Міністерство освіти і науки України
Міністерство освіти і науки України
Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського“
Харківський авіаційний інститут”
КРАХМАЛЬОВА Тетяна Ігорівна
УДК | 658.589
МОДЕЛІ ТА МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ інтелектуальною власнІстЮ
у проектах створення авіаційної техніки
05.13.22 – управління проектами та програмами
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук
Харків - 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Національному аерокосмічному університеті
ім. М.Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут”, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор технічних наук, професор
Федорович Олег Євгенович,
Національний аерокосмічний університет
ім. М.Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут”, завідувач кафедри інформаційних управляючих систем.
Офіційні опоненти: - доктор технічних наук, професор
Божко Валерій Павлович,
Національний аерокосмічний університет
ім. М.Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут”,
завідувач кафедри фінансів;
- кандидат технічних наук, доцент
Роговий Антон Іванович,
Національний технічний університет
“Харківський політехнічний інститут”,
доцент кафедри стратегічного управління.
Захист відбудеться “25” січня 2008 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.062.01 у Національному аерокосмічному університеті ім. М.Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут” за адресою: 61070, м. Харків, вул. Чкалова, 17, радіотехнічний корпус, ауд. 232.
З дисертацією можна ознайомитись у науково-технічній бібліотеці Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут” за адресою: 61070, м. Харків, вул. Чкалова, 17.
Автореферат розісланий “ 5” грудня 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради М.О. Латкін
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. У всьому світі інтелектуальна власність служить джерелом додаткового доходу в ході виконання проектів, дає підприємству можливість забезпечити якість і конкурентоспроможність продукції, розширити ринкові можливості, а також запобігти проблемам у результаті суперечок у разі порушення прав інтелектуальної власності через відсутність стратегії їх вирішення. Це особливо важливо у такій наукоємній галузі, як авіабудування. Щороку компанії-лідери авіабудівної галузі, як Boeing і Airbus, одержують сотні патентів на об’єкти інтелектуальної власності (ОІВ), що дає їм можливість виготовляти конкурентоспроможну продукцію, постійно підвищуючи її якість, а також отримувати додатковий економічний ефект від ОІВ (3,78 млрд/рік і 2,53 млрд/рік відповідно). Незважаючи на те, що російські та українські виробники все більше уваги приділяють питанням управління інтелектуальними ресурсами, відсутність моделей організаційного управління та методів оцінки ОІВ робить неможливим залучення додаткових коштів від їх комерціалізації.
Сучасні методи управління процесом створення авіаційної техніки описані у роботах Кривова Г.О., Матвієнка В.А., Резнікова В.А. та інших авторів. В основі інноваційного процесу лежить створення ОІВ шляхом розвитку підприємств інноваційного сектора. Дослідженню цих напрямків присвячені роботи Паладія М.В., Немчина О.Ф., Мокришева В.В. та інших авторів. Проблеми структурування і оцінки ОІВ розглядаються в роботах Зінова В.Г., Цибульова П.М., Мухопада В.І. та інших учених.
Аналіз наукових публікацій свідчить про те, що питання управління інтелектуальними ресурсами в процесі управління інноваційними проектами слабко формалізовані, відсутні методи структурування і оцінки ОІВ для підвищення ефективності проектів. Недостатньо вивченими залишаються питання управління інтелектуальними ресурсами на підприємстві, у тому числі з використанням інформаційних технологій, відсутні моделі створення підрозділу з управління інтелектуальною власністю й патентно-правовими ризиками. Виникають проблеми вибору методів оцінки ОІВ і визначення ціни ліцензії. Існуючі методи керування ризиками проекту не дозволяють ураховувати патентно-правові ризики й не містять типових рішень з ліквідації їх негативних наслідків.
У зв'язку із цим тема дисертації має важливе наукове та прикладне значення, оскільки вона спрямована на розв’язання актуальної науково-прикладної задачі моделювання процесів управління інтелектуальними ресурсами для підвищення ефективності проектів створення нової наукоємної техніки.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, результати яких викладені у дисертації, виконані на кафедрі інформаційних управляючих систем Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "ХАІ" згідно з планом науково-дослідних робіт Міністерства освіти і науки України за держбюджетною темою “Розробка методологічних основ, системних моделей та інтелектуальних інформаційних технологій логістичного управління розподіленими виробництвами та проектами з їх створення” (ДР №0106U001035), у межах Державної комплексної програми розвитку авіабудівної промисловості до 2010 року (затв. Постановою КМУ № 1665-25 від 12.12.2001), Державної програми прогнозування науково-технічного розвитку на 2004-2006 роки (Постанова ВР № 1086 від 25.08.04), Програми заходів щодо завершення вступу України у Всесвітню торговельну організацію (Наказ Президента № 104/2002 від 05.02.2002), Програми інтеграції України до Європейського союзу (Розпорядження КМУ № 111 від 04.03.04), а також для Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (ХДАВП) (м. Харків), ДП завод "Електроважмаш" (м. Харків), ВАТ "Укрнафтохімпроект" (м. Київ) і ТОВ "КБ "Вертикаль" (м. Київ). Особистий внесок автора в перерахованих НДР як співвиконавця полягає в розробці моделей і методів управління інтелектуальною власністю для інноваційних проектів створення нової техніки.
Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є забезпечення ефективного управління інтелектуальними ресурсами проектів створення авіаційної техніки на основі структурування, моделювання і оптимізації об’єктів інтелектуальної власності.
Для досягнення мети дисертаційної роботи необхідно вирішити такі задачі:
1) провести аналіз існуючих методів оцінки інтелектуальних ресурсів у проектах створення нової техніки;
2) класифікувати й структурувати об’єкти інтелектуальної власності;
3) розробити методи визначення вартості, оцінки ефективності й ліцензування об'єктів інтелектуальної власності;
4) сформувати моделі оптимізації для оцінки витрат на створення об’єктів інтелектуальної власності;
5) створити модель організаційного управління інтелектуальними ресурсами;
6) розробити прикладну інформаційну технологію для оцінки і управління об'єктами інтелектуальної власності;
7) впровадити основні положення та результати дослідження у практику управління інтелектуальними ресурсами в проектах створення нової авіаційної техніки.
Об'єкт дослідження - процес управління інтелектуальними ресурсами у проектах створення нової техніки.
Предмет дослідження – моделі, методи й інформаційна технологія оцінки і управління інтелектуальними ресурсами у проектах створення авіаційної техніки.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети, вирішення задач дисертаційної роботи використані: метод системного аналізу для класифікації і структурування об’єктів інтелектуальної власності; теоретико-множинний підхід для множинного подання об’єктів інтелектуальної власності; теорія графів для подання організаційної структури управління об’єктами інтелектуальної власності і структури патентно-правових ризиків; методи математичного моделювання життєвого циклу об’єктів інтелектуальної власності; методи цілочислової оптимізації для визначення раціональних витрат на створення об’єктів інтелектуальної власності; методи дисконтування грошових потоків для оцінки вартості об’єктів інтелектуальної власності; об’єктно-орієнтована інформаційна технологія для аналізу і управління об’єктами інтелектуальної власності.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:
1. Вперше одержано метод управління інтелектуальними ресурсами, оснований на структуруванні та моделюванні об’єктів інтелектуальної власності, який на відміну від існуючих формалізує процес створення, оцінки та комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності, що дозволяє оптимізувати витрати і одержати додатковий грошовий прибуток під час реалізації проекту.
2. Удосконалено метод оцінки вартості об’єктів інтелектуальної власності та ліцензій на основі спільного застосування методів Cash-Flow і дисконтування грошових потоків, за допомогою яких менеджери підприємства можуть визначити економічну ефективність проектів.
3. Удосконалено оптимізаційну модель витрат у проектах створення нової техніки шляхом використання цілочислового програмування, що дозволяє оптимізувати витрати на створення об’єктів інтелектуальної власності.
4. Дістало подальшого розвитку моделювання організаційних структур у частині формування моделі організаційного управління об’єктами інтелектуальної власності, що дозволяє визначити організаційні витрати на управління інтелектуальною власністю у проектах.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані автором теоретичні результати доведені до конкретних інженерних методик, алгоритмів і програм і використовуються:
- при розробці плану управління ОІВ проекту;
- при оцінці економічної ефективності проектів з урахуванням вартості інтелектуальної власності;
- для вдосконалювання бізнес-процесів підприємства шляхом впровадження інформаційних технологій управління об'єктами інтелектуальної власності;
- при виборі ОІВ для ліцензування та визначенні ціни ліцензії;
- для оформлення договірних стосунків між розробником і виконавцем проекту при розрахунку ціни ліцензії на передачу права користування ОІВ;
- при розробці плану управління патентно-правовими ризиками проектів.
Результати дисертації впроваджені на ХДАВП (акт впровадження від 25.07.2007 р.); ДП заводЕлектроважмаш" (акт впровадження від 21.06.2007 р.); ВАТ "Укрнафтохімпроект" (акт впровадження від .06.2007 р.), ТОВ "КБ "Вертикаль" (акт впровадження від 12.07.2007 р.).
Науково-технічний ефект даної роботи полягає в розробці науково-методичного забезпечення для управління інтелектуальними ресурсами проекту в процесі управління вартістю, ліцензування і оцінки об'єктів інтелектуальної власності.
Економічний ефект пов'язаний з підвищенням прибутку підприємства за рахунок залучення додаткових коштів від впровадження та продажу об'єктів інтелектуальної власності й ліцензування.
Соціальний ефект полягає в поліпшенні організації й автоматизації проведення робіт з управління інтелектуальними ресурсами проекту.
Особистий внесок здобувача. Всі основні наукові положення, висновки та рекомендації, викладені в роботі, одержані автором особисто. У публікаціях, написаних у співавторстві, авторові належать такі результати: модель управління проектами авіаційного підприємства [1]; метод комерціалізації ОІВ у процесі виробництва інноваційного продукту [2]; методика та патентна система захисту результатів інноваційних проектів від протиправного використання [3]; метод управління інтелектуальною власністю в процесі управління інноваційними проектами [8]; структура організаційного управління підприємством на основі управління інтелектуальною власністю [9]; прогнозування і аналіз інноваційного бізнесу в Харківському регіоні [10]; моделювання процесів управління інтелектуальною власністю в процесі управління якістю продукції [11]; моделі та методи управління інтелектуальною власністю авіабудівного підприємства [12]; метод управління вартістю проектів на основі оцінки інтелектуальної власності в процесі створення авіаційної техніки [13]; організаційна система управління ОІВ підприємства [14]; оптимізаційні методи оцінки ОІВ проектів створення авіаційної техніки [15]; оцінка ефективності проектів на основі оцінки інтелектуальної власності [16].
Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень за темою дисертації обговорювалися на міжнародних науково-технічних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми створення та використання авіаційної техніки" (м. Харків, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Харківський регіон: пошук стратегії оптимального розвитку" (м. Харків, 2004 р.), 9-й Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми охорони інтелектуальної власності" (м. Алушта, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "ХАІ" (м. Харків, 2005 р.); 17-й Міжнародній науково-практичній конференції "Нові технології в машинобудуванні" (с. Рибаче, 2007 р.), 5-й Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні інформаційні технології в економіці та управлінні підприємствами, програмами та проектами" (м. Алушта, 2007 р.); науковому семінарі кафедри "Інформаційні управляючі системи" Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "ХАІ".
Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 17 наукових праць, з них 7 статей у науково-технічних журналах, 4 статті у збірниках наукових праць, 6 тезисів у матеріалах конференцій.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, 4 розділів, висновків і додатку. Повний обсяг дисертації - 177 сторінок, у тому числі: 41 рисунок за текстом; 12 таблиць за текстом; 13 рисунків на 13 окремих сторінках; 1 таблиця на 1 окремій сторінці, додаток на 4 сторінках, список використаної літератури з 129 найменувань на 14 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність вибраної теми дослідження, сформульовано мету й задачі роботи, зазначений об'єкт, предмет і методи дослідження, описано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок автора у роботах, які виконані в співавторстві, наведено інформацію про апробацію та публікації результатів досліджень.
У першому розділі розглянуто особливості проектної діяльності авіаційного підприємства. Показано, що основні етапи життєвого циклу авіаційної техніки пов'язані зі створенням і використанням об’єктів інтелектуальної власності (ОІВ). Зроблено висновок, що, незважаючи на велику кількість робіт у галузі управління проектами, мало уваги приділяється задачам інтелектуальними ресурсами підприємства, розробці методів оцінки та ліцензування ОІВ проектів з урахуванням патентно-правових ризиків. Тому в роботі проведено дослідження з найбільш істотних аспектів управління ОІВ у проектах створення авіаційної техніки: класифікації та структурування ОІВ у частині формалізованого опису властивостей кожного виду ОІВ; формування постановок задач і моделей оптимізації витрат на створення об’єктів інтелектуальної власності; створення організаційної моделі управління інтелектуальною власністю підприємств; розробки методів оцінки вартості, оцінки ефективності об'єктів інтелектуальної власності і методу оцінки ціни ліцензії на ОІВ.
У другому розділі на основі процесу структурування ОІВ сформовано перелік ОІВ, проведено їхню класифікацію, визначено економічну ефективність й ефект від впровадження ОІВ на підприємстві, надано рекомендації з їх подальшого комерційного застосування в проекті й зниження патентно-правових ризиків проекту (рис. 1). Як вхідні дані процесу використані результати патентних досліджень. Основним результатом проекту є продукт проекту, тобто наукоємна нова техніка, а додатковим результатом - об’єкти інтелектуальної власності.
Спочатку виділені ОІВ підприємства з найбільшою часткою впливу на ефективність проекту, визначені критерії та вимоги, що висуваються, для кожного виду ОІВ. Припустимо, що існує множина інноваційних елементів проекту створення нової техніки . Для кожного з елементів слід визначити, чи є він ОІВ. Деякі елементи множини Q можуть бути віднесені до підмножини Q1 і є ОІВ: , або , де або .
Подамо множину Q у вигляді графа G. Тоді дуги графа утворюють множину критеріїв , за якими визначають належність технічного рішення до множини Q1: . Якщо технічне рішення задовольняє критерій uі, то uі=1, а якщо ні, то uі=0:
(1)
З урахуванням (1) належність технічного рішення до ОІВ визначають як
Відповідно до третього етапу процесу структурування і оцінки ОІВ (рис. 1) розроблено метод визначення економічної ефективності ОІВ (рис. 2).
Суть методу полягає у тому, що на основі визначення сумарних дисконтованих грошових потоків по закінченні терміну дії патенту визначається майбутня приведена вартість. Як грошові потоки використані значення ліцензійних платежів. Як показник економічної ефективності ОІВ вибрана величина кумулятивного чистого грошового потоку (net cash flow) NCF.
Метод визначення економічної ефективності ОІВ дозволяє вибрати з багатьох об'єктів інтелектуальної власності проекту лише ті, прибуток від реалізації яких перевищує витрати на їх створення та впровадження на підприємстві. Однак для вибору найбільш перспективних ОІВ варто провести ретельніший відбір з метою одержання переліку найбільш перспективних об’єктів, ефект від впровадження яких на підприємстві буде максимальним. Тому відповідно до процесу структурування й аналізу ОІВ розроблено метод оцінки ефекту від впровадження ОІВ на підприємстві (рис. 3). Цей метод оснований на тому, що за матеріальну базу для визначення ефекту від впровадження ОІВ прийнято сумарний прибуток, у тому числі економія всіх виробничих ресурсів завдяки використанню ОІВ.
Далі створено модель, яка дозволяє розв'язати задачу максимізації цільової функції, що відповідає найбільш ефективним ОІВ для кожної з вибраних груп, економія від впровадження яких максимальна, а витрати на впровадження мінімальні. Для вирішення задачі пошуку найбільш перспективних ОІВ при обмежених ресурсах проекту, таких, як К - капітальні витрати і U - експлуатаційні витрати під час випуску одиниці продукції, застосовано загальний метод розв'язання задач лінійного програмування на основі симплекс-методу (рис. 3). Тут - капітальні витрати на впровадження ОІВ у виробництво; - витрати на впровадження ОІВ у виробництво; - кількість ОІВ проекту, вибраних для оптимізації.
Розроблено метод визначення ціни ліцензії на основі оцінки розміру збитків патентовласника від протиправного використання ОІВ. Основні етапи розробленого методу оцінки ціни ліцензії показані на рис. 4. У результаті застосування методу ціна ліцензії визначається як середнє значення збитків патентовласника, понесених ним через порушення його виключних прав за час дії ліцензійного договору .
Далі на основі теоретико-множинного подання сформовано структуру патентно-правових ризиків проекту й заходів реагування на них, розроблено метод розв'язання задач вибору заходів зниження патентно-правових ризиків. Для цього побудовано двочастковий граф G (X1,X2), що має множину вершин Кожній вершині присвоюється вага, яка відповідає витратам на здійснення відповідного заходу, а вершині - вага, що дорівнює збиткам від виникнення небажаних наслідків від відповідного ризику. Кожна крива, що з'єднує вершини множин, характеризується ефективністю усунення і-го патентно-правового ризику j-м методом реагування , визначеним для кожного сполучення . Для побудови математичної моделі введемо змінну yіj, яка дорівнює 1, якщо і-й ризик усувається за допомогою j-го методу реагування, і 0 у противному разі: . Це можна використовувати для вибору ефективного методу зниження патентно-правових ризиків: .
Оптимальне розв'язання задачі максимізації відповідає сумі максимальних значень елементів у кожному стовпці матриці , яка характеризує ефективність вживання заходів з усунення патентно-правових ризиків проекту.
У третьому розділі сформовано постановки задач і моделі оптимізації витрат на ОІВ, модель організаційного управління ОІВ і проаналізовано інформаційні потоки для управління інтелектуальною власністю в проектах.
Виділені такі критерії для оцінки витрат на ОІВ:
1. - кількість об’єктів інтелектуальної власності у проекті:
, (2)
де - ОІВ із минулих проектів; - ОІВ, створені у проекті; - ОІВ, придбані для проекту.
2. - додаткові витрати проекту, пов’язані з ОІВ:
, (3)
де - витрати на підтримання існуючих ОІВ, - витрати на створення нових ОІВ, - витрати на придбання ОІВ.
3. - додаткові витрати часу у проекті, пов’язані зі створенням нових ОІВ.
4. - додатковий прибуток від продажу ОІВ:
, (4)
де - прибуток від існуючих ОІВ; - прибуток від створених ОІВ.
Для формування задачі оптимізації витрат на ОІВ введені такі булівські змінні:
- - змінна, пов’язана з використанням або невикористанням ОІВ минулих проектів;
- - змінна, пов’язана зі створенням або нестворенням нових ОІВ;
- - змінна, пов’язана з придбанням або непридбанням ОІВ.
Сформовані такі цільові функції для оптимізації витрат, пов’язаних з ОІВ:
1. Функція, яка характеризує кількість ОІВ проекту:
. (5)
2. Функція додаткових витрат проекту, пов’язаних з ОІВ:
, (6)
де - елементарні додаткові витрати на підтримання існуючих ОІВ; - елементарні додаткові витрати на створення нових ОІВ; - елементарні додаткові витрати на придбання ОІВ.
3. Функція додаткових витрат часу, пов’язаних зі створенням нових ОІВ:
, (7)
де - елементарні додаткові витрати часу на створення нових ОІВ.
4. Функція додаткового прибутку від комерціалізації ОІВ проекту:
, (8)
де - елементарний прибуток від реалізації ОІВ з минулих проектів; - елементарний прибуток від реалізації новостворених ОІВ у проекті.
Як можливі обмеження використані: - мінімально необхідна кількість ОІВ у проекті; - максимально припустимі витрати, пов’язані з ОІВ; - максимально припустимий час, пов’язаний з подовженням проекту через ОІВ.
Сформовані можливі постановки задач оптимізації витрат, пов’язаних з використанням ОІВ. Як приклад розглянемо задачу максимізації додаткового грошового прибутку від використання ОІВ у проекті:
(9)
з урахуванням обмежень:
; . (10)
Для управління ОІВ розроблено організаційну модель відділу управління інтелектуальною власністю, яка враховує функції, структуру та процеси підрозділу підприємства з управління інтелектуальною власністю, що дає можливість уникнути дублювання функцій та ефективно розподілити проектні ресурси.
Для формалізованого подання введено рівні ієрархії структурних елементів підрозділу, які відповідають рівням підпорядкування за посадами (рис. 5). Індекс відповідає першому рівню ієрархії підрозділу управління інтелектуальною власністю - „начальник відділу”; індекс– другому „структурний елемент рівня n – „начальник бюро”; індекс – нижньому рівню ієрархії – структурна одиниця підрозділу – „службовець”:
. (11)
Виділені основні функції підрозділу: U – виявлення і патентування ОІВ; W – ліцензування ОІВ; V – комерціалізація ОІВ. На основі виділених процесів і функцій підрозділу створено математичну модель підрозділу управління об’єктами інтелектуальною власністю.
Замкнутий цикл управління окремою структурною одиницею нижнього рівня ієрархії наведемо у вигляді:
, (12)
де - кортеж функцій, які реалізує співробітник підрозділу;
- реляційний список ресурсів для виконання даної функції;
- реляційний список правил і режимів для виконання даної функції;
- реляційний список показників ефективності виконання даної функції.
Далі здійснено перехід до формального опису структурної одиниці рівня і найвищого рівня :
, (13)
. (14)
З урахуванням (12) – (14) модель підрозділу організаційного управління представимо на рис. 5, де стрілками позначені матеріальні потоки, а - інформаційні потоки.
За допомогою технології бізнес-моделювання розроблені моделі та зв’язки між моделями типового підрозділу управління інтелектуальною власністю, а також модель управління патентно-правовими ризиками проекту й методами їхнього зниження.
Далі розроблено інформаційну базу даних управління ОІВ, що дозволяє здійснювати підтримку прийняття рішень і автоматизувати процеси створення ОІВ, прискорити процес проходження інформаційних потоків і відповідної документації підприємства в електронному вигляді, здійснювати оформлення відповідних договорів, знизити адміністративні витрати підприємства шляхом уніфікації процесів, пов'язаних з управлінням інтелектуальною власністю.
У четвертому розділі розроблені моделі та методи управління інтелектуальною власністю були використані в проекті створення літака Ан-140. Наведено приклади практичного використання одержаних наукових результатів на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві. На основі етапів життєвого циклу проекту зі створення літака Ан-140 виділено задачі управління, ліцензування та комерційного використання об’єктів інтелектуальної власності, проведено оцінку ОІВ розробленими методами. Результати оцінки наведені у табл. 1.
Таблиця 1
Порівняння результатів оцінки ОІВ
Метод розрахунку | Одержаний результат, грн.
Дохідний метод | 1 536
Метод оцінки економічної ефективності ОІВ | 1 570
Метод оцінки ефекту від впровадження ОІВ | 1
Фактичний економічний ефект | 1 560
Через те, що дані під час розрахунку наведені до початку реалізації проекту та завдяки врахуванню патентно-правових ризиків, результати оцінки ОІВ методом визначення економічної ефективності вищі від результатів оцінки дохідним методом на 231 тис. грн. Значення ефекту від впровадження ОІВ на підприємстві, розрахованого методом, розробленим у третьому розділі дисертації, відрізняється від значення фактичного ефекту від впровадження на 130 тис. грн., що робить розроблений метод можливим для застосування при оцінці ОІВ нових проектів.
Розраховано також ціну ліцензії на використання ОІВ відомим методом оцінки (129 ) та також методом розрахунку упущеної вигоди патентовласника, розробленим у третьому розділі (2 грн.). Дані розрахунку наведені у табл. 2.
Таблиця 2
Порівняння результатів оцінки ціни ліцензії
Метод розрахунку | Результат, грн.
Ціна ліцензії шляхом оцінки розміру прибутку ліцензіата | 129 259
Максимальний розмір збитків патентовласника | 2 962
Мінімальний розмір збитків патентовласника | 146 297
Ціна ліцензії на основі розрахунку збитків патентовласника | 1 496
Різниця складає 1 грн., тому для встановлення договірної ціни ліцензії вибираємо найбільше значення на основі результатів розрахунку запропонованим методом.
У Додатку наведені документи, що підтверджують впровадження результатів дисертаційних досліджень.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі вирішено актуальну науково-прикладну задачу моделювання процесів управління інтелектуальними ресурсами для підвищення ефективності проектів створення нової техніки.
Основні наукові та практичні результати, одержані у роботі, полягають у такому:
1. Проведено аналіз інтелектуальних ресурсів як складової частини ресурсів, які є обов’язковим елементом проекту створення наукоємної нової техніки. Проаналізовано існуючі методи оцінки ОІВ.
2. Розроблено метод структурування об’єктів інтелектуальної власності (ОІВ) в частині формалізованого опису властивостей кожного виду об’єктів, що дає змогу формувати споживчу цінність продукції проекту.
3. За допомогою теоретико-множинного подання сформовано класифікацію ОІВ і патентно-правових ризиків проекту, що дозволяє розробити засоби реагування на них.
4. Удосконалено методи оцінки ОІВ шляхом дисконтування грошових потоків, за допомогою яких менеджери підприємства можуть визначити економічну ефективність проектів з урахуванням особливостей управління інтелектуальною власністю, виявити резерви залучення додаткових коштів і надати рекомендації щодо подальшої комерціалізації ОІВ проекту.
5. Сформовано моделі витрат на ОІВ і постановки задач оптимізації, побудовані на основі булівського програмування. Як цільову функцію використано: кількість ОІВ; додаткові грошові витрати, пов’язані з ОІВ; додаткові витрати часу у проекті, додатковий прибуток від використання ОІВ у проекті. Як обмеження використано: мінімально необхідну кількість ОІВ у проекті; максимально припустимі витрати, пов’язані з ОІВ; максимально припустимий час, пов’язані з подовженням проекту через ОІВ. Це дозволяє менеджеру проекту вибрати оптимальний варіант витрат з ОІВ і цим знизити вартість проекту.
6. Розроблена модель підрозділу управління інтелектуальною власністю на основі теоретико-множинного подання організаційної структури, яка, на відміну від існуючих, дозволяє управляти інтелектуальними ресурсами проектів і зменшити негативний вплив патентно-правових ризиків.
7. На основі структурного аналізу розроблено методи визначення економічної ефективності ОІВ і ефекту від впровадження ОІВ у виробництво, які дозволяють оцінити вплив ОІВ на вартість проекту на доінвестиційній стадії та проаналізувати стан справ, що склалися щодо проекту, з урахуванням наявних ОІВ, виявити резерви залучення додаткових коштів шляхом створення та використання ОІВ, надати рекомендації стосовно подальшої комерціалізації ОІВ проекту.
8. Розроблено метод формування критеріїв розрахунку ціни ліцензії на ОІВ і метод ранжування ОІВ з використанням символьної логіки, теорії співвідношення та графів для встановлення терміну дії ліцензійного договору на основі методу Cach-Flow і математичного моделювання.
9. На основі технології бізнес-моделювання ОРГ-Майстер моделі та методи, розроблені у дисертації, інтегровані в інформаційну систему управління авіаційним підприємством. Запропоновано основні етапи та послідовність формування організаційної моделі управління інтелектуальною власністю.
10. Розроблено інформаційну базу даних управління ОІВ, що дозволяє здійснювати підтримку прийняття рішень відносно ОІВ, а також автоматизувати процеси створення ОІВ, прискорити проходження документації в електронному вигляді, здійснювати оформлення відповідних договорів, знизити адміністративні витрати підприємства за допомогою уніфікації операцій щодо ОІВ.
11. Практичне значення наукових результатів підтверджено впровадженням у ряді організацій, діяльність яких пов’язана зі створенням нової наукоємної техніки.
12. Розроблені моделі, методи та програмні засоби можуть бути застосовані при складанні плану управління інтелектуальними ресурсами проекту, при оцінці економічної ефективності проектів з урахуванням вартості інтелектуальної власності.
Практичне використання результатів дисертаційної роботи дозволяє:
- моделювати процеси управління об’єктами інтелектуальної власності;
- підвищити ефективність проектів створення нової наукоємної техніки;
- вдосконалити бізнес-процеси підприємства в частині впровадження інформаційних технологій управління об'єктами інтелектуальної власності.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Науменко П.О., Крахмальова Т.І. Система управління інтелектуальними активами на авіабудівному підприємстві// Технологические системы. – 2004. – №2 (22). – С. 11-14.
2. Науменко П.О., Крахмалёва Т.И. Коммерциализация интеллектуальных активов в процессе развития производства инновационного продукта// Технологические системы. – 2004. – №5-6 (25–26). – С. 15-18.
3. Крахмальова Т.І., Науменко П.О. Патент як інструмент захисту результатів інноваційної діяльності підприємства// Юридичний журнал. – 2004. – №4 (22). – С. 35-37.
4. Крахмалёва Т.И. Инновационный путь развития ХГАПП: 1926–2006// Винахідник і раціоналізатор. –2006. –№9. –С. 35–39.
5. Крахмалёва Т.И. Методология оценки эффективности инновационных проектов с учетом объектов интеллектуальной собственности// Технологические системы. – 2007. – № 2 (38). – С. 12-16.
6. Крахмалёва Т.И. Управление стоимостью инновационного проекта на основе оценки объекта интеллектуальной собственности// Радіоелектронні і комп’ютерні системи. – 2007. – № 2. – С. 120-126.
7. Крахмалёва Т.И. Метод учета объектов интеллектуальной собственности в процессе оценки эффективности инновационного проекта по выпуску авиационной техники //Авиационно-космические технологии. – 2007. – №. 4(40). - С. 87 - 92.
8. Науменко П.О., Крахмалева Т.И. Интеллектуальный капитал в процессе управления инновационными проектами//Открытые информационные и компьютерные интегрированные технологии. – Харьков: Нац. аерокосм. ун-т „ХАИ”, 2004. – Вып. 24. – С. 6-11.
9. Науменко П.О., Крахмалева Т.И. Системы управления предприятием на основе интеллектуальных активов// Открытые информационные и компьютерные интегрированные технологии.– Харьков: Нац. аерокосм. ун-т “ХАИ”, 2005. – Вып. 27. – С. 5–7.
10. Науменко П.О., Крахмалева Т.И. Развитие инновационного бизнеса в Харьковском регионе на основе использования интеллектуальных активов// Открытые информационные и компьютерные интегрированные технологии.– Харьков: Нац. аерокосм. ун-т “ХАИ”, 2005. – Вып. .– С. 121–125.
11. Федорович О.Е., Крахмалева Т.И. Построение модели управления интеллектуальной собственностью как элемента процесса управления качеством и ресурсами инновационных проектов// Открытые информационные и компьютерные интегрированные технологии. – Харьков: Нац. аерокосм. ун-т “ХАИ”, 2007. – Вып. 35. – С. 165–170.
12. Науменко П.О., Крахмалева Т.И. Система генерирования интеллектуальных активов инновационного предприятия// 8–я Междунар. конф. “Актуальные проблемы охраны интеллектуальной собственности. – Алушта, 2004. – С. 55–56.
13. Науменко П.О., Крахмалева Т.И. Коммерциализация интеллектуальных активов в процессе развития производства инновационного продукта// 9–я Междунар. конф. “Актуальные проблемы охраны интеллектуальной собственности”. – Алушта, 2005. – С. 381–386.
14. Науменко П.О., Крахмалева Т.И. Управление инновационной системой авиастроительного предприятия// Междунар. научно-технич. конф. “Авиац.-космич. техника и технология”. – Харьков: Нац. аерокосм. ун-т “ХАИ”, 2005. – С. 30–31.
15. Науменко П.О., Крахмалёва Т.И. Источники формирования инноваций предприятия// Научно-практическая конф. “Харківський регіон: пошук стратегії оптимального розвитку”. – Харьков: ХГНБ им. В.Г. Короленко, 2005. – С. 102 – 107.
16. Малеева О.В., Крахмалёва Т.И. Построение моделей оценки эффективности инновационных проектов в процессе управления ресурсами //5–я Междунар. конф. “Сучасні інформаційні технології в економіці та управлінні підприємствами, програмами та проектами”. – Харків: Нац. аерокосм. ун-т “ХАИ”, 2007. – С. 159 - 160.
17. Крахмалёва Т.И. Управление стоимостью инновационного проекта на основе оценки объекта интеллектуальной собственности// 17–я Междунар. конф. “Новые технологии в машиностроении”.– Харьков: Нац. аерокосм. ун-т “ХАИ”, 2007.- С. 52.
АНОТАЦІЯ
Крахмальова Т.І. Моделі та методи управління інтелектуальною власністю у проектах створення авіаційної техніки. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.22 – управління проектами та програмами. Національний аерокосмічний університет
ім. М.Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут”, Харків, 2007.
Дисертація присвячена вирішенню актуальної науково-прикладної задачі, пов'язаної з моделюванням процесів управління інтелектуальними ресурсами для підвищення ефективності проектів створення нової наукоємної техніки. Розроблено метод управління об’єктами інтелектуальною власністю (ОІВ), оснований на структуруванні ОІВ, який на відміну від існуючих формалізує процес створення, оцінки та комерціалізації ОІВ, що дозволяє оптимізувати витрати і отримати додатковий грошовий прибуток під час реалізації проекту. Удосконалено методи оцінки ОІВ і вартості ліцензій шляхом спільного застосування методів Cash-Flow і дисконтування грошових потоків, за допомогою яких менеджери підприємства можуть визначити економічну ефективність проектів. Дістало подальшого розвитку метод системного моделювання у частині формування моделі організаційного управління об’єктами інтелектуальної власності, що дозволяє виділити організаційну витрати на управління інтелектуальною власністю у проектах. Удосконалено оптимізаційну модель витрат у проектах створення нової техніки шляхом використання цілочислового програмування, що дозволяє оптимізувати витрати на створення об’єктів інтелектуальної власності.
Ключові слова: інноваційний проект, управління інтелектуальною власністю, об'єкт інтелектуальної власності, авіаційна техніка, ліцензійний договір, патент, винахід.
АННОТАЦИЯ
Крахмалева Т.И. Модели и методы управления интеллектуальной собственностью в проектах создания авиационной техники. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.13.22 – управление проектами и программами. Национальный аэрокосмический университет им. Н.Е. Жуковского “Харьковский авиационный институт”, Харьков, 2007.
Диссертация посвящена решению актуальной научно-прикладной задачи, связанной с моделированием процессов управления интеллектуальными ресурсами для повышения эффективности проектов создания новой наукоемкой техники.
В настоящее время интеллектуальная собственность служит источником дополнительного дохода, дает предприятию возможность обеспечить дальнейший рост и сохранить долю рынка продаж наукоемкой техники. Это особенно важно в такой наукоемкой области, как самолетостроение. С использованием структурного анализа разработано формализованное представление ОИС и методов их коммерциализации в проектах создания авиационной техники. На основе теоретико-множественного представления сформированы классификация патентно-правовых рисков проекта и структура методов реагирования на них, дано наглядное представление видов патентно-правовых рисков проекта с помощью теории графов.
Большое внимание в работе уделено задачам управления на предприятии интеллектуальной собственностью при выполнении проектов. Создана организационная модель подразделения управления интеллектуальной собственностью, учитывающая функции, структуру и процессы подразделения управления интеллектуальной собственностью, что дает возможность избежать дублирования функций, эффективно распределить ресурсы проектов.
Разработан метод оценки экономической эффективности ОИС и метод оценки эффекта от внедрения ОИС. С использованием символьной логики, теории соотношений и графов разработан метод формирования критериев расчета цены лицензии на ОИС и метод ранжирования ОИС для установления срока действия лицензионного договора. Разработан метод расчета цены лицензии на основе оценки размера упущенной выгоды патентообладателя в результате противоправного использования ОИС.
Сформированы модели затрат на ОИС и постановки задач оптимизации, построенные на основании булевого программирования. В качестве целевой функции использованы: количество ОИС; дополнительные денежные затраты, связанные с ОИС; дополнительные затраты времени в проекте; дополнительная прибыль от использования ОИС в проекте. В качестве ограничений использованы: минимально необходимое количество ОИС в проекте; максимально допустимые затраты, связанные с ОИС; максимально допустимое время, связанное с продлением проекта из-за ОИС. Это позволяет менеджеру проекта выбрать оптимальный вариант затрат на ОИС и тем самым снизить стоимость проекта.
В работе получены следующие основные научные результаты:
1. Впервые разработан метод управления интеллектуальными ресурсами, основанный на структурировании и моделировании объектов интеллектуальной собственности, который в отличие от существующих формализует процесс создания, оценки и коммерциализации объектов интеллектуальной собственности, что позволяет оптимизировать расходы и получить дополнительный денежный доход при реализации проекта.
2. Усовершенствован метод оценки стоимости объектов интеллектуальной собственности и стоимости лицензий путем совместного применения методов Cash-Flow и дисконтирования денежных потоков, с помощью которых менеджеры предприятия могут определить экономическую эффективность проектов.
3. Усовершенствована оптимизационная модель затрат в проектах создания новой техники на основе применения метода целочисленного программирования, что позволяет оптимизировать затраты на создание объектов интеллектуальной собственности.
4. Получило дальнейшее развитие моделирование организационных структур в части формирования модели организационного управления объектами интеллектуальной собственности, что позволяет выделить организационные затраты на управление интеллектуальной собственностью в проектах.
Полученные научные результаты можно использовать для управления интеллектуальными ресурсами в проектах создания новой техники в аэрокосмической, энергомашиностроительной, нефтеперерабатывающей и других отраслях народного хозяйства Украины.
Ключевые слова: инновационный проект, управление интеллектуальной собственностью, объект интеллектуальной собственности, авиационная техника, лицензионный договор, патент, изобретение.
ABSTRACT
Krakhmalyova T.I. Models and methods of intellectual property management in the projects of aviation technique creation. – Manuscript.
Dissertation for obtaining candidate scientific degree on speciality 05.13.22 – project and program management. National Aerospace University “Kharkiv Aviation Institute”, Kharkiv, 2007.
The dissertation is devoted to the solution of the actual scientific problem connected with the modelling of intellectual resource management processes for increasing the effectiveness of the new high technology technique creation projects. The method of intellectual property object (IPO) control based on IPO structurization has been developed. It differs from the existing ones by formalization of IPO creation, evaluation and commercialization processes that allow to optimize the expenses and obtain the additional cash profit during the project realization. The methods of IPO and license price evaluation have been updated due to combined use of Cash-Flow and discounting of cash flow methods, by means of which the enterprise managers can define the economic project effectiveness. The method of system modelling in the part of IPO organization management model formation that makes possible to outline the organization expenses on intellectual property management in the projects has obtained the further development. The optimization model of expense in the projects of innovation technique creation has been improved due to integral-valued programming that makes possible to optimize the expenses on IPO creation.
Key words: innovation project, intellectual property management, intellectual property object, aviation technique, license agreement, patent, invention.
Відповід. за випуск М.О. Латкін
Підписано до друку 15.11.2007
Формат 60х90/16. Папір. офс. № 2. Офс. друк.
Обл.-вид. арк. 1,2. Наклад 100 прим. Замовлення № 532
Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського “ХАІ”
61070, Харків-70, вул. Чкалова, 17
Видавничий центр “ХАІ”
61070, Харків-70, вул. Чкалова, 17
