ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

Халецький Андрій Вікторович

УДК 332.146+334.012.64

ДЕРЖАВНИЙ МЕХАНІЗМ ПОПЕРЕДЖЕННЯ

ЕКОНОМІЧНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

Спеціальність 25.00.02 – Механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття

наукового ступеня кандидата наук з державного управління

ДОНЕЦЬК - 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник - доктор соціологічних наук, професор

Бурега Валерій Васильович,

Донецький державний університет управління

Міністерства освіти і науки України

(м.Донецьк), завідувач кафедри соціології управління

Офіційні опоненти:

доктор наук з державного управління, професор Дегтяр Андрій Олегович, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (м.Харків), завідувач кафедри економічної теорії і фінансів

кандидат наук з державного управління Гладченко Таїсія Миколаївна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України (м.Донецьк), доцент кафедри інноваційного менеджменту

Захист дисертації відбудеться 18 березня 2008 г. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, пр. Б.Хмельницького, 108, ауд.201.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

Автореферат розісланий 14 лютого 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Я.С. Клейнер

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Початок XXI століття характеризується глобалізацією соціально-економічного розвитку. Глобалізаційні тенденції трансформації нового століття призводять до кардинальних змін у традиційних відносинах людини та суспільства. Економічні, політичні, екологічні та енергетичні загрози в окремих регіонах, країнах сприймаються як такі, що передують глобальній широкомасштабній кризі. Тому формування стратегії національної безпеки є передумовою сталого розвитку кожної країни. Безпека стає своєрідною характеристикою та необхідною основою життєдіяльності й прогресивного розвитку держави і суспільства. Державне управління національною безпекою гарантує певний рівень захисту від зовнішніх та внутрішніх загроз і забезпечує мінімізацію ймовірних ризиків. Досягнутий рівень безпеки залежить від можливостей, які є у розпорядженні держави, практичних заходів щодо ефективності реалізації вказаних можливостей органами державного управління національної безпеки.

Тому виявлення проблем та можливостей управління національною безпекою є актуальним завданням дослідження у напрямку обґрунтування та розробки ефективного механізму державного управління безпекою. Основою для обґрунтування механізмів управління можна вважати роботи Бесчаст-ного В.Н., Білоуса В.Т., Буреги В.В., Гладченко Т.М., Данільяна О.Г., Дегтяря А.О., Запоточного І.В., Захарченка В.І., Кальмана О.Г., Ліпкана В.А., Мельника М.І., Мунтіяна В.І., Пастернак-Таранушенко Г.А., Передборського В.А., Ситник Г.П., Шлемко В.Т., Ярочкіна В.І. та інших. Проте недостатньо дослідженими залишаються питання розробки та впровадження державою превентивних заходів щодо безпеки в сфері економіки та економічної безпеки на рівні регіонів.

Крім того, в науковій літературі все ще недостатньо досліджень щодо попередження економічної злочинності, яке є дієвим механізмом держави з декриміналізації економіки України. Саме цим обумовлено вибір теми дослідження, здійсненного на основі підходу, який зводиться до тлумачення ефективної боротьби зі злочинністю як необхідності й можливості формування дієздатного державного механізму її попередження. Державний механізм попередження економічної злочинності потребує вдосконалення через теоретичне виокремлення його складових – механізмів упереджувального впливу на економічну злочинність та її профілактику. Практична реалізація механізму попередження злочинності в сфері економіки та його складових відбувається шляхом поступового подолання криміналізації економіки через усунення її детермінантів та нейтралізацію.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління за темою “Соціально-гуманітарні аспекти державного управління” (номер державної реєстрації 0106U005128). У процесі виконання цих досліджень в рамках зазначених тем автором обґрунтовані та розроблені теоретичні й методичні аспекти вдосконалення механізмів державного управління попередження економічної злочинності в забезпеченні національної безпеки.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження обрано наукове обґрунтування необхідності та можливостей вдосконалення державного механізму попередження економічної злочинності в системі управління національною безпекою за критерієм ефективності управління безпекою країни.

Відповідно до поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:

проаналізувати основні наукові підходи до визначення категорії “національна безпека”, згідно з якою економічна злочинність є однією з основних загроз системі суспільно-економічних відносин в умовах транзитивних перетворень;

визначити організаційно-правовий механізм державного управління національною безпекою, в основі якого є протидія економічній злочинності;

провести оцінку стану економічної безпеки в країні та регіоні з метою визначення основних протиріч у сфері економіки та причин її криміналізації;

сформулювати базову модель виявлення рівня та характеру криміналізації економічних відносин;

обґрунтувати основні напрями реалізації політики економічної безпеки у визначенні ефективності механізмів державного управління щодо протидії злочинності в сфері економіки, запропонувати шляхи та напрями її вдосконалення;

розробити алгоритм впровадження механізму упереджувального впливу на організовану злочинність у сфері економіки в діяльність органів виконавчої влади.

Об’єктом дослідження є процеси формування та реалізації державної політики економічної безпеки як складової національної безпеки.

Предметом дослідження обрано теоретико-методичні підходи та практичні засади вдосконалення механізму попередження економічної злочинності.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі використано такі загальнонаукові та спеціальні методи:

за допомогою методів аналізу та синтезу визначено теоретичні засади національної безпеки, що дало можливість науково обґрунтувати підходи щодо вдосконалення державного механізму попередження економічної злочинності;

із застосуванням методів теоретичного узагальнення та порівняння розглянуто теоретичні аспекти розробки сучасної концепції національної безпеки та її загроз, розкрито суть понять національної економічної безпеки: “національна безпека”, “економічна безпека”, “економічна злочинність”;

на підставі системного аналізу досліджено формування правових та організаційних засад протидії економічній злочинності;

на основі методу експертних оцінок проаналізовано фактори економічної безпеки у діагностиці основних протиріч в сфері економіки та виявленні ступеня криміналізації економічних відносин;

статистичний аналіз в дослідженні основних загроз системі суспільно-економічних відносин;

методами економіко-математичного моделювання визначено основні протиріччя в сфері економіки та причини її криміналізації;

на підставі комплексно-цільового методу обґрунтовано основні напрями реалізації політики економічної безпеки щодо боротьби зі злочинністю в сфері економіки;

метод індукції та дедукції для розробки й впровадження регіонально специфічної складової організаційного механізму упереджувального впливу на економічну злочинність органами державної влади;

метод дескриптивного моделювання застосовано при розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму попередження економічної злочинності з метою декриміналізації економічних відносин в Україні.

Інформаційною базою дослідження стали праці відомих вітчизняних і зарубіжних дослідників, монографії, наукова література з питань теорії та практики державного управління національною безпекою, публікації в періодичних виданнях, довідкова література, матеріали наукових центрів та інститутів, нормативно-правові акти України, офіційні матеріали Державного комітету статистики, міністерств і відомств України тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретичних і методичних положень щодо механізму попередження економічної злочинності в парадигмі національної безпеки та визначення ефективних практичних заходів щодо його вдосконалення. В результаті наукових досліджень у дисертаційній роботі:

уперше:

обґрунтовано сутність державного механізму упереджувального впливу на економічну злочинність як такого, що дозволяє своєчасно виявляти взаємодію існуючих і нових факторів криміналізації економічних відносин та впливати на детермінанти економічної злочинності системно, використовуючи синергію факторів протидії економічній злочинності, діючи локалізовано й саме в такий спосіб нейтралізуючи кримінальні прояви;

адаптовано положення ризик-менеджменту до системи превентивних заходів щодо декриміналізації економіки, удосконалення управління економічною безпекою країни;

удосконалено:

методичні положення визначення основних протиріч у сфері економіки виокремленням специфічних для регіону причин криміналізації економіки;

механізм попередження економічної злочинності, що розкривається через встановлення взаємозв’язку і взаємозалежності механізмів упереджувального впливу на економічну злочинність та її профілактики;

дістали подальший розвиток:

визначення категорії “національна безпека” та її загроз у період реформування сектору безпеки в Україні;

деталізація цілей державної політики національної безпеки в сфері економіки шляхом виокремлення регіонально особливого в організаційному механізмі попередження економічної злочинності;

Практичне значення одержаних результатів. Упровадження одержаних результатів дозволяє мінімізувати негативний та руйнівний вплив зовнішніх і внутрішніх протиріч, що виникають в економічних та суспільних відносинах, на стан економічної безпеки в Україні.

Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні та практичні положення можуть бути використані:

суб’єктами забезпечення економічної безпеки на всіх рівнях виконавчої гілки державної влади у процесі визначення та реалізації завдань державної політики національної безпеки, підвищенні ефективності їхньої діяльності з упереджувального виявлення існуючих і нових типів внутрішніх та зовнішніх загроз економічній безпеці, розробці дієвих заходів щодо їх запобігання та нейтралізації;

органами виконавчої влади у розробці регіональних програм забезпечення правопорядку щодо попередження правопорушень у сфері економіки з урахуванням державного замовлення в реформуванні сектору безпеки України;

правоохоронними органами в уточненні та більш чіткому розмежуванні завдань і сфер відповідальності.

Практичне значення теоретичних і практичних розробок дисертаційної роботи полягає в тому, що на їх основі обґрунтовано низку конкретних пропозицій з удосконалення механізму попередження економічної злочинності в забезпеченні національної безпеки держави. Запропоновані в дисертації положення, висновки і рекомендації мають практичне значення та адресну спрямованість. Вони прийняті до впровадження Відділом взаємодії з правоохоронними органами Донецької обласної державної адміністрації (довідка про впровадження № 01-10/319 від 04.10.2007 р.) в частині формування положень регіональної програми “Правопорядок” на 2007-2010 роки в частині взаємодії органів виконавчої влади і правоохоронних органів у протидії злочинності в економічній сфері, Донецькою обласною державною адміністрацією щодо розробки ефективних заходів з механізму упереджувального впливу на економічну злочинність у формуванні пріоритетних завдань державної політики економічної безпеки в сфері економіки (довідка про впровадження № 04/17я-2702 від 05.10.2007 р.).

Обґрунтований в дисертації механізм упереджувального впливу на чинники економічної злочинності дозволяє мінімізувати загрози криміналізації економіки в результаті узгодженості заходів суб’єктів управління національною економічною безпекою.

Результати дисертаційного дослідження, в частині розробки та реалізації механізму упереджувального впливу на економічну злочинність в управлінні національною безпекою, доповнюють існуючий механізм протидії організованій злочинності та профілактики правопорушень у сфері економіки, а також сприяють розбудові регіональнозорієнтованого механізму попередження економічної злочинності вдосконаленням механізму взаємодії в системі органів державної влади – суб’єктів управління національною безпекою в сфері економіки.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею і містить одержані автором нові результати у сфері науки державного управління, що в сукупності сприяють вирішенню важливої науково-практичної задачі з удосконалення механізмів забезпечення економічної безпеки держави. Внесок автора у колективні наукові роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідалися й були обговорені на науково-практичній конференції “Актуальні проблеми державного управління” (Національна академія державного управління при Президентові України, Харківський регіональний інститут, м. Харків, 23 лютого 2005 р.); науково-практичному семінарі “Держава, регіони: пошуки злагоди” (м. Святогірськ, 24-26 березня 2005 р.); III Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика – 2006” (м. Дніпропетровськ, 16-30 червня 2006 р.); II Національному форумі “Сучасні проблеми та перспективи регіонального розвитку в Україні” (Канада-Україна, м. Київ, 8 листопада 2006 р.); XII Конференції професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи за 2006 р. (м. Донецьк, 14 квітня 2007 р.); Міжнародному семінарі “Етнічність та влада” (м. Ялта, Алупка, 14-16 травня 2007 р.).

Публікації. Основні положення та результати, що були отримані в ході дисертаційного дослідження, викладено у 9 наукових роботах (6 у фахових виданнях), з них 1 – у науковому журналі, 6 – у збірниках наукових праць, 1 – у матеріалах науково-практичної конференції та 1 – у навчальному посібнику. Загальний обсяг публікацій становить 5, 96 друк. арк., з них 2,49 друк. арк. належить особисто автору.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації – 205 сторінок. Окремі таблиці та малюнки винесено у додатки. Список використаних джерел нараховує 192 найменувань, наведений на 18 сторінках. Робота має 4 додатка на 13 сторінках, у т. ч. 6 малюнків на 6 сторінках та 19 таблиць на 11 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У розділі 1 - Теоретичні та методологічні засади державного механізму управління національною безпекою - доведено, що поняття безпеки є багатоплановим, всі інші поняття у сфері забезпечення національної безпеки є похідними від нього. Безпека розглядається як своєрідна функція соціальної системи, яка залежить від багатьох параметрів і визначає мету, спосіб та умови її існування. Зважаючи на велику кількість загроз, що можуть проявлятися в політичній або економічній кризах, безпека – це спроможність кожної складової системи безпеки відносно самостійно вирішувати свої задачі за організуючої ролі державних інститутів.

У процесі теоретичного дослідження виявлено, що проблема національної безпеки виникає одночасно з формуванням державності, становленням національних державних інтересів. При цьому і безпека, й інтереси коригують одне одного, більш того їх взаємозалежність корелятивна.

Доведено, що в узгодженні національних інтересів і цілей державної політики в сфері національної безпеки необхідно враховувати структурні зміни, що мають місце в формулюванні концептуальних засад національної безпеки. Виділення та усвідомлення таких змін потребує виокремлення певних періодів, пов’язаних з установленням пріоритетів національної безпеки в Україні. Виходячи з цього, в даному дослідженні пропонується періодизація становлення та розвитку системи національної безпеки, даються змістовні характеристики трьох виділених періодів: дореформеного (1917-1991 рр.), міжреформеного (1991-2005 рр.), реформеного (2005 р. – по теперішній час).

Досягнення мети дисертаційної роботи реалізується через аналіз особливостей міжреформеного та реформеного періодів, пов’язаних з конкретизацією принципів, цілей та стратегічних і тактичних завдань державної політики у сфері національної безпеки України.

Державне управління системою національної безпеки спрямоване на те, щоб гарантувати певний рівень захисту в задоволенні життєвих потреб людини, суспільства, держави, який залежить від можливостей, що є у розпорядженні держави, практичних заходів щодо ефективності реалізації вказаних можливостей органами державного управління національною безпекою.

Фундаментом національної економічної безпеки країни є її власне виробництво. Економічна безпека реалізує необхідність та можливість інститутів влади створювати механізми захисту національних інтересів розвитку вітчизняної економіки від зовнішніх та внутрішніх загроз і забезпечувати підтримку соціально-політичної стабільності суспільства.

Важливою складовою економічної безпеки, безпосередньо пов’язаною з загрозами національній безпеці держави, є кримінальна безпека. Кримінальна безпека – різновид безпеки, який не має конкретного носія, але здійснює сильний вплив на економічний стан країни (економічні злочини, криміналізація суспільства тощо) та її громадян. Одним із характерних проявів криміналізації нерозвиненого демократичного суспільства є зростання злочинності в сфері економіки.

Економічна злочинність має певні ознаки, конкретизація яких є передумовою розроблення основних заходів і напрямів протидії та стратегії протистояння їй. Вирішення проблеми боротьби з економічною злочинністю ускладнено її багатоаспектністю. Сучасні соціально-гуманітарні науки мають широкий спектр підходів до вирішення проблеми декриміналізації економіки в забезпеченні національної безпеки. Однак саме теорія державного управління має якісно різноманітний інструментарій для дослідження соціально-правових явищ, що породжують економічну злочинність.

У системі протидії економічній злочинності актуалізується застосування превентивних заходів через удосконалення механізму управління економічною безпекою, тобто системи організаційно-економічних та нормативно-правових заходів, що впроваджується діяльністю державних органів, які опікуються економічною безпекою. Реформи мають охоплювати розробку нових та вдосконалення існуючих державних механізмів протидії економічній злочинності, що забезпечує функціонування здорового ринкового середовища, оновлення відповідної законодавчої бази та узгодженої діяльності правоохоронних органів з органами виконавчої влади. При цьому необхідно враховувати, що кримінальна діяльність видозмінюється під впливом різноманітних факторів і відкриває злочинцям нові можливості для досягнення їх цілей. Тому правоохоронна система має постійно розвиватися й вдосконалюватися, бути здатною формувати нові організаційно-структурні елементи з метою протидії економічній злочинності.

Система протидії економічній злочинності – це організована державою сукупність суб’єктів: державних органів, громадських організацій, посадових осіб та окремих громадян, об’єднаних цілями та завданнями щодо захисту національних інтересів від загроз економічній безпеці країни, які узгоджено діють у межах законодавства України.

Перспективним напрямом удосконалення структури державних органів – елементів системи забезпечення економічної безпеки також повинна стати оптимізація структурних утворень, яка дозволить створити умови для їх взаємодії на регіональному рівні, сприятиме ліквідації функціонального дублювання, більш чіткому розмежуванню компетенції і відповідальності між правоохоронними органами та органами виконавчої влади, поліпшенню координації їх діяльності, актуалізації функції попередження економічної злочинності.

У другому розділі – Стан економічної безпеки та її загроз – здійснено діагностику основних протиріч у сфері економіки та визначено детермінанти криміналізації соціально-економічних відносин.

Визначено, що в період реформування сектору безпеки існуючі механізми щодо забезпечення економічної безпеки стають все більш неефективними, що обумовлюється наявністю системних ризиків у сучасних соціально-економічних відносинах – їх складно передбачити, кількісно виміряти та визначити джерело виникнення і суб’єкт відповідальності. Ризики набувають ознак непередбачуваності, тому поведінка учасників соціально-економічних відносин стає менш прогнозованою. Виникають системні небезпеки, які актуалізують потребу в механізмі їх попередження. В міжреформений період у секторі безпеки спостерігалося переміщення центру ваги з воєнних до невоєнних загроз. У реформений період нівелюється різниця між внутрішніми та зовнішніми аспектами безпеки. Це пов’язано з тим, що в сучасному світі зростає вага невійськових ризиків безпеки – соціальних, управлінських, економічних, правових, фінансових, інформаційних тощо.

На основі експертного опитування виділено внутрішні та зовнішні фактори безпеки, проведено їх рейтингування за ступенем впливу на систему економічної безпеки, встановлено, що взаємозв’язок і взаємодія окремих факторів детермінують загрозу криміналізації економіки. Виявлено, що за ступенем впливу на об’єкт дослідження система факторів економічної безпеки поділяється на ядро, структурну та периферійну групи. До ядра факторів, що детермінують загрозу криміналізації економіки, можуть інтегруватися в одне ціле та здійснювати найбільш інтенсивний негативний вплив на систему економічної безпеки, відносяться фактори управління й соціальні фактори. Фактори економічної безпеки, що забезпечують помірний ступінь негативного впливу на соціально-економічні відносини, складають структурну групу факторів у фінансовому та виробничому забезпеченні економічної безпеки, а також правові та зовнішньоекономічні фактори. Периферійна група складається з факторів-детермінантів економічної злочинності слабкого ступеня негативного впливу та містить, переважно, фінансово-управлінські й політико-правові фактори.

Аналіз факторів, що детермінують криміналізацію економіки, дає змогу дійти висновку про актуалізацію факторів управління, або інституційних факторів. Визначено, що саме ця сфера стає джерелом виникнення економічної злочинності, а одним з найважливіших напрямків – реформування державного управління безпекою.

Інтеграційна складова доцентрових та відцентрових сил стає обов’язковою частиною мінімізації економічних загроз. Урахування особливостей входить у складову загальної оцінки. Це свідчить про необхідність започаткування інституту системної експертизи на регіональному рівні.

Оцінка та аналіз загроз економічній безпеці на регіональному рівні дають можливість установити точніший соціально-економічний діагноз щодо джерел виникнення загроз у соціальній та економічній сферах, конкретизувати причини криміналізації економіки.

Дослідження загроз економічній безпеці на підставі побудови показників рівня розвитку регіону на прикладі Донецької області дозволило розглянути низку загроз: зміни у рівні добробуту населення, демографічній ситуації, рівні та структурі доходів і витрат населення, рівні економічної активності населення, а також зростання соціального напруження, спад виробництва, криміналізацію економіки тощо.

Оцінювання загроз економічній безпеці на регіональному рівні дозволяє екстраполювати відпрацьовані в даній дисертаційній роботі методи дослідження на інші регіони.

Доведено, що своєрідною частиною “запасу міцності” економіки є кримінальні відносини, тіньова економіка, корупційні діяння. Виникає нагальна необхідність органам державної влади-суб’єктам економічної безпеки зосередитися на стратегічних проблемах попередження економічної злочинності, поєднанні зусиль правоохоронних органів та органів виконавчої влади, вдосконаленні системи профілактичних заходів протидії економічній злочинності. Рівень і динаміка економічної злочинності в Україні показують, що найважливішою негативною тенденцією сучасного розвитку держави є криміналізація всіх сфер економіки. Динаміка індексів росту кількості зареєстрованих злочинів по лінії боротьби з організованою злочинністю (БОЗ) має тенденцію до зростання (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка зареєстрованих злочинів за лініями ВБЕЗ УБОЗ, УДСБЕЗ, УБОЗ МВС України в Донецькій області у 2000-2006 рр.

На основі проведеного аналізу розроблено трендову модель показників зареєстрованих злочинів усього і за лініями Управління Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю (УДСБЕЗ), Управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ) і Відділу по боротьбі з організованими групами та злочинними організаціями в сфері економіки управління по боротьбі з організованою злочинністю (ВБЕЗ УБОЗ) Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, яка дає можливість органам влади формалізувати тенденції, розробляти та здійснювати запобіжні заходи. Регіональна оцінка криміналізації економіки показує, що має місце висока швидкість адаптації економічної злочинності до зовнішнього оточення та її видозміни. Все це потребує превентивних заходів протидії економічній злочинності, розробки механізмів її попередження.

У третьому розділі дисертації – Стратегічні напрями удосконалення державного механізму попередження економічної злочинності – доведено, що в Україні попередження економічної злочинності стає одним із стратегічних завдань державної політики забезпечення національної безпеки і визначено її складові (рис. 2).

Доведено, що в Україні попередження економічної злочинності стає одним із стратегічних завдань державної політики забезпечення національної безпеки.

У загальному визначенні функції механізму забезпечення економічної безпеки в законодавчо-правовому та організаційно-економічному полі є специфічними за предметом, змістом і засобами забезпечення цілісними управлінськими діями держави. Вони тісно пов’язані з суспільними функціями держави і відбивають способи здійснення останніх.

Визначення стратегічних цілей державної політики у попередженні економічної злочинності в умовах реформування сектору безпеки здійснюється на національному, міжнародному, регіональному рівнях та рівні приватної безпеки.

Порівняльний аналіз комплексних програм профілактики злочинності (правопорушень) 2001-2005 та 2007-2009 рр. показав низьку ефективність механізму міжвідомчої узгодженості за наявності деталізації функцій (але не їх закріпленні) у взаємодії органів державної влади. Профілактичні заходи програм стратегічно не зорієнтовані на регіони, бракує заходів щодо контролю за їх виконанням. Співвідношення кількості профілактичних заходів щодо злочинності (правопорушень) у сфері економіки свідчить про необхідність підвищення технологічності заходів з профілактики.

Рис. 2. Схема формування засад управління економічною безпекою держави

На міжнародному рівні відбуваються процеси правової інтеграції України в ЄС та врахування особливостей впливу права ЄС на її правопорядок. Гармонізація правових відносин України й зарубіжних партнерів має позитивні наслідки щодо підвищення дієздатності механізму попередження економічної злочинності за рахунок закладення правових засад для появи правового середовища, наближеного до існуючого в країнах ЄС; залучення інвесторів, підприємців, бізнесменів з країн ЄС для активної економічної діяльності; залучення іноземних інвестицій в економіку держави. Негативним наслідком такої гармонізації є нівелювання відмінностей у національних правилах, які регулюють правове забезпечення економічних відносин.

Аналіз показав, що найбільш чутливою до непередбачуваних змін у зовнішньому та внутрішньому середовищах стає система забезпечення економічної безпеки на регіональному рівні. Виникає протиріччя між наявністю кадрового й аналітичного потенціалу та браком коштів і сучасних організаційних структур, що співпрацюють у секторі забезпечення безпеки.

Доведено, що володіння інформацією про стан економічної безпеки в регіоні повинно супроводжуватися визначенням та виконанням стратегічних завдань саме на рівні регіону. На національному, міжнародному рівнях застосовуються такі засоби попередження економічної злочинності, як проведення експертизи, створення аналітичних груп, моніторинг стану сектору безпеки тощо. Разом з тим, державне управління майже не враховує регіональних особливостей у вирішенні питань попередження економічної злочинності.

Тому за необхідне вважається розробка стратегічного за своїм змістом та регіональнозорієнтованого за своєю спрямованістю механізму упереджувального впливу на економічну злочинність, тобто взята в єдності сукупність управлінських, правових, економічних, організаційних засобів і способів превентивного характеру, які в процесі державного управління та регулювання сферою економіки взаємодіють між собою, спрямовуються на декриміналізацію економіки, певним чином узгоджуються та підпорядковуються.

З метою вдосконалення організаційної складової механізму попередження економічної злочинності з урахуванням регіонально особливого пропонується створення Центру експертизи стану економічної безпеки при апараті Голови облдержадміністрації (далі Центру). Центр виступає консультативним органом виконавчої влади з питань забезпечення економічної безпеки зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується облдержадміністрацією.

Основними завданнями Центру стає участь у реалізації державної політики забезпечення національної безпеки в сфері економіки та протидії економічній злочинності; збирання, оброблення та аналіз інформації щодо стану економічної безпеки в регіоні; моніторинг загроз сектору економічної безпеки, виявлення основних тенденцій, їх прогнозування; надання інформації щодо динаміки загроз економічній безпеці регіону до відповідних органів; відслідковування соціально-економічної ситуації в регіоні з використанням експертних та математичних методів; налагодження інформаційного обміну, взаємодії та співробітництва між органами виконавчої влади, правоохоронними органами, міжнародними та громадськими організаціями.

Розроблено організаційно-функціональну структуру Центру. Враховано особливості інформаційних потоків, їх розподіл на агентурну і аналітичну інформацію. Агентурна інформація є цілковито секретною й не підлягає розповсюдженню. Можливим є обмін аналітичною інформацією. Одним із завдань Центру стає забезпечення інформаційної взаємодії, яка на практиці ускладнюється через низку об’єктивних причин: конкуренція між відомствами, неможливість оцінити важливість тієї чи іншої інформації (одна й та сама інформація є неоднаково важливою для різних організацій), технологічні причини (несумісне технічне та програмне забезпечення різних організацій), наявність корупції в органах державної влади. У зв’язку з цим виникає необхідність уніфікації програмного забезпечення органів – суб’єктів забезпечення економічної безпеки (передусім на рівні регіону), узгодження та ресурсне забезпечення цієї проблеми.

Створення Центру експертизи стану економічної безпеки при апараті Голови облдержадміністрації можна розглядати як держаний захід, призначений для захисту національних інтересів і забезпечення економічної безпеки держави, як організаційну основу міжвідомчої взаємодії, інформаційного обміну та незалежної експертизи.

У роботі розроблено модель декриміналізації економіки, яка базується на вивченні процесів і тенденцій в сфері економіки, протиріч, що зароджуються та згасають, моніторингу стану безпеки у кожний конкретний період економічного та суспільного розвитку й визначати стратегію на тривалий період часу, своєчасно вносити зміни до законодавства відповідно до виникаючих та відмираючих загроз економічній безпеці. Згідно з таким підходом економічну злочинність можна упереджувати, розглядаючи її насамперед як соціальний, а не тільки кримінальний, феномен та надаючи відповідну правову характеристику на рівні закону. Запропоновано також використання високотехнологічних заходів ризик-менеджменту щодо вдосконалення таких функцій управління національною безпекою, як запобігання, пригнічення та локалізація економічних злочинів.

Координація та взаємодія суб’єктів декриміналізації економіки, які необхідно розвивати на міжнародному, державному та регіональному рівнях, забезпечують синергічний ефект упереджувального впливу на кримінальну активність суб’єктів економічної злочинності.

Вивчення причин і умов виникнення економічної злочинності як об’єкта попередження злочинності становить науковий і практичний інтерес. Дослідження соціальної, економічної, правової та управлінської сутності попередження викликано необхідністю розширення арсеналу засобів протидії проявам організованої злочинності в сфері економіки.

ВИСНОВКИ

Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в науково-методологічному та методичному вдосконаленні державного механізму попередження економічної злочинності в забезпеченні національної безпеки та розробці виокремленної регіонально-варіативної складової процесів декриміналізації економіки країни.

У процесі дисертаційного дослідження були обґрунтовані наступні висновки, що дозволяють удосконалити механізм попередження економічної злочинності:

1. Аналізом теоретичних основ системи національної безпеки України доведено, що апробовані методи державного управління сектором безпеки в міжреформений період виявились неефективними в період реформування, особливостями якого стають протиріччя між системами забезпечення безпеки і соціально-економічними відносинами, що впливає на зміну форм економічної злочинності.

Дослідження показало, що ці протиріччя між державним управлінням безпекою й реальними соціально-економічними відносинами в найбільшому ступені проявляються в тому, що:

характер впливу зовнішнього та внутрішнього середовищ змінюється з високою швидкістю, а це ускладнює прогнозування стану сектору безпеки;

на відміну від попередніх періодів актуалізується процес виникнення нових форм економічної злочинності, яка інтегрується й інституалізується;

спектр адаптаційної поведінки суб’єктів економічної злочинності значно розширено порівняно з міжреформеним періодом;

реакція легального сектору економіки є неадекватною процесам її криміналізації;

реагуючий стиль впливу на економічну злочинність необхідно підсилювати превентивним.

2. Доведено, що існуючий організаційно-правовий механізм державного управління національною безпекою є неефективним у випадку попередження економічної злочинності, що обумовлено видозміненням форм економічної злочинності під впливом зростання ролі соціальних факторів та факторів управління у внутрішньому контурі системи економічної безпеки, а також політичних і правових факторів у зовнішньому контурі сектору безпеки. Досліджені джерела виникнення нових можливостей для злочинних угруповань у досягненні їх цілей.

Обґрунтовано необхідність і можливість удосконалення організаційно-правового механізму державного управління національною безпекою у напрямі формування нових організаційно-структурних елементів, створенні умов для їх взаємодії на регіональному рівні, ліквідації функціонального дублювання, більш чіткому розмежуванню компетенції і відповідальності між правоохоронними органами і органами виконавчої влади, актуалізації функції попередження економічної злочинності.

3. Оцінка стану економічної безпеки на національному та регіональному рівнях підтвердила наявність сильного впливу на систему економічної безпеки з боку детермінантів криміналізації економічних відносин та стимуляторів економічних загроз, сполучення яких утворює ядро економічної злочинності. Досліджено взаємопроникнення факторів, що сприяють забезпеченню економічної безпеки, та взаємозв’язок функцій щодо пріоритетного спрямування превентивних дій суб’єктів забезпечення економічної безпеки різних рівнів у міжнародній, національній та регіональній політиці з протидії злочинності в сфері економіки. Доведено, що механізм попередження економічної злочинності потребує врахування складової, що забезпечує упереджувальний вплив на економічну злочинність, але ще не набула достатнього впровадження в законодавчому, організаційному, управлінському та соціальному полі.

4. Розроблено базову модель виявлення рівня та характеру криміналізації економічних відносин, що побудовано з виявленням та врахуванням структури факторів економічної злочинності за ознакою їх здатності детермінувати економічну злочинність. Регіональна оцінка криміналізації економіки (на прикладі Донецької області) доводить наявність високої швидкості адаптації економічної злочинності до зовнішнього середовища. Доведено, що криміналізація всіх сфер економіки як негативна тенденція сучасного розвитку держави потребує застосування механізмів профілактики та упереджувального впливу на економічну злочинність.

5. Розроблено основні напрями реалізації політики економічної безпеки щодо декриміналізації економіки. Визначено шляхи та напрями вдосконалення механізму попередження економічної злочинності. Запропоновано впровадження аналізу стану національної економічної безпеки та її загроз, яка інтегрується в загальноорганізаційний контекст економічної безпеки, спрямована на реалізацію державної політики на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях і виходить з превентивної діагностики стану системи національної безпеки в сфері економіки. Викладено процедуру проведення оцінки процесу забезпечення реалізації стратегічних цілей попередження економічної злочинності на підставі визначення сфер основних протиріч, які стають джерелами економічної злочинності. Обґрунтовано необхідність визначення регіональних пріоритетів для регіональних програм протидії злочинності (“Правопорядок”) та програм профілактики правопорушень в економічній сфері.

6. Запропоновано алгоритм впровадження механізму упереджувального впливу на економічну злочинність. Визначено організаційну основу міжвідомчої взаємодії, інформаційного обміну та незалежної експертизи через створення Центру експертизи стану економічної безпеки при апараті Голови облдержадміністрації, як держаний захід, призначений для захисту національних інтересів і забезпечення економічної безпеки держави.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Халецкий А.В. Государственное управление национальной безопасностью: вопросы теории и практики // Фінансовий механізм державного управління економікою України: Зб. наук. праць ДонДУУ. Т. V. – Вип. 32. – Сер.: Державне управління. – Донецьк: Норд-Прес, ДонДУУ, 2004. – С. 332-344.

2. Халецький А.В. Корупція в системі економічних загроз: завдання регіонального управління // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць. У 2 ч. – Харків: Магістр, 2005. – № 2.– Ч. 1. – С.104-109.

3. Халецкий А.В. Организационные основы системы государственного управления экономической безопасностью // Державне управління соціально-економічними процесами в Україні. Зб. наук. праць ДонДУУ: Т. VII. – Вип. 67. – Сер.: Державне управління. – Донецьк: ВІК; ДонДУУ, 2006. – С. 212-223.

4. Халецький А.В. Організаційні засади системи державного управління у забезпеченні економічної безпеки і попередженні економічної злочинності // Менеджер. – Донецьк: ВІК, 2006. – № 4. – С. 27-33.

5. Халецький А.В. Актуальні проблеми попередження економічної злочинності у забезпеченні економічної безпеки // Державне регулювання розвитку регіонів та територіальних одиниць: Зб. наук. праць ДонДУУ: Т. – VII. – Вип.75. - Сер.: Державне управління. – Донецьк: ВІК; ДонДУУ, 2006. – С. 128-137

6. Халецький А.В. Аналіз стану сфери національної економічної безпеки та її загроз // Фінансовий механізм державного управління економікою України: Зб. наук. праць ДонДУУ: Т. VIII. – Вип. 85. – Сер.: Державне управління. – Донецьк: ДонДУУ, 2007. – С. 396-406.

Публікації в інших виданнях

7. Халецкий А.В. Основные организационно-правовые особенности финансово-хозяйственной деятельности предприятий в современных условиях // Вестник ДИЭХП. – № 2. – Сер.: Финансы и банковское дело. Учет и аудит. – Донецк, 1997. – С.42-45.

8. Экономика и финансы предприятия // Я.Г. Берсуцкий, А.Н. Кутыркин, Л.П. Дядечко, А.В. Халецкий: Учеб. пособие для студ. направления подготовки “Экономика и предпринимательство”: Донецк: ДИЭХП, 1997. – С. 11-24.

Особистий внесок: представлені механізми фінансового забезпечення діяльності підприємства.

9. Халецький А.В. Аналіз проблем державного управління економічною безпекою // Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика – 2006: Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф. Т. 18. Економічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – С. 47-50.

АНОТАЦІЯ

Халецький А.В. Державний механізм попередження економічної злочинності в забезпеченні національної безпеки – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – Механізми державного управління. – Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2008 р.

Дисертація присвячена розробці теоретичних і практичних рекомендацій по удосконаленню державного механізму попередження економічної злочинності. У роботі визначено теоретичні та методологічні засади державного механізму управління національною безпекою, проаналізовано стан економічної безпеки та її загроз. В роботі визначено механізм упереджувального впливу на економічну злочинність, удосконалено організаційно-правовий механізм державного управління національною безпекою створенням Центру експертизи стану економічної безпеки при Апараті Голови облдержадміністрації як підґрунтя міжвідомчої взаємодії, інформаційного обміну та незалежної експертизи у захисті національних інтересів та забезпеченні економічної безпеки держави.

Ключові слова: державна політика, економічна безпека, криміналізація економічних відносин, соціально-економічні протиріччя, детермінанти злочинності, фактори економічної безпеки, упереджувальний вплив на економічну злочинність.

АННОТАЦИЯ

Халецкий А.В. Государственный механизм предупреждения экономической преступности в обеспечении национальной безопасности. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 – Механизмы государственного управления. – Донецкий государственный университет управления министерства образования и науки Украины, Донецк, 2008.

В диссертационной работе научно обоснованы необходимость и возможность формирования государственного механизма предупреждения экономической преступности в системе управления национальной безопасностью. Диссертационное исследование посвящено разработке направлений по усовершенствованию существующего механизма предупреждения преступности в сфере экономики по критерию эффективности управления безопасностью страны.

Рассмотрена суть основных понятий категории “национальная безопасность” и его составляющих, таких как: национальные интересы, экономическая безопасность, криминальная безопасность, угроза, риск. Обоснован вывод о необходимости учета особенностей обеспечения национальной безопасности в период реформирования сектора безопасности в Украине. В диссертации выяснено, что национальная безопасность и национальные интересы корелируют. В согласовании национальных интересов и целей государственной политики необходимо учитывать структурные изменения, которые происходят в формулировке концептуальных основ национальной безопасности на этапе реформирования системы национальной безопасности в стране, начиная с 2005 года. Особенностью этого периода является конкретизация принципов, целей, а также стратегических и тактических заданий государственной политики в сфере национальной безопасности.

Выяснено, что важнейшей составляющей национальной безопасности является экономическая безопасность страны. Криминальная безопасность как ее составная часть представляет собой разновидность безопасности, осуществляющей сильное влияние на экономическое состояние страны посредством криминализации общественных и экономических отношений.

Выделены признаки экономической преступности. Рассмотрены подходы к решению проблем борьбы с экономическими преступлениями. Обосновано применение превентивных мер по борьбе с организованной преступностью в сфере экономики. Одним из них становится усовершенствование структуры государственных органов – элементов системы обеспечения экономической безопасности, их оптимизация.

Исследовано состояние экономической безопасности и ее угроз. Осуществлена диагностика основных противоречий в сфере экономики. Определены детерминанты криминализации социально-экономических отношений. На основе экспертного опроса выделены внутренние и внешние факторы экономической безопасности. Установлено, что взаимосвязь и взаимодействие отдельных факторов детерминирует угрозу криминализации экономики. Анализ факторов, которые детерминируют криминализацию экономики, позволяет сделать вывод об актуализации институциональных факторов.

Выявлено, что именно эта сфера становится источником возникновения экономической преступности, а важнейшим направлением борьбы с ней – реформирование государственного управления безопасностью.

Проведен глубокий анализ уровня и динамики экономической преступности в Украине и Донецкой области. Наиболее важной негативной тенденцией современного развития государства является криминализация всех сфер экономики.

Предупреждение экономической преступности становится одним из стратегических заданий государственной политики обеспечения национальной безопасности. В диссертационной работе проведено структурирование стратегических целей государства в борьбе с экономической преступностью. Актуализируются механизмы ее предупреждения и его составляющие – механизм упреждающего влияния на проявления экономической преступности, который воздействует на причины ее возникновения, и профилактики, включающий систему превентивных мероприятий по предупреждению уже существующих преступлений в сфере экономики.

С целью усовершенствования существующего механизма предупреждения экономической преступности с учетом региональной специфики в работе предлагается создание Центра экспертизы состояния экономической безопасности при Председателе