НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Мокрієв Максим Володимирович

УДК 65.012.45:331.108:63111

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ АПК

08.00.03 – економіка та управління національним господарством

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ–2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник – | кандидат економічних наук, доцент Швиденко Михайло Зиновійович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри інформаційних систем у менеджменті

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор, членкор УААН
Кропивко Михайло Федорович,
ННЦ “Інститут аграрної економіки” УААН, завідувач відділу організації і інформатизації управління у сільському господарстві | кандидат економічних наук, доцент
Криворучко Іван Митрофанович,
Українська академія аграрних наук,
начальник відділу наукового забезпечення трансферу інновацій

Захист відбудеться “18” жовтня 2007 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к.28

Автореферат розісланий “17” вересня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.І. Балановська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інноваційний розвиток агропромислового комплексу (АПК) України потребує висококваліфікованих кадрів аграрного спрямування, підготовку яких покликана забезпечити система аграрної освіти України. В цій специфічній та трудомісткій сфері діяльності, де сконцентровані потужні людські та фінансові ресурси, відбувається підготовка нових професійних кадрів, ведуться наукові розробки, формується людський капітал.

Ринкова економіка висуває перед вищими навчальними закладами все нові специфічні вимоги до спеціалізації та якості кадрового потенціалу залежно від попиту на професії та зумовлює появу між ними конкуренції.

В Україні нині підготовкою та підвищенням кваліфікації аграрних кадрів займаються двадцять один вищий навчальний заклад аграрної освіти III-IV рівнів акредитації та близько ста двадцяти навчальних закладів I-II рівнів акредитації. Серед них, за даними звітності 2-3НК 2006 року, тільки у вищих навчальних закладах аграрної освіти III-IV рівня акредитації навчається майже 150 тис. студентів, зокрема на освітньо-кваліфікаційному рівні “бакалавр” їх близько 111,5 тис., а на освітньо-кваліфікаційному рівні “магістр” – понад 7,5 тис. У вищих навчальних закладах аграрної освіти III-IV рівнів акредитації працюють понад 11 тис. науково-педагогічних працівників. На цьому тлі актуальною вбачається проблема підвищення ефективності управління аграрними вищими навчальними закладами (тобто системою аграрної освіти) як однієї з можливостей зробити ці заклади більш конкурентоспроможними. Актуальності даному напряму дослідження додає також рішення державних органів про реорганізацію вищої освіти України відповідно до вимог Болонської угоди, а також закони України, спрямовані на інформатизацію суспільства та його діяльності. Одним з оптимальних шляхів вирішення цієї проблеми є розробка автоматизованих систем інформаційного забезпечення управління аграрними вищими навчальними закладами на базі новітніх досягнень науково-технічного прогресу, що вписується в законодавчо окреслені напрями створення інформаційного суспільства, затверджені в законі України “Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки” від 9 січня 2007 року.

Слід зазначити, що методологічні, методичні та прикладні питання формування кадрового потенціалу та його відтворення в ринкових умовах та під час економічних криз були і залишаються предметом наукових досліджень. Вагомий внесок у розробку визначених питань зробили такі вчені-економісти минулого як В.І.Вернадський, М.І.Туган-Барановський, С.Г.Струмілін; сучасні українські та зарубіжні вчені – Л.І.Абалкін, Н.А.Балтачеєва, Г.С.Беккер, М.Д.Виноградський, В.П.Галушко, Є.С.Гнєд, С.А.Губка, О.Д.Гудзинський, Й.С.Завадський, М.Зирянов, Пітер Е.Ленд, З.П.Румянцева, П.Т.Саблук, П.Самуельсон, О.В.Ульянченко, Г.М.Устінова, А.В.Шегда, С.В.Шекшня, Г.В.Щекін, П.А.Щербаков та інші. Всі вони відзначають важливу роль системи освіти в процесі формування кадрового потенціалу.

У рамках вирішення існуючої проблеми деякі системи інформаційного забезпечення вже є розроблені та впроваджені в практику управління вищими навчальними закладами. Розрізняють два класи систем інформаційного забезпе-чення аграрної освіти: а) системи інформаційного забезпечення організації навчально-наукового процесу та управління діяльністю окремого вищого навчального закладу; б) системи інформаційного забезпечення управління системою аграрної освіти.

Проте, саме перший клас таких систем достатньо напрацьований та представлений різноманітністю програмного забезпечення. В той же час другий клас систем інформаційного забезпечення є більш складним та таким, що не має закінчених наукових досліджень. Таким чином, актуальність вибору теми дослідження зумовлюється: потребою надати системі управління аграрною освітою України нових сучасних рис, які підвищать конкурентоспроможність аграрних вищих навчальних закладів; економічною важливістю створення методології проектування таких великих систем інформаційного забезпе-чення; зростанням ролі підготовки конкурентоспроможних фахівців аграр-ного профілю; підвищенням ролі інформації та інформаційних технологій в суспільному житті.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося у відповідності з науково-дослідною тематикою кафедри інформа-ційних систем у менеджменті Навчально-наукового інституту бізнесу Націона-льного аграрного університету за темами ”Розробка та впровадження інформаційної системи управління аграрними вищими навчальними закладами України” (номер державної реєстрації 0199U002581) та “Розробити автоматизовану систему моніторингу навчально-виховного процесу у вищих аграрних закладах освіти III-IV рівня акредитації” (номер державної реєстрації 0101U001701).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в розробці теоретичних, методичних та прикладних питань удосконалення системи інформаційного забезпечення управління вищими навчальними закладами аграрної освіти України, як вагомого інструменту в процесі формування кадрового потенціалу АПК. Тому у відповідності з метою були поставлені такі завдання дослідження:

проаналізувати сучасний стан інформатизації управління аграрною освітою та обґрунтувати необхідність підвищення ефективності інформаційного забез-печення аграрної освіти, як складової формування кадрового потенціалу АПК;

розробити концептуальні положення створення системи інформаційного забезпечення управління аграрною освітою України;

створити модель ефективного інформаційного забезпечення менеджменту на основі новітніх інформаційних технологій;

розробити механізм впровадження нової системи інформаційного забезпечення для реалізації створеної моделі;

запропонувати методи та відповідний інструментарій для проведення управлінцями оперативного аналізу діяльності системи аграрної освіти.

Об'єктом дослідження є система інформаційного забезпечення управління аграрною освітою України. Поглиблені дослідження здійснені на матеріалах звітності вищих навчальних закладів аграрної освіти III-IV рівнів акредитації.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та організаційно-практичних проблем формування системи інформаційного забезпе-чення менеджменту аграрною освітою з використанням новітніх інформаційних технологій.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаці-йного дослідження є діалектичний метод наукового пізнання, системний підхід, загальнонаукові методи, принципи та прийоми, які застосовувалися в процесі проведення дослідження

У роботі використано: системно-структурний аналіз (при дослідженні особли-востей та стану інформатизації управління аграрною освітою та аналізі ринку програмних продуктів), SWOT-аналіз (при визначення напрямів удосконалення існуючої системи управління аграрною освітою), метод аналогії (при визначенні можливого програмного забезпечення для системи інформаційного забезпечення), функціонально-цільовий підхід (при розробці принципових підходів до формування інформаційного простору менеджменту кадрового потенціалу АПК), метод синтезу (при визначенні функціонування запропонованих підсистем єдиної системи інформаційного забезпечення), емпіричний метод впровадження результатів у практичну діяльність (при впровадженні окремих розділів дослідження у безпосередню діяльність фахівців управління аграрної освіти).

Наукова новизна одержаних результатів. Результати, які відображають наукову новизну дослідження, становлять особистий науковий внесок здобувача та виносяться на захист, такі:

вперше:

здійснена наукова розробка моделі системи інформаційного забезпечення формування кадрового потенціалу АПК на основі новітніх інформаційних технологій, яка включає методики збору, передачі та взаємовикористання даних в електронному документообігу між суб'єктами управління (C.10-11);

удосконалено:

концептуальні положення створення системи інформаційного забезпечення підготовки кадрів АПК в рамках вищої аграрної освіти, як однієї з найважливіших частин формування кадрового потенціалу, що базуються на принципах відкритості, інтегрованості, масштабованості, платформонезалежності, адаптованості, розширюваності та локалізації (C.9);

механізм поетапної реалізації концептуальних положень, що дає можливість зменшити видатки на навчання персоналу при роботі з новим управлінським інструментарієм, а також поступових фінансових інвестицій на створення запропонованої системи інформаційного забезпечення (C.9-10);

комплексне інформаційно-програмне забезпечення для всебічного розгляду та аналізу діяльності аграрних ВНЗ та контролю за станом підготовки кадрів АПК. Взаємопроникнення елементів системи інформаційного забезпечення дає можливість одноразово введені дані використовувати різнопланово та в різних частинах системи).

дістали подальший розвиток:

теоретико-методичні аспекти місця та ролі системи інформаційного забезпечення в управлінні формуванням кадрового потенціалу, його вплив на ефективність управління за рахунок використання новітніх інформаційних технологій. Визначено, що удосконалена система інформаційного забезпечення впливає на посилення властивостей економічної інформації – вчасність, достовірність, повноту та регулярністьС.5)

методика визначення специфічних зв'язків основних частин системи інформаційного забезпечення, яка дає можливість реалізувати взаємовплив трьох складових підсистем (документообіг, моніторинг діяльності, інтернет-представництво) та використання кожною з них інформації, створеної в інших підсистемах та збереженої в єдиному сховищі даних);

методичні підходи до аналізу звітних даних на основі розробленого інструментарію системи інформаційного забезпечення, які дозволяють швидко та ефективно створювати аналітичні звіти для поглибленого управлінського аналізу);

Практичне значення одержаних результатів. Проведені теоретичні дослід-ження стали основою для розробки низки прикладних програм, підсистем та наукових рекомендацій. До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать: нова концепція створення та функціонування системи інформаційного забезпечення управління формуванням кадрового потенціалу АПК, яка базується на використанні новітніх інформаційних технологій; рекомендації щодо розвитку інформаційної інфраструктури системи управління формуванням кадрового потенціалу АПК на основі реалізації запропонованої інформаційно-аналітичної структури, що сприяє забезпеченню системності та удосконаленню інформаційної взаємодії всіх суб'єктів системи формування кадрового потенціалу; практична реалізація інформаційного забезпечення управління через програмно-прикладний інструментарій.

Результати дослідження передано Міністерству аграрної політики України, де вони використовуються Департаментом аграрної освіти, науки та дорадництва (довідка № 18-1-1-13/1174 від 11.10.2006 р.). Також результати прийняті до практичного використання Науково-методичним центром аграрної освіти (довідка № 128/405 від 13.10.2006 р.); в навчальному процесі кафедрою інформаційних систем у менеджменті Національного аграрного університету, зокрема при викладанні дисциплін „Бази даних та СУБД”, „Комп'ютерні технології в економічних системах” студентам економічного факультету та факультету аграрно-го менеджменту (довідка від 20.09.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самості-йного наукового дослідження. Одноосібно опубліковані наукові праці містять положення, висновки та пропозиції, сформовані особисто здобувачем наукового ступеня, і відображають конкретний особистий внесок здобувача у вирішення проблеми інформаційного забезпечення управління формуванням кадрового потенціалу АПК.

Апробація результатів дисертації. Наукові положення основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на науково-практичній конференції “Проблеми соціально-економічного розвитку села та шляхи їх вирішення” (м. Київ, НАУ, 2 квітня 2004 р.); Всеукраїнській конференції “Розвиток аграрного ринку та продовольча безпека України” (м. Київ, НАУ, 8-9 квітня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 55-річчю економічного факультету та 10-річчю факультету аграрного менеджменту НАУ “Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України” (м. Київ, НАУ, 5-6 жовтня 2006 р.).

Публікації. За основними результатами дослідження опубліковано 4 наукові праці (в тому числі 3 одноосібні) у фахових виданнях загальним обсягом 1,56 друк. арк.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Основний зміст дисертаційної роботи викладено на 163 сторінках комп'ютерного тексту. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Список використаних джерел включає 161 найменування. Дисертаційна робота містить 22 таблиці, 28 рисунків та 4 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну отриманих результатів, розкрито практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретичні аспекти створення інформаційного забезпечення при формуванні кадрового потенціалу АПК” розглянуто поняття кадрів та кадрового потенціалу АПК, сутність його формування. Визначено, що одним з основних напрямів цього процесу є підготовка висококваліфікованих спеціалістів аграрного профілю з вищою освітою. Показано, що ефективність формування кадрового потенціалу безпосередньо залежить від управління даним процесом. В дисертації приділяється увага особливостям управління освітніми установами та системою аграрної освіти, ефективному формуванню кадрового потенціалу АПК, розглянуто спектр понять системи управління з метою виділення напрямів удосконалення її ефективності. Всі визначені підходи об'єднані в один та представлені на схемі (рис.1). Схема доповнена відповідними вхідними та вихідними ресурсами, притаманними системі вищих навчальних закладів аграрної освіти.

Проведений аналіз об'єкта дослідження показав, що роль галузевої освіти в процесі формування кадрового потенціалу АПК беззаперечно є однією з най-важливіших, оскільки саме в сфері освіти відбувається підготовка нових високо-кваліфікованих кадрів, які покликані поставити розвиток АПК на новий науково-обґрунтований рівень. При цьому чільне місце в даному процесі належить менеджменту (системі управління підготовкою кадрів АПК, складовій частині менеджменту формування кадрового потенціалу). З огляду на це приймемо, що вся сукупність державних аграрних вищих навчальних закладів України на чолі з Департаментом аграрної освіти, науки та дорадництва є великою організаційною структурою з підрозділами по всій країні, організацією корпоративного типу з максимальним наближенням до поняття концерну. Іншими словами, всю систему аграрної освіти для процесу дослідження та аналізу ми можемо представити у вигляді корпоративного багатофункціонального об'єкта невиробничої сфери.

Аналіз існуючої організації системи управління подібними структу-рами показав, що одним з кращих варіантів забезпечення ефективності управління є вдосконалення та автоматизація інформаційних потоків, що надходять до органів управління.

В сучасних умовах прийняття управлінських рішень нерозривно пов'язане з інформаційним забезпеченням. При ефективній інформаційній підтримці управління стає науково-обґрунтованим, зменшується частка інтуїтивності в підходах до управління, не виключаючи моменту творчості менеджера як особистості.

Використання сучасних інформаційних технологій дозволяє не лише автоматизувати окремі процеси управління, але й оперативно отримувати, коригувати, аналізувати інформацію та так само оперативно напрацьовувати і передавати управлінські рішення. Особливо це гостро необхідно для великих організацій, розгалужених територіально.

Рис.1. Схема структури управління системою ВНЗ аграрної освіти

Аналіз сучасного стану інформаційних технологій показав велику різно-манітність технологічних підходів до автоматизації системи управління. Але при цьому не існує готового рішення, яке можна відразу впровадити. Системи інформаційного забезпечення управління, які розроблені для інших галузей невиробничої сфери, без модифікації не підходять для сфери аграрної освіти. Все це зумовлене особливостями функціонування освіти.

Є багато інструментальних технологічних рішень, на основі яких можна розробити власну автоматизовану систему інформаційного забезпечення, яка буде враховувати особливості керованого об'єкта. Залежно від функціональних потреб така система може автоматизувати частину поточних (“рутинних”) задач, і надати керівникам багатофункціональну інформаційну систему підтримки прийняття управлінських рішень. Для цього використовуються підходи створення: інтегрованого електронного офісу; систем групового програмного забезпечення; систем управління документообігом; систем обробки даних; систем підтримки прийняття рішень; систем, інтегрованих з web-середовищем.

Базуючись на висновках проведеного дослідження, доцільно далі підвищувати ефективність управління аграрною освітою, як важливою частиною при формуванні кадрового потенціалу АПК, на основі застосування новітніх інформаційних технологій. Враховуючи досвід впровадження подібних систем в інших галузях народного господарства, потрібно вдосконалити ці технології та адаптувати їх до застосування в сфері аграрної освіти.

У другому розділі “Сучасний стан та особливості побудови системи інформаційного забезпечення формування кадрового потенціалу АПК” здійснено аналіз системи аграрної освіти, як важливої частини системи формування кадрового потенціалу АПК, який свідчить, що для процесу підготовки нових спеціалістів та перепідготовки кадрів аграрної сфери в Україні витрачається тільки на вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації понад 559 млн. грн. (за даними рейтингу 2005 року), з них 315,8 млн. грн. є коштами державного бюджету, що складає 56,5% від загального фінансування. Узагальнені дані щодо кількості підготовки кадрів в аграрних вищих навчальних закладах в динаміці наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Показники підготовки кадрів ВНЗ III-IV рівнів акредитації

Показники | 2004р. | 2005р. | 2006р. | Відношення | 2005р. до 2004р., % | 2006р. до 2005р., % | 2006р. до 2004р., % | Кількість студентів денної форми навчання | 72458 | 72560 | 77835 | 100,14 | 107,27 | 107,4 | Кількість студентів заочної форми навчання | 60769 | 67261 | 71556 | 110,68 | 106,39 | 117,8 | Прийнято студентами денної форми навчання | 30253 | 31310 | 32955 | 103,49 | 105,25 | 108,9 | Прийнято студентами заочної форми навчання | 21193 | 22876 | 24279 | 107,94 | 106,13 | 114,6 | Кількість випускників денної форми навчання | 22550 | 23783 | 26630 | 105,47 | 111,97 | 118,1 | Кількість випускників заочної форми навчання | 19222 | 21234 | 24093 | 110,47 | 113,46 | 125,3 | Кількість випускників денної форми навчання, які отримали направлення на роботу | 8214 | 7787 | 7583 | 94,8 | 97,38 | 92,3 | Конкурс на 1 місце на денну форму навчання (молодші спеціалісти, бакалаври, спеціалісти ветеринарної медицини) | 0,69 | 0,67 | 0,66 | 97,1 | 98,5 | 95,7 | Розраховано за даними звітної форми 2-3НК Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва Міністерства аграрної політики України

Як свідчать дані з працевлаштування випускників, після закінчення навчання з цих ВНЗ працевлаштовуються за фахом в середньому 38%, а в динаміці за останні 5 років цей показник далі знижується (рис. 2.).

Дані розрахунки показують, що управління процесом формування кадрового потенціалу АПК потребує удосконалення та більш істотної інформаційної підтримки.

В процесі дослідження проаналізовано поточний стан та перспективи розвитку інформатизації аграрної освіти. Визнано задовільним стан процесу кількісного наповнення комп'ютерною технікою як системи менеджменту, так і навчального та наукового процесів. Так, статистичний аналіз показує, що за 2000-2005 рр. кількість машин в парку комп'ютерів, які використовуються в навчальному процесі вищих навчальних закладів аграрної освіти, зросла на 4422 одиниць, або в 3 рази. Причому це не просто збільшення кількості, адже при цьому спостерігається і збільшення цього показника на сто студентів (при одночасному збільшенні числа студентів). Аналіз даного показника в розрізі ВНЗ наведено в табл. 2.

Рис.2. Динаміка та вирівнювання питомої ваги працевлаштованих випускників вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації

Розраховано за даними щорічного рейтингу, який проводиться Департаментом аграрної освіти, науки та дорадництва Міністерства аграрної політики України

Таке зростання комп'ютерного парку вищих навчальних закладів свідчить про підвищення готовності аграрної сфери до переходу на нові ступені інформаційного розвитку. Адже, при поточному рівні – більшість з цих комп'ютерів використо-вується менш кваліфіковано та недостатньо ефективно. Все це потребує невідкладного вирішення проблем підвищення ефективності управління аграрною освітою та коригування стихійного розвитку і спрямування його в прогнозоване русло.

Аналіз існуючого програмного забезпечення в Департаменті аграрної освіти, науки та дорадництва Міністерства аграрної політики показав, що певні процеси інформатизації вже відбуваються. В основному вони стосуються навчального та наукового процесів. З аналізу документопотоків, який проводився методами спостереження, безпосереднього опитування спеціалістів, шляхом бесід та консультацій, видно, що спеціалісти управління аграрною освітою перевантажені інформаційними повідомленнями, їх опрацюванням та передачею до вищих навчальних закладів. Крім того, багато часу у працівників займає рутинна технічна робота, яка вимагає також значної кількості витратних матеріалів: паперу, картриджів тощо. Зокрема, великі затрати часу та матеріалів припадають на підготовку звітних форм 5-ВО, 7-А, 8-Д та ін. Опитування показало, що така робота займає 25% робочого часу. Також аналіз показав, що близько 10-15% часу спеціалістів управління витрачається на телефонні роз'яснення інструкцій та розпоряджень, на відправлення та прийом факсимільних повідомлень.

Проведений в процесі дослідження SWOT-аналіз показав, що напрямок удосконалення інформаційного забезпечення управління аграрною освітою є одним з пріоритетних.

Виходячи з цього, нами запропоновано новий підхід до визначення основних концептуальних питань створення системи інформаційного забезпечення менеджме-нту аграрної освіти. Основними принципами її побудови є: відкритість, інтегро-ваність, масштабованість, платформонезалежність, адаптованість, розширюваність, локалізація.

Таблиця 2

Використання комп'ютерної техніки в аграрних ВНЗ III-IV рівнів акредитації

ВНЗ | 2000 р. | 2005 р. | 2005 р. до 2000 р. | Кількість ПК, які використовуються в навчальному процесі, всього | Загальна кількість студентів, форма денна | Кількість ПК в розрахунку на 100 студентів, шт | Кількість ПК, які використовуються в навчальному процесі, всього | Загальна кількість студентів, форма денна | Кількість ПК в розрахунку на 100 студентів, шт | Збільшення кількості ПК, шт | Збільшення кількості ПК, % | Збільшення кількості ПК в розрахунку на 100 студентів, шт | Збільшення кількості ПК в розрахунку на 100 студентів, %

Білоцерківський ДАУ | 285 | 3780 | 7,5 | 605 | 4439 | 13,6 | 320 | 212,3 | 6,1 | 180,8 | Вінницький ДАУ | 184 | 2441 | 7,5 | 265 | 3897 | 6,8 | 81 | 144,0 | -0,7 | 90,2 | Державний АЕУ | 197 | 3597 | 5,5 | 341 | 4972 | 6,9 | 144 | 173,1 | 1,4 | 125,2 | Дніпропетровський ДАУ | 315 | 3150 | 10,0 | 538 | 3970 | 13,6 | 223 | 170,8 | 3,6 | 135,5 | Луганський НАУ | 252 | 3984 | 6,3 | 1155 | 6604 | 17,5 | 903 | 458,3 | 11,2 | 276,5 | Львівська НАВМ | 105 | 2079 | 5,1 | 154 | 2612 | 5,9 | 49 | 146,7 | 0,8 | 116,7 | Львівський ДАУ | 206 | 2629 | 7,8 | 423 | 3587 | 11,8 | 217 | 205,3 | 4,0 | 150,5 | Миколаївський ДАУ | 109 | 1986 | 5,5 | 529 | 3201 | 16,5 | 420 | 485,3 | 11,0 | 301,1 | НАУ | 653 | 8369 | 7,8 | 1318 | 9398 | 14,0 | 665 | 201,8 | 6,2 | 179,7 | Одеський ДАУ | 151 | 2934 | 5,1 | 565 | 2915 | 19,4 | 414 | 374,2 | 14,2 | 376,6 | Подільський ДАТУ | 212 | 2309 | 9,2 | 453 | 3457 | 13,1 | 241 | 213,7 | 3,9 | 142,7 | Полтавська ДАА | 223 | 2201 | 10,1 | 372 | 4139 | 9,0 | 149 | 166,8 | -1,1 | 88,7 | ПФ "Кримський АТУ" НАУ | 115 | 2305 | 5,0 | 262 | 2999 | 8,7 | 147 | 227,8 | 3,7 | 175,1 | Сумський НАУ | 396 | 4069 | 9,7 | 638 | 6756 | 9,4 | 242 | 161,1 | -0,3 | 97,0 | Таврійська ДАТА | 280 | 2664 | 10,5 | 441 | 3841 | 11,5 | 161 | 157,5 | 1,0 | 109,2 | Уманський ДАУ | 201 | 2105 | 9,5 | 246 | 3274 | 7,5 | 45 | 122,4 | -2,0 | 78,7 | Харківська ДЗВА | 54 | 1606 | 3,4 | 157 | 2642 | 5,9 | 103 | 290,7 | 2,6 | 176,7 | Харківський НАУ | 143 | 2887 | 5,0 | 315 | 3448 | 9,1 | 172 | 220,3 | 4,2 | 184,4 | Харківський НТУСГ | 167 | 2977 | 5,6 | 353 | 3714 | 9,5 | 186 | 211,4 | 3,9 | 169,4 | Херсонський ДАУ | 132 | 2324 | 5,7 | 237 | 2517 | 9,4 | 105 | 179,5 | 3,7 | 165,8 | Сума по всім ВНЗ | 4380 | 60396 | 7,3 | 8802 | 82382 | 10,7 | 4422 | 201,0 | 3,4 | 147,3 | Розраховано за даними щорічного рейтингу, який проводиться Департаментом аграрної освіти, науки та дорадництва Міністерства аграрної політики України

Визначення стану розвитку системи інформаційного забезпечення управління аграрною освітою створює передумови до її поступового вдосконалення. Важливим при цьому також є поступовість переходу персоналу від ручної обробки даних до автоматизованої. Автором розроблено та запропоновано три основних етапи створення даної системи.

Перший етап передбачає створення системи інформаційного забезпечення на основі загальних програмних пакетів електронного офісу, з передачею інформації загальнодоступними каналами Інтернет.

Другий етап передбачає створення сховища даних звітної інформації з напівавтоматичним наповненням та інтеграцією її з впровадженою системою електронного документообігу. Також на даному етапі пропонується Інтернет-представництво аграрної освіти підняти до рівня інформаційного порталу.

Третій етап передбачає створення розподіленої бази даних необхідної звітної та управлінської інформації на основі єдиної мережі “Агроінформ освіта” з взаємною інтеграцією всіх частин системи.

На сьогодні є повністю освоєним перший етап розвитку (поступовий перехід до електронного документообігу, уніфікація форм документів та методів їх передачі), і нагальною необхідністю є перехід до другого та створення бази для реалізації третього етапу.

Важливим у побудові системи інформаційного забезпечення є використання інтернет-технологій. Об'єднання локальних ресурсів всіх учасників системи створює віртуальну корпоративну мережу типу екстранет, центром якої є розширений web-ресурс Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва. В ній акумулюються потоки даних, необхідні всім складовим управлінського процесу, а реалізація функцій аналізу залишається в локальних частинах мережі. За даними Соловова А.В. застосування в процесі автоматизації управління інтернет-технологій приносить заощадження вкладених в розробку засобів до 1000%, що підтверджується і нашими дослідженнями.

В дисертаційній роботі запропонована модель системи інформаційного забезпечення управління аграрною освітою, що складається з трьох взаємодоповнюючих підсистем – електронного документообігу, моніторингу діяльності та інтернет-представництва (рис. 3).

Ці складові системи інформаційного забезпечення управління аграрної освіти можуть функціонувати окремо одна від одної та вводитися в експлуатацію почергово. Але найбільший ефект досягається саме при взаємодії всіх цих підсистем, оскільки аналіз показує, що дані, які породжуються в одній з них, часто використовуються в іншій. Так, дані показників діяльності аграрних вищих навчальних закладів повною мірою використовуються в підсистемі моніторингу, а також можуть використовуватися і в наданні інформації через Інтернет-представництво та при створенні електронних документів і звітів. Крім того, можна вносити та відстежувати дані про показники діяльності аграрних вищих навчальних закладів через реалізовані web-форми інтернет-представництва. І подібних прикладів можна навести багато. На рис. 3 взаємодія цих підсистем загальної системи показана заштрихованими зонами їх перетину.

Звичайно, ядром всієї системи інформаційного забезпечення управління аграрною освітою є розподілені бази даних щодо діяльності ВНЗ. На рис.3 це місце перетину всіх трьох попередньо описаних підсистем. Саме використання доступу різних підсистем до одних і тих же даних сприяє об'єднанню їх у велику систему. За рахунок цього ми досягаємо синергетичного ефекту у функціонуванні розробленої системи. Дані, введені одноразово в базу даних, стають доступними для різних частин системи. Зникає потреба в багаторазовому переписуванні одних і тих же даних для проведення різнобічного аналізу та прогнозування майбутніх результатів. Коментарі до даних та документів можуть вноситися багаторазово різними особами та використовуватися як разом з ними, так і за окремими посиланнями. Спрощується адміністрування системи та контроль за її роботою, оскільки не виникає потреби відстежувати ідентичність даних, які мають бути однаковими в різних програмних компонентах. А при створенні розподіленої бази даних, модуль синхронізації виконує функції щодо приведення їх у відповідність одна одній.

Рис.3. Складові інформаційної системи аграрної освіти

Головною метою, яка ставилася при розробці системи інформаційного забезпечення, було забезпечення Міністерства агарної політики (зокрема Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва) та ВНЗ аграрної освіти ефективним засобом інформаційної підтримки формування, контролю та реалізації державної політики у сфері аграрної освіти та кадрової політики АПК. В дисертації показано, що її можна досягти в результаті: створення єдиного інформаційного простору агарних вищих навчальних закладів на базі розроблюваної системи “Агроінформосвіта”; створення та застосування нових форм та методів в управлінні вищими навчальними закладами аграрної освіти України, які будуть базуватися на новітніх інформаційних технологіях; значного зменшення часу проходження важливих управлінських документів; введення єдиного стандарту для роботи з електронними документами, який має враховувати вже діючі стандарти, але при цьому повинен забезпечувати захист і, одночасно, доступність документів та управління ними; підвищення ефективності роботи співробітників Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва Міністерства аграрної політики та вищих навчальних закладів аграрної освіти шляхом створення та впровадження прикладних програм, які підтримують колективну роботу (зокрема розподілених баз даних); створення інфраструктури збору, зберігання, обробки та управління навча-льною та науковою інформацією, яка використовується в аграрній освіті.

У третьому розділі “Напрями удосконалення системи інформаційного забезпечення підготовки кадрів АПК” запропоновано та представлено методи та напрями практичної реалізації концептуальних положень створення системи інформаційного забезпечення управління аграрною освітою. Для кожної з трьох підсистем (електронний документообіг, моніторинг діяльності вищих навчальних закладів та Інтернет-представництво) запропоновано етапи та варіанти їх впровадження. Також для кожного з них практично реалізовано окремі етапи під час дослідницької роботи за темою дисертації.

Для підсистеми документообігу реалізовано етап передачі електронних документів між вищими навчальними закладами та Департаментом аграрної освіти, науки та дорадництва Міністерства аграрної політики через уніфіковані форми документів та електронну пошту. В межах вищезгаданої керівної структури впроваджено мережу з файловим сервером та організовано ієрархічну систему збереження електронних документів.

Для підсистеми моніторингу діяльності вищих навчальних закладів розроблено та впроваджено схему сховища даних, побудованого на базі звітної документації аграрних вищих навчальних закладів України, а також інструментарій для роботи з даними спеціалістів Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва. За час роботи над дисертацією акумульовано та структуровано дані звітності аграрних вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації за останні 8 років. Дані представлено в розрізі навчальних закладів, спеціальностей та джерел звітності, всього понад 700 показників. Детальна інформація щодо створеного сховища даних наведена в табл. 3.

Таблиця 3

Характеристика показників бази даних звітностей ВНЗ аграрної освіти
III-IV рівнів акредитації

Роки | Звітність | Кількість ВНЗ | Кількість категорій | Кількість показників | Кількість спеціальностей | Об'єм інформації, Кб | 1998 | Рейтинг агр. ВНЗ | 20 | 7 | 88 | - | 574 | 1999 | Рейтинг агр. ВНЗ | 20 | 7 | 134 | - | 1153 | 2000 | Рейтинг агр. ВНЗ | 20 | 7 | 132 | - | 1734 | 2001 | Рейтинг агр. ВНЗ | 20 | 7 | 255 | - | 2323 | 2-3НК | 20 | 4 | 304 | 37 | 475 | 2002 | Рейтинг агр. ВНЗ | 20 | 9 | 258 | - | 2916 | 2-3НК | 20 | 5 | 362 | 40 | 954 | 2003 | Рейтинг агр. ВНЗ | 20 | 9 | 387 | 45 | 3883 | 2-3НК | 20 | 5 | 365 | 43 | 1435 | 2004 | Рейтинг агр. ВНЗ | 20 | 9 | 359 | 55 | 4859 | 2-3НК | 20 | 5 | 370 | 50 | 1919 | 2005 | Рейтинг агр. ВНЗ | 22 | 9 | 394 | 69 | 5832 | 2-3НК | 22 | 5 | 381 | 58 | 2406 | 2006 | 2-3НК | 23 | 5 | 385 | 58 | 2891 | Всього на 2006 рік | 23 | 9 | 778 | 69 | 8723 |

Для реалізації третьої підсистеми розроблено представницький сайт “Аграрна освіта України”, який став невід'ємною частиною сайту Міністерства аграрної політики України.

Наповнення системи даними та документами здійснюється за допомогою запропонованої системи документообміну між вищими навчальними закладами та Департаментом аграрної освіти, науки та дорадництва. Ця система полегшує та прискорює передачу даних і їх розміщення в центральному сховищі даних системи управління.

Принциповою особливістю пропонованої системи інформаційного забезпе-чення є одноразове введення інформації в системне середовище та подальше її використання різними підсистемами без потреби переписування та переведення. Такий підхід надає можливість позбутися втрати та викривлення інформації. На рис.4 представлено схему руху даних звітної інформації про діяльність закладів аграрної освіти з різною можливістю використання результатів. Зі схеми видно, що одноразово введена кожним вищим навчальним закладом інформація збирається в єдине сховище, а звідти може бути використана для виведення в різних видах. При цьому, дані в різних підсистемах використовуються в автоматизованому режимі – спеціаліст лише вказує в графічному інтерфейсі, які дані та в якому виді бажає отримати.

Рис.4. Схема руху даних звітної інформації діяльності ВНЗ аграрної освіти в системі інформаційного забезпечення.

Розроблений інструментарій з графічним інтерфейсом дозволяє управлінцям простим вибором з можливих варіантів за кілька хвилин створювати аналітичні таблиці для аналізу. Відкритість системи дозволяє не обмежуватися наявною можливістю варіантів, а змінювати їх на власні потреби. Створена методика автоматизованої підготовки аналітичних таблиць реалізовується в такій послідовності:

Обирається необхідний рівень аналізу (загальні показники галузі, в розрізі ВНЗ, спеціальностей).

Обираються джерела звітностей та необхідні показники.

Обираються роки для аналізу.

Обираються навчальні заклади та/або спеціальності, дані яких будуть цікавити (у випадку аналізу в розрізі вищих навчальних закладів та спеціальностей).

Дані експортуються до електронної таблиці (наприклад, MS Excel).

При потребі в отриману таблицю додаються формули для розрахунку відносних показників.

Засобами електронної таблиці створюються аналітичні графіки з отриманих даних.

Для можливості повторного використання аналітичних форм, отриманий файл зберігається як шаблон.

Створений шаблон описується в системі моніторингу діяльності.

При повторному використання шаблону кількість операцій суттєво скорочується, а саме:

Обирається шаблон аналітичної таблиці;

Вказуються роки, за які потрібно взяти дані;

Дані експортуються до електронної таблиці, де автоматично розрахо-вуються всі відносні показники та графіки.

Застосування розробленого інструментарію принципово покращує ефективність аналітичної роботи управлінців, дає можливість автоматизовано накопичувати різні підходи до процесу аналізу за рахунок зменшення часу на підготовку таблиць та використання колективно напрацьованих шаблонів аналізу за інші роки.

Аналіз ефективності впровадження даної системи показав її великі переваги. Завдяки застосуванню електронного документообігу продуктивність управління діловими процесами зростає майже в 2 рази, на 25-30% зростає ефективність роботи співробітників, які в процесі управлінської діяльності можуть виконувати в 2-3 рази більші обсяги обчислень. З часу запровадження інформатизації в управлінській структурі аграрної освіти кількість її працівників зменшилася від 24 до 9 чоловік. При цьому кількість задач, які необхідно вирішувати спеціалістам, значно зросла за рахунок вивільнення їхнього робочого часу від виконання щоденних рутинних задач.

Реалізація третього етапу дозволяє близько 30% звітності подавати в електронному вигляді. Також система економить до 90% часу працівників Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва за рахунок зменшення часу на пошук інформації.

Використання розробленої системи інформаційного забезпечення характери-зується такими факторами економічної ефективності: часовим, раціоналізації, оптимізації, інформаційним, достовірності і точності, інтеграції, соціальним. Най-більш відомим підходом є зменшення невизначеності певної події у користувача після її отримання. Такий підхід до інформації, яка надається управлінцям, є досить прийнятним. Важливим є зменшення часу затримки інформації при підготовці її для прийняття рішення. Тому потрібно також визначати ефект, який можна отримати завдяки прискоренню забезпечення інформацією, автоматизувавши процес її подання. Відповідно до формули визначення коефіцієнта актуальності інформації, його величина для розробленої системи складає близько 0,9 (якщо на підготовку аналітичної довідки по одному ВНЗ, за умови наявності необхідних даних в звітності, потрібно затратити в ручному режимі ?20 хвилин (0,33 год), то з використанням системи моніторингу діяльності ВНЗ - ?1 хвилину (0,02 год)).

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі проведено систематизацію понять та процесів кадрового потенціалу, його формування, менеджменту кадрового потенціалу АПК. Виділено підготовку нових кадрів галуззю вищої аграрної освіти як одну з найголовніших частин процесу формування кадрового потенціалу, а інформаційне забезпечення його менеджменту – важливим напрямом підвищення ефективності формування кадрового потенціалу АПК.

Запропоновано всю сукупність державних аграрних вищих навчальних закладів, діяльність яких координується Департаментом аграрної освіти та науки, вважати великою організацією з підрозділами по всій країні. Тобто всю систему аграрної освіти, в рамках створення єдиної системи інформаційного забезпечення управління, з метою її дослідження та аналізу, нами представлено у вигляді корпоративного багатофункціонального об'єкта невиробничої сфери.

Проведений аналіз стану системи підготовки кадрів показав, що при збільшенні фінансування підготовки висококваліфікованих кадрів, яке на 2005 рік становило 559 млн. грн., їхнє працевлаштування за фахом за 2000-2005 роки знизилося від 88 до 38 відсотків. Все це викликає нагальну необхідність в перегляді управління формуванням кадрового потенціалу АПК. В той же час аналіз роботи спеціалістів управління аграрної освіти показав, що значні обсяги часу витрачаються не на аналіз ситуації та