Мишко Ольга Анатоліївна

УДК 338.24:332.1:332.012.324

Підвищення ефективності управління
корпоративною власністю в регіоні

Спеціальність: 08.00.05 – Розвиток продуктивних сил
і регіональна економіка

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Львів – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луцькому державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук
Іщук Світлана Олексіївна,
Інститут регіональних досліджень НАН України, завідувач відділу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Редькін Олександр Семенович,
Одеський фінансовий інститут Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі Міністерства фінансів України, завідувач кафедри

кандидат економічних наук
Шкільняк Михайло Михайлович,
Регіональне відділення Фонду державного майна України у Тернопільській області, начальник відділення

Захист відбудеться 12 грудня 2007 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, .

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 10 листопада 2007 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Питання власності, разом із формами її прояву на різних етапах розвитку суспільних відносин, займають центральне місце в економічній системі та входять до складу важливих завдань економічної теорії і практики. Кожна держава світу розробляє свою концепцію управління власністю, формує правову базу та здійснює процеси регулювання розвитком відносин власності.

В Україні відбуваються складні процеси реформування економіки, зокрема глобальні перетворення у сфері відносин власності, які безпосередньо впливають на інтереси всіх господарюючих економічних суб’єктів. Внаслідок проведення широкомасштабної приватизації та здійснення ряду інституційних змін в країні сформувалася нова система відносин власності, в якій домінуючою формою стала корпоративна власність.

Досвід зарубіжних країн показує, що корпоративна власність надає акціонерним товариствам можливість постійно розширювати коло інвесторів, забезпечувати високу гнучкість, динамізм і ефективність виробництва. Однак ці переваги корпоративної форми власності фактично не використовуються в умовах ринкової економіки України, де формальна зміна форми власності не надала помітного позитивного впливу на результати роботи новостворених корпоративних підприємств. Це пояснюється як здійсненням ряду помилок та прорахунків у процесі становлення корпоративної власності, який відбувався в умовах невизначеності, відсутності чіткої стратегії розвитку держави, належного законодавчого забезпечення, розвинутих ринкових інституцій, так і недостатньою обґрунтованістю підходів до забезпечення ефективного управління нею в післяприватизаційний період.

Негативні тенденції трансформації корпоративної власності здійснюють значний стримуючий вплив на соціально-економічний розвиток регіонів та на їх можливість переходу до активного економічного росту.

Теоретико-методологічні і прикладні аспекти управління корпоративною власністю висвітлені у наукових працях А.Алчіана, А.Берлі, Т.Веблена, М.Гордона, С.Гроссмана, Г.Мінза, М.Міллера, Д.Норта, Р.Коуза, М.Портера, О.Ульямсона та ін. Окремі положення багатоаспектної проблематики розглядали у своїх наукових працях вітчизняні економісти, зокрема: О.Амоша, П.Бєлєнький, Є.Бойко, С.Давимука, М.Долішній, В.Євтушевський, М.Єрмошенко, І.Жадан, М.Козоріз, О.Кузьмін, В.Павлов, Є.Палига, О.Поважний, О.Редькін, С.Румянцев, М.Сірош, М.Чечетов, М.Шкільняк та ін.

Водночас цілий ряд важливих питань, пов’язаних із висвітленням можливостей здійснення ефективного управління корпоративною власністю на регіональному рівні, залишаються невирішеними, що зумовлює необхідність подальших досліджень у цьому науковому напрямку.

Наукова і практична актуальність окреслених питань зумовила вибір теми дисертації, визначила мету і завдання дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження є складовою частиною науково-дослідної теми Луцького державного технічного університету “Механізми реалізації політики сталого розвитку регіону” (номер державної реєстрації 0106U000610) та наукових тем Інституту регіональних досліджень НАН України “Механізм реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки” (номер державної реєстрації 0100U002572), “Принципи формування і реалізація фінансової політики приватизованих підприємств” (0100U002774). За результатами виконаних робіт розроблено науково-методичні положення та практичні рекомендації, що знайшли своє відображення у доповідних записках до підприємств, органів самоврядування та регіонального управління.

Мета дисертаційної роботи. Метою дисертаційної роботи є вдосконалення теоретико-методологічних засад і розробка науково-методичних рекомендацій щодо підвищення ефективності управління корпоративною власністю в регіоні.

Досягнення мети дослідження передбачало послідовне вирішення таких завдань:

- узагальнити теоретичні підходи до визначення економічних категорій “капітал”, “корпорація”, “власність”, включно з такими її різновидами як “корпоративна власність” та “акціонерна власність”;

- розробити теоретико-методичні рекомендації щодо оцінки ефективності управління корпоративною власністю в регіоні;

- дослідити структуру власності відкритих акціонерних товариств регіону і результати їх діяльності;

- удосконалити метод визначення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах;

- обґрунтувати стратегію управління корпоративною власністю в регіоні;

- удосконалити модель визначення інтегрального показника оцінки інвестиційної привабливості відкритих акціонерних товариств регіону;

- запропонувати напрямки вдосконалення організаційно-економічного механізму управління корпоративною власністю на регіональному рівні.

Об’єктом дослідження є процеси управління корпоративною власністю в регіоні.

Предмет дослідження – теоретико-методологічні та науково-практичні засади підвищення ефективності управління корпоративною власністю на регіональному рівні.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення загальної економічної теорії, сучасної теорії менеджменту, праці вітчизняних та зарубіжних вчених із питань управління корпоративною власністю, Закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Фонду державного майна України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України.

У процесі дослідження використовувались такі методи: діалектичний метод пізнання, метод логічного аналізу – при дослідженні сутності економічних категорій, зокрема “акціонерна власність”, “корпоративна власність”, “корпорація”, логічного і якісного аналізу та синтезу – при обґрунтуванні теоретичних підходів до процесів регіонального управління в корпоративному секторі, методи теоретичного узагальнення – для визначення факторів впливу на процеси управління корпоративною власністю на різних рівнях господарювання, системний підхід та економіко-статистичний аналіз – при визначенні тенденцій становлення і розвитку корпоративної власності в регіоні, методи економіко-статистичного порівняння – для проведення порівняльних оцінок і групування підприємств у регіоні за системою обраних критеріїв, структурно-функціональний метод – для формування та вибору стратегії управління корпоративною власністю в регіоні, методи моделювання, наукової індукції, дедукції – для побудови моделі інвестиційної привабливості відкритих акціонерних товариств регіону, системно-структурний метод – для визначення організаційної структури механізму управління корпоративною власністю в регіоні та визначення критеріїв оцінки його ефективності управління.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в такому:

вперше:

- обґрунтовано сутність і визначено структуру організаційно-економічного механізму управління корпоративною власністю в регіоні, під яким слід розуміти сукупність цілеспрямованих процесів (планування, регулювання, організації, стимулювання, контролю) та дій щодо забезпечення ефективної реалізації корпоративних прав учасників корпоративних відносин із метою гармонізації їх економічних інтересів на основі раціональної взаємодії; основою механізму є організація стимулювання участі корпоративних суб’єктів у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіону;

удосконалено:

- методичні рекомендації щодо проведення кластерного аналізу ефективності функціонування корпоративних структур, за результатами якого визначені стратегічні напрямки вдосконалення управління корпоративною власністю на регіональному рівні;

- модель оцінювання інвестиційної привабливості суб’єктів корпоративної власності регіону шляхом формування комплексної системи показників (економічної ефективності, фінансової стійкості та показників рівня корпоративного управління);

дістало подальшого розвитку:

- метод оцінювання рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах, який базується на розрахунку інтегрального показника за напрямами внутрішнього корпоративного регламенту, відносинами із зацікавленими особами, прозорістю розкриття інформації і структурою та практикою роботи спостережної ради;

- методичні основи організаційно-правового забезпечення ефективного функціонування суб’єктів корпоративної власності регіону – обґрунтовано пропозиції щодо: вдосконалення законодавчої бази, підвищення професійної підготовки у сфері корпоративного управління і формування інфраструктури ефективного корпоративного управління в регіоні.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані та обґрунтовані в дисертації наукові результати є підґрунтям для вирішення актуальних проблем управління корпоративною власністю в регіоні. Запропоновані автором методичні рекомендації щодо здійснення комплексної оцінки інвестиційного ринку регіону на основі моделювання інвестиційної привабливості відкритих акціонерних товариств, проведення кластерного аналізу ефективності діяльності корпоративних структур, можуть застосовуватися регіональними та місцевими органами влади.

Зокрема, пропозиції щодо вдосконалення організаційно-правового забезпечення ефективного функціонування суб’єктів корпоративної власності регіону використані головним управлінням економіки Волинської обласної державної адміністрації (довідка № 479/02-II від 20.04.07). У практичній роботі регіонального відділення Фонду державного майна України у Волинській області використані рекомендації автора щодо державної підтримки розбудови корпоративної інфраструктури в регіоні (довідка № 1956/038-2.3 від 06.04.07). Результати дослідження в частині обґрунтування напрямків підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах регіону та пропозицій щодо покращення інформаційної прозорості набули практичного застосування у роботі Волинського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (довідка № 240 від 19.04.07). Окремі наукові положення щодо підвищення ефективності роботи спостережної ради впроваджено у господарську діяльність ВАТ “ЛуАЗ” (акт № 457/1-25 від 03.03.2007). Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі Луцького державного технічного університету при викладанні таких дисциплін: “Ринок цінних паперів”, “Управління регіональним розвитком”, “Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка” (довідка № 3292 /І – 10 від 16.12.06).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень були розглянуті та схвалені на науково-практичній конференції „Стратегія розвитку вітчизняних підприємств” (Тернопіль, 2003 р.), ХІV Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансово-економічні та інституційні чинники розвитку регіону” (Чернівці, 2005 р.), Міжнародній економічній українсько-німецькій конференції “Стандарти прозорості на конкурентоспроможному фондовому ринку та в банківській системі” (Київ, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Корпоративне управління в Україні: менеджмент, фінанси, аудит” (Рівне, 2006 р.), ІХ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Наукові концепції і практика реалізації стратегій інноваційного розвитку України та її регіонів” (Донецьк, 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Загальноекономічні та фінансові аспекти формування інноваційного потенціалу регіону” (Полтава, 2007 р.), І Міжнародній науково-практичній конференції “Інноваційні проблеми автоматизації управління бізнесом” (Житомир, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Організація самодостатності промислового регіону: проблеми ринку, економіки і бізнесу” (Луганськ, 2007 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 23 наукові праці, із яких 2 монографії, 10 статей у фахових виданнях, 2 навчальні посібники, 9 статей у матеріалах конференцій та інших наукових виданнях. Загальний обсяг публікацій – 85,64 д.а., з яких 12,88 д.а. належить особисто автору.

Обсяг і структура роботи. Структуру дисертації формують: вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел і додатки. Загальний обсяг дисертації – 218 сторінок, із них 182 сторінки основного тексту. Робота містить 19 таблиць, 20 рисунків і 12 додатків. Список використаних джерел охоплює 186 найменувань і займає 16 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовані актуальність теми, мета і завдання дослідження, сформульовані наукова новизна та висновки щодо практичного значення одержаних результатів, описані форми їх апробації та використання.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади управління корпоративною власністю в регіоні” проведено теоретичне узагальнення існуючих підходів до визначення категорії “власність”, обґрунтовано сутність корпоративної власності та її роль у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіонів; здійснено класифікацію форм і методів управління корпоративною власністю в регіоні; проаналізовано зарубіжний досвід становлення та розвитку підприємств корпоративної форми власності.

Сьогодні інституційні та структурні перетворення в економіці України, які були здійснені в контексті ринкового реформування та регіоналізації, стимулювали процеси розвитку корпоративної власності. Для визначення економічної сутності категорії “корпоративна власність” досліджено еволюцію теоретичних уявлень про капітал та власність і здійснено аналіз теоретичних основ становлення акціонерної власності.

На основі проведених досліджень в дисертації визначено, що корпоративна власність, якій притаманне відокремлення капіталу-функції від капіталу-власності, в найбільшій мірі відповідає природі сучасної ринкової економіки, оскільки вона дозволяє швидко адаптуватися до нестійких, змінних умов господарювання і сприяє залученню необхідних грошових ресурсів для створення великих акціонерних товариств. При цьому обґрунтовано, що корпоративні форми організації бізнесу відіграють важливу роль у досягненні основних цілей регіонального розвитку, сприяють вирішенню важливих проблем економіки регіонів, оскільки саме вони (корпорації) є каталізаторами соціально-економічного розвитку, передусім у напрямку активізації інвестиційно-інноваційних процесів.

У роботі запропоновано розглядати корпоративну власність в регіоні як сукупність приватно-корпоративної власності, суб’єктами якої є відкриті акціонерні товариства, державно-корпоративної власності, суб’єктами якої є підприємства, у статутному фонді яких є частка державної власності і комунально-корпоративної власності, суб’єктами якої є підприємства, у статутному фонді яких знаходиться частка комунальної власності, що забезпечує відповідним органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів.

З огляду на це, обґрунтовано сутність організаційно-економічного механізму управління корпоративною власністю в регіоні, під яким слід розуміти сукупність цілеспрямованих процесів (планування, регулювання, організації, стимулювання, контролю) та дій щодо забезпечення ефективної реалізації корпоративних прав учасників корпоративних відносин із метою гармонізації їх економічних інтересів на основі раціональної взаємодії. У дисертації виділено соціально-економічну та організаційно-правову підсистеми забезпечення діяльності суб’єктів корпоративної власності в регіоні; конкретизовано принципи, методи та важелі управління корпоративною власністю.

Особливої актуальності в Україні набуває проблема забезпечення ефективної взаємодії державної (регіональної) влади і корпоративного підприємництва на усіх рівнях реалізації економічної політики, насамперед, в умовах залучення потенціалу корпоративних підприємств до вирішення економічних і соціальних проблем регіонів. У дисертації окреслено основні форми фінансової та організаційної державної підтримки корпорацій у регіоні і виділено основні напрямки реалізації соціальної відповідальності корпорацій (рис. 1). Вивчення регіонального досвіду свідчить про те, що соціальна політика могла б стати основою для плідної співпраці між бізнесом і регіональною владою. З цією метою необхідно створити базові умови для розвитку соціально відповідального бізнесу, зокрема: надати гарантії права власності і безпеки ведення бізнесу, сформувати незалежну судову систему, забезпечити прозору законодавчу базу для ведення соціальної діяльності та ін.

На основі врахування світового досвіду господарювання в роботі обґрунтовано необхідність формування вітчизняної системи управління корпоративною власністю шляхом використання і перетворення бізнес-традицій розвинутих країн. Дослідження довели, що корпорації, будучи фактично стимуляторами активізації інвестиційних процесів у регіонах, використовуються регіональними органами влади як джерела акумуляції фінансових ресурсів, і тому є важливими інструментами регіональної економічної політики. А відтак, доцільно використати досвід проведення політики підтримки та сприяння розвитку корпоративних підприємств, зокрема в депресивних регіонах.

У другому розділі “Оцінка та аналіз ефективності управління корпоративною власністю в регіоні” у системному аспекті оцінено сучасні проблеми управління корпоративною власністю на регіональному рівні, проаналізовано методичні підходи до оцінки результатів становлення і розвитку корпоративної власності, проведено кластерний аналіз результативності діяльності корпоративних підприємств у регіоні.

Дослідження показало, що внаслідок реформування вітчизняної економіки створено потужний корпоративний сектор, представлений переважно акціонерними товариствами відкритого і закритого типу. В Україні від початку процесу приватизації станом на 1 січня 2006 р. форму власності змінили 102154 об’єктів, з яких майже три чверті (76391 об’єкт) належали до комунальної форми власності, решта 25763 – до державної. Шляхом продажу акцій відкритих акціонерних товариств створено 10461 об’єкт.

Рис. 1. Модель взаємодії корпорацій та регіональних органів влади

Частка підприємств, реформованих шляхом викупу акцій відкритих акціонерних товариств до загальної кількості об’єктів, що змінили форму власності у Волинській області, станом на 01.01.2006 р. становить 34,6%. При цьому найбільша кількість підприємств, реформованих цим шляхом, припадає на промисловість – 135 об’єктів (або 55%), 40 об’єктів (або 17%) – на торгівлю, 31 об’єкт (або 12%) – на будівельні організації, 26 об’єктів (або 11%) – на підприємства сільського господарства.

У процесі дослідження було виявлено, що становлення корпоративного сектору і його функціонування супроводжувалося наявністю спектра проблем соціально-економічного, організаційно-управлінського та правового характеру. Значна кількість проблем, пов’язаних із управлінням корпоративною власністю, виникає через відсутність належного інституційного середовища та законодавчо-нормативної бази щодо повноцінного функціонування акціонерних товариств і фондового ринку. Проблеми законодавчого забезпечення процесу управління корпоративною власністю на державному рівні призводять до виникнення ряду проблем регіонального характеру, зокрема: відсутня система підтримки акціонерних товариств, не створений сприятливий інвестиційний клімат, не розвинутий вторинний ринок цінних паперів та інфраструктура забезпечення розвитку корпоративної власності, низька інформаційна прозорість акціонерних товариств тощо.

Глибокі зміни, що призвели до становлення корпоративного сектора економіки в Україні, сприяли виникненню потреби розробки науково обґрунтованих методичних підходів до аналізу тенденцій становлення, розвитку та ефективної реалізації корпоративної власності. У дисертації запропоновано теоретико-методичний підхід до оцінки ефективності управління корпоративною власністю в регіоні, який включає такі напрямки дослідження: аналіз процесів становлення корпоративної власності; оцінку впливу корпоративної власності на соціально-економічний розвиток регіону; оцінку структури корпоративної власності в регіоні і оцінку ефективності управління нею. Такий підхід дає змогу в повній мірі оцінити кількісні і якісні результати процесу реформування економіки регіону, оцінити роль корпоративної власності в забезпеченні регіонального розвитку. Разом із тим, розраховані значення показників діяльності акціонерних товариств сприятимуть покращенню інформованості потенційних інвесторів не лише про фінансовий стан підприємства, але і про рівень корпоративного управління в ньому.

У роботі досліджено структуру корпоративної власності в регіоні (Волинській області) і рівень її концентрації, на основі бази даних istok/каталога та інформаційного агентства ТзОВ “Центр ділового партнерства”, проаналізовано основні групи власників і обсяг їх часток на 22 відкритих акціонерних товариствах харчової, машинобудівної промисловості та металообробки. Аналіз показав, що на 90% підприємств вибірки власність є концентрованою. При цьому на 15 підприємствах власність є аутсайдерською, а на 4 – інсайдерською. У структурі корпоративної власності досліджуваних відкритих акціонерних товариств серед аутсайдерів найбільшу питому вагу займають промислові підприємства (65,3%), з них більшу половину (58,8%) становлять товариства з обмеженою відповідальністю. Незначна частка в структурі корпоративної власності відкритих акціонерних товариств належить інвестиційним фондам та компаніям (15,3%) і промислово-фінансовим групам (7,6%). Частка банків у структурі власності не перевищує 1%.

З метою комплексної оцінки результатів діяльності акціонерних товариств регіону в дисертації проведено кластерний аналіз їх виробничо-фінансового потенціалу. Для цього сформована система, до якої ввійшли показники економічної ефективності, ділової активності, ліквідності та фінансової стійкості. На підставі розрахованих значень названих показників обґрунтовані основні параметри кластерів, за якими диференціюються підприємства (табл. 1).

Таблиця 1

Критерії розподілу підприємств за кластерами

Кластер 1

“Стійкі ” | Кластер 2

“Нестійкі” | Кластер 3

“Невизначений потенціал” | 1 варіант | 2 варіант | продуктивність праці висока;

рентабельність продукції та рентабельність активів висока;

коефіцієнт покриття >1;

коефіцієнт швидкої ліквідності > 0,5;

коефіцієнт автономії > 0,5;

коефіцієнт фінансування < 0,5;

коефіцієнт забезпе-чення власними засобами > 0,1. | продуктивність праці невисока;рентабельність продукції та рентабельність активів низька;

коефіцієнт покриття < 1;

коефіцієнт швидкої ліквідності < 0,5;

коефіцієнт автономії < 0,5;

коефіцієнт фінансування > 0,5;

коефіцієнт забезпечення власними засобами < 0,1. | продуктивність праці середня;

рентабельність продукції та рентабельність активів середня;

коефіцієнт покриття < 1;

коефіцієнт швидкої ліквідності < 0,5;

коефіцієнт автономії < 0,5;

коефіцієнт фінансування > 0,5;

коефіцієнт забезпечення власними засобами < 0,1. | продуктивність праці невисока;

рентабельність продукції та рентабельність активів низька;

коефіцієнт покриття > 1;

коефіцієнт швидкої ліквідності > 0,5;

коефіцієнт автономії > 0,5;

коефіцієнт фінансування < 0,5;

коефіцієнт забезпечення власними засобами > 0,1.

Внаслідок проведеного аналізу виявлено, що всі підприємства дослідної вибіркової сукупності на основі значень 8 показників і коефіцієнтів поділяються на 3 групи – кластери: стійкі (22%), нестійкі (45,5%) і підприємства із “невизначеним потенціалом” (32,5%).

На підставі цього можна зробити висновок, що для більшості відкритих акціонерних товариств у регіоні характерні низькі показники господарської та фінансової діяльності, а тому ці підприємства відносяться до класу “нестійких”. Найбільш успішним є клас „cтійкі”, до якого належать відносно фінансово стійкі підприємства, які характеризуються високим рівнем рентабельності і продуктивності праці, а їх поточна діяльність повною мірою забезпечена власними оборотними коштами. Протягом досліджуваного періоду найбільш стійкими виявилися ВАТ “Електротермометрія”, ВАТ “Луцький підшипниковий завод”, ВАТ “Нововолинський хлібзавод”, ВАТ “Луцький автомобільний завод”. Клас „невизначений потенціал” уособлює підприємства, які характеризуються низькою (пасивною) діловою активністю, низькою рентабельністю, низькою фінансовою незалежністю. Виділені групи кластерів можуть використовуватись регіональними органами влади в ролі інструмента для прийняття рішень щодо регулювання діяльності акціонерних товариств у регіоні.

В роботі обґрунтовано, що для здійснення комплексного аналізу результативності функціонування корпоративних структур доцільно окрім аналізу фінансового стану, оцінити і рівень корпоративного управління в них. З цією метою запропоновано адаптовану систему показників, за допомогою яких було здійснено аналіз якості корпоративного управління. Результати досліджень свідчать про низьку прозорість розкриття інформації, відсутність кодексів корпоративного управління, дивідендної політики, порушення корпоративного законодавства, прав акціонерів тощо.

У третьому розділі “Методи підвищення ефективності управління корпоративною власністю в регіоні” обґрунтовано стратегію управління корпоративною власністю, здійснено моделювання інвестиційної привабливості відкритих акціонерних товариств і запропоновані напрямки вдосконалення організаційно-економічного механізму управління корпоративною власністю в регіоні.

У дисертації визначено, що в ринкових умовах господарювання жодне підприємство не може ефективно функціонувати не тільки без чітко сформульованої та розробленої стратегії свого розвитку, але й без регіональної стратегії управління корпоративною власністю загалом. Регіональну корпоративну стратегію розвитку акціонерних товариств доцільно розглядати як комплексний план управління акціонерною власністю, що має забезпечити координацію зусиль керівників різних рівнів із метою залучення та задоволення потреб усіх учасників корпоративних відносин. Виходячи з місцевих особливостей і наявних регіональних ресурсів, регіональним органам управління доцільно сформулювати підходи щодо вибору стратегій розвитку підприємств корпоративної форми власності в контексті розробленої загальнонаціональної стратегії регіонального розвитку. В роботі визначені основні етапи формування регіональної стратегії управління корпоративною власністю (рис. 2). Особлива увага приділена розробці системного забезпечення механізму реалізації стратегії управління корпоративною власністю в регіоні, яке слід розглядати з позицій правових, організаційних та методичних інструментаріїв.

Рис. 2. Схема етапів формування стратегії управління
корпоративною власністю в регіоні

У дисертації обґрунтована необхідність і запропоновані методичні рекомендації щодо визначення інтегральної оцінки інвестиційної привабливості відкритих акціонерних товариств регіону на основі трьох груп показників: економічної ефективності та ділової активності, показників фінансової стійкості і показників рівня корпоративного управління.

В основу моделі інвестиційної привабливості відкритих акціонерних товариств покладено те, що кожному досліджуваному об’єкту відповідає точка з координатами, рівними рейтинговим оцінкам, згідно з трьома названими групами чинників, які зумовлюють інвестиційну привабливість відкритих акціонерних товариств. Інтегральну інвестиційну привабливість довільного акціонерного товариства із вибірки визначаємо за формулою:

,

де , – місця і-го об’єкта досліджень у трьох рейтингах, які побудовані за оцінками відповідних груп показників.

В результаті проведених розрахунків виявлено, що найбільшу інвестиційну привабливість, порівняно з іншими підприємствами, мають ВАТ “Луцький підшипниковий завод”, ВАТ “Луцький автомобільний завод”, ВАТ “Нововолинський хлібозавод”, ВАТ “Електротермометрія” та ВАТ “Волиньвтормет” (табл. 2). Результати моделювання інвестиційної привабливості для всієї сукупності відкритих акціонерних товариств дозволяють комплексно оцінити інвестиційний ринок регіону, а відтак підвищити ефективність інвестиційних рішень.

Просторова модель інвестиційної привабливості дозволяє виявити “слабкі місця” в інвестиційній привабливості відкритих акціонерних товариств, що своєю чергою дає можливість розробити відповідну стратегію з метою вдосконалення управління корпоративною власністю на регіональному рівні.

У дисертації визначено, що одним із першочергових завдань, які необхідно вирішувати в регіоні, є підвищення рівня корпоративного управління у відкритих акціонерних товариствах. Автором запропоновано основні напрямки вдосконалення механізму управління корпоративною власністю в регіоні, а саме: покращення законодавчої бази, здійснення професійної підготовки в сфері корпоративного управління та формування інфраструктури ефективного корпоративного управління в регіоні. При цьому доведено, що надзвичайно важлива роль належить удосконаленню правової складової механізму управління корпоративною власністю шляхом прийняття Закону України “Про акціонерні товариства”, в якому необхідно чітко визначити роль, функції та повноваження спостережної ради і визначити норму щодо якісного її складу. Також доцільно активізувати створення в акціонерних товариствах відповідних комітетів в структурі спостережної ради, зокрема аудиторського, членами якого мають бути незалежні директори. Для врегулювання конфліктів між акціонерами і менеджментом на підприємствах необхідно створити спеціальний комітет із питань врегулювання корпоративних конфліктів.

У роботі запропоновано регіональним органам влади делегувати повноваження щодо створення умов для активного запровадження кодексів (принципів) корпоративного управління у діяльність акціонерних товариств регіону, основною метою яких повинно бути забезпечення етичної поведінки всіх учасників корпоративного процесу.

Таблиця 2

Координати підприємств у просторовій моделі інвестиційної привабливості

N п/п | Підприємства | Ранжовані оцінка за першою групою | Ранжовані оцінка за другою групою | Ранжовані оцінка за третьою групою | Відстань до еталону | Загальна ранжована оцінка інвестиційної привабливості | 1 | ВАТ “Ковельсільмаш” | 14 | 19 | 13 | 24,77 | 17 | 2 | ВАТ “Електротермометрія” | 3 | 12 | 3 | 11,35 | 4 | 3 | ВАТ “Луцький підшипниковий завод” | 4 | 3 | 2 | 3,74 | 1 | 4 | ВАТ “Луцький автомобільний завод” | 1 | 5 | 1 | 4,01 | 2 | 5 | ВАТ “Нововолинський ливарний завод” | 19 | 15 | 18 | 28,44 | 18 | 6 | ВАТ “ЕНКО” | 5 | 16 | 12 | 19,03 | 13 | 7 | ВАТ “Волиньвтормет” | 12 | 10 | 5 | 13,34 | 5 | 8 | ВАТ “Оснастка” | 22 | 20 | 19 | 33,55 | 21 | 9 | ВАТ “ВО Рoжищесільмаш” | 20 | 22 | 20 | 34,10 | 22 | 10 | ВАТ “Луцький комунмаш” | 7 | 14 | 21 | 24,59 | 16 | 11 | ВАТ “Ківерціспецлісмаш” | 18 | 17 | 22 | 31,4 | 19 | 12 | ВАТ “Рожищенський сирзавод” | 10 | 4 | 11 | 13,78 | 6 | 13 | ВАТ “Гнідавський цукровий завод ” | 15 | 8 | 4 | 15,93 | 8 | 14 | ВАТ “Горохівський цукровий завод” | 13 | 9 | 7 | 15,62 | 7 | 15 | ВАТ “Володимирцукор” | 16 | 18 | 6 | 23,2 | 15 | 16 | ВАТ “Ковельмолоко” | 9 | 6 | 17 | 18,57 | 12 | 17 | ВАТ “Хліб” | 8 | 7 | 14 | 15,93 | 10 | 18 | ВАТ “Ковельський хлібокомбінат” | 6 | 13 | 10 | 15,81 | 9 | 19 | ВАТ “Нововолинський хлібозавод” | 2 | 1 | 8 | 7,28 | 3 | 20 | ВАТ “Горохівхліб” | 11 | 11 | 9 | 16,24 | 11 | 21 | ВАТ “Володимир-Волинський комбінат молокопродуктів” | 17 | 2 | 16 | 22,11 | 14 | 22 | ВАТ “Ковельський м’ясокомбінат” | 21 | 21 | 15 | 31,55 | 20 |

З метою проведення заходів, пов’язаних із обговоренням та аналізом рівня корпоративного управління і пошуком шляхів його підвищення, доцільно створити Координаційну раду з питань корпоративного управління при облдержадміністраціях. Для ефективної діяльності Координаційної ради важливо залучати представників усіх основних зацікавлених груп (компаній-емітентів, інвесторів, представників регіональних органів влади, професійних учасників регіонального фондового ринку, професійних асоціацій).

Ще одним напрямком удосконалення корпоративного управління є формування відповідної інфраструктури, а саме створення регіонального інституту корпоративних директорів і регіональної асоціації акціонерів, які зможуть здійснювати надійний контроль за якістю та дотриманням етичних принципів їх членів, а також стати рушійною силою прозорості. З метою покращення інформаційного забезпечення в сфері корпоративного управління важливо створити регіональний інформаційний центр, що сприятиме підвищенню рівня зацікавленості регіональних адміністрацій у тісному співробітництві з представниками ділових співтовариств.

Висновки

1. На основі проведених досліджень в дисертації визначено, що корпоративна власність, в найбільшій мірі відповідає природі сучасної ринкової економіки, оскільки вона дозволяє швидко адаптуватися до нестійких, змінних умов господарювання і сприяє залученню необхідних грошових ресурсів для створення великих акціонерних товариств. При цьому обґрунтовано, що корпоративні форми організації бізнесу відіграють важливу роль у досягненні основних цілей регіонального розвитку, сприяють вирішенню важливих проблем економіки регіонів, оскільки саме вони (корпорації) є каталізаторами соціально-економічного розвитку.

2. У роботі запропоновано розглядати корпоративну власність в регіоні як сукупність приватно-корпоративної власності, суб’єктами якої є відкриті акціонерні товариства, державно-корпоративної власності, суб’єктами якої є підприємства, у статутному фонді яких є частка державної власності і комунально-корпоративної власності, суб’єктами якої є підприємства, у статутному фонді яких знаходиться частка комунальної власності, що забезпечує відповідним органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів. З огляду на це, обґрунтовано сутність організаційно-економічного механізму управління корпоративною власністю в регіоні, під яким слід розуміти сукупність цілеспрямованих процесів (планування, регулювання, організації, стимулювання, контролю) та дій щодо забезпечення ефективної реалізації корпоративних прав учасників корпоративних відносин із метою гармонізації їх економічних інтересів на основі раціональної взаємодії. У дисертації виділено соціально-економічну та організаційно-правову підсистеми забезпечення діяльності суб’єктів корпоративної власності в регіоні; конкретизовано принципи, методи та важелі управління корпоративною власністю.

3. На основі вивчення зарубіжного досвіду становлення і розвитку корпоративної власності, у дисертації обґрунтовано необхідність створення умов для ефективного функціонування регіональних корпорацій, які є важливим інструментом реалізації регіональної економічної політики, насамперед на територіях депресивних регіонів.

4. У дисертації запропоновано теоретико-методичний підхід до оцінки ефективності управління корпоративною власністю в регіоні, який включає такі напрямки дослідження: аналіз процесів становлення корпоративної власності; оцінку впливу корпоративної власності на соціально-економічний розвиток регіону; оцінку структури корпоративної власності в регіоні і оцінку ефективності управління нею. Такий підхід дає змогу в повній мірі оцінити кількісні і якісні результати процесу реформування економіки регіону, оцінити роль корпоративної власності в забезпеченні регіонального розвитку. Разом із тим, розраховані значення показників діяльності акціонерних товариств сприятимуть покращенню інформованості потенційних інвесторів не лише про фінансовий стан підприємства, але і про рівень корпоративного управління в ньому.

5. Проведений у дисертації аналіз структури корпоративної власності у Волинській області виявив, що найбільшу питому вагу займають промислові підприємства (65,3%), з них більшу половину (58,8%) становлять товариства з обмеженою відповідальністю. Незначна частка в структурі корпоративної власності відкритих акціонерних товариств належить інвестиційним фондам та компаніям (15,3%) і промислово-фінансовим групам (7,6%). Частка банків у структурі власності не перевищує 1%.

6. Із метою комплексної оцінки результатів діяльності акціонерних товариств регіону в дисертації обґрунтовані основні параметри груп (кластерів), за якими проведена диференціація обраної сукупності підприємств Волинської області. В основу диференціації закладена сформульована автором система показників економічної ефективності, ділової активності та фінансової стійкості. Внаслідок проведеного аналізу виявлено, що всі підприємства дослідної вибіркової сукупності на основі значень 8 показників і коефіцієнтів поділяються на 3 групи – кластери: стійкі (22%), нестійкі (45,5%) і підприємства із “невизначеним потенціалом” (32,5%). Виділені групи кластерів можуть використовуватись регіональними органами влади в ролі інструмента для прийняття рішень щодо регулювання діяльності акціонерних товариств у регіоні.

7. У дисертації обґрунтована необхідність і запропоновані методичні рекомендації щодо визначення інтегральної оцінки інвестиційної привабливості відкритих акціонерних товариств регіону на основі трьох груп показників: економічної ефективності та ділової активності, показників фінансової стійкості і показників рівня корпоративного управління. В результаті проведених розрахунків виявлено, що найбільшу інвестиційну привабливість, порівняно з іншими підприємствами, мають ВАТ “Луцький підшипниковий завод”, ВАТ “Луцький автомобільний завод”, ВАТ “Нововолинський хлібозавод”, ВАТ “Електротермометрія” та ВАТ “Волиньвтормет”. Результати моделювання інвестиційної привабливості для всієї сукупності відкритих акціонерних товариств дозволяють комплексно оцінити інвестиційний ринок регіону, а відтак підвищити ефективність інвестиційних рішень.

Просторова модель інвестиційної привабливості дозволяє виявити “слабкі місця” в інвестиційній привабливості відкритих акціонерних товариств, що своєю чергою дає можливість розробити відповідну стратегію з метою вдосконалення управління корпоративною власністю на регіональному рівні.

8. За підсумком проведених досліджень у дисертації визначені основні етапи формування регіональної стратегії управління корпоративною власністю. При цьому системне забезпечення механізму реалізації обраної стратегії слід розглядати із позицій правових, організаційних та методичних інструментів. Автором запропоновані напрямки вдосконалення організаційно-економічного механізму управління корпоративною власністю в регіоні: нормативно-правового забезпечення; формування інституцій ринкової інфраструктури; здійснення стратегічного управління та підвищення рівня корпоративного управління на відкритих акціонерних товариствах регіону.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії:

1.

2.

Статті у наукових фахових виданнях:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

Матеріали і тези конференцій:

1.

2.

3.