МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

імені П.Л. Шупика

Шамич Лариса Федорівна

УДК 16.833-002-031.14-02:616.89-008.441.13-07-085

КЛІНІКО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ АЛКОГОЛЬНОЇ ПОЛІНЕЙРОПАТІЇ ТА РОЗРОБКА СХЕМ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ

14.01.15 - нервові хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній медичний академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України

Науковий керівник

чл. – кореспондент АМН України доктор медичних наук, професор Мачерет Євгенія Леонідівна, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра неврології і рефлексотерапії, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Ткаченко Олена Василівна, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, завідуюча кафедрою неврології №2;

доктор медичних наук, професор Лисенюк Віктор Павлович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри неврології та реабілітаційної медицини.

Захист дисертації відбудеться “27” грудня 2007 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 у Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий “ 22 ” листопада 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Каліщук-Слободін Т.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Патологія периферичної нервової системи займає одне з провідних місць у структурі неврологічних захворювань [Карлов В.А., 2002; Мачерет Є.Л. та співавт., 2004]. Серед цієї групи захворювань актуальною залишається полінейропатія алкогольного генезу, діагностика та лікування якої має на сучасному науковому рівні цілу низку невирішених проблем [Мачерет Є.Л. та співавт., 2004; Воробьева О.В., 2005; Левин О.С., 2005]. Більшість пацієнтів з алкогольною полінейропатією (АПН) - це хворі віком від 40 до 60 років, які мають тривалий алкогольний анамнез [Schuchardt.V. еt al., 2000; Дамулин И.В., 2004]. Вважається, що алкогольне ураження периферичної нервової системи виникає у 5 разів частіше, ніж алкогольне ураження центральної нервової системи [Schuchardt V. еt al., 2000; Жулев Н.М., 2005]. Суперечливими є відомості щодо частоти виявлення АПН у хворих на хронічний алкоголізм. Частота виявлення АПН складає від 9 до 30% від числа госпіталізованих в стаціонар із хронічною алкогольною інтоксикацією [Воробьева О.В., 2005]. Крім того, АПН створює значну соціально-економічну проблему сучасної медицини з високим відсотком тимчасової непрацездатності хворих, а в деяких випадках - і стійкою втратою працездатності, та часто погіршує прогноз основного захворювання [Giovanni V. еt al., 2001; Жулев Н.М., 2005].

Алкогольна полінейропатія може розглядатися на сучасному етапі медичної науки як захворювання всього організму зі специфічною реалізацією патологічного процесу на рівні периферичної нервової системи і залежить від реакції організму в цілому [Яворская В.А., 2002; Жулев Н.М., 2005].

Вивчення патогенезу та розробка ефективних методів діагностики та лікування АПН залишається актуальною клінічною задачею і потребує мультидисциплінарного підходу [Windebank A.J., 1993; Vittadini G. еt al., 2001, Ангельчева О.И., 2006]. Одним із таких напрямків вирішення проблем діагностики може стати розширення спектру клінічних та лабораторних методів обстеження хворих на АПН. На особливу увагу заслуговують нейрофізіологічні методи обстеження, зокрема, електронейроміографія (ЕНМГ) [Гехт Б.М. и соавт., 2003; Ходулев В.И. и соавт., 2002], яка дозволяє встановити рівень, характер та ступінь ураження периферичних нервів вже на субклінічній стадії [Бадалян Л.О., 1991; Николаев С.Г., 2003].

Що стосується перспективних методів, які можуть бути застосовані в комплексному лікуванні хворих на АПН, то одним з таких є метод лазеропунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням (ЛП ІЧЛВ), застосування якого дозволяє покращити відновлювальні процеси в периферичних нервових волокнах [Bahr F., 1986; Самосюк І.З., 1999; Мачерет Є.Л. та співавт., 2004].

Враховуючи недосконалість діагностики, низький рівень ефективності лікування АПН і, як наслідок - високий рівень інвалідизації хворих, існує нагальна необхідність удосконалення діагностичних та лікувальних підходів у вирішенні цієї проблеми.

Викладене вище визначає актуальність роботи та доцільність її виконання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри неврології і рефлексотерапії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика "Діагностика та лікування судинної патології центральної та периферичної нервової системи з використанням методів рефлексотерапії." РК РК №019811009049

Мета.

Удосконалення діагностики та лікування хворих на алкогольну полінейропатію, базуючись на результатах комплексного клініко-параклінічного обстеження і патогенетичного обґрунтування схем комплексного лікування.

Завдання.

1. Дослідити клінічну характеристику перебігу алкогольної полінейропатії.

2. Визначити клініко-інструментальні особливості перебігу алкогольної полінейропатії в залежності від віку хворого, тривалості захворювання.

3. Розробити схеми комплексного лікування хворих на алкогольну полінейропатію з застосуванням методу лазеропунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням.

4. Провести дослідження клініко-параклінічної характеристики хворих на алкогольну полінейропатію в динаміці комплексного лікування.

5. Оцінити ефективність використання розроблених схем комплексного лікування у хворих на алкогольну полінейропатію з застосуванням медикаментозної терапії в поєднанні з методом лазеропунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням.

Об’єкт дослідження - алкогольна полінейропатія.

Предмет дослідження - клінічні прояви, особливості перебігу, стан показників вегетативного забезпечення і психоемоційної сфери, зміни біоелектричної активності головного мозку, функціонального стан нейромотосенсорного апарату і постгангліонарних симпатичних нервових волокон.

Методи дослідження: 1. Загальноклінічне і клініко-неврологічне обстеження з застосуванням сучасних шкал: Neuropathy Symptom Score (NSS) та Neuropathy Impairment Score – Low Limbs (NIS – LL) з детальним дослідженням вібраційної чутливості на симетричних ділянках кінцівок за допомогою камертону С 128 Гц. 2. Нейропсихологічне обстеження з використанням опитувачів Спілбергера та “САН”. 3. Інструментальне обстеження: електроенцефалографія (ЕЕГ), електронейроміографія (ЕНМГ), зокрема дослідження викликаного шкірного вегетативого потенціалу (ВШВП), вивчення показників варіабельності ритму серця (ВРС). 4. Статистичні методи обробки даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше, базуючись на комплексному клініко-параклінічному обстеженні хворих, досліджені та виявлені особливості перебігу алкогольної полінейропатії, зокрема в динаміці лікування з застосуванням ЛП ІЧЛП та призначенням препарату Нуклео ЦМФ Форте.

Вперше вивчені особливості динаміки змін вібраційної чутливості у хворих на полінейропатію алкогольного генезу.

Оцінено стан особистісної та реактивної тривожності у хворих на алкогольну полінейропатію та досліджено його зміни під дією запропонованого комплексного лікування.

Вивчені особливості стану електоміографічних показників у осіб молодого та середнього віку хворих на алкогольну полінейропатію, зокрема в залежності від статі паціентів та тривалості захворювання на полінейропатію алкогольного генезу.

Обґрунтовано доцільність проведення електроміографічного дослідження в динаміці комплексної терапії для моніторування ефективності лікування.

Вперше досліджено функціональний стан постгангліонарних симпатичних волокон в динаміці комплексного лікування з застосуванням ЛП ІЧЛП та призначенням препарату Нуклео ЦМФ Форте у хворих на алкогольну полінейропатію.

Вперше розроблений та обґрунтований режим стимуляції точок акупунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням при алкогольній полінейропатії в залежності від клінічної форми захворювання.

Практичне значення одержаних результатів. При застосуванні комплексного клініко-неврологічного обстеження у хворих на АПН, зокрема, з дослідженням неврологічного статусу, нейропсихологічного, електроенцефалографічного, електроміографічного обстежень, методики реєстрації викликаного шкірного вегетативного потенціалу та дослідження варіабельності серцевого ритму, уточнено патогенетичні механізми АПН та підвищено ефективність діагностичних заходів.

Розроблено схеми комплексного лікування хворих на алкогольну полінейропатію із застосуванням ЛП ІЧЛП та призначенням препарату Нуклео ЦМФ Форте, які підвищують ефективність лікування хворих на алкогольну полінейропатію.

Впровадження результатів дослідження.

Результати роботи впроваджені у діагностичну та лікувальну практику неврологічних відділень Київської міської клінічної лікарні №4, неврологічного відділення Київської міської клінічної лікарні №9, в навчальний процес кафедри неврології і рефлексотерапії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України. Отримані результати можуть використовуватися у подальших наукових дослідженнях.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведений патентно-інформаційний пошук, проаналізована наукова література з проблеми алкогольної полінейропатії. Разом із науковим керівником член – кореспондентом АМН України, професором Є.Л. Мачерет сформульовано мету та задачі дослідження. Автор особисто провела формування клінічних груп хворих, здійснила клінічні та інструментальні методи обстеження: неврологічне, нейропсихологічне тестування, електроенцефалографію, електроміографію, в тому числі дослідження викликаного шкірного вегетативного потенціалу, дослідження варіабельності серцевого ритму. Дисертантом самостійно проведена статистична обробка та аналіз отриманих результатів, написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи доповідалися на науково-практичній конференції з міжнародною участю “Теоретичні та клінічні аспекти рефлексотерапії і нетрадиційної медицини”(м. Київ, 2005 р.), на міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні досягнення та подальші шляхи розвитку рефлексотерапії і нетрадиційної медицини в Україні” (м. Київ, 2006 р.), на науково-практичній конференції “Науку молодих вчених медиків – в практику охорони здоров’я ” (м. Київ, 2007 р.), на міжнародній науково-практичній конференції “ІІ- й з’їзд рефлексотерапевтів України присвячений 30–річчю служби рефлексотерапевтів в Україні ” (м. Київ, 2007 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 5 статтях у наукових журналах, які рекомендовані ВАК України, (3 одноосібно), у 5 тезах конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 170 сторінках друкованого тексту (з яких основний зміст складає 142 сторінки), містить вступ, огляд літератури, загальну характеристику хворих, методи їх обстеження та лікування, два розділи власних досліджень, висновки, практичні рекомендації, список літературних джерел (228 – кирилицею та 79 – латиницею). Роботу ілюстровано 26 таблицями, 3 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Було обстежено 120 хворих на алкогольну полінейропатію молодого та середнього віку. Вік хворих становив від 19 до 58 років (середній вік - 40,73±1,38 роки), серед них чоловіків було 90 (75,0%), жінок 30 (25,0%).

Для проведення аналізу ефективності запропонованого способу комплексного лікування всі обстежені хворі на алкогольну полінейропатію були розділені на три групи з призначенням різних схем комплексного лікування. До першої групи увійшли 40 хворих, які отримували загальну схему комплексного медикаментозного лікування. В другу групу увійшло 40 хворих, які крім загальної схеми медикаментозного лікування отримували препарат Нуклео ЦМФ Форте. Третю групу складали 40 хворих, які крім загальної схеми медикаментозного лікування отримували метод лазеропунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням та препарат Нуклео ЦМФ Форте. Для дослідження нейропсихологічного стану та проведення нейрофізіологічних досліджень в контрольну групу увійшли 20 практично здорових осіб,.

Загальний комплекс обстеження проводився за єдиною програмою з використанням формалізованих карт. Пацієнтам проводили загальні клінічні аналізи крові та сечі, біохімічні аналізи крові.

З метою визначення кількісної оцінки скарг хворих та неврологічного дефіциту застосовувалися сучасні неврологічні шкали: Neuropathy Symptom Score (NSS; Бал Невропатичних Симптомів) та Neuropathy Impairment Score – Low Limbs (NIS – LL; Бал Невропатичних Порушень –Нижні кінцівки). З метою оцінки вираження та моніторування полінейропатичних симптомів у досліджуваних хворих була використана шкала NSS. Методика розрахунку здійснювалася сумуванням бальних оцінок основних симптомів, які характерні для АПН: парестезії, печіння, оніміння, ниючий біль, судоми, гіперестезія. Кількісну оцінку симптомів проводили за допомогою шкали NIS – LL. За допомогою цієї шкали було оцінено м’язову силу, зміни рефлексів та порушення чутливості. М’язова сила на нижніх кінцівках . визначалася з двох сторін методами згинанням та розгинанням стегна, колінного суглобу, гомілкоступневого суглобу і пальців стоп.

Вібраційна чутливість визначалася за допомогою камертону С 128 Гц на симетричних ділянках кінцівок, в ділянці підошовної, тильної поверхні стоп, пальців стоп та рук, долонної та тильної поверхні кисті.

Для оцінки психоемоційного стану використовували нейропсихологічні тестування. За допомогою опитувача Спілбергера визначали особистісну та реактивну тривожність, опитувач “САН” оцінював самопочуття, активність, настрій.

Програма обстеження хворих в динаміці комплексного лікування включала проведення електроенцефалографічного (ЕЕГ) та електронейроміографічного (ЕНМГ) досліджень. Електронейрофізіологічні методи дослідження проводилися на багатофункціональному комп’ютерному комплексі “Нейрон-Спектр-4/ВП” (“НейроСофт”, Росія).

Стимуляційна електроміографія (ЕМГ) включала дослідження інформативних показників. Оцінювали амплітуду М-відповіді, швидкості проведення імпульсу моторними волокнами (ШПІм) нервів: n. мedianus, n. tibialis, n. peroneus, обчислювався показник резидуальної латентності (РЛ) та величина краніокаудального коефіцієнту (ККК). Для оцінки чутливої функції периферичних нервів використана антидромна методика стимуляції, за якою стимулювали проксимальні ділянки нерва з наступною реєстрацією потенціалу чутливих нервів: n. suralis, n. рeroneus superficialis. Обчислювали амплітудні показники, вимірювали швидкість проведення імпульсу сенсорними волокнами (ШПІс) та РЛ. Дослідження викликаного шкірного вегетативного потенціалу (ВШВП) допомогло оцінити стан постгангліонарних симпатичних волокон.

Для лікування хворих на алкогольну полінейропатію використовували сучасний інфрачервоний лазерний апарат ”Біомед 001”.

Аналіз та обробка статистичних даних клінічних досліджень проводилися на персональному комп’ютері з використанням пакета прикладних програм STATISTICA 5.0 та MS Excel XP.

Результати дослідження та їх обговорення. Ефективність лікування хворих на алкогольну полінейропатію визначалася на основі регресу клінічних ознак захворювання та за даними додаткових методів дослідження: електронейроміографії, нейропсихологічного тестування.

В результаті проведеної роботи були вивчені основні клінічні форми перебігу АПН в залежності від терміну захворювання (А.А. Ярош., Т.И. Илляш., 1986). Так, у 1 групі досліджуваних вегетативна форма АПН спостерігалася у 8 (20,0 %) чоловіків та у 3 (7,5%) жінок; у 2 групі - у 9 (22,5%) чоловіків та 4 (10,0 %) жінок; у 3 групі цей показник складав відповідно 8 (20,0%) та 3 (7,5 %). Загальний показник встановлення вегетативної форми з числа всіх обстежених хворих складав 35 (29,1%). Вегето-сенсорна форма АПН зафіксована в 1 групі обстеженних у 19 (47,5 %) чоловіків та у 5 (12,5%) жінок; у 2 групі у 18 (45,0 %) чоловіків та 4 (10,0 %) жінок; у 3 групі цей показник склав відповідно 17 (42,5 %) та 7 (17,5 %). Показник встановлення вегето-сенсорної форми АПН з загального числа всіх обстежених хворих – 70 (58,3 %). Сенсо-паретична форма відмічалася в 1 групі досліджуваних у 4 (10,0 %) чоловіків та у 1 (2,5%) жінки; у 2 групі – у 4 (10,0 %) чоловіків та 1 (2,5 %) жінки; у 3 групі цей показник склав відповідно 3 (7,5 %) та 2 (5,0%). З числа всіх обстежених хворих показник встановлення сенсо-паретичної форми АПН складав 15 (12,4 %). У 5 (4,1%) хворих відмічалося ураження окремих нервів, а саме: променевого - у 2 (1,6 %) хворих, малогомілкового –у 2 (1,6%) хворих, сідничного – у 1 (0,83%) хворого. Таким чином, у обстежених хворих домінуючою клінічною формою АПН була вегето-сенсорна форма, яка спостерігалася у 58,3 % хворих.

Вібраційна чутливість визначалася на симетричних ділянках кінцівок. Так, у 25 (62,5%) хворих з 1 групи відмічено зниження вібраційної чутливості, у хворих 2 групи знижені показники були виявлені у 30 (75,0 %) пацієнтів та в 3 групі - у 28 (70,0%) хворих. Отримані показники вібраційної чутливості в трьох клінічних групах були порівняні з результатами обстеження вібраційної чутливості у пацієнтів контрольної групи. Відмічалися характерні відмінності сприйняття вібрації як на верхніх, так і на нижніх кінцівках, які прямо пропорційно залежали від тривалості захворювання у обстежених хворих. Так, у групах з тривалістю захворювання до 5 років та більше 10 років отримані достовірні відмінності (р<0,05). Зі збільшенням тривалості захворювання збільшується ступінь змін вібраційної чутливості. Середнє значення відчуття вібрації достовірно (р<0,05) зменшується (на ногах - з 10,5±0,12 сек., до 7,25±1,05 сек., а на руках - з 13,5±0,12 сек., до 8,25±1,02 сек.). При порівнянні результатів дослідження вібраційної чутливості у чоловіків та жінок з алкогольною полінейропатією, встановлено, що у жінок середнє значення часу сприйняття вібрації нижче, ніж у чоловіків, причому розбіжності між верхніми та нижніми кінцівками достовірні (р<0,05). Так, у обстежених чоловіків показники вібраційної чутливості на нижніх кінцівках склали 9,12±0,13 сек., на верхніх кінцівках - 10,25±0,18 сек. (р<0,05), у жінок відповідно складали 8,15±0,11 сек. та 10,08±0,17 сек. (р<0,05).

За допомогою неврологічних шкал NSS та NIS-LL оцінили основні полінейропатичні симптоми у обстежених пацієнтів та провели їх моніторування в динаміці комплексного лікування. Отримані показники за кількісною неврологічною шкалою NSS свідчать про те, що під впливом проведеної комплексної терапії у 3 групи хворих відмічена позитивна достовірна динаміка (середній бал після проведеної терапії: 1,68±0,14; р0,05) порівняно з хворими 1 та 2 груп. Так, у 1 групі хворих середній бал за шкалою NSS на початку терапії складав 6,10±0,50 та після - 1,90±0,19 (р0,05); у 2 групі ці показники відповідно складали 6,13±0,42 та 1,80±0,19 (р0,05); у 3 групі - 6,08±0,39 та 1,68±0,14 балів (р0,05). За допомогою неврологічної шкали NIS-LL проведена ретельна оцінка об’єктивних симптомів до та після проведеного комплексного лікування, що надало змогу визначити загальну суму балів та дослідити в динаміці ефективність проведеної нами комплексної терапії у хворих 1, 2 та 3 груп. Загальна сума балів у першої групи до лікування складала 9,25±0,31 балів та після лікування 3,20±0,16 балів, у другої групи: до лікування – 9,38±0,42 балів, після – 3,18±0,21 балів. У 3 групі - відповідно 9,45±0,39 бала та 3,08±0,19 бала. Таким чином, достовірні відмінності (р<0,05) були отримані в третій клінічній групі хворих, які отримували комплексне лікування з використанням методу ЛП ІЧЛВ та призначенням препарату Нуклео ЦМФ Форте, про що свідчать дані, отримані за допомогою застосованих сучасних шкал NSS та NIS-LL.

Після проведеного курсу лікування, за результатами ЕЕГ дослідження, у обстежених 17 (14,1%) хворих відбулося зменшення процесів порушення нейродинаміки у вигляді явищ гіперсинхронізації. Намітилася позитивна тенденція до покращення амплітудно-частотних показників (збільшення частоти та амплітуди швидкої ? – та ? – активності на тлі зниження питомої ваги повільної ? – та ? – активності). Зменьшилася дезорганізація біоелектричної активності, різні форми пароксизмальної активності стали фіксуватися рідше та типових ознак епілептичної активності при проведенні ЕЕГ не було зафіксовано в жодному випадку.

Отримані за стимуляційною методикою ЕМГ показники свідчать про те, що ступінь ураження нейромоторного апарату прямо пропорційно залежав від терміну захворювання на полінейропатію алкогольного генезу. За даними ЕМГ дослідження встановлено, що у всіх обстежених хворих на АПН спостерігалося ураження рухової, сенсорної та вегетативної порції периферичних нервових волокон, про що свідчать достовірні (р 0,05) зміни показників ШПІм та ШПІс, М-відповіді та РЛ порівняно з контрольною групою. У хворих спостерігалася тенденція більш значного кількісного ураження нервів нижніх кінцівок, про що свідчить величина ККК, яка розраховується як відношення ШПІ серединним та великогомілковим нервами та показане у відсотках: ККК = (ШПІ серединного нерву : ШПІ великогомілкового нерва) * 100%. Так, середнє значення ККК у обстежених групах складало 110±1% і цей показник свідчить про те, що ураження периферичних нервів верхніх та нижніх кінцівок має симетричний характер. В процесі роботи спостерігалася чітка обернено - пропорційна кореляція між зареєстрованими показниками ШПІм, а особливо ШПІс та РЛ на всіх досліджених нервах, однак зміни з боку резидуальної латентності були більш виражені, ніж зменшення проведення імпульсу нервовими волокнами. Ця кореляція свідчить про більш виражене, прицільне ураження дистальних відділів периферійної нервової системи при полінейропатії алкогольного генезу.

За даними ЕМГ дослідження, у пацієнтів середнього віку порівняно з пацієнтами молодого віку, реєструється незначне зменшення ШПІм та ШПІс та збільшення показників РЛ. За результатами динамічного електроміографічного дослідження, після проведеного комплексного лікування відбувається відновлення функціонального стану периферичних нервових волокон, а саме: їх сенсорної, моторної та вегетативної порції, з регресуванням показників ШПІм та ШПІс, амплітуди М-відповіді та РЛ. За результатами показників РЛ встановлено, що у всіх обстежених хворих на АПН до патологічного процесу залучалися переважно дистальні структури нервових стовбурів.

При аналізі отриманих викликаних вегетативних потенціалів найбільші зміни відбувалися з боку амплітудних показників, зокрема, її другої фази, у деяких випадках були зареєстровані порушення у вигляді повної відсутності потенціалу. За допомогою методики дослідження ВШВП, в процесі роботи були визначені діагностичні ознаки АПН, які є важливими для прогнозування перебігу захворювання та для визначенння функціонального стану постгангліонарних симпатичних волокон в динаміці лікування. Електроміографічно це проявляється збільшенням латентних періодів, зниженням амплітудних показників (фази А2) та зміною форми отриманого потенціалу, а в деяких випадках при грубому порушенні функції вегетативних нервових волокон потенціал взагалі не викликається. Після проведеного лікування була відмічена достовірна (р0,05) позитивна динаміка ЕМГ показників в усіх обстежених пацієнтів, про що свідчать отримані результати стимуляційної міографії у вигляді зниження показників РЛ та збільшення амплітуди М –відповіді. За даними ВШВП, відмічено збільшення амплітудних показників у обстежених хворих (А1, А2, А3) р 0,05 та тривалості висхідних фаз (S1, S2, S3) р0,05. При аналізі отриманих показників у всіх клінічних групах привертає увагу те, що ЕМГ і обстеження ВШВП підтверджують характерні патологічні зміни в структурах нерва відповідно до клінічних форм АПН.

При аналізі спектральних параметрів за допомогою методики ВРС у хворих на АПН відмічалося зниження загальної активності вегетативної нервової системи (ВНС), а саме: - переважання тонусу симпатичної нервової системи (збільшення показників LF/HF), що свідчить про напруженість регуляторних систем у обстежених хворих. Показник LF/HF у обстежених хворих порівняно з контрольною групою складав 3,50, що характеризує зміщення симпато-парасиматичного балансу в сторону домінування симпатичного відділу ВНС. Після проведеного комплексного лікування хворих на АПН, спостерігалися позитивні зміни при оцінці функціонального стану ВНС за допомогою методики ВРС. При аналізі спектральних параметрів за методикою ВРС у хворих на АПН після проведеного лікування змінилася тенденція до збільшення загальної спектральної потужності, коливань в ділянці спектру LF/HF та зменшення співвідношення показників LF/HF. Зниження спектральних показників ВРС у хворих на АПН можна розглядати як доклінічну ознаку полінейропатії, яка може використовуватися для її ранньої діагностики.

Використані методики нейропсихологічного тестування за методом Спілбергера та опитувача “САН” довели, що під дією проведеного комплексного лікування у обстежених хворих зафіксовано динамічне покращення регресування показників реактивної та особистісної тривожності. Показники реактивної тривожності за даними опитувача Спілбергера були наступними: в 1 групі до лікування - 48,73±0,62, після - 29,90±1,39 (р 0,05); в 2 групі до терапії - 48,65±0,58, після - 28,10±1,37 (р 0,05); в 3 групі - відповідно 48,98±0,90 та 25,65±0,84 (р 0,05). При аналізі отриманих середніх показників за методикою “САН” визначено, що у 1 групі хворих середній показник на початку комплексного лікування становив 3,11±0,15, після - 5,13±0,15 (р 0,05); у 2 групі до лікування - 3,14±0,20 та після - 5,06±0,17 (р 0,05); у 3 групі - відповідно 3,10±0,17 та 5,50±0,15 (р0,05). Таким чином, отримані показники за методикою “САН” свідчать про те, що у хворих 3 клінічної групи отримані достовірні відмінності (р0,05) порівняно з результатами у пацієнтів 1 та 2 груп.

Таким чином, доцільним є проведення комплексного клініко-параклінічного обстеження хворих на АПН (визначення вібраційної чутливості, нейрофізіологічні методи, нейропсихологічні тестування) для моніторингу ефективності лікувального процесу.

В результаті проведеного комплексного дослідження визначено, що запропонований метод лікування з використанням методу ЛП ІЧЛВ та призначенням препарату Нуклео ЦМФ Форте сприяє покращенню відновлювальних процесів в периферичних нервових волокнах.

Висновки

1. В дисертаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування і нове вирішення конкретної наукової задачі, яка полягає в удосконаленні діагностичних підходів та лікувальної тактики у хворих на алкогольну полінейропатію, що базується на результатах комплексного клінічного, нейропсихологічного та інструментальних досліджень.

2. Ступінь змін електроміографічних патернів при алкогольній полінейропатії залежить від тривалості захворювання та віку хворого.

3. Електроміографічні характеристики при алкогольній полінейропатії полягають у збільшенні показників резидуальної латентності, зменшенні швидкості проведення імпульсу моторними і сенсорними волокнами та зменшенні показників амплітуди М-відповіді.

4. Нейрофізіологічними характеристиками за методикою викликаного шкірного вегетативного потенціалу у хворих на алкогольну полінейропаітію є: збільшення латентного періоду, зменшення амплітуди, переважно другої фази, та зменшення її тривалості.

5. Особливості вегетативного забезпечення у хворих на алкогольну полінейропаітію (за даними методики варіабельності серцевого ритму) характеризуються зменшенням загальної спектральної потужності, коливанням в ділянці спектру LF HF та збільшенням співвідношення показників LF/HF.

6. Метод лазеропунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням має підсилюючу дію щодо медикаментозного лікування алкогольної полінейропатії, що визначає доцільність його використання в комплексному лікуванні цієї патології.

7. Використання в комплексному лікуванні алкогольної полінейропатії методу лазеропунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням і призначення препарату Нуклео ЦМФ Форте підвищує терапевтичну ефективність.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою об’єктивізації клінічних проявів та моніторування полінейропатичних ознак захворювання рекомендується застосовувати неврологічні шкали - Бал Невропатичних Порушень – Нижні кінцівки (Neuropathy Impairment Score – Low Limbs) та Бал Невропатичних Симптомів (Neuropathy Symptom Score).

2. Програма обстеження хворих на алкогольну полінейропатію повинна включати дослідження нейропсихологічного стану хворих в динаміці лікування за допомогою опитувачів Спілбергера (визначення реактивної і особистісної тривожності) та “САН” (самопочуття, активність, настрій).

3. Висока інформативність, безпечність нейрофізіологічних методів (ВШВП, ЕМГ) дослідження дозволяють рекомендувати їх для діагностики порушень, які відбуваються при алкогольній полінейропатії з метою оцінки функціонального стану нейромоторного апарату та стану постгангліонарних симпатичних волокон на ранній стадії захворювання та в динаміці лікування.

4. У хворих на алкогольну полінейропатію з метою визначення вегетативного забезпечення рекомендовано проводити дослідження варіабельності серцевого ритму.

5. З метою покращення репаративних процесів в нервових стовбурах рекомендовано застосовувати метод лазеропунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням та призначення препарату Нуклео ЦМФ Форте. Беручи до уваги стійку неврологічну симптоматику, курси комплексного лікування рекомендовано проводити неодноразово та під контролем нейрофізіологічних методів дослідження.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шамич Л.Ф. Сучасні аспекти клініко-інструментальної діагностики та комплексного лікування хворих на алкогольну полінейропатію // Практична медицина. - 2005. - №3.- С. 130-135. (Дисертантом зібраний клінічний матеріал, проведена обробка та аналіз результатів, написано і підготовлено до друку статтю).

2. Мачерет Є.Л., Шамич Л.Ф. Рефлексотерапія у комплексному лікуванні хворих на алкогольну полінейропатію // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю “Теоретичні та клінічні аспекти рефлексотерапії і нетрадиційної медицини”, 7-8 жовтня 2005.- С. 20-22. (Дисертантом проведений інформаційний пошук, зібраний клінічний матеріал, проведена обробка та аналіз результатів, написано і підготовлено до друку тези).

3. Мачерет Є.Л., Шамич Л.Ф. Роль рефлексотерапии в комплексном лечении больных алкогольной полинейропатией //Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю “Сучасні питання та нові технології лікування в неврології і нейрохірургії”, 17-18 жовтня 2005 // Міжнародний неврологічний журнал.- №3.- 2005.-С. 91-92. (Дисертантом проведений огляд літератури, проведена обробка та аналіз результатів, написано і підготовлено до друку тези).

4. Мачерет Є.Л., Шамич Л.Ф. Клініко - електронейроміографічні особливості алкогольної полінейропатії // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. – К., 2006. - Випуск 15. – Книга 2. - С. 689-694. (Дисертантом проведений огляд літератури, проведена обробка та аналіз результатів, написано і підготовлено до друку статтю).

5. Шамич Л.Ф. Електронейроміографічна оцінка ефективності комплексного лікування хворих на алкогольну полінейропатію з використанням методу лазеропунктури // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. – К., 2006. – Випуск 15. – Книга 1. - С. 558-563. (Дисертантом проведений огляд літератури, проведена обробка та аналіз результатів, написано і підготовлено до друку статтю).

6. Мачерет Є.Л., Шамич Л.Ф. Ефективність застосування лазеропунктури у комплексному лікуванні хворих на алкогольну полінейропатію // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю “Сучасні досягнення та подальші шляхи розвитку рефлексотерапії і нетрадиційної медицини в Україні”, 6-7 жовтня 2006.- С.152-156. (Дисертантом проведений огляд літератури, проведена обробка та аналіз результатів, написано і підготовлено до друку тези).

7. Шамич Л.Ф. Оцінка нейропсихологічного стану хворих на алкогольну полінейропатію в динаміці комплексного лікування // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. – К., 2007. – Випуск 16. – Книга 1. - С. 815-821. (Дисертантом проведений огляд літератури, проведена обробка та аналіз результатів, написано і підготовлено до друку статтю).

8. Мачерет Є.Л., Шамич Л.Ф. Клініко-параклінічні особливості перебігу алкогольної полінейропатії та питання комплексного лікування // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. – К., 2007. – Випуск 16. – Книга 2. - С. 203-213. (Дисертантом проведений огляд літератури, проведена обробка та аналіз результатів, написано і підготовлено до друку статтю).

9. Мачерет Є.Л., Шамич Л.Ф. Клініко-параклінічні особливості перебігу та комплексне лікування хворих на алкогольну полінейропатію // “ІІ-й з’їзд рефлексотерапевтів України присвячений 30–річчю служби рефлексотерапевтів в Україні ” (з міжнародною участю), 28-29 вересня 2007.- С. 218-220. (Дисертантом проведений огляд літератури, проведений аналіз отриманих результатів, написано і підготовлено до друку тези).

10. Мачерет Є.Л., Шамич Л.Ф. Клініко-параклінічні особливості перебігу алкогольної полінейропатії та питання комплексного лікування // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю “Сучасні досягнення та подальші шляхи розвитку рефлекотерапії і нетрадиційної медицини в Україні”, 6-7 жовтня 2007. - С. 152-156. (Дисертантом проведений огляд літератури, проведений аналіз отриманих результатів, написано і підготовлено до друку тези).

Анотація.

Шамич Л. Ф. Клініко-інструментальні особливості алкогольної полінейропатії та розробка схем комплексного лікування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 - нервові хвороби. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України. – Київ, 2007.

Дисертація присвячена проблемам діагностики, клініки та питанням комплексного лікування хворих на алкогольну полінейропатію.

В дисертації представлені результати клініко-неврологічних, нейропсихологічних, електрофізіологічних (ЕЕГ, ЕМГ, ВШВП, ВРС) методів обстеження 120 хворих на алкогольну полінейропатію з метою виявлення особливостей клінічного перебігу захворювання з застосуваням неврологічних шкал, визначення стану нейрофізіологічного статусу, нейромоторного апарату, постгангліонарних симпатичних волокон та показників вегетативного забезпечення, що надало змогу удосконалити діагностичний підхід та схеми лікування хворих.

Автором розроблені адекватні схеми комплексного лікування хворих з використанням методу лазеропунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням та призначенням препарату Нуклео ЦМФ Форте, що забезпечує позитивний вплив на ефективність лікування та підтверджується динамікою клініко-параклінічних методів обстеження.

Ключові слова: алкогольна полінейропатія, стимуляційна електроміографія, викликаний шкірний вегетативний потенціал, варіабельність серцевого ритму, лазеропунктура інфрачервоним лазерним випромінюванням.

Аннотация.

Шамич Л. Ф. Клинико-инструментальные особенности алкогольной полинейропатии и разработка схем комплексного лечения. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.15 – нервные болезни. - Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МОЗ Украины. – Киев, 2007.

Диссертация посвящена проблемам диагностики, клиники и вопросам комплексного лечения больных с алкогольной полинейропатией.

В дисертации представлены результаты клинико-неврологических, нейропсихологических, электрофизиологических (ЭЭГ, ЭМГ, ВКВП, ВРС) методов обследования 120 больных с алкогольной полинейропатией с целью выявления особенностей клинического течения заболевания с применением неврологических шкал, определением состояния нейрофизиологического статуса, нейромоторного апарата, постганглионарных симпатических волокон и показателей вегетативного обеспечения, что дало возможность усовершенствовать диагностические подходы и схемы лечения больных.

Автором разработаны адекватные схемы комплексного лечения больных с использованием метода лазеропунктуры инфракрасным лазерным излучением и назначением препарата Нуклео ЦМФ Форте, что обеспечивает положительное влияние на эффективность лечения и подтверждается динамикой клинико - параклинических методов исследования.

Ключевые слова: алкогольная полинейропатия, стимуляционная электромиография, вызванный кожный вегетативный потенциал, вариабельность сердечного ритма, лазеропунктура инфракрасным лазерным излучением.

Abstract

Shamych L.F. Clinical-instrumental particularities of alcoholic polyneuropathy and developing complex treatment schemes. – Manuscript.

Dissertation for the Candidate of Medical Degree in Nervous Diseases. – 14.01.15. – National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L.Shupyk. – Kyiv, 2007.

The dissertation focuses on the problems of diagnostics, clinic and complex treating patients with alcoholic polyneuropathy. The results of modern clinical-paraclinical researches are presented in the dissertation.

The results of clinical-neurological, psychophysiological, electrophysiological (including EEG, EMG, CSVP, VHR) methods of examination of 120 patients with alcoholic polyneuropathy are represented in the dissertation with the aim of revealing disease clinical duration particularities using neurological scales, determination of neurophysiologic status, neuromotor apparatus state, postganglionic sympathic fibres, vegetative provisions indices. This has enabled to improve diagnostic approach and patients treating schemes.

The identical schemes of patients’ complex treatment using Nucleo CMF Forte preparation and laseropuncture method with infrared laser irradiation have been developed by the author. The dynamic of clinical-paraclinical methods of research has confirmed that applying the developed schemes was to result positive influence on the treatment efficiency.

Key words: alcoholic polyneuropathy, stimulus electromyography, caused skin vegetative potential, variably of heart rhythm, laseropuncture with infrared laser irradiation.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АПН

ВРС

ВШВП

ЕЕГ

ЕМГ

ЛВ

ЛП

ЛП ІЧЛВ

ПНС

РЛ

РТ

ТА

ХАІ

ШПІ

ШПІм

ШПІс

HF

LF

NSS

NIS-LL | -

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

- | алкогольна полінейропатія;

варіабельність серцевого ритму;

викликаний шкірний вегетативний потенціал;

електроенцефалографія;

електроміографія;

лазерне випромінювання;

лазеропунктура;

лазеропунктура інфрачервоним лазерним випромінюванням;

периферична нервова система;

резидуальна латенція;

рефлексотерапія;

точка акупунктури;

хронічна алкогольна інтоксикація;

швидкість проведення імпульсу;

швидкість проведення імпульсу моторна;

швидкість проведення імпульсу сенсорна;

високочастотна складова спектру;

низькочастотна складова спектру;

Бал Невропатичних Симптомів;

Бал Невропатичних Порушень –Нижні кінцівки