Таким законом є Закон України “про біобезпеку”, на який довелося чекати аж до травня 2006 року. Тоді, 31 травня 2006р., Верховна Рада знову ненадовго набула легітимності і встигла зробити історичний крок, прийнявши низку законів, в яких повністю враховуються усі вимоги Світової організації торгівлі до України. І це добре.

У перелік прийнятих законів входить наш довгоочікуваний Закон України “Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів”.

На сьогоднішній день у Верховній Раді України зареєстрований проект Закону України “Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні та практичному використанні генетично модифікованих організмів”, внесений народним депутатом України О. Задорожнім і прийнятий за основу 28.11.2002 р. [29]

Як наголошується в пояснювальній записці, зазначений документ покликаний визначити правові та організаційні засади регулювання суспільних відносин в галузі генетично-інженерної діяльності з метою безпечного використання генетично модифікованих організмів, забезпечення ними потреб суспільства та упередження можливого негативного впливу генетично модифікованих організмів на людину і навколишнє природне середовище.

Даний законопроект піддався критиці з боку зелених та багатьох фахівців. За словами професора Національного Аграрного університету М. Шикули, – даний документ є прямим продовженням положень Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, а відтак мав би на меті реалізацію статті 53 цього Закону, відповідно до якої “створення нових штаммів мікроорганізмів та біологічно активних речовин здійснюється тільки на підставі дозволів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів при наявності оцінки їх впливу на навколишнє природне середовище та здоров'я людей”. При створенні зазначених організмів і речовин повинні розроблятися нормативи гранично допустимих концентрацій, методи визначення цих організмів та речовин у навколишньому природному середовищі і продуктах харчування.

Уряд залишив без змін рішення щодо введення з 1 листопада 2006р. маркування продуктів харчування із вмістом 0,9% генетично модифікованих компонентів. Про це повідомив колишній міністр охорони здоров'я України Юрій Гайдаєв.

За словами Гайдаєва, – сьогодні на засідання уряду вносився проект постанови Кабміну про відміну постанови №985 від 1 серпня 2007 року, якою уряд ввів з 1 листопада 2007 року маркування харчування із вмістом 0,9% генетично модифікованих компонентів. [31]

Міністр охорони здоров'я уточнив, що пропозиції про відміну маркування вносилися на вимогу однієї з країн у рамках переговорного процесу про вступ України до Всесвітньої торгової організації.

Слід нагадати, що 31 травня 2006р Верховна Рада прийняла 11 законів, необхідних для забезпечення вступу України до ВТО, зокрема, закони про внесення змін до Закону України “Про безпеку і якість продовольчих продуктів” і “Про Державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні і використовуванні генетично модифікованих організмів”. Президент ці закони підписав. [32]

1 серпня каб.мін. прийняв постанову (№985), якою ввів маркування продуктів харчування із вмістом генетично модифікованих складових.

Згідно з постановою, ввезення і реалізація харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або мікроорганізми в кількості більше 0,9%, здійснюються за наявності відповідного маркування з вказівкою якісного складу таких продуктів. [33]

Постановою забороняються ввезення, виробництво і реалізація харчових продуктів, призначених для дитячого харчування, які містять генетично модифіковані організми або мікроорганізми. Виконання постанови доручено Міністерству охорони здоров'я, Міністерству аграрної політики. [34]

Європейський Союз, на який ми рівняємося і до якого прагнемо інтегруватися, дуже обережно підходить до таких сумнівних інновацій, як генетично модифікованих огпнізмів. В ЄС існує спеціальна програма під назвою "Від поля до столу" (From the Farm to the Fork), яка в тому числі допомагає відслідковувати розповсюдження генетично модифікованої продукції. [35]

В Європі (в т.ч. і в Росії) будь-яка продукція, яка має в собі 0,9 або більше процентів генетично модифікованих огпнізмів в обов'язковому порядку підлягає маркуванню. А в країнах ЄС виробники зобов'язані зазначати точний відсоток вмісту генетично модифікованих огпнізмів у своїй продукції. [36]

Різні країни по-різному ставляться до проблем генетично модифікованих огпнізмів. Наприклад у США, маркування генетично модифікованих продуктів харчування не розповсюджено. У відповідності із законодавством США маркуванню підлягають лише ті продукти, які можуть бути небезпечними для окремих груп населення або якщо вони мають які-небудь особливості, що відрізняють їх від більшості аналогічних продуктів. Схожий підхід до трансгенних продуктів і в Китаї, Індії, Японії та країнах Латинської Америки. [37]

Основні компанії-виробники генетично модифікованих продуктів харчування знаходяться саме в Сполучених Штатах. Від маркування відмовляються з різних причин: Китай та Індія страждають від перенаселення і знаходяться під постійною загрозою голоду, Японія та країни Латинської Америки мають надзвичайно мало посівних площ. [38]

Виробництво і використання нових штаммів мікроорганізмів та інших біологічно активних речовин здійснюється тільки після проведення комплексних досліджень їх впливу на здоров'я людей і навколишнє природне середовище за дозволом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів. М. Шикула вважає, що зазначені положення мали б знайти своє відображення у приамбулі законопроекту. [39]

Основними мінусами даного документу представники зелених вважають,