МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КРАВЧУК ЛІЛІЯ СТАНІСЛАВІВНА

УДК 338.43 : 332.155 : 336.228

РОЗВИТОК І ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ

АГРАРНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ

НА ОСНОВІ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОДАТКОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

08.00.03 – економіка та управління національним господарством

(економіка сільського господарства і АПК)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Миколаїв – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Миколаївському державному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Дема Дмитро Іванович,

Державний агроекологічний університет (м.Житомир), завідувач кафедри фінансів

і аудиту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Лайко Петро Афанасійович,

Національний аграрний університет,

професор кафедри податкової і страхової справи;

кандидат економічних наук, доцент

Танклевська Наталія Станіславівна,

Херсонський державний аграрний університет,

завідувач кафедри фінансів.

Захист відбудеться «20» червня 2008 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївському державному аграрному університеті за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9, конференц-зала.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Автореферат розісланий «16» травня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.Ф.Клочан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Досягнення ефективної діяльності в усіх сферах економіки – важлива передумова забезпечення високих темпів економічного зростання, підвищення матеріального та культурного життя народу. Ефективність є основою функціонування народного господарства, але її аналіз потребує подальшого вдосконалення. В останні роки з’явилося багато літератури стосовно аналізу ефективності аграрного виробництва. Лише невелика кількість публікацій висвітлювала теоретичні основи визначення ефективності, більше уваги приділялося емпіричному аналізу. Ви-моги макро- і мікроекономічних процесів, які відбуваються в суспільстві, та фіскальне регулювання економіки мають характер взаємного впливу. В ринкових умовах існує проблема вдосконалення ефективності системи оподаткування господарюючих суб’єктів. Остання є необхідним інструментом будь-якої суспільно-економічної формації, обумовленої її фіскальною функцією, завдяки чому відбувається наповнення державного бюджету. Також податкова система має змогу здійснювати регуляцію прискореного розвитку певних галузей народного господарства, регіонів та окремих об’єктів країни.

Огляд сучасних публікацій щодо ролі і місця податків в економічній системі дозволяє стверджувати про необхідність розгляду цього питання. Зокрема, роботи О.Василика, Д.Деми, М.Дем’яненка, Т.Єфименко, О.Замасло, В.Кравченка, О.Кириленка, І.Луніної, П.Саблука, Л.Шаблистої та ін. присвячені дослідженню принципів побудови, розвитку та напрямів реформування податкової системи тощо. Аналіз моніторингу справляння податків здійснюється в роботах М.Азарова, А.Бодюка, А.Верзуна, П.Лайко, П.Мельника, В.Поповича, С.Романенко, С.Юрія. Проте, слід зазначити, що дослідження названих авторів мають хоч і глибокий, але вузькоспеціалізований характер і присвячені здебільшого аналізу механізму дії окремого податку (наприклад ПДВ, податку на прибуток та ін.). Бракує загальносистемних досліджень впливу системи оподаткування на економіку аграрних підприємств.

Науково-теоретичне значення та практична цінність, недостатня глибина вивчення вказаних проблем зумовили вибір теми даної дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи входить до плану науково-дослідних робіт Миколаївського державного аграрного університету як складова комплексної теми «Організаційно-економічні засади забезпечення економічного зростання в АПК» ( номер державної реєстрації 0106U009689).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розробка обґрунтованих наукових пропозицій та практичних рекомендацій щодо ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва в оптимальних умовах оподаткування. Зазначена мета зумовила необхідність вирішення наступних завдань:

- дослідити теоретичні засади взаємозв’язку економічного розвитку аграрного виробництва з системою оподаткування господарюючих суб’єктів;

- систематизувати різні показники розвитку та ефективності сільськогосподарського виробництва;

- узагальнити методичні підходи до оцінки рівня податкового навантаження та його впливу на обсяги і ефективність виробництва;

- визначити ефективність функціонування аграрного сектора економіки;

- провести аналіз податкового навантаження сільськогосподарських підприємств в умовах різних форм оподаткування;

- виявити ступінь залежності результатів діяльності суб’єктів господарювання від впливу важелів податкової політики;

- розробити пропозиції та рекомендації, реалізація яких буде сприяти посиленню регулюючої ролі оподаткування на економічне зростання аграрного сектора;

- виявити методологічні проблеми сучасного податкового регулювання та визначити напрямки їх вирішення;

- обґрунтувати заходи щодо стабілізації розвитку та підвищення ефективності аграрного виробництва на основі вдосконалення оподаткування по кінцевих результатах діяльності.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних положень і прикладних питань з приводу взаємозв’язку розвитку та ефективності виробництва і функціонування оподаткування аграрного сектора економіки. Об’єктом дослідження є сфера економічних відносин господарюючих суб’єктів АПК в частині справляння податкових платежів державі та їх впливу на ефективність виробництва.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження стали діалектичний метод та системний підхід до аналізу економічних явищ і процесів, законодавчі та нормативно-правові акти держави, що дало можливість детально дослідити наукову проблему рівня впливу оподаткування сільськогосподарських підприємств на ефективність господарювання.

В процесі дослідження використовувались наступні методи: діалектичний та абстрактно-логічний (при узагальненні теоретичних та методичних засад розвитку ефективності сільськогосподарського виробництва); історичний та порівняльно-історичний (при проведенні дослідження процесів регулювання економіки, формування та розвитку механізму оподаткування сільськогосподарської діяльності); монографічний (при висвітленні поглядів учених та ретроспективи розвитку предмету дослідження); аналізу і синтезу (при дослідженні діючих механізмів прямого та непрямого оподаткування в сільському господарстві, визначенні ефективності дії інструментів регуляторної політики); економіко-статистичний (групування та табличне подання цифрового матеріалу при визначенні залежності ефективності сільськогосподарського виробництва від впливу податкової політики держави); графічний (при вивченні динаміки і структурних змін при досягненні ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва, механізмів взаємовідносин, відображенні результатів кореляційно-регресивного аналізу та групувань); економіко-математичне моделювання (при оптимізації ставки податку на прибуток підприємств); прогнозування та адаптації (при визначенні перспектив розвитку регіону та системи оподаткування сільгосптоваровиробників).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

-

- розроблено та запропоновано алгоритм обчислення податку на прибуток підприємств із застосуванням диференційованої ставки залежно від величини таких показників, як середньорічна вартість основних і оборотних засобів, рівень рентабельності та прибуток від основної діяльності;

удосконалено:

- порядок нарахування та виплати державних дотацій переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними молоко та м’ясо в живій вазі за рахунок скасування пільг з ПДВ та їх заміну на скориговані державні доплати за обсяг виробленої продукції;

-

-

дістали подальшого розвитку:

- теоретичні підходи при розкритті змісту таких економічних категорій як державне регулювання сільськогосподарського виробництва, податки, ефективна система оподаткування;

- теоретико-прикладні аспекти вдосконалення податкового регулювання розвитку аграрного сектора економіки;

- обґрунтування пропозицій щодо формування інструментарію та механізму ефективного функціонування підприємств АПК в контексті діючої податкової системи;

- методика оцінки впливу системи оподаткування в аграрній сфері на результативність виробництва тваринницької продукції.

Практичне значення одержаних результатів.

Запропоновані у дисертаційному дослідженні теоретичні розробки та практичні рекомендації щодо впливу держави на національну економіку, зокрема, фіскальної політики, можуть бути використані органами законодавчої та виконавчої влади при подальшому вдосконаленні нормативно-правової бази з питань оподаткування та надання дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, а також при наповненні доходної частини місцевих бюджетів та прийнятті в законодавчому порядку відповідних рішень. Окремі результати дослідження знайшли своє практичне застосування в діяльності фінансового управління Новобузької районної державної адміністрації в ході порівняльного аналізу податкового навантаження сільськогосподарських підприємств в умовах різних форм оподаткування та за різними організаційно-правовими формами господарювання (довідка № 1088 від 23.11.2007р.), Головного управління сільського господарства і продовольства Миколаївської облдержадміністрації при плануванні соціально-економічного розвитку регіону (довідка № 641/01/09-01-28/07 від 29.12.2007р.), Головного фінансового управління Миколаївської облдержадміністрації при бюджетно-фінансовому плануванні економічного зростання області через інструменти податково-бюджетної політики (довідка № 011-21/1475 від 16.04.2008р.) та прийняті до впровадження керівництвом ПОСП „Красна Баштанка” Новобузького району Миколаївської області практичні рекомендації щодо застосування системи взаємопов’язаних економічних показників ефективності господарювання та податкового навантаження ( акт № 148 від 9.04.2008р.).

Впровадження результатів дослідження в навчальний процес Миколаївського державного аграрного університету сприятиме поглибленню знань студентами з таких дисциплін: „Фінанси підприємств”, „Фінансовий менеджмент”, „Податкова система”, „Фінансове право”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною завершеною роботою. Основні положення, висновки та пропозиції сформульовано та обґрунтовано автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на наступних науково-практичних конференція: міжнародних – „Фінансово-правові засади перспектив розвитку економіки України” (4-6 грудня 2003р., м. Хмельницький), „Соціально-економічні проблеми в пореформений період” (23-24 вересня 2004р., м. Миколаїв), „Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці” (3-5 березня 2005р., м. Житомир), „Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні” (7-8 червня 2006р., м. Харків), „Україна – сільське господарство – СОТ: теорія і практика” (26-28 вересня 2007 р., м. Миколаїв; всеукраїнській - „ Актуальні проблеми сучасної науки” (23-25 жовтня 2006 р., м. Київ); регіональних – у Миколаївському державному аграрному університеті (2003-2007 р.р.).

Публікації. Наукові та прикладні результати дисертаційного дослідження відображено здобувачем у 8 одноосібних наукових працях (загальним обсягом 2,3 друк. арк.), з яких 5 – у фахових виданнях.

Структура й обсяг роботи. Загальний обсяг роботи 207 сторінок машинописного тексту, яка складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Матеріал дисертації проілюстровано 37 таблицями на 26 сторінках, 17 рисунками на 10 сторінках, 22 додатками на 36 сторінках та містить 21 формулу. Список використаних джерел налічує 185 найменувань і займає 10 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі дисертаційної роботи «Теоретичні засади взаємозв’язку розвитку та ефективності аграрного виробництва з системою оподаткування сільськогосподарської діяльності» розглянуто сутність та показники розвитку і ефективності сільськогосподарського виробництва, взаємообумовленість економічного розвитку держави і механізму оподаткування, а також методичні підходи, щодо оцінки рівня оподаткування та визначення його впливу на обсяги і ефективність виробництва.

Акцентуючи увагу на неможливості точного визначення межі загального рівня оподаткування економіки, разом з тим нами підкреслюється необхідність дослідження тенденції взаємозв’язку між розвитком економіки, часткою податкових надходжень у бюджет і структурою податків, що допоможе запобігти негативній дії податків або згладити її у певній економічній ситуації. Під час дослідження нами виокремлено критерії та згруповано і систематизовано показники ефективності сільськогосподарського виробництва, що є основою для дії впливаючих факторів.

Оскільки система оподаткування прямо чи опосередковано впливає практично на всі сфери суспільного життя, то економічна теорія з метою визначення формалізованого виразу критерію ефективності пропонує використання групи індексів та показників. Для з’ясування такого стану оцінюють динаміку зміни величини доходів бюджету стосовно ВВП, використовуючи класичні коефіцієнти еластичності та динамічності податків. Як відомо, коефіцієнт еластичності податкових надходжень (ELAST) відбиває відносні зміни їх обсягу при чинній податковій системі, яка залишається незмінною стосовно відносної зміни бази оподаткування, а також виводить пряму залежність між економічною ефективністю підприємств, національної економіки в цілому та рівнем оподаткування

Економічно та графічно було доведено, що податки впливають на економічну ефективність виробництва за рахунок зміни його обсягів, що характеризується рівнем чистого національного продукту.

В умовах сьогодення виникає необхідність у групуванні та доповненні методичних прийомів щодо визначення податкового навантаження як на мікро-, так і на макрорівнях. Оцінку ефективності податкової політики суб’єктів господарювання рекомендуємо здійснювати за допомогою системи показників, які було згруповано та відібрано за принципами економічної доцільності, доступності, податкоспроможності як результату фінансового стану. Для цього визначаються різні показники ефективності податкових платежів, які можна поділити на загальні та часткові. До загальних показників належать: збільшення або зменшення загальної суми податкових платежів в абсолютному виражені та темпи зростання загального розміру податкових платежів під-приємства за звітний чи попередній рік; рівень оподаткування, податкомісткість діяльності та податкова квота підприємства. До часткових показників ефективності податкових пла-тежів можна віднести такі, як: рівень оподаткування окремих господарчих операцій або укла-дених угод, окремих видів діяльності, пільгового оподаткування господарства та коефіцієнт оподаткування прибутку підприємства.

На перспективу, коли буде законодавчо закріплено грошову оцінку землі, механізм оподатковування спрощується, отже всі податкові платежі необхідно розглядати в одному комплексі. Розглянувши різні формульні підходи до його обчислення, ми пропонуємо визначення показника ваги податкового тягаря (ПН) наступним чином:

,

де Д - дохід (виручка) від реалізації продукції;

Ср - собівартість реалізованої продукції;

ЧП - чистий прибуток, тобто прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства за вирахуванням податків.

В даному випадку основною умовою та орієнтиром при визначені податкового навантаження для сільськогосподарських підприємств є зручність і простота розрахунків.

У другому розділі «Оцінка розвитку і ефективності аграрного виробництва в сучасних умовах податкового регулювання сільськогосподарської діяльності» представлено стан розвитку і ефективності аграрного виробництва, зроблено порівняльний аналіз податкового навантаження суб’єктів господарювання в умовах різних форм оподаткування та оцінку залежності результатів діяльності від впливу важелів податкової політики.

Дисертанткою було досліджено та проаналізовано в динаміці показники, які характеризують обсяги виробництва та реалізації продукції, продуктивність праці, урожайність сільськогосподарських культур і продуктивність тварин, витрати на виробництво та показники рентабельності, фінансовий стан підприємств аграрного сектора.

У період 2001–2006 рр. виробництво валової продукції сільського господарства (у порівнянних цінах 2005 р.) у всіх категоріях підприємств Миколаївської області має тенденцію до збільшення. Проте господарюючі суб’єкти скоротили обсяги виробництва продукції сільського господарства, а особисті селянські господарства, навпаки, збільшили. Визначено, що негативний вплив на зміну обсягів валової продукції також мало й зменшення чисельності фактично працюючих в аграрному секторі регіону, що свідчить про проблеми в даній галузі. Динаміку виробництва продукції сільського господарства ми досліджували в розрізі за двома періодами: перший – 2001-2003 р.р., другий – 2004-2006 р.р.(табл.1). В цілому, виробництво продукції сільського господарства здійснюється не стабільно, хоча в другому періоді по деяким видам продукції спостерігається тенденція до збільшення обсягів. Така тенденція притаманна як галузі рослинництва, так і тваринництву.

Таблиця 1

Виробництво сільськогосподарської продукції у різних категоріях господарств Миколаївської області, тис. т

Продукція | В середньому за 2001-2003 р.р.

І період | В середньому за 2004-2006 р.р.

II період | ІІ-й період

у % до І-го

Всі категорії господарств

Зернові | 1982,8 | 2136,9 | 107,8

Цукрові буряки | 238,5 | 220,9 | 92,6

Насіння соняшнику | 266,9 | 395,1 | 148,0

Картопля | 169,3 | 215,4 | 127,2

Овочі | 164,4 | 261,6 | 159,1

Виноград | 30,3 | 27,9 | 92,1

М’ясо | 28,6 | 27,8 | 97,2

Молоко | 414,7 | 430,1 | 103,7

Яйця курячі, млн.шт. | 272,0 | 292,5 | 107,5

Вовна, т | 72,3 | 67,0 | 92,7

Сільськогосподарські підприємства

Зернові | 1517,8 | 1500,0 | 98,8

Цукрові буряки | 230,9 | 215,8 | 93,5

Насіння соняшнику | 232,0 | 288,2 | 124,2

Картопля | 1,6 | 3,6 | 225,0

Овочі | 55,0 | 68,7 | 124,9

Виноград | 27,5 | 26,1 | 94,9

М’ясо | 6,9 | 5,4 | 78,3

Молоко | 69,4 | 40,8 | 58,8

Яйця курячі, млн.шт. | 81,1 | 136,8 | 168,7

Вовна, т | 43,7 | 25,0 | 57,2

У 2004-2006 р.р. в порівнянні з попереднім періодом у рослинництві зростає виробництво зернових, насіння соняшнику, картоплі і овочів. Але необхідно відмітити, що в 2006 р. обсяг виробництва зернових культур та картоплі скоротився на 186,3 і 8,8 тис.т. відповідно. Однак саме в 2006 р. спостерігаються найбільші обсяги виробництва цукрових буряків, насіння соняшнику та овочів, де основними виробниками є сільськогосподарські підприємства. Протягом досліджуваного періоду різко зросло виробництво яєць курячих (у 2004-2006 р.р. в порівнянні з 2001-2003 р.р. на 7,5 % у всіх категоріях господарств та на 68,7 % у сільськогосподарських підприємствах). Сільськогосподарські підприємства Миколаївської області майже наполовину скоротили обсяги виробництва молока та вовни, що склало 41,2% та 42,8 % відповідно.

В роботі детально проаналізовано ефективність виробництва в розрізі за видами продукції за останні п’ять років. Ефективність виробництва продукції рослинництва в агропідприємствах у розрахунку на 100 га сільськогосподар-ських угідь за 2006 р. зросла практично за всіма показниками, навіть у декілька разів, крім зернових. Максимальний приріст у нарощуванні обсягів виробництва спостерігається при вирощуванні картоплі – майже в чотири рази перевищує показник 2002 р., який був мінімальним за досліджуваний період. Виробництво молока та вовни у 2006 р. в порівнянні з 2002 р. зменшилося на 37,3% та 27,3 % відповідно. Але намітилася чітка тенденція до збільшення виробництва яєць у 2,3 рази в розрахунку на 100 га посівів зернових.

Серед факторів, які впливають на виробництво, домінуючим вважають фінансовий стан господарюючого суб’єкта (табл.2).

Таблиця 2

Основні показники фінансово-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств Миколаївської області

Показник | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | В серед-ньому за 5 років

Кількість сільськогосподарських підприємств на кінець року (одиниць)* |

409 |

342 |

338 |

298 |

276 |

332

Питома вага прибуткових господарств, % | 67,0 | 57,0 | 83,7 | 74,8 | 77,9 |

72,0

Сума прибутку, млн.грн. | 71,6 | 71,9 | 158,0 | 164,3 | 180,8 | 129,3

Прибуток, одержаний в розрахунку на одне господарство, тис.грн. |

261 |

369 |

558 |

7376 |

841 |

553

Питома вага збиткових господарств, % | 33,0 | 43,0 | 16,3 | 25,2 | 22,1 |

27,9

Сума збитку, млн.грн. | 51,1 | 75,0 | 20,2 | 29,9 | 44,0 | 44,1

Збиток, одержаний в розрахунку на одне господарство, тис.грн. |

378 |

510 |

367 |

399 |

722 |

475

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, млн.грн. | 140,1 | 30,1 | 468,3 | 819,2 | 870,3 |

465,6

Прибуток (збиток) від усієї діяльності, млн.грн. | 20,5 | -3,1 | 137,8 | 134,3 | 136,7 |

85,2

Прибуток, збиток (-) на 1 га сільгоспугідь, грн. :

- від всієї діяльності | 60,0 |

-2,54 | 123,08 | 126,27 | 127,90 |

86,94

- від реалізації продукції рослинництва |

107,4 | 109,13 | 103,83 | 45,23 | 105,04 |

94,12

- від реалізації продукції тваринництва | -33,9 | -32,94 | -17,83 | 2,47 | -28,41 |

-22,12

* Згруповано на підставі річної статистичної звітності для підприємств, що ведуть бухгалтерський облік у повному обсязі

Необхідно відмітити позитивні зміни: питома вага прибуткових господарств Миколаївської області постійно збільшується, відповідно спостерігається і збільшення суми отриманого прибутку як в загальному вираженні, так і в розрахунку на одне господарство чи 1 га сільськогосподарських угідь. Проте невпинно скорочується кількість суб’єктів господарювання, так, у 2006 р. у порівнянні з 2002 р. їхня чисельність скоротилася на 32,5 %.

Під час дослідження детально проаналізовано ефективність використання земель найбільш успішних за рейтингом агропромислових формувань регіону, а також визначено податкове навантаження сільгосппідприємств Миколаївської області за 2004-2006 рр. (табл. 3).

Таблиця 3

Розрахунок рівня податкового навантаження на сільськогосподарські підприємства Миколаївської області, грн

Показники | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | 2006р.

до 2003р., відхи-лення (+, -)

Розмір сплачених податків на 100 га сільськогосподарських угідь | 2595 | 2579 | 3077 | 3233 | 638

Розмір сплачених податків на 100 грн. виручки від реалізації продукції | 35,8 | 26,0 | 35,0 | 36,4 | 0,6

Розмір сплачених податків на 100 грн. прибутку (збитку) від всієї діяльності | 15,7 | 31,6 | 30,0 | 31,9 | 16,2

Сплачено ФСП на 100 га сільськогосподарських угідь | 409,8 | 480,1 | 584,0 | 493,4 | 83,6

Сплачено податку на прибуток підприємств на 100 га сільськогосподарських угідь | 11,1 | 12,9 | 26,1 | 24,5 | 13,4

Суми ПДВ у вигляді дотацій за здане переробним підприємствам молоко на 100 га сільськогосподарських угідь | 306,5 | 465,2 | 495,0 | 740,9 | 434,4

Суми ПДВ у вигляді дотацій за здане переробним підприємствам м’ясо у ж.в. на 100 га сільськогосподарських угідь | 121,1 | 179,0 | 233,0 | 405,0 | 283,9

Сплачено ПДВ на 100 грн. виручки від реалізації продукції | 14,7 | 12,7 | 10,6 | 9,1 | -5,6

Фінансова підтримка з місцевого бюджету на 100га сільськогосподарських угідь | 690,7 | 464,6 | 579,2 | 602,4 | -88,3

За основними критеріями ефективності податкової системи податковий тиск на підприємства Миколаївської області дещо збільшується. Обсяги податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів постійно зростають та перевищують планові показники, крім фіксованого сільськогосподарського податку у 2006 р. Рівень податкового навантаження на сільськогосподарські підприємства Миколаївщини у 2006 році вищий, ніж у 2003 р. на 638 грн. в розрахунку на 100 га сільгоспугідь. Розмір сплачених податків на 100 грн. прибутку також збільшився майже вдвічі. Мають тенденцію до збільшення суми ПДВ у вигляді дотацій за здані переробним підприємствам молоко та м'ясо в розрахунку на 100 га угідь, за рахунок чого спостерігається зменшення сплаченого ПДВ на 100 грн. виручки від реалізації продукції. Також у 2006 р. зменшено фінансову підтримку агропідприємств на 88,3 грн. в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь у порівнянні з 2003 р.. Детальні аналітичні спостереження довели, що найбільшого податкового тиску зазнають господарські товариства, в той час як пріоритетними стають приватні підприємства, де кращі кінцеві результати виробничої діяльності та менше податкове навантаження. Для уточнення інформації по сплаті податків в розрізі за видами проаналізовано показники діяльності агропідприємств у Новобузькому районі Миколаївської області. Визначено, що найбільший вплив на абсолютне відхилення серед сільськогосподарських товаровиробників по сплаті податків у 2005 р. в порівнянні з 2001 р. мають господарські товариства, ними сплачено податків на 4257,7 тис грн. більше. Збільшилися податкові зобов’язання і у фермерських господарствах – на 219,9 тис.грн. Стабільними протягом п’яти років залишаються податкові надходження від приватних та державних підприємств. В розрізі за видами податків найбільшу питому вагу серед податкових платежів по всіх сільгосппідприємствах має ПДВ, на другому місці податок з доходів фізичних осіб, лише 8,2 % належить фіксованому сільськогосподарському податку, найменшу питому вагу має податок на прибуток підприємств – 0,3 %. В динаміці за останні п’ять років було згруповано показники економічної ефективності та визначено рівень податкового навантаження господарств в залежності від типів підприємств недержавної форми власності. На основі розрахунків було з’ясовано, що надмірно високий податковий тиск мають господарські товариства: від 159,6 грн. на 1 га сільгоспугідь до 975,5. В той час, як прибутку припадає мінімально – 35,2 грн. та максимально – 135,3 грн. В останні роки розмір сільськогосподарських угідь у даного типу господарств різко скоротився. Проте це стосується і інших видів господарств, крім фермерських, бо тут розміри оброблюваних земель є майже сталими.

Оскільки ПОСП «Красна Баштанка» має стабільний розвиток, його діяльність було взято як об’єкт дослідження та визначення податкового навантаження на основі запропонованих методичних підходів Загальний рівень оподаткування майже однаковий з рівнем пільгового оподаткування, це пояснюється малим розміром податкових пільг, які отримує господарство. Податкова місткість реалізації є невисокою, на 1 грн. виручки від реалізації продукції ПОСП «Красна Баштанка» сплачує 10-12 коп. податку на додану вартість. У 2006 р. збільшився розмір перерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб (940,83 грн. на одного працівника проти 658,62 грн. 2005 року). Загалом, податковий тиск на валове виробництво, з урахуванням страхових внесків до цільових загальнодержавних фондів, у 2006 році в порівнянні з 2005 роком зменшився на 30 грн., що є позитивним моментом.

Проведені автором розрахунки та групування вказують на взаємозалежність між результатами діяльності сільськогосподарських підприємств та рівнем оподаткування за спрощеною системою. Тобто у господарствах, де обсяг сплачених податків найнижчий, показники ефективності сільськогосподарського виробництва найгірші, а господарствам, в яких найбільший обсяг сплачених податків, вдалося досягти практично найкращих результатів виробництва.

В результаті проведеного аналізу основних податкових надходжень, нами зазначено, що на сьогодні залишаються невирішеними питання переорієнтації діючої податкової системи на стимулювання процесів економічного розвитку країни. Таким чином, дослідження стану та динаміки структури податкової системи свідчить про нестабільність податкової політики в Україні. В силу цього очевидна першочергова задача у фінансово-економічній сфері – визначення пріоритетів мінімум на 5 років і стабілізація податкової системи.

За допомогою статистичного дослідження залежностей показників ефективності сільськогосподарського виробництва та податкової політики проведено кореляційно-регресійний аналіз, який реалізовано на персональному комп’ютері засобами інтегрованої системи статистичного аналізу й обробки даних SТАТISТІСА. Найбільший вплив на результативні змінні мають сплата фіксованого сільськогосподарського податку та розмір податкового навантаження у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь. Одним із вагомих впливаючих факторів на ВВП є розмір сплачених податків у розрахунку на 100 грн. виручки від реалізації продукції:

Y1_WWP = 251,15x2-1,1174

Таким чином, ми маємо рівняння регресії y = 251,15x-1,1174 та коефіцієнт детермінації R2 = 0,3833. Дослідивши кореляційне поле, рівняння регресії, відмітимо, що зв’язок між податковою політикою та економічною ефективністю виробництва є прямим, але досить таки слабким.

У третьому розділі «Удосконалення механізму впливу оподаткування на економічне зростання та підвищення ефективності аграрного сектора економіки» визначено напрями вдосконалення системи податкового регулювання розвитку аграрного сектора економіки та основи забезпечення розвитку і підвищення аграрного виробництва на основі вдосконалення оподаткування по кінцевим результатам діяльності.

На основі теоретичного підгрунття вирішення перспективних завдань щодо покращення функціонування АПК у Миколаївській області запропоновано альтернативний сценарій розвитку та підвищення основних економічних показників аграрного виробництва в розрізі за двома періодами: перший - 2006-2009 роки, другий - 2010-2015 роки.

Автором пропонується з 2008 до 2010 років дещо змінити кінцеву ланку в механізмі отримання дотацій та доплат за рахунок коштів ПДВ та вид дотації: за кожну тонну молока, здану переробним підприємствам, сільгосптоваровиробник крім виручки отримує дотацію від держави у розмірі 100-300 грн., а за тонну м’яса великої рогатої худоби чи свиней в живій вазі – від 300 до 500 грн. Необхідно зазначити, що це не суперечить вимогам СОТ щодо державного регулювання та фінансування галузей економіки. Основними факторами впливу на розмір дотації обрано кількість та якість продукції На основі показників діяльності агропідприємств Миколаївської області та діючої державної підтримки тваринництва проведено порівняння фактичного дотування із запропонованим. Після проведених підрахунків стає зрозумілим, що запропоновані дотації у тваринництві вигідні для держави, оскільки економія від впровадження складає по молоку 52 %, по м’ясу в живій вазі – 78 та 66 % в залежності від виду тварин. Економічну вигоду також будуть мати сільськогосподарські підприємства, так як додатковий дохід буде стимулювати розвиток галузі за рахунок збільшення виробленої продукції та чисельності поголів’я худоби, а також дасть змогу щомісячно підприємствам використати додаткові грошові кошти та відшкодувати матеріальні витрати.

Раціональна система оподаткування повинна стимулювати господарську і підприємницьку ініціативу, створювати відносно рівні умови в різних секторах економіки. Загальна реформа оподаткування у розвинутих країнах визначила стимулюючим фактором інновації до активної частки капіталів. Виходячи з вищевказаного, автором здійснено пошук об'єктивніших диференційованих критеріїв оподаткування, залучаючи багатофакторний аналіз господарської діяльності.

Алгоритм, наведений у табл. 4, що передбачає захист інтересів підприємства, вказує з одного боку на зниження нормативної ставки податку (варіанти І, II — рядки 9,10), а з іншого боку передбачається (варіант III) підвищення нормативної ставки податку на прибуток, тобто алгоритм забезпечує також захист інтересів держави (особливо у випадках, коли гроші робляться «з повітря» і коли взагалі не потрібне використання капіталу або основних засобів). У цій ситуації алгоритм спрацює логічно: весь такий «прибуток» буде відраховано державі. Таким чином, запропонований алгоритм обчислення податку відповідає ставці податку S1 (рядок 9 табл. 4) і за певних гарантій якості показника вартості капіталу має певні переваги перед звичайним алгоритмом обчислення податку з прибутку (рядок 10, S2).

Нами використано модель оподаткування прибутку підприємств, що передбачає захист інтересів господарюючого суб’єкта. В основу моделі покладено прагнення гарантувати мінімально необхідну для підприємства суму прибутку, яка повинна залишатися в його розпорядженні, виходячи з нормативу рентабельності. Кореляційний аналіз показав, що взаємозв’язок між доходом від реалізації продукції та середньорічною вартістю основних і оборотних засобів дуже тісний:

y = -9E-07x2 + 0,8915x - 4208,6

R2 = 0,947

Також великий вплив на прибуток господарств від основної діяльності має капітал підприємства:

y = -2E-07x2 + 0,0867x - 292,99

R2 = 0,7161

Таблиця 4

Варіанти оподаткування прибутку підприємства

№ | Показник | Позначення, формули | Варіанти числових значень, тис.грн

I | II | III

1 | Прибуток від реалізації продукції | П | 5500 | 5500 | 5500

2 | Середньорічна вартість основних і оборотних засобів підприємства (капітал) | К | 27500 | 16500 | 7675

3 | Рентабельність капіталу | Р0 = П ч К | 0,20 | 0,33 | 0,72

4 | Єдиний (нормативний) рівень рентабельності капіталу | Р = 0,35

5 | Розрахунковий прибуток | ПР = Р Ч К | 9625 | 5775 | 2886

6 | Нормативна ставка податку на прибуток | Н = 0,25

7 | Розрахунковий податок | НР = н ЧПР | 2406 | 1443 | 722

8 | Розрахунковий залишок прибутку на підприємстві | ?= ПР - НР |

7219 | 4332 | 2164

9 | Ставка податку, яка встановлюється за умови забезпечення залишку прибутку підприємству | S1= 100 Ч

max ?0, (П-?)чП? | 0 | 21,2 | 60,7

10 | Ставка податку на прибуток іншим методом, % | S2= 100 Ч

min ?1, НР чП? | 43,7 | 26,2 | 13,1

Графічна інтерпритація параметричного рівняння показує, що в даному випадку це парабола, критична точка якої знаходиться на межі 270 млн.грн. Тобто нарощування капіталу за межі даної величини є недоцільним, оскільки прибуток буде зменшуватися. Групування аналітичних спостережень також довело зазначений момент: ті підприємства, де середньорічна вартість основних і оборотних засобів коливається в межах 8-14 млн.грн., отримали низькі результати або збитки, рівень рентабельності є від’ємним. Найбільш прибутковими виявилися господарства, в яких вартість капіталу становить близько 182 млн.грн., проте рентабельність у них – 30 %, на відміну від 31 та 39 % попередніх двох груп, де вартість засобів є нижчою.

Таким чином, ми пропонуємо у сільському господарстві України до 2011 року, для пом’якшення переходу на повну систему оподаткування та виходу галузі із кризового стану, застосувати диференційований підхід в оподаткуванні прибутку, враховуючи величину таких показників: середньорічна вартість основних і оборотних засобів, рівень рентабельності і прибуток від основної діяльності. Оскільки запропонована модель дозволяє з'єдну-вати нормативний і факторний підходи до вирішення задач оптимізації ставок оподаткування прибутку під-приємств. Для простоти обрахунків пропонуємо так звану, табличну сітку, за якою і визначається ставка податку ( 15-27 %) в залежності від попередніх двох показників. Зазначимо, якщо всі показники не належать до одного рівня, то ставка податку обирається відповідно до однакових умов за двома факторами. У разі невідповідності всіх показників, перевага надається розміру прибутку від основної діяльності.

Перелік податків, які стягуються в Україні, відповідає світовим стандартам. Однак сама по собі ця відповідність не гарантує ефективності податкової системи оскільки при побудові вітчизняної податкової системи не були враховані особливості соціально-економічного і політичного розвитку. Реформування оподаткування основних бюджетоутворюючих джерел, відміна деяких місцевих платежів і реформування спрощеної системи оподаткування підприємницької діяльності разом з оптимістичними прогнозами зростання бази податку на прибуток та поступовим зростанням надходжень після зменшення ставок оподаткування дозволять звести втрати податкових надходжень.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і науково-практичне вирішення проблеми підвищення ефективності аграрного сектора економіки на основі вдосконалення податкового регулювання. Основні наукові і прикладні результати дослідження, а також рекомендації щодо їх використання полягають у наступному:

1. Ефективність виробництва як економічна категорія відображає дію об’єктивних економічних законів, яка виявляється в результативності виробництва. Вона є тією формою, в якій реалізується мета суспільного виробництва. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень.

2. Встановлено, що систему економічної ефективності сільськогоспо-дарського виробництва доцільно будувати таким чином, щоб вона була здатна повністю розкрити дві взаємопов’язані і взаємодоповнюючі результативні сторони діяльності аграрних підприємств – раціональність використання ними землі через показники загального ефекту, приведені до одиниці площі сільськогосподарських угідь, і економічність виробництва, показники якої розкривали б якою ціною одержано ефект.

3. Визначено, що організація оподаткування впливає на економічні процеси як на макро-, так і на мікроекономічних рівнях. Податкова політика країни, щодо аграрного виробництва, повинна вирішувати подвійне завдання: оптимізувати рівень оподаткування з метою стимулювання розвитку підприємництва та забезпечити надходження до бюджетів коштів від підприємств аграрного сектора.

4. Для зниження податкового навантаження на аграрний сектор економіки та підвищення ефективності його виробництва було запроваджено фіксований сільськогосподарський податок, який замінив на той час 12 діючих податків та обов’язкових платежів і спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість.

5. Сучасний стан розвитку підприємств аграрного сектора економіки Миколаївської області в цілому має тенденцію до збільшення виробництва валової продукції. Зазначимо, що у 2006 році виробництво валової продукції ( у порівнянних цінах 2005 р.) зросло на 8 % до попереднього року. Проте сільськогосподарські підприємства зменшують обсяги виробленої продукції. Так, в галузі рослинництва в 2006 р. у порівнянні з 2002 р. виробництво продукції рослинництва становило 98 %, а тваринництва – 90 %. Проте визначивши частку приросту відповідних показників 2006 р. у порівнянні з 2005 р., можна стверджувати про нарощення обсягів виробництва у рослинництві на 92 %, за рахунок тваринництва – 8 %.

6. Визначено, що прибутковість підприємств аграрного сектора економіки має тенденцію до зростання. У 2006 р. загальна сума прибутку сільськогосподарських підприємств Миколаївської області становила 136,7 млн.грн., що у 6,6 рази більше у порівнянні з 2002 р. Питома вага підприємств, які рентабельно здійснюють виробничу діяльність становила 77,9 % від загальної їх кількості.

7. Встановлено, що запровадження фіксованого сільськогосподарського податку не зменшило податкового навантаження. У 2006 р. сільськогосподарські підприємства Миколаївської області сплатили 3077 грн. податків в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, або на 18,6 % більше, ніж у 2004 р. Це пояснюється відновленням сплати ряду податків і обов’язкових платежів підприємствами в рахунок яких стягувався ФСП. Разом з тим, спеціальний режим оподаткування агропідприємств стимулював їх в нарощування виробництва продукції тваринництва, про що свідчать дані щодо виплачених цим підприємствам дотацій за здане на переробку молоко та м'ясо в живій вазі.

8. Як з’ясувалося, найбільше податкове навантаження в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь серед різних організаційно-правових форм підприємств аграрного сектора економіки мають господарські товариства (ВАТ, ЗАТ, АФ, ТОВ), найменше – приватні підприємства. Так, серед підприємств Новобузького району податкове навантаження в 2005 р.мали: господарські товариства - 569,5 грн., сільськогосподарські підприємства – 144,4 грн., фермерські господарства – 47,6 грн., приватні підприємства – 16 грн. на 1 га сільськогосподарських угідь.

9. Визначено, що спеціальний режим оподаткування ПДВ, що застосовується до підприємств, які виробляють і реалізують молоко і м'ясо переробним підприємствам стимулює ефективність виробництва цієї продукції. Ті підприємства Миколаївської області, яким дотацій було виплачено більше – 430 грн. в розрахунку на 1 корову, мали надій більше 3125 кг при його рентабельності 8,8 % проти, відповідно, 2261 кг і – 4,2 %, де дотація становила 320 грн. на корову.

10. Дослідження взаємозв’язку показників ефективності аграрного виробництва та діючої системи оподаткування показало, що між податковою політикою та ефективністю сільськогосподарської діяльності існує слабкий зв'язок. Взаємозв’язок між обсягом сплачених сільськогосподарськими товаровиробниками податків та показниками економічної ефективності виробництва продукції тваринництва є прямим.

11. Доведено, що система оподаткування підприємств аграрного сектору економіки повинна стимулювати підприємницьку діяльність. Основним податком, який повинні сплачувати сільськогосподарські підприємства в найближчій перспективі повинен бути податок на прибуток.

12. Обґрунтовано необхідність запровадження в системі оподаткування сільськогосподарських товаровиробників диференційованого підходу в оподаткуванні прибутку. Ставки податку складають від 15 до 27 % і залежать від таких показників: середньорічна вартість основних і оборотних засобів, прибутку від основної діяльності та рентабельності виробництва.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Кравчук Л.С. Врегулювання міжбюджетних відносин та теоретичні аспекти впровадження фіскальної децентралізації в Україні /Л.С.Кравчук// Вісник Технологічного університету Поділля. Економічні науки.- 2004.-№1.- Т.1.- С.127-128 (0,18 д.а.).

2. Кравчук Л.С.