ТАВРІЙСЬКА ДЕРЖАВНА АГРОТЕХНІЧНА АКАДЕМІЯ
ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК
ЛОБАНОВ Микола Іванович
УДК 631.15:63.001.8
ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА РЕГІОНУ
(НА МАТЕРІАЛАХ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ)
Спеціальність 08.02.03 – організація управління,
планування і регулювання економіки
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ – 2000
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Таврійській державній агротехнічній академії, м. Мелітополь.
Науковий керівник - доктор економічних наук Кропивко Михайло Федорович,
Національний аграрний університет, проректор.
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України
Крисальний Олександр Васильович, Інститут аграрної економіки НАУ,
завідуючий відділом науково-організаційного забезпечення;
кандидат економічних наук, доцент Тивончук Степан Олександрович, Українська академія аграрних наук, заступник академіка-секретаря відділення регіональних центрів наукового забезпечення агропромислового виробництва, начальник відділу координації і роботи регіональних центрів УААН.
Провідна установа – Державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, м. Дніпропетровськ.
Захист відбудеться “_3_” _жовтня_ 2000 р. о _14_ годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 в Інституті аграрної економіки УААН
за адресою 03127, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 10 (тел. 261-31-80).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН
за адресою 03127, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 10.
Автореферат розісланий “__30__” ___серпня__ 2000 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Малік М.Й.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Україна сьогодні відроджує своє агропромислове виробництво на якісно новій, ринковій основі. Проте існуюча система поширення сільськогосподарських знань, впровадження наукових розробок, передових технологій, підвищення кваліфікації сільськогосподарських виробників не відповідає новим виробничим відносинам.
У більшості країн з ринковою орієнтацією діють наближені до фермерів системи поширення досягнень науково-технічного прогресу у вигляді сільськогосподарських інформаційно-консультаційних служб (ЕКСТЕНШН). В агропромисловому виробництві України також розпочалися роботи зі створення подібних структур на базі науково-дослідних установ, вищих навчальних закладів, переорієнтування діяльності органів державного управління з адміністративного стилю на консультаційно-орієнтуючий.
Вітчизняний досвід становлення та організації інформаційно-консультаційного обслуговування вдосконалювався на основі праць вчених-економістів П.Т.Саблука, В.П.Ситника, М.Ф.Кропивка, Ю.С. Коваленка, С.О.Тивончука, И.С.Завадського, Б.К.Скирти, В.Н.Малеса, Е.С.Бернштейна, О.В.Крисального, М.Й.Маліка, Л.В.Романової, В.В.Юрчишина, О.А.Баранова та інших.
Однак питання формування дієвої ринкової системи інформаційно-консультаційного обслуговування агропромислового виробництва, особливо на регіональному рівні, потребують подальшого наукового обґрунтування і практичного втілення.
Теоретична і практична значимість вирішення цієї проблеми зумовила вибір теми дисертаційної роботи та її актуальність.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося згідно з тематичними планами науково-дослідних робіт Інституту аграрної економіки УААН по виконанню науково-технічної програми УААН на 1996-2000 роки “Наукові основи аграрної політики трансформування агропромислового виробництва в ринкові умови”, підпрограма “Інформатизація агропромислового комплексу в ринкових умовах” (№ державної реєстрації 199V002408) та Таврійської державної агротехнічної академії по виконанню замовлення Міністерства аграрної політики України “Розробка і впровадження багаторівневої системи функціонування науково-консультаційного та інформаційного забезпечення АПК Запорізької області (№ державної реєстрації 0100V002725).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретичних та обґрунтування організаційно-методичних засад інформаційно-консультаційного обслуговування агропромислового виробництва регіону в ринкових умовах.
Відповідно до поставленої мети вирішувались такі завдання:
-
виявити організаційно-економічні особливості діяльності державних органів та підприємницьких формувань з науково-консультаційного та інформаційного забезпечення агропромислового виробництва в ринкових умовах;
-
обґрунтувати методологічні та організаційно-методичні підходи до формування системи інформаційно-консультаційного забезпечення агропромислового комплексу на обласному рівні;
-
визначити функціональні, організаційні, інформаційні та технологічні аспекти діяльності складових інфраструктури регіональної системи інформаційно-консультаційного обслуговування з метою забезпечення її стійкості й ефективності;
-
запропонувати шляхи і механізми формування та організації госпрозрахункової діяльності регіональних інформаційно-консультаційних центрів аграрної науки й освіти та їхньої взаємодії із сільськогосподарськими товаровиробниками, а також органами державного управління агропромисловим виробництвом;
-
опрацювати методичні підходи до визначення вартості та економічної ефективності діяльності інформаційно-консультаційних центрів з надання інформаційно-консультаційних послуг агропромисловому виробництву регіону.
Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є теоретичні закономірності та методичні інструменти побудови й функціонування системи інформаційно-консультаційного обслуговування агропромислового виробництва регіону.
Об'єктом дослідження обрані інформаційно-консультаційні служби, сільськогосподарські підприємства, науково-дослідні та навчальні заклади аграрної сфери, органи управління сільським господарством Запорізької області в їх взаємозв'язку.
Методологія і методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є положення ринкової економіки, діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних явищ, законодавчі та інші нормативні акти з питань реалізації аграрної та адміністративної реформ, а також фундаментальні і прикладні розробки видатних вчених, практичний досвід з питань аграрного менеджменту, інформаційних технологій, організації науково-консультаційного та інформаційного забезпечення агропромислового виробництва.
Інформаційною базою були дані Державного комітету статистики України, Української академії аграрних наук, навчальних закладів Міністерства аграрної політики України, господарств Запорізької області.
У процесі дослідження використовувалися такі методи: монографічний, економіко-статистичний, порівняння, абстрактно-логічний, графічний, розрахунково-експериментальний та інші.
Наукова новизна отриманих результатів. Наукову новизну дисертаційного дослідження визначають такі теоретико-методичні і практичні результати:
-
висновок про те, що інформаційно-консультаційне обслуговування агропромислового виробництва, що є функцією держави, разом з тим може бути й об'єктом підприємницької діяльності. Запропонована система інформаційно-консультаційного обслуговування регіону, що включає як державні, так і підприємницькі формування, а також розглядає інформаційно-консультаційні послуги як товар;
-
обґрунтовано методологічні підходи до створення трирівневої системи інформаційно-консультаційного забезпечення агропромислового комплексу області, що органічно поєднує діяльність як органів державного управління, так і науково-дослідних і освітніх установ сільськогосподарського напрямку;
-
розроблено організаційно-функціональну структуру інформаційно-консультаційного забезпечення агропромислового комплексу області в складі обласного інформаційно-аналітичного відділу як структурного підрозділу облдержадміністрації, регіональних інформаційно-консуль-таційних центрів як госпрозрахункових підрозділів науково-дослідних і освітніх установ аграрного профілю та інформаційно-консультаційних пунктів, створених шляхом реформування районних управлінь сільського господарства, або як госпрозрахункових структурних підрозділів інтеграційних і кооперативних об`єднань агропромислового виробництва;
-
обґрунтовано організаційну структуру системи інформаційно-консуль-таційного забезпечення агропромислового комплексу Запорізької області з урахуванням соціально-економічних, природно-зональних умов і потреб сільськогосподарського виробництва;
-
розроблено організаційно-функціональну структуру інформаційно-кон-сультаційного центру “Агро-Таврія” з метою забезпечення інноваційних перетворень та з урахуванням аналізу потреб сільгосптоваровиробників в інформаційно-консультаційних послугах;
-
запропоновано методичні підходи до визначення вартості й ефективності робіт з надання інформаційно-консультаційних послуг, а також організації госпрозрахункової діяльності регіонального інформаційно-консуль-та-ційного центру.
Практичне значення отриманих результатів. Пропозиції автора щодо формування структури трирівневої системи інформаційно-консультаційного забезпечення агропромислового комплексу області, а також функціональних зв'язків між її складовими можуть бути використані при реформуванні управління агропромисловим комплексом і створенні державної системи надання науково-консультаційних послуг, пропаганди досягнень науково-технічного прогресу й передового досвіду в агропромисловому виробництві України, реформуванні діяльності науково-дослідних установ агронауки, науково-дослідних секторів аграрних вузів з метою більш тісного співробітництва з виробничниками з питань впровадження нових технологій виробництва, організаційно-економічних перетворень та інформаційного забезпечення агропромислового виробництва.
Особистий внесок здобувача. Найбільш важливими результатами, отриманими особисто здобувачем, вважати:
-
у теоретичному плані: узагальнення щодо участі держави в інформаційно-консультаційному забезпеченні товаровиробників АПК і висновок про те, що інформаційно-консультаційне забезпечення є об'єктом підприємницької діяльності;
-
у методологічному плані: обґрунтування трирівневої системи інформаційно-консультаційного забезпечення регіону як цілісного формування з функціональним характером взаємозв'язків; організаційно-функціональ-ної структури інформаційно-консультаційного забезпечення області і регіонального інформаційно-консультаційного центру; методичні підходи до визначення вартості та ефективності послуг з інформаційно-консуль-таційного забезпечення;
-
у практичному плані: розробка функціональних, організаційних і технологічних аспектів діяльності системи інформаційно-консультаційного забезпечення Запорізької області і регіонального інформаційно-консульта-ційного центру “Агро-Таврія”.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи апробовані в системі управління агропромисловим комплексом Запорізької області при створенні й організації діяльності інформаційно-консуль-таційного центру “Агро-Таврія” Таврійської державної агротехнічної академії. Вони також доповідалися на Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Інформаційні ресурси і їх використання в агропромисловому виробництві України” (Київ, 1998 і 1999 р.), на засіданнях секції інформатики та ринкових відносин науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України (Київ,1998,1999р.), на науково-практичних семінарах інформаційно-консульта-ційних центрів-членів асоціації “Зелена мережа” (1996-2000р.), при наданні методичної допомоги у створенні регіональних інформаційно-консультаційних центрів Кримського й Херсонського державних аграрних університетів.
Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження викладені у 9 наукових публікаціях та одній монографії, загальним обсягом 6,3 авторських аркушів.
Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 166 сторінках комп'ютерного тексту, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел із 134 найменувань, містить 13 таблиць, 13 рисунків, 7 додатків на 18 сторінках комп’ютерного тексту.
Структура роботи.
Вступ
Розділ 1. Інформаційно-консультаційне забезпечення в системі управління агропромисловим виробництвом. 1.1. Інформаційно-консульта-ційне забезпечення як функція державного управління АПК. 1.2. Інформаційно-консультаційна діяльність як об'єкт підприємництва. 1.3. Особливості організації інформаційно-консультаційного обслуговування агропромислового виробництва.
Розділ 2. Методологічні аспекти функціонування системи інформаційно-консультаційного обслуговування АПК регіону. 2.1. Методологічні підходи до формування системи інформаційно-консультаційного обслуговування. 2.2. Обґрунтування трирівневої системи інформаційно-консультаційного забезпечення АПК області. 2.3. Організація інформаційно-консультаційного забезпечення АПК Запорізької області.
Розділ 3. Організаційно-економічні особливості діяльності регіонального інформаційно-консультаційного центру. 3.1. Функціональні особливості діяльності регіонального інформаційно-консультаційного центру. 3.2. Обґрунтування організаційної структури регіонального інформаційно-консультацій-ного центру. 3.3. Механізм і ефективність діяльності регіонального інформаційно-консультаційного центру.
Висновки. Список використаної літератури. Додатки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У першому розділі “Інформаційно-консультаційне забезпечення в системі управління агропромисловим виробництвом” обґрунтовується твердження, що ринково орієнтований тип державного управління народним господарством, у тому числі й агропромисловим комплексом, передбачає активне використання функціональних управлінських вертикалей, які забезпечують більш демократичний, а значить, і більш обґрунтований характер прийняття управлінських рішень. Проте функціональна схема управління, яка базується на великій кількості організаційних взаємозв’язків, об’єктивно потребує налагодження системи інформаційного забезпечення, оскільки діяльність кожної управлінської вертикалі супроводжується формуванням спеціалізованих потоків інформації як знизу вверх, так і зверху вниз.
За цією схемою державна аграрна політика формується і реалізується через розгалужені інформаційні зв’язки консультаційно-орієнтуючого характеру. З одного боку, держава формує направлені на товаровиробників потоки консультаційно-орієнтуючої інформації з питань законодавства, нормативно-пра-вових умов, ринків продовольства й ресурсів, розповсюдження професійних знань щодо прогресивних технологій, передового виробничого досвіду тощо. З іншого боку, набагато важливішого значення набуває також і формування потоку інформації, направленого від виробничників до державних органів виконавчої влади. Адже з ускладненням структури господарських зв’язків, пов’я-заних з розвитком відносин власності, ринкової інфраструктури, зміною форм господарювання на селі держава повинна, зберігаючи свободу самостійності й ініціативи товаровиробників, одержувати достовірну інформацію про процеси виробництва, збуту, соціально-економічні процеси для своєчасного напрацювання заходів з їх регулювання.
Як виконавці інформаційної функції держави при цьому виступають державні функціональні служби, а також недержавні міжпрофесійні та професійні об’єднання товаровиробників, науково-дослідні й освітні заклади аграрного профілю, засоби масової інформації, інформаційно-консультаційні формування тощо, які в сукупності створюють сприятливе для ефективної діяльності виробничників і управлінців інформаційне середовище.
Підтвердженням того, що існуючі сьогодні органи державного управління АПК не в змозі одноосібно виконувати інформаційну функцію держави по відношенню до сільськогосподарських товаровиробників, є дані репрезентативного дослідження, проведеного за нашою участю інформаційно-консульта-цій-ним центром “Агро-Таврія” серед 400 керівників і спеціалістів агропромислового виробництва південно-східного регіону України (табл. 1).
Таблиця 1
Оцінка респондентами інформаційної спроможності
регіональних органів державного управління АПК (1998 рік)
Судження респондентів | Процент відповідей
Зберегли в повному обсязі | 4,8
Частково зберегли, але зміст інформації не задовольняє | 24,0
Частково зберегли, але обсяг інформації не задовольняє | 51,2
Сьогодні є інші джерела інформації | 14,4
Не можу дати відповіді | 5,6
Всього респондентів – 400 | 100,0
Лише частина керівників і спеціалістів агропромислового виробництва (4,8%) задоволена обсягом і змістом одержуваної інформації. Більшість же не задовольняє обсяг одержуваної інформації (51,2%), що свідчить про необхідність нових підходів до організації роботи регіональних органів управління та більш широкого залучення альтернативних джерел інформації виробничого призначення. Тому існує потреба у формуванні такої системи інформаційно-консультаційного обслуговування, яка передбачає виконання частини функцій з науково-консультаційного та інформаційного забезпечення на підприємницьких засадах.
У зв’язку з цим представляє інтерес дослідження інформаційно-консультаційної діяльності як об’єкта підприємництва. По фактору новаторства підприємницька діяльність поділяється на науково-технічне (інноваційне) і ринкове підприємництво. Перший вид підприємницької діяльності передбачає реалізацію нововведень у сферах економіки, включаючи організацію й управління. Щодо результату інноваційної діяльності, включаючи інформаційно-консультаційні послуги, то отриманий внаслідок цієї діяльності продукт має всі характерні ознаки товару і, отже, свій життєвий цикл (рис. 1).
На запропонованій схемі життєвий цикл інноваційного товару представлений одночасно у двох проекціях: технологічній (фази життєвого циклу нововведення) і економічній (крива витрат на інновацію та прибутку від їх впровадження). Процес виробництва інноваційного товару, як показано на рис. , має збиткову і прибуткову частини. Держава, забезпечуючи всім виробникам рівні можливості в одержанні інформації й одночасно реалізуючи функцію управління науково-технічним прогресом, несе в процесі створення нововведення левову частку витрат, оскільки останні мають суспільно необхідний характер.
Впровадження (експериментальне, багаторазове, в процесі старіння нововведення), яке потребує значних витрат і супроводжується ризиком втрат, перетворюється у підприємницьку діяльність.
Це підтверджує, що діяльність інформаційно-консультаційних структур як різновиду підприємництва органічно вплітається в програму державного науково-консультаційного й інформаційного забезпечення виробництва, особливо такого специфічного, як агропромислове, що залежить від природних, кліматичних, економічних і соціальних чинників. Беручи участь практично у всіх фазах життєвого циклу інноваційного товару, держава:
·
по-перше, зберігає контроль над інноваційним процесом шляхом реалізації науково-технічних програм, новацій тощо;
·
по-друге, одержує можливість заощаджувати бюджетні кошти, делегуючи частину своїх повноважень інформаційно-консультаційним структурам, що беруть участь в інноваційному процесі;
·
по-третє, фіксує усталеність системи, замикаючи на собі основні інформаційні потоки;
·
по-четверте, реалізує функцію соціального захисту, регулюючи комерційну діяльність інформаційно-консультаційних структур.
Щодо підприємницької діяльності цих структур у сфері агропромислового виробництва, то їх головне завдання полягає в забезпеченні операторів продовольчого ринку, у тому числі сільгоспвиробників, такою інформацією і послугами довідкового або наукового характеру, що дозволяють останнім одержувати певні переваги в конкурентній боротьбі на ринку.
Це підтверджується й досвідом країн з ринковою орієнтацією. Так, в США для інформаційно-консультаційного обслуговування фермерів активно використовують екстеншн-центри університетів із розподілом фінансування їх діяльності близько 35% з федерального бюджету, 55% з державного бюджету та 10% — за рахунок фермерських об’єднань. У європейських країнах інформаційно-консультаційне обслуговування сільгоспвиробників здійснюється через технічні центри, сільськогосподарські палати, консультаційні об’єднання, що працюють на госпрозрахунку. Проте і в цьому випадку держава частково фінансує їх діяльність з реалізації державної аграрної політики в частині розвитку науково-технічного прогресу та інших важливих державних завдань (40% і вище).
У другому розділі “Методологічні аспекти функціонування системи інформаційно-консультаційного обслуговування АПК регіону” на основі теоретичних узагальнень та системного підходу обґрунтовані функціональні, організаційні, інформаційні та технологічні аспекти діяльності трирівневої системи інформаційно-консультаційного забезпечення агропромислового комплексу області, яка органічно поєднує діяльність як органів державного управління агропромисловим виробництвом, так і підприємницьку діяльність науково-дослідних і освітніх установ аграрного профілю. У цій системі кожний рівень структурної організації виконує специфічні внутрішньонеобхідні для даного рівня функції (рис. 2).
Так, обласний ін-формаційно-аналі-тич-ний відділ (ІАВ) як структурний підрозділ обласного управління сільського господарства є провідником державної політики з розвитку науково-техніч-ного прогресу й координаційним центром з узгодження діяльності інформаційно-кон-су-ль--таційних служб і структур області. До його завдань належить організація соціально-економічного моніто-рингу розвитку АПК області, цінового моніторингу ринків продовольства і ресурсів, ведення баз ринкової, економіко-правової і науково-технічної інформації, передового виробничого досвіду на основі збору й узагальнення інформації, яка надходить з регіональних інформаційно-- консультаційних служб, інформаційних структур національного й міжрегіонального рівнів, а також забезпечення доступу до цих даних управлінців, виробничників, консультантів, розробка й реалізація програм поширення сільськогосподарських знань та інформації, підготовка для керівництва рекомендацій з актуальних питань розвитку АПК області, що входять до компетенції відділу.
Регіональний ін-формаційно-кон-суль-та-ційний центр (ІКЦ) як маркетинговий госпрозрахунковий підрозділ науково-дослідної установи, вищого навчального закладу або самостійно діюча науково-впроваджувальна організація, поширює свою діяльність на декілька районів області. Він здійснює консультаційне обслуговування сільськогосподарських товаровиробників регіону, поширює серед них ринкову, науково-технічну, організаційно-правову, економічну та іншу інформацію, проводить науково-дослідну та науково-освітню роботу, впроваджує систему безперервної підготовки та перепідготовки кадрів АПК без відриву від виробництва, проводить об’єктивний аналіз потреб сільгоспвиробників і актуальних проблем агропромислового виробництва в регіоні.
Інформаційно-консультаційний пункт (ІКП) може діяти як реформоване районне управління сільського господарства, що виконує функцію дорадництва, або як маркетинговий госпрозрахунковий структурний підрозділ технікуму, об’єднання технічного сервісу, науково-виробничої фірми, фермерської асоціації тощо.
Основним його завданням є розповсюдження серед сільгоспвиробників ринкової, науково-технічної інформації та надання практичної допомоги виробникам сільськогосподарської продукції як своїми силами, так із залученням для проведення науково-освітніх заходів, реалізації організаційно-господарських і технологічних проектів спеціалістів регіональних ІКЦ.
Характерною рисою такої інформаційно-консультаційної системи як цілісного утворення є те, що сукупність функцій державної системи не зводиться до суми функцій її структурних складових. З одного боку, інформаційно-консультаційна система в цілому створює передумови для ефективної діяльності кожного її рівня шляхом інформаційних обмінів, координації діяльності, проведення науково-освітніх заходів. З іншого боку, кожний конкретний рівень системи, виконуючи свою функцію та забезпечуючи безперервність і структурну цілісність інформаційних потоків, робить свій внесок до ефективного функціонування системи, забезпечуючи її життєздатність і стабільність.
Іншим основоположним принципом є функціональний (не адміністративний) характер взаємозв’язків всередині інформаційно-консультаційної системи. Функціональні зв’язки тут орієнтовані виключно на вирішення конкретних завдань, орієнтованих на результат.
Ефективний міжрівневий інформаційний обмін забезпечується вертикальною координацією (субординацією) функцій, тобто підпорядкуванням часткових функцій більш загальним. При цьому субординація функцій не має нічого спільного з адміністративним підпорядкуванням; вона лише вказує, по-перше, на особливе, специфічне місце й неоднакове значення кожного із компонентів у роботі всієї мережі, а по-друге, на те, що всякий даний структурний рівень, інтегруючи функції своїх компонентів і нижче розміщених рівнів, сам виконує чітко визначену функціональну роль у межах іншого, більш об’ємного і складного рівня, компонентом якого він є. Така організація інформаційної системи активно впливає на оточуюче соціальне середовище (управлінські структури, сільгоспвиробників, агентів ринків сільськогосподарської продукції і ресурсів, науково-дослідні й освітні установи тощо), протидіє їх руйнівним факторам, забезпечує цілісність системи.
Перераховані принципи та функціональні зв’язки являють собою найбільш загальні, абстрактні положення. При практичній організації інформаційно-консультаційної системи в області їх потрібно наповнити конкретним змістом, охоплюючи різні грані, риси інформаційних потоків всередині системи у відповідності до потреб агропромислового виробництва області. Для цього потрібно зробити аналіз стану та завдань, які стоять перед агропромисловим виробництвом області, враховуючи природно-кліматичні особливості й поселенську мережу, здійснити соціологічні дослідження потреб сільгоспвиробників щодо надання науково-консультаційних і інформаційних послуг. Так, проведене з нашою участю соціологічне дослідження пріоритетних напрямків необхідної інформаційно-консультаційної допомоги сільгоспвиробникам дозволило визначити напрями роботи системи (табл. 2.).
Таблиця 2
Оцінка респондентами інформації, у якій вони найбільш потребують
(у відсотках і за ступенем важливості)
Основні блоки інформації | Відсоток відповідей | Ранг відповіді
Економічна (сукупно) | 37,1 | 1
Комерційна (цінова) | 27,6 | 2
Інвестиції і кредитні лінії | 19,0 | 3
Природно-кліматична | 3.8 | 4
Законодавча (правова) | 2,9 | 5
Інші аспекти (сумарно) | 5,7
Не змогли відповісти | 3,8
На основі цих досліджень, а також аналізу стану та завдань, які стоять перед агропромисловим виробництвом Запорізької області, запропонована принципова схема роботи трирівневої системи інформаційно-консультаційного та наукового обслуговування АПК області (рис. 3).
Крім того, запропонована раціональна структурна схема розміщення інформаційно-консультаційних служб АПК області, яка передбачає діяльність інформаційно-аналітичного відділу у складі обласного управління АПК, а також регіональних інформаційно-консультаційних центрів та зон їх діяльності, у тому числі на базі Запорізької ДСГДС (Вольнянський, Запорізький, Новомиколаївський райони), Таврійської державної агротехнічної академії (Мелітопольський, Якимівський, Веселівський, Приазовський райони), Оріхівського сільськогосподарського технікуму (Оріхівський, Гуляйпільський, Пологівський райони), Василівського сільськогосподарського технікуму (Кам’янко-Дніпров-ський, Веселівський, Михайлівський, Токмацький, Велико-Білозерський райони), Ногайського сільськогосподарського технікуму (Бердянський, Приморський, Чернігівський, Розовський райони).
У третьому розділі “Організаційно-економічні особливості діяльності регіонального інформаційно-консультаційного центру” розглянуто особливості діяльності регіонального ІКЦ, який органічно синтезує функції як районного ІКП, так і обласного ІАВ, опосередковуючи зв’язки та інформаційні потоки між ними (рис. 3).
Як видно з рисунка, ці особливості проявляються в тому, що на цьому рівні системи гармонізуються дві протилежні функціональні тенденції: науково-консультаційне та інформаційне забезпечення сільгоспвиробників - А1 (основна функція ІКП) і збір, аналіз інформації, наукове прогнозування розвитку агропромислового виробництва регіону – А2 (основна функція ІАВ).
Регіональний ІКЦ повинен науково забезпечувати, з одного боку, процеси інноваційних перетворень на господарському рівні, а з іншого - трансформувати інформаційні потоки, як знизу вверх шляхом їх наукового узагальнення, так і зверху вниз шляхом їх конкретизації з урахуванням особливостей районів і підприємств зон його впливу, диференціації, відносного відособлення. А відтак структура ІКЦ не може бути стала, вона має бути динамічною, постійно адаптуватися до умов зовнішнього середовища й завдань.
Для визначення структури ІКЦ і кількісних параметрів його відділів доцільно здійснювати постійний моніторинг (соціологічні дослідження) потреб сільгоспвиробників, які формуються під впливом як соціально-економічних, так і природнокліматичних умов господарювання. Тому при відпрацюванні структури ІКЦ “Агро-Таврія” ці фактори враховувалися для визначення як інформації, якої більше всього потребують сільгоспвиробники й управлінці на даному етапі, так і пріоритетних напрямів науково-консультаційного обслуговування виробництва (рис. 5).
В дисертації виз-начені функціональні завдання кожного зі структурних підрозділів ІКЦ на сьогоднішньому етапі: економіко-правового, технологічного, інформаційно - аналітичного, навчально - методич-ного, науково-вироб-ничого, маркетингу й соціологічних досліджень.
Регіональні ІКЦ як підприємницькі структури функціонують на госпрозрахунковій основі. У планах їх робіт передбачається виконання:
- державних замовлень на інформаційно-консультаційне обслуговування агропромислового виробництва в межах реалізації програм розвитку АПК;
-
замовлень місцевих державних адміністрацій щодо розробки й реалізації регіональних програм розвитку агропромислового виробництва;
-
замовлень професійних об’єднань сільгоспвиробників (рад СГП, фермерських асоціацій тощо);
-
угод із сільгоспвиробниками, їх інтеграційними й кооперативними формуваннями щодо надання спеціальних інформаційно-консультаційних послуг на договірній основі.
У відповідності до мети, функцій і технології роботи ІКЦ надає послуги таких видів:
-
консультації із застосування нових технологій виробництва й переробки продукції;
-
видавнича діяльність і розповсюдження інформації;
-
освітні заходи (семінари, курси підвищення кваліфікації, дні поля тощо);
-
розробка та участь у реалізації бізнес-проектів організаційно-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств, у тому числі з їх реформування;
-
науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи.
Вартість послуг центру оцінюють залежно від витрат часу та рівня кваліфікації спеціалістів, кількості й вартості витрачених ресурсів (матеріальних фінансових) за формулою:
В = 1 · Зн1 + 2 · Зн2 + ...+ n · Знn + Р + Н + П,
де З — фонд заробітної плати з нарахуваннями за 1 годину роботи спеціаліста;
— кількість часу, витраченого на виконання послуг;
Р — вартість ресурсів, витрачених на виконання послуг;
Н — частка накладних витрат центру, віднесених на конкретну послугу;
П — частка прибутку від наданих послуг.
Наведена формула розрахунку вартості послуг і робіт, хоч і не позбавлена деяких недоліків, дозволяє оцінювати можливості центру й апробована в регіональному ІКЦ “Агро-Таврія” в 1996-1999 роках. Результати роботи ІКЦ “Агро-Таврія” за цей період представлені в таблиці 3. Так, якщо в 1996 році обсяг послуг з інформаційно-консультаційного обслуговування та реалізації науково-освітніх заходів становив усього 69 тис. грн., то в 1999 р. він досяг 495 тис. грн., перш за все за рахунок розробки й реалізації обласних програм:
- “Програма підготовки та перепідготовки кадрів і розповсюдження досягнень науки і передового досвіду” (затверджена 15.04.1997 р.);
- “Програма прискорення реформування й реструктуризації АПК Запорізької області на 1998-2002 роки” (затверджена 16.12.1998 р.);
- “Програма підтримки й розвитку фермерства Запорізької області на 1998-2002 роки” (затверджена 17.06.1998 р.).
Реалізація цих програм дозволила підвищити кваліфікацію керівників і спеціалістів сільгосппідприємств (861 чол.), керівників фермерських господарств (415 чол.), провести семінари з районними комісіями з реформування підприємств АПК. У результаті з’явилися замовлення на інформаційно-консультаційне обслуговування, розробку й реалізацію бізнес-проектів від сільгосппідприємств, а обсяг цього виду послуг збільшився в 7 разів.
Таблиця 3
Обсяги й джерела фінансування по видах послуг і робіт
ІКЦ “Агро-Таврія”
Найменування показника | Значення по роках, тис. грн.
1996 | 1997 | 1998 | 1999
Обсяги фінансування
Загальний обсяг робіт і послуг, у т.ч. | 214,468 | 266,731 | 411,646 | 585,594
Оплата за консультації | - | - | 30,62 | 21,00
Оплата за поширення інформації | 10,0 | 17,383 | 23,369 | 24,460
Оплата за освітні послуги | - | 27,408 | 27,875 | 31,500
Розробка й реалізація проектів організаційно-господарської діяльності | 59,06 | 94,44 | 205,282 | 418,134
Науково-дослідні роботи | 145,408 | 127,5 | 124,50 | 90,5
Джерела фінансування
Державний бюджет (замовник МінАП України) | 141,3 | 127,5 | 121,5 | 105,5
Місцеві бюджети (замовники - обласні й районні управління АПК) | 40,0 | 36,883 | 107,869 | 80,2
Підприємства, об'єднання АПК | 7,108 | 69,063 | 133,095 | 327,894
Підприємства несільськогосподарського профілю | 26,06 | 33,285 | 39,182 | 72,0
Всього | 214,468 | 266,731 | 411,646 | 585,594
ВИСНОВКИ
1. Використання функціональної схеми управління, яка базується на великій кількості організаційних зв’язків, об’єктивно супроводжується формуванням спеціалізованих функціональних служб і відповідних потоків інформації. Однією з таких служб управління агропромисловим виробництвом є інформаційно-консультаційна, яка виконує функцію розповсюдження сільськогосподарських знань та інформації.
2. В якості виконавців інформаційної функції держави виступають як державна інформаційно-консультаційна служба, так і недержавні міжпрофесійні і професійні об’єднання сільгоспвиробників, науково-дослідні та навчальні заклади аграрної науки, засоби масової інформації, інформаційно-консультаційні формування, які в сукупності створюють сприятливе для діяльності виробників і управлінців інформаційне середовище. Існує потреба у формуванні такої системи інформаційно-консультаційного обслуговування, яка передбачає виконання частини функцій з інформаційно-консультаційного та інформаційного обслуговування на підприємницьких засадах.
3. На етапах впровадження (експериментального, багаторазового, старіння), які потребують значних витрат і супроводжуються ризиком втрат, наукова продукція виступає як товар, а розповсюдження і впровадження стає переважно об’єктом підприємництва. Діяльність інформаційно-консультаційних формувань як виду підприємництва, органічно інтегрується в програму державного науково-консультаційного та інформаційного забезпечення агропромислового виробництва.
4. Наш досвід та досвід зарубіжних країн указує на необхідність створення системи інформаційно-консультаційного обслуговування у складі державних і підприємницьких формувань з віднесенням їх послуг до категорії товару.
5. На підставі теоретичних узагальнень, системного підходу і вивчення практичного досвіду обґрунтовані функціональні, організаційні, інформаційні й технологічні аспекти діяльності трирівневої системи інформаційно-консуль-таційного забезпечення агропромислового комплексу області, яка об’єднує діяльність як органів державного управління, так і підприємницьку діяльність науково-дослідних і освітніх установ аграрного профілю регіону.
На основі цих висновків і обґрунтувань запропоновані:
- трирівнева організаційна структура системи інформаційно-консульта-ційного забезпечення агропромислового комплексу області як цілісного утворення з функціональним характером взаємозв’язків;
- функціональна схема системи інформаційно-консультаційного обслуговування агропромислового комплексу Запорізької області;
- схема раціонального розміщення регіональних (міжрайонних) інформаційно-консультаційний центрів Запорізької області.
6. У системі інформаційно-консультаційного забезпечення агропромислового виробництва регіональні інформаційно-консультаційні центри повинні з одного боку, науково підтримувати процеси інноваційних перетворень на господарському рівні, а з іншого — трансформувати інформаційні потоки знизу вверх шляхом їх наукового узагальнення і зверху вниз шляхом їх конкретизації з урахуванням особливостей агропромислового виробництва зон їх діяльності. Тому організаційна структура центрів повинна бути динамічною, постійно адаптуватися до умов зовнішнього середовища. З цією метою доцільно здійснювати постійний соціологічний моніторинг потреб сільгоспвиробників і управлінців, які змінюються під впливом соціально-економічних, науково-технічних, ринкових і кліматичних умов господарювання. На основі соціологічного дослідження опрацьована організаційно-функціональна структура регіонального інформаційно-консультаційного центру “Агро-Таврія”, визначені завдання та чисельність його відділів.
7. Регіональні інформаційно-консультаційні центри, як підприємницькі структури, функціонують на госпрозрахунку. У дисертації опрацьовані рекомендації з формування їх планів роботи, у тому числі з виконання державних замовлень на інформаційно-консультаційне забезпечення, замовлень місцевих держадміністрацій, а також з надання сільгоспвиробникам спеціальних інформаційно-консультаційних послуг, визначення їх вартості.
СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.
Зиновьев Ф.В., Лобанов Н.И., Тебенко В.Н. Управленческое консульти-рование. – Симферополь.: Таврида, 2000. – 153 с. (особ. внес. здобув. с.21-37, с.50-76 – Консультационное обслуживание в сельском хозяйстве развитых стран. Методология создания многоуровневой системы регионального консультационного обеспечения АПК. Информационное обеспечение потребностей сельскохозяйственных товаропроизводителей), 2 др.арк.
2.
Лобанов Н.И., Зиновьев И.Ф., Тебенко В.Н. Функциональное положение консультанта по экономике. Трудовой контракт на работу в ИКЦ. – Сімферополь: Таврида, 1999. – 15 с. (особ. внес. здобув. – Уровни консультанта и виды оказываемых услуг. Порядок лицензирования деятельности консультанта. Порядок сертификации и аттестации, контракт), 0,7 др. арк.
3.
Лобанов М.І. Регіональна інформаційно-консультаційна служба у структурі наукового забезпечення АПК Запорізької області / Наук.-практ.зб. Інформаційні ресурси та їх використання в агропромисловому виробництві. – К.: ІАЕ, 1999. – С. 72-74, 0,3 др.арк.
4.
Лобанов Н.И. Информационно-консультационное обеспечение государственного управления АПК // Економіка АПК. – 1999. - № 4.- С. 53-57, 0,4 др.арк.
5.
Лобанов Н.И., Ожелевская Т.С., Тебенко В.Н. Проблемы развития кооперативного движения в Украине и роль информационно-консультационного центра в их решении // Культура народов Причерноморья. – 1999. - № 5. – С. 58-61. (особ. внес. здобув. – Преимущества кооперации, роль информационно-консультацион-ных центров, проблемы создания кооперативов), 0,4 др.арк.
6.
Лобанов М.І. Розвиток системи інформаційно-консультаційного забезпечення АПК // Економіка АПК. – 1999. - № 9.- С. 52-61, (0,8 др.арк.)
7.
Кропивко М.Ф., Лобанов М.І. Інформаційно-консультаційне обслуговування як об’єкт підприємницької діяльності // Економіка АПК. – 2000. - № 1.- С. 18-27. (особ. внес. здобув. – Інноваційна та підприємницька діяльність ін-фор-маційно-консультаційних центрів, життєвий цикл інноваційного продукту), 0,8 др.арк.
8.
KryzaczkowskijLubianoj N.N., LobanowInformacyjno-konsultacyjne centrum dla agorprezemyslowego kompleksu regiona Zaporoza// Ekologiczne aspekty mechanizacij nawozenia ochrony roslin uprawy gleby.-Warszawa.: IMBER, 1997.-C.163-166. (особ. внес. здобув. – Организационная и функциональные схемы информационно-консультационной системы АПК Запорожской области), 0,3 др.арк.
9.
Лобанов Н.И., Подшивалов Г.В., Рудакова Ж.А. Экономическое консультирование на базе регионального ИКЦ “Агро-Таврия”/Зб. наук. праць. Інформаційні ресурси та їх використання в агропромисловому виробництві. – К.: ІАЕ, 2000. - С.85-88 (Особ. внес. здобув. – влияние инновационных преобразований на организационную структуру регионального ИКЦ), 0,4 др. арк.
10.
Лобанов М.І., Подшивалов Г.В., Петриченко С.В. Організація інформаційно-наукового Web-серверу в інформаційній мережі Міністерства АПК України / Зб. наук. праць. Інформаційні ресурси та їх використання в агропромисловому виробництві. – К.: ІАЕ, 2000. – С.223-227. (особ. внес. здобув. – обґрунтування створення інтегрованих баз даних і знань, структура інформаційної аналітичної системи), 0,4 др. арк.
Лобанов Николай Иванович. Организация информационно-консультаци-онного обеспечения агропромышленного производства региона (по материалам Запорожской области). Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 – “Организация управления, планирования и регулирования экономики”, Институт аграрной экономики УААН, Киев, 2000.
В диссертационной работе обоснованы теоретические и организационно-экономические особенности участия государства в информационно-консульта-ци-онном обеспечении сельхозтоваропроизводителей, а также инновационная деятельность информационно-консультационных служб на предпринимательской основе.
На основе теоретических обобщений и системного подхода обоснованы в методическом плане функциональные, организационные, информационные и технологические аспекты деятельности информационно-консультационных систем. Разработана трехуровневая система информационно-консультационного обеспечения АПК региона как целостного формирования с функциональным характером взаимосвязей, включающая организационную структуру и функциональную схему информационно-консультационной системы (ИКС).
В состав ИКС области входят: информационно-аналитический отдел, как структурное подразделение областного управления АПК; региональные информационно-консуль-таци-онные центры как маркетинговые хозрасчетные подразделения научно-исследовательских учреждений и учебных заведений аграрного профиля; районные информационно-консультационные пункты как реформированные районные управления сельского хозяйства или как маркетинговые хозрасчетные подразделения кооперативных или интеграционных объединений сельхозтоваропроизводителей.
В системе научно-консультационного обеспечения агропромышленного производства области особая роль отводится региональному ИКЦ, который должен обеспечивать процессы инновационных преобразований на хозяйственном уровне, а также трансформировать информационные потоки снизу вверх путем их научного обобщения и сверху вниз путем их конкретизации с учетом особенностей предприятий, социально-экономических и климатических условий хозяйствования. С учетом этого, а также анализа потребностей сельхозтоваропроизводителей в информационно-кон-суль-тационных услугах предложена и апробирована организационная структура регионального ИКЦ “Агро-Таврия”, определены задачи, структура отделов, а также разработаны организация, технология, перечень услуг и работ центра, предложена методика расчета стоимости услуг и оценки эффективности деятельности ИКЦ.
Ключевые слова: информационно-консультационное обеспечение АПК, трехуровневая система, областной информационно-аналитический отдел, региональный информационно-консультационный центр, районный информационно-консульта-ци-он-ный пункт, инновация, предпринимательство, управление
Лобанов Микола Іванович. Організація інформаційно-консультаційного забезпечення агропромислового виробництва регіону (на матеріалах Запорізької області). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – “Організація управління, планування і регулювання економіки”, Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 2000.
У дисертаційній роботі обґрунтовані теоретичні та організаційно-економічні особливості участі держави в інформаційно-консультаційному забезпеченні сільгосптоваровиробників, а також інноваційна діяльність інформаційно-консульта-ційних служб на підприємницькій основі.
Узагальнені та обґрунтовані в методичному плані функціональні, організаційні, інформаційні і технологічні аспекти діяльності інформаційно-консуль-та-ційних систем. Розроблена трирівнева система інформаційно-консульта-ційного забезпечення АПК регіону (ІКЗ).
У цій системі особлива роль надається регіональному ІКЦ, який повинен забезпечувати процеси інноваційних перетворень на рівні господарств, а також трансформувати інформаційні потоки знизу вверх шляхом їхнього наукового узагальнення і зверху вниз шляхом їхньої конкретизації з урахуванням особливостей підприємств, соціально-економічних і кліматичних умов господарювання. З урахуванням цього запропонована організаційна структура регіонального ІКЦ, організація, технологія, перелік послуг і робіт центра, опрацьована методика розрахунку вартості послуг і оцінки ефективності діяльності ІКЦ.
Ключові слова: інформаційно-консультаційне забезпечення АПК, трирівнева система, обласний інформаційно-аналітичний відділ, регіональний інформаційно-консультаційний центр, районний інформаційно-консультаційний пункт, інновація, підприємництво, управління.
Lobanov Nikolay Ivanovich. Creation of the information and consulting service (extension) of the regional agricultural production (based upon Zaporozhye region materials). The manuscript.
This thesis is elaborated by author to get the scientific degree of candidate of economic sciences in specialization 08.02.03 - "Organization of the management, planning and economy regulation". Institute for Agricultural Economics, Kiev, 2000.
The author described and analyzed the theoretical, organizational and economic aspects of the government participation in the information and consulting service. This work overviews the important points of the extension service organizational structure, describes the basic mission of this system.
Considerable attention has been paid to the innovation activities of the extension organizations. The author worked out the three-level regional extension structure. Also organizational, information and methodological aspects of the extension activities have been generalized in this work. The main focus of this thesis is on the extension regional level, which has to provide the innovation process at the producers level, and also has to transform the upward information flows by means of scientific generalization and downward information flows by means of concretization taking into account the peculiarities of enterprises, socioeconomic and climatic conditions of production.
Taking into account the abovementioned circumstances, organizational structure of regional advisory center, technology, range of activities, organization of activity have been proposed, consultation cost calculation methods and efficiency estimation methods have been developed.
Key words: information and consulting service of the agricultural production sphere (extension), three-level information and analysis region department, extension region center, extension local station, innovation, entrepreneurship, management.
Відповідальний за випуск : Подшивалов Г.В.
Підписано до друку 22.07.2000. Формат 60х80 1/16
Папір №1. Обл.-від.арк. 0,9
Безкоштовно тираж 100 прим. Зам 17
Віддруковано у ІКЦ "Агро-Таврія"
Таврійської державної агротехнічної академії
72312, Україна, Запорізька обл. м. Мелітополь,
пр. Б.Хмельницького, 18
