НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

ПАДЕРІН ІВАН ДМИТРОВИЧ

УДК 338.24:658.003.13

ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами

(переробна промисловість)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Донецьк – 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Дніпропетровській державній фінансовій академії Міністерства фінансів України.

Науковий консультант – доктор економічних наук, професор

Булєєв Іван Петрович,

Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), завідувач відділу проблем економіки підприємств.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Аптекар Савелій Семенович,

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри інвестиційного менеджменту;

доктор економічних наук, професор

Орлов Олівер Олексійович,

Хмельницький національний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки підприємства та підприємництва;

доктор економічних наук, професор

Довбня Світлана Борисівна,

Національна металургійна академія (м. Дніпропетровськ) Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки промисловості.

Захист відбудеться «18» квітня 2008 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промис-ловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Універ-ситетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий «18» березня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ринкова трансформація економіки України пов'язана з кардинальними змінами в управлінні підприємствами, з потребою активізації господарської діяльності, а також інтеграцією у світове господарство. Тому важливим напрямом сучасної економічної науки і практики є вдосконалення методів економічних перетворень на підприємствах. Одним із підходів до ефективного вдосконалення економіки підприємства є використання наукового і практичного досвіду, накопиченого у плановій і ринковій економіці з урахуванням національних особливостей.

Значний внесок у вирішення проблеми підвищення економічної ефективності промислового підприємства зроблено українськими, російськими та зарубіжними вченими, такими як О. Амоша, І. Ансофф, С. Аптекар, М. Веселов, І. Багрова, І. Булєєв, І. Владимирова, О. Галушко, В. Геєць, С. Довбня, Ю. Долгоруков, П. Друкер, В. Дубровський, І. Кретов, К. Ковальчук, Ф. Котлер, В. Ландик, М. Мескон, О. Орлов, В. Панков, Й. Петрович, В. Под-солонко, С. Покропивний, У. Руделіус, О. Савчук, Г. Семенов, Г. Скудар, В. Федоровський, М. Чумаченко.

Серед економічних проблем, що постають перед економікою України, на перший план наукового пошуку виходять питання підвищення економічної ефективності промислового підприємства. За десять останніх років рентабельність промислової продукції в Україні знизилася у три рази. Це пов'язано зі змінами цілей підприємств, їх організаційних форм управління, господарського законодавства, порядку інвестування та інших факторів. При цьому багато промислових підприємств не змогли вчасно адаптуватися до нових умов.

Вирішення даної проблеми – це насамперед обґрунтування шляхів поліпшення функціонування господарського механізму підприємства, пов'язаних із глибокою зміною в методології та методах планування, прогнозування та управління у зв'язку з переходом до ринкових відносин. Такий механізм має бути націлений як на окремі сторони діяльності, так і взагалі на підприємство, а також на гнучкість і пристосованість до зовнішніх змін, що забезпечують максимальну ефективність. Темпи економічного зростання задають підприємства з більш високим техніко-економічним потенціалом і пристосованістю до ринкових умов господарювання. Сучасне підприємство повинно мати достатні і необхідні ознаки у сфері економіки, організації та управління, характерні для конкурентоспроможних підприємств країн із розвинутими ринковими відносинами. Такий підхід кореспондується з напрямами трансформації економіки України, інтеграції її в систему міжнарод-ного розподілу праці та концепцією промислової політики.

Дослідження показали, що статусу сучасного і відповідно промислово-комерційного іміджу набуває те підприємство, де створена ефективна служба маркетингу, удосконалюється система управління на основі широкого використання сучасного менеджменту, комп'ютерної техніки та засобів зв'язку, здійснюється розробка і реалізація стратегічних і тактичних бізнес-планів щодо підвищення економічної та фінансової стійкості за умов жорсткої конкуренції. На таких підприємствах забезпечується екологічна чистота виробництва, вони є, як правило, найбільш інвестиційно привабливими й активними експортерами своєї продукції. Збільшення частки сучасних підприємств забезпечить підвищення економічної ефективності промисловості та суспільного виробництва.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-тацію виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Дніпропетровської державної фінансової академії за темою «Дослідження потенціалу розвитку малого підприємництва у промислово розвинутому регіоні (на прикладі Дніпропетровської області)», номер держреєстрації 0101U004077, 2000-2003 рр., у якій автором визначено стан малого підприємництва в Дніпропетровській області та запропоновано методику розробки бізнес-плану в умовах малого підприємства, а також Інституту економіки промисловості НАН України за темою «Розробка механізму господарювання підприємств у трансформаційній економіці», номер держреєстрації 0103U007370, 2003-2006 рр., де автором обґрунтовано і виконано розрахунок синергетичного ефекту підвищення економічної ефективності підприємства.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка цілісної наукової концепції підвищення економічної ефективності промислового підприємства й обґрунтування системи заходів для досягнення сучасного рівня за умов перехідної економіки.

Для реалізації поставленої мети сформульовано і вирішено такі задачі:

узагальнено і систематизовано фактори, що забезпечують підвищення економічної ефективності промислових підприємств;

обґрунтовано категорію «сучасне підприємство» і запропоновано метод визначення рівня сучасності підприємства;

розроблено економіко-математичну модель оптимального вкладення інвестицій у промислове підприємство для досягнення сучасного рівня за умов перехідної економіки;

розроблено метод оцінки соціально-економічної результативності промислового підприємства;

обґрунтовано комплексну систему планування на промисловому підприємстві, адаптовану до умов змішаної економіки;

удосконалено метод розробки бізнес-планів на промисловому підприємстві;

запропоновано механізм управління маркетингом на промисловому підприємстві на основі комплексу маркетингу;

удосконалено алгоритм менеджменту промислового підприємства за умов перехідної економіки та розроблено кількісну оцінку рівня менеджменту на основі його функцій;

розроблено і реалізовано методику оцінки розвитку потенціалу малих промислових підприємств регіону;

узагальнено методи вимірювання ризиків у малому бізнесі за умов невизначеності.

Об'єктом дослідження є процеси виробничої діяльності та управління підвищенням економічної ефективності промислових підприємств України.

Предмет дослідження – теоретичні та практичні аспекти формування ефективного економічного механізму комплексної системи управління промисловим підприємством.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є класичні положення економічної теорії, роботи вітчизняних і зарубіжних учених.

У процесі дослідження застосовано такі методи:

порівняльного аналізу – для характеристики діяльності промислових підприємств, розвитку потенціалу малих промислових підприємств;

факторного аналізу – при розробці методики визначення рівня сучасності підприємства й оцінки соціально-економічної результативності промислового підприємства;

математичного моделювання – при розробці економіко-математичної моделі оптимального інвестування у промислове підприємство для прогнозування його діяльності.

Джерелами інформації були законодавчі акти Верховної Ради України, Укази Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, міністерств і відомств, дані статистичної звітності підприємств, статистичні збірники Державного комітету статистики України і Дніпропетровського обласного управління статистики, матеріали власних досліджень, на основі яких автор визначив необхідність підвищення ефективності підприємства.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукові результати виконаного дослідження вирішують важливу наукову проблему розвитку і поглиблення теоретичних і науково-методичних основ розробки комплексної системи управління підвищенням економічної ефективності промислових підприємств за умов сучасної економіки.

Основні результати полягають у такому:

уперше:

обґрунтовано та сформульовано категорію «сучасне підприємство» стосовно трансформаційної економіки, що характеризує рівень соціально-економічного розвитку підприємства порівняно з кращими з існуючих аналогами;

доведено необхідність розробки Державної цільової програми підтримки сучасних підприємств на основі використання методу кількісної оцінки рівня сучасності підприємства, що включає систему показників: маркетингу, менеджменту, підвищення кваліфікації персоналу, комп’ютерної техніки, участь у зовнішньоекономічній діяльності, інвестування, досягнення екологічної чистоти, конкурентоспроможність продукції підприємства;

запропоновано і реалізовано економіко-математичну модель оптимізації інвестиційної діяльності промислового підприємства, що полягає у визначенні на основі його статистичних даних рівнянь регресії капітальних вкладень та прибутку від ряду факторів із використанням програми STATISTICA, для досягнення сучасного рівня;

розроблено інтегрований показник оцінки соціально-економічної результативності промислового підприємства на основі системи таких критеріїв: ефективність, фінансовий стан, прибуток, продуктивність праці та капіталу, умови праці, інноваційність, рівень сучасності підприємства;

удосконалено:

метод комплексної системи планування діяльності промислового підприємства за умов змішаної економіки, що включає блок основних планів у складі: стратегічного плану, тактичного на основі методики техпромфінплану та оперативних планів, а також коригуючого блоку з прогнозування, бізнес-планування та основами бюджетування, що враховує науковий і практичний досвід із використанням позитивного досвіду щодо планової та ринкової економіки для вдосконалення планування роботи підприємства;

систему управління маркетингом на промисловому підприємстві, у якій об’єктом управління є комплекс маркетингу, а суб’єктом управління – служба маркетингу та її керівник. Механізм управління маркетингом включає прямий зв'язок – управлінські рішення, рекламу та ділову інформацію; зворотний зв'язок – результати маркетингових досліджень і звітність;

дістали подальшого розвитку:

методи дослідження факторів, які визначають розвиток малих промислових підприємств у регіоні на основі анкетування їх керівників. Результати дослідження анкетування становлять основу формування системи підтримки малого бізнесу в регіоні;

методи запобігання та зниження ризиків у малому бізнесі за умов невизначеності. Доведено, що в умовах неможливості уникнути ризиків необхідне формування відповідного механізму управління та зменшення негатив-них наслідків ризиків.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методу оцінки соціально-економічної результативності промислового підприємства, визначенні рівня сучасності підприємства, розробці цільових програм щодо підвищення економічної ефективності підприємств. Вони забезпечують: здійснення об'єктивного аналізу фінансово-економічного стану підприємства, своєчасне прогнозування, створення на підприємствах адаптованої до нових умов господарювання системи планування з використанням методики розробки техпромфінплану, формування адекватних організаційних структур управління підприємствами, організацію комплексної системи інтегральної оцінки ефективності підприємства.

Запропоновані методи та підходи використано на промислових підприємствах і в організаціях України: метод оцінки соціально-економічної результативності діяльності промислового підприємства (довідка про використання методики у ВАТ “Дніпрошина” від 18.11.2003 р. №11230/019); організація служби маркетингу і впровадження результатів госпрозрахункової науково-дослідної роботи “Дослідження і розробка програми підвищення економічної ефективності підприємства на базі ВАТ “Дніпропетровський силікатний завод” (довідка про впровадження від 25.05.2003 р. № 467/018). Комплекс завдань з економічного аналізу та фінансового розрахунку на базі програмного забезпечення і сучасної комп'ютерної техніки впроваджено у ВАТ “Дніпропетровський приладобудівний завод” (довідка від 22.01.2004 р.). Результати дисертаційної роботи з проблеми розвитку потенціалу малих підприємств промислового регіону застосовано Управлінням підприємництва і регуляторної політики обладміністрації (довідка від 03.07.2002 р. № 615/22-09). Результати дослідження використовуються в навчальному процесі Дніпропетровської державної фінансової академії при викладанні дисциплін «Маркетинг» і « Бізнес-планування» (довідка від 13.02.2004 р. № 9).

Особистий внесок здобувача. Основні ідеї, методологія і виконані методичні розробки належать особисто авторові та висвітлюють його погляди на методи щодо підвищення економічної ефективності промислового підприємства, оцінку соціально-економічної результативності підприємства, визначення його рівня сучасності, планування діяльності й управління підприємством за умов перехідної економіки.

Внесок автора у колективні опубліковані роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладалися, обговорювалися й одержали позитивну оцінку на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Проб-лемы повышения экономической эффективности производства» (м. Єкате-ринбург, 1999 р.); «Проблемы и перспективы развития предпринимательства в Украине» (м. Донецьк, 2000 р.); симпозіумі «Молодежный рынок труда в странах с переходной экономикой» (м. Дніпропетровськ, 2001 р.); «Проблеми і перспективи фінансів місцевого самоврядування в Україні» (м. Дніпро-петровськ, 2002 р.); «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, 2003 р.); «Дні науки – 2005» (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); «Розвиток економіки у трансформаційний період: глобальний і національний аспекти» (м. Запоріжжя, 2005 р.); «Управління підприємствами: проблеми та шляхи їх вирішення» (м. Ялта, 2005 р.); «Комп'ютерне моделювання та інформаційні технології» (м. Кривий Ріг, 2005 р.); «Сучасні проблеми фінансово-гос-подарського контролю (м. Кривий Ріг, 2005 р.).

Прикладні результати дисертації розглядалися на економічних радах промислових підприємств, де здійснювалося їх упровадження.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 42 роботах, з яких чотири монографії, у тому числі дві особисті, 22 статті у фахових виданнях, три навчальних посібники, 10 тез науково-практичних конференцій.

Загальний обсяг робіт становить 83,7 д.а., з яких 53,9 д.а. належить особисто авторові.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст роботи викладено на 368 сторінках, вона містить 37 рисунків на 31 сторінці, 18 таблиць на 27 сторінках, список використаних джерел із 212 най-менувань на 18 сторінках, два додатки на 21 сторінці.

ОСНОВНий зміст РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні основи і концепція підвищення ефективності промислового підприємства» розглянуто визначення поняття «підприємство», викладені в законодавчих актах України, монографіях, навчальних посібниках і підручниках відомих українських учених-еко-номістів та інших виданнях. Аналіз показав, що основними ознаками даного поняття є організаційна ланка, виробнича одиниця, самостійність, самооплатність та прибутковість. Однак не було публікацій і обґрунтувань стосовно того, якими ознаками характеризується сучасне підприємство. Тому особливу увагу приділено обґрунтуванню категорії «сучасне підприємство», яке повинно мати необхідні і достатні ознаки за ринкових умов.

Теоретично сучасне підприємство (промислове підприємство світового рівня за умов перехідної економіки) можна визначити як базову ланку суспільного поділу праці, господарську одиницю, що забезпечує процес відтворення на основі самостійності, самооплатності, має основні ознаки ринкової економіки, до яких належать: конкурентоспроможність, рівень маркетингу, менеджменту і ринкової структури управління, зовнішньоекономічна діяльність, інвестиційна привабливість, постійне підвищення кваліфікації персоналу, широке використання комп'ютерної техніки і сучасних засобів зв'язку, а також екологічна чистота виробництва.

Концепцію підвищення економічной ефективності підприємства визначають ознаками, які оцінюються кількісно як орієнтири в таких показниках:

1. Конкурентоспроможність продукції: наявність прибутку і висока рентабельність продукції щодо забезпечення розширеного відтворення, оцінка – 1,0; рівноважний стан (беззбитковість) – 0,5; потенційний банкрут - непоправні збитки – 0.

2. Маркетингова діяльність: служба функціонує – 1,0; функціонує не повною мірою – 0,5; відсутня маркетингова діяльність – 0.

3. Ринкова структура управління підприємством: наявність – 1,0; у стадії становлення – 0,5; відсутня – 0.

4. Постійне підвищення кваліфікації персоналу: є система підвищення – 1,0; періодичне підвищення кваліфікації – 0,3; система відсутня – 0.

5. Застосування комп'ютерної техніки й сучасних засобів зв'язку з управління підприємством: системне застосування – 1,0; часткове застосування – 0,5; застосування відсутнє – 0.

6. Зовнішньоекономічна діяльність: відповідний показник обсягу експорту до загального обсягу продажів, оцінка – від 0 до 1,0.

7. Інвестиційна привабливість: наявність інвестицій – 1,0; у процесі оформлень – 0,5; відсутність інвестицій – 0.

8. Екологічна чистота виробництва: чисте виробництво – 1,0; наявність очисних споруд – 0,5; екологічно брудне виробництво – 0.

Розрахункова або експертна оцінка здійснюється в межах зазначених критеріїв з точністю до 0,01.

Показник рівня сучасності підприємства розраховується за формулою

, (1)

де К1конк – коефіцієнт рівня конкурентоспроможності продукції;

К2марк – коефіцієнт рівня маркетингової діяльності підприємства;

К3мен – коефіцієнт рівня менеджменту підприємства;

К4 пкп – коефіцієнт підвищення кваліфікації персоналу;

К5комп – коефіцієнт рівня застосування комп'ютерної техніки та сучасних засобів зв'язку;

К6зед – коефіцієнт рівня зовнішньоекономічної діяльності підприємства;

К7інв – коефіцієнт рівня інвестування;

К8екол – коефіцієнт рівня екологічної чистоти виробництва;

n – кількість факторів, що враховуються за умови розрахунку показника рівня сучасності підприємства.

Основним методом визначення показаних коефіцієнтів є розрахунковий, заснований на звітності фінансово-господарської діяльності підприємства.

Оціночна шкала підприємства перехідної економіки має такий вид:

сучасне підприємство – KРСП ? 0,7;

підприємство перехідного періоду – KРСП від 0,7 до 0,3;

несучасне підприємство – KРСП ? 0,3.

Запропоновано метод, який дозволяє кількісно оцінити сучасний рівень підприємства за умов переходу до ринкових відносин і звернути увагу на необхідність вживання відповідних заходів щодо вдосконалення управління підприємством.

Даний підхід може служити методичною основою для відбору підприємств при розробці Державної цільової програми підтримки сучасних підприємств, ураховуючи доцільність збільшення їх частки щодо підвищення економічної ефективності промисловості і суспільного виробництва.

У процесі управління діяльністю підприємства необхідно інтегровано оцінювати його результативність, що виражає досягнення підприємством поставлених цілей. Схему методики оцінки результативності промислового підприємства наведено на рис. 1.

Як видно зі схеми, метод включає дев'ять критеріальних напрямів і систему істотних показників, а також інтегральний показник результативності підприємства.

Система критеріальних напрямів і показників оцінки результативності підприємства та їх позначень:

1. Ефект підприємства (Еп).

1.1. Обсяг продажів (Оп).

Рис. 1. Схема оцінки результативності промислового підприємства

1.2. Частка ринку підприємства (Чр).

1.3. Виробнича потужність підприємства (Впп).

1.4. Вартість підприємства (Вп).

2. Ефективність підприємства (Ефп).

2.1. Фондоємність (Фє).

2.2. Капіталоемність (Кє).

2.3. Енергоємність (Еє).

2.4. Зарплатоємність (Зє).

3. Фінансовий стан підприємства (Фс).

3.1. Платоспроможність підприємства (Ппр).

3.2. Фінансова стійкість (Фст).

3.3. Фінансова ліквідність (Флік).

4. Прибуток (П).

4.1. Фонд розвитку виробництва (капіталізація) (Пфрп).

4.2. Фонд соціального розвитку (Пфср).

4.3. Виконання зобов'язань перед бюджетами (Пбюд).

5. Продуктивність капіталу (Прк).

5.1. Фондовіддача основних засобів (Фо).

5.2. Віддача інвестицій (Ві).

5.3. Оборотність обігових коштів (Ообк).

6. Продуктивність праці (Ппр).

6.1. Вироблення продукції на одного працюючого (Впр).

6.2. Вироблення продукції за одиницю робочого часу (Вроб).

7. Умови праці (Упр).

7.1. Рівень безпечних місць (Рбм).

7.2. Рівень використання робочого часу (Рврч).

8. Інноваційність (І).

8.1. Кількість упроваджених винаходів і раціональних пропозицій на одного працівника (крпп).

8.2. Коефіцієнт відновлення продукції (Квп).

8.3. Частка витрат на НДДКР (Чндк).

9. Рівень сучасності підприємства (Крсп).

9.1. Коефіцієнт конкурентоспроможності продукції (Кконк).

9.2. Коефіцієнт рівня маркетингу на підприємстві (Кмарк).

9.3. Коефіцієнт рівня менеджменту підприємства (Кмен).

9.4. Коефіцієнт підвищення кваліфікації персоналу (Кпкп).

9.5. Рівень комп'ютеризації підприємства (Ккомп).

9.6. Рівень зовнішньоекономічної діяльності (Кзед).

9.7. Інвестиційна привабливість (Кінв).

9.8. Рівень екологічної чистоти виробництва (Кекол).

10. Інтегральний показник результативності підприємства (Іп).

10.1. Фактичне значення критеріальних напрямів (xi,j).

10.2. Еталонне значення критеріальних напрямів (хi, m+1).

Критеріальні напрями розраховуються як середньоарифметичне значення від їх показників і оцінюються в частках одиниці.

Інтегральний показник результативності підприємства визначається за формулою відстаней. Дана методика реалізована із застосуванням комп'ютерної програми EХСEL.

Використання інтегрального показника результативності підприємства дозволяє здійснити комплексну оцінку його діяльності та намітити заходи щодо підвищення економічної ефективності.

У цьому розділі обґрунтувано і визначено кількісну оцінку синергетичного ефекту від комплексного використання заходів щодо підвищення ефективності на прикладі конкретного промислового підприємства. Використання методу синергетизму на промисловому підприємстві є цілеспрямованим, позитивним процесом впливу на всі рівні функціонування підприємства з метою підвищення економічної ефективності.

У другому розділі «Управління маркетингом на промисловому підприємстві» досліджено формування ефективної маркетингової служби з урахуванням особливостей промислового підприємства, запропоновано механізм управління маркетингом промислового підприємства на основі комплексу маркетингу.

Аналіз й узагальнення виробничого досвіду ряду підприємств показав, що на шляху створення служби маркетингу діють певні фактори, які впливають на становлення цієї найважливішої служби: психологічний, освітній, кадровий, організаційний, інформаційний, фінансовий та інші. Наявність психологічного бар'єра у керівників підприємств характерна для першого етапу входження в ринок.

До організаційних проблем належать: формування комплексу основних завдань маркетингової служби, її організаційної структури; визначення функцій маркетингових підрозділів, регламентація їх діяльності, встановлення повноважень і затвердження посадових положень керівників і фахівців.

В Україні поки що відсутня належна система маркетингової інформації. Таку інформацію підприємства намагалися одержати на платній основі в територіальних відділеннях торгово-промислових палат. Однак ці фірми в основному здійснюють оптово-посередницьку діяльність.

Активізація діяльності маркетингових служб підприємств здатна принести бажані результати.

У дисертації розроблено нову систему управління маркетингом на промисловому підприємстві на основі комплексу маркетингу (рис. 2). Об'єктом управління є комплекс маркетингу, а суб'єктом – служба маркетингу та її керівник.

Прямий зв'язок у системі включає управлінські рішення, рекламу та ділову інформацію, зворотний – результати маркетингових досліджень і звіт-ність.

Відомо більше тисячі показників, якими користуються в сучасному маркетингу, і тільки на чотири групи показників впливає промислове підприємство. Дані показники контролюються підприємством і називаються

Рис. 2. Система управління маркетингом на промисловому підприємстві на основі комплексу маркетингу

комплексом маркетингу у складі продукту, ціни, комунікацій і збуту. Комплекс маркетингу відображає основні вимоги маркетингової політики, включає механізм управління.

Першою складовою комплексу маркетингу є товарна політика, що характеризує продукт, означає загальне поняття і включає ідею, товар, роботу або послуги. У товарній політиці розглядається характеристика товарів, їх класифікація, стратегія розробки нового товару, життєвий цикл товару та конкурентоспроможність продукції підприємства.

Другою складовою комплексу маркетингу є цінова політика, яка насамперед залежить від типу ринку, на якому реалізується продукція підприємства: чиста конкуренція, монополістична конкуренція, олігополія та чиста монополія.

На кожному з ринків визначається ціноутворення, що містить основні рішення за базовою ціною товару або послуг, а також встановлення остаточної ціни.

Третя складова комплексу маркетингу включає політику комунікацій, до складу якої входять рекламна діяльність підприємства, методи стимулювання продажу та робота з громадськістю з метою збільшення попиту.

Четвертою складовою комплексу маркетингу є політика збуту, до якої входить оптимальне формування системи збуту на підприємстві і рішення щодо транспортування та збереження товарів. Головні завдання цієї політики: збільшення обсягу продажу, частки ринку, ступеня розподілу товару, зниження витрат на збут та підвищення іміджу каналів збуту. Для вирішення даних завдань відносно нових товарів використовується стратегія “зняття вершків” і стратегія “міцного впровадження на ринок”.

Для успішного функціонування системи управління службою маркетингу розробляється програма маркетингу, положення про стимулювання персоналу, здійснюється контроль за виконанням стратегічних і річних планів, а також за прибутковістю, що забезпечує підвищення економічної ефективності промислового підприємства.

У третьому розділі «Комплексна система планування діяльності промислового підприємства» розроблено концепцію комплексної системи планування діяльності підприємства за умов змішаної економіки, досліджено питання стратегічного, тактичного й оперативного планів із використанням методики техпромфінплану, бізнес-планування та основ бюджетування, а також прогнозування економічних показників роботи підприємства. Запропоновано методику розробки цільової програми щодо підвищення економічної ефективності промислового підприємства.

Схему комплексної системи планування діяльності підприємства за умов змішаної економіки наведено на рис. 3. Запропоновано систему планування діяльності промислового підприємства за умов переходу до ринкових відносин, яка включає блок основних планів із використанням методики техпромфінплану і коригуючий блок у складі прогнозування, бізнес-планування та основ бюджетування, що підкріплюються організацією виробництва продукції, обліком, комплексним аналізом господарської діяльності

Рис. 3. Комплексна система планування на промисловому підприємстві за умов змішаної економіки

підприємства. У процесі виробничої діяльності здійснюється контроль за виконанням оперативних, тактичних і стратегічних планів підприємства. За умови відхилення від виконання планів здійснюється їх коригування. У разі серйозних змін у кон'юнктурі ринку приймаються рішення з коригування цілей підприємства, в результаті чого система планування повертається до вихідного стану.

За умов переходу до ринкової економіки особлива увага приділяється бізнес-плануванню товарів і послуг. Бізнес-план показує, яким чином керівник підприємства прагне досягти одержання прибутку. Цей план у системі служить активним елементом, що доповнює тактичні плани. У дисертаційній роботі здійснено аналіз структури і недоліків методик, які широко використовуються, та запропоновано узагальнюючу модель.

Запропонована економіко-математична модель оптимального вкладення інвестицій у промислове підприємство для досягнення сучасного рівня складається з таких кроків:

Крок 1. На початку здійснюється вибірка статистичних даних досліджуваного промислового підприємства за 7 і більше років у формі матриці, де за роками вказуються фактичні дані капітальних вкладень, одержаний балансовий прибуток і відповідні їм коефіцієнти рівня сучасності підприємства.

Крок 2. На основі зазначеної матриці за допомогою методу головних компонентів із використанням програми STATІSTІCA обчислюється узагальнений коефіцієнт (К) рівня сучасності підприємства

, (2)

де аі – коефіцієнт власного вектора кореляційної матриці коефіцієнтів рівня сучасності підприємства.

Крок 3. Далі з використанням програми STATІSTІCA визначаються регресійні рівняння залежності капітальних вкладень (КВ) і прибутку підприємства (F) від узагальненого коефіцієнта (К)

КВ=а0+а1К; (3)

F = b0+b1K, (4)

де а0 і а1,b0 і b1 – параметри рівнянь регресії, що оцінюються за допомогою методу найменших квадратів на основі наявних статистичних даних підприємства.

Крок 4. Для визначення оптимальних вкладень інвестицій у підприємство керівнику потрібно вказати необхідні коефіцієнти рівня сучасності і виконати з використанням програми STATІSTІCA розрахунок рівнянь регресії КВ та F і одержати кількісні оцінки параметрів цих рівнянь.

Бюджетування – це сучасний процес планування із застосуванням потужної комп'ютерної техніки, результати якого оформлюються системою бюджетів. Розробка бюджетів здійснюється в межах оперативного планування виходячи зі стратегічних цілей підприємства. Бюджети вирішують завдання розподілу найважливіших економічних ресурсів, що перебувають у розпорядженні підприємства, а також здійснюють облік і аналіз реалізованої продукції, собівартості та прибутку. Для впровадження системи бюджетування потрібне значне фінансування, кваліфіковані фахівці, сучасне комп'ютерне устаткування, великий обсяг нормативів, висока трудомісткість. Нині навіть великі українські підприємства не можуть самостійно забезпечити цю роботу, тому за умов перехідної економіки для більшості підприємств доцільно використовувати основи бюджетування у вигляді організації, аналізу й обліку оперативної собівартості на основну продукцію.

У дисертації наведено приклади прогнозування діяльності конкретного промислового підприємства з використанням доступної програми Excel Mikrocoft.

За результатами науково-дослідної роботи на прикладі ВАТ “Дніпропетровський приладобудівний завод” розроблено методику та цільову програму підвищення економічної ефективності на перспективу.

Методика передбачає здійснення економічного і фінансового аналізу підприємства з урахуванням його особливостей, розробку заходів щодо підвищення економічної ефективності, для чого необхідно обґрунтувати метод розрахунку, підготувати вихідні дані, виконати розрахунок і оформити цільову програму, попередньо розглянувши її на економічній раді підприємства і зборах акціонерів. Після цього цільова програма затверджується керівництвом підприємства. Загальний економічний ефект цільової програми по ЗАТ “Дніпропетровський приладобудівний завод” склав 4,8 млн. грн., по ВАТ “Дніпропетровський силікатний завод” – 7,8 млн. грн.

У четвертому розділі «Менеджмент на промисловому підприємстві» досліджено наукові основи менеджменту підприємства, системний підхід до управління, наведено приклади використання менеджменту на практиці, запропоновано алгоритм управління на промисловому підприємстві за умов переходу до ринкової економіки, що зображено на рис. 4. Алгоритм включає формування місії підприємства, визначення цілей, вибір стратегій, розробку ринкової структури управління з установленням повноважень і відповідальності підрозділів, системи планування діяльності підприємства за умов змішаної економіки на основі методики техпромфінплану, бізнес-плану-вання і прогнозування, здійснення мотивації персоналу, організацію управління виробництвом і контролю за діяльністю підприємства.

Керівник підприємства приймає остаточне рішення у разі виконання всіх зазначених етапів.

Умова успіху підприємства ? створення команди управлінців. Інноваційний підхід до управлінської діяльності буде результативним, якщо всередині підприємства існує певна структуризація: усі знають, які бізнес-процеси відбуваються, хто за що відповідає; цікавляться ситуацією на ринку; впевнені у своєчасній підтримці і належній оцінці пропозицій стосовно нових тенденцій у менеджменті та внутрішньофірмовій ідеології, яка спрямована на вирішення головного завдання.

Рис. 4. Алгоритм управління на промисловому підприємстві

за умов переходу до ринкової економіки

Високі результати бізнесу пов’язані головним чином з інноваційним підходом до питань управління та усвідомлення всіма членами команди змін у внутрішньофірмовому стандарті, положеннях і посадових інструкціях.

У дисертаційній роботі запропоновано кількісну оцінку рівня менеджменту підприємства на основі взаємодії його функцій за такою формулою:

(5)

де – рівень менеджменту підприємства, частки одиниці;

Е пл – рівень планування;

Е орг – рівень організації і взаємодій;

Е мот – рівень мотивації праці;

Е конт – рівень контролю.

Застосування на практиці показника рівня менеджменту дозволить кількісно оцінити стан менеджменту на підприємстві для подальшого його вдосконалення.

У п'ятому розділі «Роль малого бізнесу в інноваційному розвитку підприємств» досліджено потенціал розвитку малих промислових підприємств у Дніпропетровській області на основі розробленої методики соціально-економічного дослідження малих підприємств, здійснено анкетування, а також комплексний аналіз малих промислових підприємств у регіоні, зроблено висновки і розроблено рекомендації, включені до програм розвитку малого підприємництва м. Дніпропетровська та області на 2003-2004 рр.

Мета дослідження полягає в розробці конкретних пропозицій і рекомендацій на основі виявлення об'єктивних закономірностей і факторів, що визначають можливості використання внутрішнього потенціалу розвитку малого бізнесу у Дніпропетровській області.

Методика складається з трьох етапів:

1. Порядок збору, групування та аналізу статистичної звітності про розвиток малого бізнесу в регіоні з висновками та пропозиціями.

2. Анкетування суб'єктів малого бізнесу за основними напрямами: правового забезпечення, оподаткування, фінансування, інвестування, вдосконалення організаційних форм. При цьому здійснюється обробка результатів, їх аналіз, обговорення і підготовка відповідних висновків.

3. Розробка пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення умов розвитку малого бізнесу промислового регіону. Статистичні дані про малий бізнес регіону групувалися по містах і районах області, за сферами економіки. Статистика накопичувалася поквартально і за роками, дані оброблялися методом відхилень для виявлення тенденцій змін показників, що досліджуються, а також використовувалися регресійний і кореляційний аналізи з метою прогнозування розвитку малого бізнесу.

Інформаційну базу дослідження становлять результати анкетування суб'єктів малого бізнесу регіону з урахуванням їх репрезентативної вибірки.

Результати анкетування піддавалися комп'ютерній обробці з використанням програми «Соціолог» з наступним аналізом даних і підготовкою висновків та пропозицій. Вирішення поставлених завдань здійснювалося методом системного аналізу досліджуваних явищ і процесів. При вивченні окремих питань застосовувалися методи економічного, статистичного і графічного аналізів із використанням порівнянь і групувань, економіко-математич-ного моделювання, програмно-цільового підходу. У дослідженні враховувалися чинні законодавчі та нормативні акти з питань малого підприємництва і реформування економіки країни. За результатами досліджень на основі
аргументованих висновків розроблено рекомендації, які офіційно направлено в Обладміністрацію і міськвиконкоми області для включення їх до програм підтримки малого бізнесу регіону.

Основна соціально-економічна проблема дослідження: протиріччя між потребами України в широкому розвитку малого підприємництва як основи стабільності та безпеки суспільства і перешкодами об'єктивного та суб'єктивного характеру, що постають на шляху цього розвитку.

Особливу увагу приділено дослідженню: організаційної і виробничої структури малих промислових підприємств регіону, цілей їх створення та стратегії розвитку.

Основним методом збору емпіричного матеріалу є соціологічне опитування у вигляді інтерв'ю керівників малих підприємств.

За допомогою спеціально розробленої анкети опитано більше ніж сто керівників малих підприємств м. Дніпропетровська. Респонденти були відіб-рані за допомогою імовірнісного методу вибірки.

За результатами аналізу анкет:

1) здійснено системологічну оцінку виробничих, економічних, юридичних, політичних та психологічних факторів, що сприяють і протидіють розвитку малого підприємництва;

2) виявлено соціально-економічні основи розвитку малого бізнесу в місті;

3) надано соціальну характеристику функціонально-рольовим і особистісним якостям керівників малих підприємств;

4) визначено структуру мотивів підприємницької діяльності керівників малих підприємств;

5) визначено роль соціально-демографічних факторів щодо розвитку підприємницької діяльності у сфері малого бізнесу;

6) розроблено рекомендації органам місцевої влади зі створення більш сприятливих умов для розвитку малого підприємництва як основи соціальної стабільності та економічного розвитку України.

Дослідження дозволили виявити фактори, які гальмують розвиток малих промислових підприємств: бюрократизм, несправедлива податкова політика, слабка підтримка у регіоні, недоліки законодавства у бізнесі, нестійкий стан економіки, високий банківський відсоток.

Малі промислові підприємства регіону стали невід'ємною частиною економіки, носіями інноваційних ідей та їх виконавцями, важливим фактором підвищення рівня зайнятості працездатного населення. Найбільш плідне вирішення проблем малого підприємництва безпосередньо пов'язане з політикою держави в даній сфері, її реалізацією в регіоні шляхом підкріплення організаційним механізмом з метою створення конкретних сприятливих умов для функціонування малого бізнесу. На процес формування, розвитку і стабілізації роботи суб'єктів малого бізнесу значно впливає велика кількість різних факторів, які за своїм характером впливу систематизовані в дисертації на чотири групи: соціально-економічні; організаційно-правові, фінансово-ресурсні; психолого-професійні. За умови цілеспрямованого впливу у комплексі вони становлять систему підтримки малих підприємств, насамперед промислових.

Висновки

У дисертаційній роботі викладено теоретичні обґрунтування та нові вирішення актуальної науково-прикладної проблеми щодо підвищення економічної ефективності вітчизняних промислових підприємств на основі розробки цілісної наукової концепції підвищення економічної ефективності підприємств до сучасного рівня.

Основні висновки дисертаційного дослідження полягають у такому.

1.  Загальні тенденції економічного розвитку вітчизняних промислових підприємств свідчать, що для забезпечення сталого розвитку підприємств необхідною умовою є пріоритет сучасних підприємств у промисловій політиці, а також цілеспрямована концентрація зусиль з комплексної реалізації заходів щодо підвищення економічної ефективності підприємств до сучасного рівня за умов перехідної економіки.

2.  Аналіз визначень поняття «сучасне підприємство» показав, що його необхідними ознаками є господарська одиниця, базова ланка суспільного поділу праці, самостійність, самооплатність, а достатніми ознаками за ринкових умов є наявність служби маркетингу, ринкової структури управління і менеджменту, конкурентоспроможність продукції, інвестиційна привабливість, зовнішньоекономічна діяльність, постійне підвищення кваліфікації персоналу, широке використання комп'ютерної техніки та сучасних засобів зв'язку за умови обов'язкової екологічної чистоти виробництва. Виходячи із зазначених ознак сформульовано економічну категорію «сучасне підприємство» та розроблено метод визначення рівня сучасності підприємства.

3.  Запропоновано і реалізовано економіко-математичну модель оптимізації інвестиційної діяльності промислового підприємства, що полягає у визначенні на основі його статистичних даних рівнянь регресії капітальних вкладень та прибутку від ряду факторів з використанням програми STATISTICA для досягнення сучасного рівня.

4.  Визначено основні фактори підвищення економічної ефективності промислового підприємства; розроблено метод оцінки соціально-еконо-мічної результативності промислового підприємства; запропоновано інтегральний показник, а також кількісно оцінено синергетичний ефект.

5.  Обґрунтовано, що маркетинг на промисловому підприємстві є одним із важливих факторів підвищення економічної ефективності та істотним елементом системи управління підприємством. Виявлено вплив окремих факторів на формування служби маркетингу і надано кількісну оцінку її діяльності. Маркетинг промислового підприємства розглядається як сукупність взаємозалежних елементів об'єкта управління у складі комплексу маркетингу конкретних товарів і суб'єкта управління у складі служби маркетингу на чолі з її керівником. Прямий зв'язок у системі включає управлінські рішення, рекламу та форми стимулювання продажів, а зворотний – результати маркетингових досліджень і звітність. Теоретичні розробки автора підкріплено практичним досвідом щодо створення маркетингових служб в акціонерних товариствах «Дніпропетровський приладобудівний завод» і «Дніпропетровський силікатний завод».

6.  Планування на промисловому підприємстві за умови перехідного періоду до ринкових відносин являє собою комплексну систему взаємозалежних планів у складі стратегічного, тактичного й оперативного у сполученні з бізнес-плануванням, прогнозуванням і основами бюджетування та з використанням методики техпромфінплану. Запропоновано й апробовано методику розробки цільової програми щодо підвищення економічної ефективності на промислових підприємствах.

7.  На прикладі акціонерних товариств «Дніпропетровський силікатний завод» і «Дніпропетровський приладобудівний завод» обґрунтовано метод комплексного аналізу діяльності підприємства за сучасних умов з урахуванням специфіки заводів. Здійснено економічний і фінансовий аналіз функціонування зазначених підприємств, підготовлено висновки і пропозиції, на основі яких розроблено цільові програми щодо підвищення економічної ефективності, реалізація яких забезпечує прибутковість підприємства на пер-спективу.

8.  Обґрунтовано, що менеджмент промислового підприємства включає процеси планування, взаємодії, мотивації та контролю для досягнення поставлених цілей. У роботі запропоновано алгоритм менеджменту з урахуванням перехідної економіки і надано кількісну оцінку рівню управління на промисловому підприємстві.

9.  Малі промислові підприємства в Україні та в регіонах стали невід'ємною частиною економіки, носіями інноваційних ідей та їх виконавцями. Вони відіграють важливу роль у підвищенні рівня зайнятості працездатного населення і поповненні бюджетів усіх рівнів. Найбільш плідне вирішення проблем малого підприємництва безпосередньо пов'язане з політикою держави в цій сфері, її реалізацією в регіонах шляхом підкріплення організаційним механізмом і створення конкретних сприятливих умов для функціонування законодавчих та нормативних актів. На процес формування, розвитку і стабілізації функціонування суб'єктів малого бізнесу промислового регіону впливає багато різних факторів, які за своїм характером впливу систематизовано в дисертації за результатами дослідження в чотири групи: соціально-економічні; організаційно-правові; фінансово-ресурсні; психолого-про-фесійні. За умови цілеспрямованого впливу у комплексі вони становлять систему підтримки малих підприємств, насамперед промислових, які включено до програми підтримки малого бізнесу м. Дніпропетровська та області на 2003-2004 рр.

У ВАТ «Дніпропетровський шинний завод», ЗАТ «Дніпропетровський приладобудівний завод», ВАТ «Дніпропетровський силікатний завод» наведено докази ефективності і практичного значення результатів дослідження.

СПИСОК опублікованих ПРАЦЬ ЗА темОЮ дисертації

Монографії

1.

2.

3.

Особистий внесок: обґрунтовано фактори, які визначають розвиток малого бізнесу; стан малого підприємництва у Дніпропетровській області; методику розробки бізнес-плану.

Публікації в наукових фахових виданнях

1.

Особистий внесок: розроблено методику визначення рівня сучасності підприємства.

2.

3.

Особистий внесок: розроблено методику визначення оптимальних вкладень інвестицій у промислове підприємство.

4.

Особистий внесок: розраховано синергетичний ефект.

5.