ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
“ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”
МАРТИНЧИК Олег Анатолійович
УДК:338.43:636.2(477.81)
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ГАЛУЗІ СКОТАРСТВА
В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ
Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК)
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Житомир – 2007
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Державному вищому навчальному закладі “Державний агроекологічний університет” Міністерства аграрної політики України.
Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор
Зимовець Віктор Наумович,
Державний вищий навчальний заклад
“Державний агроекологічний університет”,
професор кафедри фінансів і аудиту
Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор
Березівський Петро Степанович,
Львівський державний аграрний університет, завідувач кафедри менеджменту організацій ім. проф. Є. Храпливого
кандидат економічних наук,
старший науковий співробітник
Мазуренко Олена Василівна,
ННЦ “Інститут аграрної економіки” УААН,
старший науковий співробітник
відділу форм господарювання
Захист дисертації відбудеться 28 листопада 2007 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.02 у Державному вищому навчальному закладі “Державний агроекологічний університет” Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7, ауд. 55.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державного вищого навчального закладу “Державний агроекологічний університет” Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, .
Автореферат розісланий 27 жовтня 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук, доцент В.П. Якобчук
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Скотарство є однією з провідних галузей сільського господарства України і займає вагоме місце у вирішенні проблеми продовольчої безпеки держави, оскільки забезпечує потребу населення в цінних продуктах харчування – молоці і яловичині. Проте галузь перебуває в депресивному стані, що є результатом розриву економічних зв’язків виробників продукції скотарства та необґрунтованого встановлення низьких закупівельних цін переробними підприємствами. Це призвело до скорочення чисельності поголів’я ВРХ, зменшення продуктивності тварин і, як наслідок, зниження ефективності виробництва продукції практично в усіх сільськогосподарських підприємствах.
Ведення галузі скотарства в Північно-Західному Поліссі України є одним із пріоритетних напрямів економічної діяльності, оскільки підприємства цього регіону мають сприятливі природно-економічні умови для виробництва продукції, займають вагому частку у валовому виробництві молока і м’яса ВРХ. Однак частина території цього регіону постраждала внаслідок радіаційного забруднення через аварію на Чорнобильській АЕС. В цьому контексті особливої актуальності набуває провадження комплексних досліджень стану підприємств галузі скотарства та розробка відповідної системи контрзаходів, спрямованих на підвищення ефективності функціонування та зменшення радіозабрудненості території, що дозволить отримувати якісну і екологічно чисту продукцію для забезпечення продовольчих потреб населення. Це визначило вибір теми дисертаційного дослідження.
Стан вивчення проблеми. Значний вклад у вивчення проблем формування галузей тваринництва в умовах різних форм власності і господарювання, напрямів їх реалізації, забезпечення ефективного господарювання здійснили такі відомі вітчизняні науковці, як В.Г. Андрійчук, П.С. Березівський, З.П. Березівський, В.Н. Зимовець, М.М. Ільчук, О.В. Мазуренко, В.Я. Месель-Веселяк, В.М. Микитюк, Т.Л. Мостенська, П.Т. Саблук, В.К. Савчук, Н.В. Сеперович, І.Н. Топіха, Г.В. Черевко, О.М. Шпичак та ін. В їх працях розкрито теоретичні та прикладні аспекти розвитку скотарства. Але організаційно-економічні умови функціонування цієї галузі постійно змінюються, що вимагає їх відповідної наукової оцінки. Ще недостатньо уваги приділено комплексному вирішенню проблеми ефективності ведення скотарства, оскільки залишається низка проблем, особливо в ринкових умовах господарювання, що потребує врахування системної дії природних, технологічних та економічних чинників. Особливістю Північно-Західного Полісся є відмінне від інших регіонів соціально-економічне, організаційне та екологічне середовище, що впливає на розвиток галузі. Все це зумовлює необхідність окремого дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Державного вищого навчального закладу “Державний агроекологічний університет” (м. Житомир) за темою: “Розробити і обґрунтувати стратегічні напрями та пріоритети пореформеного розвитку аграрного сектору Північно-Західного регіону України” (номер державної реєстрації 0104U008697).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка науково обґрунтованих пропозицій щодо підвищення економічної ефективності виробництва продукції скотарства в сільськогосподарських підприємствах Північно-Західного Полісся України. Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувались такі завдання:
· уточнити сутність економічної ефективності виробництва продукції скотарства, визначити відповідні критерії, на основі яких розробити та обґрунтувати систему показників для її оцінки з врахуванням екологічних умов господарювання сільськогосподарських підприємств;
· визначити та виявити міру впливу основних чинників на сучасний стан виробництва молока та яловичини в сільськогосподарських підприємствах Рівненської області, економічну ефективність виробництва продукції, дати оцінку стану кормової бази сільськогосподарських підприємств;
· розробити систему заходів, спрямованих на зміцнення кормової бази сільськогосподарських підприємств в умовах посиленого екологічного навантаження;
· визначити основні шляхи нарощування обсягів виробництва молока та м’яса ВРХ і напрями підвищення ефективності функціонування галузі скотарства в сільськогосподарських підприємствах;
· обґрунтувати прогнозні показники розвитку галузі скотарства;
· розробити організаційно-економічну модель багатопрофільного молочарського обслуговуючого кооперативу та механізм його функціонування.
Об’єктом дослідження є процес забезпечення ефективного ведення галузі скотарства в сільськогосподарських підприємствах Рівненської області.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів розвитку галузі скотарства, спричинених об’єктивною необхідністю підвищення економічної ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств на пореформеному етапі.
Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дисертаційної роботи є діалектичний підхід, принципи системності та послідовності у пізнанні економічних явищ і процесів.
За допомогою абстрактно-логічного методу уточнено сутність економічної ефективності виробництва молока та яловичини, визначено відповідні критерії та обґрунтовано систему показників оцінки ефективності. З метою визначення міри впливу рівня годівлі худоби та трудоємкості виробництва, продуктивності корів, собівартості, ціни реалізації одиниці продукції та інших чинників на економічну ефективність виробництва продукції скотарства застосовано економіко-статистичний метод, зокрема прийом аналітичних групувань. Використання монографічного методу разом з методом індукції дало змогу узагальнити вітчизняний та зарубіжний досвід ефективного ведення скотарства та визначити основні тенденції цього процесу.
За допомогою економіко-математичного методу, зокрема лінійного програмування із використанням ЕОМ, розроблено оптимальні раціони годівлі худоби та структуру посівних площ сільськогосподарських культур. З метою обґрунтування необхідності дотримання пропорційності між розвитком скотарства і зміцненням кормової бази використано балансовий метод. Застосування методу варіантних сценаріїв дозволило здійснити поваріантний прогноз розвитку сільськогосподарських підприємств галузі скотарства за різних економічних умов господарювання.
Інформаційна база дослідження. Інформаційними джерелами дисертаційного дослідження були офіційні статистичні матеріали, нормативно-довідкова література, матеріали Рівненського обласного управління статистики, Головного управління агропромислового розвитку Рівненської обласної державної адміністрації, науково-дослідних установ, наукові публікації, матеріали особистих спостережень автора, а також інформаційні ресурси всесвітньої комп’ютерної мережі “Internet”.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
вперше:
· обґрунтовано організаційно-економічну модель багатопрофільного молочарського обслуговуючого кооперативу і адаптований до ринкової економічної системи механізм його внутрішньогосподарських відносин, що забезпечує, з одного боку, участь виробників продукції скотарства у переробці і реалізації продукції, а з іншого, – створює умови для ефективнішого використання власного виробничо-ресурсного потенціалу шляхом диверсифікації сфери послуг;
удосконалено:
· сутність поняття “еколого-економічна ефективність”, що, на відміну від існуючих трактувань, означає не тільки збільшення виробництва екологічно чистої продукції на одиницю витрат ресурсів (земельних, трудових, фінансових), але й зменшення рівня радіаційного забруднення продукції та поліпшення екологічного стану сільських території;
· теоретичний підхід до визначення критеріїв та системи показників еколого-економічної ефективності виробництва продукції скотарства шляхом поєднання загальних та додаткових показників, що дозволить здійснити детальну оцінку природних, екологічних та соціально-економічних умов функціонування об’єкта господарювання;
дістали подальшого розвитку:
· пропозиції щодо нарощування обсягів виробництва молока і яловичини шляхом впровадження екологічно чистої технології відгодівлі великої рогатої худоби, яка передбачає покращання системи та способу утримання тварин на основі оптимального співвідношення прив’язного і безприв’язного утримання, застосування спеціального обладнання для приготування екологічно чистих кормів, оптимізації кормових раціонів за умов посиленого екологічного навантаження;
· заходи щодо реструктуризації галузі кормовиробництва та підвищення її ефективності на засадах розробки раціональної структури посівних площ з врахуванням нормативів годівлі тварин та радіаційного забруднення території, що дозволить зменшити витрати живої і уречевленої праці та забезпечити потребу тварин в екологічно безпечних кормах;
· рекомендації щодо удосконалення системи інформаційно-консультаційного забезпечення виробників продукції скотарства, а саме обґрунтовано необхідність створення дорадчих служб, основними функціями яких вбачається надання інформації про сучасні технологічні розробки в галузі, генетичні та селекційні досягнення, дослідження кон’юнктури ринку молока і м’яса ВРХ, здійснення витратно-цінового моніторингу, задоволення потреби сільськогосподарських товаровиробників у зооветеринарних послугах.
Практичне значення одержаних результатів. Науково-практичні розробки автора використано при формуванні системи заходів, спрямованих на відродження галузі скотарства в Поліській зоні Рівненської області, розробці проекту програми розвитку АПК регіону (довідка Головного управління агропромислового розвитку Рівненської облдержадміністрації від 09.08.2007 р. № 03/2263); підготовці системи заходів щодо збільшення обсягів виробництва продукції тваринного походження та підвищення економічної ефективності її виробництва в сільськогосподарських підприємствах Дубровицького району, розробці проекту довгострокового плану розвитку району (довідка Дубровицької райдержадміністрації від 08.12.2006 р. №1058/1-9; в діяльності сільськогосподарських підприємств Зарічненського району для підвищення ефективності виробництва молока та яловичини (довідка Зарічненської райдержадміністрації від 21.12.2006 р. № 01/14-2542). Результати дослідження використовуються у навчальному процесі при викладанні дисциплін “Економіка виробництва та маркетинг молочних продуктів”, “Економіка виробництва та маркетинг м’ясних продуктів”, “Економіка підприємства” студентам економічних спеціальностей (довідка ДВНЗ “Державний агроекологічний університет” (м. Житомир) від 12.09.2007 р. № 780).
Особистий внесок здобувача полягає у проведенні комплексного дослідження сучасного стану виробництва молока і яловичини та економічної ефективності зазначеного виробництва в сільськогосподарських підприємствах Північно-Західного Полісся, а також у розробці пропозицій щодо нарощування обсягів виробництва екологічно безпечної продукції скотарства та підвищення в перспективі його економічної ефективності.
Дисертаційне дослідження є завершеною роботою автора. Наведені у дисертації положення, висновки й пропозиції є особистими розробками автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті положення, які є результатом власних досліджень.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати, викладені в дисертаційній роботі, пройшли апробацію на міжнародних і міжвузівських науково-практичних конференціях, зокрема, на Міжнародній науково-теоретичній конференції “Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці” (м. Житомир, 2005 р.); V Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); II Всеукраїнській науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми реформування українського суспільства” (м. Житомир, 2006 р.); міжфакультетських науково-практичних конференціях молодих вчених Державного агроекологічного університету “Формування стратегії розвитку регіонального АПК” (м. Житомир, 2005 р., 2006 р.).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 8 наукових працях загальним обсягом 3,01 д.а., (з них особисто автором – 2,93 д.а.), з яких 4 – у наукових фахових виданнях (1,98 д.а.).
Обсяг і структура роботи. Дисертаційну роботу викладено на 169 сторінках комп’ютерного тексту, вона складається із вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаних літературних джерел (181 найменування), відомостей, що підтверджують участь автора у наукових розробках, містить 45 таблиць, 27 рисунків і 18 додатків.
Основний зміст дисертаційної роботи
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, її зв’язок з науковими програмами, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів дослідження та особистий внесок здобувача у вирішенні поставлених завдань, наводяться дані про апробацію отриманих результатів та їх відображення у публікаціях.
У першому розділі – “Теоретико-методологічні засади ефективності виробництва продукції скотарства” – на основі аналізу та систематизації підходів вчених-економістів до формулювання змісту ефективності виробництва продукції скотарства, визначено критерії економічної ефективності та обґрунтовано комплекс показників для оцінки її рівня з врахуванням екологічних аспектів.
Запропоновано розглядати економічну ефективність стосовно продукції скотарства як економічну категорію, що відображає взаємодію і взаємозалежність продуктивних сил і виробничих відносин, проявом чого вбачається результативність використання природних, матеріальних і трудових ресурсів, отримання додаткової вартості визначеної якості на одиницю витрачених ресурсів.
Радіаційне забруднення північних районів Рівненської області та відповідно продукції скотарства, що виробляється на підприємствах досліджуваної території, зумовили необхідність застосування категорії еколого-економічної ефективності. Відомо, що критерієм економічної ефективності галузі скотарства є обсяг виробництва молока та яловичини на одиницю сукупних ресурсів. Критерієм же еколого-економічної ефективності в контексті даного дослідження доцільно вважати виробництво екологічно безпечного молока та яловичини при зменшенні затрат, рівня радіаційного забруднення продукції та антропогенного впливу на довкілля.
Оцінку економічної ефективності скотарства необхідно здійснювати за допомогою узагальнюючих показників (ресурсовіддача, рівень рентабельності, норма прибутку) та додаткових показників (затрати праці і виробництва на одиницю земельної площі, голову худоби; вартість валової продукції на 100 кормових одиниць і в розрахунку на 100 грн. собівартості кормів; оплата праці одного працівника, зайнятого на виробництві продукції скотарства). Для визначення еколого-економічної ефективності виробництва продукції скотарства пропонується відповідна система показників (рис. 1).
Рис. 1. Система показників еколого-економічної ефективності виробництва продукції скотарства
Запропонована система показників еколого-економічної ефективності в органічному поєднанні з екологічним моніторингом дозволить здійснювати комплексний аналіз зазначеної ефективності та виробляти молоко і яловичину з найменшою концентрацією радіонуклідів у відповідності до зростаючого попиту на екологічно безпечну продукцію.
У другому розділі – “Сучасний стан та тенденції розвитку галузі скотарства – проаналізовано природно-кліматичні, екологічні та економічні умови господарювання, сучасний стан та економічну ефективність виробництва молока та яловичини, визначено вплив чинників на формування ефективності, здійснено кількісну та якісну оцінку стану кормової бази сільськогосподарських підприємств.
Загальна економічна криза призвела до скорочення обсягів виробництва і реалізації окремих видів сільськогосподарської продукції і в кінцевому результаті до її збитковості. Все це повною мірою стосується і галузі скотарства, негативні тенденції в розвитку якої за останні роки зумовили спад чисельності поголів’я великої рогатої худоби, обсягів виробництва продукції, зменшення продуктивності худоби.
Період 1990-2005 рр. характеризується різкими темпами зниження обсягів виробництва молока і яловичини. У 2005 р. обсяг виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах Рівненської області склав 62,0 тис. т, а м’яса ВРХ – 8,8 тис. т, що становить відповідно 12,9 % і 16,2 % проти рівня 1990 р. Дана ситуація характерна і для інших областей Поліського регіону (рис. ).
,
Рис. 2. Динаміка виробництва продукції скотарства в сільськогосподарських підприємствах Волинської,
Житомирської та Рівненської областей
У 2005 р. валові надої молока у Волинській та Житомирській областях становили 81,7 тис. т та 133,0 тис. т відповідно. Порівняно з 1990 р. значення даного показника в розрізі областей знизилось у 7,0 та 6,2 рази. Найбільший спад виробництва спостерігається в господарствах Волинської області. У 2005 р. валові прирости великої рогатої худоби у Волинській та Житомирській області становили 5,2 тис. т та 9,9 тис. т. Порівняно з 1990 р. значення даного показника знизилось відповідно на 580, тис. т та 86,1 тис. т, або у 12,2 та 9,7 рази.
Внаслідок диспаритету цін на сільськогосподарську і промислову продукцію та повільного процесу адаптації сільськогосподарських підприємств до умов ринку зниження ефективності виробництва молока і яловичини супроводжувалось спадом поголів’я. В умовах фінансової кризи більшість сільськогосподарських підприємств були змушені розраховуватися за матеріально-технічні засоби живою худобою і яловичиною, які є найбільш ліквідним видом тваринницької продукції на сільськогосподарському ринку.
Продуктивність корів за період дослідження знизилась на 28,16% і склала в 2005 р. 2117 кг. В м’ясному скотарстві середньорічний приріст ВРХ на відгодівлі скоротився на 18,7 % і склав 1,33 ц в звітному році. Як наслідок фонд споживання молока в 2005 р. в Рівненській області становив 316,2 тис. т, що в розрахунку на душу населення становило 438,9 кг проти рівня 1990 р., коли на душу населення вироблялось 651,5 кг молока. Фонд споживання м’яса ВРХ в області в 2005 р. становив 44,9 тис. т, що в розрахунку на душу населення становило 44,3 кг (1990 р. даний показник становив 99,06 кг на одну особу).
При дослідженні причин занепаду галузі скотарства встановлено, що в сільськогосподарських підприємствах постійно зростає частка дешевого підтримуючого корму, який використовується головним чином для підтримки життєдіяльності тварин, а не формування їх продуктивності. За період 1990-2005 рр. значно знизилась ефективність виробництва продукції скотарства (табл. 1).
Таблиця 1
Оцінка ефективності виробництва продукції скотарства
в сільськогосподарських підприємствах Рівненської області
Показник | Рік | 2005 р. (+,-) до
1990 | 1996 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 1990р. | 2001р.
Вироблено на 100 га
с.-г. угідь, ц:
молока
яловичини | 598,5
67,3 | 282,5
34,6 | 164,3
22,7 | 182,7
27,0 | 174,2
24,7 | 164,2
24,2 | 182,4
25,9 | -416,1
-41,4 | 18,1
3,2
Затрати праці на виробництво 1ц продукції, люд.-год./ц:
молока
яловичини | 7,4
49,4 | 14,8
111,7 | 18,6
134,9 | 16,6
126,1 | 16,1
128,1 | 16,5
115,7 | 13,4
98,3 | 6,0
48,9 | -5,2
-36,6
Виробнича собівартість 1ц продукції, грн.:
молока
яловичини | 31,5
278,4 | 28,3
305,9 | 52,8
546,3 | 58,2
563,1 | 61,3
428,1 | 61,8
451,1 | 74,5
547,2 | 43,0
268,8 | 21,7
0,9
Ціна реалізації 1ц продукції, грн.:
молока
яловичини | 68,2
285,5 | 18,6
80,6 | 54,6
212,6 | 60,2
358,9 | 55,6
282,6 | 66,0
276,5 | 67,5
397,8 | -0,7
112,3 | 12,9
185,2
Рівень рентабельності (+), збитковості (-) виробництва, %:
молока
яловичини | 52,1
30,9 | -32,4
-34,6 | 7,8
-31,2 | 4,7
-16,0 | -13,5
-37,2 | 7,8
-37,9 | -9,5
-27,1 | -61,6п.п.
-58,0п.п. | -17,3п.п.
4,1п.п.
Примітка: одиниця виміру – тис. крб.
У 2005 р. рівень собівартості 1 ц молока в середньому по Рівненській області становив 74,54 грн., що в 2,4 рази більше ніж у 1990 р. Собівартість 1ц приросту ВРХ за період дослідження зросла в 1,97 рази. Основною причиною підвищення собівартості молока та яловичини є збільшення матеріальних затрат за рахунок подорожчання матеріально-технічних ресурсів, що використовуються в сільському господарстві. Іншою причиною є зростання вартості кормів та рівня оплати праці, які становлять основну питому вагу затрат на виробництво продукції.
Водночас в окремих районах області простежується тенденція до зниження собівартості одиниці продукції, що пояснюється зменшенням використання покупних кормів (комбікормів, білкових, мінеральних, вітамінних сумішок, жому, меляси) та зростанням частки кормів власного виробництва (сіно, солома, кормові коренеплоди та ін.).
Проведене дослідження свідчить, що за період 1996-2005 рр. внаслідок інфляційних процесів ціна реалізації 1 ц молока зросла у 3,6 рази і становила 67,47 грн., а ціна реалізації 1 ц яловичини зросла майже в 5 разів і в 2005 р. в середньому становила 397,75 грн. Зростання ціни реалізації спостерігається у всіх районах Рівненської області і пояснюється диверсифікацією каналів реалізації продукції за значно вищими цінами, ніж їх пропонують заготівельні організації.
Зазначені зміни собівартості та ціни реалізації молока та м’яса ВРХ вплинули на формування рівня рентабельності галузі. Порівняно з 1990 р. у 2005 р. рівень рентабельності виробництва молока нижчий на 61,6 пунктів. Виробництво яловичини починаючи з 1995 р. в області є збитковим (рис. 3).
Одним із чинників, що впливає на рівень рентабельності виробництва продукції скотарства, є канали її реалізації. Основним каналом реалізації молока є переробні підприємства та заготівельні організації, питома вага яких в структурі каналів реалізації продукції протягом 1990-2005 рр. майже не змінилась і в 2005 р. склала 94,9 % . Реалізація молока в рахунок оплати праці склала 1,6 %, на ринку – 2,2 %, за іншими каналами реалізації – 1,3 %.
Дещо інша ситуація склалась в м’ясному скотарстві, де частка реалізації м’яса переробним підприємствам та заготівельним організаціям скоротилась з 95,3 % в 1990 р. до 21,9 % в 2005 р., водночас зросла частка реалізації продукції за іншими каналами реалізації: на ринку – до 40,0 %, за іншими каналами реалізації (через посередницькі структури) – до 24,0 %. Це свідчить про те, що сільськогосподарські підприємства не зацікавлені реалізовувати продукцію заготівельним організаціям в зв’язку з низькими закупівельними цінами і прагнуть шукати інші канали реалізації, частка яких з року в рік зростає.
На основі застосування аналітичних групувань встановлено, що поліпшення годівлі худоби, зниження трудомісткості виробництва продукції, підвищення продуктивності корів зумовлюють зниження собівартості виробництва, підвищення ціни його реалізації та рівня рентабельності виробництва.
Рис. 3. Рівень рентабельності виробництва молока та яловичини сільськогосподарськими підприємствами Рівненської області
в середньому за 2001-2005 рр.
Результати дослідження особливостей формування кормової бази в сільськогосподарських підприємствах Рівненської області дають змогу зробити висновок, що основним джерелом кормів для тваринництва в досліджуваному регіоні є польове кормовиробництво. В структурі посівних площ питома вага кормових культур у 2005 р. склала 87,9 тис. га, або 30,3 %, що в 2,8 рази менше порівняно з 1990 р. Збільшення площ посівів зернових культур за рахунок зниження кормових угідь свідчить, що сільськогосподарські підприємства для зменшення збитковості виробництва вирощують культури, які користуються більшим попитом на ринку.
Аналіз структури посівних площ кормових культур свідчить, що найбільшу питому вагу (82 %) серед кормових культур мають багаторічні та однорічні трави. Це означає, що сільськогосподарські підприємства формують кормову базу за рахунок малозатратних кормових культур, щорічно скорочуючи витрати на насіння, пальне, техніку та заробітну плату, що в умовах кризи дозволяє зменшити рівень збитковості, однак значно погіршує стан кормової бази.
Результати проведеного дослідження свідчать, що у 2005 р. рівень витрат кормів на виробництво 1 ц молока склав 1,44 ц корм. од., що на 0,7 % більше проти рівня 1990 р. Витрати кормів на виробництво 1 ц яловичини за період дослідження зросли на 14,7і склали в 2005 р. 10,13 ц корм. од. На основі проведеного факторного аналізу виробництва кормів в сільськогосподарських підприємствах Рівненської області визначено, що скорочення валового виробництва кормів було викликано в основному значним скороченням посівних площ кормових культур.
Незадовільний стан кормової бази, перевитрати кормів на виробництво продукції, їх низька окупність призвели до суттєвого зниження продуктивності тварин та збільшення рівня збитковості галузі. З огляду на це нагальною є потреба в розробці пропозицій щодо оптимальних раціонів годівлі великої рогатої худоби та удосконалення існуючої структури посівних площ сільськогосподарських культур.
У третьому розділі – “Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції скотарства– розроблено систему заходів удосконалення технології виробництва молока та яловичини з урахуванням умов радіаційного забруднення, визначено основні напрями відродження та зміцнення кормової бази сільськогосподарських підприємств, обґрунтовано організаційно-економічні засади створення та функціонування обслуговуючих кооперативів на базі сільськогосподарських підприємств Дубровицького району.
На початковому етапі відродження галузі скотарства пропонується застосовувати прив’язне утримання тварин. Незважаючи на значні затрати праці та обмежене використання засобів механізації, це дозволить економити витрати кормів у розрахунку на одиницю виробленого молока та яловичини порівняно з безприв’язним на 10-15 %. В перспективі доцільно перейти на безприв’язне утримання, при якому зростає ефективність використання засобів механізації, збільшується навантаження на одного працівника, підвищується продуктивність праці в 1,5-2 рази, збільшується рухова активність тварин, зростає їх апетит і поліпшується фізіологічний стан. В кінцевому підсумку це сприяє зниженню собівартості виробництва молока на 9-10 % порівняно з прив’язним утриманням.
В результаті відпрацювання технології виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах Північно-Західного Полісся, яка б найбільш повно враховувала генетичний потенціал молочної продуктивності корів, було зроблено висновок про те, що найдоцільнішим на даному етапі є застосування системи виробництва молока, яка передбачає роздільне утримання тварин у групах: сухостійних корів, отелення та роздою і виробництва молока, що дає можливість здійснювати експлуатацію корів з урахуванням фізіологічного стану, періоду лактації і рівня продуктивності. Тривалість сухостійного періоду повинна складати 50-60 днів, що забезпечить збільшення середньорічного надою молока на 7,1 %. Тривалість сервіс-періоду доцільно зменшити до 70-80 днів, внаслідок чого буде отримано 90-94 голови приплоду з розрахунку на 100 корів.
В м’ясному скотарстві найдоцільніше застосувати повний цикл вирощування та відгодівлі молодняку до 15-18-місячного віку з досягненням живої маси тварини 420-450 кг. Пропонується спосіб утримання великої рогатої худоби у 2 етапи, що вирізняються способом відгодівлі: 1) вирощування телят на підсосі до 6-місячного віку; 2) відгодівля з 6-місячного віку до забою за допомогою відповідних раціонів. Це дозволить раціонально використати кормову базу і забезпечити зростання продуктивності тварин.
Важливим елементом технології виробництва молока та яловичини є годівля тварин. На прикладі СВК “Прогрес”, ПСП “Промінь” та СПП “Україна” Дубровицького району Рівненської області розроблено економіко-математичні моделі оптимального раціону годівлі молочних корів у зимовий та літній періоди, що забезпечать при дотриманні інших необхідних умов добовий надій молока від корови 8, 10, 12 кг. Аналогічно розроблено оптимальний раціон годівлі ВРХ на вирощуванні і відгодівлі, який забезпечить приріст 400 кг по досягненні 18 місяців відгодівлі з середньодобовими приростами 600-800 г. Економічну ефективність впровадження оптимального раціону годівлі корів та тварин на вирощуванні і відгодівлі наведено в табл. 2.
Таблиця 2
Економічна ефективність впровадження оптимального кормового раціону
Показник | СВК “Прогрес” | ПСП “Промінь” | СПП “Україна”
Молочне стадо ВРХ | ВРХ на відгодівлі | Молочне стадо ВРХ | ВРХ на відгодівлі | Молочне стадо ВРХ | ВРХ на відгодівлі
Добовий надій молока на 1 корову, кг:
- фактичний | 5 | х | 9 | х | 8 | х
- модель | 8 | х | 12 | х | 10 | х
Середньодобовий приріст ВРХ на відгодівлі, г
- фактичний | х | 160 | х | 350 | х | 520
- модель | х | 650 | х | 650 | х | 650
Собівартість 1 ц продукції, грн. | 64,84 | 645,87 | 69,58 | 578,96 | 76,20 | 634,53
Вартість кормів з розрахунку на 1 ц продукції, грн. | 47,20 | 534,78 | 51,63 | 488,64 | 62,56 | 567,27
Економія витрат на корми з розрахунку на 1 ц продукції, грн. | 4,29 | 234,51 | 23,26 | 230,83 | 30,57 | 298,16
Собівартість 1 ц продукції при впровадженні моделі, грн. | 60,55 | 411,36 | 46,32 | 348,13 | 45,63 | 336,37
Зменшення собівартості виробництва 1 ц продукції за рахунок застосування моделі, % | 6,62 | 36,31 | 33,43 | 39,87 | 40,12 | 46,99
Переваги розроблених моделей полягають в оптимальному за еколого-економічною оцінкою наборі кормів, придатному до використання у кожному підприємстві досліджуваного регіону та запобіганні перевитрат кормів, які сягають понад 50Отже, впровадження запропонованих технологій виробництва молока та яловичини на сільськогосподарських підприємствах дозволить найбільш повно використовувати наявний ресурсний потенціал та сучасні досягнення науково-технічного прогресу, розвивати племінну справу, покращити ветеринарне обслуговування тварин та їх годівлю.
Результати дослідження свідчать, що ефективне функціонування сільськогосподарських підприємств Рівненської області неможливе без наявності оперативної і достовірної інформації про стан продовольчих ринків, в т.ч. ринку продукції скотарства, ринків матеріально-технічних ресурсів, послуг з транспортування, зберігання, переробки продукції, цін та обсягів продажу продукції в різних регіонах за всіма каналами збуту. Тому в регіоні необхідно створити дорадчі служби, які будуть доводити до сільськогосподарських товаровиробників напрацьовані науковими установами рекомендації, методичні розробки, технічні та технологічні нововведення, з такою організаційною структурою:
· технологічний відділ, який буде забезпечувати сільськогосподарських товаровиробників інформацією, задовольняти потребу у теоретичних знаннях та практичних навичках, що дозволить більш ефективно використовувати обмежені матеріально-технічні ресурси та раціонально організовувати сільськогосподарське виробництво;
· навчально-методичний відділ, основним завданням якого вбачається підвищення рівня кваліфікації працівників сільськогосподарських підприємств за рахунок збору, обробки і узагальнення навчально-методичної інформації, надання методичних рекомендацій;
· економіко-правовий відділ, який буде розробляти і впроваджувати організаційно-правові, фінансові та економічні заходи щодо підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва на підприємстві. В основу функціонування даного відділу буде покладено єдність науково-дослідних розробок і можливостей використання їх на виробництві;
· відділ маркетингу і соціологічних досліджень, який буде вивчати динаміку ринкової кон’юнктури та економічні взаємовідносини в АПК в їх соціальному аспекті.
В процесі дослідження доведено, що конкурентоспроможність сільськогосподарського товаровиробника в умовах ринкової економіки залежить не тільки від успішної організації виробництва, а й значною мірою від його участі в наступних за виробництвом ланках агробізнесу. Нині сільськогосподарські підприємства здійснюють переважно виробництво сировини, а переробні підприємства є фактично монополістами, оскільки встановлюють ціни на сировину. Вся продукція реалізується через посередників, які володіють інформацією про ринкову кон’юнктуру і знаходять вигідні канали реалізації. Тому створення власних обслуговуючих кооперативів забезпечить сільськогосподарським товаровиробникам одержання вигод від суміжних сфер агробізнесу.
Умовою, що забезпечить можливості функціонування молочарського кооперативу районного рівня в Рівненській області є створення мережі заготівельних пунктів, які необхідно обладнати холодильними установками для збереження молока, що дасть змогу господарствам зменшити витрати на пально-мастильні матеріали, які займають значну частку в структурі затрат на продукцію. Обладнання обслуговуючого кооперативу (станції приймання молока, фільтри для попередньої очистки молока, охолоджувачі молока, аналізатори якості молока та ін.) вимагає значних капіталовкладень, які за попередніми підрахунками, складуть 763,8 тис. грн.
На основі пропорційного підходу розраховано вступні та пайові внески виходячи із структури реалізації молока сільськогосподарськими підприємствами району за три останні роки. Вступні внески сплачуються кожним членом кооперативу одноразово при його вступі до кооперативу і, як правило, направляються на покриття операційних (поточних) витрат кооперативу і не підлягають поверненню. Молочарський кооператив районного рівня на базі сільськогосподарських підприємств буде мати організаційну структуру функціонального типу (рис. ).
Рис. 4. Організаційна структура багатопрофільного молочарського обслуговуючого кооперативу районного рівня
Потужності та обладнання кооперативу дозволять виробляти всі основні молочні продукти та переробляти 30 т молока на добу, що повністю задовольняє потреби членів кооперативу. Передбачається, що переробний комплекс вироблятиме з 1 т молока жирністю 3,6 % сметани 20 % – 14,3 кг, масла селянського – 14,3 кг, творогу – 28,6 кг, сиру – 64,3 кг. Виручка від реалізації переробленої 1 т сировини складе приблизно 1804,8 грн., тобто додатково члени кооперативу отримають 704,8 грн. валового доходу з кожної тони переробленого молока, а відходи від переробки молока можуть бути використані для відгодівлі великої рогатої худоби. Запропонований асортимент продукції може бути змінено в залежності від потреб ринку.
Отже, об’єднання сільськогосподарських підприємств є формою економічного самозахисту від експансії спекулятивного посередницького бізнесу та промислових і торговельних підприємств, які займають значну частку ринку. Створення молочарського кооперативу на базі сільськогосподарських підприємств району сприятиме зростанню доходів сільськогосподарських виробників за рахунок участі у подальших за процесом виробництва ланках агробізнесової діяльності, а також підвищенню конкурентоспроможності господарств.
ВИСНОВКИ
1. Протягом останнього десятиріччя рівень споживання продукції скотарства є незадовільним, що спричинило зміну в структурі харчового раціону більшості населення України. Це зумовлює в свою чергу необхідність проведення комплексних досліджень з розробки економічно обґрунтованих заходів підвищення ефективності виробництва продукції скотарства. Результати дослідження сучасного стану виробництва продукції скотарства свідчать, що галузь перебуває у депресивному стані. Прорахунки у формуванні системи цін, порушення еквівалентності обміну в агропромисловому комплексі, інфляційні процеси, різка зміна форм власності на засоби виробництва призвели до скорочення поголів’я ВРХ. Кризові явища у кормовиробництві та недотримання технології виробництва молока та яловичини зумовили зниження продуктивності тварин. Як наслідок, валове виробництво молока та яловичини в Рівненській області за період 1990-2005 рр. зменшилося відповідно у 7,8 та 6,2 рази.
2. Обсяги реалізації молока та м’яса ВРХ за період дослідження (1990-2005 рр.) скоротились приблизно в 11 разів, причиною чого є насамперед скорочення поголів’я худоби. Основним каналом реалізації молока є переробні підприємства та заготівельні організації, питома вага яких в структурі каналів реалізації продукції в 2005 р. склала 94,9 % і протягом 1990-2005 рр. майже не змінилась. В м’ясному скотарстві протягом 1990-2005 рр. зросла частка реалізації яловичини за іншими каналами реалізації: на ринку – до 40,0 %, за іншими каналами реалізації (через посередницькі структури) – до 24,0 %, що свідчить про незацікавленість сільськогосподарських виробників реалізовувати продукцію заготівельним організаціям в зв’язку з низькими закупівельним цінами.
3. Під критерієм економічної ефективності галузі скотарства слід розуміти обсяг виробництва екологічно безпечного молока та яловичини визначеної якості на одиницю сукупних ресурсів. Запропонована система показників еколого-економічної ефективності дозволить проводити комплексний аналіз ефективності та виробляти молоко і яловичину з найменшою концентрацією радіонуклідів у відповідності до зростаючого попиту на екологічно безпечну продукцію.
4. На ефективність виробництва продукції скотарства впливає ряд факторів, головними серед яких є: продуктивність тварин та рівень їх годівлі, рівень собівартості та реалізаційних цін. Зокрема, в підприємствах із річною продуктивністю молочних корів 23,5 ц (III група) порівняно з підприємствами, рівень продуктивності худоби в яких становить 10,1 ц (I група), витрати кормів у розрахунку на 1 корову на 55,2 % нижчі, вартість 1ц корм. од. нижча на 12,3 %, трудомісткість – на 15,1 %, собівартість 1 ц молока – на 21,5В підприємствах із середньорічним приростом ВРХ на відгодівлі 2,89 ц (III група) порівняно з підприємствами, середньорічний приріст в яких становить 1,3 ц (I група), витрати кормів у розрахунку на 1 голову худоби на відгодівлі на 51,9 % нижчі, вартість 1ц корм. од. нижча на 19,4 %, трудомісткість – на 45,5 %, собівартість 1 ц приросту – на 26,0 %, рівень збитковості нижчий на 27,5 пунктів.
5. Виявлена тенденція зменшення валового виробництва кормів свідчить про поглиблення кризових явищ у кормовиробництві. Значно зменшились посівні площі кормових культур, знизилась їх урожайність. Незадовільна якість кормів, низький рівень годівлі, незбалансованість раціонів за перетравним протеїном призвели до перевитрат кормів на одиницю продукції. Запропоновані система та спосіб утримання великої рогатої худоби дозволять більш ефективно використовувати корми та засоби механізації, зменшити затрати на виробництво продукції. Удосконалена технологія виробництва молока та яловичини сприятиме збільшенню обсягів виробництва продукції скотарства, продуктивності тварин, підвищенню якості продукції та поліпшенню племінного складу худоби.
6. З метою підвищення ефективності галузі скотарства в сільськогосподарських підприємствах Рівненської області слід розширювати масштаби цієї галузі шляхом розвитку постадійної кооперації як горизонтального, так і вертикального типів, із залученням до цього інтеграційного процесу переробних підприємницьких структур, прикладом чого є створення багатопрофільного молочарського кооперативу на базі сільськогосподарських підприємств Дубровицького району Рівненської області.
7. Для надання професійних освітніх та науково-консультативних послуг сільськогосподарським товаровиробникам з різних питань (економічних, організаційних, соціальних, технологічних та ін.) необхідно удосконалити систему інформаційно-консультаційного забезпечення шляхом створення регіональних дорадчих служб, що дозволить отримувати якісну інформацію про сучасні розробки вітчизняних та зарубіжних виробників технологічного обладнання та устаткування в галузі скотарства, досягнення селекції та генетики, кон’юнктуру ринку молока та м’яса ВРХ, та прогнози його розвитку. Це сприятиме покращанню технології виробництва в скотарстві, уникненню зайвих посередників в процесі реалізації продукції, а отже, підвищенню економічної ефективності галузі.
Список опублікованих праць
за темою Дослідження
У наукових фахових виданнях:
1. Мартинчик О.А. Ефективність виробництва продукції скотарства в сільськогосподарських підприємствах Рівненської області // Вісник ДАУ. – 2005. № 1. – С. .
2. Мартинчик О.А. Особливості формування кормової бази в сільськогосподарських підприємствах Рівненської області // Вісник ДАУ. – 2006. – № 1. – С. .
3. Мартинчик О.А. Сучасний стан та перспективи розвитку молочного скотарства на Рівненщині // Вісник ДАУ. – 2004. № 1. – С. 332-338.
4. Зимовець В.Н., Мартинчик О.А. Впровадження досягнень науково-технічного прогресу в галузь скотарства // Економіка: проблеми теорії та практики. – 2007. – Т. 2. – № 229. – С. 512-516. (Автором визначено економічну ефективність впровадження кормоагрегату в СПП “Україна” Дубровицького району Рівненської області)
У інших виданнях:
5. Мартинчик О.А. Напрями підвищення економічної ефективності молочного скотарства Рівненської області // Матеріали п’ятої Всеукраїнської науково-практичної конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України”. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. .
6. Мартинчик О.А. Тенденції розвитку молочного сектору на прикладі сільськогосподарських підприємств Рівненської області // Формування стратегії розвитку регіонального АПК / Матеріали міжфакультетської науково-практичної конференції молодих вчених, магістрів та студентів, 12 травня 2005 р. – Житомир: Вид-во “Державний агроекологічний університет”, – 2005. – С. .
7. Мартинчик О.А. Особливості формування ринкових відносин у м’ясо-молочному підкомплексі Рівненської області // Формування стратегії розвитку регіонального АПК / Матеріали другої міжфакультетської науково-практичної конференції молодих вчених, магістрів та студентів, 11 травня 2006 р. – Житомир: Вид-во “Державний агроекологічний університет”, – 2006. – С. .
8. Мартинчик О.А. Шляхи покращання технологій виробництва та годівлі великої рогатої худоби в сільськогосподарських підприємствах Рівненської області // Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції “Соціально-економічні проблеми реформування українського суспільства”. – Житомир: ЖДУ ім. Івана Франка, 2006. – С. 129-132.
АНОТАЦІЯ
Мартинчик О.А. Економічна ефективність галузі скотарства в сільськогосподарських підприємствах Північно-Західного Полісся. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). – ДВНЗ “Державний агроекологічний університет” Міністерства аграрної політики України, Житомир, 2007.
Досліджено теоретичні, методичні та практичні аспекти проблеми ефективності виробництва продукції скотарства з урахуванням екологічних аспектів. Визначено критерії економічної ефективності та обґрунтовано комплекс показників для оцінки її рівня з врахуванням екологічних аспектів. Проаналізовано сучасний стан та економічну ефективність виробництва
