Інститут педагогіки і психології професійної освіти

Академії педагогічних наук України

КУКЛІН Олег Володимирович

УДК 377.5

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ ФАХІВЦІВ КОМЕРЦІЙНОГО ПРОФІЛЮ

(на матеріалі навчально-тренувальної фірми)

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент,

член-кореспондент АПН України

ЩЕРБАК Ольга Іванівна, Київський

професійно-педагогічний коледж

імені Антона Макаренка, директор.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,

ДЬОМІН Анатолій Іванович,

Національний аграрний університет,

м. Київ, професор кафедри педагогіки і

психології;

кандидат педагогічних наук, доцент

ОЛІЙНИК Віктор Васильович,

Центральний інститут післядипломної

педагогічної освіти, м.Київ, ректор

Провідна установа: Вінницький державний педагогічний

університет імені Михайла Коцюбинського,

кафедра педагогіки, Міністерство

освіти і науки України, м. Вінниця

Захист дисертації відбудеться "25" квітня 2001 р. о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, поверх 5, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розіслано "24" березня 2001 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.М. Цибульська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Перебудова економіки України – процес тривалий і складний, що супроводжується падінням виробництва, зростанням безробіття, високим рівнем інфляції, жорсткою фінансовою і бюджетною політикою.

Сучасні умови вимагають від людини економічного мислення, творчої ініціативи, ринкової орієнтації, готовності до ризику і новацій, а також напруженої практичної роботи. Це висуває нові вимоги до освіти, в тому числі й до професійної.

Як відомо, Україна успадкувала від колишнього СРСР досить розвинену, широко розгалужену систему професійно-технічної освіти (ПТО), яка за багатьма показниками відповідала потребам економіки країни того часу. Ця специфічна освітня ланка формувалася в умовах планової економіки, адміністративно-командної системи управління, домінуючого розвитку військово-промислового комплексу та промислових галузей економіки, чим і зумовлені недоліки у професійно-кваліфікаційній структурі підготовки кваліфікованих робітників, професійній спрямованості навчальних закладів та їх розташуванні в різних регіонах України. У зв'язку з цим потребують удосконалення зміст, технології навчання та управління професійною освітою.

Після проголошення незалежності в Україні почала формуватися та втілюватися в життя власна політика у галузі професійно-технічної освіти. Основи її було закладено Указом Президента України “Про основні напрями реформування професійно-технічної освіти в Україні” (1996 р.), Законами України “Про освіту” (1996 р.), “Про професійно-технічну освіту” (1998 р.), “Про загальну середню освіту” (1999 р.) й іншими нормативно-правовими документами.

Розвиток ринкових відносин в економіці України зумовлює необхідність розширення мережі малих та середніх підприємств, орієнтованих на промислове виробництво, оскільки у цьому секторі економіки очікується створення значної кількості робочих місць і завдяки цьому – підвищення політичної й економічної стабільності в країні. Однією з головних проблем на цьому шляху є недостатня кількість підприємців, які володіли б відповідною професійною і комерційною кваліфікацією, а також мотивацією до праці, почуттям відповідальності, бажанням і вмінням керувати та інше. Зростає також попит на кваліфікованих робітників, роздрібна, оптова й внутрішня торгівля, яка має справу із ринками сировини і збуту. Потреба у фахівцях нової ґенерації виникає і в новоутворених банківських системах та страховій галузі. Актуальними стали комерційні професії у транспортно-технічній інфраструктурі, а також у галузі туризму і готельного бізнесу, що розвивається.

Програмою розвитку малого і середнього підприємництва в Україні передбачено в найближчі роки забезпечити у цих секторах зайнятість працездатного населення на рівні 25-30 відсотків, а обсяги виробництва довести до 25 відсотків валового внутрішнього продукту.

Поряд із цим слід зазначити, що більшість населення України ще не готове до такої діяльності. Зрозуміло, що система професійно-технічної освіти не була в змозі виконувати це складне завдання. Однією з причин цього була її ізольованість стосовно систем професійної освіти західних країн, неможливість вивчати досвід підготовки фахівців. У нових соціально-економічних умовах розвитку України гостро постала проблема підвищення ролі особистості працівника як професіонала і громадянина для поліпшення соціального, господарського, культурного життя суспільства. Це зумовлює необхідність обґрунтування нових підходів до навчання і виховання майбутніх фахівців у закладах професійної освіти різного рівня, використання досягнень науки, вітчизняного та світового досвіду підготовки виробничого персоналу, що сприятиме створюванню необхідних умов для розробки державної політики України у сфері професійної освіти.

Важливе значення для нашого наукового пошуку мають дослідження з теорії і методики професійної освіти В.Ю.Бикова, П.М.Воловика, С.У. Гончаренка, Р.С. Гуревича, А.М.Гуржія, А.І.Дьоміна, І.А. Зязюна, В.А. Козакова, В.С.Ледньова, Н.Г. Ничкало та ін. Питання економічної освіти і виховання вивчалися В.Я.Бобровим, Л.П. Пономарьовим, І.Ф. Прокопенком та ін. Нові технології навчання досліджують М.В. Кларін, В.В.Олійник, І.П. Підласий, С.О.Сисоєва, О.І. Щербак та ін. Психологічні аспекти професійної освіти досліджувалися Г.О.Баллом, В.О.Моляко, В.А. Семиченко, Т.С. Яценко та ін. Історико-педагогічні проблеми розвитку професійної освіти знайшли розкриття у працях В.О. Зайчука, І.Л.Лікарчука, Н.О.Падун, Л.І. Поважної та ін. Нами враховувалися також результати досліджень з порівняльної професійної педагогіки Т.М.Десятова, А.В.Каплуна, В.О.Кудіна, Л.П.Пуховської, С.М.Романової та ін.

Як показало вивчення літературних та інших джерел, проблема підготовки фахівців комерційного профілю у системі професійно-технічної освіти сучасної України не стала предметом спеціального педагогічного дослідження.

Виходячи з викладеного вище, ми обрали тему свого дослідження - "Організаційно-педагогічні умови професійного навчання фахівців комерційного профілю (на матеріалі навчально-тренувальної фірми)".

Зв'язок теми дослідження з науковими програмами, планами, іншими темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України з тем “Теоретико-методологічні проблеми відбору змісту і методики професійного навчання” (РК № 0196И008881) та “Науково-методичне забезпечення реалізації державних стандартів професійно-технічної освіти” (РК № 0199И000396).

Об'єкт дослідження: професійна підготовка фахівців комерційного профілю у системі професійно-технічної освіти.

Предмет дослідження: зміст, організаційно-педагогічні умови та основні напрями діяльності навчально-тренувальної фірми (НТФ) з професійного навчання фахівців комерційного профілю.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити модель та організаційно-педагогічні умови професійного навчання фахівців комерційного профілю у навчально-тренувальній фірмі; розробити методичні рекомендації для педагогічного персоналу та учнів цих закладів.

Концептуальними ідеями дослідження є положення щодо реформування професійно-технічної освіти, її орієнтації на вимоги світової економічної системи і врахування прогнозів розвитку науки і техніки, економіки; врахування сучасних і перспективних напрямів розвитку малого та середнього підприємництва; впровадження інноваційних технологій навчання, орієнтованих на індивідуалізацію; моделювання цілісного навчального процесу з урахуванням особливостей практичної підготовки фахівців комерційного профілю відповідно до вимог ринку праці.

Гіпотеза дослідження грунтується на припущенні, що процес професійної підготовки фахівців комерційного профілю в НТФ закладу професійно-технічної освіти буде ефективним за таких умов: здійснення педагогічної конкретизації мети і завдань професійної підготовки фахівців комерційного профілю; забезпечення відбору та структурування змісту навчального матеріалу з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності та мети кожного навчального модуля (“Комерційна діяльність”, “Бухгалтерський та складський облік”, “Персонал”, “Діловодство”); застосування специфічних методів професійного навчання в умовах імітації майбутньої виробничої діяльності; впровадження системи поточного і підсумкового контролю рівня сформованості професійно значущих умінь та навичок майбутнього фахівця комерційного профілю (конструктивних, комунікативних, організаційних, пізнавальних).

Відповідно до предмета, мети та гіпотези нашого дослідження були визначені такі його завдання:

1. Вивчити стан дослідженості проблеми підготовки фахівців комерційного профілю у педагогічній теорії та практиці діяльності закладів ПТО.

2. Виявити особливості педагогічного процесу в навчально-тренувальній фірмі.

3. Визначити і експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови професійного навчання фахівців комерційного профілю.

4. Теоретично обґрунтувати педагогічні вимоги до кваліфікаційної характеристики фахівців комерційної діяльності.

5. Розробити науково обгрунтовані методичні рекомендації щодо підготовки фахівців комерційного профілю в закладах ПТО.

Методологічною основою дослідження є концепція соціальної, діяльнісно-творчої сутності особистості; філософські положення про взаємовплив і взаємозалежність явищ об'єктивної дійсності; філософія гуманізму, відповідно до якої людина є найвищою цінністю суспільства; принципи історизму, системного підходу та моделювання. Дослідження базується на основних концептуальних ідеях вітчизняної та зарубіжної освіти, теорій проблемного і виробничого навчання, індивідуального та особистісно-орієнтованого підходів до підготовки майбутніх фахівців у закладах системи ПТО.

Теоретичну основу дослідження становлять праці з проблем: системного підходу (І.В. Блауберг, А.І. Уйомов, А.Д. Сараєв та ін.); формування особистості та її розвитку у процесі діяльності (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн та ін.); змісту і форм організації професійної підготовки (А.М. Алексюк, С.Я.Батишев, В.П. Беспалько, Н.Г. Ничкало та ін.), зокрема, економічної освіти (В.А.Козаков, І.Ф.Прокопенко та ін.); зарубіжного досвіду професійного навчання (Н.В. Абашкіна, Т.М. Десятов, С.М. Романова, Ф. Шльосек та ін.).

У ході дослідження враховувалися положення Державної національної програми “Освіта” (Україна ХХІ століття), Законів України “Про освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, а також інші нормативні документи Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки та Міністерства праці і соціальної політики України. Розробляючи програму і методику дослідження, ми врахували основні світові тенденції у розвитку професійної освіти.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося поетапно протягом 1994-2000 рр.

На першому етапі (1994-1995) вивчалася педагогічна, психологічна, економічна, філософська література з теми дослідження, а також нормативно-правова база діяльності закладів професійно-технічної освіти у нових соціально-економічних умовах; здійснювався порівняльний аналіз змісту і форм організації підготовки фахівців комерційного профілю в ФРН і в Україні, зокрема під час відряджень до Німеччини; обгрунтовувалися вихідні теоретичні положення, визначалися об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження. Було сформульовано робочу гіпотезу, розроблено програму і методику дослідження згідно з провідними ідеями якого було розпочато реорганізацію вищого професійного училища № 10 у Черкаський модельний центр підготовки та перепідготовки фахівців.

На другому етапі (1996-1999) уточнено і доповнено програму і методику дослідження з урахуванням нових соціально-економічних чинників. Завершено реорганізацію навчального закладу, створено навчально-тренувальну фірму, розроблено навчально-педагогічну документацію. Продовжено експериментальну роботу, у ході якої здійснювалася перевірка розроблених рекомендацій щодо впровадження нової моделі професійної підготовки фахівців комерційного профілю; розроблено авторські експериментальні навчальні плани та програми з спеціальних дисциплін.

На третьому етапі (1999-2000) узагальнено результати експериментальної роботи, сформульовано загальні висновки.

У ході дослідження здійснювався аналіз багаторічної педагогічної діяльності дисертанта як директора ВПУ № 10, а пізніше – Черкаського модельного центру підготовки та перепідготовки фахівців Міністерства освіти і науки України.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі Черкаського модельного центру підготовки та перепідготовки фахівців, Модельних центрів Київського професійно-педагогічного коледжу імені Антона Макаренка та Запорізького центру професійно-технічної освіти. В експериментальному дослідженні брали участь 1645 учнів та 36 викладачів-інструкторів НТФ.

На всіх етапах наукового пошуку застосовувалися такі методи: теоретичного аналізу психолого-педагогічної, філософської та економічної літератури з проблеми дослідження; емпірико-теоретичні методи гіпотетичного судження та моделювання; методи спостереження, порівняння, опитування, тестування; вивчення змісту матеріальних носіїв інформації (документальних джерел, анкет тощо); педагогічний експеримент; математичні методи кількісної та якісної обробки результатів експерименту.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше виявлено провідні тенденції у підготовці фахівців комерційного профілю в закладах професійно-технічної освіти; теоретично обґрунтовано організаційно-педагогічні умови підготовки фахівців комерційного профілю в НТФ; виявлено особливості педагогічного процесу в імітаційних навчальних фірмах у ФРН та навчально-тренувальних фірмах в Україні; обґрунтовано педагогічні вимоги до кваліфікаційної характеристики комерційної діяльності; подальшого розвитку набули положення щодо поєднання теоретичного і практичного навчання у закладах професійно-технічної освіти.

Теоретичне значення роботи полягає в обґрунтуванні концептуальних ідей професійної підготовки фахівців комерційного профілю у системі професійно-технічної освіти, положень щодо відбору і структурування змісту навчального матеріалу з урахуванням особливостей професійних завдань відділів навчально-тренувальної фірми та їх організаційно-педагогічної взаємодії.

Практичне значення дослідження полягає у створенні навчально-методичного комплексу для підготовки фахівців комерційного профілю у системі ПТО (навчальні плани, програми, випускні кваліфікаційні тести і комплексні контрольні завдання зі спеціальності "Комерційна діяльність"); розробці чотирьох збірників навчально-нормативної документації зі спеціальності "Комерційна діяльність" (для спеціалізацій “Секретар-референт”, “Комерсант оптової та зовнішньої торгівлі”, “Менеджер (комерсант) офісу”, “Комерсант промисловості”) та методичних рекомендацій "Підвищення кваліфікації викладачів-інструкторів Центрів підготовки та перепідготовки фахівців підприємницької діяльності".

Результати дослідження можуть бути використані професійно-технічними закладами різних типів, технікумами і коледжами, науково-методичними центрами профтехосвіти.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи Черкаського модельного центру підготовки та перепідготовки фахівців (довідка № 14 від 27.12.1999 р. управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації), Київського професійно-педагогічного коледжу імені Антона Макаренка (довідка № 7 від 26.12.1999 р.) Запорізького центру ПТО (довідка № /2000 від 01.02.2000 р.), ряду інших професійно-технічних закладів України (довідка № 4 від 07.02.2000 р. Асоціації “Український національний центр навчально-тренувальних фірм “Централь”(УНЦ НТФ” Централь”).

Особистий внесок автора в одержанні наукових результатів полягає: в обґрунтуванні концептуальних ідей щодо підготовки фахівців комерційного профілю в умовах НТФ; виявленні організаційно-педагогічних умов підготовки фахівців комерційного профілю в модельному центрі.

Вірогідність наукових положень і висновків дослідження підтверджуються методологічною обґрунтованістю вихідних теоретичних положень, застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, поєднанням кількісного і якісного аналізу дослідницьких даних, результатами експериментальної перевірки висунутої гіпотези, застосуванням методів математичної статистики.

На захист виносяться:

1. Модель навчально-тренувальної фірми, як нової форми організації навчання у системі професійно-технічної освіти.

2. Теоретично обґрунтовані положення щодо організаційно-педагогічних умов професійного навчання фахівців комерційного профілю.

3. Структура і зміст навчально-методичного комплексу для НТФ з підготовки фахівців комерційного профілю.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом підготовки навчальних посібників та дидактичних розробок, висвітлювалася у доповідях і виступах на Всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях у містах: Київ (1997, 1999, 1999, 2000 рр.), Ізмаїл (1998 р.), Харків (2000 р.), Вінниця (2000 р.), Луцьк (2000 р.), Черкаси (2000 р.); на засіданнях відділу дидактики професійної освіти Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, виїзних засіданнях Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти (Черкаси, 1999 р.), Відділення педагогіки і психології професійно-технічної освіти АПН України (Черкаси, 2000 р.), за участю у Міжнародних ярмарках НТФ (Німеччина: Лейпциг, 1997 р.; Мюнстер, 1998 р.; Лейпциг, 1999 р.), у Всеукраїнських ярмарках НТФ (м. Хмельницький 1999, 2000 рр.).

Як експерт від України у 1995-1997 рр. автор працював у складі українсько-німецької робочої групи з розробки комплекту навчально-методичної документації із спеціальності “Комерційна діяльність”.

З участю автора здійснено мультиплікацію (розповсюдження) нової форми організації навчання – НТФ в інших професійно-технічних закладах України.

Розроблена під нашим керівництвом модель навчально-тренувальної фірми експонувалася на міжнародній виставці “Світ освіти” ( Київ, 1999 р.)

Основні результати дослідження відображено в 16 наукових та науково-методичних працях, з яких 9 одноосібні, у тому числі: 5 статей у провідних наукових фахових виданнях; 6 посібників-збірників навчально-нормативної документації, 4 статей у збірниках наукових праць.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (202 найменувань, з них 3 – іноземними мовами) 9 додатків на 51 сторінці. Повний обсяг дисертації 253 сторінки (199 сторінок – основна частина), робота містить 8 таблиць на 17 сторінках та 16 рисунків на 16 сторінках).

Основний зміст ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету і завдання, гіпотезу та методологічні засади, теоретичну основу, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, викладено методи й етапи експериментальної роботи, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, висновки про апробацію та впровадження результатів дослідження, визначено особистий внесок здобувача наукового ступеня.

У першому розділі - "Теоретичні основи підготовки фахівців комерційного профілю у системі професійної освіти" – викладено питання, пов'язані з професійною підготовкою фахівців як педагогічною проблемою, проаналізовано сучасні тенденції професійного навчання фахівців комерційного профілю у професійно-технічних навчальних закладах, розглянуто концептуальні засади підготовки фахівця на сучасному етапі.

Дослідження показало, що в умовах економічної кризи, яку переживає Україна, відчутно звужується простір забезпечення продуктивної зайнятості населення, особливо молоді, яка починає трудову діяльність і ще не має певного рівня кваліфікації, умінь і трудових навичок, яка забезпечила б їй конкурентоспроможність на ринку праці. Тому професійна освіта має забезпечувати виконання наступних умов:

а) бути невід'ємною складовою початкової загальної освіти кожного у формі залучення до техніки і сфери праці;

б) її можна обрати вільно та усвідомлено як засіб, за допомогою якого розвиваються таланти, інтереси і майстерність, що дають змогу працювати у будь-якій галузі або продовжувати освіту;

в) відкривати доступ до інших форм і галузей освіти на всіх її рівнях завдяки ґрунтовній загальній підготовці і в результаті інтеграції - забезпечувати загальну освіту на всіх рівнях спеціалізації;

г) давати змогу переходити з однієї галузі технічної і професійної освіти в іншу;

д) бути доступною всім і для всіх відповідних видів спеціалізації в межах і за межами формальних систем освіти і у поєднанні або паралельно з підготовкою, щоб забезпечити поступ з погляду освіти, професії і праці в тому мінімальному віці, у якому відповідно до діючої у певній країні системи освіти загальна початкова освіта вже має бути завершена.

При цьому маємо враховувати, що професійно-технічна освіта, на відміну від інших освітніх ланок, глибоко інтегрована в економіку, в її виробничі структури та сферу послуг, тісно пов'язана з розвитком ринку праці.

Отже, за врахування потреб та прагнень окремих індивідів, їх інтересів у змісті професійного навчання та формах його організації у різних технологіях теоретичного і виробничого навчання цей процес має спрямовуватися насамперед на гармонійний розвиток особистості, її характеру, формуванню високих духовних якостей. Також особистість має оволодіти вміннями судження, розуміння, критичного осмислення сприйнятого і, безсумнівно, здатністю до самовиявлення та самореалізації. Педагогічний процес у закладах професійно-технічної освіти має передбачати готовність кожної особистості до неперервного навчання, розвитку, який виключає будь-яку моральну чи інтелектуальну стагнацію. Збагачуючись загальносвітоглядними знаннями особистість має постійно удосконалювати практичну майстерність.

Тому система професійно-технічної освіти, що значною мірою виконує завдання забезпечення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації більшої частини робітничих кадрів України, потребує інтеграції у європейський контекст, врахування реалій і перспектив політичного, культурного, наукового і, звичайно, соціально-економічного розвитку України як центральноєвропейської суверенної держави. Така інтеграція зумовлює впровадження в сучасну систему освіти в Україні таких спеціальностей, яких раніше не було. Однією з них є спеціальність “комерційна діяльність”. Сучасним тенденціям підготовки фахівців комерційного профілю в системі професійної освіти присвячено окремий параграф нашого дослідження.

Особливо цінним є для нас використання досвіду професійної освіти Федеративної Республіки Німеччини. Одним із головних чинників високих економічних показників Німеччини є високий рівень підготовки робітників-фахівців, службовців та інших працівників. У Німеччині завжди першочергового значення надавалося саме кадрам – тому контингентові працівників, які беруть безпосередню участь у створенні матеріальних благ та у наданні послуг населенню. Так, на початку 90-х років 70% випускників загальноосвітніх шкіл Німеччини навчалися у системі початкової професійної освіти і були спочатку зорієнтовані на здобуття робітничої кваліфікації, а після цього – на навчання у вузах.

На особливу увагу у цьому плані заслуговує дослідження Н.В. Абашкіної про розвиток професійної освіти у Німеччині. Проблема підготовки фахівців комерційної діяльності у Німеччині дістала своє теоретичне і практичне розв'язання ще у 80-90-х рр. ХХ ст. Певний досвід практичної підготовки комерсантів був і в дореволюційній Росії, де існували комерційні училища. У 1811 р. перше комерційне училище було засноване в Одесі. А в 1914 р. на території України діяло 62 комерційних училища з термінами навчання 7– 8 років. Та за десятиріччя радянської планової економіки набутий позитивний досвід, на жаль, було втрачено. Нинішня практика життя змушує повернутися до підготовки нового покоління фахівців комерційного профілю із вивченням та використанням вітчизняного та зарубіжного досвіду.

Комерційна діяльність визначається нами як професійна активність суб'єкта діяльності у сфері торгівлі та торгівельних операцій. Визначено також основні дидактичні принципи підготовки фахівців комерційного профілю.

Сучасна концепція освіти виходить із того, що людина, яка претендує на диплом фахівця у сфері бізнесу, повинна мати достатні знання не тільки зі свого безпосереднього предмета (професії), а й з цілого ряду суміжних, вміти інтерпретувати їх з урахуванням сучасної ситуації, вміти аналізувати все, що відбувається навколо, і робити з цього об'єктивні висновки, бути ознайомленою із вітчизняним і зарубіжним досвідом зі свого фаху.

У розділі обґрунтовано компоненти професійної компетенції фахівця комерційного профілю, а саме:

1. Спеціальна компетенція - підготовленість до самостійного виконання професійних завдань, уміння оцінювати результати своєї праці, здатність самостійно здобувати знання та проявляти вміння;

2. Соціальна компетенція - здатність до колективної діяльності та співпраці з іншими працівниками, готовність взяти на себе відповідальність за результати своєї праці, оточуюче середовище та інші цінності;

3. Індивідуальна компетенція - готовність до постійного підвищення кваліфікації, здатність до самомотивації, саморозвитку в професійній праці.

Основне завдання у навчанні таких спеціалістів полягає в тому, щоб підготувати нове покоління фахівців, які володіють здібностями, необхідними для широкого кола професій, здатних адаптуватися в нових умовах господарювання, спроможних легко переходити від одного виду діяльності до іншого.

У підході до визначення кваліфікаційних характеристик фахівців комерційного профілю необхідно враховувати кілька показників, професійні якості; спеціальні знання та вміння, моральні якості; загальноосвітні знання; психологічні знання; загальнокультурні знання.

У розділі уточнено основні педагогічні поняття, що становлять основу нашого дослідження: "система", "педагогічна система", "інновація", "технологія навчання", "інноваційний навчальний заклад".

У другому розділі - "Організаційно-педагогічні умови діяльності навчально-тренувальної фірми з професійної підготовки фахівців комерційного профілю" – проаналізовано вітчизняний та зарубіжний досвід підготовки фахівців комерційного профілю в умовах НТФ, викладено особливості організації педагогічного процесу в НТФ, а також розкрито окремі аспекти управління навчально-виховним процесом у цьому структурному підрозділі закладу профтехосвіти. Нами було детально проаналізовано досвід підготовки фахівців комерційного профілю в Німеччині. Нинішня ситуація в економіці України багато в чому схожа із ситуацією, яку переживала Німеччина у 1991 р. після об'єднання. Нині підприємства як першої, так і другої могли б досягти ефективного співробітництва у запровадженні в Україні новітніх технологій, спільної розробки та виготовлення певних видів продукції, а також опрацювання стратегії збуту цієї продукції. Все це вже розроблено та апробовано в Німеччині. Більше того, східна Німеччина пройшла той шлях економічних реформ, який нині намагається пройти Україна, і професійна підготовка фахівців з нових спеціальностей розглядалася у Німеччині у цей період як запорука успішності цих реформ. Усе це дозволило зробити припущення, що німецьку модель підготовки фахівців можна було б застосувати і в Україні.

У 90-ті рр. ХХ ст. налагодження зв'язків було конкретизоване на різних рівнях в Україні та Німеччині. Зокрема, питаннями співробітництва у сфері професійної освіти опікуються Федеральне міністерство освіти, науки, досліджень і технологій Німеччини, Федеральний інститут професійної освіти Німеччини, Координаційне бюро Кредитної Установи для Відбудови Посольства ФРН в Україні, Товариство ім. Карла Дуйсберга (ФРН), деякі комерційні інституції.

У розділі проаналізовано одну із найбільших програм допомоги Україні з боку міжнародного співтовариства – консультативну програму Уряду Федеративної Республіки Німеччини "ТРАНСФОРМ", яка діє з 1993 року. Виявлено, що постійним завданням політики у сфері професійної освіти стала модернізація професійно-технічних закладів. У період після возз'єднання НДР і ФРН виникла необхідність підтримати професійну підготовку, яка здійснювалася на малих і середніх підприємствах.

З'ясовано, що показовими для колишніх земель НДР стали заходи щодо впровадження нових організаційних форм професійного навчання, так званих тренувальних фірм професійної підготовки. Учні, які в них навчаються, здобувають практичну підготовку з професій, яких раніше в НДР не було. Так, у 1990 р. у м. Бернбурзі відкрито навчально-тренувальний центр, головними напрямами діяльності якого стала професійна підготовка фахівців у сфері торгівлі, підприємницької та техніко-управлінської діяльності.

У 1993 р. Федеральне міністерство освіти, науки, досліджень і технологій Німеччини розробило план співробітництва з Україною в галузі професійної освіти. Концепція створення і функціонування модельних навчальних центрів комерційної підготовки відпрацьовувалася спільною німецько-українською експертною групою.

У дисертації викладено результати вивчення цієї співпраці. Зокрема, у 1995 р. Міністерство освіти України з технічною допомогою в рамках програми “ТРАНСФОРМ” у містах Київ та Черкаси було відкрито перші в Україні Модельні центри з навчально-тренувальними фірмами. У Черкасах Модельний центр відкрито на базі вищого професійного училища № 10. Відкриттю Модельного центру передувала досить складна та велика за обсягом робота, адже відбулася повна реорганізація навчального закладу, який до цього готував працівників для хімічної та машинобудівної промисловості. Під ці робочі професії створювалася протягом майже 30 років і відповідна матеріально-технічна база. Тож починати треба було з добору та навчання педагогічних кадрів, створення матеріально-технічної бази НТФ, розробки навчально-методичного забезпечення і т. ін.

Здійснюючи дослідження, ми виходили з того, що Модельний центр є моделлю для апробації нової форми організації професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів з урахуванням соціально-економічних умов України з погляду на діяльність у різноманітних сферах підприємницької діяльності, у комерційних структурах, торгівлі тощо.

В основі НТФ як нової форми організації навчання майбутніх фахівців у галузі комерційної діяльності лежить імітаційне навчання. Імітаційне навчання визначаємо як такий процес оволодіння системою знань, умінь і навичок, який грунтується на наслідуванні певних способів діяльності, відтворюванні її із максимальною точністю.

Навчально-тренувальна фірма являє собою спрощену модель реально діючої фірми в конкретній сфері діяльності. Імітація виробничої діяльності в рамках такої моделі дозволяє не тільки дати учням необхідні знання із конкретних питань діяльності організації, але і сформувати в них потрібні уміння і навички в процесі виконання ними завдань (операцій) на конкретних робочих місцях.

Теоретично обґрунтовано основні принципи навчання учнів в умовах НТФ: а) принцип органічного поєднання професійної та управлінської освіти від найнижчих щаблів до рівня керівника організації у конкретній сфері діяльності; б) принцип проблемно-орієнтованого навчання; в) принцип єдності формування знань, умінь і навичок на конкретному робочому місці, максимально наближеному до умов реальної діяльності підприємства; г) принцип формування соціальних навичок, таких як самосвідомість, впевненість у собі, робота в колективі, з клієнтами, з партнерами, з конкурентами.

Розкрито особливості створення у 1995 р. в Черкаському модельному центрі підготовки та перепідготовки фахівців НТФ із назвою "Український народний сувенір", яка “імітує торгівлею” товарами українських народних промислів: виробами із кераміки, скла, дерева, глини, витворами малярства, гончарства, ткацтва тощо. Особливість її діяльності полягає в тому, що вона імітує торгівельну діяльність, не користуючись справжніми товарами і грошима.

Оскільки в НТФ відтворено умови реально діючого комерційного підприємства, то її структура відповідає структурі малого або середнього підприємства, основна робота якого полягає в комерційній діяльності. Запропонована нами модель НТФ має шість основних підрозділів (відділів), що працюють на загальну мету – “продаж товару”. Основний вид продукції - товар, що виробляється конкретною галуззю промисловості. НТФ складається із таких основних підрозділів (відділів): комерційний відділ, бухгалтерія, склад, відділ кадрів, секретаріат, канцелярія.

У дисертації доведено, що українська НТФ являє собою комплекс сучасних освітніх технологій, які моделюють реальну діяльність малого або середнього підприємства. Нами вперше, як основний напрям і зміст діяльності імітаційної навчальної фірми, була використана комерційна діяльність. У перспективі це дозволить на базі апробованої моделі створити мережу імітаційних навчальних фірм, що спеціалізуються у певних галузях із врахуванням специфіки місцевих умов і адаптованих до потреб розвитку конкретних регіонів України. Для підготовки фахівців у галузі комерційної діяльності запропоновано авторську модель імітаційної навчальної фірми, яка поширюється в Україні під назвою навчально-тренувальна фірма. У розділі викладено дослідницькі матеріали щодо діяльності 17 навчально-тренувальних фірм, які діють у різних містах України і об'єднані в асоціацію "Український національний центр навчально-тренувальних фірм "Централь".

Мета діяльності асоціації "УНЦ НТФ "Централь" передбачає:

- забезпечення необхідних умов функціонування та координацію діяльності навчально-тренувальних фірм на умовному навчальному українському ринку товарів та послуг. “Централь” і мережа навчально-тренувальних фірм разом утворюють умовний навчальний ринковий простір, що є головною умовою застосування нової форми організації підготовки фахівців комерційного профілю;

- забезпечення співпраці українських навчально-тренувальних фірм із світовими імітаційними навчальними фірмами.

У дисертації розкрито, що "Централь" - реальна юридична особа, бюджет якої складається із внесків навчальних закладів, що утримують НТФ. Самостійна участь окремо взятої НТФ у світовій мережі імітаційних навчальних фірм дуже дорога (щорічний внесок складає: перший рік 2500 EUR, другий – 5000 EUR, а починаючи з третього - 7500 EUR). У випадку організації "Централі" внесок рівномірно розподіляється між усіма НТФ, об'єднаними в асоціацію.

Нами також було детально відпрацьовано структуру НТФ, теоретично обгрунтовано мету й основні завдання її діяльності, її юридичний статус, а також особливості організації й управління навчанням учнів - майбутніх фахівців комерційної діяльності в умовах НТФ.

У розділі викладено дослідницькі матеріали щодо ролі викладача НТФ, оскільки роль викладача-інструктора НТФ суттєво відрізняється від ролі вчителя. Головним його завданням є інтеграція теорії і практики; знання особливостей матеріального і фінансового забезпечення роботи навчально-тренувальної фірми та особливостей оцінювання результатів діяльності персоналу НТФ. Тому викладачі НТФ швидше є консультантами з навчання; інструкторами з навчання; інструкторами на робочому місці; інструкторами з групової роботи і групового вирішення проблем.

У третьому розділі - "Експериментальна перевірка підготовки фахівців комерційного профілю у навчальних закладах професійно-технічної освіти" – викладено програму, методику та організацію експериментальної роботи, обґрунтовано педагогічні вимоги до кваліфікаційної характеристики фахівців з комерційної діяльності та узагальнено результати наукового пошуку. У розділі теоретично обґрунтовано основні підходи до розробки науково-методичного комплексу для НТФ. Насамперед було розроблено "Положення про діяльність НТФ", на основі якого провадиться робота та здійснюється управління фірмою, визначено штат НТФ та відпрацьовано посадові інструкції всіх працівників. Окрім того, розроблено навчально-методичний комплекс для підготовки фахівців комерційного профілю, який охоплює навчальні плани із спеціальності "Комерційна діяльність" для спеціалізацій "Комерсант оптової та зовнішньої торгівлі", "Комерсант промисловості", "Менеджер (комерсант) офісу", навчальний план за спеціальністю 5.050113 "Комерційна діяльність" для професійно-технічних навчальних закладів третього атестаційного рівня (ІІ ступінь – за професією "Агент з постачання", ІІІ ступінь – молодший спеціаліст-організатор комерційної діяльності). Розроблено навчальні програми з предметів: "Українська ділова мова та комерційне листування", "Правознавство", "Електронна обробка даних", "Офісна техніка", "Секретарська справа", "Етика та психологія ділових відносин", "Економічне вчення про торгове підприємство" та інші. Розроблено також навчальні програми для перепідготовки та підвищення кваліфікації викладачів-інструкторів НТФ, а також осіб, які мають бажання пройти перекваліфікацію в галузі підприємництва.

Здійснено відбір і структурування змісту професійного навчання в кожному структурному підрозділі НТФ, а також систему контролю знань, умінь і навичок учнів. Доведено, що організацію навчання учнів в умовах НТФ доцільно здійснювати із використанням нових технологій навчання (метод імітаційного навчання, гнучке (flexible) навчання, модульне навчання, технології “Learning by doing”, метод проблемно-орієнтованого навчання, метод ситуацій "Сase method", ділові та рольові ігри).

Для контролю знань, умінь і навичок учнів нами було розроблено та експериментально перевірено випускні кваліфікаційні тести та комплексні контрольні завдання для спеціальності "Комерційна діяльність", а також тематику дипломних робіт для випускників. Експериментальна перевірка навчально-методичного комплексу в Черкаському модельному центрі підготовки та перепідготовки фахівців Міністерства освіти і науки України із спеціальності "Комерційна діяльність" дозволила зробити висновок про його ефективність.

Ефективність запропонованої моделі перевірялася під час формуючого експерименту. За результатами експериментальної перевірки рівень сформованості професійної майстерності майбутніх фахівців комерційного профілю в експериментальних групах (НТФ) значно зріс (рис.1).

Рис.1. Розподіл учнів за рівнями сформованості професійної майстерності із комерційної діяльност

Ефективність роботи навчально-тренувальної фірми, як імітації реально діючої комерційної фірми, підтверджується зростанням обсягів виконаних замовлень та укладених договорів з іншими НТФ, розвитком контактів із зарубіжними партнерами, а також подібними закладами нового типу в Україні.

Узагальнення результатів формуючого експерименту з підготовки фахівців комерційного профілю у навчально-тренувальній фірмі дало змогу довести ефективність запропонованої методики професійної підготовки

Навчально-тренувальна фірма, як форма підготовки фахівців за спеціальністю "Комерційна діяльність", забезпечує належний рівень професійного навчання добре зарекомендувала себе у вітчизняних умовах.

Висновки

Узагальнені результати проведеного дослідження свідчать, що проблема організації професійного навчання фахівців комерційного профілю в Україні має комплексний характер і стосується багатьох сторін соціально-економічного життя суспільства, а тому потребує свого розв'язання.

Особливістю обґрунтованого концептуального підходу є розгляд організації професійної підготовки фахівців комерційної діяльності як важливої ланки системи професійно-технічної освіти, її актуальність передбачає випереджувальний характер розвитку, відкритість, неперервність, створення нових закладів професійної освіти та реорганізацію вже існуючих на нових засадах, які зумовлені сучасними соціально-економічними умовами розвитку України.

Вивчення зарубіжного досвіду підготовки фахівців комерційного профілю, зокрема Німеччини, дало змогу виявити насамперед організаційні особливості такої підготовки. В результаті проведеної роботи ми дійшли таких висновків:

Застосування зарубіжної моделі, адаптованої до умов професійної підготовки в Україні, об'єктивно обумовлене системою ринкових відносин, що нині активно розвиваються у нашій країні.

Суть основних організаційно-педагогічних умов професійного навчання фахівців комерційного профілю полягає в тому, що:

- професійна підготовка має здійснюватися на основі науково обґрунтованого поєднання як теоретичного так і практичного навчання;

- підготовка фахівців комерційного профілю передбачає формування у них насамперед нового економічного мислення, економічної свідомості;

- теоретичне навчання здійснюється на основі розробленого навчального плану, яким передбачається вивчення таких основних блоків навчальних дисциплін, зокрема: фундаментальні, соціально-гуманітарні (основи права, основи економічних знань, основи економічних теорій, політологія, соціологія тощо), загальнотехнічні (машинопис, діловодство, офісна техніка, комп'ютерна техніка тощо), спеціальних (комерційна діяльність, статистика, фінанси, економіка підприємства, бухгалтерський облік тощо) та ін.;

- враховуючи особливості сучасної світової ринкової економіки, а також швидке старіння спеціальних знань і вмінь, майбутнім фахівцям з комерційної діяльності слід оволодіти універсальними навичками й уміннями, які знаходили б застосування у суміжних видах діяльності;

- практичне навчання фахівців комерційного профілю доцільно здійснювати в умовах навчально-тренувальної фірми, яка імітує діяльність комерційної фірми;

- навчально-тренувальна фірма у порівнянні з іншими формами практичної підготовки фахівців має такі переваги: наближеність до реальної дійсності, оскільки вона працює як діюче підприємство (фіктивними є лише товари і гроші); учні мають можливість учитися на допущених помилках, не боячись нанести непоправної шкоди фірмі чи підприємству; учні вчаться жити у виробничому колективі, набуваючи умінь співжиття у групі та комунікабельності; в НТФ не існує "секретів фірми" і учні мають можливість опанувати специфіку роботи кожного із її відділів; набуття практичних навичок дозволяє випускникам безпосередньо перейти до власної трудової діяльності як повноцінного спеціаліста, а отже - процес професійної адаптації у самостійній професійній діяльності такого працівника скорочується; зростає ймовірність працевлаштування фахівця в сучасних економічних умовах. Окрім того, набуття досвіду роботи в НТФ дозволяє кожному фахівцю за умови наявності стартового капіталу створити власне підприємство чи фірму, покладаючись на власний практичний досвід;

- головна увага приділяється формуванню професійної майстерності майбутніх фахівців комерційного профілю, що включає її мотиваційний, когнітивний та діяльнісний компоненти;

- в НТФ доцільно використовувати такі основні методи підготовки майбутніх фахівців, як метод професійного навчання в умовах імітації майбутньої виробничої діяльності, гнучке (flexible) навчання, модульне навчання, технології “Learning by doing”, технології проблемно-орієнтованого навчання, метод “Case method” (або аналіз конкретних ситуацій), ділові та рольові ігри тощо.

Підготовка фахівців комерційного профілю в умовах НТФ дозволяє оволодіти досвідом комерційної діяльності у зарубіжних країнах. Більше того, міжнародні зв'язки українських НТФ формують позитивний імідж України та забезпечують розвиток її професійної освіти у контексті освіти європейської.

Впровадження методики професійного навчання в умовах НТФ дозволяє зробити висновок про її ефективність не лише для процесу підготовки фахівців комерційного профілю у закладах системи ПТО, а й для перепідготовки та підвищення кваліфікації громадян, які вже мають відповідну освіту чи, навпаки, бажають здобути інший фах, який відповідає сучасним економічним умовам.

Проблема впровадження нової форми організації професійної підготовки фахівців комерційного профілю є досить перспективною. Нині вона знаходиться лише на початку свого розв'язання. Звичайно, ми усвідомлюємо, що наше дослідження не могло охопити всього спектру проблем, воно лише започатковує процес їх ретельного вивчення. Набутий нами досвід засвідчує можливість і необхідність застосування такої форми організації професійної освіти не лише у професійно-технічній, а й у системі вищої освіти України.

Науково обґрунтовані результати дисертаційного дослідження дають