенні мозкового кровообігу (ГПМК).

Відповідно до мети дослідження були поставлені такі задачі:

1.

2.

3.

4.

Об’єкт дослідження - антиоксидантні, гемостатичні властивості тканин півкуль головного мозку при гострому порушенні мозкового кровообігу у експерименті.

Предмет дослідження - вплив комплексу вітамінів-антиоксидантів (А, Е, С, Р) та антиагрегантів на показники антиоксидантних, гемостатичних властивостей тканин півкуль головного мозку тварин при гострому порушенні мозкового кровообігу.

Методи дослідження - моделювання експериментально-патологічного процесу, біохімічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Результати дослідження дозволили вперше довести, що симетричні ділянки правої та лівої півкуль головного мозку інтактних тварин мають різні тромбоцитоактивні властивості. У лівій гемісфері головного мозку щурів відповідні показники менші, що зумовлено вищою активністю у ній антиоксидантних ферментів. Неоднакові тромбоцитоактивні, антиоксидантні, гемостатичні властивості півкуль мозку зумовлюють асиметрію відповідних показників у крові, що відтікає від мозку по судинам.

Вперше показано, що при неповному ГПМК як праворуч, так і ліворуч відбуваються різноспрямовані зміни тромбоцитоактивних, антиоксидантних, гемостатичних властивостей тканин мозку. При лівобічній ішемії посилюються тромбоцитоактивні властивості тканин лівої півкулі головного мозку та зменшуються в правій. При цьому зникає їх міжпівкульова різниця, а також різниця антиоксидантних та гемостатичних властивостей.

Вперше показано, що комплекс вітамінів-антиоксидантів (А, Е, С, Р) посилював тромбоцитоактивні властивості тканин мозку інтактних тварин на фоні антиагрегаційного ефекту цих вітамінів у крові. Антиагреганти (аспірин, індометацин, тиклід) у різному ступені послаблювали активацію вітамінами тромбоцитоактивних властивостей тканин мозку.

Вперше виявлено, що комплекс вітамінів-антиоксидантів (А, Е, С, Р) інгібуючи процеси ПОЛ та активуючи ферменти антиоксидантної дії у півкулях головного мозку, практично не змінює їх тромбоцитоактивні властивості при розвитку гострого порушення мозкового кровообігу. Проте він, разом з тиклідом, суттєво пригнічує активність прокоагулянтів та фібринолітиків у тканинах вражених півкуль головного мозку. Це супроводжується зниженням агрегації тромбоцитів та згортання крові.

Практична цінність роботи. Виявлені особливості розподілу фізіологічно активних речовин, які впливають на ПОЛ та показники гемостазу у тканинах півкуль головного мозку праворуч та ліворуч можуть бути причиною різної швидкості та ступеню виникнення патологічних процесів, що супроводжуються порушеннями гемостазу в них (наприклад, ішемічний чи геморрагічний інсульт).

Отримані результати щодо впливу комплексу вітамінів-антиоксидантів (А, Е, С, Р) та антиагрегантів різного механізму дії (аспірину, індометацину та тикліду) на ПОЛ, тромбоцитоактивні та прокоагулянтні властивості тканин півкуль головного мозку, можуть бути враховані у практичній медицині при призначенні цих препаратів з метою профілактики та лікування порушень кровообігу в головному мозку.

Основні результати дослідження впроваджені до навчального процесу кафедр патологічної та нормальної фізіології, фармакології, нервових хвороб та психіатрії УМСА; кафедр патологічної та нормальної фізіології Харківського, Запорізького, Одеського державних медичних університетів.

Особистий внесок здобувача. Автором дисертації особисто проведений інформаційний пошук за допомогою бази даних “Меdline”, сформульована мета та задачі наукової розробки, власноручно виконані всі експериментальні дослідження. Методи дослідження, використані в роботі, визначені автором. Проведений аналіз та узагальнення матеріалу, формулювання основних положень та висновків роботи. Вивчення показників стану ПОЛ та антиоксидантної системи (АОС) проведено за технічного сприяння ЦНДЛ УМСА (завідувач – д.мед.н., проф. І.П. Кайдашев). Написані всі розділи дисертації та автореферат.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були викладені на 3 Міжнародному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 1999), 4 Міжнародному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2000), на науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження заслуженого діяча науки і техніки України професора Я.П. Склярова “Механізми фізіологічних функцій в експерименті та клініці” (Львів, 2001), міжнародній науковій конференції студентів і молодих вчених, присвяченій 85-річниці ДДМА “Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини” (Дніпропетровськ, 2001), ХVI З’їзді Українського фізіологічного товариства (Вінниця, 2002), на IV Міжнародному конгресі “Эниология XXI века” (Одеса, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених “Актуальні проблеми клінічної, експериментальної та профілактичної медицини” (Донецьк, 2002), III Міжнародній медичній конференції студентів та молодих вчених “Медицина-здоров’я-XXI сторіччя” (Дніпропетровськ, 2002), I Всеросійській науковій конференції “Клиническая гемостазиология и гемореология в сердечно-сосудистой хирургии” (Москва, 2003), науково-практичній конференції з міжнародною участю, присвяченій 175-річчю з дня народження І.М.Сєченова (Одеса, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 23 наукових роботи: 1 монографія (у співавторстві), 11 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України (4 – одноособово), 11 тез у матеріалах конференцій, симпозіумів та з’їздів.

Структура та обсяг дисертації. Зміст роботи викладений на 129 сторінках комп’ютерного тексту, складається з переліку скорочень, вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів досліджень, трьох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел літератури з 178 робіт, серед яких 126 праць авторів України та країн СНД і 52 роботи зарубіжних авторів. Дисертація містить 28 таблиць та ілюстрована 18 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Відповідно до мети та поставлених завдань, нами були проведені експериментальні дослідження на 130 білих щурах обох статей лінії Wistar масою 180-220 г віком 2-2,5 міс та 20 безпорідних котах (самцях) масою 2-4,5 кг.

Дослідження проводились відповідно до вимог комісії УМСА з етичних питань та біоетики (протокол № 2 від 08.04.2002 р.).

Було проведено 6 серій експериментів, з них 4 – на щурах та 2 – на котах. До першої серії увійшли дослідженя, виконані на щурах, контрольна група – інтактні тварини, та дослідні, які упродовж 12 діб отримували з кормом комплекс антиоксидантних вітамінів А, Е, С, Р. Використовували препарати: ретинолу ацетат, розчин олійний 3,44 % (ЗАТ “Київський вітамінний завод”, Україна), б-токоферолу ацетат розчин олійний 10% (ЗАТ “Київський вітамінний завод”, Україна), кислота аскорбінова 0,05 (ЗАТ “Київський вітамінний завод”, Україна), “АСКОРУТИН” 0,1 (ЗАТ “Київський вітамінний завод”, Україна), “Кислота ацетилсаліцилова” 0,5 (Дарниця, Україна), “Індометацин” 0,025 (Sopharma, Bulgaria), тиклід 0,25 (Sanofi, France) 0,001. Добову дозу вітамінів розраховували, згідно даних Дементьєвої І.А. (1998): для вітаміну А – 0,18 мг/100 г, Е – 0,15мг/100 г, С – 45 мг/100 г та Р – 20 мг/ 100 г маси відповідно (дози адекватні середнім терапевтичним: добуток добової потреби щурів у вітаміні, помножений на відношення добової терапевтичної дози для людини до його добової потреби). Такий прийом використовується, зокрема, при вивченні впливу вітамінів на гемостаз [Ральченко С.А., 1992]. У цих дозах комбінація вітамінів, що досліджується, не впливає на гемокоагуляцію здорових організмів, обмежуючи зсуви, що викликаються гіпертромбінемією [Шафер В.М.,1989]. Добову дозу вітамінів (А та Е – за допомогою мікропіпетки, а С і Р – у вигляді порошку) додавали до кашкоподібного раціону віварію, ретельно перемішуючи.

Використовували аспірин, індометацин та тиклід. Спільна риса всіх цих сполук – їхня найбільша вивченість та найбільш виражена (відносно інших агрегантів) специфічність впливу [Дементьева И.А., 1998].

Для дослідів застосовували дозу антиагрегантів, одноразове введення якої на 12-ту добу пригнічує агрегацію тромбоцитів приблизно на 50 % (LD 50 %), що залишає місце для прояву ефекту спільної дії вітамінів та антиагрегантів [Дементьева И.А.,1998]. Для аспірину ця доза склала 15,0 мг/100 г. Ефект аспірину був близьким до даних про вплив одноразового введення на агрегацію тромбоцитів у людини (дозування 280-320 мг/добу) [Балуда В.П. и соавт., 1995]. Індометацин використовували в дозі 6,0 мг/100 г на добу (гальмує агрегацію тромбоцитів на 49-50 %) [Дементьева И.А.,1998]. Тиклід вводили з розрахунку 1,0 мг/100 г одноразово (в дозуванні 75 мг на добу у людини). У такому дозуванні він гальмує агрегацію тромбоцитів на 50% [Баркаган З.С. и соавт., 2005, Грицай Н.Н., 1993]. Антиагреганти (аспірин, індометацин, тиклід) у відповідних дозах, вводили дослідним щурам у порошкоподібному вигляді, додаючи до кашкоподібного раціону віварію. Контрольні щури отримували звичайний корм без жодних домішок.

На 13-ту добу, під гексеналовим наркозом (100 мг/кг маси тіла), у тварин обох груп забирали кров (шприцем із порожнини серця з розрахунку 9:1 у 3,8 % розчині цитрату натрію) а також тканини головного мозку. Із отриманої крові готували плазму, багату на тромбоцити (шляхом центрифугування при 1500 об/хв, упродовж 10 хв) та бідну на тромбоцити плазму (3000 об/хв, упродовж 30 хв). Плазму використовували для оцінки її прокоагулянтних та фібринолітичних властивостей. Останні визначали також і у тканинах головного мозку шляхом додавання їх гомогенатів у розведенні 1:100 у 0,9 % розчині хлориду натрію до безтромбоцитарної плазми цих самих тварин.

У другій серії 15 щурів розділили на 3 рівні підгрупи. Із них одна – інтактні тварини, які протягом 12-ти діб отримували звичайний корм віварію, друга – за 1 добу до евтаназії (на 12–ту добу) отримала аспірин, третя – індометацин (на 12–ту добу). На 13–ту добу, під гексеналовим наркозом у тварин всіх груп забирали для досліджень кров та тканини головного мозку так само, як і у попередній серії.

У третій серії, 20 щурів розділили на 4 рівні підгрупи. З них одна, упродовж 12–ти діб отримувала з кормом комплекс вітамінів (А, Е, С, Р), друга група – комплекс вітамінів (А, Е, С, Р) та аспірин на 12–ту добу, третя – комплекс вітамінів (А, Е, С, Р) та індометацин на 12–ту добу, четверта – комплекс вітамінів (А, Е, С, Р) та тиклід на 12–ту добу. Кров та тканини головного мозку тварин отримували на 13– ту добу за тією самою методикою, що й у попередній серії експериментів.

Дослідження тромбоцитоактивних властивостей компонентів тканин головного мозку тварин проводили згідно методики визначення антиагрегаційної активності, описаної для стінки судин людини [Балуда В.П. и соавт., 1995]. Для цього у тварин брали 9 мг тканин головного мозку, інкубували 10 хв у 1,5 мл тромбоцитарної донорської плазми при 22єС, після чого реєстрували АДФ – індуковану агрегацію тромбоцитів.

У наступних серіях досліджень на щурах та котах моделювали порушення мозкового кровообігу гострого характеру з правого та лівого боку. Експериментальна модель ішемії головного мозку найбільіше відповідає оклюзії сонної або середньої мозкової артерії, що найчастіше зустрічаються у клініці нервових хвороб. Цю модель, використовуючи методику, описану Біленко М.В. (1989) та модифіковану Литвиненко Н.В. (1994), відтворювали шляхом перев’язування загальної сонної артерії тварин праворуч або ліворуч на 15 хв в умовах гексеналового наркозу. Після закінчення експериментів (на 13–ту добу) у всіх тварин забирали кров та тканини головного мозку, у яких визначали показники гемостазу та фібринолізу. У тканинах головного мозку визначали концентрацію вторинних продуктів ПОЛ: ТБК (тіобарбітурова кислота) – активні продукти, до та після 1,5 годинної інкубації та приріст малонового диальдегіду (МДА) за цей час, а також активність антиоксидантних ферментів: супероксиддисмутази (СОД) та каталази [Кайдашев І.П. та співавт., 1996].

У четвертій серії досліджень щурів було розділено на 4 рівні групи, по 10 тварин у кожній з яких: 1 – тварини, що отримували звичайний корм, 2 – комплекс вітамінів (А, Е, С, Р), упродовж 12 діб, 3 – звичайний корм протягом 12 діб та тиклід на 13-ту добу, 4 – вітамінний комплекс А, Е, С, Р, упродовж 12 діб, та тиклід на 13-ту добу. Доза препаратів була така сама як і у попередніх дослідах. Після чого проводили гостре неповне порушення мозкового кровообігу [Литвиненко Н.В., 1994].

На безпорідних котах було проведено дві серії досліджень тромбоцитоактивних, антиоксидантних та гемостатичних властивостей півкуль головного мозку: 1– інтактні тварини, 2 – тварини з гострим неповним порушеням мозкового кровообігу [Литвиненко Н.В., 1994]. Жодних препаратів коти не отримували.

Після закінчення експериментів у тварин забирали кров та тканини головного мозку, у яких визначали показники ПОЛ, АОС, судинно-тромбоцитарного і коагуляційного гемостазу та фібринолізу: рівень ТБК-активних продуктів (рівень МДА за його реакцією з ТБК ), активність СОД, каталази, кут, висоту, час та сумарний індекс агрегації тромбоцитів (СІАТ), час згортання крові, час рекальцифікації, тромбіновий час, протромбіновий час, активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), концентрацію фібриногену, час фібринолізу, природний лізис згортку, щільність згортку. Дослідження проводили за методиками, викладеними в “Посібнику з експериментальних клінічних досліджень в біології та медицині” за редакцією І.П. Кайдашева (1996). З метою попередження систематичних похибок та отримання достовірних результатів використовували сліпий, або замаскований, метод (blinding, or masking) [Флетчер Р. и соавт., 1998].

Результати дослідження оброблені за допомогою методів математичної стстистики на персональному компютері IBM за спеціальними програмами [Лапач С.Н. и соавт., 2001]. Вірогідними вважалися відмінності між показниками при р<0,05.

Результати досліджень та їх обговорення. Були проведені дослідження, в яких вивчали вплив гомогенатів тканин півкуль головного мозку інтактних щурів на деякі показники агрегації тромбоцитів (табл.1).

Таблиця 1

Вплив гомогенатів тканин півкуль головного мозку інтактних щурів на деякі показники агрегації тромбоцитів (М±m), n=10

Показники, що вивчались | Інтактні щури | Права | Ліва | Кут агрегації (град) | 21, 18±0, 44 | 14,91±0,71* | Висота агрегації (мм) | 28,20±0,41 | 21,11±0,38* | Час агрегації (хв) | 17,12±0,71 | 12,11±0,60* | СІАТ (%) | 38,71±2,10 | 30,10±1,85* | Примітка: * - p < 0,05 вірогідність відхилень між показниками правої та лівої півкуль.

В дослідах встановлено, що тканини лівої та правої півкуль головного мозку інтактних щурів по-різному впливають на показники агрегації тромбоцитів. Так, вони суттєво відрізнялись під дією гомогенатів правої та лівої півкуль головного мозку. Як видно з табл. 1, всі показники агрегації тромбоцитів (кут, висота, час, СІАТ) під впливом гомогенатів лівої півкулі були меншими, у порівнянні з такими правої (p<0,05).

Можна вважати, що така реакція залежала від реакцій ПОЛ у півкулях головного мозку. Саме у тканинах лівих півкуль активність СОД достовірно більша (2,22±0,23 ум.од. (p<0,05)), ніж у правій півкулі (1,26±0,15 ум.од.). Адже добре відомо, що чим вища активність антиоксидантних ферментів у тканинах, тим менш активний у них процес агрегації тромбоцитів [Лобань-Череда Г.А., 1992].

Гомогенати тканин лівої півкулі головного мозку володіють більш сильними прокоагулянтними властивостями, про це свідчить різниця тромбінового часу, а саме на 5,07±0,92 с (р<0,001) вона більша ліворуч.

Фібринолітичні властивості також були більш виражені у гомогенатів тканин лівої півкулі, так як час лізису фібринового згустку був менший на 27,0± 8,56 хв (р < 0,009) ліворуч, ніж праворуч.

Такий асиметричний розподіл речовин, що впливають на гемостаз, у півкулях мозку щурів не міг не відобразитись на його показниках у крові, що відтікає від тієї та іншої половин мозку. Проте вияснити цю залежність на таких дрібних лабораторних тваринах, як щури, не було можливим. Все це спонукало нас повторити частину досліджень на більших тваринах з метою отримання у них крові, що відтікає від півкуль головного мозку справа та зліва.

Такими доступними тваринами для цих досліджень виявились коти.

Як видно з табл. 2, у крові, що отримана з правої яремної вени, виявлено більш високий рівень показників, що характеризують агрегацію тромбоцитів, ніж із лівої. Це означає, що ліва півкуля головного мозку звільняє у кров менше речовин, що сприяють агрегації тромбоцитів, порівняно з правою.

Таблиця 2

Показники агрегації тромбоцитів у крові, що отримана з яремних вен інтактних котів (Mm), n=10

Показники, що вивчались | Права вена | Ліва вена | Кут агрегації (град) | 34,0±2,6 | 11,5±1,7* | Висота агрегації (мм) | 4,2±0,6 | 2,2±0,4* | Час агрегації (хв) | 10,0±0,4 | 12,2±0,3* | СІАТ (%) | 47,2±4,3 | 24,2±4,1* | Примітка: * - р < 0,05 між правою та лівою яремними венами.

Для того, щоб впевнитись у тому, що різниця показників агрегації тромбоцитів та коагуляційного гемостазу в крові з яремних вен пов’язана саме з різницею тромбоцитоактивних та гемостатичних властивостей правої та лівої півкуль головного мозку, ми провели додаткові дослідження, в яких окрім визначення показників, що вивчались, у крові з яремних вен (що несе речовини, які впливають на гемостаз, від півкуль мозку) ми паралельно оцінювали їх і у сонних артеріях.

Встановлено, що в крові з правої та лівої загальних сонних артерій показники агрегації тромбоцитів вірогідно не відрізнялись між собою, в той час як у яремних венах вони досить різні (див. табл.2).

Таким чином, асиметрії гемостазу, які виявлені нами між правою та лівою яремними венами у котів, зумовлені місцевими факторами гемокоагуляції та фібринолізу, якими кров, що проходить через головний мозок в лівій та правій півкулях, збагачується. Тобто, кров, яка відтікає від головного мозку, має більші коагуляційні властивості, ніж та, що притікає до нього. Такі зміни згортання крові ми пов’язуємо саме зі збагаченням її тромбопластичними компонентами мозкового походження.

Якщо це дійсно так, то при порушенні кровообігу у півкулях мозку (з того чи іншого боку) прокоагулянти, а також речовини, що впливають на агрегацію тромбоцитів, повинні в більшій кількості надходити до кровотоку, змінюючи згортання крові у ньому.

Тромбоцитоактивні властивості гомогенатів тканин півкуль головного мозку при гострому порушенні мозкового кровообігу зліва, так само як і активність СОД змінювались по-різному: кут, висота, час агрегації та СІАТ зменшувались під впливом гомогенатів з правої півкулі, а з лівої – кут агрегації навпаки, збільшувався з 14,91±0,71 град до 18,32±0,81 град (рис.).

Висота агрегації була нижчою, порівняно з контролем, а решта показників агрегації вірогідно не відрізнялись.

Рис. Вплив гомогенатів тканин головного мозку щурів при лівобічній

гострій ішемії на тромбоцитоактивні властивості його півкуль

Прокоагулянтні та фібринолітичні властивості гомогенатів півкуль мозку (як правої так і лівої) при гострій ішемії головного мозку ліворуч зменшувались. Якщо під впливом гомогенатів тканин правої півкулі головного мозку інтактних щурів час рекальцифікації плазми зменшувався на 60,54 % (p<0,05) у порівнянні з контролем (плазма + фізіологічний розчин), то у дослідних щурів він зменшувався на 50,35 % (p<0,05); лівої півкулі відповідно: 63,94 % (p<0,05) в контролі та 51,71 % - в досліді. Така ж закономірність стосується й тромбінового часу та часу лізису еуглобулінів.

Зменшення всіх показників, що вивчались, в досліді може свідчити лише про одне – про звільнення у кров прокоагулянтів та активаторів плазміногену з тканин півкуль мозку у відповідь на ішемію.

Під впливом вітамінів-антиоксидантів (А, Е, С, Р) спостерігалось суттєве підвищення показників часу рекальцифікації з 66,25±6,90 с до 133,30±24,50 с та тромбінового часу з 28,30±2,80 с до 39,50±1,70 с тромбоцитарної плазми, у порівнянні з інтактними тваринами.

Після введення тваринам комплексу антиоксидантних вітамінів А, Е, С, Р тромбоцитоактивні властивості тканин головного мозку змінювались.Так, зростала висота агрегації тромбоцитів у 3,67 рази, кут їх агрегації у 1,80 рази, СІАТ у 2,44 рази та час агрегації у 2,30 рази, у порівнянні з тканинами інтактних тварин.

Аспірин викликав зменшення проагрегаційного ефекту комплексу антиоксидантних вітамінів (А, Е, С, Р) у гомогенатах тканин головного мозку щурів. Так, достовірно зменшились показники агрегації тромбоцитів: висота агрегації у 1,65 рази, кут - у 1,62 рази , СІАТ – у 1,12 рази, порівняно з даними інтактних тварин. Тканини головного мозку тварин, що отримували індометацин на фоні вітамінів, набували антиагрегаційних властивостей у порівнянні з інтактними, про що свідчать показники СІАТ, висота та кут агрегації тромбоцитів. Одержані дані свідчать про більшу антиагрегаційну активність індометацину, порівняно з аспірином.

Застосування тикліду на фоні комплексу антиоксидантих вітамінів призводило до змін тромбоцитоактивних властивостей тканин головного мозку, порівняно з тваринами, що його не отримували. Достовірно зменшувалась висота (у 1,20 рази), кут та зростала СІАТ агрегації. Проте, цей антиагрегаційний ефект тикліду на фоні введення вітамінів не знижувався до рівня інтактних тварин.

Таким чином, результати проведених нами досліджень свідчать про те, що комплекс вітамінів-антиоксидантів (А, Е, С, Р) посилює тромбоцитоактивні властивості тканин головного мозку щурів. Антиагреганти (аспірин, індометацин, тиклід) у різному ступені зменшують цей ефект. При цьому в крові експериментальних тварин спостерігались наступні зміни: комплекс вітамінів-антиоксидантів (А, Е, С, Р) значно зменшував агрегацію тромбоцитів. На їх фоні тиклід зберігає антиагрегаційні властивості крові.

На підставі отриманих результатів, можна зробити висновок, що у інтактних тварин, на фоні зменшення агрегаційних властивостей крові при введенні вітамінів – антиоксидантів та антиагрегантів, у тканинах головного мозку їх тромбоцитоактивні властивості можуть змінюватись у протилежному напрямку під впливом даного комплексу вітамінів.

При ГПМК, яке проводилось на фоні дії вітамінів-антиоксидантів, збільшується час рекальцифікації, тромбіновий час, що свідчить про їхній гіпокоагуляційний вплив.

При дослідженні агрегації тромбоцитів у крові ми виявили, що у тварин з гострою неповною ішемією головного мозку, зростав кут агрегації з 49,71±2,4 град до 64,12±2,60 град, її висота з 112,40±1,60 мм до 168,20 ±1,40 мм й час з 14,60±1,70 хв до 19,80±1,80 хв, а під впливом дії комплексу вітамінів- антиоксидантів (А, Е, С, Р) ці показники практично вірогідно не відрізнялись від інтактних тварин, які не піддавались ішемії.

Отримані результати підтверджують дані літератури щодо впливу вітамінів-антиоксидантів та антиагрегантів на показники судинно-тромбоцитарного та коагуляційного гемостазу [Бышевский А.Ш. и соавт, 2006].

При гострій ішемії головного мозку щурів у його тканинах зростала активність ТБК – продуктів після інкубації з 201,50±3,55 мкмоль/кг до 221,20±2,60 мкмоль/кг (р<0,05). Як наслідок, ми спостерігали приріст МДА більше ніж у 2 рази з 28,10±1,73 мкмоль/кг до 87,30±11,12 мкмоль/кг (р<0,05). Проте, у групі, де гостра ішемія головного мозку була відтворена на фоні вітамінів, приріст МДА був меншим – 74,30±10,20 мкмоль/кг.

При дослідженні гемостатичних властивостей компонентів тканин головного мозку виявлено, що комплекс вітамінів (А, Е, С, Р) у тканинах правих півкуль зменшує їх фібринолітичні властивості при лівобічній неповній ішемії головного мозку.

Тиклід практично не впливає на гемостатичні властивості тканин головного мозку. Проте, при одночасному застосуванні вітамінів та тикліду, спостерігається значне зменшення прокоагулянтних та фібринолітичних властивостей у правій півкулі мозку. Час рекальцифікації збільшився з 22,6 ±1,06 с у тварин з ГПМК до 43,2± 2,08 с у тварин з ГПМК на фоні прийому тикліду та комплексу вітамінів (А, Е, С, Р). Час фібринолізу - з 235,0 ±5,0 хв до 477,5±45,9 хв (р<0, 05). Схожими виявились зміни гемостатичних властивостей гомогенатів тканин лівих півкуль головного мозку.При одночасному застосуванні тикліду та комплексу вітамінів А, Е, С, Р крім зменшення фібринолітичної активності спостерігається зменшення прокоагулянтних властивостей тканин мозку – збільшується час рекальцифікації з 21,8±1,19 с до 45,0±1,8 с.

Застосування комплексу вітамінів А, Е, С, Р та тикліду не викликає достовірних змін показників агрегації тромбоцитів під впливом гомогенатів тканин правої півкулі головного мозку.

Аналогічні результати отримані нами і при дослідженні тромбоцитоактивних властивостей гомогенатів тканин лівих півкуль головного мозку щурів.

Таким чином, комплекс вітамінів-антиоксидантів (А, Е, С, Р), що вивчався, інгібуючи процеси ПОЛ та активуючи ферменти антиоксидантної дії (СОД та каталазу), практично не змінює тромбоцитоактивні властивості у півкулях головного мозку при розвитку гострого порушення мозкового кровообігу в них. Проте він, разом з тиклідом, суттєво пригнічує активність прокоагулянтів та фібринолітиків у вражених півкулях головного мозку.

ВИСНОВКИ

Дисертація містить теоретичні узагальнення і нове розв’язання наукової задачі у встановленні особливостей комбінованого впливу вітамінів-антиоксидантів та антиагрегантів на антиоксидантні, гемостатичні властивості тканин півкуль головного мозку тварин в залежності від особливостей розподілу в півкулях головного мозку та при короткочасному неповному гострому порушенні мозкового кровообігу.

1. У правій та лівій півкулях головного мозку інтактних тварин (щурів та котів) тромбоцитоактивні властивості не однакові. У лівій півкулі нижчі агрегаційні властивості, порівняно з правою та посилений фібриноліз на 18,7 % . Це пов’язано з більшою активністю СОД у лівій півкулі, порівняно з правою на 56,7 %.

2. Особливості розподілу в півкулях мозку цих речовин, що впливають на гемостаз, забезпечують різний гемостатичний потенціал крові, що відтікає від них по яремним венам (у котів). Справа він більш виражений, що пов’язано з більш високим вмістом прокоагулянтів у правій півкулі, порівняно з лівою. Так, час рекальцифікації збільшувався на 23,5 %, фібриноліз – на 33,3 %.

3. При ГПМК (ліво- та правобічному) відбувається перерозподіл тромбоцитоактивних, антиоксидантних та гемостатичних властивостей півкуль мозку, внаслідок чого зникає їх асиметрія. Це супроводжується активацією коагуляційного гемостазу в яремних венах, де також зникає різниця показників між правими та лівими судинами.

4. Комплекс вітамінів-антиоксидантів, при ГПМК у щурів, послаблює ПОЛ і підвищує активність СОД на 66,5 % та каталази на 81,47 % у півкулях мозку. Така реакція супроводжується зниженням агрегації тромбоцитів та згортання крові.

5. Антиагрегант тиклід при ГПМК на фоні введення щурам комплексу вітамінів не впливає на тромбоцитоактивні властивості півкуль мозку, але суттєво знижує їх прокоагулянтні та фібринолітичні властивості на фоні гіпокоагуляційного ефекту в крові. Так, у тварин з ГПМК час рекальцифікації збільшився на 52,3 %, а у тварин з ГПМК на фоні прийому тикліду та комплексу вітамінів (А, Е, С, Р), час фібринолізу подовжувався на 49,2 %.

6. Комплекс вітамінів-антиоксидантів (А, Е, С, Р) посилює тромбоцитоактивні властивості півкуль головного мозку інтактних тварин на фоні зменшення агрегаційних властивостей їх крові. Антиагреганти (аспірин, індометацин, тиклід) в різному ступені послаблюють проагрегаційний вплив комплексу вітамінів – антиоксидантів (А, Е, С, Р).

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Асимметрии крови и ее свертывания / Мищенко В.П., Гришко Ю.М., Коковская О.В., Мищенко И.В., Мищенко С.В., Ткаченко Е.В., Торяник Е.А., Якина Е.А. – Полтава: АСМИ, 2005. – 126 с. Внесок дисертанта: пошук літератури, експериментальні дослідження з плазмою крові, участь у формулюванні висновків.

2. Влияние витаминов-антиоксидантов на тромбоцитоактивные свойства тканей головного мозга при использовании ингибиторов агрегации тромбоцитов / Соколенко В.Н., Мищенко В.П., Гришко Ю.М., Беркало Л.В., Звягольская И.Н. //Проблеми екології та медицини.- 1999. - Т. 3, № 5. – С. 38-41. Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень з плазмою крові, оформлення статті.

3. Гришко Ю.М. Влияние комплекса витаминов-антиоксидантов (А,Е,С,Р) на свертывание крови и фибринолиз крыс // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2002. – Т.2, №2. – С. 24-26.

4. Асиметрія прокоагулянтних та фібринолітичних компонентів в парних скелетних м’язах у щурів в нормі та при гострій ішемії головного мозку справа та зліва /Міщенко І.В., Гришко Ю.М., Коковська О.В., Міщенко В.П., Ткач О.О., Ткачеко О.В..// Проблеми екології та медицини. – 2002 – Т.6, №3-4. – С. 6-8. Внесок дисертанта: аналіз літератури та дослідження фібринолітичних властивостей скелетних м'язів при гострій ішемії головного мозку зліва.

5. Асиметрія прокоагулянтних та фібринолітичних властивостей півкуль головного мозку у щурів в нормі та при гострій ішемії головного мозку справа та зліва /Міщенко В.П., Гришко Ю.М., Коковська О.В., Міщенко І.В., Ткач О.О., Ткаченко О.В..// Вісник проблем біології і медицини. – 2002. – №4. – С. 62-67. Внесок дисертанта: аналіз літератури та дослідження фібринолітичних властивостей тканин півкуль головного мозку при його лівобічній ішемії.

6. Еферентна роль парних органів (півкуль головного мозку, м’язів кінцівок) у регуляції згортання крові /Ткач О.О., Міщенко В.П., Міщенко І.В., Коковська О.В., Ткаченко О.В., Гришко Ю.М. // Буковинський медичний вісник. – 2003. – Т. 7, № 1-2. – С. 145-147. Внесок дисертанта: аналіз літературних даних, дослідження фібринолітичних властивостей тканин півкуль головного мозку.

7. Гришко Ю.М. Особенности свертывания крови, оттекающей от головного мозга справа и слева // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2003. – Т.3, №1. – С. 9-12.

8. Особливості гемокоагуляційних властивостей парних скелетних м’язів та півкуль головного мозку в нормі та при порушенні мозкового кровообігу /Ткач О.О., Ткаченко О.В., Міщенко В.П., Гришко Ю.М., Міщенко І.В., Коковська О.В. // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2003. - № 3 (23). – С. 32-37. Внесок дисертанта: дослідження фібринолітичних властивостей тканин півкуль головного мозку при гострій його ішемії.

9. Значение биохимической асимметрии мозга в реакциях гемостаза при остром и хроническом нарушении мозгового кровообращения у крыс /Грицай Н.Н., Гришко Ю.М., Коковская О.В., Мищенко В.П., Мищенко И.В., Пурденко Т.И. // Проблеми екології та медицини. – 2003. – Т. 7, № 3-4. С. 9-12. Внесок дисертанта: дослідження прокоагулянтних властивостей тканин півкуль головного мозку при його гострій ішемії.

10. Прокоагулянтні й фібринолітичні властивості тканин головного мозку в нормі та при хронічній його ішемії справа та зліва /Коковська О.В., Міщенко В.П., Гришко Ю.М., Міщенко І.В., Ткач О.О., Ткаченко О.В. // Медицина сегодня и завтра. – 2003. - № 4. – С. 22-26. Внесок дисертанта: частина експериментальних досліджень, оформлення статті.

11. Гришко Ю.М. Вплив комплексу вітамінів – антиоксидантів на фізіологічно активні речовини, що впливають на ПОЛ та тромбоцитоактивні властивості півкуль головного мозку щурів з гострою неповною ішемією // Світ медицини та біології. – 2006. - № 2. – С. 9-11.

12. Гришко Ю.М. Фізіологічно активні речовини, що впливають на перекисне окиснення ліпідів, фізіологічну антиоксидантну систему та гемостаз та їх асиметрія у півкулях головного мозку інтактних тварин // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2006. – Т.6., № 3 (15). – С. 17-19.

13. Гришко Ю.М. Вплив вітамінів-антиоксидантів на тромбоцитоактивні властивості тканин головного мозку щурів при використанні тикліду // Матеріали IV Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених. Тернопіль, 2000. – С. 330.

14. Регуляция тканями мозга защитных систем крови (антиоксидантной, свертывающей и фибринолитической) в условиях нормы и патологии /Мищенко В.П., Грицай Н.Н., Литвиненко Н.В., Мищенко И.В., Гришко Ю.М. // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2001. – Т. 10, № 2 – С. 189 (Тези доп. II Конференції Українського товариства нейронаук. – Донецьк, 2001.). Внесок дисертанта: дослідження прокоагулянтних властивостей тканин півкуль головного мозку.

15. Гришко Ю.М., Міщенко В.П. Вплив інгібіторів агрегації тромбоцитів на тромбоцитоактивні та гемокоагуляційні властивості тканин головного мозку та крові у щурів, що отримували комплекс вітамінів-антиоксидантів з їжею // Тези доповідей конференції, присвяченої 100 – річчю з дня народження заслуженого діяча науки України проф. Я.П. Склярова “Механізми фізіологічних функцій в експерименті та клініці”, Львів, 2001. – С. 26. Внесок дисертанта: експериментальні дослідження, участь у формулюванні висновків.

16. Гришко Ю.М., Міщенко І.В. Вплив гострої неповної ішемії головного мозку на гемокоагуляційні властивості тканин різних органів в умовах годування тварин вітамінами-антиоксидантами // Тези Міжнар. наук. конф. студентів і молодих вчених, присвяченої 85-річчю ДДМА “Актуальні пробоеми клінічної і теоретичної медицини”. – Дніпропетровськ, 2001. – С. 23. Внесок дисертанта: експериментальні дослідження, статистична обробка даних.

17. Асиметрія гемостазу в нормі та при порушеннях мозкового кровообігу /Міщенко В.П., Гришко Ю.М., Міщенко І.В., Коковська О.В. // Фізіологічний журнал. – 2002. – Т. 48, № 2, - С. 74-75 (Матер. XVI з’їзду Українського фізіологічного товариства. – Вінниця, 2002.). Внесок дисертанта: частина експериментальних досліджень, оформлення статті, участь у формулювання висновків.

18. Дипольность биополя, кровь и ее свертывание. /Ткаченко