ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

УДК 811.161.1’42’243’282.4:33

МАЙ ЛІКУНЬ

РОСІЙСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ТЕКСТ

У ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛІСТИЧНОМУ ТА СОЦІОЛІНГВІСТИЧНОМУ АСПЕКТАХ

Спеціальність: 10.02.02 – російська мова

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Сімферополь – 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Одеському національному університеті

імені І.І. Мечникова,

Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

СТЕПАНОВ ЄВГЕНІЙ МИКОЛАЙОВИЧ,

Одеський національний університет

імені І.І. Мечникова,

доцент кафедри російської мови.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

СЕЛІВАНОВА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА,

Черкаський національний університет

імені Богдана Хмельницького,

професор кафедри загального та російського

мовознавства;

кандидат філологічних наук

ЗЕЛЕНЦОВА МІЛЄНА ГЕННАДІЇВНА,

Таврійський національний університет

імені В.І. Вернадського,

доцент кафедри українського мовознавства.

Захист відбудеться “25” квітня 2008 р. о “12” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.08 у Таврійському національному університеті імені В.І. Вернадського за адресою:

95007, м. Сімферополь, проспект Академіка Вернадського, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського за адресою:

95007, м. Сімферополь, проспект Академіка Вернадського, 4.

Автореферат розіслано “ 24” березня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Шиліна А.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Дисертаційне дослідження порушує проблеми кількох підрозділів лінгвістики: теорії тексту і комунікації, функціональної стилістики, термінознавства, соціолінгвістики.

Виділення економічного, юридичного, філософського, технічного, військового, медико-біологічного, побутового й інших функціонально-тематичних різновидів тексту зумовлено давніми пошуками тематичної класифікації текстів (Г.Я.Солганік, Ю.Ф.Прадід). Однією з реалій сучасного суспільства є комунікація у сфері економіки. Рівень володіння економічним текстом часто забезпечує успіх комунікації у сфері економіки й авторові, й адресатові тексту.

У 1860-ті – 1910-ті роки Одеса була головним пунктом економічного обміну між Китаєм і Російською імперією (Є.М.Степанов); аналогічні функції виконує Одеса і південноукраїнський регіон на початку XXI ст. в товарообміні між Китаєм і Україною (А.Косін). В житті пострадянського суспільства та нового китайського суспільства кінця ХХ – початку ХХI ст. завдяки різкій зміні моделі економічного розвитку значно підвищилася роль економічного дискурсу: питання економіки стали пріоритетними. У зв’язку з інтенсифікацією за останні 10 років російсько- й українсько-китайських економічних і гуманітарних стосунків, відносин Китаю з іншими країнами СНД, де функціонує російська мова, виникає проблема розуміння сторін при роботі над сумісними економічними проектами.

У 1980-ті роки мовознавці звичайно використовували економічний текст як джерело економічної термінології для складання й уточнення словників і для аналізу економічної терміносистеми. Монографії, дисертації, наукові статті, об’єктом дослідження яких ставав економічний текст, були присвячені питанням лінгвістичного (семантичного, словотвірного, граматичного, етимологічного) аналізу певних груп економічної термінології (Р.С.Цаголова, Н.В.Мандрик, С.М.Кіршо).

Загальною стратегією лінгвістики тексту з 1990-х років є перехід від вивчення структури тексту до аналізу його як комунікативної системи в антропо- та соціоцентричному напрямах, що зумовило синтез семантичної, синтаксичної та прагматичної парадигм (Ю.С.Степанов); важливими стають особистості автора й адресата та соціокультурний контекст фактів, подій, явищ, описаних у тексті (О.О.Селіванова). Виникла потреба у термінах на позначення нових для пострадянської економіки явищ. Збільшилася кількість жанрів економічного тексту. Змінюється підхід лінгвістів до вивчення економічної термінології: частіше приділяють увагу шляхам виникнення й умовам адаптації нових термінів (В.М.Лейчик; М.В.Китайгородська; М.В.Воронцова; Г.Пастернак; В.Мешковська), когнітивному аспекту утворення та функціонування економічних термінів (Л.В.Івіна), питанням еквівалентності, фону та безеквівалентності в економічних терміносистемах різних мов і культур (В.В.Нікітіна; С.В.Смирнова; С.В.Сахневич; В.Мешковська; Л.П.Науменко; С.М.Рибачок; О.А.Зяблова).

Крім термінів, у 1990-ті роки з’являються праці, об’єктом дослідження яких стають тексти економічної публіцистики (О.О.Шибанова), економічний дискурс (К.В.Томашевська), тлумачення економічного тексту (Н.К.Кравченко), економічний текст як соціокультурний феномен (І.В.Мурадян, І.Г.Смирнов). На початку XXI ст. здійснюються перші спроби комплексного аналізу окремих жанрів економічного тексту (О.Г.Баянкіна). Значною мірою поновлено економічні тексти навчальних жанрів. В умовах економічного плюралізму розвивається економічна теорія, що відбивається на сторінках наукових часописів, збірників, монографій, дисертацій (Б.Б.Рубцов; Н.М.Фонштейн; Ю.О.Макєєв; Фен Мін; Лі Баохай та ін.). Питання економіки є пріоритетними для багатьох ЗМІ. Лінгвопрагматичний аналіз економічних текстів надає можливість вивчити соціально-економічні, політичні, культурні особливості життя суспільства й окремого колективу в певну епоху.

Отже, актуальність нашого дисертаційного дослідження полягає у значному підвищенні ролі економічного дискурсу в житті пострадянського суспільства в умовах різкої зміни моделі економічного розвитку; у затребуваності сучасною наукою та суспільством розробок щодо проблем оптимізації двосторонніх економічних і політичних документів в умовах значного прискорення на початку ХХІ ст. процесів економічної інтеграції країн з різними культурними традиціями; у гострій потребі в підручниках і посібниках, здатних допомогти тим, для кого економічний текст є предметом вивчення: економістам, дипломатам, юристам, фінансистам, працівникам торгівлі, спеціалістам у галузі посередницьких послуг, журналістам, широкому колу громадян, які відчувають у буденному житті необхідність в економічній грамотності; у потребі визначення в сучасній лінгвістиці поняття «економічний текст», жанрової системи російських економічних текстів, їхніх функціонально-стилістичних, лінгвопрагматичних, соціолінгвістичних особливостей.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах тематики науково-дослідницької роботи кафедри російської мови Одеського національного університету имені І.І.Мечникова «Функціонування російської мови на півдні України» (№0101U001414). Тему дисертації затверджено Вченою радою Одеського національного університету имені І.І.Мечникова (протокол №4 від 29 грудня 2003 р.).

Актуальність дослідження зумовила його мету, яка полягає у визначенні феномена економічного тексту та комплексному вивченні російського економічного тексту в функціонально-стилістичному та соціолінгвістичному аспектах.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

1) конкретизувати феномен «економічний текст», дати визначення цього поняття, означити місце і роль економічного тексту в російському мовному континуумі;

2) виявити й описати функціональні підстилі, в яких функціонують економічні тексти, визначити структурно-тематичні особливості галузевого економічного підстилю;

3) дослідити жанрові та мовні особливості економічних текстів різних підстилів;

4) установити аспекти соціального фону, що формуються під упливом соціальних факторів в економічному дискурсі;

5) виявити основні групи мовних засобів, за допомогою яких реалізується багатоаспектний соціальний фон у російському економічному тексті.

Об’єктом дисертаційного дослідження є російський економічний текст різних стилів і жанрів.

Предмет дослідження – процес функціонування російського економічного тексту в російсько- та українсько-китайському економічному співробітництві, функціонально-стилістичні та соціолінгвістичні параметри економічного тексту, особливості функціонування в ньому деяких мовних одиниць.

Матеріалом дослідження є 147 російських економічних текстів різних стилів і жанрів. У значній частині цих текстів висвітлено питання двостороннього російсько- та українсько-китайського співробітництва. Ці тексти – важливе джерело дослідження культурних і мовних контактів народів Росії, України, інших країн, у яких функціонує російська мова, і Китаю. 34 з проаналізованих текстів – дипломатичні документи, що торкаються економічного життя, укладені між Росією та Китаєм з кінця XVII до початку XXI ст. 48 текстів – газетні та журнальні публікації останнього десятиріччя про факти російсько- й українсько-китайського економічного співробітництва. Проаналізовано також російські економічні тексти, у яких відсутня двостороння складова: 43 матеріально-фінансових документа різних жанрів. Решта (22) – тексти кількох економічних підручників, навчальних посібників, довідників, дисертацій, авторефератів, патентів, інших жанрів. Тексти дипломатичних документів взято зі збірників, періодичних видань, електронних сайтів державних і міжнародних організацій; тексти економічної публіцистики – з сучасної друкованої й електронної періодики: журналів «Проблемы современной экономики», «Дальневосточный капитал», «Русский предприниматель», газет «Внешнеэкономическое обозрение», «Деловая Одесса», «Экономические известия», «Бизнес», «Порто-Франко», «Финансовые известия», «Аргументы и факты», «Вечерний Владивосток», «Бизнес для всех», електронних газет «Бизнес за рубежом», «Торговая газета» тощо. Досліджені нами наукові економічні тексти являють собою окремі книги чи статті з наукових збірників, часописів, енциклопедій, довідників. Проаналізовані тексти матеріально-фінансових документів узято з електронних інструкцій по оформленню ділових паперів, деяких навчальних посібників. Використовувалися словники, довідники, енциклопедії.

Методи дослідження підпорядковано меті й завданням роботи та зумовлено специфікою об’єкта, що вивчається. В процесі збирання матеріалу та написання дисертації провідними методами дослідження було обрано описовий та індуктивний методи, побудовані на спостереженні, аналізі, класифікації окремих фактів з метою їх подальшого синтезу й узагальнення. Функціонально-стилістична інтерпретація досліджуваного об’єкта здійснюється за допомогою контекстуально-інтерпретаційного методу дослідження тексту. Соціолінгвістична інтерпретація економічного тексту здійснюється за допомогою методу аналізу письмових джерел різної стилістичної та жанрової належності. Широко застосовано при цьому метод порівняльного аналізу різних синхронних зрізів. У дослідженні використано також лексикографічний аналіз словникових дефініцій, елементи етимологічного, словотвірного, граматичного та прагматичного аналізу.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній вперше об’єктом спеціального лінгвістичного дослідження було обрано російський економічний текст. Його вивчення проведено шляхом функціонально-стилістичного та соціолінгвістичного аналізу. Визначено поняття «економічний текст», означено місце та роль економічного тексту в російському мовному та соціальному континуумі. Запропоновано систему функціональних і професійних підстилів, у яких функціонує російський економічний текст. Встановлено жанрову різноманітність економічних текстів, змістовні, мовні та структурні особливості ряду жанрів. Уперше виявлено структуру соціального фону, що реалізується економічним текстом, зроблено спробу встановити основні мовні способи та засоби розкриття виявлених аспектів соціального фону.

Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що її результати і висновки становлять певний внесок у розвиток різних напрямків лінгвістичної науки. В теорії тексту та лінгвістичній жанрології вони можуть бути використані при вивченні функціональних, жанрових, соціолінгвістичних, прагматичних, когнітивних, стилістичних аспектів спеціальних (галузевих) текстів; у термінознавстві – при вивченні економічної термінології; в соціолінгвістиці – при вивченні питань професійної варіативності мовлення; в культурній антропології та лінгвокультурології – при вивченні питань формування та номінації економічних реалій у росіян і китайців; у міжкультурній комунікації – при вивченні проблем спілкування представників різних культур і носіїв різних мов у процесі економічного співробітництва.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в можливості використання отриманих результатів у практиці викладання російської мови китайським та іншим студентам економічних спеціальностей; у корегуванні словникових дефініцій жанрів економічного тексту; у практиці викладання деяких розділів курсу сучасної російської мови (лексикології, словотвору, морфології, синтаксису, стилістики), курсів термінознавства, соціолінгвістики, жанрознавства, ділового мовлення, лінгвокультурології, міжкультурної комунікації, порівняльного мовознавства, економічних дисциплін. Отримані результати допоможуть прискорити складання двомовних російсько-китайських і китайсько-російських посібників і довідників для осіб, що займаються економічною діяльністю.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що: а) проведено функціонально-стилістичний і соціолінгвістичний аналіз російських економічних текстів різних жанрів; б) виявлено систему жанрів економічного галузевого підстилю; в) встановлено основні способи і засоби реалізації соціального фону в економічному тексті, що відображає російсько-китайські міжкультурні стосунки; г) розроблено оригінальну методику вивчення російських економічних текстів китайцями, яка враховує контекст, колокацію, колігацію та конотацію мовних одиниць тексту.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри російської мови Одеського національного університету імені І.І.Мечникова. Результати роботи викладено автором у доповідях на шести наукових зібраннях: Республіканських Виноградовських читаннях (Херсон, 2004); IV-ій Міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми менталінгвістики» (Черкаси, 2005); XIV-ій Міжнародній науковій конференції «Мова і культура» (Київ, 2005); II-ій Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми прикладної лінгвістики» (Одеса, 2005); III-ій Міжнародній науковій конференції «Російська мова: система та функціонування» (Мінськ, 2006); IX-ій Міжнародній науковій конференції «Русистика і сучасність» (Одеса, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано шість наукових праць, чотири з яких уміщено в наукових виданнях України, затверджених ВАК України як фахові, одна публікація – у науковому виданні Білорусі.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного, загальних висновків, списків використаних теоретичних джерел (278 позицій), лексикографічних джерел (42 позиції), джерел фактологічного матеріалу (95 позицій) і додатка, в якому представлено зразки економічних текстів деяких жанрів. Загальний обсяг дисертаційної роботи – 288 сторінок; обсяг основного тексту дисертації – 193 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В першому розділі «Теоретичні та практичні основи вивчення економічного тексту» розглянуто питання теоретичного вивчення категорій тексту та дискурсу в російському мовознавстві, а також російський економічний текст як об’єкт теоретичного дослідження вченими і практичного вивчення в курсі російської мови як іноземної в китайській аудиторії.

В російському мовознавстві є різні теоретичні підходи до вивчення тексту: функціонально-діяльнісний (Г.П.Щедровицький; Г.В.Ейгер; В.Л.Юхт; І.М.Колегаєва; В.В.Красних), мотиваційно-цільовий (О.Г.Бієва; Т.М.Дрідзе), комунікативний (О.О.Леонтьєв; В.П.Бєлянін; В.І.Голод; О.М.Шахнарович; О.О.Селіванова). По-різному аналізують текст у лінгвістиці тексту (Л.М.Лосєва; Т.М.Ніколаєва; З.Й.Шмідт; О.І.Москальська; Т.В.Шмельова), у філософії мови (О.О.Брудний; В.К.Нішанов; Г.В.Колшанський), у теорії мовленнєвих актів (А.М.Баранов; Г.Є.Крейдлін), у психолінгвістиці (Т.М.Дрідзе; О.М.Шахнарович; В.Б.Апухтін; В.П.Бєлянін), у лінгвістиці художнього тексту (І.Г.Торсуєва; З.Я.Тураєва; А.Ф.Папіна та ін.). Багатоаспектне розуміння тексту веде до необхідності розглядати його у взаємозв’язку з дискурсом.

У роботі ми враховуємо неоднозначне розуміння терміну «дискурс» у російському мовознавстві, проте спираємося на найбільш широке з них: зразок мовленнєвої поведінки, що відбувається в певній соціальній сфері і має певний набір перемінних (політичний, морський, економічний, медицинський, сільськогосподарський та інші дискурси) (О.О.Селіванова).

Застосування досягнень мовознавства щодо вивчення фундаментальних основ тексту у дослідженні основ російського економічного тексту дозволяє стверджувати, що економічний текст – це текст, що функціонує як засіб комунікації в економічному дискурсі чи описує економічний дискурс як комунікативну ситуацію. Змішування концептів ‘бізнес’, ‘гроші’ і ‘ринок’ у сучасній лінгвістиці (Ю.С.Степанов, К.В.Томашевська) спричинене буденною мовною ментальністю (про це свідчать результати проведеного нами анкетування) і тим, що не враховуються три реальні сфери, що складають економічний дискурс: виробництво, фінанси, торгівля (ринок). Ми вважаємо, що ключові концепти экономічного тексту – ‘виробництво’, ‘фінанси’, ‘торгівля’. В текстах ці концепти можуть співвідноситися по-різному чи реалізуються не всі. Напр., у міжбанківських кредитних угодах переважає ключовий концепт ‘фінанси’; у сертифікаті якості безпосередньо представлено концепт ‘виробництво’, опосередковано – ‘торгівля’.

Прагматичний дискурсивний аналіз економічних текстів XIX ст., тобто текстів, які було складено до створення сучасної теорії тексту, й аналогічних ним сучасних економічних текстів указує на збіг прагматичних особливостей їх організації. Кожний економічний текст має ряд текстово-дискурсивних категорій. Соціокультурна детермінованість спостерігається на всіх мовних рівнях, але найпомітнішою є на лексичному рівні.

«Трактат, заключённый между Россией и Китаем, о торговле в Кульдже и Чугучаке» від 25 липня 1851 р. показує, що функціонування категорій цілісності, дискретності та, почасти, зв’язності зумовлене особливостями структурної організації тексту; категорій інформативності, зв’язності та континууму – тематичною єдністю тексту. Категорія антропоцентричності виявляється в чіткій визначеності учасників подій та їхніх потреб: трактат передбачає відведення випасів для верхової та в’ючної худоби російських купців, надання земельних ділянок для факторій з житловими будинками, складами, церквами, цвинтарями. Категорія референціальності виявляється у співвіднесеності учасників економічного дискурсу з дійсністю: з тексту зрозуміло, що головним перевізником вантажів у тих місцях у 1851 р. був верблюд; найпоширенішими злочинами були крадіжки худоби, пограбування складів і ошуканство при продажу товарів у борг. Реалізація категорії інтерактивності у самому тексті пов’язана з регламентацією взаємовідносин влади (китайських чиновників, караульних офіцерів, російського консула) з купецтвом, купців зі своїми робітниками, а у функціонуванні тексту – з відносинами сторін, що підписали трактат, як рівноправних суб’єктів міжкультурної комунікації: документ дійсний на мовах обох сторін (російській і манчжурській, ст.17), дублюються дати безеквівалентних літочислень (напр., у ст.8: «Русские купцы с товарами приезжают ежегодно с 25-го числа марта месяца по 10-е число декабря месяца по нашему счислению, а по китайскому – со дня Цинмин по день Дунчжи»). Категорія інтерсеміотичності фіксується у вигляді ремінісценцій. Тут це згадка про документи, що підписувалися раніше щодо питань російсько-китайської торгівлі: Кяхтинский трактат… (21.10.1727), Дополнительная статья к Кяхтинскому трактату о режиме русско-китайских границ (18.10.1768), Международный акт о порядке русско-китайской торговли через Кяхту (08.02.1792).

Методика навчання російській мові китайців має багато своєрідних рис, що сприяють оптимізації процесу засвоєння російської мови. Поєднуючи у процесі навчання загальновживаний російський мовний стандарт з підмовою економіки, ми пропонуємо у викладанні комплексний підхід, при якому враховуються контекст, колокація, колігація та конотація вжитих у тексті мовних одиниць (підхід «чотирьох К»). Його продуктивність при вивченні китайцями російського економічного тексту зумовлена, по-перше, частотністю в російській підмові економіки багатозначних слів, термінологічний і загальновживаний варіанти яких мають різні відповідники та мотиватори в російській і китайській мовах (напр., російському терміну дефицит в різних контекстах відповідає 5 китайських термінів: іаЧЦ [чжіцзи], И±·¦ [цюефа], НСПъ [тосяо], І»Чг [буцзу], И±·¦µД¶«Оч [цюефаде дунсі]); по-друге, орієнтацією російської та китайської інтернаціональної економічної термінології на різні словотвірні бази: в російській термінології використовується споконвічна та (з XVIII ст.) греко-латинська словотвірна база, в китайській – словотвірна база веньяна (В.В.Іванов). Підхід «чотирьох К» дозволяє максимально використовувати позитивні якості способу самостійного формулювання правила та корегувати висновки учня за допомогою наданих моделей лексичної та граматичної сполучуваності.

У другому розділі «Економічний текст у функціонально-стилістичному аспекті» запропоновано систему жанрів, що формує економічні підстилі в межах функціональних стилів (М.М.Кожина; В.П.Мурот; В.М.Вакуров та ін.).

Вивчення функціонально-стилістичного аспекту російських економічних текстів наводить на думку про те, що в кожному стилі можна виділити декілька функціональних і галузевих підстилів. Підстиль – це різновид певного мовного стилю, що обслуговує одну з окремих сфер діяльності людини в межах однієї загальної сфери соціальної діяльності. Залежно від тематичного напряму та функціонування в певному галузевому чи професійному дискурсі тексти можуть відноситися до підстилів політичного, юридичного, економічного, технічного, військового, медико-біологічного тощо.

Всередині економічного галузевого дискурсу ми виділяємо ряд професійних дискурсів: промислово-економічний, фінансово-економічний, торговельно-економічний, економіко-теоретичний, економіко-статистичний тощо.

Залежно від конкретного функціонального навантаження економічні тексти офіційно-ділового стилю ми відносимо до двох фукціональних підстилів: підстилю офіційних економічних документів (жанри офіційного економічного договору, угоди, трактату, протоколу, декларації, контракту, меморандуму, комюніке, конвенції, акту) і підстилю матеріально-фінансових документів (жанри коносамента, векселя, платіжного доручення, банківського переказу, рахунка-фактури, чека, страхового полісу, товарних сертифікатів, доручення тощо); тексти економічної публіцистики – до підстилю інформаційної економічної публіцистики (економічна хроніка, замітка, репортаж, інформаційна кореспонденція, інформаційне інтерв’ю, інформаційний звіт, деякі інші) та підстилю аналітичної економічної публіцистики (економічний коментар, огляд, рецензія, стаття, аналітичне інтерв’ю, аналітична кореспонденція, аналітичний звіт, деякі інші); економічні тексти наукового стилю – до шести наукових економічних підстилів: власне наукового (економічна монографія, дисертація, наукова економічна стаття, доповідь, дипломна і курсова роботи з економічних спеціальностей), навчально-наукового (підручник, навчальний посібник, методичний посібник, вказівки, рекомендації, порадник, навчальна лекція (курс лекцій) з дисциплін економічних сфер знань), науково-інформаційного (економічний реферат і анотація більшого за обсягом наукового економічного тексту), науково-довідкового (енциклопедія, довідник, каталог, прейскурант, перелік з різних сфер економіки), науково-ділового (патент, автореферат економічної дисертації, економічний науковий звіт, висновок економічної експертизи), науково-популярного (нарис, економічна стаття та лекція, спрямовані на популяризацію економічних знань серед громадян).

Серед жанрів економічного тексту значно переважають ті, що функціонують у письмовій формі.

Тлумачення найменувань офіційних документів у словниках російської мови не мають чітко зафіксованих семантичних відмінностей (БАС; МАС та ін.). Поняття договор, контракт і соглашение, акт і протокол, декларация і коммюнике нерідко змішуються. Напр., конвенция визначається словниками як „договор, соглашение между государствами по какому-либо специальному вопросу” [МАС 2: 87], а прокотол – як „письменное соглашение между государствами (обычно по частным вопросам)” [МАС 3: 536]. За допомогою семного аналізу в дисертації визначено такі жанрові різновиди текстів, як контракт і економічні договір, трактат, декларація, конвенція, протокол, угода, комюніке, меморандум, установлено їх категоріально-текстово-дискурсні та композиційні особливості. Ми уточнюємо дефініції таких жанрів офіційно-ділового стилю, як договор, трактат, конвенция, протокол, соглашение. Напр.: „конвенция – официальный межгосударственный документ, как правило, прямого действия об условиях и обязательствах сторон в политическом, экономическом, правовом, социальном рещении определённого специального вопроса”, а „протокол – официальный документ процедурного действия, констатирующий начало, конец или изменения в функционировании принятого ранее какого-либо межгосударственного официального документа”.

Тексти матеріально-фінансових документів відбивають установлені у суспільстві правила економічної діяльності, регулюють переміщення матеріальних і фінансових цінностей. У цих текстах використовуються знаки кількох семіотичних рівнів. Напр., у тексті платіжного доручення уживають букви та цифри, що складаються у звичайні слова та коди банків, платежів, юридичних чи фізичних осіб, рахунків тощо. Інформація та порядок її розташування фіксовані та дозовані. Багато з жанрів підстилю матеріально-фінансових документів можна віднести до особливих професійних жанрів, які функціонують в обмеженому професійному дискурсі. Особливими у фінансово-економічному дискурсі є, наприклад, жанри векселя, акцепта, чекової книжки; в бухгалтерському дискурсі – жанри головної книги, відомості руху обігових коштів, платіжної відомості; в торговельно-економічному дискурсі – жанри товарної накладної, фіскального чека, цінника тощо.

Мова економічної публіцистики вбирає елементи наукового стилю і розмовного мовлення, сполучаючи помірну книжність і велику силу впливу. Експресивність, зумовлена перлокутивною функцією публіцистичного тексту (М.М.Кожина; В.М.Вакуров; М.М.Кохтєв; Г.Я.Солганік; О.О.Тертичний; І.П.Лисакова), поєднується з інформативністю, доказовістю, наявністю стандарта у вираженні.

В текстах економіко-публіцистичних жанрів дотримуються правил відбору мовних засобів з настановою на їх зрозумілість: використовують загальновідомі економічні терміни (снижение спроса, спад производства, продукция, конкурентоспособность, альтернативный путь, тканевые изделия і под.); додержуються принципу економії мовних засобів: лаконічне викладення поєднується з інформативною насиченістю (метонімія: одеваться в „Китай” и „Турцию”; контамінація: российские параллельные миры та ін.). Фахівцям у галузі економіки і масовому читачеві можуть адресувати різні тексти. Характерним для текстів економічної публіцистики є часте вживання абревіатур, ергонімів, номенклатурних найменувань (страны АТР [Азиатско-Тихоокеанского Региона]; ОАО „РУСИА Петролеум [открытое акционерное общество...]; ТНК-ВР [Тюменская Нефтяная Компания-Восточная Россия] і под.), образних і виразових засобів, мовної гри (питально-риторичні речення: Знаете, как китайцы страдают от того, что им приходится арендовать каналы спутниковой связи у американцев и европейцев?; просторічні метафори: Только угробив дорогостоящую технику и умаслив столичных чиновников, можно получить вожделенный сертификат; порівн. звороти: втягивать технологии, подобно пылесосу; афоризми: Не важно, какого цвета кошка, важно, чтобы она ловила мышей; оксюморон: позволить части бедного населения вкусить от плодов нефтегазового изобилия тощо). Використовуються засоби розмовно-економічного підстилю: елементи професійного мовлення біржових брокерів, посередників, банківських службовців, податківців тощо (подрессорить неровности; китайские бонзы; оборонка; ставить на крыло; фирмачи; спецы; челноки; зелёные: буйволы; медведи; юрики; физики і под.).

Економічному науковому тексту властиві наближення до однозначності висловлювань і термінів, насиченість вузькоспеціальними термінами економічних галузей знань, абстрактною лексикою; часто вживаються одиниці, що вказують на послідовність і логіку викладення думок, доказів, прийомів дослідження, на звичайність, незвичайність, періодичність закономірностей, явищ, на джерело, авторство, спосіб вираження думки, концепції, ступінь вірогідності інформації. Частими в організації цих текстів є семантичні сполучники, які виражають відношення причини, наслідку, цілі, часу, допусту. В багатьох жанрах відсутні особові займенники я і ты та дієслова у формах 1 і 2 особи однини, зате частотними є дієслівні форми з послабленими лексико-граматичними значеннями особи, числа в односкладних неозначено-особових і безособових реченнях, дієприкметники, дієприслівники, формули скромності як прийом самоавторизації. Тексти науково-економічних підстилів є інтертекстуальними: в них є посилання, виноски, цитати, примітки. Ці тексти, як правило, містять знаки не тільки вербального, а й математичного семіотичного рівня: схеми, таблиці, графіки, гіптограми, формули.

У третьому розділі «Економічний текст у соціолінгвістичному аспекті» здійснено аналіз корпусу економічних текстів, різних у жанровому, просторовому та часовому планах, з точки зору реалізації багатоаспектного соціального фону, що зумовлений соціальними факторами буття, присутній у мовній картині світу суспільства і виявляється як у міжкультурному та міжмовному аспекті, так і в аспектах цивілізаційному та політичному.

Процеси розвитку економіки мають відбиток на складі та структурі галузевої економічної термінології, вдосконаленні існуючих і появі нових підстилів і жанрів економічного тексту, а також на використанні лексики, фразеології, граматичних форм, історичних описів, властивих певному часу.

Цивілізаційний аспект соціального фону (цивілізаційний фон) мовної картини світу безпосередньо пов’язаний з рівнем розвитку суспільства в певну епоху. Економічний текст звичайно відбиває певну термінологічну ситуацію та модель економіки. Це зумовлено вживанням у тексті специфічної термінології, стилю та змісту викладення, які впливають на політекономічний фон тексту. Тексти, що характеризують певну модель економіки, мають універсальний, загальноекономічний компонент і компонент особливий, який допомагає визначити політекономічний фон і впізнати певну модель економіки. Засоби, що становлять особливий компонент: специфічні терміни; специфічні значення поширених економічних термінів; особливості синтагматики і семантичного структурування текстів; стилістичні особливості; дані статистики; ремінісценції.

Соціолінгвістичними аспектами економічної термінології є її детермінованість соціальними процесами, свідомий вплив суспільства на її формування та функціонування і проблема її інтернаціоналізації. Ми виділяємо три групи термінів за ознакою вживаності в економічних текстах, що характеризують певну модель економіки: I – універсальні конотативно нейтральні терміни, що вживаються незалежно від описаної текстом моделі економіки (стоимость, товар, прямые затраты, касса, заработная плата, налог і под.); II – терміни так званого «економічного забуття і відродження» (Л.П.Крисін; В.М.Лейчик; І.В.Мурадян), які звузили за умови монополії соціалістичної моделі економіки сферу вживання, а в умовах відновлення капіталістичної моделі знову розширили свою референтну співвіднесеність у російській економічній терміносистемі (индексация, дивиденд, предпринимательство, акционер, цеховик, маклер, биржа, торговый дом і под.); III – нові терміни, переважно англіцизми, що виникли в період протистояння капіталістичної та соціалістичної моделей економіки (дилер, промоутер, демпинг, кросс-курс, тендер, маркетинг і под.). Ці терміни почали широко вживатися у пострадянські часи, функціонуючи до 1991 р. здебільшого в текстах науково-економічного підстилю як терміни нових об’єктів, суб’єктів і явищ традиційних і нових секторів економіки капіталізму (Л.В.Івіна). Терміни III-ої групи поступово розширюють, як і терміни II-ої групи, свою референтну співвіднесеність.

Глобалізаційні процеси, міжнародне співробітництво сприяють уніфікації, універсалізації, міжнародній стандартизації пов’язаних з економічним дискурсом реалій у країнах, що включаються у процеси економічної інтеграції. Зі зміною реалій у процесі міжнародної економічної стандартизації стають історизмами деякі безеквівалентні слова, згладжується культурний фон ряду найменувань реалій економіки, найменувань осіб, причетних до економічних процесів. Аналіз текстів документів, що відбивають процес російсько-китайського економічного, політичного, культурного співробітництва, свідчить про те, що китайці та народи Росії на різних хронологічних етапах співробітництва використовують різні одиниці виміру часу, грошей, відстані, площі, маси, ємкості, об’єму (напр., русские вёрсты – китайские ли / китайские вёрсты; 24 июня (6 июля) 1895 года – в 14-й день 5-й луны 21-го года правления Гуан-сюй Дайцинской династии; 9 млн. металлических рублей = 1 млн.431 тыс.664 фунтов стерлинг 2 шиллинга; лан / лян; дабу = 1,6 метра тощо).

Гносеологічним і комунікативним центром економічного дискурсу та тексту є людина. В офіційних міжнародних економічних текстах виділяються чотири ЛСГ найменувань осіб за видом занять, що допомагає побачити антропоцентричну сторону культурного та мовного аспектів соціального фону порівнюваних російського та китайського суспільств: I – керівники держави (Царское Величество – Бугдыханово Высочество; Его Величество Государь Император Всероссийский – Дайцинского Государства Его Величество Богдохан Китайский; Император – Хуандий тощо); II – державні чиновники і військові (консул – линшигуань; военный губернатор – цзянцзюнь / дзянгюнь; уполномоченный – буюань; чиновник – мандарин тощо); III – економічно активні представники суспільства (российские / русские / китайские купцы / торговые люди; начальник купеческого каравана; акционер тощо); IV – громадські службовці, служителі церкви, робітники, слуги, антисоціальні елементи (инженер, лама, хунхуз, янгуйцзы тощо). Назви економічно активних представників суспільства мають найбільший ступінь еквівалентності в російській та китайській мовах. Головна причина цього – універсальний характер економічних законів, що зумовлює функціональну еквівалентність суб’єктів економічної діяльності в різних соціумах.

ВИСНОВКИ

Комплексне вивчення корпусу різнофункціональних російських текстів економічного дискурсу приводить до таких висновків.

Економічним є текст, який функціонує як засіб комунікації в економічному дискурсі чи описує економічний дискурс як комунікативну ситуацію. Економічний текст – це цілісна концептуально та структурно організована одиниця психомовленнєворозумової діяльності людини, функціонально вбудована в універсальний і/чи обмежений часом і простором економічний дискурс. Економічний текст служить засобом комунікації в економічній сфері буття. Ключові концепти економічного тексту зумовлені трьома головними напрямами економічної діяльності: ‘виробництво’, ‘фінанси’, ‘торгівля’.

Російський економічний текст представлений жанрами економічного галузевого підстилю в офіційно-діловому, публіцистичному, науковому, размовному стилях. Тексти жанрів економічного галузевого підстилю, функціонуючи в різних стилях, формують систему функціонально-галузевих підстилів. У залежності від конкретного функціонального навантаження економічні тексти офіційно-ділового стилю ми відносимо до підстилю офіційних економічних документів і підстилю матеріально-фінансових документів; тексти економічної публіцистики – до підстилю інформаційної економічної публіцистики і підстилю аналітичної економічної публіцистики; економічні тексти наукового стилю – до власне наукового, навчально-наукового, науково-інформаційного, науково-довідкового, науково-ділового, науково-популярного, розмовного економічних підстилів.

За допомогою семного аналізу в дисертації визначено жанрові різновиди таких текстів підстилю офіційних економічних документів: контракт, економічний договір, економічний трактат, економічна декларація, економічна конвенція, економічний протокол, економічна угода, економічне комюніке, економічний меморандум, установлено їх категоріально-текстово-дискурсні та композиційні особливості. Уточнено дефініції таких жанрів, як договір, трактат, конвенція, протокол, угода.

Зміни у правилах складання та функціонування текстів матеріально-фінансових документів, що відбивають існуючі в суспільстві правила економічної діяльності, та у їх жанровому складі пов’язані з екстралінгвістичними факторами: появою нових соціальних відносин, нових законодавчих і підзаконних актів, нових груп товарів, удосконаленням фінансових і торговельних операцій.

Домінуючою функцією текстів інформаційно-публіцистичного економічного підстилю є інформаційна функція, аналітико-публіцистичного економічного підстилю – функція впливу (перлокутивна).

Економічна лінгвосеміосфера безпосередньо пов’язана з рівнем розвитку соціально-економічного та політичного життя суспільства в певну епоху. В економічних текстах, різноманітних у жанровому, просторовому і часовому планах, реалізується багатоаспектний соціальний фон мовної картини світу суспільства, зумовлений соціальними факторами буття. Ми виділяємо в економічному тексті цивілізаційний, політичний і мовно-культурний аспекти соціального фону (цивілізаційний, політекономічний і лінгвокультурний фони). Політекономічний фон економічного тексту створюється особливим компонентом термінологічної ситуації, яка відбиває певну модель економіки.

В російських текстах, присвячених двостороннім економічним зв’язкам з Китаєм, лінгвокультурний фон у міжкультурному та міжмовному планах частіше за все виявляється у фоновому та безеквівалентному характері найменувань одиниць виміру простору й часу, найменувань осіб за видом занять, а також у різних пріоритетах використання способів утворення економічних термінів і розбіжностях шляхів запозичення та способів освоєння економічних термінів-інтернаціоналізмів.

В періоди політичного й економічного зближення сторін у російських текстах про двосторонні економічні взаємини з Китаєм переважають уніфіковані найменування китайців і росіян за видом занять, посадою, що створює ефект еквівалентності понять. У конфліктні періоди частіше вживаються найменування, які підкреслюють фоновий чи безеквівалентний характер цих понять.

Ми виділяємо три групи термінів за ознакою вживаності у російських економічних текстах: універсальні конотативно нейтральні терміни, що вживаються незалежно від моделі економіки, схарактеризованої ним; терміни так званого «економічного забуття і відродження», які звузили в умовах монополії соціалістичної моделі економіки сферу вживання, а в умовах відновлення капіталістичної моделі знову розширили свою референтну співвіднесеність у російській економічній терміносистемі; нові економічні терміни, що виникли в період протистояння капіталістичної та соціалістичної моделей економіки.

Запропонований в дисертації та використаний нами у процесі навчання російській мові китайців економічних спеціальностей комплексний підхід, у якому враховується контекст, колокація, колігація та конотація мовних одиниць, ужитих у тексті, зумовив певну послідовність відбору навчальних економічних текстів різної жанрово-стилістичної спрямованості: на початковому етапі пріоритетними є економічні тексти інформаційних жанрів газети; вивчення зразків матеріально-фінансових документів і газетних текстів аналітичних жанрів слід починати при середньому рівні володіння підмовою економіки. Тексти міжнародних офіційних документів з ключовими концептами економічного тексту доцільно вивчати вже на продвинутому етапі навчання за умов високого рівня володіння російською мовою.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА:

1. Май Ликунь. Интернационализмы в русской и китайской экономической терминологии // Мова: Наук.-теор. часопис з мовознавства / ОНУ ім. І.І.Мечникова. – Одеса: Астропринт, 2003. – №8. – С.152 – 156.

2. Май Ликунь. Преодоление полисемии в терминологии при обучении русскому языку китайских студентов экономических специальностей // Мова: Наук.-теор. часопис з мовознавства / ОНУ ім. І.І.Мечникова.. – Одеса: Астропринт, 2004. – №9. – С.123 – 127.

3. Май Ликунь. Единицы измерения в русско-китайских договорах конца XVII – начала XX вв. // Мова: Наук.-теор. часопис з мовознавства / ОНУ ім. І.І.Мечникова. – Одеса: Астропринт, 2005. – №10. – С.106 – 110.

4. Май Ликунь. Наименования лиц по роду занятий в русско-китайских торговых договорах конца XVII – начала XX вв. // Вісник Черкаського університету. – Сер. Філологічні науки. – Черкаси: ЧНУ ім. Б.Хмельницького, 2005. – Вип.68. – С.62 – 68.

5. Май Ликунь. Функционирование текстово-дискурсивных категорий в торгово-дипломатическом дискурсе // Мова і культура: Наук. видання: Міжкультурна комунікація / КНУ ім. Т.Г.Шевченка. – К.: ВД Дм.Бураго, 2005. – Вип.8. – Т.IV. – С.240 – 244.

6. Май Ликунь. §±одстили и жанры экономического текста // Русский язык: система и функционирование (к 80-летию проф. П.П.Шубы): Мат-лы III Междунар. научн. конф. (Минск, 6 – 7 апреля 2006 г.) / Белорусский госуниверситет. – Минск: РИВШ, 2006. – Ч.2. – С.98 – 101.

АНОТАЦІЯ

Май Лікунь. Російський економічний текст у функціонально-стилістичному та соціолінгвістичному аспектах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.02 – російська мова. – Одеський національний університет імені І.І. Мечникова. – Одеса, 2007.

В дисертації представлений комплексний аналіз корпусу різнофункціональних російських текстів економічного дискурсу, присвячених переважно російсько- та українсько-китайським економічним стосункам, у функціонально-стилістичному та соціолінгвістичному аспектах. Ключові концепти економічного тексту: ‘виробництво’, ‘фінанси’, ‘торгівля’.

В роботі визначено поняття економічного тексту, означено його місце і роль у російському мовному континуумі; виявлено й описано функціональні підстилі, в яких функціонують економічні тексти, і притаманні цим підстилям жанри. Виділено цивілізаційний, політичний і мовно-культурний аспекти соціального фону в економічному тексті. Показано способи зв’язку економічної лінгвосеміосфери з рівнем розвитку соціально-економічного та політичного життя суспільства в певну епоху, серед яких використання особливого компоненту термінологічної ситуації, що відбиває певну модель економіки.

Ключові слова: економічний текст, стиль, підстиль, жанр, економічний термін, соціолінгвістика, соціальний фон, російсько-китайська міжкультурна комунікація.

АННОТАЦИЯ

Май Ликунь. Русский экономический текст в функционально-стилистическом и социолингвистическом аспектах. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 – русский язык. – Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова. – Одесса, 2007.

В диссертации представлен комплексный анализ корпуса разнофункциональных русских текстов экономического дискурса, посвящённых преимущественно российско- и украинско-китайским экономическим связям, в функционально-стилистическом и социолингвистическом аспектах. Экономический текст определён как целостная концептуально и структурно организованная единица психоречемыслительной деятельности человека, функционально встроенная в универсальный и/или ограниченный временем и пространством экономический дискурс. Экономический текст – средство коммуникации в экономической сфере бытия. Ключевые концепты экономического текста: ‘производство’, ‘финансы’, ‘торговля’. На конкретных примерах показано функционирование в экономическом тексте категорий целостности, дискретности, связности, информативности, континуума, антропоцентричности, референциальности, интерактивности, интерсемиотичности.

В работе обозначены место и роль экономического текста в русском языковом континууме; выявлены и описаны функциональные подстили, в которых функционируют экономические тексты, и характерные для этих подстилей жанры; определены структурно-тематические особенности отраслевого экономического подстиля. Установлены жанровые разновидности текстов подстиля официальных экономических документов, установлены их категориально-текстово-дискурсные и композиционные особенности. Уточнены дефиниции жанра договора, трактата, конвенции, протокола, соглашения, определение которых в современных толковых словарях лишь частично отражает их реальные функции.

Установлено, что изменения в правилах составления и функционирования текстов подстиля материально-финансовых документов и в их жанровом составе связаны с экстралингвистическими факторами: появлением новых социальных отношений, законов, групп товаров, с совершенствованием финансовых и торговых операций.

Тексты научно-экономических подстилей (собственно научного, учебно-научного, научно-информационного, научно-справочного, научно-делового, научно-популярного) интертекстуальны: в них имеются ссылки, сноски, цитаты, примечания. Эти тексты обычно содержат знаки вербального и математического семиотического уровня: схемы, таблицы, графики, гиптограммы, формулы.

В диссертации выделены цивилизационный, политический и лингвокультурный аспекты социального фона экономического текста. Показаны способы связи экономической лингвосемиосферы с уровнем развития социально-экономической и политической жизни общества в определённую эпоху, среди которых использование особого компонента терминологической ситуации, отражающей определённую модель экономики. В современных русских экономических текстах определены три группы терминов по признаку употребительности: универсальные коннотативно нейтральные термины, употребляющиеся независимо от характеризуемой текстом модели экономики; термины «экономического забвения и возрождения», сузившие при социализме сферу употребления, а при восстановлении капиталистической модели вновь расширившие свою референтную соотнесённость в русской экономической терминосистеме; новые экономические термины, возникшие в период противостояния капиталистической и социалистической моделей экономики.

В русских текстах, посвящённых двусторонним экономическим связям с Китаем, лингвокультурный фон в межкультурном и межъязыковом планах обычно проявляется в фоновом и безэквивалентном характере наименований