ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ АПН УКРАЇНИ

БАКУЛІНА СВІТЛАНА ЮРІЇВНА

УДК 372.22+371.04+372.4

ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНИХ ПОЧУТТІВ

МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

ЗАСОБАМИ КАЗОК НАРОДІВ СВІТУ

13.00.07 – теорія і методика виховання

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м. Одеса) ім. К. Д. Ушинського, Міністерство освіти України.

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент

ПЕЧЕРСЬКА Елла Пилипівна,

Південноукраїнський державний педагогічний університет

(м. Одеса), кафедра методики музичного виховання

Офіційні опоненти – доктор педагогічних наук, професор

ЩЕРБО Алла Борисівна,

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Ко-

цюбинського, професор кафедри української та зарубіж-

ної культури;

кандидат педагогічних наук

КИРИЧОК Віра Андріївна,

Інститут проблем виховання АПН України, старший

науковий співробітник лабораторії морально-етичного

виховання

Провідна установа – Національний державний педагогічний університет

ім. М. Драгоманова, кафедра педагогіки

Захист відбудеться 27.02.2001 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.01 при Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 270020, м. Київ, вул. Берлинського, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту проблем виховання АПН України (027020, м. Київ, вул. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий 25.01.2000 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г. П. Пустовіт

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ. Вихід української освіти на якісно новий рівень визначив сучасні ідеали виховання, які повинні стати основою відтворення духовно-морального потенціалу нації. Головна мета виховання, визначена в Концепції національного виховання, полягає у передачі молодому поколінню багатств духовної культури народу.

Зважаючи на це, найважливішим завданням вітчизняної педагогіки є формування високоморальної особистості і, зокрема, виховання її моральних почуттів.

Багатогранність і значущість виховання моральних почуттів у становленні особистості зумовили посилену увагу до вивчення цієї проблеми філософів, психологів, педагогів. Це цілком закономірний процес, оскільки мораль як форма суспільної свідомості постійно змінюється під впливом нових об'єктивних і суб'єктивних чинників, набуває нових якостей; з іншого боку, є і спільні риси у моралі різних часів і народів.

Проблема морального виховання особистості розглядається сучасними вченими різнопланово, у таких аспектах, як: структура моральної свідомості (В. Зибковець, І. Мар'єнко та ін.), виховання моральної культури особистості (Т. Гуменникова, В. Бачінін), формування моральної активності дітей (І. Зайцева, Л. Крайнова), характеристика емоцій і почуттів та їх класифікація (Є. Богданов, Б. Додонов, А. Запорожець, К. Платонов, К. Ушинський, О. Чебикін та ін.), роль почуттів у процесі морального виховання дітей (В. Блюмкін, Г. Гумницький, І. Свадковський, М. Стельманович, В. Сухомлинський та ін.). У низці досліджень розглядаються різні засоби морального виховання дітей: національний фольклор (О. Алексейчук, О. Барабаш, А. Богуш, С. Горбенко, Л. Калуська, М. Стельмахович та ін.), художня література (Н. Ільїнська, Т. Ружевич та ін.), казка (А. Богуш, Т. Гризоглазова, С. Литвиненко, В. Сухомлинський, А. Щербо та ін.), театральна творчість дітей (С. Нікорова, Т. Шевчук), театр ляльок (Л. Чуриліна), кіно (О. Кузьмич, Т. Селиванова та ін.). Натомість виховання моральних почуттів молодших школярів засобами казок народів світу як окрема цілісна проблема не була предметом дослідження у педагогічній науці, що і обумовило вибір теми дисертаційної роботи: “Виховання моральних почуттів молодших школярів засобами казок народів світу”.

ЗВ'ЯЗОК РОБОТИ З НАУКОВИМИ ПРОГРАМАМИ, ПЛАНАМИ, ТЕМАМИ. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського, що фінансувався із коштів державного бюджету Міністерства освіти України (“Розробка комп'ютерного варіанту методики оцінки емоційної зрілості особистості”, № 0197 U 008548).

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ – на основі теоретичного аналізу та експериментального дослідження науково обгрунтувати, практично апробувати модель виховання моральних почуттів молодших школярів засобами казок народів світу.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі задачі дослідження:

1. Визначити роль моральних почуттів у структурі моральної свідомості особистості.

2. Здійснити аналіз казок народів світу як літературного жанру та охарактеризувати його як засіб морального виховання дітей.

3. Виявити критерії та їх показники, визначити рівні вихованості моральних почуттів молодших школярів на різних етапах експериментального дослідження.

4. Розробити та обгрунтувати педагогічні умови виховання моральних почуттів молодших школярів засобами казок народів світу.

ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ – моральне виховання молодших школярів.

ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ – зміст, форми та методи виховання моральних почуттів школярів засобами казок народів світу.

ГІПОТЕЗА ДОСЛІДЖЕННЯ – процес виховання моральних почуттів молодших школярів буде більш ефективним, якщо використати як засіб виховання казки народів світу і реалізувати такі педагогічні умови:–

створення у процесі виховання моральних почуттів засобами казок народів світу фону оптимізму;–

виявлення морального імпульсу казки та осмислення з учнями його динаміки;–

забезпечення рольового перевтілення школярів у казкових героїв.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ: теоретичні – для аналізу і узагальнення наукової і методичної літератури, навчальних програм, прогнозування та коригування процесу виховання емоційно-моральної сфери молодших школярів, характеристик його психотипу, емоційно-моральних реакцій; емпіричні (бесіди, педагогічне спостереження, самоспостереження, вивчення продуктів дитячої творчості, вивчення умов виховного процесу, аналіз спеціальних ситуацій) – для визначення індивідуально-особистісних особливостей характеру і психотипу учнів, рівнів їх емоційно-моральної вихованості; педагогічний експеримент, оснований на розробці та апробації педагогічної моделі виховання моральних почуттів молодших школярів з використанням як засобу виховання казок народів світу; статистичний аналіз експериментальних даних для виявлення ефективності процесу виховання моральних почуттів учнів засобами казок народів світу.

НАУКОВА НОВИЗНА ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ полягає у науковому обґрунтуванні виявлених нами педагогічних умов виховання моральних почуттів молодших школярів засобами казок народів світу та доцільності реалізації катарсичної і сугестивної функцій казок.

ПРАКТИЧНА ЗНАЧУЩІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ: розроблено методику виховання моральних почуттів молодших школярів на конкретних прикладах багатьох казок різних народів світу; показано, як на практиці реалізувати виявлені педагогічні умови. Запропонована методика виховання моральних почуттів учнів засобами казок народів світу може бути використана у практиці роботи загальноосвітніх шкіл та у позашкільних закладах. Дослідні матеріали та опубліковані роботи можуть слугувати доповненням до діючих програм з читання у початковій школі, програм з педагогіки і методики викладання предметів гуманітарного циклу у вищих закладах освіти.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ЗДОБУВАЧА полягає у розробці критеріїв та показників виявлення рівнів вихованості моральних почуттів молодших школярів засобами казок народів світу, виявленні педагогічних умов ефективності даного процесу, визначенні понять “фон оптимізму”, “моральний імпульс” та “ситуація ролі”, науковому обгрунтуванні педагогічної моделі виховання моральних почуттів молодших школярів засобами казок народів світу.

АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ. Хід і результати дослідження доповідалися на засіданнях кафедр педагогіки і психології початкового навчання та методики музичного виховання Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського, на педагогічних радах шкіл м. Ізмаїла, інноваційної школи “НВО “Школа-сад” та шкіл № 4, 27 м. Одеси; на міжнародній науково-практичній конференції (Тернопіль, 1996 р.), республіканській (Херсон, 1997 р.), зональній (Ізмаїл, 1990 р.) конференціях, у виступах перед учителями та на педагогічних конференціях в м. Ізмаїлі та Одесі.

Основні положення і результати дослідження висвітлено у 11 публікаціях, з яких 6 – у фахових виданнях.

СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ ДИСЕРТАЦІЇ. Дисертаційна робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації 186 сторінок машинописного тексту, з них 159 сторінок основного тексту. В тексті вміщено 10 таблиць. Список використаних джерел містить 229 назв.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У ВСТУПІ обгрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу; розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість роботи.

У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ “Теоретичні аспекти проблеми виховання моральних почуттів молодших школярів засобами казок народів світу” розкрито сутність понять “мораль”, “моральність”, “моральні почуття”. Обґрунтовано, що проблема моральності людини була актуальною в історії філософії і педагогіки упродовж багатьох століть, починаючи з античності і до сьогодення. Аналіз філософських наукових праць засвідчує, що, незважаючи на різне трактування сутності моралі, головними моральними якостями людини вважаються такі, як справедливість, доброта, співчуття, милосердя. Ці гуманістичні тенденції у вченнях давніх філософів набули подальшого розвитку у філософії і педагогічній науці в епоху Відродження (М. Монтень, Ф. Раблє, Е. Роттердамський) та Просвітництва (Вольтер, К. Гельвецій, Д. Дідро, Дж. Локк, Я. Коменський та ін.). Ідеї гуманізму розвивав видатний український філософ Г. Сковорода, який вважав, що треба “зберігати серце”, виховувати почуття благородства і вдячності. Українські просвітителі цінували в людях стриманість, скромність, доброзичливість (П. Могила, Є. Славинецький та ін.). Гуманістичні ідеї розвивали й інші вітчизняні вчені-педагоги (І. Баржанський, О. Духнович, М. Козачинський, П. Корнашевич, К. Сахович, П. Сагайдачний, К. Ставропольський, С. Русова, К. Ушинський, В. Сухомлинський).

Хоча поняття “почуття” близько до поняття “емоції”, недоцільно їх ототожнювати (К. Ушинський, Є. Богданов, Б. Додонов, К. Платонов, О. Чебикін та ін.). Враховуючи, що усі компоненти моральної свідомості (знання, погляди, переконання) знаходяться у тісному взаємозв'язку, нами висвітлена роль моральних почуттів у структурі моральної свідомості особистості. Моральні почуття – це “все те, що визначає ставлення людини до соціальних закладів, до держави, до інших людей, до самих себе” (С. Головін). Моральні почуття активізують свідомість, її пізнавальні та вольові функції. Формування моральних переконань – головна сутність морального виховання, але воно неможливе без виховання моральних почуттів. Виховання моральних почуттів знаходиться у тісній залежності не тільки від рівня етичних уявлень дітей, а й від того, чи здатні вони емоційно реагувати на різні події: радіти, співпереживати, обурюватися. Необхідні нові виховні технології, які б враховували насамперед глибинні психологічні закономірності емоційно-чуттєвого розвитку особистості (І. Бех).

Актуальними в аспекті нашого дослідження є праці психологів, де зауважено, що моральні почуття пов'язані із суспільним існуванням людини. Суспільні стосунки – не тільки “базис”, передумова виникнення людських почуттів, але й сутність їх змісту. Будь-яке почуття як переживання є проявом чогось значущого для індивіда; в моральних почуттях щось об'єктивно суспільно значуще переживається поряд з тим як особистісно значуще для людини (С. Рубінштейн). Розвиваючи це положення, психологи пов'язують почуття з потребами людини, вважаючи, що вони являють собою безпосередню позитивну чи негативну оцінку людиною значення оточуючих предметів, явищ і власних дій для задоволення потреб (Б. Долдонов, А. Запорожець).

У вихованні почуттів за результатами нашого дослідження визначальною є єдність зовнішніх і внутрішніх умов, коли зовнішні дії через узагальнення переходять у внутрішні, що визначатимуть моральну поведінку дитини. Проте, це можливо лише тоді, коли зовнішній вплив справляє на особистість сильне враження і викликає в неї глибокі переживання (Л. Виготський, І. Бех, І. Мар'єнко).

Українські педагоги стверджували, що навчання буде виховуючим лише тоді, коли отримані знання через розум дійдуть до почуттів школяра (С. Русова, К. Ушинський, В. Сухомлинський).

Останнім часом проблема виховання моральних почуттів дітей в педагогічній науці розглядається в різних напрямах, зокрема дослідження цього процесу на основі виховання моральних якостей, традиційно властивих українському народу (О. Барабаш, А. Богуш, М. Стельмахович), забезпечення одночасного взаємопов'язаного впливу на інтелектуальну та емоційну сферу учнів (І. Гуслякова, Л. Ментешашвілі), виховання емоційного переживання творів народного мистецтва (С. Горбенко), розвитку в дітей емпатії (І. Бех, М. Виноградова, Т. Гаврилова, М. Севрюгіна), формування морального досвіду молодших школярів на основі почуттів (Т. Гризоглазова, Р. Халікова), реалізація передумов для перетворення вимог учителя в особистісні внутрішні устремління дитини (С. Нікорова), забезпечення єдності об'єктивного сенсу діяльності і суб'єктивного її значення у формуванні моральних норм поведінки дітей (Є. Кузнєцова), використання емоційних педагогічних стимулів (С. Литвиненко, М. Юр'єва), емоційного тренінгу з метою розвитку емпатії та вміння керувати емоційними реакціями (Л. Соколова), роль педагогічної оцінки вчинків молодших школярів у їх моральному вихованні (Т. Вершиніна).

Серед засобів морального виховання дітей особливе місце посідає казка. У дослідженнях мистецтвознавців висвітлюється сутність цього літературного жанру (К. Аксаков, А. Афанасьєв, С. Лазутін, А. Нікіфоров, Е. Померанцева, Ю. Соколов та ін.). Неузгодженість у трактуванні сутності казки виявлена стосовно того, чи не викривляє вона реальну дійсність. За результатами нашого дослідження атмосфера казки не хибна, а чарівна, таємнича; у творі мистецтва може мати місце художня вигадка. Окрім того, доцільність використання казки можна аргументувати “законом емоційної реальності фантазії”: незалежно від того, чи реальна дійсність, що впливає на людину, емоції, пов'язані з цим впливом, завжди реальні (Л. Виготський).

Класифікуючи казки народів світу, ми спиралися на наукові дослідження, в яких виділено два типи казок: фольклорні і літературні, що, у свою чергу, відрізняються за змістом (казки про тварин, чарівні та побутові) (В. Анікін, В. Пропп, О. Солнцева та ін.).

Важливим в аспекті нашого дослідження є твердження науковців про те, що народна казка – явище інтернаціональне. Звичайно, що цивілізоване суспільство завжди гармонійно поєднує, зокрема, загальнолюдські і національні моральні норми, які й мусить свідомо привласнити людина. Схожість сюжетів казок різних народів розглядається у контексті історичної закономірності, яка полягає у аналогії форм і категорій мислення, обрядового життя, фольклору, матеріальної культури (В. Пропп). Казки народів світу в різних формах передають дітям народну мудрість, загальнолюдські моральні ідеали. Завдяки “установці на вигадку” казка може слугувати ефективним засобом виховання, оскільки відповідає віковим особливостям дошкільників та молодших школярів. Згідно з біогенетичним законом, розвиток дитини являє собою скорочену історію людства (Геккель). Тому казкова вигадка відповідає схильності дітей вигадувати, фантазувати.

Казка як засіб морального виховання розглядалася українськими педагогами, які зазначали, що людські стосунки у казках прості та зрозумілі, дитина вчиться співпереживати горю, радіти щастю казкових героїв, перемозі Добра над Злом. Зустріч дитини з казкою викликає почуття емпатії (С. Русова). Важливе значення казки підкреслював педагог-гуманіст В. Сухомлинський: “Казка – це активна естетична творчість, що охоплює усі сфери духовного життя дитини: і розум, і почуття, уяву, волю”. Разом з учнями він створив Кімнату казок, Куточок мрії, де стимулював дитячу творчість.

Значна низка досліджень присвячена методиці вивчення казок (А. Богуш, Н. Вітковська, Т. Гризоглазова, Д. Джола, В. Коротєєва, Е. Кузнєцова, С. Литвиненко, Е. Печерська, О. Піхур, М. Скоморохова, М. Чумарна, А. Щербо та ін.). Педагоги використовують малюнки, музичний супровід, проводять аналіз сюжету казки, інсценування. Водночас результати нашого дослідження засвідчують, що проблема виховання моральних почуттів молодших школярів у процесі ознайомлення їх з казкою потребує детальнішого вивчення.

Висновки дослідників цієї проблеми в галузі філософії, психології та педагогіки послугували теоретичними засадами розробки методики формуючого експерименту в подальшому нашому дослідженні.

У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ “Експериментальне дослідження процесу виховання моральних почуттів молодших школярів засобами казок народів світу” розкривається зміст формуючого експерименту, форми і методи його реалізації, здійснюється порівняльна характеристика результатів проведених зрізів експериментальної роботи, характеризуються виявлені педагогічні умови ефективності процесу виховання моральних почуттів молодших школярів засобами казок народів світу.

Головні принципи експериментальної роботи: а) принцип єдності свідомості і діяльності, згідно з яким свідомість виникає і виявляється у діяльності; б) принцип єдності біологічного і соціального в людині; в) принцип диференціації та індивідуалізації. Зокрема, ми враховували наукові положення сучасної психології щодо особистісно-зорієнтованого виховання: “Важко говорити про професіоналізм вихователя, якщо у нього відсутнє вміння розуміти потреби та індивідуальні особливості вихованців” (І. Бех). Зважаючи на це, ми визначили загальний тип вищої нервової діяльності учнів як фізіологічну основу чотирьох типів темпераменту; вивчали його особливості у пізнавальній діяльності школярів, емоційній сфері, вольових якостях, спілкуванні з оточуючими; виявляли психологічну характеристику темпераменту на основі аналізу його особливостей. Під час діагностики індивідуальних особливостей дітей ми враховували також психічні типи індивідуальності (екстраверт, інтроверт, амбаверт). На основі вивчення характеристики темпераменту і психічних типів дітей нами складена інтегрована характеристика індивідуальності молодших школярів (холерик-екстраверт, холерик-інтроверт, меланхолік-екстраверт, меланхолік-інтроверт, сангвінік-екстраверт, сангвінік-інтроверт, флегматик-екстраверт, флегматик-інтроверт). Вказана інтегрована характеристика допомогла нам скласти “портрет” кожного учня.

Для діагностики вихованості моральних почуттів ми виділили чотири критерії: понятійний, емоційно-оцінний, емоційно-регулятивний, поведінковий. До кожного з цих критеріїв було визначено показники. Понятійний критерій характеризувався знанням учнями моральних понять та вмінням вербалізувати свої уявлення щодо емоційних переживань людини. Показником емоційно-оцінного критерію виступила здатність молодших школярів давати емоційну оцінку оточуючим людям та казковим героям, фактам, подіям казки. Показник емоційно-регулятивного критерію – здатність учнів адекватно реагувати на морально-естетичні ситуації в процесі спілкування з однокласниками, вчителями, батьками, а також по відношенню до казкових героїв. Показником поведінкового критерію виступили дії та вчинки учнів, що свідчать про прояв ними гуманних почуттів у спілкуванні з дорослими і дітьми (дружелюбності, співчуття, співпереживання), та в процесі роботи з казками. Одержані в процесі констатуючого експерименту результати дали можливість виділити три рівні вихованості моральних почуттів: високий, середній і низький.

Програма констатуючого експерименту передбачала визначення ефективності виховного процесу в початкових класах щодо виховання моральних почуттів дітей; з'ясування умов використання казки у виховній роботі та визначення методів, які застосовуються у роботі з казкою; здійснення діагностики моральних почуттів згідно з визначеними критеріями та показниками.

Бесіди з учителями початкових класів та батьками учнів засвідчили, що завдання виховання моральних почуттів дітей усвідомлюється недостатньо як батьками, так і вчителями. Головна увага вчителів спрямована на розвиток техніки читання і розуміння учнями змісту прочитаних творів (у школах нового типу дітей привчають звертати увагу на свій зовнішній вигляд, поведінку). Спостереження, проведені на уроках читання, і бесіди з учителями засвідчили, що казку іноді використовують у роботі з молодшими школярами. Проте, в цій роботі ми не виявили цілеспрямованості в ознайомленні з казкою, оскільки вчителі проводять здебільшого ознайомлення дітей з сюжетом казки формально, використовуючи методи аналізу та пояснення сюжету, але не звертаючи уваги на почуття героїв казки та вихованців.

Діагностика молодших школярів проводилася на контрольних заняттях з допомогою розроблених нами методик “Пошук – відчуття”, “Телеміст”, “Нескінчена казка”, “Ми живемо у казці…”, “Відгадай почуття героя…”, а також бесід, малюнків, ліплення, аплікацій, використовуючи методи вивчення продуктів самостійної дитячої творчості, думки компетентних осіб, аналіз спеціальних ситуацій. Застосовували також методики “Неіснуюча тварина” і “Радощі та засмучення” (Т. Гавриличева), модифіковані нами у відповідності із завданнями дослідження. Нами використані, в основному, казки про тварин, оскільки, як показали бесіди з дітьми, вони їм більше подобаються.

Більшість молодших школярів емоційно, зацікавлено реагують на казковий сюжет та зазнають сильного враження від подій у творі. Емоційно-емпатична реакція дітей на конфлікт казки інстинктивна, але слабко усвідомлена, вони утруднюються передати словами свої переживання. Емпатійні почуття молодших школярів залежать від їхніх індивідуальних характеристик.

Принципами організації формуючого експерименту були: а) опора на концепцію національного виховання, що проявлялося у залученні школярів до українського фольклору, гуманізації виховання, врахуванні вікових та індивідуальних особливостей дітей, систематичності і послідовності в роботі, єдності національного і загальнолюдського у моральному вихованні; б) реалізація у виховному процесі різних функцій казки (не тільки художньо-естетичної, дидактичної, морально-виховної, а й сугестивної та катарсичної), що проявлялося у доборі високохудожніх творів, використанні різноманітних методів, спрямованих на формування моральної свідомості школярів та зв'язок морального виховання з естетичним; в) поєднання колективної форми роботи з індивідуальною, що проявлялося у врахуванні особливостей характеру, темпераменту, здібностей, рівня моральної вихованості кожної дитини та забезпечувало можливість особистісно зорієнтованого виховання. Програма формуючого експерименту передбачала наукове обгрунтування та практичну апробацію моделі виховання моральних почуттів молодших школярів засобами казок народів світу з урахуванням виявлених нами педагогічних умов означеного процесу.

Зважаючи на поліфункціональність казки і акцентуючи її катарсичну та сугестивну функції, ми виявили та реалізували три педагогічні умови експериментальної роботи.

Перша педагогічна умова – створення фону оптимізму, в атмосфері якого здійснювався виховний процес. Ми визначили, що “фон оптимізму” – це штучно змодельована життєрадісна атмосфера, яка вселяє у вихованців упевненість у торжестві справедливості та перемозі добра у казці. Підставою для виявлення цієї педагогічної умови була наукова концепція, згідно з якою важливим фактором виховної роботи з дітьми є почуття успіху (В. Скінер). Аналогічну думку висловлював В. Сухомлинський: “Пам'ятайте, що радість успіху – це могутня емоційна сила, від якої залежить бажання дитини бути кращою”. Думки про доцільність створення радісної атмосфери у виховному процесі містяться також у окремих наукових працях (Є. Аркін, М. Виноградова, Т. Гаврилова). У процесі здійснення виховної роботи нами встановлено, що саме успіх казкового героя був визначальним у ставленні дітей до нього. Для створення фону оптимізму ми прикрашали класну кімнату підсвіткою, музичним супроводом, картами держави, із якої була казка, і веселою історією цієї країни, плакатами, на яких було зображено ілюстрації до казки; використовували технічні засоби навчання (магнітофон, відеомагнітофон); кольорове освітлення (О. Чебикін). Казки читали виразним, лагідним голосом, спостерігаючи за реакцією дітей; слідкували, щоб у них був життєрадісний настрій, звертали їхню увагу на гумористичні чи веселі епізоди казки, використовували добрий жарт та гумор. Оригінальні висловлювання учнів відзначали схвальною оцінкою. Зазначимо, що під час читання казок на фоні оптимізму відбувалося взаємопроникнення життєстверджуючої атмосфери казки з оптимістичним фоном занять, і це сприяло створенню емоційно-позитивної атмосфери, що впливала на почуття учнів.

Друга педагогічна умова – виявлення морального імпульсу казки та осмислення його динаміки. Пропонується така дефініція цього поняття: моральний імпульс – це емпатичний поштовх, що викликаний конфліктом сюжету казки, знаходиться у динаміці відповідно сюжету та розв'язується у катарсис. Теоретичною основою визначеного поняття послугувало вчення про катарсис – очищення людини від афектів, почуття полегшення після випробування сильних емоцій (Арістотель). Сучасні філософи трактують катарсис як загальноестетичну категорію, що відбиває виховну функцію мистецтва (Ю. Борев). Ми враховували також висновки науковців про те, що для виховання почуттів дитини необхідно створити “емоційну ситуацію” (Л. Виготський, С. Литвиненко, С. Соловйов, В. Сухомлинський та ін.). На відміну від “емоційної ситуації”, спеціально створеної вихователем, моральний імпульс немає необхідності створювати штучно, оскільки аналіз багатьох казок народів світу дозволяє стверджувати, що він міститься у кожному казковому сюжеті. Завдання вчителя – допомогти дітям його виявити та осмислити. Отже, результати дослідження дозволяють нам стверджувати, що моральний імпульс є головною педагогічною умовою, оскільки саме він викликає у дітей емпатію.

В реалізації означеної педагогічної умови ми використали метод дитячої самостійної творчості (малювання), читання казки за ролями, бесіди про неї, “читання – пошук почуттів”, “розгадай почуття героя”, інсценування фрагментів казки (Г. Мозилевська, Ю. Рубіна). Вказані методи були модифіковані нами у відповідності з програмою та завданнями формуючого експерименту (спрямованість на виникнення емпатійних почуттів). Наприклад, пропонували дітям передати в малюнку основну ідею казки, конфлікт сюжету, образ улюбленого героя (або схожих героїв інших казок), персонаж, якому вони співчувають. Якщо хтось із дітей не вмів малювати, то пропонували їм розфарбувати готові ескізи, звертаючи увагу на роль кольорів у передачі почуттів, настроїв. Ми враховували також недосказаність художнього образу як один з аспектів його багатозначності. Вченими зазначено, що недосказаний художній образ отримує ще один вихідний імпульс для роздумів і творчої фантазії (Ю. Борев).

Означена риса художнього образу була покладена в основу створення методики “Незакінчена розповідь” (Т. Гаврилова), яку було нами модифіковано у методику “Незакінчена казка”. Вона використовувалася нами у двох варіантах: а) достворення учнями фіналу казки; б) достворення кульмінаційного епізоду. Прогнозування сюжету казки у комплексі з іншими методами за результатами нашого дослідження ефективно впливає на молодших школярів.

У процесі аналізу перших занять формуючого експерименту нами виявлено недостатню ефективність виховної роботи. Очевидно, ефективність застосованих методів знижувала певна обмеженість кількості казок, які вивчалися на заняттях. Було вирішено проводити експериментальну роботу на більш різноплановому матеріалі, із застосуванням більшої кількості казок народів світу з аналогічними сюжетами.

Ми дослідили, що схожі фрагменти сюжетів казок різних народів світу (назвемо їх “емпатичними фрагментами”), об'єднані разом, значно посилюють почуття жалю, що обумовило розробку і використання методу аналогії схожих фрагментів (наприклад, українські народні казки “Іван – мужичий син”, “Кирило Кожум'яка”, в'єтнамська – “Дракон”, російська – “Про Добрыню Никитича и Змея Горыныча”).

Недоліками проведеної роботи можна вважати і недостатню реалізацію диференційованого підходу до учнів, а також те, що технічні засоби виховання були не на належному рівні. Тому у подальшій експериментальній роботі значну увагу було приділено ліквідуванню вказаних недоліків.

Третя педагогічна умова – забезпечення рольового перевтілення дитини у казкового героя. Доцільність цієї умови пояснюється тим, що під час виявлення та осмислення морального імпульсу казки молодшим школярам було важко зрозуміти почуття інших людей (героїв казки). На наш погляд, ефективний метод у рішенні виховних завдань – інсценування казки (чи її фрагментів), оскільки він базується на рольовому перевтіленні дітей у казкових героїв.

Ми визначили, що ситуація ролі – це емоційна ідентифікація дитини з певним казковим героєм, що забезпечує ефективність упровадження методичних прийомів, заснованих на інсценуванні фрагментів казок. Як вже зазначалося, метод інсценування використовувався вчителями у виховній роботі з дітьми. Існує чимало наукових праць щодо значення рольової гри у вихованні дітей (Л. Виготський, Т. Гаврилова, Д. Ельконін, Дж. Кларк, С. Саймон, Р. Холл та ін.), але ми її впроваджували з метою виховання емпатійних почуттів учнів. У межах означеного методу ми розробили та впровадили такі його варіанти: а) інсценування кульмінаційних фрагментів казки – в них моральний імпульс дуже загострений, і тим сильніше прагнення до полегшення (катарсису); б) етюд-інсценування на запропоновану “казкову” тему (здебільшого на основі синтезу аналогічних казкових ситуацій), інший варіант – прийом-пошук, коли учням пропонувалося знайти у реальному житті героя, схожого на казкового, а потім у рольовій грі показати його гарний вчинок; в) достворення казки та інсценування її різних варіантів – цей метод доповнювався порівнянням різних варіантів, їх аналізом та вибором найвдалішого; г) постановка казки на сцені – їй передував конкурс на кращих виконавців ролей.

На кожному занятті застосовувався комплекс методів і прийомів, логічно пов'язаних між собою. Наприклад, учні порівнювали казки різних народів, що мають героїчний сюжет (українська – “Кирило Кожум'яка”, російська – “Кащей Бессмертный”, в'єтнамська – “Дракон” та ін.) та робили висновок, що моральним ідеалам народів усього світу властива гуманність, людяність. Більшість людей Землі хочуть перемогти Дракона Злості та жити у мирі й злагоді, але їм заважають ті, хто слугує злим силам, тому і існує непримиренна боротьба Добра із Злом. Дітям було запропоновано інсценувати етюд “Боротьба усіх багатирів світу з дванадцятиголовим чудищем, що уособлює усіх Драконів Зла” (поєднання методів аналогії схожих фрагментів та рольової гри).

Виявлені нами педагогічні умови взаємопов'язані між собою: фон оптимізму створюється вчителем фактично ще до початку ознайомлення з казкою; осмислення та рольове обігравання морального імпульсу, що виникає на фоні оптимізму, дозволяють глибше його відчути. Після розв'язання усіх протиріч доцільно зробити “емоційну паузу”. Окреслені педагогічні умови у їх взаємозв'язку слугували основою для створення педагогічної моделі виховання моральних почуттів молодших школярів засобами казок народів світу.

Зазначимо, що процес виховання моральних почуттів молодших школярів почався ще під час констатуючого експерименту, оскільки застосованим нами методикам властива не тільки діагностична, а й формуюча функція. Експериментальна робота засвідчила, що діти семирічного віку реагують на моральний імпульс казки, якщо його різнопланово осмислити та обіграти. Окремим учням (холерикам-екстравертам, сангвінікам-екстравертам) не терпілося дізнатися закінчення казки. Найпомітніше реагували на моральний імпульс холерики. Інтроверти (особливо флегматики і меланхоліки) були уважними, але зовнішньої реакції не спостерігалося. Найглибші почуття зазнали меланхоліки: вони не відразу сприймали щасливий фінал казки, продовжуючи співпереживати позитивним героям.

Нами враховувалися індивідуальні особливості дітей: “активізували” флегматиків, “стримували” холериків, спокійно і лагідно роз'яснювали меланхолікам ситуацію, що вразила їх, акцентуючи увагу на благополучному завершенні казки. За результатами нашого дослідження, молодшим школярам було важко словесно передати свої почуття, переживання (понятійний критерій). Щоб допомогти їм у цьому, ми розробили “Абетку знаків, у яких проявляються почуття” (оформлену в кольоровому зображенні), вона містить у собі 14 знаків. Учням пропонувалося обрати картки, що відповідають їхнім почуттям (метод вибору підхожого знаку). Наочно-дидактичний засіб значно сприяв формуванню моральної свідомості школярів.

У процесі дослідження нами помічено, що більшість дівчаток симпатизують позитивним казковим героям, які викликають у них почуття радості, захоплення та бажання наслідувати їх. Проте окремі школярі (здебільшого хлопчики) віддають перевагу аналізу своїх переживань стосовно до негативних персонажів.

Порівняння результатів, одержаних у період констатуючого експерименту, з результатами двох зрізів, що проводилися під час формуючого експерименту, засвідчили позитивні якісні зміни у вихованні моральних почуттів молодших школярів за всіма критеріями і показниками. Порівняння результатів показало, що позитивні зміни найшвидше відбуваються за емоційно-оцінним критерієм, найдовше – за поведінковим. Загальний показник вихованості моральних почуттів учнів експериментальних класів змінився: в експериментальному класі за емоційно-оцінним критерієм з 33,3% до 90%. У контрольних класах, де працювали за традиційною методикою, відбулися незначні позитивні зміни.

Для визначення ефективності розробленої нами методики виховання моральних почуттів молодших школярів засобами казок народів світу нами виведено формулу коефіцієнта її ефективності, де:

КЕ – коефіцієнт ефективності;

П – процентне відношення між закінченням і початком експериментальної роботи (Пз, Пп).

КЕ =

Другий діагностичний зріз було проведено через 4 місяці після початку формуючого експерименту, третій діагностичний зріз – у кінці експериментальної роботи. За результатами другого діагностичного зрізу КЕ застосованої у експериментальних класах методики становив 30%, за результатами третього діагностичного зрізу – 62%, що ще раз підтверджує ефективність проведеної експериментальної роботи.

Порівняльні дані діагностики вихованості моральних почуттів молодших школярів засобами казок народів світу наведені у таблиці 1.

Таблиця 1

Порівняльні дані

діагностичного експерименту стосовно виявлення рівнів

вихованості моральних почуттів молодших школярів (в %)

№№ критеріїв Назви критеріїв К л а с и Д О формуючого експерименту Назви критеріїв К л П І С Л Я формуючого експерименту

Рівні вихованості моральних почуттів а с и Рівні вихованості моральних почуттів

високий середній низький високий середній низький

1. Понятійний К 10 33,3 56,6 Понятійний К 16,6 40 43,3

Е 13,3 30 56,6 Е 40 50 10

2. Емоційно-оцінний К 10 26,6 63,2 Емоційно-оцінний К 16,6 36,5 46,6

Е 10 23,3 66,6 Е 33,3 56,6 10

3. Поведінковий К 13 13,3 73,3 Поведінковий К 13,3 26,6 60

Е 10 16,6 73,2 Е 33,3 40 26

4. Емоційно-регулятивний К 10 26,6 63,2 Емоційно-регулятивний К 12,2 31,1 56,7

Е 13,3 26,6 66,6 Е 36,6 53,4 10

Слід зазначити залежність процесу виховання моральних почуттів молодших школярів від їх психотипів. Так, емоційна реакція дітей-інтровертів на запропоновані умови і методи роботи була більш глибокою. Очевидно, вони більш сприйнятливі до сугестивних впливів, ніж екстраверти. Висловлювання інтровертів (особливо меланхоліків) були не тільки глибшими, а й точнішими. Можливо, це обумовлено зосередженістю інтровертів на внутрішніх переживаннях.

Проведене експериментальне дослідження дозволяє стверджувати, що казки народів світу є ефективним засобом виховання моральних почуттів молодших школярів завдяки тому, що для них характерні: доступність казкових сюжетів для дітей, художність, гуманістичність морального змісту, оптимістичність атмосфери, можливість викликати емпатійні почуття учнів і розвинути їх.

Важливе значення у реалізації поліфункціональності казки мають ТЗН, якісний музичний супровід, підхожий для казки, та відповідне кольорове оформлення.

У ВИСНОВКАХ викладено результати дослідження, основні з них такі:

1. Реалізація виховної функції загальноосвітньої школи потребує особливої уваги до процесу виховання моральних почуттів молодших школярів, оскільки від цього залежатиме формування особистості. Моральні почуття пов'язані з потребами та інтересами людини, активізують свідомість, її пізнавальні та вольові функції. Завдяки моральним почуттям об'єктивне, суспільно значуще для людини переживається нею як особистісно значуще. Важлива роль моральних почуттів у життєдіяльності людини сприяє їх актуальності і значущості, а також багатоаспектності досліджень їх формування.

2. Розгляд сутності поняття “моральні почуття” з позицій єдності об'єктивного і суб'єктивного дав можливість визначити це поняття як суб'єктивні переживання людини, що визначають її ставлення до соціального і предметного середовища, до інших людей, до самого себе.

3. Казки народів світу є дієвим засобом морального виховання молодших школярів, оскільки містять у собі національні та загальнолюдські гуманістичні ідеали та відповідають віковим особливостям дітей. Але, незважаючи на багатоплановість наукових праць, у яких висвітлюються як мистецтвознавчий, так і педагогічний аспекти розгляду цього жанру, проблема виховання моральних почуттів молодших школярів засобами казок народів світу не була предметом спеціального дослідження.

4. На основі розроблених критеріїв (понятійний, емоційно-оцінний, емоційно-регулятивний, поведінковий) та їх показників були виявлені вихідні рівні вихованості моральних почуттів молодших школярів: високий, середній та низький, зроблені характеристики кожного з них. З'ясувалося, що емоційно-емпатійна реакція дітей на конфлікт казкового сюжету інстинктивна, але слабо усвідомлена. Емпатійні почуття молодших школярів залежать від їхніх індивідуальних характеристик.

5. Формуючий експеримент здійснювався з урахуванням виявлених нами педагогічних умов (створення фону оптимізму, виявлення морального імпульсу казки та осмислення його динаміки, забезпечення рольового перевтілення школярів у казкових героїв), які слугували підставою для розробки моделі виховання моральних почуттів учнів засобами казки. Розроблено дефініції понять “фон оптимізму”, “моральний імпульс” та “ситуація ролі”. Висвітлено форми і методи реалізації означених педагогічних умов у їх взаємозв'язку, що виявилися ефективними у рішенні поставлених завдань.

6. Дослідження засвідчило позитивні зміни у вихованні моральних почуттів молодших школярів експериментальних класів, про що свідчать кількісні показники (високий рівень ? 11% до експерименту і ? 35% після проведеної роботи; середній відповідно ? 21% і 50% і низький – 65% і 14%, що підтвердило правильність робочої гіпотези, можливість керування даним процесом в умовах загальноосвітньої школи.

Перспективу подальшого дослідження ми вбачаємо у вивченні взаємозв'язку моральних почуттів і художньо-творчих здібностей молодших школярів та ролі казок народів світу у морально-естетичному вихованні дітей.

Основні положення дисертації висвітлено у таких публікаціях автора:

1. Бакулина С. Ю. Некоторые педагогические аспекты гуманистического воспитания младших школьников средствами украинской оперы-сказки // Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту / Педагогічні проблеми сучасної школи. – 1997. – № 2 – С. 4-7.

2. Бакуліна С. Ю. Особливості розвитку моральних почуттів у дітей молодшого шкільного віку // Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту. – 1998. – Вип. 4. – С. 3-7.

3. Бакулина С. Ю. Ситуация роли, как условие воспитания нравственных чувств // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського / Зб. наук. праць. – 1999. – Вип. 3. – С. 120-124.

4. Бакулина С. Ю. К вопросу о воспитании нравственных чувств у младших школьников // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського / Зб. наук. праць. – 2000. – Вип. 1. – С. 179-185.

5. Бакуліна С. Ю. Моральні почуття як компонент моральної вихованості особистості // Наша школа. – 2000. – № 2-3. – С. 62-65.

6. Бакуліна С. Ю. Роль народної та літературно-музичної казки в морально-естетичному вихованні молодших школярів // Сучасна початкова школа: проблеми, пошуки, знахідки / Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Тернопіль: Інститут педагогіки АПН України, 1996. – С. 53-55.

7. Бакуліна С. Ю. Виховання моральних почуттів молодших школярів // Удосконалення початкової освіти у світлі сучасних педагогічних концепцій / Матеріали Всеукр. наук.-прак. конф. – Київ-Херсон, 1997.

8. Бакулина С. Ю. Фольклор как важнейшее условие профессиональной деятельности учителя музыки / Метод. рекомендации. – Измаил: Измаильский пед. ин-т, 1996. – 12 с.

9. Бакулина С. Ю. Фольклор в воспитании духовности детей на уроках музыки // Вопросы филологии / Сб. науч. трудов. – Измаил: Измаильский пед. ин-т, 1994. – Вып. 4. – С. 50-53.

10. Бакулина С. Ю. (Яковлева С. Ю.). Роль фольклора в эстетическом воспитании младших школьников на уроках музыки // Учитель и общество: опыт, проблемы, поиски. – Измаил: Измаильский пед. ин-т, 1990. – С. 135-136.

11. Пастырь И. В., Паровик Л. И., Банкул Л. Д., Бакулина С. Ю. Методические рекомендации по совершенствованию художественного воспитания младших школьников. – Измаил: Измаильский пед. ин-т, 1994. – 21 c.

БАКУЛІНА С. Ю. Виховання моральних почуттів молодших школярів засобами казок народів світу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня