НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

“ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

ВОСКОБІЙНИК Юлія Сергіївна

УДК 657:336.225.621.11

ОБЛІКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПОДАТКУВАННЯ

ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ

08.00.09 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

академік УААН

Саблук Петро Трохимович,

Національний науковий центр

“Інститут аграрної економіки” УААН,

директор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент

Хомин Петро Якимович,

Тернопільський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри обліку і контролю

фінансово-господарської діяльності

кандидат економічних наук, доцент

Коцупатрий Михайло Миколайович,

Київський національний економічний університет

ім. Вадима Гетьмана

Міністерства освіти і науки України,

декан факультету економіки АПК,

завідувач кафедри обліку, аналізу та аудиту в АПК

Захист відбудеться “31” жовтня 2007 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.350.02 Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, конференц-зал, 3-й поверх, к.317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 2-й поверх, к.212.

Автореферат розісланий “29” вересня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник Н.Л. Жук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах розвитку вітчизняної ринкової економіки та її інтеграції у Європейське співтовариство, серед комплексу проблем, які потребують наукового обґрунтування і практичного вирішення, важливе місце займають питання формування, обліку та відображення у звітності фінансових результатів діяльності господарюючих суб’єктів з урахуванням інтересів різних категорій її користувачів.

Реформування системи бухгалтерського обліку спричинило суттєві зміни в методології обліку фінансових результатів. Водночас, поглиблення податкових відносин в України зумовлює підвищення вимог до інформаційного забезпечення процесу оподаткування суб’єктів господарювання. Особливо це стосується методичних засад формування прибутку, визначення якого для цілей оподаткування поставило нові завдання перед бухгалтерським обліком.

Розвиток механізму справляння податку на прибуток зумовив розробку і впровадження нових підходів до визначення об’єкта прибуткового оподаткування та появу податкового обліку. У зв’язку з цим виникає необхідність удосконалення облікового забезпечення оподаткування прибутку підприємств з урахуванням вимог як держави, так і суб’єкта господарювання.

Питанням методології, методики, організації, аналізу, контролю та аудиту фінансових результатів присвячені праці вітчизняних вчених: М.Т. Білухи, О.С. Бородкіна, С.Ф. Голова, Н.І. Дорош, Г.Г. Кірейцева, Т.М. Ковальчук, П.Т. Саблука, М.Ф. Огійчука, Н.Л. Правдюк, М.С. Пушкаря, В.К. Савчука, Н.М. Ткаченко, М.Г. Чумаченка та інших. Проблеми податкового обліку та облікового забезпечення оподаткування прибутку підприємств висвітлювалися у наукових публікаціях О.С. Білоусової, В.Р. Бєрніка, С.М. Бичкової, О.В. Бризгаліна, Ф.Ф. Бутинця, Б.І. Валуєва, М.Ф. Ван Бреда, В.П. Вишневського, П.М. Гарасима, О.М. Головкіна, З.В. Гуцайлюка, О.В. Демєшевої, М.Я. Дем’яненка, Г.П. Журавля, Л.М. Кіндрацької, М.М. Коцупатрого, Ю.А. Кузьмінського, Ю.Я. Литвина, Л.Г. Ловінської, М.Р. Лучка, Я.В. Соколова, Е.С. Хендріксена, П.Я. Хомина, Г.А. Ямборко та інших.

Основним недоліком діючого порядку визначення об’єкта оподаткування податку на прибуток є існування економічно необґрунтованих розбіжностей у підходах до визнання й оцінки доходів і витрат, методиках визначення фінансового результату в бухгалтерському обліку та для цілей оподаткування. Це унеможливлює формування достовірної інформації стосовно об’єкта оподаткування у межах системи бухгалтерських рахунків і ускладнює процес складання декларації з податку на прибуток підприємств. Вирішення зазначених проблем є завданням дисертаційної роботи, що зумовлює актуальність дослідження та його народногосподарську значимість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН і є складовою частиною теми дослідження “Формування системи та механізмів обліково-аудиторського забезпечення сільськогосподарських підприємств в ринкових умовах” (номер державної реєстрації 0102U000267). Внесок автора полягає у розробці пропозицій щодо удосконалення облікового забезпечення оподаткування прибутку підприємств.

Мета і завдання. Метою дисертаційної роботи є узагальнення методологічних засад обліку фінансових результатів для фіскальних цілей та на цій основі розроблення науково обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення облікового забезпечення оподаткування прибутку підприємств. Для досягнення поставленої мети у процесі дослідження вирішувались наступні завдання:

- визначити місце податкового обліку в системі бухгалтерського, обґрунтувати його функції та уточнити дефініцію;

- узагальнити методологічні підходи до визначення фінансових результатів залежно від цілей користувачів облікової інформації та на основі загальноприйнятих принципів обліку;

- охарактеризувати сутність прибутку як об’єкта фінансового та податкового обліку;

- оцінити практику відображення доходів і витрат в різних підсистемах бухгалтерського обліку і на цій основі розробити пропозиції щодо уточнення категоріального апарату, що використовується при визначенні фінансових результатів діяльності підприємства;

- систематизувати відмінності в порядку визнання та оцінки доходів і витрат, що зумовлюють наявність податкових різниць;

- обґрунтувати напрями узгодження показників податкової та фінансової звітності з метою забезпечення їх зіставлення;

- розробити пропозиції щодо удосконалення обліку доходів, витрат і прибутку до оподаткування та відображення цієї інформації у звітності;

- удосконалити порядок формування та визначити основні елементи облікової політики щодо оподаткування прибутку підприємств;

- розробити пропозиції щодо удосконалення внутрішньогосподарського контролю прибутку, що підлягає оподаткуванню.

Об’єктом дослідження є сегмент чинної системи бухгалтерського обліку, в межах якого формується інформація про фінансові результати діяльності підприємства з метою виконання зобов’язань перед бюджетом.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і практичних підходів до формування облікового забезпечення оподаткування прибутку підприємств.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних явищ та процесів у їх взаємозв’язку і взаємодії, основні положення економічної теорії, що дало змогу комплексно дослідити питання формування, обліку та відображення в звітності інформації стосовно фінансових результатів діяльності суб’єктів господарювання. У процесі дослідження використовувалися такі методи: абстрактно-логічний – при узагальнені теоретичних основ бухгалтерського обліку, визначенні методологічних підходів до формування фінансових результатів у підсистемах фінансового і податкового обліку та обґрунтуванні пропозицій щодо удосконалення облікового забезпечення процесу оподаткування прибутку підприємств; аналізу та синтезу – при дослідженні сучасного стану формування фінансових результатів діяльності підприємств у різних видах обліку; індукції та дедукції – при узагальненні розбіжностей у порядку визнання та оцінки доходів і витрат у фінансовому та податковому обліку; порівняння і групування – при обґрунтуванні напрямів узгодження показників податкової і фінансової звітності та інші загальноприйняті методи наукового дослідження.

Інформаційною базою дослідження стали Закони України, постанови Кабінету Міністрів України, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, міжнародні стандарти фінансової звітності, нормативно-правові акти Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, роботи провідних учених-економістів, матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, фінансова і податкова звітність, а також документи первинного, аналітичного та синтетичного обліку молокопереробного підприємства, яке виступило господарським об’єктом дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні і розробці рекомендацій щодо удосконалення облікового забезпечення оподаткування прибутку підприємств з урахуванням вимог міжнародних стандартів та особливостей вітчизняної економіки. Основні результати, одержані у процесі вирішення поставлених завдань, полягають у наступному:

вперше:

- запропоновано доповнити принципи бухгалтерського обліку принципом орієнтації на пріоритетного користувача, який зумовлює наявність та відносно автономне функціонування окремих його підсистем – фінансового, податкового та управлінського, а також специфічний порядок формування фінансових результатів діяльності підприємств в межах кожної з них;

- розроблено методику формування бази податку на прибуток шляхом узагальнення інформації щодо доходів, витрат та оподатковуваного прибутку на рахунках податкового обліку ОД “Оподатковувані доходи”, ПВ “Продуктивні витрати”, ПО “Прибуток до оподаткування”, які не кореспондують з рахунками бухгалтерського обліку та забезпечують складання податкової звітності;

удосконалено:

- порядок формування облікової політики щодо податкового обліку, запропоновані складові якої регламентують організаційно-методичні аспекти облікового забезпечення оподаткування прибутку та забезпечують належні передумови для проведення контролю, аналізу і планування податкових зобов’язань;

- порядок здійснення контролю за правильністю визначення об’єкта оподаткування в межах процедур внутрішньогосподарського контролю шляхом застосування порівняльної відомості, в якій відображається коригування балансового прибутку на тимчасові та постійні різниці;

- структуру Декларації з податку на прибуток підприємств шляхом передбачення в ній показників доходів і витрат у розрізі визначених П(С)БО видів діяльності та їх упорядкування за ступенем зв’язку з господарською діяльністю, що посилить інформативність та забезпечить зіставність даних фінансової і податкової звітності в частині відображення фінансових результатів;

дістали подальший розвиток:

- визначення податкового обліку як підсистеми бухгалтерського обліку, яка являє собою систему збору, фіксації та узагальнення інформації, необхідної для формування бази нарахування податків і податкових платежів відповідно до норм податкового законодавства, складання податкової звітності та здійснення заходів з податкового планування;

- обґрунтування функцій податкового обліку: як притаманних системі бухгалтерського обліку в цілому – інформаційної, аналітичної та контрольної, так і властивих лише даному виду обліку – фіскальної, стимулюючої та автономності;

- розуміння сутності категорії “витрати” для цілей оподаткування, на основі чого запропоновано замість терміна “валові витрати” при справлянні податку на прибуток використовувати термін “продуктивні витрати”, під якими розуміються витрати, що зумовили виникнення оподатковуваних доходів, причому зв'язок між такими витратами і доходами є суттєвим або він прямо визначений нормами податкового законодавства у вигляді нормативу;

- розуміння категорії “доходи” для цілей оподаткування, на основі чого запропоновано замінити термін “валові доходи” терміном “оподатковувані доходи”, під якими слід розуміти суму доходів від основної та іншої операційної діяльності, а також суму прибутків від інвестиційної діяльності та інші доходи.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження спрямовані на поліпшення облікового забезпечення оподаткування прибутку підприємств.

Висновки та пропозиції, що містяться у дисертації, можуть використовуватися в практичній діяльності підприємств різних організаційно-правових форм в якості методичних рекомендацій, а також в навчальному процесі вищих навчальних закладів при викладанні дисциплін за спеціальністю “Облік і аудит”.

Практичне значення мають запропоновані автором методика формування бази оподаткування податком на прибуток; порядок здійснення контролю за правильністю визначення об’єкта оподаткування в межах процедур внутрішньогосподарського контролю; порядок формування та визначення основних елементів облікової політики щодо податкового обліку податку на прибуток.

Ряд результатів дисертаційного дослідження впроваджено у практику діяльності ВАТ “Харківський молочний комбінат” (довідка № 253-08/01 від 12.10.06 р.).

Основні положення дисертаційного дослідження використовуються для методичного забезпечення навчального процесу в Державній академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України при викладанні дисциплін: “Фінансовий облік”, “Податковий облік” (довідка № 197 від 07.02.07 р.).

Наукові розробки автора використані в роботі Управління бухгалтерського обліку, звітності та ревізійної роботи Міністерства аграрної політики України (довідка № 27-2-05/256 від 09.08.07 р.) при визначенні позиції Міністерства під час розгляду проектів нормативно-правових актів з питань облікового забезпечення процесу оподаткування підприємств АПК.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним науковим дослідженням. Всі розробки та пропозиції, що містяться в роботі, належать автору особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення та ідеї, що є результатом особистої роботи здобувача. Особистий внесок дисертанта полягає у розробці науково-обґрунтованих теоретичних та організаційно-методичних засад облікового забезпечення оподаткування прибутку підприємств.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження, що викладені в дисертації, пройшли апробацію шляхом обговорення і одержали позитивну оцінку науковців на: міжнародній науково-практичній конференції “Реформування обліку та аудиту в системі АПК України: стан і перспективи” (м. Київ, листопад 2003 року), міжнародній науково-теоретичній конференції “Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці” (м. Житомир, 3-5 березня 2005 року), міжнародній науково-практичній конференції “Конверсія бухгалтерського обліку на основі МСФЗ” (м. Душанбе, 7-8 листопада 2005 року).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 7 наукових праць загальним обсягом 2,0 д.а. (частка автора – 1,5 д.а.), у т.ч. 3 статті у наукових фахових виданнях загальним обсягом 1,0 д.а. (частка автора – 0,8 д.а.) та 3 тези доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Відповідно до мети, завдань і логіки дослідження визначена структура дисертаційної роботи, яка складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 183 сторінки комп’ютерного тексту, 10 додатків і містить 14 таблиць та 12 рисунків. Список використаних джерел налічує 215 найменувань і розміщений на 18 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, розкрито рівень її наукової розробки, визначено мету та основні завдання дослідження, вирішення яких дозволило досягти поставленої мети, наведено характеристику предмета та об’єкта дослідження, методичну та інформаційну базу роботи, сформульовано наукові положення, які визначають новизну роботи та її практичне значення, наведено відомості про апробацію результатів дослідження та їх публікацію.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади облікового забезпечення оподаткування прибутку підприємств” визначено місце податкового обліку в системі бухгалтерського, уточнено його визначення, обґрунтовано функції податкового обліку, розглянуто та доповнено принципи бухгалтерського обліку, що визначають підходи до формування фінансових результатів для цілей окремих користувачів фінансової інформації, досліджено природу прибутку як об’єкта бухгалтерського та податкового обліку.

Проведене дослідження засвідчило відсутність єдиного системного підходу до визначення податкового обліку як економічної категорії, його ролі та місця в системі бухгалтерського обліку. Термін “податковий облік” у господарській практиці вживається у двох значеннях:

- з одного боку, на макрорівні, податковий облік є елементом податкового механізму та являє собою сукупність правових норм, які регулюють відносини між державою (в особі державної податкової служби) і суб’єктами господарювання, що виникають у процесі збору, накопичення й узагальнення інформації про платників податків та їх діяльність, яка необхідна для належної організації системи адміністрування податків;

- з іншого боку, на мікрорівні, податковий облік являє собою інформаційну систему, призначенням якої є об’єктивне і неупереджене визначення баз оподаткування та забезпечення можливості належного контролю за повнотою і достовірністю виконання зобов’язань перед бюджетом.

Порядок ведення податкового обліку в сучасних умовах регулюється як податковим законодавством (воно закріплює правила визначення податкових баз), так і бухгалтерським (оскільки при відображенні в обліку формування податкових зобов’язань використовуються принципи та методи бухгалтерського обліку). Разом з тим ні в Законі України “Про систему оподаткування”, ні в Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” термін “податковий облік” не вживається, а його ведення визначається лише спеціальним податковим законодавством – Законами України “Про оподаткування прибутку підприємств” та “Про податок на додану вартість”.

Податкова звітність відповідно до норм Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” повинна ґрунтуватись на даних бухгалтерського обліку. Проте належної інформаційної бази для визначення об’єкта оподаткування податку на прибуток система бухгалтерського обліку не забезпечує.

З метою усунення неузгодженості у законодавстві, в роботі на основі узагальнення існуючих поглядів та підходів до визначення сутності категорії “податковий облік” уточнено його дефініцію. Податковий облік визначено як підсистему бухгалтерського обліку, яка в свою чергу, являє собою систему збору, фіксації та узагальнення інформації, необхідної для формування бази нарахування податків і податкових платежів відповідно до норм податкового законодавства, складання податкової звітності та здійснення заходів з податкового планування.

Обґрунтовано необхідність чіткого розмежування сфер впливу податкового та бухгалтерського законодавства на порядок його ведення. Оскільки система бухгалтерського обліку повинна максимально відображати норми податкового законодавства, то пріоритет при регулюванні порядку ведення податкового обліку має належати саме останньому. Упорядкування системи законодавчого регулювання організації податкового обліку полегшить практику його ведення платниками податків і здійснення контролю за повнотою нарахування податкових зобов’язань податковими органами.

За результатами дослідження природи податкового обліку виокремлено дві групи функцій, які характеризують його суспільне призначення. З одного боку, це функції, що притаманні системі бухгалтерського обліку в цілому – інформаційна, аналітична та контрольна, а з іншого – властиві лише даному виду обліку – фіскальна, стимулююча та автономності.

Інформаційна функція податкового обліку забезпечує формування належної інформаційної бази для декларування податкових зобов’язань платниками податків та перевірки податковими органами повноти їх виконання перед бюджетом. Дані податкового обліку поряд з даними фінансового обліку є основою для визначення податкового потенціалу господарюючих суб’єктів, проведення оцінки динаміки податкових баз, аналізу рівня сплати податків і податкового навантаження, що у подальшому може використовуватися у процесі податкового планування. Саме у цьому проявляється аналітична функція податкового обліку. Суть контрольної функції полягає у можливості проведення за допомогою податкового обліку контролю з боку органів податкової служби за дотриманням чинного законодавства, законністю господарських операцій та повнотою їх відображення в обліку і звітності.

Наявність фіскальної функції податкового обліку дозволяє державі виконувати завдання стосовно забезпечення належних та стабільних надходжень до бюджету, що досягається шляхом запровадження особливих правил визначення фінансових результатів для цілей оподаткування та реалізується за допомогою відповідної системи обліку. Стимулююча функція полягає в спонуканні підприємств більш ефективно використовувати наявні ресурси шляхом обмеження можливості віднесення частини витрат на зменшення оподатковуваних доходів. Функція автономності дозволяє, використовуючи первинну документацію бухгалтерського обліку, забезпечити порядок формування бази оподаткування податку на прибуток, не призвівши при цьому до викривлення інформації про реальний фінансовий стан підприємства.

Узагальнення методологічних засад формування системи бухгалтерського обліку дозволило виділити у якості основоположного принцип орієнтації на пріоритетного користувача, оскільки організація підсистем бухгалтерського обліку (фінансового, податкового та управлінського) зумовлена передусім вимогами користувачів до якості облікової інформації залежно від власних цілей.

Більшість принципів бухгалтерського обліку застосовується і в податковому, проте при ведені останнього існують певні особливості. Так, принцип обачності, що передбачає застосування методів оцінки, які б запобігали заниженню оцінки зобов’язань і витрат та завищенню оцінки активів і доходів, дотримується лише у бухгалтерському обліку. Тоді як у податковому – з меншою обачністю визнаються доходи, ніж витрати.

Принцип нарахування в податковому обліку не застосовується, проте використовується принцип відповідності доходів і витрат. Це досягається за допомогою функціонування механізму визначення приросту (убутку) балансової вартості запасів, відповідно до п. 5.9. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Узагальнення поглядів учених на природу прибутку дало змогу дійти висновку, що його конкретне значення може значно варіювати залежно від підходів, які покладено в основу визначення. Традиційно розрізняють два підходи до визначення прибутку: економічний і бухгалтерський. Економічний ототожнює прибуток з результатом зміни чистих активів підприємства у звітному періоді. В основу бухгалтерського покладено метод “затрати-випуск”, відповідно до якого фінансовий результат визначається як різниця між одержаними (нарахованими) доходами і витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При формуванні об’єкта оподаткування податку на прибуток застосовується другий підхід, відповідно, визначення прибутку у фінансовому і податковому обліку базується на єдиній методологічній основі, однак методики його формування відрізняються одна від одної.

Методичні засади формування прибутку в системі фінансового обліку визначаються необхідністю оцінки ефективності використання вкладеного власниками капіталу. Внаслідок застосування такого підходу прибуток розглядається як складова власного капіталу підприємства, точніше – як його приріст протягом визначеного проміжку часу, що спричинений здійсненням господарських операцій, пов’язаних з продажем продукції. Прибуток у цьому сенсі визначається як різниця між сумою доходів від усіх видів діяльності та загальною сумою витрат, понесених підприємством. Розрахована в такий спосіб величина зіставляється з сумою вкладеного капіталу, що і визначає ефективність його використання.

При формуванні прибутку до оподаткування застосовується інший підхід, в основі якого лежить визначення ефективності понесених витрат господарюючими суб’єктами, а основним її критерієм є виникнення оподатковуваних доходів спричинених витратами.

Отже, оподатковуваний прибуток є певним компромісом між державою, як керуючою структурою, що формує спеціальний порядок визначення фінансового результату для цілей оподаткування, та суб’єктами господарювання, які в межах встановленого порядку намагаються його оптимізувати.

У другому розділі “Сучасний стан формування фінансових результатів у системі бухгалтерського обліку та їх відображення у фінансовій та податковій звітності” розглянуто методичні підходи до формування прибутку у фінансовому та податковому обліку; проаналізовано природу відмінностей при оцінці та визнанні доходів і витрат у фінансовому й податковому обліку, узагальнено причини їх виникнення; обґрунтовані напрямки удосконалення структури Декларації з податку на прибуток підприємств з метою забезпечення її зіставності із Звітом про фінансові результати; досліджено особливості формування витрат з податку на прибуток у фінансовій звітності згідно П(С)БО 17 “Податок на прибуток” та МСФЗ 12 “Податки на прибуток”.

Доходами у фінансовому обліку є збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, що призводять до зростання власного капіталу підприємства. До складу доходів у податковому обліку відносять доходи від основної, іншої операційної діяльності, прибутки від інвестиційної діяльності та інші доходи, якщо вони належать даному підприємству на праві власності, а його участь в їх отриманні є суттєвою. У зв’язку з цим запропоновано термін “валові доходи” замінити терміном “оподатковувані доходи”, що об’єктивніше розкриває зміст даної категорії.

З метою забезпечення зіставності доходів, що визначаються у різних підсистемах бухгалтерського обліку та усунення необґрунтованих податкових різниць запропоновано відмовитись від застосування методу першої події в податковому обліку і перейти до методу нарахування, як це передбачено практикою ведення фінансового обліку. Використання методу першої події є виправданим в умовах значної бартеризації економіки, порушення розрахунково-платіжної дисципліни (кризи платежів), тоді як у сучасних умовах такі негативні фактори практично відсутні. Внаслідок застосування єдиного методу визнання доходів і витрат зникне потреба у веденні обтяжливого для підприємств розрахунку приросту (убутку) запасів.

Крім того, виникнення податкових різниць (як правило, постійних) при оцінці активів і доходів у фінансовому та податковому обліку зумовлено: застосуванням звичайних цін у податковому обліку; особливими правилами оподаткування поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець періоду; особливими правилами нарахування курсових різниць у податковому обліку; особливостями операцій з безкоштовного отримання активів.

При оподаткуванні прибутку підприємств державою встановлюються обмеження щодо витрат, які відносяться до складу валових – в такий спосіб вона намагається запобігти необґрунтованому заниженню оподатковуваного прибутку. До складу валових витрат відносяться лише ті витрати, які безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю підприємства та витрати, що опосередковано пов'язані з нею і частково зумовили виникнення оподатковуваних доходів. Виходячи з цього, є некоректним застосування терміну “валові витрати” у податковому законодавстві. Тому, з метою уточнення існуючого порядку облікового забезпечення формування бази оподаткування податку на прибуток, вважаємо за необхідне вживати у податковому законодавстві замість терміна “валові витрати” термін “продуктивні витрати”. Під останніми слід розуміти витрати, що обумовлені господарською діяльністю підприємства, тобто витрати, які привели до отримання оподатковуваних доходів, а отже, були економічно обґрунтованими та доцільними.

Систематизовано особливості відображення господарських операції, які зумовлюють виникнення податкових різниць в оцінці доходів і витрат у бухгалтерському обліку. Серед них виділено загальні, що зумовлюють виникнення розбіжностей при формуванні як доходів, так і витрат та специфічні, що спричиняють появу податкових різниць лише при формуванні витрат (рис.1).

Аналіз практики відображення доходів і витрат від операційної, фінансової та інвестиційної діяльності у фінансовій звітності дав змогу виявити відсутність чіткого розмежування між фінансовою та інвестиційною діяльністю. За результатами дослідження обґрунтовано доцільність відображення результатів діяльності підприємства у Звіті про фінансові результати за їх видами, передбаченими Звітом про рух грошових коштів, тобто окремо від операційної, фінансової, інвестиційної діяльності.

Рис. 1. Особливості відображення господарських операцій у податковому обліку,

що зумовлюють існування податкових різниць в оцінці доходів і витрат

У податковому обліку, при визначенні фінансового результату діяльності підприємства з метою його оподаткування, класифікація за видами діяльності взагалі не використовується. Це значно ускладнює як складання податкової звітності, так і контроль за достовірністю декларування окремих її показників внаслідок незіставності звітних показників, у тому числі і по видах діяльності.

Зокрема, для усунення зазначеного недоліку обґрунтовано напрями вдосконалення структури Декларації з податку на прибуток в частині відображення доходів від основної, іншої операційної діяльності, а також прибутків від інвестиційної діяльності та інших доходів. Витрати у Декларації з податку на прибуток запропоновано структурувати за видом діяльності та рівнем продуктивності (зв’язком із господарською діяльністю) (табл. 1).

За результатами аналізу діючого порядку відображення витрат з податку на прибуток у фінансовій звітності обґрунтовано необхідність при визначенні відстрочених податків застосовувати метод зобов’язань за балансом. Такий підхід передбачає використання у розрахунку тільки тимчасових різниць, оскільки постійні різниці впливають на об’єкт оподаткування лише у звітному періоді і не мають відстрочених податкових наслідків.

Таблиця 1

Запропонована структура Декларації з податку на прибуток підприємств

№

з/п | Показники | Примітки

1 |

ОПОДАТКОВУВАНІ ДОХОДИ

1.1 | Доходи від операційної діяльності | 1.11 | Доходи від основної діяльності | Окремим рядком відображаються доходи від виконання довгострокових контрактів | 1.12 | Доходи від іншої операційної

діяльності | Окремим рядком відображаються доходи від операційних курсових різниць | 1.2 | Прибутки від інвестиційної

діяльності | Окремими рядками виділяються прибутки від: володіння фінансовими інвестиціями; реалізації фінансових інвестицій; необоротних активів і майнових комплексів, операцій із землею | 1.3 | Інші доходи | Окремими рядками показуються надходження від надзвичайних подій та неопераційних курсових різниць | 2 | ПРОДУКТИВНІ ВИТРАТИ | 2.1 | Витрати операційної діяльності | 2.11 | Витрати, що безпосередньо пов’язані з господарською діяльністю | Окремими рядками виділяються витрати на: придбання товарів (послуг); на оплату праці; сплату внесків до соціальних фондів; сплату податків та податкових платежів; страхових внесків за обов’язковими видами страхування; виконання довгострокових контрактів; інші операційні витрати (окремо витрати від операційних курсових різниць) | 2.12 | Витрати подвійного призначення | Окремими рядками відображаються витрати на: сплату внесків на довгострокове страхування життя та додаткове пенсійне забезпечення; благодійні цілі; представницькі цілі; поліпшення основних засобів; внесків за необов’язковими видами страхування; оплату товарів у офшорних нерезидентів; навчання і перекваліфікацію працівників та інші | 2.2 | Фінансові витрати | Окремими рядками відображаються витрати на залучення позикового капіталу та неопераційні курсові різниці | 2.3 | Інші витрати | В т.ч. показуються втрати від надзвичайних подій | 3 | АМОРТИЗАЦІЙНІ

ВІДРАХУВАННЯ | Окремими рядками відображаються відрахування в розрізі груп основних фондів та орендованих основних засобів | 4 | ОБ’ЄКТ ОПОДАТКУВАННЯ | Показується різниця між рядком 1 та рядками 2 і 3, а також (в окремих рядках) її коригування на: суми доходів і витрат не врахованих з різних причин у попередніх періодах; від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього періоду | 5 | ПРИБУТОК, ЩО ПІДЛЯГАЄ

ОПОДАТКУВАННЮ | Показується результат віднімання окремих рядків попереднього розділу та розподіл оподатковуваного прибутку у випадках застосування декількох ставок податку | 6. | ПОДАТКОВЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

ЗВІТНОГО ПЕРІОДУ | Показується нарахована сума податку, а також: окремим рядком сума витрат, на які вона зменшується; сума внесеного податку в попередніх періодах; остаточна сума податку, що підлягає сплаті до бюджету |

Застосування даного методу при визначенні відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов’язань передбачено також і МСФЗ 12 “Податки на прибуток”, що дозволить наблизити вітчизняну практику обліку до міжнародних стандартів.

У третьому розділі “Удосконалення облікового забезпечення та внутрішньогосподарського контролю оподаткування прибутку підприємств” удосконалено методику формування інформації про доходи, витрати та оподатковуваний прибуток на рахунках податкового обліку; запропоновано порядок формування та визначено основні елементи облікової політики щодо податкового обліку з податку на прибуток підприємств; уточнено методичні підходи до проведення внутрішньогосподарського контролю порядку формування оподатковуваного прибутку та визначення податкових різниць.

Враховуючи значні методичні відмінності при визначенні фінансового результату та оподатковуваного прибутку, запропоновано відображати в обліку їх формування незалежно один від одного. У зв’язку з цим, розроблена методика формування оподатковуваного прибутку, суть якої полягає у його відображені на рахунках податкового обліку: ОД “Оподатковувані доходи”, ПВ “Продуктивні витрати”, ПО “Прибуток до оподаткування”.

Запропоновані рахунки дозволять забезпечити систематизоване групування необхідної інформації для формування бази оподаткування податку на прибуток підприємств, на основі використання методу подвійного запису. Рахунок ОД “Оподатковувані доходи” призначений для відображення доходів платника податку від усіх видів діяльності, отриманих (нарахованих) протягом звітного періоду в будь-якій формі, які підлягають оподаткуванню. За кредитом даного рахунку відображається формування оподатковуваних доходів у кореспонденції з дебетом рахунку ПО “Прибуток до оподаткування”; за дебетом – зменшення суми оподатковуваних доходів у кореспонденції з рахунком ПВ “Продуктивні витрати”. Рахунок ПВ “Продуктивні витрати” призначений для відображення суми продуктивних витрат платника податку в будь-якій формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що призначені для їх подальшого використання у власній господарській діяльності платника. Формування витрат за цим рахунком відбувається за дебетом у кореспонденції з кредитом рахунку ПО “Прибуток до оподаткування”. Одночасно сума сформованих витрат з кредиту ПВ “Продуктивні витрати” рахунку відноситься на зменшення доходів у дебет субрахунку ОД 09 “Зменшення оподатковуваних доходів”. Тобто, рахунок ПВ “Продуктивні витрати” одразу закривається на рахунок ОД “Оподатковувані доходи”. Відповідно, на рахунку ПО “Прибуток до оподаткування” за дебетом відображаються суми сформованих доходів з кредиту рахунку ОД “Оподатковувані доходи”, а за кредитом – суми сформованих витрат з дебету рахунку ПВ “Продуктивні витрати”. Різниця дебетового і кредитового оборотів рахунку ПО “Прибуток до оподаткування” показує суму прибутку, що підлягає оподаткуванню. Приклад та алгоритм формування оподатковуваного прибутку за запропонованою методикою наведено у таблиці 2 та на рис. 2.

При такому підході до ведення податкового обліку групування показників для заповнення Декларації з податку на прибуток забезпечується первинною документацією, яка оформлена належним чином та фіксує факти здійснення господарських операцій. Заповнення рядків Декларації здійснюватиметься шляхом перенесення показників оборотно-сальдового балансу рахунків податкового обліку до відповідних її рядків, що значно спростить порядок її заповнення та контролю за достовірністю наведених показників.

Таблиця 2

Запропонована методика формування оподатковуваного прибутку

на рахунках податкового обліку

п/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Податковий облік | ебет | кредит | сума, грн. | дебет | кредит | сума, грн. | 1 | тримано сировину від постачальника

Одночасно сформовані продуктивні витрати |

20 |

631 |

30000,00 |

В 01 |

О |

30000,00 | іднесені продуктивні витрати на зменшення оподатковуваних доходів |

- |

- |

- |

Д 09 |

В 01 |

30000,00 | ідображено суму податкового кредиту з ПДВ | 641 | 631 | 6000,00 | - | - | - | 2 | тримано попередню оплату за готову продукцію

дночасно сформовано оподатковувані доходи |

311 |

681 |

60000,00 |

О |

Д 01 |

50000,00 | араховані податкові зобов’язання щодо ПДВ | 643 | 641 | 10000,00 | - | - | - | 3 | борот по рахунку ОД “Оподатковувані доходи”, грн.- | - | - | 30000,00 | 50000,00 | 4 | борот по рахунку ПВ “родуктивні витрати”, грн. | - | - | - | 30000,00 | 30000,00 | 5 | борот по рахунку ПО “рибуток до оподаткування”, грн. | - | - | - | 50000,00 | 30000,00 | 6 | писання прибутку, що підлягає оподаткуванню | - | - | - | Д | ПО | 20000,00 |

Рис.2. Відображення порядку формування оподатковуваного прибутку

на рахунках податкового обліку

Позначення: 1) – формування продуктивних витрат; 2) - віднесення сформованих продуктивних витрат на зменшення оподатковуваних доходів; 3) – формування оподатковуваних доходів;

4) – відображенння прибутку; 5) – відображенння від’ємного значення об’єкта оподаткування.

Дана методика дозволяє визначати прибуток, що підлягає оподаткуванню, не спотворюючи при цьому реальний фінансовий результат підприємства, та спростити процес складання Декларації з податку на прибуток. Особливе значення запропонований спосіб має при автоматизації обліку, забезпечуючи точність і достовірність інформації.

За результатами аналізу організаційних аспектів формування системи податкового обліку на підприємстві обгрунтовано окремі положення облікової політики щодо податкового обліку та визначено підходи до її формування.

До основних складових облікової політики, що визначають порядок ведення податкового обліку в роботі віднесено: організаційні аспекти ведення податкового обліку; організацію документування господарських операцій; визначення порядку ведення податкового обліку та формування показників Декларації з податку на прибуток підприємств; організація внутрішньогосподарського контролю податкового обліку; правила проведення аналізу величини податкових зобов’язань та оцінки податкового навантаження; розробка системи заходів та напрямів проведення податкової оптимізації.

У роботі досліджено організаційно-методичні аспекти внутрішньо-господарського контролю податкового обліку та визначені основні його завдання. З метою удосконалення порядку здійснення контролю за правильністю формування об’єкта оподаткування запропоновано застосовувати порівняльну відомість, в якій відображається коригування прибутку, визначеного за даними фінансового обліку, на тимчасові та постійні різниці.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено узагальнення теоретичних засад визначення та обліку фінансових результатів для фіскальних цілей та запропоновано нове вирішення наукового завдання формування облікового забезпечення оподаткування прибутку підприємств. Результати дослідження дозволили зробити висновки теоретичного, методичного та практичного характеру, які зводяться до наступного.

1. Діюча система бухгалтерського обліку не створює умов для належного інформаційного забезпечення процесу оподаткування суб’єктів господарювання. З метою формування повної та неупередженої інформації щодо результатів діяльності підприємства, яка б відповідала потребам всіх груп користувачів, обґрунтовано необхідність виокремлення податкового обліку в окрему підсистему бухгалтерського та визначення оподатковуваного прибутку окремо від загального фінансового результату.

2. Використання категорії “податковий облік” характеризується безсистемністю, що зумовлено, зокрема, відсутністю чіткої дефініції та її законодавчого закріплення в законодавстві. У зв’язку з цим, запропоновано власне трактування, відповідно до якого податковий облік слід вважати підсистемою бухгалтерського, яка являє собою систему збору, фіксації та узагальнення інформації, необхідної для визначення бази нарахування податків та податкових платежів відповідно до норм податкового законодавства, складання податкової звітності та здійснення заходів з податкового планування.

За результатами узагальнення природи податкового обліку виокремлено дві групи його функцій, що визначають суспільне призначення даної категорії. Перша включає загальні функції, що притаманні системі бухгалтерського обліку в цілому, до неї віднесено інформаційну, аналітичну та контрольну. Друга – специфічні функції, які властиві лише даному виду обліку – фіскальну, стимулюючу та автономності визначення фінансового результату.

3. Відносно автономне функціонування окремих підсистем бухгалтерського обліку – фінансового, податкового та управлінського, зумовлюється реалізацією принципу орієнтації на пріоритетного користувача. Даний принцип лежить в основі застосування особливих методик формування фінансових результатів діяльності суб’єктів господарювання в межах кожної з підсистем, що визначає необхідність його закріплення у Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

4. Визначення прибутку у податковому і фінансовому обліку базується на єдиній методологічній основі. Водночас, методичні підходи до формування прибутку для цілей оподаткування передбачають оцінку ефективності понесених витрат, тоді як у фінансовому обліку визначається ефективність вкладеного власниками капіталу. Порядок формування оподатковуваного прибутку є компромісом між державою і суб’єктами господарювання, що зумовлює існування особливої методики його розрахунку.

5. Відсутність системності у законодавчому регулюванні порядку ведення податкового обліку зумовлює суттєві розбіжності у тлумаченні економічних категорій для цілей обліку та оподаткування. За результатами аналізу економічної сутності та практики використання категорій “валові доходи” і “валові витрати” застосування їх у податковому законодавстві визнано некоректним. У зв’язку з цим запропоновано при визначенні прибутку до оподаткування використовувати терміни “оподатковувані доходи” та “продуктивні витрати”.

6. З метою забезпечення зіставності показників фінансової і податкової звітності обґрунтовано напрями удосконалення Декларації з податку на прибуток підприємств. Запропоновано структурувати оподатковувані доходи за видами діяльності (доходи від основної, іншої операційної діяльності, прибутки від інвестиційної діяльності та інші доходи), а витрати – за видами діяльності та рівнем продуктивності (витрати операційної діяльності – безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю та подвійного призначення; фінансові та інші витрати).

7. Різні підходи до визнання й оцінки доходів і витрат у фінансовому та податковому обліку зумовлюють існування податкових різниць. За результатами систематизації особливостей відображення господарських операцій у податковому обліку, що спричиняють виникнення цих різниць, їх поділено на загальні (спричиняють виникнення податкових різниць як при формуванні доходів, так і витрат) та специфічні (зумовлюють розбіжності лише в оцінці витрат).

8. Запропоновано формувати базу оподаткування податку на прибуток шляхом використання рахунків податкового обліку, які не кореспондують з рахунками бухгалтерського обліку і забезпечують накопичення необхідної інформації про доходи, витрати та прибуток для цілей оподаткування. Дана методика має ряд переваг, зокрема, формування оподатковуваного прибутку на спеціальних рахунках не впливає на визначення результату діяльності у фінансовому обліку, що дає змогу надавати користувачам більш повну та неупереджену інформацію; є зручною при заповнюванні Декларації з податку на прибуток підприємства та забезпечує більшу достовірність інформації при автоматизації обліку.

9. З метою покращення облікового забезпечення оподаткування прибутку підприємств удосконалено порядок формування та обґрунтовано складові облікової політики в частині ведення податкового