ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

ТОКАРЧУК Тарас Вікторович

УДК 519.862

МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ РЕГУЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.11 – математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КИЇВ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів Національного університету “Києво-Могилянська Академія” Міністерства освіти і науки України, м.Київ

Науковий керівник - |

кандидат економічних наук, доцент

Краснікова Лариса Іванівна,

Національний університет „Києво-Могилянська Академія”, професор кафедри фінансів

Офіційні опоненти - | доктор економічних наук, професор

Єлейко Василь Іванович,

Львівська комерційна академія,

завідувач кафедри економетрії та статистики

кандидат економічних наук, професор

Терещенко Тетяна Опанасівна,

ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”,

професор кафедри економіко-математичних методів

Захист відбудеться “_30” травня 2008 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.06 у ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти і науки України за адресою: 03680, м.Київ, просп. Перемоги, 54/1, ауд.203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти і науки України за адресою: 03113, м.Київ, вул.Дегтярівська, 49-г, ауд.601.

Автореферат розісланий “_23__” квітня 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат технічних наук, професор Шарапов О.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах переходу України до інноваційно-інвестиційної моделі економіки особливо актуальною стає проблема використання адекватних інструментів державного регулювання з метою забезпечення економічного розвитку як на макро-, так і на мезорівні, посилення фінансової самостійності регіонів, стимулювання їх інвестиційної діяльності. Досягнення вказаної мети потребує, у першу чергу, реформування основних підходів до економічних регуляторних механізмів, чіткого розмежування функцій державного та регіонального регулювання, орієнтації на створення сприятливих умов для фінансового та соціально-економічного вирівнювання регіонів. Відповідно, стримко зростають вимоги до підвищення ефективності регіонального регулювання економіки, ключовою проблемою якого є забезпечення соціально-економічного та фінансового вирівнювання регіонів, раціонального використання ресурсного потенціалу та людського капіталу, стимулювання економічного зростання регіонів. Вирішення даних проблем вимагає застосування та розробки адекватного економіко-математичного апарату регулювання фінансово-економічної політики на регіональному рівні.

Наведені вище проблеми знайшли відображення в дослідженнях як зарубіжних, так і провідних українських науковців. Серед провідних наукових досліджень зарубіжних вчених із питань формування теоретичних основ державної та регіональної фінансово-економічної політики, понятійного апарату, аналізу її інструментів, розмежування функцій державного регулювання за рівнями управління, стимулювання економічного зростання слід виділити праці Дж.Кейнса, Г.Манківа, Дж.Сакса, Р.Солоу, Дж.Стігліца, Д.Фішера, Р.Барро, О.Лотова, В.Гальперина, С.Гурієва, К.Журавської та інших. Вагомий внесок у формування теоретичних основ державного регулювання на макро- та мезорівнях в умовах трансформації внесли також відомі українські вчені, зокрема, В.Геєць, І.Бураковський, А.Єпіфанов, А.Єріна, В.Кравченко, І.Луніна, В.Опарін, Ю.Пасечник, І.Сало, С.Слухай, Д.Стеченко, В.Федосов, І. Чугунов, С. Юрій та інші.

Проблемами економіко-математичного моделювання інструментів фінансово-економічної політики займається коло широко відомих українських учених, таких як В.Геєць, В.Вітлінський, В.Вовк, В.Заруба, В.Єлейко, О.Карагодова, М.Клименюк, Т.Клебанова, К.Ковальчук, Ю.Лисенко, І.Лук’яненко, М.Скрипниченко, О.Суслов, Т.Терещенко, В.Христіановський, О.Черняк та інші.

Необхідність підвищення ефективності рішень на регіональному рівні в умовах ускладнення взаємозв’язків та структури фінансово-економічних відносин робить актуальною проблему удосконалення методів, запропонованих в працях зазначених вчених та інших фахівців, а також розробку нових підходів до моделювання інструментів регулювання регіональної фінансово-економічної політики з урахуванням специфічних особливостей та нерівномірності розвитку регіонів.

Слід зазначити, що класичні економетричні моделі не дозволяють враховувати неспостережувані фактори, які призводять до формування особливостей та нерівномірностей розвитку економічних процесів, що є необхідним при дослідженні та моделюванні специфічних регіональних особливостей. Відповідно, перспективним підходом є розробка моделей лонгітюдних даних з фіксованими та випадковими ефектами, які враховують особливості регіонального розвитку та невизначеність економічного середовища. Розробка таких моделей є суттєвим кроком в моделюванні механізму фінансово-економічного регулювання на регіональному рівні. Мало дослідженою залишається проблема надання інвестиційних грантів для стимулювання ділової активності регіонів. Розробка основних принців їх розподілу є важливим елементом стимулювання розвитку депресивних регіонів. Оскільки метою ефективності регулювання фінансово-економічної політики на регіональному рівні є, зокрема, забезпечення економічного зростання регіонів, то важливим етапом є розробка адекватних математичних моделей, які дозволяють виявити та кількісно оцінити основні фактори стимулювання регіонального розвитку та спрогнозувати ефекти від запровадження відповідних регулюючих заходів.

Актуальність вирішення вищезазначених проблем зумовила напрям наукового дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри фінансів та лабораторії фінансово-економічних досліджень факультету економічних наук Національного університету “Києво-Могилянська академія” в процесі розробки держбюджетних тем:

1) “Економетричні підходи до розробки макрофінансової програми України та фінансового вирівнювання регіонів” (№ ДР 0101U000919). Особистий внесок автора полягає у розробці концептуальних підходів щодо особливостей моделювання державного регулювання на регіональному рівні в частині фінансово-економічної політики, методів визначення депресивних регіонів та їх кластеризації, у визначенні особливостей економетричного моделювання впливу міжбюджетних трансфертів на фіскальні зусилля місцевих органів, розробці основних принципів надання інвестиційних грантів з урахуванням економічного потенціалу регіонів та їх структурних особливостей.

2) “Розробка методології моделювання процесів державного регулювання трансформаційної економіки” (№ ДР 0104U000540). Особистий внесок автора полягає у критичному аналізі основних концепцій економічного зростання, моделюванні впливу інструментів державного та регіонального регулювання на економічне зростання регіонів, розробці оригінальних економетричних моделей економічного зростання, обґрунтуванні спеціальних підходів з використанням залишків Солоу для дослідження впливу інтенсивних факторів на підтримку сталого економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць та країни загалом.

Мета і завдання дослідження. Метою наукового дослідження є розроблення концепції, побудова на її підґрунті методів кількісного оцінювання та системи математичних моделей регулювання фінансово-економічної політики, спрямованої на фінансове вирівнювання регіонів та стимулювання їх економічного зростання.

Для досягнення зазначеної мети в дисертації поставлено та вирішено такі задачі:

розробити концептуальні підходи щодо кількісного оцінювання та визначення інструментів впливу регіонального регулювання на фінансово-економічний стан регіонів, а також проблеми їх формалізації;

дослідити існуючі економіко-математичні моделі та методи фінансового вирівнювання регіонів та стимулювання розвитку депресивних адміністративно-територіальних одиниць;

проаналізувати методологічні підходи щодо економічного зростання та впливу інструментів державного та регіонального регулювання на стійкій фінансово-економічний розвиток адміністративно-територіальних одиниць;

побудувати систему економіко-математичних моделей щодо кількісного аналізу впливу міжбюджетних трансфертів на фіскальні зусилля місцевих органів влади;

сформувати та обґрунтувати основні принципи надання інвестиційних грантів для стимулювання регіонального економічного розвитку та фінансового вирівнювання адміністративно-територіальних одиниць;

розробити систему економетричних моделей оцінювання впливу основних чинників на економічне зростання регіонів України з урахуванням нерівномірності їх розвитку;

розробити математичне та алгоритмічне забезпечення для аналізу, оцінювання та регулювання фінансово-економічного розвитку регіонів України.

Об’єктом дослідження є фінансово-економічні процеси та регулювання фінансово-економічного розвитку регіонів в умовах трансформаційної економіки.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні положення та інструментарій математичного моделювання регуляторних інструментів фінансово-економічної політики на мезоекономічному рівні.

Методи дослідження. При виконанні дисертаційної роботи методологічним підґрунтям стало застосування системного аналізу, комплексних підходів, що базуються, з одного боку, на принципах економічної теорії, теорії фінансів, а з іншого – на концептуальних засадах економіко-математичного моделювання процесів в економіці та фінансах, зокрема на методах багатокритеріального аналізу, теорії ймовірностей та математичної статистики, методах лонгітюдних даних, аналізу часових рядів, симультативних систем рівнянь тощо.

Інформаційну базу дослідження сформували нормативно-правові та законодавчі акти з питань реалізації державної фінансово-економічної політики в Україні, звіти Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, статистичні матеріали Держкомстату України.

Наукова новизна отриманих результатів. Основні результати, отримані автором дисертації, що складають наукову новизну, полягають в розробці концепції та економіко-математичних моделей аналізу, оцінювання та регулювання фінансово-економічного розвитку регіонів з урахуванням їх особливостей та невизначеності зовнішнього середовища. В межах дисертаційної роботи

Вперше:

обґрунтовано цілісну концепцію та запропоновано систему економіко-математичних моделей аналізу й оцінювання основних факторів економічного зростання регіонів з урахуванням неоднорідності їхнього розвитку, які дозволяють підвищити якість, надійність та ефективність рішень щодо регулювання фінансово-економічної політики стійкого економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць;

розроблено економетричні моделі лонгітюдних даних та корегування помилки для аналізу впливу міжбюджетних трансфертів на фіскальні зусилля місцевих органів, що дало змогу емпірично обґрунтувати важливість трансфертів як основного інструменту фінансового вирівнювання адміністративно-територіальних одиниць;

створено систему економіко-математичних методів та моделей оптимального розподілу бюджетних коштів для збалансованого регіонального розвитку економіки України.

Удосконалено:

теоретико-методологічні засади щодо визначення критеріїв віднесення регіонів до проблемних та виявлення на основі формалізованих методів адміністративно-територіальних одиниць, які в першу чергу потребують державної допомоги та проведення структурної реорганізації;

концептуальні підходи до моделювання розподілу міжбюджетних трансфертів на основі комбінації економетричного аналізу, симультативних систем рівнянь та оптимізаційних моделей, що дозволяє підвищити ступінь об’єктивності з урахуванням рівнів регіонального економічного розвитку.

Дістали подальшого розвитку:

методичний підхід щодо надання інвестиційних грантів з врахуванням економічного потенціалу регіонів та їх особливостей, що дозволяє стимулювати інвестиційну діяльність регіонів України (зокрема депресивних) згідно різних критеріїв.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені концептуальні положення і математичні моделі регулювання фінансово-економічного розвитку на мезорівні можуть бути основою для обґрунтування та формування регіональної політики, спрямованої на фінансове вирівнювання та економічне зростання регіонів. Результати, отримані у дисертаційній роботі, знайшли практичне застосування при опрацюванні напрямів державної фінансово-економічної політики, зокрема щодо аналізу впливу фінансово-бюджетного регулювання на соціально-економічний розвиток регіонів, стимулювання їх економічного зростання (довідка Міністерства економіки України від 15.02.07р. №4/91480), а також частково були враховані при підготовці проекту Концепції реформування місцевих бюджетів України (довідка Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України від 28.03.2007р. № 77000-12/0193).

Теоретичні положення, методи і моделі, що складають наукову новизну дисертації, використовуються в навчальному процесі при підготовці фахівців зі спеціальностей “Економічна теорія”, ”Фінанси” у Національному університеті “Києво-Могилянська академія” (довідка від 17.01.2007р.).

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та методологічні положення дисертації доповідались на: Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень на сучасному етапі” (Дніпропетровськ, лютий 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія та практика економіки та підприємництва” (Алушта, травень 2004р.), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції вчених, викладачів та практичних працівників “Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій” (Вінниця, жовтень 2004р.), Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених ”Соціально-економічні напрямки розвитку регіонів в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції (Херсон, вересень 2006 року), VI Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки України (Алушта, жовтень 2007 р.), а також на наукових щорічних конференціях в рамках святкування Днів науки НаУКМА (Київ, січень, лютий 2004-2007 рр.), на конференції молодих вчених та студентів НаУКМА (Київ, квітень 2007р).

Публікації. Основні наукові положення, результати та висновки дисертації висвітлено в 10 наукових працях загальним обсягом 4.05 д.а. (з них особисто автору належить 3.35 д.а.), з яких 5 публікацій надруковано в наукових фахових виданнях обсягом 2.8 д.а. (з них особисто автору належить 2.15 д.а.), 5 праць – в інших наукових виданнях.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел, трьох додатків. Загальний обсяг роботи складає 175 сторінок. Текст дисертації містить 40 рис. на 23 стор. та 9 табл. на 6 стор. Список використаних джерел нараховує 151 найменування.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано предмет, об’єкт, мету дослідження, наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, подано відомості щодо апробації результатів дослідження.

У розділі 1 ”Теоретичні засади регіональної фінансово-економічної політики” розкрито сутність та основні цілі дер-жавної регіональної фінансово-економічної полі-тики, що полягає у зближенні рівнів соці-ально-економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць, подоланні вертикальних та горизонтальних фіскальних дисбалансів, підтримці розвитку депресивних регіонів, підвищенні їх інвестиційної привабливості, сприянні гармонійному економічному розвитку всіх регіонів України, поступовому зміцненню їх фінансово-економічного потенціалу.

Проведений аналіз дозволив автору дійти висновку, що проблеми фінансового вирівнювання є одними з ключових завдань зближення соціально-економічних рівнів розвитку регіонів, підтримки депресивних територій, поступового їх виведення на шлях фінансової та ресурсної самозабезпеченості та інвестиційної привабливості. Звичайно, все це повинно вписуватись в загальну стратегічну концепцію пошуку ефективних інструментів стимулювання економічного зростання всіх регіонів України.

Важливим інструментом фінансового вирівнювання є трансферти, обсяги яких в доходах місцевих бюджетів постійно зростають, що свідчить про підвищення їх ролі в організації міжбюджетних відносин в Україні та призводить до необхідності глибокого аналізу як самого феномену міжбюджетних трансфертів, так і методів визначення їх оптимальних обсягів та механізму розподілу. Крім того, ефективна система трансфертів не по-винна сприяти збільшенню витрат і послабленню зусиль місцевих органів влади, спря-мованих на стягнення податків. Тому для застосування даного інструменту необхідно розробити комплекс математичних моделей кількісного аналізу впливу трансфертів на фіскальну поведінку місцевих органів.

Іншим важливим завданням фінансово-економічної політики регіонів залишається стимулювання інвестиційної привабливості регіонів за рахунок надання інвестиційних грантів, які є новим інструментом зміцнення їх фінансово-економічного потенціалу та підтримки розвитку депресивних територій. Незважаючи на відносно великий обсяг публікацій щодо реалізації індивідуальних інвестиційних проектів, на сьогодні практично відсутні публікації щодо теоретичного аналізу та механізму їх розподілу. Тому розробка такого механізму є важливою для України. Слід зауважити, що розроблюваний механізм повинен відповідати Світовій практиці, а також мінімізувати суб’єктивний фактор, що неможливе без створення економіко-математичних методів та моделей оптимального розподілу бюджетних коштів для збалансованого регіонального розвитку.

Здійснення ефективної фінансово-економічної політики на регіональному рівні вимагає стимулювання економічного зростання регіонів, яке для України є стратегічним завданням.

При моделюванні економічного зростання важливо виокремлювати два основних типи: екстенсивний та інтенсивний, що призводить до необхідності побудови адекватних математичних моделей різної специфікації, які відтворюють особливості кожного типу та дають можливість програвання різних варіантів фінансово-економічної політики в залежності від пріоритетності цілей.

Нажаль, підходи до моделювання економічного зростання на регіональному рівні не так широко висвітлені в працях дослідників як моделі макрорівня. Практично відсутні економіко-математичні моделі оцінки впливу різноманітних факторів на економічне зростання з урахуванням регіональних особливостей та невизначеності зовнішнього середовища. Відповідно, розробка таких моделей є важливим і актуальним завданням.

Загалом, проведений аналіз основних цілей фінансово-економічної політики на регіональному рівні дозволив запропонувати концепцію досягнення ефективності регіональної політики, яка полягає в першочерговому визначенні пріоритетності цілей, формуванні на їх основі пріоритетних завдань з їх наступною формалізацією у вигляді економіко-математичних моделей та визначенні на їх основі інструментів регулювання з урахуванням регіональних особливостей та невизначеності економічного середовища.

У розділі 2 “Система моделей щодо аналізу та регулювання державної фінансово-економічної політики на рівні регіонів України” розроблено концепцію моделювання впливу трансфертів на фіскальну поведінку місцевих органів влади та механізму міжбюджетного регулювання з метою зміцнення соціально-економічного розвитку регіонів; обґрунтовано критерії визначення депресивних регіонів, запропоновано систему моделей щодо аналізу та регулювання регіонального економічного зростання з різними ендогенними індикаторами. Розроблено та протестовано специфікацію запропонованих моделей.

Доведено, що в системі моделей аналізу та регулювання регіональної фінансово-економічної політики важливим попереднім етапом дослідження є моделювання впливу трансфертів на фіскальну поведінку місцевих органів влади з метою вияву можливого невиправданого розростання місцевих витрат (“ефекту липучки”). Результати такого моделювання є важливим сигналом для емпіричного підтвердження або спростування на певному часовому періоді ефективності міжбюджетних трансфертів як основного інструменту фінансового вирівнювання регіонів.

Враховуючи, що важливим при моделюванні впливу розподілу трансфертів на податкові зусилля місцевих органів влади є врахування як специфічних особливостей кожного регіону, так і аналіз короткострокових та довгострокових ефектів від їх запровадження, було обґрунтовано необхідність використання двох типів моделей: моделей лонгітюдних даних та моделей корегування помилки. Моделі лонгітюдних даних базуються на інформації, яка є комбінацією варіаційних та часових рядів, що дозволяє врахувати неспостережувану неоднорідність об’єктів мезорівня та збільшує інформаційну базу. Моделі корегування помилок дають змогу досліджувати як короткострокову динаміку процесу, так і його поведінку в довгострокові рівновазі.

Базова версія моделі лонгітюдних даних відповідно мала такий формалізований вигляд:

, (1)

де i індекс області; t індекс періоду; реальні доходи області i в t-й період; – обсяг промислового та сільськогосподарського випуску області i в t-й період в реальних цінах; реальні обсяги трансфертів для області i в t-й період; – реальна заборгованість з виплати зарплати в області i в t-й період; чисельність населення області i в t-й період; – якісна змінна: дорівнює одиниці, якщо обсяг грантів зменшується порівняно з обсягом попереднього періоду, і нулю в іншому випадку; - реальні доходи області i в попередній (t-1)-й період. Оцінювання такої моделі має на меті визначити знак , тобто з’ясувати як трансферти впливають на розмір отриманих податків в середньому по Україні. Для того, щоб проаналізувати ефект впливу трансфертів в розрізі окремого регіону модель (1) деталізується таким чином:

, (2)

де знак коефіцієнта показує позитивну або негативну дію трансферту для відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Моделі (1)-(2) відносяться до класу динамічних моделей лонгітюдних даних, реалізація яких є нетривіальним завданням та вимагає пошуку додаткових інструментальних змінних при оцінюванні, а також використання спеціальних програмних процедур.

Крім базової версії моделі (1) було оцінено її модифіковану версію, в якій основні показники зважено по чисельності населення та додатково враховано можливість аналізу впливу приросту трансфертів на податкові зусилля областей. В формалізованому запису модель має такий загальний вигляд:

, (3)

де реальні власні доходи місцевих бюджетів на душу населення i-ої області в t-му періоді; реальний промисловий випуск на душу населення i-ої області в t-му періоді; реальний сільськогосподарський випуск на душу населення i-ої області в t-му періоді; – реальна середня заробітна плата i-ої області в t-му періоді; реальна заборгованість по заробітній платі на душу населення i-ої області в t-му періоді; реальна кредиторська заборгованість між підприємствами на душу населення i-ої області в t-му періоді; реальний трансферт місцевим бюджетам на душу населення i-ої області в t-му періоді; населення i-ої області в t-му періоді; – якісні змінні: дорівнюють одиниці, якщо обсяг трансфертів для i-ої області зменшується порівняно з обсягом попереднього року, і нулю в іншому випадку; оператор перших різниць.

Зазначимо, що для підвищення точності висновків, які можна отримати на підставі розглянутих вище моделей, було розроблено симетричну модель видатків. Загальна специфікація такої моделі є аналогічною моделі надходжень і має такий вигляд:

, (4)

де реальні капітальні видатки місцевих бюджетів на душу населення i-ої області в t-му періоді; частка пенсіонерів в населенні i-ої області в t-му періоді; частка дітей віком до 16 років в населенні i-ої області в t-му періоді.

Основною метою оцінювання моделі (3) є знаходження знаку та значення параметру перед змінною обсягів трансфертів () та дослідження статистичної значущості коефіцієнту перед приростом обсягу трансферту для кількісного аналізу впливу трансфертів на податкові зусилля областей. Метою оцінки моделі (4) є симетричне тестування гіпотези, що надання трансфертів (відносно власних доходів) призводить або ні до надмірного розростання видатків місцевих бюджетів. Крім того, було розроблено модель корегування помилки для тестування „ефекту липучки” на макрорівні. Оскільки, якщо наявність ефекту липучки відкидається на рівні регіонів, вона має бути також відкинутою і на макрорівні. Обґрунтовано таку специфікацію моделі корегування помилки для макрорівня:

(5)

де RAOG агреговані реальні надходження місцевих органів влади (до надання трансфертів), RGDP реальний валовий продукт (до трансфертів), RWAGE реальна середня заробітна плата, RWA реальна заборгованість по зарплаті, (кінець періоду), RPAY заборгованість між підприємствами в реальному вимірі (кінець періоду), RU рівень безробіття (% від економічно активного населення), RGRANTобсяги трансфертів в реальному вимірі, t–індекс періоду часу, DUMMY якісні змінні, оператор різниць, Discrepancy – відхилення власних надходжень місцевих бюджетів (RAOG) від довгострокової рівноваги, тобто залишки такого рівняння:

(6)

Зауважимо, що відсутність ефекту ”липучки” свідчить на користь міжбюджетних трансфертів як одного з ефективніших інструментів фінансового вирівнювання регіонів та міжбюджетного регулювання. Постає додаткове завдання, розробки адекватних підходів щодо такого розподілення.

Запропоновано концепцію моделювання розподілу міжбюджетних трансфертів на основі комбінації економетричного аналізу, симультативних систем рівнянь та оптимізаційних моделей дозволяє підвищити ступінь об’єктивності з урахуванням рівнів регіонального економічного розвитку.

Оскільки однією з основних цілей фінансово-економічної регіональної політики є підтримка депресивних регіонів, розглянуто методи кількісних оцінок для визначення депресивних (відсталих) регіонів з метою покращення їх соціально-економічного розвитку. Розрахунки, проведені на основі запропонованого підходу, дозволили точно виділити адміністративно-територіальні одиниці, які мають структурні проблеми та шляхом адресної допомоги стимулювати їх розвиток.

Незважаючи на значні зусилля уряду по наданню фінансової допомоги, розрив між депресивними та розвинутими регіонами суттєво не зменшується, тому важливою проблемою є економіко-математичне дослідження впливу ключових факторів на економічне зростання регіонів України і проведення політики регулювання відповідно до стимулюючих факторів регіонального розвитку. Розроблено комплекс економетричних моделей лонгітюдних даних для оцінки впливу основних чинників на економічне зростання регіонів України, які мають такий загальний вигляд:

, (7)

, (8)

, (9)

, (10)

де i - індекс регіону (області), t – індекс періоду часу, - додана вартість в i–му регіоні в t–й період; - кількість зайнятих в i–му регіоні в t–й період; - реальне зменшення витрат в i–му регіоні в t–й період; - загальний фактор продуктивності („залишки Солоу”) в i–му регіоні в t–й період; – вектор основних факторів виробництва таких як використовуваний обсяг праці та використовуваний обсяг капіталу в i–му регіоні в t–й період,; – вектор структурних факторів категорії освіта; охорона здоров’я та забруднення зовнішнього середовища; інфраструктура; енергетичні чинники тощо,; - вектори невідомих параметрів. Крім того, було оцінено такі модифікації моделі (10):

, (11)

, (12)

, (13)

, (14)

де є часовим ефектом (спільним для всіх регіонів), , -коефіцієнти, що відображають специфічні особливості кожного регіону, ,- значення залишків Солоу для i-го регіону в t-й період, - фактори інтенсивності для i-го регіону в t-й період, - структурні фактори для i-го регіону в t-й період часу, - вектори невідомих параметрів, - оператор перших різниць.

Розроблені моделі відносяться до класу моделей лонгітюдних даних і мають значні переваги та додаткові можливості порівняно з іншими підходами, зокрема врахування неоднорідності об’єктів. Крім того, практичною цінністю розроблених моделей є можливість програвання на їх основі різних сценаріїв стимулювання економічного зростання на регіональному рівні.

У розділі 3 “Економіко-математичний аналіз регулювання фінансової політики та економічного зростання на регіональному рівні” детально проаналізовано результати розрахунків за розробленим комплексом математичних моделей та визначено особливості їх реалізації в системі автоматизованого робочого місця (АРМ) фінансового аналітика.

Для кількісної оцінки впливу трансфертів на податкові зусилля областей, тобто, тестуванню “ефекту липучки” було використано дані Казначейства, Міністерства фінансів, Державної Податкової Інспекції за 1996-2006 роки в розрізі 25 адміністративно-територіальних одиниць (24 області та Автономна республіка Крим). Як базова модель використовувалась динамічна модель лонгітюдних даних, теоретична специфікація якої та позначення наведені в другому розділі, на її основі кількісно оцінювались межі “ефекту липучки” для української економіки. Після статистичної оцінки коефіцієнтів базової моделі було отримано такі результати (в дужках наведено значення t-статистики:

Зауважимо, що для економії місця значення окремих перетинів не наводяться. Метою оцінювання даної моделі є визначення знаку коефіцієнта перед змінною для перевірки гіпотези про вплив трансфертів на обсяги отриманих податків. Для оцінки моделі було використано процедуру Арелано-Бонда з застосуванням набору інструментів, до якого увійшли всі екзогенні змінні “цільової” моделі, та чисельність населення області. Зазначимо, що корректність обраних інструментів перевірялась за допомогою тесту переототожнених обмежень. Проведена діагностика за іншими тестами дозволяє зробити висновок про правильну специфікацію моделі загалом. Знак при змінній від’ємний. Це означає, що доходи субцентральних урядів оберененопропорційно залежать від обсягу отримуваних ними трансфертів. Отже, при збільшенні трансфертів на 1% доходи урядів зменшаться на 0.04%, що свідчить про відсутність “ефекту липучки”. Крім базової версії моделі було додатково оцінено моделі (3)-(4).Отримані результати, які наведено в табл. 1, в цілому відповідають очікуваним результатам.

Таблиця 1

Результати розрахунків за моделями (3)- (4) CSW метод крос-секційних вагових коефіцієнтів; FE фіксовані ефекти. (в дужках наведено значення середньоквадратичних відхилень)

Фактори | Модель доходів на душу населення

(модель 3) | Модель видатків на душу населення (модель 4)

Кількісні характеристики зв’язку | Кількісні характеристики зв’язку

МНК CSW FE | Метод інструментальних змінних CSW FE | Метод інструментальних змінних

CSW FE

1 | 2 | 3 | 4

RPCAGRO | -36.67** | -39.04** | -49.53**

с/г випуск | (16,58) | (19,15) | (27,26)

RPCIO | -22.77* | -12,164 | -17,509

промисловий випуск | (12,85) | (13,77) | (12,95)

RWAGE | 0.907*** | 1.125*** | 1.553***

середня заробітна плата  | (,276) | (,324) | (,448)

D(RPCWA) | -793*** | -767*** | -1576**

заборгованість по заробітній платі | (248,9) | (250,3) | (472,1)

D(RPCPAY) | 25.24*** | 29.88*** | 38.68***

Кредиторська заборгованість між підприємствами | (9,113) | (10,387) | (12,852)

Продовження табл.1

1 | 2 | 3 | 4

RPCGRANT | -0.666*** | -0.697*** | 0.099

трансферт місцевим бюджетам | (,135) | (,099) | (,181)

D(RPCGRANT)*DUMMY | -0.199 | -0.420*** | 0.175 

(,135) | (,099) | (,181)

Log(POP) | 2280*** | 2301*** | 3063***

кількість населення | (423) | (449) | (752)

Інші змінні | + | + | +

R2 | 0,843 | 0,843 | 0,707

Adjusted R2 | 0,779 | 0,778 | 0,577

Durbin-Watson | 2,346 | 2,323 | 2,186

F-statistic | 220,0 | 222,7 | 235,1

p(Overidentifying restrictions test ) | - | 0,487 | 0,352

N (cross-section) | 25 | 25 | 25

Adj. number of obserations | 225 | 225 | 225

*** -- значимо для рівня значущості 1%; ** -- значимо для рівня значущості 5%;* -- значимо для рівня значущості 10%

В третій колонці табл. 1 наведено результати розрахунків за моделлю доходів. Оцінений коефіцієнт перед змінною обсягів трансфертів (RPCGRANT) є статистично значущим та показує, що збільшення трансферту на одну гривню зменшує надходження власних доходів бюджету на 69.7 копійок за інших рівних умов. Отримані результати вказують на відсутність ефекту “липучки” для України, тобто, трансферти не заміщують власні податкові надходження місцевих органів влади (див.також рис.1).

При зменшені значень обсягів трансфертів відносно попереднього року, граничний ефект трансфертів на величину надходжень до місцевих бюджетів становить -0.277 (стандартний ефект –0.697 плюс Було додано асиметричний ефект, оскільки значення змінної є негативним за побудовою коефіцієнт асиметрії 0.420). Різниця між верхньою та нижньою межею граничних ефектів надання трансфертів є статистично та економічно значимою. Таким чином, можна зробити висновок, що ефект липучки є асиметричним відносно функції надходжень місцевих бюджетів. Результати розрахунків за моделлю (4) (моделлю витрат) дають змогу проаналізувати додаткову гіпотезу: чи надання грантів впливає на збільшення витрат місцевих бюджетів і до якого рівня. Загалом, результати розрахунків за моделями (3-4) свідчать про відсутність ефекту липучки для України. Такий висновок підтверджено і на макрорівні за моделлю корегування помилки (5). Відповідно, трансферти є ефективним інструментом для регулювання фінансової незалежності та фінансового вирівнювання регіонів.

Рис. 1. Графічне відображення впливу трансфертів на надходження до бюджетів місцевих органів влади

Розроблено методичні засади розподілу інвестиційних грантів згідно секторних пріоритетів, які враховують деталізовані потреби кожної адміністративно-територіальної одиниці та сприяють ефективному регулюванню регіонального розвитку. Розрахунки на основі кластерного аналізу за визначеною методикою дозволили виділити проблемні території для всіх трьох територіальних категорій, які в першу чергу потребують державної допомоги з метою покращення соціально-економічного розвитку та проведення структурної реорганізації.

Розробка та реалізація комплексу економіко-математичних моделей економічного зростання на регіональному рівні є основою для побудови сценаріїв регулювання фінансово-економічного розвитку регіонів та складає визначальну частину математичного забезпечення системи підтримки прийняття управлінських рішень на регіональному рівні. Оцінювання розроблених моделей на основі щоквартальних реальних даних за 1995-2006 роки в розрізі регіонів України проводилось в декілька етапів. На першому етапі було оцінено базову економетричну модель Кобба-Дугласа, що включала лише фактори, які характеризували капітал, працю та якісні (dummy) змінні для урахування можливих змін у часі. На другому етапі модель розширювалась за рахунок поступового введення факторів різних категорій, а саме: освіти, охорони здоров’я та навколишнього середовища, інфраструктури тощо. Зауважимо, що результати розрахунків за базовою моделлю з поетапним її розширенням шляхом додавання факторів з кожної окремої категорії, а також розрахунки за фінальною моделлю з включенням факторів всіх категорій, дають змогу проаналізувати зміну співвідношення між капіталом та працею при різних варіантах множини чинників впливу, що важливо при розробці довгострокової стратегії економічного розвитку. Дані розрахунків наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Співвідношення між капіталом та працею в оцінених моделях

Базова модель (7) | Базова модель + фактори категорії: Охорона здоров'я |

Базова модель + фактори категорії: Освіта |

Базова модель + фактори категорії: Інфраструк-тура |

Проста модель + фактори категорії: Енергія |

Фінальна модель

(0.61: 0.45) | (0.55: 0.36) | (0.74 : 0.12) | (0.465:0.49) | (0.278:0.38) | (0.57: 0.26 )

Для розрахунку і виявлення основних інтенсивних чинників, що впливають на економічне регіональне зростання в довгостроковій перспективі, було оцінено другу підгрупу моделей. Розрахунок кількісних параметрів базової моделі (10) та її модифікацій моделей (11)-(14) було проведено на квартальних даних в розрізі регіонів України за 1996-2006 роки. Як і для моделей першої підгрупи всі структурні фактори було згруповано в такі категорії: охорона здоров’я, освіта, захист прав власності, відкритість економіки, кредити, інфраструктура. Для проведення детального послідовного аналізу впливу факторів інтенсивності та структурних факторів на економічне зростання регіонів розрахунки проводились поетапно. На першому етапі оцінювались моделі (11)-(14) тільки з врахуванням факторів інтенсивності (U). Основні результати розрахунків наведено в табл. 3. Вони відображають ефект чинників інтенсивності на залишки Солоу. Відмітимо, що результати є консистентними для різних специфікацій, що дозволяє зробити висновок про важливість впливу інтенсивності на загальну продуктивність, виміряну залишками Солоу.

Таблиця 3

Результати розрахунків за моделями (11)-(13) (з врахуванням тільки факторів інтенсивності) |

Модель (11) | Модель(12) | Модель(13)

Коеф. | Станд. похибки | Коеф. | Станд.

похибки. | Коеф. | Станд.

похибки

GASOLINE

Споживання бензину | 0.0747 | 0.0282 | 0.1211 | 0.0267 | 0.0353 | 0.0176

COAL

Споживання вугілля | -0.0156 | 0.0076 | 0.0581 | 0.0210 | 0.0207 | 0.0192

GAS

Споживання газу | 0.2127 | 0.0213 | 0.0644 | 0.0581 | 0.0310 | 0.0425

DIESEL

Споживання дизельного пального | -0.0299 | 0.0245 | 0.0119 | 0.0230 | 0.0140 | 0.0127

UNEMPLOYMENT

Рівень зареєстрованого безробіття | -0.0498 | 0.0065 | -0.0077 | 0.0077 | 0.0033 | 0.0074

На останньому етапі було розраховану фінальну модель, що включала фактори всіх категорій, а також фактори інтенсивності. Результати розрахунків показали, що у відповідності до теоретичних припущень більша відкритість, розширення фінансових ринків, розвиток інфраструктури сприяють економічному зростанню. До значимих факторів регіонального економічного зростання можна віднести: реальний основний капітал, зайнятість, кількість загальноосвітніх навчальних закладів, середню заробітну плату, індекс споживчих цін тощо. Отримані результати також свідчать про те, що спостерігається значна різниця в інтенсивностях серед регіонів України, що збігається з реальністю (наприклад, інтенсивність підвищується в Східних регіонах України та спадає в Західних). Розроблені економетричні моделі лонгітюдних даних дозволяють проводити комплексне дослідження проблеми економічного зростання на рівні регіонів, виявляти найбільш ефективні інструменти, передбачувати тенденції різних індикаторів економічного зростання, своєчасно запобігати негативним змінам, аналізувати можливі наслідки прийняття управлінських рішень, програм соціального захисту тощо.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та вирішення наукового завдання щодо математичного моделювання регуляторного механізму фінансово-економічних процесів на мезорівні з метою стимулювання економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць з урахуванням їх особливостей та невизначеності зовнішнього середовища.

Проведене наукове дослідження дало змогу сформулювати такі висновки:

1. На основі наявних підходів до математичного моделювання регіональної фінансово-економічної політики обґрунтовано цілісну концепцію та запропоновано систему економіко-математичних моделей підтримки прийняття рішень з метою фінансового стимулювання збалансованого економічного розвитку регіонів з урахуванням їх неоднорідності. Досліджено місце та роль регулювання фінансово-економічних відносин у фінансовому забезпеченні соціальної та інноваційної складової розвитку регіональної економіки.

2. Кількісно оцінено вплив трансфертів на збільшення витрат місцевих бюджетів, що є важливою складовою перевірки ефективності фінансового вирівнювання за рахунок даного інструменту, оскільки дозволяє за допомогою математичного інструментарію виявити чи спростувати наявність ефекту внутрішньої реакції регіонів (“ефекту липучки”), який знижує значимість трансферту в системі регулювання фінансово-економічних регіональних відносин.

3. Проведені на основі розробленого оригінального комплексу динамічних моделей лонгітюдних даних та моделей корегування помилки розрахунки дозволили зробити висновок про відсутність “ефекту липучки” для економіки України, а, отже, вперше було підтверджено, що міжбюджетні трансферти є ефективним інструментом регулювання фінансової незалежності та фінансового вирівнювання адміністративно-територіальних одиниць.

4. Розроблені узагальнені принципи розподілу інвестиційних грантів згідно секторних пріоритетів, що враховують деталізовані потреби кожної адміністративно-територіальної одиниці та сприяють ефективному регулюванню регіонального розвитку. Основною перевагою запропонованого підходу є його адресна спрямованість на реалізацію державних пріоритетів, що, в свою чергу, стимулює підвищення відповідальності органів місцевої влади за вирішення регіональних проблем загальнодержавного значення та регулює диспропорції між регіонами України.

5. Для аналізу впливу інтенсивних факторів на економічне зростання та визначення найбільш ефективних шляхів стимулювання регіонального розвитку вперше для української економіки розроблено та оцінено моделі лонгітюдних даних із залежними змінними, що визначають фактор продуктивності та реальне зменшення витрат. Отримані результати свідчать про те, що спостерігається значне відхилення в інтенсивностях розвитку регіонів України, що відповідає реальності (наприклад, інтенсивність підвищується в Східних регіонах України та спадає в Західних). Проведені розрахунки дозволили кількісно оцінити ефект та підтвердити, що більша відкритість, розширення фінансових ринків, розвиток інфраструктури сприяють економічному зростанню регіонів.

6. Розроблена система математичних моделей та їх алгоритмічне та програмне забезпечення дозволяють уніфікувати процеси моніторингу фінансово-економічного стану регіонів, забезпечити об’єктивність прийняття рішень щодо розподілу трансфертів та інвестиційних грантів, розробити сценарії стимулювання економічного зростання регіонів та виявити ефективні інструменти регулювання фінансово-економічної регіональної політики.

7. Запропонована система математичних моделей створює основу для подальших досліджень щодо економіко-математичного моделювання у сфері регіонального фінансово-економічного регулювання, а також при визначенні напрямів державної регіональної політики.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Городніченко Ю.О., Токарчук Т.В. Розщеплення податків як складова підвищення ефективності регіональної політики // Наукові записки НаУКМА. Економічні науки, т. 19.- К.: Видавничій дім ”KM Академія”, 2001.- С.34-40. (0.6 д.а., особисто автору належить специфікація, оцінка та аналіз результатів за моделлю розщеплення податків, а також загальні висновки – 0.35 д.а.).

2. Шпортюк В.Г, Токарчук Т.В. Особливості фінансового вирівнювання регіонів України // Нац.ун-т ”Острозька Академія”. Наукові записки. Серія „Економіка”, вип.4. – Острог: Вид-во „Острозька Академія”, 2003.-С.28-37 (0.6 д.а., особисто автору концепція та основні підходи щодо моделювання фінансового вирівнювання, аналіз результатів та висновки - 0.4.д.а.).

3. Токарчук Т.В. Визначення депресивних регіонів України з врахуванням Європейського досвіду// Наукові записки НаУКМА. Економічні науки, т. 30.- К.: Видавничій дім ”KM Академія”, 2004.- С.70-77. (0.5 д.а)

4. Токарчук Т.В. Вплив трансфертів з державного бюджету на фіскальну поведінку місцевих урядів//Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит, №1(20).-Суми: Вид-во СНАУ, 2006.-С.94-98.(0.5 д.а)

5. Краснікова Л.І., Токарчук Т.В. Визначення ефекту впливу чинників економічного зростання на основі моделей лонгітюдних даних//Наукові праці НДФІ, К.: Вид-во НДФІ, 2006.-вип.4(37).- С.50-59 ( 0.6.д.а., особисто автору належать розроблені моделі, аналіз ендогенних індикаторів економічного зростання, розрахунки, аналіз результатів - 0.4 д.а.).

В інших наукових виданнях:

6. Шпортюк В.Г, Токарчук Т.В. Проблеми оптимальності регіонів України// Збірник матеріалів Всеукраїнської наук.-практ. конференції молодих вчених ”Економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень на сучасному етапі”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003.- С.164-165(0.15 д.а., особисто автору належить модель, розрахунки, аналіз результатів - 0.1 д.а.).

7. Токарчук Т.В. Кластерізація регіонів України//Теорія та практика економіки та підприємництва: Збірник матеріалів Всеукраїнської наук.-практ. конференції, Алушта, 2004.- С.103. ( 0.1 д.а.)

8. Токарчук Т.В. Розробка основних принципів надання інвестиційних грантів для регіонів України//Розвиток фінансової системи України в умовах ринкової трансформації: Збірник матеріалів ІІ Всеукраїнської наук.-практ. конференції вчених, викладачів та практичних робітників, Вінниця:”Ландо ЛТД”, 2004.-С.226-234. (0.5 д.а.)

9. Токарчук Т.В. Трансферти як інструмент бюджетної політики на регіональному рівні // Соціально-економічні