УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ВИНОГРАДУ І ВИНА “МАГАРАЧ”
АВІДЗБА
Анатолій Мканович
УДК 634.8:581.5"715"(477.75)
АГРОЕКОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ ЯК ОСНОВА СТРАТЕГІЇ ВІДРОДЖЕННЯ ВИНОГРАДАРСТВА КРИМУ
Спеціальність: 06.01.08 “Виноградарство”
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора сільськогосподарських наук
Ялта - 2000
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано за результатами досліджень, проведених протягом 1990-2000 р. у Міністерстві агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, Інституті винограду і вина “Магарач” Української академії аграрних наук, спеціалізованих садівницько-виноградарських агропромислових підприємствах ВО “Кримрадгоспвинпром”.
Науковий консультант: | Доктор сільськогосподарських наук, професор,
заслужений діяч науки України, академік Української академії аграрних наук
ДЖЕНЄЄВ Сергій Юрійович,
Інститут винограду і вина “Магарач” УААН.
Офіційні опоненти: |
Доктор сільськогосподарських наук, професор
ДИКАНЬ Олександр Павлович,
Кримський аграрний університет, Міністерство аграрної політики, завідувач кафедри виноградарства.
Доктор сільськогосподарських наук, старший
науковий співробітник
ЛЯННИЙ Олександр Дмитрович,
ІВіВ ім.Таїрова, УААН, заступник директора.
Доктор сільськогосподарських наук, професор
СЕРПУХОВІТІНА Ксенія Олексіївна,
Північно-Кавказький ЗНДІСіВ, РАСГН, завідувач відділу виноградарства.
Провідна організація: |
Національний науковий центр “Нікітський ботанічний сад” УААН.
Захист відбудеться 29 вересня 2000 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д53.365.023 в Інституті винограду і вина “Магарач” УААН, за адресою: 98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 31.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту винограду і вина “Магарач” за адресою: 98600, м. Ялта, вул. Кірова 31.
Автореферат дисертації розісланий 28 серпня 2000 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
доктор сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник Якушина Н.А.
Актуальність роботи і ступінь вивчення питання. В Автономній Республіці Крим існують давні традиції вирощування промислових виноградників, приготування високоякісних виноградних вин і виробництва свіжого винограду. У найсприятливіші роки ці галузі давали 50 % прибутків агропромислового комплексу Криму. Однак нині вони перебувають у глибокій економічній кризі, і тому перед ними стоїть цілий ряд проблем, що вимагають негайного вирішення: 1) стабілізація і вдосконалення системи розміщення і спеціалізації виноградних насаджень; 2) зниження енергомісткості процесів вирощування насаджень; 3) формування і реалізація ефективної інноваційної та інвестиційної політики; 4) інтеграція виноробів і виноградарів з метою нарощування виробництва високоякісної продукції. Незважаючи на кризу, Автономна Республіка Крим залишається провідним регіоном з виробництва кращої виноробної продукції України.
Роботи Акімцева В.В., Давітая Ф.Ф., Унгуряна П.Н., Благонравова П.П., Катар’яна Т.Г., Гавріїлова М.П., Годельмана Я.М., Попова А.Л., Негруля А.М., Голодриги П.Я., Мелконяна М.В., Фурси Д.І., Унгуряна В.Г., Бондаренка С.Г., Фрегоні М., Ханіна Я.Д., Цуцука В.О. і багатьох інших засвідчують, що найважливішими для стабілізації і забезпечення ефективності систем розміщення і ведення виноградних насаджень є природні абіотичні фактори. Важливу роль відіграють і біотичні фактори, що безпосередньо визначають продуктивність насаджень і якість одержаних урожаїв. Оскільки вплив багатьох факторів відбувається не відокремлено, а комплексно і різнобічно, вочевидь, для успішного ведення виноградарства завжди необхідні сприятливі їх поєднання.
Проте, у проаналізованих нами літературних джерелах відсутні досить чіткі рекомендації щодо спеціалізації виноградних насаджень різних районів Криму відповідно до властивих їм ресурсів ампелоекологічного середовища. Необхідність такої спеціалізації диктується не тільки потребами ринку винопродукції, але й набираючими сили процесами закріплення нових і вже існуючих виноградників за індивідуальними або колективними власниками, що й визначає актуальність проведених досліджень.
Зв’язок наукових досліджень за темою дисертації з науковими програмами, тематичними планами науково-дослідних робіт (НДР). Дослідження за темою дисертації виконували відповідно до науково-технічної програми наукового центру “Виноградарство і виноробство” 03.04.НВ/1.0-96 “Розробити комплексні системи виробництва і зберігання винограду і створити нові марки вин на основі інтенсивних сортів і гібридів сільськогосподарських культур”, затвердженої Президією УААН 22.10.1996 р.; тематичних планів НДР Інституту винограду і вина “Магарач” на 1998, 1999 і 2000 роки, з проблеми “Розробити ресурсозберігаючі технології обробки винограду для різних екологічних умов” (№ держреєстрації 019U010359).
Мета досліджень - обгрунтувати і розробити комплекс заходів щодо стабілізації, розвитку і підвищення ефективності виноградарства Автономної Республіки Крим на основі принципу його агроекологічної адаптації.
Завдання досліджень: а) оцінити стан і визначити перспективні напрями розвитку виноградарства Криму в умовах сучасного ринку; б) встановити вплив ампелоекологічних умов та сталих технологій вирощування насаджень на кількість, якість і напрями використання вирощених урожаїв; в) виявити зональні особливості і можливі перспективи розвитку ресурсозбереження у виноградарстві; г) оцінити нові селекційні сорти, що знижують енергомісткість застосовуваних технологій, і дати пропозиції щодо їх розміщення у Криму; д) розробити прогноз розвитку виноградарства АР Крим до 2015 р.
Наукова новизна. Уперше дано комплексну оцінку стану і визначено основні напрями розвитку виноградарства і виноробства Автономної Республіки Крим на найближчу перспективу. Розроблено багатомірні регресійні моделі, що описують зв’язок кількості, якості і напрямів використання урожаїв з конкретними ампелоекологічними ресурсами місцевості, сортами і технологіями ведення насаджень. Дано оцінку енергомісткості сталих технологій закладання і вирощування виноградних насаджень Криму, розроблено пропозиції щодо раціонального використання ампелоекологічних, технологічних і агробіологічних ресурсів. Розроблено пропозиції щодо розміщення і вирощування нових селекційних сортів в умовах АР Крим і дано рекомендації щодо формування спеціалізованих зон виробництва високоякісної виноградо-виноробної продукції АР Крим. Науково обгрунтовано прогноз розвитку виноградарства Автономної Республіки Крим до 2015 р.
Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень використані під час розробки “Програми розвитку виноградарства і виноробства Автономної Республіки Крим до 2015 року” відповідно до Постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим № 337 від 10 листопада 1998 р. Її виконання дозволить довести до 2015 р. урожайність виноградних насаджень до 60 ц/га, валовий збір винограду в АР Крим - не менш ніж до 310 тис.т, а прибуток у галузі - до 134 млн. гривень на рік. Рентабельність виноградарства може досягнути 80%. Розроблену методологію побудови багатомірних лінійних регресійних моделей можна використати на попередній стадії складання проектів розміщення і закладання виноградних насаджень, включаючи: прогнозування розміщення сортів і вибір технологій їх вирощування; оцінку очікуваної продуктивності рослин; визначення можливих напрямів використання урожаїв нових виноградників. Її можна використати для комплексної оцінки ефективності розміщення, що склалося.
Конкретна особиста участь автора полягала у підборі та аналізі літературних відомостей про систему розміщення і ведення виноградарства, що склалася у Криму, формулюванні концепції наукових досліджень за вибраною темою, плануванні і проведенні збору й аналізу експериментальних даних; формулюванні висновків і науково обгрунтованих пропозицій виробництву; здійсненні авторського нагляду за впровадженням результатів досліджень.
Випробування результатів досліджень. Основні результати досліджень автор доповідав на засіданнях лабораторії агротехніки відділу технології вирощування винограду, відділу економіки, на засіданнях секції вченої ради з виноградарства Інституту винограду і вина “Магарач” у 1998-2000 рр. Окремі результати досліджень наведено автором: на Всеукраїнській нараді з розвитку садівництва, виноградарства і виноробства (26.02.1999 р., радгосп-завод “Виноградний”, с. Кольчугино, Сімферопольського району АР Крим); на Міжнародній нараді з розвитку виноградарства і виноробства в Автономній Республіці Крим по лінії Держстандарту України (м. Ялта, ВАО “Масандра”, 26.10.1999 р.); на нараді, проведеній 10.10.1999 р. у радгоспі-заводі “Коктебель”; на нарадах у Міністерстві АВК Автономної Республіки Крим у 1998 і 1999 роках; на засіданнях постійної комісії з аграрних питань і продовольчого забезпечення населення при Верховній Раді АР Крим (1999 р.); на нараді у Національному інституті виноградарства і виноробства “Вієрул” Республіки Молдова (1999 р.); на Координаційних нарадах Наукового центру по виноградарству і виноробству УААН спільно з ГУ “Укрсадвинпром” (м. Ялта, 28.04.1999 р.); на Міжнародному колоквіумі з проблем розвитку виноградарства і виноробства Національного інституту винограду і вина Республіки Франція (1998 р.).
Публікації за темою досліджень. За матеріалами проведених досліджень опубліковано 24 наукові праці, у тому числі 1 монографія, 2 книги у співавторстві, 21 стаття.
Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 254 сторінках машинописного тексту, складається із введення, 4 розділів, висновків і рекомендацій виробництву, містить 53 таблиці, 7 рисунків, 6 додатків. Список проаналізованих і літературних джерел, що цитуються, включає 307 праць, у тому числі 14 іноземних авторів.
ЗМІСТ РОБОТИ
Огляд літератури. Для виконання досліджень потрібно було проаналізувати обширну наукову, довідкову та іншу літературу, присвячену досліджуваним питанням, у тому числі праці Акімцева В.В., Давітая Ф.Ф., Фрегоні М., Гавріїлова М.П., Годельмана Я.М., Негруля О.М., Голодриги П.Я., Болгарєва П.Т., Мелконяна М.В., Бондаренка С.Г., Скворцова О.П., Дженєєва С.Ю., Чернявського О.Ф., Фурси Д.І., Охременка М.С., Борисовського Н.Я., Лянного О.Д., Vignes D., Чичинадзе Ж.А., Williams C., Vignes D. та інших авторів. На підставі проведеного аналізу літератури визначено основні напрями, методичні та змістові елементи виконаних досліджень з визначення раціональних параметрів ампелоекологічного середовища, які забезпечують виробництво ринково значущої виноробної продукції, використання нових селекційних сортів, їх розміщення на території АР Крим, прогнозування розвитку виноградарства республіки у перспективі до 2015 р.
ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Генеральними об’єктами досліджень були виноградарство Автономної Республіки Крим та його ампелоекологічні ресурси, особливості розміщення, функціонального стану та ефективності ведення насаджень. Зокрема об’єктами досліджень були: виноградовиробні підприємства Криму, вирощувані у них насадження старих і виведених у селекційних установах України та інших країн нових сортів; сорти і клони винограду селекції ІВіВ “Магарач” та інших установ; урожаї дослідних рослин і насаджень; види продукції, одержаної з винограду; матеріальні, пально-енергетичні і трудові ресурси, що витрачаються для їх одержання. Функціональними об’єктами вивчення розміщення, стану та ефективності виробництва винограду і вина в Автономній Республіці Крим були дані річної звітності виноградо-виноробних підприємств, виробничих об’єднань “Кримрадгоспвинпром”, “Масандра”, АТ “Алькадар”, а також дані торгової статистики підприємств і об’єднань, що реалізують винопродукцію підприємств АР Крим.
Методичною основою досліджень були: а) системний аналіз структури розміщення виноградників Криму; б) аналіз продуктивності та ефективність вирощування виноградних насаджень; в) аналіз агробіологічних особливостей і продуктивності нових селекційних сортів винограду у польових умовах; г) математико-статистичний аналіз впливу ампелоекологічних і технологічних факторів на продуктивність рослин і насаджень, напрями використання урожаїв; д) енергетичний аналіз технологій та окремих прийомів їх ведення; е) динамічне прогнозування і програмування перспективного розвитку галузі з урахуванням впливу природних і антропогенних факторів.
Для детального вивчення впливу природних ампелоекологічних, біотичних і технологічних факторів на врожайність виноградників, якість одержаних урожаїв і напрями їх використання за період 1995-1999 рр., відібрали господарства-представники. У степовій частині Криму - колективне аграрно-промислове підприємство (КАПП) “Ізумрудний”, у передгірській частині - радгосп-завод “Заповітне”, у східному гірсько-долинно-приморському районі - радгосп-завод “Коктебель”, на Південному березі Криму – радгосп-завод “Тавріда”, у західному передгірсько-приморському районі - Агрофірма (АФ) “Золота балка”.
Системна оцінка стану, структури, продуктивність насаджень господарств-представників та ефективності ведення виноградарства виконана розрахунково-аналітичним методом за даними обліків і спостережень на існуючих виноградниках господарств-представників, даними річної звітності агрономічних служб підприємств.
Оцінку властивого господарствам та їхнім насадженням природного ампелоекологічного потенціалу провели відповідно до Рекомендацій 575/46.00334830.002-94 “Оптимізація розміщення виноградних насаджень у Криму” - ІВіВ “Магарач”, Ялта, 1993, для усіх ділянок плодоносних виноградних насаджень за показниками: місцезнаходження і загальна площа; сортова належність, вік, спосіб розміщення рослин, спосіб закладання і вирощування насаджень, врожайність, якість урожаїв і напрями їх використання за 1995-1999 рр.; рельєфні особливості денної поверхні ділянки, у тому числі: експозиція і крутизна схилу, абсолютні максимальні і мінімальні висоти ділянки над рівнем моря, наявність і напрям (азимут) долини, вододілу; грунтові умови - потенційна грунтова родючість, вміст карбонатів (загальний і активних), наявність та інтенсивність засолення, наявність скелета; географічне положення ділянок: найкоротша відстань до найближчої морської берегової лінії, відстань до найближчих внутрішніх водоймищ.
Рівень врожайності елементарних ділянок, якість урожаїв що надходять на переробку, і напрями їх використання визначали за матеріалами обліку надходження винограду на переробку, вироблення виноматеріалів, звітами винзаводів, що приймали виноград про сезони виноробства 1995-1999 рр., за формами 2,3,4,5 (66-тп).
Оцінювали напрями використання урожаїв за такою бальною шкалою: 1 - столові марочні вина; 2 - міцні марочні; 3 - десертні марочні; 4 - ігристі вина; 5 - столові ординарні вина; 6 - міцні ординарні вина; 7 - десертні ординарні; 8 - містелі; 9 - сокоматеріали; 10 - сульфосусло; 11 - коньячні виноматеріали; 12 - виноматеріали на спирт-сирець; 13 - свіжий виноград; 14 - виноград для зберігання у холодильнику.
Зібрані дані обробляли на ЕОМ з використанням типових прикладних програм “Coplot” у режимі “MULTIPLE REGGRESSION” для побудови математико-статистичних регресійних моделей, що відображають інтенсивність і напрям координованих зв’язків між ампелоекологічними параметрами ділянок, вирощуваними сортами, технологіями розміщення, закладання і ведення насаджень, з одного боку, їх врожайністю, якістю і напрямами використання урожаїв, з іншого. За нульову гіпотезу приймали відсутність достовірно значущих зв’язків між залежними і незалежними змінними.
Щільність зв’язків, що досліджуються, а також значущість одержаних рівнянь регресії оцінювали за коефіцієнтом множинної детермінації і фактичним значенням критерію Фішера (F-критерій) порівняно з теоретичним при заданому числі ступенів свободи. Істотність частинних коефіцієнтів регресії оцінювали за характерними для кожного з них частинними значеннями F-критерію при заданому числі ступенів свободи. Напрям впливу частинного незалежного фактора визначали за знаком при відповідному йому коефіцієнті регресії. Загальні характеристики розмірності розроблених моделей наведено у табл.1.
Оцінювали енергомісткість використовуваних технологій вирощування насаджень і тих, що проектуються, за методикою ІВіВ ім. В.Е.Таїрова (Одеса, 1993 р.). Агробіологічні властивості нових сортів вивчали у польових умовах за загальноприйнятими у селекції і сортознавстві методами. Оцінювали адаптивність сортів у промислових насадженнях за методом Є.Н.Губіна (1984).
Прогноз розвитку виноградарства Автономної Республіки Крим до 2015 р. опрацьовували згідно з методикою короткострокового прогнозування на основі математико-статистичного аналізу тимчасових рядів за Четиркіним Є.М. (1977), з використанням пакету типових прикладних програм “Coplot”, за даними річних звітів підприємств Держкомітету статистики Автономної Республіки Крим за формою 29-сг за 1949-1998 рр.
Таблиця 1
Характеристики моделей виноградарства основних
природно-виноградарських районів (ПВР) АР Крим
ПВР | Господарства - представники | Площа виноградників, га | Охоплено моделями елементарних ділянок, шт.
усього | у тому числі охоплено моделями
Південний берег Криму | “Тавріда” | 321,0 | 246,5 | 148
Західний передгірсько-приморський район | АФ “Золота балка” | 1506,0 | 1466,0 | 163
Гірсько-долинний приморський район | “Коктебель” | 1181,0 | 971,8 | 121
Центральний передгір-ський район | “Заповітне” | 953,0 | 944,7 | 49
Центральний і Присиваський степ | КАПП “Ізумрудний” | 878,0 | 871,6 | 55
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
1. Сучасний стан і основні напрями розвитку виробництва
винограду і вина Автономної Республіки Крим
Стан виноградарства АР Крим характеризується статистичними даними табл. 2 за 1985-1999 рр. як кризовий, оскільки до теперішнього часу в республіці більш ніж удвічі скоротилося виробництво винограду.
Згортання виноградарства пов’язане із загальним падінням випуску продукції виноробства АР Крим, який за 1985-1999 рр. скоротився більш ніж у 3,5 раза.
Неблагополучне становище підтверджується і розрахованими нами показниками економічної ефективності вирощування винограду в природно-виноградарських районах Криму (табл. 3).
Таблиця 2
Динаміка виробництва винограду і виноробної
продукції в АР Крим
Роки | Площа виноградників, тис. га | Валовий збір,
тис.т | Урожайність,
ц/га | Виробництво винопродукції, млн. дал
усього | у т.ч. плодоносна | вино | шампанське | коньяк
1985 | 78,3 | 44,7 | 168,1 | 35,1 | 8,8 | 0,40 | 0,20
1990 | 65,5 | 53,7 | 315,7 | 57,7 | 4,7 | 0,42 | 0,25
1995 | 55,9 | 49,9 | 116,2 | 23,2 | 4,2 | 0,17 | 0,10
1998 | 47,2 | 44,5 | 103,6 | 23,7 | 2,2 | 0,12 | 0,22
1999 | 45,2 | 42,5 | 72,5 | 16,9 | 2,2 | 0,15 | 0,14
1999, % до 1985 | 57,7 | 95,1 | 43,1 | 48,1 | 25,0 | 37,5 | 70,00
Таблиця 3
Ефективність виробництва винограду у ПВР АР Крим
за 1996-1999 рр.
ПВР | Площа виноградників, тис.га | Валовий збір, тис.т | Урожай-ність, ц/га | Затрати праці на 1ц, люд.-год | Рівень рентабельно-сті, %
усього | у т.ч. плодоносних
Степові | 16,9 | 15,9 | 22,0 | 11,0 | 32,4 | -
Передгірські | 22,9 | 20,7 | 60,0 | 29,0 | 10,0 | 7,1
У т.ч. Західний перед-гірсько-приморський | 16,8 | 14,9 | 50,8 | 34,1 | 8,2 | 8,8
Південний берег Криму | 0,9 | 0,8 | 2,1 | 26,4 | 34,1 | -
Гірсько-долинний | 0,6 | 0,6 | 15,8 | 27,6 | 14,5 | -
Гірсько-долинно-приморський | 3,6 | 3,3 | 13,9 | 41,8 | 14,8 | 9,3
Разом | 44,9 | 41,2 | 99,6 | 24,1 | 19,0 | -
Серед 12 ПВР АР Крим найбільші площі виноградників є у Західному передгірсько-приморському і степових ПВР півострова. У період, що аналізується, рентабельною галузь залишалася лише у Західному предгірсько-приморському і Гірсько-долинно-приморському ПВР, на частку яких припадало менше половини загальної площі насаджень і більше ніж 57% валового збору ягід. Існуючий у них рівень прибутковості галузі виявився явно недостатнім для нормального самофінансування і стійкого функціонування підприємств. Загалом в АР Крим виноградарство виявилося нерентабельним. Загальне число господарств, які виробляють виноград, у Криму скоротилося з 176 у 1990 р. до 159 у 1999 р.
Аналіз даних останнього перепису виноградників 1998 р. засвідчив, що у Криму за постійного скорочення площ, низького рівня продуктивності насаджень, високої собівартості урожаїв і відповідно високої собівартості виноматеріалів і кінцевої продукції, нарощуванню виробництва виноробної продукції перешкоджає незавершений сортовий склад насаджень (табл. 4).
Порівняно з попереднім переписом 1984 р. до 1998 р. серед білих технічних сортів скоротилася площа насаджень таких сортів, як Ркацителі, Рислінг рейнський, Фетяска біла, Трамінер рожевий, Піно білий, Піно сірий, Сільванер, які є кращими для одержання високоякісних виноматеріалів марочних столових та ігристих вин, але відрізняються нестійкими урожаями через невирішеність питань сортової агротехніки і раціонального розміщення насаджень відповідно до ампелоекологічних ресурсів територій. По таких сортах, як Аліготе, Совіньон зелений, Кокур білий, Мускат білий, Галан, Первісток Магарача та інші, при загальному скороченні площ, відбулося деяке збільшення їх частки в насадженнях. Двократне зростання площ сорту Шардоне можна вважати позитивним для розвитку сировинної бази виноробства ігристих вин, однак поки ще для нього також не розроблено необхідної сортової агротехніки відповідно до його біологічних особливостей та існуючих ампелоекологічних ресурсів ПВР.
Таблиця 4
Існуюча сортова структура виноградних насаджень
Автономної Республіки Крим
Технічні сорти | Столові і столово-технічні сорти
Групи сортів і найбільш поширені
сорти | площа, тис. га | частка, % | групи сортів і найбільш поширені
сорти | площа, тис. га | частка, %
Ранні | 1,4 | 4,5 | Ранні | 3,6 | 26,7
у т.ч. група Піно | 0,3 | 1,0 | у т.ч. Ранній
Магарача | 1,0 | 7,1
Середні | 11,2 | 36,4 | Середні | 5,7 | 42,2
у т.ч. Аліготе | 3,5 | 11,4 | у т.ч. Італія | 1,4 | 10,4
Пізні | 18,2 | 59,1 | Пізні | 4,2 | 31,1
у т.ч. Ркацителі | 13,5 | 43,7 | у т.ч. Молдова | 1,5 | 11,3
Каберне | 1,5 | 4,9
Усі сорти | 30,8 | 100,0 | Усі сорти | 13,5 | 100,0
Проведені нами розрахунки показали, що для задоволення тільки мінімальної потреби населення України у виноробній продукції і столовому винограді у Криму необхідно щороку виробляти близько 300 тис.т винограду, при врожайності насаджень не нижче 50 ц/га. Такий рівень виробництва можливий лише за раціонального використання ампелоекологічного потенціалу, застосування ресурсозберігаючих технологій, реконструкції частини старих і закладання нових виноградників сортами, що дають економію ресурсів.
2. Вплив агроекологічних факторів на продуктивність промислових виноградних насаджень і напрями використання урожаїв
Сорт, агроекологічне середовище і технологія вирощування рослин є найважливішими умовами для одержання стабільних урожаїв сільськогосподар-ських культур. Для виноградарства вони набувають особливого значення завдяки вирішальному загальновизнаному їх впливу на якість кінцевої продукції - вина, соку, столового винограду, ізюму, кишмишу та інших продуктів.
Вочевидь, для повноцінної оцінки впливу умов середовища насаджень на кількість, якість і напрями використання урожаїв необхідно одночасно враховувати безліч біологічних, технологічних та ампелоекологічних факторів. Додержуватися вищезазначеної вимоги дає можливість метод математико-статистичного моделювання у вигляді регресійних рівнянь, що відображають ступінь і напрям впливу багатьох факторів і кожного з них окремо з урахуванням дії інших.
Розроблені нами модельні рівняння зв’язку врожайності і концентрації цукру у соку ягід з ампелоекологічними ресурсами, параметрами потенційної продуктивності сортів та елементами технологій їх вирощування показані стовпцями коефіцієнтів регресії у табл.5. Установлено, що в обстежених нами господарствах-представниках найважливішими параметрами сучасних насаджень, координованими з величиною, якістю і напрямами використання урожаїв, що збираються з окремих дільниць, є просторові розміри останніх і характерні для них грунтові умови. Особливості рельєфу, у тому числі висота над рівнем моря, експозиція і крутизна схилів, мають хоча й істотний, але помітно менш координований (ніж у перших двох ознак) зв’язок із залежними змінними. У всіх випадках наявність сильних зв’язків доведено високими рівнями коефіцієнтів детермінації, що й зумовлює можливу спеціалізацію ділянок щодо отримання на них урожаїв для конкретних видів кінцевої продукції.
У табл. 6 як приклад наведено розраховані нами модельні параметри основних елементів агроекологічного і технологічного середовищ, забезпечуючі одержання виноробної продукції в умовах Південного берега Криму і Центрального передгірського ПВР Криму. Більш повні дані, щодо оцінки сили, значущості і напряму впливу вивчених факторів в інших ПВР Криму, є в дисертації і додатках до неї.
Модельні параметри ділянок означають, що виноград для марочних і ординарних столових вин можна вирощувати на висотах до 400 м над рівнем моря, при середніх і великих розмірах земельних наділів - до 8-20,5 га, на теплих і відносно похилих, до 8° схилах від південно-східної до південно-західної експозиції, при врожайності близько 46 ц/га. Необхідна площа живлення рослин -
4,5 м2.
В умовах Південного берега Криму виявлено трохи інший характер координованих зв’язків. Розмір ділянок, що забезпечує одержання виноробної продукції, тут значно менший (до 1,12 га), а найкращими схилами для марочних столових вин є південно-східні при крутизні схилу до 7°. Для забезпечення якості марочних вин потрібна значна віддаленість ділянок від берега моря.
На висотах 90-130 м у радгоспі-заводі “Заповітне” найбільш сприятливі умови для одержання виноматеріалів для ігристих вин. При цьому площа ділянок має бути близько 22 га. Меншу висоту (80-60 м) повинні мати ділянки площею близько 17,5 га, на яких вирощується виноград для коньячних виноматеріалів.
Практично усі види кріплених і десертних вин стабільно одержують на ділянках з південно-східною, або близькою до південної, експозиціях. Марочні міцні вина виробляють з винограду, вирощеного на висотах 90-210 м. Трохи нижче ( 80-110 м) вирощують виноград десертного напряму виноробства. Виноград для міцних ординарних вин може вирощуватись на ділянках з більш широким діапазоном висот - від 74 до 222 м над рівнем моря.
Віддаленість від моря у передгірському Криму впливає таким чином кращу міцну винопродукцію одержують на ділянках більш віддалених від моря.
Розраховані нами параметри рельєфу найбільш значущі у господарствах південного узбережжя і передгірських районів. У степовій рівнинній частині Криму вони вже не настільки важливі для формування їх спеціалізації, однак і там це необхідно враховувати при закладанні та експлуатації насаджень для виробництва марочної продукції.
Необхідно зазначити, що ампелоекологічні умови виноградників обстежених нами господарств суто специфічні і не носять універсального характеру. Одні й ті самі види товарної виноробної продукції, найменування яких в Україні досі не узгоджено з міжнародними вимогами їх контролю за місцем походження (наприклад, виноматеріал для міцного марочного вина “Портвейн білий кримський”), можна виробляти у багатьох господарствах, дуже різних за своїми ампелоекологічними умовами.
Загалом за результатами досліджень слід зробити висновок, що при формуванні системи виробництва винопродукції, що контролюється за походженням, необхідний ретельний облік ампелоекології ділянок і макроумов конкретної місцевості.
Встановлений нами вплив вищезгаданих факторів середовища на стан і продуктивність насаджень доцільно враховувати при проведенні грошової оцінки земель у ПВР.
Таблиця 5
Коефіцієнти рівнянь, що описують зв’язок урожайності та якості ягід
з факторами середовища і технології
Фактори, що впливають на продуктивність рослин | Р/з-д “Тавріда” | Р/з-д “Коктебель” | АФ “Золота балка” | Р/з-д “Заповітне” | КАПП “Ізумрудний”
урожайність,
ц/га | цукристість, г/100 см3 | урожайність,
ц/га | цукристість, г/100 см3 | урожайність, ц/га | цукристість, г/100 см3 | урожайність,
ц/га | цукристість, г/100 см3 | урожайність,
ц/га | цукристість, г/100 см3
Площа ділянки, га _ | ,808 | -0,126_ | ,649 | 0,089_ | ,664_ | ,040 | 0,188 | 0,004 | 0,213 | 0,038
Індекс родючості грунтів, % | 2,734 | 0,376_ | ,021 | 0,008 | 0,104 | 0,026 | 0,024 | 0,010——
Висота над рівнем моря, м _ | ,017 | -0,007 | 0,029 | 0,032 | -0,065 | -0,004 | 0 | 0——
Експозиція схилу, град. _ | ,016 | 0,001_ | ,021 | 0,001_ | ,016 | 0,0002_ | ,006 | 0,008 | 0,032 | 0,0001
Крутизна схилу, град._ | ,444 | 0,344 | 2,370 | 0,237_ | ,617_ | ,031 | 1,613_ | 0,501 | -4,599 | 2,987
Віддаленість від вод
(моря), км | 0,003 | -0,061_ | ,008 | -0,090——_ | ,458 | 0,048——
Індекс продуктивності сорту, г/пагін_ | ,019 | -0,015 | 0,045 | -0,013 | 0,037_ | ,023_ | ,011_ | ,021 | 0,055_ | ,004
Рік посадки | 0,011 | 0,012 | 0,356 | 0,261 | 0,689 | 0,291_ | ,277 | 0,160 | 0,470 | 0,066
Площа живлення куща, м2 | 1,230 | -0,171 | 1,453 | -0,658 | 2,509_ | ,723 | 0,560_ | ,040 | -0,300 | 0,608
Урожайність, ц/га — | 0,006—_ | ,040— | 0,010— | 0,001— | 0,001
Коефіцієнт
детермінації | 0,988 | 0,869 | 0,914 | 0,982 | 0,935 | 0,992 | 0,922 | 0,994 | 0,907 | 0,997
Таблиця 6
Параметри ампелоекологічного середовища і технології, що забезпечують одержання
виноробної продукції
Фактори–параметри
середовища і технологій | Столові марочні | Виноматеріали для ігристих вин | Столові ординарні | Коньячні виноматеріали | Міцні
марочні | Міцні
ординарні | Десертні марочні | Містелі
десертні ординарні | Виноматеріали на спирт-сирець | Свіжий виноград
Радгосп –завод “Тавріда”, 1995-1998 рр.
Площа насаджень, га | 1,12— | 1,87— | 1,50 | 1,64 | 1,53 | 1,54 | 2,52 | 1,97
Скелетність грунту, бал | 2,25— | 1,86— | 2,05 | 1,70 | 1,85 | 2,44 | 1,50 | 1,70
Висота ділянки над рівнем моря, м | 360— | 283,6— | 210,5 | 221,8 | 186 | 150,7 | 240,0 | 278,0
Експозиція схилу, град. | 135— | 135— | 136 | 157,5 | 174 | 140,6 | 142,5 | 141,0
Крутизна схилу, град. | 7,0— | 3,86— | 3,85 | 4,0 | 6,1 | 3,44 | 4,33 | 4,20
Віддаленість від моря, м | 2000— | 1389— | 1237 | 1461 | 719 | 847 | 1475 | 1380
Індекс продуктивності пагону, г | 79— | 134— | 125 | 210,5 | 174 | 190,0 | 226,7 | 227,4
Площа живлення, м2 | 4,5— | 5,25— | 4,6 | 4,77 | 4,73 | 4,22 | 5,00 | 4,58
Зрошення, % від загальної площі | 31,3— | 77,6— | 58,6 | 64,0 | 62,8 | 67,5 | 67,5 | 93,0
Урожайність, ц/га | 28,5— | 32,2— | 27,0 | 25,1 | 21,4 | 28,1 | 24,0 | 21,2
Цукристість, г/100см3 | 19,3— | 17,6— | 19,7 | 17,0 | 23,0 | 20,4 | 13,8 | 14,0
Радгосп–завод “Заповітне”, 1995-1999 рр.
Площа ділянки, га — | 22,4 | 20,5 | 17,5 | 19,9 | 21,3 | 4,1 | 10,7 | 22,8 | 5,8
Індекс родючості грунтів, %— | 79 | 80 | 78,5 | 70 | 75 | 80 | 70 | 72 | 73
Висота ділянки над рівнем моря, м — | 91,7 | 90,6 | 86,0 | 90,0 | 91,0 | 95,0 | 100,0 | 92,0 | 92,0
Експозиція схилу, град.— | 240 | 260 | 180 | 250 | 190 | 360 | 45 | 180 | 195
Крутизна схилу, град.— | 0,8 | 0,8 | 1,0 | 0,5 | 0,8 | 0,5 | 2,0 | 1,4 | 0,5
Віддаленість від моря, м — | 1,9 | 1,4 | 1,6 | 2,0 | 2,4 | 2,9 | 3,2 | 2,5 | 2,1
Індекс продуктивності пагону, г — | 193 | 209 | 209 | 100 | 170 | 233 | 228 | 244 | 246
Площа живлення куща, м2 — | 4,6 | 4,3 | 4,9 | 4,5 | 4,3 | 3,7 | 3,8 | 5,3 | 4,8
Урожайність, ц/га — | 25,5 | 24,8 | 31,9 | 21,2 | 28,7 | 16,9 | 26,0 | 15,2 | 10,0
Цукристість, г/100см3— | 18,1 | 17,1 | 16,0 | 19,0 | 15,4 | 22,0 | 18,4 | 13,5 | 13,6
3. Основні напрями зниження енергомісткості технологій
виноградарства Автономної Республіки Крим
Раціональне та економічно вигідне використання ампелоекологічних ресурсів неможливе без застосування ресурсозберігаючих технологій закладання і вирощування виноградних насаджень. Для знаходження основних напрямів і можливих резервів ресурсозбереження велике значення має аналіз енергомісткості існуючих технологій закладання і вирощування виноградних насаджень. У табл.7 дано оцінку енергомісткості окремих етапів фактичних технологій закладання насаджень, що склалися в АФ “Золота балка”.
Таблиця 7
Структура витрат енергоресурсів на закладання виноградника
в АФ “Золота балка” (МДж/га, у середньому за 1995-1998 рр.)
Етапи | Затрати живої праці | Затрати основних
та обігових коштів
усього | у тому числі | усього | у тому числі
механі-зованої | ручної | споруд, машин, механізмів | пально-мастильні матеріали
Підняття плантажу і са-діння насаджень | 32763 | 9541 | 23222 | 372021 | 51526 | 95251
Влаштування шпалери | 7199 | 3590 | 3609 | 45201 | 8217 | 17826
Догляд першого року | 13252 | 2107 | 11146 | 48056 | 6359 | 20126
другого року | 24949 | 2562 | 22387 | 66918 | 9418 | 23524
третього року | 12323 | 1248 | 11075 | 58345 | 4176 | 11372
четвертого року | 35885 | 3974 | 31911 | 66277 | 15976 | 32150
Разом на закладання | 126371 | 23022 | 103350 | 656817 | 95672 | 200259
Особливо енерговитратними є підняття плантажу і садіння, на які припадає до 26 % сукупних енерговитрат живої і механізованої праці, майже половина усіх ПММ і понад 56% усіх енерговитрат основних і обігових коштів. В умовах Криму з його бідними кам’янисто-глинистими грунтами плантажування не може бути замінене іншим, менш енергомістким способом підготовки їх до садіння. Значною енергомісткістю відрізняються етапи: догляд за виноградниками 2 року життя і влаштування шпалери, на які припадає майже 20 % сукупних енерговитрат на всю технологію закладання, і для яких зниження енергомісткості можна забезпечити за рахунок раціональних прийомів обробітку грунту, використання менш енергомістких шпалерних пристроїв. Істотно знизити енергомісткість може використання кореневласних саджанців при садінні та ліквідації розрідженості.
Найбільш енергомістким етапом є четвертий рік вегетації, що охоплює понад 28% усіх витрат сукупної енергії на закладання насаджень, догляд за рослинами і збирання першого економічно значущого урожаю. І на цьому етапі найбільший ефект можуть забезпечити стійкі сорти, здатні знизити енергомісткість робіт щодо захисту рослин, а також використання сортів, які мають стійкість до інших несприятливих факторів, наприклад, до засухи.
Отже, проведений аналіз свідчить, що основними факторами зниження енергомісткості закладання нових насаджень є: а) малоенергомісткий садивний матеріал; б) раціональні прийоми обробітку грунту; в) сорти, стійкі до несприятливих умов середовища. Важливу роль відіграє й механізація трудомістких прийомів догляду за рослинами, яка скорочує затрати живої праці.
Встановлений нами рівень енергомісткості закладання виноградника в АФ “Золота балка”, приблизно в 1,2 рази вище рівня, розрахованого Лянним А.Д і Шевченком І.В. (1994), Шевченком І.В. (2000) для степових рівнинних районів України. Однак найвищий рівень енергомісткості характерний для технологій створення насаджень Південного берега Криму, де рівень сукупних енерговитрат перевищує рівень для АФ “Золота балка” приблизно в 1,7-1,8 раза (табл.8).
Таблиця 8
Структура витрат енергоресурсів на закладання виноградника
у радгоспі-заводі “Тавріда” (МДж/га, у середньому за 1995-1998 рр.)
Етапи | Затрати живої праці | Затрати основних
та обігових коштів
усього | у тому числі | усього | у тому числі
механізо-ваної | ручної | споруд, машин, механізмів | пально-мастильні матеріали
Підняття плантажу і са-діння насаджень | 39316 | 11449 | 27866 | 469638 | 92747 | 171452
Влаштування шпалери | 8639 | 4308 | 4331 | 51362 | 14791 | 32087
Догляд першого року | 18553 | 2950 | 15604 | 71306 | 12082 | 38239
другого року | 37424 | 3843 | 33580 | 97144 | 17894 | 44696
третього року | 18485 | 1872 | 16613 | 80021 | 7517 | 20470
четвертого року | 46651 | 5166 | 41484 | 95299 | 28757 | 57870
Разом на закладання | 169068 | 29588 | 139478 | 864770 | 173788 | 364814
Для виноградарства Південного берега Криму найважливішими факторами зниження енергомісткості закладання насаджень є раціональні прийоми обробітку грунту перед садінням і використання садивного матеріалу сортів, стійких до засухи та оїдіуму.
Істотні резерви зниження енергомісткості виноградарства пов’язані із удосконаленням технології вирощування плодоносних виноградників Криму. Для визначення провідних напрямів ресурсозбереження на етапах вирощування плодоносних виноградників важливий аналіз організаційно-господарської структури існуючих насаджень. Для відпрацювання методології його проведення нами було відібрано радгосп-завод “Заповітне”. Для цього господарства характерний ряд ампелоекологічних і технологічних рис, схожих з такими у господарствах Західного передгірсько-приморського і Центрального степового ПРВ.
Оцінка співвідношення площ виноградних насаджень за віком і віковими групами показала, що за останні одинадцять років (табл.9) у середньому 72,5% площі займали виноградники найпродуктивнішого віку 5-15 років. Насадження старіші за 15 років становили 16,9% площі, і тому загалом виноградники господарства слід оцінити як цілком продуктивного віку, за середньої розрідженості близько 8% і урожайності близько 40 ц/га. Основною схемою розміщення рослин є 3 х 1,5 м для слабо- і середньорослих сортів і 3,5 х 1,5 для сильнорослих (площа живлення 4,5 м2 і більше). Разом такі виноградники складають близько 90% загальної площі. За термінами дозрівання найбільша частка належить пізнім сортам - 428 га, або 42% (Ркацителі, Каберне-Совіньон, Бастардо магарацький, Агадаї, Італія і Молдова та ін.), що створює пік напруженості при збиранні урожаю, який припадає часто на період з несприятливими погодними умовами, що призводить до низької якості продукції і значних втрат.
Таблиця 9
Комплексна оцінка стану насаджень радгоспу-заводу “Заповітне”
Елементи оцінки | Види і шкали оцінок | Питома вага показників, %
Вік насаджень | до 5 років | 10,6
5-15 років | 72,5
понад 15 років | 16,9
Розрідженість насаджень | середня розрідженість, % | 7,9
незайнята площа, га | 75,2
недобір урожаю, т | 280,2
Розподіл насаджень за площею питання рослин | до 4 м2 | 5,5
4-5 м2 | 45,0
5-6 м2 | 40,2
понад 6 м2 | 9,3
Сортова структура насаджень за строками дозрівання урожаю | дуже ранні | 7,8
ранні | 18,6
ранньо - середні | 19,9
середні | 11,2
пізні | 42,5
Сортова структура за напрямом використання урожаю | Столові сорти
споживання у свіжому вигляді | 10,9
тривале зберігання | 13,3
Технічні сорти
сухі вина | 45
міцні вина | 30,8
Сортова структура за стійкістю до несприятливих факторів середовища | Стійкість сорту, %
до морозу | 62,3
мільдью | 1,3
оїдіуму | 0,2
сірої гнилі | 10,7
філоксери | 1,3
Розподіл сортів за ступенем адаптивності |
