МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Чернін Ігор Маркович

УДК-331.012

РОЛЬ ЦІННОСТІ ЛЮДСЬКОЇ ПРАЦІ У РИНКОВИХ

ПЕРЕТВОРЕННЯХ (СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ)

Спеціальність 08.01.01 - Економічна теорія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк - 2000

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі загального й адміністративного менеджменту Донецької державної академії управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Губерна Галина Костянтинівна,

Донецька державна академія управління

Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк),

професор кафедри загального й адміністративного

менеджменту

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Семенов Анатолій Григорович, Донецький державний університет Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), завідувач кафедри економічної теорії

кандидат економічних наук, доцент Горожанкіна Марина Євгенівна, Донецький державний університет економіки і торгівлі Міністерства освіти і науки

(м. Донецьк), заступник завідувача кафедри економічної теорії

Провідна установа - Київський національний економічній університет Міністерства освіти і науки України, кафедра політекономії (м. Київ).

Захист відбудеться “6” вересня 2000 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.01 по захисту дисертацій у Донецькому державному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198а, ауд. 101.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного університету (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Автореферат розіслано “4” серпня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Овечко Г. С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Проведення в Україні економічних реформ і особливості перехідного періоду визначають необхідність поглибленого вивчення проблем головної продуктивної сили суспільства - людини, що через себе і свої інтереси уособлює та врівноважує в остаточному підсумку економічні і соціальні відносини. Отже, соціальний зміст реформ має бути спрямований на задоволення потреб людини й ефективне використання людського потенціалу в усіх сферах діяльності з урахуванням змін, що відбуваються у системі “людина - праця”. Процеси в сфері праці мають особливе значення в нинішній кризовій ситуації, тому що саме трудова діяльність людини є обов'язковою і необхідною умовою життя суспільства. У зв'язку із цим важливого значення набуває побудова на основі взаємодії різноманітних форм власності, господарської самостійності і матеріальної відповідальності товаровиробників нового мотиваційного механізму трудової активності працівників, який був би здатний забезпечити оптимальне поєднання особистісних, колективних та суспільних інтересів, правовий захист економічних інтересів працівників. Ефективне функціонування такого механізму передбачає наявність розвиненого ринку праці і визначення її цінності.

Дослідженню методологічних та методичних проблем найефективнішого використання робочої сили і визначення цінності людської праці на різних стадіях становлення ринкових відносин присвячено праці багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів та соціологів. У розробку окремих аспектів цієї проблеми істотний внесок зробили Амоша О.І., Антосенков Є.Г., Бондар І.К., Богиня Д.П., Долішний М.І., Заславський І.Є., Заславська Т.І., Злупко С.М., Карпухін Д.М., Костаков В.Г., Маслова І.С., Онікієнко В.В., Онищенко В.Ф., Пирожков С.І., Прокопенко В.Є., Прокопенко М.Д., Рузавіна Є.І. та інші.

Однак соціально-економічні умови змінюються. Економічна ситуація в Україні висуває нові вимоги до розробки моделі соціально-економічного механізму визначення цінності людської праці й ефективного використання робочої сили не взагалі, а з урахуванням реально існуючих економічних умов. Якість застосування такого механізму буде найбільш значною в тому випадку, якщо найповніше і найоб'єктивніше будуть враховані економічні, технологічні, соціальні, організаційні та інші особливості господарського розвитку країни.

Таким чином, об'єктивна необхідність створення моделі соціально-економічного механізму формування цінності людської праці й ефективного використання робочої сили в умовах реальної економіки, новизна проблеми, недостатнє наукове її розкриття й обгрунтування в економічній і соціологічній літературі визначили вибір теми дисертаційної роботи, її мету і задачі, об'єкт і предмет дослідження.

Зв'язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами і темами. Основні положення і висновки дисертаційної роботи відображено в наукових дослідженнях кафедри загального і адміністративного менеджменту Донецької державної академії управління за темою “Ринкові реформи управління економікою України” (№ 01000003069 - напрямок “Механізм ринкового управління економікою”, керівник - д.т.н., професор Іллюшенко В.Г.), у якій автор брав участь як виконавець, а також використано автором під час розробки і читання курсів “Соціологія” і “Економічна соціологія” у Донецькій державній академії управління.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення соціально-економічної моделі визначення цінності людської праці, а також економічних і організаційних форм поліпшення її використання в умовах існування різних форм власності.

Досягнення даної мети обумовило необхідність вирішення таких задач:

розкрити поняття “ринок праці” і “ринок робочої сили”, їхню сутність, зміст, структуру, функції, загальне й особливе для специфічних умов перехідного періоду;

здійснити соціально-економічний аналіз системи “робоча сила - праця” і виявити особливості соціально-трудових відносин;

визначити “цінність людської праці” як соціально-економічне поняття і механізм його практичного застосування за наявності різних форм власності в країні;

розробити й обгрунтувати економіко-організаційні напрямки ефективного соціально - економічного використання робочої сили в сучасних економічних умовах.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дисертаційного дослідження є динаміка використання робочої сили на підприємствах різних форм власності і пов'язана з нею цінність людської праці в умовах становлення ринкових відносин.

Предметом дослідження є соціально-економічні відносини у сфері праці та їх суспільні оцінки.

Методологія та методи дослідження. Методологічну і теоретичну основу роботи складали наукові та практичні праці відомих вітчизняних та іноземних вчених-фахівців у галузі використання робочої сили і визначення цінності людської праці на різних стадіях становлення ринкових відносин. Джерелами первинної інформації послужили дані державної статистики України, а також фактичні матеріали, отримані із спеціальних джерел.

Для досягнення мети і вирішення поставлених у дисертації завдань застосовано такий комплекс методів дослідження: теоретичний пошук (економіко-статистичний, теоретіко-економічний та концептуально порівняльний аналіз, систематизація, порівняння); прогнозно-дедуктивний, логіко-індуктивний, системного аналізу та структурно-фунціональний методи; емпірично-діагностичний; обсерваційний (пряме спостереження, самоспостереження, самооцінка); прогностичний (експертні оцінки, моделювання, узагальнення незалежних характеристик); праксиметричний (аналіз передового наукового досвіду).

Наукова новизна результатів дослідження. Наукова новизна результатів дослідження полягає в методологічному обгрунтуванні мотиваційного механізму трудової активності, здійсненого на основі визначення цінності праці, що еволюціонує залежно від соціально-економічних умов. Вона розкривається у наступному:

· досліджено опосередковані можливості оцінки праці на основі економічних результатів реалізації товарів, виготовлених з її застосуванням;

· проведено аналіз системи "робоча сила – праця" як співвідношення між характеристиками робочої сили (знання, вміння, трудові навички і т.п.) і робочих місць, що формується в регіоні за умов переходу до ринкової економіки;

· визначено цінність людської праці як соціально-економічного поняття і механізм його практичного застосування за наявності різних форм власності, зміст якої розкривається у взаємозв'язку з кінцевими результатами праці, попитом і пропозицією на ринку робочої сили, трансформацією вимог до професіональних знань і умінь робітника, а також з якістю і вартістю засобів життєдіяльності людини;

· обгрунтовано і запропоновано показники визначення цінності людської праці, перерозподілу робочих місць і робочої сили між галузями і регіонами (зростання кількості, незмінність або ліквідація робочих місць) та алгоритм розрахунку введення нових робочих місць з метою ефективного використання робочої сили на підприємствах різних галузей і форм власності.

Практичне значення отриманих результатів. Практична цінність дисертаційного дослідження полягає в тому, що застосування отриманих в процесі дослідження висновків та рекомендацій сприятиме соціально-економічному удосконаленню ціннісного механізму управління працею, формуванню раціональних співвідношень між вартістю і ціною робочої сили в умовах становлення та розвитку нових економічних відносин.

Основні положення і результати дослідження використані Донецькою обласною державною адміністрацією при формуванні регіональної політики зайнятості на підприємствах регіону з різними формами власності.

Апробація результатів дисертації. Найважливіші положення дисертаційного дослідження доповідались, обговорювались та одержали схвалення на міжнародних і республіканських наукових й науково-практичних конференціях: Міжнародна наукова конференція "Соціально-гуманітарні проблеми менеджменту" (м. Донецьк, 1997 р.); Міжнародна наукова конференція "Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект" (м. Донецьк, 1998 р.); Науково-практична конференція "Стратегія управління соціально-економічним розвитком регіону на період до 2010 року (Донецька область – 2010)" ( м. Донецьк, 1999 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 3,7 др. арк., що особисто належать автору.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів (шести підрозділів), висновків, списку використаних джерел (204 назви). Повний обсяг дисертаційного дослідження становить 184 сторінки друкованого тексту, який включає 11 таблиць, 7 рисунків, 5 додатків.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність дослідження, визначено його мету і задачі, а також об'єкт і предмет, розкрито наукову новизну дослідження і практичне значення отриманих результатів.

Розділ 1. Формування вартості робочої сили і її особливості в перехідний період складається з двох підрозділів, у яких розкриваються проблеми формування вартості робочої сили, її особливості, сутність і значення використання робочої сили у перехідний період до ринкових умов господарювання.

В умовах функціонування і розвитку різних форм власності проблема раціонального використання робочої сили стає особливо актуальною. Оскільки людина одночасно є і виробником і споживачем матеріальних та духовних благ, остільки через людину досягається реальна (хоча завжди відносна) рівновага в системі "виробництво - споживання".

У зв'язку із переходом від прямого адміністративного управління економікою до ринкового регулювання стає актуальною проблема відновлення ринку робочої сили і товарного характеру її відтворення, розподілу, обміну й споживання. Важливого значення набуває інтенсивність руху робочої сили, що має безпосередній вплив на її вартість. Чим інтенсивніше він відбувається, тим активніше трудові ресурси переміщуються між підприємствами, тим простіше роботодавцю адаптувати структуру зайнятих до змін попиту на свою продукцію. При цьому збільшується й адаптаційний потенціал працівників, готових і здатних пристосовуватися до мінливої ситуації на ринку праці. Тому вартість робочої сили змістовно розглядається не тільки з позицій визначення рівня життя працівника, але й з точки зору витрат підприємця на найманих робітників (витрати на наймання працівника). Вона містить в собі: оплачування виконаної роботи і невідпрацьованого часу; спеціальні виплати; витрати підприємств на наймання і звільнення працівників, підвищення їх професійно-кваліфікаційного рівня; витрати, пов'язані з державним соціальним забезпеченням; соціальні виплати і соціальну допомогу від підприємств.

У сукупності заробітна плата і соціальні виплати є основою підрахунку витрат на робочу силу, за якими проводяться зіставлення і порівняння як між підприємствами однієї країни, так і на міжнародному рівні. На підставі інтеграції витрат при оцінці вартості робочої сили в дисертації запропоновано двостадійний підхід до її відтворення, який складається з двох кругообігів: формування і реалізації засобів існування працівника. На цій основі доведено, що зростання вартості новоствореної робочої сили - закономірний процес, який слід брати до уваги, досліджуючи розвиток ринку праці і формування політики зайнятості.

Перетворення в сфері зайнятості населення є однією з умов ринкової трансформації, пов'язаної із становленням багатосекторної (багатоукладної) економіки, відновленням галузевої структури виробництва, формуванням системи ринків і їхніх інфраструктур. Регулювання ринку робочої сили грунтується на нових системотворчих принципах економічної активності населення, які відповідають докорінним змінам у формах власності та соціально-трудових відносинах. Це - самозайнятість, підприємництво, наймана праця, безробіття. Щоб визначити логіку дослідження соціально-економічної сутності ринку робочої сили, необхідно було усвідомити, у який спосіб економічна політика стимулювання ринкових відносин допомагає реалізації ринком робочої сили своїх задач і наскільки ефективною є у зв'язку з цим його взаємодія з ринком капіталу і товарів.

Сучасний ринок - це складне соціально-економічне утворення, що передбачає гарантії прав власності, свободу підприємництва, конкуренцію, свободу ціноутворення і переливу капіталу, відкритість міжгалузевим, міжрегіональним і світовим інтеграційним процесам, можливість міграції робочої сили. Соціальну структуру ринку й інститутів, що забезпечують їхню реалізацію, наведено у таблиці 1.

Ринок робочої сили, який є невід'ємним елементом ринкової системи господарювання, виконує найважливіші функції в системі відтворення: регулює обсяги попиту і пропозиції трудових послуг, розподіляє робочу силу між секторами економіки і формами власності при мінімальних витратах і стимулюванні сприятливих умов праці. Внаслідок цього ринок робочої сили визначається в дисертації як сукупність відносин купівлі-продажу специфічного товару, яким є робоча сила, як співвідношення попиту і пропозиції робочої сили, де сторону, яка пропонує свої послуги на виконання роботи, що потребує певного рівня підготовки і кваліфікації, становлять працівники, які відповідають даним вимогам, а сторону, що пред'являє відповідний попит на робочу силу, репрезентують роботодавці, яким потрібні працівники для виконання відповідних робіт.

За результатами аналізу багаторічних дискусій про предмет реалізації - робочої сили або праці - у дисертації аргументовано обгрунтовується положення, згідно з яким предметом купівлі-продажу на ринку праці є не робоча сила і не праця, а трудові послуги, які наймані робітники надають своїм роботодавцям. Доведеність такого висновку визначається тим, що, з одного боку, трудові послуги не існують самі по собі поза процесом праці, а з іншого боку, одержання цих послуг неможливе без споживання робочої сили. Так долається суперечливість понять і з'ясовується рівнозначна можливість використання термінів “ринок робочої сили”, “ринок праці”.

Таблиця 1. Функціональна структура ринку робочої сили і його організації

Пропозиція Функції політики зайнятості Попит

Суб'єкти – носії робочої сили Соціальна під- тримка робочої сили на період працевлашту-вання Професійне навчання, перенавчання і перекваліфікація Перерозподіл і працевлаштуван- ня робочої сили Об'єкти застосування праці

Робоча сила, що звільняється на підприємствах і в організаціях Допомога у зв'язку з безробіттям Системи вищої, середньо-спеціальної і професійно-технічної освіти Міжрегіональний перерозподіл робочої сили Державні і спільні підприємства й організації

Випускники загальноосвітніх шкіл Матеріальна допомога сім'ям безробітних Професійно-технічні училища Робота за наймом Приватні і спільні підприємства

Демобілізовані зі збройних сил Суспільні оплачувані роботи Технікуми Малі підприємства

Особи, які переїхали на нове місце проживання Стипендії на період перенавчання Вищі навчальні заклади Кооперативи

Жінки з малоліт- німи дітьми після відпустки у зв'яз- ку з доглядом за дитиною Стимулювання самостійної господарської діяльності Системи підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів Самостійна господарська діяльність Індивідуальна трудова діяльність

Пенсіонери, які бажають продовжувати роботу Орендні підприємства і колективи

Особи, що звільнилися з місць позбавлення волі Селянські фермерські господарства

Приватні підсобні і домашні господарства

Професійно-кваліфікаційна і галузева структура зайня-тості населення

Вихід із ринку робочої сили

Дослідницький пошук спрямовується не на дискусію про зміст понять (хоча і це важливе), а на пошук того, як забезпечити ефективне використання працівника. Виявлені в дисертації чинники використання робочої сили зображені на рисунку 1.

Для сфери застосування праці в сучасних умовах України характерними є надмірна зайнятість, перетворення заробітної плати в елемент системи соціального захисту, знижена мотивація до праці і низька самооцінка зайнятості в офіційній економіці, деформалізація трудових відносин і можливість нерегламентованих прибутків, регресивні зрушення в структурі зайнятості. Ці риси впливають на мобільність робочої сили, на її формування, попит на робочу силу, на динаміку і рівень безробіття.

Загальний висновок розділу полягає в тому, що ринок робочої сили формується на основі її товарної форми і тому для його успішного функціонування необхідне створення відповідної правової й інституціональної інфраструктури. Структуру ринку робочої сили становлять: власники робочої сили (продавці), власники капіталу (покупці) і суб'єкти інфраструктури, що виконують роль посередників. Ціни на ринку робочої сили складаються під впливом попиту і пропозиції. Факторами, що визначають відхилення ціни робочої сили від її вартості, виступають ефективність виробництва і розподільних відносин, рівень заробітної плати і структури прибутків, динаміка споживчого ринку, діючі ціни на товари та послуги тощо.

Розділ 2. Форми оцінки праці і закономірності їхніх змін містить у собі два підрозділи і присвячений соціально-економічному аналізу системи “робоча сила - праця” і соціально-трудовим відносинам в умовах переходу до ринкової економіки.

В основу аналізу було покладено уявлення про дві сторони реалізації суб'єктом праці своїх економічних функцій: самозайнятості, коли він виступає як самостійний товаровиробник, що реалізує свою продукцію на ринку, або як найманий робітник, що пропонує свої послуги товаровиробникові - роботодавцю, суб'єкту власності засобів виробництва. В межах загального ринку праці ці сторони взаємозалежні. Дослідження цього взаємозв'язку дозволило виявити об'єкти соціально-економічного управління в сфері праці, які зображені на рисунку 2.

Володіючи тим чи іншим ступенем відносної автономності, кожна система може функціонувати найбільш ефективно лише в межах інтегрованої системи. Тому соціально-економічний аналіз системи “робоча сила - праця” орієнтувався на наступний синтез її складових частин.

Макроекономічні фактори Мікроекономічні фактори

Зміни в господарському механізмі Техніко-технологічні Організаційно-економічні

Стан економіки Рівень технічної устаткованості виробництва Форми організації виробництва

Розвиток різних форм господарювання на основі розмаїття форм власності Кількісні Якісні Концентрація

Структурна перебудова народного господарства Фондоозбро- єність праці Структура основних фондів Спеціалізація

Технічна озброєність праці Рівень та стан знарядь праці Кооперування

Електроозбро-єність праці Комбінування

Рівень механізації та автоматизації праці Форми організації праці

Рівень прогресивності Індивідуальні Колективні

технологій

бригадні підрядні

технологічні колективні

спеціалізовані орендні

комплексні акціонерні

госпрозрахункові

Рисунок 1. Класифікація факторів, що впливають на

ефективність використання робочої сили

Рисунок 2. Об'єкти соціально-економічного управління в сфері праці

Перехід України до ринкових відносин змушує по-новому дивитись на більшість економічних явищ, у тому числі на працю, розуміти, що економічні відносини не є самодостатніми. Формування людини праці передбачає висунення на перший план соціально-психологічних якостей, що дозволяють більш повно реалізовувати трудовий потенціал. У зв'язку з цим великого значення набуває створення системи мотивації праці, яка включає сукупність мотивів, що спонукають працівника трудитися з урахуванням його індивідуальних потреб у виборі професії, сфери діяльності, характеру й змісту праці, рівня її оплати.

В Україні мотивація людей на високопродуктивну працю була і залишається серйозною проблемою. Відірваність заробітної плати і сукупних прибутків від витрат праці та її кінцевих результатів призводить до того, що все більше людей спрямовує свої зусилля не на підвищення ефективності праці, а на отримання тих чи інших благ і привілеїв.

Інакше кажучи, новим ставленням працівника до праці є сприйняття її не тільки як джерела засобів існування, але і як цікавого за своїм характером заняття з урахуванням її (праці) соціальної значущості, як засобу самореалізації. Праця є найбільш ефективною саме тоді, коли мотиви (цілі, інтереси) і стимули (оплата праці, прибутки) збігаються. З цих позицій досліджувалась роль праці в системі “робоча сила - праця”. Результати дослідження розкриваються у таких положеннях:

1. Сутність нової соціально-трудової політики в Україні, і це підтверджено практикою світового економічного розвитку, повинна зводитись до остаточного переходу від системи повної зайнятості, що вичерпала себе і спирається на низькоефективну працю і “соціальні гарантії” непрацюючим, до ринкових відносин, що передбачають повну свободу праці і вибору занять, наявність економічно обгрунтованої резервної армії праці.

2. Необхідно відмовитися від принципів соціального захисту працівника, орієнтованих виключно на державу, і ввести в цю систему економічні регулятори ринкових відносин.

Системний ринковий підхід до аналізу взаємообумовленості робочої сили і праці дозволив виявити роль кожного чинника їхньої взаємодії, їхній тісний взаємозв'язок у процесі відтворення, розкрити характер соціально-трудових відносин перехідного періоду: з одного боку, це об'єктивно існуюча взаємозалежність і взаємодія суб'єктів цих відносин у процесі праці, які націлені на регулювання якості трудового життя; з другого боку - соціально-трудові відносини є суб'єктивними, тому що відбивають особисті наміри і дії учасників цих відносин.

Особливість ринкової економіки перехідного періоду полягає в тому, що в ній поєднуються мінлива економічна ситуація з відсутністю чіткої ідентифікації сторін, що беруть участь у соціально-трудових відносинах, і нерозвиненість власне соціально-трудових відносин.

У суспільстві відбувається процес диференціації відповідно до життєвого рівня, трудової мотивації, соціальної і професійної орієнтації, трудової поведінки, а також можливостей адаптації до ринкових форм господарювання. У підсумку формуються такі групи населення: найменш здатні до адаптації (працівники з низькими прибутками і соціальним статусом, для яких заробітна плата є єдиним і основним джерелом життя); середньоадаптивні (працівники з більш високим рівнем життя, більш активні в соціально-трудових відносинах, порівняно із представниками першої групи); високоадаптивні (орієнтовані на сприятливу кон'юнктуру і високі життєві стандарти); гіперадаптивні (група, основним джерелом існування якої є прибутки від тіньової економіки).

Соціально-економічна концепція розвитку будь-якого суспільства містить у собі механізм формування і регулювання соціально-трудових відносин як найважливіший елемент соціальної політики. Остання містить у собі законодавчо (або іншим способом) встановлені гарантії соціального захисту, соціальної підтримки і соціальної допомоги.

При цьому у зв'язку з комерціалізацією виникає питання про межі впливу принципів ринкової економіки на характер соціально-трудових відносин.

Питання про існування меж визначається низкою чинників як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру, систематизованих у дисертації, таких як поділ і кооперація праці (у предметній і функціональній формі; вертикальна і горизонтальна мобільність); зростання продуктивності праці; заміщення праці капіталом; стадія життєвого циклу підприємства; глобалізація економіки.

Створивши належну законодавчу базу, держава забезпечує реалізацію соціально-трудових відносин ринкового типу, аналізує і контролює їхній розвиток, коригує на цій основі правові норми, забезпечуючи умови для їхнього соціально-ефективного розвитку, стан соціально-трудових відносин, створює умови для їхнього поліпшення.

Розділ 3. Цінність праці як інструмент економічного регулювання загальнодержавного і регіонального ринку робочої сили, що складається з двох підрозділів, присвячений проблемам соціального захисту робочої сили і цінності людської праці в умовах ринкових перетворень, а також деякім з напрямків регіонального і загальнодержавного прогнозу зайнятості робочої сили в контексті цінності людської праці.

Автор визначає соціальний захист як системну цінність суспільства, що репрезентує гарантоване на державному і регіональному рівні забезпечення економічних і соціальних умов, за яких реалізуються основні права людини і соціальних груп. Ресурсна база системи соціального захисту залежить від рівня розвитку і можливостей національної економіки.

Перехід до ринкової економіки приводить до дії принципово нові фактори, що вимагають докорінних змін у соціальному захисті населення. Основні з них зображено на рисунку 3.

Виходячи з наведених вище факторів, в умовах переходу до ринкової економіки необхідно створити в державі і регіонах новий механізм соціального захисту населення, який би грунтувався на відповідних соціально-економічних принципах (рисунок 4).

Основні економічні чинники

Роздержавлення економіки

Приватизація державної власності

Зміни в розподілі новоствореного продукту

Докорінні зміни в ціноутворенні, лібералізація цін

Структурна перебудова економіки та ін.

Рисунок 3. Економічні фактори, які передбачають зміни

в соціальному захисті населення країни, регіону

Соціально-економічні принципи

Регулювання прибутків підприємців із допомогою податкового механізму

Гарантії заробітної плати найманим робітникам за допомогою законодавчого затвердження мінімальної заробітної плати як обов'язкової бази в оплаті праці

Захист рівня життя населення за допомогою індексації заробітної плати

Диференційований підхід до соціально-демографічних груп населення залежно від їхнього соціального стану, віку, працеспроможності, складу сім'ї

Формування системи законодавчо закріплених соціально-економічних гарантій, які держава надає своїм громадянам

Рисунок 4. Механізм соціального захисту населення

Масштаб (рівень) соціальних гарантій, як це можна бачити із змісту наведених рисунків, залежить від ефективності праці, а ефективність праці прямо пов'язана з її цінністю.

Цінність праці визначається в дисертації як грошова оцінка суспільно необхідних витрат праці, одержувана на ринку під час обміну (реалізації) товару, що співвідноситься з фактично витраченим робочим часом у процесі створення товару, а також попитом і пропозицією робочої сили на ринку праці.

Запропоноване визначення поняття “цінність праці” показує взаємозв'язок праці з кінцевим результатом. Якщо попит на товар збільшується або стабільний, то це свідчить про високу якість праці, про її цінність і корисність, що може і повинне знайти відображення у збільшенні винагороди за працю. Останнє буде спонукати працівника трудитися довше, ніж встановлено законодавством про робочий час, або трудитися більш інтенсивно. Так ринок товарів впливає на кількість і якість праці, попит на робочу силу, а відтак і на її пропозицію.

З іншого боку, визначення поняття “цінність праці” указує на її взаємозв'язок із попитом і пропозицією на ринку робочої сили. Збільшення попиту на робочу силу веде до збільшення її ціни (ціни праці), а отже, і до збільшення пропозиції праці (тривалості, інтенсивності) і робочої сили (кількість працівників, які починають працювати).

Необхідність відокремлення цінності праці в особливу категорію обумовлюється не тільки переходом робочої сили з потенційного у функціонуючий стан, умовами виробництва і різницею у вартості (ціні) відтворення потенційної і функціонуючої робочої сили (праці), продукту, але і процесом обміну. Так, логіка дослідження привела до висновку про те, що основою розподілу відповідно до трудового внеску кожного працівника може стати цінність праці, яка пройшла "ринкове схвалення", апробацію на ринку шляхом реалізації створюваного ним товару, тобто в процесі обміну. Цінність праці є необхідною економічною категорією також і тому, що дозволяє точніше підійти до визначення номінальної і реальної заробітної плати, соціальної рівності і соціальної справедливості, зблизити ці поняття з ефективним ринковим господарюванням, поєднати їх із гуманізацією продуктивних сил і системою економічних і суспільних відносин, зрозуміти, що ефективність ринкової економіки зовсім не виключає розвитку соціальної рівності членів суспільства і соціальної справедливості, але не забезпечує їх цілком. Ринкові відносини поєднуються з великою, часто невиправданою, диференціацією прибутків, що залежить не тільки від вкладеної праці і капіталу, від праці і заповзятливості підприємця, але й від везіння, випадку, збігу обставин і господарської кон'юнктури. У ринковій економіці неминуче розшарування суспільства на великих і дрібних власників, а також існування нерівності прибутків. Мінімізувати ці протиріччя покликані соціальний захист громадян і механізм регулювання процесів розподілу і використання робочої сили. Істотною складовою цього механізму є регіональна складова. Подальший територіальний розвиток із поглибленням економічної самостійності регіонів України розкриває значні перспективи для регулювання ринку робочої сили.

Залежно від прийнятого варіанту загального оздоровлення економіки регіону й основних структурно-функціональних характеристик територіальних ринків праці важливо визначити практичні дії щодо формування відповідного соціально-економічного середовища, максимально орієнтованого на сталий розвиток усієї системи відтворення сукупної робочої сили. За існуючого спаду виробництва і нинішніх темпів інфляції традиційні і добре апробовані методи прогнозу стану зайнятості, що грунтуються, як правило, на статистичній обробці рядів динаміки економічних показників, не продуктивні. У дисертації на основі аналізу різних перспективних нових методів запропоновано як основний інструмент прогнозу чисельності і структури зайнятості баланс руху робочих місць, а не баланс трудових ресурсів, що застосовувався раніше.

Прогнозний баланс трудових ресурсів у явній або неявній формі враховував як рух робочих місць (тобто потребу економіки в робочій силі), так і потребу населення в робочих місцях, бо саме в такий спосіб припускав можливість їхнього створення (ліквідації) залежно від потреб населення. За сучасних умов таке припущення уявляється нереальним, тому що рух трудових ресурсів буде цілком визначатися потребою економіки, відповідністю чисельності зайнятих кількості робочих місць.

Посилення суперечностей у сфері відтворення робочої сили, їх негативні довгострокові наслідки дають підстави для висновків про те, що ефективний механізм регулювання територіальних ринків робочої сили має зосереджувати у собі різнопланові і диференційовані за силою свого впливу підсистеми, не обмежуючись лише сферою трудових відносин. У роботі проаналізовано і на основі теорії цінності праці і відносин “робоча сила - праця” зведені в систему методи прогнозування динаміки зайнятості (безробіття), запропоновані вітчизняною і закордонною наукою і придатні для регулювання регіонального ринку праці. Ці методи дозволяють оцінити в показниках припустимий рівень безробіття, вибуття робочих місць, пов'язане з фізичною амортизацією (зношенням) основних виробничих фондів і банкрутством підприємств; залежність безробіття від динаміки збиткових підприємств і обсягів виробництва; створення нових робочих місць, обумовлених капіталовкладеннями, коефіцієнтом змінності і вартістю нового робочого місця; коефіцієнти створення і ліквідації робочих місць, відмінність між якими відбиває темп зміни зайнятості; коефіцієнти найму і вибуття, сума яких показує валовий обіг робочої сили. Використання запропонованої системи дозволяє “побачити” структуру потоків на ринку робочої сили й оцінити їхню інтенсивність через цінність людської праці.

У висновку зроблено узагальнення і підбито підсумки проведеного дослідження, сформульовано теоретичні і практичні висновки, що випливають з нього.

1. Праця як діяльність - це специфічне ставлення людини до навколишнього світу, взаємодія суб'єкта й об'єкта, що містить у собі мету, засоби, процес і результат. Діяльність не може ані продаватися, ані купуватися. Надання праці товарної форми є не що інше, як визнання робочої сили у функції товару.

2. Робоча сила як товар має свою ціну, виражену у вартості життєвих засобів, необхідних для життя її власника. Як специфічний товар, вона має бути економічно і соціально захищена державою. Закон попиту і пропозиції стає регулюючим і на ринку робочої сили.

3. Самооцінка вартості робочої сили в нових економічних умовах виявляється в прагненні її носія до самовиживання шляхом легального працевлаштування у недержавному секторі економіки або пропозицією своєї робочої сили в тіньовому секторі.

4. Для успішного здійснення ринкових перетворень і соціально-економічної політики в державі повинно відбутися переливання факторів самооцінки вартості робочої сили і цінності людської праці (на рівні особистості) у чинники її оцінки (на рівні держави, регіону).

Все це дозволить проводити соціально обумовлену і адекватну економічну політику і створювати соціально орієнтовану економіку, яка стимулює сумлінну і кваліфіковану працю, гарантувати прожитковий мінімум для всіх верств населення, економічно забезпечити гідні сучасної людини умови життя і діяльності.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ

АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Опублікованих у провідних наукових фахових виданнях:

1. Чернін І.М. Економічна та соціальна цінність людської праці в умовах ринкових відносин // Експрес-новини: наука, техніка, виробництво. - 1997. - № 15-16. - С. 23-24.

2. Чернин И.М. Социально-экономические проблемы формирования стоимости рабочей силы // Вестник Донецкого института экономики и хозяйственного права. (Серия: “Социально-философские и гуманитарные науки”). – Донецк: ДИЭХП. - 1997. - № 1. - С. 167-174.

3. Чернин И.М. Региональный прогноз занятости рабочей силы // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Донецк: ООО "Лебедь", КП "Регион", 1998. - С. 157 - 160.

4. Чернин И.М. Состояние рынка рабочей силы в Украине и необходимость его регулирования. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 1999. - 27 с.

1. Чернін І.М. Ціна робочої сили як інструмент економічного регулювання ринку праці // Торгівля і ринок України. Тематичний зб. наукових праць з проблем торгівлі і громадського харчування. Вип. 8. - Том 1. - Донецьк: ДонДУЕТ, 1999. - С. 177-182.

6. Чернин И.М. Прогноз занятости рабочей силы: общегосударственный и региональный аспекты. // Менеджер. - 1999. - № 3 (5)' . - С. 111 - 116.

7. Чернин И.М. Социальная защита и ценность человеческого труда на уровне государства и региона // Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 года. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины, Юго-Восток, 1999. - С.113 - 119.

8. Чернин І.М. Форми оцінки праці і закономірності управління їх змінами // Схід. - 2000. - № 3(34). - С. 41.

Опублікованих за матеріалами конференцій:

1. Чернин И.М. Социально-экономические проблемы формирования рынка рабочей силы в Украине // Материалы междунар. науч. конф. "Социально-гуманитарные проблемы менеджмента". - Донецк: ДонГАУ, 1997. - С. 162 - 165.

Анотація

Чернін І. М. Роль цінності людської праці в ринкових перетвореннях (соціально-економічний аспект). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - Економічна теорія. - Донецький державний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2000.

Дисертацію присвячено проблемі цінності людської праці в умовах ринкових перетворень. У дослідженні системно проаналізовано передумови й зміст державної політики в сфері зайнятості, здійснено аналіз ринку робочої сили в Україні, його сутності, змісту, структури і функцій, загального й особливого для специфічних умов перехідного до ринкових відносин періоду. Визначено цінність людської праці в умовах переходу до ринку як соціально-економічне поняття і механізм його практичного застосування за наявності в країні різних форм власності. Запропоновано й обгрунтовано економічні й організаційні заходи соціально й економічно ефективного використання робочої сили в сучасних економічних умовах.

Ключові слова: робоча сила, ринок робочої сили, цінність людської праці, зайнятість, безробіття, конкретна праця, абстрактна праця, трудова мотивація, трудова мобільність, соціальна захищеність, вартість робочої сили, праця.

Аннотация

Чернин И.М. Роль ценности человеческого труда в рыночных преобразованиях (социально-экономический аспект). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - Экономическая теория. - Донецкий государственный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2000.

Диссертация посвящена проблеме ценности человеческого труда в условиях рыночных преобразований. В исследовании системно проанализированы предпосылки и содержание государственной политики в сфере занятости, осуществлен анализ рынка рабочей силы в Украине, его сущности, содержания, структуры и функций, общего и особенного для специфических условий переходного к рыночным отношениям периода. Определена ценность человеческого труда в условиях перехода к рынку как социально-экономическое понятие и механизм его практического применения при наличии в стране различных форм собственности. Предложены и обоснованы экономические и организационные мероприятия социально и экономически эффективного использования рабочей силы в современных экономических условиях.

В связи с этим важное значение приобретает создание на основе взаимодействия многообразных форм собственности, хозяйственной самостоятельности и материальной ответственности товаропроизводителей, нового мотивационного механизма трудовой активности работников который бы обеспечивал оптимальное сочетание личных, коллективных и общественных интересов. Кроме того, данный механизм, в основу которого была бы положена система законодательно закрепленных правовых норм и гарантий, главными среди которых являются государственные гарантии обеспечения нормального воспроизводства их трудовых, профессиональных и социальных качеств, должен предусматривать защиту экономических интересов работников. Исходя из этого, необходимо рассматривать как самостоятельные направления особые цели рынка труда и специфические методы их достижения, политику занятости.

Исследованию методологических и методических проблем наиболее эффективного использования рабочей силы и определения ценности человеческого труда на различных стадиях становления рыночных отношений посвящены труды многих отечественных и зарубежных ученых-экономистов и социологов. Однако социально-экономические условия изменяются. Сложившаяся экономическая ситуация в Украине предъявляет новые требования к выработке модели социально-экономического механизма определения ценности человеческого труда и эффективного использования рабочей силы не вообще, а с учетом реально существующих экономических условий. Качество применения такого механизма будет тем значительнее, чем объективнее будут учтены экономические, технологические, социальные, организационные и другие особенности хозяйственного развития страны.

Таким образом, объективная необходимость создания модели социально-экономического механизма формирования ценности человеческого труда и эффективного использования рабочей силы в условиях существующей экономики, новизна проблемы, а следовательно, недостаточное научное ее раскрытие и обоснование в экономической и социологической литературе предопределили выбор темы диссертационного исследования, его цель и задачи, объект и предмет исследования.

Ключевые слова: рабочая сила, рынок рабочей силы, ценность человеческого труда, занятость, безработица, конкретный труд, абстрактный труд, трудовая мотивация, трудовая мобильность, социальная защищенность, стоимость рабочей силы, труд.

Summary

Chernin I. M. The Role of Human Labour Value in Conditions of Market Reforms (Social and Economical Aspect). - The Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of the Candidate of Science (Economy) on the speciality 08.01.01 - Economical theory - Donetsk State University, Donetsk, 2000.

The dissertation is devoted to the problem of human labour value in conditions of market reforms. Premises and content of the state policy in the field of employment have been analyzed systematically, the analysis of human labour market in Ukraine, its essence, content, structure and functions in specific conditions of transitional period to market relations has been made in the investigation. Human labour value is determined in conditions of transition to the market as the social and economical concept, the mechanism of its practical application in the presence of different forms of property in society has been developed. Economical and organizing measures of socially and economically effective usage of human labour in modern economical conditions have been proposed and