КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АНТОНЧЕНКО Тетяна Миколаївна

УДК 802.0-54-87.001.5

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ АКСІОЛОГІЧНИХ ЗМІН У СЕМАНТИЧНІЙ СТРУКТУРІ АМЕРИКАНІЗМІВ

Спеціальність 10.02.04. – германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ – 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі лексикології та стилістики англійської мови Київського державного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: | кандидат філологічних наук, доцент

Анікеєнко Ірина Григорівна,

Гуманітарний інститут Київського державного лінгвістичного університету,

кафедра ділової англійської мови,

завідувач

Офіційні опоненти: | доктор філологічних наук, професор,

Швачко Світлана Олексіївна,

Сумський державний університет,

кафедра перекладу,

завідувач

кандидат філологічних наук, доцент,

Діброва Наталія Володимирівна

інститут міжнародних відносин

Київського національного університету імені Тараса Шевченка,

кафедра іноземних мов,

доцент

Провідна установа: | Запорізький державний університет,

кафедра теорії англійської мови,

Міністерство освіти і науки України, м.Запоріжжя

Захист відбудеться “20” грудня 2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського державного лінгвістичного університету (03680 МСП, Київ-150, вул. Червоноармійська, 73)

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського державного лінгвістичного університету (03680 МСП, Київ-150, вул. Червоноармійська, 73)

Автореферат розісланий “20” листопада 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Калита А.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Сучасні геополітичні тенденції зближення світових культур та проблеми міжнаціонального спілкування зумовлюють пріоритетність проведення функціонально орієнтованих лінгвістичних досліджень, спрямованих на вивчення національно-культурної специфіки мовних явищ, зокрема тих процесів, що відбивають особливості сприйняття та мислення представників певних націй. Аксіологічна, тобто оцінно-емотивна, кваліфікація об’єктів є невід’ємною частиною людського сприйняття дійсності й викликає необхідність залучення великої кількості комунікативних засобів, перш за все, лексико-семантичних, для передачі аксіологічної інформації під час мовного спілкування. Аксіологічне смислоутворення є одним із різновидів семантичного розвитку лексичних одиниць, що має певні когнітивно-комунікативні підстави, структурні та прагматичні особливості, комплексний розгляд яких до цього часу залишався поза увагою лінгвістів.

Лінгвістичні праці останніх десятиріч з аксіологічної проблематики здебільшого спрямовані на вивчення структурно-функціональної природи оцінки та її ролі в мовній системі, мовних засобів її вираження, місця оцінки та її функції у структурі висловлення та цілого тексту, проявів емотивних параметрів аксіологічного значення, системотворчої ролі оцінки в різних парадигматичних угрупованнях слів, семантико-прагматичних особливостей реалізації аксіологічного значення. Дослідження змін аксіологічних компонентів слів почасти обмежувалися розглядом окремих напрямів оцінних переосмислень (Ф.С.Бацевич, Ю.А.Зацний, Н.В.Падич, А.Л.Пляц, В.Н.Цоллер, І.В.Чекулай, G.A.Kleparski), семантичних підстав цих переосмислень та структурно-семантичних зв’язків аксіологічно-модифікованих значень (О.М.Вольф, О.Є.Левинська й О.С.Снітко, М.В.Нікітін, В.М.Телія). У деяких працях було зроблено спроби опису мовних та мовленнєвих механізмів аксіологічного розвитку лексики (С.І.Оцалюк, В.М.Телія, А.М.Троцюк), виявлення типових номінативних та смислових угруповань аксіологічно модифікованих слів (В.І.Карасик, Л.М.Лещева, Ф.С.Бацевич, Т.А.Космеда).

Актуальність вивчення структурних, семантичних та прагматичних параметрів, когнітивних підстав аксіологічного динамізму лексики в національно-культурному спектрі зумовлена розвитком інтересу в сучасній лінгвістиці до проблем функціонування національних варіантів мов, країнознавчих аспектів їх лексики, особливостей аксіологічних картин світу різних лінгвокультур (О.Д.Васильєв, В.В.Воїнов, С.В.Добринін, Ю.А.Зацний, Р.Я.Кріцберг, М.М.Маковський, Л.Ф.Соловйова, О.Д.Швейцер, E.Chaika, B.Kachru, A.H.Markwardt, H.L.Menken, A.Wierzbicka та інш.). Цим пояснюється зроблена в дисертації спроба аналізу механізмів формування аксіологічного смислу, окреслення концептуально-семантичного та ономастичного просторів аксіологічних переосмислень, виявлення основних напрямів цих змін стосовно оцінної шкали та інших структурно-семантичних параметрів оцінки та емоцій, а також функціональних і прагматичних особливостей аксіологічних змін саме на матеріалі лексики американського варіанта сучасної англійської мови (AmE). Подібний підхід дозволяє розкрити специфіку національного аксіологічного світосприйняття американського соціуму на тлі основних напрямів лексико-семантичного розвитку AmE.

Актуальність обраної теми, таким чином, визначається загальною спрямованістю лінгвістичних досліджень на розгляд динамічних характеристик аксіологічних компонентів лексичних одиниць як смислотворчих елементів, які сприяють розвитку мови, відображають зміни у ціннісному ставленні мовного колективу до дійсності, а на рівні національних мов відтворюють особливості національного менталітету, аксіологічних картин світу різних лінгвокультур. Вивчення проблеми аксіологічного смислоутворення та варіювання неможливе без аналізу механізмів аксіологічної вторинної номінаціі (аксіологічної деривації) з точки зору ментальних процесів, що покладено в її основу, та структур людського знання, репрезентованих семантикою аксіологічно модифікованих лексичних одиниць.

Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України “Типологія та функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної та лексичної систем сучасних германських і романських мов: когнітивний, комунікативний та прагматичний аспекти”, що розробляється в Київському державному лінгвістичному університеті (тема затверджена вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол № 5 від 27 січня 1997 року).

Метою дослідження є встановлення особливостей аксіологічного розвитку регіонально маркованої лексики AmE шляхом визначення основних семантичних напрямів аксіологічних змін, виявлення лінгвокогнітивного механізму й концептуальних підстав, соціопрагматичної і культурологічної специфіки реалізації цих змін при вивченні взаємодії екстралінгвістичних та лінгвістичних чинників у семантичній структурі аксіологічно модифікованих американізмів.

Мета дослідження зумовила необхідність виконання низки конкретних завдань, а саме:

·

·

·

·

·

·

·

·

Об’єктом дослідження є локально марковані одиниці AmE (американізми) різної частиномовної належності, семантична структура яких містить аксіологічне значення, що виникло внаслідок семантичної деривації або варіативності.

Предметом дослідження стали зміни аксіологічного значення в семантичній структурі американізмів, а саме їх основні, типові для американської мовної спільноти тенденції у спектрі структурно-семантичних і функціонально-прагматичних характеристик, когнітивного розвитку й концептуальних підстав.

У залежності від конкретних завдань дослідження в роботі використовувались методи: компонентного, логіко-семантичного аналізів (для аналізу семантичної структури досліджуваних американізмів), концептуального аналізу (для визначення найбільш типових концептуальних угруповань аксіологічно модифікованих американізмів), контекстуального (для виявлення типових контекстів вживання аксіологічних дериватів-американізмів та впливу контекстуального оточення на аксіологічні зрощення в семантиці досліджуваних лексем), лінгвопрагматичного аналізу з урахуванням моделі соціальної диференціації мови (для виявлення відповідних сфер вживання аксіологічних дериватів і найбільш типових тенденцій аксіологічних змін стосовно соціальної структури суспільства).

Матеріал дослідження становлять 1126 аксіологічно маркованих американізмів, виділених під час суцільної вибірки із авторитетних лексикографічних джерел, а також іноваційні лексеми та ЛСВ слів, виявлені нами під час аналізу художніх та публіцистичних текстів загальним обсягом більше 10 тисяч сторінок.

Наукова новизна роботи полягає в інтегративному підході до дослідження аксіологічних компонентів американізмів, у виявленні взаємодії концептуальної й аксіологічної картин світу, у відтворенні цієї взаємодії у вторинній мовній картині світу американського соціуму. Вперше запропонована лінгвокогнітивна модель механізму аксіологічних змін у лексиці, здійснено багатоаспектне дослідження процесів аксіологічних переосмислень у семантичній структурі лексем, тобто аналіз семасіологічного, концептуального, прагматичного, стилістичного, соціолінгвістичного та культурологічного аспектів, а також тезаурусних параметрів цих змін.

Теоретичне значення роботи полягає в розкритті системних особливостей аксіологічних модифікацій локально маркованих номінацій. Отримані результати дозволяють визначити аксіологічний потенціал словозначень американізмів, глибше зрозуміти механізм оцінно-емотивного смислоутворення в процесі пізнання дійсності, виявити його когнітивні підстави, найбільш типові номінативні засоби й концептуальні сфери дії аксіологічних переосмислень з можливим прогнозуванням їх напрямів та тенденцій, з’ясувати комунікативно-прагматичні умови їх реалізації та співвіднесеність цих змін з параметрами соціальної структури американського суспільства, з особливостями аксіологічних картин світу різних соціокультур.

Практичне значення даного дослідження визначається тим, що виділений пласт аксіологічно маркованої лексики та представлення широкого контексту її вживання можуть слугувати основою для створення першого вітчизняного англо-українського аксіологічного словника американізмів, а результати та основні положення роботи можуть бути використані в теоретичному курсі загального мовознавства, лексикології та стилістики, лінгвокраїнознавства, на семінарських заняттях у розділах “Аксіологічні аспекти мови та мовлення”, “Когнітивні аспекти семантичної деривації”, “Семантика та прагматика неологізмів”, “Регіональні варіанти англійської мови”, “Стилістична класифікація та соціальна диференціація лексики англійської мови”.

Апробація роботи здійснювалась на наукових конференціях: “English in the 21-st Century Ukraine” – 4-й щорічній конференції IATEFL в Україні (Харків, 1997),“The Art and Science of TESOL” – 2-й національній конференції TESOL в Україні (Вінниця, 1997), 4-й національній конференції TESOL в Україні (Хмельницький, 1999), на науково-практичній конференції викладачів факультету англійської мови Сумського державного педінституту ім. А.С.Макаренка (1997 р.). Основні результати дисертаційного дослідження були висвітлені в п’яти статтях, розміщених у фахових збірниках наукових праць, та трьох тезах конференцій.

Структура роботи. Дисертація загальним обсягом 229 сторінок, з яких 194 – це основний текст, складається із вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури (29 сторінок), джерел ілюстративного матеріалу (2 сторінки) та додатка (4 сторінки).

У вступі викладаються мета та завдання роботи, обґрунтовуються її актуальність та новизна, теоретична та практична цінність, характеризуються методи дослідження та фактичний матеріал, формулюються основні положення, які виносяться на захист.

У першому розділі висвітлюються наявні підходи до аксіологічної проблематики та рівень розробки питань у її дослідженні, розглядаються структурно-семантичні аспекти та фактори аксіологічних змін, виділяються їх напрями й типи, а також основні тенденції цих змін на сучасному етапі розвитку американського суспільства.

У другому розділі описується лінгвокогнітивний механізм процесів аксіологічної деривації й аксіологічного варіювання лексики, виявляються найбільш типові засоби вторинної аксіологічної номінації та концептуальні сфери дії аксіологічних модифікацій.

Третій розділ націлений на розкриття функціональних чинників і особливостей реалізації аксіологічних переосмислень у мовленні. В цьому розділі також розглядаються функціонально-стилістичні та прагматичні параметри аксіологічно модифікованих американізмів, виявляються основні соціопрагматичні тенденції аксіологічних змін.

У загальних висновках проводиться узагальнення основних результатів дослідження та намічаються перспективи подальших наукових розробок.

Список використаних джерел містить 301 найменування робіт вітчизняних та зарубіжних авторів, включаючи використані лексикографічні джерела. Перелік джерел ілюстративного матеріалу складається з 30 найменувань художніх творів американських та британських авторів та 11 найменувань періодичних видань США.

Публікації. Результати дослідження відображені в п’яти статтях та трьох тезах наукових конференцій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Структурно-семантичні аспекти аксіологічних змін лексики в американському варіанті англійської мови

Аксіологічні зміни в семантичній структурі лексем постають як кількісно-якісні модифікації аксіологічного значення, складна природа та багатоплановість котрих зумовили необхідність розгляду їх основних тенденцій як певних структурно-семантичних, лінгвокогнітивних, функціональних та соціопрагматичних аспектів їх розвитку. Наше дослідження базується на таксономії аксіологічних значень за характером підстав оцінки, запропонованій Н.Д.Арутюновою. Однак, ми вважали за доцільне ввести додатково фізіологічний, сексуальний, ідеологічний, правовий та соціальний типи оцінки, оскільки вони становлять вторинне аксіологічне значення багатьох досліджуваних американізмів.

Дослідження функціонування аксіологічно модифікованих лексем в AmE показало, що аксіологічне значення постає диференціюючим ідіоетнічним елементом лексико-семантичного плану у визначенні регіональної варіативності англійської мови, відображаючи ідіоетнічний характер світогляду, систематизації інформації, проведеної через аксіологічний фільтр свідомості та через емоційно-чуттєве сприйняття. Диференціююча роль аксіологічного значення простежується в семантичній структурі слава bomb: bomb “бомба” > 1) BrE “успіх, шалений успіх (особливо стосовно вистави чи концерту)”; 2) AmE “невдача, провал”, (спочатку воно вживалося стосовно театральних вистав і кінопоказів, а згодом відносно будь-якої діяльності або події). Наведений приклад відтворює протиставлення ціннісних призм світобачення американського та британського соціумів на лексико-семантичному рівні. В той же час у рамках взаємодії національних культур та мовного експансіонізму AmE американізми з аксіологічними значеннями відіграють роль носія американських цінностей, впливового засобу пропаганди американського способу життя, сприяючи у такий спосіб глобальній асиміляції культур та американізації ціннісних орієнтирів інших націй світового товариства

Ми виходили з теоретичного положення про те, що оцінка та емоція як смислоутворюючі компоненти стимулюють процеси породження лексичних одиниць і розвиток їх семантичної структури при лексико-семантичному й контекстуальному варіюванні значення. З цього виходить, що аксіологічні зміни можуть бути узуальними або оказіональними. Домінуючим каузатором аксіологічних змін є екстралінгвістичні чинники, хоча не виключається вплив мовних факторів: аналогії, контексту, необхідності поповнення експресивних засобів та деяких інших. Вивчення структурних і семантичних аспектів аксіологічного розвитку лексем у AmE показало, що типовими напрямами аксіологічних змін є :

·

·

·

Результати дослідження американізмів із вторинними значеннями демонструють переважання пейоративів (особливо іменників) серед аксіологічних дериватів AmE: 698 пейоративних словозначень на відміну від 323 амеліоративних (загальна кількість словозначень відібраних американізмів - 1162 одиниці). Близько 54 значень із загальної кількості вибраних аксіологічних дериватів амбівалентні, їх полюс оцінності виявляється лише в контексті. Аналіз чинників переважаючого індукування негативної оцінки, яка досить часто має антропоцентричну природу, дозволив зробити висновок про те, що подібна тенденція зумовлена негативною спрямованістю людської свідомості в характеристиці оточуючої дійсності, особливо проявів суспільного життя, а також дискретним характером негативних емоцій при оцінюванні властивостей та дій об’єкта.

Цікаво, що новітні енантіосемічні семантичні процеси в американському просторіччі привели до досить великої поширеності меліоративної реверсії аксіологічного знаку: 78,4% від загальної кількості узуальних енантіосемічних словозначень зібраних під час суцільної вибірки американізмів (69 від 88 одиниць).

Аксіологічні зміни мають розгалужений та багатоступеневий характер, що викликано складністю структури аксіологічної оцінки, різноманітністю її концептуальних підстав та можливістю кількісно-якісних змін даної ознаки. Так, аксіологічні переосмислення, окрім полюсно-знакового, напрямового, можуть мати аспектно-видовий характер і градуальний - при інтенсифікації або деінтенсифікації аксіологічного значення. Слід зазначити, що для AmE більш характерна інтенсифікація пейоративної оцінки: dufus - AmE “дивак, ексцентрична людина” > “дурень або незграба”; klutz - AmE [Slang] “незграба” > “бовдур, дурень”. У деяких випадках можна спостерігати і протилежний інтенсифікації процес. Так, деінтенсифікація пейоративного значення, тобто часткова нейтралізація, відбулася в семантиці часткового американізму flunky “презирл. ліврейний лакей” > “підлабузник, підлесник, низькопоклонник” > AmE “робітник без кваліфікації, що виконує незначну або будь-яку “чорну” роботу”.

Оскільки оцінка має складну структуру, може бути багатоаспектною, характеризувати об’єкт за різними підставами, супроводжувати різні емоційні прояви та ставлення, то й аксіологічні переосмислення можуть мати не лише полюсно-знаковий, напрямовий характер. Прикладом аспектно-видових змін при збереженні позитивного полюсу оцінки є американізми-полісеманти eye–popper (лексичний американізм) та noble (семантичний американізм). Внаслідок аксіологічного переосмислення вихідне значення втрачає інтелектуальну або загальну оцінку (eye–popper – n “something astonishing”) та соціальну (noble– n “a person having hereditary rank or title; nobleman; peer”). В контексті позитивна оцінка конкретизується й переходить до розряду естетичної (eye–popper – n “a very good-looking woman or girl”) та соціально-правової (noble – n AmE [Old Slang] “the head of a gang of strikebreakers”). У переважній більшості подібні оцінні переосмислення відбуваються на основі емотивної симіляції між попереднім (вихідним) та новим аксіологічними значеннями.

Явище аксіологічних змін є одним із проявів загальних семантичних змін, окремим випадком вторинної номінації – використання наявних у мові лексичних засобів для номінації якісно іншого поняття. Розгляд лінгвістичного механізму, номінативних засобів та концептуальних підстав аксіологічних модифікацій потребував застосування когнітивної перспективи дослідження.

Розділ 2. Лінгвокогнітивні аспекти аксіологічних модифікацій американізмів

Когнітивний підхід до вивчення механізму змін аксіологічного значення дозволив розглядати ці зміни як послідовність когнітивних операцій концептуалізації знань із когнітивної та афективної площин, тобто з ономасіологічної перспективи (див. Рис. 2.1.1.). Аксіологічні зміни аналізуються як когнітивно-афективні перетворення в семантичній структурі повнозначних слів, особливий вид семантичної деривації та контекстуальної варіативності словозначень.

Механізм аксіологічної деривації полягає в реалізації оцінно-емотивного смислоутворення під час когнітивної обробки аксіологічно осмисленої інформації. Цей процес відбувається при взаємодії суб’єкта з об’єктом номінації в умовах певної комунікативної ситуації. Інформація про об’єкт спочатку надходить в мислення певним каналом сприйняття як відображення у свідомості через різні відчуття, що властиві людині, або через діяльність людини з об’єктами. Проведена через аксіологічний фільтр свідомості (когнітивне та афективне оцінювання) інформація є проекцією з реального світу на світ концептів і містить сукупність усіх суттєвих ознак об’єкта, частина яких входить до ядра когнітивної структури як найбільш прототипова, а інша частина складає периферію структури концепту. Таким чином відбувається концептуалізація та категоризація концепту–реципієнта. Утворення неосеманта та його вербалізація передбачають пошук у концептуальній системі асоціативно чи імплікаційно пов’язаних із ним концептів, образів, понять, уявлень, певних схем дій та поведінки, які могли б стати своєрідним концептом-донором для новоутвореного поняття, підводячи це поняття під свою знакову форму.

Пошук можливих концептів-донорів відбувається в межах широкої інформативної бази (ментального лексикону та фонових знань). Так, з ерою золотої лихоманки та з загальною ціннісною орієнтацією на збагачення, швидке зростання прибутків пов’язані американізми bonanza “багатий рудний карман”, strike it rich “натрапити на жилу”, pay dirt “вигідне для розробки родовище”. Внаслідок аксіологічної вторинної номінації вони набули відповідно bonanza – метонімічного амеліоративного значення, “вигідне підприємство, прибуткова справа, “золоте дно””, strike it rich - метафоричного амеліоративного значення “досягти упіху, збагатіти” та pay dirt - метафоричного амеліоративного значення “прибуток, вдалий результат, успіх”.

Взаємодія гештальт-структур вихідного концепту-реципієнта та концепту-донора в межах гомогенної чи гетерогенної концептосфер при когнітивній обробці актуалізованих інгерентних та адгерентних ознак з одночасною модифікацією аксіологічних компонетів спричинює різні типи семантичних змін, що приводять до утворення аксіологічно переосмисленого неосеманта: семантичні зрушення (bozo - AmE сленг “парубок, хлопець”> “бовдур, нікчема” - пейорація), семантичні перенесення (метафоричне – cherry “вишневий” > AmE “новенький, свіжий, привабливий” - амеліорація; метонімічне – gun “рушниця” > AmE “найманий вбивця” - пейорація) або семантичні зміщення (hard-nosed “занадто впертий, непереконливий” > AmE розм. “ практичний, розумний” – енантіосемія).

Аксіологічні стратегії мовця визначають тип аксіологічного значення, його локалізацію в межах новоутвореного концепту та можливість варіювання аксіологічного знака за певних контекстуальних умов. Закріплення аксіологічного неосеманта в мовній системі передбачає декілька стадій його апробації та комунікативно-прагматичної актуалізації мовним колективом.

Асоціативний характер деривативної взаємодії концептів у процесі аксіологічної вторинної номінації дав можливість виділити в нашій роботі угруповання найменувань-донорів як певні асоціативно-тематичні поля, що поєднують слова різної частиномовної належності при спільності їх тематичних (семантичних) ознак. У процесах аксіологічної вторинної номінації в американському варіанті англійської мови були використані слова з різних асоціативно-тематичних полів: “людина та суспільство”, “тварини”, “рослини”, “явища природи”, “артефакти”, “властивості”, “нежива природа” тощо.

Високий ступінь аксіологічного динамізму властивий в американському варіанті найменуванням, що відносяться до антропосфери, характеризуючи людину за діяльністю, соціальним статусом, особливостями характеру та поведінки тощо. У групі аксіологічно переосмислених антропонімів-американізмів найбільш поширеними є випадки вторинної аксіологічної номінації слів, що визначають професійний статус та рід занять людини (climber “альпініст” AmE “кар’єрист”, operator “оператор” AmE “махінатор, пройдисвіт, ловкач”), звання та соціальний статус людини (особливо модель аксіологічних змін “високе звання або високий соціальний статус меліоративний / позитивнооцінний термін”), діяльність взагалі (особливо моделі “сильний, міцний удар щось чудове, надзвичайне, приємне, першокласне”, “сильний міцний удар неймовірний, несподіваний успіх”, “легкий лункий удар, ляскання різка критика, емоційна нестриманість, сварка, лайка” та інш.), рух у просторі, поведінкові та характерологічні ознаки людини тощо.

Процес аксіологічних переосмислень від власних імен – антономасія – став в AmE ефективним засобом передачі емоційного ставлення суб’єкта мовлення через додаткові аксіологічні значення, пов’язані з характеристикою об’єкта, ідеологією, емоційним забарвленням імені : Clyde, Ken, Waldo, Zelda - “дурень, бовдур, телепень”, Babbit, Ozzie and Harriet, jeff - “консервативний, відсталий, , обивательський” і т. інш.

Найвищий ступінь продуктивності аксіологічної деривації спостерігається при взаємодії гетерогенних концептосфер — світу тварин, рослин, кольорів, конкретних предметів — із антропосферою чи будь-якою іншою предметною чи непредметною сферою. Дуже поширені випадки аксіологічних переосмислень в асоціативно-тематичних полях зооморфізмів (аксіологічні деривати-американізми, що характеризують людину за зовнішністю: “потворна” – bat, bear, dog, pig — про жінку, gorilla — про чоловіка; за розумовими здібностями: “тупий, дурний” — baboon, boa, jay, newt, turkey; за поведінкою: “агресивна” — banty, rooster (про будь-яку людину), vulture (про дівчину); “дивна, чудна, ексцентрична” — bird, duck, squirrel, wombat; за діяльністю тощо: “проститутка” — bat, chippy, moose, “поліцейський, детектив” — bear, bull, pig, sleuth, “інформатор” — canary).

Аксіологічні концепти, що актуалізуються в метафорах, досить часто спостерігаються в семантичній зоні колористичних найменувань, фітонімів, предметних оцінно-експресивних метафор. Усі вони є дуже поширеними призмами світобачення, або епістемами. Вторинні, аксіологічні значення-американізми часто виникають внаслідок звуконаслідування та звукосимволізму. На нашу думку, абсолютних прогнозів відносно утворення аксіологічних дериватів дати неможливо у зв’язку з необмеженою кількістю засобів вербалізації аксіологічно насичених понять та мінливістю самих ціннісних призм світобачення в культурно-історичній практиці мовного колективу.

Аксіологічної кваліфікації зазнали різні поняття з концептуальної картини світу, що зумовило необхідність здійснення в нашій роботі поглибленого концептуального аналізу аксіологічно переосмислених американізмів-дериватів. Цей аналіз передбачав реконструювати концепти-реципієнти при аксіологічній деривації та варіативності (у вигляді семантичних об’єднань – лексико-семантичних полів реципієнтів (ЛСП)), а також ті фрагменти об’єктивної дійсності, що стоять за цими концептами. . Досить багатим на форми вираження та спектр емоційних почуттів-ставлень в AmE є ЛСП аксіологічно маркованих американізмів загальної оцінки. Концепти позитивної аксіологічної оцінки поєднують біля вісімдесяти (за результатами вибірки) синонімів: aggro adj, bionic adj, cool adj, dandy adj, far-out adj, hot dog adj, keen adj, quite adv, seriousadj, tough adj, та багато інших. Гештальт-структури цих найменувань відтворюють концепти, культурні реалії, що відносяться до найактуальніших, найбільш значущих на сучасному етапі розвитку цивілізації сфер життя американського суспільства.

Частковооцінні та емотивно забарвлені аксіологічні значення в американізмах — аксіологічних дериватах виражають різні категоріїї оцінок та розподіляються в межах ЛСП позитивних, негативних чи амбівалентних оцінок за певними параметрами, які детально викладені в дисертації. За результатами концептуального аналізу окреслились такі ЛСП концептів аксіологічно модифікованих значень американізмів-дериватів: ЛСП оцінки об’єкта за екстернальною (зовнішньою) ознакою, ЛСП аксіологічних дериватів за характером емоцій, які викликає об’єкт, ЛСП предметно-, абстрактно- та персонологічно-якісних аксіологічних дериватів (з підсистемами: характерологічних ознак, аксіологічних дериватів за поведінковими особливостями та за рівнем культури, кондиційних аксіологічних дериватів, аксіологічних дериватів за інтелектуальними (розумовими) ознаками, за здібностями та навичками, звичками та схильностями, уподобаннями, за індивідуальною чи суспільною значимістю, за характером соціально-політичних поглядів, світосприйняття), ЛСП аксіологічних дериватів-американізмів за діяльнісним аспектом (за різновидом та характером проходження діяльності, аксіологічні деривати, що характеризують особу за рівнем професійної діяльності та ставленням до неї, підсистема аксіологічних дериватів за результатами діяльності, за характером та результатами комунікативної діяльності), ЛСП аксіологічних значень американізмів, що позначають особу за національною або територіальною належністю (етноніми та етнофобізми).

Відносна типовість тематичної віднесеності аксіологічних дериватів та характеру їх внутрішньомовних зв’язків дає підстави для концептуального моделювання їх семантичного розвитку. Нескінченність пізнання об’єктивної дійсності, безперервність семантичного розвитку слів, різноманітність породжуваних творчою свідомістю можливих асоціативних зв’язків між уявленнями про об’єкти навколишнього світу розширюють межі ЛСП аксіологічних дериватів, які не можуть набути чіткої окресленості. В цьому проявляється відкритий характер поля та лексико-семантичної системи мови в цілому.

Розділ 3. Функціональні чинники та соціопрагматичні тенденції аксіологічних змін американізмів

Аналіз аксіологічно модифікованих американізмів на синтагматичному рівні приводить до висновку про функціональну обумовленість аксіологічних змін. Результати нашого дослідження показують, що в комунікативній сфері під час вибору номінативних засобів саме функціональний аспект визначає актуальну можливість аксіологічних зрощень, типологічні особливості аксіологічних модифікацій і характер новоутвореного аксіологічного значення. Контекст, у всій сукупності його різновидів, забезпечує реалізацію та виявлення аксіологічних властивостей лексичних одиниць при узуальних та оказіональних модифікаціях. У певному контексті функціональні прояви аксіологічних переосмислень американізмів постають як реалізація закодованих в аксіологічному значенні пресупозицій спілкування – ілокутивних намірів – з метою досягнення певного перлокутивного ефекту.

Стилістичний аналіз зібраного матеріалу виявив переважання загальнорозмовних та субстандартних елементів серед аксіологічно модифікованих американізмів, що, на нашу думку, пояснюється їх високою експресивністю, здатністю створювати певний стилістичний ефект у мовленні та слугувати маркерами соціальної належності та аксіологічної орієнтації під час функціонування в тій чи іншій сфері комунікативної діяльності.

Визначальна роль соціального фактора в аксіологічному динамізмі лексики зумовлює соціопрагматичну диференціацію аксіологічних переосмислень американізмів, яка була виявлена нами під час лінгвопрагматичного аналізу аксіологічних дериватів-американізмів. Аналіз проводився на основі “регулярної моделі” соціальної диференціації мови В. Лабова, яка була удосконалена О.Д.Швейцером та представлена у вигляді двох площин соціальної маркованості мови — стратифікаційної й ситуативної. Аксіологічне варіювання в мовному спілкуванні представників різних верств американського суспільства виявляється у співіснуванні різних аксіологічних систем – універсальної, національно-специфічної та соціально-групової, функціонування яких зумовило еволюцію аксіологічних компонентів на лексико-семантичному рівні. Прагмасоціальне варіювання аксіологічно модифікованої лексики відбувається в межах таких параметрів соціальної стратифікації американського суспільства:

·

·

·

·

·

·

Таким чином, основні соціопрагматичні тенденції аксіологічних змін американізмів спостерігаються в межах загальнонаціональної / субкультурної / індивідуальної аксіологічної системи:

·

·

·

Більшість літературних і загальнорозмовних аксіологічних дериватів-американізмів виникли у відповідності з універсальною аксіологічною системою. Інші локально марковані аксіологічні значення американізмів, переважно субстандартного, діалектного або сленгового характеру, з’явились внаслідок аксіологічної вторинної номінації або варіативності в рамках загальнонаціональної / субкультурної / індивідуальної аксіологічної системи як зміни, властиві лише даній аксіологічній системі або як конфліктуюче протиставлення іншим аксіологічним системам. Слід зазначити, що субкультурний аспект на сучасному етапі розвитку мови детермінує продуктивність аксіологічних змін у межах певних семантичних категорій (як, наприклад, концептів загальної позитивної оцінки у сленгу афроамериканців та підлітків). Прагматично відмічені аксіологічні деривати відтворюють існуючі розбіжності аксіологічного сприйняття та кваліфікації реалій дійсності різними лінгвокультурами. Подібні емотивні лакуни визначають своєрідний, ідіоетнічний або національно-культурний характер аксіологічної номінації та, з іншого боку, сприяють виникненню непорозумінь у спілкуванні, певних прагматичних аномалій.

Сфери функціонування аксіологічно модифікованих американізмів різноманітні: це й побутова, і масова комунікація, й ділова мова, і преса, й художня література. Американізми з експресивними емоційно-оцінними компонентами, що відносяться до розряду колоквіалізмів або сленгізмів, використовуються, як правило, в неформальній обстановці при симетричних стосунках співбесідників. В залежності від того, хто вживає соціолектну форму — носій соціолекта чи представник домінуючої культури, — соціально марковане амбівалентне значення американізму буде мати позитивну або негативну оцінку. Варіювання аксіологічного значення на індивідуальному рівні за певних комунікативних умов зумовлене позицією адресанта, його установкою.

Висновки:

1.

2.

3.

4.

Дослідження показало, що модифікації аксіологічного значення можуть відбуватися в межах його концептуальної структури за аспектом, основою оцінювання, емоційними характеристиками при збереженні полюса оцінного знака. Проведений аналіз дає підстави вважати, що подібні аксіологічні зміни можливі й у інших мовах, що може стати предметом та напрямом подальшого дослідження. Перспективним також вбачається зіставлення та порівняльно-типологічний аналіз тенденцій аксіологічних змін словникового складу регіональних варіантів англійської мови, а також англійської, української, російської чи інших мов, що викликає необхідність розгляду цих питань у наступних дослідницьких працях. Залишається відкритою для майбутніх дослідників проблема вивчення ситуативних параметрів аксіологічних модифікацій.

Основні положення дисертації висвітлені в таких публікаціях автора:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

АНОТАЦІЯ

Антонченко Т.М. Основні тенденції аксіологічних змін у семантичній структурі американізмів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський державний лінгвістичний університет, Київ, 2000.

Дисертація присвячена аналізу основних тенденцій змін аксіологічного значення в американізмах. Аксіологічні зміни в семантичній структурі лексем розглядаються як кількісно-якісні модифікації аксіологічного значення в денотативній чи конотативній частині лексичного значення в процесах амеліорації / пейорації, нейтралізації, або енантіосемії. Встановлено переважання пейоративних переосмислень, що має певні психологічні, соціальні та культурологічні підстави.

Запропоновано модель механізму аксіологічної вторинної номінації та аксіологічного варіювання. Виявлено типові для американської мовної спільноти когнітивно-номінативні засоби аксіологічної вторинної номінації, що відображають призми світобачення та аксіологічної кваліфікації оточуючої дійсності. Проаналізовано мотиваційні основи аксіологічних змін у виділених асоціативно-тематичних полях аксіологічних дериватів-американізмів. Визначено основні концептуальні сфери дії аксіологічних модифікацій та встановлено антропоцентричний характер аксіологічного членування концептуальної картини світу американського соціуму. Виявлено мовленнєві механізми формування та реалізації новоутворених аксіологічних значень, функціонально-стилістичні особливості та соціопрагматичні тенденції їх змін.

Ключові слова: аксіологічні зміни, амеліорація, пейорація, нейтралізація, енантіосемія, аксіологічна вторинна номінація, аксіологічні деривати-американізми, когнітивно-номінативні засоби, концептуальні сфери дії, соціопрагматичні тенденції змін аксіологічного значення американізмів.

АННОТАЦИЯ

Антонченко Т.Н. Основные тенденции аксиологических изменений в семантической структуре американизмов. – Рукопись.

Дисертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 – германские языки. – Киевский государственный лингвистический университет, Киев, 2000.

Диссертация посвящена анализу основных тенденций изменений аксиологического (оценочно-эмотивного) значения в американизмах с точки зрения структурных и семантических, лингвокогнитивных и функционально-прагматических характеристик этих изменений. Аксиологические переосмысления в семантической структуре лексем рассматриваются как количественно-качественные модификации аксиологического значения в процесах индуцирования (амелиорация / пейорация), редуцирования (нейтрализация) или оценочно-знаковой поляризации (энантиосемия) оценочно-эмотивных компонентов в денотативной или коннотативной части лексического значения.

Установлено, что определяющей тенденцией аксиологического развития лексем-американизмов являются изменения пейоративного характера, что обусловлено определёнными психологическими, социальными и культурологическими причинами. Анализ семантической структуры и особенностей контекстуальной реализации исследуемых лексем позволяет утверждать, что аксиологические изменения, кроме полюсно-знаковой направленности, могут иметь аспектно-видовой характер, а при интенсификации или деинтенсификации степени аксиологически классифицируемого признака – градуальный.

Предложена модель аксиологической вторичной номинации и аксиологического варьирования как процессов реализации аксиологических изменений. В лингвокогнитивном плане механизм аксиологической вторичной номинации рассматривается как реализация оценочно-эмотивного смыслообразования в процессе когнитивной обработки аксиологически осмысленной информации и вербализации нового понятия словоформами ассоциативно или импликативно связанных с ним концептов. Этот процес может осуществляться в рамках гомогенной или гетерогенной концептосферы, что обуславливает различные типы семантических изменений (семантические