КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

КОДЛУБОВСЬКА ТЕТЯНА БОРИСІВНА

УДК № 159.942.5+159.933

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВІВ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ ЛЮДИНИ ПІД ВПЛИВОМ ЗАПАХУ ЕФІРНИХ ОЛІЙ

19.00.01 – загальна психологія, історія психології

АВТОРЕФЕРАТ

ДИСЕРТАЦІЇ НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ

КАНДИДАТА ПСИХОЛОГІЧНИХ НАУК

КИЇВ 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, кафедра загальної та інженерної психології.

Науковий керівник - кандидат психологічних наук, доцент

Кириленко Таісія Сергіївна,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри загальної та інженерної психології

Офіційні опоненти: - доктор психологічних наук, професор

Корольчук Микола Степанович, Міжнародний інститут лінгвістики та права, декан соціально-психологічного факультету

доктор психологічних наук, доцент

Санникова Ольга Павлівна, Південно-український державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського, м. Одеса, завідувач кафедри психології

Провідна установа - Одеський державний університет ім. Мєчнікова, кафедра психології

Захист відбудеться “29” грудня року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.001.26 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ, вул. Володимирська, 60.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий “27” листопада року

В.о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради Ю.Л. Трофімов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Робота спрямована на вивчення особливостей проявів емоційних станів людини під впливом запахів ефірних олій.

Проблема емоційних станів та їх регуляції актуальна як в теоретико-методологічних аспектах загальної психології (В.К Вілюнас, А.Б. Леонов, А.Е. Ольшанникова, Т.С. Кириленко, О.П. Санникова), так і в прикладній психології (Л.А. Аболін, Л.А. Китаєв-Смик, Е.Л. Носенко, А.Я. Чебикін та інші). В той же час, фактори, які впливають на регуляцію емоційних станів, їх індивідуальні прояви ще потребують своїх досліджень з метою надання психологічної допомоги як дорослим, так і дітям.

Актуальним є вивчення особливостей регуляції емоційної сфери людини у зв’язку з несприятливими умовами середовища (радіаційне забруднення, погіршення екологічних умов мешкання, стресові ситуації на виробництві і в особистому житті та ін.), що може призводити до виникнення неврівноваженого та переважно негативного стану, до посилення тривоги.

Одним з недостатньо розроблених питань у психологічній практиці є відсутність методик, спрямованих на психогігієну емоційного реагування, наприклад, на виховання навичок емоційної регуляції та саморегуляції. Якщо в даний час для гармонізації емоційних станів широко використовується аутогенне тренування, вплив музики, кольору, то вплив природних запахів на регуляцію емоційної сфери особистості широко не застосовується. В той же час регуляція емоційного стану з використанням запаху не потребує спеціальної організації поведінки, нав’язування складних експериментальних умов, що важливо для будь-якого віку.

Зважаючи на те, що нюхова система анатомічно зв’язана з “емоційним мозком” (Б.Г.Ананьєв, В.В.Аршавський, А.І. Гольдштейн, М.Ю. Макарчук), а також на те, що роль природних запахів, які впливають на емоційний стан, практично не досліджена в психології емоцій, виправданим і доцільним є використання нюхової стимуляції для визначення впливу запаху на емоційну сферу людини.

Зв’язок з науковими планами. Дослідження та результати входять до теми кафедри загальної та інженерної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка: “Техніко-методичне забезпечення учбового процесу та наукових досліджень з психології”. Номер держреєстрації - 97137.

Мета дослідження: особливості зміни емоційного стану під впливом запаху натуральних ефірних олій.

Мета дослідження обумовила наступні завдання:

На основі теоретичного аналізу проблеми визначити головні аспекти та структурувати одержані дані дослідження впливу запаху ефірних олій на емоційний стан людини.

Дослідити зміну емоційних переживань в залежності від умов ароматизації та властивостей запахів натуральних ефірних олій.

Проаналізувати особливості зміни емоційних переживань та фізіологічних показників емоційного стану під впливом дії запахів різних ефірних олій в умовах індивідуальної ароматизації.

Виявити особливості зміни емоційного стану під впливом запахів у залежності від індивідуально-особистісних характеристик людини.

Розробити проект програми регуляції емоційного стану за допомогою ароматизації.

Об’єкт: емоційні стани людини.

Предмет: прояви емоційного стану під впливом запаху натуральних ефірних олій.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі використовувались методи теоретичного аналізу, експериментальний метод та спостереження, психодіагностичний та математико-статистичний методи.

Для вивчення емоційного стану людини до і після ароматизації застосовувались такі методики: для визначення домінуючих емоційних переживань методика К. Ізард, для визначення рівня тривоги “Кольоровий тест М. Люшера”, для діагностики особистісних характеристик - “Особистісний диференціал”. Також використовувались проективні методики “Дерево-тест” К. Коха, “Будинок-дерево-людина” Дж. Бука та методика діагностики функціонального стану Р.М. Баєвського (1984).

Для визначення достовірності зміни показників до і після ароматизації використовували t критерій Стьюдента та критерій знаків.

Дослідження проводилося на базі Київського міського центру здоров’я та дошкільних установ № 693, № 681 Ленінградського р-ну міста Києва. Взяли участь у дослідженні 500 осіб.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в подальшому розвитку проблеми функціонального призначення запаху в зміні емоційного стану людини, розширенні уявлення про фактори регуляції емоційних станів та місце природного запаху серед цих факторів, обгрунтуванні залежності спрямованості динаміки емоційного стану під впливом запаху від індивідуальних і особистісних характеристик людей та властивостей самого запаху.

Практичне значення отриманих результатів полягає в удосконаленні методів використання запаху для регуляції і саморегуляції емоційного стану. Отримані результати про особливості індивідуальних проявів зміни емоційного стану під впливом запаху полегшують вибір шляхів використання природної ароматизаціїї для надання психологічної допомоги.

Самостійну практичну цінність становить розроблений проект програми регуляції емоційного стану за допомогою ароматизації. Його практичне застосування підтверджено документами про впровадження, а наукова цінність та новизна захищені патентами на винаходи. Результати дослідження були використані: при розробці учбового курсу “Безпека життєдіяльності” для студентів Інституту практичної психології та соціальної роботи “Психогенез”; при розробці курсу семінарських занять для слухачів і пацієнтів Київського міського центру здоров ’я; в практиці психологічної допомоги дорослим і дітям для регуляції емоційних станів.

Особистий внесок автора полягає в постановці проблеми впливу запаху на емоційний стан людини, проведенні дослідження, емпіричному доказі функціонального призначення запаху як фактора регуляції емоційних станів.

Вірогідність та надійність результатів дослідження забезпечується використанням валідних та надійних методик, адекватних меті і завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричних даних, використанням сучасного апарату математичної статистики, репрезентативністю добірок досліджуваних.

Апробація роботи. Результати дослідження були представлені на Міжнародному конгресі “Стреси в житті дітей” (Одеса, 2000), ІІІ з’їзді товариства психологів (Київ, 2000), методологічному семінарі Академії педагогічних наук України (Київ, 1998), наукових конференціях аспірантів та студентів факультету соціології та психології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Публікації: зміст дисертаційного дослідження відображено в 7 статтях та 3-х патентах на винахід.

Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел (223). Основний зміст дисертації викладено на 156 сторінках. Робота містить таблиці (8), рисунки (14) та додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність дослідження, визначається його об’єкт, предмет, мета, формулюються завдання та гіпотеза, розкриваються наукова новизна, теоретичне та практичне значення дисертації, наводяться відомості про її апробацію.

У першому розділі “Емоційний стан і фактори його регуляції” розкриваються теоретично–методологічні передумови дослідження проблеми, уточнюються основні поняття, розглядаються результати конкретних теоретичних та емпіричних досліджень емоційних станів та фактори їх регуляції, що наведені у працях Б.Г. Ананьєва, Д.Н. Левітова, Є.В. Ільїна, Т.С. Кириленко, Е.І. Кіршбаум, А.І. Єремеєвої, М.С. Корольчука, Б.М. Теплова, В.Д. Небилицина, А.Ю. Ольшанникової, С.Л. Рубінштейна, О.П. Санникової .

Для визначення основних аспектів вивчення динаміки емоційних станів людини під впливом запаху натуральних ефірних олій проаналізовані результати дослідження з даної проблеми як в їх історичному, так і сучасному контексті. Це праці представників стародавньої медицини: Гіпократа, Авіцени, Діоскорида; вчених хіміків і лікарів сучасної медицини: Рене Моріса Гатефосе, Жана Вальне, Самуеля Ганемана, Едварда Баха, та сучасні наукові розробки психологів, фізіологів, біологів та лікарів: Б.Г. Ананьєва, В.В. Аршавського, Н.И. Гольдштейна, Л.Г. Дудченко, В.В. Кривенка, Н.М. Макарчук, М.Е. Макарчука, А.Ж. Маносової, О.Д. Хомської.

Аналіз дозволив визначити перевагу фізіологічних та медичних розробок над психологічними; недослідженість питання особливостей зміни емоційних станів людини під впливом запаху з урахуванням особистісних і психофізіологічних характеристик, відсутність науково обгрунтованої методики регуляції емоційних станів за допомогою запахів.

На основі проведеного аналізу виділено три аспекти дослідження проблеми особливостей прояву емоційних станів під впливом запаху. Перший полягає у аналізі психофізіологічних проявів особливостей емоційних станів під впливом запаху. Другий – у показі зміни емоційного стану під впливом запахів у залежності від індивідуально-особистісних характеристик людини і можливості його регуляції за допомогою ароматизації. Третій полягає в дослідженні емоційних станів у залежності від умов ароматизації та особливостей запахів натуральних ефірних олій.

У другому розділі “Дослідження зміни емоційного стану людини під впливом запаху” викладена загальна стратегія та результати дослідження.

Для вирішення поставлених задач розроблено план проведення експериментального дослідження та схему організації експерименту, обгрунтовано доцільність застосування конкретних психодіагностичних методик для визначення особистісних характеристик людини та динаміки її емоційних переживань до і після ароматизації, визначена репрезентативність вибірки.

Поряд з докладним описом кожної методики в цьому розділі обгрунтовується її вибір. З метою дослідження значень психофізіологічних показників емоційного стану – частоти серцевих скорочень, активності підкоркових нервових центрів та напруження вегетативної нервової системи - використовувалася методика визначення функціонального стану організму людини Р.М. Баєвського на базі апаратно-комп’ютерного комплексу. Показники реєструвались до ароматизації та після неї. Вимоги до якості запаху та аромапроби ставились у відповідності до стандартів, визначених в ароматерапії, та на підставі документів, що гарантують якість безпеки застосування ефірних олій.

Результати дослідження. Емпіричні дані дослідження представлено в 20-ти додатках до дисертації. У тексті дисертації подано 8 узагальнених таблиць. Значення показників, що наведені у таблицях, покладено в основу кількісного та якісного аналізу.

Дослідження зміни емоційного стану в залежності від умов ароматизації та особливостей запахів натуральних ефірних олій показали, що:

а) динаміка емоційних станів в умовах як колективної, так і індивідуальної ароматизації під впливом запахів ефірних олій апельсина і сосни має однакову спрямованість у бік збільшення позитивних і зменшення негативних проявів емоційних станів (за методиками К. Ізард і “Дерево-тест” К. Коха: =0,05tСт, Р=0,01 КЗ). Ці результати пояснюються тим, що особливістю послідовної взаємодії нюхового відчуття людини є саме емоційний вплив і наслідок запаху, зв’язаного з біохімічною дією пахучих речовин на центральну нервову систему (за Б.Г. Ананьєвим, 1961), а через неї на весь організм.

б) спостерігається спроможність обох ефірних олій впливати на емоційні стани людей, значною мірою знижуючи інтенсивність проявів страху, гніву та підвищуючи стан радості (за методикою К. Ізард: =0,05tСт, Р=0,01 КЗ);

в) відбувається також трансформація модальностей переживань емоційних станів під впливом запаху ефірної олії апельсина, а саме, зникають прояви гніву і страху, проте з’являються прояви емоції сорому та провини (за методикою К. Ізард: =0,05tСт, Р=0,01 КЗ). Пояснення трансформації емоційних переживань під дією аромату базується на тому, що запах прискорює взаємоперехід від дисгармонійного до гармонійного стану. Отриманий результат співвідноситься з даними досліджень Ч. Дарвина (1965), Х. Льюис (1971), Х. Лінда (1961), С. Томкінса (1963), якими доводиться, що переживання провини та сорому підвищує рівень самопізнання особистості, з концепцією Т.С. Кириленко (2000) щодо втрати та пошуку гармонії, який розкривається через знаходження шляху самопізнання, що призводить до зміни емоційного стану.

В умовах колективної ароматизації за показниками методик К. Коха, К. Ізард встановлено, що:

а) у людей з позитивним (за знаком) характером динаміки емоційних станів під впливом обох запахів закономірно зростає інтенсивність прояву радості, а також закономірно знижується інтенсивність прояву емоційних переживань гніву, страху, провини, сорому (=0,05tСт, Р=0,01 КЗ);

б) у людей з негативним (за знаком) характером динаміки емоційних станів під впливом запахів ефірних олій закономірно знижується інтенсивність прояву радості. (Р=0,01 КЗ для апельсина, Р=0,05 КЗ для сосни). Проте закономірно зростає інтенсивність і змінюється модальність прояву емоції провини (Р=0,01 КЗ для обох запахів);

в) у людей з напрямом динаміки емоційного стану, який після дії ароматизації не був явно виражений (за методикою К. Коха), спостерігаються різні прояви переживань емоційного стану, що залежать від особливостей запаху. Під дією аромату сосни спостерігається зниження інтенсивності прояву емоції сорому (Р=0,01 КЗ) та провини (тенденція). А під дією запаху ефірної олії апельсину, навпаки, зростає інтенсивність і змінюється модальність прояву емоції провини (Р=0,01 КЗ) та сорому (тенденція).

В умовах індивідуальної ароматизації під впливом обох запахів підвищується інтенсивність позитивних проявів радості та зменшується інтенсивність негативних проявів станів страху, гніву (методика К. Ізард) і тривоги (тест М. Люшера): Р=0,01 КЗ, =0,05tСт (рис. 1). Крім того, встановлено, що:

а) проявляється різнонаправленість дії запахів ефірних олій на зміну інтенсивності прояву радості та однонаправленість їх впливу на прояви негативних емоційних переживань страху і гніву (методика К. Ізард, =0,05tСт, Р=0,01 КЗ), в залежності від рівня тривоги людини (тест М. Люшера).

Рис. 1. Динаміка вираженості переживань емоційних станів у людей в умовах індивідуальних сеансів ароматизації запахами: а) апельсина, б) сосни.

Різнонаправленість дії полягає у тому, що максимальні значення зміни інтенсивності прояву з позитивним напрямком емоції радості закономірні під дією запаху апельсина і спостерігаються у людей з низьким рівнем тривоги: =0,05tСт, Р=0,05 КЗ. Проте у людей з високим рівнем тривоги аналогічні зміни відбуваються під дією іншого запаху (сосни): (=0,05tСт, Р=0,01 КЗ). Тобто однонаправленість дії обох запахів на зміну інтенсивності проявів емоції гніву та страху проявляється таким чином, що після ароматизації у людей з низьким рівнем тривоги відмічаються мінімальні значення зміни показників цих емоційних переживань. У людей з високим рівнем тривоги ці показники мають максимальне значення (=0,05tСт, Р=0,01 КЗ для сосни та Р=0,05 КЗ для апельсина);

б) під впливом обох запахів знижується рівень тривоги людини незалежно від рівня її вираженості до моменту ароматизації. При цьому максимальні значення зниження відмічаються у людей з високим рівнем тривоги, а мінімальні – з низьким (за тестом М. Люшера): =0,05tСт, Р=0,01 КЗ.

Аналіз порівняння зміни переживань та фізіологічних показників емоційних станів під вплом запахів ефірних олій виявив, що:

а) під дією запахів ефірних олій апельсина і сосни відбувається закономірне зниження показників стану тривоги (за тестом М. Люшера), страху, гніву (за методикою К. Ізард), частоти серцевих скорочень (ЧСС), активності підкоркових нервових центрів (АПНЦ), індексу напруги вегетативної нервової системи та водночас спостерігається рівновага вегетативного балансу (за методикою Р.М. Баєвського) і підвищення стану радості (за методикою К. Ізард): =0,05tСт, Р=0,01 КЗ. Результати впливу запахів співвідносяться з даними Ільїна Є.П. про те, що психофізіологічний стан – це причинно-обумовлене явище, реакція не окремих систем чи органів, а особистості в цілому з включенням до реагування як фізіологічних, так і психічних рівнів управління та регуляції, які відносяться до підструктур та рис особистості. Крім того, отримані результати дії запаху ефірних олій апельсина і сосни співвідносяться з результатами досліджень групи українських дослідників (В.В. Кривенко, Н.М. Макарчук, Я.С. Лєщинська, Ю.А. Акімов (1990), С.Ф. Іванов (1986), М.Ю. Макарчук (1999)) впливу лаванди, м’яти, шавлії на фізіологічний стан людини, якими підтверджується те, що вплив запаху ефірних олій призводить до збільшення загальних адаптивних можливостей організму людини;

б) після дії запаху як сосни, так і апельсина спостерігається закономірне зниження стану тривоги у людей з перевагою впливів симпатичного відділу вегетативної нервової системи (за методиками Р.М. Баєвського, М. Люшера): =0,05tСт, Р=0,01 КЗ, а при переважанні впливів парасимпатичного відділу можна говорити про тенденцію;

в) під впливом запахів змінюється індекс напруження вегетативної нервової системи в залежності від впливів симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи (за методикою Р.М. Баєвського). Максимальне зниження значення індексу напруження спостерігається як у дорослих, так і у дітей з перевагою впливів симпатичного відділу вегетативної нервової системи, проте максимальне підвищення значень того ж індексу спостерігається у людей з перевагою впливів парасимпатичного відділу: Р=0,01 КЗ. Таким чином, під дією запахів апельсина і сосни відбувається регуляція психофізіологічних станів;

г) під впливом обох запахів змінюється не тільки рівень вираженості вегетативного балансу, але й перевага (співвідношення) відділів вегетативної нервової системи як у дорослих, так і у дітей (за індексом напруження методики Р.М. Баєвського, Р=0,01 КЗ). Це пояснюється тим, що головною змінною, яка визначає вплив запахів на стан соматовегетативної інтеграції, є вихідний рівень активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Запахи ефірних олій, що оптимізують цей рівень (підвищуючи чи знижуючи), можуть використовуватись як ефективні природні регулятори функціонального стану організму людини за умов психофізіологічного напруження;

д) під впливом запахів апельсина і сосни незалежно від рівня тривоги у людей з перевагою впливів симпатичного відділу вегетативної нервової системи відмічається гіподинаміка частоти пульсу, напруження вегетативної нервової системи (за методиками М. Люшера та Р.М. Баєвського): Р=0,01 КЗ;

ж) під дією запаху сосни як у дорослих, так і у дітей з перевагою впливів симпатичного відділу нервової системи відмічається тенденція зниження значень коефіцієнту АПНЦ, а з перевагою впливів парасимпатичного відділу – підвищкення його значень. Під дією апельсина - закономірне зниження: Р=0,01 КЗ (за методикою Р.М. Баєвського).

3. Особливості зміни емоційного стану під впливом запахів у зв’язку з урахуванням індивідуально-особистісних характеристик людини полягають у тому, що:

а) при аналізі самооцінювальних характеристик за факторами вираженості “Оцінки” та “Сили” (методика “Особистісний диференціал”) у людей з більш високими значеннями особистісних факторів і низьким рівнем тривоги (тест М. Люшера) динаміка емоційних станів радості, гніву, страху (методика К. Ізард) має позитивну спрямованість та сильніше проявляється при дії запаху апельсина: Р=0,05 КЗ, =0,05tСт. Проте, у людей з більш низькими значеннями цих же факторів та з високим рівнем тривоги динаміка сильніше проявляється при дії запаху сосни: Р=0,01 КЗ, =0,05tСт. Це пояснюється здатністю запахів даних олій оптимізувати рівень тривоги;

б) порівняльний аналіз зміни емоційних станів у людей різних вікових категорій (дорослих і дітей) під впливом обох запахів дозволив виявити однакову направленість емоційних станів у бік збільшення їх позитивних і зменшення негативних проявів за методиками: К. Коха, К. Ізард, М. Люшера, Дж. Бука: Р=0,01 КЗ, =0,05tСт.

4. Аналіз типологічних особливостей поведінкових проявів у дітей показав, що:

а) позитивний характер динаміки емоційних станів під впливом запаху апельсина більш виражений у дітей з холеричним та сангвінічним типом поведінки, проте негативний характер динаміки - у дітей флегматичного типу поведінки (за методикою “Будинок-дерево-людина” Дж. Бука, Ю.З. Гільбуха “Темперамент та пізнавальні здібності школяра”): Р=0,01 КЗ;

б) під впливом запаху сосни закономірність проявів емоційних станів з позитивним напрямом більш виражена у дітей з меланхолічним типом поведінки, а з негативною спрямованістю – у флегматичного типу;

в) аналіз статевих особливостей показав, що тенденція позитивної спрямованості динаміки емоційних станів під впливом запаху апельсина сильніше виражена у дівчат, а під впливом сосни – у хлопчиків. Це пояснюється статевими відмінностями в рівні загальної хімічної чутливості жінок та чоловіків.

Таким чином, отримані результати свідчать про те, що запахи натуральних ефірних олій є фактором не тільки зміни, але й регуляції емоційного стану.

У третьому розділі “Проект програми регуляції емоційних станів за допомогою ароматизації” обгрунтовується його доцільність, наводяться розроблені автором “Схема впливу запаху на психофізіологічний стан людини” та “Схема регуляції емоційних станів за допомогою запаху натуральних ефірних олій”. В проекті програми розроблена його структура і компоненти, а також виділено 2 блоки зовнішніх та внутрішніх детермінант, обумовлюючих зміну стану. До зовнішніх детермінант відносяться такі елементи: якість і властивість запаху, організація сеансів ароматизації. До внутрішніх детермінант відносяться: психофізіологічні особливості людини, емоційне сприйняття запаху, визначення особливої чутливості до аромату, показники вегетативного балансу, статевовікові та динамічні характеристики поведінки (темпераменту), особистісні властивості, які включають особистісну самооцінку, рівень тривоги, домінуючі емоційні переживання. Ці блоки реалізуються з обов’язковим урахуванням усіх їх складових елементів. На основі аналізу елементів блоків було побудовано проект програми регуляції емоційних станів за допомогою ароматизації. Алгоритм роботи програми включає 4 етапи: підготовчий, первинної психофізіологічної діагностики емоційних станів, аромапсихологічної регуляції, вторинної діагностики. До певних елементів блоку розроблені конкретні вимоги. Практичне застосування проекту програми регуляції психоемоційних станів за допомогою ароматизації підтверджується документами про впровадження; його наукова цінність та новизна підтверджені позитивними рішеннями на ряд патентів на винаходи. Запропонований проект та його реалізація свідчать про можливість його застосування у практиці психологічної допомоги, а також при підготовці фахівців (психологів, лікарів, вчителів, соціальних працівників). Такий підхід забезпечить не лише зростання якості окремих умінь, знань, способів та прийомів регуляції емоційних станів людини, вирішення стресових ситуацій, а й її особистісну саморегуляцію та саморозвиток.

У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення ролі запаху в зміні емоційного стану людини, що виявилось в дослідженні особливостей проявів емоційних станів під впливом запахів натуральних ефірних олій апельсина і сосни з метою використання результатів цих проявів емоційних переживань та психофізіологічних змін для регуляції емоційних станів. Узагальнення результатів дослідження дали змогу зробити наступні висновки:

Теоретичний аналіз особливостей прояву емоційних станів людини під впливом запаху натуральних ефірних олій дозволив виділити три основні аспекти дослідження даної проблеми: аналіз психофізіологічних проявів особливостей емоційних станів під впливом запаху, зміну емоційного стану під впливом запаху з урахуванням індивідуально-особистісних характеристик людини, дослідження емоційних станів у залежності від умов ароматизації та особливостей запахів натуральних ефірних олій.

Під впливом запахів ефірних олій апельсина і сосни незалежно від умов ароматизації (колективна, індивідуальна) змінюються як інтенсивність, так і модальність емоційних станів людини. Зміна емоційних станів пов’язана із здатністю запаху натуральних ефірних олій тонізувати, розслаблювати, що підтверджується динамікою показників вегетативного балансу.

Незалежно від вираженості показників психічного та психофізіологічного рівнів емоційного стану, емоційних переживань тривоги, радості, гніву, страху; вираженості ЧСС, активності підкоркових нервових центрів і напруження вегетативної нервової системи, визначеного до ароматизації, після неї ці рівні змінюються в бік позитивної динаміки. Крім цього, змінюється як рівень інтенсивності вираженості вегетативного балансу, так і перевага відділів вегетативної нервової системи в напрямку врівноваженості, що вказує на значимість запаху натуральних ефірних олій в регуляції динаміки емоційного стану людини.

Зміна емоційних станів під впливом запахів натуральних ефірних олій пов’язана з індивідуально-особистісними характеристиками людини: рівнем тривоги, оцінки (самоповаги), активності (екстраверсії, інтраверсії), сили (вольових рис особистості) та проявляється в динаміці психофізиологічних показників функціонального стану: ЧСС, АПНЦ, вегетативного балансу. Саме ці характеристики свідчать про особливості проявів дії запаху на емоційний стан людини. Не відмічено зв`язку динаміки емоційного стану з особливостями віку, хоча виявлені статеві відмінності цієї динаміки в дитячому віці. Отримані результати є підставою для індивідуалізації підбору запахів ефірних олій для ароматизації з метою регуляції емоційних станів.

Проект програми регуляції емоційних станів за допомогою ароматизації, враховуючи виділені зовнішні та внутрішні детермінанти станів та етапи алгоритму ароматизації, дозволяє виконувати індивідуальний підбір ефірних олій в залежності від особистісних характеристик людини і властивостей запахів для впливу на трансформацію проявів емоційних станів з метою їх гармонізації.

Підсумок

Проведений обсяг дослідження не вичерпує усіх аспектів даної проблеми. Перспективною надалі є детальна розробка методики регуляції емоційних станів за допомогою ароматизації з урахуванням як способів впливу і дозування ефірних олій, так і особистісних та психофізіологічних особливостей людини.

Список опублікованих праць:

Кодлубовська Т.Б. Індивідуальні відмінності зміни емоційного стану дітей дошкільного віку під впливом запаху.//Вісник Київського університету Т. Шевченко. - Вип. 8. - 2000. - С. 56 – 58.

Кодлубовская Т.Б. Изменение эмоционального состояния людей с помощью запаха эфирных масел, как путь реализации психологической помощи//Вісник Харківського державного університету. - № 439. – Харків, 1999. - С. 50-53.

Кодлубовская Т.Б. Влияние природных запахов на состояние тревожности человека.//Вісник Харківського державного університету. - № 452. – Харків, 1999. - С. 56-58.

Кодлубовська Т.Б. Динаміка емоційних станів під впливом природних запахів.//Матеріали ІІІ з’їзду Товариства психологів України. - К., 2000. – С. 84-85.

Кодлубовская Т.Б. Психологическая коррекция постстрессовых состояний в повседневной жизни детей с помощью природных запахов.//Международный конгресс “Стрессы в жизни детей”. - Одесса, 2000. – С. 136-138.

Кодлубовская Т.Б., Кириленко Т.С. Влияние природных запахов на психоэмоциональное состояние детей дошкольного возраста. Психологія на перетині тисячолітть. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Том 1.- Гнозис, 1999. – С. 598-602.

Кодлубовская Т.Б., Кириленко Т.С. Мир запахов в регуляции психического состояния человека.//Матеріали методологічного семінару Академії педагогічних наук України 12 листопада. - Київ, 1998.- С. 351-356.

Рішення про видачу патента на винахід №99084737 від 28.12.1999. Україна. МПК А61 М21/00/. Т.Б. Кодлубовська. Спосіб гармонізації психоемоційного, функціонального та фізіологічного стану біологічного об’єкта запахами. Заявлено 19.08.1999.

Рішення про видачу патента на винахід №99084840 від 09.02.2000. Україна. МПК А61 М21/00/. Т.Б. Кодлубовська. Спосіб виявлення подавленої емоції для корекції психоемоційного стану пацієнта. Заявлено 27.08.1999.

Рішення про видачу патента на винахід №99095027 від 24.02.2000. Кодлубовська Т.Б. Спосіб аромапсихопунктури. Заявлено 09.09.1999.

Кодлубовська Т.Б. Особливості проявів емоційних станів людини під впливом запаху ефірних олій – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 – загальна психологія, історія психології – Київський національний університет імені Тараса Шевченка.- Київ, 2000.

Дисертація містить теоретичне та емпіричне дослідження проблеми особливостей проявів емоційних станів людини під впливом запаху. Результатом проведеного дослідження є виявлення закономірних особливостіей динаміки емоційних станів під впливом запахів у залежності від особистісних і статево-вікових характеристик людини. Розроблено: схема впливу запахів на психофізіологічний стан людини, схема регуляції емоційних станів під впливом запахів натуральних ефірних олій, проект програми регуляції емоційних станів за допомогою ароматизації, який містить два основних блоки зовнішніх і внутрішніх детермінант, що обумовлюють зміни станів, та етапи алгоритму ароматизації.

Ключові слова: стан психічний, емоційний, функціональний, детермінанти, переживання, модальність, властивості, регуляція, особистість, ароматизація, ефірні олії, одорант, запах.

Kodlubovska T.B. The peculiarities of displays of a person’s emotional states under the influence of smells of natural essential oils – manuscript.

The candidate dissertation in psychology, hystory of psychology speciality 19.00.01 – general psychology the Kyiv National University of T.H. Shevchenko. – Kyiv, 2000.

The dissertation includes theoretical and empirical research of such problem as peculiarities of displays of a person’s emotional states under the influence of smells of natural essential oils. The result of this researches expose regular peculiarities of the dynamics of emotional states under the influence of smells and the person’s dependence on individuale, sex and age peculiarities and the stages of the algorithm of aromatization. The chart of the influence of the smells of essential oils on the person’s psychophysiological state and the hypotetical scheme of the search of the emotional state under the influence of smells of natural essential oils are worked out. Also the programm the problem of regulation of emotional states with the help of aromatization wich consist of 2 blocks of experior and interior determinants wich make conditional upon the changes of the states.

Key words: psychophysical, emotional, functional, state, model, determinants, feelings, modalities, influence, peculiarities, regulation, personality, typology, aromatization, essential oils.

Кодлубовская Т.Б. Особенности проявления эмоциональных состояний человека под влиянием запаха эфирных масел – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности – 19.00.01 – общая психология, история психологии – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2000.

Диссертация содержит теоретическое и эмпирическое исследование проблемы особенностей проявления эмоциональных состояний человека под влиянием запаха.

В работе дан психологический анализ различных научных подходов к исследованию проблемы особенностей проявления эмоциональных состояний под влиянием запаха. Отмечается значительное преобладание физиологических и медицинских разработок над психологическими. Вопросы, касающиеся особенностей изменения эмоциональных состояний с учетом личностных психофизиологических характеристик человека, исследованы недостаточно.

В диссертации обосновывается использование обонятельной стимуляции с использованием запаха натуральных эфирных масел в связи с тем, что обонятельная система анатомически связана с “эмоциональным мозгом”, а также способностью эфирных масел влиять на эмоциональное состояние человека. В работе приводятся интересные исторические данные исследований в области ароматерапии.

В диссертации представлен новый аспект в исследовании динамики эмоциональных состояний под воздействием запаха. Показано влияние запаха эфирных масел на изменение эмоциональных состояний у людей разных возрастных категорий в условиях проведения коллективной и индивидуальной ароматизации. В результате проведенного исследования выявлены закономерные особенности динамики эмоциональных состояний под влиянием запаха в зависимости от личностных и половозрастных характеристик людей. Разработаны: схема влияния запаха на психофизиологическое состояние человека, схема регуляции эмоциональных состояний с помощью запаха натуральных эфирных масел, проект программы регуляции эмоциональных состояний с помощью ароматизации.

Ключевые слова: состояние, психическое, эмоциональное, функциональное, детерминанты, переживание, модальность, свойства, регуляция, личность, ароматизация, эфирные масла, одорант, запах.