НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Герасименко Юлія Володимирівна

УДК 658.152

УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМИ

ІНВЕСТИЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ В АПК

08.00.03 – економіка та управління

національним господарством

АВТОРЕФЕРАТ

дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів

України

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор

Гудзинський Олексій Дмитрович,

Національний аграрний університет,

професор кафедри менеджменту

ім. проф. Й.С. Завадського

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Заїнчковський Анатолій Олександрович,

Національний університет харчових технологій,

завідувач кафедри економіки і права

кандидат економічних наук, доцент

Діброва Анатолій Дмитрович,

Національний аграрний університет,

доцент кафедри державного управління

Захист відбудеться 15 листопада 2007 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 у Національному аграрному університеті за адресою:

03041 м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041 м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28

Автореферат розісланий 13 жовтня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.І. Балановська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Нині науковий і практичний інтерес українських дослідників та економістів зосереджений на інвестиційному процесі та системі управління ним. Однак в Україні поки що відсутня дієва система управління інвестиційними процесами, яка б забезпечила розвиток галузей економіки з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу й екологічних інтересів суспільства. Україна належить до аграрно-промислових країн, тому особливу увагу в даному контексті слід приділити агропромисловому комплексу. Це дасть можливість найоптимальніше використати наявні земельні ресурси, гарантувати продовольчу безпеку країни за рахунок задоволення внутрішніх потреб у продукції сільського господарства та продуктів її переробки, а також активізувати зовнішньоекономічну діяльність в даній галузі економіки національного господарства.

Разом з тим в Україні гостро стоять питання зміни характеру управління інвестиційними процесами. Існує об’єктивна потреба в децентралізації та демократизації управління цими процесами через передачу повноважень і відповідальності від центрального уряду на рівень регіональних органів управління.

Дослідженням питань управління інвестиційними процесами, регіонального розвитку та ринку агропродовольчої продукції займаються вчені багатьох країн, зокрема, України – Л.М. Борщ, П.І. Гайдуцький, В.П. Галушко, О.І. Гойчук, Б.В. Губський, О.Д. Гудзинський, С.О. Гуткевич, М.П. Денисенко, А.Д. Діброва, А.О. Заїнчковський, С.М. Кваша, М.І. Кісіль, А.Г. Мазур, Т.В. Майорова, Ю.В. Орловська, А.А. Пересада, В.Г. Федоренко, О.М. Шпичак; Росії – Л. Бровко, І. Гришина, Є. Іванов, І. Ройзман, І. Сталєв, В. Тихонова, А. Шахназаров; інших країн – Г. Александер, З. Боді, Дж. Бейлі, Л. Гітман, М. Джонк, А. Кейн, А. Маркус, У. Шарп та інші.

Роботи цих учених є підґрунтям дисертаційного дослідження, проте теоретико-методологічне забезпечення управління регіональними інвестиційними процесами в АПК є недостатньо розроблене. Потребують вирішення питання формування результативної системи управління регіональними інвестиційними процесами в АПК, визначення й обґрунтування потреби в інвестиційних ресурсах для забезпечення розвитку регіонального ринку агропродовольчої продукції, комплексної оцінки інвестиційного клімату в галузях регіонального АПК. Вищевикладене визначило вибір теми дисертаційного дослідження, її актуальність і практичне значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з науково-дослідною темою Національного аграрного університету “Розробка організаційно-економічних та технологічних аспектів наукового менеджменту і маркетингу в АПК” (номер державної реєстрації 0101U003739).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є подальший розвиток теоретико-методологічних і практичних засад формування результативної системи управління регіональними інвестиційними процесами в АПК.

Для досягнення мети дисертаційної роботи вирішувалися такі завдання:

- уточнити сутність інвестиційного процесу та інвестиційного клімату;

- обґрунтувати необхідність перенесення центру ваги у системі управління інвестиційними процесами в АПК із загальнодержавного рівня на регіональний і на цій основі сформувати механізм інвестиційного партнерства;

- адаптувати існуючу методологію дослідження інвестиційних процесів до регіонального АПК;

- оцінити стан і тенденції розвитку інвестиційних процесів в АПК Вінницької області та виявити недоліки системи управління цими процесами;

- розробити пропозиції щодо удосконалення організаційно-економічного механізму управління регіональними інвестиційними процесами в АПК;

- визначити критерії здійснення моніторингу регіональної інвестиційної політики в АПК;

- запропонувати удосконалену організаційну структуру управління регіональними інвестиційними процесами в АПК;

- визначити й обґрунтувати потребу в інвестиційних ресурсах з урахуванням потенційних можливостей розвитку регіонального ринку агропродовольчої продукції;

- розробити економіко-математичну модель управління регіональними інвестиційними процесами в АПК.

Об’єктом дослідження є система управління регіональними інвестиційними процесами в АПК. Поглибленні дослідження здійснені на рівні Вінницької області.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти управління регіональними інвестиційними процесами в АПК.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові праці вітчизняних та іноземних фахівців з питань управління інвестиційними процесами, положення сучасної економічної теорії та теорії управління.

У роботі застосовувались такі прийоми та методи: прийоми теоретичного узагальнення та порівняння – для розкриття змісту й уточнення наукових понять з питань управління регіональними інвестиційними процесами в АПК; економіко-статистичний аналіз – для вивчення й порівняння емпіричних даних, аналізу динаміки, структури використання інвестиційних ресурсів у Вінницькій області; анкетування – для отримання інформації при оцінці системи управління регіональними інвестиційними процесами на Вінниччині; експертних оцінок – для визначення системи показників оцінки регіонального інвестиційного клімату сільського господарства; метод формалізації – для розробки методичних рекомендацій з питань проведення моніторингу регіональної інвестиційної політики в АПК; аналіз, синтез, системний і ситуаційний підходи – для дослідження сутності системи управління регіональними інвестиційними процесами в АПК та розробки рекомендації щодо її вдосконалення; економіко-математичні методи – для моделювання регіональних інвестиційних процесів в АПК.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш вагомі результати, які характеризують наукову новизну дисертаційного дослідження, полягають у тому, що:

вперше:

- виявленні можливості оцінки інвестиційного клімату регіонального АПК з застосуванням економіко-математичного моделювання на основі нечіткої логіки, яка використовує поряд з кількісними змінними й лінгвістичні, що визначені нечітко (С. 14);

удосконалено:

- визначення інвестиційного процесу в контексті таких суміжних категорій як інвестиційна сфера, інвестиційний ринок, інвестиційна пропозиція та попит, суб’єкти інвестиційних відносин (С. 5);

- механізм інвестиційного партнерства в регіональному АПК, який направлений на координацію зусиль суб’єктів інвестиційних відносин з урахуванням їх інтересів і досягнення консенсусу у збільшенні й підвищенні ефективності використання інвестиційних ресурсів (С. 6);

- сутність і зміст організаційно-економічного механізму управління регіональними інвестиційними процесами в АПК, який передбачає комплексне використання науково обґрунтованих підходів, принципів, методів та засобів управління (С. 10);

- організаційну структуру управління регіональними інвестиційними процесами в АПК, яка має забезпечити синергізм взаємодії структурних елементів організаційно-економічного механізму управління по досягненню поставлених цілей щодо формування позитивного іміджу АПК (С. 12);

набули подальшого розвитку:

- комплексний підхід до оцінки інвестиційного клімату по галузях регіонального АПК за такими параметрами як інвестиційна привабливість, інвестиційна активність, ступінь використання інвестиційної привабливості (С. 7);

- технологія розрахунку показників ефективності регіональної інвестиційної програми (підпрограм, проектів), застосування якої дозволяє підвищити ступінь обґрунтованості й достовірності інвестиційних рішень при управлінні регіональними інвестиційними процесами в АПК (С. 11);

- класифікація індикаторів оцінки впливу інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання в галузях регіонального АПК на соціально-економічний розвиток відповідної території за екологічною, соціальною і економічною ознаками (С. 11);

- методика розрахунку потреби в інвестиційних ресурсах з урахуванням потенційних можливостей розвитку регіонального ринку агропродовольчої продукції щодо забезпечення продовольчої безпеки регіону, можливостей міжрегіонального та міжнародного експорту (С. 13).

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження впроваджено на рівні регіональних органів управління у формі пропозицій і методичних рекомендацій щодо вдосконалення системи управління регіональними інвестиційними процесами в АПК, що дозволить сформувати позитивний інвестиційний імідж, і за рахунок чого збільшити обсяг надходження інвестиційних ресурсів в АПК.

Висновки і рекомендації, що містяться в дисертації, використані Вінницькою облдержадміністрацією (довідка № 01-1-34-3661 від 5.07.2007 р.) та Головним управлінням агропромислового розвитку Вінницької облдержадміністраціїдовідка № 2-978 від 11.06.2007 р.). Також основні положення дисертаційної роботи використовуються для поглиблення теоретичного та методологічного забезпечення навчального процесу у Вінницькому державному аграрному університеті при викладанні дисципліни “Інвестиційний менеджмент” (довідка № 01-513 від 24.04.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні наукові положення, висновки та пропозиції, що містяться в дисертації, є результатом особистих розробок автора. Деякі наукові положення дисертаційної роботи належать співавтору наукових праць, а саме ідея використання нечіткої логіки при побудові економіко-математичної моделі оцінки інвестиційного клімату сільського господарства Вінницької області та створення на її основі системи підтримки прийняття інвестиційних рішень.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та практичні результати дисертаційної роботи доповідались, обговорювались та отримали позитивні відгуки на таких науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Розвиток аграрного ринку та продовольча безпека України” (м. Київ, Національний аграрний університет, 8-9 квітня 2005 р.); Всеукраїнській науковій конференції студентів і молодих вчених “Проблеми забезпечення економічного розвитку підприємств” (м. Донецьк, Донецький університет економіки та права, 29-30 квітня 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Організаційно-правові та фінансово-економічні проблеми адаптації підприємств АПК до ринкових умов господарювання та шляхи їх вирішення” (м. Київ, Національний університет харчових технологій, 19-20 травня 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Економічний та соціальний розвиток регіону в умовах ринку” (м. Вінниця, Вінницький державний аграрний університет, 25-26 травня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні” (м. Жовті Води, Обласний комунальний вищий навчальний заклад “Інститут підприємництва “Стратегія”, 10-11 листопада 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Економічні проблеми сільськогосподарського виробництва в контексті забезпечення продовольчої безпеки держави” (м. Кам’янець-Подільський, Подільський державний аграрно-технічний університет, 18-19 травня 2006 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом – 12,4 др. арк., у тому числі у фахових виданнях – 7 статей загальним обсягом 4,12 др. арк., з яких у співавторстві 1 (1,6 др. арк.), в інших виданнях – 1 монографія у співавторстві загальним обсягом 8,08 др. арк., тези доповідей – 1 загальним обсягом 0,2 др. арк.

Структура і обсяг роботи. Основний зміст дисертації викладено на 198 сторінках комп’ютерного тексту. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 202 найменувань, 24 таблиць, 32 рисунків та 11 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні аспекти управління регіональними інвестиційними процесами в АПК” – розглянуто наукові погляди на семантику та економічну сутність інвестиційного процесу та уточнено його визначення; обґрунтовано необхідність перенесення центру ваги в системі управління інвестиційними процесами в АПК із загальнодержавного рівня на регіональний і на цій основі запропоновано механізм інвестиційного партнерства; удосконалено методологію дослідження регіональних інвестиційних процесів в АПК.

З метою розкриття сутності інвестиційного процесу розглянуто такі суміжні категорії як інвестиційна сфера, інвестиційний ринок, інвестиційний попит та пропозиція, суб’єкти інвестиційних відносин, що стало підставою для побудови загальної схеми інвестиційного процесу (рис. 1).

Рис. 1. Загальна схема інвестиційного процесу

Відповідно у дисертації інвестиційний процес розглядається як рух інвестиційних ресурсів, який забезпечує задоволення інвестиційних потреб за рахунок послідовної зміни його стадій. У свою чергу, стадіями інвестиційного процесу слід вважати: вибір інвестиційної стратегії розвитку; визначення обмежень; формування інвестиційної політики та її моніторинг.

На підставі аналізу результатів інвестиційної діяльності в Україні виявлено таке явище як “регіональна асиметричність” процесу надходження інвестиційних ресурсів, у тому числі і в сільському господарстві, оскільки обсяг залучених прямих іноземних інвестицій в дану стратегічно важливу галузь економіки в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь коливається від 66,9 тис. дол. США (Київська область) до 0,2 тис. дол. США (Чернівецька область) – тобто коливання становить 335 раз. При цьому звернемо увагу на те, що група областей (Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Полтавська, Сумська, Харківська, Чернігівська) з найменшими обсягами прямих іноземних інвестицій (менше 2 тис. дол. США) мають значну питому вагу в структурі сільськогосподарських угідь країни (понад 4%). Така тенденція зумовлює об’єктивну потребу в децентралізації та демократизації управління інвестиційними процесами, через перенесення центру ваги в системі управління із загальнодержавного рівня на регіональний. У даному контексті особливого значення набуває вдосконалення системи управління регіональними інвестиційними процесами в АПК, в основу якої доцільно покласти механізм інвестиційного партнерства (рис. 2), що сприяло б узгодженню інтересів і дій суб’єктів інвестиційних відносин і отриманню синергійного ефекту по досягненню поставлених цілей щодо формування позитивного іміджу АПК.

Рис. 2. Механізм інвестиційного партнерства в АПК на регіональному рівні

Важливим етапом при управлінні регіональними інвестиційними процесами в АПК є їх дослідження через оцінку інвестиційного клімату, під яким слід розуміти сукупність об’єктивних й суб’єктивних умов, що сприяють або гальмують рух інвестиційних ресурсів та задоволення інвестиційних потреб регіонального АПК. Відповідно в дисертації акцентується увага на доцільності застосування комплексного підходу до оцінки інвестиційного клімату по галузях АПК в розрізі адміністративних районів області за такими параметрами як інвестиційна привабливість, інвестиційна активність, ступінь використання інвестиційної привабливості (рис. 3).

Рис. 3. Структура моделі оцінки регіонального інвестиційного клімату в сільському господарстві

Результати оцінки інвестиційного клімату нададуть можливість приймати більш виважені, науково обґрунтовані рішення при управлінні регіональними інвестиційними процесами в АПК та виборі об’єктів інвестування.

У другому розділі – “Аналіз управління регіональними інвестиційними процесами в АПК” – проаналізовано стан і тенденції розвитку інвестиційних процесів в АПК Вінницької області; оцінено систему управління інвестиційними процесами; здійснено рейтингову оцінку інвестиційної привабливості сільського господарства адміністративних районів області.

Аналіз останніх тенденцій в інвестиційному розвитку АПК Вінниччини показує, що ситуація в області поступово стабілізується, збільшується обсяг капітальних вкладень як у харчовій промисловості, так і в сільському господарстві (рис. 4), але переважно за рахунок власних коштів підприємств-ініціаторів, оскільки іноземних інвесторів особливо сільське господарство поки що не приваблює. Частка держави у структурі капітальних вкладень цієї стратегічно важливої галузі економіки області становить лише 1,5 відсотка. Зазначимо, що обсяг капітальних вкладень у галузь рослинництва становить 12,3% від освоєних інвестицій в основний капітал економіки області, а в галузь тваринництва – лише 1,2 відсотка. Поряд з цим 2,5% освоєно інвестицій на раціональне використання земель, а саме на будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд (1,4%) і рекультивацію земель (1,1%).

Рис. 4. Динаміка капітальних вкладень в основні галузі АПК Вінницької області

При дослідженні рівня управління інвестиційними процесами в АПК Вінницькій області виявлено, що функціональні обов’язки розподілені між трьома структурними підрозділами облдержадміністрації. Ключову роль у системі управління відіграє Головне управління економіки, оскільки при підтримці Управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції забезпечує налагодження контактів із потенційними інвесторами через розробку інвестиційної політики області, різносторонню допомогу суб’єктам інвестиційної діяльності, створення спільних підприємств тощо. Стосовно Головного управління агропромислового розвитку, то в практичній діяльності його функції зводяться лише до пошуку інвестиційних пропозицій саме в сільському господарстві, з подальшою їх передачею до Головного управління економіки.

У 2006 р. одержано 161 інвестиційну пропозицію сільськогосподарських виробників 22 районів Вінницької області: загальна потреба в інвестиційних ресурсах становить 387,4 млн грн, і лише 16,7% з них передбачено забезпечити за рахунок власних коштів підприємств-ініціаторів. Однак враховуючи, що на Вінниччині функціонує понад 2 тисячі аграрних виробничо-господарських формувань, то реальна потреба сільського господарства в інвестиційних ресурсах значно більша ніж наведена.

У роботі запропоновано систему із 47 показників для здійснення комплексної оцінки регіонального інвестиційного клімату сільського господарства, але відсутність деяких статистичних даних по районах Вінницької області унеможливлює на даному етапі таку оцінку. Тому в дисертації наведено рейтингову оцінку лише інвестиційної привабливості сільського господарства, відповідно до якої райони згруповано за рівнем привабливості для потенційних інвесторів (табл. 1).

Таблиця 1

Групування районів Вінницької області за кількісними характеристиками поточного стану інвестиційної привабливості сільського господарства, 2005 р.

Рівень інвестиційної привабливості

сільського господарства району

(середній рівень по області – 1,00) | І група –

високий (більше 1,2) | м. Вінниця, Бершадський р-н, Вінницький р-н,

Калинівський р-н, Козятинський р-н,

Крижопiльський р-н, Липовецький р-н,

Погребищенський р-н, Томашпiльський р-н, Ямпiльський р-н | 10

ІІ група – помірно-підвищений

(від 1,05 до 1,2) | Оратiвський р-н, Пiщанський р-н, Теплицький р-н, Тиврiвський р-н, Тростянецький р-н,

Чечельницький р-н | 6

ІІІ група – середній

(від 0,9 до1,05) | Іллiнецький р-н, Мурованокуриловецький р-н,

Немирiвський р-н, Тульчинський р-н,

Хмільницький р-н, Чернівецький р-н | 6

IV група –низький

(від 0,65 до 0,9) | Барський р-н, Гайсинський р-н, Жмеринський р-н, Могилiв-Подiльський р-н, Шаргородський р-н | 5

V група –

дуже низькій

(менше 0,65) | м. Ладижин, Лiтинський р-н | 2

Всього районів і міст обласного значення | 29

Згідно з даними табл. 1, особливої уваги з боку регіональних органів управління Вінницької області потребують райони четвертої та п’ятої груп, в яких низький та дуже низький рівень інвестиційної привабливості сільського господарства. З цієї причини інвестори відмовляються від пропозицій щодо реалізації інвестиційних проектів підприємств-ініціаторів на цій території.

У третьому розділі – “Удосконалення системи управління регіональними інвестиційними процесами в АПК” – вдосконалено організаційно-економічний механізм управління регіональними інвестиційними процесами в АПК; побудовано організаційну структуру управління інвестиційними процесами в АПК Вінницької області; визначено потребу в інвестиційних ресурсах з урахуванням потенційних можливостей розвитку ринку агропродовольчої продукції Вінницької області; розроблена економіко-математична модель управління регіональними інвестиційними процесами в АПК на основі теорії нечіткої логіки.

В дисертаційній роботі організаційно-економічний механізм управління регіональними інвестиційними процесами в АПК розглядається як сукупність фінансово-економічних та організаційно-правових важелів, які діють в ринковому середовищі й регулюють процес розробки та реалізації інвестиційних рішень, забезпечуючи тим самим узгодження інтересів і дій суб’єктів інвестиційних відносин в регіональному АПК. Ключовим елементом даного механізму є координаційно-регулюючий характер впливу керуючої підсистеми на керовану, що забезпечується за рахунок комплексного використання науково обґрунтованих підходів (стратегічний і синергійний), принципів свободи, відповідальності, справедливості, результативності й ефективності, методів та засобів управління (інформаційно-консультаційний, програмно-цільовий і контрольно-інспекційний) (рис. 5).

Рис. 5. Загальна схема функціонування організаційно-економічного механізму управління регіональними інвестиційними процесами в АПК

Крім того, в дисертації зосереджено увагу на важливості морально-етичної оцінки інвестиційних процесів в АПК, оскільки її ігнорування зумовлює реалізацію принципів економічної ефективності та свободи за рахунок порушення принципу соціальної відповідальності, сутність якого полягає у дбайливому ставленні до природних ресурсів, забезпеченні населення екологічно чистою та якісною продукцією, створенні робочих місць, які відповідають науково обґрунтованим нормативам, тощо. Умовою формування соціально відповідального світогляду, на наш погляд, є перш за все дотримання золотого правила етики – все, що тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, так чиніть їм і ви. Але поряд із роз’яснювальною роботою щодо осмислення суб’єктами інвестиційних відносин необхідності формування соціально відповідального бізнесу, доцільним є доповнення загальноприйнятих показників оцінки ефективності інвестиційної програми (підпрограм, проектів) АПК коефіцієнтом соціальної відповідальності інвестиційної діяльності, який відображає приріст обсягу коштів від реалізації програми, направлених на розвиток соціальної інфраструктури. Застосування показників ефективності сприятиме підвищенню ступеню обґрунтованості і достовірності інвестиційних рішень при управлінні регіональними інвестиційними процесами в АПК.

В основу оцінки впливу результатів інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання галузей регіонального АПК на соціально-економічний розвиток відповідної території доцільно покласти групу економічних, соціальних та екологічних індикаторів. У свою чергу, екологічну оцінку рекомендовано здійснювати з точки зору забезпеченості галузі природоохоронними фондами, частки фінансування екологічної діяльності в структурі фінансових витрат галузі та питомої ваги еродованих сільськогосподарських угідь – для сільського господарства.

Для впорядкування взаємодії структурних елементів організаційно-економічного механізму управління регіональними інвестиційними процесами в АПК та отримання синергійного ефекту по досягнення поставлених цілей, запропоновано до структури агенції регіонального розвитку (АРР) включити департамент з питань управління інвестиційними процесами в АПК (рис. 6).

Місія даного департаменту полягає у формуванні позитивного іміджу регіонального АПК шляхом виконання ряду функцій:

- визначення цілей (завдань) управління інвестиційними процесами в АПК;

- прогнозування розвитку АПК (конкретизація цілей у системі показників);

- планування обсягів і джерел інвестиційних ресурсів для забезпечення простого й розширеного відтворення в АПК;

- організація інвестиційного процесу в АПК, що передбачає узгодження інтересів і дій суб’єктів інвестиційних відносин у межах інвестиційної політики;

- мотивування діяльності суб’єктів інвестиційних відносин в АПК шляхом сприяння у процесі пошуку потенційних інвесторів, супроводу інвестиційних проектів і захисту їх прав в межах чинного законодавства, розробку заходів з підвищення інвестиційної привабливості АПК регіону;

- контроль за процесом реалізації визначених цілей через систематичний моніторинг і відповідні координаційно-регулюючі дії щодо суб’єктів інвестиційних відносин в АПК.

Рис. 6. Проект організаційної структури управління інвестиційними процесами в АПК Вінницької області

Вихідним критерієм визначення потреби в інвестиційних ресурсах на забезпечення розвитку регіонального ринку агропродовольчої продукції взято потенційні можливості виробництва сільськогосподарської продукції та її виробничу собівартість. У даному контексті використано відповідні показники провідних сільськогосподарських підприємств Вінниччини. Таким чином, на території області в перспективі можливо щорічно виробляти до 4 млн т зерна, 5 млн т цукросировини (близько 700 тис. т цукру), 3 млн т картоплі, 0,3 млн т плодів і ягід, до 386 тис. т м’яса та 1440 тис. т молока. Крім того, з урахуванням науково обґрунтованої потреби населення Вінницької області в основних групах агропродовольчої продукції та потенційних можливостей щодо її виробництва, можна стверджувати, що Вінниччина належить до експортно орієнтовного регіону, оскільки має значний експортний потенціал, що є важливим елементом стабілізації регіонального ринку агропродовольчої продукції і підвищення доходів сільськогосподарських виробників.

Відповідно до здійснених розрахунків потреба в інвестиційних ресурсах для забезпечення розвитку галузі рослинництва становить 3360,5 млн грн, а тваринництва – 2182,0 млн грн, що, відповідно, в 11 та 75 раз більше, ніж було інвестовано у 2006 році. Якщо у перспективі буде забезпечено щорічний приріст капітальних вкладень на рівні 30% (для галузі рослинництва) та не менше 60% (для галузі тваринництва), то до 2015 р. можливо задовольнити визначену потребу (рис. 7).

Рис. 7. Прогноз інвестиційного забезпечення потенційного розвитку ринку агропродовольчої продукції Вінницької області

В дисертації розроблено економіко-математичну модель оцінки регіонального інвестиційного клімату сільського господарства з використанням теорії нечіткої логіки, яка використовує поряд з кількісними змінними й лінгвістичні, що визначені нечітко. Це дало можливість включити до моделі ряд макроекономічних показників (рівень тіньової економіки, рівень інфляції, ймовірність виникнення обставин непереборної сили, природні умови, внутрішньополітична ситуація, законодавча ситуація), які також впливають на формування інвестиційного клімату.

Структура моделі на рис. 8 відображає класифікацію показників: {х1, …, х45}, які впливають на оціночний параметр S – інвестиційну привабливість; {х46, х47}, які впливають на оціночний параметр А – інвестиційну активність, та показників, які визначають оціночний параметр Е – ступінь використання інвестиційної привабливості.

Рис. 8. Структура економіко-математичної моделі оцінки регіонального інвестиційного клімату сільського господарства (дерево логічного висновку)

Запропонована структура відповідає 18 співвідношенням, що описують дану модель та необхідні для виконання процедури дефазифікації (отримання результатів моделювання). Для прикладу, наведемо нечіткі логічні рівняння, які відображають співвідношення типу E=fE(A,S), а саме ситуацію значного недовикористання інвестиційної привабливості сільського господарства (формула (1)):

e1(E) = [DH(A) B(S)] [DH (A) Pm (S)] [DH (A) C (S)] [H (A) B (S)]

[H (A) Pm (S)] [C (A) B (S)], (1)

де е1 – вихідний параметр, що характеризує значне недовикористання інвестиційної привабливості сільського господарства; м – квазідзвоноподібна функція належності; DH, B, Pm, C, H – зміни вихідного параметра (терми) щодо його лінгвістичної оцінки; (I – min) і(АБО – max) – операції мінімум та максимум.

Оскільки вихідні параметри моделі носять дискретний характер, то операція дефазифікації зводиться до розв’язання наступного рівняння (формула (2)):

, (2)

де n – кількість дискретних значень змінної Е; Ениж (Еверх) – нижня (верхня) межа діапазону змінної Е; мЕі(Е) – функція належності змінної Е до нечіткого терма Еі.

Запропонована економіко-математична модель може бути адаптована і до інших галузей регіонального АПК. Крім того, на її основі можливе створення системи прийняття та підтримки інвестиційних рішень, яка б допомогла зацікавленим користувачам приймати виважені рішення стосовно доцільності інвестування певних об’єктів у регіоні та координації дій суб’єктів інвестиційних відносин в АПК.

ВИСНОВКИ

Розв’язання важливої проблеми активізації регіональних інвестиційних процесів в АПК зумовило необхідність узагальнення та обґрунтування низки положень теоретичного та методологічного характеру, а також розробки практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення системи управління регіональними інвестиційними процесами в АПК. Проведене дослідження дало змогу зробити наступні висновки:

1. Інвестиційний процес доцільно розглядати в контексті таких суміжних до нього категорій як інвестиційна сфера, інвестиційний ринок, інвестиційний попит та пропозиція, суб’єкти інвестиційних відносин, оскільки це сприятиме комплексній оцінці даної економічної категорії та побудові результативної системи управління регіональними інвестиційними процесами в АПК. Відповідно, інвестиційний процес – це послідовна зміна його стадій (вибір інвестиційної стратегії розвитку, визначення обмежень, формування інвестиційної політики та її моніторинг), що забезпечує рух інвестиційних ресурсів і задоволення інвестиційних потреб суб’єктів інвестиційних відносин.

2. Аналіз теоретичної та прикладної бази щодо активізації інвестиційних процесів в Україні довів необхідність перенесення центру ваги в системі управління інвестиційними процесами в АПК з загальнодержавного рівня на регіональний. Забезпечення результативності даної системи можливе за умов синхронізації дій суб’єктів інвестиційних відносин в АПК, інтеграції їх у єдине ціле (синергійний підхід) та збереженню стійкості системи управління шляхом підтримки необхідного співвідношення між різними її елементами, своєчасного запобігання можливих відхилень від інвестиційної стратегії розвитку регіону (стратегічний підхід). У зв’язку з цим, в основу системи управління регіональними інвестиційними процесами в АПК доцільно покласти механізм інвестиційного партнерства, що сприяло б узгодженню інтересів і дій суб’єктів інвестиційних відносин.

3. Управління регіональними інвестиційними процесами в АПК має спиратися на результати комплексної оцінки інвестиційного клімату галузей регіонального АПК. Обґрунтованим є використання певної системи параметрів: інвестиційного ризику та інвестиційного потенціалу, які формують інвестиційну привабливість певної галузі АПК; інвестиційної активності та ступеня використання інвестиційної привабливості. У свою чергу, регіональний інвестиційний потенціал сільського господарства запропоновано оцінювати за такими напрямками: ресурсний (10 факторних показників), фінансово-економічний (8), зовнішньоекономічний (2), інфраструктурний (20) та інноваційний (4); інвестиційний ризик – за екологічним (3), агроландшафтним (1), фінансово-економічним (5), соціальним (2) та кримінальним (2) напрямками; інвестиційну активність – обсягом капітальних вкладень у сільське господарство регіону та темпами його зміни за певний період; ступінь використання регіональної інвестиційної привабливості сільського господарства – співставленням рівня інвестиційної активності в ньому з рівнем його інвестиційної привабливості.

4. Результати оцінки існуючого рівня управління інвестиційними процесами в АПК Вінниччини показали, що в області функції управління інвестиційними процесами в АПК розподілені між трьома структурними підрозділами облдержадміністрації: Головним управлінням економіки, Головним управлінням агропромислового розвитку і Управлінням міжнародного співробітництва та європейської інтеграції. Але певною мірою відсутність співпраці між ними породжує проблеми неузгодженості інтересів і дій суб’єктів інвестиційних відносин в АПК області.

5. Основою формування позитивного інвестиційного іміджу АПК є створення дієвого організаційно-економічного механізму управління регіональними інвестиційними процесами. Ключовим елементом цього механізму є координаційно-регулюючий характер впливу керуючої підсистеми на керовану, що забезпечується за рахунок використання науково обґрунтованих підходів, принципів, методів та засобів управління.

6. Важливим етапом при управлінні регіональними інвестиційними процесами в АПК є моніторинг регіональної інвестиційної політики. Ця обставина зумовлює доцільність оцінки ефективності регіональної інвестиційної програми (підпрограм, проектів) АПК, за рахунок чого підвищиться ступень обґрунтованості і достовірності інвестиційних рішень при управлінні регіональними інвестиційними процесами. Оцінку впливу інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання галузей регіонального АПК на соціально-економічний розвиток відповідної території рекомендовано здійснювати за певною групою економічних, соціальних та екологічних індикаторів.

7. Для розробки і здійснення єдиної регіональної інвестиційної політики в АПК доречним є включення до організаційної структури агенції регіонального розвитку, яку передбачено створити у Вінницькій області, департаменту з питань управління інвестиційними процесами в АПК, головна місія якого полягала б у формуванні позитивного іміджу даної галузі економіки.

8. У контексті продовольчої безпеки та стабілізації регіонального ринку агропродовольчої продукції важливим є оцінка його потенційних можливостей та розрахунок потреби в інвестиційних ресурсах. Відповідно, планово-розрахункова потреба в інвестиціях для забезпечення розвитку сільського господарства перевищує фактичні данні 2006 р. в 11 раз (для галузі рослинництва) і 75 раз (для галузі тваринництва), і якщо у перспективі буде забезпечено щорічний приріст капітальних вкладень на рівні, відповідно, 30% та 60%, то до 2015 р. можливе задоволення визначеної потреби.

9. Розроблена економіко-математична модель управління регіональними інвестиційними процесами в АПК дає змогу оцінити не тільки зміну умов інвестування при визначених вхідних параметрах, а найголовніше, у випадку несприятливих оціночних результатів забезпечує інформацію про напрямки та межі зміни вхідних параметрів, які приведуть до покращення інвестиційної ситуації в регіональному АПК. Крім того, ця модель може розглядатися як типова для даного класу об’єктів, а розроблена на її базі методологія моделювання може застосовуватись для інших економічних систем, що характеризуються нечітким зв’язком між вхідними і вихідними параметрами, труднощами формалізації факторів впливу та мають можливість залучення експертних знань для побудови моделі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Герасименко Ю.В. Соціальна відповідальність – невід’ємний елемент системи управління інвестиційними процесами в АПК // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – Вип. 208. – Т. 2. – С. 306-310.

2. Герасименко Ю.В. Інформаційно-консультативний метод управління інвестиційними процесами в АПК // Наукові праці Національного університету харчових технологій. – К.: НУХТ, 2005. – Вип. 17. – С. 66-68.

3. Герасименко Ю.В. Формування організаційно-економічного механізму управління інвестиційними процесами в АПК // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2006. – Вип. 97. – С. 203-207.

4. Герасименко Ю.В. Стратегічний підхід як інструмент управління інвестиційними процесами в АПК // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. – Вінниця, 2006. – Вип. 26. – С. 162-170.

5. Герасименко Ю.В. Програмно-цільовий метод управління інвестиційними процесами в АПК // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-тех-нічного університету. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2006. – Вип. 14. – С. 209-212.

6. Герасименко Ю.В. Сутність інвестиційного процесу як економічної категорії // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2007. – Вип. 1. – С. 76-82.

7. Козловський С.В., Герасименко Ю.В. Модель оцінки інвестиційного клімату сільського господарства Вінницької області на основі нечіткої логіки // Вісник Хмельницького національного університету. – 2006. – № 4. – Т. 2. – С. 195-205 (Особистий внесок – розробка методології оцінки інвестиційного клімату в АПК).

Матеріали конференцій:

8. Герасименко Ю.В. Актуальність інноваційно-інвестиційного розвитку АПК // Проблеми забезпечення економічного розвитку підприємств: матеріали Всеукраїнської наукової конференції студентів і молодих вчених. – Донецьк: ДонУЕП, 2005. – Ч. 2. – С. 357-359.

В інших виданнях:

9. Козловський С.В., Герасименко Ю.В. Моделювання інвестиційних процесів в агропромисловому комплексі України: Монографія. – Вінниця: Глобус-Прес, 2007. – 136 с. (Особистий внесок – розкриття сутності інвестиційного процесу як об’єкту моделювання, обґрунтування типології інвестиційного клімату в АПК, розробка економіко-математичної моделі оцінки інвестиційного клімату в сільському господарстві).

Герасименко Ю.В. Управління регіональними інвестиційними процесами в АПК. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Національний аграрний університет, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено дослідженню питань управління регіональними інвестиційними процесами в АПК теоретичного, методологічного і прикладного характеру. Уточнено визначення поняття інвестиційного процесу та інвестиційного клімату, обґрунтовано доцільність і розглянуто теоретичні засади управління інвестиційними процесами в АПК у контексті регіоналізації національного господарства, запропоновано використання комплексного підходу до оцінки інвестиційного клімату по галузях регіонального АПК. Проаналізовано стан і тенденції розвитку інвестиційних процесів в АПК Вінницької області та оцінено рівень управління ними. Удосконалено організаційно-економічний механізм управління регіональними інвестиційними процесами в АПК, визначено критерії проведення моніторингу регіональної інвестиційної політики з урахуванням принципу соціальної відповідальності суб’єктів господарювання та екологізації виробництва, запропоновано проект організаційної структури управління інвестиційними процесами в АПК Вінницької області, визначено і обґрунтовано потребу в інвестиційних ресурсах відповідно до потенційних можливостей розвитку регіонального ринку агропродовольчої продукції, запропоновано економіко-математичну модель управління регіональними інвестиційними процесами в АПК з використанням теорії нечіткої логіки.

Ключові слова: інвестиційний процес, агропромисловий комплекс, інвестиційне партнерство, управління, інвестиційний клімат, організаційно-економічний механізм, організаційна структура управління.

Герасименко Ю.В. Управление региональными инвестиционными процессами в АПК. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 – экономика и управление национальным хозяйством. – Национальный аграрный университет, Киев, 2007.

Диссертация посвящена комплексу вопросов, связанных с управлением инвестиционными процессами в АПК. Для этого подано общую схему инвестиционного процесса и уточнено его суть в контексте таких категорий как инвестиционная сфера, инвестиционный рынок, инвестиционное предложение и спрос, субъекты инвестиционных отношений.

Обоснована целесообразность перенесения влиятельного центра в системе управления инвестиционными процессами с общегосударственного уровня на региональный. При этом обращено внимание на то, что результативность данной системы возможно при условии присвоения ей координационно-регулирующего характера, который бы благоприятствовал интеграции субъектов инвестиционных отношений и формирования положительного инвестиционного имиджа АПК. В связи с этим, в основу системы управления региональными инвестиционными процессами в АПК целесообразно положить механизм инвестиционного партнерства.

Также в роботе предложено использование комплексного подхода к оценке инвестиционного климата в отраслях регионального АПК по таким параметрам как инвестиционная привлекательность, инвестиционная активность, степень использования инвестиционной привлекательности. На примере сельского хозяйства предложено систему из 41 показателя и продемонстрировано прикладной характер данной методики.

Проведено анализ состояния и тенденций развития инвестиционных процессов в АПК Винницкой области, а также уровня управления ими. Выявлено, что наблюдается активизация инвестиционных процессов в данной сфере экономики, но в большей степени за счёт собственных средств предприятий-инициаторов области. Иностранных инвесторов особенно сельское хозяйство пока что не привлекает. Существующая система управления инвестиционными процессами в АПК Винницкой области недостаточно активно используются научно обоснованные подходы, принципы, методы и средства управления, что негативно отображается на имидже данной стратегически важной сферы экономики области.

В диссертационной роботе предложено организационно-экономический механизм управления региональными инвестиционными процессами в АПК, который бы благоприятствовал согласованию интересов и действий субъектов инвестиционных отношений. Ключевым элементом данного механизма является координационно-регулирующий характер влияния руководящей подсистемы на руководимую за счет использования синергического и стратегического подходов, принципов свободы, ответственности, справедливости, результативности, эффективности, методов и средств управления (информационно-консультационный, программно-целевой, контрольно-инспекционный).

Особое внимание уделено важности морально-этической оценке инвестиционных процессов в АПК, потому что её игнорирование приводит к реализации принципов экономической эффективности и свободы субъектов инвестиционных отношений за счет нарушения принципа социальной ответственности. Условием же формирования социально ответственного мировоззрения, по мнению автора, является прежде всего следование библейскому принципу жизни (золотому правилу этики) – во всем, как хотите, чтобы с вами поступали, так поступайте и вы. В данном контексте в сочетании с разъяснительной работой относительно осознания руководителями предпринимательских структур АПК и другими субъектами инвестиционных отношений важности формирования социально ответственного бизнеса; в работе предложено рассчитывать коэффициент социальной ответственности инвестиционной деятельности, который бы дополнил общепринятые показатели оценки эффективности инвестиционной программы (подпрограмм, проектов) АПК.

Оценку влияния инвестиционной деятельности субъектов хозяйствования регионального АПК на социально-экономическое развитие соответственной территории рекомендовано осуществлять за группой экономических, социальных и экологических индикаторов.

С целью формирования позитивного имиджа АПК в диссертации разработан проект организационной структуры управления региональными инвестиционными процессами в АПК, который предусматривает внедрение в структуру агенции регионального развития Винницкой области, департамента по вопросам управления данными процессами.

Исходным критерием определения потребности в инвестиционных ресурсах для обеспечение развития рынка агропродовольственной продукции взято потенциальные возможности производства сельскохозяйственной продукции и её производственная себестоимость. Таким образом, на развитие растениеводства планово-расчётная потребность в инвестициях в основной капитал составляет 3360,5 млн грн, а животноводства – 2182,0 млн грн, что, соответственно, в 11 и 75 раз больше, чем было инвестировано в 2006 году.

Предложена экономико-математическая модель оценки регионального инвестиционного климата в сельском хозяйстве с использованием теории нечеткой логики. Это дало возможность включить в модель ряд макроэкономических показателей (уровень теневой экономики, уровень инфляции, форс-мажорные обстоятельства, природные условия, внутриполитическая ситуация, законодательная ситуация), которые также влияют на формирование инвестиционного климата регионального АПК. Предложенная модель