львівська державна академія ветеринарної

медицини імені С.З.Ґжицького

Федик Юрій Ярославович

УДК: 636:612.4:636.2

фізіологічне становлення організму новонароджених телят під впливом компонентів секрету молочної

залози корів чорно-рябої породи

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Л ь в і в – 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівській державній академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького.

Наукові керівники: - доктор біологічних наук, професор

- доктор біологічних наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України Кравців Роман Йосипович; Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького, завідувач кафедри ветеринарно-санітарної та радіологічної експертизи, директор НДІ біоекологічного моніторингу академії, ректор.

Офіційні опоненти: - доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Дроник Григорій Васильович; Буковинський інститут агропромислового виробництва, директор;

- кандидат ветеринарних наук Масюк Дмитро Миколайович; Дніпропетровський державний аграрний університет, старший викладач кафедри нормальної та патологічної фізіології сільськогосподарських тварин.

Провідна установа: Національний аграрний університет (кафедра нормальної та патологічної фізіології сільськогосподарських тварин) Кабінету Міністрів України (м. Київ).

Захист відбудеться " 27 " грудня 2000 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівській державній академії ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів-10, вул. Пекарська, 50, аудиторія №1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів-10, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий "17 " листопада 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук, доцент П.І.Головач

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Важливою проблемою сучасної ветеринарної медицини є з'ясування механізмів набуття імунокомпетентності новонародженими телятами і з'ясування ролі в цьому процесі складових секрету молочної залози. Вважається, що телятам з перших днів життя фізіологічно властива імунологічна неповноцінність, яку передусім пов'язують з слабким розвитком лімфоїдної тканини та відсутністю імунокомпетентних клітин. Цю незрілість новонародженого материнський організм компенсує передачею готових антитіл через молозиво. Вміст імуноглобулінів у сироватці крові новонароджених телят до і після прийому молозива широко досліджено. Однак, роботи з вивчення їх впливу на морфо-функціональний розвиток лімфоїдної тканини є нечисленними.

Відомо, що загибель телят спостерігається здебільшого в перші десять днів після їх народження (І.М.Карпуть, Л.М.Півовар, 1984; О.М.Лемішко, 1988; L.Pivnik, 1978; P.Kolar e. a., 1988). Це пов'язано, передусім, з інфекційними хворобами органів травлення і дихання, які розвиваються у новонароджених на фоні поглиблення вікового імунодефіцитного стану (М.І.Корчан, 1986; А.Г.Красніков і співавт., 1986; В.І.Левченко, В.П.Заярнюк, 1988; Н.Д.Придибайло, 1991; П.П.Урбанович і співавт., 1992; В.М.Апатенко, 1992-1999; Ю.Р.Кравців, 1997; Ю.Р.Кравців, Р.П.Маслянко, 1999). Тому, окрім інших, ці фактори необхідно враховувати при вдосконаленні технологій вирощування молодняка, формуванні маточного поголів'я корів і в селекційній роботі. Виходячи з цього, особливого значення набуває вивчення процесу становлення механізмів протимікробного захисту телят саме у період після їх народження. На даний час є недостатньо висвітлена будова і рівень морфо-функціонального розвитку органів імунної системи у плодів пізнього пренатального і телят раннього постнатального періоду розвитку. Крім цього, дослідження патології органів імунного захисту в ранній неонатальний період неможливе без грунтовних знань їх будови і розвитку в плодів і новонароджених телят у нормі. З моменту народження тварини потрапляють в якісно інші умови, де здатність до існування визначається як станом захисних сил, так і спроможністю до їх поповнення за рахунок біологічно повноцінного секрету молочної залози. Отже, незважаючи на певні досягнення в сфері ветеринарної медицини, ці питання вимагають додаткового вивчення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота була складовою частиною плану науково-дослідної роботи кафедри патологічної анатомії і гістології Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького, тема №7 розділ 07.03 "Вивчення морфо-гістохімічних показників у новонароджених тварин у зв'язку з імуногенезом та розроблення заходів профілактики неонатальної патології" (№ державної реєстрації 074628).

Мета і задачі дослідження. Враховуючи значення імунної системи в формуванні захисних сил новонароджених телят, а також те, що з молозивом вони отримують гуморальні й клітинні чинники захисту, ми поставили перед собою мету вивчити:

-

-

-

Наукова новизна одержаних результатів. Вивчено вплив структурних компонентів молозива корів на формування імунного статусу в новонароджених телят. Отримано нові дані про вміст гуморальних і клітинних чинників у секреті молочної залози корів чорно-рябої породи різних вікових груп, вивчена їх роль при формуванні імунної системи телят. Розроблено схему поповнення біологічної неповноцінності молозива окремих корів, особливо первісток, шляхом використання для випоювання телят збірного молозива корів на 3-6-й лактації (воно повинно зберігатись при -20 С). Запропоновані норми оптимального режиму випоювання молозива телятам, а також критерії для визначення його якості у виробничих умовах. Науково обгрунтовано стан структурно-функціонального розвитку центральних і периферичних органів імунної системи в новонароджених телят, а також у плодів на останньому місяці внутрішньоутробного розвитку. На основі експериментальних досліджень висловлено припущення, що в телят, які не отримали з молозивом матері достатньої кількості імуноглобулінів (Ig), посилюється стан імунодефіциту, який є характерним для них переважно в перші дні після народження.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати досліджень впроваджені в господарствах Сокальського і Пустомитівського районів Львівської області, в яких проводиться контроль за біологічною цінністю та якістю молозива безпосередньо на фермах. Практичне значення роботи полягає ще й в тому, що розроблено і рекомендовано раннє випоювання телятам молозива з соскових напувалок з одночасним створенням і використанням запасів збірного замороженого молозива. Окрім цього, основні положення дисертації можна використовувати в навчальному процесі при вивченні "Гістології", "Неонатальної патології і хвороб молодняка". На основі експериментальних даних розроблено і впроваджено одну рацпропозицію.

Особистий внесок здобувача полягає у виконанні всього обсягу експериментальної частини дисертації, статистичній обробці результатів, підборі та опрацюванні даних літератури, а також, за участю наукових керівників, в аналізі та інтерпретації одержаних результатів і в оформленні роботи.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідались, обговорювались і отримали схвальні відгуки на вчених радах та наукових форумах: 44-, 45-, 46-а науково-виробничі конференції з підсумків науково-дослідної роботи Львівського зооветеринарного інституту (Львів, 1987-1989); республіканська наукова конференція молодих вчених (Харків, 1988); наукова конференція "Питання порівняльної і функціональної морфології і морфогенезу" (Київ, 1988); всесоюзна науково-методична конференція "Актуальні питання сучасної морфології і проблеми удосконалення її викладання у ветеринарних і сільськогосподарських вузах (Казань, 1989); міжнародна конференція, присвячена 110-й річниці заснування Львівського зооветеринарного інституту (Львів, 1991); Перша Всеукраїнська науково-виробнича конференція ветеринарних патологів (Київ, 1996).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, з них 3 статті у фахових журналах, 6 матеріалів і тез конференцій, 1 інформаційний листок Львівського ЦНТЕІ, практичні рекомендації та зареєстровано 1 рацпропозицію.

Об'єм і структура роботи. Дисертація викладена на 128 листках машинописного тексту і складається: вступу, огляду літератури, власних досліджень (матеріали і методи досліджень, результати досліджень, обговорення результатів досліджень), висновків, практичних пропозицій і списку літератури (276 джерел). Робота ілюстрована 14 таблицями і 52 рисунками.

ВЛАСнІ ДОСЛІДЖЕННЯ та їх аналіз

Матеріал і методи досліджень. Матеріалом для гістологічних досліджень були лімфоїдні органи, які забирались у 8-9 місячних плодів і новонароджених телят, а також кров телят і секрет молочної залози корів чорно-рябої породи.

Для проведення морфо-гістохімічних досліджень фіксацію матеріалу проводили в 10%-ному нейтральному формаліні, рідині Карнуа, 80-градусному охолодженому етиловому спирту. Парафінові зрізи виготовляли на санному мікротомі МС-2. Препарати фар-бували гематоксилін-еозином згідно з загальноприйнятими методиками. Гістохімічними дослідженнями виявляли: ДНК за реакцією Ф'єльгена; нуклеїнові кислоти за Ейнарсоном; сукупно РНК і ДНК за Браше; сульфгідрильні групи за Барнеттом-Зелігманом; лужну фосфатазу за Гоморі. Приготування розчинів і постановка реакцій проводилась за методами, описаними Кіселі Д., 1962, Кононським О.І., 1976, а ШИК-реакція за Пірс Е., 1962. Мікроскопію і фотографування об'єктів, які досліджувались, здійснювали мікроскопом МБІ-15 У4.2. Вимірювання площі різних ділянок органів проводили шляхом зважування спроектованих на папір контурів зрізів.

Для досліджень забирали взірці тимуса (грудна і шийна частини), селезінки, бронхіальних і мезентеріальних лімфатичних вузлів, навкологлоткового лімфоїдного кільця і згрупованих лімфофолікулів клубової кишки від п'яти плодів (3 бички і 2 телички) і шістьох бичків 3-денного віку (по три тварини у контрольній і дослідній групі).

У контрольну групу (n=6) були включені телята первісток, які знаходились на 3-денному підсисному утриманні.

Дослідну групу (випоювання з соскових напувалок n=6) формували з телят від первісток, які в перші шість випоювань поряд з молозивом матері додатково отримували 50 % збірного молозива (зберігалось при -20 С) з концентрацією Ig більше 100 г/л.

Кров від телят для досліджень забирали в такій послідовності: 1-й раз безпосередньо після народження до випоювання молозивом; 2-й раз – у 24-48-годинному віці; 3-й раз – у 72-годинному віці.

Визначення Т- і В-лімфоцитів у периферичній крові проводили за методикою Д.К. Новікова, В.І. Новікова (1976). Чисту фракцію лейкоцитів для проведення реакції отримували за методом А.Ф.Могиленка (1983). Оцінку показників системи Т- і В-лімфоцитів здійснювали згідно з методичними рекомендаціями УНДІЕВ (Харків, 1983).

У сироватці крові визначали: загальний білок біуретовою реакцією І.Кондрахіна (1985), концентрацію імуноглобулінів цинк-сульфатним тестом у модифікації L.Slanina e. a. (1976).

Досліджували секрет молочної залози 1-го, 4-го, 9-го надоїв. Загальну кількість лейкоцитів у молозиві визначали за методом І.І.Архангельського (1971). Клітинний склад молозива вивчали в мазках (фарбували за Романовським-Гімзою), виготовлених з клітин молозива, відмитих методом, описаним С.Н.Курочкіною (1986). Концентрацію імуноглобулінів у молозиві визначали шляхом вимірювання його густини згідно з методом H.Balbierz, L.Kuchar (1986).

Статистичну обробку цифрового матеріалу проводили за допомогою методу варіаційної статистики, використовуючи критерії Ст'юдента.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ та їх аналіз

Вплив молозива на становлення імунорезистентності в новонароджених телят. Для новонароджених телят фізіологічно властива часткова незрілість імунної системи. Зокрема, до випоювання молозива, в сироватці крові є низький рівень загального білка (42,7±0,6 г/л) та слаборозвинена система В-лімфоцитів. При загальній кількості лейкоцитів (7,2±0,2 x 109/л) і відносно високому вмісті Т-лімфоцитів (36,5±1,9% чи 0,74±0,05 x 109/л) кількість В-лімфоцитів становила лише (6,4±0,2% чи 0,13±0,01 x 109/л). Відмічено, що в перші години життя телят проникнення молекул Ig і лейкоцитів у нативному стані здійснюється через стінку кишечника. Таким чином, відбувається компенсація вікового дефіциту імунної системи телят саме за рахунок молозива.

У молозиві першого надою міститься найбільша кількість клітин та імуноглобулінів. Показник концентрації Ig у різних корів знаходився в межах 65,7-138,6 г/л і передусім залежав від їх віку. Зокрема, для первісток він становив 98,0±3,2 г/л проти 115,8±1,9 г/л у корів 2-8 лактації (P<0,05). Кількість соматичних клітин і процентне співвідношення лейкоцитів у здорових корів і первісток знаходилось на одному рівні (7,0±0,2 x 109/л і 6,8±0,1 x 109/л, Р>0,05).

У молозиві першого надою серед різних форм лейкоцитів переважали нейтрофіли (63,7±1,0%), які за своїми морфологічними ознаками не відрізнялися від аналогічних клітин крові і легко ідентифікувалися. Також була виявлена значна кількість лімфоцитів (25,1±0,9%) і моноцитів (11,07±0,5%). Важливо відзначити, що у молозиві переважали клітини, які здатні до активного фагоцитозу і їх концентрація в першій порції секрету вимені досягала 5,4 x 109/л.

Отже, поряд з формуванням гуморального і клітинного імунітету, молозиво також впливає на становлення місцевого захисту шлунково-кишкового тракту.

На другий день після випоювання молозива телятам у їх крові збільшилась кількість лейкоцитів як у контрольній, так і в дослідній групах (табл. 1). Але різниця в рівні Т- і В-лімфоцитів у цьому віці порівняно з новонародженими, була невірогідною.

Таблиця 1

Показники крові одноденних телят залежно

від режиму випоювання молозива (M ± m, n = 6)

Спосіб утримання | випоювання | підсисне

Маса при народженні (кг) | 32,3±0,8 | 32,2±0,5

Час першої годівлі (хв.) | 44,0±3,0 | 212,7±11,4

Випоєно молозива при першій годівлі | материнського | 1,1±0,1 | 1,3±0,1

консервованого | 1,0 | -

Надійшло Ig з першим

молозивом, г/кг маси тіла | 6,35±0,17* | 3,82±0,37

Загальний білок, г/л | 63,7±0,9 | 62,0±0,6

Концентрація Ig, ОД ЦСТ | 22,5±0,6 | 15,9±0,4

Загальна кількість лейкоцитів, 109/л | 8,33±0,23 | 8,45±0,22

Лімфоцити | % | 41,1±1,3 | 41,3±1,0

Абсолютна

кількість, 109/л | 3,43±0,17 | 3,48±0,15

Продовження таблиці 1

Т-лімфоцити | % | 42,9±0,6 | 42,1±0,5

Абсолютна кількість 109/л | 1,47±0,06 | 1,46±0,07

В-лімфоцити | % | 9,3±0,38 | 8,2±0,42

Абсолютна кількість 109/л | 0,32±0,02 | 0,28±0,02

Примітка: у цій і наступній таблицях ступінь вірогідності * - Р<0,05.

Рівень Ig у сироватці крові вище 20 ОД ЦСТ спостерігався тільки у тварин, які з першою порцією молозива (2,1±0,1 л) отримували не менше 6,35±0,17 г Ig на кг маси тіла. В той же час надходження 1,0-1,4 л секрету з молочної залози чи свіжовидоєного і введеного телятам через соскову напувалку є достатнім об'ємом, що містить необхідну для збільшення рівня в крові кількість лейкоцитів.

Таблиця 2

Показники крові 3-денних телят (M ± m, n = 6)

Спосіб утримання |

випоювання |

підсисне

Загальний білок крові, г/л | 68,7±0,8* | 65,0±0,7

Концентрація Ig, ОД ЦСТ | 22,7±0,5* | 16,1±0,4

Загальна кількість лейкоцитів, 109/л | 8,12±0,21 | 7,97±0,57

Лімфоцити | % | 47,7±0,63 | 47,2±0,7

Абсолютна

кількість, 109/л | 3,86±0,09 | 3,75±0,07

Т-лімфоцити | % | 40,8±0,8 | 42,4±1,12

Абсолютна

кількість, 109/л | 1,58±0,06 | 1,59±0,06

В-лімфоцити | % | 10,17±0,28* | 3,08±0,15

Абсолютна

кількість, 109/л | 0,39±0,02* | 0,12±0,01

Більш значні зміни виявлені у телят на третій день. Як видно з таблиці 2, вірогідні відмінності встановлені нами як у процентному, так і абсолютному вмісті В-лімфоцитів, концентрації загального білка і Ig у сироватці крові. У піддослідних тварин, яким протягом першої години життя випоювали разом з материнським ще й консервоване молозиво, в загальному об'ємі 65 мл/кг маси тіла (з яким надходило 6,35±0,17 г Ig/кг маси тіла) досліджувані показники в 3-денному віці були в межах фізіологічної норми. Тоді як телятам, що були на підсисному утриманні, з молозивом надійшла недостатня (для формування колострального імунітету) кількість імуноглобулінів. Це підтверджується нижчим рівнем загального білка в сироватці крові (65,0±0,7 г/л проти 68,8±0,8 г/л, Р<0.05) і недостатньою кількістю Ig (16,1±0,4 ОД ЦСТ проти 22,7±0,5 ОД ЦСТ, Р<0.05).

Поряд із зниженням кількості лейкоцитів у крові тварин обох дослідних груп, у цей же період часу відбулось різке зниження відносної і абсолютної кількості В-лімфоцитів у крові телят, що перебували на підсисному утриманні. Аналогічні зміни виявили (А.М.Цимбал та ін., 1985) у здорових новонароджених телят перед захворюванням (напередодні появи ознак діареї) при збереженні в межах вікової норми інших імунологічних показників.

З наведених даних в таблиці 2 випливає, що недоотримання гуморальних чинників захисту з молозивом веде до змін, які є характерними для початкових стадій розвитку діареї, а саме: при цьому порушується становлення клітинних факторів імунної системи. Власне, це стосується В-лімфоцитів. Їх кількість знижувалась до рівня, який є характерним для новонароджених телят. Вивчення режиму споживання телятами (n=30) молозива при підсисному утриманні показало, що найбільш цінне молозиво першого надою споживається неповністю (залишки становили 34,4±1,3%). В той же час у досліджених телят (52%), що були отримані від корів, і в телят, народжених від первісток (69%), виявлено гіпогамаглобулінемію. Частка невипитого молозива за час однієї годівлі на другий день становить 49,7±0,6% чи 1,9 ± 0,04 л.

Отже, одна з причин заниженого вмісту імуноглобулінів у сироватці крові 2-3-денних телят – це низький рівень Ig у молозиві або низький об'єм його споживання.

У наших дослідженнях (табл. 3), де ми виходили з рівня 120 г Ig/л і оцінювали молозиво за 4-бальною шкалою, запропонованою H. Balbierz (1983), тільки 33% первісток мали якісний в біологічному відношенні секрет молочної залози, тим часом серед корів більше половини (52% ) мали рівень вище вихідного.

Таблиця 3

Розподіл молозива першого надою згідно з якісними показниками

Група

тварин | Показник | Рівень імуноглобулінів у молозиві, г/л

1 | 2 | 3 | 4

<40 | 40-80 | 80-120 | >120

Первістки | Кількість

n=39 |

1 |

8 |

17 |

13

% | 2,6 | 20,5 | 43,6 | 33,3

Корови | Кількість

n=27 |

0 |

1 |

12 |

14

% | - | 3,7 | 44,4 | 51,9

Отже, низький рівень імуноглобулінів у крові телят, народжених від первісток значною мірою зв'язаний з біологічною неповноцінністю секрету їх молочної залози.

Гістологічна і гістохімічна характеристика лімфоїдних органів плодів у великої рогатої худоби. Гістологічними і гістохімічними дослідженнями встановлено, що плоди великої рогатої худоби на останньому місяці розвитку мають зрілі лімфоїдні органи. Найбільш повно це проявляється у тимусі. В його часточках чітко виділяється кіркова і мозкова речовини, на які припадає відповідно 75,05±0,8% i 24,95±0,8% площі. Кіркова речовина у всіх випадках фарбувалась інтенсивніше завдяки вмісту великої кількості лімфоцитів. У мозковій речовині лімфоцитів було менше, тут часто зустрічались тимусні тільця (на їх частку припадало 7,34±0,82% площі мозкової речовини) і вони розміщені, в основному, в центрі часточок. Міжчасточкова сполучна тканина містила добре розвинену сітку кровоносних судин, дрібні розгалуження яких виявлялись у складі кіркової і мозкової речовин.

У субкапсулярній зоні кіркової речовини виявили клітини в стадії поділу лімфобласти, ця зона взагалі характеризується найбільшою концентрацією нуклеїнових кислот. Доцільно зауважити, що нами не встановлено суттєвих відмінностей у будові і розвитку шийної і грудної частини вищезгаданого органу.

За ступенем морфо-функціонального розвитку до тимуса наближаються лімфатичні фолікули клубової кишки. Вони чітко виділялись як при фарбуванні зрізів гематоксилін-еозином, так і при проведенні гістохімічних реакцій для виявлення нуклеїнових кислот, SH-груп, ШИК-додатніх речовин і активності лужної фосфатази. Причому були збережені закономірності, які встановлені для лімфоїдної тканини тимуса і залежали від кількості лімфоцитів і васкуляризації. У периферичних ділянках пейєрових бляшок у lamina propria слизової оболонки клубової кишки і в окремих, ще не чітко виражених зародкових центрах, зустрічались плазматичні клітини і плазмобласти.

Бронхіальні лімфатичні вузли за ступенем диференціації лімфатичних вузликів значно відставали (в цей період розвитку) від пейєрових бляшок слизової оболонки клубової кишки. Зокрема, кіркова і паракортикальна зони при реакції Браше інтенсивно забарвлювались, однак контури лімфатичних вузликів виділялись слабо, а для більшої частини кіркової речовини був характерним дифузний розподіл лімфоцитів. Наявність бластних форм у цих зонах свідчить про їх готовність до виконання функцій і є передумовою до появи реактивних центрів. Виділялись доволі чітко і зародки мозкових тяжів, завдяки наявності лімфоцитів.

Мезентеріальні лімфатичні вузли плода у пренатальному періоді розвитку (порівняно з бронхіальними) мали деякі відмінності. Для кіркової речовини відзначалась подальша диференціація лімфатичних фолікулів і паракортикальної зони, як наслідок, вони більш чітко виділялись, паралельно спостерігалось посилення васкуляризації як кіркової, так і мозкової речовини.

Селезінка плода за ступенем диференціації лімфоїдної тканини стоїть близько до лімфатичних вузлів, легко ідентифікується тканина білої і червоної пульпи, хоча перша розвинена значно слабше. Лімфоїдні фолікули селезінки розвиваються в тісному взаємозв'язку з кровоносними судинами, але цей процес у різних ділянках органу відбувається нерівномірно, чим і зумовлена строкатість гістологічної і гістохімічної картини.

Підтвердженням здатності лімфоїдної тканини плодів до імунної відповіді може служити наявність у периферичних лімфоїдних органах плазматичних клітин. Поряд з пейєровими бляшками РНК-вмісні клітини виявлені в лімфатичних вузлах і селезінці.

Таблиця 4

Вміст клітин плазматичного ряду в різних зонах лімфатичних

вузлів і селезінці плодів (одне поле зору M ± m, n=5)

Орган | Мозкові тяжі | Паракортикальна

зона | Червона пульпа

плазмо-

бласти | плазмоцити | плазмо-

бласти | плазмоцити | плазмо-

бласти | плазмоцити

Мезентеріальні лімфатичні вузли |

0,76±0,13 |

1,12±0,22 |

1,02±0,15 |

0,82±0,8

Бронхіальні лімфатичні вузли |

1,58±0,14 |

0,92±0,19 |

0,8±0,18 |

0,62±0,14

Селезінка | 0,86±0,15 | 0,6±0,12

Дещо відстає в своєму розвитку лімфоїдна тканина мигдаликів. Лімфатичні фолікули зустрічаються рідше, на їх частку припадало 81,7±0,6% площі, тут виявлялись скупчення піронінофільних лімфоцитів, що говорить про функціональну зрілість частини фолікулів, але їх функціональні можливості ще не проявляються, це підтверджується відсутністю реактивних центрів.

Отже, в плодів великої рогатої худоби останнього періоду розвитку більшість органів імунної системи вже морфологічно сформовані.

Будова лімфоїдної тканини новонароджених телят. Гістологічна будова тимуса здорових телят 3-денного віку не відрізнялась від будови тимуса плодів пізнього пренатального періоду. В цей же час імуно-морфологічні зміни в тимусі телят (на 3-ю добу) при імунодефіцитному стані характеризувались зменшенням загальної кількості лімфоцитів, вірогідним по відношенню до плодів і здорових телят, зменшенням площі кіркової речовини, появою різної величини і форми світлих ділянок, позбавлених лімфоцитів, де збережені лише епітеліоретикулоцити, та відносним зменшенням концентрації нуклеїнових кислот і зниженням активності лужної фосфатази.

Лімфатичні фолікули клубової кишки новонароджених (клінічно здорових) телят відрізнялись від відповідних компонентів лімфоїдної тканини плодів появою реактивних центрів. При цьому було вірогідним збільшення чисельності плазмобластів в lamina propria слизової оболонки клубової кишки, при вірогідних змінах чисельності піронінофільних клітин в інших зонах. Характерно, що в цей же час відмінностей між групами телят не встановлено.

Бронхіальні і мезентеріальні лімфатичні вузли новонароджених телят відрізнялись, порівняно з плодами, подальшим розвитком лімфоїдної тканини, збільшенням кількості лімфоцитів (особливо в кірковій речовині і мозкових тяжах), причому суттєвої різниці між лімфовузлами телят обох груп не виявлено.

У цей же період відбувалось збільшення кількості піронінофільних клітин у мозкових тяжах бронхіальних лімфовузлів за рахунок плазмобластів, однак, у мезентеріальних лімфатичних вузлах цього не спостерігалось.

Порівняння досліджуваних лімфатичних вузлів з іншими лімфоїдними органами показує відставання їх (за ступенем морфо-функціонального розвитку) від пейєрових бляшок клубової кишки новонароджених клінічно здорових телят.

Лімфатичні фолікули в мезентеріальних лімфатичних вузлах розвинуті значно слабше, ніж лімфатичні фолікули слизової оболонки клубової кишки. Різняться вони й іншими параметрами: якщо більшість лімфатичних фолікулів клубової кишки мали добре виражені реактивні центри, то в лімфатичних фолікулах мезентеріальних лімфатичних вузлів центри розмноження зустрічались рідко, що є характерним для бронхіальних вузлів, селезінки і мигдаликів.

В окремих полях зору у селезінці новонароджених телят ідентифікували плазмоцити та плазмобласти, кількість яких порівняно з плодами, не зазнала вірогідних змін.

Мигдалики (лімфоїдного глоткового кільця) у новонароджених телят не відрізнялись від аналогічних структур плодів. Основну масу їх становила ретикулярна тканина і лімфоцити, які місцями вже утворювали фолікули з світлими центрами. Ці фолікули, звичайно, розміщувались за ходом крипт.

Отже, з переходом до постнатального розвитку в органах імунної системи телят продовжується диференціація лімфоїдної тканини. Власне низький рівень пасивно набутих материнських антитіл прискорює цей процес.

Фізіологічно формування гуморальних і клітинних чинників імунітету в новонароджених телят відбувається під впливом секрету молочної залози. Затримка з випоюванням чи надходження неповноцінного молозива в організм телят порушує ці процеси. Нами встановлено морфологічну сформованість більшості органів імунної системи плодів. Тим часом здатність до активної імунологічної відповіді у новонароджених телят значно менше виражена, ніж у дорослих.

На думку В.М.Чекишева (1975), основними причинами імунологічної некомпетентності в неонатальний період є: високий рівень пасивно набутих Ig; недорозвиненість чи слабка організація лімфоїдної системи (обумовлені відсутністю антигенного стимулу в матці), а в ранній постнатальний період адсорбція більшості антигенів пасивно набутими антитілами.

Лімфоїдна тканина плодів здатна до автономного синтезу Ig (П.А.Емельяненко, 1987, Р.П.Маслянко, 1999), але він можливий лише при наявності індукторів імуногенезу антитіл. Активація, проліферація і диференціація В-клітин у плазматичні індукується контактом з антигенами і Т-хелперами чи поліклональними мітогенами, які можуть надходити з кормом, чи вносяться в організм телят мікробами. Отож, стає очевидним, що розвиток плодів великої рогатої худоби відбувається не без участі антигенного впливу, а це і накладає свій відбиток на формування і будову органів імунної системи.

Нами встановлена морфологічна сформованість тимуса у плодів, що повністю узгоджується з твердженнями (А.М.Цимбал та ін., 1985; Г.А.Красніков та ін., 1986; Ю.Р.Кравців, 1997) про зрілість системи Т-лімфоцитів у новонароджених телят.

Отже, ідентичність процесів, які відбуваються у грудній і шийній частинах залози, дають нам право розглядати тимус (у морфо-функціональному відношенні) саме як зрілий цілісний орган.

Фізіологічно телята народжуються з слаборозвинутою системою гуморального імунітету. Це проявляється в меншій кількості В-лімфоцитів у периферичній крові новонароджених телят порівняно з дорослими. На основі власних даних ми не можемо стверджувати, що це пов'язано з морфологічною незрілістю органа чи органів аналогів бурси Фабриція, для цього потрібні більш грунтовні дослідження. Пояснити зниження кількості В-лімфоцитів у периферичній крові можна лише з врахуванням темпів аутосинтезу імуноглобулінів. Властиво вони залежать від їх вмісту у крові. Отож, низький рівень пасивно набутих імуноглобулінів стимулює диференціацію B-лімфоцитів у плазматичні клітини і їх осідання у тканинах, тоді як ще слабка організація кровотворних клітин чи відсутність необхідного мікрооточення (яке індукує диференціацію), очевидно неспроможні в цей час забезпечити диференціацію стовбуревих клітин у В-лімфоцити і їх проникнення у кров.

За ступенем морфо-функціональної зрілості до тимуса наближаються лімфоїдні фолікули шлунково-кишкового тракту, але їх будова відмінна від структури як тимуса, так і селезінки й лімфатичних вузлів. Вони знаходяться в граничній зоні і ніби винесені на периферію органу, в якому залягають, що і визначає, очевидно, їх функціональне значення як органів імунологічного контакту.

У лімфоїдній тканині кишечника плодів є попередники В-клітин, а також зрілі плазматичні клітини, але, як видно з наших експериментальних даних, їх є недостатня кількість. Не можна не брати до уваги ще й те, що розвиток пейєрових бляшок значною мірою залежить від антигенної стимуляції.

Стосовно мигдаликів, які утворюють навкологлоткове лімфоїдне кільце, то локалізація їх на межі системи дихання і травлення забезпечує контакт з великою кількістю антигенів. У мигдаликах, порівняно з пейєровими бляшками, в більшій частині лімфоїдних фолікулів відсутні реактивні центри, що, очевидно, пояснюється різною бар'єрною функцією їх епітелію. Якщо розглядати кровопостачання як головний чинник у забезпеченні функції органу, то в мигдаликах плодів вже є добре розвинена судинна сітка.

З переходом до постнатального розвитку не відбувається суттєвих змін у співвідношенні структур досліджуваних органів. Використання тільки гістохімічних методів не дозволило повністю відповісти на питання ролі цих структур у формуванні імунологічних реакцій організму. Отримані відомості можуть служити вихідними даними в подальшому вивченні будови і функцій цих органів на різних етапах розвитку.

ВИСНОВКИ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

Пропозиції виробництву

Результати проведених нами досліджень вказують на необхідність раціонального використання секрету молочної залози корів перших надоїв. Для цього, в період масових отелень, слід створювати запаси молозива з високим вмістом імуноглобулінів і зберігати його в замороженому стані. При нестачі імунних чинників у секреті окремих корів, а особливо первісток, з метою правильної організації становлення загального і місцевого імунного захисту в новонароджених телят, слід здійснювати індивідуальне випоювання телят з соскових напувалок з використанням свіжовидоєного і замороженого молозива.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ праць за ТЕМою ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

Федик Ю.Я. Фізіологічне становлення організму новонароджених

телят під впливом компонентів секрету молочної залози

корів чорно-рябої породи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького, Львів, 2000.

Дисертацію присвячено вивченню складових молозива та їх впливу на становлення імунокомпетентності в новонароджених. Вивчали цитологічний склад і біологічну цінність молозива корів різних вікових груп, їх молозивну продуктивність та кількісні показники в споживанні молозива телятами при різних методах утримання. Запропоновано прості критерії визначення біологічної цінності та відповідного об'єму для першого згодовування. Ці критерії обгрунтовані і базуються на фізіологічних потребах новонароджених у колостральних антитілах та імунокомпетентних клітинах. Розроблені норми передбачають надходження з молозивом на першій годині життя не менше, ніж 6,2 г імуноглобулінів (Ig)/кг живої маси. Досліджено гістологічну будову і рівень морфо-функціонального розвитку органів імунної системи 8-місячних плодів і телят 3-денного віку з високим і низьким рівнем колостральних антитіл. Описано стан набутого імунодефіциту, його виникнення пов'язується, в першу чергу, з порушенням в молозивній годівлі. Показана залежність імуно-біологічної цінності молозива від віку корів та можливість більш повно компенсувати в новонароджених телят віковий імунодефіцит за рахунок створення запасів збірного молозива з вмістом більше, ніж 100 г Ig/л. Низький рівень набутих молозивних антитіл в крові телят обумовлює в них процес прискореного морфо-функціонального становлення власної імунної системи.

Ключові слова: молозиво, колостральні антитіла, віковий імунодефіцит, імунокомпетентність.

Федык Ю.Я. Физиологическое становление организма новорождённых

телят под влиянием компонентов секрета молочной железы коров

чёрно-пёстрой породы. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата ветеринарных наук по специальности 03.00.13 – физиология человека и животных. – Львовская государственная академия ветеринарной медицины имени С.З. Гжицкого, Львов, 2000.

В диссертации представлены результаты исследований процессов становления иммунокомпетентности у новорождённых телят. Изучали взаимосвязь между биологической ценностью скармливаемого молозива и состоянием системы Т- и В-лимфоцитов телят в 2-3-дневном возрасте. Изучены молозивная продуктивность и составные части секрета молочной железы коров разных возрастных групп. Простыми методами, в первые дни после отёла, определяли концентрацию иммуноглобулинов (Ig) и содержание клеточных элементов. Сопоставлено гистологическое строение и морфо-функциональное развитие тимуса, селезёнки, бронхиальных и мезентериальных лимфатических узлов и миндалин крупного рогатого скота позднего периода плодного развития (7-8 мес.) с соответствующими показателями у телят 3-дневного возраста с высоким и низким уровнем колострального иммунитета.

Установлено, что для новорождённых телят характерна частичная незрелость иммунной системы. Это подтверждается, наряду с отсутствием Ig, незначительным содержанием В-лимфоцитов (6,4±0,2%) в периферической крови до приёма первого молозива. Содержание Т-лимфоцитов в этот период находится на относительно высоком уровне и составляет (36,5±1,9%). Восполнение возрастного дефицита происходит к 3-дневному возрасту за счёт клеточных и гуморальных компонентов секрета молочной железы. Молозиво первого удоя наиболее богато на иммунокомпетентные клетки и Ig. Концентрация Ig колеблется в широких пределах 65,7-138,6 г/л и зависит как от состояния организма, так и от возраста и количества лактаций. У коров первотёлок содержание Ig составляет (98,0±3,2 г/л), а у коров 2-8 лактации – (115,8±1,9 г/л). Показатели цитограммы молозива у животных разных возрастных групп находятся на одном уровне. Количество соматических клеток в пределах 6,7-7,2109/л, нейтрофилы составляют 63,7±1,0%, лимфоциты – 25,1±0,9%, моноциты – 11,07±0,5%. Поступление с первым молозивом большего количества Ig 6,35±0,17 г/кг против 3,82±0,37 г/кг живой массы вызывало достоверное увеличение концентрации Ig в крови телят к 2-3-дневному возрасту. Поступление большего количества иммунокомпетентных клеток за счёт объёма молозива не вызывало достоверного увеличения количества лимфоцитов в периферической крови телят.

Установлено, что наиболее ценное молозиво 1-го удоя потребляется новорождёнными телятами не полностью, остатки составили 34,4±1,3%. У 52% телят, рождённых коровами, и у 69,4%, рождённых первотёлками, в 2-3-дневном возрасте наблюдали гипогаммаглобулинемию. Исходя из 4-бальной шкалы оценки молозива, только у 33,3% первотёлок секрет молочной железы полноценный в биологическом отношении. Среди коров 51,9% имели уровень Ig выше 120 г/л. Низкий уровень Ig в сыворотке крови части телят в значительной степени связан с биологической неполноценностью получаемого молозива.

Установлено, что у плодов крупного рогатого скота лимфоидные органы в морфо-функциональном отношении уже хорошо развиты, каждый из них в этот период характеризуется строгой специфичностью своего строения и составом лимфоцитов. Наиболее полно это проявляется в отношении тимуса. Он имеет отчётливо выраженные органные признаки с наличием высоко дифференцированного коркового и мозгового веществ с развитой микроциркуляторной сетью. По степени зрелости к тимусу приближаются лимфатические фолликулы подвздошной кишки. В отдельных местах встречаются нечётко выраженные реактивные центры, где установлено наличие плазматических клеток. Наряду с пейеровыми бляшками РНК-содержащие клетки были обнаружены в исследованных лимфатических узлах и селезёнке. Изученные органы в ранний постнатальный период претерпевают изменения в сторону дальнейшей дифференциации лимфоидной ткани, степень которой прямо зависит от роли органов в защите жидкостных систем организма. В строении тимуса у здоровых телят по сравнению с плодами отмечено отсутствие значительных изменений. У животных с низким уровнем колострального иммунитета развивается акцидентальная инволюция. Несмотря на некоторую общность функций, в