МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

КОЛІСНИК Марія Костянтинівна

УДК 658.1 + 658.5 + 338.8/.9

ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА І РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

ПРОМИСЛОВО-ФІНАНСОВИХ ГРУП

Спеціальність: 08.02.03 - Організація управління, планування та

регулювання економікою

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки, фінансів і обліку Державного університету "Львівська політехніка" Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - | кандидат економічних наук, доцент

АЛЄКСЄЄВ Ігор Валенти-но-виЧ,

Державний університет "Львівська політехніка",

завідувач кафедри економіки, фінансів і обліку

Офіційні опоненти : | доктор економічних наук, професор

ОМЕЛЬЯНОВИЧ ЛІДІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА, завідувач кафедри фінансів і банківської справи Донецького державного університету економіки і торгівлі (м. Донецьк);

кандидат економічних наук, доцент

КРАЙНИК ОЛЬГА ПЕТРІВНА,

завідувач кафедри економіки, фінансів та інформаційних технологій Львівської філії Української Академії Державного управління при Президентові України (м. Львів).

Провідна установа - | Одеський державний політехнічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра менеджменту (м. Одеса).

Захист відбудеться " 04 " квітня 2000 р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 у Державному університеті "Львівська політехніка" за адресою: 79013, м. Львів -13, вул. Ст. Бандери, 12, корп. 4, ауд. 406.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного університету "Львівська політехніка" за адресою: 79013, м. Львів -13, вул. Професорська, 1

Автореферат розісланий " 03 " березня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент |

Пащенко І.Н

.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах переходу до ринку одним з важливих заходів припинення спаду промислового виробництва, досягнення макроекономічної рівноваги та оздоровлення фінансової системи України є формування структур фінансово-промислової інтеграції. Створення і розвиток промислово-фінансових груп (ПФГ) в нашій країні актуалізує необхідність розробки принципів організації управління, планування та регулювання економіки як на мікрорівні, так і на макрорівні.

Проблеми створення, становлення та розвитку промислово-фінансових груп відображені в спеціальній економічній літературі. Сутність концепції економічної оцінки, основні питання теорії і практики управління, планування і регулювання діяльності підприємств різних форм власності висвітлені в наукових працях вітчизняних і зарубіжних вчених, зокрема в роботах Р. Акоффа, І. Алєксєєва, А. Амоші, М. Альберта, М. Баканова, Ю. Бажала, П. Бєлєнького, І. Бланка, Є. Бойка, В. Войцеховського, В. Геєця, М. Долішнього, А. Загороднього, М. Мескона, М. Козоріз, Д. Котца, О. Крайник, Є. Крикавського, О. Кузьміна, Л. Омельянович, Я. Плоткіна, Й. Петровича, Р. Пиндайка, Д. Рубінфельда, М. Скоромнюка, Б. Твісса, Дж. Харрінгтона, Д. Хаймана, Ф. Хедоурі, В. Шеремета, М. Чумаченка та інших.

Однак аналіз наукових публікацій свідчить, що проблемам економічної оцінки та регулювання діяльності об'єднань з різнорідними господарюючими суб'єктами приділено недостатньо уваги. Так, відсутні методика оцінки й аналізу діяльності ПФГ з урахуванням структури основних фондів суб'єктів ПФГ, методика визначення сумісності підприємств і організацій у складі ПФГ, методики формування фондів грошових коштів, пропозиції щодо побудови організаційних структур управління ПФГ та її суб'єктів, інформаційної системи управління ПФГ тощо. Необхідність вирішення проблем організаційно-економічного регулювання діяльності промислово-фінансових груп, з урахуванням особливостей становлення і розвитку в Україні ринкових відносин, визначає актуальність і своєчасність дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Ефективність організації управління, планування та регулювання економіки України, зокрема в системі ПФГ, базується на основі державних та регіональних планів і програм.

Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідних робіт кафедри економіки, фінансів і обліку Державного університету «Львівська політехніка» з наукового напряму «Проблеми фінансово-кредитного регулювання та аудиторського менеджменту процесів створення, становлення та розвитку промислово-фінансових груп в Україні», затвердженого науково-технічною радою ДУ «Львівська політехніка» (протокол №1 від 11.01.1995 р.), держбюджетної теми кафедри ДБ/100 ПФГ «Розробка фінансових та організаційних засад участі підприємств, кредитних і фінансових установ у діяльності промислово-фінансових груп», яка фінансується Міністерством освіти України і відповідає науковому напряму Координаційного плану №68 «Економічні проблеми розбудови державності України: важелі та стимули розвитку господарчих систем», затвердженого наказом Міносвіти України від 13 лютого 1997 р. №37.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних і методичних засад оцінки діяльності ПФГ та організаційно-економічного механізму регулювання їх діяльності.

Для реалізації поставленої мети визначені такі завдання:

-

- сформувати систему показників для оцінки діяльності ПФГ та її суб’єктів;

-

-

-

-

Предметом дослідження є процес формування методів економічної оцінки і регулювання діяльності промислово-фінансових груп.

Об'єктом дослідження виступають промислово-фінансові групи та їх суб'єкти.

Теоретичною і методологічною основою дослідження стали фундаментальні положення сучасного управління, регулювання, планування, відображені в роботах вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, закони України, Укази Президента України, постанови Верховної ради України, Кабінету Міністрів України, нормативні акти міністерств і відомств, статистичні довідники та бюлетені Державного комітету статистики, опубліковані в пресі дані про діяльність суб'єктів господарювання.

У роботі використані сучасні методи дослідження, зокрема методи економіко-математичного моделювання, факторного, порівняльного та системного аналізу, фінансового аналізу тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці наукових засад, теоретичних і методичних положень з організації управління, планування та регулювання діяльності ПФГ. Особисто автором отриманні такі наукові результати:

-

- розроблено метод оцінки й аналізу діяльності ПФГ на засадах вагових коефіцієнтів, які враховують структурні особливості основних виробничих фондів суб'єктів ПФГ за групами основних фондів, співвідношення середньорічної вартості основних фондів суб'єкта ПФГ до загальної вартості її основних фондів, що сприятиме ефективному плануванню і регулюванню в рамках ПФГ;

- побудовано варіант організаційної системи управління ПФГ, який базується на створенні структур організації управління наукою і технікою, виробництвом, збутом і зовнішньоторговельними операціями ПФГ та її суб’єктів, що забезпечуватиме організаційно-економічне регулювання діяльності промислово-фінансової групи;

- розроблено механізм фінансової взаємодії господарюючих суб'єктів ПФГ на основі внутрігрупового формування, розподілу і використання прибутку та амортизаційного фонду промислово-фінансової групи, що дозволить забезпечити ефективне її функціонування;

- запропоновано метод стимулювання працівників ПФГ шляхом розподілу частини чистого прибутку між членами трудового колективу з урахуванням річного розміру їх оплати праці та стажу роботи, який дозволить керівництву промислово-фінансової групи зберігати кваліфіковані кадри, підвищувати ефективність їх праці, а також залучати належний працівникам прибуток для розвитку ПФГ;

- розроблено методичні рекомендації з оцінки й аналізу діяльності промислово-фінансових груп, в основу яких покладено визначення сумісності суб'єктів ПФГ через середньоквадратичне відхилення рентабельності, що дозволять забезпечити стратегію розвитку ПФГ та її суб'єктів.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження полягає у розробці методів оцінки та аналізу діяльності ПФГ і формуванні на їх основі організаційно-економічного механізму регулювання діяльності промислово-фінансової групи. Застосування в системі ПФГ комплексу практичних рекомендацій позитивно вплине на процес організації управління, планування і регулювання економіки нашої країни та розвиток ПФГ в державі, прискорить темпи нарощування виробництва та збуту, підвищить ефективність діяльності промислово-фінансової групи та конкурентоздатність її на відкритому ринку.

Сформульовані в роботі пропозиції впроваджені на ДП "Львівприлад" (довідка №13/60 від 07.02.2000р.), АТ "Концерн-Електрон" (м. Львів) (довідка № 002/118 від 07.02.2000р.). Основні наукові результати використані в навчальних курсах "Фінанси", "Державні фінанси", "Організація міжнародних кредитно-розрахункових операцій в банку" при підготовці фахівців за напрямком "Економіка" факультету економіки та менеджменту Державного університету "Львівська політехніка" (довідка № 57 від 18.12.99 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї і положення, що є результатом особистої роботи дисертанта.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Державного університету "Львівська політехніка" у 1996-1999 рр.; Міжнародній науково-практичній конференції "Реформа фінансово-кредитної системи перехідної економіки: досвід, проблеми, перспективи" (м. Луцьк, 1997 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Методологія економіко-статистичного дослідження в умовах ринку" (м. Тернопіль, 1997 р.); 56-ій студентській науково-технічній конференції Державного університету "Львівська політехніка" "Проблеми розвитку фінансово-кредитної системи в Україні" (м. Львів, 1998 р.); науково-практичній конференції «Роль фінансово-кредитної системи у стимулюванні економічного зростання в Україні» (м. Луцьк, 1999 р.), а також - обговорювались і отримали позитивну оцінку на наукових семінарах кафедри економіки, фінансів і обліку Державного університету "Львівська політехніка" (1997-1999 р. р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладені в 10 наукових публікаціях (наукові статті, тези доповідей), загальним обсягом 3,7 д. а., з них особисто авторові належить 3,4 д. а.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів і висновків обсягом 182 сторінки друкованого тексту (7,5 авторських аркушів), крім того наведений список використаних літературних джерел з 205 найменувань. Робота містить 18 таблиць і 18 рисунків.

Основний змІст дисертацІйноЇ роботи

У першому розділі - «Промислово-фінансові групи та проблеми регулювання їх діяльності» - розкрито сутність ПФГ і необхідність регулювання їх діяльності, розглянуто економіко-правові засади діяльності українських промислово-фінансових груп, узагальнено досвід функціонування ПФГ. Визначено, що існуючі співвідношення між власними та залученими джерелами фінансування українських підприємств призводять до зростаючої залежності їх від фінансово-кредитних установ і ринку позичкових капіталів, сприяючи тісній інтеграції банківського та промислового капіталу і створенню таких об'єднань, як промислово-фінансові групи. У результаті їх функціонування на теренах України забезпечуватиметься перерозподіл фінансових ресурсів на користь перспективних галузей, що позитивно вплине на стабілізацію виробництва, покращення інвестиційного клімату, прискорення науково-технічного прогресу, фінансову стабілізацію підприємств, тобто на розвиток вітчизняної економіки, що зміцнить Українську державу.

Проведений аналіз економіко-правових засад діяльності промислово-фінансових груп дає підстави констатувати необхідність заміни вузького підходу законодавчих органів до побудови правової бази ПФГ на більш дієвий, що регламентував би сфери діяльності та основи побудови взаємовідносин як всередині самої групи, так і з зовнішніми учасниками економічних відносин.

Узагальнено світовий досвід функціонування найтиповіших моделей фінансово-промислових груп (ФПГ), зокрема високоінтегрованих американських ФПГ, японських сюданів, південнокорейських чеболей, фінансово-промислових об'єднань Німеччини та російських ФПГ, на основі чого сформульовані такі висновки: по-перше, економіку високорозвинутих країн творять великі сильно інтегровані фінансово-промислові групи; по-друге, ФПГ є універсальними, багатогалузевими комплексами, які включають до свого складу банки, торговельні фірми, страхові і трастові компанії, а також велику кількість виробничих підприємств, які представляють певний перелік галузей національного виробництва тієї чи іншої країни; по-третє, процес злиття банківського та промислового капіталу відбувся у всіх, без винятку, індустріально розвинутих країнах. В роботі запропоновані варіанти формування українських промислово-фінансових груп з виробництва електричної та теплової енергії, у галузі машинобудування та сільського господарства.

У розділі визначені проблеми та сформульовані напрями регулювання діяльності ПФГ, серед яких основне місце посідають державне регулювання (розв’язання проблем законодавчого забезпечення), організаційне регулювання (вирішення проблем внутрішнього регламентування діяльності ПФГ), економічне регулювання (методики оцінки і аналізу діяльності ПФГ та її суб’єктів; механізми внутрігрупової взаємодії), інформаційне регулювання (інформаційна база для проведення комплексного економічного аналізу).

У другому розділі - «Теоретичні та методичні засади оцінки діяльності промислово-фінансових груп» - формується система оціночних показників діяльності як окремого суб’єкта ПФГ, так і ПФГ в цілому; обгрунтовується прийнятність їх у традиційному вигляді та необхідність внесення певних змін у визначення показника рентабельності; розробляються методологічні і прикладні положення з інтегральної оцінки діяльності промислово-фінансових груп.

При виборі методу обрахування інтегрального показника рентабельності ПФГ використані методи з урахуванням середньоарифметичних значень рівнів прибутковості суб'єктів ПФГ і через відношення загального прибутку учасників ПФГ до суми їх середньорічних вартостей основних виробничих фондів. Підставляючи числові значення у формули для обрахунку за двома методами, доведено недоцільність використання способу розрахунку інтегрального показника рентабельності ПФГ за середньоарифметичним. Для оцінки і аналізу діяльності ПФГ доцільніше застосовувати метод обрахування показника рентабельності через співвідношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів.

Оцінка і аналіз діяльності ПФГ може здійснюватися різними способами з урахуванням додаткових аспектів, адже побудова такої групи передбачає неоднорідність учасників як за їх функціональним призначенням (промислові, транспортні, сільськогосподарські, посередницькі та інші підприємства, банківські установи, страхові компанії тощо), так і за структурою основних виробничих фондів, де можуть домінувати різні групи основних виробничих фондів.

Оскільки до складу ПФГ входять різнорідні суб'єкти господарювання, то оцінка і аналіз діяльності ПФГ можуть вимагати застосування коефіцієнтів вагомості за середньорічною вартістю основних виробничих фондів суб'єктів промислово-фінансових груп. Тому для аналізу впливу тієї чи іншої групи основних виробничих фондів на загальну рентабельність ПФГ доцільно ввести у формулу рентабельності коефіцієнти вагомості за групами основних фондів і-х суб'єктів ПФГ:

, (1)

де Прбі - балансовий прибуток і-го суб'єкта ПФГ, грн.; Фі - вартість основних фондів суб'єкта ПФГ, грн.; ік - коефіцієнти вагомості за к-ми групами основних фондів і-х суб'єктів ПФГ; n - кількість суб’єктів у складі ПФГ; к - групи основних фондів згідно з Державним класифікатором України "Класифікація основних фондів" ДК 013-97 від 01.01.98р.

Коефіцієнт вагомості за групами основних фондів суб'єктів ПФГ розраховуватиметься за формулою:

, (2)

де Фік - вартість основних фондів і-го суб'єкта ПФГ за відповідною групою, грн.

Для пошуку середніх значень коефіцієнтів вагомості за групами основних фондів суб'єктів ПФГ за галузями економіки використані статистичні дані (за 20-30 років) щодо структури основних фондів. Результати досліджень узагальнені у таблиці 1.

Таблиця 1

Середні коефіцієнти вагомості за групами основних фондів суб'єктів ПФГ

№ | Суб'єкти ПФГ різних галузей | Коефіцієнти вагомості за групами основних фондів

п/п | економіки | I | II | III

1. | Машинобудування | 0,4 | 0,15 | 0,45

2. | Хімічна промисловість | 0,7 | 0,2 | 0,1

3. | Транспорт | 0,4 | 0,5 | 0,1

4. | Сільське господарство | 0,2 | 0,2 | 0,6

5. | Банки | 0,6 | 0,3 | 0,1

6. | Страхові компанії | 0,6 | 0,3 | 0,1

Коефіцієнти вагомості суб'єктів ПФГ за групами основних фондів ік дають можливість оцінити вплив особливостей структури основних виробничих фондів на кінцевий показник рентабельності і-го суб'єкта ПФГ через врахування частки конкретної групи основних фондів, оскільки кожний суб'єкт має специфіку щодо цієї частки. Визначаючи інтегральний рівень рентабельності, а також враховуючи вплив на нього структури основних фондів через показник ік, можна досліджувати фактичний стан прибутковості, що складається у ПФГ в конкретний момент часу. На підставі такого аналізу можна запроваджувати програму вдосконалення складу ПФГ в розрізі структури основних виробничих фондів, що є типовою для кожного суб'єкта групи. Водночас необхідно враховувати зміни, що впливають на рівень рентабельності кожного суб'єкта ПФГ. Може складатися ситуація, коли всі зміни відбуватимуться нерівномірно, а тому виникатиме дисбаланс між підприємствами та установами ПФГ за сумами, що вносяться до загального прибутку ПФГ кожним суб'єктом. Для ліквідації дисбалансу можна скористатися показником середньоквадратичного відхилення. Співставляючи рівень рентабельності кожного суб'єкта ПФГ із середнім рівнем рентабельності, можна з'ясувати ступінь відхилення цього показника у групі, а тоді зробити висновок про стан прибутковості, який склався.

Сумісність суб'єктів у складі ПФГ можна визначити на засадах порівняння розрахункових та допустимих значень середньоквадратичного відхилення за рівнем рентабельності суб'єктів ПФГ. Так, розрахункове значення середньоквадратичного відхилення за показником рентабельності () визначатиметься за формулою:

, (3)

де Rі - рентабельність i-го суб’єкта в складі ПФГ; - середньоарифметичне значення рентабельності суб’єктів ПФГ; n - кількість суб’єктів у складі ПФГ; m - кількість значень відхилень рентабельності суб’єктів від середньоарифметичного значення рентабельності цих суб’єктів.

Допустиме значення середньоквадратичного відхилення за рівнем рентабельності () розраховуватиметься у такий спосіб:

, (4)

де ст. - середньоквадратичне відхилення рентабельності суб'єктів ПФГ за середньостатистичними даними. У свою чергу середньоквадратичне відхилення рентабельності суб'єктів ПФГ за середньостатистичними даними () дорівнюватиме:

, (5)

де Rіст. - середньостатистичне значення рентабельності i-го суб’єкта в складі ПФГ; - середньоарифметичне значення рентабельності суб’єктів ПФГ за середньостатистичними даними; і - кількість суб’єктів у складі ПФГ; n - кількість значень відхилень рентабельності суб’єктів від середньоарифметичного значення рентабельності цих суб’єктів.

Статистичні значення рентабельностей і-х суб'єктів ПФГ можуть розраховуватись за формулою:

, (6)

де t - кількість років, що прийняті при розрахунку.

Створення методичної бази забезпечення рівномірного розвитку ПФГ та її суб’єктів вимагає розробки методичних рекомендацій для оцінки їх діяльності на основі системи оціночних показників. Методичні рекомендації для оцінки діяльності виробничих підрозділів ПФГ включають аналіз витрат на виробництво та реалізацію продукції, робіт і послуг, аналіз ціноутворення продукції, аналіз фінансових результатів, аналіз показників стану та ефективності використання основних фондів, аналіз обігових коштів і трудових ресурсів. У рамках системи аналізу витрат на виробництво та реалізацію продукції оцінено витрати, що включаються до ціни одиниці продукції (проведено розрахунок витрат за елементами і статтями). Для аналізу ціноутворення в системі ПФГ у дисертації представлені структурно-логічні схеми формування цін на продукцію підприємства ПФГ. Проведений аналіз фінансово-економічних показників дає підстави стверджувати доцільність планування обсягів кінцевої продукції, собівартості одиниці продукції та ціни з урахуванням кількості продукції, яка випускається та реалізується зовнішньому середовищу, що позитивно вплине на формування централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів.

Дослідження в системі оцінки використання основних фондів базувалось на розгляді показника фондовіддачі, який дає можливість проаналізувати фактори впливу на використання основних виробничих фондів промислово-фінансовою групою в цілому і кожного суб’єкта ПФГ зокрема. Раціональна організація і ефективне використання обігових коштів є основою фінансової стійкості ПФГ та її суб’єктів в рамках регулювання економіки нашої країни, тому, аналізуючи діяльність виробничих підрозділів ПФГ, необхідно вивчати склад обігових коштів та порядок їх нормування. У системі планування діяльності ПФГ при аналізі ефективності використання трудового потенціалу необхідно якісно оцінювати трудові ресурси, визначати відповідність кількісного, структурного, кваліфікаційного та освітнього рівня працівників до сучасних виробничих вимог, стан та динаміку продуктивності праці, організацію та стимулювання праці, виявляючи резерви підвищення ефективності використання трудового потенціалу ПФГ.

Вирішення проблем інтеграції промислового і фінансового капіталів визначає необхідність аналізу діяльності кредитно-фінансових структур у складі промислово-фінансової групи. Методика оцінки діяльності банківського і страхового підрозділів ПФГ грунтується на методичних засадах аналізу за традиційними показниками. Запропоновані способи захисту та управління банківськими ризиками ПФГ позитивно вплинуть на процес регулювання промислово-фінансовою групою в цілому. Забезпечення ефективної системи управління, планування і регулювання діяльності ПФГ вимагає введення порядку та умов консолідації активів, тобто використання в роботі ПФГ консолідованих обліку, звітності та балансу.

У третьому розділі - «Організаційно-економічний механізм регулювання діяльності промислово-фінансових груп» - запропоновано модель комплексного економічного аналізу основних груп показників діяльності ПФГ, побудовані варіанти організаційної системи управління ПФГ та її суб'єктів, розроблено механізми фінансової взаємодії господарюючих суб'єктів ПФГ; запропоновано метод стимулювання працівників ПФГ шляхом розподілу частини чистого прибутку між членами трудового колективу, розроблені методичні рекомендації для оцінки й аналізу діяльності ПФГ з урахуванням вагових коефіцієнтів груп основних фондів суб'єктів ПФГ в результативності отримання прибутку, запропоновано метод визначення сумісності суб'єктів у складі ПФГ через середньоквадратичне відхилення рентабельності.

Інформаційне регулювання розвитку ПФГ та її суб’єктів забезпечуватиметься запропонованою моделлю комплексного економічного аналізу основних груп показників (рис. 1), яка враховує систему оціночних показників виробничих підрозділів та фінансово-кредитних установ ПФГ, фактори впливу на ці показники та забезпечення ефективного планування і управління в рамках промислово-фінансової групи. Для фінансово-економічного аналізу діяльності ПФГ та її суб’єктів у дисертації запропонована інформаційна база, яка дозволяє інтегрувати інформацію різних звітних джерел у процес управління системою ПФГ.

Рис. 1. Модель комплексного економічного аналізу основних груп показників діяльності ПФГ

Необхідність забезпечення процесу ефективного планування та регулювання діяльності промислово-фінансової групи вимагає побудови організаційної системи управління ПФГ. Завданням дослідження був пошук раціональних структур організації управління ПФГ та її суб’єктів, зокрема в системі організації управління наукою і технікою, виробництвом та збутом продукції ПФГ, а також дослідження організації суб’єктів ПФГ. Виходячи з цього в дисертації розглянуті особливості побудови взаємовідносин між вищою ланкою керівництва ПФГ (президентом) та її суб'єктами, відповідальності функціональних керівників ПФГ, а також досліджено вимоги і завдання щодо організації суб’єктів в рамках ПФГ. Це дозволило розробити проектні варіанти структур управління ПФГ через головне підприємство; виробничою сферою ПФГ, зокрема управління за виробами, стадіями виробництва, за критерієм розташування.

Ефективність використання системи оціночних показників визначається метою та результативністю обраної сукупності показників, зокрема амортизації та прибутку. Ці показники є відображенням джерел відтворення за рахунок сум відшкодування фізичного зносу та за рахунок новоутвореної вартості. У завдання дослідження входив пошук можливих напрямів розширення і оновлення виробничого потенціалу, насамперед основних виробничих фондів ПФГ.

Для забезпечення ефективного функціонування ПФГ в дисертації розроблено механізм фінансової взаємодії господарюючих суб'єктів ПФГ на основі внутрігрупового формування, розподілу і використання прибутку та амортизаційного фонду промислово-фінансової групи. Так, аналіз діючої методики формування амортизаційного фонду дозволяє не тільки стверджувати про необхідність надання самостійності підприємствам у призначенні способу амортизації, доводить певну недосконалість нового порядку амортизації основних виробничих фондів, але й вказує на обмеженість цього джерела фінансування програм розвитку підприємства. Такий висновок спонукає до пошуку інших фінансових джерел оновлення та розвитку усіх складових ПФГ. Одним із таких джерел може бути прибуток. Дослідження прибутку як основного джерела централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів визначили необхідність ефективного розподілу прибутку між різними напрямами його використання. Запропонований метод розподілу чистого прибутку між суб’єктами ПФГ за кількістю працівників дозволяє вирішити проблеми в системах розвитку промислово-фінансової групи та стимулювання працівників. Дисертантом обгрунтований метод стимулювання працівників ПФГ шляхом розподілу частини чистого прибутку між членами трудового колективу, враховуючи розмір оплати праці, отриманої кожним працівником за рік і стаж роботи у ПФГ. Цей метод грунтується на проведенні таких напрямів: облік стажу роботи за коефіцієнтами і балами; розрахунок частини чистого прибутку, що розподіляється на одну гривню оплати праці за групами; розрахунок розміру чистого прибутку, яка передається у власність кожному працівнику; вирахування процентів (дивідендів), виплачених працівникам за використання у господарському обороті, вкладених ними коштів (акції або частина прибутку, що розподіляється). Запропонований метод розподілу чистого прибутку, що передається у власність членам трудового колективу, заохочуватиме працівників покращувати результати діяльності підприємства, що сприятиме зростанню курсу акцій і може використовуватися у керівництві підприємств різних форм власності.

У дисертації вперше розроблені методичні рекомендації для оцінки і аналізу діяльності ПФГ, в основу яких покладено використання типових вагових коефіцієнтів за групами основних фондів суб'єктів ПФГ, за які можна прийняти середньогалузеві (табл. 1), а також визначення сумісності суб'єктів ПФГ з урахуванням середньоквадратичного відхилення рентабельності, що сприятимуть ефективному плануванню і регулюванню діяльності промислово-фінансової групи. В основу методики визначення сумісності суб'єктів у складі ПФГ через середньоквадратичне відхилення рентабельності покладено алгоритм, що представлений на рисунку 2.

Умовні позначення: Прі - балансовий прибуток і-го суб'єкта ПФГ; Фі - вартість основних фондів і-го суб'єкта ПФГ; Пріст. - середньостатистичне значення балансового прибутку і-го суб'єкта ПФГ; Фіст. - середньостатистичне значення вартості основних фондів і-го суб'єкта ПФГ; і - кількість суб'єктів промислово-фінансової групи; Rі - рентабельність і-х суб'єктів ПФГ; Rіст.- рентабельність і-х суб'єктів ПФГ за середньостатистичними даними; - середньоарифметичне значення рентабельності суб'єктів ПФГ; - середньоарифметичне значення рентабельності суб'єктів ПФГ за середньостатистичними даними; розр. - розрахункове середньоквадратичне відхилення рентабельності і-х суб'єктів ПФГ; ст. - середньоквадратичне відхилення рентабельності суб'єктів ПФГ за середньостатистичними даними; доп. - допустиме значення середньоквадратичного відхилення рентабельності суб'єктів ПФГ.

Рис. 2. Алгоритм визначення сумісності суб'єктів ПФГ через середньоквадратичне відхилення рентабельності

При аналізі отриманих значень можна зробити такі висновки: якщо розр. доп., тоді необхідно переглянути рівень рентабельності ПФГ в цілому, можливо й збільшити його, якщо розр. доп., тоді переглядаються найменші значення рентабельності суб'єктів ПФГ та оцінюється доцільність перебування того чи іншого підприємства у складі ПФГ, щоб зменшити значення середньоквадратичного відхилення.

Водночас запропонований механізм подолання недоліків, що викликані великим розмахом значень окремих показників, повинен містити економічні та організаційні заходи. До економічних заходів можуть бути віднесені:

·

· впровадження нових видів енергоносіїв, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, оновлення технології, що призводить до покращення використання обігових коштів;

· впровадження нових схем розрахунків, встановлення відносин з фінансово-кредитними установами, що дозволить покращити використання фінансових ресурсів;

· удосконалення форм та методів оплати праці.

До організаційних заходів можна віднести такі:

·

·

·

Запропонований організаційно-економічний механізм регулювання діяльності ПФГ, що грунтується на засадах організаційного, економічного, інформаційного, державного регулювання діяльності ПФГ, буде ефективним інструментом процесу організації управління, планування та регулювання економіки України.

Висновки

1.

Аналіз досвіду функціонування зарубіжних та вітчизняних промислово-фінансових груп дозволив оцінити національні економічні проблеми розвитку цих структур і водночас розробити проектні варіанти формування промислово-фінансових груп з виробництва електричної і теплової енергії, у галузях машинобудування та сільського господарства України, які можуть використовуватись науковцями в процесі теоретичних досліджень і фахівцями при організації промислово-фінансових груп.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

·

·

Список опублІкованих праць за темою дисертацІЇ

Публікації у фахових виданнях

1.

1.

1.

1.

1.

Додаткові публікації

1.

1.

1.

1.

1.

Анотація

Колісник М.К. Економічна оцінка і регулювання діяльності промислово-фінансових груп. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - Організація управління, планування та регулювання економіки. - Державний університет "Львівська політехніка", Львів, 2000.

Дисертацію присвячено питанням створення промислово-фінансових груп в Україні та вирішенню проблем економічної оцінки і регулювання їх діяльності. Автором запропоновано модель комплексного економічного аналізу основних груп показників ПФГ, що базується на оцінці діяльності виробничих підрозділів та фінансово-кредитних установ ПФГ; побудовані варіанти організаційної системи управління ПФГ та її суб'єктів; розроблено механізм фінансової взаємодії господарюючих суб'єктів ПФГ; запропоновано метод стимулювання працівників ПФГ через розподіл частини чистого прибутку між членами трудового колективу; розроблені методичні рекомендації з оцінки й аналізу діяльності ПФГ з урахуванням вагових коефіцієнтів за групами основних фондів суб'єктів ПФГ та визначення сумісності підприємств і організацій у складі ПФГ через середньоквадратичне відхилення рентабельності.

Ключові слова: промислово-фінансова група (ПФГ), регулювання, організація управління, планування, аналіз, оцінка.

Аннотация

Колесник М.К. Экономическая оценка и регулирование деятельности промышленно-финансовых групп. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - Организация управления, планирования и регулирования экономики. - Государственный университет "Львовская политехника ", Львов, 2000.

Диссертация посвящена вопросам создания промышленно-финансовых групп в Украине и решению проблем экономической оценки и регулирования их деятельности в системе организации управления, планирования и регулирования экономики. В первом разделе «Промышленно-финансовые группы и проблемы их регулирования» проведен анализ экономико-правовых аспектов деятельности украинских и межгосударственных ПФГ, который позволяет сделать выводы об узком подходе законодателя к построению правовой базы деятельности ПФГ. Исследован опыт эффективного функционирования зарубежных финансово-промышленных групп, с учетом которого предложены варианты формирования украинских ПФГ с производства электрической и тепловой энергии, в отрасли машиностроения и сельского хозяйства.

Во втором разделе «Теоретические и методические аспекты оценки деятельности промышленно-финансовых групп» сформированная система оценочных показателей деятельности позволит обеспечить проведение экономического анализа функционирования ПФГ. Результаты исследований рентабельности как обобщающего показателя деятельности ПФГ и их субъектов доказывают необходимость введения интегрального показателя рентабельности производства ПФГ. Предложена методика оценки совместимости субъектов в составе ПФГ с учетом среднеквадратического отклонения за уровнем рентабельности.

Создание методической базы для обеспечения равномерного развития ПФГ требовало разработки методов оценки их деятельности на основании системы оценочных показателей. Методика оценки деятельности производственных подразделений ПФГ включает анализ затрат на производство и реализацию продукции, работ и услуг, ценообразования продукции, финансовых результатов, показателей состояния и эффективности использования основных фондов, оборотных фондов, трудовых ресурсов. Исследования в системе эффективного функционирования ПФГ и их субъектов определили целесообразность планирования объемов конечной продукции, себестоимости единицы продукции и цены в зависимости от количества продукции, которая выпускается и реализуется внешней среде.

В третьем разделе «Организационно-экономический механизм регулирования промышленно-финансовыми группами» рассмотрены организационно-экономические аспекты регулирования деятельности ПФГ. Информационное регулирование развития ПФГ и их субъектов будет обеспечиваться с учетом предложенной информационной базы и модели комплексного экономического анализа основных групп показателей. Для обеспечения организационного регулирования ПФГ построены структуры организации управления производством, наукой и техникой, сбытом продукции, которые позволят решить проблемы внутреннего регулирования деятельности ПФГ. Эффективность использования системы оценочных показателей определяется целью и результативностью выбранных показателей (амортизации и прибыли). Исследования в рамках амортизационных отчислений позволили сделать выводы не только о необходимости предоставления предприятиям права самостоятельного определения сроков службы основных фондов, не только доводят несовершенство нового порядка начисления амортизации, но и показывают ограничение этого источника финансирования программ развития ПФГ. Предложен метод распределения чистой прибыли между субъектами ПФГ за количеством работающих и метод распределения чистой прибыли между работниками с учетом стажа работы и размера оплаты труда за год.

Разработанный организационно-экономический механизм регулирования деятельности ПФГ включает аспекты организационного, экономического, информационного и государственного регулирования деятельности ПФГ будет эффективным инструментом процесса организации управления, планирования и регулирования экономики Украины.

Ключевые слова: промышленно-финансовая группа (ПФГ), регулирование, организация управления, планирование, анализ, оценка.

Summary

Kolisnyk M. K. The economic evaluation and regulation of activity is industrially-financial groups. - Manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the Candidate of Economic Sciences on a speciality 08.02.03 - Organization of management, planning and regulation of economy. - State University Lviv Polytechnic, Lviv, 2000.

The dissertation is devoted to questions of creation is industrial - financial of groups in Ukraine and decision of problems of economic valuation and regulation of their activity. The author offers model of the complex economic analysis of main groups of parameters IFG, which base on