Міністерство освіти і науки України

Приазовський державний технічний університет

Прокопович Леонід Борисович

УДК .5.02

Управління витратами виробництва на підприємствах суднобудування

Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація та управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Маріуполь - 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Національному університеті кораблебудування ім. адм. Макарова Міністерства освіти і науки України (м. Миколаїв).

Науковий керівник - | кандидат економічних наук, доцент

Майданевич Петро Миколайович,

Кримський агротехнологічний університет Національного аграрного університету (м. Сімферополь),

завідувач кафедри бухгалтерського обліку і аудиту

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

Ткаченко Володимир Андрійович,

Дніпропетровський університет економіки та права,

завідувач кафедрою економіки підприємств

кандидат економічних наук, доцент

Гурченков Олександр Петрович,

Національний університет кораблебудування ім. адм. Макарова (м. Миколаїв),

завідувач кафедрою економіки і організації виробництва

Провідна установа - | Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського МОН України (м. Сімферополь),

кафедра менеджменту і маркетингу.

Захист відбудеться “31” січня 2007 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К12.052.02 при Приазовському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою:

87500, м. Маріуполь Донецької обл., вул. Університетська, 7.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Приазовського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України за адресою:

87500, м. Маріуполь Донецької обл., вул. Університетська, 7.

Автореферат розісланий “29” грудня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради | В.М. Колосок

Загальна характеристика дисертаційної роботи

Актуальність теми дослідження. Зміни, що відбуваються в економіці нашої країни, потребують відповідних змін в господарському механізмі та у формуванні сучасної системи управління витратами підприємств. Подальший економічний розвиток підприємств суднобудівної галузі України неможливий без удосконалення існуючої системи управління витратами виробництва. З проведенням реформування системи бухгалтерського обліку, реструктуризаційними процесами в суднобудуванні, змінами у структурі продукції назріла потреба у проведенні досліджень місця витрат виробництва в системі управління суднобудіного підприємства.

Різні аспекти організації управління витратами досліджували, як вітчизняні, так й іноземні фахівці. Значну увагу привертають роботи фахівців, що висвітлюють питання управління витратами в цілому: Апчьорча А., Безруких П.С., Белопольського М.Г., Бутинця Ф.Ф., Валуєва Б.І., Гаріфуліна К.М., Грещака М.Г., Голова С.Ф., Друрі К., Додонова А.А., Івашкевича В.Б., Карпової Т.П., Кашаєва А.Н., Кірсанова В.Д., Котлярова С.А., Коцюби О.С., Мацкевичюса І.С., Нападовської Л.В., Палія В.Ф., Поклада І.І., Пушкаря М.С., Сопко В.В., Стукова С.А., Толпежнікова Р.О., Уракова Д.У., Фостера Дж., Хорнгена Ч.Т. тощо, та безпосередньо у суднобудівній галузі: Бреслава Л.Б., Брехова А.М., Бурлан С.А., Волкова В.В., Дубко Б.С., Заваріхіна Н.М., Жучкова Б.Н., Іванова Б.В., Костакова О.В., Логінова С.П., Радина В.К., Риммера А.І., Тактарова Г.А., Толкачьова М.П., Челнокова С.П. та ін.

Незважаючи на значні здобутки, що були отримані в дослідженнях вказаних вчених, існує низка невизначених завдань, пов‘язаних з питаннями планування, контролю та формуванням собівартості продукції суднобудівної галузі. Важливість, недостатня теоретична розробленість та практична значимість вказаних завдань для підприємств суднобудівної галузі України визначили вибір теми, мету, структуру та напрямки дослідження, обумовили його актуальність.

Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до плану наукових досліджень кафедри облік і аудит Національного університету кораблебудування ім. адм. Макарова. В межах виконання теми “Розробка програмного комплексу для моделювання ієрархії центрів відповідальності на суднобудівних підприємствах” (номер держреєстрації 0105U001722), здобувачем було розроблено математичне та програмне забезпечення для моделювання ієрархії центрів відповідальності, з метою управління витратами виробництва підприємств суднобудування.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення і обґрунтування наукових рекомендацій та розробка практичних заходів з удосконалення управління виробничими витратами суднобудівних підприємств в умовах подальшого розвитку ринкових відносин в економіці суднобудівної промисловості.

Для досягнення поставленої мети були визначені та вирішені наступні задачі:

дослідити основні підходи до формування систем управління витратами виробництва;

розробити модель залежності величини сукупних витрат виробництва при збиранні секції корпусу судна від виробничих факторів;

виявити фактори, які впливають на формування системи центрів відповідальності у суднобудуванні, зробити їх систематизацію;

розробити, як складову системи управління виробничими витратами суднобудівних підприємств методику оцінки доцільності існування певного центру відповідальності в їх ієрархії;

виявити мотивуючи фактори системи центрів відповідальності, зробити їх систематизацію.

Об‘єктом дослідження є теоретико-методологічні та економіко-організаційні складові процесу управління витратами виробництва суднобудівної промисловості України на прикладі суднобудівних підприємств південного регіону.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних положень щодо формування механізму ефективного управління витратами виробництва суднобудівних підприємств в сучасних умовах ринкового господарювання.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою роботи є діалектичний метод пізнання, системний підхід і аналіз, основні положення теорії ринкової економіки. Для досягнення поставленої у роботі мети використовувалися наступні методи: абстрактно-логічний (для теоретичного узагальнення та формування висновків), індукції та дедукції (для з‘ясування місця витрат виробництва в процесі управління господарською діяльністю суднобудівного підприємства), групування та логічного аналізу (з метою визначення класифікаційних ознак центрів відповідальності), анкетування, економіко-статистичний, порівняльний (при аналізі стану і ефективності системи управління витратами виробництва суднобудівних підприємств Миколаївської області); кореляційно-регресійний (для розрахунку рівняння залежності сукупних витрат виробництва) та ін.

Інформаційна база дослідження: законодавчо-нормативна база України з питань планування, обліку та формування витрат у промисловості; статистичні матеріали Головного управління статистики в Миколаївській області; фінансова звітність, фактичні дані бухгалтерського і управлінського обліку суднобудівних підприємств; монографії вітчизняних та закордонних вчених-економістів; публікації вітчизняних і закордонних вчених-економістів з управління витратами виробництва в періодичній пресі, інші джерела. Практична база дослідження - суднобудівні підприємства Миколаївської області.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні розробці нових теоретичних підходів до управління витратами виробництва суднобудівних підприємств, що базуються на концепції центрів відповідальності.

У дисертації вперше:

розроблена методика оцінки доцільності існування певного центру відповідальності в їх ієрархії за допомогою застосування коефіцієнтів керованості витратами (запропоновані показники керованості витратами, які дозволяють виявити помилкове виділення певних центрів відповідальності при побудові їх ієрархії).

удосконалено:

інструментарій моделювання залежності величини сукупних витрат виробництва при збиранні секції корпусу судна від виробничих факторів (розроблена кореляційно-регресійна модель залежності сукупних витрат виробництва від ваги секції судна та рівня оплати праці).

набуло подальшого розвитку:

систематизація основних концептуальних підходів до формування систем управління витратами (які можна класифікувати за наступними ознаками: за функціональністю, за ознакою формування, за величиною охоплення задач, за часом функціонування);

класифікація факторів, що впливають на формування системи центрів відповідальності у суднобудуванні (організаційно-управлінські; виробничо-технологічні; інформаційні; галузеві);

класифікація основних мотивуючих факторів системи центрів відповідальності та результатів їх впливу на систему управління витратами виробництва суднобудівного підприємства.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення дисертації і одержані автором результати дослідження доведені до рівня орієнтованих на менеджмент суднобудівних підприємств інструментальних засобів (методичних і економіко-математичних розробок) практичного використання. Отримані результати сприяють достовірності оцінки результатів діяльності виробничих підрозділів суднобудівних підприємств.

Пропозиції автора щодо формування системи управління витратами за допомогою центрів відповідальності впроваджено у практику роботи ВАТ МІП „Райдуга” (довідка № від 28.10.2005 р.), ТОВ „Юг Антикор” (довідка № від 27.03.2006 р.).

Основні теоретичні висновки дослідження використовуються у навчальному процесі Національного університету кораблебудування ім. адм. Макарова при викладанні дисципліни „Управлінський облік” (довідка № /1993 від 15.02. 2006 р.), дисципліни “Моделі та методи прийняття управлінських рішень в аналізі і аудиті” у Миколаївському політехнічному інституті (довідка № 36 від 28.03.  р.).

Особистий внесок здобувача. Основні наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, є результатом самостійно проведеного автором дослідження щодо управління витратами виробництва суднобудівних підприємств. Особистий внесок автора дисертації в наукові праці, опубліковані у співавторстві, конкретизовано у списку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення досліджень доповідались на: Міжнародній науково-практичній конференції „Соціальні та економічні проблеми мотивації в умовах ринкової економіки” (м. Миколаїв, 2003 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми обліку, аудиту та економічного аналізу за умов стабілізації економіки України” (м. Хмельницький, 2003 р.), VII Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень „2005” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), І Всеукраїнській науково-практичній конференції “Облік і контроль в управлінні підприємницькою діяльністю” (м. Кіровоград, 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні проблеми економіки підприємства” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції „Економіка підприємства: проблеми теорії та практики” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції „Економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень на сучасному етапі” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), ІІ Міжвузівській науково-практичній конференції “Науковий потенціал вищої школи” (м. Миколаїв 2006 р.).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 18 робіт загальним обсягом 2,58 ум.-друк. арк., з яких особисто автору належить 2,5 ум.-друк. арк., з них у наукових фахових виданнях - 7 робіт загальним обсягом 1,87 ум.-друк. арк., з яких особисто автору належить 1,79 ум.-друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 163 сторінках, списку використаних джерел зі 132 найменувань на 12 сторінках і 13 додатків на 81 сторінках. Дисертація містить 25 таблиць на 9 сторінках і 33 рисунки на 16 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

У дисертації розвинуто теоретичні положення, розроблені практичні рекомендації щодо удосконалення управління витратами виробництва підприємств суднобудування за допомогою системи центрів відповідальності.

Розділ „Теоретичні та методологічні основи управління витратами виробництва”. Не зважаючи на велику кількість досліджень провідних фахівців, в економічній літературі не існує єдиної точки зору стосовно понять витрати і затрати. Різночитання щодо сутності вказаних категорій обумовлені складністю і різноманітністю господарських процесів, які повинні відображати вказані поняття. Витрати як предмет управління мають певні властивості, які в умовах подальшого поглиблення ринкових відносин ставлять завдання стосовно удосконалення їх обліку, калькулювання та оцінки.

Як показали дослідження, існує багато підходів вітчизняних і закордонних вчених-економістів щодо складових системи управління витратами виробництва. Вважаємо, що система управління витратами виробництва може складатися з двох груп функцій: основних (таких як організація, планування, контроль, мотивація, регулювання), які безпосередньо впливають на витрати виробництва; функцій забезпечення (таких як облік і аналіз), які допомагають основним функціям в процесі управління витратами виробництва.

Систематизуючи різні підходи щодо систем управління витратами виробництва можна запропонувати розрізняти їх за ознаками, які наведені на рис. 1. Розроблена систематизація дозволяє більш обґрунтовано здійснювати процес формування нових, чи удосконалення існуючих систем управління витратами виробництва.

За функціональністю системи управління витратами можуть бути двох видів. Системи з повною функціональністю, які включають весь комплекс функцій управління витратами виробництва та спрямовані на вирішення широкого кола задач й забезпечують повністю потреби менеджерів всіх рівнів управління. Вони більш гнучкі й ліпше пристосовуються до зовнішніх та внутрішніх змін. Системи з обмеженою функціональністю, у яких відсутні окремі функції (як з числа основних так й з функцій забезпечення) при порівнянні з системами з повною функціональністю.

За величиною охоплення задач системи управління витратами виробництва розподіляються на: комплексні, які вирішують весь спектр завдань управління витратами виробництва, що існує на підприємстві; вузькоспеціалізовані, що спрямовані на вирішення окремих задач з управління витратами виробництва.

За ознакою формування підсистем управління витратами виробництва можна виділити наступні системи: функціональні (коли підсистеми управління витратами виробництва виділяються згідно з виконуваними функціями); організаційні (при формуванні підсистем за основу береться організаційна структура підприємства); предметні (відповідно до яких управляюча система поділяється на комплексні підсистеми, що управляють відособленими об‘єктами); змішані (які відповідно поєднують при формуванні підсистем кілька ознак).

За часом функціонування можна виділити тимчасові та постійні системи. Тимчасові - це системи, строк дії яких обмежений. Вони бувають двох різновидів: разові, які створюються для вирішення певної, разової проблеми в процесі управління витратами виробництва, після розв‘язання якої необхідність в даному різновиді системи управління витратами на виробництво відсутня; сезонні, які функціонують певний, обмежений проміжок часу й в більшості випадків пов‘язані з сезонним характером робіт чи іншими організаційно-виробничими особливостями діяльності підприємства, що призводять до виникнення з певною циклічністю потреби в даній системі управління. Постійні – це системи управління витратами виробництва з необмеженим строком дії.

Для інформаційного забезпечення ефективного функціонування оперативного, поточного та стратегічного управління витратами виробництва на суднобудівних підприємствах повинен використовуватись управлінський облік. За результатами проведених досліджень в дисертаційній роботі пропонується при класифікації інформації щодо витрат виробництва в системі управлінського обліку використовувати класифікаційні ознаки, які наведені на рис. 2.

При формуванні системи управлінського обліку, як інформаційного забезпечення процесу управління витратами виробництва суднобудівних підприємств необхідно враховувати вплив наступних факторів: законодавчо-нормативних, управлінсько-організаційних, ринкових, та факторів, пов‘язаних з обліковою політикою та міжнародними стандартами. На відміну від існуючих підходів запропонована класифікація враховує вплив не тільки прямих, але і непрямих факторів.

Для удосконалення процесу управління витратами виробництва суднобудівних підприємств вважаємо доцільним використовувати концепцію центрів відповідальності. Приймаючи до уваги наявність в економічній літературі думок стосовно тотожності категорій “місця виникнення витрат” і “центр відповідальності” нами запропонована порівняльна характеристика двох категорій за наступними критеріями: об‘єкт відповідальності, сфера відповідальності та ознака групування. Об‘єктом відповідальності місця виникнення витрат є витрати, у центра відповідальності - витрати, доходи та інвестиції. Щодо сфери відповідальності, то для місця виникнення витрат це вся сукупність витрат, які виникають у даному структурному підрозділу. На відміну від нього, сферою відповідальності центру відповідальності є витрати, доходи, інвестиції, що контролюються даним центром, але необов‘язково виникають у даному структурному підрозділі. Місце виникнення витрат формується за організаційно-технологічною ознакою. Формування центру відповідальності може відбуватися за наступними ознаками: організаційно-технологічною, за об‘єктом відповідальності, та комплексною ознакою. Запропонована порівняльна характеристика доводить, що центр відповідальності та місце виникнення витрат є різними, хоча й дещо схожими поняттями.

Розділ „Аналіз діючої системи управління витратами виробництва у суднобудівній галузі”. Проведене дослідження стану нормативного забезпечення процесу управління витратами виробництва на підприємствах суднобудівної галузі виявило, що внутрішнє нормативне забезпечення не відповідає сучасним потребам системи управління витратами виробництва, оскільки має ряд недоліків. Серед них можна виділити формальну обмеженість нормативних документів суднобудівних підприємств за змістом та широтою охоплення вирішуваних завдань з управління витратами виробництва, неточності, неоднозначності і протиріччя у змісті внутрішніх нормативних документів та невідповідність їх один одному, а також вимогам нормативній базі вищих рівнів. Отже діючий стан внутрішньої нормативної бази не дозволяє забезпечити відповідну якість інформації про витрати виробництва суднобудівного підприємства.

З метою визначення відповідності нормативної документації суднобудівних підприємств нормативним актам з формування собівартості, на суднобудівних підприємствах м. Миколаєва було проведено анкетування. Як показали результати дослідження, нормативній базі з формування собівартості у суднобудуванні відповідає 75- 90нормативних документів підприємств.

Аналіз стану первинного, аналітичного та синтетичного обліку витрат на виробництво дозволив виявити, що система бухгалтерського обліку суднобудівних підприємств не спроможна надати достовірну інформацію про витрати виробництва. За даними анкетування на досліджених підприємствах достовірність інформації на синтетичних рахунках складає 75точність калькуляційних розрахунків 69(табл. ). В суднобудівній галузі є проблема розподілу загальновиробничих витрат, оскільки існуюча практика розподілу даної групи витрат приводить до викривлення виробничої собівартості і не відповідає вимогам діючої законодавчо-нормативної бази.

Таблиця 

Характеристика стану окремих складових синтетичного та аналітичного обліку витрат на виробництво суднобудівних підприємств Миколаївської області

Показник | ДП “Суднобудівний завод ім. 61 комунара” | ВАТ “Меридіан” | ВАТ МІП “Райдуга” | ВАТ “Чорноморський машинобудівний завод”

Рівень відповідності відображення даних на синтетичних рахунках вимогам нормативної бази, % | 75 | 65 | 85 | 75

Відповідність обліку та розподілу загальновиробничих витрат вимогам П(С)БО “Витрати” (так/ні) | ні | ні | ні | ні

Точність калькуляційних розрахунків, % | 66 | 65 | 79 | 65

Дослідження впливу перетворень, що відбулися в економіці України за останні роки, на систему управління витратами виробництва суднобудівних підприємств, дозволило виділити дію ряду факторів, які зображені на рис. .

Вплив фактору реструктуризації показав, що діюча система управління витратами виробництва суднобудівних підприємств нездатна ефективно функціонувати в існуючих ринкових умовах. Всупереч очікуваного зниження собівартості побудови суден, внаслідок реструктуризації відбулося їх зростання. Так, за рахунок збільшення кількості суднобудівних підприємств, які відразу стали встановлювати необґрунтовано високу ціну на свою продукцію (роботи та послуги), відбулося зростання величини витрат виробництва в частині контрагентських робіт та послуг. Зміни в організаційній структурі суднобудівних підприємств, їх розукрупнення вплинули на структуру планово-облікових одиниць. На більшості досліджених суднобудівних підприємств в оперативному управлінні витратами виробництва стали використовувати лише первинні планово-облікові одиниці (технологічні комплекти), що ускладнює процес управління витратами будівництва судна в цілому.

Аналіз практики оперативного планування в галузі, на прикладі суднобудівних підприємств Миколаївської області, показав, що у своїй діяльності вони використовують систему планово-облікових одиниць, засновану на технологічному принципі. Але застосування технологічної ознаки, тобто технологічних комплектів і цехо-етапів, може дати можливість контролювати витрати та собівартість судна в процесі його побудови тільки за наявності надійних, достовірних нормативів. Однак у даний час на більшості суднобудівних підприємствах відсутня ефективна система встановлення нормативів за різними статтями витрат. Отже неможливо забезпечити коректність порівняння фактичної собівартості планово-облікової одиниці з їх плановою величиною, провести аналіз відхилень з виявленням причин, що спричинили дані відхилення. Інші недоліки існуючої системи планово-облікових одиниць полягають у невірному закріпленні робіт за технологічними комплектами та цехо-етапами; помилками при встановленні строків робіт за планово-обліковими одиницями; порушенні строків складання та викривленні звітності виробничих підрозділів.

Вказані недоліки викликають наступні негативні наслідки в процесі оперативного управління витратами виробництва суднобудівного підприємства: неможливість об‘єктивно оцінювати діяльність виробничих підрозділів підприємства; прийняття необґрунтованих та помилкових управлінських рішень; викривлення витрат за планово-обліковими одиницями.

В процесі досліджень було виявлено, що серед виробничих факторів найбільший вплив на величину сукупних виробничих витрат при виготовленні секції корпусу судна виявляють величина витрат на оплату праці та вага секції. З метою визначення кількісного впливу наведених факторів на результативний показник у дисертації пропонується наступна кореляційно-регресійна модель.

, (1)

де У - сукупні виробничі витрати, грн.; Х1 - вага секції судна, кг.; Х2 - величина витрат з оплати праці основних виробничих робітників, грн.

Дослідження функції мотивації в системі управління витратами виробництва суднобудівних підприємств (за допомогою анкетування) виявило, що рівень грошової винагороди не задовольняє 58респондентів, рівнем свободи прийняття рішень стосовно виробничого процесу незадоволені 42Щодо відчуття справедливості лише 10респондентів вважають оцінку результатів своєї діяльності вищім керівництвом несправедливою, але незважаючи на це, 48респондентів наполягають на існуванні фактів не завжди справедливої оцінки результатів їх роботи. У зв‘язку з чим, впровадження системи центрів відповідальності з метою удосконалення системи управління витратами виробництва набуває більшого значення, тому що дозволить підвищити рівень справедливості оцінки результатів роботи виробничих підрозділів суднобудівного підприємства.

Виявлені недоліки стану управління витратами виробництва на підприємствах суднобудівної галузі обумовили потребу її вдосконалення.

Розділ  „Вдосконалення управління виробничими витратами на підприємствах суднобудування”. Удосконалення діючої системи управління витратами виробництва суднобудівних підприємств за допомогою центрів відповідальності дозволить: усунути окремі недоліки системи планово-облікових одиниць, що використовується на підприємствах суднобудівної галузі; підвищити аналітичність інформації про витрати виробництва; знизити рівень суб’єктивізму при оцінці діяльності керівників структурних підрозділів суднобудівного підприємства; здійснювати мотиваційний вплив на керівників задля досягнення ними цілей підприємства; підвищити рівень відповідальності керівників виробничих підрозділів за результати своєї діяльності.

Задля створення номенклатури центрів відповідальності на суднобудівному підприємстві нами були запропоновані простий та комбінований підходи. У дисертації доведено, що у практиці управління витратами виробництва за центрами відповідальності на великих та середніх суднобудівних підприємствах слід застосовувати комбінований підхід, перевагами якого є: спрямованість на вирішення широкого кола задач управління витратами виробництва; високій рівень аналітичності інформації; адаптація до змін. Для малих суднобудівних підприємств можна застосовувати простий підхід, перевагами якого є: відносна простота класифікації центрів відповідальності; низька трудомісткість робіт зі створення та утримання системи; відповідність системи аналітичних показників витрат виробництва меті формування системи центрів відповідальності.

У дисертації пропонується формування системи управління витратами виробництва за центрами відповідальності на великих та середніх суднобудівних підприємствах здійснювати у два етапи. На першому етапі формування системи управління витратами виробництва створюються центри, які займають вищі ланки в ієрархії центрів відповідальності суднобудівного підприємства. Для їх формування пропонується застосовувати єдину систему таких критеріїв класифікації, як: рівень управління, об’єкт відповідальності, вид діяльності. З початку здійснюється формування акумулюючих центрів відповідальності. Далі функціональні сегменти організації поєднуються за видами діяльності, що відповідають їх основній функції на суднобудівному підприємстві, а виробничий сектор - за видами діяльності, які можна поєднати у планово-облікові одиниці (це дозволить певною мірою забезпечити потреби оперативного планування та контролю) або за групами видів діяльності. На другому етапі формуються акумулюючі центри відповідальності, які знаходяться в ієрархії центрів відповідальності нижче за виділені на попередньому етапі, та формуються первинні центри відповідальності. На цьому етапі, у зв‘язку з внутрішніми особливостями різних сегментів суднобудівного підприємства, неможливо застосовувати єдині критерії групування центрів відповідальності.

При вдосконаленні системи управління витратами виробництва за допомогою впровадження системи центрів відповідальності на підприємствах суднобудівної галузі потрібно приймати до уваги фактори, що впливають на її формування. Результати дослідження довели, що це повинні бути наступні групи факторів:

- організаційно-управлінські фактори - до яких відносяться система цілей організації, система планування та контролю, організаційна структура, система власних повноважень та відповідальності;

- виробничо-технологічні фактори - до яких відносяться номенклатура продукції (робіт, послуг), види діяльності, довжина операційного циклу, види та типи виробництва;

- інформаційні фактори - до яких відносяться система комунікацій організації, ступінь використання засобів автоматизації;

- галузеві фактори - до яких відносяться умовність планування собівартості продукції суднобудування, зміни обсягу додаткових робіт, ступінь освоєння процесу побудови нових суден, особливості включення до собівартості продукції витрат, пов‘язаних із освоєнням проекту нових судів.

Для забезпечення оперативності прийняття управлінських рішень щодо витрат на виробництво та поточного контролю господарської діяльності центрів відповідальності у дисертації пропонується використовувати в якості показників контролю скорочену номенклатуру статей витрат виробництва і обмежену кількість інших показників діяльності центра відповідальності, які дозволяють забезпечити діючий зворотній зв‘язок. Реалізація запропонованих заходів у практиці суднобудівних підприємств, що планують використовувати центри відповідальності для управління витратами виробництва, дозволить: підвищити якість поточного контролю за діяльністю центрів відповідальності; скоротити трудомісткість робіт по здійсненню контролю завдяки тому, що під дію контролю підпадає скорочена номенклатура витрат та інших показників діяльності центрів відповідальності.

Запропоновано класифікацію мотивуючих факторів системи центрів відповідальності в процесі управління витратами виробництва (рис. ). Наведена класифікація дозволяє суднобудівному підприємству знайти напрямки покращення мотиваційної політики щодо керівників нижньої та середньої ланок управління.

Розроблено методику оцінки доцільності існування певного центру відповідальності в їх ієрархії за допомогою використання коефіцієнтів керованості витратами. Коефіцієнт керованості витратами визначається за наступною формулою:

, (2)

де ККВ - коефіцієнт керованості витратами, які контролюються безпосередньо центром відповідальності (0 ? ККВ ? ); i – номер статті (елемента) витрат, що контролюються; Зі – питома вага статті (елементу) в сукупності витрат, що контролюються (0 Зі. ? ); СКі – ступінь керованості менеджером центру відповідальності і статті (елементу) витрат, що контролюються (0 ? СКі. ? ); n – кількість контрольованих статей витрат.

Слід відмітити, що нульове значення запропонованого показника свідчить про помилкове виділення центру відповідальності чи про невідповідність повноважень менеджера центру потребам системи управління витратами виробництва. При значенні коефіцієнту керування витратами близько до 1 виробничі витрати на 100будуть підконтрольні менеджеру центра відповідальності, що говорить про вірне закріплення контрольованих статей витрат та рівня повноважень за керівником даного сегменту суднобудівного підприємства.

Існування ієрархії центрів відповідальності призведе до випадків, коли частина витрат виробництва контролюється менеджером опосередковано. Оскільки відповідальність за них була делегована менеджерам підпорядкованих центрів відповідальності, для поліпшення контролю за витратами виробництва, виникає потреба в розрахунку показнику, який би характеризував ступінь керованості всім колом контрольованих витрат виробництва центра відповідальності. Такий показник, пропонується розраховувати як зведений коефіцієнт керованості витратами за наступною формулою:

, (3)

де ККВзв - зведений коефіцієнт керованості витратами (0 ? ККВзв ? ); ККВ0 - коефіцієнт керованості витратами центра відповідальності, якій має підпорядковані центри; ККВ1 - коефіцієнт керованості витратами підпорядкованого центра відповідальності; j – номер підпорядкованого центру відповідальності (0 ? ?); m – кількість підпорядкованих центрів відповідальності.

Згідно запропонованої методики, робиться попередній розрахунок наведених показників для кожного центра відповідальності в ієрархії (або тільки для кількох центрів, у випадку оцінки лише частини ієрархії). Для центрів відповідальності, у яких виявилися низькі значення показників керованості витратами необхідно зробити ревізію переліку контрольованих і неконтрольованих статей витрат; переглянути власні повноваження керівника центра. Після внесення необхідних коректив до контрольованих статей витрат та ступенів їх керованості необхідно зробити розрахунок показників керованості. Центри відповідальності, які знову показали незадовільне значення показників керованості витратами необхідно розформувати.

Застосування запропонованих показників має наступні переваги: можливість оцінки відповідності структури центрів відповідальності, повноважень їх керівників потребам системи управління витратами виробництва суднобудівного підприємства; використання при оцінці результатів діяльності менеджерів центра відповідальності; застосування при прийнятті управлінських рішень стосовно витрат виробництва.

Коефіцієнти керованості витратами можна використовувати й під час здійснення оцінки результатів діяльності центрів відповідальності суднобудівного підприємства (рис. ).

Наведена схема показує, що застосування у практиці управління витратами виробництва за центрами відповідальності коефіцієнтів керування витратами призведе до здійснення диференційної оцінки результатів діяльності менеджерів виробничих підрозділів суднобудівного підприємства. Даний підхід може позитивно вплинути на систему управління витратами виробництва, тому що дозволяє, при порівнюванні з традиційними підходами, здійснювати об‘єктивну оцінку діяльності керівників виробничих підрозділів. Це, в свою чергу, дозволить знизити кількість випадків спотворення звітності про виробничі витрати (внаслідок невірного віднесення витрат до певних статей, списання витрат в невідповідний період часу тощо), що мають місце у практиці суднобудівних підприємств.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування та вирішення науково-практичного завдання щодо удосконалення управління витратами виробництва суднобудівних підприємств в умовах подальшого розвитку ринкових відносин на основі концепції центрів відповідальності. Основні науково-практичні результати дослідження дозволяють зробити такі висновки.

1. Систематизуючи підходи фахівців щодо систем управління витратами виробництва можна запропонувати класифікувати їх за наступними ознаками. За функціональністю бувають системи управління витратами виробництва з повною функціональністю та системи з обмеженою функціональністю. За ознакою формування підсистем можна виділити функціональні, організаційні, предметні та змішані системи управління витратами виробництва. За величиною охоплення задач системи поділяються на комплексні та вузькоспеціалізовані. За часом функціонування системи управління витратами виробництва бувають тимчасові та постійні. Розроблена систематизація дозволяє більш обґрунтовано здійснювати процес формування нових, чи удосконалення існуючих систем управління витратами виробництва.

2. Доведено, що для інформаційного забезпечення ефективного функціонування оперативного, поточного та стратегічного управління витратами виробництва на суднобудівних підприємствах повинен використовуватись управлінський облік. Для забезпечення цього у дисертації пропонується при класифікації інформації щодо витрат виробництва в системі управлінського обліку використовувати наступні класифікаційні ознаки: ступень точності інформації; час її надання; ступень охоплення проблем, які вирішуються; ступень узагальнення; ступень рутинності; історична спрямованість та релевантність.

3. Формування системи управлінського обліку, як інформаційного забезпечення процесу управління витратами виробництва суднобудівних підприємств повинно здійснюватися із врахуванням впливу наступних факторів: законодавчо-нормативних, управлінського-організаційних, ринкових, факторів пов‘язаних з обліковою політикою та міжнародними стандартами. На відміну від існуючих підходів запропонована класифікація враховує вплив не тільки прямих, але і непрямих факторів, що дозволяє набути сформованій системі управління обліком суднобудівних підприємств стійкості та всеосяжності.

4. Для удосконалення процесу управління витратами виробництва суднобудівних підприємств у дисертації рекомендується використовувати концепцію центрів відповідальності. Проведене теоретичне дослідження категорій “місця виникнення витрат” і “центр відповідальності”, дозволило запропонувати їх порівняльну характеристику (за критеріями: об‘єкт відповідальності, сфера відповідальності та ознака формування), довести існування відмінностей між ними, та обґрунтувати форму організації управління витратами виробництва, яка найбільш відповідає потребам та особливостям технологічного процесу в суднобудівному виробництві.

5. Аналіз впливу статей витрат та ваги секції дозволив запропонувати кореляційно-регресійну модель комплексного впливу витрат на оплату праці та ваги секції корпуса судна на величину сукупних виробничих витрат. Запропонована модель дозволяє здійснювати прогнозування величини сукупних виробничих витрат на суднобудівних підприємствах-контрагентах, які займаються будовою секцій корпусу судна.

6. У дисертації доведено, що впровадження системи управління витратами виробництва за центрами відповідальності у суднобудуванні дозволить: усунути окремі недоліки системи планово-облікових одиниць, що використовується на підприємствах суднобудівної галузі; підвищити аналітичність інформації про витрати виробництва; знизити рівень суб’єктивізму при оцінці діяльності керівників структурних підрозділів суднобудівного підприємству; здійснювати мотиваційний вплив на керівників задля досягнення ними цілей підприємства; підвищити рівень відповідальності керівників виробничих підрозділів за результати своєї діяльності.

При вдосконаленні системи управління витратами виробництва за допомогою впровадження системи центрів відповідальності на підприємствах суднобудівної галузі потрібно приймати до уваги фактори, що впливають на її формування. До таких факторів відносяться: організаційно-управлінські фактори; виробничо-технологічні фактори; інформаційні фактори; галузеві фактори, до яких у суднобудівній галузі відносяться умовність планування собівартості продукції суднобудування, зміни обсягу додаткових робіт, ступінь освоєння процесу побудови нових суден, особливості включення до собівартості продукції витрат, пов‘язаних із освоєнням проекту нових судів.

7. Для визначення доцільності існування певного центру відповідальності і ієрархії нами запропоновано використання коефіцієнтів керування витратами, що має наступні переваги: можливість оцінки відповідності структури центрів відповідальності, повноважень їх керівників потребам системи управління витратами виробництва суднобудівного підприємства; використання при оцінці результатів діяльності менеджеру центра відповідальності; застосування при прийнятті управлінських рішень стосовно витрат виробництва.

8. Запропоновано класифікацію мотивуючих факторів системи центрів відповідальності в процесі управління витратами виробництва. Між запропонованими мотивуючими факторами можна виділити наступні: високий рівень відповідальності керівників; підвищення рівня інформованості про результати діяльності; більш високий рівень свободи при прийнятті управлінських рішень, розширення повноважень менеджерів та гнучка система їх делегування; більш справедлива оцінка результатів діяльності підрозділу суднобудівного підприємства; підвищення ступеню конкретності встановлених цілей. Це дозволить підвисити продуктивність управлінської праці та рівень управління витратами виробництва.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у наукових фахових видання

1. Прокопович Л.Б. Центри відповідальності та облік витрат // Зб. наук. пр. “Наукові праці Національного університету “Київська могилянська академія””. – Миколаїв: НаУКМА, 2001. – Т. : Економічні науки. – С. .

2. Прокопович Л.Б., Бурлан С.А. Управлінський облік в інформаційній системі підприємства // Зб. наук. пр. “Наукові праці Миколаївського державного гуманітарного університету”. – Миколаїв: МДГУ, 2002. – Вип . - Економічні науки. – С. . (особистий внесок здобувача – розроблена класифікація інформації щодо витрат виробництва в системі управлінського обліку)

3. Прокопович Л.Б. Фактори, що впливають на формування системи центрів відповідальності при управлінні затратами в суднобудуванні // Зб. наук. пр. “Вісник Технологічного університету Поділля”. – Хмельницький, 2003. – № Ч. , Т. (55). - С. 106-110.

4. Прокопович Л.Б. Мотивація в процесі управління затратами за центрами відповідальності // Зб. наук. пр. “Збірник наукових праць Українського державного морського технічного університету”. – Миколаїв: УДМТУ,2004. - № ). – С. .

5. Прокопович Л.Б. Вплив реформування економіки України на систему управління витратами виробництва у суднобудуванні // Зб. наук. пр. “Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету”: Економічні науки, вип. , ч. І – Кіровоград: КНТУ, 2005. – С. .

6. Прокопович Л.Б. Система управління за центрами відповідальності та показники керованості // Зб. наук. пр. “Вісник Хмельницького національного університету”. – Хмельницький, 2005. - № , Ч. , Т. ). – С. .

7. Прокопович Л.Б. Використання ступеня керування витратами при формуванні системи центрів відповідальності в суднобудуванні // Зб. наук. пр. Національного університету кораблебудування. – Миколаїв: НУК, 2005. - № ). – С. .

Опубліковано за матеріалами конференцій

8. Прокопович Л.Б. Контроль витрат за центрами відповідальності // Тези доповідій І Всеукраїнської науково-практичної конференції „Облік і контроль в управлінні підприємницькою діяльністю”. – Кіровоград: КДТУ, 2003. – С. .

9. Прокопович Л.Б. Порівняльна характеристика центрів відповідальності та місць виникнення затрат // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Україна наукова ”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – Т. . – Економіка підприємства. - С. .

10. Прокопович Л.Б. Загальні підходи до формування центрів відповідальності на підприємствах промисловості // Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень 2003”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – Т. “Економіка підприємства”. - С. .

11. Прокопович Л.Б. Формування центрів відповідальності на підприємствах суднобудування // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Сучасні проблеми економіки підприємства”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – Т. . - С. .

12. Прокопович Л.Б. Деякі аспекти використання коефіцієнтів керованості затратами при управлінні затратами за центрами відповідальності // Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції „Економіка підприємства: проблеми теорії та практики”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – Т. ІІ. - С. .

13. Прокопович Л.Б. Фактори, що впливають на рівень керованості затратами за центрами відповідальності // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта 2004”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – Т. “Економіка підприємства”. - С. 7-8.

14. Прокопович Л.Б. Використання коефіцієнтів керування витратами при оцінці діяльності центрів відповідальності суднобудівних підприємств // Фондовий ринок та його роль у розвитку економіки держави: Тези доповідей на міжнародній науково-практичній конференції. – Миколаїв: НУК, 2004. – С. .

15. Прокопович Л.Б. Вплив реструктуризації на процес управління витратами в суднобудуванні // Матеріали науково-практичної конференції “Формування управлінського потенціалу суспільного розвитку”. – Запоріжжя: Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 2004. - С. .

16. Прокопович Л.Б. Стан внутрішнього нормативно-правового забезпечення формування собівартості продукції (робіт, послуг) у суднобудуванні // Матеріали Міжвузівської науково-практичної конференції „Науковий потенціал вищої школи”. – Миколаїв: КП “Миколаївська обласна друкарня”, 2005. - С. .

17. Прокопович Л.Б. Класифікація центрів відповідальності за часом існування // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції “Динамика наукових досліджень 2005”. Том “Облік і аудит”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - С. .

18. Прокопович Л.Б. Деякі недоліки законодавчо-нормативної бази з обліку витрат та формування собівартості у промисловості // Матеріали ІІ Міжвузівської науково-практичної конференції “Науковий потенціал вищої школи” (теорія, методологія, методика). – Миколаїв: КП “Миколаївська областна друкарня”, 2006. - С. .

Анотація

Прокопович Л.Б. Управління витратами виробництва на підприємствах суднобудування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація та управління підприємствами. - Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, Маріуполь, 2007.

У дисертаційній роботі вирішено науково-практичну проблему вдосконалення управління витратами виробництва суднобудівних підприємств.

З урахуванням виявлених проблем оперативного управління виробничими витратами суднобудівних підприємств на основі планово-облікових одиниць запропоновано удосконалення діючої системи за допомогою центрів відповідальності. Була розроблена класифікація факторів, що впливають на формування системи центрів відповідальності в суднобудівний галузі; систематизовані основні мотиваційні фактори системи управління витратами на основі центрів відповідальності; запропонована методика оцінки доцільності існування певного центру відповідальності в ієрархії, за допомогою коефіцієнтів керування витратами.

Ключові слова: управління витратами виробництва, центри відповідальності, суднобудування, планово-облікові одиниці.

Аннотация

Прокопович Л.Б. Управление затратами производства на предприятиях судостроения. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика, организация и управление предприятиями. - Приазовский государственный технический университет Министерства образования и науки Украины, Мариуполь, 2007.

В диссертационной работе решена научно-практическая проблема совершенствования управления производственными затратами в судостроительной отрасли.

Предложена классификация информации об производственных затратах в системе управленческого учета, основанная на следующих классификационных признаках: степень точности информации, время предоставления, степень охвата решаемых проблем, степень рутинности, историческая направленность и релевантность.

Систематизированы факторы, которые влияют на формирование системы управленческого учета, как информационного обеспечения процесса управления производственными затратами судостроительных предприятий. Среди факторов можно выделить следующие: законодательно-нормативные, управленческо-организационные, рыночные, факторы, связанные с учетной политикой.

В процессе исследований было выявлено, что среди производственных факторов наибольшее влияние на величину совокупных производственных затрат при изготовлении секции корпуса судна оказывает величина затрат на оплату труда и вес секции. С целью определения количественного влияния указанных факторов на результативный показатель предложена корреляционно-регрессионная модель.

С учетом выявленных проблем оперативного управления производственными затратами на основе планово-учетных единиц предложено улучшение действующей системы с помощью управления на основе центров ответственности. В результате была разработана классификация факторов, которая влияет на формирование системы центров ответственности в судостроении.

С целью создания номенклатуры центров ответственности на судостроительном предприятии был предложен простой и комбинированный подход. Комбинированный подход к формированию системы центров ответственности следует применять на крупных и средних судостроительных предприятиях, преимуществами предложенного подхода являются: направленность на решении широкого круга задач при управлении затратами производства; высокий уровень аналитики информации; адаптация к изменениям.

Предложена классификация факторов, которые влияют на формирование системы управления затратами производства на основе центров ответственности в судостроительной отросли. Данная классификация основывается на следующих группах факторов: управленческо-организационные; производственно-технологические; информационные; отраслевые, к которым в судостроении относятся условность планирования себестоимости продукции судостроения, изменение объема дополнительных работ, степень освоения процесса построения новых судов.

Систематизированы основные мотивационные факторы системы управления затратами на основе центров ответственности.

Предложена методика оценки целесообразности существования определенного центра ответственности в их иерархии с использованием коэффициентов управления затратами. Применение данной методики позволяет получить следующие преимущества: возможность оценивать соответствие структуры центров ответственности, полномочий их руководителей требованиям системы управления затратами производства судостроительного предприятия; использование при оценки результатов деятельности производственных подразделений предприятия; использование при принятии управленческих решений относительно производственных затрат.

Ключевые слова: управление затратами производства, центры ответственности, судостроение, планово-учетные единицы.

Annotation

ProkopovichManagement of manufacture expenses at the shipbuilding enterprises. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific of candidate of economics with specialization 08.06.01 - Economy, the organization and management of the enterprises. - Priazovsky state technical university of the Ministry