Пушак Галина Іванівна

УДК 332.146.2:[338.45:655]

Регіональні фактори розвитку
видавничо-поліграфічного комплексу

Спеціальність: 08.00.05 – Розвиток продуктивних сил
і регіональна економіка

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Львів – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки, обліку та аудиту у видавничо-поліграфічному комплексі Української академії друкарства Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Палига Євген Миколайович,
Українська академія друкарства МОН України,
завідувач кафедри економіки, обліку та аудиту у видавничо-поліграфічному комплексі.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Шевчук Любов Теодорівна,
Інститут регіональних досліджень НАН України,
завідувач відділу територіальних суспільних систем та просторового розвитку;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
Никифорук Богдан Васильович,
ВАТ “Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку”, голова правління.

Захист відбудеться «30» травня 2008 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Ужгородському національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3, ауд. 47.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ужгородського національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: м. Ужгород, вул. Капітульна, 9.

Автореферат розісланий «25» квітня 2008 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук, доцент Чубарь О.Г.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Національний видавничо-поліграфічний комплекс (ВПК), в якому відбулися істотні трансформаційні процеси, на сьогодні не забезпечує належних результатів господарювання. Частка створюваного ним валового внутрішнього продукту не перевищує одного відсотка, тоді як у провідних країнах світу він є одним з найбільш прибуткових та інвестиційно-привабливих.

Трансформаційні процеси в галузі не розв’язали завдань із забезпечення суспільства видавничою продукцією. На сьогодні державою не створені сприятливі умови для ефективного функціонування і розвитку ВПК, не сформовано механізми його адаптації до динамічних змін зовнішнього середовища.

Проблеми розвитку ВПК країни пов’язані, в першу чергу, з гранично низьким рівнем доходів значної частини населення, яка є основним споживачем видавничої продукції; відсутністю цілісної державної політики регулювання і підтримки ВПК; суперечністю нормативно-правових документів, що регулюють діяльність суб’єктів ВПК; відсутністю національних комплексних програм розвитку суміжних з поліграфією галузей, що забезпечують її розвиток; дискримінаційним митним регулюванням імпорту обладнання і супутніх матеріалів для поліграфічних підприємств, що не виготовляються в Україні; втручанням у формування бюджету поліграфічної галузі, відсутністю контролю за її фінансуванням.

Крім загальнодержавних, існує цілий ряд територіально-галузевих проблем розвитку ВПК, до яких слід віднести: зменшення обсягу видавничих замовлень; відтік видавничих замовлень на закордонну поліграфічну базу; скорочення обсягів виробництва вітчизняного поліграфічного обладнання і матеріалів; постійне збільшення витрат на виробництво друкованої продукції, зниження рентабельності і, в результаті, збитковість підприємств; моральний і фізичний знос основних фондів переважної більшості поліграфічних підприємств; відсутність єдиного стандарту книговидання.

Науково-прикладні аспекти розвитку регіональних економічних систем, складовою частиною яких є ВПК, розглядалися українськими дослідниками ще на початку і в середині ХХ ст. Ними займалися А. Ващенко, К. Воблий, А. Діброва, П. Першин, С. Рудницький та ін. Питанням регіональних чинників розвитку, ресурсного забезпечення територіальних економічних систем присвячені наукові праці таких українських вчених, як О. Амоша, Ю. Бажал, Л. Безчасний, Є. Бойко, І. Бланк, В. Геєць, М. Долішній, Б. Данилишин, С. Дорогунцов, Ю. Макогон, В. Мікловда, М. Пітюлич, В. Пила, Л. Шевчук та ін.

Науково-прикладні проблеми формування, ефективного функціонування і розвитку ВПК досліджувались Р. Машталером, М. Масловатим, М. Тимошиком, О. Афоніним, М. Сенченком, Б. Никифоруком, Є. Палигою, Л. Швайкою, Г. Глотовою, Ю. Барничем, О. Гузелою та ін.

Разом з тим сьогодні особливої актуальності набувають питання розробки теоретико-методичних засад формування регіонального ВПК, визначення конкретних шляхів і заходів активізації регіональних факторів його розвитку, розробки організаційно-економічних механізмів підвищення ефективності функціонування ВПК.

Вітчизняна економічна наука і господарська практика не приділяють належної уваги регіональним факторам формування і розвитку ВПК, дослідженню сучасного стану матеріально-технічної бази і управління видавництвами та поліграфічними підприємствами. Подальшого опрацювання потребують питання оцінки впливу регіональних факторів на реформування ВПК, нормативно-правового забезпечення його функціонування.

Науково-прикладна значимість зазначених проблем зумовила вибір теми дисертаційного дослідження, визначила предмет, об’єкт, мету і конкретні завдання роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до планів науково-дослідної роботи Української академії друкарства в межах науково-дослідних тем “Організаційно-економічний механізм адаптації структур видавничо-поліграфічного комплексу України до роботи в умовах ринку” (№ держреєстрації 0195U020942), “Соціально-економічні проблеми функціонування структур видавничо-поліграфічного комплексу (ВПК) в умовах становлення ринку” (№ держреєстрації 0198U002984) та Національного університету “Львівська політехніка” – “Формування та розвиток системи індикаторів виробничо-господарської діяльності підприємств: теоретико-методологічні та методичні засади” (№ держреєстрації 0107U000837). В межах виконання даних тем автором обґрунтовано теоретичні підходи до використання методів економічної діагностики при виборі варіантів розвитку ВПК, розроблено класифікацію факторів розвитку ВПК.

Мета та основні завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне і методичне обґрунтування організаційно-економічних засад та механізмів залучення і ефективного використання регіональних факторів розвитку ВПК в умовах ринку. Досягнення зазначеної мети обумовило необхідність вирішення таких завдань:

- дослідити основні закономірності формування регіональних ринків в залежності від кількісних і якісних параметрів внутрішнього і зовнішнього середовища в системі факторів розвитку ВПК;

- визначити роль та значення ВПК як підсистеми економіки регіону, передумови його формування і розвитку;

- дослідити та обґрунтувати вплив регіональних факторів на розвиток ВПК;

- проаналізувати наявний стан та сучасні особливості розвитку ВПК;

- дослідити державні регулятори господарської діяльності структур ВПК та галузеві особливості нормативного регулювання поліграфічної діяльності;

- обґрунтувати методичні підходи до формування траєкторії розвитку ВПК;

- розробити пропозиції з вдосконалення нормативного забезпечення розвитку ВПК;

- аргументувати напрями підвищення інтелектуального потенціалу регіону для цілей розвитку ВПК.

Об’єктом дослідження є організаційно-управлінські та соціально-економічні процеси, що впливають на формування і розвиток ВПК в Україні та регіоні.

Предметом дослідження є організаційно-економічні засади, методи та механізми залучення і ефективного використання регіональних факторів розвитку ВПК.

Методи дослідження. Теоретичною, методологічною та інформаційною основою дослідження стали класичні положення загальної економічної теорії, сучасні концепції регіональної економіки, Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, дані Державного комітету статистики України, матеріали статистичної та бухгалтерської звітності видавництв та поліграфічних підприємств, наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів.

При виконанні дослідження використані методи системного підходу – для оцінки діючих методів і підходів щодо регулювання видавничо-поліграфічної діяльності, виявлення впливу державних і регіональних факторів на розвиток ВПК; статистичний і графічний аналіз – для дослідження тенденцій розвитку ВПК, визначення чинників підвищення його ефективності; економіко-математичного моделювання, індексний метод – для формування і вибору ефективної траєкторії розвитку ВПК.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у наступному:

вперше:

- теоретично обґрунтована і доведена доцільність використання сучасних методів економічної діагностики для розробки і вибору ефективної траєкторії розвитку ВПК, розроблено методичні прийоми її використання з метою визначення основних перспективних показників діяльності його структурних складових, що в сукупності збагачує методологічні основи залучення в господарський обіг регіональних та внутрішньовиробничих факторів розвитку ВПК;

удосконалено:

- класифікацію регіональних факторів функціонування та розвитку ВПК за причинно-наслідковою ознакою, яка передбачає їх поділ на об’єктивні, що задані географією та історією (природні умови та ресурси, населення, економіко-географічне розміщення регіону); суб’єктивні, котрі зумовлені інституціональним середовищем регіону (спеціалізація, сфери діяльності, масштаби і організаційно-технічний рівень виробництва), що зміцнює теоретико-методологічні засади вдосконалення управління розвитком ВПК в умовах ринку;

- методичні підходи щодо оцінки та порівняння активності формування та діяльності ВПК в регіонах України опираючись на економічну діагностику як напрям економічного аналізу на основі співставлення динаміки інтегральних індексів окремих показників: активність росту кількості видавничо-поліграфічних структур в регіоні; активність росту обсягів виробництва видавничої продукції в регіоні; активність росту обсягів реалізації видавничої продукції у регіоні;

отримали подальший розвиток:

- науково-методичні підходи до вдосконалення нормативно-законодавчого забезпечення регулювання виробничо-господарських стосунків між видавництвами та поліграфічними підприємствами при виготовленні ними друкованої продукції, яке повинно регламентувати чіткий порядок та терміни виконання замовлень; належну якість друкованої продукції, раціональні схеми матеріально-технічного забезпечення, що підвищить рівень технологічної та виконавської дисципліни в структурах ВПК, збільшить відповідальність видавництв і поліграфічних підприємств за порушення договірних зобов’язань;

- методичні засади управління розвитком ВПК на основі визначення класифікаційних ознак, що дають можливість, залежно від особливостей регіону, формувати групи видань за наступними ознаками: за актуальністю видань, за накладом і кількістю видань, за читацьким призначенням, за форматом, за приналежністю до видавця, автора чи спонсора, за рівнем художнього оформлення і способом поліграфічного виконання, за способом розповсюдження та ін. Це дозволить упорядкувати видавничу продукцію, створить передумови для вдосконалення її обліку.

Теоретичне значення отриманих результатів полягає в поглибленні знань щодо формування і розвитку ВПК як важливої складової підсистеми економіки регіону, обґрунтуванні шляхів виявлення та ефективного використання регіональних факторів розвитку ВПК в умовах ринку.

Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання розроблених рекомендацій та методичних підходів щодо виявлення та ефективного використання регіональних факторів розвитку для підвищення конкурентоспроможності та ефективності функціонування ВПК.

Розроблені в процесі дослідження рекомендації та пропозиції щодо визначення методичних підходів до удосконалення напрямків факторного забезпечення розвитку регіонального ВПК і механізмів підвищення за його допомогою ефективності економіки регіону в цілому використані головним управлінням економіки Львівської обласної державної адміністрації при розробці Стратегії розвитку Львівщини до 2015 року, а також щорічних Програм соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області (довідка №2-31-2516 від 23.10.2007р.).

Запропоновані підходи до використання методів економічної діагностики застосовуються ТзОВ “Леопрінт” для оцінки поточної та перспективної діяльності на основі співставлення динаміки окремих показників (довідка №521/07/а від 19.07.2007р.).

Матеріали дисертації, зокрема класифікація факторів функціонування й розвитку діяльності поліграфічних підприємств, рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правової бази з формування та регламентування виробничо-господарських відносин між видавництвами і поліграфічними підприємствами використано в навчальному процесі Української академії друкарства при викладанні курсів “Економіка підприємств”, “Організація та економіка видавничої справи”, “Планування діяльності підприємств” при підготовці фахівців та магістрів зі спеціальностей “Облік і аудит” та “Економіка підприємства” (довідка №64-10/1153 від 30.10.2007р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені у дисертаційній роботі, отримані автором особисто. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані ті ідеї, положення та висновки, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: 3-ій Міжнародній науково-практичній конференції “Квалілогія книги” (14-15 грудня 2000р., м. Львів); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми видавничо-поліграфічного комплексу та його інфраструктур” (25-27 квітня 2001р., м. Львів); міжнародній науково-практичній конференції “Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи” (24-25 жовтня 2003 р., м. Львів); VІ Міжнародній науково-практичній конференції “Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки” (24 листопада 2006 р., м. Донецьк).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 11 наукових праць (9 – одноосібних, 2 – у співавторстві), з яких 6 у фахових виданнях загальним обсягом 4,24 д.а., з них особисто автору належить 3,38 д.а.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Дисертація повним обсягом 188 сторінок, містить 25 таблиць, 11 рисунків, з яких 12 повністю займають площу сторінки, список використаних джерел із 262 найменувань на 26 сторінках, 4 додатки на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його тему і завдання, сформульовано об’єкт, предмет і методи дослідження, визначено наукову новизну та вказано на теоретичне та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретико-методичні основи дослідження розвитку видавничо-поліграфічного комплексу в умовах ринку” проаналізовано регіональний ринок, його внутрішню систему та зовнішнє оточення, визначено його місце в системі факторів розвитку ВПК, розкрито роль та значення ВПК в умовах становлення ринку, виявлено та окреслено вплив регіональних факторів його розвитку.

Об’єктивною передумовою ефективного функціонування економіки регіону в сучасних умовах є формування системи ринків, в якій чільне місце займає ринок інформації. Регіональні ринки формуються як відкриті системи, на які впливає цілий комплекс як внутрішніх, так і зовнішніх економічних, соціальних і політичних чинників. Тому їх розвиток у визначальній мірі залежить від кількісних і якісних характеристик внутрішнього і зовнішнього економічного простору.

Для того, щоб система регіональних ринків могла забезпечити ефективний розвиток економіки регіону, необхідно створити відповідні соціально-економічні умови: сформувати конкурентне середовище, ефективний антимонопольний механізм; проводити гнучку та сприятливу фінансово-кредитну та податкову політику; запровадити прогресивні форми взаємовідносин господарюючих суб’єктів, міжрегіональних і міжнародних економічних зв’язків, ефективні механізми державного регулювання.

На ринку поліграфічної продукції можна виділити декілька сегментів: видавнича продукція (газети, журнали, книги, акциденція – зокрема реклама); спеціальна продукція (документи суворого обліку); пакування та етикетки; вироби й напівфабрикати для інших галузей промисловості.

На нашу думку, суттєву роль в становленні ринкових відносин може відіграти формування нових поліграфічних структур, оснащених передовою технікою та технологією, які можуть реально конкурувати з закордонними виробниками. На сьогодні поряд зі структурним реформуванням особливого значення набувають питання модернізації виробничої бази, технічного переоснащення ВПК.

В роботі розглянуті роль та значення розвитку поліграфічних підприємств регіону у зміцненні ринкових позицій ВПК. При цьому видавнича продукція розглядається як складний продукт суспільної трудової діяльності людини, призначений для споживання, а її виготовлення можна поділити на три процеси, зовнішньо відокремлені один від одного (рис.1).

На думку автора, видавничо-поліграфічну діяльність слід розглядати як економічну систему, до складу якої повинні бути включені певні підсистеми, сукупність яких, незалежно від форм їх власності, об’єднаних одною програмою та єдиною метою, утворює видавничо-поліграфічний комплекс. Наявні підсистеми видавничо-поліграфічного комплексу забезпечують умовно-замкнутий характер системи і зумовлюють її працездатність. Економічна наука виділяє п’ять підсистем ВПК: авторське середовище, видавництва, поліграфічні підприємства, книготорговельні організації та читацьке середовище.

В дисертації проведено систематизоване порівняння характеру функціонування структур ВПК за умов планової та ринкової економік (табл. ).

На розвиток і функціонування підсистем ВПК впливає низка факторів, які ми трактуємо як предметні й функціональні характеристики середовища, в якому відбувається їх господарська діяльність. Визначення та наукове обґрунтування механізмів впливу факторів є методологічною передумовою для формування напрямків розвитку ВПК.

У дисертаційному дослідженні автор спирається на концептуальне положення про те, що основою функціонування і розвитку ВПК є внутрішнє середовище регіону, параметри якого впливають на кінцеві результати господарської діяльності в регіоні.

Таблиця 1

Трансформації видавничо-поліграфічного комплексу

Сфери трансформацій ВПК | Характеристика трансформацій

планова економіка | ринкова економіка

Місія | Формування ідеології, яка жорстко контролювалась державою і визначала роль друкованої інформації | Формування культурно-освітнього рівня споживача друкованої інформації; розвиток ринку друкованої продукції як товару, що приносить вигоду виробнику

Цілі функціонування | Виробництво друкованої продукції у визначених параметрах для задоволення потреб суспільства | Задоволення попиту на друковану продукцію;

Форма власності | Державна | Державна, колективна, приватна

Державна підтримка | Повна законодавча підтримка державою | Підтримка державою в формі держзамовлень, пільг в оподаткуванні

Управління | Держкомвидав УРСР; “Укркнига” та “Союздрук” | Державний комітет телебачення та радіомовлення України

Інтереси власників та виробників | Інтереси власника в особі держави і виробників збігалися | Інтереси підсистем комплексу регулюються ринковими механізмами

Конкуренто-спроможність на зовнішніх ринках | Висока конкурентоспроможність книжкової продукції в соціалістичних країнах | Недостатній рівень конкуренто-спроможності продукції внаслідок погіршенням її якості

Зовнішнє і внутрішнє середовище | Зовнішнє середовище формувалось і контролювалось державою; внутрішнє середовище (організаційно-технічний, економічний рівні тощо) формувалось через державні асигнування | Зовнішнє середовище формують потреби ринку і конкуренція; внутрішнє середовище підсистем комплексу – конкуренція

В роботі обґрунтовано та класифіковано регіональні фактори розвитку ВПК (рис. ).

Рис. 2. Регіональні фактори розвитку видавничо-поліграфічного комплексу

Аналізуючи фактори внутрішнього середовища, автор поділяє їх на об’єктивні і суб’єктивні. Об’єктивні фактори, які задані географією та історичним розвитком, характеризуються високою стійкістю і можливості впливу на які дуже обмежені, визначають місце регіону в загальній системі територіальної організації країни, рівень розвитку регіону, його економіко-географічне розташування, природні умови і ресурси, населення і розселення, структуру, рівень розвитку і особливості господарства регіону – виробничої і невиробничої інфраструктури.

Суб’єктивні фактори являють собою цілеспрямовану діяльність регіональних органів влади і управління, обумовлену інституціональним середовищем, особливостями його формальних і неформальних інститутів.

В цілому, як доведено нами в процесі дослідження, регіональні фактори розвитку ВПК визначають не тільки накопичений ним ресурсний, організаційний, інвестиційний, інноваційний та кадровий потенціали, а і рівень їх використання як у поточному періоді, так і в стратегічній перспективі.

Другий розділ “Комплексне дослідження розвитку видавничо-поліграфічного комплексу в ринкових умовах” присвячено аналізу стану та особливостей реформування ВПК, питанням виявлення та використання державних регуляторів і галузевих особливостей нормативно-правового регулювання поліграфічної діяльності.

Входження економіки України в ринковий режим господарювання, трансформація дії важелів державного регулювання, реформування відносин власності обумовили низку об’єктивних змін у функціонуванні ВПК. В сучасних умовах кожна підсистема ВПК прагне якнайменше залежати від партнерів, самостійно вирішує нетрадиційні для неї проблеми: автори самостійно організовують видання і розповсюдження своїх товарів; поліграфічні підприємства поєднують видавничу, торговельну, посередницьку діяльність тощо.

Загальні оцінки стану і розвитку ринку видавничої продукції в Україні підтверджують стійку тенденцію до збільшення випуску періодичних видань як за кількістю назв, так і за накладами. Збільшення кількості назв за останні роки дало можливість покращити відносні показники видавничої справи в Україні. Так, кількість видань у розрахунку на 1 млн. жителів (показник, що характеризує ступінь інформаційного забезпечення населення) зросла до 339 назв, що в 1,7 рази перевищує середньосвітовий рівень.

Проведені нами дослідження показали, що трансформаційні процеси внесли суттєві зміни в структуру ВПК. За офіційними даними Державного комітету статистики у 2006 році в Україні видавничу діяльність здійснювали 2889 суб’єктів, з яких приватної форми власності – 2465, державної – 62 та комунальної – 362. Поліграфічні роботи і послуги надавали 3045 підприємств, з них 2706 – підприємства приватної форми власності, 34 – державної та 305 - комунальної.

Дослідження кількості підприємств у регіональному розрізі дає можливість стверджувати, що столицею поліграфії є, безперечно, Київ, оскільки тут сконцентровано 40,33% суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність за КВЕД 22.1 “видавнича справа” та 30,38% за КВЕД 22.2 “поліграфічна діяльність”. На обласному рівні можна виділити чотири територіальні одиниці, що були лідерами за кількістю видавничих структур у 2006 році: Львівська (186), Харківська (168), Донецька (121), Дніпропетровська (113). Ці ж області, але дещо в іншому порядку, є осередками поліграфічної діяльності: Харківська (238), Львівська (210), Дніпропетровська (157), Донецька (145).

Сьогодні на ринку видавничої продукції України переважають середні і малі підприємства з недержавною формою власності, які співпрацюють між собою на взаємовигідних засадах.

В дисертації досліджено динаміку основних показників діяльності підприємницьких структур, які здійснювали видавничу та поліграфічну діяльність у Львівській області у 2002-2006 роках (табл. 2).

Таблиця 2

Показники діяльності видавництв та поліграфічних підприємств Львівщини

Показники | Роки | 2006 в %
до 2002

2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006

Кількість підприємств, одиниць | 350 | 366 | 374 | 381 | 396 | 113,1

в т. ч. - видавнича справа | 158 | 162 | 183 | 176 | 186 | 117,7

- поліграфічна діяльність | 192 | 204 | 191 | 205 | 210 | 109,4

Вартість активів, млн. грн. | 138,3 | 158,1 | 174,4 | 219,9 | 260,2 | 188,1

в т. ч. - видавнича справа | 82,6 | 93,9 | 106,4 | 117,5 | 54,3 | 65,7

- поліграфічна діяльність | 55,7 | 64,2 | 68,0 | 102,4 | 205,9 | в 3,6 рази

Середньорічна кількість працюючих, осіб | 1824 | 1987 | 2045 | 2383 | 2587 | 141,8

в т. ч. - видавнича справа | 828 | 924 | 941 | 1138 | 1171 | 141,4

- поліграфічна діяльність | 996 | 1063 | 1104 | 1245 | 1416 | 142,2

Інвестиції в основний капітал, млн. грн. | 30,0 | 16,3 | 12,6 | 38,6 | 26,1 | 87,0

в т. ч. - видавнича справа | 3,6 | 9,9 | 5,0 | 4,2 | 6,1 | 169,4

- поліграфічна діяльність | 26,4 | 6,4 | 7,6 | 34,4 | 20,0 | 75,8

Чистий дохід від реалізації, млн. грн. | 159,7 | 190,9 | 236,0 | 297,1 | 331,8 | 207,8

в т. ч. - видавнича справа | 83,9 | 106,4 | 144,3 | 165,3 | 97,8 | 116,6

- поліграфічна діяльність | 75,8 | 84,5 | 91,7 | 131,8 | 234,0 | в 3,1 рази

Чистий прибуток, млн. грн. | 7,4 | 2,8 | 9,0 | 9,6 | 15,5 | в 2,1 рази

в т. ч. - видавнича справа | 6,6 | 2,6 | 8,6 | 9,3 | 5,1 | 77,8

- поліграфічна діяльність | 0,8 | 0,2 | 0,4 | 0,3 | 10,4 | в 13 разів

Складено та розраховано за даними Головного управління статистики у Львівській області

На розвиток ВПК, як підтвердили наші дослідження, суттєво впливають чинники держаного регулювання економіки. Виявлені інструменти державного регулювання економіки у дисертації згруповано наступним чином:

- перша група інструментів державного регулювання, що спрямована на створення адекватних ринковій економіці загальних правил та умов господарської діяльності. Вона формує рівні умови господарювання для всіх територій країни;

- друга група охоплює ті засоби державного регулювання, які створюють специфічні умови господарювання для певних суб’єктів підприємницької діяльності;

- третю групу засобів державного регулювання економіки становлять механізми, які передбачають альтернативність господарської поведінки підприємства в рамках чинного законодавства (спрощена система оподаткування, обліку і звітності тощо).

Не менш важливим і необхідним є вдосконалення нормативно-правової бази ВПК, як системи документів, що регулює усі сторони виробничо-господарської діяльності комплексу у відповідності до ринкових економічних умов. До її складу входять об’єктивні закони та закони держави, міждержавні угоди, підзаконні нормативні акти галузевого і міжгалузевого призначення, внутрішньовиробничі нормативні документи.

Автором робиться висновок, що сучасна нормативна база ВПК недосконала, лише регламентує діяльність його структурних ланок в умовах ринку, не забезпечуючи при цьому ефективної видавничо-поліграфічної діяльності, адже жоден законодавчий акт не регулює взаємовідносини видавництв з поліграфічними підприємствами, іншими структурами ВПК.

Для забезпечення розвитку ВПК підзаконними нормативними актами галузевого призначення автором обґрунтована необхідність прийняття нових підзаконних нормативно-правових актів галузевого характеру, цільове призначення яких:

- виготовлення високоякісної і конкурентоспроможної продукції;

- формування ефективної системи руху видань від автора до реалізаторів готової продукції;

- запровадження ефективної договірної політики і системи майнової відповідальності у випадках порушення договірної дисципліни;

- отримання стійких прибутків та стабільне становище на книжковому ринку України.

Третій розділ “Організаційно-економічне забезпечення формування і розвитку видавничо-поліграфічного комплексу регіону в умовах ринку” подає методичні розробки автора стосовно обґрунтування та визначення економічних заходів та законодавчих важелів активізації розвитку ВПК.

Для забезпечення ефективності та стратегічної гнучкості функціонування ВПК регіону важливу роль відіграє формування траєкторії його розвитку.

Автором доведена доцільність використання для формування та вибору ефективної траєкторії розвитку сучасних методів економічної діагностики, які в сукупності дають можливість визначити перспективні показники економічної поведінки структурних складових ВПК регіону.

Сутність економічної діагностики полягає в тому, що вона дозволяє давати оцінку діяльності (поточної та перспективної) суб’єктів господарювання на основі співставлення динаміки (індексів) окремих показників.

Використання методів економічної діагностики при виборі траєкторії розвитку ВПК регіону дозволить провести комплексне оцінювання результативності діяльності структур ВПК, проаналізувати стан та тенденції розвитку ВПК за основними напрямками його діяльності, здійснити прогнозну оцінку розвитку ВПК з врахуванням зміни структурних зв’язків між основними показниками оцінки.

Ґрунтуючись на ролі та значенні економічної діагностики при формуванні траєкторії розвитку ВПК, в дисертації розроблена класифікація її видів за різними ознаками (рис. 3).

На нашу думку, економічна модель вибору траєкторії розвитку ВПК регіону повинна відображати не лише його поточний стан, але й бути інструментом прогнозування.

В процесі дослідження було виявлено можливість провести оцінку активності формування та діяльності структур ВПК регіону на основі використання індексного методу, який включає наступні показники траєкторії розвитку ВПК: активність росту кількості видавничо-поліграфічних структур в регіоні; активність росту обсягів виробництва видавничої продукції в регіоні; активність росту обсягів реалізації видавничої продукції у регіоні.

Порівняння темпів росту результатів формування структур ВПК за період 2004-2006 рр. дозволило визначити динаміку та тенденції розвитку ВПК окремих регіонів України (рис. ).

Протягом 2004-2006 рр. результативність формування та діяльності структур ВПК по Україні порівняно з 2004 р. зросла за інтегральною оцінкою у 1,2 рази. Найактивніше зростала результативність формування та діяльності структур ВПК у Дніпропетровській та Київській областях, АР Крим, Хмельницькій, Полтавській та Вінницькій областях. Отримані результати діяльності в 1,5 – 2,4 рази перевищували аналогічні, що були досягнуті ними в 2004 р.

Найменші темпи росту характерні для Сумської, Волинської, Миколаївської області та м. Севастополь, оскільки інтегральний індекс росту результатів щодо формування та діяльності структур ВПК по даних регіонах склав лише 0,7092, 0,8101, 0,9165 та 0,9797 відповідно.

По решти регіонах України темпи росту результатів були близькими до загального по Україні (1,2136) і коливалися в межах від 1,0218 (Івано-Франківська область) до 1,4547 (Донецька область).

В роботі обґрунтовано доцільність використання двох схем побудови моделі вибору траєкторії розвитку ВПК. Перша з них передбачає використання офіційної статистичної інформації щодо показників, які характеризують структурні підрозділи ВПК, а саме: чисельність зайнятих, оборот поліграфічного виробництва, фонд оплати праці і кількість підприємств. Дана інформація в сукупності з загальноекономічними показниками дозволить визначити п’ять питомих показників: обсяг поліграфічного виробництва на душу населення, оборот на одного працюючого, зарплата на одного працюючого, оборот на одне підприємство, чисельність працівників на одне підприємство.

Заключним етапом першої схеми побудови моделі є розрахунок трьох відносних показників (у відсотках): частка населення, зайнятого в поліграфії; частка обороту поліграфічного виробництва в ВВП; частка заробітної плати в обороті.

Друга схема побудови економічної моделі формування траєкторії розвитку використовується у випадках, коли інформація про діяльність структур ВПК не є повною. В цьому випадку вона доповнюється інструментами (процентними відношеннями), які ідентифікуються для категорії країн, до якої віднесена Україна.

Система вищезгаданих показників з використанням загальновідомого економічній науці апарату матриць дозволить визначити темпи їх приросту і найближчі перспективи їх динаміки.

В комплексі дієвих важелів підтримки розвитку ВПК особливу роль повинно відіграти вдосконалення нормативно-законодавчої бази. Критично оцінюючи діючі щодо ВПК законодавчі акти, які не завжди забезпечують необхідні умови для його розвитку, автор обґрунтовує наступні кроки щодо вдосконалення нормативно-законодавчої бази:

- внесення змін до чинних Законів України, дотичних до діяльності ВПК, положення яких блокують його нормальний розвиток;

- впровадження спеціальних механізмів кредитування видавничих проектів за зниженою обліковою ставкою Нацбанку України та, відповідно, ставками комерційних банків (загалом не більше 10-12% річних);

- встановлення спеціальних ставок орендної плати для суб’єктів видавничої справи за орендовані ними приміщення для власних виробничих потреб;

- поступовий перехід від прямої фінансової підтримки виробника книги до підтримки споживача книги та ліквідації системи держзамовлення як такої, що сприяє збереженню корупційних механізмів розподілу бюджетних державних замовлень на друк книжок;

- встановлення знижених норм і ставок плати за поштові послуги та послуги зв’язку для суб’єктів видавничої справи України;

- розробка повномасштабної економічної статистики для забезпечення нормальної, об’єктивної оцінки діяльності комплексу.

Як один з заходів вдосконалення державного регулювання взаємовідносин між суб’єктами ВПК пропонується створити єдиний орган управління з наступними функціями: координація дій, пов’язаних з забезпеченням ефективної роботи суб’єктів ВПК і координацію активного співробітництва з виробництвами, які надають технічне, технологічне забезпечення ВПК; групування інформації про фінансовий стан та види діяльності усіх суб’єктів ВПК України, а особливо видавництв та поліграфічних підприємств незалежно від їх форми власності; координація розробки галузевих стандартів, інших нормативних матеріалів, необхідних для ефективного функціонування комплексу; маркетингові дослідження потреб інформаційного простору України, що значно б покращило систему розповсюдження виготовленої продукції.

Одним з каталізаторів збільшення попиту на видавничу продукцію та вагомим фактором розвитку ВПК в сучасних умовах все в більшій мірі стає підвищення інтелектуального потенціалу регіону, який на думку автора, забезпечує ефективне формування та раціональне використання трудових ресурсів регіону відповідного освітньо-культурного рівня.

ВИСНОВКИ

У дисертації проведено теоретичне узагальнення і обґрунтовано методичні підходи до ефективного залучення і використання регіональних факторів розвитку ВПК.

Результати проведеного дослідження дозволяють сформулювати наступні висновки та пропозиції:

1. Дослідження регіональних економічних систем і комплексів та факторів їх розвитку виокремилося у специфічний напрям регіональної економіки в Україні та за її межами. Наслідком цього стало формування відповідних концептуальних узагальнень та теорій (зокрема, концепцій функціонування регіональних ринків, управління регіональним розвитком, теорії розміщення виробництва, розвитку продуктивних сил та ін.). В сучасних умовах інноваційний розвиток національної економіки визначається фактором інформаційного забезпечення суспільства, сприяти якому в змозі і повинен ВПК регіону, реформування, адаптація до ринкових умов і подальший розвиток якого визначаються притаманними конкретному регіону факторами. Результатом дисертаційного дослідження стало глибше розуміння економічної суті формування і розвитку ВПК, як важливої підсистеми економіки регіону, наукове обґрунтування впливу регіональних факторів на розвиток досліджуваного комплексу в умовах ринку.

2. ВПК регіону формує сукупність суб’єктів господарювання різних форм власності, що розміщені на території даного регіону і виконують функції із забезпечення видавничою та поліграфічною продукцією населення і господарські структури регіону, здійснюють міжрегіональне співробітництво і для ефективного функціонування поєднані між собою організаційно-економічними, технологічними й управлінськими зв’язками, які регулюються на державному та регіональному рівнях економічними, нормативно-законодавчими і адміністративними методами.

3. Ринок видавничої продукції, як сукупність економічних, фінансових і правових відносин її виробників та споживачів, формується і функціонує за притаманною йому організаційною структурою і специфічним економічним механізмом, спрямованим на забезпечення взаємних інтересів всіх суб’єктів відносин. Доведено, що функціонування регіонального ринку продукції ВПК визначається зв’язками: між потребами господарюючих суб’єктів і населенням регіону та виробництвом продукції ВПК; попитом і пропозицією на регіональному ринку товарів і послуг підприємств ВПК; диференціацією доходів господарюючих суб’єктів і населення регіону та характером їх споживання; рівнем і структурою споживання; осуспільненою і індивідуалізованою формами споживання тощо. Насиченість та ємність регіонального ринку продукції ВПК значною мірою визначається ефективністю господарської структури регіону.

4. ВПК регіону властиві свої, індивідуальні особливості розвитку, суть яких полягає у наявності специфічних рис, процесів, станів, ознак комплексу чи його підсистем. Порівняння їх характеристик з показниками інших регіонів і аналогічними середніми величинами загалом по Україні протягом визначеного періоду часу може бути орієнтиром при виборі напрямків розвитку ВПК регіону, обґрунтуванні його пріоритетів.

5. На розвиток та ефективність функціонування ВПК та його підсистем впливає низка факторів, під якими розуміються предметні й функціональні характеристики середовища, в якому відбувається їх господарська діяльність. Основою ефективного функціонування і розвитку ВПК є фактори внутрішнього середовища регіону, основні параметри якого мають сукупний вплив на кінцеві результати господарської діяльності. Регіональні фактори розвитку ВПК та його підсистем можна поділити на наступні групи: економічні, соціальні, територіально-географічні, науково-технічні, історико-культурні.

6. Основна вимога до механізму управління залученням в господарський обіг регіональних факторів розвитку ВПК і його підсистем полягає в тому, щоб він забезпечував зростання виробництва, збалансованість попиту та пропозиції, підвищення якості видавничої продукції.

7. Вибір і формування ефективної траєкторії розвитку регіонального ВПК і його структур повинна ґрунтуватися на використанні сучасних методів економічної діагностики, які крім визначення основних перспективних показників дозволять давати оцінку їх діяльності на основі співставлення динаміки інтегральних індексів окремих показників: активність росту кількості видавничо-поліграфічних структур в регіоні; активність росту обсягів виробництва видавничої продукції в регіоні; активність росту обсягів реалізації видавничої продукції у регіоні.

7. В умовах ринку вдосконалення нормативно-законодавчого забезпечення розвитку ВПК повинно бути спрямоване передусім на регламентування чіткого порядку та термінів виконання замовлень; належної якості друкованої продукції; раціональних схем матеріально-технічного забезпечення, що підвищить рівень технологічної та виконавської дисципліни в структурах ВПК, збільшить відповідальність видавництв і поліграфічних підприємств за порушення договірних зобов’язань.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

1.

2.

3.

4.

5.

6.

У інших виданнях

7.

8.

9.

10.

11.

АНОТАЦІЯ

Пушак Г.І. Регіональні фактори розвитку видавничо-поліграфічного комплексу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 – Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. – Ужгородський національний університет. – Ужгород, 2008.

Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методологічних засад і розробці науково-методичних підходів щодо виявлення та ефективного використання регіональних факторів розвитку ВПК в умовах ринку. У роботі досліджено значення регіонального ринку в системі факторів розвитку ВПК, розкрита його роль в умовах становлення ринку, визначено та класифіковано регіональні фактори розвитку ВПК.

Проведено комплексне дослідження сучасних особливостей державних регуляторів і галузевого нормативного забезпечення розвитку ВПК.

Обґрунтовано рекомендації з формування траєкторії розвитку ВПК, вдосконалення його нормативного забезпечення.

Запропоновано напрямки активізації розвитку ВПК на засадах підвищення інтелектуального потенціалу регіону.

Ключові слова: видавничо-поліграфічний комплекс, структури ВПК, регіональні фактори, регіон, нормативно-правове забезпечення ВПК, траєкторія розвитку.

АННОТАЦИЯ

Пушак Г.И. Региональные факторы развития издательско-полиграфического комплекса. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 – Развитие производительных сил и региональная экономика. – Ужгородский национальный университет. – Ужгород, 2008.

Диссертационная работа посвящена углублению теоретико-методологических основ и разработке методических подходов относительно выявления и эффективного использования региональных факторов развития издательско-полиграфического комплекса (ИПК) в условиях рынка.

В работе обоснованы научно-методические основы выявления, привлечения и эффективного использования региональных факторов развития ИПК в условиях рынка. Исследовано значение регионального рынка в системе факторов развития ИПК.

Особое внимание акцентировано на раскрытии роли ИПК в условиях становления рынка. На развитие и эффективное функционирование подсистем ИПК, как подтвердили исследования, влияет множество факторов, под которыми в работе рассматриваются предметные и функциональные характеристики среды, в которой осуществляется их хозяйственная деятельность. В диссертации обосновано, что основой эффективного функционирования и развития ИПК являются факторы внутренней среды региона, основные параметры которой имеют совокупное влияние на конечные результаты хозяйственной деятельности.

В диссертации разработана авторская классификация факторов функционирования и развития