НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СХОДОЗНАВСТВА ім. А.КРИМСЬКОГО

Боднар Сергій Миколайович

УДК 809.27–024: 56+81.7

МОВНА СПЕЦИФІКА

АРАБСЬКИХ КОМЕРЦІЙНИХ ДОКУМЕНТІВ

Спеціальність 10.02.13 -

мови народів Азії, Африки,

аборигенів Америки та Австралії

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

КИЇВ – 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті сходознавства ім.А.Ю.Кримського Національної Академії наук України

Науковий керівник – Рибалкін Валерій Сергійович, кандидат філологічних наук, завідувач відділу Близького і Середнього Сходу Інституту сходознавства ім.А.Ю.Кримського НАН України

Офіційні опоненти:

Білецька Ірина Платонівна – доктор філологічних наук, голова правління Міжнародної громадської організації “Подолання”

Хамрай Олексій Олександрович – кандидат філологічних наук, завідувач відділу видань та інформації Інституту сходознавства ім.А.Ю.Кримського НАН України

Провідна установа: Київський державний лінҐвістичний університет

Захист відбудеться "21" вересня 2000 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.174.01. по захисту дисертацій в Інституті сходознавства ім.А.Ю.Кримського НАН України за адресою: 01001, Київ, вул. М.Грушевського, 4.

З текстом дисертації можна ознайомитись у бібліотеці Інституту сходознавства ім.А.Ю.Кримського НАН України, кімната 207.

Автореферат розіслано "18" серпня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат історичних наук Бубенок О.Б.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Перебудова економічного механізму нашої країни, широкий вихід її підприємств, організацій, компаній, фірм на зовнішні ринки, спільна з зарубіжними партнерами виробнича й комерційна діяльність – усе це викликає потребу дослідити мовний матеріал, що відображає сучасну ділову практику. В міру зростання міжнародної співпраці та розширення культурно-економічних зв'язків з країнами арабського ареалу, зростають і вимоги до фахівців у галузі практичного оволодіння письмовим діловим спілкуванням.

За умов інтенсифікації названих процесів у житті суспільства в наш час поглиблюється увага спеціалістів до вивчення суспільної ролі документа, загальних і специфічних мовно-прагматичних особливостей його структури. Дослідження конкретних арабських комерційних документів має на меті не лише збагатити теоретичну лінҐвістику, але й в контексті інформаційної глобалізації та становлення постіндустріального суспільства виробити основні критерії практичного адекватного інструментарію для документаційного забезпечення процесів торговельно-економічної сфери.

Актуальність теми. В галузі сучасних лінҐвістичних досліджень, присвячених загальним проблемам української, російської та західно-європейської документації, досі нагромаджено значну кількість наукових праць теоретичної та класифікаційної спрямованості. Останнім часом з'явилася і довідкова література, також використана у процесі нашого дослідження. Щодо комерційних документів саме арабською мовою, то вони ще не були предметом спеціального вивчення.

Нагальна потреба запровадити до наукового обігу кількісно значний та прагматично важливий мовний матеріал, що підлягає теоретичному осмисленню, не лише відповідає запитам сучасної української лінҐвістики, але й є актуальним у ширшому контексті дедалі активніших зв'язків Сходу і Заходу.

Мета дослідження. У пропонованій праці вперше здійснено детальний аналіз мовно-прагматичної специфіки та функціонально-комунікативного синтаксису арабських комерційних документів, який полягав у виявленні специфічних інтеҐрантів на рівні лексики, а також мікро-, мезо- та макросинтаксису, що характеризують і визначають структурну цілісність певного тексту.

Виявлені й досліджені специфічні структурні одиниці вказаних рівнів синтаксису у досить широкому колі документів комунікативно-прагматичної спрямованості. Вони стосуються власне кореспонденції та масиву фінансових документів, які охоплюють такі рубрики досліджуваного матеріалу як: реклама, торговельні відносини, запит і відповідь, згода і відмова, нагадування та рекламація, умови контрактних статей, фінансові розрахунки тощо.

У процесі роботи загальне поняття мовно-прагматичної специфіки документів зазнало деталізації з врахуванням підвидів мовної специфіки як-от: етномовний, соціомовний, культурно-мовний, професійно-мовний, груповий, індивідуальний – відповідно до сигніфікативних засобів їх вираження. Однією з цілей дослідження було виявити специфічні для розглянутих текстів структурні одиниці сигніфіки, синтактики і частково інтекстики за принципом кількісного "зростання" (збільшення обсягу) їхніх елементів: лексеми, синтагми, пропозиції, комплекси, пасажі. Окремою метою було також детальніше вивчення синтаксичних засобів вираження мовно-прагматичної специфіки – штампів, кліше, стереотипних речень і шаблонів.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дисертаційного дослідження виступає кількісно значний корпус цілих комерційних документів арабською мовою та їх частин, що налічує близько 70 окремих текстів і понад 800 їх фрагментів – синтаксичних комплексів (типових абзаців), стандартних фраз, зворотів, усталених словосполучень, вживаних в арабських комерційних документах. Досліджено корпус арабських комерційних документів, зібраний з оригінальних джерел, опублікованих за останні 40 років в арабських, європейських і вітчизняних видавництвах.

Предметом дослідження є ті сигніфікативні й синтаксичні засоби вираження комерційних документів арабською мовою, які виявлять мовно-прагматичну специфіку цього жанру арабських текстів у таких галузях мовної прагматики: етномовній, соціомовній, культурно-мовній, професійно-мовній, групово-мовній (лектній) та індивідуальній (ідіолектній).

Методи дослідження. Загальним методом дослідження, – який дозволив виділити його специфічний предмет, – є системно-операційний підхід (різновид гіпотетико-дедуктивного методу), детально опрацьований у метатеорії мовознавства [116, 1989; 117, 1992].

Гіпотетико-дедуктивний метод притаманний переважній більшості сучасних наукових праць. Першим складником цього методу виступає класичний дедуктивний компонент, виразно абстрактний і загальний. На цьому етапі дослідження формулюються нечисленні заздалегідь обмірковані та відібрані вихідні положення і дедуктивним шляхом з них виділяються необхідні для другого етапу теоретичні висновки побудови. Другим складником цього методу є гіпотетико-конструктивний, значною мірою пов'язаний з конкретним емпіричним матеріалом. На цьому етапі "виснажені" вихідні теоретичні абстракції наповнюються конкретним змістом. На заключному впроваджувальному етапі відбувається перевірка теорії (її верифікація в розумінні Куна і Поппера), тобто зіставлення одержаних пояснень з опрацьованими теоретичними уявленнями. Доказом успішності нового теоретичного пояснення є краща відповідність запропонованої теорії даним досвіду – порівняно з попередніми.

Головними складниками названого вище системно-операційного підходу виступають системний методичний підхід (послідовне розрізнення явища і сутності елементів, структури, функцій, інтеҐрантів та історії об'єктів), до якого застосований операційний підхід (розрізнення настанов дослідження: критичної, описової, інтерпретативної, експлікативної, обҐрунтувальної).

В ході дослідження також використані окремі методичні прийоми як елементи дескриптивного підходу, дистрибутивного аналізу, таксономічного впорядкування вичленованих мовно-прагматичних одиниць, матричного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна роботи полягає в тому, що внаслідок дослідження вперше вдалося показати реальність мовно-прагматичної специфіки та зумовленої нею структурної диференціації функціонально-комунікативного синтаксису арабських комерційних документів як засобів офіційного ділового спілкування.

Практичне значення роботи. Дослідження запроваджує в науковий обіг значний пласт арабомовних документальних текстів, на якому одержані певні теоретичні висновки. Осмислення розглянутого мовного матеріалу у світлі одержання теоретичних знань відкриває шлях до створення нових практичних посібників з діловодства арабською мовою та до вдосконалення відповідних практичних курсів в системі університетської освіти.

Запровадження до навчального процесу відомостей про віднайдені критерії визначення мовної специфіки арабських комерційних текстів сприятиме піднесенню наукового рівня майбутніх фахівців з афразійського і загального мовознавства, перекладачів і всіх зацікавлених питаннями арабської культури.

Особистий внесок здобувача. Як саме дисертаційне дослідження, так і опубліковані за її тематикою статті автора виросли з його особистого досвіду практичного викладання арабської мови у 1994–2000рр. для студентів різних спеціальностей вищих закладів освіти м.Києва: майбутніх економістів, журналістів, географів, дипломатів, сходознавців. Вибір теми продиктований практичними потребами мовної підготовки фахівців-арабістів в актуальній галузі економічних відносин.

За роки роботи над рукописом дисертації автор проштудіював понад 130 публікацій, відображених у списку літератури, самостійно написав усі 23 параграфи тексту, в яких відобразив основні результати проведеного дослідження. Спираючись на відібраний масив текстів арабських ділових паперів (див. додатки) і застосувавши до них адекватні теоретичні настанови методики дослідження (див. розд. 1), автор самостійно дійшов теоретичних висновків відображених у розділі 2.1–2. У розділі 2.3–4., окремо розглянуті дві органічно пов'язані з темою роботи, але другопланові проблеми (мовної стандартизації документів та вживання запозичень), актуальних для сучасної письмової мовленнєвої традиції.

Апробація результатів дисертації. Тема і матеріали дисертації, обговорювалися на засіданнях кафедри Близького Сходу Київського університету ім. Т.Шевченка та відділу Близького і Середнього Сходу Інституту сходознавства ім.А.Кримського НАН України. Окремі розділи дисертації пройшли апробацію на Других міжнародних читаннях А.Кримського, організованих Інститутом сходознавства ім.А.Кримського НАН України в Києві 8–12.06.1998р., на Третіх сходознавчих читаннях А.Кримського 7.05.1999р., присвячених 80-річчю від дня народження академіка О.Пріцака, а також у навчальному процесі в Дипломатичній академії при МЗС України. Результати дослідження знайшли також відображення у семи публікаціях та монографії автора на тему: “Жанр арабських комерційних ділових паперів та їх мовна специфіка”.

У закінченому вигляді дисертація пройшла обговорення в лютому 2000 року на розширеному засіданні науково-теоретичного семінару Інституту сходознавства ім. А.Кримського НАН України.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів (теоретичного та практичного), висновків, бібліографії (з рубриками “Джерела” та “Дослідження” – 138 позицій 5 мовами) та додатків (70 сторінок). Загальний обсяг 241 сторінка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі (с.4–9) обҐрунтовано вибір теми дисертації, визначено її мету і завдання, описано досліджений матеріал і методику дослідження, аргументовані актуальність, новизна, теоретична та практична значимість.

Перший, загальнотеоретичний розділ присвячено опрацюванню загальних принципів мовно-прагматичного підходу до аналізу жанру документальних текстів певною етномовою.

Документ як прояв ділових відносин. Спочатку розглянуто загальні характеристики документа, як явища, його роль у стародавньому та сучасному світі. Окреслено головні чинники його функціонування, зокрема в арабському світі. Потім, з акцентом на жанрово-стильовій специфіці об’єкта дослідження, більш конкретно висвітлено його сутність. Показано, що комерційний документ є не лише засобом фіксування інформації. Його функція також особливим чином впливати на адресата й організовувати результативне розуміння, а отже налагоджувати стосунки між взаємозацікавленими сторонами.

Дано інтерпретацію деяким технологічним аспектам документування у процесі ділових відносин та його конкретним паралінгвістичним проявам, а також висвітлено найважливіші аспекти канцелярської сфери діяльності (с.10–19).

Комерційні документи в діловому спілкуванні. Далі детальніше досліджено функції документа для тих, хто безпосередньо зайнятий у виробничій, комерційній або іншій сфері суспільної діяльності, при цьому підкреслено роль інформації, що посідає в цій діяльності пріоритетне місце і становить її невіддільну частину.

Окреслено також послідовність етапів документальних ділових відносин, структуру й диференціацію документів комерційної сфери, що традиційно групуються за такими ознаками:–

за змістом: тендер, рекламний лист, лист-повідомлення, лист-підтвердження, ініціативний лист, супровідний лист, лист-нагадування, лист-відповідь, телеграма, контракт, акредитив, рахунок-фактура, переказний вексель – тратта, коносамент, накладна, телеграма, чек та інші;–

за аксіологічною характеристикою: службові (офіційні) й особисті;–

за місцем застосування: внутрішні та зовнішні;–

за функціями: інформаційні, розпорядчі, виконавчі та інші;–

за нормативними ознаками: регламентовані (стандартні) й нерегламентовані (нестандартні).

Оскільки ознакою культури ділового спілкування дотепер залишається бланк документа з його постійними реквізитами, спеціально окреслені його найголовніші й найтиповіші елементи, зумовлені особливостями етносоціуму (с.20–30).

Основні поняття зовнішньокомерційної діяльності. Тут розглянуто основні поняття зовнішньокомерційної діяльності, широко вживаних в арабських комерційних документах (с.31–36).

Зміст ділового спілкування (де- і конотативний). Після розгляду ролі й функцій комерційних документів ділової сфери, на фоні основних понять зовнішньокомерційної діяльності проаналізовано зміст ділового спілкування. Визначено, що він відповідає рецептивно-комунікативним цілям, тобто певним соціологічно-культурним аспектам у взаєморозумінні автора документа і реципієнта (адресанта та адресата), своїм стилістичним нормам, дієвості та ефективності викладу змісту (прагматика тексту), специфічному мовному добору лексики (кліше, штампи, терміни, звороти тощо), синтаксису (логічності викладу); при чому виділено денотативну і конотативні його сторони. Паралельно розглянуто транснотаційні шари арабської термінологічної лексики, що представлена транслітерацією, описовим методом (декомпресія) та питомими словами.

Далі до теорії укладання текстів комерційних ділових паперів застосовано системний підхід, який дозволив визначити: 1) сутність укладання цих паперів; 2) елементи укладання; 3) структуру укладання; 4) функцію укладених комерційних текстів; 5) часовий аспект (с.37–47).

Мовні засоби вираження змісту ділового спілкування (сигніфікативні та синтактичні). У цьому параграфі розглянуто мовні засоби вираження змісту – як знакові (сигніфікативні), так і системно-структурні (синтактичні). На матеріалі типових для арабських комерційних документів термінів та конструкцій виділена сукупність їхніх характерних мовних особливостей. Дано інтерпретацію скороченням, вживаним саме в цих документах (с.48–58).

Види мовно-прагматичної специфіки документів (етнічна специфіка, соціальна, культурна, професійна, групова, індивідуальна). Виділено окремі, взаємно протиставлені сторони мовно-прагматичної специфіки документів: етнічну, соціальну, культурну, професійну, групову та індивідуальну, які зумовлені зовнішньо-лінгвістичними обставинами їх функціонування в суспільстві. В рамках загальної специфіки арабських комерційних документів проаналізовано етноспецифіку значень слів, національну специфіку акту спілкування, національну своєрідність співвідношення вербальних і невербальних складників комунікації. Не залишено без уваги аналіз співвідношення історично зумовлених явищ диҐлосії та білінҐвізму, які впливають як на усну, так і письмову мовну ситуацію в арабських країнах.

Тепер завдяки опорі на запропоновану систему видів мовно-прагматичної специфіки арабських комерційних документів як певного жанру людського спілкування, виникає можливість чітко розрізняти для кожного документа:

1) етномовну приналежність автора тексту і його можливого адресата (в нашому випадку – арабська мова); 2) соціальну його приналежність до певної верстви (станової, конфесійної); 3) культурну приналежність (рівень освіти, ступінь обізнаності з етикою та правилами етикету); 4) професійну приналежність (комерсанти, бізнесмени, торгівці); 5) групову приналежність (участь у діяльності певної фірми, банку, компанії); 6) часову атрибуцію документів (сучасність або минуле); 7) індивідуальні особливості укладача документів (ідіолект, позамовні характеристики особи) (с.59–70).

Розділ 2 містить конкретне застосування теоретичних положень розділу 1 до розглянутого масиву арабських комерційних документів.

Початок розділу присвячений описовому рівню дослідження. Подальший аналітичний матеріал розподілено за параграфами на підставі застосування дескриптивного, таксонімічного і дистрибутивного підходу.

В параграфі “Етномовна специфіка: антропоніми, топоніми” показано, що етномовна специфіка арабських комерційних документів формується переважно лексичною підсистемою імен власних – характерною арабською антропонімічною моделлю та масивом типових топонімів арабського світу. На матеріалі конкретних прикладів детально проаналізовано складники розгорнутої арабської класичної антропонімічної моделі (с.73–82).

Параграф “Соціомовна специфіка: соціально зумовлені епістолярні формули, генеалогія, титулатура” простежує витоки епістолярно-документального жанру, а також розглядає специфічні соціомовні елементи, до яких віднесені мовні засоби вираження генеалогії окремих адресатів документів та формул їхньої титулатури (с.83–90).

Параграф “Культурно-мовна специфіка: реалії, мовний етикет (звертання, прощання)” охоплює пласт мовно-прагматичних характерних явищ арабських текстів з традиційно сформованими реаліями арабського світу та проявами мовного етикету. Типовими реаліями є традиційні назви мір ваги, довжини, об’єму, грошових одиниць, назви місяців тощо, а також формули мовного етикету, особливо в початкових та заключних пасажах документів (с.91–95).

Параграф “Професійно-мовна специфіка: комерційна термінологія” дає характеристику адекватному застосуванню розгалуженої фахової термінології в арабських комерційних документах. Охоплюючи досить широкий спектр свого функціонування в галузі економіки, фінансів, бухгалтерії, торгівлі, науки й техніки, промисловості, сільського господарства, – вона заслуговує на особливу увагу укладача документа.

Особливої уваги термінологія заслуговує і через те, що внаслідок багатовікового співіснування арабської літературної та народної мови (діалектів) в ситуації диҐлосії, а з іншого боку – через досить поширений арабо-англійський та арабо-французький білінҐвізм, – вона формується в кожній арабській країні по-своєму. Внаслідок цього термінологічні системи арабських країн є асиметричними. Серед досліджуваних термінів спостерігається семантична, морфологічна, графічна й номенклатурна асиметрії.

Регіоналізація сучасної арабської термінології часом вимушує укладача (який дбає про адекватність розуміння), вживати поряд з традиційними термінами також і діалектні, а іноді й англійські чи французькі (в дужках) (с.96–104).

Параграф “Групова мовна специфіка: реквізити фірми, її реноме” демонструє як мовні, так і паралінгвістичні прояви документів, вживаних у комерційній діяльності, з яких видно "обличчя" фірми, торговельної установи, товариства, від імені яких складено документ (с.105–107).

Параграф “Індивідуальна мовна специфіка: індивідуальний стиль, прийняті межі вираження особистого” показує, що поряд з усіма попередніми, переважно нормованими різновидами мовної специфіки документа, часом вдається виділити індивідуальні риси укладача, які характеризують його як особистість і становлять його своєрідну візитну картку.

Письмове мовлення залишає порівняно невеликий тактичний простір для вираження індивідуального, проте цей простір існує і може бути успішно використаний для підсилення сугестивної мети ділового листування. Залучення сучасних поліграфічних можливостей, знання культурно-історичного фону, володіння красномовством з врахуванням прийнятих в арабському суспільстві етичних норм і меж також є безперечними індивідуально-прагматичними чинниками (с.108).

Параграф “Синтаксичні засоби вираження мовно-прагматичної специфіки арабських комерційних документів”. На відміну від лексичних, синтаксичні засоби вираження мовно-прагматичної специфіки арабських комерційних документів класифіковані завдяки ширшому залученню дистрибутивного й таксонімічного аналізу, сама можливість застосування яких зумовлена природою розглянутих синтаксичних одиниць.

У дослідженні зроблено спробу подати типові і водночас специфічні складники арабських комерційних документів у вигляді впорядкованої послідовності синтаксично чимраз складніших елементів: лексем, синтагм, пропозем, конектем і когерем.

Використовуючи дефініційний принцип вищого структурного відношення, лексеми можна визначити як мовні знаки, вищим відношенням для яких є поєднання компонентів двох модусів – лексичного та граматичного; синтагми – як цілісні синтаксично-смислові одиниці, вищим відношенням яких є конҐруентність, тобто семантично-синтаксичний зв'язок між словоформами – членами синтагми (при одночасній відсутності предикації); пропозиції – як речення та конструкції, для яких властива якраз наявність предикації; комплекси – як фрази та періоди, яким властива конективність, тобто наявність у них конекції, міжпропозиційного мовно-логічного зв'язку; пасажі – як значні ділянки тексту, яким властива когерентність, тобто наявність у них когезії, зв'язку "зчеплення" між синтаксичними комплексами, які складають пасаж.

Специфіка зазначених лінгвістичних структурних одиниць синтактики простежена на досить широкому масиві комерційних текстів комунікативної спрямованості. Вони досліджені і в торговельній кореспонденції, і в більш-менш формалізованих документах, в яких реалізуються такі різнобічні прояви комерційних стосунків як: реклама, запит і відповідь, згода і відмова, нагадування та рекламація, умови контрактних статей, фінансові розрахунки тощо.

Добір специфічних (для аналізованого жанру текстів) синтаксичних явищ здійснено на трьох рівнях синтаксичної складності цих об'єктів, а саме – на рівні елементарних (у тому числі бінарних) синтаксичних сполук (мікросинтаксис), простих речень та їх заготовок (мезосинтаксис) і синтаксичних комплексів (включно зі складними реченнями: макросинтаксис). З'ясовано, що специфічним мовним засобам арабських комерційних документів на вказаних трьох рівнях відповідають традиційні поняття мовних штампів (стандартних синтагм, словосполучень), кліше, стереотипних речень та шаблонів (усталених, рутинних синтаксичних комплексів) (с.109–138).

Параграф “Проблема стандартизації та уніфікації мовних засобів арабських комерційних документів” розглядає важливі для теперішнього історичного періоду аспекти раціоналізації єдиної системи службових документів. Уніфікація текстів за способом синтаксичної організації впорядкування мовлення відповідних терміносистем, а також просторово-графічного оформлення (традиційний лінійний запис, трафарети, діаграми тощо), на думку документалістів становить одне з актуальних завдань діловодства.

Уніфікація виправдана з кількох точок зору, а саме – з економічної (адже укладання стандартного тексту вимагає менше праці й часу; адресат отримує прямий доступ до ключових моментів повідомлення; укладач документа, працюючи за зразком, може зосередитись на найістотніших аспектах інформації); – з правової точки зору (адже форма документа набуває узаконеного вигляду); – з технічної (дедалі ширше застосовуються комп’ютерні технології) (с.139–151).

Параграф “Вживання запозиченої лексики”. Окремо розглянуті проблеми вжитку іншомовної запозиченої лексики, пласт якої в досліджуваній галузі невеликий, проте важливий, адже стосується ключових понять міжнародних комерційних зв'язків (с.152–156).

У додатках наведені типові зразки сучасних комерційних ділових паперів арабською мовою з оригінальних джерел 1960–1990-х років. До окремих документів дано переклад та необхідний стислий коментар. Матеріал додатків ілюструє процес ділового спілкування, даючи змогу не лише ознайомитися з конкретними документами, але й скласти уявлення про типову модель відносин в арабському діловому світі (с.172–241).

ВИСНОВКИ

Кожний розділ дисертації завершується висновками (с.71; с.157–158). В кінці дослідження вони узагальнені (с.159–161).

Внаслідок проведеного дослідження арабських комерційних документів як специфічного жанру письмових текстів арабською мовою з'ясовано, що цей мовний об'єкт має сукупність властивих лише йому характерних особливостей у галузі мовної прагматики, предметом якої за класичним визначенням Ч.Морріса є відношення знаків до інтерпретаторів.

Як показано в загальнотеоретичному розділі 1, документ являє собою матеріалізований, письмовий (графічно оформлений) прояв ділових відносин між людьми. Після розгляду ролі й функцій комерційних документів у діловому спілкуванні на фоні основних понять зовнішньокомерційної діяльності проаналізовано зміст ділового спілкування, причому виділено денотативну і конотативні його сторони. Також розглянуто мовні засоби вираження цього змісту – як знакові (сигніфікативні), так і системно-структурні (синтактичні). Виділено окремі, взаємно протиставлені сторони мовно-прагматичної специфіки документів: етнічну, соціальну, культурну, професійну, групову та індивідуальну.

Розділ 2 містить конкретне застосування теоретичних положень розділу 1 до спеціально дослідженого конкретного масиву арабських комерційних документів (див. додатки). Подальший аналітичний матеріал розподілено за параграфами на підставі застосування дистрибутивного, таксонімічного і матричного аналізу підходу до наведеного масиву документів.

Внаслідок проведеного дослідження загальна мовно-прагматична специфіка документів постає як системна сукупність етномовного, соціомовного, культурно-мовного, професійно-мовного, групового та індивідуального складників – відповідно до сигніфікативних засобів вираження цих аспектів.

Виявлення описаних різнобічних складників мовно-прагматичної специфіки арабських комерційних ділових паперів дало змогу не лише з'ясувати їхні лексико-семантичні, граматичні та стилістичні характеристики, але й здійснити певну систематизацію та класифікацію дослідженого матеріалу. Таким чином, мета дослідження досягнута, а дослідна програма у першому наближенні – вичерпана.

Список публікацій за темою дисертаційного дослідження

Монографія

1. Жанр арабських комерційних ділових паперів та їх мовна специфіка. – Київ, 2000. – 196 с.

Рецензенти:

доктор філологічних наук, професор, зав. кафедри Близького Сходу Київського національного університету ім. Тараса Шевченка К.М. Тищенко;

кандидат філологічних наук, ст. викл. Київського державного лінгвістичного університету Л.А. Петрова;

професор Міжнародного інституту лінгвістики і права, зав. кафедри східних мов М.Д. Волков

Статті

2. Боднар С.М. Використання антропонімічної моделі арабської літературної мови у дипломатичних відносинах України з країнами мусульманського світу // Науковий вісник Дип. Академії при МЗС України. – 1998. – №1. – С. 222–223.

3. Боднар С.М. Джерела жанру арабських комерційних ділових паперів // Проблеми державного будівництва в Україні. – 1999. – №4. – С.121–124.

4. Боднар С.М. Денотативний і конотативний складники редагування арабських комерційних ділових паперів // Вісник Київського університету. Серія “Східні мови та літератури”. – Вип. №2. – Київ,1999. – №2. – С. 28–31.

5. Боднар С.М. Особливості та використання класичної антропонімічної моделі в арабських комерційних ділових паперах // Сходознавство. – №7–8. – Київ,1999. – С.131–136.

6. Волков М.Д., Боднар С.М. Документи – чинник ділових відносин // Проблеми державного будівництва в Україні. – 1999. – №4. – С.114–117.

7. Боднар С.М. Види мовно-прагматичної специфіки документів // Сходознавство. – №9–10. – Київ, 2000. – С. 2–10.

Тези доповідей

8. Боднар С.М. Арабські ділові папери в умовах уніфікації // ІІІ Сходознавчі читання А.Кримського. Тези міжнародної наукової конференції, присвяченої 80-річчю від дня народження академіка Омеляна Пріцака. – Київ, 1999. – С.14–15.

Боднар С.М. Мовна специфіка арабських комерційних документів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.13 - мови народів Азії, Африки, аборигенів Америки та Австралії. – Інститут сходознавства НАН України. – Київ, 2000.

У дисертаційній роботі вперше досліджено мовну специфіку арабських комерційних документів як невіддільної сторони сучасного ділового спілкування. Проаналізовано мовно-прагматичні особливості документів, їх типові лексичні засоби та складники функціонально-комунікативного синтаксису.

Ключові слова: арабські комерційні документи, ділове спілкування, прагматика, специфіка, лексика, мікро-, мезо-, макросинтаксис, штампи, кліше, стереотипні речення, шаблони.

Боднар С.Н. Языковая специфика арабских коммерческих документов. – Рукопись.

Диссертация на соискания ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.13 - языки народов Азии, Африки, аборигенов Америки и Австралии. – Институт востоковедения НАН Украины. – Киев, 2000.

В диссертационной работе впервые исследована языковая специфика арабских коммерческих документов как неотъемлемой составляющей современного делового общения. Проанализированы линҐво-прагматические особенности документов, их типичные лексические средства и компоненты функционально-коммуникативного синтаксиса.

Ключевые слова: арабские коммерческие документи, деловое общение, прагматика, специфика, лексика, микро-, мезо-, макросинтаксис, штампы, клише, стереотипные предложения, шаблоны.

Sergey Bodnar. The linguistic specificity of Arabic commercial documents. – Manuscript.

The thesis for competition of the academic degree of candidate of science on the speciality 10.02.13 - languages of Asia, Africa, aborigines of America and Australia. – The Institute of Oriental Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine. – Kyiv, 2000.

The thesis is devoted to Arabic commercial epistolary phenomenon as a specific genre of business communication. It is the first work to inquire into a question of linguistic specificity of Arabic commercial papers as an inseparable part of contemporary business communication.

The material of Arabic commercial business official papers, drawn from original sources, published over the last 40 years by Arabic, European and native publishing houses, had been taken as a basis to analyse their linguistic specificity. The complex linguistic analysis is rested upon the appropriate theoretical-culturological apparatus.

The research consists of introduction, two parts (theoretical and practical), conclusions, bibliography (with rubrics “Sources” and “Researches” – 138 positions in 5 languages) and appendixes (70 pages). The total volume is 241 pages.

The first, general theoretical part is devoted to the working up of general principles of linguistic-pragmatical approach to the analysis of genre of documental texts with definite ethno-linguistic features.The second part comprises the description of projection on the proposed theoretical scheme of the specific material of Arabic commercial papers (see Appendixes).

It is the first thesis with a detailed analysis of linguistic-pragmatic specificity and functional–communicational syntax of Arabic commercial papers. This analysis helped reveal the specific integrants of micro-, meso-, and macro-syntax that characterize and determine the structural integrity of the specific text. There had been analyzed linguistic structural units of the specified levels of syntax; they had been considered against a broad background of documents of communicational-pragmatic trend which embrace the correspondence itself and a large number of financial papers divided according to the following items: advertisement, trade relations, inquiry and reply, consent and refusal, reminder and reclamation, terms and conditions of contractual articles, financial payments etc.

In consequence of the research, the general linguistic-pragmatic specificity of the documents appeared as a systematic totality of ethno-linguistic, socio-linguistic, cultural-linguistic, professional-linguistic, group and individual components – in accordance with the significative means of the expression of these aspects. The structural units of syntactiсs and partially intextics according to the principle of quantitative “growth” (increase of volume) of their elements: lexemes, syntagmas, proposals, complexes, passages are being brought to light on the basis of the specified material. In the light of the aforesaid the well-known system of syntax means of the expression of linguistic-pragmatic specificity, viz. stamps, clichйs, stereotype sentences and patterns with which a compiler surely operates, assumes a new theoretical interpretation.

A large number of, in terms of volume, complete commercial papers in Arabic and their parts had been considered in the research which numbers around 70 typical texts and more than 800 text fragments – syntax complexes (typical paragraphs), standard phrases, speech turns and set expressions used in Arabic commercial papers.

In the context of international cooperation and expansion of cultural-economic ties of East and West, the introduction into the educational process of theoretical data about the criterion of determination of linguistic specificity of Arabic commercial papers will help work out practical skills and increase professional level of future specialists.

Key words: Arabic commercial papers, business communication, pragmatics, specificity, lexis, micro-, meso-, macro-syntax, stamps, clichйs, stereotype sentences, patterns.

Підписано до друку 07.07.2000 р.

Ум.друк.арк. 0,9. Обл.вмд.арк.1,0

Тираж 100. Зам.164 2000р. безкоштовний

Поліграф. д-ця Ін-ту історії

України НАН України

Київ-1, Грушевського, 4