НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГЕОГРАФІЇ

ЗАПУХЛЯК НАТАЛІЯ ІГОРІВНА

УДК 911.3:332.122 (477.86)

СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ ТА ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ (НА ПРИКЛАДІ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

11.00.02 – економічна та соціальна географія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті географії НАН України.

Науковий керівник: | доктор географічних наук, професор Фащевський Микола Іванович,

Інститут географії НАН України,

головний науковий співробітник відділу суспільно-географічних досліджень.

Офіційні опоненти: | доктор географічних наук, професор

Доценко Анатолій Іванович,

Рада по вивченню продуктивних сил України

НАН України,

головний науковий співробітник відділу проблем відтворення людського капіталу;

кандидат географічних наук, доцент

Шпарага Тетяна Іліодорівна

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

доцент Київського інституту регіонального управління, підприємництва, економіки, менеджменту та туризму.

Захист відбудеться 11 вересня 2007 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.163.01 при Інституті географії НАН України за адресою: 01034, м.Київ-34, вул. Володимирська, 44.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту географії НАН України (01034, м.Київ-34, вул. Володимирська, 44).

Автореферат розісланий 09 серпня 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат географічних наук Мельниченко Т.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Запровадження ринкових методів господарської діяльності визначило ряд принципових змін у сфері трудових відносин розвитку і становленні ринку праці. Функціонування останнього в сучасних умовах виходить за межі економічної сутності і тісно пов’язане з різними географічними аспектами життєдіяльності населення. Саме через ринок праці здійснюється процес залучення трудового потенціалу в господарський комплекс регіону, зростає рівень доходів і добробуту населення, формується соціально-географічний комплекс території.

Через зростання трудового потенціалу суспільство накопичує і синтезує здатність до суспільно корисної діяльності працездатного населення регіону, він є показником розвитку творчої активності працюючих. Тому ефективне використання трудового потенціалу є важливою умовою та засобом прискорення соціально-економічного розвитку регіону. Водночас обмежені можливості реалізації трудового потенціалу створюють напруження в соціальних відносинах регіону.

В дослідженнях з економічної і соціальної географії регіональної економіки, розміщення продуктивних сил, соціології, економіки праці накопичено значний досвід щодо вивчення різноманітних аспектів функціонування ринку праці та зайнятості населення. Зокрема, широко висвітлені проблеми безробіття, мотивації праці, формування ефективної зайнятості, впливу структурних змін в економіці на функціонування ринку праці тощо.

Українська суспільно-географічна думка має значний доробок дослідження питань формування трудового потенціалу, його територіальної організації, розвитку соціальної сфери, трансформацій системи розселення, міграційних переміщень та функціонування регіонального ринку праці на прикладі регіонів обласного рангу, прикордонних територій та окремих міст. Цим проблемам присвячені роботи таких географів, як Г.П. Баб’як, В.С. Грицевич, А.І.Доценко, В.О.Джаман, Ф.Д.Заставний, О.М. Левада, М.М. Логвин, В.І.Нудельман, Ю.І. Пітюренко, О.Ф. Романець, О.У. Хомра, М.І. Фащевський, Т.І. Шпарага та інших.

Проблеми формування регіональних ринків праці та зайнятості більш детально вивчені з позицій регіональної економіки та розміщення продуктивних сил. Цій тематиці присвячені роботи таких науковців, як С.І. Бандур, Д.П. Богиня, В.С. Васильченко, О.А. Грішнова, В.І. Герасимчук, В.С. Дієсперов, М.І. Долішній, Т.А. Заєць, С.М. Злупко, А.М. Колот, Ю.М. Краснов, Г.І. Купалова, В.І. Куценко, Е.М. Лібанова, В.В. Онікієнко, І.Л. Петрова, В.М. Петюх, С.І. Пирожков, М. Пітюлич, У.Я. Садова, Л.К. Семів та інші.

Разом з тим, проблеми формування і функціонування регіональних ринків праці в сучасних умовах, їх територіальна організація, визначення структури зайнятості на регіональному і локальних рівнях вивчені недостатньо.

Вирішення зазначених проблем потребує нових теоретико-методологічних підходів до обґрунтування сутності та механізмів функціонування регіональних ринків праці, які зазнають значних структурних трансформацій, розроблення наукових суспільно-географічних засад функціонування ринку праці, особливо в регіонах з найбільш гострими проблемами зайнятості населення, обґрунтування теоретичних засад його регулювання, що набуває особливого значення в умовах посилення ролі місцевого самоврядування.

Важливість географічного дослідження проблем ринку праці та зайнятості посилюється у зв’язку з необхідністю вирішення конкретних практичних завдань становлення регіональних і локальних ринків праці, регулювання зайнятості на рівні регіону обласного рангу.

Актуальність окресленого кола питань, теоретична і практична значущість їх вирішення, а також відсутність сучасних комплексних наукових розробок із зазначеної проблеми зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету та завдання.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою науково-дослідної роботи відділу суспільно-географічних досліджень Інституту географії НАН України по темі “Концептуальні засади вдосконалення територіальної організації господарства України в контексті активізації соціально-економічного розвитку регіонів” (№ державної реєстрації 0104U000582). В межах теми автором виконано розділ “Особливості формування ринку праці як індикатора соціально-економічного розвитку регіону (на прикладі Івано-Франківської області)”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення теоретико-методологічних суспільно-географічних засад формування регіонального ринку праці та наукових рекомендацій, спрямованих на поліпшення його функціонування.

Для досягнення мети визначено наступні завдання:

- проаналізувати та дати оцінку суспільно-географічної вивченості трудового потенціалу та регіональних ринків праці, нормативно-правового забезпечення їх функціонування;

- поглибити зміст поняття “регіональний ринок праці” з урахуванням суспільно-географічних ознак;

- визначити суспільно-географічні засади формування локальних та регіональних ринків праці на прикладі конкретної території;

- розробити методологічні підходи суспільно-географічного аналізу і оцінки формування ринку праці;

- провести оцінку стану регіонального та локальних ринків праці Івано-Франківської області та визначити основні тенденції та проблеми зайнятості населення;

- здійснити аналіз управління ринком праці та визначити основні напрями його вдосконалення і формування оптимальної моделі регулювання.

Об’єкт дослідження – процес формування і функціонування регіонального ринку праці і зайнятості населення.

Предмет дослідження – теоретико-методологічні та прикладні засади суспільно-географічного дослідження формування і функціонування регіонального ринку праці й зайнятості населення.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні теоретичні положення суспільно-географічної науки, що відображені в працях провідних українських і зарубіжних вчених. До вирішення поставлених в роботі задач використовувались наступні методичні засоби і прийоми: системно-структурний (для визначення впливу системи взаємопов’язаних чинників на формування попиту та пропозиції, визначення територіальних рівнів ринку праці), картографічний (для зображення просторових особливостей ринку праці); порівняльного аналізу (для оцінки територіальних відмінностей функціонування ринку праці, зайнятості населення); монографічний (для оцінки стану вивченості досліджуваних процесів та явищ); загальнонауковий діалектичний (для визначення етапів трансформації ринку праці регіону); статистичні методи _для аналізу та узагальнення процесів формування ринку праці.

Застосовано суспільно-географічний підхід до вивчення ринку праці як територіальної організації попиту і пропозиції.

Сукупність цих методів і прийомів стала методологічною основою для проведення суспільно-географічного дослідження ринку праці та зайнятості населення конкретного регіону.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації розроблені та обґрунтовані теоретико-методологічні засади та практичні рекомендації, які в сукупності вирішують важливу наукове завдання удосконалення формування і функціонування ринку праці і зайнятості населення регіону в сучасних умовах.

Основними науковими результатами, які характеризують новизну є:

вперше:

- виявлено та систематизовано суспільно-географічні передумови формування ринків праці на різних територіальних рівнях;

- проаналізовано сучасний вплив суспільно-географічних передумов на формування регіонального ринку праці та визначено внутрішньорегіональні відмінності в його функціонуванні;

удосконалено і поглиблено:

- наукову сутність понять “регіональний ринок праці”, “локальний ринок праці”, “точковий ринок праці” з позицій суспільно-географічної науки;

- розроблення методичних засади вивчення просторових особливостей формування ринку праці критеріями природно- та соціально-географічного стану середовища різних територіальних рівнів;

- алгоритм дослідження регіонального ринку праці з урахуванням його структурованості за територіальною, галузевою ознаками;

дістали подальший розвиток:

- визначення особливостей формування локальних і точкових ринків праці та зайнятості Івано-Франківської області та тенденції подальшого їх розвитку з урахуванням особливостей розвитку інфраструктури;

- розробка рекомендації щодо напрямів удосконалення управління регіональним ринком праці та підвищенням рівня зайнятості.

Відмінність одержаних результатів від існуючих наукових розробок полягає в тому, що проблема формування і функціонування ринку праці та зайнятості населення досліджена через призму суспільно-географічних передумов на різних територіальних рівнях.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретико-методичні розробки можуть бути використані в дослідженнях з економічної та соціальної географії, а також в лекційних курсах вищих навчальних закладів. Наукові положення дисертації і конкретні результати дослідження можуть бути використані при розробленні та уточненні програм зайнятості населення Івано-Франківської області, а також комплексних програм розвитку Карпатського регіону.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею. Наукові положення, висновки й рекомендації, які виносяться на захист, одержані здобувачем самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження були представлені та обговорені на міжнародних та всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях, зокрема:

Міжнародній науково-практичній конференції “Регіон-2003: Стратегія оптимального розвитку” (Харків, 2003), II Міжнародній науково-практичній конференції “Географічна освіта і наука в Україні” (Київ, 2003), Всеукраїнській науковій конференції “Регіональні суспільно-географічні дослідження: стан, проблеми, перспективи” (Тернопіль, 2005), III Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців “Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участь в інтеграційних процесах”, III Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участь в інтеграційних процесах” (Луцьк, 2006).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 8 наукових праць, з них 4 – у наукових фахових виданнях, визначених ВАК України. Загальний обсяг публікацій складає 2,8 др. арк. – з них авторські – 2,6.

Структура та обсяги дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Дисертація викладена на 219 сторінках комп’ютерного тексту (загальний обсяг дисертації 179 сторінки, без списку використаних джерел, додатків, рисунків, які повністю займають площу сторінки). Робота містить 5 таблиць, 24 рисунки та 6 додатків. Список використаних джерел нараховує 231 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі – “Теоретико-методологічні засади суспільно-географічного дослідження регіональних ринків праці і зайнятості населення” розглянуто розвиток теоретичних основ вивчення ринку праці та зайнятості населення, уточнено понятійно-термінологічний апарат з позицій суспільної географії, обґрунтовано методичні засади вивчення процесів формування трудового потенціалу та сфери прикладання праці через призму сукупного впливу суспільно-географічних чинників.

Сформульовано та обґрунтовано суспільно-географічний підхід до формування регіональних ринків праці, який базується на комплексному впливі сукупності чинників в межах конкретних територій. Специфіка функціонування регіонального ринку праці значною мірою визначається впливом наявних геопросторових передумов, що формують територіальну організацію господарства, трудового потенціалу та сфери прикладання праці, їх взаємозалежністю та взаємозв’язком. Одночасно процес формування локальних ринків праці відбувається в межах соціально-економічної системи регіонального, національного і світового масштабів, які функціонують у їх взаємодії. Сила впливу чинників особливо яскраво проявляється на формуванні попиту і пропозиції робочої сили.

Ринок праці – це складна система соціально-економічних відносин, пов’язаних з процесом формування трудових ресурсів, залучення та вилучення частин трудового потенціалу у суспільному виробництві, де приймають участь, як зайняті у різних сферах господарства, так і незайняте населення, яке бажає працювати і знаходиться у пошуках роботи. Це динамічна система співвідношення попиту і пропозиції, яка постійно коливається, знаходячись під дією багатьох і випадкових чинників і в сучасних економічних умовах має високий ступінь непередбачуваності.

Якість життя, рівень доходів і добробуту населення, структура витрат регіонів прямо пов’язані з ситуацією на ринку праці.

Регіональний ринок праці – це система формування та реалізації трудового потенціалу в певних територіальних межах, яка є відносно цілісною і перебуває в тісному взаємозв’язку з іншими суспільно-географічними системами країни і складовою частиною загальнодержавного механізму формування попиту і пропозиції трудових ресурсів.

Територіальний поділ праці в його традиційному трактуванні є ключовим у визначенні географічних аспектів функціонування ринку праці. В загальному розумінні поділ праці передбачає диференціацію трудової діяльності виходячи з умов спеціалізації території, що проявляється в сегментації ринку праці, особливостях розвитку локальних ринків праці. Як первинний територіальний елемент національного ринку праці слід розглядати локальний ринок праці. Під цим слід розуміти формування попиту і пропозиції робочої сили, зосереджену в межах первинної адміністративно-територіальної одиниці – населеного пункту.

Однією з ключових ознак ринку праці є зайнятість населення, що характеризує його розподіл на основі суспільного і територіального поділів праці за різними сферами, видами господарської діяльності та територіями. Зайнятість – це реалізація трудового потенціалу незалежно від місця прикладання праці та форм власності, включаючи особисті, фермерські та інші підприємства, індивідуальну трудову діяльність, підприємництво, що забезпечує дохід від виконуваної роботи.

Безробіття – це такий стан соціально-трудових відносин в певному регіоні, коли частина здатних та бажаючих працювати не можуть знайти собі роботу, що забезпечить їм дохід. Це соціально-економічне явище, пов’язане з неповним використанням трудового потенціалу, через недостатній рівень розвитку сфери прикладання праці. При довготривалості безробіття виступає деструктивним чинником соціально-економічного розвитку території.

Територіальна структура ринку праці передбачає виділення наступних рівнів: національного, регіонального, локального, точкового. У результаті їх взаємодії формується мозаїка національного ринку праці, який в свою чергу через міжнародні міграційні трудові потоки стає частиною світового трудового ринку. Використання методів суспільно-географічних досліджень до вивчення ринку праці дає можливість комплексно розглянути вплив сукупності суспільно-географічних чинників на формування і функціонування ринку праці регіону, виявити локальні особливості трудового потенціалу та сфери прикладання праці. В дисертації визначено роль міграційних процесів у формуванні локальних ринків праці значення яких особливо зросло за роки становлення ринкових відносин, обґрунтовується їх позитивна і негативна роль у перерозподілі трудових ресурсів та вирішенні проблем безробіття окремого регіону.

В роботі обґрунтовано вихідне методологічне положення суспільно-географічного вивчення особливостей функціонування регіонального ринку праці, яким є комплексність, динамічність, територіальна неоднорідність і контрастності соціально-економічних процесів, пов’язаних з реалізацією трудового потенціалу в межах окремих територій.

Суспільно-географічне дослідження формування ринку праці включає не лише визначення сучасних чинників, що впливають на його функціонування, а й виявлення передумов його формування, що визначають тенденції функціонування, обґрунтування перспектив розвитку, як елемента суспільно-територіального комплексу регіону. Ретроспективний аналіз, моніторинг та прогнозування розвитку різних типів ринків праці є важливим науковим засобом у вивченні територіальної організації трудового потенціалу та його залучення у господарський комплекс регіонів. Суспільно-географічне дослідження регіонального ринку праці передбачає кілька етапів (рис. 1).

Другий розділ – “Передумови та чинники формування регіонального ринку праці та структури зайнятості Івано-Франківської області” присвячений аналізу впливу національних і місцевих передумов та чинників на формування регіонального ринку праці. Встановлено, що регіональні відмінності природного, соціального, економічного середовища визначають особливості функціонування ринку праці, ступінь його сформованості та формують риси територіальної організації. З’ясовано, що на формування пропозиції праці важливе значення мають тенденції розвитку геодемографічного процесу. Встановлено, що характерними рисами формування пропозиції праці Івано-Франківської області є те, що на фоні загальної тенденції старіння жителів частка потенційних працівників залишається високою. Більшість з них проживають в сільській місцевості, де можливості працевлаштування невисокі, що створює передумови для трудової мобільності. В цілому в межах території дослідження виділяються три відмінні частини системи розселення з різною густотою населення і передумовами зайнятості: рівнинна (придністровська), передгірська, гірська. Визначено, що система розселення є каркасом формування точкових, локальних та регіонального ринків праці.

Сучасний процес формування сфери прикладання праці Івано-Франківської області визначається структурними змінами в господарському комплексі за період ринкових перетворень.

Рис. . Схема суспільно-географічного дослідження функціонування регіонального ринку праці та зайнятості населення

Суттєвих трансформацій зазнали найбільші промислові та сільськогосподарські підприємства, що в свою чергу зумовило скорочення кількості робочих місць в цілому. Промислове виробництво представлене галузями, хімічної та нафтохімічної, деревообробної, харчової, легкої промисловості, електроенергетики, промисловості будівельних матеріалів, які концентруються в межах трьох найбільших міст області (Івано-Франківська, Калуша, Коломиї). Сільське господарство в результаті масштабних перетворень суттєво втратило риси товарності, що позначилось на ефективності робочих місць у цій сфері. Невиробнича сфера є найбільш динамічною для формування нових робочих місць. Реалізація потенціалу підприємств торгівлі, транспорту, сфери послуг (у тому числі рекреаційних) та їх територіальне розміщення позитивно впливають на функціонування локальних ринків праці.

Спеціалізація господарської діяльності регіону зумовлює сегментацію ринку праці, що в свою чергу визначає формування структури зайнятості з переважанням того чи іншого сегменту.

Функціонування територіальної системи ринку праці та велика її соціальна значимість зумовлюють велику залежність від зважених управлінських рішень. Поєднання державних та ринкових важелів регулювання з урахуванням місцевих особливостей є важливим для збалансування попиту і пропозиції на локальних ринках праці.

Управлінський чинник відіграє важливу роль у вирішенні питань соціального захисту пов’язаних з функціонуванням ринку праці. Регіональний рівень управління визначається як ключовий у розвитку сфери прикладання праці з урахуванням сукупності природно-господарських передумов Івано-Франківської області. Визначено роль новітніх чинників та технологій на формування регіонального ринку праці, зокрема у формуванні високотехнологічних робочих місць з конкурентною ціною праці.

У третьому розділі – “Аналіз та оцінка стану функціонування регіонального ринку праці та зайнятості населення Івано-Франківської області” визначено сучасні тенденції регіонального ринку праці, його місце в системі національного та міжрегіонального ринків. Встановлено, що безробіття в регіоні продовжує залишатись одним з найвищих в межах національного ринку праці. Попит значно перевищує пропозицію в межах усіх локальних ринків праці, навантаження на одне вільне робоче місце становить, за невеликим винятком, більше 25 осіб на одну вакансію (рис.2). Виявлено зміни у структурі зайнятості та тенденцію поступового збільшення працюючих у невиробничій сфері.

За період ринкових трансформацій регіональний ринок праці Івано-Франківської області пройшов декілька етапів свого становлення. В залежності від особливостей формування регіонального ринку праці з початку 90-х років можна виділити наступні періоди:

1. рр. – період становлення ринку, який пов’язаний з деструктивними явищами в господарському комплексі, появою і реєстрацією перших безробітних, значних обсягів прихованого безробіття.

2. 1993-1996 рр. – період загострення проблем зайнятості; показники безробіття були найвищими порівняно з іншими регіонами України, початок масового міграційного відтоку працездатного населення та скорочення сегменту працівників промислових підприємств.

3. рр. – період призупинення кризових явищ і поступова стабілізація ситуації на локальних ринках праці за рахунок самозайнятості, підприємництва і збереження нелегального міграційного відтоку, який чіткіше структурувався щодо напряму і тривалості.

4. рр. – період поступової стабілізації; за рахунок залучення інвестицій, розвитку підприємств сфери послуг, часткового відновлення діяльності промислових підприємств та створення нових. Проте значним залишається показник міграційного відтоку.

Визначено роль розвитку інфраструктури ринку праці та його подальший вплив на стабілізацію регіонального ринку праці.

Проведено сегментацію регіонального ринку Івано-Франківської області та визначено найбільш гострі проблеми зайнятості в межах рівнинних аграрних та гірських ринків праці, малих міст, гірських територій та сільської місцевості (табл. ).

Сучасна сегментація Івано-Франківського ринку праці свідчить про наступні регіонально-галузеві тенденції зайнятості населення. Промисловий комплекс продовжує залишатись основним у формуванні сфери прикладання праці. В сучасних умовах стабілізація і розширення сфери прикладання праці можливо за рахунок активізації діяльності підприємств, що виробляють конкурентноздатну продукцію, яка користується попитом на внутрішньому та зовнішніх ринках.

Сільське господарство акумулює значну частину зайнятих (більше 40%), функціонує неефективно, суттєво втративши риси товарності. Конкурентні переваги території, потенціал приватного господарювання, використовуються не повністю, зумовлюючи найнижчу ціну праці у цій сфері.

Невиробнича сфера поступово нарощує свій потенціал надання різноманітних послуг, що зумовлює збільшення чисельності зайнятих. Ця позитивна тенденція буде зберігатися і надалі.

Рис. 2. Попит і пропозиція на локальних ринках праці Івано-Франківської області |

Територіальна структура зареєстрованого безробіття, % | Територіальна структура потреби у працівниках,% | Навантаження на одне робоче місце | Рівень безробіття у % | Частка локальних ринків праці,у загальній чисельності найманих працівників,% | Івано-Франківський регіональний ринок праці | 100,0 | 27 | 4,3 | 100,0 | м.Івано-Франківськ | 5,9 | 2,3 | 11 | 2,0 | 30,9 | м.Болехів | 2,5 | 0,1 | 31 | 7,6 | 1,0 | м.Яремча | 4,1 | 0,1 | 105 | 12,5 | 1,4 | Богородчанський | 6,9 | 0,3 | 32 | 4,2 | 3,5 | Верховинський | 4,1 | 0,1 | 207 | 8,6 | 1,8 | Галицький | 3,6 | 0,4 | 41 | 3,6 | 4,6 | Городенківський | 9,1 | 0,3 | 108 | 10,1 | 3,4 | Долинський | 8,8 | 0,4 | 17 | 7,8 | 5,3 | Калуський | 9,5 | 0,8 | 44 | 4,3 | 10,4 | Коломийський | 6,2 | 0,8 | 10 | 2,2 | 10,0 | Косівський | 6,8 | 0,3 | 76 | 4,8 | 3,4 | Надвірнянський | 7,0 | 0,4 | 139 | 3,8 | 5,9 | Рогатинський | 5,1 | 0,3 | 29 | 7,3 | 3,4 | Рожнятівський | 6,4 | 0,2 | 41 | 5,4 | 2,8 | Снятинський 3,3 | 0,3 | 49 | 3,0 | 3,4 | Тисменицький | 6,2 | 0,4 | 19 | 4,4 | 5,1 | Тлумацький | 4,1 | 0,2 | 25 | 5,4 | 2,4 |

Таблиця 1

Характеристика локальних ринків праці Івано-Франківської області

Торгівля, фінансові, рекреаційні, освітні послуги здатні акумулювати значну частину працюючих і підвищити рівень доходів та добробуту населення.

Виходячи із сучасного співвідношення попиту і пропозиції на локальних ринках праці, встановлено, що подальший розвиток сфери прикладання праці повинен відбуватись за рахунок створення нових робочих місць у працемістких видах діяльності та населених пунктах із значною концентрацією трудового потенціалу (малі міста, села). Цим буде забезпечено формування точкових ринків праці, що суттєво зменшить територіальні диспропорції зайнятості населення.

Таким чином відбудеться подальша сегментація регіонального ринку праці, зросте перерозподіл зайнятих у промисловості, сільському господарстві, невиробничій сфері при одночасному скороченні зайнятих у сільському господарстві, деякому збільшенні в промисловості і сфері послуг. Ринкові механізми будуть визначати ціну праці у різних сферах господарської діяльності. Ситуація в галузях, де зайнятість є малопродуктивною, буде регулюватися загальнонаціональними програмами і планами. Спеціалізація сфери прикладання праці в Івано-Франківської області визначатиметься сукупністю суспільно-географічних умов і характеризуватиметься наступними особливостями. В межах рівнинної частини області господарська діяльність характеризуватиметься переважанням сільськогосподарської праці та переробних галузей харчової промисловості. Передгірська частина є найбільш промислово освоєною, тут знаходиться найбільша кількість робочих місць. Гірська частина області в силу дії природних умов має обмежені можливості щодо розвитку промислового і аграрного сегментів ринку праці. Зазначене вимагає диференційованого за географічними ознаками підходу до формування сфери прикладання праці.

Територіальні відмінності функціонування ринку праці обумовлені суспільно-географічний чинниками, які вимагають вдосконалення управління регіональними ринками праці починаючи з точкового та локального рівнів. При цьому зростає роль міграційної компоненти у формуванні регіонального ринку праці, зокрема маятникової та міжрегіональної міграції. Позитивним її значенням є зниження напруги на локальних ринках праці, підвищення рівня доходів сімей, де є працівники-мігранти. Негативна роль міжрегіональних і міждержавних міграцій полягає в поступовій втраті найбільш продуктивної частини трудового потенціалу регіону з якого вибувають мігранти, поширення соціального сирітства, розвиток тіньової економіки, тощо. Нагальність потреби у регулюванні трудових міграційних процесів на ринках праці різних територіальних рівнів, формуванні нормативно-правового підгрунття для захисту працівників-мігрантів демонструють необхідність посилення державного управління у сфері трудових міграцій. Це важливий напрям підвищення ефективності функціонування ринку праці та зайнятості населення регіону.

ВИСНОВКИ

В процесі дисертаційного дослідження вирішено важливе наукове завдання – розроблено і обґрунтовано теоретико-методологічні засади та практичні рекомендації щодо функціонування ринку праці і зайнятості населення регіону в сучасних умовах. На основі проведеного дисертаційного дослідження було зроблено такі висновки:

1. Суспільно-географічна сутність ринку праці полягає в тому, що він включає крім особливої системи економічних відносин найму на роботу такі географічні ознаки, як територіальність, що характеризує ринок як систему локальних, регіональних та міжрегіональних відносин попиту і пропозиції трудових ресурсів, а також комплексність, яка вказує на ринок як комплекс видів трудової діяльності, яка враховує статево-вікову та професійно-кваліфікаційну структуру населення регіонів різних типів.

2. Регіональний ринок праці – це система відносин між роботодавцями регіону і найманими працівниками щодо реалізації трудового потенціалу, окреслена певними територіальними суспільно-географічними передумовами, яка є відносно цілісною виокремленою підсистемою, що перебуває в тісному взаємозв’язку з іншими природними, соціальними, господарськими системами регіону.

Первинним територіальним елементом національного ринку праці слід вважати локальний ринок праці, який слід розуміти як сукупність соціально-трудових в межах первинної адміністративно-територіальної одиниці.

Вивчення функціонування системи ринків праці та прояву основних аспектів його функціонування на рівні окремих поселень є доречним виокремлення в їх межах точкових ринків праці, що формуються за рахунок жителів населених пунктів.

3. Розвиток та становлення місцевого самоврядування, зростання його значення змушують дати нову оцінку процесам соціально-трудових відносин, що відбуваються на ринку праці. Регіональний розвиток та формування самодостатності територій за рахунок повного й ефективного використання її ресурсів, у тому числі трудових, та конкурентних переваг – це нова модель територіальної організації господарства регіонів і їх ринків праці.

Зростання рівня розвитку професійних вмінь і навичок працездатного населення в регіонах різних типів суттєво підвищує якість управлінських рішень, виконавчої і виробничої дисципліни та можливості адаптації в складних соціально-економічних умовах. Підвищення рівня освіти населення в регіонах, освоєння ним новітніх інформаційних технологій суттєво підвищує стійкість розвитку територій, розширює можливості адаптації до нових умов господарювання, активізує використання творчих можливостей людини. Розвиток освітньо-професійної компоненти трудового потенціалу території створює передумови для його перетворення в конкурентну перевагу.

4. Особливістю суспільно-географічного дослідження функціонування ринку праці та зайнятості населення є те, що завдяки використанню географічних підходів, він розглядається як територіальний прояв сукупності трудових процесів на основі взаємозв’язків та взаємовідношень з географічним середовищем.

Вихідним методологічним положенням суспільно-географічного вивчення регіонального ринку праці є територіальна неоднорідність, контрастність, динамічність протікання соціально-економічних процесів, пов’язаних з реалізацією трудової діяльності в межах окремих територій, їх роль в регіональному розвитку.

Використання інструментарію суспільно-географічних досліджень забезпечило дослідження ринку праці в компонентному, функціональному і територіальному аспектах.

Ринок праці як об’єкт суспільно-географічного дослідження має територіальні рівні, що в процесі сукупної взаємодії формують особливості його просторового розвитку. Територіальна структура ринку праці передбачає виділення наступних рівнів: національного, регіонального, локального, точкового.

5. Суспільно-географічний підхід до вивчення ринку праці включає аналіз природно-ресурсних і виробничих особливостей території, як природної та соціально економічної бази формування ринку робочих місць, виходячи з притаманних для певної території особливостей сфери прикладання праці, рівня зайнятості, тощо. Це пов’язано з традиційним розумінням географічною наукою цілісності системи “природа-людина-господарство”, що передбачає розгляд і вивчення окремого елемента з врахуванням всіх інших.

6. Територіальна організація трудового потенціалу досліджуваного регіону характеризується нерівномірністю, яка проявляється найбільшою його концентрацією у передгірській та рівнинній частинах і невисокою густотою в межах гірської території. Виявлено, що значна частина (близько 40%) трудового потенціалу зосереджена в сільських населених пунктах. Сформована система освітніх закладів і сучасна підготовка спеціалістів, що формують пропозицію праці не в повній мірі відповідають господарським потребам попиту регіону. Це проявляється значною кількістю невикористаних працівників окремих спеціальностей і значною їх часткою у структурі безробітних (бухгалтери, юристи, економісти). Встановлено, що за період ринкових перетворень зросло значення трудової мобільності у формуванні регіонального ринку праці. Сучасні трудові міграції мають міжрегіональний та міждержавний напрям і носять в основному нелегальний характер.

Встановлено, що переважна частина робочих місць зосереджена в трьох найбільших містах: обласному центрі Івано-Франківську, Калуші та Коломиї, які в сучасних умовах акумулюють значну частину працюючих (більше 50% усіх найманих працівників). Малі міста, гірські села, сільськогосподарські території з невеликими, переважно моноспеціалізованими виробництвами мають звужені можливості щодо розвитку локальних ринків праці і вимагають додаткового стимулювання зайнятості і подолання хронічного безробіття.

7. На основі запропонованого суспільно-географічного підходу було проведено галузеву сегментацію регіонального ринку праці. В результаті виявлено, що найбільше значення для сучасного етапу розвитку регіонального ринку праці Івано-Франківської області мають енергетична, хімічна, деревообробна, легка і харчова галузі промисловості.

Визначено значні відмінності у територіальній організації робочих місць і трудового потенціалу. Концентрація найбільших підприємств-роботодавців у трьох найбільших містах притягує трудові ресурси з навколишніх поселень, що суттєво звужує можливості розвитку ринку праці сільської місцевості.

Функціонування аграрного сегменту ринку праці охоплює всіх зайнятих у сільськогосподарському виробництві і характеризується низькою ефективністю через зниження товарності виробництва а також існування прихованого безробіття за рахунок самозайнятих у селянських господарствах. Посилення значення несільськогосподарських видів діяльності за рахунок розвитку невиробничої сфери та підприємництва є одним з подальших прогресивних напрямів розвитку сільського ринку праці.

8. Визначено, що подальший розвиток сфери прикладання праці повинен відбуватись за рахунок створення нових робочих місць у населених пунктах із значною концентрацією трудового потенціалу (малі міста, села). Це створить передумови для подальшого розвитку точкових ринків праці і формування нових ядер притягання трудових ресурсів в межах локальних ринків праці, що в свою чергу зменшить існуючі територіальні диспропорції.

Виявлено, що територіальна спеціалізація сфери прикладання праці Івано-Франківської області визначається сукупністю суспільно-географічних умов і характеризується наступними особливостями. В межах рівнинної частини області господарська діяльність характеризується переважанням сільськогосподарських видів і обробної промисловості. Передгірська частина є найбільш промислово освоєна з переважаючою часткою обробних видів промислової діяльності, тут розміщені основні промислові підприємства-роботодавці. Гірська частина області не має можливостей в сучасних умовах промислового освоєння і в силу впливу природних умов обмежені можливості розвитку аграрного сегменту ринку праці.

Встановлено роль міграцій населення у формуванні регіонального ринку праці, визначено позитивні та негативні її наслідки. До позитивних належать – зниження напруги на локальних ринках праці, підвищення рівня доходів сімей, де є працівники-мігранти, до негативних – поступова втрата найбільш продуктивної частини трудового потенціалу регіону, поширення соціального сирітства, розвиток тіньової економіки.

9. До основних напрямів удосконалення управління регіональним ринком праці належать:–

поступове збалансування ринкових і державних важелів на всіх територіальних рівнях управління;–

узгодження прийняття управлінських рішень щодо регіонального ринку праці з регулюванням проблем соціального, демографічного, промислового, інституційного та інших аспектів соціально-економічного розвитку території;–

посилення локального та місцевих рівнів управління у регулюванні процесів зайнятості та безробіття;–

формування узгодженої на всіх територіальних рівнях політики управління трудовими міграціями, як важливим компонентом регіонального ринку праці, формування відповідної нормативно-правової бази;–

стимулювання підприємницької ініціативи та підвищення інвестиційної привабливості території з подальшим розвитком сфери прикладання праці у промисловості, АПК, невиробничій сфері;–

підвищення конкурентоздатності трудового потенціалу за рахунок посилення значення освітньої компоненти, збалансування підготовки кадрів до господарських потреб;–

подальше удосконалення і розвиток інфраструктури регіонального ринку праці і посилення зв’язків між окремими елементами.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Запухляк Н. Вплив трудової міграції на функціонування регіонального ринку праці (на прикладі Івано-Франківської області) // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Географія. – Тернопіль, 2005 – №2.– С. – 99.

2. Запухляк Н.І. Міграційний чинник розвитку регіональних ринків праці в умовах євроінтеграційних процесів // Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції, Луцьк, 12-13 жовтня 2006 р. За ред. В.Й.Лажніка і С.В.Федонюка. – Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ.ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. – С. – 185.

3. Запухляк Н.І. Можливості застосування суспільно-географічного підходу до вивчення ринку праці // Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції, Київ, 27-28 березня 2003 року. – К.: ВГЛ “Обрії”, 2003. – С. 127 – 128.

4. Запухляк Н.І. Нові форми зайнятості в сільській місцевості та їх місце в процесі європейської інтеграції (на прикладі Івано-Франківської області) // Тези доп. ІІІ Міжнар. наук-прак. конф. студентів, аспірантів і молодих науковців, Луцьк 18-19 травня 2006 року / За ред. В.Й. Лажніка і С.В. Федонюка. – Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. – С. – 256.

5. Запухляк Н.І. Проблеми безробіття і зайнятості населення і їх роль в соціально-економічному розвитку регіону (на прикладі Івано-Франківської області) // Географія і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. – К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 2003. – Вип.9. – С. 143 – 150.

6. Запухляк Н.І. Проблеми і перспективи розвитку аграрного ринку праці Івано-Франківської області // Географія і сучасність Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. – К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 2005. – Випуск 13. – С. 170 – 177.

7. Запухляк Н. Регіональні проблеми безробіття та шляхи їх вирішення в Івано-Франківській області // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції м. Харків, “Регіон-2003: стратегія оптимального розвитку”, м. Харків, 22_квітня 2003 року / Гол. ред. колегії В.С. Бакіров. –Харків: РВВ ХНУ, 2003. – С. – 46.

8. Запухляк Н.І., Голіней С.І. Основні чинники формування конкурентних позиції регіону в умовах ринку (на прикладі Івано-Франківської області)Український географічний журнал. – 2005. – №4. – С. 56 – 60. (Особистий внесок автора: досліджено вплив соціально-демографічних чинників на формування конкурентних позицій – 0,1 др. арк.).

АНОТАЦІЯ

Запухляк Н.І. Суспільно-географічні засади функціонування ринку праці та зайнятості населення (на прикладі Івано-Франківської області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 – економічна та соціальна географія. – Інститут географії НАН України, Київ, 2007.

У дисертації представлено теоретико-методологічне обґрунтування дослідження проблем функціонування ринку праці регіону з суспільно-географічних позицій. Розроблено алгоритм дослідження проблем ринку праці та зайнятості населення з урахуванням сукупного впливу місцевих передумов та чинників. Визначено основні риси суспільно-географічного підходу до вивчення ринку праці, який включає аналіз природно-ресурсних і виробничих особливостей території, як природної та соціально економічної бази формування ринку робочих місць та особливостей протікання геодемографічних процесів, що визначають формування пропозиції праці в межах Івано-Франківської області. Виявлено сучасні тенденції зайнятості та залежність її структури від змін у господарській спеціалізації області, місця в територіальному поділі праці. Проведено аналіз локальних ринків праці Івано-Франківської області та визначено перспективи їх розвитку. Проаналізовано вплив міграційного чинника на сучасний стан регіонального ринку праці, визначено позитивні та негативні риси міжнародних трудових міграцій. Обґрунтовано напрями удосконалення управління ринком праці та зайнятістю населення.

Ключові слова: регіональний ринок праці, локальний ринок праці, структура зайнятості, трудовий потенціал, суспільно-географічні чинники, безробіття, територіальна структура ринку праці, трудові міграції.

АННОТАЦИЯ

Запухляк Н.И. Общественно-географические основы функционирования рынка труда и занятости населения (на примере Ивано-Франковской области). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности – экономическая и социальная география. – Институт географии НАН Украины, Киев, 2007.

В диссертации представлено теоретико-методологическое обоснование исследования функционирования рынка труда исходя из общественно-географических позиций. Разработан алгоритм исследования проблем рынка труда и занятости населения с учетом совокупного влияния местных предпосылок и факторов. Определены основные черты общественно-географического подхода к изучению рынка труда, который включает анализ природно-ресурсных и производственных особенностей территории, как естественной и социально-экономической базы формирования рынка рабочих мест и особенностей протекания геодемографичних процессов, которые определяют формирование предложения труда в пределах Ивано-Франковской области. Также определены особенности формирования сферы приложения труда в современных рыночных условиях. Учтена роль управленческих и новейших факторов (инвестиции, глобализация, рост роли коммуникативных технологий) на развитие разных территориальных уровней рынка труда. Обоснованы современные тенденции занятости, зависимость ее структуры от изменений в хозяйственной специализации области, места в территориальном разделении труда. Проведен анализ локальных рынков труда Ивано-Франковской области. Выявлены современные особенности, тенденции и закономерности их формирования отличий в зависимости от влияния совокупности факторов. Определены перспективы дальнейшего развития локальных рынков труда. Проанализировано влияние миграционного фактора на современное состояние регионального рынка труда, определенны позитивные и негативные черты международных трудовых миграций. Определены перспективы развития сферы приложения труда с учетом взаимодействия общественно-географических факторов и местных особенностей территории. Обоснованны направления усовершенствования управления рынком труда и занятостью населения.

Ключевые слова: региональный рынок труда, локальный рынок труда, структура занятости, трудовой потенциал, общественно-географические факторы, безработица, территориальная структура рынка труда, трудовые миграции.

ABSTRACT

Zapukhlyak N.I. Human-geographical principles of functioning of labour market and employment of population (on the example of the Ivano-Frankovsk region). – Manuscript.

Dissertation on scientific degree of the Candidate of Geographical Sciences in specialty 11.00.02 – Economical and Social Geography. – Institute of geography of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2007.

In dissertation the theoretical and methodological grounds ground of research of problems of functioning of labour market of region are presented from publicly geographical positions. The algorithm of research of problems of labour market and employment of population is developed taking into account the combined influencing of local pre-conditions and factors. Certainly basic lines of publicly geographical approach to the study of market of labour, which includes the analysis of naturally resource and production features of territory, as natural and socially economic basis of forming of market of workplaces and features of flowing of geodemografichnikh processes which determine forming of suggestion of labour within the limits of the