НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

На правах рукопису

УДК:658.5:621.002(477)

Круглов Ігор Валерійович

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА НА ПІДПРИЄМСТВАХ

МАШИНОБУДУВАННЯ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.06.01 - Економіка підприємства і організація виробництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2000

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Кіровоградському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Кіровоград) на кафедрі економіки праці та менеджменту.

Науковий керівник - кандидат економiчних наук

Миценко Іван Михайлович,

Кіровоградський державний технічний

університет Міністерства освіти і науки

України, доцент економічного факультету

(м. Кіровоград).

Офіційні опоненти: доктор економічних наук

Кутиркін Андрій Миколайович,

Інститут економіки промисловості

НАН України провідний науковий

співробітник відділу економічних

проблем ефективного використання

виробничого потенціалу (м. Донецьк),

кандидат економічних наук,старший

науковий співробітник

Орлова Неля Олексіївна,

Інститут економіко-правових досліджень

НАН України завідуюча сектором відділу

економіко-правових проблем (м. Донецьк)

Провідна установа - Тернопільська академія народного господарства Міністерства освіти і науки України (м. Тернопіль), кафедра економіки підприємств і корпорацій

Захист відбудеться "30" червня 2000 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11. 151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м.Донецьк, вул.Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м.Донецьк, вул.Університетська, 77.

Автореферат розісланий "22" травня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Поклонський Ф.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Економічна криза, яка торкнулася всіх галузей економіки, супроводжувалася падінням загального обсягу виробленої продукції в машинобудуванні, де у 1998 р. порівняно з 1994 р. цей показник скоротився на 47,6%. Призупинити це падіння можливо тільки за рахунок суттєвих змін в організації виробництва на підприємствах, які були б адекватними умовам формування та розвитку ринкових відносин в економіці України. В свою чергу, своєчасне вирішення цих проблем в галузі неможливе без структурної перебудови підприємств, тому що вона пов'язана з виходом на новий рівень високотехнологічних виробництв, підвищенням якості та конкурентоспроможності робочої сили і виробленої продукції, пошуком внутрішніх резервів виробництва, у тому числі за рахунок удосконалення організації виробництва і праці на основі проектування та впровадження раціональних форм і оптимальних меж поділу та кооперації.

Для виходу економіки України з кризового стану необхідно не тільки глибоко вивчити причини, що призвели до скорочення обсягів виробництва в машинобудуванні, але й визначити принципово нові підходи до вирішення проблеми підвищення ефективності виробництва, що безумовно потребує різносторонніх досліджень організації виробництва та праці на підприємствах, вибору критеріїв і меж оптимальності форм поділу та кооперації, які слід розглядати з економічних, психофізіологічних, соціальних сторін.

Проблемі організації виробництва і праці приділено певну увагу представниками різних наукових шкіл менеджменту. Серед них Ф. Гілберт, Г. Емерсон, Ф. Тейлор, Г. Форд. Збагатили теорію організації виробництва і праці наукові дослідження О. Гастєва, П. Керженцева, Г. Пруденського, П. Петроченка, Г. Слезінгера, С. Струміліна.

Теоретичні пошуки українських економістів, таких як О. Амоша, Б. Андрушків, Д. Богиня, О. Бобров, І. Бондар, А. Гудсков, В. Данюк, М. Долішній, Б. Ігумнов, М. Кім, А. Кутиркін, С. Мочерний, В. Плаксов, С. Покропивний, М. Прокопенко, З. Сотченко, П. Харів, М. Хопчан, М. Чумаченко та інших, зробили вагомий внесок у розробку проблем організації виробництва і праці, її нормування, поділу та кооперації.

Проте до цього часу у вітчизняній економічній літературі практично відсутній комплексний та системний підхід до проблем удосконалення поділу та кооперації праці робітників на підприємствах машинобудування. Тому сучасний етап розвитку економіки обумовлює переосмислення методологічних і теоретичних підходів до організації виробництва і праці на цих підприємствах.

Актуальність та недостатнє вивчення, а також теоретична і практична необхідність вирішення даної проблеми, що потребує різносторонніх досліджень якісних і кількісних сторін організації праці, вибору критеріїв оптимальності форм і меж поділу та кооперації праці робітників при організації виробництва на підприємствах машинобудування в умовах формування ринкової економіки, зумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до завдань, що зазначені в Постанові Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо покращання нормування праці у народному господарстві" від 20.03.95 р. №197; та визначені планом науково-дослідних робіт Кіровоградського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України на 1996-2000 рр., що враховує пріоритетні напрямки наукових досліджень в Україні; навчальним планом роботи кафедри економіки праці та менеджменту Кіровоградського державного технічного університету.

Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є: визначення теоретичних і методичних підходів до проблем поділу та кооперації праці робітників при організації виробництва на підприємствах з урахуванням умов ринкової економіки.

Поставлена мета викликала практичну необхідність у вирішенні таких завдань:

уточнити зміст основних понять і категорій, що пов'язані з поділом і кооперацією праці в ринкових умовах господарювання;

встановити основні тенденції в розвитку організації виробництва і праці на підприємствах машинобудування та їх особливості в умовах становлення ринкових відносин;

виявити закономірності і визначити концептуальні підходи до розвитку форм поділу та кооперації праці, а також розглянути методологію проектування їх на робочих місцях, дільницях (в цехах) на підприємствах машинобудування;

підготувати методичні рекомендації щодо проектування форм і меж поділу та кооперації праці робітників;

розробити методичні підходи до формування професії "робітник широкого профілю" на підприємствах машинобудування.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, методологічні і практичні проблеми поділу та кооперації праці робітників.

Об'єктом дослідження є підприємства машинобудування України, зокрема - електротехнічної промисловості (ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп", Олександрійське НВО "Етал") та тракторного і сільськогосподарського машинобудування (Кіровоградське ВАТ "Гідросила", Кіровоградське ВАТ з виробництва сільськогосподарської техніки "Червона зірка", ВАТ "Тернопільський комбайновий завод", ВАТ "Завод Львівсільгоспмаш", ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", Харківське ВАТ "Серп і молот", Хмельницьке ВАТ "Адвіс").

Методологія і методика дослідження. Теоретичною та методологічною основою роботи є об'єктивні економічні закони, що діють в умовах ринкових відносин, фундаментальні положення макро- і мікроекономіки, законодавчі та нормативні акти України.

В процесі дослідження було використано методи порівняльного, кореляційно-регресійного, економіко-статистичного та соціологічного аналізу, експертних оцінок, прогнозування, математичний апарат і сучасні електронно-обчислювальні машини.

Інформаційна база роботи формувалась на основі первинної звітної документації, матеріалів аналізу господарської діяльності досліджених підприємств, статистичних даних Державного комітету статистики України, Міністерств економіки, праці та соціальної політики України; звітних та оперативних даних досліджених підприємств машинобудування, а також відповідної інформації управлінь економіки та власності, праці та зайнятості населення Кіровоградської та Харківської облдержадміністрацій, економічних науково-дослідних інститутів України, інших джерел, результатів особистих досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі дослідження отримано такі результати, що становлять його новизну:

виявлено сучасні тенденції в розвитку виробництва, формуванні прогресивної організації праці на підприємстві на засадах взаємодії засобів виробництва і робочої сили. Визначено їх місця і роль в системі управління підприємством;

уточнено зміст основних понять і категорій, що пов'язані з поділом та кооперацією праці з врахуванням особливостей ринку праці;

встановлено концептуальні підходи до розвитку форм і меж поділу та кооперації праці на підприємствах, які дають можливість в просторі та часі визначити вплив основних показників праці на різних рівнях управління виробництвом машинобудівного підприємства;

обгрунтовано оптимальні критерії меж поділу та кооперації праці робітників на підприємствах, що визначають стан досконалості форм їх поділу та кооперації і дозволяють вибрати відповідний варіант для їх проектування на рівні робочого місця, дільниці, при організації виробничого процесу за допомогою економіко-математичних методів;

розроблено і запропоновано методичні рекомендації щодо проектування форм і меж поділу та кооперації праці робітників в потоковому виробництві підприємств, які полягають у створенні комплексної методичної бази для проектування робочого місця, дільниці, цеху;

запропоновано методичні підходи щодо формування на підприємствах професії "робітник широкого профілю", які передбачають створення передумов для розвитку і впровадження даної професії.

Наукове значення одержаних результатів полягає у визначенні місця і ролі поділу та кооперації праці в системі машинобудівного виробництва, розробці методичних підходів до їх аналізу, проектування та впровадження на дільницях, в цехах основного виробництва, а також формування і розвитку на машинобудівних підприємствах професії "робітник широкого профілю".

Практичне значення одержаних результатів. Впровадження розроблених автором пропозицій створює реальні можливості для підвищення продуктивності праці робітників за рахунок вдосконалення поділу та кооперації їхньої праці на підприємствах машинобудування, що дозволяє зменшити чисельність працюючих, підвищити рівень кваліфікації і сформувати на цій основі професію "робітник широкого профілю".

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати проведеної роботи апробовано на ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп", Кіровоградському ВАТ з виробництва сільськогосподарської техніки "Червона зірка", що підтверджується відповідними довідками; використано в роботі управління праці та зайнятості населення Кіровоградської обласної державної адміністрації, про що свідчить відповідна довідка; а також в навчальних курсах з дисциплін "Організація праці", "Проектування трудових процесів", "Управління трудовими ресурсами" на економічному факультеті Кіровоградського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України.

Окремі результати і положення дисертації були обговорені на засіданнях кафедри економіки праці і менеджменту економічного факультету Кіровоградського державного технічного університету, а також на:

міжнародному науково-практичному семінарі "Проблеми праці, економіки і моделювання " (м. Хмельницький, 1997);

міжнародній науково-практичній конференції "Методологія економіко-статистичного дослідження в умовах ринку" (м. Тернопіль, 1997);

міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми конструювання, виробництва та експлуатації сільськогосподарської техніки " (м. Кіровоград, 1997);

всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми економіки і вдосконалення економічної освіти у вищій школі України" (м. Кіровоград, 1998).

Публікації за темою дисертації. Опубліковано в наукових і спеціалізованих виданнях шість робіт загальним обсягом 1,3 друк. арк., з яких особисто автору належать п'ять публікацій обсягом 1,1 друк. арк.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків; загальний обсяг 172 сторінки друкованого тексту, 22 таблиці, 20 рисунків, список використаних джерел, що нараховує 140 найменувань та чотири додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. Теоретичні основи поділу та кооперації праці в системі машинобудівного виробництва. На сьогоднішній день трактування сутності організації виробництва на підприємствах відображає багатогранність і складність досліджуваної проблеми. Для її уточнення, з позиції системного підходу, проаналізовано взаємозв'язок з іншими поняттями та економічними категоріями. При цьому система відповідно до рівня підприємства розглядається: по-перше, як взаємодія особистого та речового факторів у просторі та часі, які мають кінцеві межі і породжують нові якості; по-друге, виходячи з того, що кожній системі властива певна злагодженість організації з керуючими і керованими її елементами, тобто ієрархічність.

Організація виробництва і праці на підприємстві відноситься до матеріальних систем, на які розповсюджуються закономірності їхнього розвитку. З цих позицій у роботі узагальнено підходи різних наукових шкіл менеджменту та організації виробництва щодо уточнення змісту і трактування понять "організація виробництва", "організація праці" та "наукова організація праці", а також економічної категорії - "суспільна організація праці", визначено їхнє місце і роль в системі управління підприємством.

Узагальнення цих підходів дозволило сформулювати такі визначення:

Організація виробництва - це відповідне поєднання речового та людського факторів виробництва у просторі та часі, що визначається поділом і інтеграцією виробничих процесів на підприємстві, та кооперацією від робочого місця до дільниці, цеху з метою виготовлення певного виду продукції, яка відповідає вимогам та потребам ринку.

Організація праці - це взаємодія робочої сили і засобів виробництва у виробничому процесі на підприємстві (визначається в статиці).

Наукова організація праці - це використання наукових методів в процесі удосконалення стану організації праці на основі аналізу, проектування та впровадження сучасних досягнень науки та техніки у виробництво (визначається в динаміці).

Суспільна організація праці як економічна категорія - це об'єднання трудових ресурсів із засобами виробництва у виробничому процесі на рівні суспільства.

Виходячи з цих означень, організація праці на підприємстві відповідно до організації виробництва є її елементом, а щодо управління підприємством - функцією.

Взаємодія робочої сили із засобами виробництва у виробничому процесі визначає прогресивність системи. Ось чому доцільно оперувати таким інтегрованим поняттям, що об'єднує організацію праці на підприємстві в статиці та динаміці, як "прогресивна організація праці".

Під прогресивною організацією праці на підприємстві слід розуміти раціональне об'єднання окремих виконавців у сукупну робочу силу, які взаємодіють із засобами виробництва в трудовому процесі в просторі та часі, на основі застосування найновіших досягнень науки і техніки у виробництві з урахуванням вимог ринкової економіки. На рис. 1. наводиться обгрунтована в роботі концептуальна модель поділу та кооперації праці в системі її прогресивної організації на підприємстві.

Основним елементом організації виробництва і напрямком організації праці на підприємстві є її поділ та кооперація. Одиничний поділ та кооперація праці, які здійснюють безпосередній вплив на зміст і динаміку системи організації виробництва та прогресивної організації праці, характерний для машинобудівного підприємства та його підрозділів, він проявляється через розвиток його основних форм: технологічної, функціональної, професійної та кваліфікаційної.

Узагальнюючи зміст різних підходів до визначення одиничного поділу праці, які відображають різні погляди на це поняття, можна констатувати, що він уявляє собою відокремлення в певних кількісних співвідношеннях якісно різних видів трудової діяльності робітників у відповідності з вимогами до застосованої техніки і технології виробництва на підприємстві.

Поділ праці передбачає її кооперацію, що пов'язана з встановленням виробничих взаємозв'язків між окремими трудовими процесами та виконавцями, визначенням їхніх оптимальних меж. Під кооперацією праці на підприємстві слід розуміти таку форму її організації, яка забезпечує узгодженість дій робітників за кількістю та якістю праці і увляє собою систему виробничих взаємозв'язків між окремими виконавцями, які здійснюють різні трудові операції та функції.

Форми поділу праці можна охарактеризувати як структуру поділу сукупності трудових елементів між виконавцями, а форми кооперації праці як структуру взаємозв'язків виконавців спільного процесу виробництва. Ведучими формами кооперації праці на підприємстві є колективна організація праці, сумісництво, розвиток професії "робітник широкого профілю".

Розділ 2. Особливості організації виробництва і праці на підприємствах машинобудування. Розвиток форм поділу та кооперації праці відбувається у певних її межах. Вони увляють собою зону використання праці, що має нижню та верхню межі, в рамках яких може бути досягнена відповідна ефективність праці при врахуванні економічних, психофізіологічних та соціологічних обмежень, обумовлених вимогами техніки і технології, організацією виробництва і праці та ринкових відносин.

Загальний стан існуючих форм поділу та кооперації праці на підприємстві характеризується змінами в чисельності працівників та обсягів виробленої продукції. Об'єктивна необхідність поділу та кооперації праці обумовлена спеціалізацією і кооперацією виробництва на підприємстві. Праця не може бути ефективною без забезпечення доцільної сфери її прикладання та встановлення чіткої взаємодії між усіма учасниками сумісної праці. Відсутність означених компонентів приводить до неповного завантаження робочих місць і, як наслідок, до падіння обсягів виробленої продукції, скорочення чисельності з відтоком висококваліфікованих працівників у приватний сектор економіки. Означене підтверджується даними статистики. За п'ять років (1994-1998 рр.), в Україні обсяги виробництва скоротилися в машинобудуванні на 47,6%, в т.ч. в електротехнічній промисловості - на 27,1%, тракторному і сільськогосподарському машинобудуванні - на 55,1%. Усе це вплинуло на зменшення чисельності промислово-виробничого персоналу (ПВП), яка за цей період в машинобудуванні скоротилася на - 38,2%, в електротехнічній промисловості на - 24,1%, тракторному і сільськогосподарському машинобудуванні на - 39,2%.

Таку тенденцію відображають і середньорічні темпи падіння в чисельності ПВП. В машинобудуванні вцілому вони склали - 11,3%, в електротехнічній промисловості - 6,7%, тракторному і сільськогосподарському машинобудуванні - 11,9%. Поряд із цим необхідно зазначити, що в 1997-1998 рр. зниження чисельності ПВП трохи уповільнилось відповідно із середньорічним темпом скорочення в 1994-1998 рр., що склало в машинобудуванні - 11,1%, в електротехнічній промисловості - 8,2%, а у тракторному і сільськогосподарському машинобудуванні навпаки - зниження чисельності ПВП випереджає середньорічні темпи за період дослідження на 15,1%, що пов'язано з продовженням процесу структурної перебудови в цій галузі машинобудування. Все це відображає процес деякої стабілізації, що означився у машинобудуванні вцілому і в електротехнічної промисловості зокрема.

На досліджених підприємствах машинобудування в 1994-1998 рр. також відбулося падіння обсягів виробництва продукції та зміна в чисельності робітників. При цьому можна визначити такі тенденції:

темпи зміни в чисельності ПВП за п'ять років, у середньорічному обчисленні і в 1997-1998 рр., були значно нижчими ніж середньогалузеві і складали відповідно - 31,9; 9,2 і 6,4%;

на відібраних для дослідження підприємствах електротехнічної промисловості ці темпи були значно нижче ніж у машинобудуванні вцілому і в електротехнічній промисловості зокрема, що склало відповідно - 23,7; 6,5 і 2,5%;

темпи скорочення чисельності робітників в загальній кількості ПВП були вище і складали відповідно - 40,5; 12,3 і 7,9%.

Результати аналізу стану професійно-кваліфікаційного поділу праці робітників на досліджених підприємствах свідчать про те, що:

при скороченні загальної чисельності робітників чисельність їх з вищими розрядами (IV-VI) зменшувалася більш уповільненими темпами;

середній розряд робітників основних професій у 1998 р. був вище на 0,7-1,4% ніж у 1994 р., це вказує на те, що в трудових колективах намагалися зберегти кваліфіковані кадри;

при загальній тенденції скорочення робітників основних професій чисельність робітників широкого профілю зросла в 1,8-2,5 рази в 1998 р. в порівнянні з 1994 р., а середній їх розряд серед інших робітників є найбільш високим і складає від 4,81 до 5,14.

Зростання рівня кваліфікації робітників основних професій можна пов'язати з функціонуванням підприємств у ринкових умовах, яке викликало необхідність в підвищенні рівня конкурентоспроможності виробленої продукції, зниженням її собівартості, пошуком ринку збуту товарів, впровадженням прогресивних технологій у виробництво. Це безпосередньо впливає на стан професійно-кваліфікаційного поділу та кооперації праці робітників і зумовлює необхідність формування та подальшого розвитку професії "робітник широкого профілю", в якій суміщується декілька професій і розширюється виробничий профіль, що найбільш ефективно в умовах функціонування бригадної форми організації праці. Основні напрямки її вдосконалення показано на рис. 2.

Форми поділу та кооперації праці робітників на підприємстві потребують вдосконалення. Це неможливо уявити без урахування особливостей характеру праці робітників, використовуваних технологічних засобів та новітніх технологій, що суттєво впливають на зміни в змісті форм їх праці та методах її організації.

Для економічної оцінки форм поділу та кооперації праці робітників можна використати порівняльний та багатофакторний кореляційно-регресійний методи аналізу продуктивності праці. Як показали результати дослідження, в якості основних показників для їх оцінки можуть бути прийняті економічні, психофізіологічні та соціологічні чинники, вплив яких на продуктивність праці може бути визначений за допомогою рівняння багатофакторної регресії:

(1)

де y - продуктивність праці;

a0-a6 - коефіцієнти регресії, які визначають залежність продуктивності праці від дії економічних, психофізіологічних і соціологічних чинників;

x1 - коефіцієнт поділу праці;

x2 - коефіцієнт кооперації праці;

x3 - коефіцієнт використання робітників за кваліфікацією;

x4 - коефіцієнт рівнонапруженості норм праці;

x5 - коефіцієнт умов праці;

x6 - коефіцієнт екстенсивності праці.

За результатами виконаної оцінки залежність продуктивності праці від економічних, психофізіологічних та соціологічних чинників виробничої діяльності механоскладального цеху (МСЦ) №1 ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп" отримано таке рівняння багатофакторної регресії:

(2)

Параметр x3 (використання робітників за кваліфікацією) в рівнянні багатофакторної регресії має від'ємне значення, що вказує на невідповідність використання кваліфікації робітників складності робіт, в результаті чого встановлено зменшення продуктивності праці на 0,8%. Аналогічно, параметр x5 (умови праці) вказує на наявність несприятливих умов праці через високу монотонність, що обумовлює зменшення продуктивності праці на 0,4%. Параметр x6 (екстенсивність праці) вказує на недостатню завантаженість робітників на протязі зміни, в результаті чого встановлено зменшення продуктивності праці на 0,2%. Впровадження запропонованих заходів по їх оптимізації, за розрахунками, може підвищити задоволеність робітників працею і підвищити її продуктивність в межах 1,4%.

Таким чином, параметри рівняння багатофакторної регресії, що відображають залежність оцінюваного показника (продуктивності праці) від об'єктивних чинників, які впливають на поділ та кооперацію праці робітників, можуть бути використані при оцінці впливу кожного з них і в інших цехах підприємств машинобудування.

Результати проведеного дослідження та впровадження запропонованих заходів на ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп" та на Кіровоградському ВАТ з виробництва сільськогосподарської техніки "Червона зірка" показують, що розробка та впровадження "Карт існуючих та запроектованих форм і меж поділу та кооперації праці робітників" є одним з основних напрямків удосконалення організації праці у виробничих підрозділах підприємства. Він полягає у виборі ефективних проектних рішень із достатнім для використання на практиці ступенем деталізації і конкретизації з урахуванням типу виробництва, характеру технологічного процесу, складу обладнання, рівномірності завантаження робітників на протязі зміни у відповідності до їх професії та кваліфікації.

Розділ 3. Економічні підходи та напрямки розвитку форм організації виробництва на підприємствах машинобудування. Оцінка існуючого стану форм і меж поділу та кооперації праці робітників дозволяє підійти до вибору такого їх варіанту, який може стати основою для проектування та впровадження. В основу процесу вдосконалення форм і меж поділу та кооперації праці робітників можуть бути покладені відповідні карти організації праці. При цьому проектування їх може проводитися для відповідного цеху, дільниці або декількох однотипних робочих місць.

Для вирішення цих проблем доцільно використовувати відповідні форми і порядок розрахунків запропонованих в "Карті існуючих і запроектованих форм і меж поділу та кооперації праці робітників", розробленій для впровадження на дільницях випалювання ламп МСЦ №1 ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп". Для прикладу характеристика запроектованих

форм поділу та кооперації праці робітників цього цеху наведена в табл. 1.

Таблиця 1.

Проектні форми поділу та кооперації праці робітників, які зайняті на потокових лініях з високомонотонною працею

Проектування форм і меж поділу та кооперації праці робітників складається з таких етапів: організація роботи і вибір об'єктів дослідження; підготовка вихідних даних; аналіз і оцінка отриманих даних; розробка проектних рішень і оформлення карт раціональних форм і оптимальних меж поділу та кооперації праці; коригування і визначення економічної ефективності від реалізації означених карт.

При удосконаленні форм поділу та кооперації праці в напрямках встановлених в "Карті існуючих та запроектованих форм і меж поділу та кооперації праці робітників" досягнення оптимальних значень створює можливості для підвищення продуктивності праці робітників в МСЦ №1 в межах 2,6%.

Така карта включає: схему розташування обладнання з визначенням робочих місць, зон і руху деталей в потоці; форми поділу та кооперації праці робітників; показники оптимальних меж поділу та кооперації праці; ефективність від удосконалення форм поділу та кооперації праці робітників.

Становлення ринкових відносин в умовах сучасного виробництва висуває високі вимоги не тільки до техніки та обладнання, але й до працівників підприємства, які повинні бути конкурентоспроможними на ринку праці. Це викликає необхідність у створенні умов для підготовки і формування професії "робітник широкого профілю", що володіє декількома спеціальностями.

Основні підходи до формування професії "робітник широкого профілю" на підприємстві наведено на рис. 3.

На підставі аналізу різних точок зору, що відображають сутність підходів до професії "робітник широкого профілю" визначено, що це особа, яка володіє якісно новою спеціальністю та може виконувати на протязі робочої зміни роботу різного профілю із застосуванням обладнання різного технічного призначення.

В дисертації запропоновано класифікацію інтегрованих робіт, що можуть входити у професію "робітник широкого профілю" з ознакою варіантів їхньої інтеграції і відображають об'єктивний процес впровадження досягнень науки і техніки у виробництво в умовах ринкових відносин.

Практика досліджених підприємств свідчить, що професійна навчальна підготовка робітників зараз відстає від вимог сучасного виробництва, тому що в процесі навчання недостатньо використовуються досягнення техніки, економіки і організації виробництва, теоретичне та виробниче навчання не повністю пов'язані й узгоджені.

Ефективному змісту навчання повинні відповідати нові підходи до підготовки кваліфікованих робітників, тому що інтеграція робітничих професій вимагає визначення на скільки загальним за змістом і суміщенням є інструмент, обладнання і вироблена продукція.

За результатами проведених досліджень вироблено вимоги до формування професії "робітник широкого профілю":

по-перше, необхідною умовою є володіння декількома спеціальностями та високий кваліфікаційний розряд;

по-друге, наявність знань та вміння якісного виконання на робочому місці усіх технологічних операцій для випуску конкурентоспроможної продукції;

по-третє, питома вага розумової праці по відношенню до фізичної повинна бути визначальною;

по-четверте, підготовку їх слід проводити за спеціальною програмою з врахуванням інтегрування вузьких професій та вимог ринкової економіки.

ВИСНОВКИ

Розроблені в дисертації теоретичні, методичні та практичні рекомендації дозволяють вдосконалити організацію виробництва і праці на підприємствах машинобудування за рахунок розвитку провідного напрямку - поділу та кооперації праці, що створює сприятливі умови для адаптації робітників до вимог ринкової економіки. Результати дослідження дають можливість зробити такі науково-практичні висновки:

1. Трансформаційні процеси в Україні, метою яких є створення соціально-орієнтованої економіки, потребують радикального перегляду існуючої системи організації виробництва і праці на підприємствах, встановлення ефективних форм та відповідних їм меж поділу та кооперації з метою підвищення ефективності виробництва.

2. В науковій методології організацію праці в системі організації виробництва слід розглядати як її елемент, а в системі управління підприємством - як функцію. Замість існуючих понять "організація праці" (статика) та "наукова організація праці" (динаміка) доцільно ввести інтегроване означення, що об'єднує організацію праці і наукову організацію праці в просторі та часі - "прогресивна організація праці". При цьому поділ та кооперація праці є передумовою створення системи організації виробництва і праці. Вони є їх динамічними складовими, що зумовлють певний рівень відповідності організаційних форм виробництва техніко-економічному змісту виробничого процесу.

3. Сучасні підходи до організації виробництва та стан форм і меж поділу та кооперації праці грунтуються на врахуванні особливостей характеру праці на підприємстві, технологій, що використовуються у виробничому процесі, і полягають:

в удосконаленні технологічної форми поділу праці за рахунок розвитку науково-обгрунтованих методів розміщення робітників на робочих місцях (в зонах) з метою раціонального закріплення за окремими операціями, деталями, функціями;

у визначенні оптимального співвідношення чисельності робітників за професіями та кваліфікацією, поліпшенні організації обслуговування робочих місць з метою скорочення втрат робочого часу на виконання невластивих робітникам функцій;

у вивільненні частки робочого часу з метою використання його для підвищення професійно-кваліфікаційного рівня робітників;

в розвитку бригадної форми організації праці, суміщення професій, формування професії "робітник широкого профілю", що дозволяє удосконалити стан форм поділу та кооперації праці, підвищити за рахунок цього ефективність виробництва.

4. Проектування та впровадження карт поділу та кооперації праці робітників надає можливість раціонально використати внутрішні організаційні резерви підприємств машинобудування для підвищення ефективності виробництва. Цей процес повинен включати такі напрямки:

наукове визначення раціональних форм поділу та кооперації праці, відповідних певному організаційному рівню виробництва, формам одиничного поділу праці робітників та відповідної їм кооперації праці на робочих місцях (в зонах, потоках);

визначення основних критеріїв, що впливають на межі науково обгрунтованих форм поділу та кооперації праці робітників;

закріплення науково обгрунтованих форм поділу та кооперації праці робітників в одному з розділів проекту організації праці дільниці (цеху);

визначення оптимальних меж для проектованих форм поділу та кооперації праці робітників з урахуванням впливу в процесі виробництва економічних, психофізіологічних і соціальних обмежень;

встановлення мінімально необхідного обгрунтованого складу робітників з урахуванням внутрішньобригадного поділу праці, сукупності виконуваних функцій і операцій, а також оптимального їхнього поєднання в часі та просторі, з врахуванням змісту та характеру праці, регламентації процесу обслуговування, режиму праці та відпочинку;

розробку заходів стосовно впровадження карт поділу та кооперації праці, з урахуванням впливу інших напрямків організації виробництва і праці.

5. Необхідність швидкої перебудови наявних ресурсів з метою виробництва якісної продукції викликає практичну необхідність у формуванні та підготовці кадрів з професії "робітник широкого профілю", які володіють декількома професіями, виявляються конкурентоспроможними на ринку праці та можуть працювати на сучасному обладнанні з використанням новітніх прогресивних технологій. Запропоновані методичні підходи щодо формування на підприємствах професії "робітник широкого профілю" передбачають:

суміщення професій і функцій, що дозволяє підвищувати рівень кваліфікації робітників, розширяти їхній виробничий профіль і, як результат, економити робочий час при суміщенні різноманітних професій;

удосконалення технології, що пов'язано з об'єднанням технічно і функціонально спільних професій, оволодінням новітніми технологіями, проектно-конструкторськими розробками і, як результат, підвищенням якості робочої сили;

орієнтацію на випуск високоякісної продукції робітником, який має багатопрофільну кваліфікацію, спроможний витримувати високе розумове і психологічне навантаження і виконувати завдання будь-якої складності.

Це викликає практичну необхідність включення професії "робітник широкого профілю" в державний класифікатор спеціальностей для застосування в усіх галузях економіки, з розробкою професійно-кваліфікаційної характеристики для неї, зазначенням необхідного загальноосвітнього рівня і професійно-технічної підготовки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Круглов І.В. Економічна оцінка раціональних форм поділу та кооперації праці //Демографія, економіка праці та соціальна політика: Вип.6. - Кіровоград: КДТУ,1999. - С.59-62.

2. Круглов И.В. Организация труда на предприятии в современных условиях //Демографія, економіка праці та соціальна політика: Фаховий збірник наукових праць. - Кіровоград: КІСМ, 1998. - Вип.5, ч. 1 - С. 144-147.

3. Гудсков А.К., Круглов І.В. Оптимізація розподілу праці робітників на підприємствах машинобудування //Проблеми праці, економіки та моделювання: Збірник наукових праць. Ч.І. - Хмельницький: ТУП, 1997. - С.45-48 (особистий внесок автора полягає в науковому обгрунтуванні системи показників поділу та кооперації праці).

4. Круглов И.В. Социально-экономический анализ форм и границ разделения и кооперации труда на предприятии //Методологія економіко-статистичного дослідження в умовах ринку: зб. наук. пр. - Тернопіль: ТАНГ, 1997. - С.80-81.

5. Круглов І.В. Удосконалення форм поділу та кооперації праці в системі організації виробництва на підприємствах машинобудування //Економика промышленності: сб. науч. тр. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. - С. 386-398.

6. Круглов. І.В. Підходи до формування професії "робітник широкого профілю" в машинобудівному виробництві //Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: сб. науч. тр. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. - С. 451-456.

АНОТАЦІЯ

Круглов І.В. Організація виробництва на підприємствах машинобудування України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка підприємства і організація виробництва. Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2000.

В дисертації досліджено проблеми та визначено основні напрямки вдосконалення поділу та кооперації праці робітників в системі організації виробництва на підприємстві, розроблено методичні рекомендації щодо проектування форм поділу та кооперації праці робітників на робочих місцях та дільницях підприємств, обгрунтовано оптимальні критерії меж поділу та кооперації праці робітників, запропоновано методичні підходи до формування професії "робітник широкого профілю".

SUMMARY

Kruglov I.V. Organization to product on enterprises of machine building of Ukraine. - Manuscript.

Thesis dissertation to present Candidate's degree of economic science under the specialisation 08.06.01 - Economy Enterprises organisation economy - Institute of economy industry National Academy of Sciences of Ukraine, Donetsk, 2000.

The thesis dissertation is devoted to the question of division and co-operation system of workers' labour in modern conditions of industry, following the example of Machine Building enterprises.

In this work the question of direction in improvement of system of dividing and co-operation of workers' labour in modern conditions of industry in the enterprises are investigated, and complex economic opinion are given.

There worked out the methodical recommendations to the designing in forms of dividing and co-operating in workers' labour, thought over the matter of optimal criterion of their limits, the methodical approaches to the forming and preparing of the profession of ''extensive type worker'', are suggested.

АННОТАЦИЯ

Круглов И.В. Организация производства на предприятиях машиностроения Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика предприятия и организация производства. Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2000.

Диссертация посвящена вопросам совершенствования разделения и кооперации труда рабочих в системе организации производства на примере предприятий машиностроения. В работе исследованы основные тенденции в развитии организации производства и труда на предприятиях машиностроения и их особенности в условиях формирования рыночных отношений. Исходя из системных позиций обобщены различные подходы научных школ менеджмента и организации производства для уточнения содержания и определения понятий "организация производства", "организация труда", "научная организация труда", а также экономической категории "общественная организация труда", определено их место и роль в системе управления предприятием, а также соотношение в системе, в которой организация труда, относительно организации производства является её элементом, а управления предприятием - функцией.

Взаимодействие рабочей силы со средствами производства в производственном процессе определяет прогрессивность системы, поэтому в условиях рыночных отношений целесообразнее оперировать интегрированным понятием, которое объединяет организацию труда на предприятии в статике и динамике, и определяется как "прогрессивная организация труда".

Выявлены закономерности и установлены концептуальные подходы, характеризующие состояние форм разделения и кооперации труда на предприятиях, и возможности для их проектирования на уровне рабочего места, участка предприятия машиностроения. Последние включают такие этапы, как анализ их состояния, оценка, проектирование и внедрение.

Дана комплексная экономическая оценка форм и границ разделения и кооперации труда рабочих, определены их основные критерии и показатели, влияющие на выбор оптимального варианта для их проектирования в условиях перехода к рынку. В их качестве выступают показатели разделения и кооперации труда, использования рабочих по квалификации, равнонапряженности норм труда, его условий и экстенсивности. В поточном производстве, как установлено исследованием, в наибольшей мере влияют такие из них, как - использование квалификации рабочих, условий труда из-за высокой монотонности, экстенсивности труда.

Разработаны методические рекомендации по проектированию рациональных форм и границ разделения и кооперации труда рабочих с учётом характера их труда, применяемых технологий, производственных процессов, выполняемых в ходе работы. Рассматриваются такие этапы проектирования форм и границ разделения и кооперации труда: организация работы и выбор объекта исследования; подготовка исходных данных; анализ и оценка исходных данных; разработка проектных решений и оформление карт рациональных форм и оптимальных границ разделения и кооперации труда; корректировка и определение экономической эффективности от реализации мероприятий по внедрению указаных карт.

Предложены методические подходы к формированию и развитию профессии "рабочий широкого профиля", которые предусматривают создание условий для подготовки рабочих данной профессии на предприятиях машиностроения как основы конкурентоспособной рабочей силы, востребованной на рынке труда. Установлена классификация интегрированных работ, включающая необходимые условия, соответствующую профессиональную и квалификационную подготовку, исходя из образования и стажа работы по основной из интегрированных работ (функций или операций) для овладения профессией "рабочий широкого профиля".