ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ІВАНА ФРАНКА

ЯВОРСЬКА Світлана Михайлівна

УДК 811.111+81'42+82.091

РЕЦЕНЗІЯ ЯК ТИП ТЕКСТУ

(на матеріалі англомовної рецензії)

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Львів – 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки

Науковий керівник кандидат філологічних наук, доцент

КУЗНЕЦОВА Лілія Андріївна,

Національний університет “Львівська

Політехніка”,

доцент кафедри прикладної лінгвістики

Офіційні опоненти доктор філологічних наук, професор

КОЛЕГАЄВА Ірина Михайлівна,

Одеський державний університет ім..І.І.Мечнікова,

завідувач кафедри стилістики і лексикологїї англійської мови

кандидат філологічних наук, доцент

АНДРЕЙЧУК Надія Іванівна,

Національний університету “Львівська

Політехніка”, завідувач кафедри прикладної

лінгвістики

Провідна установа Чернівецький державний університет

ім. Ю.Федьковича, кафедра англійської

мови, Міністерство освіти і науки,
м. Чернівці

Захист відбудеться “29” листопада 2000 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.15 Львівського національного університету імені Івана Франка (79000, м. Львів, вул. Університетська, 1)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного університету ім. І.Франка (м. Львів, вул. Драгоманова, 5)

Автореферат розіслано “28” жовтня 2000р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.Е.Білинський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертація присвячена дослідженню англомовної рецензії як типу тексту.

Необхідність реферованого дисертаційного дослідження на вказану тему зумовлена тим фактом, що за довготривалу історію існування англомовна критика не отримала чітко визначеного місця ні у літературі, ні у літературознавстві: не досліджена теорія жанру, практично немає робіт з типології текстів критики, їх лінгвостилістичних особливостей. Стилістика критичних творів – “біла пляма” в лінгвістиці тексту англійської мови: немає досліджень прикладного характеру щодо практичних рекомендацій для написання критичних робіт. Критика як текст потребує детального вивчення та систематизації.

Маючи художню творчість за об’єкт аналізу, критика, однак, значно відрізняється від неї психологічними і когнітивними засадами та функціями. Це специфічний склад мислення, який не має аналогів ні в одному літературному жанрі, ні в одній науковій дисципліні, котрий залежить від естетичної самосвідомості епохи, від історії сприйняття та перетворення світу, рівня художньої творчості і таланту критика. Природа критики подвійна та суперечить сама собі: з одного боку, це науковий, об’єктивний аналіз, з другого боку, естетичне пізнання із значною мірою суб’єктивного. Крім цього, критика підпадає під дію різнорідних елементів стилю і дифузії жанрів, а стилістика робіт з критики, якою б незначною вона не була, є синтезом художньої творчості, науки та публіцистики. Критерії утворення системи критичних жанрів та її упорядкування засновуються природою даної творчої діяльності, умов її суспільного існування та функціонування, прагматичної цілеспрямованості.

Об’єктом даного дослідження є англомовна рецензія.

Матеріалом дисертаційного дослідження слугують англомовні тексти критичного характеру XVII – XX ст., починаючи з трактатів, есе, передмов до романів, авторецензій та літературно-художніх статей англійських та американських авторів XVII ст. до науково-теоретичних, науково-популярних, літературно-художніх та інших рецензій з сучасних англійських, американських та канадських газет, журналів, бюлетeнів, видавничих каталогів та спеціалізованих видань за 1986-1999 рр., а також рецензії з “критичних” сторінок Інтернету.

Загальний вибірковий корпус складає майже 3000 текстів.

Метою дослідження є рецензія не як поняття журналістики або літературознавства, а як тип тексту в рамках лінгвостилістичного аналізу. Зазначимо, що для аналізу лінгвістики тексту рецензії його належність до сфери журналістики не є релевантною. Головною метою дослідження є розробка теоретично-практичного підходу до аналізу функціонування реальних текстів англомовної рецензії в реальній комунікації, виявлення основних принципів використання засобів мови комунікантами в процесах породження та сприйняття різних типів тексту рецензії; також важливим є виявлення механізму дії та закономірностей функціонування тексто-утворюючих категорій і лінгвостилістичних засобів сучасної рецензії для досягнення прагматики тексту.

Наукова новизна дисертації полягає у:

- дослідженні англомовної рецензії як типу тексту в рамках лінгвостилістичного аналізу; –

опрацюванні теоретично-практичного підходу до аналізу функціо-нування реальних текстів рецензії в реальній комунікації, виявленні основних принципів використання засобів мови комунікантами у процесах породження та сприйняття різних типів тексту рецензії; –

першій спробі комплексного аналізу англомовної рецензії на структурно- композиційному, лексико-семантичному та функціонально-стилістичному рівнях у світлі їх комунікативно-прагматичного потенціалу, який знаходить свою реалізацію в основній комунікативно-інтенціональній установці рецензії як типу тексту – максимальному впливі на реципієнта; –

першій спробі діахронічного та синхронічного дослідження виникнення та функціонування сучасної англійської рецензії різних видів та форм; –

першій спробі класифікації видів англомовної рецензії, в якій головна увага приділяється розробці моделі тексту рецензії та розгляду варіантів текстової трансформації, стиснення і розширення цієї моделі і особли-востей комунікативного функціонування цих варіантів; –

опрацюванні одного з основних напрямків сучасної лінгвістичної науки – функціонально-комунікативної теорії тексту, згідно з якою процес вербальної комунікації здійснюється не в ізольованому реченні, а шляхом утворення текстів конкретного типу і призначення з урахуванням комунікативної інтенції та ситуації спілкування.

Актуальність даного дослідження полягає у вивченні сучасною лінгвостилістикою проблем, присвячених встановленню типологічних особливостей текстів у відповідності з їх жанровою специфікою. Взаємозв’язок мовної форми тексту та екстралінгвістичних рис жанру є вже встановленим фактом. Дана тема дослідження знаходиться у руслі подібних лінгвістичних досліджень з лінгвістики та стилістики тексту.

Завданнями дослідження є:

1) виділення жанрових форм (підвидів) англомовної рецензії;

2) визначення стилістично-типологічних рис конкретних рецензій, таких як науково-теоретична, науково-популярна, рекламна рецензія, експрес-рецензія, стисла літературно-художня та мистецька рецензія, звичайна газетна / журнальна рецензія та рецензія-есе;

3) визначення інваріантної моделі тексту англомовної рецензії та засобів ії ампліфікації;

4) виявлення специфіки формування головних текстових категорій рецензії;

5) опис структурно-семантичних та лексико-стилістичних особливостей рецензії у зв’язку з її авторською модальністю та рекламною прагматичною спрямованістю.

Методологія та методика дослідження. Загальною методологічною основою роботи є поняття системної природи тексту та його дослідження на принципах інформативності, структурності, когезії, дискретності та інтеграції його складових частин. Мета і завдання роботи, а також специфіка об’єкта дослідження зумовили застосування ряду методів, серед яких загальним є дедуктивно-індуктивний. У роботі також використо-вуються описово-аналітичний метод, метод текстового аналізу та прагматичної інтерпретації тексту, метод кількісної обробки результатів та метод “від зворотнього” у процесі перевірки дієспроможності гіпотетично виведених положень.

Теоретичне значення дисертації полягає у тому, що вона пропонує положення для визначення типології текстів англомовної рецензії, виділення інваріантної моделі тексту рецензії, визначення константних компонентів цієї моделі.

Практична вартість праці визначається можливістю використання запропонованої моделі у дослідженнях жанрів критики на матеріалі інших мов, а також застосуванні результатів у практиці викладання англійської мови, англійської стилістики, лінгвістики тексту та країнознавчих аспектів, у тому числі історії англійської літературної критики та журналістики, під час написанні курсових та дипломних робіт, у складанні англо-українського глосарію книгодрукарства, критики та журналістики, у рекомендаціях щодо написання адекватних рецензій англійською мовою.

Апробація роботи відбувалась на науково-теоретичних конференціях професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов Львівського державного університету ім. І.Франка в 1992 – 2000 рр., на семінарах з проблем лінгвостилістики кафедр англійської філології та іноземних мов цього ж університету (1992 – 2000 рр.), на міжнародній конференції з лінгвістики тексту (Львів, 1992), та у вигляді публікацій (6 статей). Повний текст дисертації обговорено на розширеному засіданні кафедри англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка 15 червня 2000 р.

На захист виносяться наступні положення:

1. Експрес-рецензія являє собою первинний літературний текст, інваріантну модель тексту рецензії, яка побудована за вільною моделлю (на відміну від жорсткої чи узуальної).

2. Стисла літературно-художня / мистецька рецензія, звичайна газетна / журнальна рецензія та рецензія-есе є основними різновидами тексту рецензії, побудованої за вільною моделлю. Вони піддаються процесу ампліфікації тексту.

3. Ампліфікація моделі у різних типах тексту рецензії має свої специфічні особливості, які визначаються структурно-семантичною композицією та прагматикою кожного типу.

4. Звичайна газетна / журнальна рецензія та проблемна рецензія-есе, а також інші види рецензії є вторинними текстами, що побудовані на основі тексту інваріантної моделі.

5. Науково-теоретична рецензія є вторинним текстом, побудованим за жорсткою моделлю із застосуванням процесу стиснення первинного тексту.

Обсяг та структура дисертації. Реферована праця складається зі Вступу, трьох дослідницьких розділів, Висновків, Списку використаних джерел та чотирьох Додатків. У Додатки включені: огляд виникнення та історичного розвитку англійської та світової літературно-художньої критики і місця рецензії у системі жанрів сучасних англомовних засобів масової інформації, тексти різновидів англійської рецензії та англо-український глосарій літературно-критичних термінів. Загальний обсяг дисертації становить 275 сторінок, з них – 164 основного тексту. Список використаних джерел налічує 224 позиції.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі викладено актуальність та новизну теми, цілі, завдання та методи дослідження, обгрунтовано теоретичне значення та практичну вартість роботи.

Підкреслюється, що дане діахронічне та синхронічне дослідження присвячене аналізу виникнення та функціонування сучасної англійської рецензії різних видів та форм. Уперше опрацьовано класифікацію видів рецензії; головну увагу приділено виведенню моделі тексту рецензії та розгляду варіантів текстової трансформації, стиснення і ампліфікації цієї моделі й особливостей комунікативного функціонування цих варіантів.

Тексти рецензії вивчаються у світлі функціонально-комунікативної теорії тексту (Гальперин, 1981; Кухаренко, 1979; Колшанський, 1984; Halliday, 1990; Cook, 1989), згідно з якою процес вербальної комунікації здійснюється не в ізольованому реченні, а шляхом утворення текстів конкретного типу та призначення.

Розділ 1. Рецензія у сучасній системі функціональних стилів та жанрів англійської мови. Спираючись на положення сучасної лінгвістики про функціонально-комунікативну детермінованість мовленнєвих жанрів і залежність мовної структури тексту від його жанрової специфіки (Лейдерман, 1982; Макарявичус, 1989) можна стверджувати, що функціональний інваріант кожного жанру моделюється, створюючи його структурно-семантичний та лінгвостилістичний конструкт. Жанр – явище типологічне, ознаки якого повторюються на різних етапах його розвитку, хоч у певний період у ньому можуть з’являтися деякі нові факультативні характеристики, викликані суспільними процесами, у нашому випадку – розвитком книгодрукарства та преси, появою нових літературних напрямів та течій (Бельчиков, 1989).

У сучасній українській філологічній думці щодо жанрів критики більшість дослідників вважає, що сучасна українська критика виходить за рамки якогось певного жанру, а за обсягом критичного виступу має такі головні форми: велика критика (монографії, дисертації, нариси, книги-біографії, портрети, статті, огляди, автореферати), мала критика (анотації, рецензії, відгуки), літературно-критична замітка та закрита критика (зокрема, видавниче рецензування) (Бурляй, 1985; Білецький, 1998). У лінгвостилістиці англійської мови також немає одностайної думки щодо місця критики в системі функціональних стилів і жанрів. Більшість дослідників відносять теоретичні критичні праці до функціонального стилю художньо-публіцистичної або науково-публіцистичної / науково-популярної прози (Арнольд, 1990; Мороховський, 1991). Таке розмаїття підходів відображає потребу розширення наукових досліджень жанру критики з погляду форми, змісту, стилістики, прагматики та інших її аспектів. Кожна із згаданих класифікацій є об’єктом окремого дослідження, проте з іншого боку, комплексний підхід до цього питання може привести до утворення нової класифікації жанрів англійської літературної критики.

Жанр рецензії визначається як клас комунікативних подій, учасники яких мають певну комунікативну мету, котра визнається членами соціуму (Вакуров, 1978; Кудасова, 1983) . Меті відповідає набір жанроутворюючих ознак, які структурно оформляють твори цього жанру і впливають на вибір змісту і стилю та обмежують його. Комунікативна мета виступає водночас як критерій і як фактор дотримування межі жанру. Доповнюючи головну мету жанру, приклади творів жанрових модифікацій відтворюють різновиди базового жанру і варіюються з огляду на структуру, зміст, стиль і потенційного реципієнта. Якщо будуть ураховані всі потенційно можливі жанроутворюючі ознаки, створення жанрової системи стає реальністю. При цьому гіпотетично стверджується, що жанру рецензії відповідатиме певна інваріантна модель тексту, а її жанровим модифікаціям – певні типи тексту інваріантної моделі.

Прообразом англомовної рецензії як жанру з огляду і на форму, і на зміст, можна вважати критичний жанр коментаря до книжки (a remark on a book), який зародився ще наприкінці XVII ст.

Рецензія англійською мовою (the review) (як первинний текст) – це невеличка стаття науково-теоретичного або науково-популярного чи художньо-публіцистичного характеру у всіх засобах масової інформації (друкованих, електронних та змішаних) або рекламна стаття у пресі, яка містить у собі критичне осмислення різноманітної літературно-художньої та естетичної продукції. Вона може бути віднесена до різних функціональних стилів.

Науково-теоретичні рецензії, що містяться у вузько спеціалізованих англомовних виданнях та відносяться до системи засобів масової інформації, підсистеми масової інформатики, поряд із бібліографічними описами, анотаціями, оглядами та рефератами, є, по суті, вторинними текстами. Вони утворюються у результаті перетворень інформації після вивчення первинного документа (праці, монографії, винаходу). Функція, що її виконують такі рецензії, є багатоплановою: інформаційно-пошукова, інформативна, сигнальна, довідкова, адресна, комунікативна. Вимоги до оформлення текстів наукових рецензій жорсткі, спрямовані на досягнення ними лаконізму викладу, точності, недвозначності, відсутності емоційно-забарвлених суб’єктивних рекомендацій автора.

Англомовна рецензія науково-теоретичного характеру функціональ-ного стилю наукової прози будується згідно з жорсткою моделлю вторинного тексту з її добре дослідженими, чітко окресленими семантико-структурними і лінгвостилістичними особливостями.

Науково-популярні рецензії англійською мовою відзначаються наявністю опосередкованої суб’єктивної авторської оцінки та загальнонауковою характеристикою рецензованого твору. Побудовані вони за узуальною моделлю тексту, іноді – за вільною з транспонованими з художньо-публіцистичного стилю елементами виразності.

Художньо-публіцистична англомовна рецензія в масовій пресі, яка будується за вільною моделлю, має певні особливості порівняно з рецензіями, що з’являються в спеціалізованих публікаціях. Серед них – авторитетність висловлення думки, що не допускає дискусії, та монопроблемність, тобто концентрація уваги на одній проблемі.

Газетна рецензія англійською мовою визначається посиленою експресивністю, яка утворюється через прагматично-рекомендаційну функцію такої публікації в газеті. Швидкість написання матеріалу та отримання відгуку на нього дають змогу ефективно формувати прагматичну спрямованість на читача. Головними структурно-семан-тичними частинами науково-популярної і художньо-публіцистичної рецензії є характеристика та оцінка. Така структура рецензії є доказом її генетичного зв’язку з риторикою: головні компоненти рецензії є відображенням давньої структури риторики як своєрідного алгоритму мовленнєво-мисленнєвого процесу. З часом на публіцистичну ефектив-ність системи образності та виразності літературно-художніх та мистець-ких рецензій позитивно вплинув досвід інших жанрів. Отже, хоча для рецензії характерна внутрішньожанрова єдність, різноманітні науки та види мистецтв накладають відбиток своїх особливостей на підвиди рецензій. Різні жанрові форми так само впливають на рецензію.

За функцією англомовна наукова /науково-теоретична та науково-популярна/ рецензія поділяється на такі головні підвиди: академічна рецензія на наукову працю та рецензія на працю технічного профілю, реферативна рецензія, звичайна і стисла рецензія на літературні та інші новинки у спеціалізованих (природничих і технічних) виданнях.

Художньо-публіцистична / публіцистична рецензія має такі підвиди: рецензія-анотація, рекламна рецензія, експрес-рецензія (ЕР), стисла літературно-художня або мистецька рецензія, звичайна газетна або журнальна рецензія в популярній пресі, проблемна рецензія-есе (РЕ).

За взаємодією з іншими жанрами виділяємо серед англомовних художньо-публіцистичних рецензій такі підвиди: рецензія-репліка, рецензія-відгук та інші. За обсягом розрізняємо рецензії-анотації, міні-рецензії, короткі рецензії, середні, великі та дуже великі рецензії. За об‘єктом критики художньо-публіцистичні рецензії поділяються на літера-турно-художні, театрально-драматичні, музичні, художньо-мистецькі та рецензїї на продукт мультімедіа.

Охарактеризовано деякі підвиди рецензії за їхньою функціональною ознакою та взаємодією з іншими жанрами. Показано, що жанр сучасної англійської рецензії базується на такій жанровій формі критики, як анотація (an annotation).

Розділ 2. Рецензія як тип тексту. Інваріантна модель тексту рецензії. У цьому розділі виведено принципово нову схему аналізу англомовної рецензії з позицій сучасної лінгвістики тексту; охарактеризовано рецензії жорсткої та вільної моделей; визначено особливості компресії тексту рецензії жорсткого варіанта та передумови ампліфікації вільної моделі тексту рецензії; окреслено типові риси ненаукової експрес-рецензії як жанру і типу тексту; визначено інваріантні позиції смислового конструкта тексту рецензії; окреслено структурно-семантичні і лінгвостилістичні особливості експрес-рецензії; запропоновано інваріантну модель тексту будь-якої рецензії.

У мовленнєво-мисленнєвій діяльності розрізняють мисленнєві категорії, які вміщують індивідуальну концептуальну систему комунікантів і мовні категорії, пов’язані з закономірностями та властивостями мови (Леонтьєв, 1976; Каменська, 1990). У тексті мисленнєві категорії не мають безпосередніх формальних ознак, вони не можуть бути виявленими шляхом внутрішньосистемного аналізу, а піддаються ідентифікації у взаємодії з концептуальною системою комунікантів, яка складається з сукупності моделей різноманітної природи і структури, сформованих у свідомості кожної людини як засади її діяльності із зовнішнім світом – так звані ідеальні моделі свідомості для конкретної комунікативної ситуації. На відміну від мисленнєвих, мовленнєві категорії мають у тексті формальне вираження. Однак виявлення в тексті таких категорій є необхідною але ще не достатньою умовою для осмислення тексту.

Мовні засоби виступають як головна умова реалізації семантичної структури тексту: з одного боку, експлікації її автором, з іншого – відтво-рення її реципієнтом. Текст виступає як певна частина концептуальної системи комуніканта, сукупності всіх його знань, частини, що підлягає вербалізації, перетворення мисленнєвих категорій мовленнєво-мисленнєвої діяльності в певну семантичну структуру тексту. Більшість стилістів англійської мови вважає поняття тексту єдністю таких категорій: інформативності, формальної та логічної зв’язності (когезії), інтегра-тивності (або когерентності) та завершенності (або закінченності текстової системи), концептуальності, модальності (та прагматичності) та членування/дискретності.

Першим рівнем структурно-семантичної організації тексту виступає речення, яке є конституентом надфразової єдності або абзацу, що в свою чергу є складниками предикативно-релятивного комплексу (ПРК) (Баталова, 1977). Такі комплекси трактуються як одиниці, більші від абзацу (чи надфразова єдність), але менші ніж текст, до складу яких входять предикативні (семантично визначальні) і релятивні (семантично маргінальні, другорядні) члени. Сукупність різноманітних ПРК у послідовності, що варіюється залежно від типу мовлення, жанру тощо, утворюють текст – єдине ціле вищого ступеня. При цьому всю сукупність текстів відносять до двох груп: тексти, побудовані за моделями чіткого, жорсткого типу та тексти, створені за моделями гнучкого типу – узуальною або вільною. Серед факультативних текстових категорій – прагматична спрямованість / авторська суб’єктивна модальність та континуум.

У мовленні тексти рецензії представлені численними варіантами, але у плані мови вони можуть бути репрезентовані певною моделлю тексту, притаманною письмовому типу мовлення – ідеально-типовою нормою структурно-семантичної будови текстів рецензії, яка являє собою певний набір текстоутворюючих елементів. Отже, формулюється постулат, що рецензії наукового профілю, які мають жорстку та узуальну модель, так само як і рецензії художньо-публіцистичного та літературно-мистецького профілю, піддаються різним видам текстової трансформації залежно від їхнього семантико-структурного складу.

Текст англомовної рецензії будується згідно з її комунікативною метою і опосередковано відповідає мовленнєво-мисленнєвій моделі діяль-ності людини, що утворюється у свідомості людини в момент комунікативного акту породження рецензії. При цьому ця модель складається з певної кількості мінімально необхідних ознак предмета і схеми стереотипних ліній поведінки або цілеспрямованих процедур.

З точки зору лінгвістики тексту ці дві складові у моделі тексту рецензії, яка адекватно відображає інтенцію автора, відповідають ряду обов’язкових і факультативних текстоутворюючих категорій рецензії, тобто інваріантній моделі або конструкту тексту рецензії, відмінних від не-рецензії, та набору екстралінгвістичних факторів, що сприяють її прагматичному функціонуванню.

Структурно-семантична форма англомовної рецензії виступає як інструмент побудови реципієнтом знакової моделі відповідної частини його загальної концептуальної системи, де елементами є знаки мови: фонеми, морфеми, лексеми, синтаксеми та мікро- (з мікроденотатом – субтемою) і макротексти (з макроденотатом – темою) з їхньою визначальною ознакою – лінійністю.

На відміну від мисленнєвої об’ємної, нелінійної моделі уявлень рецензента чи реципієнта про рецензований об’єкт, текст рецензії є моделлю, в якій ментальна багатомірна структура об’єкта відновлюється за допомогою надання лінійному тексту таких властивостей, як цільність та зв’язність, дискретність, завершеність, наявність внутрішньотекстових зв’язків та демаркаторів, тема-рематичні відносини речень тексту та інших.

Внутрішньотекстові зв’язки тексту англомовної рецензії встановлюються щонайменше двічі – вперше під час породження тексту, написання його рецензентом, вдруге – в процесі перцепції тексту реципієнтом, причому іноді ці зв’язки можуть бути відтворені неоднаково, і модель автора не збігатиметься з моделлю, відтвореною реципієнтом. Так виникають розбіжності у розумінні та інтерпретації тексту.

Зв’язність тексту англомовної рецензії реалізується за допомогою широкої палітри засобів експліцитного та імпліцитного зчеплення. До експліцитних зв’язків відносяться лексичний або рекурентний повтор, що сприяє відновленню лексичного ланцюжка, контактних і дистантних внутрішньо- та міжабзацних зв’язків, тобто елементів складної багатогранної моделі в свідомості, та засоби демаркації тексту, інцидентне зчеплення і координатні зв’язки.

Засоби демаркації тексту рецензіїї – це текстові (заголовок, графічні засоби і впорядковуючі позначення рубрикації) та метатекстові (впорядко-вуючі позначення рубрикації медіуму існування тексту – заголовки газетних шпальт і назви рубрик, де з’являється рецензія ніби текст у тексті).

Інцидентне зчеплення тексту англомовної рецензії відбувається на основі граматичного тезауруса, відомого усім носіям мови. Компонентами конектора є проформи: анафорична і катафорична субституція та юнктиви. Координатні зв’язки, тобто створення певної координати відрізку тексту в межах цілого тексту, реалізуються за допомогою посилань, виносок, приміток та ін. Імпліцитність тексту грунтується на категорії пресупозиції, яка робить можливою експлікацію підтексту і зумовлює економію та стиснення тексту.

Розшифровка, декодування імпліцитних зв’язків вимагає звертання до індивідуального тезауруса особистості, у якому існують сформовані певним чином фрагменти цілого тезауруса у вигляді списку слів або файла, що мають з’єднатися, “зчепитися” з домінуючим словом файла, номінантом, або іншими словами-складовими файла – асоціатами. Опо-середковані зчеплення можна відновити шляхом встановлення подальшої асоціації із номінантами чи асоціатами суміжних файлів.

Важливою є предикативно-релятивна природа таких відрізків тексту. У випадку прямо релятивної суті висловлювання вони будуть зайві для процесу комунікації, і випущення такого відрізку сприятиме адекватному виконанню комунікативної функції тексту. Якщо у такому відрізку актуалізується якесь комунікативно-прагматичне навантаження, він перетворюється у предикативний і одержує у тексті належне місце. Отже, при заміні тезаурусних зв’язків рекурентними за допомогою релятивних відрізків відбуватиметься збільшення об’єму тексту. З іншого боку, тезаурусні зв’язки є ефективним засобом стиснення тексту.

Оскільки метою рецензії є оцінка і рекомендація різних публікацій або художніх творів, вона несе змістово-фактуальну інформацію (ЗФІ) – про структуру та обсяг видання; змістово-концептуальну інформацію
(ЗКІ) – про зміст та оцінку видання; іноді реалізує змістово-підтекстову інформацію (ЗПІ). Причому згідно із ступенем реалізації категорії предикативності на рівні слова вживається термін “значення”, на рівні речення і надфразової єдності – “смисл”, а на рівні тексту – “зміст” як абсолютне поняття завершеності. Текст рецензії розглядається як єдність двох аспектів – семантичного та структурного, які перебувають між собою в тісному діалектичному зв’язку.

До семантичного аспекту відносять інформацію, яка становить фактологічний конструкт рецензії: об’єктивні відомості про зміст, структуру та обсяг видання або іншого витвору мистецтва.

З погляду структурного аспекту граматичних категорій текст англомовної рецензії поділяється на структурно-семантичні одиниці. Надалі аналіз відбувається на рівні таких одиниць об’ємно-прагматичного членування тексту або маркованої делімітації, як речення, абзац, предикативно-релятивний комплекс і комунікативний блок.

На рівні аналізу речення процес пізнання дійсності отримує свою номінацію або означення. Рівень абзацу, предикативно-релятивного комплексу (ПРК) і комунікативного блоку (КБ) є другим рівнем аналізу, де на основі суб’єктно-предикатних зв’язків N+1 речень будується осмислений вислів – інваріант у його денотативному вираженні, оформляється пропозиція. У рамках одного комунікативного блоку (КБ) семантичне ядро та оточуючі його маргінальні елементи тексту утворюють ПРК, частини якого можуть отримати трансформації, зміни локуції і, як наслідок, перетворення перлокутивного ефекту, за рахунок чого утворюються різні варіанти тексту рецензії. Певну роль у процесах трансформації ПРК матимуть композиційно-мовленнєві форми (КМФ) у складі ПРК.

Контекстно-варіативне членування тексту рецензії на КМФ є авторським способом надання тексту дискретності. КМФ визначається як узагальнені типи змісту з характерними рисами оформлення, що відображають часові, просторові, причинно-наслідкові зв’язки; до них відносять опис, оповідь, міркування, пряму мову, невласне пряму мову, цитати, авторські ремарки, коментарі та їх контекстно-варіативні форми, інші автосемантичні уривки тексту рецензії. Отже, під час аналізу була релевантною така схема: [речення – абзац – КМФ – ПРК – КБ – текст].

Членування тексту рецензії, його комунікативно-смислове “квантування” є важливою ознакою, завдяки якій з’являється можливість узагальнення різноманітних варіантів тексту рецензії залежно від екстралінгвістичних факторів та умов жанру як такого, що належить до різних функціональних стилів. Це зумовило і опрацювання інваріантної моделі тексту рецензії.

Різний ступінь насиченості тексту рецензії предикативно-релятив-ними комплексами або комунікативно-смисловими квантами вказує на характер мовленнєво-мисленнєвої моделі, що її відображає текст: чим щільніша структура такої моделі у свідомості – тим меншим буде ступінь можливості членування моделі тексту, і навпаки, із зростанням лінійності процесу у свідомості система ієрархії одиниць тексту рецензії стає стрункішою. Кореляція між мовою та мисленням реалізується у рецензії у вигляді можливого подвійного членування речення – граматичного і актуального. Граматично-смислова структура рецензії не співвідноситься з двочленною організацією висловлювання. Рецензія нібито має відповідати такій структурі, проте інші показники структури тексту (видо-часові форми дієслова, слова-зв’язки, дейктичні маркери) не можуть розглядатися як безпосередні граматичні категорії, тому, що вони є підрядними, локальними засобами індукції процесів інтелектуальної діяльності рецензента і реципієнта згідно з цілою низкою інтенцій у момент комунікації: пізнавально-комунікативною, емоційно-естетично-пізнаваль-ною, інформаційною та волюнтативною.

Під час аналізу виявлено, що домінуючими є семантичні ознаки послідовності елементарних міркувань паралельно з розгортанням предикативних частин смислового ядра тексту, наприклад, макротема – тема – підтема. Тоді реалізовуватимуться бінарні опозиції: [речення : : пропозиція]; [синтаксичний аналіз : : семантичний аналіз]; [метасеміотич-ний, конотативний, контекстний аналіз : : метаметасеміотичний, екстра-лінгвістичний аналіз].

Досліджено тема-рематичне членування речень тексту рецензії (на “дане” і “нове”), що є наслідком його лінійної природи. Кожен елементарний акт цього процесу стосовно рецензії вміщує дві мисленнєві операції: 1) екстракцію із файлів пам’яті потрібного компонента – поняття про об’єкт рецензування, про особливості медіуму існування рецензії (чи то друкованого видання, чи певної сторінки Інтернету), про упередженість ставлення медіуму існування рецензії до об’єкта рецензування тощо; 2) адекватне з’єднання його з уже існуючими компонентами. Той факт, що між структурою та функціонуванням файлів концептуальної системи людини та актуальним змістом речень як мінімальних конституентів тексту і предикативно-релятивних комплексів – як максимальних існують відносини чіткої кореляції, додатково підтверджується аналогією їхньої структури – всі вони побудовані за тема-рематичними відносинами.

Семантичний та структурний план у англомовній рецензії з’єднуються за допомогою КМФ, зокрема оповіді, розсуду, опису, циту-вання, які виступають засобами нарощування “тканини” на ПРК-“скелет”. Вони, у свою чергу, характеризуються стилістичними особливостями (у текстах науково-популярних і художньо-публіцистичних рецензій) на фоно-графічному, морфологічному, лексичному та синтаксичному рівнях за допомогою лінгвостилістичних засобів. Це також зумовлює варіативність інваріантної моделі тексту рецензії.

Довершує теоретичне моделювання тексту рецензії як одномо-ментного фрагмента комунікації врахування важливих елементів поза самим текстом. Це, по-перше, перед-текст у вигляді апріорного кумуля-тивного інтелектуально-емоційного досвіду реципієнтів, індивідуальних, групових та колективних, що може входити у пресупозицію. По-друге, це мотивація породження тексту рецензії та визначення “портрета” потенційного реципієнта тексту, головними факторами якого мають бути уявлення про цілі та мотивацію реципієнта щодо сприйняття тексту і рівень загальних та спеціальних знань реціпієнта. По-третє, це фонація тексту рецензії (вибір варіанта тексту рецензії, лінеарізація моделі у свідомості в текстову форму, вибір відповідних мовних засобів). По-четверте, особливості перцепції тексту реципієнтом; по-п’яте, після-текст у формі можливого перлокутивного ефекту рецензії.

Визначено текстову природу науково-теоретичних рецензій англійською мовою як таку, в котрій метатекстовими демаркаторами служать рубрика і належність до спеціалізованого наукового технічного або природничого видання. Текстовим демаркатором служить заголовок, який є номінальним згустком тексту. Переважає змістово-фактуальна та змістово-концептуальна інформація, яка у концентрованому вигляді з’являється у заголовку і в кінцевому комунікативному блоці, у виборі мовних конекторів-зв’язок. Лексика використовується тільки в її номінативному, предметно-логічному значенні, позаконтекстно. Спеціаль-на лексика забезпечує чіткість міркувань і аргументованість висновку. Рекурентні повтори як засіб когезії виконують роль згущення первинної інформації, ії компресії. Зв’язність тексту реалізується і засобами інцидентного зчеплення (поширені у тексті випадки дієслівної репрезентації та номінативної субституції). Адекватно своєму призначенню функціонують юнктиви локальні (на рівні речення) та глобальні (на рівні цілого тексту). Експліцитним є і координатний зв’язок у формі посилань на наукові праці, що піддаються критиці, додатково марковані графічно. Імпліцитний зв’язок виявляється на рівні традиційного засобу редукції мовлення – еліпсису. Текст “звертається” до прямих тезаурусних зв’язків, асоціативних зчеплень не спостерігається. Семантично-структурний каркас вміщує типові позиції. Він служить засобом добре організованного подання інформації, яку легко роз’єднати на складові, ізольовані від глобального макроконтексту.

З точки зору тема-рематичних взаємозв’язків елементів тексту ці смислові позиції виконують роль тем, до яких предикативні відрізки несуть у даному типі тексту рецензії тільки рематичну інформацію, заради якої і створюється такий тип тексту рецензії. Цей тематичний набір є обов’язковим для тексту науково-теоретичної (і реферативної) рецензії, тому й модель, за якою вони будуються, дістала назву жорсткої.

Систему відносин, у які вступають предикативні та релятивні відрізки тексту або цілі предикативно-релятивні комплекси, у межах тексту рецензії, можна передбачити, проаналізувавши порівняно з науково-теоретичними тексти художньо-публіцистичних рецензій, де такі відносини існують у великій якісній та кількісній різноманітності, підпорядкованій глобальному макроконтексту.

Насиченість тексту науково-теоретичної рецензії предикативними відрізками є умовою для процесу “згортання” (або компресії, конденсації) тексту. При цьому повністю зберігається предикативність тексту – він залишається науковим, для нього не характерна глобальна і структурна цілісність, спаяність художньо-публіцистичної прози. Щодо зворотного процесу трансформації тексту, то аналіз показав, що насиченість тексту наукової рецензії предикативними відрізками забезпечує можливість незначного збільшення, розгортання (або кількісної ампліфікації) її смислового ядра при збереженні жанроутворюючих рис наукової прози.

Аналіз текстів англомовної рецензії функціонального стилю наукової прози з точки зору функціонування ПРК виявив, що монотематичність наукової рецензії дає можливість проникнути у її текст незначної функціонально-стильової амбівалентності, яка має характер художньо-публіцистичного стилю, тобто додавання релятивних відрізків тексту при домінуючій функції наукового повідомлення. Отож рецензія набуває рис науково-популярної, проте водночас залишається у рамках наукового функціонального стилю.

Подальший процес інтенсивного “оздоблення” чіткої інтенції елементами впливу рецензента на увагу реципієнта відбувається у текстах художньо-публіцистичних рецензій: у них інформаційна незначущість релятивних відрізків “нарощується” на наявні предикативні за рахунок іншої семантичної, метасеміотичної вартості і, що найважливіше, їхньої метаметасеміотичної значущості стосовно предикативних відрізків і цілого тексту.

Для визначення особливостей процесу ампліфікації “вільного” варіанта тексту англомовної рецензії досліджено тексти експрес-рецензій (ЕР). ЕР трактується як жанр і тип тексту, виявляються її структурно-семантичні та лексико-стилістичні особливості та розробляється інваріантна модель тексту рецензїї. У тексті ЕР, де ступінь концентрації інформації є найвищий з усіх типів тексту рецензії, предикативні члени є тими самими позиціями конструкта, на яких будуються інші типи текстів рецензії за рахунок розгортання відповідних релятивних членів. Ці позиції служать темами цілого тексту, де ПРК є ремами до тем. Семантичний склад позицій смислового конструкта (узуальних і вільних) рецензій визначається у подальшому викладі. Одиниці тексту ЕР перебувають у синтагматичних та парадигматичних відношеннях. Синтагматика ЕР виступає у лінійній організації тексту та його когезії; парадигматика – в інтеграції усіх елементів тексту, спрямованій на передачу інформації і досягнення її прагматики (у вигляді ЗФІ), та донесенні суб’єктивної авторської модальності (у вигляді ЗКІ) до читача.

Опис, оповідь, роздум та оцінка є основними типами КМФ у предикативно-релятивних комплексах тексту англомовних експрес-рецензії, що зумовлюється функціонально-прагматичною спрямованістю експрес-рецензії на рекламне інформування читача про новинку та надання аргументованої переконливої рекомендацїї/оцінки її художньо-естетичної вартості.

Під час аналізу було виявлено декілька тематичних вузлів концентрації інформації, зчепленої лексично за допомогою одиниць однієї тематики (підтем і мікротем або предикативних та релятивних відрізків), а за семантикою ці групи висвітлили такі позиції у тексті: 1) експресивно-оцінна і фактуальна інформація про видання; 2) історична довідка про час написання твору, причини та цілі його виникнення; 3) зміст твору; 4) обгрунтована авторська оцінка-рекомендація.

Це є інваріантна модель тексту англомовної рецензії: і (інформація про видання) – д (історична довідка про час або обставини написання твору) – з (зміст твору) – о (переконлива оцінка автора), або і-д-з-о.

З точки зору теорії комунікативних блоків, які складають текст, експрес-рецензія характеризується так: КБ заголовка ЕР вміщує у собі бібліографічні дані, тобто назву книги, що рецензується, та ім’я автора. Часто текст має і загальний заголовок, який не збігається із назвою книги. КБ вступу вміщує фактуальну та експресивно-оціночну інформацію про новинку (іноді історичну довідку про її причини, цілі та соціально-політичний фон її створення), тобто позицію – і -, яка є темою для подальшої рематизації засобами варіативності елементів ПРК. Інформація про зміст, тобто позиція – з -, та іноді інформація, що стосується історичної довідки про причини створення об’єкта рецензії, цілі та соціально-політичний фон її створення, тобто позиція – д – , виступають як КБ головної частини. У КБ закінчення, як правило, знаходить своє місце авторська оцінка, позиція – о -, іноді у вигляді прямого заклику до дії, експліцитних рекомендацій щодо практичного застосування рецензованої книги.

Ремами до тем – з -, – д -, – о -, аналогічно першому комунікативному блоку, виступають предикативно-релятивні комплекси або цілі ПРК-послідовності.

Існує також КБ додаткової інформації, де містяться відомості про рецензента, комерційна інформація про музичні чи інші події, “герої” яких згадуються у тексті ЕР, та опис аудиторії, на яку розрахований твір (характеристика читача, якому твір призначений).

Порядок і складові елементи ПРК варіюються залежно від прагматичної спрямованості рецензії та суб’єктивної авторської модальності і згідно з цим оформляються мовними засобами.

Розділ 3. Ампліфікація інваріантної моделі у різних типах тексту рецензії. Визначено місце літературно-художньої рецензії у системі сучасних функціональних стилів англійської мови та у системі жанрів англійської критики. Наведено аналіз ампліфікації інваріантної моделі тексту на прикладі стислої літературно-художньої / мистецької рецензії, звичайної газетної / журнальної рецензії та рецензії-есе.

Дослідження системної природи тексту та його структурно-семантичних категорій дали змогу визначити особливості утворення вторинних текстів рецензії на основі її інваріантної моделі.

Серед усіх текстових варіантів рецензії стисла рецензія (СР) стоїть на першому місці згідно з логікою ампліфікації тексту інваріантної моделі – при аналогічних функції і середовищі існування вона є наступним варіантом тексту рецензії за обсягом.

Висунуто твердження, що позиції смислового конструкта можуть змінювати своє місце розташування у текстах конкретних типів рецензії, можуть реалізовуватись у текстах рецензій різною мірою повноти. Це відбувається за рахунок вільного варіювання кількісного та якісного складу предикативно-релятивних комплексів, які матеріалізують смислові позиції конструкта у вербальну форму. Головними засобами розгортання інваріантних позицій логіко-смислового конструкта у тексті СР є: 1) кількісна ампліфікація у рамках релятивних відрізків ПРК одної позиції смислового конструкта за рахунок їх розширення та ускладнення і 2) якісна ампліфікація або прагматичне ранжування, компонування існуючих предикативно-релятивних одиниць ведучого ПРК певної позиції конструкта релятивними відрізками ПРК, які належать до інших позицій конструкту, та розташування їх в цьому ведучому ПРК згідно з прагматичною настановою елементів-складників.

Проаналізувавши тексти звичайної рецензії (ЗР) за методикою аналізу, аналогічною застосованій під час аналізу різних типів тексту стислої рецензії, доведено правильність висновку, що процес ампліфікації інваріантної моделі рецензії в цьому її варіанті відбувається двосторонньо. З одного боку, процес ампліфікації інваріантної моделі рецензії у варіанті тексту ЗР відбувається за допомогою вживання засобів структурно-семантичної інженерії – прагматичного ранжування предикативних (та релятивних) і предикативних (та релятивних) відрізків ПРК, що репрезентують різні позиції конструкта. При цьому предикативні та релятивні відрізки розташовані дистантно від “свого” ПРК і контактно стосовно відрізків ПРК інших позицій у межах одного комунікативного блоку.

З точки зору рівноправності різних позицій конструкта у тексті в більшості варіантів ЗР виявлено факт існування характерної тільки цьому типу тексту особливості – висування в межах тексту певної позиції конструкта. Це означає надання цій позиції статуса концептуально головної, предикативної, яка доповнюється рештою інших, релятивних стосовно головного ПРК усього тексту ЗР позиціями. Такі позиції також набувають ампліфікації у тексті ЗР, однак, тільки кількісної. Ця риса, окрім обсягу, відрізняє звичайну рецензію від стислої, де процес очевидного, маркованого висування якоїсь певної позиції конструкта не відбувається.

Як показав аналіз різних типів тексту рецензії-есе, характерною її особливістю, крім функціонування головних текстоутворюючих категорій та наявності в рецензії-есе (РЕ) всіх позицій смислового конструкта інваріантної моделі, є широке, прагматично зумовлене розгортання двох позицій: – о – та -д .

Саме вони визначають яскраво публіцистичний характер цього