ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. В.Н. КАРАЗІНА

УДК 803.0 - 541.45

ВАПІРОВ СЕРГІЙ ЮРІЙОВИЧ

СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ В ЛЕКСИЧНОМУ МАСИВІ КОРЕНЕВИХ ІНТРАНЗИТИВІВ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

Спеціальність: 10.02.04. - германські мови

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Харків - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі німецької філології Запорізького державного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, професор ПРОХОРОВ ВОЛОДИМИР ФЕДОРОВИЧ завідувач кафедри перекладу та іноземних мов Запорізького інституту державного та муніципального управління

Офіційні опоненти доктор філологічних наук, доцент, КОЗЛОВСЬКИЙ ВІКТОР ВОЛОДИМИРОВИЧ, декан факультету іноземних мов, професор кафедри німецької мови та загального мовознавства Чернівецького державного університету ім. Юрія Федьковича

кандидат філологічних наук, доцент БЕЗУГЛА ЛІЛІЯ РОСТИСЛАВІВНА, викладач кафедри німецької філології Харків-ського національного університету ім. В.Н. Каразіна

Провідна установа Інститут Мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України, відділ романських, германських та балтійських мов

Захист відбудеться „ 26“ жовтня 2000 р. о 12 годин на засіданні спе-ціа-лі-зованої вченої ради К 64.051.16 Хар-ківсь-кого національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 7-75.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Хар-ківсь-кого національного університету ім. В.Н. Каразіна.

Автореферат розісланий „25 “ вересня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої ради СОЛОЩУК Л.В.

Загальна характеристика роботи

Розкриття системності словникового складу мови, яка полягає у ієрархічному співіснуванні різноманітних лексичних структур, взаємодії багатьох аспектів значення уявляється на сьогоднішньому етапі розвитку лінгвістики дуже актуальним. Роз-робка класифікаційних схем лексики, які сприяють подаль-шому розвитку лек-сикографії та комплексному вивченню мовних одиниць, є немож-ливим без глибокого аналізу принципів стратифікації лексики, без виявлення певних семан-тичних зв’язків, існуючих між окремими її сегментами.

Рефероване дисертаційне дослідження присвячене вивченню системних відно-шень у лексичному масиві кореневих інтранзитивів, що розкриваються в струк-турній орга-нізації конституентів на основі референційної відне-сеності, узагаль-неності лексичного значення, а також синонімічних зв’язків між макро-струк-турами.

Актуальність теми дослідження обумовлюється особливостями сучасного мовознавства. Необхідність цього дослідження пояснюється тим, що загаль-но-визна-на систем-ність орга-нізації словникового складу мови, під-тверджена дослідженнями окремих лексико-семантичних груп (далі ЛСГ), не була, як нам відомо, розглянута на прикладі крупного лексичного масиву, яким є корпус німецьких інтранзитивів, що характери-зується грамати-чною однорідністю. До того ж, вдо-ско-на-лен-ня принципів систем-но-структурного аналізу соціальних явищ, до яких, без -сумніву, -належить і мова, деякою мірою може слугувати по-ка--з-ником ак-туаль--ності теми, оскіль-ки саме на основі цього аналізу й здійснюється дослідження.

Актуальність досліджуваної теми може пояснюватись особливим інтересом вчених-мовознавців до се-масіо-ло-гічних досліджень лексики з урахуванням когнітивного (логіко-філософського) аспекту. Така зацікавленість зум-ов-лена тим, що в словниковому складі мови проявляються складні про-цеси кате-го-ризації зовнішнього світу, безпосередньо пов’язані з пере-ро-бкою та зберіганням знань, досвіду носіїв мови. Звернення до лексичного масиву як най-більшої універсальної структурної одиниці лек-си-кону доз-во-ляє ви-явити особливості заповненості окремих сми-сло-вих лакун корене-вими ін-тран-зи-тивами.

Крім того, в галузі прикладної лексикографії все більш актуальними стають автоматична обробка даних і укладання електронних словників. На сьогоднішній день розроблені теоретичні обґрунтування і зроблені певні практичні кроки по створенню універсального машинного словника. Однак у цих розробках питання про відбиття у словнику семантичних зв'язків, сегментів лексикона уявляється, мабуть, найменш дослідженим. У цьому зв'язку, методика опису семантики лек-сичного масиву кореневих інтранзитивів може бути застосована як зразок для досліджень інших ділянок мовної системи.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах наукової теми «Семантико-функ-ціо-наль-ний аспект вивчення основних одиниць німецької мови», яка розробляється кафедрою німецької філології Запорізького державного університету, номер держ. реєстрації 11-11-98.

Основна мета дослідження полягає в детальному виявленні системних зв’язків в корпусі інтранзитивів на рівні тематичного чле-нування, лексико-семан-тич--них груп, окремих кон-сти-ту--ен-тів, а також сино-ні-мі-чних відношень між гру-пами, які і забезпечують струк-турну орга-нізацію масиву. Реалізація мети дося-га-єть-ся вирішенням конкретних завдань:

·

· класифікація сегментів масиву за референційною віднесеністю; семантична диференціація мікроструктур та визначення ролі лек-сичних угрупувань у формуванні мовної картини світу;

· виявлення можливостей взаємодії лексико-семантичних груп у структурі масиву;

· встановлення синонімічних відношень між макрострук-тура-ми;

· проекція отриманих результатів на рівень лексичного масиву.

Матеріал дослідження складають німецькі кореневі інтранзитиви, селек-товані за допомогою суцільної вибірки з ори-гі-нальних лексикографічних джерел обсягом 3077 одиниць, до яких поряд з нормативною лексикою належать регіо-нальні варіанти. Систе-ма-ти-за-ція їх значень у плані вивчення структурування масиву проводилася з викори-стан-ням спеціальних тлумачних та си-но-німічних словників Дуден, Ва-ріг, Булітта, Пфайфер та ін. Илюстративний матеріал роботи складають найбільш репрезентабельні дієслова масиву, що демонструють своїм значенням максимально повний набір семантичних ознак, яким характеризуються лексико-семантичні групи.

Методика дослідження заснована на принципах системно-структурного ана-лі-зу, який дозволяє виділити домінантні та другорядні характеристики складових частин лексичного масиву, простежити їх взаємозв’язки, визначити особливості масиву в ряді тотожних та суміжних. У роботі використовується опи-совий ме--тод, який розумієть-ся як сукупність прийомів, що дозво-ляють проводити дослідження від конкретних спостережень до узагальнень та висновків. На різ-них етапах роботи застосовуються компонентний та дистрибутивний аналізи, ме-то-ди зіставлення, се-ман-тичних опозицій та елементи лінгві-стич-ної ста-ти-стики.

Дослідження націлене на перевірку гіпотези, згідно з якою крупні лексичні масиви, що характеризуються референ-цій-ною та лек-си-ко-семантичною різно-рідністю, організують свою структуру на основі семантичних відношень окремих конституентів та синоні-мі-чних реляцій на рів-ні ЛСГ, що зв’язують увесь сегмент словниково-го складу.

Наукова новизна дослідження визначається основною метою, дослідниць-кими завданнями та методикою їхнього вирішення, а також широтою проаналізованого мате-ріа-лу, повнотою представлення системності виявленої струк-ту-ри. Но-вим у роботі є:

- встановлення повного складу лексичного масиву кореневих інтранзитивів;

- класифікація та визначення у відносних показниках співвідношення зара-хова-них до складу лексичного масиву тематичних і лексико-семантичних груп, а так-ож конституентів, які виконують функцію зв’язку в струк-турі масиву;

- презентація здатності ЛСГ вступати один з одним у синоні-мічні від-но-шення, які слугують основою цілісності лексичного масиву.

Особистий внесок дисертанта полягає в розробці структурної моделі словникового складу мови, що інтегрує референційний, семантичний та граматичний аспекти лексичних одиниць, у встановлені повного складу кореневих інтранзитивів, у розгляді впливу граматичної категорії непере-хідності на структуру лексичного значення конституентів, яка виражається в суб'єктній спрямованості дії, позначеної конституентами.

Положення, що виносяться на захист:

1. Лексичний масив є структурною одиницею загального словни-ково-го складу мови. Ця одиниця характеризується категоріальним грама-ти-чним значен-ням та наявністю різних семантичних центрів макро- та мікро-рівнів.

2. Виділені в рамках лексичного масиву тематичні групи є результатом ре-фе-рен-ційної віднесеності дієслівних одиниць як елементів се-мі-озиса.

3. Об’єднуючись на основі узагальненого значення в ЛСГ, кореневі інтран-зи-тиви розподіляються за наявністю семантичних ознак у більш конкретні угру-пування, кожне з яких бере свою участь у фор-му--ва-нні мовної картини світу.

4. Зв’язуючими ланками лексичного масиву є консти-ту-ен-ти, які сполучають в струк-турі свого значення рівнозначні, але незведені одна до одної семантичні ознаки.

5. Структурна єдність лексичного масиву зумовлена си-но-німічними зв’язками, які виникають на рівні його макро-консти-туен-тів. Її основу складають загальна семан-тич-на характери-стика, яку можна спостерігати у значе-нні чле--нів сино-німічного ряду, або семантичний обсяг сло-ва-домі-нан-ти.

Теоретична цінність даного дослідження полягає в тому, що воно може стати суттєвим внеском в подальшу розробку проблем значення слова, класифікації лек-си-ки та пов’язаного з ними питання формування мовної картини світу. Щодо дієслівної лексики, роз-роблена система критеріїв виділення тема-ти---чних і лексико-семантичних груп, а також конституентів, які заповнюють смислові ніші в структурі лексичного масиву кореневих інтранзитивів сучасної німецької мови.

Практична цінність роботи зумовлена можливістю використання отри-ма-них результатів у подальших теоретичних розробках, у вузівській прак-тиці викла-дан-ня курсів лексикології сучасної німецької мови, тео-ретичної граматики, за-галь-ного мовознавства, у написанні методичних роз-ро-бок та навчальних посіб-ників зі спецкурсу «Систем-ні відношення у лексиці», а також у лексикографії при розробці сло-вників з когнітивним аспек-том.

Апробація дослідження.

Головні положення та висновки були представлені та обговорені на підсумкових науково-теоретичних конференціях професорсько-викладацького колективу Запо-різького державного університету 1995-1998 років, на засіданнях ка-федри німецької філології ЗДУ, міжвузівській науково-практичній кон-фере-н-ції «Мови і світ», що проходила 25-26 листопада 1999 року в Кіровоградському державному педагогічному університеті, а також на 8-й Міжнародній науковій конференції «Язык и культура», що відбулася в червні 1999 року при Фонді гуманітарного розвитку (м. Київ).

Результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення в п’яти публікаціях.

Структура дисертації визначена поставленими завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, п’яти розділів, загальних висновків, списку використаних джерел - та додатку.

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, сформу-льовано мету та завдання дисертації, визначено матеріал та методи дослідження, його теоретичне значення, новизну, практичну цінність, подано пе-релік положень, які виносяться на захист.

У першому розділі «Лінгвістична характеристика корпусу кореневих інтран-зитивів» розглядаються принципово важливі для нашого до-слідження питання: системних відношень у словниковому складі, лексичного масиву як структурної одиниці словникового складу мови, диференціальних ознак інтранзитивів, тематичної структурованості корпусу, семантичної стратифікації дієслівного масиву.

У другому розділі «Семантика дієслів дії» встановлено семантичні якості діє-слів зі значенням «дія» залежно від природи референта, розглянуто різновиди референтних напрямків у межах кожної групи, встановлено роль даної групи у фор-муванні мовної карти-ни світу.

У третьому розділі «Семантика дієслів стану» досліджується корпус дієслів стану з погляду його організації і системних зв'язків. В цьому розділі кон-кретизоване поняття стану і його різновиду, виявлені семантичні ознаки, що відбивають якісну і часову характеристику досліджуваного явища, кваліфікують його з позиції фазового та часового протікання. Крім того, визначено коло дієслів, що характеризуються від-не-сеністю до референційної сфери стану.

У четвертому розділі «Семантика дієслів руху» розглядаються дієслова, значення яких передають різноманітні форми руху - переміщення, аморфний рух як форму існування речовини або рух зі спрямованістю, яка не виражається.

У п’ятому розділі “Структура лексичного масиву кореневих інтран-зитивів” здійснюється аналіз структурних особливостей лексичного масиву ко-реневих інтранзитивів.

У висновках підведено підсумки проведеного дисертаційного дослідження, викладено його наукові результати, сформульовано рекомендації щодо їх вико-ристання, окреслено перспективи подальшої роботи за обраною пробле-матикою.

Загальний обсяг дисертації - 173 сторінок, із них 152 сторінок тексту; у списку використаних джерел - 161 позиція, обсяг додатку - 6 сторінок.

Основний зміст дисертації

Розділ 1

Лінгвістична характеристика корпусу кореневих інтран-зитивів

У сучасному мовознавстві досить міцно утвердилася теза про системність як мови в цілому, так і її лексики. Правда, сам феномен системи багато ав-торів трактують по-різному. Це зв'язано, очевидно, зі складністю організації мета-системи мови, відкритістю, суто кількісною її неосяжністю, що змушує визнати, що опис усьо-го словника будь-якої мови - справа неблизької історичної пер-спективи.

Проведений аналіз спеціальної літератури, присвяченої питанням кла-си-фікації словникового складу мови, показав, що серед фахівців немає єдиної думки у вирішенні цієї проблеми. Одні мовознавці виходять у своїх дослідженнях з теорії «поля», засновниками та представниками якої є Й. Трір, Л. Вейсгербер, В. Пор-ціг, і продовжують систематизувати лексику, спираючись здебільшого на семантичний аспект. Результати їхніх досліджень знайшли своє відбиття в концепціях багатьох мовознавців наступних поколінь, що займались аналізом тематичних та лексико-семантичних груп, розрядів. Інші, такі як Г.Г. Сильницький, В.М Зинченко, Г.Г. Почепцов, дотримуються думки, що семантичні особливості та зміни неможливо розглядати, не беручи до уваги граматичний аспект мовних явищ.

Безперечно, що кожний з авторів має повне право обирати власну відправну точку, хай це буде граматика, семантика чи приватний аспект лінгвістичної семіотики. Будь-яка стратифікація лексики буде науково коректною, якщо вихідна позиція витримана автором до кінця і не зазнала еклектичних нашарувань. Але варто чітко розуміти, що класифікації подіб-ного роду, засновані на приватному аспекті, не можуть претендувати на пов-ноту і вичерпність. Тому є свій резон у виділенні структурних одиниць нижнього рівня (лексичних розрядів, ЛСГ, лексико-грама-тичних полів тощо).

Однак не позбавлений основ і підхід «зверху», що відштовхується від спо-конвічного окреслення меж максимально великого сегмента лексикону, що має єдину категоріальну ознаку, із наступним виділенням те-матич-них, лексико-семантичних груп тощо. У своєму дослідженні ми запропонували ви-ходи-ти з виділення лексичного масиву як одиниці, яка займає в ієрархії слов-никового складу максимально високий рівень, що включає всі попередні.

Використання у класифікації лексикону такої одиниці словникового складу, як лексичний масив, відкриває нові перспективи системного дослідження лексики. По-перше, встановлено, що лексичний масив є в кількісному відношенні більш великим об'єднанням в порівнянні з іншими структурними одиницями, отже, дозволяє охопити і піддати аналізу значну ділянку словникового складу. По-друге, граматичний чинник масиву об'єднує лексеми, що належать до однієї частини мови. Такі структурні особливості ідеально підходять для класифікації лексичного матеріалу, що відкривалася б самими загальними групами і чле-нува-лася б далі таким чином, щоб природно доходила до останніх, далі неподільних лексичних рядів.

При ви-значенні поняття «лексичний масив», що часто згадується в спе-ціальній літературі, але при цьому позбавлено, як показав її аналіз, тер-мінологічної окресленості, ми виходили з таких основних параметрів: ре-ферен-ційної віднесеності, системності знаків і суб'єк-тивного чинника упоряд-ку-ван-ня. Ці параметри в традиційному тлумаченні відповідають ло-гіко-поня-тій-ним ознакам, граматичним і власне семантичним показникам.

Під лексичним масивом ми розуміємо універсальну модель словникового складу мови; виділення макро- і мікрорівнів у структурі лексичного масиву дозволяє вра-хувати багато аспектів дієслова: референційний (на рівні тематичних груп), семантичний (на рівні лексико-семантичних групп) та граматичний.

У ході теоретичного аналізу і первинного обстеження фактичного матеріалу було відзначено, що домінуючою ознакою, яка дає підставу для виділення лек-сичного масиву кореневих інтранзитивів, уявляється категоріальне грама-тичне значення неперехідності (поняття “неперехідність” та “інтранзитивність” роз-глядаються нами як синонімічні). Воно дозволяє звести до єдиного масиву 3077 кон-сти-туентів. Таким чином, ознака неперехідності служить умов-ною межею за-пропонованої структурної одиниці словникового складу сучасної німецької мо-ви.

Наявні в германістиці неясності у визначенні природи категорії перехідності та неперехідності обумовлені комплексною структурою дієслова, вивчення якої вимагає чіткішого розмежування перехідних і неперехідних лексем. У визначенні неперехідності ми виходимо з поняття «семантико-оно-масіологічної формули дієслова», яка задається об’єктивним зв’язком дієслівної ознаки з предметною сферою в акті номінації і розкриває семантичну направленість дії, що озна-чається дієсловом, у напрямку суб’єкта або об’єкта. Слід зазначити, що під ін-тран-зитивами ми розуміємо дієслова, які демонструють суб’єктну направ-леність дії, а у певних випадках - дієслова з суб’єктно-об’єктною направленістю дії.

Показник неперехідності не тільки визначає кількісний склад масиву, але і є релевантним для моделювання його семантичної структури, безпосередньо виве-деної з видів суб'єктної спрямованості дії, що означається дієсловами. Дієслова з такими видами спрямованості розподіляються за тематичними групами «дія», «стан», «рух», а також утворюють певний ряд проміжних структур. Слід зауважити, що під тематичними групами ми розуміємо об’єднання граматично однорідних слів, що відносяться до однієї референційної сфери.

Дієслова дії відтворюють взаємодію суб’єкта з навколишньою дійсністю з метою її пізнання, збереження або перетворення. У такому відношенні до дій-сно-сті суб’єкт виявляє свою активність і динамічність, що імплікуються в семантиці дієслова.

Дієслова стану є абсолютною протилежністю конституентам те-ма-тичної групи «дія». Носій стану завжди пасивний і непричетний до змін, що від-буваються (або відбулися), відрізняється тим, що він може бути ста-тичним або динамічним. Тому дієслова цієї групи набором семантичних ознак у структурі лексичного значення відкрито маніфестують характер від-творюваної події. При цьому дієслова динамічного стану означають зміну, що відбувається в стані, в агенсі або ж у навколишній дійсності.

Дієслова, що означають рух, відносяться до референційной сфери, пока-зниками якої є «активність» і «динамічність». Однак на відміну від дії, цей рефе-рент передається дієсловами за допомогою просторово-часових ознак. Слід під-кре-слити, що поняття «рух» може трактуватися широко за умови, якщо воно при-пу-скає в першу чергу зміну положення предмета тощо і зовсім не при-пу-скає втор-гнення в реальність, а отже, її перетворення. Тому не варто ототожнювати ре-ференти, що розуміються як фізичні дії, передбачені характером тієї або іншої діяльності, із феноменом «рух».

Подальший семантичний аналіз кореневих інтранзитивів може бути зведений до виділення структурних одиниць нижчого, стосовно тематичної групи, рів--ня. Одиницями, здатними характеризувати семантичну структуру масиву, є лексико-семантичні групи. Головним критерієм виділення ЛСГ слу-жить узагаль-нене значення конституентів, подане сукупністю його семантичних ознак і ком-понентів.

Відібраний фактичний матеріал дозволив виділити 17 ЛСГ, що належать до зазначених вище тематичних груп.

Тематична група «дія» об’єднує у своєму складі ЛСГ дієслова звукоу-творення - 489 од. (36 %), діяльності - 480 од. (35 %), парціального залучення тіла - 153 од. (11 %), контактних відношень - 91 од. (7 %), задовільнення фі-зичних потреб - 54 од. (4 %), сприй-нят-тя - 42 од. (3 %), мислення - 36 од. (3 %), дітонародження - 11 од. (1 %).

Дієслова стану об’єднуються за узагальненими значеннями у 6 ЛСГ: екзи-стен-ційні дієслова - 535 од. (48 %), фізичного та психічного станів - 171 од. (15 %), дієслова місця розташування - 165 од. (15 %), природних явищ - 138 од. (13 %), дієслова властивості - 53 од. (5 %), а також дієслова випромінювання світла - 45 од. (4 %).

Тематична група «рух» конституюється з ЛСГ дієслів переміщення - 494 од. (82 %), аморфного руху - 85 од. (14 %), та фазисного руху - 26 од. (4 %).

Розділ 2

Семантика дієслів дії

Дана тематична група, виступаючи як найбільш масштабний корпус лексично-го масиву кореневих інтранзитивів, відіграє суттєву роль у фор-муванні мовної карти-ни світу. Семантичні особливості мікроструктур, що її конститують, розкриваються через визначення співвіднесеності дії до понятійної сфери, природи харак-тери-зо-ва-ного референта, а також через вияв--ле-ння в значенні конституентів семан-тичних ознак, що відтворюють окремі фрагменти цього референта.

Семантика дієслів «звукоутворення» має яскраво виявлену співвіднесеність зі сферою людських дій, тобто свідчить про антро-по-центричну спрямованість цієї групи. Така спря-мованість пояснюється тим, що кореневі інтран-зитиви референційно співвідносяться у першу чергу з мовною діяльністю люди-ни. Багатогра-нність мовної діяльності знаходить свій вираз в семантиці кон-сти-туентів групи, які є багатозначними та включаються з цього приводу в декілька розрядів лек-сики, яка відтворює даний референт. До того ж слід сказати про переважне вико-ри-стання звукона-сліду-вальної лек-си-ки, утворення якої можливе лише на основі людського слухового сприйняття:

buhen - “durch Buhrufe sein MiЯ-fallen be-kun-den”, donnern - “laut schimpfen”, quarren - “weinerliche Laute von sich geben”, brьllen - “sehr laut und heftig weinen”, kreischen - “helle, miЯtцnende, schrille Ge-rдusche ma-chen”, klirren - “ein klirrendes Gerдusch verursa-chen”, zischen - “einen scharfen Laut hervorbringen, wie es beim Aus-spre-chen eines s, z, sch, entsteht”.

ЛСГ дієслів діяльності, поступаючись у кількісному відношенні групі з узагальненим значенням «звукоутворення», виявляє пряму співвіднесеність із сферою людини, яка корениться в самій природі референта. Саме тому в семантиці дієслів цієї групи простежуються якісні характеристики діяльності, які об’єктивно зумовлені якостями фрагменту дійсності, що відтворюється. Специфіка аналі-зованих дієслівних одиниць полягає у тому, що вони здатні відтворювати як найбільш загальні уявлення про яку-небудь кон-крет-ну/неконкретну, професійну (або непрофесійну) діяльність, так і включати до свого значення семантичні ознаки інструмента, або засобу:

agie-ren - “han-deln, tдtig sein, wirken”, musizieren - “mit jmdm. zusammen Musik spielen, zu Gehцr bringen”; tischlern - [gele-gent-lich u. ohne eigent-liche Aus-bildung] Tisch-lerarbeiten verrichten” тощо.

Щодо ЛСГ дієслів з узагальненим значенням «парціальне залучення тіла», позначений дієсловами референт за своєю природою не може бути зара-хо-ваним до певного виду руху. На нашу думку, він є, скоріш за все, довільною дією, яка може існувати незалежно від інших видів дій, як наприклад: діяльність, приймання їжі, сприйняття тощо. Визначальну роль у структурі значення, безумовно, відіграє соматичний компонент, імпліцитно або експліцитно поданий у структурі лек-сичного значення. При чому в другому випадку його експлікація облігаторна і є вказівкою на інструментальну характеристику і спрямованість дії, що позна-ча-єть-ся: bau-meln/bammeln - “hin und her schwin-gen lassen” - «ногами», agieren - “etw. leb-haft bewegen; gestiku-lieren” - «руками», zucken - “eine plцtzliche, jдhe, oft unwillkьrliche, schnel-le, ruckartige Bewegung machen” - «плечима».

Дієслова контактних відношень позначають перш за все дії лю-дини. Не підлягає сумніву той факт, що, контактуючи з дійсністю, людина мимоволі демонструє своє відношення до того або іншого її фрагменту. Спектр таких відношень детермінується сформованими в суспільстві традиціями, нормами, отже, обумовлений соціальним, властивим тільки людині буттям. Природа виділених якісних характеристик залежить від розуміння референта як виду соціальної активності, а імплікований у значенні дієслів компонент (інтрига, протидія, любов) дозволяє проникнути в їхню спе-ци-фіку:

intrigieren - “In-tri-gen gegen jmdn. insze--nieren, an--zetteln”, koket-tie-ren - “(von einer weiblichen Person) sich einem Mann gegenьber kokett be-nehmen u. sein ero-tisches Interesse zu erregen suchen”, kon-ku-rier-en - “mit anderen im Wettbewerb stehen; sich gleichzeitig mit anderen um etw. bewerben”.

Визначено, що носії мови пов’язують іноді контактні відношення з іншими видами дій, напри-к-лад, парціальним залученням тіла або мовою: drohen - “jmdm. durch Gesten od. empha-ti-sche Wor-te einzuschьchtern versuchen, damit er nichts zu tun wagt”. Такі уявлення про контактні відношення знаходять висвітлення в мові в існуванні периферійних конституентів групи.

Дієслова з узагальненим значенням «задовільнення фізичних потреб» позна-чають дії зі споживання їжі, що співвідносяться зі сферою людини або тварини. У складі ЛСГ деяка частина дієслів позначає не тільки безпосереднє споживання їжі, але і дії, що мають підготовчий або супроводжуючий характер:

ferkeln/sauen/wutzen - “etw., bes. beim Essen, in un-acht-samer Weise be-schmut-zen”, kat-schen/kдtschen - “schmatzend kau-en”, knat-schen - “schmat-zen” .

Особливості цих дій відбиваються в семантичній структурі дієслів за допомогою якісних, часових, а також додаткових ознак «звукоутворення» і «парціальне залучення тіла», що доз-во-ляє вести мову про взаємодію даної ЛСГ з іншими лексико-семантичними угрупуваннями розглянутого масиву:

zutschen - “hцr-bar saugend trinken; lutschen”, grьn-deln - “(von bestimmten Wasser--vцgeln) am Grund von fla-chen Ge-wдssern nach Nahrung suchen u. dabei Kopf u. Vorderkцrper ins Wasser tau-chen”.

Семантична структура дієслів сприйняття має ряд особливостей, і, насам-пе-ред, щодо представленості референтних напрямків. В ході роботи визначено, що группу з таким узагальненим значенням складають дієслова, які означають:

візуальне сприйняття: lugen - “aufmerksam, spдh-end [aus]schauen, [nach jmdm., etw.] bli-cken” , gaffen - “verwundert, neugierig, selbstvergessen, hдufiger oder sensationslьstern [mit offenem Mund u. dьmmlichem Gesichtsausdruck] jmdn., etw. anstarren, einen Vorgang verfolgen”, дugeln - “heimliche verstohlene Blicke werfen”, spдhen - “forschend, suchend blicken”, dцsen - “halb wie im Tra-um vor sich hin blicken, ohne seine Auf-merk-samkeit auf jmdn. od. etw. zu richten” тощо,

аудитивне сприйняття: hor-chen - “mit groЯer Auf-merk-sam-keit versuchen etw. [heimlich] zu hцren”, lauschen - “bestimmten Worten od. Klдngen, jmdm. zuhцren”, folgen - “mit Verstдnd-nis zuhцren; verstehend nach-voll-ziehen”, sichern - “lau-schen, hor--chen, Witterung nehmen”,

сприймання дотиком: grabbeln - “mit den Fingern [herum]ta-sten”, fummeln - “mit den Hдnden tastend, suchend sich zu schaffen ma-chen”, fьЯeln - “mit den FьЯen unter dem Tisch Berьhrung suchen”.

Відсутність у ЛСГ діє-слів, що передають нюховий і смаковий контакт, обумовлено граматичним зна-чен-ням неперехідності лексичних одиниць. Семантична інтерпретація зазначених по--ня-тійних сегментів неодмінно пов’язана з облігаторною наявністю об’єкта сприй---няття і може бути реалізована тільки через транзитивну або рефлексивну діє-слівну лексику, що кількісно перевершує інтранзитиви в заповненні викла-дених референтних напрямків, не кажучи вже про незаповнені. При наявності у структурі ЛСГ трьох підгруп дієслів виділення якісних характеристик можливе тільки в структурі значення дієслів візуального сприйняття, що обумовлено двобічною структурою референта, тобто як дії зі сприйняття дійсності і дії з ви-раження відношення до неї. Наявність другого значеннєвого ком-по-нента не є релевантною для семантики інтранзитивів.

ЛСГ зі значенням мислення характеризується незначною кількістю консти-тую-ючих її дієслів. Взагалі вона складається з двох підгруп - «здійснення розумової діяльності» (sinnen - “planend seine Gedanken auf etw. richten; sich in Gedanken intensiv mit etw., mit einem Vorhaben beschдftigen”) і «вірування в кого-небудь, що-небудь» (glau-ben - “jmdm., einer Sache ver-trauen, sich auf jmdn., etw. verlassen”), і тому є досить однорідною за семним складом. Виділені в структурі значення лексем якісні харак-теристики кваліфікують мислення як закритий процес, неодмінною умовою якого є активність людини. Тому про дієслова мислення можна сказати, що вони займають проміжне становище у відтворенні референційних сфер дії та процесу.

Особливістю групи з узагальненим значенням «дітонародження» є те, що її кон-сти-туенти за суб’єктною спрямованістю називають тільки дії тварин і у фор-маль-ному відношенні можуть бути зараховані до категорії неантропоцентричної лек--сики. Імпліковані в лексичному значенні компоненти, що вира-жа-ють-ся зоонімами, ви-сту-пають як єдиний критерій розмежування конституентів групи:

ferkeln - “(von der Sau) Junge gebдren”, fohlen - “ein Fohlen zur Welt brin-gen”, jungen - “(bes. von Haustieren) Junge zur Welt bringen; werfen”, kalben/kalbern - “ein Kalb gebдren”.

Розділ 3

Семантика дієслів стану

Конституенти корпусу дієслів стану відносно рівномірно розподілені за ЛСГ, а відмінні ри--си в конфігурації груп і представленість їхніх семантичних характеристик обу-мовлені структурними особливостями відтворюваного референту.

Найбільш значиму ділянку тематичної групи складають екзистен-ційні діє-слова. Вони характеризують буття як референт, що відноситься до сфери динамічного стану. Цей динамізм виявляється в соціально-біологічній і фізичній фор-мі. Причому, якщо для соціально-біологічного буття характерні якісні харак-те-ристики «бідність» (hausen - “unter schlechten Wohn-verhдltnissen leben”, «неробство»: prassen/quasen - “verschwenderisch le-ben, schlem-men”, ludern - “aus-schweifend, liederlich leben” тощо), то фізичне існування характеризується на-сам-перед із позиції фазисних ознак - від передбуття і до завершальної фази (win-ken - “fьr jmdn. in Aussicht stehen, jmdm. ge-boten wer-den”, ge-deihen - “im pflanz-li-chen, kцr-per-lichen od. geistlichen Wachstum [erfreu-lich]- vor-an-kommen”, sterben - “aufhцren zu leben, sein Leben enden, be-schlieЯen”).

До підгруп соціально-біологічного і фізичного буття прилягають дієслова події, що відрізняються формальними особливостями. Вони утворюють супро-відне угрупування зі своїм власним ядром, поданим дієсловами geschehen, passieren. Незважаючи на багатопланову пред-став-леність референта, у складі ЛСГ чітко простежується ядерна зона з дієсловами sein, existieren, werden, wesen.

Група дієслів зі значенням фізичного і психічного стану орієнтована винят-ково на сферу людського буття. Ця лексика розподілена за розрядами нерівно-мір-но: більша її частина характеризує фізичний стан (без обліку тих випадків, коли від-бувається контамінація компонентів значення «фізичний і психічний стан»):

kranken - “sich wegen etw., ьber lдngere Zeit hin in einem Zu-stand des Kran-kenseins befinden”, bluten - “Blut verlieren”, schlum-mern - “im Schlummer lie-gen”, dur-sten - “Durst haben”, sabbern, trielen - “Spei--chel ausflieЯen lassen”, schwitz-en - “SchweiЯ absondern”, dцsen - “leicht nicht tief schlafen, sich in einem Zustand von Halbschlaf befinden”.

Біль-шість референтних напрямків психічного стану заповнюється лексикою, що належить до масиву або перехідних, або рефлексивних дієслів. Тому дієслівний референт подається кореневими інтранзитивами лише фраґментарно.

Дієслова з узагальненим значенням «розташування в просторі» відносяться до неактивних, статичних. У їхній семантиці виявляються просторові характери-сти-ки, подані також в структурах дієслів руху та сприйняття. Вони вказують пози-ційну детермінованість дії. Конcтитуенти sitzen, liegen, stehen багатозначні і тому виступають як сполучні ланки групи.

Звертають на себе увагу дієслова перебування, що здебільшого підпадають під категорію іншомовної лексики:

prolabieren - “(von Teilen innerer Organe) aus einer natьrlichen Kцrperцffnung hervortreten heraus-treten; vorfallen”, residieren - “(von regierenden Fьrsten o.д.) eine Stadt o.д. als Residenz bewohnen; hofhalten”, campen - “am Wochenende od. wдhrend der Ferien im Zelt od. Wohnwagen leben”, logieren - “in einem Ort, an dem man sich vor-ьbergehend aufhдlt, in einem Hotel od. Pri-vat-quartier [ohne groЯen Komfort] woh-nen”, gastieren - “als Gast auftreten”, biwakieren - “im Freien ьbernachten”.

Вони значно розширюють структуру референта, хоча і не можуть представляти базисну лексику групи.

Дієслова зі значенням природних явищ, що належать до розряду динаміч-них, розподілені за трьома підгрупами:

- дієслова фізико-хімічних явищ: kristallisieren - “Kristalle bilden”, modern - “Moder ansetzen, in Moder ьbergehen”, schimmeln - “sich im Schimmel be-de-cken, schimmelig werden”, eitern - “Eiter absondern”, schwдren - “eitern u. schmerzen”, gang-rдneszieren - “gangrдnцs werden”, gelieren - “zu einer halbfesten Masse, zu Gelee werden”,

- дієслова погодних явищ: regnen - “ (von Niederschlag) als Regen zur Erde fallen”, schneien - “(von Niederschlag) als Schnee zur Erde fallen”, stiemen - “in kleinen, dichten Flo-cken stark schneien”, fisseln - “lдn-gere Zeit hindurch dьnn, fein reg-nen od. schneien; nie-seln”, nдsseln - “leise reg-nen”, nibeln - “fein reg-nen”,

- дієслова часової циклічності: dдmmern - “dдmmrig werden; Morgen, Abend werden”, dunkeln - “langsam dunkel werden”, dьstern - “dьster werden”, tagen - “dдmmern”, sommern - “Sommer werden”, wintern - “Winter werden”.

Значення конституентів, що складають пер-шу підгрупу, відрізняються різноманіттям якісних характеристик і будуються за семантичною моделлю «ставати яким-небудь». Дієслова зі значенням погодних явищ і часової циклічності не мають свого носія. Тому в складі групи можна зустріти конституенти, що позначають в інших значеннях звукоутворення або ви-про-мінювання світла (donnern, blitzen).

При розгляді ЛСГ дієслів властивості значущим представляється розме-жуван-ня сфери людського і речовинного буття. При цьому під властивістю ми розу-міє-мо не тільки якості, властиві людині, але і зовнішні і внутрішні особливості пред--метів/явищ дійсності, що сприймаються людиною. Це сприйняття знаходить свій від-биття у якісних характеристиках іменованого референта: «якість людини»: «упертість», «ощадливість», «неохайність», «якість предмета»: «зовнішня харак-тери-стика», «внутрішня якість». У підгрупі «вла-сти-вість предмета» неповно подані такі референтні напрямки, як «смак» і «запах», що заповнюються транзитивними дієсловами.

У значенні дієслів ви-про-мінювання світла також проглядає ознака дина-міч-но-го стану, співвіднесеного зі сферою живої і неживої природи. Референт подається багатопланово, його сегменти взаємозалежні. Однак, незважаючи на взаємозв’язок, виражений у загальних для всієї групи якісних характеристиках, у її складі важко виділити ядерну зону, тому що обидва сегменти - пряме і зворотне випромінювання - є абсолютно протилежними за своєю природою. Крім того, у скла-ді групи відсутні неускладнені конкретизуючими рисами значення, що також дея-кою мірою зашкоджує виділенню ядерної зони.

Розділ 4

Семантика дієслів руху

Дієслова переміщення, як один із найбільш об’ємних і семантично багато-пла-нових сегментів корпусу, позначають зміну положення тіла в просторі, що харак-теризується визначеною спрямованістю, швидкісними та якісними ознаками, які вка-зують на засіб переміщення. Референт «переміщення» може бути відтворений дієслівною семантикою тільки у вигляді комплексу нерозривно пов’язаних характеристик. Аудитивно сприймана шумова ознака часто співвідноситься на рівні значення з представленням про швидкість і засіб переміщення:

ta-p--pen/tapsen - “sich mit leisen, dumpf klingenden Tritten [un-si-chеr u. tastend vorwдrts bewegen]”, don-nern - “sich mit Gerдusch irgendwohin bewegen”, pat-schen - “im Wasser, Schlamm o.д. gehen, lau-fen u. dabei ein klatschendes Gerдusch hervor-brin-gen”. Це значно утрудняє системну стратифікацію конституентів групи.

У значенні дієслів некаузованого переміщення подається максимально повний набір характеристик у порівнянні з конституентами ЛСГ, що називають різні види каузованого переміщення. Для опису останніх релевантними виявляються про--сторові характеристики «земля», «вода» і «повітря», визначення яких пере-да-ється засобами переміщення, поданими у виді імплікованого в значенні інстру-мен-тального компонента: juckeln - “lang-sam, zeit-rau-bend mit einem Fahrzeug irgend-wohin fah-ren”, gondeln - “langsam gemдchlich mit einem Boot fahren”, rudern - “sich ru-dernd ir-gend---wo-hin bewegen”, jetten - “mit einem Jet fliegen, um mцglichst schnell ein entferntes Rei-seziel zu erreichen”.

Для конституентів ЛСГ з узагальненим значенням «аморфний рух» харак-тер-ною є відсутність у значенні семантичних характеристик «середовище» і «пло-щина». Позначаючи рух матеріальної речовини як форму існування, кон-сти-туенти групи відтворюють два види референта - рух рідини і рух повітря:

flieЯen - “(von flьssi-gen Stoffen, bes. Wasser) sich gleich-mдЯig u. ohne Stocken fortbewegen”, sickern - “(von Flьssigkeiten) allmдhlich trцpf-chenweise durch etw. hindurch-rin-nen, spдr-lich flieЯen”, brodeln - “Blasen wer-fend, dam--p-fend auf-wallen”; kьseln - “(vom Wind) sich schnell in kreisender Be--we-gung drehen”, kreiseln - “sich kreiselnd irgend-wo-hin bewegen”, stieben - “in Teilchen aus-einanderwirbeln”.

Семантичні ознаки дієслів, що позначають рух рідини, співвідносяться з поняттям плинності і тому вказують на такі ознаки рідини, як тиск і зростаюча кількість. Для дієслів повітря особливо значимим є швидкісна ознака «швидко».

Конституенти ЛСГ «фазисний рух» мають подібні і відмінні риси з раніше роз-глянутими групами. З дієсловами переміщення їх зближує наявність про-сто-ро-вої ознаки. Однак ця характеристика не називає ні горизонтального, ні верти-каль-ного напрямку, тому що фазисний рух може проходити тільки по зам-кнутій траєк-торії. Конституенти даної групи, як і дієслова аморфного руху, можуть позначати рух води або ж (рідше) повітря. Диференціація складу ЛСГ дієслів зі значенням «фазисний рух» здійснюється на основі виділення двох якісних ха-рак-теристик - «наявність опори» і «відсутність опори»:

federn - “unter einer Be-la-stung nachgeben u. nach dem Weg-fall der Belastung sogleich in die Aus-gangs---stellung zu-rьck-keh-ren; ela-stisch schwingen, wippen”, wabbeln - “sich zitternd, in sich wackelnd hin u. her bewegen”.

Розділ 5

Структура лексичного масиву кореневих інтранзитивів

Варто було б відзначити, що структура масиву зовсім не являється гомогенною і не представляє собою лише сукупність лексичних гру-пувань, що щільно примикають один до одного. Основою їхньої взаємодії мо-жуть слугувати конституенти, що виявляють у своєму значенні декілька рівнозначних, але якісно різнорідних ознак, наприклад:

kibbeln - “zornig sein; seinen Un-mut дuЯern, schimp-fen”, philosophieren - “sich mit philoso-phi-schen Gedan-ken beschдftigen; ьber ein Prob-lem nachdenken, ьber etw. grьbeln u. dar-ьber reden”, faseln - “unьberlegt, wirr, meist weit-schweifig u. ohne ge-naue Sach-kennt-nisse von etw. reden od. ьber etw. schreiben; da--her--reden”.

Результати аналізу семантики цих дієслів показали, що структурні зв'язки ЛСГ беруть свій початок від дієслів із значенням «звукоутворення», які взаємодіють із дієсловами фізичного і психічного станів, мислення та діяльності. ЛСГ із значенням фізичного і психічного станів контактує, у свою чергу, з дієсловами переміщення та діяльності.

Помилкою було б вважати, що структурна єдність лексичного масиву корене-вих інтранзитивів визначається лише закономірностями його структурування або взаємодією ЛСГ на рівні значення окремих конституентів. Значною мірою вона обумовлюється семантичними зв'язками ЛСГ, що розкриваються в синонімічних рядах. Такі зв'язки виникають найчастіше на базі спільної семантичної харак-теристики в значенні його членів або ж випливають із семантичного обсягу ключового слова ряду, тобто його домінанти:

trauern: jammern, weinen um - конституенти ЛСГ «звукоутворення» и «фи-зи-чний і психічний стани» із спільною характеристикою «біль»;

bummeln: schlendern, promenieren, flanieren / fau-len-zen со значениями «пере-міщення» и «деяльність».

На основі цих двох критеріїв нами були встановлені ЛСГ, що створюють так званий «каркас» масиву. Ними стали дієслова із узагальненими значеннями «звукоутворення», «фізичний і психічний стани», «переміщення» та «діяльність». Інші групи, а саме, «контактні відношення», «задовільнення фізичних потреб», «мислення», «екзистенція», знаходяться з ними у безпосередньому зв'язку.

Висновки

Проведені дослідження системних особливостей лексики, ще раз підтверджують факт складності та багатогранності лексичної системи. Існування кожного з наведених у роботі підходів виправдано вибором аспекту дослідження з погляду ви-значених особливостей одиниць лексикону, їхніх зв’язків і умов функціо-нуван-ня. Однак створити повну картину організації лексичної системи в рамках одного на-прямку неможливо. Теоретично окреслене нами поняття лексичного масиву відкрило перспективу комплексного дослідження системних відношень, що бу-ду-ються на обліку логіко-понятійних ознак, граматичних і власне семан-тичних показників. Універсальний характер цієї структурної одиниці, що займає мак-си-мально високий рівень в ієрархії словникового складу, можливості її підраху-вання, системна організація, заснована на виділенні макро- і мікрорівнів, а також достатня окресленість меж граматичним показником дозволили під-дати аналізу таке велике об’єднання, як корпус кореневих інтранзитивів. Варто сказати, що граматичне значення неперехідності є релевантним для побудови семан-тичної структури масиву, тому що саме з категорії неперехідності випливає суб’єктна спрямованість дії, що позначається дієсловами.

За належністю до понятійної сфери конституенти масиву організуються в тематичні групи «дія», «стан» та «рух».

Дієслова дії відтворюють взаємодії людини з дійсністю і несуть у собі активність та динамічність. Структура ЛСГ, що конституюють цю тематичну гру-пу, характеризується переважним використанням якісних ознак для від-ображення референтів. Лише в одному випадку в значенні конституентів ви-яв-ля-ються часові та фазові семантичні ознаки.

Дієслова стану співвідносяться з понятійною сферою, що характеризує феномени, які входять до неї, в одних випадках як пасивні динамічні, в інших - як пасивні статичні розміри. У семантиці цих дієслів спостерігається більша різно-манітність семантичних ознак, що обумовлені