МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. Богомольця

БАРАНОВА ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 616.517 – 092 : 577.121,

616 : 548, 616.517-07 : 616.15-07,

616.517 – 08 – 036

ВИКОРИСТАННЯ ТЕЗІГРАФІЧНОГО МЕТОДУ ДОСЛІДЖЕННЯ

ДЛЯ ДИФЕРЕНЦІЙНОЇ ДІАГНОСТИКИ І ПРОГНОЗУ

ПЕРЕБІГУ ПСОРІАЗУ

( 14. 01. 20 - шкірні та венеричні хвороби )

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті

імені О.О.Богомольця

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Коляденко Володимир Григорович,

Національний медичний університет імені

О.О.Богомольця, завідувач кафедрою шкірних та

венеричних хвороб з курсом СНІДу.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук Глухенький Борис Тихонович,

професор кафедри шкірних та венеричних хвороб

Київської медичної академії післядипломної освіти

імені П.Л. Шупика;

кандидат медичних наук Скляров Володимир Іванович,

головний лікар Житомирського обласного шкірно-

венеричного диспансеру.

Провідна установа: Харківський науково-дослідний інститут дерматології

та венерологіі Міністерства охорони здоров'я України.

Захист відбудеться “ 7 ” вересня 2000р. о 13. 30 годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.02 при Національному ме-

дичному університеті імені О.О.Богомольця за адресою: 01023, м. Київ,

вул. Шовковична, 39/1, Центральна міська клінічна лікарня, корпус 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного

медичного університету імені О.О.Богомольця за адресою: м.Київ, вул.

Зоологічна, 3, стоматологічний корпус.

Автореферат розіслано “ 4 ” липня 2000 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук С.Г. Свирид

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Псоріаз є одним з найбільш поширених дерматозів, що становлять серйозну медіко-соціальну проблему. Його розповсюд-женість у загальній популяції складає 0,75-2%, питома вага у загальній патології шкіри дорівнює 1-8% (Яговдик Н.З., Сосновський А.Т., 1992).

Проблема псоріазу набуває особливої гостроти у зв’язку зі збільшенням кіль-кості хворих на цей дерматоз, особливо серед дітей і осіб молодого віку, а також більш частою регістрацією важких форм псоріазу ( Ткач В.Є., Никифорчук Р.Ф., 1999).

Незважаючи на те, що клінічна картина псоріазу достатньо характерна, в окремих випадках, наприклад, при первинному зверненні або при бідній шкірній симптоматиці, для встановлення діагнозу необхідно проводити диференціацію з іншими дерматозами, такими як екзема в сквамозній стадії, червоний плоский лишай, деякі форми піодермій, себорея волосистої частини голови тощо. Визна-чення стадії захворювання є не менш важливим етапом в процесі лікування хворого, оскільки комплекс терапевтичних заходів призначається з урахуванням стадії патологічного процесу. Крім того, визначення стадії хвороби дозволяє здійснювати контроль за ефективністю лікування.

На сучасному рівні знань діагностика шкірних захворювань базується на використанні комплексного підходу – співставлення клінічних особливостей дерма-тозу з результатами цитологічних, імунологічних, електронно-мікроскопічних, біохімічних та інших спеціальних методів дослідження. За останнє десятиріччя були розроблені і запропоновані ряд методів діагностики псоріазу, прогнозування його перебігу та контролю за ефективністю лікування, які базуються на виявленні певної ланки етіопатогенезу цього захворювання. Більшість цих методів не знайшла широкого запровадження в дерматологічній практиці у зв’язку зі склад-ністю та коштовністю виконання.

В пошуках більш доступного шляху вирішення цієї проблеми ми звернули увагу на один з різновидів кристалографічного дослідження - тезіграфічний метод, суть якого полягає в зміненні нормального формування кристалів криста-лоутворюючої речовини під впливом різних домішок, в тому числі біологічних субстратів, таких як кров, слина, сеча та деякі інші. В літературі є свідчення, щодо його успішного застосування для диференційної діагностики захворювань та оцінки ефективності лікування в різних галузях медицини: психіатрії, неврології, урології, гастроентерології, ендокринології, офтальмології, пульмонології, судовій медицині, акушерстві та гінекології.

Аналіз робіт, присвячених використанню цього методу в медичній практиці, свідчить, що різний характер тезіграфічного малюнку біологічних субстратів пов’язаний з хімізмом середовища, вмістом органічних і неорганічних речовин, які відображають ступінь порушення їх метаболізму в організмі при різних стадіях патологічного процесу.

Оскільки найбільш суттєві та постійні метаболічні зміни при псоріазі виявляються в ураженій шкірі та крові хворих, а в літературі повідомляється про високу інформативність тезіграфічного методу при дослідженні сироватки крові, тому об’єктом дослідження ми обрали саме останню. Головну роль в процесі змінення формування кристалів кристалоутворюючої речовини в присутності сироватки крові хворих на псоріаз ми відводимо неорганічним сполукам. З метою з'ясування можливих причин формування типових для цього захворювання тезіграм цілком доцільним є проведення роботи по визначенню вмісту ряду біоелементів в цьому ж об'єкті, що само по собі має велику актуальність, оскільки питання комплексного дослідження мікроелементного складу сироватки крові при псоріазі лишається недостатньо висвітленим в науковій літературі.

Діагностична та прогностична цінність тезіграфічного методу дослідження збільшується у зв’язку з тим, що він вважається інтегральним показником стану обміну речовин (Тахер Ассад М.А., 1996). Щодо використання цього методу в дерматології, зокрема стосовно псоріазу, наукових повідомлень в вітчизняній та зарубіжній літературі ми не знайшли. Тому ми вважали доцільним проведення тезіграфічного дослідження сироватки крові хворих на псоріаз.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана за тематикою науково-дослідної роботи кафедри шкірних та венеричних хвороб з курсом СНІДу Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця і є фрагментом комплексної теми “Розробка нових методів діагностики та лікування хронічних дерматозів і венеричних захворювань” ( Державний реєстраційний номер О195 У 00390).

Мета дослідження. Удосконалення діагностики псоріазу і його стадій та об’єктивізація контролю ефективності комплексної терапії за допомогою тезіграфічного методу дослідження сироватки крові хворих.

Для реалізаціі цієї мети в роботі поставлені такі завдання:

1.

2.

3. Виявити особливості тезіграм сироватки крові хворих на псоріаз, які при-таманні цьому дерматозу.

4. Виявити особливості тезіграм при різних стадіях захворювання.

5. Провести тезіграфічне дослідження сироватки крові хворих на псоріаз в динаміці захворювання під впливом заходів комплексної терапії.

6. Визначити вміст деяких макро- і мікроелементів (цинк, мідь, марганець,

алюміній, залізо, титан, молібден, хром, кальцій та калій) в сироватці крові хворих на псоріаз для з’ясування можливих причин утворення кристалів тезіграм типових для цього захворювання.

7. Розробити спосіб діагностики псоріазу та його стадій за допомогою

тезіграфічного методу дослідження.

8. Розробити методичні рекомендації по використанню тезіграфічного методу дослідження для діагностики псоріазу, прогнозування його перебігу та контролю за ефективністю лікування.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне тезіграфічне дослідження біологічних субстратів - цільної крові, сироватки крові, слини, поту, луски шкіри хворих на псоріаз; встановлено, що найбільш інформативним об'єктом дослідження є сироватка крові.

Вперше проведено тезіграфічне дослідження сироватки крові хворих на псоріаз при різних стадіях захворювання і встановлені особливості цих тезіграм. Був розроблений спосіб діагностики псоріазу та його стадій за кристалографічною картиною сироватки крові.

Вперше було проведене комплексне дослідження вмісту біоелементів ( цинк, мідь, марганець, алюміній, залізо, титан, хром, молібден, кальцій, калій) в сиро-ватці крові хворих на псоріаз методом атомноабсорбційно-спекрофотометричного аналізу, завдяки чому дістали подальшого розвитку уявлення про порушення стану мінерального обміну при цьому дерматозі і про можливий вплив цих змін на картину кристалізаціі системи “хлорид міді - сироватка крові хворого”.

Вперше проведено дослідження вмісту вільної фракціі гепарину в сироватці крові хворих на псоріаз.

Практичне значення одержаних результатів. На основі проведеного дослідження був розроблений спосіб діагностики псоріазу та його стадій за особливостями тезіграфічного малюнку сироватки крові хворих, який дозволить скоротити строки лікування за рахунок скорочення терміну встановлення остаточного діагнозу та об'єктивізаціі контролю ефективності комплексної терапіі. Спосіб був впроваджений на кафедрі шкірних та венеричних хвороб НМУ на базі дермато-венерологічного відділення Центральної міської клінічної лікарні м.Києва. Спосіб нетрудомісткий, не потребує спеціальних коштовних матеріалів, обладнання, реактивів, тобто доступний для лабораторіі будь-якого лікувального закладу. Він відносно швидкий у виконанні і технічно простий, що дозволить використовувати його як скрінінг – дослідження.

Результати дослідження вмісту макро- і мікроелементів в сироватці крові хворих на псоріаз дають можливість обгрунтувати певні напрямки патогенетичної терапіі дерматозу.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем разом з науковим керівником сформульовані мета, задачі роботи, зроблені основні висновки дисертаційного дослідження. Особисто здобувачем проведене тезіграфічне дослідження біологічних субстратів від хворих та здорових осіб, розроблена схема опису тезіграм сироватки крові, розроблений спосіб діагностики псоріазу та його стадій, атомно-абсорбційно-спекторофотометричним методом проведене вивчення вмісту хімічних елементів в сироватці крові хворих та здорових осіб, проведене дослідження вмісту вільної фракціі гепарину. На основі аналізу отриманих даних самостійно опубліковано 6 наукових робіт, розроблено як винахід спосіб діагностики псоріазу та його стадій.

Апробація результатів дисертаціі. Основні положення дисертаціі доповідались та обговорювались на наукових засіданнях кафедри шкірних та венеричних хвороб НМУ ім.О.О.Богомольця, які проводились сумісно з лікарським складом відповідного відділення Центральної міської клінічної лікарні (1996,1998рр.), на засіданнях Вченої ради 2-го медичного факультету НМУ ім. О.О.Богомольця ( 1996,1998, 1999рр.), на науково-практичній конференціі молодих вчених і лікарів дермато-венерологів, присвяченій впровадженню наукових розробок в практику охорони здоров'я (1999р.).

Публикаціі. За темою дисертаціі опубліковано 6 робіт: 2 статті у журналі “Лікарська справа” (1999р.), 1 стаття у “Українському науково-медичному молодіжному журналі” (1998р.), 3 роботи у науково-практичних збірках (1997р.). Отримано 1 посвідчення на раціоналізаторську пропозицію в співавторстві (1995р.) Запатентований розроблений нами “Спосіб диагностики псоріазу та його стадій” (1999р.).

Об'єм і структура дисертаціі. Дисертація викладена на 126 сторінках машинописного тексту. Складається з вступу, огляду літератури, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів роботи, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури. В дисертаціі наведено 25 малюнків, 9 таблиць. Список використаної літератури містить 198 джерел, з них 8 українською мовою, 150 російською мовою, 35 англійською та 5 іншими мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі наводиться огляд сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури, присвяченої виченню метаболічних порушень в організмі хворих на псоріаз та можливостям використання кристалографічних методів дослідження біологічних субстратів в медицині. На основі викладеної інформаціі дається обгрунтування можливості використання тезіграфічного методу дослідження при цьому дерматозі.

У другому розділі викладено відомості про матеріали роботи і методи дослідження.

Клініко-лабораторному обстеженню підлягали хворі, що надходили для встановлення остаточного діагнозу і лікування до дермато-венерологічного відді-лення Центральної міської клінічної лікарні м. Києва на протязі 1995 – 1999рр.

Загальна кількість обстежених осіб - 136, серед яких 90 хворих на псоріаз, 12 - на екзему, 8 – на піодермію, 8 – на червоний плоский лишай, 6 – на себорею і 12 практично здорових осіб. Кількість обстежених осіб в залежності від віку, статі наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Кількість обстежених хворих та практично здорових осіб

Діагноз | Стать | В і к | Всього

Ч | ж | до 20 | 21-44 | 45-59 | 60 і більше

Псоріаз | 73 | 17 | 14 | 45 | 22 | 9 | 90

Екзема | 10 | 2 | - | 4 | 1 | 7 | 12

Піодермія | 7 | 1 | 3 | 3 | 2 | - | 8

Червоний плоский лишай | 5 | 3 | 3 | 3 | 1 | 1 | 8

Себорея | 6 | - | 5 | 1 | - | - | 6

Практично здорові особи | 8 | 4 | 2 | 6 | 4 | - | 12

Всього | 109 | 27 | 27 | 62 | 30 | 17 | 136

Патологічний процес на шкірі у більшості хворих на псоріаз (94,4%) мав

розповсюджений характер: ділянки ушкодженнь локалізувались на шкірі тулуба,

кінцівок, волосистої частини голови. Бляшкова форма псоріазу була діагностована у 76,7% хворих, краплевидно-бляшкова - у 17,8%, краплевидна – у 2,2% , псоріатична еритродермія – у 3,3% , артропатію мали 30% осіб, що страждали на псоріаз. Давність захворювання складала від кількох місяців до 30 років. Мані-фестація і наступні загострення у 41,1% хворих припадали на осінньо – зимовий період, тобто мав місце зимовий тип захворювання. Наявність псоріазу у родичів відмічали 14% хворих. Зв'язок початку захворювання та послідуючі загострення зі стресом та негативними емоціями відмічали 40% хворих, з травмами, мікротрав-мами та оперативними втручаннями - 6,6%, з отруєннями, інтоксикаціями - 4,4%, з впливом на шкіру шкідливих речовин – 2,2%, з вагітністю та пологами – 2,2%, з погіршенням радіаційної ситуації після аварії на ЧАЕС – 1,1%. Решта (43,5%) не по-в'язували появу та розвиток дерматозу із будь–якими провокуючими факторами.

При надходженні в клініку хворим крім загальноклінічних аналізів крові,

сечі, класичних серологічних реакцій проводились біохімічні дослідження крові ( печінкові проби, білкові фракції, білірубін тощо), ревмопроби при наявності артропатії, коагулограма при необхідності.

При наявності відповідних скарг, збільшенні печінки, міхурних симптомах,

які були виявлені при обстеженні, хворим було зроблено ультразвукове обстеження органів черевної порожнини. Деяким з них було зроблено дуоденальне зондування. При необхідності хворі були консультовані гастроентерологом, кардіологом, ревматологом, невропатологом та іншими спеціалістами.

В результаті проведених дослідженнь у 21 хворих був діагностований

хронічний безкалькульозний холецистіт, у 2 – калькульозний, у 9 – холецисто-ангіохоліт, у 9 – хронічний холецистопанкреатит, у 1 – хронічний персистуючий гепатит, у 1 - цироз печінки. Супутніми захворюваннями були: у 7 – хронічний гастрит, у 7 – виразкова хвороба шлунку та 12-типалої кишки, у 6 хворих – ішемічна хвороба серця, у 5 – гіпертонічна хвороба, у 4 – хронічний тонзіліт, у 4 - захворювання нирок, у 3 – нейроциркуляторна дістонія, у 2 – хронічний бронхіт Слід відмітити, що у значної кількості хворих на псоріаз ( 47,7%) діагностувались порушення функціонального стану гепатобіліарної системи.

Всі хворі, яких ми обстежували, перебували і отримували лікування в стаціонарі. Хворим на псоріаз була призначена дієта: стіл № 5 (за рідкими винятками). В деяких випадках застосовувалось лікувальне голодування протягом 3-х діб. Хворі отримували седативні засоби ( таблетований екстракт валеріани, мікстура Павлова або натрія бромід ), антигістамінні ( дімедрол, діазолін, супрастін, піпольфен або тавегіл усередину або внутрим'язово), десенсебілізуючі препарати ( кальцію глюконат або натрію тиосульфат внутрішньовенно), вітамінотерапія (тіаміну бромід, пірідоксін, цианокобаламін внутрим'язово, ретінол та ергокальциферол усередину або комбінований препарат, що містить комплекс вітамінів та мікроелементів, “Юнікап Т”), “печінкову” терапію ( алохол, есенціале або сирепар, зондування жовчного міхура, УВЧ на ділянку печінки), біогенні препарати ( спленін або плазмол), місцева терапія (2% саліцілова, кортикостероідна мазь, 2% папаверинова або дімедролова мазь), УФО за зональною схемою, франклін на волосисту частину голови, лікувальні ванни, нестероідні протизапальні препарати при псоріатичній артропатіі.

На першому етапі роботи об'єктами тезіграфічного дослідження були такі біологічні субстрати – цільна кров, сироватка крові, луска, кірки, піт, слина хворих. Нами було встановлено, що найбільш інформативним об'єктом тезіграфічного дослідження є сироватка крові, тому основну частину роботи ми присвятили дослідженню саме цього субстрату.

Тезіграфічне дослідження сироватки крові проводили за методикою, яка була описана в методичних рекомендаціях Мороза Л.А., Калікштейна Д.Б.(1986) та Ченцової О.Б., Теодора І.Л. (1988) по застосуванню цього методу для діагностики і прогнозування перебігу ряду захворювань. В якості кристалоутворюючої речовини ми використовували хлорид міді (ІІ).

Тезіграми чистого 2% спиртового розчину хлориду міді складались з голчатих монокристалів. При додаванні до нього сироватки крові людини спостерігався перехід від голчатих монокристалів до дендритних та сферолітних форм кристалічного росту, интенсивного дендритного росту та чітко вираженої анізотропіі (направленності) кристалізаціі. Метаболічні зміни, що відбувались в організмі хворого на псоріаз, впливаючи на процес кристалізаціі системи “кристалоутворююча речовина - сироватка крові”, змінювали її морфо-структурну картину. Одержані тезіграми вивчались візуально макроскопічно, за допомогою мікроскопу МБД-1, стереомікроскопу МБС-9. Для оцінки результатів дослідження нами була розроблена схема, за якою вивчались особливості кожної тезіграми.

Оскільки в літературі є свідчення, що тезіграфічний малюнок залежить від хімізму досліджуваного середовища, зокрема від вмісту в ньому неорганічних сполук, ми провели визначення в сироватці крові хворих на псоріаз вмісту біоелементів: цинку, міді, марганцю, алюмінію, заліза, титану, молібдену, хрому, кальцію та калію.

Було обстежено 20 хворих на розповсюджений псоріаз та 10 практично здорових осіб віком від 21 до 69 років, серед яких було 21 чоловік та 9 жінок. У 10 хворих діагностувався псоріатичний артрит. Давність захворювання складала від 4 місяців до 25 років. Хворі мали такі супутні захворювання: холецистоангіо-холіт та холецистіт ( 5 хворих), хронічний холецистопанкреатит (4), калькульозний холецистіт (1), хронічний тонзіліт (3), хронічний гастрит (2), захворювання нирок (2).

Кров для дослідження забирали при надходженні хворого в клініку до початку лікування згідно загальноприйнятних правил. У 6 хворих із 20 кров забирали повторно в стаціонарній стадії та при регресі висипки (регресивній стадії).

Сироватку висушували в термостаті при 110С до постійної ваги. Потім її зважували на аналітичних вагах і переносили в пікнометр, куди додавали 1 – 1,5 мл суміші з концентрованої сірчаної та хлорної кислот (1:1). Озолення проводили при температурі 300 - 350С до повного знебарвлення. Далі проби розводили дистильованою водою до 7 – 8 мл.

Дослідження проводилось методом атомно-абсорбційного спектрофотометрич-ного аналізу на спектрофотометрі “TECHTRON AA-4” австралійського вироб-ництва та спектрофотометрі С-115-М1 відчизняного виробництва з викоростинням полум'я ацетилен-дінітрооксид та ацетилен-повітря.

Кількість хімічних елементів в пробах оцінювали відносно стандартів.

Їх вміст в г в 1 г сухої ваги визначали за формулою:

Дх · С · Р

Дст · М µг/г, де

Дх – оптична щільність проби

Д ст оптична щільність стандарту

С – концентрація стандарту (µг/мл)

Р – розведення проби (мл)

М – наважка сухої сироватки (г)

Результати досліджень обробляли методом варіаційної статистики. Рівень достовірності вираховували за таблицею Ст'юдента-Фішера, визначаючи коефіцієнт достовірності Р.

Враховуючи значну роль гепарину в обмінних процесах, його можливу участь в процесі формування кристалів, а також відсутність інформації відносно його вмісту в сироватці крові хворих при псоріазі, ми вирішили провести визначення кількісного вмісту вільного гепарину в цій біологічній рідині.

З цією метою нами було обстежено 16 хворих на псоріаз ( 11 – чоловіків і 5 – жінок) і 10 практично здорових осіб, які входили до групи контролю ( 7 –чоловіків і 3 жінки). Вік обстежених осіб становив від 16 до 69 років. Сироватку досліджували в прогресивній стадії захворювання (n = 15) та у стаціонарній та регресивній стадіях (n = 6).

Нами був використаний спосіб кількісного аналізу гепарину, який базувався на зсіданні мукополісахаридів, що входили до досліджуваного об'єкту розчином фосфорно – вольфрамової кислоти з наступним електрофоретичним виділенням гепарину в поліакриламідному гелі (Михайличенко Б.В., 1991).

Отриманий матеріал підлягав статистичній обробці.

Третій розділ присвячений результатам власного тезіграфічного дослідження сироватки крові хворих на псоріаз, хворих на інші дерматози (екзему, піодермію, червоний плоский лишай, себорею) та здорових осіб. Розділ містить 25 малюнків, які ілюструють матеріл, що подається.

Проведені дослідження показали, що тезіграми сироватки крові хворих на псоріаз за формою кристалізаціі, розмірами кристалів, кількістю центрів кристалізаціі і типом відходження дендритів розподілялись на три типи: деревоподібний (49%), кущисто-пучковий (44%) та поліморфний (7%).

Незважаючи на макроскопічну схожість з тезіграмами здорових осіб, тезіграми сироватки крові хворих на псоріаз мікроскопічно відрізнялись від останніх такими морфо-структурними особливостями: неоднорідністю структури дендритів, наявністю фрагментаціі та уламків дендритів, наявністю зірчато- та віялоподібних формувань на дендритах, наявністю додаткових формувань (крапок, дуг, завитків, паличок, “морозного малюнку” тощо) у вільному просторі.

Тезіграми сироватки крові при псоріазі мали певні відмінності в залежності від стадіі захворювання ( за розмірами малюнків, кількістю центрів кристалізаціі та деякими іншими показниками): наявність 7-9 центрів кристалізаціі на криста-лограмах деревоподібної форми або 26-40 центрів на кристалограмах кущисто-пучкової форми відповідала прогресивній стадіі захворювання, наявність 4-6 або 11-25 центрів на відповідних кристалограмах - стаціонарній, наявність 2-3 або 6-10 центрів відповідно - регресивній (табл. 2) Таблиця 2.

Особливості тезіграм сироватки крові хворих при різних стадіях псоріазу

Показники тезіграм |

1-й тип | 2-й тип

прогрес. | стаціон. | регресив. | прогрес | стаціон. | регресив.

Форма крист. малюнку | деревоподібна | кущисто-пучкова

Розміри кр.малюнку(см) | 1,01,5 –2,56,0 | 0,61,2 –4,06,1 | 0,72,0 -4,07,0 | 0,30,3 –3,04,0 | 0,51,2 -3,05,5 | 1,52,5 -4,06,5

Кількість центрів крист. | 7 – 9 | 4 – 6 | 2 – 3 | 26 – 40 | 11 – 25 | 6 – 10

Особливості центрів кр. | сформовані, крапкоподібні, рідше довгасті | несформовані, довгасті, рідше крапкоподібні

Хар-р відхододження дендритів від центру | радіально – променистий | секторально – пучкоподібний

Тип відходження денд-ритів 2-4-го порядку | поодинокі | згруповані

Стан вільного простору | числені додаткові

включення | мало включень | числені додаткові включення у вигляді дуг,крапок,паличок …

Структура дендритів | неоднорідна | переважно прозора | неоднорідна | переважно прозора

Довжина і форма кінцевих дендритів | переважно тупі,

ніби обрублені | переважноголчаті | переважно тупі,

іноді голчасті | голчаті та тупі

довгі 0,1 - 0,5 см | короткі 0,05 - 0,15см

Наявність фрагментаціі та уламків дендритів | в значній кількості | в незнач. кількості | в значній кількості | в незнач. кількості

Наявність зірчато- та віялоподібних форму-вань на дендритах |

3 – 5 |

6 – 8 |

9 – 12 |

3 - 5 |

6 – 8 |

9 – 12

З метою об'єктивізаціі та технічного спрощення контролю за ефективністю лікувальних заходів, ми вивчали доцільність використання тезіграфічного методу дослідження сироватки крові у хворих на псоріаз в динаміці захворювання. Була встановлена певна закономірність: при регресі захворювання кількість центрів кристалізаціі поступово зменьшувалась, розміри кристалів та кількість формувань на дендритах збільшувалась. Найбільші зміни у вигляді масивної деформаціі, фрагментаціі дендритів, наявності різних додаткових включень у вільному просторі виявлялись переважно при важких формах псоріазу та при резистентності дерматозу до лікування.

Було встановлено, що тезіграми сироватки крові хворих на псоріаз відрізнялись від тезіграм сироватки крові при інших дерматозах, зокрема при піодерміі, екземі, червоному плоскому лишаї. Диференційними критеріями були

форма і розміри кристалів, характер відходження первинних дендритів, особливості додаткових формувань у вільному просторі та на дендритах.

Виходячи з результатів дослідження та можливості впровадження їх в практику, нами був розроблений спосіб діагностики псоріазу та його стадій за результатами тезіграфічного дослідження сироватки крові хворого*.

Четвертий розділ присвячений результатам дослідження вмісту 10 біоелементів (цинку, міді, марганцю, алюмінію, заліза, титану, хрому, молібдену, кальцію та калію) та вмісту вільної фракціі гепарину в сироватці крові хворих на псоріаз та здорових осіб.

Результати дослідження вмісту біоелементів наведені в табл. 3.

Таблиця 3

Вміст макро- і мікроелементів у сироватці крові хворих на псоріаз (г/г)

Біоелемент | Хворі на псоріаз (n = 20) | Група контролю (n = 10)

Мм | Мм

Цинк | 2,60 0,18 | 0,79 | 4,05 0,27 | 0,81***

Мідь | 6,28 0,37 | 1,67 | 4,85 0,43 | 1,36*

Марганець | 4,87 0,36 | 1,60 | 3,54 0,28 | 1,30**

Алюміній | 197,07 10,17 | 45,49 | 142,94 12,78 | 40,42**

Залізо | 5,49 0,62 | 1,04 | 5,41 0,80 | 2,52

Титан | 475,23 0,82 | 137,82 | 374,16 31,89 | 100,85*

Молібден | 223,60 13,42 | 56,92 | 142,94 14,43 | 43,29***

Хром | 6,53 0,43 | 1,90 | 5,82 0,40 | 1,28

Кальцій | 1403,39 93,79 | 419,43 | 2045,34 202,94 | 641,75**

Калій | 4089,70 144,30 | 645,32 | 3583,16 280,47 | 886,94

* - Р 0,05 ** - Р 0,01 *** - Р 0,001

* Заявка на “Спосіб діагностики псоріазу та його стадій” № 99042485 з пріоритетом від 30.04.99. Рішення про видачу патенту України від 15.10.99.

Встановлено, що найбільш суттєві зміни відбувались в обміні цинку та молібдену. Вміст цинку в сироватці крові хворих з прогресивною стадією псоріазу був зменшений в 1,6 рази, а молібдену збільшений в 1,6 рази порівняно з показниками здорових осіб. Дослідження вмісту кальцію в сироватці крові виявили його зниження у хворих на псоріаз майже в 1,5 рази. Нами спостері-гались статистично достовірне збільшення марганцю та алюмінію в 1,4, міді і титану - в 1,3 рази, незначний ріст вмісту хрому та калію. Вміст заліза зали-шався практично незміненим.

При дослідженні показників рівню хімічних елементів в сироватці крові хворих на псоріаз в динаміці було встановлено, що вміст кальцію, титану, алюмінію поступово нормалізувався, показники вмісту міді, калію мали тенденцію до нормалізаціі; вміст цинку, марганцю, молібдену, хрому суттєво не змінювались.

Показники вмісту біоелементів в сироватці крові у хворих на псоріаз знаходились в корелятивному зв'язку з клінічним станом хворих, важкістю перебігу псоріатичного процесу та наявностю супутніх захворювань.

Співставлення результатів атомно-абсорбційного спектрофотометричного аналізу сироватки крові хворих на псоріаз з тезіграмами того самого субстрату дозволило припустити, що певний характер тезіграфічного малюнку при цьому дерматозі пов'язаний з вмістом цинку, молібдену, кальцію, які, за нашими даними, зазнали найбільш суттєвих змін. Відносно особливостей тезіграфічних малюнків в залежності від стадіі псоріазу, то, на наш погляд, це могло бути обумовлено впливом таких хімічних елементів як кальцій, алюміній, титан, вміст яких в динаміці захворювання в результаті адекватного лікування поступово нормалізувався.

В результаті проведених нами дослідженнь вмісту гепарину було з'ясовано, що його вміст в сироватці крові здорових осіб становив 30,70 ± 9,86 мкг/г з коливанням індівідуальних значень від 12 мкг/г до 44 мкг/г. У хворих на псоріаз в прогресивній стадіі відбувалось зменшення вмісту вільного гепарину майже в 1,6 рази (р < 0,05), який становив 19,73 ± 9,85 мкг/г, з коливанням індивідуальних значень від 6 до 40 мкг/г.

При згасанні гострих проявів захворювання в стаціонарній та регресивній стадіях перебігу псоріазу вміст вільного гепарину в сироватці крові становив 19,67 ± 12,58 мкг/г з коливанням індивідуальних значень від 8 до 43 мкг/г. Причому, вміст вільного гепарину в сироватці крові цієї групи хворих статистично не відрізнявся від його концентрації у хворих з прогресивною стадією дерматозу. Що стосується його співставлення з контролем, то в порівнянні з ним виявлялась лише тенденція явища до нормалізаціі.

Результати визначення вмісту хімічних елементів подаються в порівнянні з результатами досліджень інших авторів. Приділена увага фізіологічній дії макро-, мікроелементів та гепарину, на підставі чого автор робить свої висновки стосовно причини та ролі змін їх вмісту в патогенезі псоріазу.

В п'ятому розділі обговорюються результати проведених досліджень, проводиться їх аналіз та узагальнення.

Аналіз результатів власного тезіграфічного дослідження проведено в співставленні з результатами відповідних досліджень в інших галузях медицини та даними сучасної кристалографії. Узагальнюючи матеріали третього розділу, зроблено висновок, що особливості тезіграм сироватки крові хворих в сукупності з клінічними даними дозволяють встановити остаточний діагноз псоріазу та його стадіі, а закономірність змін тезіграфічного малюнку при різних стадіях дерматозу дає можливість об'єктивізувати контроль за ефективністю лікування та перебігом захворювання.

Результати дослідження вмісту 10 біоелементів в сироватці крові дозволяють стверджувати, що при псоріазі має місце явний дисбаланс біоелементів в організмі хворого, який не може не впливати на особливості перебігу захворювання і який потрібно враховувати при комплексному його лікуванні.

Дослідження вмісту вільної фракціі гепарину в сироватці крові хворих на псоріаз сприяють подальшому розвитку уявлень про патогенез цього дерматозу.

ВИСНОВКИ

1. Тезіграми сироватки крові хворих на псоріаз за формою, розмірами кристалів кількістю центрів кристалізаціі та типом росту дендритів розподілялись на 3 (три) типи: деревоподібний, кущисто-пучковий та поліморфний. Незважаючи на макроскопічну схожість тезіграми сироватки крові хворих на псоріаз мікроскопічно відрізнялись від тезіграм сироватки крові здорових осіб такими морфо-структурними особливостями: наявністю додаткових формувань у вільному просторі, зірчато- та віялоподібних утворень на дендритах, деформацією та фрагментацією значної кількості дендритів та неоднорідностю їх структури. Тезіграми сироватки крові хворих на псоріаз відрізнялись від тезіграм при інших дерматозах, зокрема при екземі, піодерміі, червоному плоскому лишаї, себореі, що дозволяло проводити їх диференційну діагностику.

2. Тезіграми сироватки крові хворих на псоріаз мали певні відмінності в за-лежності від стадіі дерматозу: наявність 7 – 9 центрів кристалізаціі на кристалограмі деревоподібної форми або 26 – 40 центрів на кристалограмі кущисто-пучкової форми відповідала прогресивній стадіі захворювання, наявність 4 – 6 або 11 - 25 центрів на відповідних кристалограмах - стаціонарній, наявність 2 – 3 або 6 – 10 центрів відповідно - регресивній, що дало можливість розробити спосіб діагностики стадій псоріазу.

3. Відмічена кореляція вираженості фрагментації, деформацій дендритів, кількості додаткових включень та уламків дендритів у вільному просторі на тезіграмах сироватки крові хворих зі ступеню тяжкості перебігу псоріазу.

4. При загостренні псоріатичного процесу вміст таких життєво необхідних елементів як цинк, мідь, марганець, залізо, хром, молібден, алюміній, титан,

кальцій, калій, який визначався нами в сироватці крові за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометричного аналізу, мав певну варіабельність і відріз-нявся від показників у здорових осіб: вміст цинку та кальцію був зменшеним в 1,6 та в 1,5 рази, молібдену - збільшеним у 1,6 рази, спостерігалось збільшення кількості марганцю та алюмінію в 1,4, міді і титану в 1,3 рази, незначний ріст вмісту хрому та калію.

5. Співставлення результатів атомно-абсорбційного спектрофотометричного аналізу сироватки крові хворих на псоріаз з тезіграмами даного об'єкту дослід-ження дозволило припустити, що певний характер тезіграфічного малюнку при цьому дерматозі пов'язаний з вмістом цинку і молібдену, який, за нашими даними, зазнав найбільш суттєвих змін. Особливості тезіграфічних малюнків в залежності від стадії дерматозу могли бути обумовленими впливом кальцію, алюмінію, титану, вміст яких в динаміці захворювання поступово нормалізо-вувався.

6. При дослідженні вмісту вільної фракції гепарину в сироватці крові хворих на псоріаз виявлено його зменшення в прогресивній стадіі захворювання в 1,6 рази в порівнянні з контролем, що доповнює сучасні уявлення про патогенез цього дерматозу. Залежності тезіграфічного малюнку сироватки крові хворих на псоріаз від вмісту в ній гепарину не виявлено.

7. Розроблений нами спосіб діагностики псоріазу та його стадій за показни-ками тезіграфічного дослідження сироватки крові хворих є специфічним, точним і відносно простим у виконанні, не потребує спеціального обладнання і дорогих реактивів, що робить його підсильним для клінічної лабораторіі будь-якого ліку-вального закладу.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІІ

Запроваджений метод тезіграфічного дослідження сироватки крові призначений для діагностики псоріазу та його стадій. Результати дослідження в сукупності з клінічними даними дозволяють провести диференційну діагностику дерматозу, вста-

новити його стадію, об'єктивізувати контроль за ефективністю його лікування.

Вилучення матеріалу та хід дослідження.

Кров для дослідження беруть у хворих з ліктьової вени згідно загальноприй-

нятих правил ( вранці натще), в кількості 2 - 3 мл. Сироватку крові виділяють

шляхом центрифугування, переносять в кількості 0,5 – 1 мл у флакон і змішують з 10 мл 2% розчину хлорної міді. Суміш витримують, постійно збовтуючи, 15 хвилин у звичайних умовах при кімнатній температурі і пропускають через тонкопористий беззольний фільтр. Фільтрат переливають в скляну чашку Петрі і ставлять в термо-

стат. Вирощування кристалів відбувається в термостаті при температурі 42-45 °С і постійній вологості на протязі 6-7 годин. Отримані тезіграми вивчають візуально, за допомогою лупи, мікроскопу, стереомікроскопу.

Оцінка результатів дослідження.

Наявність сукупності таких морфо-структурних особливостей як додаткові формування та уламки дендритів у вільному просторі, фрагментація дендритів, неоднорідність структури дендритів, зірчато- та віялоподібні утворення на дендритах дозволяють відрізнити тезіграми сироватки крові хворих на псоріаз від тезіграм здорових осіб та хворих на інші дерматози.

Наявність 7 – 9 центрів кристалізаціі на тезіграмі сироватки крові хворого на псоріаз деревоподібної форми, 26 – 40 центрів на тезіграмі кущисто- пучковій фор-

ми дозволяє діагностувати прогресивну, 4 – 6 та 11 – 25 відповідно - стаціонарну, 1 – 3 та 6 – 10 відповідно – регресивну стадію дерматозу. При дослідження тезіграм в ди- наміці захворювання зменшення кількості центрів кристалізаціі, збільшення розмірів кристалів, наростання кількості зірчато- та віялоподібних формувань на дендритах, зменьшення кількості додаткових формувань у вільному просторі між дендритами

вказують на згасання гострих проявів і регрес псоріатичного процесу.

При виявленні поліморфізму кристалічних структур на тезіграмі результат дослідження слід вважати сумнівним і в таких випадках доцільно використавувати інші методи діагностики псоріазу і прогнозування його перебігу.

Розроблений спосіб відносно швидкий в виконанні і технічно простий, що дозволить використовувати його як скрінінг – дослідження.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Баранова Е.А. Возможности использования тезиграфического метода исследования биологических субстратов при некоторых заболеваниях кожи с целью их дифференциации // Актуальные проблемы медицины и биологии. – К. – 1997. - С.373-377.

2. Баранова Е.А. Значение использования тезиграфического метода ис-следования биологических субстратов в дерматологии // Актуальные вопросы дерматовенерологии: Сб.научно-практ.ст. – Вып. 10. – Днепропетровск-Хмельниц-кий. – 1997. –С. 110.

3. Баранова Е.А Тезиграфическая картина сыворотки крови больных псориазом // Актуальные вопросы дерматовенерологии: Сб.научно-практ.ст. – Вып. 10. – Днепропетровск-Хмельницкий. – 1997. – С.109.

4. Баранова О.А. Метаболічні порушення та обгрунтування можливості використання тезіграфічного методу дослідження при псоріазі // Лікарська справа. – 1999. - №2. – С. 18-22.

5. Баранова О.А. Визначення вмісту хімічних елементів у сироватці крові хворих на псоріаз методом атомно-абсорбційного спектрофотометричного аналізу // Український науково-медичний молодіжний журнал. – 1998. – №4. – С. 12-15.

6. Баранова О.А. Тезіграфічне дослідження сироватки крові у хворих на псоріаз // Лікарська справа. – 1999. – №3. – С. 85-91.

7. Рішення про видачу патенту України від 15.10.99. на “Спосіб діагностики псоріазу та його стадій” за заявкою на винахід за реєстраційним № 99042485 від 30.04.99.

АНОТАЦІЯ

Баранова О.А. Використання тезіграфічного методу дослідження для диференційної діагностики і прогнозу перебігу псоріазу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичний наук за спеціальністю 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби. Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця. Київ, 2000.

Дисертаційна робота присвячена вивченню можливостей використання тезіграфічного методу дослідження біологічних субстратів для диференційної діагностики і прогнозування перебігу псоріазу. При мікроскопічному дослідженні тезіграм сироватки крові хворих на псоріаз було встановлено, що вони мають суттеві морфоструктурні особливості, які в сукупності з