МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Польшаков Ілля Валерійович

УДК 330.322:658.511

МЕТОДИ ТА МОДЕЛІ АДАПТАЦІЇ ПРОЕКТІВ В ПРОЕКТНО-ОРІЄНТОВАНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ

Спеціальність 05.13.22 - Управління проектами та програмами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі транспортного права, системного аналізу та логістики Національного транспортного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – | доктор технічних наук, професор Левковець Петро Романович,

проректор з навчальної роботи, завідувач кафедри транспортного права, системного аналізу та логістики Національного транспортного університету Міністерства освіти і науки України.

Офіційні опоненти: | доктор технічних наук, професор Чумаченко Ігор Володимирович, завідувач кафедри менеджменту Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського “ХАІ”, Міністерства освіти і науки України;

кандидат технічних наук, доцент Данченко Олена Борисівна, докторант кафедри інформатики та інформаційної безпеки Черкаського державного технологічного університету Міністерства освіти і науки України.

Провідна установа – | Київський національний університет будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України, кафедра “проектного менеджменту”, Міністерства освіти і науки України.

Захист відбудеться 30.05.2007 року о _13_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.059.01. у Київському Національному транспортному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: Україна, 01010, м. Київ, вул. Суворова 1, ауд. ____.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського Національного транспортного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: Україна, 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе 42.

Автореферат розісланий 28.04. 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.059.01

кандидат технічних наук, доцент О.І. Мельниченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Загальносистемні положення управління проектами засновані на інтерпретації проекту, як зміни вихідного стану деякої виробничо-економічної системи, пов'язаного з витратами часу та засобів. Процес цих змін буде являти собою управління проектом, якщо вони здійснюються по заздалегідь розробленому алгоритмі, що враховує цільові настанови, а також тимчасові й ресурсні обмеження. Об'єднання всіх проектів у єдиному стратегічному напрямку є життєво важливим для досягнення організацією успіху.

Кожен проект повинен відповідати стратегічному плану організації, що створюється для задоволення майбутніх потреб її клієнтів. Однак не багато більших та середніх організацій можуть досить якісно визначити пріоритет проекту та погодити його зі стратегією організації. На сьогодні, одним із головних завдань проектно-орієнтованих організацій є адаптація проектів під їх стратегію. В області інформаційних технологій не існує ефективних методів та моделей, а також підходів у адаптації проектів під стратегію організації. Адаптація проектів відбувається в умовах високих ризиків та невизначеності. Стратегія інноваційного розвитку організації є домінуючою в даний момент часу та здійснюється за рахунок розвитку мультипроектного середовища.

Мультипроектне середовище розвитку проектно-орієнтованої організації характеризується підвищеними ризиками, тому розрахунок її стратегії повинен проводитися в умовах невизначеності.

Таким чином, можна зробити висновок, що рішення задачі адаптації проектів під стратегію проектно-орієнтованої організації є актуальним та відповідає сучасним потребам ринкової економіки України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з планами науково-дослідницьких робіт Національного транспортного університету за темою: № К 05-01-2 “Розробка інструментально-методичних засобів управління проектами в проектно-орієнтованих підприємствах та організаціях” (ДР № 0105U003296).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка методів і моделей адаптації проектів в проектно-орієнтованій організації під її стратегію для підвищення ефективності управління проектами в мультипроектному середовищі шляхом розробки адаптивної інформаційної системи управління проектами.

Для досягнення мети дисертації поставлені наступні задачі:

1. Аналіз мультипроектного середовища проектно-орієнтованої організації.

2. Розробка моделей адаптації проектів та їх управління під стратегію проектно-орієнтованої організації.

3. Розробка інструментарію реалізації стратегій інноваційного розвитку компанії шляхом адаптації проектів і портфелів проектів в мультипроектному середовищі.

4. Розробка моделі та методів формування портфелів проектів за критеріями в умовах адаптації проектів в мультипроектному середовищі під стратегію проектно-орієнтованої організації.

5. Розробка технології адаптації проектів в проектно-орієнтованій організації в умовах невизначеності.

6. Оцінка ризиків інвестицій в проектах проектно-орієнтованої організації.

7. Визначення ефективності використання адаптивної інформаційної системи управління проектами.

Об’єктом дослідження є процеси адаптації проектів і портфелів проектів в мультипроектному середовищі проектно-орієнтованої організації.

Предметом дослідження є методи і моделі адаптації проектів і портфелів проектів в проектно-орієнтованій організації.

Методи дослідження. При вирішенні поставлених в роботі задач використовувались: метод системного аналізу, метод нечітких множин, метод імітаційного моделювання, метод структурного аналізу і проектування систем, метод дельфі експертних оцінок.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

Вперше:

1. Розроблено модель адаптації проектів та їх управління в мультипроектному середовищі проектно-орієнтованої організації під її стратегію, що дозволяє формувати структуру інформаційної системи управління проектами.

2. Розроблено модель формування портфелів проектів в мультипроектному середовищі в умовах адаптації за ключовими критеріями, що забезпечує елементно-процедурну основу побудови адаптивної інформаційної системи.

3. Розроблено модель стратегії проектно-орієнтованої організації і проектів по ключовим параметрам (вартість, час, катастрофостійкість), що дозволяє виділяти області адаптації проектів і портфелів проектів.

4. Розроблено метод формування портфеля проектів в мультипроектному середовищі під стратегію інноваційного розвитку проектно-орієнтованої організації в умовах адаптації, яка дає можливість оцінювати, вибирати проекти і формувати портфелі проектів у відповідності зі стратегією проектно-орієнтованої організації.

Запропоновано:

5. Використовувати метод Монте-Карло для розрахунку тривалості портфеля проектів, що дозволяє здійснити вибір їх найбільш раціональної структури.

6. Використовувати метод теорії ефективного портфеля Марковица для вибору оптимального варіанта портфеля проектів.

В сукупності отримані результати формують методологічний інструментарій для адаптації проектів під стратегію проектно-орієнтованої організації.

Достовірність результатів дослідження підтверджується значним збігом теоретичних результатів з результатами розрахунків запропонованих і досліджених методів і моделей адаптації проектів, а також практичними результатами адаптації проектів під стратегію проектно-орієнтованих організацій.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність роботи полягає в тому:

1. Проведені дослідження дозволили розробити ефективну адаптивну інформаційну систему управління проектами в проектно-орієнтованій організації.

2. Розроблено програмно-апаратний комплекс, що дозволяє розробляти ERP систему проектно-орієнтованої організації (управляти грошовими потоками, ресурсами, тривалістю проектів);

3. Результати роботи дозволять управляти ризиками проектів в мультипроектному середовищі і формувати портфель проектів в проектно-орієнтованій організації.

4. Програмно-апаратний комплекс, розроблений автором, використаний при створенні інформаційної системи в АТЗТ “Квазар-Мікро Техно”.

5. Результати роботи впроваджені в навчальний процес Вищого навчального закладу “Університет економіки та права “КРОК”.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що наступні результати, які виносяться на захист та опубліковані у співавторстві, належать особисто авторові дисертаційної роботи: запропоновано концептуальну схему корпоративної системи управління портфелем проектів у проектно-орієнтованій організації, викладено технологію створення адаптивної інформаційно-керуючої системи. [2]; розроблено концепцію адаптивної інформаційної системи управління проектами [3]; викладено суть інтеграції автоматизованих систем управління, викладено схему спільної роботи системи управління проектами і PDM системи; розглянуто питання розробки інтеграційної корпоративної структури проектно-орієнтованої організації, механізм управління проектами, механізм управління в багатоелементній динамічній активній системі [4]; розроблено модель адаптації проектів та їх управління в мультипроектному середовищі проектно-орієнтованої організації під її стратегію; розроблено модель формування портфелів проектів в мультипроектному середовищі в умовах адаптації за ключовими критеріями [5]; розроблено модель стратегії проектно-орієнтованої організації і проектів по ключовим параметрам (вартість, час, катастрофостійкість); розроблено метод адаптації проектів в мультипроектному середовищі під стратегію інноваційного розвитку проектно-орієнтованої організації [6].

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи докладалися та обговорювалися на: Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні технології в менеджменті”, м. Алушта, 16-21 вересня, 2003 р.; Науково-практичній конференції “Глобалізація та проектний менеджмент у ХХ ст.” м. Львів, 9-10 жовтня, 2003 р.; Міжнародній науково-технічній конференції “Інтегровані комп'ютерні технології в машинобудуванні” ІКТМ'2003, м. Харків “ХАІ”, 24-26 листопада 2003 р.; 60-ій Ювілейній науковій конференції професорсько-викладацького складу та студентів НТУ, м. Київ, 2004 р.; Міжнародній конференції PM 2004 “Інноваційний розвиток на основі технологічної зрілості в керуванні проектами”, м. Київ, 24-25 червня 2004 р. Польшаков І.В.; 2-й Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні інформаційні технології в економіці і управлінні підприємствами, програмами та проектами”, Алушта, 13-19 вересня 2004 р. Польшаков В.І., Польшаков І.В.; Міжнародній конференції PM 2005 “Управління проектами - від бачення до реальності”, м. Київ, 2-4 червня 2005 р.; 3-й Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні інформаційні технології в економіці і управлінні підприємствами, програмами та проектами”, Алушта, 12-18 вересня 2005 р.; 4-й Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні інформаційні технології в економіці і управління підприємствами, програмами та проектами”, Алушта, 11-17 вересня 2006 р.

Публікації. По темі дисертації опубліковано шість друкованих робіт в наукових фахових виданнях, п’ять з яких затверджені переліком ВАК України, з них дві написані автором особисто.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, 4-х розділів, висновків, списку використаних джерел та 3-х додатків. Обсяг основного тексту складає 142 сторінки. Робота містить 41 рисунок та 6 таблиць. Список використаних джерел включає 157 найменувань.

Дисертація виконана на кафедрі транспортного права, системного аналізу та логістики Національного транспортного університету.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі визначено актуальність обраної теми, обґрунтовано мету та задачі дослідження, наукову новизну та практичну цінність отриманих результатів.

У першому розділі проведено комплексний аналіз та визначено основні характеристики мультипроектного середовища та системи управління проектами.

Мультипроектне середовище проектно-орієнтованої організації характеризується більшими ризиками пов'язаними з невизначеністю при виконанні проектів. Основними критеріями, що визначають проект і портфель проектів є - вартість, час, катастрофостійкість.

Корпоративна система управління проектами поєднує дві взаємозалежні підсистеми. Перша - регламентуюча - містить у собі стандарт підприємства по управлінню проектами. Вона дає керівникові проекту чіткі регламенти, на підставі яких він може приймати рішення, а також шаблони документів, які дозволяють заощаджувати час. Друга підсистема - інформаційна, її часто називають ІСУП (інформаційна система управління проектами) в якій одночасно здійснюється управління декількома проектами, в яких використовуються загальні ресурси, виникає потреба в зборі та аналізі великої кількості даних.

В результаті аналізу корпоративної системи управління проектами, виникла необхідність розробки адаптивної інформаційної системи управління проектами.

Досліджена задача моделювання корпоративної системи управління проектами, дан аналіз основних підходів її моделювання, визначена необхідність розробки сучасних підходів до корпоративного управління проектами, заснованих на застосуванні економіко-математичних методів і сучасних інформаційних технологій.

Розроблено концепцію адаптивної інформаційної системи управління проектами, що дозволяє реалізувати гнучку систему оперативного контролю й корегування в системі управління проектами. Виявлено, що практично всі корпорації мають потребу в ефективній адаптивній інформаційній системі управління проектами.

Виконано дослідження ринку програмних продуктів управління проектами. Показано, що всі вони в недостатній мірі реалізують функції формування інформаційного базису систем управління проектами/підприємствами.

Другий розділ присвячений розробці методів і математичних моделей адаптації проектів під стратегію інноваційного розвитку проектно-орієнтованої організації (ПОО).

Стратегія ПОО – це генеральна програма дій організації, встановлені пріоритети програм, проектів, розподілу ресурсів та послідовність кроків для досягнення мети.

Однією з головних стратегій ПОО є її інноваційний розвиток за рахунок мультипроектного середовища, що характеризується сукупним набором проектів, портфелів проектів і великих ризиків.

Дуже важливим є сполучення стратегії портфелів проектів, стратегій проектів зі стратегією ПОО, тому на виході стратегій проектів ми маємо інноваційний продукт або послугу.

Проходячи по логічному ланцюжку сполучення стратегій, головним завданням є адаптація проектів під стратегію ПОО шляхом розробки адаптивної інформаційної системи управління проектами (АдІСУП) (Рис. 1).

Слід зазначити, що відмінними рисами АдІСУП є:

1.

2.

3.

4.

Рис. 1. Концептуальна модель адаптації проектів під стратегію ПОО

5.

6.

7.

На рис. 2 представлена концептуальна схема адаптації проектів під стратегію проектно-орієнтованої організації, де визначені зони адаптації. Даний підхід до адаптації проектів під стратегію компанії є найбільш ефективним як для референтних моделей проектів, так і для складних проектів в проектно-орієнтованій організації в цілому.

Для розробки адаптивної інформаційної системи необхідні вихідні дані про стратегію та мету, для цього зроблена багаторівнева декомпозиція стратегій і цілей ПОО.

Однак управління проектами або портфелем проектів в проектно-орієнтованій організації вимагає адаптації проекту або портфелів проектів до стратегії компанії, у зв'язку із цим і стає проблема формування прибуткових, надійних портфелів проектів, які будуть давати проектно-орієнтованій організації конкурентні переваги.

Рис. 2. Концептуальна схема адаптації проектів під стратегію

проектно-орієнтованої організації

Адаптація проекту або портфелів проектів до стратегії компанії може ґрунтуватися на методі структурного аналізу та проектування систем - System Structure Analysis and Design Method (SSADM).

Цей метод дозволяє робити оперативне управління та моніторинг портфеля проектів і кожного проекту окремо.

На рис. 3 представлена модель формування портфелів проектів за критеріями в умовах адаптації.

Розроблена модель складається з набору ієрархічних схем, що описують модулі, стадії та етапи проекту. У кожній частині моделі чітко визначені відповідні дії. Кожному модулю відповідає частина концептуальної моделі, що покриває свій відрізок життєвого циклу портфеля проектів.

Сформована технологія розробки та впровадження АдІСУП на основі методики SSADM дозволяє реалізувати по-модульний стратегічний план проектного управління, поступово досягаючи поставлених цілей та результатів.

Запропонована концептуальна модель дозволяє бачити в розрізі весь портфель проектів і гнучко управляти у випадку виниклих змін.

Рис. 3. Модель формування портфелів проектів за критеріями в умовах адаптації

Розроблена модель управління проектами в умовах адаптації (рис. 4). У лівій частині моделі наведена технологія Dynamic Enterprise Modeling (DEM) із шаблонами проектів, організацій та бізнес-процесів. В середині моделі є проектно-орієнтована організація та її бізнес-процеси, що вимагають використання Continuous Acquisition and Life cycle Support (CALS) - технології для інформаційної підтримки. В центрі моделі - Product Data Management (PDM)-система та система управління проектами (СУП), які формують блок бізнес-процесів портфеля проектів. Адаптація здійснюється за рахунок інтеграції DEM та CALS - технології з СУП та PDM- системою.

Для ефективного формування і управління портфелем проектів необхідно чітко визначати стратегію проектно-орієнтованої організації.

Рис. 4. Модель управління проектами в умовах адаптації

Цільову функцію стратегії проектно-орієнтованої організації можна записати у вигляді годографа вектора (рис. 5), здійснюючого обертові рухи в декартовій системі ординат, одиничними ортами якого є вагові коефіцієнти (вартість, час, катастрофостійкість).

Рис. 5. Модель стратегії компанії та проектів з заданими характеристиками (- стратегія проекта з фіксованою катастрофостійкістю).

Внутрішня частина конуса, що описується вектором, є область адаптації мультипроектного середовища, а зрізи - області адаптації портфелів проектів.

Ступінь впливу ключових параметрів можна записати у вигляді функції, рішення якої дає графік стратегії компанії із заданими характеристиками.

На основі даної моделі можна розробляти методи оперативного управління й моніторингу портфелів проектів і кожного проекту окремо.

Розроблена модель складається із двох рівнів і включає комплекс етапів проекту. На кожному рівні чітко визначені відповідні дії. Отже, запишемо цільові функції стратегії організації () та проектів ():

(1)

(2)

Визначимо коефіцієнт взаємозв’язку стратегій () в умовах коллінеарності векторів:

, (3)

або

(4)

де P- ваговий коефіцієнт вартості, P?0; Т – ваговий коефіцієнт часу, 1>T>0; N – ваговий коефіцієнт катастрофостійкості, 1>N>0; - експертна оцінка вартості, 10?рxР >0; - експертна оцінка часу, 10?рxТ >0; - експертна оцінка катастрофостійкості, 10?рxN >0.

Визначимо коефіцієнт взаємозв’язку стратегії ПОО та проекта при максимізації вартості проекта і портфеля проектів:

(5)

Аналогічним чином записуємо взаємозв’язки для управління часом та катастрофостійкістю.

Запишемо коефицієнт взаємозв’язоку стратегії ПОО та проекта при мінімізації часу проекта і портфеля проектів:

. (6)

Запишемо коефицієнт взаємозв’язоку стратегії ПОО та проекта при максимізації катастрофостійкості проекта і портфеля проектів:

. (7)

Принцип формування портфеля проектів при максимізації вартості:

(8)

де - рівень вартості і проекта. Величина і проектів визначається методом експертних оцінок. >0, i= 1,2,3…n. Представлені вище обмеження дійсні також для нижчеприведених розрахунків принципів формування портфеля проектів.

Принцип формування портфеля проектів при мінімізації часу:

(9)

Принцип формування портфеля проектів при максимізації катастрофостійкості:

(10)

На основі представлених залежностей (8, 9, 10) можна визначити ступінь впливу кожного із ключових параметрів проекту на його адаптацію в проектно-орієнтованій організації. Отримані дані можна використати при аналізі й розробці мультипроектного середовища.

Вибір оптимального портфеля проектів здійснюється як при паралельній так і послідовній схемі взаємодії. Найбільш ефективною є паралельна схема взаємодії, при цьому паралельно з основним проектом працює один або кілька інших проектів.

Надійність портфеля проектів в цілому визначається:

(11)

де NS — катастрофостійкість портфеля проектів; Ni -катастрофостійкість i-го проекту; n — число проектів.

З формули (10) видно, що при будь-якій катастфрофостійкості проектів можна створити портфель проектів необхідної катастрофостійкості. Якщо всі складові елементи мають однакову катастрофостійкість рi = р, то число необхідних проектів для забезпечення заданої катастрофостійкості портфеля проектів р можна знайти з формули:

(12)

Таким чином, додавання кожного наступного проекту знижує ризик для портфеля проектів в цілому. Темп росту ефективності диверсифікованості J зі збільшенням її кратності n визначається по формулі:

(13)

Якщо проекти взаємодіють послідовно, що також має місце в аналізі ефективності проектів, то катастрофостійкість портфеля проектів визначається як добуток відповідних показників для структурних складових.

.  (14)

Темп росту ефективності диверсифікованості J зі збільшенням її кратності n визначається:

(15)

При формуванні портфеля проектів з імовірнісної точки зору відбувається композиція розподілів по окремих проектах, тому основним завданням є знаходження й вивчення поводження закону розподілу суми незалежних доданків. Якщо кількість проектів в портфелі проектів досить велика, то відповідно до центральної граничної теореми закон розподілу прибутковості портфеля в цілому є нормальним незалежно від розподілу складових елементів та їхньої частки в портфелі проектів.

Одним з перших завдань по застосуванню методу Монте-Карло є визначення середнього часу портфеля проектів по відомим характеристикам кожного проекту.

Якщо вважати, що тривалість кожного портфеля проектів є фіксована величина, то тривалість кожного проекту для портфеля проектів при послідовній схемі дорівнює мінімальній тривалості зі складових проектів:

t = min/t1, t2, t3, t4/. (16)

Для портфеля проектів, при гібридній схемі:

t = min [t1, t2, max(t3, t4), t5]. (17)

У дійсності тривалість будь-якого портфеля проектів являє собою випадкову величину. За допомогою цього методу можна ще на стадії проектування оцінити якість будь-яких портфелів проектів, що складаються зі стандартних проектів з відомими імовірнісними характеристиками, а також оцінювати зміну якості при заміні одних проектів іншими.

Оцінка імовірності рівня ризику інвестицій у проекті пов'язана з врахуванням невизначеності. Оцінка інвестиційного ризику - це оцінка міри можливості несприятливих подій у ході інвестиційного процесу.

Мінімаксний підхід формує клас очікуваних сценаріїв розвитку подій в інвестиційному процесі та із цього класу вибирається два сценарії, при яких процес досягає максимального і мінімального значення, відповідно. Ціль такого підходу - мінімізувати ризики інвестора. Але більшість проектів, що мають непогані шанси на успіх, буде забраковано.

Ефективність “портфельного” підходу до управління інвестиціями характеризується головним чином тими перевагами, які дає ретельна оцінка проектів з наступним визначенням їхньої пріоритетності.

Використан мінімаксний підхід (V&M) для оцінки інвестиційного ризику. В ході різноманітної оцінки інвестиційного проекту отримані три значення показника чистої вартості інвестицій: NPVmin - мінімальне значення показника, NPVmax - максимальне значення показника, NPVexp - середньоочікуване значення. Під ефективними інвестиціями ми розуміємо таку безліч станів інвестиційного процесу, коли реальна чиста вартість проекту більше нуля. Припустимо, що виконується рівність NPVmin < 0 < NPVexp, тоді ступінь ризику V&M неефективності інвестицій оцінюється формулою:

, (18)

де

Третій розділ присвячений опису технічного рішення програмно-апаратної платформи інформаційної системи проектно-орієнтованої організації, включаючи цільові характеристики платформи, архітектуру та основні принципи дизайну, використані технології, устаткування і програмне забезпечення.

Запропоноване технічне рішення базується на розробленій моделі управління проектами в умовах адаптації при застосуванні сучасних технологій (зокрема технології мереж зберігання даних та адміністративних кластерів), що дозволяє домогтися необхідних для бізнесу експлуатаційних характеристик інформаційної системи.

В цілому, запропоноване технічне рішення повністю відповідає вимогам до сучасних платформ корпоративних інформаційних систем.

Розглянуто питання удосконалення системи управління бізнес-процесами в проектно-орієнтованих організаціях.

Перебудова бізнес-процесів змінює не тільки внутрішній, але й зовнішній вигляд компанії.

У четвертому розділі виконано розрахунок ефективності використання програмно-апаратної платформи інформаційної системи. Для розрахунку ефективності програмно-апаратної платформи була використана методологія совокупної вартості володіння (Total Cost of Ownership).

У рамках даного підходу передбачається оцінка вартості придбання інновацій, адміністрування, установки, переміщення й модернізації, технічної підтримки й супроводу, змушених простоїв та інших схованих витрат.

Визначимо складові елементи економії від використання розробленої програмно-апаратної платформи інформаційної системи (ІС):

(19)

де Са.о. – економія на апаратному забезпеченні; Се. – економія на електроенергії; Сох. – економія на охолодженні; СНВА – економія на мережних інтерфейсах; СSTORAGE – економія на дисковому просторі; СSANSW – економія на САН свитчах; СNETSW - економія на мережних свитчах; Сфі – економія на фізичній інфраструктурі; Спр – економія на простоях; Свід. - економія на часі відновлення.

Розрахунки, наведені вище, зроблені з урахуванням дисконтної ставки 14%. Використовуючи таке значення, можна одержати наступні фінансові результати (табл. 1.).

Таблиця 1

Фінансові результати ефективності нової ІС | Коефіцієнт дисконтування | 14%  | NPV – чиста наведена вартість | $ 138 342   | IRR - внутрішня норма рентабельності | 70%  | ROI – повернення інвестицій | 14%  | РР - Строк окупності (місяць) | 18,78  |

Вихідні значення в табл. 1 дані в доларах США, для конвертації їх в гривни необхідно помножити на поточний курс НБУ.

Нова ІС ефективна за рахунок істотної економії часу простою, катастрофостійкості, впровадження ІС системи.

Результати розрахунків показали, що запропонована програмно-апаратна платформа економічно вигідна, добре маштабується, має високий рівень катастрофостійкості та значно скорочує час простоїв.

Зроблено розрахунок інтегральних показників ефективності використання програмно-апаратної платформи інформаційної системи, який говорить про доцільність використання рекомендованої програмно-апаратної платформи інформаційної системи.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішується наукова задача розробки методів і моделей адаптації проектів у проектно-орієнтованій організації під її стратегію.

Основні наукові й практичні результати роботи полягають у наступному:

1. Проведено аналіз мультипроектного середовища проектно-орієнтованої організації й корпоративної системи управління проектами, який показав необхідність розробки адаптивного підходу до корпоративної системи управління проектами. Сформовано критерії відбору проектів у мультипроектному середовищі та виконана оцінка основних проектно-орієнтованих програмних продуктів. Підхід повинен враховувати такі критерії як: катастрофостійкість, реалізуємість і гнучкість мультипроектів.

2. Розроблено концепцію адаптації проектів під стратегію в проектно-орієнтованій організації.

3. Розроблено модель формування портфелів проектів за критеріями в умовах адаптації.

4. Зроблено моделювання основних елементів адаптивної системи управління проектами в проектно-орієнтованій організації.

5. Розроблено метод адаптації проектів в мультипроектному середовищі по компонентах (вартість, час, катастрофостійкість).

6. Проведені розрахунки вартості та катастрофостійкості портфелів проектів за допомогою метода Марковица.

7. Проведені розрахунки часу проектів і портфелів проектів за допомогою метода Монте-Карло.

8. Зроблено оцінку ризиків інвестицій в проектах проектно-орієнтованої організації за допомогою мінімаксного підхіду (V&M) в умовах невизначенності.

9. Результати роботи дозволяють управляти ризиками в проектах у мультипроектному середовищі та формувати портфель проектів в проектно-орієнтованій організації за критеріями (вартість, час, катастрофостійкість).

10. Зроблено розрахунок економії від використання програмно-апаратної платформи інформаційної системи.

11. Результати розрахунків показали, що запропонована програмно-апаратна платформа економічно вигідна, добре маштабується, має високий рівень катастрофостійкості й значно скорочує час простоїв.

12. Зроблено розрахунок інтегральних показників ефективності використання програмно-апаратної платформи інформаційної системи.

13. Програмно-апаратний комплекс, розроблений автором, використаний при створенні інформаційної системи в АТЗТ “Квазар-Мікро Техно”, що дозволив ефективніше управляти ERP системою організації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1 Польшаков І.В. “Інформаційні технології в управлінні бізнес-процесами”.// Збірник наукових праць університету економіки та права “КРОК”, 2003 р.-С.83-93.

2 Польшаков В.І., Польшаков І.В. “Корпоративна система управління проектами в проектно-орієнтованих організаціях”.// Збірник “Авіаційно-космічна техніка і технологія”, випуск № 42, жовтень 2003 р.-С.39-43.

3 Польшаков В.І., Тесля Ю.М., Польшаков І.В. “До питання про інтеграції автоматизованих систем в управлінні складними проектами”.// Збірник наукових праць “Управління проектами та розвиток виробництва”, випуск №2 (7), 2003 р.-С.66-70.

4 Польшаков В.І., Польшаков І.В. “Інтегрована інформаційна система корпоративного управління проектами”.// Вісник Черкаського державного технологічного університету. - №2 , 2004 р. –С.110-114.

5 Польшаков В.І., Польшаков І.В. “Розробка інтеграційної корпоративної структури управління проектно-орієнтованим підприємством”.// „Управління проектами та розвиток виробництва”. Збірник наукових праць.- №2 (10) 2004 р.-С.36-42.

6 Польшаков І.В. “Моделювання адаптивної системи управління проектами в проектно-орієнтованій організації”.// „Управління проектами та розвиток виробництва”. Збірник наукових праць.- № 2 (18), 2006 р.

АНОТАЦІЯ

Польшаков І.В. Методи та моделі адаптації проектів в проектно-орієнтованих організаціях. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.22 - Управління проектами та програмами. - Київ, 2007.

Дисертація присвячена вирішенню наукової задачі розробки методів та моделей адаптації проектів в проектно-орієнтованих організаціях. Розроблена модель адаптації проектів та їх управління в мультипроектному середовищі проектно-орієнтованої організації під її стратегію. Розроблена модель формування портфелів проектів в мультипроектному середовищі в умовах адаптації за ключовими критеріями. Розроблена модель стратегії проектно-орієнтованої організації та проектів по ключовим параметрам (вартість, час, катастрофостійкість). Розроблен метод формування порфелів проектів в мультипроектному середовищі під стратегію інноваційного розвитку проектно-орієнтованої організації. Проведені дослідження дозволили створити ефективну адаптивну інформаційну систему управління проектами в проектно-орієнтованій організації. Результати роботи дозволять управляти ризиками в проектах в мультипроектному середовищі та формувати портфель проектів в проектно-орієнтованій організації. Розраховано ефективність розробленої програмно-апаратної платформи інформаційної системи.

Ключові слова: проект, портфель проектів, мультипроектне середовище, адаптація, стратегія, невизначеність, адаптивна інформаційна система управління проектами, програмно-апаратний комплекс.

АННОТАЦИЯ

Польшаков И.В. Методы и модели адаптации проектов в проектно-ориентированных организациях. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата технических наук по специальности 05.13.22 – Управление проектами и программами. - Киев, 2007.

Диссертация посвящена решению научной задачи разработки методов и моделей адаптации проектов в проектно-ориентированных организациях. Проведён анализ мультипроектной среды проектно-ориентированной организации и корпоративной системы управления проектами, который показал необходимость разработки адаптивного подхода к ней. Сформированы критерии выбора проектов в мультипроектной среде и выполнена оценка основных проектно-ориентированных программных продуктов. Подход учитывает такие критерии как: катастрофоустойчивость, реализуемость и гибкость мультипроектов. Разработана концепция адаптации проектов под стратегию проектно-ориентированной организации. Разработана модель формирования портфелей проектов в мультипроектной среде в условиях адаптации. Разработана модель стратегии проектно-ориентированной организации и проектов по ключевым критериям (стоимость, время, катастрофоустойчивость). Разработан метод формирования портфеля проектов в мультипроектной среде под стратегию инновационного развития проектно-ориентированной организации. Произведены расчёты стоимости и катастрофоустойчивости портфеля проектов при помощи метода Марковица. Произведены расчёты длительности проектов и портфелей проектов при помощи метода Монте-Карло. Осуществлена оценка рисков инвестиций в проектах проектно-ориентированной организации при помощи минимаксного подхода в условиях неопределённости. Рассчитана эффективность разработанной программно-аппаратной платформы информационной системы.

Практическая ценность работы заключается в разработке эффективной адаптивной информационной системы управления проектами в проектно-ориентированной организации. Разработанный программно-аппаратный комплекс позволяет разрабатывать ERP систему проектно-ориентированной организации (управление денежными потоками, ресурсами, временем проектов). Результаты работы позволяют управлять рисками в проектах в мультипроектной среде и формировать портфель проектов в проектно-ориентированной организации. Программно-аппаратный комплекс, разработанный автором, использован при создании информационной системы в АОЗТ “Квазар-Микро Техно”. Результаты работы внедрены в учебный процесс высшего учебного заведения “Университет экономики и права “КРОК””.

Ключевые слова: проект, портфель проектов, мультипроектная среда, адаптация, стратегия, неопределенность, адаптивная информационная система управления проектами, программно-аппаратный комплекс.

ABSTRACT

Polshakov I.V. Methods and models of project adaptation in the project-oriented organizations. - Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of a Candidate of Technical Sciences on speciality 05.13.22 – project and programs management. - Kyiv, 2007.

The dissertation is devoted to solving the scientific task of development of methods and models of project adaptation in the project-oriented organizations. The model of adaptation of projects and their management in the multiproject environment in the project-oriented organizations under its strategy has been developed. The model of formation of project portfolios in the multiproject environment in adaptation conditions by key criteria has been developed. The model of strategy of the project-oriented organization and projects according to the key parameters (cost, time, catastrophe-stability) has been worked out. The method of formation of project portfolios in the multiproject environment under the strategy of innovative development of project-oriented organization has been worked out. Carried out researches have allowed to develop an effective adaptive information control system of projects in the project-oriented organization. Work results will allow to operate risks in projects in the multiproject environment and to form a project portfolio in the project-oriented organization. The efficiency of the developed hardware-software complex of information system is calculated.

Key words: project, a portfolio of projects, the multiproject environment, adaptation, strategy, adaptive information control system of projects, hardware-software complex.